Theoretical basis of the analysis of the efficiency of models of the control over activities in the electric power sector and the evaluation of consequences of the introduction of market models in Ukraine

The liberalization process in the electric power sector is running for more than 25 years. But the scientific substantiation of the expediency of this process and the estimates of the efficiency of introduction of market mechanisms into the electric power sector are not available till now. This make...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2012
Автори:	Kostyukovskyi B.A., Leshchenko, Spitkovskyi A.I., Ivanenko N.P.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2012
Теми:	control electric power sector market mechanisms trajectory approach.
Онлайн доступ:	https://systemre.org/index.php/journal/article/view/467
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	System Research in Energy
Завантажити файл:

Репозитарії

System Research in Energy

_version_	1871103855210528768
author	Kostyukovskyi B.A. Leshchenko Spitkovskyi A.I. Ivanenko N.P.
author_facet	Kostyukovskyi B.A. Leshchenko Spitkovskyi A.I. Ivanenko N.P.
author_institution_txt_mv	[ { "author": "Kostyukovskyi B.A.", "institution": null }, { "author": "Leshchenko ", "institution": null }, { "author": "Spitkovskyi A.I.", "institution": null }, { "author": "Ivanenko N.P.", "institution": null } ]
author_sort	Kostyukovskyi B.A.
baseUrl_str	https://systemre.org/index.php/journal/oai
collection	OJS
datestamp_date	2026-07-18T12:57:40Z
description	The liberalization process in the electric power sector is running for more than 25 years. But the scientific substantiation of the expediency of this process and the estimates of the efficiency of introduction of market mechanisms into the electric power sector are not available till now. This makes it actual to solve the scientific problem of the formation of theoretical foundations of the estimates of the efficiency of various models of the regulation of activities in the electric power sector.We present the theoretical basis and the methods of evaluation of the efficiency of such models, by using the trajectory approach to the study of large power systems with regard for specific features of the development and the functioning of Ukraine’s UPS, as well as the specificity of various models of control over the electricity market concerning, in particular, the pricing and the mechanisms of formation of the generating capacities.As the evaluation criteria, we take the following statements:– the possibility to provide the power balance in UPS;– to ensure the minimum level of average prices of electric power for consumers, while having economically justified prime prices.It is proved that the introduction of market-based management models in the electric power sector is not reasonable, and that’s why:– the unlikely positive effects of this introduction would be temporal;–&nbsp;to ensure the reliability of power supply with the passage of time, it is necessary to go back to the centralized administration of the development and the operation of UPS;–&nbsp;the average level of prices on the electricity market, while using the market model, would be much higher than that using the monopolistic model.That’s why the further liberalization of the power market in Ukraine as the implementation of a market model on the basis of bilateral agreement and balancing market is not advisable.It is illustrated with the results of calculations of the economic consequences of the introduction of a market model in Ukraine’s power sector for consumers.
first_indexed	2026-03-24T02:01:53Z
format	Article
fulltext	21ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2012, вип. 4 (31) Незважаючи на те, що процеси лібералізації в електроенергетиці йдуть вже понад 25 років, наукового обґрунтування доцільності цього процесу та оцінок ефективності впроваджен- ня ринкових моделей діяльності відносно монопольної моделі регулювання електро- енергетики, за якої були сформовані сучасні Об’єднані електроенергетичні системи (ОЕС) національного та міждержавного рівня, та порівняльної ефективності різних за організа- ціями та принципами діяльності моделей на сьогодні немає. Це робить актуальною науко- ву проблему формування теоретичних засад оцінки ефективності різних моделей регулю- вання діяльності в електроенергетиці та роз- робки методів такої оцінки. При цьому особ- ливо актуальною ця проблема є для України з огляду на прийняття в країні рішень щодо впровадження моделі регулювання ринку електроенергії на базі двосторонніх договорів та балансуючого ринку. Метою роботи була розробка теоретичних засад та методів оцінки ефективності різних моделей регулювання діяльності в електро- енергетиці і проведення з їх використанням оцінки наслідків лібералізації ринку електро- енергії для України. Розроблені теоретичні засади ґрунтуються на таких положеннях. Незалежно від системи управління функціо- нування та розвиток ОЕС у кожний етап періо- ду, що розглядається і на практиці відповідає календарному року, можна описати певною множиною показників, які відповідають певній траєкторії розвитку та функціонування ОЕС у просторі можливих траєкторій. Головними серед показників, що описують означену траєкторію, є: – показники, що відповідають встановленій потужності окремих типів технології вироб- ництва електроенергії у кожен етап періоду, для яких розглядається розвиток та/або функціонування електроенергетичної систе- ми – Xkt, де k – індекс технології виробницт- ва електроенергії або енергетичної компанії (ЕК), яка виробляє електроенергію, k = 1 ÷ K, t – індекс етапу t = 1 ÷ T, у ролі якого на прак- тиці приймається календарний рік; – показники, що відповідають потужності окремих типів технології виробництва елек- троенергії – Yktτ, які використовуються у t, який відповідає сталій собівартості та ціні електроенергії, що вироб- ляється відповідною технологією; – показники, що відповідають потужності окремих груп споживачів, яка використову- ється у певний момент часу – Yptτ, де p – індекс групи споживачів, p = 1 ÷ P; – показники, що визначають ціну вироб- ництва електроенергії Cktτ; – показники, що визначають ціну, за якою окремі групи споживачів купують електричну енергію – Cptτ; – показники, що характеризують обсяги УДК 621.311 Б.А. КОСТЮКОВСЬКИЙ, канд. техн. наук, І.Ч. ЛЕЩЕНКО, канд. техн. наук, А.І. СПІТКОВСЬКИЙ, канд. біол. наук, Н.П. ІВАНЕНКО, канд. техн. наук Інститут загальної енергетики НАН України, м. Київ ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ АНАЛІЗУ ЕФЕКТИВНОСТІ МОДЕЛЕЙ РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ В ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЦІ ТА ОЦІНКА НАСЛІДКІВ ВПРОВАДЖЕННЯ РИНКОВИХ МОДЕЛЕЙ В УКРАЇНІ Наведено розроблені теоретичні засади та методи оцінки ефективності різних моделей організації регулювання діяльності в електроенергетиці, з використанням яких доведе- но, що впровадження ринкових моделей такого регулювання було помилковим, бо не враховувались фізико-технічні особливості розвитку та функціонування електроенерге- тики. Це зумовлює недоцільність подальшої лібералізації ринку електроенергії в Україні, що підтверджено кількісними оцінками наслідків такого впровадження для споживачів країни. К л ю ч о в і с л о в а: ринок електроенергії, регулювання ринку, моделі ринку електро- енергії, ціна, ефективність. © Б.А. КОСТЮКОВСЬКИЙ, І.Ч. ЛЕЩЕНКО, А.І. СПІТКОВСЬКИЙ, Н.П. ІВАНЕНКО, 2012 період часу τ , τ 22 ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2012, вип. 4 (31) поставки електроенергії споживачам – Wkt та споживання електроенергії – Wpt в етап, що розглядається, і визначаються за виразами: – показники, які визначають середні за етап ціни на електроенергію при її виробництві та для споживачів і розраховуються згідно з виразами: Будемо вважати економічно-обґрунтовани- ми ціни на виробництво, транспортування та розподіл електроенергії на існуючих та нових електростанціях та в мережах, якщо вони повністю покривають усі видатки, пов’язані з впровадженням та експлуатацією відповідних генеруючих потужностей та мереж, і забезпе- чують прийнятний рівень прибутковості для власників відповідних енергетичних компаній. Враховуючи те, що при будь-якій моделі регулювання ринку електроенергії послуги з транспортування та розподілення електричної енергії є монопольним видом діяльності, і вони завжди встановлюються уповноваженим конт- рольно-регулюючим органом (КРО), ціну послуг з транспортування та розподілу елек- , будемо вважати однаковою за рівних умов функціонування та розвитку ОЕС. Відповідно до фізичних законів у кожен момент часу в ОЕС повинен виконуватись баланс електричної потужності, якою, фактич- но, і йде торгівля на ринку електроенергії, який формалізується у вигляді (5) де αktτ – коефіцієнт витрат електроенергії на власні потреби технологій виробництва елек- троенергії, а βptτ – коефіцієнт втрат під час її транспортування та розподілу. При цьому повинно виконуватись співвідношення dktτ Xkt ≥ Yktτ, (6) де dktτ – коефіцієнт готовності відповідної тех- нології. Траєкторії, які відповідають умовам (5) та (6), є припустимими. З точки зору національних, загальносуспіль- них інтересів, з огляду на інфраструктурний характер електроенергетичного комплексу, а рівень цін на продукцію таких галузей має дуже значний мультиплікаційний ефект впливу на соціально-економічну ситуацію, яка погіршу- ється з їх зростанням, у ролі ідеальної траєкто- рії розвитку та функціонування ОЕС визначи- мо допустиму траєкторію, при якій в етап t, середні ціни електроенергії для споживачів є мінімальними при економічно-обґрунтованих цінах на поставлену електроенергію, послуги з її транспортування та розподілу для ЕК. З урахуванням означеного вище, для оцінки теоретичної ефективності моделей регулюван- ня діяльності в електроенергетиці необхідно проводити за двома критеріями. Перший кри- терій – можливість гарантовано забезпечити в довгостроковій перспективі розвиток ОЕС виключно за допустимими траєкторіями при певній моделі регулювання, а другий критерій – рівень середніх цін на електроенергію для споживачів при економічно-обґрунтованих цінах на поставлену споживачам електроенер- гію, послуги з її транспортування та розподілу для ЕК. З використанням розроблених теоретичних засад оцінимо ефективність трьох основних моделей регулювання діяльності в електро- енергетиці [1–4], а саме – монопольної моделі (ММРЕ), моделі на базі оптового ринку елек- троенергії (МОРЕ) та моделі вільного доступу до мереж (МВДМ), один із варіантів якої пла- нується впровадити в Україні – модель двосто- ронніх договорів та балансуючого ринку (МДДБР). При ММРЕ здійснюється централізоване управління розвитком та функціонуванням ОЕС ЕК, власником такої ОЕС. Ця ЕК несе повну відповідальність за надійність електро- постачання на території відповідної ОЕС і Б.А. КОСТЮКОВСЬКИЙ, І.Ч. ЛЕЩЕНКО, А.І. СПІТКОВСЬКИЙ, Н.П. ІВАНЕНКО (1) (2) (3) (4) тричної енергії 23ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2012, вип. 4 (31) зобов’язана забезпечити покриття всього платоспроможного попиту споживачів. За цієї моделі КРО забезпечує контроль за оптималь- ністю планів розвитку ЕК, як з точки зору надійності покриття потреб споживачів в елек- троенергії у перспективі, так і обґрунтованості поточних та перспективних цін на неї, а також визначає (погоджує) плани тарифікації для окремих груп споживачів з урахуванням їх спе- цифіки. Для цієї моделі ціна на електроенергію визначається згідно з виразом: (7) При ММРЕ, формування траєкторії розвит- ку та функціонування ОЕС у кожний проміжок часу t, t = 1 ÷ tz , – VМ(t0,tz), для забезпечення виконання вимоги (5) та мінімізації , яка опи- сується множиною показників {VМt0, VМt1, …, VМtz-1,VМtz}, де VМt0 точка у просторі траєк- торій, що описує початковий стан ОЕС, а VМtz – стан ОЕС на кінець періоду, який розгляда- ється, може бути формалізовано виразом: , (8) де Ut – централізований керуючий вплив на розвиток та функціонування ОЕС відповідної ЕК, погоджений з КРО і спрямований на забез- печення мінімізації цін для споживачів при економічно-обґрунтованій ціні на поставку електроенергії споживачам, означеною ЕК. За цієї моделі розвиток генеруючих потужно- стей та мереж, як правило, випереджає приріст навантаження в ОЕС, що забезпечує можливість гарантувати приєднання нових споживачів до мереж ОЕС та збільшення потужності існуючих. Практична відсутність ризиків для інвестування за цією моделлю забезпечує можливість реінве- стиції прибутків та амортизаційних відрахувань на реалізацію проектів розвитку ОЕС, залучати за необхідності кредитні ресурси на тривалий строк та мінімальні відсотки. Життєздатність та ефективність цієї моделі була доведена практикою, але під впливом загального курсу на лібералізацію економічної діяльності та глобалізацію світової економіки у середині 80-х років минулого століття для управління електро- енергетикою почались впроваджуватись ринкові моделі регулювання, спочатку моделі на базі опто- вого ринку електроенергії, які з плином часу поча- ли замінювати на моделі вільного доступу до мереж [1–5]. Під час їх впровадження механізм централі- зованого управління розвитком та функціонуван- ням ОЕС замінюється механізмами ринкової кон- куренції за можливість продавати електроенергію на ринку, що, на думку апологетів ринкових пере- творень в електроенергетиці, повинно було стиму- лювати зниження цін на неї та вихід на ринок нових ЕК – виробників електроенергії та стиму- лювати існуючі ЕК будувати нові генеруючі потужності на базі новітніх технологій, що забезпе- чить наявність цінових переваг цих, нових потуж- ностей, перед існуючими електростанціями. Фактично, при переході до ринку, була здій- снена спроба замінити принципи формування траєкторії розвитку ОЕС згідно з (8), на форму- вання такої траєкторії згідно з виразом: , (9) де VRt0tz – траєкторія розвитку та функціону- вання ОЕС при ринкових моделях регулюван- ня, Ust – децентралізовані впливи рішень окре- мих s суб’єктів господарчої діяльності (СГД), що працюють на ринку електроенергії, s = 1 ÷ S, та впливають на розвиток та функціонування ОЕС, а URt – їх узагальнений вплив на розви- ток та функціонування ОЕС в t момент часу. При впровадженні ринкових моделей регу- лювання діяльності в електроенергетиці прин- ципово змінюються алгоритми формування ціни на електроенергію. При МОРЕ її середня ціна розраховується за виразом: Теоретичні засади аналізу ефективності моделей регулювання діяльності в електроенергетиці та оцінка наслідків впровадження ринкових моделей в Україні (10) де К1 – множина технологій виробництва елек- троенергії, ціни на які встановлює КРО, К2 – множина технологій виробництва електро- енергії, які працюють на конкурентному ринку електроенергії; ZMORE – витрати на обслугову- вання інфраструктури ринку електроенергії, – ціна електроенергії на конкурентно- му ринку, яка визначається ціною вироб- ництва, технологією або ЕК з найбільшою ціною, що бере участь у покритті потреб спо- живачів, що формалізується виразом: (11) Для моделі МВДМ середня ціна на ринку визначається за виразом: де К1 – множина технологій виробництва елек- троенергії, які працюють згідно з двосторонніми договорами – довгостроковими, на ринку «на добу наперед» або «на годину наперед», К2 – множина технологій виробництва електроенергії, які поставляють електроенергію на балансую- чий ринок, ZMVDE – витрати на обслуговуван- ня інфраструктури ринку електроенергії, при- чому в загальному випадку, ZMVDE > ZMORE, – ціна електроенергії на балансуючому ринку, яка визначається вартістю усунення дисбалансів між виробництвом та споживан- ням електроенергії, виникнення яких зумовле- но відмінністю зафіксованих у двосторонніх договорах обсягах генерації та споживання електроенергії на певний час та їх фактичними значеннями. Ця ціна значно вища за ціну за двосторонніми договорами і виконує функцію стимулювання споживачів та генерації чітко пла- нувати режими виробництва й споживання елек- троенергії, вона є певним захисним бар’єром для споживачів, які не заключили договори на поставку електроенергії, але споживали її. Для теоретичної оцінки, приймемо, що неза- лежно від моделі регулювання стан ОЕС опису- ється ідеальною траєкторією. Тоді різниця між цінами на ринках зумовлюється виключно механізмом ціноутворення при різних моде- лях. Позитивний ефект від лібералізації для спо- живачів – буде лише за наявності надлишкових потужно- стей у ЕК-монополіста на момент лібералізації ринку та при виконанні такої умови: де К3 – множина технологій виробництва елек- троенергії, потужність яких є надлишковою; – витрати споживачів, зумовлені наявні- стю надлишкової потужності при ММРЕ, зменшені на їх додаткові витрати, зумовлені лібералізацією ринку електроенергії – впровад- ження та експлуатація систем обліку, операцій- ні витрати для забезпечення роботи в нових умовах тощо. Можливість того, що буде більшою за нуль теоретично існує, але, по- перше, вона вкрай мала внаслідок наявності КРО при ММРЕ, який контролює доцільність впровадження нових потужностей, а також внаслідок зростання вартості електроенергії через нові правила ціноутворення та необхід- ність розбудови та підтримки ринкової інфра- структури, а, по-друге, за рахунок приросту навантаження та/або виводу з експлуатації генеруючих потужностей через їх фізичний та моральний знос, надлишок потужності в ОЕС з плином часу зникне, тому цей ефект буде носи- ти виключно тимчасовий характер. Поряд з цим, довести, що саме ці потужності надлиш- кові, практично неможливо, бо ЕК можуть змі- нювати перелік енергоблоків (електростанцій), що працюють на ринку. Тому, без втрати загальності, приймемо К3=0. Негативний ефект від лібералізації ринку електроенергії для споживачів при переході від ММРЕ до МОРЕ, а саме, зростання середньої ціни для них визначається за виразом: 24 ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2012, вип. 4 (31) Б.А. КОСТЮКОВСЬКИЙ, І.Ч. ЛЕЩЕНКО, А.І. СПІТКОВСЬКИЙ, Н.П. ІВАНЕНКО (12) , (13) , (14) а при переході від ММРЕ до МВДЕ – за виразом: (15) Мінімальним цей негативний вплив буде за умови, коли зростання вартості електроенергії при лібералізації ринку буде визначатися лише додатковими видатками, зумовленими більш складною організацією ринку електроенергії при МОРЕ та МВДМ. Але це можливо лише за умов: – постійного, абсолютно однакового рівня економічно-обґрунтованих цін на всіх енерго- блоках, які працюють в конкурентному сегмен- ті ринку, при МОРЕ; – постійної, абсолютної ідентичності пла- нових графіків добових електричних наванта- жень та їх покриття з фактичними при МВДМ. Але це можливо лише теоретично, і можна обґрунтовано стверджувати, що імовірність таких ситуацій описується виразами: (16) (17) де P1t – імовірність однаковості цін на всіх енергоблоках, що працюють в конкурентному сегменті ринку при МОРЕ, P2t – імовірність відсутності відхилень від планового режиму роботи ОЕС при МОРЕ. Для оцінки економічних наслідків для спо- живачів України впровадження МОРЕ та пере- ходу від неї до МДДБР, було застосовано такі підходи. Враховуючи практичну неможливість оцінити зростання вартості електроенергії для споживачів за рахунок витрат на впроваджен- ня та функціонування МОРЕ та МДДБР від- носно ММРЕ, вони не враховувались при оцінці додаткових витрат споживачів на елек- троенергію під час запровадження цих моде- лей, що дає консервативну оцінку рівня їх «переплати» за електроенергію. При всіх роз- рахунках, враховуючи неповноту існуючої та невизначеність перспективної інформації, необхідної для проведення розрахунків, вико- ристано діапазонний підхід їх проведення, що дозволило проілюструвати наслідки впровад- ження МОРЕ та МДДБР для споживачів навіть за мінімальної оцінки зростання цін на елек- троенергію, бо через наявність дуже сильного мультиплікаційного ефекту від зростання цін на неї, це веде до величезних негативних наслідків для соціально-економічного розвит- ку країни. Визначення «переплати» споживачами при запровадженні МОРЕ відносно ММРЕ ґрунту- валось на усередненій за рік половині різниці вартості витрат на паливо на «найкращому» та «найгіршому» з точки зору паливної економіч- ності енергоблоках вугільних ТЕС, що забезпе- чують покриття щоденних графіків електрич- них навантажень ОЕС. Визначення «перепла- ти» споживачами при запровадженні МВДЕ відносно ММРЕ здійснюється на основі різни- ці між вартістю електроенергії на балансуючо- му ринку і обсягів електроенергії, що продаєть- ся за правилами цього ринку. Вхідна інформа- ція для розрахунків наведена в табл. 1, а резуль- тати розрахунків – у табл. 2. Як видно з табл. 2, «переплату», яка існує на сьогодні, споживачами України за рахунок впровадження МОРЕ в країні можна оцінити в 300–500 млн дол. США, і вона зростає в пер- спективі, а при запровадженні МДДБР, рівень переплати буде в рази більшим, ніж при збере- женні МОРЕ. Прийнятий рівень ідеалізації передбачає, що структура генеруючих потужностей не зале- жить від моделі регулювання, але це було зроб- лено виключно для можливості коректного порівняння впливу впровадження цих моделей на ціну електроенергії для споживачів, бо для цього повинна виконуватись умова: VRt0tz = VMt0tz, (18) яка, в свою чергу, потребує виконання іншої умови, а саме: Звісно, як відомо з теорії управління, цент- ралізований керуючий вплив на розвиток та функціонування об’єкта управління, лише випадково може збігтися з сумою децентралі- зованих впливів, які формуються за відсутності механізму їх централізованої координації, адже впливи формуються незалежно і за різни- 25ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2012, вип. 4 (31) Теоретичні засади аналізу ефективності моделей регулювання діяльності в електроенергетиці та оцінка наслідків впровадження ринкових моделей в Україні (19) 26 ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2012, вип. 4 (31) Б.А. КОСТЮКОВСЬКИЙ, І.Ч. ЛЕЩЕНКО, А.І. СПІТКОВСЬКИЙ, Н.П. ІВАНЕНКО Т аб ли ц я 2 – Р ез ул ьт ат и р оз ра ху н кі в з оц ін ки е ф ек ти вн ос ті в п ро ва дж ен н я М О Р Е т а М Д Д Б Р та з ам ін и М О Р Е т а М Д Д Б Р , м лр д гр н Т аб ли ц я 1 – В хі дн а ін ф ор м ац ія д ля п ро ве де н н я ро зр ах ун кі в п о оц ін ц і е ф ек ти вн ос ті в п ро ва дж ен н я М О Р Е т а М Д Д Б Р 27ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2012, вип. 4 (31) Теоретичні засади аналізу ефективності моделей регулювання діяльності в електроенергетиці та оцінка наслідків впровадження ринкових моделей в Україні ми критеріями. Саме це і притаманне всім кла- сичним ринковим моделям регулювання діяльності в електроенергетиці. При цьому необхідно враховувати, що за відсутності гарантій збуту електроенергії за економічно- обґрунтованими цінами для нових потужно- стей при ринкових моделях діяльності в елек- троенергетиці різко зростають інвестиційні ризики, що веде до зростання вимог щодо при- бутковості вкладених інвестицій приватними інвесторами та значного зростання вартості кредитних ресурсів. Тобто, навіть при однако- вій структурі генерації, ці фактори зумовлю- ють додаткове зростання цін для споживачів через вищий за ринкових умов рівень еконо- мічно-обґрунтованих цін на електроенергію у нових генеруючих потужностей відносно їх рівня при ММРЕ. Звісно, що це робить прак- тично нереальним появу нових ЕК, які побу- дують нові електростанції і вийдуть з ними на ринок. Лише вже діючі гравці на ринку, а саме ЕК, у складі яких є велика кількість електро- станцій різних типів, що дозволяє їм будувати гнучкі стратегії роботи – компенсувати збит- кову роботу або простої одних електростанцій роботою інших, можуть дозволити собі реалі- зацію дуже капіталоємних проектів з розвитку генерації. Але вони більше зацікавлені у ство- ренні дефіциту існуючих потужностей, ніж у створенні нових, що переводить ринок елек- троенергії у ринок «продавців», де електро- енергія стає дефіцитним товаром, що веде до зростання ціни, за якою її готові, а, скоріше, змушені, купувати споживачі, та до монополі- зації ринку, що на практиці і відбувається. Саме такі компанії скуповують невеликі гене- руючі ЕК та збільшують свою присутність на ринку електроенергії та можливість впливу на формування цін на неї. Тому, при ринкових моделях регулювання, що підтверджує досвід країн, де такі моделі впроваджені, практично припиняються інве- стиції в усю генерацію, якій не надані префе- ренції. Про це, зокрема, свідчить і швидкий розвиток відновлюваних джерел виробництва електроенергії (ВДВЕ) в ОЕС, де впроваджено ринкові механізми регулювання, бо надання цим джерелам преференцій у частині гаранту- вання збуту виробленої електроенергії та пев- ного рівня цін, що, в принципі, суперечить самій ідеології створення конкурентного ринку, зумовило те, що нині відбувається інве- стування лише у ВДВЕ, а також у генерацію, що резервує коливання їх потужності. Фактично, резервуюча генерація також має гарантії збуту виробленої електроенергії та високі ціни на неї, що зумовлено необхідністю виконання вимоги (5), тобто забезпечення надійності електропостачання. Тому з плином часу структура генеруючих потужностей в ОЕС при ринковому регулюванні стає розбалансо- ваною, необхідні потужності, для надійного забезпечення потреб споживачів, своєчасно не вводяться, а надання преференції окремим типам генерації зумовлює «перекіс» структури генеруючих потужностей у їх бік, що може мати вкрай негативний вплив як на економічні показники роботи ОЕС – ціну електроенергії для споживачів, так і на надійність електропо- стачання. Таким чином, неможливість надійного формування необхідної для ОЕС структури генеруючих потужностей, тобто виконання першого з означених критеріїв для оцінки ефективності моделей регулювання діяльності в електроенергетиці, є фундаментальною про- блемою моделей ринкового регулювання і її вирішення на базі виключно ринкових меха- нізмів принципово неможливо. Зокрема, про це свідчить Директива Європейського союзу 2009/72 («третій енергетичний пакет») [5], в якій визнано неможливість без централізова- ного втручання забезпечити ефективне фор- мування структури генеруючих потужностей в країнах ЄС. Для вирішення цієї проблеми в межах рин- кових моделей авторами пропонується запро- вадження механізму «гарантування інвестицій в потужність» (МГІП), зокрема, можливість її запровадження передбачена Директивою ЄС 2009/72. Такий механізм надає право системно- му оператору національної енергосистеми, який відповідає за виконання вимоги (5), гарантувати власникам нових генеруючих потужностей, впровадження яких є необхідним для забезпечення надійної роботи ОЕС у перспективі, повернення інвестицій та певний рівень прибутку. Таким чином, здійснюється централізована координація децентралізованих впливів з метою виконання вимоги (5). При запровадженні МГІП системний оператор повинен забезпечити для генеруючих потужно- стей, які впровадженні з його застосуванням, виконання вимоги: 28 ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2012, вип. 4 (31) Б.А. КОСТЮКОВСЬКИЙ, І.Ч. ЛЕЩЕНКО, А.І. СПІТКОВСЬКИЙ, Н.П. ІВАНЕНКО (20) де OCkt – обсяг коштів, який має отримати власник відповідних генеруючих потужностей для виконання системним оператором своїх зобов’язань перед ним. За умови впровадження МГІП, з огляду на високі ризики інвестування в генеруючі потуж- ності при ринкових моделях, лише використан- ня цього механізму дозволить реально залучити інвестиції у розвиток генерації. Тобто з точки зору формування структури генеруючих потуж- ностей йде повернення до механізму, притаман- ному монопольним моделям. Поряд з цим, для забезпечення виконання зобов’язань перед інвесторами, що описується вимогою (20), необхідно мати можливість управляти і роботою ОЕС, тобто рівнем завантаження окремих елек- тростанцій, бо при виключно ціновій конкурен- ції між ЕК, що є власниками джерел генерації, цілком реальною буде ситуація, коли рівень цін на електроенергію та/або обсяги поставок на ринок електроенергії будуть недостатніми для отримання OCkt тими ЕК, які отримали відпо- відні гарантії. Тобто і механізм управління функ- ціонуванням ОЕС при запровадженні МГІП повинен ґрунтуватися на принципах, притаман- них ММРЕ, з централізованим управлінням роботою генерації. При цьому одним з визна- чальних критеріїв планування роботи ОЕС стає необхідність забезпечення виконання вимоги (20), що може негативно вплинути на ціни на електроенергію для споживачів. Таким чином, результати виконаних досліджень дозволяють зробити такі узагальнені висновки. Розроблено теоретичні засади та методи оцінки ефективності різних моделей організа- ції регулювання діяльності в електроенергетиці з використанням методології траєкторного під- ходу для дослідження великих систем енергети- ки на основі врахування особливостей розвит- ку та функціонування ОЕС і специфіки різних моделей регулювання ринку електроенергії. Доведено, що впровадження ринкових моде- лей регулювання було і є недоцільним, бо мало- імовірні позитивні ефекти від їх запровадження мають тимчасовий характер, а з плином часу для забезпечення надійності електропостачання стає необхідним повернення до управління розвитком та функціонуванням ОЕС на базі централізованої системи обґрунтування та прийняття рішень, що фактично потребує повернення до ММРЕ. Впровадження ринкових моделей регулю- вання обов’язково веде до зростання цін на електроенергію і, через наявність дуже сильно- го мультиплікаційного ефекту цього впливу на соціально-економічний розвиток – до величез- них негативних наслідків для країн, де запро- ваджуються відповідні моделі. Із зростанням ступеня лібералізації ринку електроенергії, а саме переходу від МОРЕ до МДДБР, негативні наслідки від впровадження ринкових механізмів регулювання діяльності в електроенергетиці посилюються, тому подаль- ша розбудова управління електроенергетичним комплексом України за рахунок впровадження МДДБР недоцільна. Недоліки, органічно притаманні існуючій моделі ОРЕ України, зумовлюють доцільність її подальшого удосконалення, але не шляхом впровадження МДДБР, а шляхом запроваджен- ня механізмів централізованого впливу на роз- виток та функціонування ОЕС країни. 1. Звіт про НДР «Дослідження методів та засобів прогнозування перспективного роз- витку енергетики за умов лібералізації енер- гетичних ринків», № держреєстрації 0107U000246. Ін-т загальної енергетики НАН України. – Київ, 2009. – 250 с. 2. Дьяконов Е.И. Реформы в мировой электроэнергетике / Е.И. Дьяконов, Е.В. Каневская, В.П. Огарь. – М.: ИПБРАЭ РАН, 1998. – 26 с. 3. Казанський С.В. Моделі організації ринків електричної енергії / С.В. Казанський // Электропанорама. – 2008. – № 3. – С.55–57. 4. Беляев Л.С. Рынок в электроэнергети- ке: Проблемы развития генерирующих мощ- ностей / Л.С. Беляев, С.В. Подковальников. – Новосибирск: Наука. Сибирская изда- тельская фирма РАН, 2004. – 250 с. 5. Directive 2009/72/EC of the european par- liament and of the council of 13 july 2009 Concerning common rules for the internal mar- ket in electricity and repealing directive 2003/54/EC // Official Journal of the European Union. L 210. Volume 52. 14.08.2009. – Режим доступу: http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/ LexUriServ.do?uri=OJ:L:20 Надійшла до редакції 07.12.2012
id	systemreorg-article-467
institution	System Research in Energy
keywords_txt_mv	keywords
language	Ukrainian
last_indexed	2026-07-19T01:14:50Z
publishDate	2012
publisher	General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	systemreorg/fa/f89e31bb8794fc76f86560b87fcdeafa.pdf
spelling	systemreorg-article-4672026-07-18T12:57:40Z Theoretical basis of the analysis of the efficiency of models of the control over activities in the electric power sector and the evaluation of consequences of the introduction of market models in Ukraine Теоретичні засади аналізу ефективності моделей регулювання діяльності в електроенергетиці та оцінка наслідків впровадження ринкових моделей в Україні Kostyukovskyi B.A. Leshchenko Spitkovskyi A.I. Ivanenko N.P. control, electric power sector, market mechanisms, trajectory approach. регулювання, електроенергетика, ринкові механізми, траєкторний підхід. The liberalization process in the electric power sector is running for more than 25 years. But the scientific substantiation of the expediency of this process and the estimates of the efficiency of introduction of market mechanisms into the electric power sector are not available till now. This makes it actual to solve the scientific problem of the formation of theoretical foundations of the estimates of the efficiency of various models of the regulation of activities in the electric power sector.We present the theoretical basis and the methods of evaluation of the efficiency of such models, by using the trajectory approach to the study of large power systems with regard for specific features of the development and the functioning of Ukraine’s UPS, as well as the specificity of various models of control over the electricity market concerning, in particular, the pricing and the mechanisms of formation of the generating capacities.As the evaluation criteria, we take the following statements:– the possibility to provide the power balance in UPS;– to ensure the minimum level of average prices of electric power for consumers, while having economically justified prime prices.It is proved that the introduction of market-based management models in the electric power sector is not reasonable, and that’s why:– the unlikely positive effects of this introduction would be temporal;–&nbsp;to ensure the reliability of power supply with the passage of time, it is necessary to go back to the centralized administration of the development and the operation of UPS;–&nbsp;the average level of prices on the electricity market, while using the market model, would be much higher than that using the monopolistic model.That’s why the further liberalization of the power market in Ukraine as the implementation of a market model on the basis of bilateral agreement and balancing market is not advisable.It is illustrated with the results of calculations of the economic consequences of the introduction of a market model in Ukraine’s power sector for consumers. Незважаючи на те, що процеси лібералізації в електроенергетиці йдуть вже більше 25 років, наукового обґрунтування доцільності цього процесу та оцінок ефективності впровадження ринкових моделей діяльності ще немає. Це робить актуальною наукову проблему формування теоретичних засад оцінки ефективності різних моделей регулювання діяльності в електроенергетиці та розробки методів такої оцінки, вирішенню якої присвячена дана стаття.В ній наведено теоретичні засади та методи оцінки ефективності різних моделей організації регулювання діяльності в електроенергетиці, які розроблені з використанням методології траєкторного підходу до дослідження великих систем енергетики на основі урахування особливостей розвитку та функціонування ОЕС та специфіки різних моделей регулювання ринку електроенергії, зокрема ціноутворення та механізмів формування генеруючих потужностей. Визначено необхідність прийняти в якості критеріїв такої оцінки можливість в межах певної моделі регулювання гарантовано забезпечувати баланс потужності в ОЕС (необхідна умова) та мінімальність рівня середніх цін на електроенергію для споживачів при економічно обґрунтованих цінах на виробництво електроенергії.Доведено, що впровадження ринкових моделей регулювання було і є недоцільним, бо маловірогідні позитивні ефекти від їх впровадження мають тимчасовий характер, а з плином часу, для забезпечення надійності електропостачання, необхідним є повернення до управління розвитком та функціонуванням ОЕС на базі централізованої системи обґрунтування та прийняття рішень, що фактично потребує повернення до монопольних моделей регулювання діяльності в електроенергетиці. При цьому, середній рівень цін на ринку електроенергії при ринкових моделях суттєво вищий, ніж при монопольних.Тому рішення стосовно запровадження ринкових моделей регулювання діяльності в електроенергетиці було помилковим, бо не враховувало специфічні особливості розвитку та функціонування електроенергетики, що і показано в статті. Подальша лібералізація ринку електроенергії в Україні шляхом впровадження моделі ринку на базі двосторонніх договорів та балансуючого ринку не доцільна, що проілюстровано, зокрема, кількісними оцінками наслідків впровадження Оптового ринку електроенергії в Україні для споживачів та можливих наслідків впровадження моделі ринку на базі двосторонніх договорів та балансуючого ринку для них. General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2012-12-07 Article Article application/pdf https://systemre.org/index.php/journal/article/view/467 System Research in Energy; No. 4 (31) (2012): The Problems of General Energy; 21-28 Системні дослідження в енергетиці; № 4 (31) (2012): Проблеми загальної енергетики; 21-28 2786-7102 2786-7633 uk https://systemre.org/index.php/journal/article/view/467/402 Copyright (c) 2012 Kostyukovskyi B.A., Leshchenko , Spitkovskyi A.I., Ivanenko N.P. https://creativecommons.org/publicdomain/zero/1.0
spellingShingle	control electric power sector market mechanisms trajectory approach. Kostyukovskyi B.A. Leshchenko Spitkovskyi A.I. Ivanenko N.P. Theoretical basis of the analysis of the efficiency of models of the control over activities in the electric power sector and the evaluation of consequences of the introduction of market models in Ukraine
title	Theoretical basis of the analysis of the efficiency of models of the control over activities in the electric power sector and the evaluation of consequences of the introduction of market models in Ukraine
title_alt	Теоретичні засади аналізу ефективності моделей регулювання діяльності в електроенергетиці та оцінка наслідків впровадження ринкових моделей в Україні
title_full	Theoretical basis of the analysis of the efficiency of models of the control over activities in the electric power sector and the evaluation of consequences of the introduction of market models in Ukraine
title_fullStr	Theoretical basis of the analysis of the efficiency of models of the control over activities in the electric power sector and the evaluation of consequences of the introduction of market models in Ukraine
title_full_unstemmed	Theoretical basis of the analysis of the efficiency of models of the control over activities in the electric power sector and the evaluation of consequences of the introduction of market models in Ukraine
title_short	Theoretical basis of the analysis of the efficiency of models of the control over activities in the electric power sector and the evaluation of consequences of the introduction of market models in Ukraine
title_sort	theoretical basis of the analysis of the efficiency of models of the control over activities in the electric power sector and the evaluation of consequences of the introduction of market models in ukraine
topic	control electric power sector market mechanisms trajectory approach.
topic_facet	control electric power sector market mechanisms trajectory approach. регулювання електроенергетика ринкові механізми траєкторний підхід.
url	https://systemre.org/index.php/journal/article/view/467
work_keys_str_mv	AT kostyukovskyiba theoreticalbasisoftheanalysisoftheefficiencyofmodelsofthecontroloveractivitiesintheelectricpowersectorandtheevaluationofconsequencesoftheintroductionofmarketmodelsinukraine AT leshchenko theoreticalbasisoftheanalysisoftheefficiencyofmodelsofthecontroloveractivitiesintheelectricpowersectorandtheevaluationofconsequencesoftheintroductionofmarketmodelsinukraine AT spitkovskyiai theoreticalbasisoftheanalysisoftheefficiencyofmodelsofthecontroloveractivitiesintheelectricpowersectorandtheevaluationofconsequencesoftheintroductionofmarketmodelsinukraine AT ivanenkonp theoreticalbasisoftheanalysisoftheefficiencyofmodelsofthecontroloveractivitiesintheelectricpowersectorandtheevaluationofconsequencesoftheintroductionofmarketmodelsinukraine AT kostyukovskyiba teoretičnízasadianalízuefektivnostímodelejregulûvannâdíâlʹnostívelektroenergeticítaocínkanaslídkívvprovadžennârinkovihmodelejvukraíní AT leshchenko teoretičnízasadianalízuefektivnostímodelejregulûvannâdíâlʹnostívelektroenergeticítaocínkanaslídkívvprovadžennârinkovihmodelejvukraíní AT spitkovskyiai teoretičnízasadianalízuefektivnostímodelejregulûvannâdíâlʹnostívelektroenergeticítaocínkanaslídkívvprovadžennârinkovihmodelejvukraíní AT ivanenkonp teoretičnízasadianalízuefektivnostímodelejregulûvannâdíâlʹnostívelektroenergeticítaocínkanaslídkívvprovadžennârinkovihmodelejvukraíní

Theoretical basis of the analysis of the efficiency of models of the control over activities in the electric power sector and the evaluation of consequences of the introduction of market models in Ukraine

Репозитарії

Схожі ресурси