Measures to meet the environmental requirements under conditions of UPS of Ukraine joint operation with European interconnected power systems

Evaluation of need for TPP capacities, executed for two alternative scenarios of Ukraine's power engineering development at fast and slow rates of development of renewable energy sources, has revealed meeting of 2001/80/EU Directive requirements as to the standards of air pollutant emissions to...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2013
Hauptverfasser:	Kostyukovskyi B.A., Spitkovskyi A.I., Nechaieva T.P.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainisch
Veröffentlicht:	General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2013
Schlagworte:	power sector technology greenhouse gases harmonized standards emissions of pollutants.
Online Zugang:	https://systemre.org/index.php/journal/article/view/491
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	System Research in Energy
Завантажити файл:

Institution

System Research in Energy

_version_	1871103906846605312
author	Kostyukovskyi B.A. Spitkovskyi A.I. Nechaieva T.P.
author_facet	Kostyukovskyi B.A. Spitkovskyi A.I. Nechaieva T.P.
author_institution_txt_mv	[ { "author": "Kostyukovskyi B.A.", "institution": null }, { "author": "Spitkovskyi A.I.", "institution": null }, { "author": "Nechaieva T.P.", "institution": null } ]
author_sort	Kostyukovskyi B.A.
baseUrl_str	https://systemre.org/index.php/journal/oai
collection	OJS
datestamp_date	2026-07-18T12:57:40Z
description	Evaluation of need for TPP capacities, executed for two alternative scenarios of Ukraine's power engineering development at fast and slow rates of development of renewable energy sources, has revealed meeting of 2001/80/EU Directive requirements as to the standards of air pollutant emissions to be virtually impossible before January 1, 2018. Therefore, it’s recommended to extend the term of implementation of these requirements till 2030.The evaluation of effective development options for TPP of UPS till 2030 revealed the scenarios that are more in line with the national interests of Ukraine. These are the scenarios, which include a low-cost reconstruction of existing coal-fired plants till 2020, bringing air pollutant emissions in compliance with EU standards at oil-gas HPP, implementation of pilot complex reconstruction projects at coal-fired plants and construction of new facilities at existing sites.The studies revealed the accelerated development of renewable power sources to lead to a greenhouse gas emission increase under conditions of their parallel operation in UPS of Ukraine. Key objectives and measures to implement in the Ukraine’s UPS air pollutants emission standards, harmonized with the European ones, and to provide an economically feasible minimization of greenhouse gas emissions were defined. An immediate start of negotiations with the Energy Community partners on extension of the Directive 2001/80/EC requirements till January 1, 2030 has been recommended along with elaboration and approval of generating capacitiy development plan and implementation of measures on ecologization of the ukrainian fhermal power engineering as well as creation of a permanent monitoring system for the plan realization.
first_indexed	2026-03-24T02:01:57Z
format	Article
fulltext	УДК 621.311:502.3 Б.А. КОСТЮКОВСЬКИЙ, канд. техн. наук, А.І. СПІТКОВСЬКИЙ, канд. біол. наук, Т.П. НЕЧАЄВА Інститут загальної енергетики НАН України, м. Київ ЗАХОДИ З ВИКОНАННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ВИМОГ ЗА УМОВИ СПІЛЬНОЇ РОБОТИ ОЕС УКРАЇНИ З ОБ’ЄДНАННЯМ ЕНЕРГОСИСТЕМ ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇН У статті викладено результати проведених досліджень з виконання Об’єднаною елек- троенергетичною системою екологічних зобов’язань, взятих Україною при вступі до Енергетичного Співтовариства. Доведено, що забезпечити вимоги Директиви 2001/80/EC до 1 січня 2018 року практично неможливо. Тому рекомендовано подовжи- ти термін виконання вимог ЄС до 2030 року. За цих умов проведено оцінку ефективних варіантів розвитку теплової енергетики й визначено головні задачі та заходи забезпе- чення виконання гармонізованих нормативів викидів забруднювачів та мінімізації вики- дів парникових газів в ОЕС України. К л ю ч о в і с л о в а: електроенергетика, технологія, парникові гази, гармонізовані нор- мативи, викиди забруднювачів. ЕКОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ЕНЕРГЕТИКИ ТА ЗАХИСТ ДОВКІЛЛЯ Однією з актуальніших проблем, що протягом багатьох років стоїть перед електроенергетич- ним комплексом України, є зниження викидів забруднювачів у повітря в тепловій енергетиці. Особливо вона загострилась останнім часом, що зумовлено прийнятим курсом на об’єднан- ня ОЕС України з енергосистемами європей- ських країн та взятим зобов’язанням при всту- пі до Енергетичного Співтовариства з імпле- ментації вимог Директиви 2001/80/EC у термін до 1 січня 2018 року ЄС. Крім того, введення екологічного податку за викиди забруднювачів та парникових газів (ПГ) значно збільшує видатки теплових електростанцій на органіч- ному паливі. Поряд з цим вже у достатньо короткостроковій перспективі постане питан- ня скорочення викидів парникових газів в електроенергетиці України. На сьогодні про- блемі обмеження та регулювання викидів пар- никових газів у секторах економіки України не приділяється достатньої уваги, що значною мірою пояснюється як відсутністю законодавчо встановлених обмежень на викиди ПГ та меха- нізмів їх регулювання, так і значно нижчими фактичними обсягами викидів ПГ відповідно до зобов’язань України за Кіотським протоко- лом. Так, за роки першого періоду дії Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату викиди ПГ в Україні не перевищували 40–45% від рівня базового 1990 року. На другий період дії протоколу Україна взяла зобов’язання до 2020 року не перевищити 80% від рівня 1990 року, що мож- ливо забезпечити практично за будь-якого реа- лістичного сценарію розвитку економіки краї- ни. Але при спільній роботі Об’єднаної енерго- системи (ОЕС) України з енергосистемами європейських країн, у яких обмеження на викиди ПГ регулюються за правилами ЄС, можливо встановлення певних вимог до рівня вуглецевоємності імпортованої електроенергії для забезпечення конкурентоспроможності внутрішнього ринку. Наразі рівень вуглецево- ємності вітчизняної електроенергії перевищує показники європейських країн і, враховуючи прийнятий Україною курс на максимальне заміщення природного газу вугіллям, ця про- блема може ще більше загостритися. За таких умов експорт вітчизняної електроенергії, ско- © Б.А. КОСТЮКОВСЬКИЙ, А.І. СПІТКОВСЬКИЙ, Т.П. НЕЧАЄВА, 2013 ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2013, вип. 3 (34)52 ріш за все, буде неможливим, а нарощування його обсягів є однією з головних цілей означе- ного об’єднання. У період 2010 – 2012 рр. в Інституті загальної енергетики НАН України в межах цільової про- грами наукових досліджень НАН України «Науково-технічні та економічні проблеми забезпечення спільної роботи Об’єднаної енер- гетичної системи України з об’єднанням енер- госистем європейських країн («Об’єднання»)» була виконана наукова робота за науковим про- ектом «Визначення комплексу заходів з вико- нання гармонізованих нормативів викидів забруднювачів в повітря в ОЕС України» [1]. Метою цієї статті є узагальнення основних результатів цієї роботи із визначення заходів, спрямованих на виконання гармонізованих з європейськими нормативів викидів забрудню- вачів у повітря та мінімізації викидів парнико- вих газів в ОЕС України. Необхідно зазначити, що фахівцями Інституту вже було проведено дослідження [2] з визначення заходів у тепловій енергетиці країни, необхідних для забезпечення норма- тивних показників викидів забруднювачів. Але у зв’язку з прийнятими при вступі до Енергетичного Співтовариства зобов’язання- ми їх виконання до 1 січня 2018 року, система- тичним недофінансуванням та відтермінуван- ням здійснення вже прийнятих планів їх впро- вадження, змінами у енергетичній політиці держави, що надають преференції для широ- кого розвитку відновлюваних джерел вироб- ництва електроенергії (ВДВЕ) при запровад- женні «зеленого» тарифу, переглядом Енергетичної стратегії України, проголошени- ми перспективами низьковуглецевого розвит- ку, постала необхідність проведення подаль- ших досліджень. Розроблений в Міненерговугілля проект оновлення Енергетичної стратегії України [3] передбачає орієнтацію енергетики України на вугілля за рахунок збільшення його видобуван- ня та використання при зменшенні споживан- ня природного газу, подальший розвиток атом- ної енергетики і широке впровадження віднов- люваних джерел виробництва електроенергії, у першу чергу, сонячних фотоелектричних і віт- рових електростанцій. Але проведені в Інституті загальної енергетики НАН України дослідження [4] й світовий досвід свідчать про неможливість одночасного розвитку відновлю- ваної та атомної енергетики, що зумовлює необхідність вибору лише одного з цих напря- мів. Тому у дослідженнях використовувались розроблені фахівцями Інституту два альтерна- тивних стратегічних сценарії розвитку електро- енергетики [5] – економічно-доцільний і пріо- ритетного розвитку ВДВЕ. Економічно-доціль- ний сценарій передбачає розвиток базових джерел виробництва електроенергії (АЕС, вугільних ТЕС та ТЕЦ) і споживачів-регулято- рів, що використовують електроенергію для виробництва теплової енергії. Обсяги впровад- ження ВДВЕ при цьому узгоджуються з еконо- мічними та режимними можливостями енерго- системи. При порівнянні показників цих аль- тернативних стратегій розвитку електроенерге- тики встановлено, що при прискореному роз- витку ВДВЕ значно підвищується потреба в органічному паливі і, відповідно, збільшуються викиди ПГ (табл. 1). Це зумовлено витісненням зі структури генеруючих потужностей АЕС віт- ровими та сонячними електростанціями з замі- щенням їх ТЕС на органічному паливі; еконо- мічною недоцільністю широкого впроваджен- ня теплоакумулюючих споживачів-регуляторів внаслідок високої вартості електричної енергії, що робить їх неконкурентоспроможними від- носно технологій виробництва теплової енергії на газоподібному паливі. Досягнення гармонізованих нормативів викидів забруднювачів на існуючих вугільних ТЕС України можливе лише за рахунок вста- новлення високоефективних систем зниження викидів. Виконані дослідження [2] показали, що подовження терміну роботи існуючих енерголоків ТЕС на 15 – 20 років зі встанов- Таблиця 1 – Викиди ПГ при виробництві електроенергії та тепла для альтернативних страте- гій розвитку електроенергетики, млн т СО2 екв. [1] Заходи з виконання екологічних вимог за умови спільної роботи ОЕС України з об’єднанням енергосистем європейських країн ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2013, вип. 3 (34) 53 Б.А. КОСТЮКОВСЬКИЙ, А.І. СПІТКОВСЬКИЙ, Т.П. НЕЧАЄВА ленням комплексних систем пилогазоочищен- ня є менш ефективним рішенням, ніж впровад- ження новітніх вугільних технологій – енерго- блоків на суперкритичні параметри пари та парогазових установок на базі технологій гази- фікації вугілля. Тому рішення стосовно такої реабілітації теплових електростанцій повинні розглядатися певним чином як вимушені, а їх реалізація доцільна на енергоблоках, які вже пройшли або проходять у даний час модерніза- цію. Для вугільних ТЕЦ для забезпечення викидів забруднювачів у повітря згідно з вимо- гами ЄС найбільш доцільним варіантом їх реконструкції є заміна обладнання, що зумов- лено високим ступенем його зношеності, від- сутністю, як правило, вільного місця для розмі- щення очисного обладнання, невідповідністю технічних характеристик ТЕЦ реальним та пер- спективним графікам теплових навантажень. З урахуванням означених чинників було проведено оцінку потужностей ТЕС, які задо- вольняють вимогам Директиви 2001/80/EC до 1 січня 2018 року, для двох граничних сценаріїв розвитку електроенергетики – з повільними та швидкими темпами розвитку ВДВЕ (табл. 2). Оптимістична оцінка передбачає максимальні обсяги реабілітації існуючих ТЕС із впровад- женням комплексних систем пилогазоочищен- ня та розвиток інших екологічно прийнятних ТЕС. При імовірній оцінці нарощування потужностей екологічно прийнятних ТЕС передбачається за рахунок, головним чином, будівництва парогазової КЕС в Криму та реалі- зації проектів з утилізації шахтного метану, часткової реалізації планів впровадження енергоблоків з котлами з ЦКШ та реалізації 1- 2 проектів впровадження комплексних систем зниження викидів забруднювачів у повітря. Як видно з табл. 2, навіть за найбільш опти- містичними оцінками для виконання гармоні- зованих вимог до викидів забруднювачів у повітря необхідно за 5 років забезпечити впро- вадження нових потужностей ТЕС обсягом 9,2 ГВт, а при найбільш імовірному розвитку подій – 10–11 ГВт. Забезпечити введення таких потужностей у такі строки на базі нових вугіль- них ТЕС навіть теоретично неможливо, як і реальність будівництва до 2018 року 20 – 25 енергоблоків з ПГУ. Поряд з цим потреба в інвестиціях, навіть за мінімальними оцінками, становитиме від 17 до 24 млрд дол. США, тобто приблизно 4 млрд дол. США щорічно [1, 6]. За відсутності відпрацьованих механізмів інвесту- вання розвитку ТЕС залучити подібні кошти на тлі світової фінансово-економічної кризи не- реально. Тому виконання Україною до 1 січня 2018 року прийнятих на себе жорстких еколо- гічних зобов’язань є практично неможливим за умови збереження надійного забезпечення потреб споживачів в електроенергії. Таблиця 2 – Оцінка потужностей ТЕС для відповідності гармонізованим нормативам викидів забруднювачів до 1 січня 2018 року [1] ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2013, вип. 3 (34)54 Заходи з виконання екологічних вимог за умови спільної роботи ОЕС України з об’єднанням енергосистем європейських країн Таблиця 3 – Можливі схеми відкладання виконання вимог Директиви 2001/80/EC З формальної точки зору, достатнім для забезпечення показників викидів забруднюва- чів у повітря відповідно до вимог ЄС є при- йняття нормативно-правового акта, який забо- роняв би роботу ТЕС при їх перевищенні з 1 січня 2018 року та чітке його виконання. Але соціально-економічні наслідки такого рішення будуть катастрофічними. Тому необхідно забез- печити реальну можливість адаптації електро- енергетичного комплексу країни до нових нор- мативів, що є практикою ЄС (табл. 3). При цьому треба враховувати, що існуючі схеми відкладання виконання вимог Директиви 2001/80/EC не забезпечать повною мірою дове- дення показників викидів на всіх ТЕС ОЕС України до прийнятного рівня, а застосування схеми №2 буде можливо лише при централізо- ваному управлінні функціонуванням електро- енергетики. Тому Україні необхідно домови- тись про реалізацію схеми №1, але термін вико- нання вимог Директиви 2001/80/EC подовжи- ти до 1 січня 2030 року, що забезпечить достат- ність часу як для виконання самої Директиви, так і для визначення та реалізації найбільш ефективних варіантів екологізації теплової енергетики. Оцінку ефективних варіантів розвитку теп- лової енергетики при подовженні терміну виконання вимог ЄС до рівня викидів забруд- нювачів у повітря до 2030 року було проведено для двох основних альтернативних стратегій розвитку структури генеруючих потужностей ОЕС України з врахуванням таких чинників впровадження нових теплоенергетичних тех- нологій: 1. Урахуванням новітніх газових технологій, у першу чергу, парогазових установок (ПГУ), які характеризуються високою паливною економіч- ністю та екологічністю, меншими капіталовкла- деннями відносно вугільних технологій, мали- ми термінами будівництва, високими маневро- вими можливостями. Це зумовлено зростан- ням жорсткості екологічних вимог, збільшен- ням платежів за викиди забруднювачів і ПГ з відповідним збільшенням витрат на вугільних станціях на зниження викидів оксидів сірки і азоту. Вичерпання запасів діючих шахт за необхідності великих капіталовкладень та значних термінів для їх нового будівництва, а також перспективи нарощування видобутку як природного, так і нетрадиційних газів зумов- люють конкурентоспроможність ПГУ відносно вугільних електростанцій навіть при цінах на газ на рівні 400 дол./т у. п. при роботі у манев- рових режимах, коли значення вартості палив- ної складової у ціні електроенергії зменшу- ється. За необхідності застосування технологій уловлювання СО2 вони стають більш ефектив- ними порівняно з вугільними і у режимах, близьких до базових. 2. Реалізація існуючих планів реконструкції та модернізації теплових електростанцій України, які не передбачають широкого впро- вадження на вітчизняних вугільних ТЕС високоефективних систем пилогазоочищення, приведе до зменшення питомих викидів СО2 за рахунок підвищення коефіцієнта корисної дії (ККД), які стануть співставними з показника- ми викидів вугільних станцій країн ЄС. Але у разі встановлення комплексних систем зни- ження викидів забруднюючих речовин цей ефект підвищення ККД буде значною мірою знівельовано зростанням витрат електроенергії на власні потреби ТЕС. ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2013, вип. 3 (34) 55 В залежності від прогнозу зовнішніх умов розвитку Об’єднаної енергосистеми країни, прийнятого сценарію розвитку генеруючих потужностей, масштабів розвитку відновлюва- ної енергетики тощо, конкретні ефективні варіанти розвитку теплової енергетики можуть суттєво різнитися. Граничні показники двох альтернативних сценаріїв без врахування впро- вадження нових КЕС на органічному паливі наведені в табл. 4. Обсяг впровадження нових потужностей КЕС з орієнтацією на вугільні або на газові тех- нології залежить від їх рівня конкурентоспро- можності, який, своєю чергою, залежить як від рівня перспективних цін на органічне паливо, так і жорсткості екологічних вимог та платежів. Так, при реалізації газового сценарію зі збіль- шенням видобутку газу в Україні – твердих порід, сланцевого, чорноморського шельфу, обсяг впровадження до 2030 року КЕС на газо- подібному паливі може досягти 15 ГВт, що зумовлено їх техніко-економічними перевага- ми: значно більшою вартістю вугільних еколо- гічно прийнятних технологій, особливо при впровадженні систем уловлювання CO2, а також кращими маневровими можливостями парогазових технологій та меншою втратою їх економічності у змінних режимах роботи. Обсяг впровадження нових вугільних техноло- гій при орієнтації на вугільний сценарій досяг- не 13 ГВт до 2030 року. Але, скоріш за все, на практиці буде реалізовано проміжний сцена- рій, в якому отримають розвиток нові техноло- гії як на вугіллі, так і газоподібному паливі. У результаті проведення досліджень голов- ними задачами, вирішення яких забезпечить виконання гармонізованих нормативів викидів забруднювачів у тепловій енергетиці України, визначено такі: 1. Удосконалення системи регулювання Б.А. КОСТЮКОВСЬКИЙ, А.І. СПІТКОВСЬКИЙ, Т.П. НЕЧАЄВА Таблиця 4 – Оцінка потужностей ТЕС на органічному паливі (без врахування нового будівництва КЕС на органічному паливі) за умови виконання вимог ЄС до рівня викидів забруднювачів у повітря до 2030 року при реалізації альтернативних стратегій розвитку електроенергетики * при надбудові ГТУ. ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2013, вип. 3 (34)56 Заходи з виконання екологічних вимог за умови спільної роботи ОЕС України з об’єднанням енергосистем європейських країн діяльності в електроенергетичному комплексі країни. 2. Обґрунтування плану розвитку генерую- чих потужностей та реалізації заходів з екологі- зації теплової енергетики України, який при максимальних темпах зниження викидів забруднювачів у повітря з доведенням до нор- мативних значень в період до 2030 року забез- печує мінімізацію економічно-обґрунтованих цін на електроенергію, визначення механізмів та джерел забезпечення фінансування його реа- лізації. 3. Проведення переговорного процесу з партнерами по Енергетичному Співтовариству з метою подовження терміну виконання зобов’язань України стосовно зниження вики- дів забруднювачів у повітря до 2030 року при безумовній реалізації обґрунтованого плану розвитку генеруючих потужностей та заходів з екологізації теплової енергетики. 4. Розробка та прийняття законодавчих та нормативних актів стосовно забезпечення реалізації погодженого з партнерами по Енергетичному Співтовариству плану розвитку генеруючих потужностей та реалізації заходів з екологізації теплової енергетики України. 5. Створення постійно діючої системи моні- торингу виконання плану розвитку генеруючих потужностей та реалізації заходів з екологізації теплової енергетики України. Розбудова системи управління електроенер- гетичним комплексом країни повинна забез- печувати реалізацію найбільш доцільних про- ектів з розвитку теплової енергетики та струк- тури генеруючих потужностей, виходячи з національних інтересів та міжнародних зобов’язань, тобто надати можливість достатньо потужного впливу державних орга- нів управління на процеси розвитку й функціо- нування електроенергетики, який, після при- ватизації, а по суті, монополізації теплової енергетики країни, фактично втрачено. Тому для забезпечення реалізації міжнародних еко- логічних зобов’язань найбільш доцільною є організація національного ринку електроенер- гії, що поєднує принципи централізованого управління розвитком та функціонуванням генерації і електричних мереж з можливістю залучення приватних інвестицій у розвиток електроенергетичного комплексу країни. При обґрунтуванні планів розвитку структу- ри генеруючих потужностей та заходів з еколо- гізації теплової енергетики доцільно орієнтува- тися на економічно та екологічно ефективні сценарії з низькими темпами розвитку ВДВЕ. При цьому передбачити подовження термінів експлуатації газомазутних станцій з енергобло- ками 300 МВт та 800 МВт з надбудовою їх ГТУ і доведенням потужності до 400 МВт і 1000 МВт відповідно і впровадженням на котельній уста- новці заходів зі зниження викидів NOx, а у разі неможливості додержання нормативних вимог по викидах оксидів азоту в період до 2030 року додатково оснастити системами їх скорочення. Це забезпечить наявність в системі високо- маневрових потужностей, які можуть викори- стовуватись для покриття максимуму наванта- жень та служити «холодним» резервом ОЕС України. Реабілітацію вугільних ТЕС доцільно проводити виключно за рівнями 1 та 3 [2]. При цьому енергоблоки, що пройшли маловитратну реконструкцію 1-го рівня, до 2030 року повин- ні бути виведені з роботи. Реконструкцію енергоблоків за рівнем 3 необхідно проводити з доведенням показників їх викидів до норма- тивних. Реабілітацію енергоблоків за рівнем 2 можливо проводити лише за умови, що при подовженні терміну роботи за 2030 роком їх екологічні показники в період 2025 – 2030 років будуть з мінімальними витратами доведені до нормативного рівня. Усі нові ТЕС, будівництво яких передбачається в період до 2030 року, повинні відповідати гармонізованим вимогам до викидів забруднювачів у повітря. З урахуванням можливих обмежень на викиди ПГ на рівні 2030 року та у подальшій перспек- тиві, необхідно також передбачити їх оснащен- ня системами уловлювання СО2, а також мак- симально використовувати можливості впро- вадження технологій виробництва електро- енергії на біомасі, зокрема продуктів її газифі- кації, біогазі, шахтному метані і звалищному газі, що дасть значний додатковий ефект у кон- тексті зниження викидів ПГ. Під час розробки планів реабілітації ТЕЦ необхідно у першу чергу орієнтуватися на 3-й рівень її проведення, що зумовлено необхідні- стю узгодження їх теплової та електричної потужності з рівнями та режимами перспектив- ної потреби в теплі. При розробці проектів реа- білітації ТЕС та ТЕЦ необхідно урахувати при- йняті рішення стосовно запровадження в Україні технологій газифікації вугілля та вико- ристання водо-вугільних сумішей. ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2013, вип. 3 (34) 57 Б.А. КОСТЮКОВСЬКИЙ, А.І. СПІТКОВСЬКИЙ, Т.П. НЕЧАЄВА В переговорному процесі головними задача- ми є визначення та погодження: – граничних термінів, в які українська теплова енергетика повинна відповідати вимо- гам, прийнятим при вступі до Енергетичного Співтовариства по викидах забруднювачів у повітря. Найбільш доцільним є затвердження такого терміну на рівні 2030 року, при цьому, якщо будуть необхідні поступки з цього питан- ня, чітко визначити, що раніше 2025 року вико- нання цих вимог реально неможливо; – нормативних показників викидів забруднювачів у повітря, що застосовуються для проектів реконструкції енергоблоків на існуючих станціях України. У переговорах стосовно умов приєднання ОЕС України до енергосистем європейських країн, враховуючи високу карбоноємність віт- чизняної електроенергії, яка збережеться в пер- спективі як мінімум протягом найближчих 10 – 15 років, необхідно акцентувати увагу на тому, що виконання зобов’язань зі зниження рівня викидів забруднювачів у повітря потребує знач- них інвестицій у вітчизняну теплову енергети- ку, а введення вуглецевих обмежень може вза- галі поставити під сумнів доцільність такого об’єднання. Формування законодавчого та нормативно- правового поля, спрямованого на забезпечення виконання вимог ЄС до викидів забруднювачів у повітря в тепловій енергетиці країни, потре- бує розробки та прийняття таких нормативно- правових документів: 1. Законодавчого акта стосовно реалізації узгодженого плану розвитку генеруючих потужностей і заходів з екологізації теплової енергетики України, його фінансування та моніторингу виконання. 2. Нормативного документа, згідно з яким експлуатація енергоблоків, що не відповідають вимогам до викидів забруднювачів, або заборо- няється, або вводяться штрафи на обсяг вироб- леної з порушенням нормативів електроенергії, розмір яких має бути вищим, ніж середні по теплових електростанціях ОЕС видатки на забезпечення зниження цих викидів до норма- тивних значень. Початок дії цієї вимоги пови- нен відповідати погодженому з країнами-чле- нами Енергетичного Співтовариства гранично- му терміну часу, в який українська енергетика повинна адаптуватися до вимог ЄС по викидах забруднювачів у повітря. 3. Нормативного документа, згідно з яким на всіх ТЕС забезпечується постійний моніто- ринг викидів забруднювачів у повітря на основі сертифікованих інструментальних систем, що є ключовою передумовою забезпечення вико- нання екологічних вимог. Система моніторингу за реалізацією означе- ного плану повинна створюватись з урахуван- ням наявності міжнародних зобов’язань України і включати можливість ефективної участі в цьому процесі партнерів по Енергетичному Співтовариству. ВИСНОВКИ 1. Виконання Україною прийнятих при вступі до Енергетичного Співтовариства зобов’язань із доведення показників викидів забруднювачів у повітря на вітчизняних ТЕС до рівня, що відповідає нормативам ЄС, у вста- новлений термін імплементації Директиви 2001/80/EC до 1 січня 2018 року неможливо внаслідок відсутності досвіду та планів впро- вадження комплексних систем викидів забруд- нювачів у повітря в тепловій енергетиці, про- ектного заділу для такої реконструкції та ново- го будівництва, відсутності відпрацьованих механізмів фінансування розвитку теплової енергетики за необхідності залучення значних інвестиційних ресурсів у короткі терміни. Для найбільш реалістичного варіанта досягнення рівня викидів у тепловій енергетиці відповідно до гармонізованих вимог ЄС щорічний розмір інвестицій у період 2013 – 2017 років має ста- новити близько 4 млрд дол. США. Тому основ- ною задачею є проведення переговорного про- цесу з партнерами по Енергетичному Співтовариству з метою подовження терміну виконання Директиви до 2030 року. 2. Національним інтересам найбільше від- повідають сценарії розвитку теплової генерації, які передбачають проведення до 2018–2020 років маловитратної реконструкції існуючих вугільних ТЕС (10–16 ГВт) з подовженням тер- міну служби на 10–15 років, приведення вики- дів забруднювачів у повітря до норм ЄС на газомазутних ТЕС (5–7 ГВт), реалізацію пілот- них проектів з комплексної реконструкції вугільних ТЕС і будівництво нових потужно- стей на існуючих майданчиках (4 – 6 ГВт). Подальший розвиток теплової енергетики передбачає реалізацію стратегій як на базі вугільних, так і газових технологій виробницт- ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2013, вип. 3 (34)58 ва електроенергії, з досягненням нормативних рівнів викидів забруднювачів у повітря до 2030 року з можливими перспективними обмежен- нями на викиди ПГ. 3. Для електроенергетики України більш ефективнішою є реалізація стратегії прискоре- ного розвитку атомної енергетики, ніж ВДВЕ, як з економічної точки зору, так й у контексті обмеження викидів парникових газів. 4. Реалізація розробленого та погодженого з партнерами по Енергетичному Співтовариству плану розвитку генеруючих потужностей та реалізації заходів з екологізації теплової енергетики України, створення постійно діючої системи моніторингу його виконання забезпечить надійне постачання електроенергії за рахунок ефективного розвит- ку генеруючих потужностей ОЕС України з постійним зниженням негативного впливу на довкілля. 1. Звіт про науково-дослідну роботу за науковим проектом «Визначення комплексу заходів з виконання гармонізованих норма- тивів викидів забруднювачів в повітря в ОЕС України» комплексної програми наукових досліджень НАН України «Об’єднання». ДР №0110U004311. – Київ, 2012. – 140 с. 2. Костюковський Б.А. Напрямки забез- печення екологічних вимог по викидах забруднювачів в повітря в тепловій енерге- тиці України / Б.А. Костюковський, С.В. Шульженко, Т.П. Нечаєва // Проблеми загальної енергетики. – 2009. – № 20. – С. 63–68. 3. Оновлення Енергетичної стратегії України на період до 2030 р. Проект доку- менту для громадських обговорень [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://mpe.kmu.gov.ua/fuel/doccatalog/docum ent?id=222032. 4. Вплив на стан та розвиток електроенер- гетики впровадження «зеленого тарифу» та нової моделі ринку електроенергії в Україні / Б.А. Костюковський, М.В. Парасюк, С.В. Шульженко, Т.П. Нечаєва // Проблеми загальної енергетики. – 2010. – Вип. 3 (23). – С. 13–18. 5. Костюковський Б.А. Аналіз ефективно- сті реалізації альтернативних стратегій роз- витку структури генеруючих потужностей ОЕС України / Б.А. Костюковський, Н.П. Іваненко, Н.В. Парасюк // Проблеми загальної енергетики. – 2013. – Вип. 1 (32). – С. 14–19. 6. Нечаєва Т.П. Оцінка можливості та обсягів впровадження заходів для забезпе- чення виконання гармонізованих нормати- вів викидів забруднювачів у повітря в ОЕС України / Т.П. Нечаєва, А.І. Спітковський // Проблеми загальної енергетики. – 2012. – Вип. 2 (29). – С. 51–57. Надійшла до редакції 19.06.2013 Нова редакція 24.10.2013 Рецензент Зав. відділу оптимізації розвитку паливних баз ІЗЕ НАН України, канд. техн. наук О.В. Стогній Заходи з виконання екологічних вимог за умови спільної роботи ОЕС України з об’єднанням енергосистем європейських країн ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2013, вип. 3 (34) 59
id	systemreorg-article-491
institution	System Research in Energy
keywords_txt_mv	keywords
language	Ukrainian
last_indexed	2026-07-19T01:15:39Z
publishDate	2013
publisher	General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	systemreorg/a8/248d65ed36ae0d175a923d3f015ca1a8.pdf
spelling	systemreorg-article-4912026-07-18T12:57:40Z Measures to meet the environmental requirements under conditions of UPS of Ukraine joint operation with European interconnected power systems Заходи з виконання екологічних вимог за умови спільної роботи ОЕС України з об’єднанням енергосистем європейських країн Kostyukovskyi B.A. Spitkovskyi A.I. Nechaieva T.P. power sector, technology, greenhouse gases, harmonized standards, emissions of pollutants. електроенергетика, технологія, парникові гази, гармонізовані нормативи, викиди забруднювачів. Evaluation of need for TPP capacities, executed for two alternative scenarios of Ukraine's power engineering development at fast and slow rates of development of renewable energy sources, has revealed meeting of 2001/80/EU Directive requirements as to the standards of air pollutant emissions to be virtually impossible before January 1, 2018. Therefore, it’s recommended to extend the term of implementation of these requirements till 2030.The evaluation of effective development options for TPP of UPS till 2030 revealed the scenarios that are more in line with the national interests of Ukraine. These are the scenarios, which include a low-cost reconstruction of existing coal-fired plants till 2020, bringing air pollutant emissions in compliance with EU standards at oil-gas HPP, implementation of pilot complex reconstruction projects at coal-fired plants and construction of new facilities at existing sites.The studies revealed the accelerated development of renewable power sources to lead to a greenhouse gas emission increase under conditions of their parallel operation in UPS of Ukraine. Key objectives and measures to implement in the Ukraine’s UPS air pollutants emission standards, harmonized with the European ones, and to provide an economically feasible minimization of greenhouse gas emissions were defined. An immediate start of negotiations with the Energy Community partners on extension of the Directive 2001/80/EC requirements till January 1, 2030 has been recommended along with elaboration and approval of generating capacitiy development plan and implementation of measures on ecologization of the ukrainian fhermal power engineering as well as creation of a permanent monitoring system for the plan realization. Проведена оцінка потреби в потужностях ТЕС для двох альтернативних сценаріїв розвитку електроенергетики України при швидкому та повільному темпах розвитку відновлюваних джерел виробництва електроенергії показала, що забезпечити виконання вимог Директиви 2001/80/EC до 1 січня 2018 року практично неможливо. Тому термін виконання цих вимог рекомендовано подовжити до 2030 року. При проведенні за цих умов оцінки ефективних варіантів розвитку ТЕС ОЕС України до 2030 року визначено, що національним інтересам більше відповідають сценарії розвитку теплової генерації, які передбачають проведення до 2020 року маловитратної реконструкції існуючих вугільних ТЕС, приведення викидів забруднювачів у повітря до норм ЄС на газомазутних ТЕС, реалізацію пілотних проектів з комплексної реконструкції вугільних ТЕС і будівництво нових потужностей на існуючих майданчиках. Проведені дослідження показали, що прискорений розвиток відновлюваних джерел енергії призведе до зростання викидів парникових газів при їх паралельній роботі в ОЕС України. Визначено головні задачі та заходи виконання в ОЕС України гармонізованих з європейськими нормативів викидів забруднюючих речовин і забезпечення економічно виправданої мінімізації викидів парникових газів. Рекомендовано терміново розпочати переговорний процес з партнерами по Енергетичному Співтовариству щодо відкладання виконання вимог Директиви 2001/80/EC до 1 січня 2030 року з розробкою й затвердженням плану розвитку генеруючих потужностей і реалізації заходів з екологізації теплової енергетики України, створенням постійно діючої системи моніторингу виконання цього плану. General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2013-07-04 Article Article application/pdf https://systemre.org/index.php/journal/article/view/491 System Research in Energy; No. 3 (34) (2013): The Problems of General Energy; 52-59 Системні дослідження в енергетиці; № 3 (34) (2013): Проблеми загальної енергетики; 52-59 2786-7102 2786-7633 uk https://systemre.org/index.php/journal/article/view/491/425 Copyright (c) 2013 Kostyukovskyi B.A., Spitkovskyi A.I., Nechaieva T.P. https://creativecommons.org/publicdomain/zero/1.0
spellingShingle	power sector technology greenhouse gases harmonized standards emissions of pollutants. Kostyukovskyi B.A. Spitkovskyi A.I. Nechaieva T.P. Measures to meet the environmental requirements under conditions of UPS of Ukraine joint operation with European interconnected power systems
title	Measures to meet the environmental requirements under conditions of UPS of Ukraine joint operation with European interconnected power systems
title_alt	Заходи з виконання екологічних вимог за умови спільної роботи ОЕС України з об’єднанням енергосистем європейських країн
title_full	Measures to meet the environmental requirements under conditions of UPS of Ukraine joint operation with European interconnected power systems
title_fullStr	Measures to meet the environmental requirements under conditions of UPS of Ukraine joint operation with European interconnected power systems
title_full_unstemmed	Measures to meet the environmental requirements under conditions of UPS of Ukraine joint operation with European interconnected power systems
title_short	Measures to meet the environmental requirements under conditions of UPS of Ukraine joint operation with European interconnected power systems
title_sort	measures to meet the environmental requirements under conditions of ups of ukraine joint operation with european interconnected power systems
topic	power sector technology greenhouse gases harmonized standards emissions of pollutants.
topic_facet	power sector technology greenhouse gases harmonized standards emissions of pollutants. електроенергетика технологія парникові гази гармонізовані нормативи викиди забруднювачів.
url	https://systemre.org/index.php/journal/article/view/491
work_keys_str_mv	AT kostyukovskyiba measurestomeettheenvironmentalrequirementsunderconditionsofupsofukrainejointoperationwitheuropeaninterconnectedpowersystems AT spitkovskyiai measurestomeettheenvironmentalrequirementsunderconditionsofupsofukrainejointoperationwitheuropeaninterconnectedpowersystems AT nechaievatp measurestomeettheenvironmentalrequirementsunderconditionsofupsofukrainejointoperationwitheuropeaninterconnectedpowersystems AT kostyukovskyiba zahodizvikonannâekologíčnihvimogzaumovispílʹnoírobotioesukraínizobêdnannâmenergosistemêvropejsʹkihkraín AT spitkovskyiai zahodizvikonannâekologíčnihvimogzaumovispílʹnoírobotioesukraínizobêdnannâmenergosistemêvropejsʹkihkraín AT nechaievatp zahodizvikonannâekologíčnihvimogzaumovispílʹnoírobotioesukraínizobêdnannâmenergosistemêvropejsʹkihkraín

Measures to meet the environmental requirements under conditions of UPS of Ukraine joint operation with European interconnected power systems

Institution

Ähnliche Einträge