Expidient ways of improvement of the state regulation of electricity market of Ukraine

The tasks of development and functioning of generating capacities of the united power system of Ukraine (UPS) must be performed by the corresponding management system. The system has to ensure secure meeting demands and price minimization for the customers. The article proves performing of the tasks...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2013
Hauptverfasser:	Kostyukovskyi B.A., Leshchenko I.Ch., Ivanenko N.P., Bogoslavska O.Yu.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainisch
Veröffentlicht:	General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2013
Schlagworte:	electricity market market regulation power sector market models price efficiency.
Online Zugang:	https://systemre.org/index.php/journal/article/view/486
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	System Research in Energy
Завантажити файл:

Institution

System Research in Energy

_version_	1871103901925638144
author	Kostyukovskyi B.A. Leshchenko I.Ch. Ivanenko N.P. Bogoslavska O.Yu.
author_facet	Kostyukovskyi B.A. Leshchenko I.Ch. Ivanenko N.P. Bogoslavska O.Yu.
author_institution_txt_mv	[ { "author": "Kostyukovskyi B.A.", "institution": null }, { "author": "Leshchenko I.Ch.", "institution": null }, { "author": "Ivanenko N.P.", "institution": null }, { "author": "Bogoslavska O.Yu.", "institution": null } ]
author_sort	Kostyukovskyi B.A.
baseUrl_str	https://systemre.org/index.php/journal/oai
collection	OJS
datestamp_date	2026-07-18T12:57:40Z
description	The tasks of development and functioning of generating capacities of the united power system of Ukraine (UPS) must be performed by the corresponding management system. The system has to ensure secure meeting demands and price minimization for the customers. The article proves performing of the tasks to become possible due to the centralized management of development and functioning of UPS on a scheduled basis. &nbsp;&nbsp;&nbsp; &nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; The article reveals inefficiency of the proposed structure of the whole-sale electricity market on a bilateral agreement model basis (BAM). Creation of a national electricity market management system grounded on market management methods was proved to be disadvantageous.In order to solve the market regulation problems the authors analyzed European experience and proposed to apply mechanisms of “secure investments into capacity” (SIC) to implement generation capacities required for secure meeting the consumer electricity demand. Upon an intensive analysis of legislative acts and comparison of DAM and SIC, the transformation of the wholesale market of electricity (WME) model into DAM was acknowledged to be disadvantageous at any method of its realization due to lack of preconditions for its implementation in Ukraine as well as due to the objective defects of this model, such as inability to balance generating capacities development, considerable financial risks, unjustified increasing prices for the consumers etc. At the same time, implementation of the SIC model in Ukraine was proved to require no significant organizational transformations but only to provide for certain changes in authorities and duties of regulating bodies and subjects of economic activity of the electricity market. The article provides some recommendations as to realization of the development management algorithm aimed at implementation of the SIC system, as well as to implementation of the “economically grounded minimization of electricity prices”. Some changes to the law “About electric power engineering”, required to implement the above mentioned model, are proposed in the article. The proposed structure and organization of the national electricity market activity ensures the ability of effective management of development and functioning of power engineering complex of Ukraine and enables minimizing of technological and economical risks for both the customers and the energy generating companies.
first_indexed	2026-03-24T02:01:56Z
format	Article
fulltext	25ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2013, вип. 2 (33) УДК 621.311 Б.А. КОСТЮКОВСЬКИЙ, канд. техн. наук, І.Ч. ЛЕЩЕНКО, канд. техн. наук, Н.П. ІВАНЕНКО, канд. техн. наук, О.Ю. БОГОСЛАВСЬКА, канд. екон. наук Інститут загальної енергетики НАН України, м. Київ ДОЦІЛЬНІ НАПРЯМКИ УДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ УКРАЇНИ Показано недостатню спроможність запропонованої на сьогоднішній день моделі двосторонніх договорів та доведено недоцільність створення системи управління національним ринком електроенергії на базі ринкових методів керування. Обґрунтовано доцільність трансформації існуючої моделі ОРЕ у модель гарантуван- ня інвестицій у потужність. Показано, що впровадження цієї моделі в Україні не потребує значних організаційних трансформацій, а передбачає лише певні зміни у повноваженнях та обов’язках регулюючих органів і суб’єктів господарювання. Для реалізації запропонованої моделі ринку наведено зміни, що необхідно внести до законодавчих актів України. К л ю ч о в і с л о в а: ринок електроенергії, регулювання, моделі ринку електроенер- гії, ціна, ефективність. У період 2010 – 2012 рр. в Інституті загальної енергетики НАН України в межах цільової про- грами наукових досліджень НАН України «Науково-технічні та економічні проблеми забезпечення спільної роботи Об’єднаної енер- гетичної системи України з об’єднанням енер- госистем європейських країн («Об’єднання»)» була виконана наукова робота «Визначення доцільної структури та організації діяльності національного ринку електроенергії з ураху- ванням об’єднання енергосистем України та європейських країн». Під час її виконання з системних позицій були досліджені різні моде- лі організації ринку електричної енергії, визначена доцільна структура та організація діяльності національного ринку електроенергії з урахуванням вже наявного досвіду їх реаліза- ції у світі. Для оцінки ефективності певної моделі регулювання необхідно визначити, які задачі повинна вирішувати відповідна система управ- ління ринком електроенергії. Система регулю- вання діяльності в електроенергетиці забезпе- чує вирішення двох основних задач. 1. Можливість надійного покриття потреб споживачів з урахуванням особливостей робо- ти об’єднаних електроенергетичних систем (ОЕС). 2. Економічно обґрунтована мінімізація цін на електроенергію для споживачів. Гарантоване вирішення цих задач можливо забезпечити лише при централізованому управлінні розвитком та функціонуванням ОЕС на плановій основі, що входить в пряме, фундаментальне протиріччя з принципами ринкового регулювання. Адже ринкове регулю- вання передбачає прийняття окремими суб’єк- тами ринку децентралізованих рішень в умовах конкурентного середовища відносно доцільно- сті інвестицій, прийнятних для них рівнів цін на продукцію, яку виробники прагнуть макси- мізувати, а споживачі, навпаки, мінімізувати, обсягів виробництва та споживання тощо. Звісно, забезпечити надійну і тим більш ефек- тивну роботу ОЕС, яка за своєю природою потребує централізованого керування, на осно- ві децентралізованих керуючих впливів та децентралізованих рішень окремих суб’єктів ринку, принципово неможливо. Тому всі спро- би створити життєздатну систему управління національним ринком електроенергії на базі ринкових методів керування заздалегідь при- речені на провал, що ілюструє практика країн, зокрема Європейського Союзу (ЄС), які запро- вадили ринкові механізми регулювання діяль- © Б.А. КОСТЮКОВСЬКИЙ, І.Ч. ЛЕЩЕНКО, Н.П. ІВАНЕНКО, О.Ю. БОГОСЛАВСЬКА, 2013 26 ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2013, вип. 2 (33) Б.А. КОСТЮКОВСЬКИЙ, І.Ч. ЛЕЩЕНКО, Н.П. ІВАНЕНКО, О.Ю. БОГОСЛАВСЬКА ності в електроенергетиці, на досвід яких поси- лаються в Україні, обґрунтовуючи необхідність подальшої лібералізації ринку електроенерге- тики в країні. Те, що спроби створити ринкову систему регулювання діяльності в електроенергетиці в ЄС провалилися, підтверджує і зміст останньої директиви ЄС стосовно питань регулювання в електроенергетиці, зокрема, Директива 2009/72/ЄС [1]. У ній визнано, що на сьогодні так і не вдалося сформувати ефективну систему управління централізованими системами елек- тропостачання на базі ринкових механізмів, здатну без зовнішнього впливу ефективно роз- поділяти існуючі ресурси (виконувати диспет- черизацію генераторів) та продукувати завчасні та адекватні сигнали для інвестування в нові потужності різного типу. Значні фінансові ризики за відсутності гарантій збуту електро- енергії і прийнятного для власників рівня цін на неї зумовлюють той факт, що сьогодні в ЄС приватні інвестиції і комерційні кредити направляються лише у розвиток відновлюваль- них джерел виробництва електроенергії (ВДВЕ), що зумовлено наданням їм значної преференції – гарантії збуту та рівнів цін. При цьому надання преференції ВДВЕ, які бурхли- во розвиваються в країнах ЄС, зумовлює різке ускладнення ситуації з управлінням роботою їх енергосистем і зумовлює виникнення значних проблем паралельної роботи вітряних електро- станцій (ВЕС), які становлять основну частку потужностей ВДВЕ, з атомними електростан- ціями (АЕС). Саме це стає головною причиною відмови від розвитку атомної енергетики та подальшого функціонування існуючих АЕС в окремих країнах ЄС, зокрема Німеччині, хоча це веде до колосальних фінансових збитків цих країн. Для вирішення проблем, які є в електро- енергетиці країн ЄС, Директива 2009/72/ЄС передбачає два шляхи. Перший зобов’язує країни-члени сприяти розвитку децентралізованих систем енерго- постачання на базі інтелектуальних мереж, що по суті входить у пряме протиріччя зі створен- ням єдиного ліберального ринку електроенер- гії, яке ставилось на меті при запровадженні ринкових механізмів регулювання в електро- енергетиці країн ЄС. Тобто, саме неможливість вирішити проблеми ефективності розвитку і функціонування централізованих систем, до яких належать ОЕС, за відсутності координації в діяльності суб’єктів ринку електроенергії стає головною причиною доцільності впровад- ження децентралізованих систем електропо- стачання з централізованим керуванням їх роботою з використанням технології Smart Grid. Фактично, здійснюється спроба за раху- нок інтелектуалізації споживачів, мереж та виробництва електроенергії повернути в межах невеликих збалансованих систем електропо- стачання централізовану керованість їх розвит- ку та функціонування. Перехід до такої моделі електрозабезпечення потребує величезних інвестицій і на сьогодні, враховуючи кризовий стан економіки багатьох країн ЄС, є мало реальним у масових масштабах навіть в Євросоюзі, не кажучи вже про Україну. Іншим напрямком вирішення проблем рин- кового регулювання діяльності в електроенер- гетиці є задекларована в Директиві 2009/72/ЄС можливість використання системним операто- ром механізму «гарантування інвестицій в потужність» для впровадження генеруючих потужностей, які необхідні для надійного покриття потреб споживачів в електроенергії. Це потенційно може забезпечити формування збалансованої структури генеруючих потужно- стей, але приватні інвестиції у них будуть доцільними лише за наявності таких механіз- мів, які мінімізують ризики інвестиційних про- ектів. Застосування механізму «гарантування інвестицій в потужність» можливо лише за умови, коли системний оператор буде мати можливість виконувати відповідні зобов’язан- ня, що можливо лише при його безпосередньо- му впливі на роботу генерації при покритті гра- фіків навантаження. Тому забезпечити реаліза- цію цього механізму при ДДБР практично неможливо внаслідок специфіки цієї моделі організації ринку електроенергії. Саме цим можна пояснити те, що в проектах Закону «Про засади функціонування ринку електричної енергії України» [2] (далі – Закон), на основі якого передбачається перехід до моделі ДДБР в Україні, та Оновлення Енергетичної стратегії України на період до 2030 р. [3] немає жодної конкретики стосовно того, як буде забезпечу- ватись в умовах моделі ДДБР збалансованість розвитку структури генеруючих потужностей ОЕС країни для забезпечення надійного покриття потреб споживачів в електроенергії. Запровадження механізму «гарантування 27ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2013, вип. 2 (33) Доцільні напрямки удосконалення державного регулювання ринку електроенергії України інвестицій», по суті, є поверненням до центра- лізованого керування розвитком та функціону- ванням електроенергетики. Але необхідність «маскування» цього, бо декларується, що така модель все ж є ринковою, зумовлює дуже складну організаційну структуру при значно вищих видатках на підтримку діяльності ринку електроенергії, ніж при прямому введенні моделі регулювання, що забезпечує централізо- ване управління електроенергетичним ком- плексом країни. Поряд з цим, сама специфіка ціноутворення при ринкових моделях регулювання діяльності в електроенергетиці зумовлює обов’язковий економічний програш споживачів при запро- вадженні будь-якої з них, а при впровадженні моделі ДДБР значні збитки може нести й гене- рація, які вона, звісно, буде перекладати на споживача через збільшення ціни електроенер- гії. Ця теза була теоретично обґрунтована в процесі досліджень, що докладно описано в [4]. Модель ДДБР теоретично може усунути проблему економічно необґрунтованої ціни на основну частку електроенергії, що виробляєть- ся в конкурентному сегменті ринку електро- енергії, бо рівень цін на електроенергію визна- чається на основі попиту та пропозиції, при цьому поставці підлягає лише законтрактована електроенергія. Але це лише теоретично, бо абсолютно точно заздалегідь визначити свій попит споживачі об’єктивно не в змозі. Разом з тим, і у виробників електроенергії можуть виникнути аварійні ситуації, коли вони не змо- жуть забезпечити свої зобов’язання стосовно поставок електроенергії на ринок. Для компен- сації цих дисбалансів впроваджується балан- суючий ринок, ціна електроенергії на якому, по суті, є певним штрафом за «поганий» прогноз потреби в електроенергії для споживачів та «переоцінки» можливості відпуску електро- енергії для виробників. Поряд з цим, ця ціна виконує певну «захисну» функцію стосовно споживачів, заявки яких через низьку ціну їх пропозицій на купівлю електроенергії не були задоволені на ринку електроенергії на «добу (годину) наперед», але які споживали в цей період електроенергію, що не була законтрак- тована. Тому на практиці при такій моделі з’являється «переплата» відносно моделі цент- ралізованого управління функціонуванням Об’єднаної енергосистеми, зумовлена впровад- женням балансуючого ринку. Разом з тим, при запровадженні ДДБР вини- кає проблема стосовно механізмів забезпечен- ня роботи ВДВЕ на ринку електричної енергії, що стосується головним чином ВЕС та соняч- них фотоелектричних електростанцій (СФЕС), які самостійно не можуть працювати на ринку двосторонніх договорів та балансуючому ринку, а висока ціна на електроенергію, що виробляється ними, робить їх не конкурентос- проможними відносно інших типів електро- станцій. У проекті означеного Закону її вирі- шення передбачається за рахунок створення нової структури – Фонду врегулювання вартіс- ного дисбалансу (далі Фонд), функцією якого є перерозподіл коштів, що надходять від продажу електроенергії, між різними видами генерації. При цьому платниками (донорами) фонду є АЕС, ГЕС та ГАЕС (крім малих гідроелектро- станцій), а одержувачами компенсаційних виплат (реципієнтами) – власники ТЕЦ, від- новлюваних (альтернативних) джерел енергії, а також постачальники електричної енергії для споживачів, які мають право на пільгові тари- фи. При впровадженні такого механізму непро- гнозованим стає рівень цін для АЕС, ГЕС та ГАЕС, адже він буде залежати від рівня вироб- ництва електроенергії на електростанціях, що використовують ВДЕ, а можливо, і від обсягів споживання електроенергії за пільговими тари- фами. Тому при запровадженні ДДБР в Україні згідно з цим проектом Закону не доводиться говорити про рівність прав на продаж елек- тричної енергії та добросовісну конкуренцію в умовах рівних прав та можливостей, що перед- бачено статтею 3 пунктами 6) та 7). У статті 3 пункт 11) передбачається, що функціонування ринку електричної енергії здійснюється на принципах «економічно ефек- тивного ціноутворення», але відсутнім є тлума- чення цього поняття, бо енергетичні компанії зацікавлені у максимізації цін, у той час як спо- живачі – у їх мінімізації. Взагалі, у представленому до Верховної Ради проекті Закону немає повних та чітких відпові- дей на питання стосовно механізмів трансфор- мації діючої моделі ринку електроенергії та вирішення існуючих на сьогодні в електро- енергетичному комплексі країни проблем. Значна кількість його положень з багатьох ключових питань функціонування ринку не 28 ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2013, вип. 2 (33) Б.А. КОСТЮКОВСЬКИЙ, І.Ч. ЛЕЩЕНКО, Н.П. ІВАНЕНКО, О.Ю. БОГОСЛАВСЬКА припускає прямого застосування, у зв’язку з чим передбачено розробку великої кількості додаткових нормативно-правових актів – пра- вил функціонування окремих ринків, що вхо- дять до єдиного ринку електроенергії, кодексів електричних мереж та комерційного обліку, конкретних алгоритмів розрахунків тощо. Разом з тим, в Україні відсутня фундаменталь- на передумова навіть теоретичної доцільності впровадження ДДБР, а саме: наявність гене- руючих компаній, які реально мають можли- вість конкурувати між собою. Фізико-технічні особливості ВЕС та СФЕС унеможливлюють їх роботу на ринку двосто- ронніх договорів та балансуючому ринку, мож- ливості участі АЕС, ГАЕС, ГЕС та ТЕЦ у робо- ті ринку обмежуються режимними факторами, а практично всі КЕС на органічному паливі, які реально можуть працювати на балансуючому ринку та ринку двосторонніх договорів, нале- жать одному власнику. Монопольне становище компанії-власника КЕС на цих ринках створює значні цінові ризики для споживачів при запровадженні ДДБР. Усе зазначене вище дозволяє зробити висно- вок, що трансформація існуючої в країні моде- лі ОРЕ в ДДБР, при будь-якій конкретній її реа- лізації, недоцільна, як через відсутність переду- мов для її впровадження в Україні (відсутність можливості реальної конкуренції між гене- руючими компаніями), так і через об’єктивно притаманні цій моделі недоліки – неможли- вість збалансувати розвиток генеруючих потужностей, значні фінансові ризики, необґрунтоване зростання цін для споживачів тощо. Виконані дослідження свідчать про те, що вирішення означених вище проблем ОРЕ України можна забезпечити за рахунок його трансформації у модифіковану модель ОРЕ, в якій запроваджується механізм гарантування інвестицій у потужність, що забезпечує вирі- шення задачі формування збалансованої струк- тури генеруючих потужностей в ОЕС країни, та реалізується один з двох варіантів забезпечення «економічно-обґрунтованої мінімізації ціни на електроенергію» – зміна алгоритму розрахунку ціни у конкурентному сегменті ринку електро- енергії, за якого приймається середня ціна по всіх КЕС, що увійшли у графік генерування електроенергії (перший варіант), або перехід до централізованої оптимізації режиму роботи енергосистеми за критерієм мінімуму ціни на виробництво та транспортування електроенер- гії (другий варіант). З огляду на те, що практич- но всі вітчизняні КЕС мають одного власника, доцільним є другий варіант трансформації існуючої моделі ОРЕ в модифіковану модель ОРЕ, що мінімізує ризики формування власни- ками КЕС цінових стратегій, спрямованих на отримання надприбутків за рахунок свого монопольного становища. Ця модель ринку електроенергії зумовлює необхідність: 1. Створення системи обґрунтування рішень з розвитку електроенергетичного комплексу країни за критерієм максимізації загальноеко- номічного ефекту та забезпечення їх реалізації. 2. Впровадження платежів «за потужність», які повинні покривати всі економічно-обґрун- товані умовно-постійні витрати суб’єктів ринку електроенергії, які беруть участь у забез- печенні потреб споживачів в електроенергії, з урахуванням інвестиційних витрат, прийнятно- го рівня прибутковості, інфляції тощо. 3. Удосконалення системи диспетчеризації, яка забезпечує мінімізацію умовно-змінних витрат суб’єктів ринку електроенергії, що беруть участь у покритті потреб споживачів в електроенергії. Впровадження такої моделі в Україні не потребує значних організаційних трансформа- цій, а передбачає лише певні зміни у повнова- женнях та обов’язках регулюючих органів і суб’єктів господарювання, що працюють на ринку електроенергії, а саме: – створення відповідної нормативно-право- вої бази; – розробка та впровадження методичного і програмно-інформаційного забезпечення для реалізації механізму «гарантування інвестицій у потужність»; – розробка та впровадження методичного і програмно-інформаційного забезпечення для економічно-обґрунтованого формування поча- сових добових балансів виробництва-спожи- вання електроенергії за критерієм мінімуму ціни для споживачів та максимальної загаль- ноекономічної ефективності експорту та імпорту електроенергії. Для впровадження механізму «гарантування інвестицій у потужність» необхідно забезпечи- ти реалізацію такого алгоритму управління роз- витком та функціонуванням ОЕС України: 29ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2013, вип. 2 (33) Доцільні напрямки удосконалення державного регулювання ринку електроенергії України 1. Системний оператор – НЕК «Укренерго», разом з профільними установами НАН України, Міненерговугілля та інших, визначає доцільну до реалізації структуру генеруючих потужностей на перспективу 30–50 років з деталізацією на найближчі 10–15 років з ураху- ванням положень Енергетичної стратегії. Оновлення (корегування) перспективної структури та її деталізація здійснюється не рідше одного разу на три роки. 2. На основі деталізованої структури гене- руючих потужностей НКРЕ, НЕК «Укренерго» та Міненерговугілля розробляють план розвит- ку ОЕС України і формують умови відповідних тендерів для приватних енергетичних компаній та завдання для енергетичних компаній дер- жавної форми власності. 3. НКРЕ проводить тендер з визначення приватних енергетичних компаній, які будуть реалізовувати інвестиційні проекти розвитку ОЕС України. За результатами цього тендера з енергетичними компаніями-переможцями укладаються довгострокові договори на участь у забезпеченні потреб споживачів країни елек- троенергією. 4. Якщо за окремими проектами не було виявлено переможців серед приватних енерге- тичних компаній, то такі проекти переводяться до розряду завдань енергетичних компаній дер- жавної форми власності й реалізуються ними. 5. Усі енергетичні компанії, які працюють на ринку електроенергії або участь яких в його роботі передбачається в майбутньому, після реалізації узгоджених інвестиційних проектів, укладають довгострокові договори з ДП «Енергоринок», які погоджуються з НКРЕ та НЕК «Укренерго» і в яких чітко прописуються взаємні зобов’язання, зокрема, алгоритм і фор- мули розрахунку умовно-постійних витрат для енергетичних компаній з урахуванням інвести- ційної складової та рівня прибутковості, які їм сплачуються при виконанні прийнятих на себе зобов’язань. 6. ДП «Енергоринок» заключає з усіма енер- гопостачальними компаніями та кваліфікова- ними споживачами договори на сплату «за потужність», які включають відшкодування умовно-постійних витрат генерації, компаній з транспортування та розподілу електроенергії та на загальносистемні послуги, що погоджують- ся з НКРЕ та НЕК «Укренерго». Крім того, у цих договорах мають бути передбачені штрафні санкції при перевищенні споживачами заявле- них максимумів потужності. 7. ДП «Енергоринок» виконує поточні роз- рахунки умовно-постійних витрат енергетич- них компаній і визначає рівні платежів для енергопостачальних компаній та кваліфікова- них споживачів «за потужність». Для впровадження механізму «економічно- обґрунтованої мінімізації ціни на електроенер- гію» необхідно забезпечити реалізацію такого алгоритму управління ОЕС України: 1. Під час укладання довгострокових догово- рів між енергетичними компаніями та ДП «Енергоринок» в них повинні бути чітко про- писані алгоритм та формули розрахунку умов- но-змінних витрат енергетичних компаній, необхідних для оптимізації добового графіка навантажень з урахуванням додаткового при- бутку («премії») за участь у покритті графіків навантаження. 2. При укладанні довгострокових договорів між ДП «Енергоринок» та енергопостачальни- ми компаніями або кваліфікованими спожи- вачами в них повинні бути чітко прописані алгоритм та формули розрахунку платежів за спожиту електроенергію з урахуванням специ- фіки окремих споживачів. 3. На основі фактичних даних стосовно стану та техніко-економічних показників енер- гоблоків та електростанцій, очікуваного рівня навантажень на наступну добу, стану основної мережі ОЕС країни тощо, НЕК «Укренерго» здійснює оптимізацію режиму генеруючих потужностей за критерієм мінімізації умовно- змінних витрат на забезпечення потреб спожи- вачів на наступну добу. 4. НЕК «Укренерго» забезпечує покриття графіка навантажень за добу та передає до ДП «Енергоринок» необхідні для розрахунку умов- но-постійних витрат за звітну добу. 5. ДП «Енергоринок» виконує поточні роз- рахунки умовно-змінних витрат енергетичних компаній і визначає рівні платежів для енерго- постачальних компаній та кваліфікованих спо- живачів за електроенергію. Звісно, алгоритм управління розвитком та функціонуванням ОЕС України та алгоритм управління ОЕС України реалізуються пара- лельно. У контексті об’єднання ОЕС України з енер- госистемою європейських країн важливе зна- чення має забезпечення недискримінаційного доступу споживачів та виробників (постачаль- ників) з інших країн до ринку електроенергії країни. У запропонованій моделі це досягаєть- ся за рахунок: – можливості укладання довгострокових договорів між ДП «Енергоринок» та постачаль- никами і споживачами електроенергії з інших країн, доцільність яких визначається на етапі визначення прогнозної структури генеруючих потужностей та її деталізації на найближчі 10–15 років; – можливості укладання короткострокових договорів між ДП «Енергоринок» та постачаль- никами і споживачами електроенергії з інших країн на добу наперед. Можливість та доціль- ність цих контрактів визначається на етапі оптимізації графіка навантажень на наступну добу. Запропонована схема структури та організа- ції діяльності національного ринку електро- енергії (див. рисунок) забезпечує можливість ефективного управління розвитком і функціо- нуванням електроенергетичного комплексу країни та мінімізувати технологічні й економіч- ні ризики як для споживачів, так і енергетич- них компаній. Для впровадження запропонованої до реалі- зації моделі ринку електроенергії в закон «Про електроенергетику» необхідно внести такі зміни: 1. У статті 12 доповнити перелік завдань НКРЕ контролем за обґрунтованістю рішень з розвитку електроенергетичного комплексу країни та за виконанням програм розвитку галузі. 2. У статті 14 накласти на Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує форму- вання та реалізує державну політику в електро- енергетичному комплексі, задачі обґрунтуван- ня рішень з розвитку електроенергетичного комплексу країни та формування відповідних програм, проведення тендерів на будівництво нових та реконструкцію існуючих об’єктів ОЕС України. 3. Доповнити статтю 14 положенням стосов- но того, що за відсутності зацікавленості при- ватних інвесторів у реалізації заходів з розвитку ОЕС України на Центральний орган виконав- чої влади, що забезпечує формування та реалі- зує державну політику в електроенергетичному комплексі, покладаються обов’язки їх реаліза- ції на базі енергетичних компаній державної 30 ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2013, вип. 2 (33) Б.А. КОСТЮКОВСЬКИЙ, І.Ч. ЛЕЩЕНКО, Н.П. ІВАНЕНКО, О.Ю. БОГОСЛАВСЬКА Загальна схема організації та функціонування моделі ринку електроенергії на основі механізму гарантування інвестицій у потужність форми власності. 4. У статті 15 доповнити перелік суб’єктів господарської діяльності, що працюють на ринку електроенергії постачальниками допо- міжних послуг. Необхідно внести зміни у нормативні доку- менти НКРЕ стосовно ліцензій для виробників електроенергії з урахуванням впровадження механізму «гарантування інвестицій у потуж- ність» для всіх суб’єктів ринку та «економічно- обґрунтованої мінімізації ціни» для генеруючих компаній, розробити такі ліцензії для поста- чальників допоміжних послуг. Також необхідно у Договорі про створення ОРЕ (далі Договір) прописати нові правила роботи ОРЕ з урахуванням впровадження механізму «гарантування інвестицій у потуж- ність» та «економічно-обґрунтованої мініміза- ції ціни», а перелік суб’єктів Договору необхід- но розширити суб’єктами господарювання, що надають допоміжні послуги. Для реалізації моделі, що рекомендується, необхідні певні зміни у діяльності ДП «Енергоринок», а саме: 1. Замінити у алгоритмах формування покриття графіків навантаження цінові заявки генеруючих компаній на їх розрахунок згідно з погодженими техніко-економічними показни- ками енергоблоків (електростанцій), корект- ність яких контролює Міненерговугілля України та НКРЕ. 2. Змінити існуючий алгоритм розрахунків між споживачами та ОРЕ при впровадженні означених вище механізмів, передбачених про- понованою моделлю. Запровадження такої моделі забезпечить можливість збалансованого розвитку електро- енергетичного комплексу країни та економіч- но-обґрунтовану мінімізацію цін на електро- енергію для споживачів. Результати виконаних досліджень дозво- ляють зробити такі висновки. Доведено, що задачі, які повинна вирішува- ти система управління ринком електроенергії, можуть бути розв’язані тільки при централізо- ваному управлінні розвитком та функціонуван- ням ОЕС на плановій основі. Обґрунтовано доцільність трансформації існуючої моделі ОРЕ у модель гарантування інвестицій у потужність, яка дозволить виріши- ти задачі формування збалансованої структури генеруючих потужностей в ОЕС країни та забезпечить «економічно-обґрунтовану мінімі- зацію ціни на електроенергію». Наведено перелік необхідних для введення запропонованої моделі змін до Закону України «Про електроенергетику». 1. Directive 2009/72/EC of the european parlia- ment and of the council of 13 uly 2009 Concerning common rules for the internal mar- ket in electricity and repealing directive 2003/54/EC // Official Journal of the European Union. L 210. Volume 52. 14.08.2009. 2. Проект Закону «Про засади функціону- вання ринку електричної енергії України» № 10571 від 06.06.2012 // Офіційний веб- сайт Верховної Ради України. – Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/ webproc4_2?id=&pf3516=10571&skl=7. 3. Оновлення Енергетичної стратегії України на період до 2030 р. від 7 червня 2012 р. // Сайт Міністерства енергетики та вугільної промисловості України. – Режим доступу: mpe.kmu.gov.ua/fuel/doccatalog/ document?id=222032. 4. Костюковський Б.А. Теоретичні засади аналізу ефективності моделей регулюван- ня діяльності в електроенергетиці та оцін- ка наслідків впровадження ринкових моделей в Україні / Б.А. Костюковський, І.Ч. Лещенко, А.І. Спітковський, Н.І. Іваненко // Проблеми загальної енергетики. – № 4 (31). – 2012. – С. 21–28. Надійшла до редколегії 18.06.2013 Рецензент: Заступник директора ІЗЕ НАН України з наукової роботи, канд. техн. наук, ст. наук. співр. Білодід В.Д. 31ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2013, вип. 2 (33) Доцільні напрямки удосконалення державного регулювання ринку електроенергії України
id	systemreorg-article-486
institution	System Research in Energy
keywords_txt_mv	keywords
language	Ukrainian
last_indexed	2026-07-19T01:15:34Z
publishDate	2013
publisher	General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	systemreorg/12/41c6d67c6a0e343193b6be17f0ff1812.pdf
spelling	systemreorg-article-4862026-07-18T12:57:40Z Expidient ways of improvement of the state regulation of electricity market of Ukraine Доцільні напрямки удосконалення державного регулювання ринку електроенергії України Kostyukovskyi B.A. Leshchenko I.Ch. Ivanenko N.P. Bogoslavska O.Yu. electricity market, market regulation, power sector market models, price, efficiency. ринок електроенергії, регулювання, моделі ринку електроенергії, ціна, ефективність. The tasks of development and functioning of generating capacities of the united power system of Ukraine (UPS) must be performed by the corresponding management system. The system has to ensure secure meeting demands and price minimization for the customers. The article proves performing of the tasks to become possible due to the centralized management of development and functioning of UPS on a scheduled basis. &nbsp;&nbsp;&nbsp; &nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; The article reveals inefficiency of the proposed structure of the whole-sale electricity market on a bilateral agreement model basis (BAM). Creation of a national electricity market management system grounded on market management methods was proved to be disadvantageous.In order to solve the market regulation problems the authors analyzed European experience and proposed to apply mechanisms of “secure investments into capacity” (SIC) to implement generation capacities required for secure meeting the consumer electricity demand. Upon an intensive analysis of legislative acts and comparison of DAM and SIC, the transformation of the wholesale market of electricity (WME) model into DAM was acknowledged to be disadvantageous at any method of its realization due to lack of preconditions for its implementation in Ukraine as well as due to the objective defects of this model, such as inability to balance generating capacities development, considerable financial risks, unjustified increasing prices for the consumers etc. At the same time, implementation of the SIC model in Ukraine was proved to require no significant organizational transformations but only to provide for certain changes in authorities and duties of regulating bodies and subjects of economic activity of the electricity market. The article provides some recommendations as to realization of the development management algorithm aimed at implementation of the SIC system, as well as to implementation of the “economically grounded minimization of electricity prices”. Some changes to the law “About electric power engineering”, required to implement the above mentioned model, are proposed in the article. The proposed structure and organization of the national electricity market activity ensures the ability of effective management of development and functioning of power engineering complex of Ukraine and enables minimizing of technological and economical risks for both the customers and the energy generating companies. Задачі розвитку та функціонування генеруючих потужностей в ОЕС повинна вирішувати відповідна система управління, яка має забезпечити надійне покриття потреб при мінімізації цін на електроенергію для споживачів. У роботі доведено, що рішення цих задач можливе при централізованому управлінні розвитком та функціонуванням ОЕС на плановій основі.В статті показано неефективність організації ринку електроенергії на базі запропонованої моделі двосторонніх договорів (МДДБР) та доведено недоцільність створення системи управління національним ринком електроенергії на базі ринкових методів керування.Для розв’язку означених проблем ринкового регулювання, на підставі аналізу досвіду європейських країн, авторами запропоновано використання механізму «гарантування інвестицій в потужність» (МГІП) для впровадження генеруючих потужностей, які необхідні для надійного покриття потреб споживачів в електроенергії. На основі ретельного аналізу законодавчих актів та порівняння МДДБР і МГІП, зроблено висновки, що трансформація моделі ОРЕ в ДДБР, при будь-якій конкретній її реалізації, недоцільна, як внаслідок відсутності передумов для її впровадження в Україні, так і через об’єктивно притаманні цій моделі недоліки – неможливість збалансувати розвиток генеруючих потужностей, значні фінансові ризики, необґрунтоване зростання цін для споживачів тощо. Разом з тим показано, що впровадження моделі МГІП в Україні не потребує значних організаційних трансформацій, а передбачає лише певні зміни у повноваженнях та обов’язках регулюючих органів і суб’єктів господарювання, що працюють на ринку електроенергії. У статті даються рекомендації щодо реалізації алгоритму управління розвитком та функціонуванням ОЕС України для впровадження МГІП, а також для впровадження механізму «економічно-обґрунтованої мінімізації ціни на електроенергію». Для реалізації моделі ринку, доцільність якої обґрунтовується в статті, наведено зміни, що необхідно внести в закон «Про електроенергетику». Запропонована структура та організація діяльності національного ринку електроенергії забезпечує можливість ефективного управління розвитком і функціонуванням електроенергетичного комплексу країни та дає змогу мінімізувати технологічні й економічні ризики як для споживачів, так і енергетичних компаній. General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2013-07-04 Article Article application/pdf https://systemre.org/index.php/journal/article/view/486 System Research in Energy; No. 2 (33) (2013): The Problems of General Energy; 25-31 Системні дослідження в енергетиці; № 2 (33) (2013): Проблеми загальної енергетики; 25-31 2786-7102 2786-7633 uk https://systemre.org/index.php/journal/article/view/486/421 Copyright (c) 2013 Kostyukovskyi B.A., Leshchenko I.Ch., Ivanenko N.P., Bogoslavska O.Yu. https://creativecommons.org/publicdomain/zero/1.0
spellingShingle	electricity market market regulation power sector market models price efficiency. Kostyukovskyi B.A. Leshchenko I.Ch. Ivanenko N.P. Bogoslavska O.Yu. Expidient ways of improvement of the state regulation of electricity market of Ukraine
title	Expidient ways of improvement of the state regulation of electricity market of Ukraine
title_alt	Доцільні напрямки удосконалення державного регулювання ринку електроенергії України
title_full	Expidient ways of improvement of the state regulation of electricity market of Ukraine
title_fullStr	Expidient ways of improvement of the state regulation of electricity market of Ukraine
title_full_unstemmed	Expidient ways of improvement of the state regulation of electricity market of Ukraine
title_short	Expidient ways of improvement of the state regulation of electricity market of Ukraine
title_sort	expidient ways of improvement of the state regulation of electricity market of ukraine
topic	electricity market market regulation power sector market models price efficiency.
topic_facet	electricity market market regulation power sector market models price efficiency. ринок електроенергії регулювання моделі ринку електроенергії ціна ефективність.
url	https://systemre.org/index.php/journal/article/view/486
work_keys_str_mv	AT kostyukovskyiba expidientwaysofimprovementofthestateregulationofelectricitymarketofukraine AT leshchenkoich expidientwaysofimprovementofthestateregulationofelectricitymarketofukraine AT ivanenkonp expidientwaysofimprovementofthestateregulationofelectricitymarketofukraine AT bogoslavskaoyu expidientwaysofimprovementofthestateregulationofelectricitymarketofukraine AT kostyukovskyiba docílʹnínaprâmkiudoskonalennâderžavnogoregulûvannârinkuelektroenergííukraíni AT leshchenkoich docílʹnínaprâmkiudoskonalennâderžavnogoregulûvannârinkuelektroenergííukraíni AT ivanenkonp docílʹnínaprâmkiudoskonalennâderžavnogoregulûvannârinkuelektroenergííukraíni AT bogoslavskaoyu docílʹnínaprâmkiudoskonalennâderžavnogoregulûvannârinkuelektroenergííukraíni

Expidient ways of improvement of the state regulation of electricity market of Ukraine

Institution

Ähnliche Einträge