Evaluation of the effectiveness of energy technologies by the methodology of determination of total energy costs
It is proposed to evaluate the effectiveness of energy technologies (installations) by the value of absolute energy return as the difference between the available capacity and energy costs, which are determined by the sum of energy costs for the creation, maintenance, and utilization of a power plan...
Збережено в:
| Дата: | 2012 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine
2012
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://systemre.org/index.php/journal/article/view/459 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | System Research in Energy |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
System Research in Energy| _version_ | 1871103837431922688 |
|---|---|
| author | Bilodid V.D. |
| author_facet | Bilodid V.D. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Bilodid V.D.",
"institution": null
}
] |
| author_sort | Bilodid V.D. |
| baseUrl_str | https://systemre.org/index.php/journal/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-18T12:57:39Z |
| description | It is proposed to evaluate the effectiveness of energy technologies (installations) by the value of absolute energy return as the difference between the available capacity and energy costs, which are determined by the sum of energy costs for the creation, maintenance, and utilization of a power plant. The positions of the methodology for assessing the effectiveness of technologies in terms of total energy costs and the methodology for determining the energy costs for items that are omitted by the available standards are highlighted.As an indicator that can be used to compare fundamentally different technologies and facilities, it is offered to use the energy efficiency ratio, which represents the ratio of the total energy productivity of a plant over the period of its existence to the value of total energy costs associated with the creation of systems and units, their operation and maintenance, as well as with their eventual liquidation.By the examples of individual technologies with the use of renewable energy sources, it is shown that, under modern conditions, not all of them are expedient to be used. A number of technologies (SES (thermal), GeoTES, bioethanol, and biodiesel fuel) are considered, and it is shown that they are problem ones and need to be improved in order to reduce the energy costs for their creation and operation and the liquidation of equipment remnants after the end of service life since, as estimated, the energy cost to create them is higher than the energy received from them during the operation. |
| first_indexed | 2026-03-24T02:01:51Z |
| format | Article |
| fulltext |
12 ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2012, вип. 3 (30)
Енергетична ефективність технології чи уста-
новки, як відомо, визначається корисним
ефектом від її реалізації. При цьому визначення
цього корисного ефекту зводиться до обчис-
лення ККД (термічного або ексергетичного).
Разом з тим у ряді випадків ККД установки не
зовсім правильно характеризуватиме ефектив-
ність, оскільки він визначає лише відношення
кількості корисної перетвореної енергії до всієї
підведеної енергії в певному термодинамічно-
му циклі. Таким чином, різні типи установок з
різними характеристиками (особливо коли це
стосується початкових та кінцевих параметрів
робочих тіл) матимуть різні ККД і їх порівнян-
ня не завжди буде коректним. Слід зазначити,
що при цьому зовсім не враховуються витрати
енергії на отримання палива та матеріалів
(обладнання) до початку процесів перетворен-
ня енергії, а також витрат енергії на ліквідацію
наслідків такого перетворення.
При підрахунках ККД ніколи не врахо-
вуються такі складові, як витрати енергії на
створення енергоустановки, побічні витрати
енергії, пов’язані з її експлуатацією (наприк-
лад, витрати палива для транспортних засобів,
що обслуговують електростанцію, витрати
енергії на ремонтні роботи тощо), а також вит-
рати енергії на ліквідацію енергетичного об’єк-
та після закінчення його експлуатації.
Практично не враховуються енерговитрати на
підтримання та відтворення робочої сили пра-
цюючих (заробітна плата), енерговитрати на
податки та збори, прибутки підприємства, які,
як відомо, є значними за обсягами статтями
кошторисів і, отже, на них опосередковано
витрачається значна частина енергії (частково
в інших сферах економіки, але відносити їх
потрібно саме на продукцію підприємства, яке
формує ці статті витрат). Такі оцінки зазвичай
виконуються економічними методами при
визначенні собівартості енергії та інших еконо-
мічних показників. Роздільність у визначенні
показників ефективності ускладнює порівнян-
ня різних енергетичних установок і ускладнює
визначення глобального значення ефективно-
сті, оскільки можуть бути випадки коли ціни на
окремі складові процесу занижені (не відпові-
дають затратам енергії на їх отримання) і вис-
новки щодо економічної ефективності уста-
новки будуть невірними. Витрати енергії на
створення та функціонування енергоустановки
можуть бути більшими, ніж отримана корисна
енергія, хоча собівартість декларується рівною
(або навіть нижчою) собівартості альтернатив-
ного варіанта. Прикладом того є використання
етанолу з органічної сировини сільськогоспо-
дарського походження (зерно пшениці, жита,
кукурудзи чи цукрового буряка), як це було
показано у роботах [1 –3]. У цих роботах дове-
дено, що енерговитрати на виробництво 1 л
біоетанолу коливаються від 18,0 МДж до
38,2МДж (при врахуванні лише основної
частини витрат) при теплотворній здатності
96 %-ного етанолу близько 22,5 МДж/кг.
Аналогічна ситуація складається і в інших сфе-
рах енергетики. Зокрема, це стосується вітро-
енергетики, сонячних електростанцій деяких
типів та інших начебто «дармових» джерел
енергії. Разом з тим слід засвоїти просту істину
– дармових джерел не буває зовсім ніде і ніко-
ли. Є джерела більш доступні або меншдоступ-
ні; такі, що освоюються з меншими затратами
УДК 621.91 В.Д. БІЛОДІД, канд.техн.наук,
Інститут загальної енергетики НАН України, м. Київ
ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЕНЕРГЕТИЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
ЗА МЕТОДОЛОГІЄЮ ВИЗНАЧЕННЯ ПОВНИХ ЕНЕРГЕТИЧНИХ ВИТРАТ
Запропоновано оцінювати ефективність енергетичних технологій (установок) за зна-
ченнями абсолютної енергетичної віддачі, як різниці між наявним потенціалом та затра-
тами енергії, які визначаються сумою витрат енергії на створення, експлуатацію та ути-
лізацію енергоустановки.
К л ю ч о в і с л о в а: енергетична ефективність, повні енергетичні затрати, сонячні тер-
модинамічні електростанції, коефіцієнт енергетичної ефективності.
© В.Д. БІЛОДІД, 2012
13ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2012, вип. 3 (30)
Оцінювання ефективності енергетичних технологій за методологією визначення повних енергетичних витрат
енергії, або такі, які потребують невиправдано
великих затрат.
І тому метою цієї статті є висвітлення поло-
жень методики оцінки ефективності техноло-
гій за показниками повних енергетичних вит-
рат та методик визначення енергетичних вит-
рат за статтями, які не визначаються існуючи-
ми стандартами. Ця методика усуває низку
недоліків, що притаманні існуючим методикам
(частково були висвітлені у попередньому абза-
ці), а також, в принципі, об’єднує методики
визначення ККД енергоустановок та методики
техніко-економічних оцінок.
Корисним ефектом всякої енергетичної
технології (установки), який буде абсолютним
при будь-яких методиках розрахунків, є різни-
ця між виходом енергії, що отримуватиметься
із застосуванням технології (установки) впро-
довж усього її життєвого циклу та всіма затра-
тами енергії на створення об’єкта, його екс-
плуатацію та утилізацію залишків, що зали-
шаться після його ліквідації. Якщо ця різниця
дорівнює нулю або від’ємна, то така техноло-
гія (установка) не може вважатися ефектив-
ною, оскільки вона не забезпечує необхідних
потреб. Якщо вказана різниця менша нуля –
технологія (установка) потребує додаткових
затрат енергії для підтримки її функціонуван-
ня і тоді така енергетична технологія не
потрібна. На сьогодні, ряд технологій (особ-
ливо в царині використання відновлюваних
джерел енергії) цій вимозі не відповідають. У
ряді випадків корисний ефект від роботи
енергетичних установок є від’ємним, хоча
ККД цілком прийнятний і економічні показ-
ники теж відносно прийнятні, що свідчить
лише про те, що ціни на компоненти для
використання технології чи ціни на її продук-
цію не адекватні витратам.
До затрат енергії, що витрачається на ство-
рення, експлуатацію та ліквідацію установки
слід також додати витрати енергії на розширене
відтворення енергетичних об’єктів, тобто має
відтворюватись не один об’єкт старої потужно-
сті (продуктивності), а у перспективі повинен
створюватися новий об’єкт більшої потужності
(продуктивності), що буде замінювати старий
для забезпечення розширеного виробництва.
Тим самим, враховуючи останнє, буде забез-
печуватись прогрес у розвитку суспільства,
оскільки саме розширене відтворення буде
забезпечувати зростаючі потреби в енергії.
Сьогодні ця теза не завжди підтримується,
оскільки набуває популярності концепція ста-
лого розвитку суспільства. Однак положення
цієї концепції, очевидно, слушні для передових
розвинених країн з високим рівнем забезпече-
ності громадян. Для країн же, що розвиваються,
яким потрібно нарощувати рівень виробництв
для підвищення рівня життя населення, як пра-
вило, сталий розвиток не є прийнятним.
Спочатку необхідно забезпечити високий рівень
життя з рівнем споживання енергії, що має
місце у багатих економічно розвинених країнах,
а потім підтримувати цей рівень, забезпечуючи
зростання ВВП при сталому споживанні енергії.
Отже, якщо різниця між енергією, отрима-
ною та затраченою, буде від’ємна, або близька
до нуля, або навіть якщо різниця є додатною,
але за дещо іншими критеріями вона недостат-
ня для того щоб її вважати ефективною, то така
технологія енергетично є неспроможною.
Рекомендувати до розвитку таку технологію
недоцільно.
Коефіцієнт енерговіддачі технології
(установки)
Таким чином, корисний енергетичний
ефект визначатиметься як
де Е – сумарна кількість енергії, що вироб-
ляється установкою за весь термін її існування
впродовж τe років та передається на споживан-
ня за виключенням енергії, що витрачена на
власні потреби, Дж;
ϕ – коефіцієнт розширеного відтворення
енергетичного виробництва (може набувати
значень від 1,05 до 2 і більше у залежності від
заданих умов);
– сумарні витрати енергії на створення
і-го елемента енергоустановки, Дж;
n – кількість елементів установки, шт.;
– затрати енергії на експлуатацію j-ї
статті витрат установки впродовж її існування
τe років (повернення кредитів, ремонти, ком-
плектуючі, заробітна плата персоналу, оплата
податків та інших витрат, пов’язаних з функ-
ціонуванням та обслуговуванням установки
тощо), Дж;
Eut – затрати енергії на ліквідацію енерго-
установки та утилізацію залишків після закін-
чення терміну її експлуатації, Дж.
, (1)
Виходячи з вищенаведеного, неприйнятною
буде така технологія (установка), коли значен-
ня Ekor набуває від’ємних значень, або близь-
ких до нуля.
З виразу (1) випливає, що Ekor може набува-
ти від’ємних значень лише у випадку, коли
сумарні витрати по трьох правих компонентах
формули більші, ніж величина виробленої та
відпущеної споживачам енергії Е.
Користування формулою (1) є можливим,
але не дуже зручним, оскільки абсолютні зна-
чення енергетичних витрат для конкретних
установок чи технологій залежать від масштабів
(потужність установки, обсяги випуску продук-
ції тощо). Більш зручною формою є оцінка за
питомими показниками, тобто на одиницю
потужності установки чи на одиницю продук-
ції, що випускається за даною технологією.
Отже, з урахуванням сказаного, формулу (1)
можна представити у вигляді відношення Ekor
до загального обсягу виробленої енергії E.
Назвемо цей показник “коефіцієнтом енерго-
віддачі” технології (установки). Формули для
його розрахунку будуть такими:
(2)
або
. (3)
З виразів (2) та (3) для ωe видно, що його
значення можуть бути в діапазоні від 0 до 1,
якщо Ekor > 0; та ωe < 0, якщо Ekor < 0.
Яким же може бути від’ємне значення Ekor?
Очевидно, що будь-яким. І чим меншою буде
ця величина, тим більші збитки будуть заподія-
ні в результаті застосування технології чи уста-
новки. При цьому цілком очевидно, що уста-
новка, яка матиме від’ємне значення коефіці-
єнта енерговіддачі, є не просто енергетично
недієспроможною – її застосування неприпу-
стиме з точки зору здорового глузду.
Імовірним є те, що прогрес у науці та техніці
через певний проміжок часу створить умови,
коли коефіцієнт енерговіддачі від недієспро-
можної технології чи установки стане ωe ≥ 0, і
тоді така технологія (установка) стане енерге-
тично дієспроможною і її застосування стане
можливим, якщо при цьому буде економічна
доцільність у її застосуванні.
Коефіцієнт ефективності технології
(установки)
Введемо поняття «коефіцієнт ефективності
технології (установки)». Його фізична суть
полягає у тому, наскільки енергія, що вироб-
ляється установкою перевищує затрати енергії
на створення, функціонування та ліквідацію
технології (установки). Отже, його значення
будемо визначати з таких простих виразів:
(4)
або
. (5)
З формул (4) та (5) видно, що значення κ
можуть бути в діапазоні від 0 до +∞. Якщо вит-
рати енергії на отримання енергії E – Ekor = 0,
тобто вся енергія корисна, то κ = +∞. При зна-
ченні E = 0 (немає енергії, яка подана спожива-
чам), то і κ = 0. При значеннях, коли Ekor < 0
тобто коли сумарні витрати енергії на створення
установки, її функціонування впродовж терміну
експлуатації та ліквідацію після завершення її
роботи будуть більшими від отриманого обсягу
енергії від установки для споживання (енергії
нетто), значення κ знаходитиметься в діапазоні
від 0 до 1. У цьому випадку, незважаючи на те,
що енергія для споживання генерується, реаль-
на енерговіддача від такої установки відсутня,
вона є по суті споживачем енергії, а не виробни-
ком, доцільності у створенні такої установки
немає, технологія чи установка недієспроможна.
При цьому слід зазначити, що недієздатність
установки, у якої реальне значення κ < 1, може
бути неявним. Енергетичні витрати на функ-
ціонування установки можуть бути прийнятни-
ми, але вона недієспроможна через надвисокі
енергетичні витрати у елементи, що її утворю-
ють. Така ситуація спостерігається, наприклад,
з ВЕС. Якщо відкинути витрати енергії у ство-
рення ВЕУ, то значення κ >1 для неї гарантова-
не. Разом з тим, суспільні затрати енергії у всі
елементи, пов’язані зі створенням ВЕС та їх
експлуатацією у сполучені з відповідними при-
родними умовами, коли середня швидкість
14 ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2012, вип. 3 (30)
В.Д. БІЛОДІД
вітру не дозволяє досягти показників виробітку
енергії на рівні місцевостей (країн), де швид-
кість вітру є великою, виявляються вищими за
допустимі і κ набуває значень менших від 1.
Отже, необхідно визначитись, при яких зна-
ченнях коефіцієнта κ можна вважати, що тех-
нологія (установка) є прийнятною і її можна
розглядати як альтернативу існуючим. З вище-
викладеного цілком очевидно, що при умові,
коли κ >1. Слід зазначити, що значення κ не
просто має бути більшим одиниці – воно
повинно бути значно більшим за 1.
Слід зауважити, що енергетичні витрати на
отримання традиційного пального (бензин,
дизпаливо, природний газ) з урахуванням
видобування, транспортування, переробки,
зберігання не перевищують 10–20% від їх енер-
гетичного потенціалу, що робить їх енергетич-
но дуже ефективними. Як мінімум 85% енерге-
тичного потенціалу цих видів пального (в
середньому) використовується корисно спожи-
вачами, тобто для цих видів палива κ ≥ 6, 7–10
і більше. Однак це не значить, що κ для ТЕС,
чи АЕС, які використовують високоефективні
палива, теж буде таким високим. Великі зна-
чення κ для органічного чи ядерного палива не
гарантують, що самі об’єкти (ТЕС чи АЕС)
матимуть високі значення κ. У ряді випадків,
коли створюються малоефективні установки з
низьким ККД або дуже дорогі енергоустановки
з великими капіталовкладеннями (наприклад,
АЕС), κ може набувати значень, менших від 1.
Отже, енергетична технологія буде найкра-
щою у випадку, коли значення коефіцієнта
ефективності буде найбільшим. Якщо ж він
близький до 1, або більший за 1 на незначну
величину, то така установка (технологія) енер-
гетично недієздатна.
Зв'язок між коефіцієнтами ефективності
та енерговіддачі технології (установки)
Між коефіцієнтами енерговіддачі та енер-
гоефективності існує однозначна залежність. Із
формули (2) маємо
Ekor = ωeE . (6)
І тоді з формули (4) отримуємо
(7)
або
, (8)
Отже, при яких значеннях коефіцієнтів κ та
ωe можна вважати, що технологія (установка) є
прийнятною і її можна розглядати як альтерна-
тиву існуючим? Очевидно, що при умові, коли:
κ > 1 та ωe > 0.
При цьому чим більшими є величини κ та
ωe, тим кращою та ефективнішою є технологія
(установка).
Визначення окремих складових енергетич-
них витрат за питомими показниками з ураху-
ванням макроекономічних характеристик
Прямі та побічні енергетичні витрати за різ-
ними складовими традиційного кошторису
можна визначити шляхом підрахунку енер-
гоємності матеріально-технічних ресурсів, що
були використані при створенні технології
(установки), її експлуатації чи ліквідації відпо-
відно до ДСТУ 3682–98 [4]. Більш деталізована
методика визначення основних складових
енерговитрат міститься у звіті [5], а за окреми-
ми екологічними показниками у роботах [6, 7].
Однак деякі статті витрат за стандартом [4] пря-
мим підрахунком визначити практично немож-
ливо – відсутня методика. Серед таких статей,
зокрема, можна виділити такі:
– заробітна плата та відрахування з неї;
– податки загальнодержавні та місцеві (зов-
сім не фігурують у ДСТУ);
– прибуток (зовсім не фігурує у ДСТУ).
Енергетичні витрати на такі статті будемо
визначати через такі питомі показники, які
вводимо спеціально:
– питома енергоємність заробітної плати та
нарахувань на неї;
– питома енергоємність податків у поточ-
ному періоді;
– питома енергоємність прибутків у поточ-
ному році.
Порядок визначення питомої енергоємності
заробітної плати та нарахувань на неї
Цей питомий показник досить легко визна-
чається за такою формулою:
, кг у.п./грн, (9)
де γ t – коефіцієнт для врахування впливу
тіньової економіки (тіньове споживання
паливно-енергетичних ресурсів та отримання
15ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2012, вип. 3 (30)
Оцінювання ефективності енергетичних технологій за методологією визначення повних енергетичних витрат
заробітної плати в «конвертах»;
Bp.r – загальна кількість енергоресурсів, спо-
житих у державі за рік (середнє значення за
кілька років), кг у.п.;
zs – середньомісячна заробітна плата серед-
ньостатистичного працівника у поточному році
(середнє значення за кілька років), грн;
kv – коефіцієнт збільшення фонду заробіт-
ної плати, пов’язаний з нарахуваннями на
зарплату (1,368 у 2007–2009 рр.);
n – середня кількість зайнятих економічною
діяльністю осіб у поточному році в державі
(середнє значення за кілька років), осіб.
Формулу (9) доцільно трансформувати у
показник з розмірністю ГДж/грн. Для цього
значення, отримане за формулою (9), необхід-
но помножити на коефіцієнт 0,0293:
, ГДж/грн. (10)
Питому енергоємність зарплати можна
визначати і простіше, через значення такого
показника, як енергоємність ВВП:
e’z = 0,0293αzEВВП, ГДж/грн, (11)
де αz – частка у структурі ВВП, що пішла на
оплату праці найманих працівників (наприк-
лад, за 2010 р. ця частка становила 49,7 % –
рисунок, побудований на даних табл. 2.6 з дже-
рела [8]);
ЕВВП – енергоємність ВВП, кг у.п/грн.
16 ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2012, вип. 3 (30)
В.Д. БІЛОДІД
І тоді повна енергоємність зарплати на під-
приємстві буде:
Ez = e’zF, ГДж, (12)
де F – річний витрачений фонд зарплати на
підприємстві, грн.
Енергоємність податків у поточному періоді
Використовуючи такий же підхід, як і при
визначенні енергоємності зарплати, енергоєм-
ність податків можна підрахувати за такою
формулою:
Рис. Структура ВВП України за 2005–2010 роки (за даними [8])
17ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2012, вип. 3 (30)
Оцінювання ефективності енергетичних технологій за методологією визначення повних енергетичних витрат
Ep = e’pP, ГДж, (13)
де e’p – питома енергоємність податків,
ГДж/грн;
Р – обсяг сплачених податків підприєм-
ством (виробництвом) у поточному році за
виключенням субсидій на виробництво та
імпорт, грн.
Питома енергоємність податків:
, ГДж/грн, (14)
де e’p – загальна сума податків, сплачених дер-
жаві за даними статистики у поточному році
(або середнє значення за кілька років), грн.
Питому енергоємність податків також
можна визначити через значення енергоємно-
сті ВВП, тобто:
e’p = 0,0293βpЕВВП, ГДж/грн, (15)
де βp – частка податків у структурі ВВП, за
виключенням субсидій на виробництво та
імпорт (у 2010 р. ця частка становила 11,8 % –
див. рисунок, побудований на даних табл. 2.6 з
джерела [8]).
Енергоємність прибутків у поточному
періоді
Використовуючи такий же підхід, як і при
визначенні енергоємності зарплати чи подат-
ків, енергоємність прибутків можна підрахува-
ти за такою формулою:
Epr = e’prPr, ГДж, (16)
де e’pr – питома енергоємність прибутків,
ГДж/грн.;
Pr – обсяг отриманого прибутку підприєм-
ством (виробництвом) у поточному році, грн.
Питома енергоємність прибутків:
, ГДж/грн, (17)
де ∑Прx валовий національний прибуток у
поточному році, тобто річна сума прибутків
держави за даними статистики (або середнє
значення за кілька років), грн.
Питому енергоємність податків також
можна визначити через значення енергоємно-
сті ВВП, тобто:
e’p = 0,0293βprЕВВП, ГДж/грн, (18)
де βpr – частка валового національного прибут-
ку у структурі ВВП (у 2010 р. ця частка
становила 38,5 % – див. рисунок, побудований
на даних табл. 2.6 з джерела [8]).
Оцінка енергетичної ефективності
деяких технологій
Скористаємося методикою оцінки енерге-
тичної ефективності технологій (установок),
приведеною вище для декількох енергетичних
технологій. У таблиці наведено розрахункові
значення коефіцієнтів енергетичної ефектив-
ності деяких технологій та установок, що
використовують енергію з відновлюваних
джерел, які отримані із застосуванням викла-
дених методичних положень. При оцінці
енергетичних витрат на створення устатку-
вання використовувалися укрупнені показни-
ки за технічними та економічними характери-
стиками.
Висновки
1. У ролі показника, який може бути засто-
сований для порівняння принципово різних
технологій та установок, запропоновано
використовувати коефіцієнт енергетичної
ефективності, який являє собою відношення
повної енергетичної продуктивності установки
за термін існування до величини повних енер-
гетичних витрат, пов’язаних із створенням
Таблиця – Коефіцієнти
енергетичної ефективності
18 ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2012, вип. 3 (30)
В.Д. БІЛОДІД
систем та установок, їх експлуатацією та обслу-
говуванням, а також з ліквідацією у кінцевому
підсумку.
2. На прикладах окремих технологій викори-
стання енергії з відновлюваних джерел показа-
но, що не всі вони у сьогоднішніх умовах є
доцільними для використання. З розглянутих
технологій СЕС (теплові), ГеоТЕС, біоетанол і
частково біодизельне пальне є ще проблемни-
ми і потребують вдосконалення з метою зни-
ження витрат енергії на їх створення, експлуа-
тацію та ліквідацію залишків обладнання після
закінчення терміну експлуатації.
1. Дослідження загальних техніко-еконо-
мічних характеристик використання нетра-
диційних та відновлюваних джерел енергії :
звіт про НДР (заключн.): «НВДЕ» //
Інститут загальної енергетики НАН
України; кер. Білодід В.Д. – К., 2009. – 336 с.
– Викон.: Куц Г.О., Сизоненко В.П.,
Маляренко О.Є., Симборський А.І.,
Тарасенко П.В., Станиціна В.В. – Бібліогр.
C. 238–252. – ДР 0107U001054. –
ДО 0210U000162.
2. Білодід В.Д. Узагальнені характеристи-
ки установок генерування енергії з викори-
станням відновлюваних джерел енергії та
альтернативних видів палив // В кн. ЕНЕР-
ГОЕФЕКТИВНІСТЬ-2010: Тези доповідей
міжнародної науково-технічної конференції
(19–21 жовтня 2010 г., Київ, Україна./ Ред.
В.А. Жовтянський, А.В. Сміхула,
А.В. Россоха – К. : Інститут газу НАН
України, 2010. – 340 с. (Доп. С2-10,
C. 32–134).
3. Білодід В.Д., Тарасенко П.В.
Енергетична ефективність біоетанолу та біо-
дизельного пального для умов України //
Відновлювана енергетика. – 2011. – № 2. –
С. 85–91.
4. ДСТУ 3682–98. Методика визначення
повної енергоємності продукції, робіт та
послуг. – К.: Держстандарт України, 1999. –
11 с.
5. Розробка методів визначення та обраху-
вання показників енергетичної ефективно-
сті енергоємних технологій промисловості
на базі використання методів повної енер-
гоємності, енергетичного та ексергетичного
аналізу: звіт про НДР (заключн.) : «ПОКАЗ-
НИКИ» // Інститут загальної енергетики
НАН України; кер. Білодід В.Д. – К., 2009. –
220 с. – Викон.: Маляренко О.Є,
Симборський А.І., Куц Г.О., СизоненкоВ.П.,
Тарасенко П.В., Федоренко Г.М.,
Євтухова Т.О., Станиціна В.В. – Бібліогр.
C. 175–183. – ДР 0107U001055. –
ДО 0210U000163.
6. Білодід В.Д., Маляренко О.Є.,
Станиціна В.В. Показники енергетичної
ефективності для оцінки інновацій у проми-
слових технологіях // Проблеми загальної
енергетики. – 2009. – № 20. – С. 45–50.
7. Станиціна В.В. Врахування екологічних
витрат при визначенні показників енерге-
тичної ефективності та потенціалів енерго-
збереження в галузях та регіонах //
Проблеми загальної енергетики. – 2012. –
№ 1 (28). – С. 62–68.
8. Державна служба статистики України.
Статистичний щорічник України за 2010 рік
/ За редакцією О.Г. Осауленка. – К.: ТОВ
«Август Трейд», 2011. – 560 с.
Надійшла до редколегії 15.10.2012 р.
|
| id | systemreorg-article-459 |
| institution | System Research in Energy |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-19T01:14:33Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | systemreorg/74/750d5c54c7972b2f693772ebe6ad1b74.pdf |
| spelling | systemreorg-article-4592026-07-18T12:57:39Z Evaluation of the effectiveness of energy technologies by the methodology of determination of total energy costs Оцінювання ефективності енергетичних технологій за методологією визначення повних енергетичних витрат Bilodid V.D. energy efficiency, total energy costs, solar thermodynamic power plants, coefficient of energy efficiency. енергетична ефективність, повні енергетичні затрати, сонячні термодинамічні електростанції, коефіцієнт енергетичної ефективності. It is proposed to evaluate the effectiveness of energy technologies (installations) by the value of absolute energy return as the difference between the available capacity and energy costs, which are determined by the sum of energy costs for the creation, maintenance, and utilization of a power plant. The positions of the methodology for assessing the effectiveness of technologies in terms of total energy costs and the methodology for determining the energy costs for items that are omitted by the available standards are highlighted.As an indicator that can be used to compare fundamentally different technologies and facilities, it is offered to use the energy efficiency ratio, which represents the ratio of the total energy productivity of a plant over the period of its existence to the value of total energy costs associated with the creation of systems and units, their operation and maintenance, as well as with their eventual liquidation.By the examples of individual technologies with the use of renewable energy sources, it is shown that, under modern conditions, not all of them are expedient to be used. A number of technologies (SES (thermal), GeoTES, bioethanol, and biodiesel fuel) are considered, and it is shown that they are problem ones and need to be improved in order to reduce the energy costs for their creation and operation and the liquidation of equipment remnants after the end of service life since, as estimated, the energy cost to create them is higher than the energy received from them during the operation. Запропоновано оцінювати ефективність енергетичних технологій (установок) за значеннями абсолютної енергетичної віддачі, як різниці між наявним потенціалом та затратами енергії, які визначаються сумою витрат енергії на створення, експлуатацію та утилізацію енергоустановки. Висвітлено положення методики оцінки ефективності технологій за показниками повних енергетичних витрат та методики визначення енергетичних витрат за статтями, які не визначаються існуючими стандартами.У якості показника, який може бути застосований для порівняння принципово різних технологій та установок, запропоновано використовувати коефіцієнт енергетичної ефективності, який являє собою відношення повної енергетичної продуктивності установки за термін існування до величини повних енергетичних витрат, пов’язаних із створенням систем та установок, їх експлуатацією та обслуговуванням, а також з ліквідацією у кінцевому підсумку.На прикладах окремих технологій використання енергії з відновлюваних джерел показано, що не всі вони у сьогоднішніх умовах є доцільними для використання. Розглянуто ряд технологій (СЕС (теплові), ГеоТЕС, біоетанол і частково біодизельне паливо) та показано, що вони є ще проблемними і потребують вдосконалення з метою зниження витрат енергії на їх створення, експлуатацію та ліквідацію залишків обладнання після закінчення терміну експлуатації, оскільки за розрахунками витрати енергії на їх створення більші ніж віддача енергії від них за час експлуатації. General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2012-10-19 Article Article application/pdf https://systemre.org/index.php/journal/article/view/459 System Research in Energy; No. 3 (30) (2012): The Problems of General Energy; 12-18 Системні дослідження в енергетиці; № 3 (30) (2012): Проблеми загальної енергетики; 12-18 2786-7102 2786-7633 uk https://systemre.org/index.php/journal/article/view/459/395 Copyright (c) 2012 Bilodid V.D. https://creativecommons.org/publicdomain/zero/1.0 |
| spellingShingle | energy efficiency total energy costs solar thermodynamic power plants coefficient of energy efficiency. Bilodid V.D. Evaluation of the effectiveness of energy technologies by the methodology of determination of total energy costs |
| title | Evaluation of the effectiveness of energy technologies by the methodology of determination of total energy costs |
| title_alt | Оцінювання ефективності енергетичних технологій за методологією визначення повних енергетичних витрат |
| title_full | Evaluation of the effectiveness of energy technologies by the methodology of determination of total energy costs |
| title_fullStr | Evaluation of the effectiveness of energy technologies by the methodology of determination of total energy costs |
| title_full_unstemmed | Evaluation of the effectiveness of energy technologies by the methodology of determination of total energy costs |
| title_short | Evaluation of the effectiveness of energy technologies by the methodology of determination of total energy costs |
| title_sort | evaluation of the effectiveness of energy technologies by the methodology of determination of total energy costs |
| topic | energy efficiency total energy costs solar thermodynamic power plants coefficient of energy efficiency. |
| topic_facet | energy efficiency total energy costs solar thermodynamic power plants coefficient of energy efficiency. енергетична ефективність повні енергетичні затрати сонячні термодинамічні електростанції коефіцієнт енергетичної ефективності. |
| url | https://systemre.org/index.php/journal/article/view/459 |
| work_keys_str_mv | AT bilodidvd evaluationoftheeffectivenessofenergytechnologiesbythemethodologyofdeterminationoftotalenergycosts AT bilodidvd ocínûvannâefektivnostíenergetičnihtehnologíjzametodologíêûviznačennâpovnihenergetičnihvitrat |