Implementation of stochastic life cycle models of energy complex objects by the example of energy coal mines

The article proves the necessity of development and implementation of life-сycle models of energy complex objects in deterministic and stochastic form, which is grounded by the uncertainty of external and internal conditions of its functioning in the long term outlook. Under market conditions it’s p...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2014
Hauptverfasser:	Spitkovskyi A.I., Nechaieva T.P.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainisch
Veröffentlicht:	General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2014
Schlagworte:	stochastic life-cycle model power complex weighted average cost.
Online Zugang:	https://systemre.org/index.php/journal/article/view/509
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	System Research in Energy
Завантажити файл:

Institution

System Research in Energy

_version_	1871103948267454464
author	Spitkovskyi A.I. Nechaieva T.P.
author_facet	Spitkovskyi A.I. Nechaieva T.P.
author_institution_txt_mv	[ { "author": "Spitkovskyi A.I.", "institution": null }, { "author": "Nechaieva T.P.", "institution": null } ]
author_sort	Spitkovskyi A.I.
baseUrl_str	https://systemre.org/index.php/journal/oai
collection	OJS
datestamp_date	2026-07-18T12:57:41Z
description	The article proves the necessity of development and implementation of life-сycle models of energy complex objects in deterministic and stochastic form, which is grounded by the uncertainty of external and internal conditions of its functioning in the long term outlook. Under market conditions it’s prices for fuel and energy resources as well as for services on their transportation and distribution that is the expediency criterion for projects on a country’s power supply system’s development. An essential improvement of the MATRIX subsystem of the PYRAMID-V power engineering development forecasting complex was carried out to enable implementation of the elaborated models and estimation of the average weighted production cost and price under conditions of input data uncertainty. Program and informational facilities, that allow carrying out a specified number of experiments with appropriate transformations in accordance with the random law of input parameters, set by the ranges, as well as conducting the statistical analysis, visualization and recording in a form, acceptable for further analysis and use as statistical parameters, were elaborated to perform the model calculations by the method of statistical tests in the MATRIX subsystem. The specific features of application of the developed approaches to the coal mine life-cycle models as well as the results of their implementation by means of the developed software are presented.
first_indexed	2026-03-24T02:02:02Z
format	Article
fulltext	10 ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2014, вип. 1 (36) УДК 620.9 А.І. СПІТКОВСЬКИЙ, канд. біол. наук, Т.П. НЕЧАЄВА Інститут загальної енергетики НАН України, м. Київ РЕАЛІЗАЦІЯ СТОХАСТИЧНИХ МОДЕЛЕЙ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ ОБ’ЄКТІВ ЕНЕРГОКОМПЛЕКСУ НА ПРИКЛАДІ ШАХТ З ВИДОБУВАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОГО ВУГІЛЛЯ Невизначеність умов функціонування енергокомплексу в задачах прогнозування його розвитку в довгостроковій перспективі зумовило необхідність розробки та реалізації моделей життєвого циклу його об’єктів у детерміновано-стохастичному вигляді. В рин- кових умовах критерієм доцільності реалізації проектів з розвитку системи енергоза- безпечення країни є ціни на паливно-енергетичні ресурси та послуг з їх транспортуван- ня і розподілу. Для розрахунку середньозваженої собівартості та ціни з використанням стохастичних методів проведено суттєве удосконалення підсистеми «МАТРИЦЯ» про- грамно-інформаційного комплексу прогнозування розвитку енергетики «ПІРАМІДА–V». Наведено підходи до розробки детерміновано-стохастичних моделей життєвого циклу вугільних шахт та результати їх реалізації за допомогою розроблених програмно-інфор- маційних засобів. К л ю ч о в і с л о в а: стохастичні моделі життєвого циклу, енергокомплекс, середньо- зважена собівартість. У сучасних умовах рішення стосовно розвитку енергетичного комплексу обґрунтовуються, виходячи з конкурентоспроможності цін на паливно-енергетичні ресурси, послуг з їх транспортування і розподілу та рівня прибутко- вості діяльності, пов’язаної з енергозабезпе- ченням країни. Для розрахунку середньозваже- ної собівартості та ціни, а також похідних тех- ніко-економічних показників окремих елемен- тів енергетичного комплексу застосовуються математичні моделі – моделі життєвого циклу [1,2], в яких враховуються всі ресурсні потоки – фінансові, матеріальні, людські, необхідні для впровадження, експлуатації, виводу з робо- ти, а також ті, що виробляються, за весь період функціонування об’єкта від початку розробки техніко-економічного обґрунтування до моменту його повної ліквідації (зняття з екс- плуатації). При цьому ступінь невизначеності внутрішніх та зовнішніх умов та кількість кри- теріїв, які необхідно враховувати при прийнят- ті рішень стосовно розвитку енергетичного комплексу, суттєво зросли. Невизначеність внутрішніх умов функціону- вання енергокомплексу зумовлюється загаль- ним реформуванням економіки країни з постійними змінами нормативно-правової бази господарської діяльності енергетичних об’єктів, а також впровадженням ринкових принципів регулювання діяльності ринків енергоресурсів. Так, приватизація енергетич- них підприємств, що широко проводиться останнім часом, привела до їх юридичної і гос- подарської незалежності, що суттєво усклад- нює розробку планів з розвитку енергетики країни в цілому не тільки на довгострокову, а навіть на середньострокову перспективу, оскільки кожен із суб’єктів ринку формує і реа- лізує власний алгоритм поведінки, який, до того ж, може час від часу змінюватись. Глобалізація та лібералізація світових енер- гетичних ринків, зміни у світовій структурі виробників та споживачів паливно-енергетич- них ресурсів, диверсифікація джерел їх вироб- ництва та постачання зумовлюють невизначе- ність зовнішніх умов функціонування енерго- комплексу України. Головними факторами невизначеності є вартість енергоресурсів, мож-© А.І. СПІТКОВСЬКИЙ, Т.П. НЕЧАЄВА, 2014 ливі обсяги їх імпорту та експорту, жорсткість міжнародних екологічних вимог, доступні обсяги фінансових та матеріальних ресурсів, зокрема, енергетичного обладнання тощо. У ролі базового показника в моделях життє- вого циклу об’єктів енергокомплексу викори- стовується вартість виробництва продукції тех- нологіями енергокомплексу протягом їх життє- вого циклу. За невизначеності вхідних показни- ків визначення цього показника проводиться з використанням стохастичних методів, зокрема, методу проведення статистичних випробувань. Його реалізацію для моделей життєвого циклу технологій виробництва електроенергії було виконано з використанням стандартних про- грамних засобів MS Excel [2]. Але необхідність проведення одночасних розрахунків для реалі- зації значної кількості стохастичних моделей життєвого циклу об’єктів енергокомплексу зумовило розробку нових програмних засобів їх реалізації з підтримкою статистичної обробки результатів, візуалізацією та записом резуль- туючих показників у прийнятній для подаль- шого аналізу та використання формі. Для цього було проведено суттєве удосконалення підси- стеми реалізації оптимізаційних задач «МАТ- РИЦЯ», розробленої в межах програмно- інформаційного комплексу (ПІК) прогнозу- вання розвитку енергетики «ПІРАМІДА–V», який створено і постійно удосконалюється в Інституті загальної енергетики НАН України. Реалізацію детерміновано-стохастичних іміта- ційних моделей життєвого циклу об’єктів енер- гокомплексу для забезпечення єдиного підходу з формування та обробки даних як оптиміза- ційних, так і розрахунково-імітаційних моде- лей, проведено з використанням оптимізацій- ного пакета GLPK, у якому навіть за відсутно- сті функціонала є можливість проводити фор- мульні розрахунки. Організаційну структуру програмно-інфор- маційних засобів реалізації детермінованих та детерміновано-стохастичних моделей життєво- го циклу наведено на рис. 1. Підготовка даних, запис та обробка моделей проводиться з використанням підходу «модель – дані», за яким тексти з описом моделі та набори вхідних даних (параметрів) формуються у окремих файлах. Опис моделі проводиться з використанням мови GMPL, а вхідні парамет- ри моделі формуються з використанням даних інформаційно-довідкової підсистеми ПІК «ПІРАМІДА–V» у форматі таблиць MS Excel, в яких кожен лист файла відповідає одному пара- 11ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2014, вип. 1 (36) Реалізація стохастичних моделей життєвого циклу об’єктів енергокомплексу на прикладі шахт з видобування енергетичного вугілля Рис.1. Організаційна структура програмно-інформаційних засобів реалізації детермінованих та детерміновано-стохастичних моделей життєвого циклу СПІТКОВСЬКИЙ А.І., НЕЧАЄВА Т.П. ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2014, вип. 1 (36)12 метру і містить відповідні дані, які, в разі неви- значеності, задаються діапазонами (рис.2). Для забезпечення можливості підготовки даних, обробки результатів і управління розра- хунками з використанням стохастичних мето- дів функціональні можливості підсистеми «МАТРИЦЯ» було істотно розширено та удос- коналено. Для виконання стохастичних розра- хунків методом статистичних випробувань у під- системі «МАТРИЦЯ» розроблено програмно- інформаційні засоби, що дозволяють проводити задану кількість експериментів з відповідною зміною за випадковим законом вхідних пара- метрів, визначених діапазонами. Для управління процесами і функціями підсистеми «МАТРИЦЯ», орієнтованими на стохастичні методи, у фрейм сторінок додано сторінку «RND» (скорочення від слова RANDOMIZE – випадковий). Зовнішній виг- ляд сторінки наведено на рис. 3. Елементи управління та завдання парамет- рів, розташовані на даній сторінці, дозволяють: – задавати вигляд і тип випадкової послідов- ності для формування значень стохастичних параметрів; – вказувати кількість експериментів; – вказувати кількість діапазонів розбиття наборів результатів стохастичних розрахунків для їх статистичної обробки; – вибрати файл результатів розрахунку для статистичної обробки; – групувати результуючі файли за симво- лом-розділювачем, який задається в іменах файлів відповідної групи; – вибірково виводити результати стохастич- них розрахунків у файли за вказаним ключем у циклічному режимі пакетного формування результату; – запускати статистичну обробку вибраного файла результатів стохастичних випробувань; – провести побудову та екранний вивід гістограми статистичного розподілу; – вказувати статистичний параметр обробки результатів експериментів для виводу у файл формату MS Excel з метою подальшого аналізу та використання в задачах оптимізації. Необхідність виведення результатів стоха- стичних розрахунків у вигляді окремих пакетів вихідних даних зумовлено тим, що програмний пакет GLPK не підтримує запис у файл значних за обсягом інформаційних масивів. Така ситуа- ція відбувається при великій кількості експери- ментів (від 10 тисяч), що необхідно для отри- мання більш достовірних статистичних резуль- Рис.2. Приклад сформованого у форматі Excel стохастичного параметра, що задається діапазоном можливих значень Реалізація стохастичних моделей життєвого циклу об’єктів енергокомплексу на прикладі шахт з видобування енергетичного вугілля ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2014, вип. 1 (36) 13 татів, а також при багатоіндексному резуль- туючому параметрі, що потребує запису у вихідний файл значного масиву інформації. Для цього у підсистемі «МАТРИЦЯ» введено функцію циклічного виводу результатів, вибір якої передбачає автоматичний послідовний розрахунок і пакетний вивід результатів у файли згідно з заданим ключем (див. рис.3), що визначає окремі набори результуючих даних, опис яких проведено за цим ключем у тексті моделі. Статистична обробка результатів розрахун- ків у підсистемі «МАТРИЦЯ» проводиться за заданою кількістю внутрішніх діапазонів, на які розбивається весь діапазон результуючих значень кожного розрахункового параметра від мінімального до максимального, після чого підраховується частота появи значень усереди- ні кожного внутрішнього діапазону. На підставі отриманих результатів будується гістограма, а за обчисленими статистичними характеристи- ками – крива нормального розподілу із забез- печенням їх візуалізації. Після статистичної обробки результатів здійснюється формування файла в форматі MS Excel з результуючими значеннями стати- стичних параметрів: середнє значення, макси- мальне значення – середнє значення внутрі- шнього діапазону, який має найбільше значен- ня (максимальний стовпчик на гістограмі), реальне значення результуючого параметра, найближчого до середнього з можливістю виводу номера експерименту, що відповідає цьому значенню (рис. 4). З використанням удосконаленої підсистеми «МАТРИЦЯ» було реалізовано детерміновано- стохастичні моделі життєвого циклу таких об’єктів енергокомплексу, як електростанції різних типів, родовища природного газу та компресорні цехи магістральних газопроводів [3]. У цій статті наведено особливості застосу- вання розроблених у [1, 2] підходів до розробки моделей життєвого циклу вугільних шахт, зокрема, з видобування енергетичного вугілля. В якості результуючого показника розглядаєть- ся середньозважена собівартість валового видо- бутку рядового енергетичного вугілля. Собівартість вугілля складається з витрат матеріальних, трудових і інших ресурсів, які використовуються в процесі його видобування. Основними витратами на видобуток вугілля є матеріальні витрати; допоміжні матеріали; паливо і енергія на технологічні цілі; витрати на оплату праці; відрахування на соціальні заходи; амортизація основних фондів. Особливістю обліку витрат у вугледобувній Рис.3. Вигляд сторінки «RND» підсистеми «МАТРИЦЯ» галузі є відсутність у статтях витрат основних матеріалів і сировини та наявність елемента «Допоміжні матеріали», до яких відносяться вибухові речовини, паливно-мастильні та крі- пильні матеріали, бетонні кріплення, труби, кабелі, троси. Елементами матеріальних витрат є також запасні частини для ремонту обладнан- ня та малоцінні та швидкозношувані предмети. Ефективність роботи вугільних шахт у знач- ній мірі залежить як від складності гірничо- геологічних умов, так і технологічного рівня – виробничої потужності, рівня її використання, техніки та технологій, що застосовуються у вуг- левидобуванні. В структурі собівартості видо- бутку вугілля така залежність зумовлює значну частку (60–80%) умовно-постійних витрат на підтримку гірничого господарства у робочому стані: утримання гірничих виробок, вентиля- ційні і дегазаційні роботи, відкачка шахтних вод тощо. При збільшенні глибини гірничих робіт у зв’язку з ускладненням гірничо-геоло- гічних умов зростають капітальні вкладення на просте відтворення (підготовку нових горизон- тів без збільшення виробничої потужності). Істотний вплив на виробничу потужність шахт має і метаноносність пластів внаслідок обме- ження навантаження на лави щодо їх провіт- рювання. Значне місце у витратах на виробництво у вугільній промисловості займає заробітна плата. Середня зарплата в сфері видобутку вугілля, лігніту і торфу в Україні є найвищою серед інших галузей через складні умови робо- ти. У 2012 році середньомісячна заробітна плата за даними Держстату становила 5233 грн на місяць, що в 1,5 раза більше середньої зарплати в промисловості (3500 грн). При цьому середньомісячна заробітна плата праців- ників державних підприємств у 2012 році дорів- нювала 5222 грн, в той час як у відкритих акціо- нерних товариствах – 6358 грн, товариствах з обмеженою відповідальністю – 4060 грн, філіях – 5153 грн, інших організаційно-право- вих формах – 5930 грн. Значний обсяг у загальних витратах станов- лять витрати на електроенергію, яка витрача- ється на освітлення та вентиляцію виробок, технологічного комплексу на поверхні, вироб- ничих будівель, проммайданчиків, роботу насосів з відкачки води, тощо. Так, у централь- ному Донбасі, де залягання вугільних пластів перевищує 1,5 км, частка електроенергії в собі- вартості вугілля дорівнює 50–60% [4,5]. Вугільні підприємства мають обмежений за часом і обсягами видобутого природного ресурсу життєвий цикл, тривалість якого тісно пов’язана із запасами легкодоступної і рента- бельної частини покладів вугілля. Термін служ- би вугільного підприємства складається з таких етапів, як будівництво і введення в експлуата- 14 ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2014, вип. 1 (36) СПІТКОВСЬКИЙ А.І., НЕЧАЄВА Т.П. Рис.4. Вигляд файла з результуючими параметрами статистичної обробки результатів статистичних випробувань цію; освоєння проектної потужності, стабільна робота; підготовка та освоєння нових горизон- тів (або реконструкція); загасання видобутку і вибуття потужності. Терміни будівництва гір- ничих підприємств регламентуються в основ- ному часом, необхідним для здійснення гірни- чопрохідницьких робіт. Великий обсяг і висока трудомісткість цих робіт, а також обмежені можливості розширення фронту робіт до роз- тину родовища зумовлюють тривалі терміни спорудження гірничого підприємства. Вугільне підприємство за період свого існу- вання проходить такі узагальнені цикли або ста- дії: зародження; підйом; зрілість; спад; банкрут- ство та ліквідація. Більш укрупнено ці етапи можна охарактеризувати як етапи зростання, зрілості і занепаду [6,7]. При цьому у коротко- строкові періоди вугільне підприємство прохо- дить ці стадії циклічно, однак лише у останній етап життєвого циклу вугільне підприємство сягає стадії ліквідації, для всіх інших циклів це буде спад. Тривалість кожної зі стадій залежить від гірничо-геологічних, гірничо-технічних і економічних умов вуглевидобутку на конкрет- ному підприємстві. Тривалість стадії зростання зумовлена досягненням 85% рівня виробничої потужності і зазвичай триває 2–3 роки. Стадія зрілості характеризується обсягом видобутку, близьким до рівня виробничої потужності, від- носно стабільними економічними показника- ми, стійким збутом продукції і періодичною реструктуризацією (через кожні 12–15 років) із залученням істотних капіталовкладень. На цій стадії обсяг видобутку вважається умовно- постійним. Залежно від терміну служби шахти, може бути від 2-х до 3-х реконструкцій, тому цей період розбивається на підперіоди з трива- лістю, що дорівнює проміжку часу між наступ- ними реконструкціями. Стадія занепаду триває близько 2-х років і пов’язана з різким падінням обсягів видобутку при вичерпанні запасів і додатковими витратами на консервацію. З переходом на виїмку нерентабельної частини вугільне підприємство змушене або зупинити роботу, або існувати за рахунок державної підт- римки. На етапі занепаду виникають додаткові витрати, пов’язані з підготовкою до закриття підприємства, та інші соціальні виплати. Розрахунок середньозваженої собівартості видобутку вугілля за життєвий цикл шахти уза- гальнено проводиться відповідно до формули: де Cc m – річна середньозважена собівартість вугілля за життєвий цикл, m – тип шахти з роз- поділом за обсягом річного видобутку; n – тер- мін будівництва шахти, Т – термін експлуатації шахти; Kmτ – річні капіталовкладення у будівництво шахти; VP mτ – річні умовно- постійні витрати у період експлуатації; VV mτ – річні умовно-змінні витрати у період експлуатації; VZ mτ – витрати на закриття шахти; r – дисконт реальний; Wmτ – обсяг видобутку вугілля впродовж року τ. Обсяг видобутку вугілля визначається добутком вста- новленої виробничої потужності Pmτ та коефі- цієнта її використання kmτ : Wmτ = kmτ Pmτ . До постійних витрат VP mτ під час видобуван- ня вугілля входять витрати, спрямовані на забезпечення функціонування підприємства, які залежать від встановленої потужності видо- бутку: оплата електроенергії, що тарифікується за встановленою потужністю електрообладнан- ня; оплата теплової енергії, споживання якої залежить від потужності шахти; фонд заробіт- ної плати робітників, який не залежить від обсягів видобутку, а також сплата відсотків у разі залучення кредитних коштів, тощо. Також до цих витрат включені витрати на відтворення (реконструкцію) шахти. До змінних витрат відносяться витрати, які залежать від фактичних обсягів видобутку вугілля. До них входять витрати матеріалів на виробничі потреби; оплата електроенергії та теплової енергії, що витрачається безпосеред- ньо при видобутку вугілля; оплата за викори- стане на виробничі потреби паливо; заробітна плата робітників, що залежить від фактичного видобутку вугілля, екологічні платежі, до яких 15ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2014, вип. 1 (36) Реалізація стохастичних моделей життєвого циклу об’єктів енергокомплексу на прикладі шахт з видобування енергетичного вугілля включені податки за викиди таких парникових газів, як метан та діоксид вуглецю, плата за користування надрами тощо. Результати тестових розрахунків розробле- ної детерміновано-стохастичної моделі життє- вого циклу вугільних шахт з визначення річної середньозваженої собівартості валового видо- бутку енергетичного вугілля в умовах неви- значеності вхідних показників наведено у табл. 1. Гістограми статистичного розподілу резуль- татів 20 тисяч експериментів з визначення середньозваженої річної собівартості для нових вугільних шахт, отримані в середовищі підси- стеми «МАТРИЦЯ», наведено на рис.5. Необхідно зазначити, що під час розрахун- ку собівартості не включено вартість послуг з його збагачення, збуту та транспортування. Нижча собівартість видобутку вугілля на новозбудованій державній шахті отримана за умов стабільного державного фінансування з умовами будівництва, порівнянними з відпо- відними умовами для приватних шахт. Основна різниця полягає у рівні механізації та заробітної плати. Також у ролі узагальненого показника можна проводити розрахунок середньозваже- ної гранично прийнятної для виробника ціни видобування вугілля з урахуванням прибутко- вості діяльності підприємства. Але, враховуючи 16 ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2014, вип. 1 (36) СПІТКОВСЬКИЙ А.І., НЕЧАЄВА Т.П. Таблиця 1 – Середньозважена собівартість видобутку вугілля, грн/т Рис.5. Статистичний розподіл собівартості вугілля, видобутого на новій державній та приватній вугільній шахті проектною потужністю від 1000 тис. т/рік практику формування ціни енергетичного вугілля залежно від базових показників його якості та балансу його попиту і споживання, цей показник наразі є малоінформативним. В існуючих умовах діяльності вугілля в краї- ні продається за прямими договорами між видобувними підприємствами та споживачами або через державне підприємство «Вугілля України» як оператора оптового ринку, який розподіляє близько 65% від загального обсягу поставок вугілля державними підприємствами за фіксованими розрахунковими цінами. Приватні компанії визначають ціни своєї про- дукції на підставі балансу попиту та пропозиції в Україні та з урахуванням загальних тенденцій на міжнародному ринку (табл.2), їх рентабель- ність підтримується завдяки більш сприятли- вим природним умовам, своєчасному і достатньому за обсягами інвестуванню, більш високому рівню менеджменту. Водночас державні шахти у своїй більшості є збитковими, а практика постачання їх продук- ції за фіксованими розрахунковими цінами приводить до перехресного субсидіювання. Так, у 2013 році збитки від випуску товарної продукції державними вугільними підприєм- ствами без урахування коштів державної підт- римки, за даними Міненерговугілля, дорівню- вали 15199,6 млн грн, при її ціні 491,9 грн/т, яка, порівняно з 2012 роком, зменшилась на 9,7% при відповідному збільшенні собівартості на 11,2% до 1348,3 грн/т. На часткове покриття витрат з собівартості товарної вугільної про- дукції у 2013 році з державного бюджету надійшло 13301,8 млн грн. Таку ж суму закладе- но у Державному бюджеті на 2014 рік. Дотатування неперспективних державних вугільних підприємств сприяє загостренню економічних і соціальних проблем. Тому акту- альним є подальше дослідження перспектив- ного розвитку енергокомплексу країни з ураху- ванням згортання державної частки вуглевидо- бутку та прогнозних потреб у енергетичному вугіллі. ВИСНОВКИ Реалізація детерміновано-стохастичних моделей життєвого циклу об’єктів енергоком- плексу у середовищі удосконаленої підсистеми «МАТРИЦЯ» програмно-інформаційного ком- плексу прогнозування розвитку енергетики «ПІРАМІДА–V» дозволяє проводити стати- стичні розрахунки показників цих моделей з формуванням та обробкою їх результатів для подальшого використання в задачах прогнозу- вання розвитку енергокомплексу. Розроблена модель життєвого циклу вугіль- них шахт дозволяє враховувати ресурсні потоки при видобуванні вугілля на всіх етапах їх функ- ціонування з урахуванням невизначеності зов- нішніх та внутрішніх умов діяльності вугільних підприємств для визначення середньозваженої собівартості видобутку вугілля. 1. Шульженко С.В. Особливості розрахунку вартісних показників у задачах прогнозуван- ня розвитку електроенергетичних систем за ринкових умов їх функціонування / С.В. Шульженко // Проблеми загальної енергетики. – № 18. – 2008. – С. 16–20. 2. Шульженко С.В. Показники ефективно- сті функціонування та розвитку електрич- них станцій в умовах ринку / С.В. Шульженко // Проблеми загальної енергетики. – № 20. – 2009. – С. 7–13. 3. Лещенко І.Ч. Оцінка вартісних показни- ків технологічних об’єктів газової галузі за невизначеності умов їх функціонування / І.Ч. Лещенко // Проблеми загальної енерге- тики. – Вип. 4 (35). – 2013. – С. 24–32. 4. Папіж Ю.С. Управління стратегічним роз- 17ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2014, вип. 1 (36) Реалізація стохастичних моделей життєвого циклу об’єктів енергокомплексу на прикладі шахт з видобування енергетичного вугілля Таблиця 2 – Середньорічна ціна енергетичного вугілля в Україні у 2012 році в дол. США/т [8, с.47] СПІТКОВСЬКИЙ А.І., НЕЧАЄВА Т.П. ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2014, вип. 1 (36)18 витком підприємств вугільної промислово- сті України: ресурсний аспект / Ю.С. Папіж, А.С. Руденко // Економічний простір. – № 70. – 2013. – С.235–242. 5. Макаров В.М. Потенціал енергозбережен- ня при видобутку і переробці вугілля / В.М. Макаров, М.О. Перов // Проблеми загальної енергетики. – 2012. – Вип. 4 (31) – С.46–53. 6. Качеянц Г.М. Механизм оптимизации структуры капитала угольной шахты / Г.М. Качеянц // Российский экономиче- ский интернет-журнал. – 2012. – № 1. – С. 106–111. 7. Аршинов Р.А. Характеристика жизненно- го цикла угольного предприятия на примере шахты «Южно-Сибирская» / Р.А. Аршинов, Ю.А. Степанов // Уголь. – 2010 /1015/ 9. – С. 18–19. 8. Энергия в действии. Годовой отчет ДТЭК 2012 [Електронний ресурс]. – Режим досту- пу: http://www.dtek.com/library/file/annual- report-2012-ru.pdf. Надійшла до редколегії 28.02.2014 Рецензент Зав.відділу оптимізації розвитку паливних баз ІЗЕ НАН України, канд. техн. наук О.В. Стогній
id	systemreorg-article-509
institution	System Research in Energy
keywords_txt_mv	keywords
language	Ukrainian
last_indexed	2026-07-19T01:16:18Z
publishDate	2014
publisher	General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	systemreorg/7e/e5fbb019e01de0307d7efb39f28b767e.pdf
spelling	systemreorg-article-5092026-07-18T12:57:41Z Implementation of stochastic life cycle models of energy complex objects by the example of energy coal mines Реалізація стохастичних моделей життєвого циклу об’єктів енергокомплексу на прикладі шахт з видобування енергетичного вугілля Spitkovskyi A.I. Nechaieva T.P. stochastic life-cycle model, power complex, weighted average cost. стохастичні моделі життєвого циклу, енергокомплекс, середньозважена собівартість. The article proves the necessity of development and implementation of life-сycle models of energy complex objects in deterministic and stochastic form, which is grounded by the uncertainty of external and internal conditions of its functioning in the long term outlook. Under market conditions it’s prices for fuel and energy resources as well as for services on their transportation and distribution that is the expediency criterion for projects on a country’s power supply system’s development. An essential improvement of the MATRIX subsystem of the PYRAMID-V power engineering development forecasting complex was carried out to enable implementation of the elaborated models and estimation of the average weighted production cost and price under conditions of input data uncertainty. Program and informational facilities, that allow carrying out a specified number of experiments with appropriate transformations in accordance with the random law of input parameters, set by the ranges, as well as conducting the statistical analysis, visualization and recording in a form, acceptable for further analysis and use as statistical parameters, were elaborated to perform the model calculations by the method of statistical tests in the MATRIX subsystem. The specific features of application of the developed approaches to the coal mine life-cycle models as well as the results of their implementation by means of the developed software are presented. В статті обґрунтовано необхідність розробки та реалізації моделей життєвого циклу об’єктів енергокомплексу у детерміновано-стохастичному вигляді, що зумовлено невизначеністю зовнішніх та внутрішніх умов його функціонування в довгостроковій перспективі. В ринкових умовах критерієм доцільності реалізації проектів з розвитку системи енергозабезпечення країни є ціни на паливно-енергетичні ресурси та послуг з їх транспортування і розподілу. Для можливості реалізації розроблених моделей і визначення середньозваженої собівартості та ціни в умовах невизначеності вхідних показників проведено суттєве удосконалення підсистеми «МАТРИЦЯ» програмно-інформаційного комплексу прогнозування розвитку енергетики «ПІРАМІДА-V». Для виконання модельних розрахунків методом статистичних випробувань у підсистеми «МАТРИЦЯ» розроблено програмно-інформаційні засоби, що дозволяють проводити задану кількість експериментів з відповідною зміною за випадковим законом вхідних параметрів, які задаються діапазонами, проводити статистичну обробку результатів, візуалізацію та запис у прийнятному для подальшого аналізу та використання вигляді статистичних параметрів. Наведено особливості застосування розроблених підходів до моделей життєвого циклу вугільних шахт та результати їх реалізації за допомогою розроблених програмно-інформаційних засобів. General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2014-03-19 Article Article application/pdf https://systemre.org/index.php/journal/article/view/509 System Research in Energy; No. 1 (36) (2014): The Problems of General Energy; 10-18 Системні дослідження в енергетиці; № 1 (36) (2014): Проблеми загальної енергетики; 10-18 2786-7102 2786-7633 uk https://systemre.org/index.php/journal/article/view/509/443 Copyright (c) 2014 Spitkovskyi A.I., Nechaieva T.P. https://creativecommons.org/publicdomain/zero/1.0
spellingShingle	stochastic life-cycle model power complex weighted average cost. Spitkovskyi A.I. Nechaieva T.P. Implementation of stochastic life cycle models of energy complex objects by the example of energy coal mines
title	Implementation of stochastic life cycle models of energy complex objects by the example of energy coal mines
title_alt	Реалізація стохастичних моделей життєвого циклу об’єктів енергокомплексу на прикладі шахт з видобування енергетичного вугілля
title_full	Implementation of stochastic life cycle models of energy complex objects by the example of energy coal mines
title_fullStr	Implementation of stochastic life cycle models of energy complex objects by the example of energy coal mines
title_full_unstemmed	Implementation of stochastic life cycle models of energy complex objects by the example of energy coal mines
title_short	Implementation of stochastic life cycle models of energy complex objects by the example of energy coal mines
title_sort	implementation of stochastic life cycle models of energy complex objects by the example of energy coal mines
topic	stochastic life-cycle model power complex weighted average cost.
topic_facet	stochastic life-cycle model power complex weighted average cost. стохастичні моделі життєвого циклу енергокомплекс середньозважена собівартість.
url	https://systemre.org/index.php/journal/article/view/509
work_keys_str_mv	AT spitkovskyiai implementationofstochasticlifecyclemodelsofenergycomplexobjectsbytheexampleofenergycoalmines AT nechaievatp implementationofstochasticlifecyclemodelsofenergycomplexobjectsbytheexampleofenergycoalmines AT spitkovskyiai realízacíâstohastičnihmodelejžittêvogocikluobêktívenergokompleksunaprikladíšahtzvidobuvannâenergetičnogovugíllâ AT nechaievatp realízacíâstohastičnihmodelejžittêvogocikluobêktívenergokompleksunaprikladíšahtzvidobuvannâenergetičnogovugíllâ

Implementation of stochastic life cycle models of energy complex objects by the example of energy coal mines

Institution

Ähnliche Einträge