Perspectives for the underground gasification of coal during the finalizing of its residual reserves on the Ukrainian mines
In Ukraine, the basic direction of the restructurization is the closing of enterprises. Due to the closing of mines, the coal production has been reduced approximately by 5 mln tons. By the evaluations of geologists, more than 900 mln tons of the industrial reserves of coal remain on the closed mine...
Збережено в:
| Дата: | 2012 |
|---|---|
| Автори: | , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine
2012
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://systemre.org/index.php/journal/article/view/458 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | System Research in Energy |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
System Research in Energy| _version_ | 1871103834019856384 |
|---|---|
| author | Perov M.O. Makarov V.M. Novytskyi I.Yu. Zhukov A.P. |
| author_facet | Perov M.O. Makarov V.M. Novytskyi I.Yu. Zhukov A.P. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Perov M.O.",
"institution": null
},
{
"author": "Makarov V.M.",
"institution": null
},
{
"author": "Novytskyi I.Yu.",
"institution": null
},
{
"author": " Zhukov A.P.",
"institution": null
}
] |
| author_sort | Perov M.O. |
| baseUrl_str | https://systemre.org/index.php/journal/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-18T12:57:39Z |
| description | In Ukraine, the basic direction of the restructurization is the closing of enterprises. Due to the closing of mines, the coal production has been reduced approximately by 5 mln tons. By the evaluations of geologists, more than 900 mln tons of the industrial reserves of coal remain on the closed mines.At the present time, the sharp increase of a share of coal in the fuel-energy balance of the country is a very urgent problem. Underground gasification of coal in its natural bedding can be one of the most efficient and ecologically clean methods to involve the solid fuel in the process of generation of the thermal and electrical energy.The purpose of the article is to offer a means of underground gasification of coal (UGC) as the basic one to obtain the products of its processing, which are required in various sectors of state’s economy. The existing principles of the new UGC technology make it possible to assert that it will be not only environmentally acceptable, but also economically competitive in comparison with the conventional shaft mining of coal.The realization of projects on the transfer of restructured mines into the category of those producing gas will allow one to decrease the budgetary expenditures on the closing of unpromising mines approximately by 50–60% and to decrease the social load on mines with a labor employment of 40–50 miners per one borehole. |
| first_indexed | 2026-03-24T02:01:50Z |
| format | Article |
| fulltext |
58 ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2012, вип. 2 (29)
Нині особливої гостроти набуває задача вирі-
шення питання збільшення частки вугілля в
паливно-енергетичному балансі держави.
Підземна газифікація вугілля (ПГВ) в його
природному заляганні може бути одним з діє-
вих й екологічно чистих способів залучення
твердого палива в процесі генерації теплової і
електричної енергії.
Iндустріальний комплекс України (особли-
во Донбасу) характеризується, перш за все,
потужною вугільною промисловістю, на яку
припадає близько 57 % загального обсягу
виробництва, та наявністю небезпечних еколо-
го-геологічних процесів, що вплинули і впли-
ватимуть в подальшому на стан довкілля.
Особливо ця проблема набула свого загострен-
ня в період реструктуризації вугільної галузі.
В Україні чи не єдиний напрям реструкту-
ризації вугільної галузі – закриття підпри-
ємств. У зв’язку з цим річний видобуток вугіл-
ля за останні роки скоротився приблизно на
5 млн т. На закритих шахтах за підрахунками
геологів залишилось понад 900 млн т проми-
слових запасів вугілля [1]. Проблема реструк-
туризації вуглевидобувної галузі розглядаєть-
ся здебільшого в економічній площині, гло-
бальні екологічні наслідки до уваги беруться в
останню чергу або не беруться зовсім.
Розробкою технологій підземної газифікації
вугілля та вивченням процесів горіння під
землею в СРСР займались: В.А. Матвеєв,
М.О. Федоров та ін., які запропонували про-
водити підземну газифікацію вугілля в гори-
зонтальному каналі при підготовці газового
генератора шахтним способом. Більш доско-
налі системи ПГВ засновані на безшахтному
методі підготовки генераторів, що включає
розкриття ділянки вугільного пласта свердло-
винами й утворення в його цілику первинних
каналів газифікації [2].
Метою статті є проведення аналізу та про-
гнозування перспектив підземної газифікації
вугілля при відпрацюванні залишкових запасів
вугілля на шахтах України, а також визначення
перспективних технологій, за допомогою яких
можливо проведення процесів підземної газифі-
кації вугілля залишкових запасів шахт на тон-
ких пластах, визначення шляхів залучення син-
тез-газу в промисловості України і створення
умов для зменшення навантаження на довкілля
та підвищення безпеки життєдіяльності людей
в умовах реструктуризації вугільної галузі.
Переваги підземної газифікації вугілля над
традиційними способами його видобутку такі:
виключено важку, шкідливу і дуже небезпечну
працю шахтарів; виключено транспортування
вугілля на поверхню і по поверхні споживачу,
а також його навантаження, розвантаження,
УДК. 622.74:622.272 М.О. ПЕРОВ, В.М. МАКАРОВ, І.Ю. НОВИЦЬКИЙ, О.П. ЖУКОВ
Інститут загальної енергетики НАН України, м. Київ
ПЕРСПЕКТИВИ ПІДЗЕМНОЇ ГАЗИФІКАЦІЇ ВУГІЛЛЯ ПРИ ВІДПРАЦЮВАННІ
ЙОГО ЗАЛИШКОВИХ ЗАПАСІВ НА ШАХТАХ УКРАЇНИ
Проведено аналіз та прогнозування перспектив підземної газифікації вугілля при відпра-
цюванні його залишкових запасів на шахтах України. Існуючі принципи технології підзем-
ної газифікації вугілля дають можливість стверджувати, що ця технологія може бути не
тільки екологічно прийнятною, а й економічно конкурентоздатною порівняно з традицій-
ним шахтним видобутком.
К л ю ч о в і с л о в а: підземна газифікація, технологія, вугілля, шахта, екологія, перспек-
тива.
© М.О. ПЕРОВ, В.М. МАКАРОВ, І.Ю. НОВИЦЬКИЙ,
О.П. ЖУКОВ , 2012
НАУКОВІ ОСНОВИ ТА ІНФОРМАЦІЙНІ ЗАСОБИ
ПРОГНОЗУВАННЯ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО ПРОГРЕСУ
В ЕНЕРГЕТИЦІ
59ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2012, вип. 2 (29)
Перспективи підземної газифікації вугілля при відпрацюванні його залишкових запасів на шахтах України
подрібнення, збагачення, яке потребує знач-
них енергетичних витрат та забруднює довкіл-
ля; не створюються терикони (породні відва-
ли). Всі ці операції замінюються простим
транспортуванням споживачу очищеного
горючого газу. Спосіб підземної газифікації
вугілля надає можливість експлуатувати пла-
сти вугілля глибокого залягання і пласти малої
потужності. Підземна газифікація надає широ-
кі можливості для автоматизації процесу. Слід
зауважити, що потенційно добувні запаси
вугілля за допомогою існуючої гірничої
техніки становлять близько 10 % загальних
світових запасів кам’яного вугілля.
Iснуючий досвід має конкретні практичні й
теоретичні напрацювання технологій прове-
дення ПГВ, а їх розвиток в світі розглядається
однією з потенціальних можливостей отриман-
ня дефіцитного й недорогого газоподібного
палива.
Досвід СРСР. В 30-х роках минулого сто-
ліття з метою координації робіт з підземної
газифікації вугілля в СРСР було створено
трест «Підземгаз» (нині ВНДI «Підземгаз»).
Його основні випробувальні полігони:
Лисичанська та Горлівська дослідні станції
(Західний Донбас), Каменськ-Шахтинська стан-
ція (Східний Донбас). Експерименти з ПГВ
також провадились в підмосковному басейні
(Шатська станція поблизу м. Тула) і в Кузбасі
(м. Ленінськ-Кузнецький). Промислово мето-
дом підземної газифікації вироблявся газ з
бурого вугілля на Ангренському родовищі в
Узбекистані.
Орієнтовний склад газу, отриманого шля-
хом підземної газифікації на станціях
колишнього СРСР, наведено в табл. 1 [3].
Як бачимо, теплота згорання газу підземної
газифікації майже в три рази нижча, ніж у
газу, отриманого в наземних газифікаторах. Це
зумовлено часткою в його складі СО і N2 та
втратами під час нагрівання породного масиву
і транспортування газу на поверхню.
Загалом на підприємствах ПГВ було газифі-
ковано більш ніж 15 млн т вугілля і отримано
понад 50 млрд м3 газу, що підтвердило ефек-
тивність ПГВ як безшахтної технології отри-
мання газоподібного енергоносія з вугілля на
місці його залягання [4]. Iдея ПГВ з розряду
технологій з високим технічним й комерцій-
ним ризиком перейшла в Росії в розряд техно-
логій із звичайним рівнем надійності й управ-
ління. Придбаний при цьому досвід унікаль-
ний і не має аналогів у світі.
Підземна газифікація вугілля – фізико-
хімічний процес перетворення вугілля в горю-
чі гази за допомогою вільного або зв’язаного
кисню безпосередньо в надрах. При цьому
вугілля в пласті перетворюється в горючий газ
(газ підземної газифікації, генераторний газ,
штучний газ), який має достатню калорійність
для енергетичного і технологічного викори-
стання [5].
Процес газифікації вугілля полягає у тако-
му. У вугільному пласті утворюються необхід-
ні реакційні канали за допомогою фільтрацій-
но-вогневої (або фільтраційної) збійки сверд-
ловин по вугільному пласту. В каналах газифі-
кації формуються реакційні зони. Процес гази-
фікації провадиться звичайно на повітряному
дутті. Хімічні реакції, які відбуваються в кана-
лах підземної газифікації, аналогічні газогене-
раторному процесу. В міру вигазовування
вугільного пласта реакційні зони перемі-
щуються, і під дією гірничого тиску відбува-
ється зміщення порід крівлі й заповнення
ними вигазованого простору. Завдяки цьому
розміри й структура каналів газифікації зали-
Таблиця 1 — Склад продукту ПГВ
60 ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2012, вип. 2 (29)
М.О. ПЕРОВ, В.М. МАКАРОВ, І.Ю. НОВИЦЬКИЙ, О.П. ЖУКОВ
шаються довгий час відносно постійними, що
зумовлює постійність складу отриманого газу.
Використовують дві технологічні схеми під-
земної газифікації вугілля:
– подача дуття з боку вигазованого просто-
ру цілика при відводі газу через вигазований
простір;
– подачу дуття з боку вигазованого просто-
ру, відведення газу з боку цілика вугілля через
випереджаючі свердловини для його термічної
підготовки.
У разі використання для нагнітання у
вугільний пласт, який газифікується, повітря-
ного дуття отримують газ низької калорійності
з теплотворною здатністю порядку 4 МДж/м3.
Даний продукт придатний для використання в
газотурбінних установках або котельнях і
ТЕЦ.
У разі використання в технології газифіка-
ції вугілля парокисневого дуття отримують
середньокалорійний газ з теплотворною здат-
ністю 10–13 МДж/м3. За хімічним складом газ
придатний для синтезу аміаку й вуглеводнів.
Крім того, в цьому газі вміщується багато цін-
них для хімічної промисловості органічних
речовин, які можна відділити від газу перед
його спалюванням шляхом конденсації в охо-
лоджувальних сепараторах.
Розрахунковий склад газу, що виробляється
на підприємствах ПГВ, характеризується діа-
пазонами вмісту окремих його компонентів
залежно від використання згаданих вище видів
дуття, а також від гірничо-геологічних умов
його залягання, величини притоку підземних
вод, хімічного складу вміщуючих гірничих
порід тощо (табл. 2).
Слід зазначити, що в структурі капітальних
витрат, необхідних для будівництва підприєм-
ства з ПГВ, близько 75 % становить вартість
наземного енергетичного комплексу (головним
чином вартість газотурбінної станції), а 25 % –
будівництво газового генератора і здійснення
процесу газифікації вугілля.
Техніко-економічна оцінка ПГВ має суттєве
значення для її промислової реалізації. Було
проведено порівняльний аналіз економічних
показників Південно-Абінської станції
«Підземгаз» і сусідніх підприємств шахтного і
відкритого видобутку вугілля в Кузбасі.
Собівартість 1 т у.п. на підприємствах ПГВ
була в 1,5 раза вища, ніж при відкритому видо-
бутку і в 1,3 раза нижча, ніж шахтний видобу-
ток [6].
Зарубіжний досвід. За кордоном до другої
світової війни жодних практичних робіт з під-
земної газифікації вугілля не проводилось.
Після другої світової війни в Великій Британії,
Бельгії, США, Польщі, Чехословаччині й
інших державах було зроблено спроби повто-
рити досвід СРСР. Отримані позитивні
результати не набули широкого подальшого
розвитку у зв’язку із відкриттям на початку
60-х років значних ресурсів природного газу.
За межами СРСР перші досліди підземної
газифікації було проведено в 1946 р. в США
(штат Алабама) і в 1947 р. в Iталії (у Вальдоріо
поблизу Флоренції). Американські фахівці
розробили й дослідили метод ПГВ з керованим
переносом точки подачі дуття. Пласт розкри-
вають вертикальною свердловиною, яка при-
значена для відводу газу, й похило-горизон-
тальною свердловиною, горизонтальна
частина якої проходить поблизу підошви
пласта. Через цю свердловину здійснюється
подача дуття. За оцінками американських
експертів, зокрема Лоуренс-Ліверморської
лабораторії (ЛЛЛ) і компанії «Галф Ресерч
енд Девелопмент» [7], собівартість замінника
природного газу (ЗПГ) методом ПГВ стано-
вить 50–70 дол. США за 1000 м3.
Метод ПГВ з керованим переносом точки
подачі дуття вирішує завдання контрольовано-
го реагування окислювача з вогневим забоєм
пласта, але реалізація цього метода не передба-
чає гідравлічно пов’язаної системи між сверд-
ловинами. При цьому експлуатація свердло-
вин-газогенераторів не забезпечує повноти
вигазовування вугільного пласта.
Економічна оцінка процесу виробництва
замінника природного газу при підземній гази-
фікації вугілля за методом ЛЛЛ проводилась
на основі попередніх конструктивних і техно-
логічних параметрів підземних газифікаторів.
Таблиця 2 — Склад продукту ПГВ
залежно від виду дуття
61ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2012, вип. 2 (29)
Перспективи підземної газифікації вугілля при відпрацюванні його залишкових запасів на шахтах України
Порівняння здійснювалось за результатами
аналогічних розрахунків наземної газифікації
за методом Лургі, що ґрунтується на відкрито-
му вуглевидобутку. Як приклад наземної гази-
фікації за методом Лургі прийняті установки
«Ель Пасо» на напівбітумінозному вугіллі та
установки компанії «Амерікен Нечерел Гес»
на лігніті. Підземна газифікація вугілля за
методом ЛЛЛ здійснювалась на напівбітумі-
нозному вугіллі. У всіх трьох варіантах процес
газифікації здійснювався на парокисневому
дутті під тиском 3,2 МПа. Основні технологіч-
ні показники виробництва ЗПГ методами ЛЛЛ
і Лургі наведено в табл. 3.
За порівнянням економічних показників
російської і американської технологій
японські фахівці встановили, що для підпри-
ємств ПГВ з отриманням сирого газу (синтез-
газу для виробництва ЗПГ) з теплотою
згорання 11,3 МДж/м3 (2700 ккал/м3) собі-
вартість газоподібного енергоносія станови-
ла: для американських технологій –
0,029–0,045 дол. США/МДж (7–10,6 дол.
США/Гкал); для російських технологій –
0,023 дол. США/МДж (5,5 дол. США/Гкал) [8].
В 70-ті роки ХХ століття у зв’язку з кризою
в енергетиці в США, ФРН, Франції, Бельгії
інтерес до ПГВ виник знову. У цих державах
було розроблено програми, метою яких було
вивчення можливостей видалення запасів
вугілля (способом ПГВ), які неможливо вида-
лити існуючими способами з тих чи інших мір-
кувань, а також в отриманні газу ПГВ для
переробки у висококалорійний газ – замінник
природного газу. Ці проекти включали в себе
дослідження від математичного і фізичного
моделювання до випробувань в натурних умо-
вах.
У Франції роботи з підземної газифікації
вугілля проводились на тонких пластах потуж-
ністю до 2 м з глибинами залягання до 2 км
(оцінені запаси близько 2 млрд т).
Перероблюючи 1 млрд т вугілля, планувалося
виробити 150 млрд м3 газу.
Масштабні експерименти було проведено в
Бельгії та Iспанії. В Бельгії було реалізовано
спільний бельгійсько-німецький проект,
метою якого була реалізація ПГВ на глибинах
понад 1000 м під тиском до 3 МПа. Техніко-
економічні оцінки дозволяли стверджували,
що процес економічно вигідний при газифіка-
ції 40–80 тис. т вугілля на одну пару свердло-
вин. Отриманий газ планувалось використову-
вати для виробництва метанолу й замінників
природного газу. Однак самого технологічного
процесу ПГВ здійснити з низки причин не вда-
лося.
Ряд європейських країн (Бельгія, Франція,
Німеччина, Англія, Нідерланди, Iспанія) вирі-
шили продовжити вивчення і освоєння техно-
логії ПГВ на менших глибинах, для чого було
вибрано район з типовими для Західної
Європи вугільними пластами в Iспанії.
Підземний генератор було розташовано на
Таблиця 3 — Характеристики методів газифікації
62 ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2012, вип. 2 (29)
М.О. ПЕРОВ, В.М. МАКАРОВ, І.Ю. НОВИЦЬКИЙ, О.П. ЖУКОВ
пологопадаючій ділянці вугільного пласта
потужністю до 2 м на глибині 500 м. Вугілля
пласта близьке до лігнітів, високобітумне, з
масовим вмістом сірки 7,3 %. У ролі дослідно-
го генератора було запропоновано модуль аме-
риканської технології з керованим переміщен-
ням зони підводу дуття до реакційної поверхні
робочої дільниці свердловини у вугільному
пласті. Головною відмінністю натурних дослід-
жень ПГВ в Iспанії є підвищений до 5,3 МПа
тиск в газогенераторі. Газ ПГВ, отриманий у
Iспанії, легко відмивається від вугільної кисло-
ти й сірководню. Одночасно вирішуються дві
проблеми: підвищення теплоти згорання до
14 МДж/м3 і вловлювання сірководню. Тому
потенційні перспективи ПГВ (із значним вмі-
стом сірки і вуглекислоти) екологічно при-
йнятні.
В останні 10 років дослідні роботи по ПГУ
активно проводились в Китаї та Австралії. В
Китаї переважала шахтна підготовка підзем-
них газогенераторів до газифікації, глибина
закладення яких перевищувала 100 м. Усього
було закладено 10 ділянок ПГВ.
Особливу увагу привертає комерційний
проект підприємства «ПГВ-ТЕС» в
Австралії. Згідно з проектом газ ПГВ викори-
стовують в комбінованому парогазовому
циклі сумарною електричною потужністю
67 МВт. Продуктивність підземного генератора
– 100 тис. м3/год при теплоті згорання близько
6 МДж/м3. Робочий тиск пароповітряної сумі-
ші 1 МПа [9].
Iнтерес до даних технологій спостерігається
і в країнах близького зарубіжжя, зокрема в
Казахстані [10]. Гострою проблемою в енерге-
тичній галузі Казахстану є критичний рівень
забезпечення паливом Південної енергетичної
зони, що не відповідає вимогам енергетичної
безпеки і незалежності, а також екологічної
прийнятності. Підземна газифікація вугілля,
яке важко видобувається, та залучення його в
паливно-енергетичний баланс регіону стане
новим напрямом в енергетиці Казахстану і
надасть змогу вирішити енергетичну проблему
Північного Казахстану. Запаси вугілля басейну
становлять близько 10 млрд т, що еквівалентно
19 трлн м3 замінника природного газу (ЗПГ).
За попередніми оцінками Центральноазійської
академії інформаціології, отриманими за анало-
гічними вихідними даними США, установка з
виробництва ЗПГ продуктивністю близько
7 млрд м3 ЗПГ на рік вартістю приблизно
135 млн дол. США може бути побудована за
два роки з можливою вартістю газу на колекто-
рі газового заводу близько 38 дол. США за
1000 м3 газу і після розрахунків по кредитах –
5–7 дол. США за 1000 м3.
Досвід України. В процесі реструктуризації
вугільної галузі в Україні значна кількість
неробочих пластів вугілля залишається поза
балансом і не використовується. Відновлення
виробничої діяльності шахт, що знаходяться в
процесі закриття, для доробки цих пластів зви-
чайними способами економічно неефективно,
а проведення підземної газифікації дасть
змогу одержати значний еколого-економічний
ефект. Реальність такого рішення перевірена
на закритій шахті «Гострий» ВО
«Селидіввугілля». Загалом у період 1985 –
1991 рр. тут в експериментальному порядку
було газифіковано близько 3,5 тис. т вугілля.
Продуктивний газ направлявся в котел-утилі-
затор системи теплозабезпечення [11].
На базі отриманих експериментальних даних
інститут «Дондіпрошахт» розробив технічний
проект підземного генератора теплоти (ПГТ) на
круто падаючих пластах для енергетичної уста-
новки потужністю 6 МВт. Проект наземної
ТЕС виконано «Укренергочорметом».
На базі наукових результатів ДВАТ
«Дніпродіпрошахт» розроблено два робочих
проекти станцій «Підземгаз» для бурого
вугілля: «Техніко-економічне обґрунтування
доцільності будівництва станції «Підземгаз»
на Синельниковському родовищі»; «Проект
експериментального підземного генератора
на Монастирищівському родовищі» та для
кам’яного вугілля «Проект експерименталь-
ної ділянки станції «Підземгаз» ВАТ
«Павлоградвугілля».
Спільно із польськими, німецькими, бель-
гійськими та англійськими науковцями здій-
снюється реалізація спільного проекту
«HUGE: воднево орієнтована підземна газифі-
кація для Європи». Розроблені сучасні схеми
підземних газогенераторів дозволять розшири-
ти застосування підземної газифікації на
малих і середніх глибинах. Пошарове вигазо-
вування запасів із ін’єкційною закладкою
деформованих порід покрівлі та вигазованого
простору в змозі забезпечити технологічну і
екологічну прийнятність процесу. При цьому
собівартість 1000 м3 горючих газів становити-
63ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2012, вип. 2 (29)
Перспективи підземної газифікації вугілля при відпрацюванні його залишкових запасів на шахтах України
ме в середньому 219 грн, а вартість 1 кВт
виробленої електроенергії – в середньому
0,18 грн [12].
За підрахунками фахівців «Схід ДРГП»
при відробці покладів методом підземної гази-
фікації вугілля в Луганській області (ділянки
«Глибокі горизонти Краснолучського
Північного №1»), рівень рентабельності
повинен становити не менше 6,3 % [13].
Процес спалення вугілля в круто падаючих
пластах і малих родовищах виглядає конку-
рентоспроможним вже при сьогоднішньому
рівні цін на нафту. Разом з тим слід зазначити,
що більше 30 % теплоти витрачається на нагрі-
вання газовідвідних каналів, а також на випа-
ровування підземних вод. Тому підземне спа-
лювання вугілля рекомендується використову-
вати на невеликих глибинах (300–400 м) і
лише в слабо обводнених шахтах. Якщо ж
поблизу осередку горіння розмістити пароге-
нератор, то стане можливим проводити спалю-
вання вугілля на глибинах до 500–700 м [14].
Здійснення проектів по переведенню
реструктуризованих шахт у розряд газовидо-
бувних дасть змогу зменшити бюджетні вит-
рати на закриття неперспективних шахт
приблизно на 50–60 % та знизити соціальне
навантаження при закритті шахт, створюючи
додатково 40–50 робочих місць на одну сверд-
ловину.
ВИСНОВКИ
В Україні понад 40,1 млрд т запасів вугіль-
них пластів придатні для підземної
газифікації, що становить понад 30 % загаль-
них обсягів (117 млрд т). На даний час для
підземної газифікації можуть бути задіяні
близько 20 млрд т балансових і 3,8 млрд т
забалансових запасів кам’яного вугілля та
1,1 млрд т балансових і 0,2 млрд т забалансо-
вих запасів бурого вугілля.
Процес підземної газифікації вугілля знач-
ною мірою залежить від геологічних і гідрогео-
логічних особливостей залягання вугілля.
Тому важко, а іноді поки що й неможливо
досягти на одному родовищі технічні показни-
ки, запроектовані й отримані на іншому родо-
вищі. Навіть в одному родовищі постійно змі-
нюються умови газифікації. При повітряній,
кисневій, пароповітряній і вуглекислотній
газифікації отримати стійкий процес з постій-
ним складом газу досить важко. Необхідна
така наукова концепція підземної газифікації,
яка б надала змогу отримувати стійкі результа-
ти шляхом впливу на процес будь-яких факто-
рів або включення в процес ряду родовищ
(площ), які б усереднювали склад кінцевого
продукту для споживачів (у вигляді електро-
енергії, тепла, синтез-газу).
Завдання отримання в довгостроковій пер-
спективі штучного газу і його постачання
вирішуватиметься за рахунок багатосвердло-
винного видобутку. Технології, запропоновані
російськими фахівцями (з подальшим при-
лаштуванням до геологічних умов Західного
Донбасу, Львівсько-Волинського басейну,
Олександрійського буровугільного родовища
та ін.), є достатньо ефективними й працездат-
ними і будуть неминуче потрібні в період ско-
рочення світових запасів природного газу й
нафти і супутнього даному процесу збільшен-
ня ринкових цін.
1. Перспективи розвитку української
вугільної промисловості при реструктуриза-
ції галузі. [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: http://www.masters .donntu.edu.ua/
2011/iem/pasichka/library/translate .htm.
2. Крейнин Е.В., Фёдоров Н.А., Звягинцев К.Н.
Подземная газификация угольных пластов.
– М. : Недра, 1982. – 355 с.
3. Газификация твердых топлив подзем-
ная. [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: http://www.ne wche mis try.ru/glos -
sary/glossary.php?gloss_id=994.
4. Крейнин Е.В. Нетрадиционные термиче-
ские технологии добычи трудноизвлекае-
мых топлив: уголь, углеводородное сырье. –
М. : ООО «ИРЦ Газпром», 2004. – 302 с.
5. Лазаренко С.Н., Кравцов П.В. Новый
этап развития подземной газификации угля
в России и в мире. [Електронний ресурс]. –
Р е ж и м д о с т у п у : g i a b -
online.ru.files… 2007/6/25_Lazarenko18.pdf.
6. Крейнин Е.В., Грабская Е.П., Юсов А.Б.
Технико-экономическая оценка предприя-
тий подземной газификации угля и тради-
ционных методов его добычи // Уголь. –
1994. – №2. – С. 57–58.
7. Garon A.M. An economic evaluation of
underground coal gas ification. Proceedings
of the Second Annual Underground Coal
Gasification Symposium – USA, 1976. – P.
64 ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2012, вип. 2 (29)
М.О. ПЕРОВ, В.М. МАКАРОВ, І.Ю. НОВИЦЬКИЙ, О.П. ЖУКОВ
155–168.
8. S himada S ., Ohga K., Tamari A., Is hli E.
Cost estimation of underground coal gas ifica-
tion in Japan // Mine ral Re s ource s
Engineering. – Vol. 5. – 1996. – P. 241–252.
9. Крейнин Е.В., Сильверстов Л.К. Научные
исследования подземной газификации угля
в Испании (по программе Европейского
Союза) // Уголь. – 2000. – №2. – С. 62–64.
10. Папафанасопуло Г.А. К вопросу подзем-
ной газификации углей // Новости тепло-
снабжения. – 2005. – №7(59). – С. 32–34.
11. Янко С.В., Громов В.А., Поштук А.З.
Подземное сжигание угля // Уголь
Украины. – 1995. – №11. – С. 2–5.
12. Фальштинский В.С., Дичковский Р.О.,
Табаченко М.М. Новітня технологія розроб-
ки вугільних пластів на базі свердловинної
газифікації // Уголь Украины. – 2010. – №1.
– С. 10–13.
13. Герасимов Е.С. Перспективы использо-
вания ресурсов угольных месторождений
Донбасса (на примере Луганской области) //
Уголь Украины. – 2011. – №9. – С. 45–47.
14. Янко С.В., Трошенькин Б.А.
Перспективы освоения глубоко залегающих
угольных месторождений // Уголь
Украины. – 2010. – №10. – С. 3–10.
Надійшла до редакції 26.03.2012 р.
|
| id | systemreorg-article-458 |
| institution | System Research in Energy |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-19T01:14:29Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | systemreorg/84/ceef532e3164037ade7b8b52ca34b184.pdf |
| spelling | systemreorg-article-4582026-07-18T12:57:39Z Perspectives for the underground gasification of coal during the finalizing of its residual reserves on the Ukrainian mines Перспективи підземної газифікації вугілля при відпрацюванні його залишкових запасів на шахтах України Perov M.O. Makarov V.M. Novytskyi I.Yu. Zhukov A.P. underground gasification, heat of combustion, competitiveness of coal, gas synthesis, gasifying. підземна газифікація, теплота згорання, конкурентоздатність вугілля, синтез-газ, вигазовування. In Ukraine, the basic direction of the restructurization is the closing of enterprises. Due to the closing of mines, the coal production has been reduced approximately by 5 mln tons. By the evaluations of geologists, more than 900 mln tons of the industrial reserves of coal remain on the closed mines.At the present time, the sharp increase of a share of coal in the fuel-energy balance of the country is a very urgent problem. Underground gasification of coal in its natural bedding can be one of the most efficient and ecologically clean methods to involve the solid fuel in the process of generation of the thermal and electrical energy.The purpose of the article is to offer a means of underground gasification of coal (UGC) as the basic one to obtain the products of its processing, which are required in various sectors of state’s economy. The existing principles of the new UGC technology make it possible to assert that it will be not only environmentally acceptable, but also economically competitive in comparison with the conventional shaft mining of coal.The realization of projects on the transfer of restructured mines into the category of those producing gas will allow one to decrease the budgetary expenditures on the closing of unpromising mines approximately by 50–60% and to decrease the social load on mines with a labor employment of 40–50 miners per one borehole. В Україні основний напрямок реструктуризації – закриття підприємств. У зв’язку з закриттям шахт виробництво вугілля скоротилось приблизно на 5 млн т. На закритих шахтах за підрахунками геологів залишилось понад 900 млн т промислових запасів вугілля. Нині особливої гостроти потребує вирішення питання збільшення частки вугілля в паливно-енергетичному балансі держави. Підземна газифікація вугілля в його природному заляганні може бути одним з найбільш дієвих й екологічно чистих способів залучення твердого палива в процесі генерації теплової і електричної енергії.Мета статті – запропонувати спосіб підземної газифікації вугілля в ролі основного для отримання необхідних продуктів його переробки в секторах економіки держави. Існуючі принципи нової технології ПГВ дають можливість стверджувати, що вона може бути не тільки екологічно прийнятною, але й економічно конкурентоздатною порівняно з традиційним шахтним видобутком вугілля. Здійснення проектів по переведенню реструктуризованих шахт у розряд газовидобувних, дозволить зменшити бюджетні витрати на закриття неперспективних шахт приблизно на 50–60%; зменшити соціальне навантаження на шахтах при працезайнятості 40–50 шахтарів на одну свердловину. General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2012-10-19 Article Article application/pdf https://systemre.org/index.php/journal/article/view/458 System Research in Energy; No. 2 (29) (2012): The Problems of General Energy; 58-65 Системні дослідження в енергетиці; № 2 (29) (2012): Проблеми загальної енергетики; 58-65 2786-7102 2786-7633 uk https://systemre.org/index.php/journal/article/view/458/394 Copyright (c) 2012 Perov M.O., Makarov V.M., Novytskyi I.Yu., Zhukov A.P. https://creativecommons.org/publicdomain/zero/1.0 |
| spellingShingle | underground gasification heat of combustion competitiveness of coal gas synthesis gasifying. Perov M.O. Makarov V.M. Novytskyi I.Yu. Zhukov A.P. Perspectives for the underground gasification of coal during the finalizing of its residual reserves on the Ukrainian mines |
| title | Perspectives for the underground gasification of coal during the finalizing of its residual reserves on the Ukrainian mines |
| title_alt | Перспективи підземної газифікації вугілля при відпрацюванні його залишкових запасів на шахтах України |
| title_full | Perspectives for the underground gasification of coal during the finalizing of its residual reserves on the Ukrainian mines |
| title_fullStr | Perspectives for the underground gasification of coal during the finalizing of its residual reserves on the Ukrainian mines |
| title_full_unstemmed | Perspectives for the underground gasification of coal during the finalizing of its residual reserves on the Ukrainian mines |
| title_short | Perspectives for the underground gasification of coal during the finalizing of its residual reserves on the Ukrainian mines |
| title_sort | perspectives for the underground gasification of coal during the finalizing of its residual reserves on the ukrainian mines |
| topic | underground gasification heat of combustion competitiveness of coal gas synthesis gasifying. |
| topic_facet | underground gasification heat of combustion competitiveness of coal gas synthesis gasifying. підземна газифікація теплота згорання конкурентоздатність вугілля синтез-газ вигазовування. |
| url | https://systemre.org/index.php/journal/article/view/458 |
| work_keys_str_mv | AT perovmo perspectivesfortheundergroundgasificationofcoalduringthefinalizingofitsresidualreservesontheukrainianmines AT makarovvm perspectivesfortheundergroundgasificationofcoalduringthefinalizingofitsresidualreservesontheukrainianmines AT novytskyiiyu perspectivesfortheundergroundgasificationofcoalduringthefinalizingofitsresidualreservesontheukrainianmines AT zhukovap perspectivesfortheundergroundgasificationofcoalduringthefinalizingofitsresidualreservesontheukrainianmines AT perovmo perspektivipídzemnoígazifíkacíívugíllâprivídpracûvanníjogozališkovihzapasívnašahtahukraíni AT makarovvm perspektivipídzemnoígazifíkacíívugíllâprivídpracûvanníjogozališkovihzapasívnašahtahukraíni AT novytskyiiyu perspektivipídzemnoígazifíkacíívugíllâprivídpracûvanníjogozališkovihzapasívnašahtahukraíni AT zhukovap perspektivipídzemnoígazifíkacíívugíllâprivídpracûvanníjogozališkovihzapasívnašahtahukraíni |