New directions in the realization of management process of the load current regime in OES of Ukraine
The absence in the structure of generating powers in UES of Ukraine with the low enough level of shunting capacity of HPP and HAPP hinders adjusting of daily power system load chart. It affects on passing of nightly dips of load chart, providing of emergency and frequency reserves, that results in d...
Збережено в:
| Дата: | 2013 |
|---|---|
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine
2013
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://systemre.org/index.php/journal/article/view/473 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | System Research in Energy |
| Завантажити файл: | |
Репозитарії
System Research in Energy| _version_ | 1871103863443947520 |
|---|---|
| author | Dubovskoy S.V. Lenchevsky Ye.A. Babin M.E. |
| author_facet | Dubovskoy S.V. Lenchevsky Ye.A. Babin M.E. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Dubovskoy S.V.",
"institution": null
},
{
"author": "Lenchevsky Ye.A.",
"institution": null
},
{
"author": "Babin M.E.",
"institution": null
}
] |
| author_sort | Dubovskoy S.V. |
| baseUrl_str | https://systemre.org/index.php/journal/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-18T12:57:40Z |
| description | The absence in the structure of generating powers in UES of Ukraine with the low enough level of shunting capacity of HPP and HAPP hinders adjusting of daily power system load chart. It affects on passing of nightly dips of load chart, providing of emergency and frequency reserves, that results in diminishing of stability and reliability of work of UES of Ukraine. Under the circumstances greater part of range of adjusting of loading day's graph is carried out the coal blocks of TPP, by power 200-300 MW (which were designed for the base mode of load turn-down 20-30%, from nominal power). Every day operators of the stations disconnect to 10 power units for passing of night dip of the graph of loading, with subsequent their including for passing peaks of load in morning and evening, that results in the heavy additional tolls of fuel (to 300 thousand tons of standard fuel in a year). Amount of starting-stops of coal power units of majority TPP exceeds far an amount, settled by a manufacturer. The amount of damages of mobile power units of TPP in 3 - 4 times is higher, than of power units which work in the base mode according to statistical information.In this connection, new directions in realization of processes of management the mode of loading of grid in the night hours which are based on the use of new principles of power load automatic control of modern electro-thermal consumer-regulators (ETСR) are considered in the work. The main advantage in the use of consumer-regulators of ETСR there is that due to their use the nightly dip of loading will be eliminated, i.e. the new minimum level of loading will be created in a grid. Thus, it will allow to remove existing problems of grid, concerning the necessity of disconnecting of part of mobile power units of TPP for nightly dip of loading. In addition, will become possible to shorten the amount of power units of TPP, workings in the shunting modes. |
| first_indexed | 2026-03-24T02:01:53Z |
| format | Article |
| fulltext |
5ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2013, вип. 1 (32)
УДК. 621. 311. 661. 51 С.В. ДУБОВСЬКИЙ, д-р техн. наук,
Є.А. ЛЕНЧЕВСЬКИЙ, канд. техн. наук, М.Є. БАБІН
Інститут загальної енергетики НАН України, м. Київ
НОВІ НАПРЯМКИ В РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЦЕСІВ УПРАВЛІННЯ ПОТОЧНИМ РЕЖИМОМ
НАВАНТАЖЕННЯ ОЕС УКРАЇНИ
В роботі розглянуто нові підходи щодо здійснення процесів управління режимом наван-
таження енергосистеми у нічні години доби, засновані на принципах автоматичного
управління потужностями сучасних електротермічних споживачів-регуляторів (ЕТСР).
Застосування саме електротермічних споживачів-регуляторів надасть можливість
забезпечити на часовому проміжку нічного провалу ГЕН енергосистеми стабільний
режим її навантаження, усунути потребу у тимчасовому відключенні частини маневро-
вих енергоблоків ТЕС, зменшити кількість енергоблоків ТЕС, які працюють у маневрових
режимах, чим подовжити ресурс їх роботи.
К л ю ч о в і с л о в а: маневрові потужності, регіональні енергосистеми, споживачі-регу-
лятори.
© С.В. ДУБОВСЬКИЙ, Є.А. ЛЕНЧЕВСЬКИЙ,
М.Є. БАБІН, 2013
СИСТЕМНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА КОМПЛЕКСНІ
ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ
Сучасні перспективи щодо подальшого розвит-
ку генеруючих потужностей об’єднаної енерге-
тичної системи (ОЕС) України передбачають
багато позитивних змін, які стосуються питань
модернізації генеруючого обладнання теплових
та атомних станцій, а також питань впровад-
ження сучасних більш екологічно чистих дже-
рел розподіленої генерації (РГ) [1]. Внесення
цих змін у структуру ОЕС направлено на
покращення технічних та економічних показ-
ників роботи енергосистеми при зменшенні
шкідливих викидів у атмосферу, за вимог
Кіотського протоколу. Однак, для успішної
реалізації цих проектів в ОЕС України потрібно
ще буде вирішити низку важливих питань,
пов’язаних із забезпеченням стабільності та
сталості роботи енергосистеми.
Як відомо, загально прийнятим критерієм
наявності в енергосистемі оптимального спів-
відношення між генеруючими потужностями
та потужностями, що споживаються наванта-
женням, є стабільність її частоти. Незадовільне
виконання цього критерію може суттєво впли-
нути і навіть призупинити подальший розвиток
генеруючих потужностей енергосистеми, що
мало місце вже в ОЕС України під час вирішен-
ня питання транзиту надлишкових потужно-
стей АЕС до UCTE. На сьогодні добовий гра-
фік навантаження ОЕС України характеризу-
ється значною нерівномірністю, а співвідно-
шення між номінальним навантаженням у
нічні години та у години вечірнього максимуму
у середньому за рік становить 0,76, що не
сприяє досягненню європейського рівня ста-
більності частоти.
Незбалансованість структури генеруючих
потужностей в ОЕС України із достатньо низь-
ким рівнем маневрових потужностей ГЕС і
ГАЕС (9,7%) перешкоджає регулюванню добо-
вого графіка навантаження, проходженню ніч-
них провалів навантаження, забезпеченню ава-
рійних та частотних резервів, що призводить до
зниження стійкості і надійності роботи ОЕС
України. За цих умов регулювання значної
частини діапазону добового графіка наванта-
ження здійснюється вугільними блоками ТЕС,
потужністю 200–300 МВт (які були спроекто-
вані для базового режиму роботи з діапазоном
регулювання 20–30% від номінальної потужно-
сті). Щоденно диспетчерами станцій відключа-
ється до десяти енергоблоків для проходження
нічного провалу навантаження енергосистеми,
6 ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2013, вип. 1 (32)
С.В. ДУБОВСЬКИЙ, Є.А. ЛЕНЧЕВСЬКИЙ, М.Є. БАБІН
із подальшим їх включенням до мережі на ран-
ковий і вечірній максимум навантаження, що
призводить до значних перевитрат палива (до
300 тис. тонн умовного палива на рік).
Кількість пусків-зупинок вугільних енергобло-
ків цілої низки ТЕС значно перевищує кіль-
кість, дозволену заводом-виробником [2]. За
існуючих статистичних даних кількість виходу
з ладу маневрових турбогенераторів (ТГ) енер-
гоблоків ТЕС у 3–4 рази вища, ніж аналогічних
ТГ, що працюють у базовому режимі [3]. При
цьому на зменшення ресурсу роботи маневро-
вих енергоблоків, головним чином, впливають
тимчасові відключення ТГ, які вимушено здій-
снюються у періоди нічного спаду навантажен-
ня енергосистеми. Якщо прийняти, що у між-
ремонтному ресурсі допускається до 30–40 від-
ключень та пусків ТГ, тоді майже щомісяця
необхідно буде зупиняти частину маневрових
енергоблоків на профілактичний ремонт. А за
три роки кількість відключень та пусків таких
ТГ становитиме більше 1000, що потребувати-
ме проведення їх капітального ремонту, а мож-
ливо і заміни.
Незважаючи на зазначені проблеми у авто-
матизованому управлінні енергосистеми, дис-
петчерський персонал успішно вирішує питан-
ня, пов’язані із оптимізацією процесів режиму
навантаження та забезпечення певного рівня
стабільності і сталості у роботі ОЕС України. А
сприяє цьому, у більшості випадків, застосу-
вання програмних засобів прогнозного розра-
хунку графіків електричних навантажень
(ГЕН). Пошуки можливості вдосконалення
методів прогнозного розрахунку ГЕН, що про-
водились протягом останніх десятиліть, дозво-
лили досягнути високого рівня досконалості
зазначених методів [4, 5].
Однак, якщо подальший розвиток галузей
економіки не змінить існуючу тенденцію щодо
зниження рівня споживання електроенергії у
нічні години доби, тоді за розвитком галузевого
навантаження матиме місце і відповідне до
цього зростання перепадів навантаження, у
добових ГЕН енергосистеми. Так, відповідно
до проекту «Оновлена енергетична стратегія до
2030 р.» подальший попит на електроенергію
(включаючи втрати та власне споживання)
передбачатиме щорічне його зростання, у
межах 2% [6]. Тому, на основі існуючих даних
балансів потужності ОЕС України, МВт, можна
визначити і імовірну величину зростання пере-
падів навантаження ГЕН на подальші роки. На
основі цих даних цілком можливо передбачити
і збільшення кількості маневрових енергобло-
ків, для покриття зростаючих перепадів наван-
таження ГЕН.
Розрахункові дані щодо можливої кількості
маневрових енергоблоків ТЕС, які потрібно
буде задіяти у ОЕС України за прогнозних
балансів потужності, наведено у табл. 1 та 2.
Для прикладу на рис. 1 наведено графіки
добових навантажень у ОЕС України за останні
роки. Змінна частина графіка навантаження
енергосистеми умовно розподілена між
станціями ТЕС та ГЕС (рис. 1).
Якщо, згідно з рис. 1, за базовий режим
роботи ТЕС прийняти: ∑Рбаз.ТЕС ≈ 12000 МВт,
тоді на покриття змінної частини ГЕН
необхідно буде: ∑Рман.ТЕС ≈ 3650 МВт. Іншими
словами, в маневровому режимі потрібно буде
задіяти не менше ніж 7 блоків ТЕС, потужністю
у 300 МВт і ще порядку 8 блоків ТЕС потужні-
стю у 200 МВт. Однак, за цих обставин, у години
Таблиця 1 – Імовірний кількісний склад маневрових потужностей ТЕС,
відповідно до прогнозного балансу потужності ОЕС України, МВт,
на подальші роки, характерний для періоду літньої доби
нічного провалу навантаження необхідно буде
тимчасово відключати від енергосистеми прак-
тично усі 15 енергоблоків. Якщо виходити із
можливості формування на енергоблоках ТЕС
лише 20% резерву їх генеруючих потужностей,
тоді потрібно буде, щоб у поточному режимі
роботи енергосистеми було задіяно порядку
18000 МВт генеруючих потужностей ТЕС, що не
враховує потребу у завантаженні генеруючих
потужностей АЕС. Тому, чи не єдиним засобом у
вирішенні цього питання, на сьогодні, залиша-
ється процес тимчасового відключення від енер-
госистеми 10–12 маневрових енергоблоків ТЕС
у години нічного провалу ГЕН.
Досвід останніх десятиліть свідчить про те,
що і в подальшому, за існуючих традиційних
методів управління режимом навантаження,
вирішити питання щодо усунення нічних про-
валів навантаження ГЕН в ОЕС України навряд
чи стане можливим.
У зв’язку з цим розглянемо перспективну
можливість застосування нової комплексної
системи автоматичного управління, здатної
усунути нічні провали ГЕН енергосистеми [7].
7ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2013, вип. 1 (32)
Нові напрямки в реалізації процесів управління поточним режимом навантаження ОЕС України
Таблиця 2 – Імовірний кількісний склад маневрових потужностей ТЕС,
відповідно до прогнозного балансу потужності ОЕС України, МВт,
на подальші роки, характерного для зимової доби
Рис. 1. Графік середнього споживання електричної потужності по годинах доби у ОЕС України
у жовтні 2010 р. та 2011 р. за робочі дні, з умовним розподілом маневрової частини навантаження
між станціями ГЕС і ТЕС
8 ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2013, вип. 1 (32)
С.В. ДУБОВСЬКИЙ, Є.А. ЛЕНЧЕВСЬКИЙ, М.Є. БАБІН
Так, якщо представити графік навантаження
ГЕН енергосистеми як суму графіків наванта-
ження споживачів, тоді, для вирівнювання
ГЕН енергосистеми, перш за все, потрібно буде
застосувати відомі споживачі-регулятори (СР).
Всі СР умовно можна розподілити на три
групи: групу СР, що являтиме собою частину
енергосистеми і реалізує сумісну функцію
виробництва та споживання електроенергії,
групу СР, що також являтиме собою частину
енергосистеми, але реалізує процеси перетво-
рення електричної енергії в теплову у задані
години доби, та масову групу СР, що знаходить-
ся поза відомчими межами енергосистеми і
використовує електроенергію у власних цілях.
До першої групи, перш за все, необхідно від-
нести різні акумуляційні електростанції. До
другої – сучасні електротермічні засоби, такі як
теплові насоси чи теплові генератори, задіяні
безпосередньо в роботі ТЕЦ [8], або під’єднані
до роботи теплоцентралей, наприклад, у ролі
виділеної групи електротермічних СР [9]. Саме
такі електротермічні споживачі-регулятори
(ЕТСР), перш за все, і пропонується застосува-
ти в новій системі автоматичного управління
для усунення нічного провалу ГЕН енергоси-
стеми. Однією із переваг нової системи авто-
матичного управління стане те, що остання
зможе забезпечити високу швидкість в управ-
лінні потужностями навантаження ЕТСР:
ΔPЕТСР/Δt ≈ (0,1 – 1,0)РЕТСР/сек, яка набагато
перевищує швидкість існуючих систем управ-
ління потужностями маневрових енергоблоків
ТЕС. Для порівняння в табл. 3 наведено дані
щодо існуючих обмежень на швидкість наван-
таження енергоблоків ТЕС [10].
Передбачається, що автоматична система
управління потужностями ЕТСР буде задіяна
лише у заданий проміжок часу Δt нічного про-
валу навантаження ГЕН енергосистеми. При
цьому потужності навантаження систем ЕТСР
будуть задіяні в автоматичному процесі усунен-
ня нічного провалу ГЕН енергосистеми, як це
умовно зображено на рис. 2.
Таблиця 3 – Норми гранично допустимих
швидкостей зміни навантаження
енергоблоків ТЕС
Рис. 2. Графіки добового навантаження енергосистеми, де у години нічного провалу навантаження
було введено автоматично керовані потужності систем ЕТСР
Тобто, на зазначеному часовому інтервалі
ГЕН, процеси коригування співвідношення
між генеруючими потужностями та потужно-
стями, що споживаються в об’єднаній енерго-
системі, будуть здійснюватись, головним
чином, за допомогою процесів автоматичного
управління потужностями ЕТСР – ΔPЕТСР.
Цьому сприятиме більш висока швидкість в
реалізації процесів автоматичного управління
потужностями нової системи САУ–ЕТСР [7].
Іншими словами, управління режимом наван-
таження енергосистеми, у зазначені години
нічного провалу Δt ГЕН, практично повністю
перейде у автоматичний режим управління
навантаженням ЕТСР. При цьому передбача-
ється, що режим навантаження енергоблоків
ТЕС на всьому проміжку часу Δt буде
залишатися незмінним (рис. 2). А штучно ство-
рений за допомогою потужностей систем ЕТСР
мінімальний режим навантаження ГЕН енер-
госистеми буде достатнім для утримання в
роботі всіх маневрових енергоблоків ТЕС. Для
цього загальна величина потужностей ЕТСР –
ΔPЕТСР повинна буде становити:
де і – кількість регіональних ЕС.
Загальна величина мінімального рівня
навантаження ГЕН енергосистеми становити-
ме (рис.2):
Основою для реалізації процесів автоматич-
ного управління потужностями систем ЕТСР
буде визначення різниці між заданою величи-
ною мінімального рівня навантаження ГЕН –
PH.мін та поточним значенням величини наван-
таження енергосистеми – PH(t) :
ΔPЕТСР = PH.мін – PH(t). (3)
Таким чином, впродовж заданого часового
інтервалу Δt ГЕН за допомогою системи авто-
матично керованих потужностей ЕТСР в енер-
госистемі буде забезпечена можливість усунен-
ня (компенсації) поточних змін її навантажен-
ня, для утримання заданого мінімального рівня
навантаження ГЕН (рис. 2).
Для розробки проекту нової системи
САУ–ЕТСР, у першу чергу, потрібно буде
передбачити можливість розміщення її елек-
тротермічних засобів у регіональних ЕС. При
цьому, зробити це необхідно буде таким чином,
щоб у кожній із регіональних ЕС електротер-
мічні засоби ЕТСР були розподілені на окремі
групи. Кожна група електротермічних засобів
9ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2013, вип. 1 (32)
Нові напрямки в реалізації процесів управління поточним режимом навантаження ОЕС України
Рис. 3. Структура систем автоматичного управління (САУ) та електроживлення
електротермічних засобів систем ЕТСР, що реалізується від ТЕС
,(1)
.(2)
ЕТСР буде мати свою окрему систему автома-
тичного управління, а також систему їх елек-
троживлення, яка повинна бути реалізована від
однієї із станцій ТЕЦ або ТЕС. Подальше прак-
тичне об’єднання усіх груп автоматично керо-
ваних систем ЕТСР буде здійснено вже на
вищому рівні цього управління, тобто в ком-
плексній системі САУ–ЕТСР [7].
Для прикладу на рис. 3 наведено структур-
ну схему системи автоматичного управління
(САУ) окремої групи електротермічних засо-
бів ЕТСР та системи їх електроживлення, реа-
лізовану від однієї із ТЕС. У цьому випадку
передбачається можливим розмістити потужні
системи ЕТСР в системах місцевого тепло-
постачання регіону, за рахунок впровадження,
наприклад, теплових насосів [8], або за раху-
нок створення нових електротермічних коте-
лень на основі теплових генераторів [9].
Дещо більш ефективним у використанні
електротермічних засобів систем ЕТСР може
стати напрямок впровадження їх в уже діючі
системи централізованого теплопостачання. У
цьому випадку процеси автоматичного управ-
ління електротермічними потужностями
систем ЕТСР можуть здійснюватись в енерго-
системі практично без впливу їх на процеси
теплопостачання споживачів. Прикладом
такого застосування сучасних електротерміч-
них засобів може стати реалізація нового спо-
собу підключення теплового насоса до систе-
ми теплоцентралі і способу її експлуатації,
запропонованого у [11]. Згідно з цим спосо-
бом процес регулювання виробітку електро-
енергії ТЕЦ буде здійснюватись таким чином,
що це не вплине на встановлену стабільність її
теплового навантаження. Таким чином,
запропонований у способі процес регулюван-
ня генеруючих потужностей ТЕЦ передбачає
можливість корегувати співвідношення гене-
руючих та споживаних потужностей у різних
режимах роботи енергосистеми.
На рис. 4 наведено структурну схему систе-
ми автоматичного управління електротерміч-
ними засобами систем ЕТСР та систему елек-
троживлення цих засобів, що здійснюється від
ТЕЦ.
З іншого боку, проведений аналіз сучасних
інвестиційних проектів теплоенергетики зазна-
чив актуальність та необхідність проведення
модернізації у більшості газових котелень як
регіонального, так і централізованого спряму-
вання. Прикладом успішного проведення
модернізації газових котелень централізовано-
10 ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2013, вип. 1 (32)
С.В. ДУБОВСЬКИЙ, Є.А. ЛЕНЧЕВСЬКИЙ, М.Є. БАБІН
Рис. 4. Структурна схема системи автоматичного управління (САУ) електротермічних засобів ЕТСР та
системи їх електроживлення, що реалізується від однієї із ТЕЦ
го теплопостачання може стати досвід створен-
ня на їх основі нових електрогазових котелень
із системами акумуляції тепла [12, 13]. Цей
досвід було набуто спеціалістами «НЕЦ
Теплокомплект» м. Полтава під час впроваджен-
ня електрогазових котелень у житлово-кому-
нальному господарстві України. Ефективність
застосування електрогазових котелень відобра-
жено на графіку показників паливної складової
вартості виробітку тепла, наведеному на рис. 5.
Однак, останнім часом впровадження сучас-
них електротермічних засобів набирає все
більш масового характеру у різних галузях
народного господарства. Про це свідчать і
існуючі інвестиційні проекти розвитку тепло-
вої енергетики у більшості міст України, такі
як, наприклад, наведені у [14]. Переважна біль-
шість цих проектів спрямована саме на впро-
вадження сучасних електротермічних засобів,
але відсутність системного підходу до цього
процесу з боку енергосистеми, в подальшому,
може мати певні негативні наслідки для роботи
всіх теплових станцій в цілому. Саме з цієї при-
чини необхідно буде провести розробку мето-
дології системного підходу щодо впорядкуван-
ня масовості впровадження сучасних електро-
термічних засобів у тому чи іншому регіоні, та
розгляду пов’язаного із цим питання щодо
послідовності впровадження тих чи інших інве-
стиційних проектів.
Методологія нового підходу повинна буде
ґрунтуватись на тому, що, перш за все, потрібно
вирішити актуальні для ОЕС України питання
щодо подальшого вдосконалення процесів
управління поточним режимом навантаження
енергосистеми, на основі розглянутого вище
способу групового впровадження електротер-
мічних засобів та побудови нової комплексної
системи САУ–ЕТСР [7].
Питання економічної ефективності проекту
побудови нової системи САУ–ЕТСР полягати-
ме у такому:
– можливості вирішення питання щодо
забезпечення мінімального рівня наванта-
ження маневрових енергоблоків ТЕС, у
години нічного провалу ГЕН, чим забез-
печити усунення тимчасових відключень
частини маневрових енергоблоків ТЕС, що
11ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2013, вип. 1 (32)
Нові напрямки в реалізації процесів управління поточним режимом навантаження ОЕС України
Рис. 5. Паливна складова вартості теплової енергії (без ПДВ) для різних систем опалення за цінами
на електроенергію і природний газ для бюджетних та промислових споживачів станом
на жовтень 2012 р. (3903 грн/1000 м3, 96,67 коп/кВт•год)
12 ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2013, вип. 1 (32)
С.В. ДУБОВСЬКИЙ, Є.А. ЛЕНЧЕВСЬКИЙ, М.Є. БАБІН
стали традиційними для ОЕС;
– можливості збільшення ресурсу роботи
маневрових енергоблоків за рахунок вдоско-
налення процесів управління навантажен-
ням ГЕН енергосистеми;
– зменшенні загальної кількості енергобло-
ків ТЕС, що працюють в маневрових режи-
мах;
– забезпеченні більш високого рівня ста-
більності режиму навантаження енергоси-
стеми у години нічного спаду ГЕН;
– можливості технологічного використання
електротермічних засобів систем ЕТСР для
теплозабезпечення споживачів [8], а також
для вдосконалення процесів технологічного
циклу низки ТЕЦ [11].
Ці питання будуть розглянуті у подальших
роботах.
ВИСНОВКИ
1. У роботі розглянуто нові перспективні
напрямки щодо побудови нової системи авто-
матичного управління поточним режимом
навантаження енергосистеми у години нічного
провалу навантаження ГЕН, здатну повністю
усунути нічні провали та забезпечити заданий
мінімальний рівень цього навантаження для
забезпечення безперебійної роботи маневрових
енергоблоків ТЕС протягом доби.
2. Побудова нової комплексної системи
САУ–ЕТСР надасть можливість змінити на
краще існуючу ситуацію в ОЕС України, тобто
зменшити втрати палива теплових станцій, а
також суттєво збільшити ресурс роботи їх
маневрових енергоблоків.
3. У роботі обґрунтовано необхідність роз-
робки та застосування системного підходу
щодо впровадження в регіональних ЕС сучас-
них електротермічних засобів. Згідно з яким
пріоритет повинен буде надаватись саме тим
проектам, де впровадження електротермічних
засобів буде направлено на побудову нової
комплексної системи автоматичного управлін-
ня САУ–ЕТСР в ОЕС України, або сприятиме
цьому.
1. Кириленко О.В. Технічні аспекти впро-
вадження джерел розподільчої генерації в
електричних мережах / О.В. Кириленко,
В.В. Павловський, Л.М. Лук’яненко //
Технічна електродинаміка. – 2011. – № 1. –
С. 46–52.
2. Котко В. Централізоване теплопоста-
чання на електриці як відповідь на газовий
виклик // Дзеркало тижня. – 2007. – № 29.
3. Счастливый Г.Г. Турбо- и гидрогенера-
торы при переменных графиках нагрузки. –
Киев: Наукова думка, 1985. – 200 с.
4. Дубовський С.В. Аналіз тенденцій
зміни режимів електроспоживання в Україні
/ С.В. Дубовський, П.П. Кобрін //
Проблеми загальної енергетики. – 2003. –
№ 3. – С. 73–77.
5. Черненко П.А. Ієрархічне багатофак-
торне прогнозування електричного наванта-
ження енергооб’єднання: Автореферат
дисертації. – Київ: Інститут електродинамі-
ки НАН України, 2011. – 39 с.
6. Оновлена енергетична стратегія
України до 2030 р.
7. Дубовський С.В. Розроблення загаль-
ного інтерфейсу комплексної підсистеми
управління електричним навантаженням
ОЕС України на основі електротермічних
споживачів-регуляторів, для подовження
ресурсу та підвищення надійності ТЕС /
С.В. Дубовський, Є.А. Ленчевський //
Проблеми загальної енергетики. – 2012. –
№ 4 (31). – С. 12–20.
8. Швець М.Ю. Доцільність застосування
теплових насосів для теплопостачання спо-
живачів у схемах теплових електричних
станцій / М.Ю. Швець // Відновлювана
енергетика. – 2010. – № 2. – С. 71–75.
9. Мартиненко С.А. Об’єднана енергоси-
стема і спосіб експлуатації об’єднаної енер-
госистеми. Патент України на винахід
№89502 від 10.02.2010.
10. РД 34.25.504 (НР 34-70-113-86).
Нормы предельно допустимых скоростей
изменения нагрузки при работе энергобло-
ков 160–800 МВт в регулировочном диапа-
зоне.
11. Дубовський С.В., Левчук А.П.,
Кулик М.М. Теплоэлектроцентраль, способ
ее эксплуатации, объединенная энергоси-
стема и способ ее эксплуатации. Заявка на
получение патента. МКИ6 Н02J15/00;
Н2J3/06. Регистрационный номер заявки:
а 201204952. Дата подачи заявки: 20.04.
2012.
12. Парасочка С.О. Щодо ефективності
електроакумуляційного опалення при вико-
ристанні гібридних електрогазових котелень
/ С.О. Парасочка, М. Хрящевський. –
Режим доступу: http.: // tekom. kom. ua.
/work/pyblications /37/ stftja. pdf.
13. Парасочка С.О. До питання про елек-
троакумуляційне опалення та гаряче
водопостачання / С.О. Парасочка,
М. Хрящевський // Житлово комунальне
господарство України. – 2009. – № 8(21). –
С. 34–38.
14. Збірник інвестиційних проектів модер-
нізації систем теплопостачання міст
Донецька, Кременчука, Запроріжжя –
2010 р. // Енергосервісна компанія
«Екологічні системи». – Режим доступу:
www.es-library.narod.ru.
Надійшла до редакції 20.03.2013
Рецензент
Зав.відділу прогнозування розвитку атомної
та відновлюваної енергетики
ІЗЕ НАН України,
канд. техн. наук
Б.А. Костюковський
13ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2013, вип. 1 (32)
Нові напрямки в реалізації процесів управління поточним режимом навантаження ОЕС України
|
| id | systemreorg-article-473 |
| institution | System Research in Energy |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-19T01:14:57Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | systemreorg/65/f1104133f7e581842244784160145b65.pdf |
| spelling | systemreorg-article-4732026-07-18T12:57:40Z New directions in the realization of management process of the load current regime in OES of Ukraine Нові напрямки в реалізації процесів управління поточним режимом навантаження ОЕС України Dubovskoy S.V. Lenchevsky Ye.A. Babin M.E. discrete series of probabilities, frequency, power, automatic control systems. маневрові потужності, регіональні енергосистеми, споживачі-регулятори. The absence in the structure of generating powers in UES of Ukraine with the low enough level of shunting capacity of HPP and HAPP hinders adjusting of daily power system load chart. It affects on passing of nightly dips of load chart, providing of emergency and frequency reserves, that results in diminishing of stability and reliability of work of UES of Ukraine. Under the circumstances greater part of range of adjusting of loading day's graph is carried out the coal blocks of TPP, by power 200-300 MW (which were designed for the base mode of load turn-down 20-30%, from nominal power). Every day operators of the stations disconnect to 10 power units for passing of night dip of the graph of loading, with subsequent their including for passing peaks of load in morning and evening, that results in the heavy additional tolls of fuel (to 300 thousand tons of standard fuel in a year). Amount of starting-stops of coal power units of majority TPP exceeds far an amount, settled by a manufacturer. The amount of damages of mobile power units of TPP in 3 - 4 times is higher, than of power units which work in the base mode according to statistical information.In this connection, new directions in realization of processes of management the mode of loading of grid in the night hours which are based on the use of new principles of power load automatic control of modern electro-thermal consumer-regulators (ETСR) are considered in the work. The main advantage in the use of consumer-regulators of ETСR there is that due to their use the nightly dip of loading will be eliminated, i.e. the new minimum level of loading will be created in a grid. Thus, it will allow to remove existing problems of grid, concerning the necessity of disconnecting of part of mobile power units of TPP for nightly dip of loading. In addition, will become possible to shorten the amount of power units of TPP, workings in the shunting modes. Незбалансованість структури генеруючих потужностей в ОЕС України із достатньо низьким рівнем маневрових потужностей ГЕС і ГАЕС перешкоджає регулюванню добового графіка навантаження, проходженню нічних провалів навантаження, забезпеченню аварійних та частотних резервів, що призводить до зниження стійкості і надійності роботи ОЕС України. За цих умов регулювання значної частини діапазону добового графіка навантаження здійснюється вугільними блоками ТЕС, потужністю 200–300 МВт, що були спроектовані для базового режиму навантаження з діапазоном регулювання 20–30% від номінальної потужності. Щоденно диспетчерами станцій відключається до 10 енергоблоків для проходження нічного провалу навантаження енергосистеми, із подальшим їх включенням до мережі на ранковий та вечірній максимуми навантаження, що приводить до значних перевитрат палива (до 300 тис. тонн умовного палива на рік). Кількість пусків-зупинок вугільних енергоблоків цілої низки ТЕС значно перевищує кількість, дозволену заводом-виробником. За існуючих статистичних даних кількість виходу з ладу турбогенераторів маневрових енергоблоків ТЕС у 3-4 рази вища, ніж для енергоблоків, що працюють у базовому режимі.У зв’язку з цим, у роботі розглянуто нові напрямки реалізації процесів управління режимом навантаження енергосистеми у нічні години доби, засновані на принципах автоматичного управління потужностями навантаження сучасних електротермічних споживачів-регуляторів. Головною перевагою застосування електротермічних споживачів-регуляторів буде те, що завдяки їх застосуванню у години нічного провалу ГЕН буде створений заданий мінімальний рівень навантаження енергосистеми. Це сприятиме усуненню існуючої проблеми в енергосистемі щодо необхідності тимчасового відключення частини маневрових енергоблоків ТЕС у години нічного провалу навантаження. Крім того, стане можливим зменшити в енергосистемі і загальну кількість енергоблоків ТЕС, що працюють в маневрових режимах, чим сприяти подовженню ресурсу їх роботи. General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2013-04-25 Article Article application/pdf https://systemre.org/index.php/journal/article/view/473 System Research in Energy; No. 1 (32) (2013): The Problems of General Energy; 5-13 Системні дослідження в енергетиці; № 1 (32) (2013): Проблеми загальної енергетики; 5-13 2786-7102 2786-7633 uk https://systemre.org/index.php/journal/article/view/473/408 Copyright (c) 2013 Dubovskoy S.V., Lenchevsky Ye.A., Babin M.E. https://creativecommons.org/publicdomain/zero/1.0 |
| spellingShingle | discrete series of probabilities frequency power automatic control systems. Dubovskoy S.V. Lenchevsky Ye.A. Babin M.E. New directions in the realization of management process of the load current regime in OES of Ukraine |
| title | New directions in the realization of management process of the load current regime in OES of Ukraine |
| title_alt | Нові напрямки в реалізації процесів управління поточним режимом навантаження ОЕС України |
| title_full | New directions in the realization of management process of the load current regime in OES of Ukraine |
| title_fullStr | New directions in the realization of management process of the load current regime in OES of Ukraine |
| title_full_unstemmed | New directions in the realization of management process of the load current regime in OES of Ukraine |
| title_short | New directions in the realization of management process of the load current regime in OES of Ukraine |
| title_sort | new directions in the realization of management process of the load current regime in oes of ukraine |
| topic | discrete series of probabilities frequency power automatic control systems. |
| topic_facet | discrete series of probabilities frequency power automatic control systems. маневрові потужності регіональні енергосистеми споживачі-регулятори. |
| url | https://systemre.org/index.php/journal/article/view/473 |
| work_keys_str_mv | AT dubovskoysv newdirectionsintherealizationofmanagementprocessoftheloadcurrentregimeinoesofukraine AT lenchevskyyea newdirectionsintherealizationofmanagementprocessoftheloadcurrentregimeinoesofukraine AT babinme newdirectionsintherealizationofmanagementprocessoftheloadcurrentregimeinoesofukraine AT dubovskoysv novínaprâmkivrealízacííprocesívupravlínnâpotočnimrežimomnavantažennâoesukraíni AT lenchevskyyea novínaprâmkivrealízacííprocesívupravlínnâpotočnimrežimomnavantažennâoesukraíni AT babinme novínaprâmkivrealízacííprocesívupravlínnâpotočnimrežimomnavantažennâoesukraíni |