Factors affecting energy consumption in chemical industry for the production of fertilisers
Ukraine's chemical complex consumes an average annual of 6 to 8.5 bcm of natural gas (over 10% of national demand), mostly for the production of mineral fertilisers, where 75% of gas is used as a raw material. The domestic chemical industry produces predominantly urea (about 60%) and ammonium n...
Збережено в:
| Дата: | 2014 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine
2014
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://systemre.org/index.php/journal/article/view/519 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | System Research in Energy |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
System Research in Energy| _version_ | 1871103970881044480 |
|---|---|
| author | Stanytsina V.V. |
| author_facet | Stanytsina V.V. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Stanytsina V.V.",
"institution": null
}
] |
| author_sort | Stanytsina V.V. |
| baseUrl_str | https://systemre.org/index.php/journal/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-18T12:57:41Z |
| description | Ukraine's chemical complex consumes an average annual of 6 to 8.5 bcm of natural gas (over 10% of national demand), mostly for the production of mineral fertilisers, where 75% of gas is used as a raw material. The domestic chemical industry produces predominantly urea (about 60%) and ammonium nitrate (about 30%). Ammonium nitrate is the most popular product on the internal fertilizer market, and most of the urea output (up to 97% in 2012) is exported. Ammonia is the main raw material for the production of urea and ammonium nitrate.Fertilisers and inorganic chemistry products each make up almost 35% in exports of chemical products, the rest products 30 %. As for imports, pharmaceutical products account for more than one third of chemical products imported in recent years.About 60% of gas consumption in the industry falls on ammonia, urea and ammonium nitrate, which are exported. A total of 4.1 bcm of natural gas was used to make these products in 2012. In general, exported goods take up about 50% of energy resources used for the production of ammonia, urea and ammonium nitrate in Ukraine. Energy consumption in the industry is acted upon by the export-oriented production of nitrogen fertilisers and the correlation between the price of natural gas for the production of fertilisers and global fertiliser prices. |
| first_indexed | 2026-03-24T02:02:04Z |
| format | Article |
| fulltext |
27ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2014, вип. 2 (37)
УДК 66.012.3 В.В. СТАНИЦІНА
Інститут загальної енергетики НАН України, м. Київ
АНАЛІЗ ЧИННИКІВ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ЕНЕРГОСПОЖИВАННЯ
У ХІМІЧНІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ ПРИ ВИРОБНИЦТВІ ДОБРИВ
В статті наведено огляд стану виробництва енергоємної хімічної продукції – аміаку та
азотних добрив, більша частина з яких експортується. Визначено витрати паливно-
енергетичних ресурсів за 2010–2012 рр. на виробництво аміаку, карбаміду та аміачної
селітри, в т.ч. на експорт. Оцінено частку природного газу, що вивозиться з експортом
хімічної продукції. Виявлено чинники, що впливають на енергоспоживання: експортна
орієнтація виробництва та ціни на природний газ і азотні добрива.
К л ю ч о в і с л о в а: хімічна промисловість, азотні добрива, експорт, енергоспоживан-
ня, природний газ.
Хімічна галузь є однією з ключових галузей
промисловості. За обсягами виробництва бага-
то підприємств хімічної промисловості нале-
жать до найбільших підприємств країни.
Багатогалузева хімічна промисловість України
випускає продукцію більш як 120 тис. наймену-
вань. Найбільшою за вартістю реалізації є група
товарів основної хімічної продукції, до якої
належать добрива, інші органічні та неорганіч-
ні сполуки.
Мета статті – визначення чинників, які
впливають на енергоспоживання в хімічній
промисловості, та оцінка частки ПЕР, що
вивозиться з експортом хімічної продукції.
Виробництво продукції підприємств хіміч-
ної галузі є енергоємним (табл.1): значними є
прямі питомі витрати на виробництво адипіно-
вої кислоти, соди каустичної, проте за обсягами
виробництва лідирують аміак та азотні добри-
ва, на виробництво яких витрачається основна
частина ПЕР, що споживаються у галузі. Варто
відзначити, що 75% спожитого у галузі природ-
ного газу витрачається як сировина на вироб-
ництво аміаку.
У собівартості окремих хімічних продуктів
витрати на природний газ становлять 70–85%,
визначальним індикатором конкурентоспро-
можності хімічного виробництва є показник
питомих витрат природного газу на тонну аміа-
ку. Щорічно у галузі споживається від 6 до 8,5
млрд м3 природного газу, тобто більше 10% від
усього обсягу, спожитого у країні. Основне спо-
живання газу у галузі припадає на виробництво
мінеральних добрив. За обсягом виробництва
мінеральних добрив Україна займає третє місце
в Європі та п’яте – у світі. Хімічна продукція
входить у трійку лідерів за обсягами експорту.
Левова частка експортованої продукції – доб-
рива та продукція неорганічної хімії. Україна –
один із провідних експортерів азотних міне-
ральних добрив у світі, експортує їх до 70 країн
світу. Основними покупцями є Індія, Бразилія,
Туреччина, Мексика, Пакистан, Нігерія [1–3].
Сировиною для виробництва азотних доб-
рив є аміак, який, у свою чергу, виробляється з
природного газу. Враховуючи це, вартість газу
серйозним чином позначається на вартості
аміаку і має вагому складову у вартості добрив.
Основними споживачами природного газу
для виробництва мінеральних добрив є 6 азот-
них підприємств (ВАТ «ДніпроАзот»,
ВАТ «Одеський припортовий завод»,
ЗАТ «Сєвєродонецьке об’єднання «Азот»,
ВАТ «Рівнеазот», ВАТ «Азот» м. Черкаси,
ВАТ «Концерн Стирол» м. Горлівка). При
цьому природний газ на виробництво вказаної
вище продукції використовується як техноло-
гічна сировина і заміна її на іншу сировину є
неможливою.
© В.В. СТАНИЦІНА, 2014
28 ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2014, вип. 2 (37)
В.В. СТАНИЦІНА
Потужності з виробництва мінеральних доб-
рив в Україні до модернізації, що відбулась
останніми роками, дорівнювали 8,0 млн т
(фізичної ваги) та були зосереджені на 12 хіміч-
них підприємствах, у тому числі з виробництва
азотних добрив – 5,8 млн т, фосфорних добрив
– 1,6 млн т та калійних добрив – 0,6 млн т [4].
Після модернізації сумарно загальна про-
ектна потужність по випуску аміаку в галузі
становить 5,5 млн т, тоді як до початку рекон-
струкції вона не перевищувала 4,9 млн т.
Зростання випуску аміаку на 600 тис. т в рік
прирівнюється практично до появи нового
виробництва. Потужності по аміачній селітрі
нині 2,860 млн т, по карбаміду – 4,6 млн т. За
останніх 8 років хіміки досягли найвищого
показника виробництва аміачної селітри лише
в 2007 р. (2,468 млн т) та 2011 р. (2,486 млн т).
Внутрішній ринок ще не здатний поглинути
такі об’єми (споживається в Україні щорічно не
більше 1,8 млн т селітри) [5].
Останніми роками суттєвих змін у галузевій
структурі не відбувалось: питома вага енер-
гоємних і сировинних виробництв основної
хімічної продукції зростає, а підгалузей, орієн-
тованих на кінцеву продукцію та наукоємних
виробництв, скорочується. Усупереч світовим
тенденціям, за якими пріоритетного розвитку
набувають малотоннажні наукоємні та еколо-
гічно чисті виробництва, в Україні обсяг про-
дукції цих підгалузей продовжує скорочувати-
ся. Не відбувається розширення асортименту
синтетичних матеріалів та продуктів тонкого
органічного синтезу, що зумовлено відсутністю
сировини через низький рівень переробки
нафти на нафтопереробних підприємствах [6].
В Україні домінує виробництво азотних
мінеральних добрив. Калійні та фосфорні доб-
рива виробляються значно меншими обсягами.
До 2008 р. виробництво азотних добрив щоріч-
но збільшувалося, оскільки на них зростав
попит вітчизняних та зарубіжних аграріїв.
Проте вітчизняні азотні підприємства залежать
від ситуації на газовому ринку, що негативно
позначається на обсягах виробництва.
Серед мінеральних добрив у вітчизняній
хімічній промисловості домінує карбамід та
аміачна селітра. Так, у структурі виробництва
Таблиця 1 – Прямі питомі витрати палива та енергетичних ресурсів на виробництво окремих
видів хімічної продукції в 2010 р. (за даними форми статзвітності 11-мтп за 2010 р.)
29ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2014, вип. 2 (37)
Аналіз чинників, що впливають на енергоспоживання у хімічній промисловості при виробництві добрив
добрив частка карбаміду становить 61%, аміач-
ної селітри – 29%. У 2011 р. обсяги виробницт-
ва карбаміду досягли 3,7 млн т у фізичній вазі;
аміачної селітри – 2,3 млн т [7].
Необхідно зазначити, що карбамід є одним з
найбільш експортно-орієнтованих продуктів
української галузі з виробництва мінеральних
добрив. У 2012 р. на зовнішній ринок було від-
вантажено 97% від сумарного випущеного
обсягу цього продукту. Вітчизняні виробники в
ціноутворенні повністю орієнтуються на екс-
портний паритет. Середня внутрішня ціна за
2012 р. піднялась на 250 грн/т і дорівнювала
4250 грн/т. Середня експортна ціна за цей
самий період досягла 3500 грн/т [8].
У виробництві аміаку близько 70% собіварто-
сті становлять витрати на сировину – природний
газ. З усіх продуктів хімічної промисловості
виробництво аміаку є одним з найбільш енерго-
витратних (з урахуванням обсягів виробництва),
на нього припадає близько 20% енергоспожи-
вання галузі, не враховуючи витрати природного
газу як сировини. Витратний коефіцієнт по
природному газу в значній мірі залежить від
завантаження агрегата. В 2004–2006 рр. ця
цифра становила в середньому 1,2–1,25 [9]. За
даними [5] в період з 1990 р. по 2010 р. шість
українських азотних підприємств скоротили
питому витрату газу на тонну аміаку більш ніж на
300 м3 – з 1458 до 1120 м3. У табл. 2 наведено
динаміку споживання палива, тепло- та електро-
енергії у галузі за 2005–2010 рр. за даними форми
статистичної звітності 11-мтп за 2005–2010 рр.
Найбільш повні відомості про питомі та
загальні витрати енергоресурсів при вироб-
ництві хімічної продукції даються у формі ста-
тистичної звітності 11-мтп «Звіт про результати
використання палива, теплоенергії та електро-
енергії», але в ній враховується обмежена
номенклатура продукції. Крім того, по деяких
продуктах наводяться витрати не всіх видів
енергоресурсів, наприклад, не вказуються вит-
рати палива (в основному природного газу) як
сировини при виробництві окремих продуктів,
а вказуються тільки загальні витрати палива на
неенергетичні цілі без прив’язки до конкрет-
них виробництв. Так, із загального паливоспо-
живання галузі в 2010 р. (близько 7,6 млн т у.п.)
7,36 млн т у.п. [10] припадає на природний газ,
з них 5,7 млн т у.п. витрачається як сировина та
на непаливні потреби, та враховується як сиро-
вина лише в цілому по галузі.
За даними статистичного збірника
«Паливно-енергетичні ресурси України» спо-
Таблиця 2 – Динаміка споживання енергоресурсів у хімічній промисловості України
за 2005–2010 рр.
живання палива скоротилось з 10,65 млн т у.п. у
2005 р. до 8,31 млн т у.п. у 2012 р., тобто на 22%.
Падіння споживання палива у 2009 р. порівня-
но з 2005 р. становило 45,6%, що було пов’яза-
но з економічною кризою.
На початку фінансової кризи 2008 р. обсяг
виробництва хімічної продукції спочатку ско-
ротився вдвічі, що характеризує хімічну проми-
словість як більш вразливу до кризових явищ,
ніж більшість інших галузей промисловості. В
той самий час, з 2010 р. темпи виробництва
хімічної продукції відновлюються швидше, ніж
у середньому по всіх галузях промисловості
України. В 2012 р. загальний приріст проми-
30 ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2014, вип. 2 (37)
В.В. СТАНИЦІНА
Таблиця 3 – Виробництво та експорт* аміаку, карбаміду та аміачної селітри
у 2006–2012 рр. [12]
31ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2014, вип. 2 (37)
Аналіз чинників, що впливають на енергоспоживання у хімічній промисловості при виробництві добрив
слового виробництва майже зупинився, тоді як
хімічне виробництво хоч і сповільнило темп
приросту, але протягом весни 2012 р. демон-
струвало 7% приросту рік-до-року [3].
Частка природного газу у структурі палива
дорівнює 94,5–97,3%. Зменшення споживання
природного газу у галузі становило 26,9% – з
8,7 млрд м3 у 2005 р. до 7 млрд м3 у 2012 р.; з
нього 74–78% використовується на неенерге-
тичні цілі – як сировина, матеріал.
Експорт продукції хімічної промисловості у
2008–2012 рр. коливався в межах 6%–7,5% від
загального експорту країни. Сукупна вартість
експортованих товарів у кризовий 2009 р. була
вдвічі меншою, ніж у 2008 р. Імпорт хімічної
продукції перевищував експорт по вартості як у
абсолютних значеннях, так і відносно решти
видів імпортованих товарів.
Експорт хімічної продукції за 2006–2012 рр.
збільшився з 3387 до 5059 млн дол. США, або
на 49,4%, зокрема: продуктів неорганічної хімії
– з 1086,6 до 1695,7 млн дол. США, або на 56%
(33,3% від експорту хімічної продукції у
2012 р.); добрив – з 998,7 до 1791,3 млн дол.
США, або на 79% (34% від експорту хімічної
продукції у 2012 р.), основну частину експорту
добрив становить карбамід (сечовина). Третина
експорту у 2012 р. припала на решту хімічної
продукції [11].
Імпорт хімічної продукції за 2006–2012 рр.
збільшився з 3888,6 до 8586,4 млн дол. США,
або у 2,2 раза, зокрема: органічних хімічних
сполук з 518,6 до 920,4 млн дол. США або у
1,8 раза; фармацевтичної продукції з 1384,8 до
3307,9 млн дол. США або у 2,4 раза, добрив – з
207 до 780,4 млн дол. США або у 3,8 раза.
Структура імпорту за ці роки майже не зміни-
лась. Структура імпорту у 2012 р. була такою:
фармацевтична продукція – 38,5%; органічні
хімічні сполуки – 10,7%; ефiрнi олії – 10%;
добрива – 9%; екстракти дубильні – 5,8%,
решта – 26% [11].
Дані щодо виробництва та експорту аміаку
та азотних добрив у 2006–2012 рр. наведено в
табл. 3, з якої видно, що 70–75% вироблених
азотних добрив експортується, близько 75%
експортованих добрив – карбамід; 85–97%
виробленого карбаміду у 2010–2012 рр. було
експортовано.
На виробництво 1 т аміаку витрачається
останнім часом у середньому 1100 м3 газу. На
виробництво 1 т карбаміду на сучасних установ-
ках витрачається 580–600 кг аміаку. На вироб-
ництво аміачної селітри – близько 500 кг аміаку.
Таким чином, на виробництво 1 т карбаміду
витрачається близько 650 м3 газу, на виробницт-
во аміачної селітри – близько 550 м3 газу [13].
Споживання газу в хімічній промисловості в
цілому, а також на виробництво аміаку, карбамі-
ду та аміачної селітри, що експортовані за 2006
р., 2010–2012 рр., наведено в табл. 4.
З наведених вище даних видно, що більше
половини спожитого в галузі газу вивозиться з
експортованими аміаком, карбамідом та аміач-
ною селітрою. У 2006 р. було вивезено 73% спо-
житого газу, у 2010 р. ця величина зменшилась
до 55%, проте у 2012 р. вона знову зросла – до
59%. При вартості газу 416 дол. США за 1000 м3
у 2012 р., вартість газу, що був витрачений як
сировина на виробництво експортованих аміа-
ку та двох видів добрив, становитиме, як міні-
мум, 1,7 млрд дол. США.
Таблиця 4 – Витрата газу на виробництво деяких видів експортованої хімічної продукції у
2006 р., 2010–2012 рр., млрд м3
Показником, що характеризує ефективність
виробництва, є наскрізна енергоємність, яка
включає не тільки витрати ПЕР безпосередньо
на технологічний процес, а й витрату газу як
сировини та витрату ПЕР у попередніх техно-
логічних процесах (наприклад, аміак є сирови-
ною для виробництва карбаміду та аміачної
селітри, тому енергоємність аміаку врахована у
наскрізній енергоємності зазначених добрив).
Динаміку зміни частки ПЕР, витрачених на
виробництво аміаку, карбаміду та аміачної
селітри, що були експортовані у 2010–2012 рр.,
наведено у табл. 5.
Оскільки виробничі потужності по вироб-
ництву аміаку та азотних добрив завантажені
приблизно на 90%, і не прогнозується суттє-
вого збільшення споживання карбаміду на
українському ринку, варто очікувати значний
експорт карбаміду й надалі (за умови вироб-
ництва в обсягах останніх років).
Попит на внутрішньому ринку недостатній
для споживання усього обсягу виробленої про-
дукції, тому підприємства реалізують свою
продукцію на внутрішній ринок України лише
у міру попиту. Висока вартість газу при знижен-
ні цін на добрива на світовому ринку змушує
32 ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2014, вип. 2 (37)
В.В. СТАНИЦІНА
Таблиця 5 – Динаміка зміни частки ПЕР, витрачених для експорту деяких видів продукції
хімічної промисловості у 2010–2012 рр.
заводи працювати собі у збиток або зупиняти
виробництво, як це відбувалось останніми
роками. Можна сказати, що існує пряма залеж-
ність між ціною газу для виробництва, вартістю
добрив на світовому ринку і виробництвом чи
простоєм підприємств, що виробляють добри-
ва.
Проведені дослідження щодо співвідношен-
ня вартісних показників і обсягів виробництва
показали, що якщо вартість аміаку на світовому
ринку становить 90% або менше від вартості
газу для хімічних підприємств, відбувається
зупинка виробництва, оскільки собівартість
стає більшою за ціну. Та сама картина і для доб-
рив: для карбаміду межею рентабельності є
ситуація, коли вартість карбаміду на світовому
ринку становить 65% або менше від вартості
газу для українських підприємств. Наприклад,
за даними [14], у жовтні 2013 р. ціна газу була
470 дол. США за тис. м3, вартість аміаку на
умовах FOB Чорне море – 425 дол. США/т,
карбаміду – 300–305 дол. США/т, не працюва-
ли заводи групи Ostchem Д. Фірташа, оскільки
аміак на світовому ринку впав у ціні від рівня,
який власник назвав прийнятним для його
заводів – 440 дол. США за тонну. При тій самій
ціні газу на початку 2013 р. вартість аміаку на
світовому ринку була 530 дол. США за тонну,
карбаміду – понад 400 дол. США, виробництво
не зупинялось [15].
Таким чином, можна зробити висновок про
те, що обсяги виробництва азотних добрив та
аміаку, як і ПЕР на виробництво, залежать, в
першу чергу, від співвідношення ціни продукції
на світовому ринку та газу для її виробництва.
Галузева програма енергоефективності та
енергозбереження на період до 2017 р. для під-
приємств-виробників азотних добрив містить
план заходів з енергозбереження, серед яких
найбільший енергозберігаючий ефект мають:
реконструкція конвекційної частини печей
риформінгу агрегатів аміаку; реконструкція
конверторів синтезу аміаку; модернізація ком-
пресорів синтез-газу; впровадження безком-
пресорної схеми подачі природного газу в цех;
впровадження технології утилізації тепла газів,
що відходять; реконструкція агрегатів вироб-
ництва азотної кислоти [2]. Реалізація частини
заходів вже дозволила зменшити питоме спо-
живання природного газу більше ніж на 300 м3
на тонну аміаку, до 1120 м3. На «Рівнеазоті»
витратний коефіцієнт становить 990 м3 на
тонну аміаку, майже стільки ж, скільки на
нових підприємствах [5].
Для зменшення впливу зростання ціни газу
на хімічне виробництво необхідно й надалі
впроваджувати енергозберігаючі технології (в
першу чергу, зменшення питомої витрати газу
на виробництво аміаку до європейського рівня,
а також питомої витрати аміаку на виробницт-
во карбаміду та аміачної селітри), що дозволить
знизити енергетичну складову у собівартості
виробництва, та збільшувати виробництво
наукоємної малотоннажної продукції з міні-
мальною часткою газу в собівартості продукції.
Результати дослідження було представлено
на ХІІІ Всеукраїнському конкурсі «Молодь –
енергетиці України 2013».
ВИСНОВКИ
Визначено, що на виробництво аміаку, кар-
баміду та аміачної селітри, що експортуються,
витрачається близько 60% спожитого у галузі
природного газу; у 2012 р. ця величина стано-
вила 4,14 млрд м3 газу, вартість якого близько
1,7 млрд дол. США. В цілому на їх виробницт-
во витрачається близько 50% паливно-енерге-
тичних ресурсів, витрачених на виробництво
аміаку, карбаміду та аміачної селітри в Україні.
На обсяги споживання ПЕР в галузі впли-
вають значний обсяг виробництва енергоємної
великотоннажної продукції, такої як аміак та
азотні добрива, значні обсяги експорту
зазначеної продукції (85–97% вироблених кар-
баміду та 48–52% аміачної селітри), а також
співвідношення ціни продукції на світовому
ринку та природного газу для виробництва.
При світовій ціні на продукцію, що менша від
її собівартості (внаслідок високої ціни на при-
родний газ), відбувається зупинка виробницт-
ва, що призводить до різкого зменшення
енергоспоживання. Пріоритетним напрямком
розвитку хімічного комплексу має стати рекон-
струкція та модернізація діючих підприємств, а
також збільшення обсягів наукоємної продук-
ції з мінімальною часткою газу в собівартості
продукції.
1. Проведення аналізу, розрахунків і
порівняльних оцінок показників енергоєм-
ності та повної енергоємності промислової
продукції: звіт про НДР (заключн.) :
«Енергоємність-2»; кер. М.В. Гнідий. – К.,
Інститут загальної енергетики НАН
України, 2003. – № ДР 0101U002717.
33ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2014, вип. 2 (37)
Аналіз чинників, що впливають на енергоспоживання у хімічній промисловості при виробництві добрив
2. Галузева програма енергоефективності
та енергозбереження на період до 2017 р.
3. Ерсте Банк – Огляд хімічної промисло-
вості. 21 серпня, 2012. – К.: АТ «ЕРСТЕ
БАНК», 2012. – 16 с.
4. Пояснювальна записка до проекту
Закону України «Про державну підтримку
розвитку виробництва та споживання хіміч-
них добрив в Україні в зв’язку з світовою
фінансовою та економічною кризою»
№ 4632 від 10.06.2009. – Режим доступу:
w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&
pf3511=35488&pf35401=143894.
5. Наши химики – впереди российских
[Електронний ресурс] // Сайт компании
LogoTek-agro. – Режим доступу:
http://logotekagro.blogspot.com/2011/05/blog
-post_13.html.
6. Промисловість України: тенденції, про-
блеми, перспективи / Н.В. Тарасова,
Л.П. Клименко, В.М. Ємельянов та ін. –
Миколаїв : Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили,
2011. – 320 с. – Режим доступу :
http://lib.chdu.edu.ua/pdf/monograf/52/18.pd
f.
7. Маслак А. Мінеральні добрива – запо-
рука високих урожаїв // Агро бізнес сьогод-
ні. – 2012. – №6(229). – Режим доступу:
http://www.agro-business.com.ua/agromarket-
ing/960-2012-03-30-16-06-49.html.
8. Український ринок мінеральних доб-
рив: підсумки 2012 [Електронний ресурс] //
Сайт ТОВ «Світ Агро Технологій» – 11 січня
2013. – Режим доступу:
http://svitagro.com/ukrayinskiy-rinok-mineral-
nih-dobriv-pidsumki-2012-0.
9. Хімічна промисловість України
(2007р.). Міністерство економічного розвит-
ку і торгівлі України. Державна підтримка
українського експорту. – Режим доступу:
http://ukrexport.gov.ua/ukr/prom/ukr/14.html.
10. Паливно-енергетичні ресурси України.
Статистичний збірник. – К.: Державна
служба статистики, 2011. – 316 с.
11. Зовнішня торгівля України. – К.:
Державна служба статистики України, 2012.
– 102 с.
12. Експорт-імпорт окремих видів товарів
за країнами світу у 2006–2012 рр. // Сайт
Державної служби статистики :
http://www.ukrstat.gov.ua/.
13. Технология производства карбамида
[Електронний ресурс] // Сайт компанії
Uhde. – 2010. – 24 с. – Режим доступу:
www.uhde-russia.com/files/02_carbomid.pdf.
14. Украина: бизнесмен Дмитрий Фирташ
после 20 октября 2013 года решит вопрос
пуска химкомбинатов [Електронний ресурс]
// Химия Украины и мира. – 21 жовтня 2013
р. – Режим доступу:
http://ukrchem.dp.ua/2013/10/21/ukraina-
biznesmen-dmitrij-firtash-posle-20-oktyabrya-
2 0 1 3 - g o d a - r e s h i t - v o p r o s - p u s k a -
ximkombinatov.html.
15. Українські виробники добрив зупи-
няють виробництво до кращих часів
[Електронний ресурс] // Сайт телекомпанії
tvi. – 04 вересня 2013 р. – Режим доступу:
http://tvi.ua/new/2013/09/04/ukrayinski_vyro
bnyky_dobryv_zupynyayut_vyrobnyctvo_do_kr
aschykh_chasiv.
Надійшла до редколегії 22.04.2014
Рецензент
Декан хіміко-технологічного факультету
Національного технічного
університету України
«Київський політехнічний інститут»,
завідувач кафедри технології неорганічних
речовин і загальної хімічної технології,
заслужений діяч науки і техніки України,
д-р техн. наук, професор
І.М. Астрелін
34 ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2014, вип. 2 (37)
В.В. СТАНИЦІНА
|
| id | systemreorg-article-519 |
| institution | System Research in Energy |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-19T01:16:40Z |
| publishDate | 2014 |
| publisher | General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | systemreorg/b2/62b01082b05fbca31f608f6aaaa11db2.pdf |
| spelling | systemreorg-article-5192026-07-18T12:57:41Z Factors affecting energy consumption in chemical industry for the production of fertilisers Аналіз чинників, що впливають на енергоспоживання у хімічній промисловості при виробництві добрив Stanytsina V.V. chemical industry, nitrogen fertilisers, exports, energy consumption, natural gas. хімічна промисловість, азотні добрива, експорт, енергоспоживання, природний газ. Ukraine's chemical complex consumes an average annual of 6 to 8.5 bcm of natural gas (over 10% of national demand), mostly for the production of mineral fertilisers, where 75% of gas is used as a raw material. The domestic chemical industry produces predominantly urea (about 60%) and ammonium nitrate (about 30%). Ammonium nitrate is the most popular product on the internal fertilizer market, and most of the urea output (up to 97% in 2012) is exported. Ammonia is the main raw material for the production of urea and ammonium nitrate.Fertilisers and inorganic chemistry products each make up almost 35% in exports of chemical products, the rest products 30 %. As for imports, pharmaceutical products account for more than one third of chemical products imported in recent years.About 60% of gas consumption in the industry falls on ammonia, urea and ammonium nitrate, which are exported. A total of 4.1 bcm of natural gas was used to make these products in 2012. In general, exported goods take up about 50% of energy resources used for the production of ammonia, urea and ammonium nitrate in Ukraine. Energy consumption in the industry is acted upon by the export-oriented production of nitrogen fertilisers and the correlation between the price of natural gas for the production of fertilisers and global fertiliser prices. Хімічний комплекс України в середньому споживає щорічно 6–8,5 млрд м3 природного газу (більше 10% від спожитого у країні), основне споживання якого припадає на виробництво мінеральних добрив, при цьому 75% газу витрачається як сировина. Серед мінеральних добрив у вітчизняній хімічній промисловості домінує карбамід (близько 60%) та аміачна селітра (близько 30%). Аміачна селітра – найпопулярніший продукт на внутрішньому ринку мінеральних добрив, основна частина карбаміду експортується – до 97% (2012 р). Аміак – основна сировина для виробництва карбаміду та аміачної селітри.Експорт хімічної продукції має таку структуру: майже по 35% припадає на добрива та неорганічну хімію, 30% – на решту продукції. Імпорт хімічної промисловості останніми роками більше ніж на третину складався з фармацевтичної продукції.В статті визначено, що на виробництво аміаку, карбаміду та аміачної селітри, що експортуються, витрачається близько 60% спожитого у галузі природного газу. У 2012 р. на виробництво зазначеної продукції було витрачено 4,1 млрд м3 природного газу. В цілому на виробництво експортованої продукції витрачається близько 50% паливно-енергетичних ресурсів, витрачених на виробництво аміаку, карбаміду та аміачної селітри в Україні. На енергоспоживання в галузі впливає експортна орієнтація виробництва азотних добрив та співвідношення ціни на природний газ для виробництва та світових цін на добрива. General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2014-04-29 Article Article application/pdf https://systemre.org/index.php/journal/article/view/519 System Research in Energy; No. 2 (37) (2014): The Problems of General Energy; 27-34 Системні дослідження в енергетиці; № 2 (37) (2014): Проблеми загальної енергетики; 27-34 2786-7102 2786-7633 uk https://systemre.org/index.php/journal/article/view/519/454 Copyright (c) 2014 Stanytsina V.V. https://creativecommons.org/publicdomain/zero/1.0 |
| spellingShingle | chemical industry nitrogen fertilisers exports energy consumption natural gas. Stanytsina V.V. Factors affecting energy consumption in chemical industry for the production of fertilisers |
| title | Factors affecting energy consumption in chemical industry for the production of fertilisers |
| title_alt | Аналіз чинників, що впливають на енергоспоживання у хімічній промисловості при виробництві добрив |
| title_full | Factors affecting energy consumption in chemical industry for the production of fertilisers |
| title_fullStr | Factors affecting energy consumption in chemical industry for the production of fertilisers |
| title_full_unstemmed | Factors affecting energy consumption in chemical industry for the production of fertilisers |
| title_short | Factors affecting energy consumption in chemical industry for the production of fertilisers |
| title_sort | factors affecting energy consumption in chemical industry for the production of fertilisers |
| topic | chemical industry nitrogen fertilisers exports energy consumption natural gas. |
| topic_facet | chemical industry nitrogen fertilisers exports energy consumption natural gas. хімічна промисловість азотні добрива експорт енергоспоживання природний газ. |
| url | https://systemre.org/index.php/journal/article/view/519 |
| work_keys_str_mv | AT stanytsinavv factorsaffectingenergyconsumptioninchemicalindustryfortheproductionoffertilisers AT stanytsinavv analízčinnikívŝovplivaûtʹnaenergospoživannâuhímíčníjpromislovostíprivirobnictvídobriv |