Сlassification of standardization tasks and current state of normative base on ecological problems in the electricity sector of Ukraine
Implementation of international ecological requirements in the fuel and energy complex is a prerequisite for further integration of Ukraine into the EU. The basic EU Directives on environmental issues, which are crucial for the energy industry, are considered. Classification of standardization tasks...
Збережено в:
| Дата: | 2013 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine
2013
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://systemre.org/index.php/journal/article/view/493 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | System Research in Energy |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
System Research in Energy| _version_ | 1871103907686514688 |
|---|---|
| author | Sokolovska I.S. Stoyanova I.I. |
| author_facet | Sokolovska I.S. Stoyanova I.I. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Sokolovska I.S.",
"institution": null
},
{
"author": "Stoyanova I.I.",
"institution": null
}
] |
| author_sort | Sokolovska I.S. |
| baseUrl_str | https://systemre.org/index.php/journal/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-18T12:57:40Z |
| description | Implementation of international ecological requirements in the fuel and energy complex is a prerequisite for further integration of Ukraine into the EU. The basic EU Directives on environmental issues, which are crucial for the energy industry, are considered. Classification of standardization tasks related to emissions and operational impacts of power facilities is developed upon the basis of technical energy systems concept. The classification enables to solve the environmental problems of power industry taking into account the pollution of air, water and soil, as well as radiation and heat effects. International and national environmental standards had been analyzed on the basis of the classification, and the main tasks of standardization on ecological problems in the electricity sector of Ukraine were determined. It was proved that update of the regulatory system in the electric power industry by harmonization of national standards with European and international standards creates conditions for the greatest possible reduction of the negative impact of power facilities on the environment at all stages of production, transmission, and distribution of electricity and heat. |
| first_indexed | 2026-03-24T02:01:59Z |
| format | Article |
| fulltext |
Виконання міжнародних екологічних вимог у
галузях паливно-енергетичного комплексу є
однією з умов подальшої інтеграції України в ЄС.
Актуальною проблемою організації та ефек-
тивності природоохоронної діяльності в ПЕК
України є впровадження європейських дирек-
тив та стандартів.
Потужним стимулом для проведення еколо-
гічної політики стало приєднання України до
Договору про заснування Енергетичного
Співтовариства у сфері охорони довкілля [1],
що вимагає забезпечення виконання низки
директив щодо зменшення викидів забрудню-
вальних речовин об’єктами теплової енергети-
ки. Згідно з цим договором Україна повинна
виконувати вимоги таких екологічних
Директив Європейського Парламенту та Ради:
– Про зменшення вмісту сірки у певних
видах рідкого палива (1999/32/EC).
– Про обмеження викидів речовин від
великих установок спалювання
(2001/80/EC).
– Про участь громадськості у розробці
планів дій і програм із охорони довкілля
(2003/35/EC).
– Про оцінку впливу певних державних та
приватних проектів на навколишнє середо-
вище (97/11/EC & 85/337/EEC).
– Про комплексне запобігання та змен-
шення забруднення (2008/1/EC).
– Про промислові викиди (інтегроване
попередження і контроль забруднень)
(2010/75/ЕU).
Вважається, що виконання екологічних
Директив має потенційні вигоди для країн-
учасниць [2], оскільки:
– створює додатковий стимул до споруд-
ження більш ефективних генеруючих
потужностей;
– енергія, вироблена у сприятливий для
довкілля спосіб, користуватиметься підви-
щеним попитом на об’єднаному європей-
ському ринку;
– екологічне законодавство стає більш
передбачуваним для бізнесу,
– полегшує планування інвестиційної
діяльності.
Разом з тим, реалізація цих потенційних
переваг на практиці є доволі складною і
поетапною задачею, вирішення якої потребує
створення комплексу організаційних заходів
щодо формування реальних цілей здійснення
природоохоронної діяльності на кожному
етапі, створення необхідної економічної моти-
вації щодо їх досягнення, вибору та/або роз-
роблення економічно принадних технологій,
створення надійних засобів екологічного моні-
торингу.
Метою директиви 1999/32/ЕС стосовно
зменшення вмісту сірки у певних видах рідин-
ного палива є скорочення виробництва висо-
косірчистих нафтопродуктів в Україні, розроб-
УДК 621.311:006.07
КЛАСИФІКАЦІЯ ЗАВДАНЬ СТАНДАРТИЗАЦІЇ ТА СУЧАСНИЙ СТАН НОРМАТИВНОЇ БАЗИ
З ПИТАНЬ ЕКОЛОГІЇ В ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЦІ
Розглянуто екологічні директиви ЄС та відповідні чинні міжнародні й національні стан-
дарти в електроенергетиці. Розроблено класифікацію завдань стандартизації щодо
викидів та експлуатаційних впливів об’єктів електроенергетики, яка дає змогу ком-
плексного вирішення екологічних проблем енергетики з урахуванням забруднення
повітря, води й ґрунту, а також опромінення й теплових впливів, та на її основі визначе-
но основні завдання стандартизації з питань екології в галузі електроенергетики
України.
К л ю ч о в і с л о в а: екологічні вимоги, директиви, класифікація, екологічні стандарти,
вплив на довкілля, енергооб’єкти.
© І.С. СОКОЛОВСЬКА, І.І. СТОЯНОВА, 2012
І.С. СОКОЛОВСЬКА, канд. техн. наук,
І.І. СТОЯНОВА, канд. техн. наук,
Інститут загальної енергетики НАН України, м. Київ
ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2013, вип. 3 (34)66
лення та впровадження державних стандартів
на певні види рідинного палива з урахуванням
вимог директиви. Директива 2001/80/ЄС про
обмеження викидів деяких забруднюючих
повітря речовин від великих установок спалю-
вання безпосередньо стосується теплової енер-
гетики. Дія директиви, покликаної забезпечити
комплексне зменшення викидів пилу, оксидів
азоту та діоксиду сірки, поширюється на уста-
новки тепловою потужністю 50 МВт і більше.
Курс на євроінтеграцію вимагає до 2018 року
забезпечити виконання Директиви 2001/80/ЄС,
що потребує модернізації систем золоочищен-
ня та систем очищення димових газів від окси-
дів сірки та азоту, а також вирішення проблеми
наявних золовідвалів.
Директива 2003/35/ЕС від 26 травня 2003 р.
забезпечує участь громадськості у розробці де-
яких планів і програм, що стосуються навко-
лишнього середовища, і що вносить зміни
щодо участі громадськості та доступу до право-
суддя в Директиви 85/337/ЕЕС та 96/61/ ЕЕС
Директива 85/337/ЕЕС від 27 червня 1985 р.
(з поправками – Директива 97/11/ЕС) стала
першим кроком гармонізації ключових поло-
жень правової основи розвитку національних
систем оцінки впливу на навколишнє середо-
вище певних державних та приватних проектів
на міжнародному рівні. Директива передбачає
гармонізацію національного регулювання в
області оцінки екологічного впливу; визначен-
ня категорій проектів, які, як загальне правило,
повинні бути предметом оцінки впливу; забез-
печення, шляхом врахування екологічного
чинника під час розроблення проектів, охоро-
ни здоров’я населення, підтримання біорізно-
маніття та репродуктивної здатності екосистем
як основного джерела життя.
Відповідно до вимог Директиви 2008/1/ЄC в
чинне законодавство має бути внесено зміни та
доповнення, які враховують такі галузі природо-
охоронного законодавства, як: забруднення
атмосферного повітря; ефективність енерго-
споживання; споживання сировини і матеріа-
лів; водоспоживання; скиди зворотних вод;
поводження з відходами; охорона ґрунтів;
запобігання аварій; виведення з експлуатації
після закінчення строку служби обладнання
або дострокового припинення виробництва;
шумовий і вібраційний вплив на прилеглих
територіях. Директива 2008/1/EC спрямована
на запобігання, скорочення і, по можливості,
ліквідацію забруднень в тих чи інших галузях
промисловості.
Директива 2010/75/ЕU, що набрала чинно-
сті у січні 2011 року, об’єднує всі масштабні
екологічні нормативи ЄС останніх років у
сфері промислового виробництва. В цій дирек-
тиві встановлено правила комплексного конт-
ролю і запобігання забруднень, що виникають
в результаті промислової діяльності, введено
обов’язок для держав-членів реєструвати всі
об’єкти промислової діяльності, встановлено
загальні вимоги, відповідність яким є умовою
видачі ліцензії. Наведено правила встановлен-
ня лімітів на викиди, які держави-члени дають
підприємствам. У директиві також передбачено
правила обміну інформацією та спільної діяль-
ності в разі, якщо забруднення стосується кіль-
ка держав-членів.
До виконання екологічних директив
необхідний комплексний підхід. Одним зі
значних важелів впровадження директив є
виконання екологічних стандартів. Розроб-
ленню екологічних стандартів, особливо стан-
дартів, що стосуються впливу на довкілля
енергооб’єктів, приділяють велику увагу і на
міжнародному рівні, і на національному рівні в
Україні. Усі міжнародні та європейські стандар-
ти розроблено згідно з вимогами відповідних
Директив ЄС. Отже, необхідно визначити
основні завдання стандартизації з питань еко-
логії в електроенергетиці. На жаль, у сучасній
літературі публікації, присвячені вирішенню
зазначеної проблеми, практично відсутні.
Для визначення завдань стандартизації
щодо екології в електроенергетиці було прове-
дено аналіз міжнародних та національних еко-
логічних стандартів з використанням узагаль-
неної класифікації завдань стандартизації в
галузях ПЕК. Для розроблення такої класифі-
кації було вибрано ієрархічний метод, оскільки
він вирізняється логічністю побудови, великою
інформаційною місткістю й простотою пошуку
[3]. В результаті проведеного докладного аналі-
зу багатопланового впливу енергооб’єктів різ-
ного рівня на довкілля було виявлено доціль-
ність дворівневої класифікації завдань стандар-
тизації щодо викидів та експлуатаційних впли-
вів, а також відповідні ознаки. Розроблену
структуру цієї класифікації показано на рис. 1.
Згідно з наведеною класифікацією на основі
концепції технічних енергетичних систем
(СЕТ) [4, 5] визначено основні завдання стан-
Класифікація завдань стандартизації та сучасний стан нормативної бази з питань екології в електроенергетиці
ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2013, вип. 3 (34) 67
дартизації з питань екології в електроенергети-
ці: вимоги щодо викидів та експлуатаційних
впливів під час підготування, оброблення та
зберігання палива; вироблення та розподілен-
ня електроенергії та тепла; акумулювання елек-
троенергії; зберігання та перероблення викори-
станого ядерного палива [6–8].
Кількісний розподіл наявних національних,
міждержавних та міжнародних стандартів щодо
викидів та експлуатаційних впливів у галузі
електроенергетики [9–14] на базі концепції СЕТ
(станом на 1 липня 2013 р.) наведено в табл. 1.
Стан гармонізації національних стандартів
України (ДСТУ) та чинних в Україні міждер-
жавних стандартів (ГОСТ) з міжнародними та
європейськими наглядно показано на рис. 2.
Як видно з рис. 2, гармонізованих ГОСТ в
країні менше 6%, ДСТУ – майже 75%.
Загальні питання захисту довкілля, зокрема
раціональне природокористування, оцінюван-
І.С. СОКОЛОВСЬКА, І.І. СТОЯНОВА
Рис. 1. Структура класифікації завдань стандартизації щодо викидів та експлуатаційних впливів
Рис. 2. Ступінь впровадження в Україні міжнародних та європейських стандартів
ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2013, вип. 3 (34)68
Класифікація завдань стандартизації та сучасний стан нормативної бази з питань екології в електроенергетиці
ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2013, вип. 3 (34) 69
Таблиця 1 – Загальна кількість міжнародних, міждержавних та національних стандартів
щодо впливу енергооб’єктів на довкілля
І.С. СОКОЛОВСЬКА, І.І. СТОЯНОВА
Продовження таблиці 1
ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2013, вип. 3 (34)70
ня впливу на довкілля, екологічне маркування
тощо, регламентовано у 10 ГОСТ, 21 ДСТУ, 33
ISO, 8 IEC та 23 європейських стандартах.
Серед них треба виділити стандарти ISO серії
14000 стосовно екологічного управління.
Комплекс з 19 зазначених стандартів (з яких в
Україні гармонізовано 12), призначений для
створення та використання систем екологічно-
го управління, визначає принципи, системи та
засоби забезпечення екологічного управління,
у тому числі настанови щодо розробляння,
запроваджування, підтримування та поліпшу-
вання цих систем, їх організаційної структури,
компетентності та відповідальності керівницт-
ва й персоналу, вимоги до розробляння еколо-
гічної політики організації, вимірювання та
моніторингу екологічних характеристик, оці-
нювання екологічної ефективності тощо.
Важливим є те, що стандарти не встановлюють
конкретних вимог до екологічних характери-
стик, що дає змогу організаціям самостійно
розробляти екологічну політику й систему еко-
логічного керування для реальних умов.
Органічним доповненням зазначених стан-
дартів є ISO 19011 (ДСТУ ISO 19011:2012) –
настанови щодо здійснення аудитів систем
управління, включаючи системи екологічного
управління, який визначає принципи здій-
снення аудиту, управління програмою аудиту,
аудиторську діяльність, вимоги до компетент-
ності та оцінювання аудиторів.
Крім того, стандарти ISO серії 14000 регла-
ментують такі питання:
– кількісне визначення, моніторинг і звіт-
ність про викиди парникових газів та їх зни-
ження (три стандарти серії ISO 14064, ISO
14067, ISO 14069);
– вимоги до органів контролю та сертифі-
кації щодо парникових газів (ISO 14065, ISO
14066);
– вимоги щодо екологічного маркування
та декларацій (чотири стандарти ISO (EN ISO),
які гармонізовано в Україні);
– вимоги щодо оцінювання життєвого
циклу продукції (п’ять стандартів ISO).
У галузі електроенергетики, безумовно, еко-
логічні питання є одними з пріоритетних вже
досить довгий час, але впровадження стандар-
тів ISO серії 14000 дає змогу побудувати цілісну
систему управління довкіллям на всіх рівнях,
причому ця система може органічно поєднува-
тися з системою загального управління підпри-
ємством будь-якого типу згідно зі стандартами
ISO серії 9000.
Необхідно також відзначити стандарти
IEC/TR 62139, ДСТУ ISO Guide 64 та ДСТУ-Н
4340, які впроваджують настанови стосовно
внесення екологічних вимог у стандарти на
продукцію.
Питання відходів виробництва регламенто-
вано у 18 ГОСТ, 11 ДСТУ, 5 ISO, 1 IEC та 77
європейських стандартах. Стосовно твердих
відходів, які зазвичай є на теплових і атомних
електростанціях, слід виділити серії європей-
ських стандартів, які регламентують визначен-
ня характеристик відходів: чотири стандарти
серії EN 12457 щодо перевірки на відповідність
для вилуговування гранульованих відходів та
шламів і п’ять стандартів серії CEN/TR 15310
щодо відбирання проб відходів.
Важливими для країни вважається гармоні-
зація стандартів, які стосуються поводження з
високоактивними радіоактивними відходами
(ISO 6962:2004, ISO 14850-1:2004, ISO
16797:2004).
В Україні розроблено комплекс стандартів
стосовно поводження з відходами взагалі – це
ДСТУ 2195-99 (ГОСТ 17.9.0.2–99), ДСТУ
3910–99 (ГОСТ 17.9.1.1–99), ДСТУ 3911–99
(ГОСТ 17.9.0.1–99), ДСТУ 4462.0.01:2005,
ДСТУ 4462.0.02:2005, ДСТУ 4462.3.01:2006,
ДСТУ 4462.3.02:2006.
Побічними продуктами теплових електро-
станцій є зола та шлаки, які використовують
для вироблення будівельних матеріалів. У стан-
дартах EN 450-1 та EN 450-2 встановлюються
вимоги до летючої золи для виробництва бето-
ну. В цьому разі не тільки вирішується питання
утилізації відходів виробництва, а й покращу-
ється якість будматеріалу, зокрема підви-
щуються міцність та довговічність бетону, який
затвердів, внаслідок пуцоланової реакції, що
призводить до створення більш щільної струк-
тури. У EN 206 визначено вимоги до летючої
золи як добавки з пуцолановими властивостя-
ми [56], в Україні йому відповідає ДСТУ Б
В.2.7-176:2008 (EN 206-1:2000, NEQ).
Питання якості повітря регламентовано у 20
ГОСТ, 20 ДСТУ, 94 ISO, 3 IEC та 124 європей-
ських стандартах. Вимоги до систем визначен-
ня якості повітря встановлено у стандартах
МЕК IEC/TR 61831 (2011-08) та IEC/TR 61832
(1999-06), в Україні – у національних стандар-
тах, гармонізованих зі стандартами ІSO (ДСТУ
Класифікація завдань стандартизації та сучасний стан нормативної бази з питань екології в електроенергетиці
ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2013, вип. 3 (34) 71
ISO 4226:2008, ДСТУ ISO 6879:2003, ДСТУ ISO
7168-1:2003, ДСТУ ISO 7168-2:2003).
У ряді європейських стандартів встановлено
вимоги до визначення якості атмосферного
повітря, зокрема, вимірювання концентрації
діоксиду сірки (EN 14212:2005), визначення
концентрацій газів та парів (три стандарти серії
EN 13528), зважених частинок PM 10 (EN
12341:1998), визначення миш’яку, кадмію,
свинцю та нікелю (EN 15841:2009), загальної
кількості газоподібної ртуті (EN 15852:2010),
осадів ртуті (EN 15853:2010).
Стосовно якості атмосфери робочого місця
в ЄС чинними є чотири стандарти серії EN
45544, в яких встановлено вимоги до електрич-
них апаратів, що використовуються для безпо-
середнього виявлення і вимірювання концент-
рації токсичних газів й парів.
Стосовно викидів стаціонарних джерел, до
яких належать й об’єкти енергетики, встанов-
лено вимоги до систем моніторингу (ISO
10155:1995, ISO 10396:2007) та вимірювання
(EN 15259:2007, три стандарти серії EN 15267)
цих викидів. Стандарти ISO серії 11042 регла-
ментують вимірювання, оцінювання та автома-
тизований моніторинг викидів відпрацьованих
газів з газової турбіни. У EN 14181 описано
процедури гарантування якості автоматизова-
них вимірювальних систем (AMS), знаних ще
як системи безперервного моніторингу викидів
(СEMS) і встановлених для вимірювання вики-
дів у повітря, відповідно до вимог Директив
ЄС.
Стандарти щодо викидів стаціонарних дже-
рел також регламентують різні методи визна-
чення концентрації метану (ISO (EN ISO)
25139:2011, ISO (EN ISO) 25140:2010), твердих
частинок PM 2.5 і PM 10 (ISO 9096:2003, ISO
12141:2002, ISO 13271:2012, ISO (EN ISO)
23210:2009, ISO 25597:2013), оксидів азоту (ISO
10849:1996, ISO 11564:1998, EN 14792:2005),
закису азоту N2O (ISO (EN ISO) 21258:2010),
діоксиду сірки (ISO 7934:1989, ISO 7935:1992,
ISO 11632:1998, EN 14791:2005), оксиду вугле-
цю (EN 15058:2006), кисню (ISO 12039:2001,
EN 14789:2005), парникових газів (два стандар-
ти серії ISO/WD 14385), пилу (два стандарти
серії EN 13284), ртуті (EN 13211:2001, EN
14884:2005 ) тощо.
Треба також виділити три стандарти серії EN
45510 «Настанови з оснащення електростанцій
обладнанням», в яких надано рекомендації з
написання технічної специфікації щодо поста-
вок обладнання для зниження викидів пилу
(EN 45510-4-1:1999), видалення окислів сірки
(EN 45510-4-6:1999) та оксидів азоту (EN
45510-4-10:1999) з димових газів парових гене-
рувальних установок для використання на
електростанціях.
Крім того, в ЄС чинними є стандарти, які
стосуються розсіяних й неконтрольованих
викидів шкідливих речовин в атмосферу в про-
мисловому секторі, зокрема кваліфікації дже-
рел неконтрольованих викидів пилу (EN
15445:2008) та вимірювання неконтрольованих
викидів парів через витоки з обладнання й тру-
бопроводів (EN 15446:2008). В 11 стандартах
серії EN 1093 (2008 р.) встановлено вимоги до
оцінювання викидів у повітрі небезпечних
речовин від машин згідно з вимогами Директив
98/37/EC та 2006/42/EC.
В Україні щодо викидів стаціонарних дже-
рел чинними є чотири стандарти, з яких два
гармонізовані зі стандартами ISO (ДСТУ ISO
7935:2009, ДСТУ ISO 10396:2009).
Питання якості води регламентовано у 26
ГОСТ, 144 ДСТУ, 218 ISO, 2 IEC та 152 євро-
пейських стандартах. Серед стандартів, які сто-
суються загальних питань якості води, необхід-
но відзначити дев’ять гармонізованих в Україні
стандартів серії ISO 6107, які є словником тер-
мінів щодо якості води; 21 стандарт серії ISO
5667 (17 з яких гармонізовано в Україні) щодо
відбирання проб, у тому числі настанови щодо
відбирання проб води й пари котельних устано-
вок (ISO 5667-7:1993); стандарти, які встанов-
люють вимоги до якості живильної і котлової
води для водотрубних (EN 12952-12:2003) і
жаротрубних котлів (EN 12953-10:2003) та рег-
ламентують технічні та експлуатаційні випро-
бування он-лайн датчиків/обладнання для ана-
лізу води (EN ISO 15839:2006).
З питань якості води в Україні чинними є
також шість стандартів з серії «Охорона довкіл-
ля та раціональне поводження з ресурсами»,
які, зокрема, регламентують загальні технічні
вимоги та методи випробувань для автоматич-
них пробовідбірників природних та стічних вод
(ДСТУ 3913–99, ДСТУ 3920–99), аналізаторів
складу та властивостей води (ДСТУ
3940–1999), сигналізаторів токсичності при-
родних та стічних вод (ДСТУ 4004–2000).
Крім того, для електроенергетики важливи-
ми є дев’ять галузевих стандартів, які для
72 ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2013, вип. 3 (34)
І.С. СОКОЛОВСЬКА, І.І. СТОЯНОВА
виробничих вод теплових електростанцій рег-
ламентують методи визначення лужності, кис-
лотності та твердості, а також вмісту вільної
вугільної кислоти, кальцію і магнію, заліза,
міді, кремнієвої кислоти, фосфатів (ГСТУ
34.006 – ГСТУ 34.014).
Питання якості ґрунту регламентовано у 50
ГОСТ, 158 ДСТУ, 147 ISO та 56 європейських
стандартах. Щодо міжнародних стандартів, в
яких визначено вимоги до якості ґрунту, то, на
наш погляд, важливими для України можна
вважати шість стандартів серії ISO 18589 щодо
вимірювання радіоактивності ґрунтів (з яких в
Україні гармонізовано один ДСТУ ISO 18589-
3:2010 стосовно гамма-випромінювальних
радіонуклідів) та EN ISO 15175:2011 щодо
характеристик ґрунту стосовно захисту підзем-
них вод.
В Україні на цей час чинні вісім гармонізо-
ваних стандартів серії ДСТУ ISO 10381 щодо
відбирання проб для визначення якості ґрунту,
12 гармонізованих стандартів серії ДСТУ
ISO/TS 17892 щодо лабораторних випробувань
ґрунту та дев’ять стандартів серії ДСТУ 4770
щодо визначення вмісту в ґрунті рухомих спо-
лук марганцю, цинку, кадмію, заліза, кобальту,
міді, нікелю, хрому, свинцю в ґрунті в буферній
амонійно-ацетатній витяжці з рН 4,8 методом
атомно-абсорбційної спектрофотометрії.
Питання шуму та його впливу на людину
регламентовано у 17 ГОСТ, 13 ДСТУ, 25 ISO, 1
IEC та 18 європейських стандартах, з яких
можна виділити два стандарти серії ISO 1996, в
яких встановлено вимоги до опису, вимірюван-
ня і оцінювання шуму навколишнього середо-
вища, а також три стандарти серії EN ISO
11690, які запроваджують рекомендації щодо
проектування малошумних робочих місць, де
розміщено обладнання. В Україні чинним є
стандарт ДСТУ 3130–95, в якому визначено
загальні вимоги щодо захисту від шуму на теп-
лових електростанціях, що працюють на орга-
нічному паливі.
Питання запобігання аваріям та катастро-
фам регламентовано у 34 ГОСТ, 19 ДСТУ, 1
ISO, 5 IEC та 4 європейських стандартах,
зокрема, п’ять стандартів серії IEC/TS 60479
регламентують вплив струму на людину і худо-
бу.
Питання захисту від опромінення регламен-
товано у 26 ГОСТ, 13 ДСТУ, 56 ISO, 67 IEC та 27
європейських стандартах. З них стосовно радіа-
ційного захисту можна виділити п’ять стандар-
тів серії ISO 17874 щодо дистанційних при-
строїв оброблення радіоактивних матеріалів,
п’ять стандартів серії IEC 60761 (EN 60761)
щодо устаткування для постійного контролю
радіоактивності в газоподібних викидах, 10
стандартів щодо приладів радіаційного захисту,
а також стандарти, в яких встановлено вимоги
до централізованих систем безперервного
моніторингу радіації та/або рівнів радіоактив-
ності на ядерних об’єктах (IEC 61559-1 (2009-
05), IEC 61559-2 (2002-06)), устаткування для
моніторингу радіонуклідів у рідинних стоках і
поверхневих водах (IEC 60861 (2006-08)). В IEC
61031 (1990-07) визначено критерії проектуван-
ня, розташування і застосування встановленого
обладнання з моніторингу дози гамма-випро-
мінювання області для використання на атом-
них електростанціях за нормальної експлуата-
ції та у разі очікуваних експлуатаційних пору-
шень.
Розроблено керівні принципи з підготовки
стандартів, що стосуються впливу на людину
електромагнітних полів (CLC/TR 50442:2005).
Методики вимірювання опромінення населен-
ня електричними і магнітними полями, ство-
рюваними електричними системами перемін-
ного струму, визначено в EN 62110:2009.
Розглянуті вище міжнародні стандарти в
цілому є комплексом нормативних документів,
розроблених з урахуванням вимог Директив
ЄС, які охоплюють майже всі аспекти впливу
енергетичного обладнання й енергооб’єктів на
довкілля та людей, а також питання захисту від
радіаційного опромінення та запобігання ава-
ріям і катастрофам. Таким чином, зниженню
негативного впливу енергопідприємств на
довкілля та забезпеченню виконання екологіч-
них Директив ЄС сприятиме оновлення нор-
мативної бази електроенергетики шляхом гар-
монізації національних стандартів України з
міжнародними.
ВИСНОВКИ
1. До виконання екологічних директив ЄС
необхідний комплексний підхід, який стосу-
ється як організаційно-технічних заходів, так і
впровадження екологічних стандартів в
Україні.
2. На основі концепції технічних енергетич-
них систем розроблено узагальнену класифіка-
цію завдань стандартизації щодо викидів та
73ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2013, вип. 3 (34)
Класифікація завдань стандартизації та сучасний стан нормативної бази з питань екології в електроенергетиці
експлуатаційних впливів енергоб’єктів, яка дає
змогу комплексного вирішення екологічних
проблем енергетики з урахуванням забруднен-
ня повітря, води й ґрунту, а також опромінення
й теплових впливів.
3. Ґрунтуючись на розробленій класифіка-
ції, проведено аналіз міжнародних та націо-
нальних екологічних стандартів та визначено
основні завдання стандартизації з питань еко-
логії в галузі електроенергетики України.
Показано, що оновлення нормативної бази
електроенергетики шляхом гармонізації націо-
нальних стандартів з європейськими та міжна-
родними (на відміну від розроблення націо-
нальних стандартів «з нуля») є оптимальним і
створює умови для максимально можливого
зниження негативного впливу енергооб’єктів
на довкілля на всіх етапах виробництва, пере-
давання та розподілення електричної та тепло-
вої енергії. Визначено конкретні стандарти, які
може бути гармонізовано у першу чергу.
4. Запропонований підхід може бути вико-
ристаний для визначення завдань стандартиза-
ції з питань екології в інших галузях ПЕК.
1. Протокол про приєднання України до
Договору про заснування Енергетичного
Співтовариства (Протокол ратифіковано
Законом № 2787-VI (2787-17) від 15.12.2010,
ВВР, 2011, № 24, ст.170) [Електронний
ресурс]. – Режим доступу:
http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/994_a27 .
2. ЭСКО. Портал об энергосбережении
[Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.esco-ecosys.narod.ru .
3. Тесленко Г. С. Інформаційні системи в
аграрному менеджменті: Навч. посібник / Г.
С. Тесленко. – К.: КНЕУ, 1999. – 232 с.
4. Системи енергетичні технічні. Основні
положення (ISO 13600:1997, IDT) : ДСТУ
ISO 13600–2001. [Чинний від 2002-04-01]. –
К.: Держстандарт України, 2001. – 9 с. –
(Національний стандарт України).
5. Системи енергетичні технічні.
Структура для аналізу. Сектори постачання
та споживання енергопродукту (ISO
136010:1998, IDT) : ДСТУ ISO 13601–2001.
[Чинний від 2002-05-01]. – К.:
Держстандарт України, 2001. – 31 с. –
(Національний стандарт України).
6. Дубовський С.В. Нормативно-технічне
забезпечення паливно-енергетичного ком-
плексу на міждержавному рівні /
С.В. Дубовський, І.І. Стоянова, І.С. Соко-
ловська // Проблеми загальної енергетики.
– 2002.– № 6. – С. 17–23.
7. Соколовська І.С. Класифікація та ран-
жирування напрямів стандартизації в галузі
електроенергетики / І.С. Соколовська //
Проблеми загальної енергетики. – 2004. –
№ 11. – С. 22–28.
8. Соколовська І.С. Класифікація задач
стандартизації в паливно-енергетичному
комплексі / І.С. Соколовська, І.І. Стоянова
// Стан і майбутнє енергетики України.
Погляд громадськості (збірка № 2). – К.:
Енергетика та електрифікація, 2005. –
С. 242–246.
9. Український класифікатор норматив-
них документів (ICS:2004, MOD) : ДК
004:2008. [Чинний від 2009-04-01]. – К.:
Держспоживстандарт України, 2008. – 103 с.
– (Національний класифікатор України).
10. Бізнес-портал «Леонорм» [Електро-
нний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.leonorm.com.ua.
11. Офіційний сайт European Committee for
Standardization (CEN) [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: http://www.cen.eu.
12. Офіційний сайт European Committee for
Electrotechnical Standardization (CENELEC)
[Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.cenelec.eu.
13. Офіційний сайт Commission
Electrotechnique Internationale (IEC)
[Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.iec.ch.
14. Офіційний сайт International
Organization for Standardization (ISO)
[Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.iso.org.
Надійшла до редколегії 02.08.2013
Нова редакція 24.10.2013
Рецензент
Пров. наук. співроб. відділу оптимізації
структури паливно-енергетичного
комплексу ІЗЕ НАН України,
канд. техн. наук, ст. наук. співр.
Б.А. Костюковський
74 ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2013, вип. 3 (34)
І.С. СОКОЛОВСЬКА, І.І. СТОЯНОВА
|
| id | systemreorg-article-493 |
| institution | System Research in Energy |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-19T01:15:40Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | systemreorg/fd/f8265b60af3fea1f4eeba05ca2a5edfd.pdf |
| spelling | systemreorg-article-4932026-07-18T12:57:40Z Сlassification of standardization tasks and current state of normative base on ecological problems in the electricity sector of Ukraine Класифікація завдань стандартизації та сучасний стан нормативної бази з питань екології в електроенергетиці Sokolovska I.S. Stoyanova I.I. ecological requirements, Directives, classification, ecological standards, environmental impact, power facilities. екологічні вимоги, директиви, класифікація, екологічні стандарти, вплив на довкілля, енергооб’єкти. Implementation of international ecological requirements in the fuel and energy complex is a prerequisite for further integration of Ukraine into the EU. The basic EU Directives on environmental issues, which are crucial for the energy industry, are considered. Classification of standardization tasks related to emissions and operational impacts of power facilities is developed upon the basis of technical energy systems concept. The classification enables to solve the environmental problems of power industry taking into account the pollution of air, water and soil, as well as radiation and heat effects. International and national environmental standards had been analyzed on the basis of the classification, and the main tasks of standardization on ecological problems in the electricity sector of Ukraine were determined. It was proved that update of the regulatory system in the electric power industry by harmonization of national standards with European and international standards creates conditions for the greatest possible reduction of the negative impact of power facilities on the environment at all stages of production, transmission, and distribution of electricity and heat. Виконання міжнародних екологічних вимог у галузях паливно-енергетичного комплексу є однією з умов подальшої інтеграції України в ЄС. Розглянуто основні Директиви ЄС з питань екології, які є визначальними для електроенергетики. На базі концепції технічних енергетичних систем розроблено класифікацію завдань стандартизації щодо викидів та експлуатаційних впливів об’єктів електроенергетики, яка дає змогу комплексного вирішення екологічних проблем енергетики з урахуванням забруднення повітря, води й ґрунту, а також опромінення й теплових впливів. На її основі проведено аналіз міжнародних та національних екологічних стандартів та визначено основні завдання стандартизації з питань екології в галузі електроенергетики України. Показано, що оновлення нормативної бази електроенергетики шляхом гармонізації національних стандартів з європейськими та міжнародними створює умови для максимально можливого зниження негативного впливу об’єктів електроенергетики на довкілля на всіх етапах виробництва, передавання та розподілення електричної та теплової енергії. General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2013-07-04 Article Article application/pdf https://systemre.org/index.php/journal/article/view/493 System Research in Energy; No. 3 (34) (2013): The Problems of General Energy; 66-74 Системні дослідження в енергетиці; № 3 (34) (2013): Проблеми загальної енергетики; 66-74 2786-7102 2786-7633 uk https://systemre.org/index.php/journal/article/view/493/427 Copyright (c) 2013 Sokolovska I.S., Stoyanova I.I. https://creativecommons.org/publicdomain/zero/1.0 |
| spellingShingle | ecological requirements Directives classification ecological standards environmental impact power facilities. Sokolovska I.S. Stoyanova I.I. Сlassification of standardization tasks and current state of normative base on ecological problems in the electricity sector of Ukraine |
| title | Сlassification of standardization tasks and current state of normative base on ecological problems in the electricity sector of Ukraine |
| title_alt | Класифікація завдань стандартизації та сучасний стан нормативної бази з питань екології в електроенергетиці |
| title_full | Сlassification of standardization tasks and current state of normative base on ecological problems in the electricity sector of Ukraine |
| title_fullStr | Сlassification of standardization tasks and current state of normative base on ecological problems in the electricity sector of Ukraine |
| title_full_unstemmed | Сlassification of standardization tasks and current state of normative base on ecological problems in the electricity sector of Ukraine |
| title_short | Сlassification of standardization tasks and current state of normative base on ecological problems in the electricity sector of Ukraine |
| title_sort | сlassification of standardization tasks and current state of normative base on ecological problems in the electricity sector of ukraine |
| topic | ecological requirements Directives classification ecological standards environmental impact power facilities. |
| topic_facet | ecological requirements Directives classification ecological standards environmental impact power facilities. екологічні вимоги директиви класифікація екологічні стандарти вплив на довкілля енергооб’єкти. |
| url | https://systemre.org/index.php/journal/article/view/493 |
| work_keys_str_mv | AT sokolovskais slassificationofstandardizationtasksandcurrentstateofnormativebaseonecologicalproblemsintheelectricitysectorofukraine AT stoyanovaii slassificationofstandardizationtasksandcurrentstateofnormativebaseonecologicalproblemsintheelectricitysectorofukraine AT sokolovskais klasifíkacíâzavdanʹstandartizacíítasučasnijstannormativnoíbazizpitanʹekologíívelektroenergeticí AT stoyanovaii klasifíkacíâzavdanʹstandartizacíítasučasnijstannormativnoíbazizpitanʹekologíívelektroenergeticí |