Directions of an Effective Development of Coal Industry With Provision For Energy Safety Requirements

The uncertainty of geopolitical, safety, economy factors of the country's fuel balances forming, which describes a current moment of its historical development, puts forward a range of requirements regarding to methodical and modeling techniques of prognosis and optimization of development dire...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2014
Автори:	Perov M.O., Kaplin M.I., Makarov V.M., Bilan T.R.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2014
Теми:	energy/power security diversification coal mining competitiveness.
Онлайн доступ:	https://systemre.org/index.php/journal/article/view/524
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	System Research in Energy
Завантажити файл:

Репозитарії

System Research in Energy

_version_	1871103977583542272
author	Perov M.O. Kaplin M.I. Makarov V.M. Bilan T.R.
author_facet	Perov M.O. Kaplin M.I. Makarov V.M. Bilan T.R.
author_institution_txt_mv	[ { "author": "Perov M.O.", "institution": null }, { "author": "Kaplin M.I.", "institution": null }, { "author": "Makarov V.M.", "institution": null }, { "author": "Bilan T.R.", "institution": null } ]
author_sort	Perov M.O.
baseUrl_str	https://systemre.org/index.php/journal/oai
collection	OJS
datestamp_date	2026-07-18T12:57:41Z
description	The uncertainty of geopolitical, safety, economy factors of the country's fuel balances forming, which describes a current moment of its historical development, puts forward a range of requirements regarding to methodical and modeling techniques of prognosis and optimization of development directions of the coal industry. In conditions when not only import, but also significant number of domestic coal mining sources is enough controversial, the main direction of model studies must be the determination of balanced volumes of coal supply towards the country's economy from those sources, based on consideration of diversification of supply under restricted capacity of a transport infrastructure and pricing conditions of the coal markets.The major factors of the development directions forming the coal mining industry of Ukraine are formalized in the coal industry development model.Directing the investments towards technological and economy attractive enterprises and, hereby, reducing the cost of production, is provided in the framework of this model by simultaneous consideration of the domestic mining and imports.The determination of appropriate share of coal imports is accomplished with a consideration of demands of the national power security, which can be guaranteed by the coal industry. Forming of the coal mining industry development directions is proposed to accomplish in the framework of a scientifically justified program of investment projects based on simultaneous consideration of the economy feasibility, competitiveness at the global coal markets and power security depending on the possible national fuel balance change in a favor of coal fuel.
first_indexed	2026-03-24T02:02:06Z
format	Article
fulltext	5ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2014, вип. 3 (38) ПРОГНОЗУВАННЯ, СИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ ТА ОПТИМІЗАЦІЯ СТРУКТУРНОГО РОЗВИТКУ ЕНЕРГЕТИКИ Оскільки Україна не має достатніх запасів природного газу та нафти, вітчизняне вугілля відіграє провідну роль в забезпеченні енерге- тичної безпеки держави. У структурі запасів горючих корисних копалин в Україні на вугіл- ля припадає 94,4%, на газ – 3,6% (з них 1,6% – метан вугільних родовищ) і на нафту – 2,0%. Для порівняння, світові підтверджені запаси за даними Європейської економічної комісії ООН оцінюються: вугілля – 91,0%, нафти – 5,0%, природного газу – 3,0%, урану – 1%. За її ж прогнозами в перспективі питома вага вугілля у світовому паливно-енергетичному балансі і, тим більше, у балансі вуглевидобув- них країн зростатиме [1]. В умовах випереджаючого зростання потреби в коксівному вугіллі збільшилася частка імпортного вугілля в структурі спожи- вання коксохімічними підприємствами України. Цей показник зріс з 7,5% у 2001 р. до 55% у 2013 р. Зокрема, у 2013 році в Україну було імпортовано 14,2 млн т вугілля, з них 10,9 млн т – вугілля для коксування (табл. 1). Основні поставки здійснювалися з Росії, США, Казахстану. Збільшення поста- вок коксівного вугілля з США та Австралії, УДК 622:001.12/.18 М.О. ПЕРОВ, М.І. КАПЛІН, В.М. МАКАРОВ, Т.Р. БІЛАН Інститут загальної енергетики НАН України, вул. Антоновича, 172, м. Київ, 03680, Україна НАПРЯМИ ЕФЕКТИВНОГО РОЗВИТКУ ВУГІЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ З УРАХУВАННЯМ ВИМОГ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ БЕЗПЕКИ Визначено основні напрями ефективного розвитку вугільної галузі з метою дове- дення її техніко-економічних показників до ринкових вимог в умовах дефіциту внут- рішніх ресурсів вуглецевмісних палив. Запропоновано модель розвитку галузі для порівняння варіантів спрямування інвестицій в умовах ринкової конкуренції вироб- ників вугільної продукції. Обґрунтовано необхідність модернізації вугільного секто- ру економіки, спрямованої на максимально досяжне зниження собівартості внутрі- шнього видобутку вугілля для забезпечення вимог енергетичної безпеки. К л ю ч о в і с л о в а: енергетична безпека, диверсифікація, вуглевидобуток, конку- рентоздатність. © М.О. ПЕРОВ, М.І. КАПЛІН, В.М. МАКАРОВ, Т.Р. БІЛАН, 2014 Таблиця 1 – Складові балансу вугілля за 2007–2013 рр. 6 ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2014, вип. 3 (38) М.О. ПЕРОВ, М.І. КАПЛІН, В.М. МАКАРОВ, Т.Р. БІЛАН потребує вирішення питання побудови нових та збільшення глибини існуючих морських портів. Обсяг імпорту енергетичного вугілля в Україну необхідно визначати лише за умови значного збільшення потреби, пов’язаного із зростанням економіки в цілому, з урахуванням вимог енергетичної безпеки держави, конку- рентних цінових показників собівартості й транспортування, або заміщення коксівних марок більш якісним, низькосірчистим імпорт- ним вугіллям. Офіційним документом, в якому наводять- ся індикатори стану енергетичної безпеки (табл. 2), на сьогодні є Методика розрахунку рівня економічної безпеки України [2], затверджена наказом Мінекономіки від 02.03.2007 р. № 60. Відповідно до [3], на сьогодні основними загрозами енергетичній безпеці України є скорочення видобутку і виробництва власних енергоресурсів, насамперед, вугілля, нафти, нафтопродуктів, при зростанні їх дефіциту у країні та залежності вітчизняної економіки від імпорту. Вивченню проблеми енергетичної безпеки та диверсифікації постачання вугіль- ної продукції присвячено роботи вітчизняних вчених М.П. Ковалко, А.І. Шевцова, Г.Л. Майдукова, Д.К. Турченко та ін. [4–7]. Таким чином, в умовах ринкових відносин між виробниками, постачальниками та спо- живачами вугілля, проблема надійного поста- чання вугільної продукції постає у контексті відшукання доцільного співвідношення обся- гів надходження з вітчизняних паливних баз та за імпортом. Із врахуванням вимог енерге- тичної безпеки допустимі значення цього співвідношення мають гарантуватися належ- ним розвитком вуглевидобувної галузі країни, що забезпечується відповідним спрямуван- ням капіталовкладень (інвестицій) у най- більш технологічно ефективні сектори вугле- видобувної та переробної промисловостей. З точки зору економічної доцільності, основ- ним чинником розвитку та модернізації об’єктів власного видобутку є таке зниження собівартості вугільної продукції, при якому за достатніх значень рентабельності ціна вугілля є конкурентною з цінами надходження за імпортом. Тому, метою цього дослідження є відшукання напрямків розвитку вугільної промисловості при одночасному забезпеченні економічно-доцільного функціонування та енергетичної безпеки держави на основі порівняння варіантів спрямування інвестицій у галузь. Таблиця 2 – Порогові значення індикаторів стану енергетичної безпеки 7ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2014, вип. 3 (38) Напрями ефективного розвитку вугільної промисловості з урахуванням вимог енергетичної безпеки Ці напрямки у даному дослідженні визна- чаються з такої балансово-оптимізаційної моделі розвитку та реформування вугільної промисловості. Модель, що пропонується нижче, заснована на припущенні існування збиткових державних вуглевидобувних підприємств, прибуткових приватних шахт, а також джерел надходження імпортованого вугілля, які разом функціо- нують в умовах ринкових відносин. Метою реформування вугільної галузі вва- жається визначення таких цільових капітало- вкладень у шахтопідприємства, які максималь- но ефективно переводять збиткові шахти у множину прибуткових. У загальному вигляді задача реформування вугільної галузі формулюється так: необхідно надати максимум сукупному прибутку вугіль- них підприємств країни за рахунок підвищення видобутку прибуткових шахт, а також здійснен- ня капіталовкладень у державні збиткові шах- топідприємства: за умови повного задоволення потреб у всіх видах вугільної продукції за рахунок власного видобутку на державних та приватних шахтах, а також за рахунок імпортування необхідних обсягів дешевших або дефіцитних видів про- дукції: Капіталовкладення у збиткові вугільні під- приємства покращують їх виробничий потен- ціал шляхом збільшення продуктивності видо- бування: а також зниження собівартості. Вітчизняні вуглевидобувні підприємства зобов’язані видобути мінімально необхідний обсяг вугілля, виходячи з умов енергетичної безпеки країни. Ці умови передбачають: – частка власних джерел у балансі паливно- енергетичних ресурсів держави має перевищу- вати 50% загального обсягу надходження – частка імпорту палива з однієї країни (компанії) в загальному обсязі надходження палива за імпортом має не перевищувати 30% Обсяг капіталовкладень обмежується згори максимально можливим значенням, що отри- мується з умов ефективності капіталовкладень: Ki ≤ Ki max. (6) Шахти, з рівнем видобутку нижче мінімаль- ного, не інвестуються: Сукупний обсяг капіталовкладень у збитко- ві шахтопідприємства галузі знаходиться на рівні, що не перевищує рівень дотацій, вста- новлений державою для вугільної галузі У співвідношеннях (1)–(8) введено такі позначення: Цm – ринкова ціна вугільної продукції виду m, грн/т; sim, sjm – собівартість видобутку вугільної продукції виду m на державному підприємстві і та приватному підприємстві j, відповідно грн/т; Ki – обсяг інвестицій у шахтопідприємство і протягом розрахункового періоду, грн; ΩД, ΩП, ΩІ – множини індексів шахтопід- приємств державної, приватної форми власно- сті, та джерел імпортування відповідно; NM,i, NM,j – кількість видів вугільної продук- (1) (2) (5) (3) (4) (7) (8) 8 ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2014, вип. 3 (38) М.О. ПЕРОВ, М.І. КАПЛІН, В.М. МАКАРОВ, Т.Р. БІЛАН ції, що видобуваються на державній шахті i та приватній шахті j відповідно; xim, xjm, xlm – обсяги видобутку/імпортування вугільної продукції виду m на державній шахті i, приватній шахті j, а також обсяг його надход- ження за імпортом з джерела l, відповідно, т; XП,m – обсяг загальної потреби на вугільну продукцію виду m, т; NM – загальна кількість видів вугільної про- дукції, що споживається в країні; Xim – продуктивність шахтопідприємства i за вугільною продукцією виду m, т; Ki max – максимально можливе значення капіталовкладень з умов ефективності капіта- ловкладень, грн; xi – загальний обсяг видобутку вугільної продукції на шахтопідприємстві i, т; Xmin – пороговий рівень обсягів видобутку, за якого шахта потенційно підлягає припинен- ню експлуатації, т; K – сукупний рівень капіталовкладень у галузь, що утворюється за рахунок державних коштів, а також приватних інвестицій, грн; ν = 0,3 – порогове значення індикатора енергетичної безпеки «Частка імпорту з одного джерела»; μ = 0,5 – порогове значення індикатора енергетичної безпеки «Частка власних джерел у паливно-енергетичному балансі». Розв’язок задачі (1) – (8) дає економічно доцільні за критерієм максимізації прибутку обсяги власного видобутку вугільної продукції, що споживається в країні, необхідні обсяги її імпортування, а також обсяги капіталовкла- день/інвестицій у вітчизняні вуглевидобувні підприємства державної форми власності, з метою поступового переведення їх до класу прибуткових. У межах отриманих значень оптимальних інвестицій Ki, i = 1, Ni здійснюється переоблад- нання шахт вуглевидобувними комплексами (видобувною технікою нового технічного рівня). Оптимальне розміщення вуглевидобув- них комплексів визначається за комплексним критерієм продуктивності, що утворюється добутком критеріїв питомої продуктивності на одиницю витрат електричної енергії, а також питомої продуктивності відносно фінансових витрат на модернізацію. Модель розвитку вугільної промисловості (1)–(8) можна розглядати відносно змінних обсягів вугільної продукції xi, а також обсягів інвестицій у шахтопідприємства Ki. У цьому випадку розв’язком оптимізаційної задачі моделі будуть узгоджені значення видобутків шахт та інвестицій у їх реконструкцію, що задовольняють умови (2) – (8), а, отже, надають максимум сукупному прибутку за умови обмеженого сумарного обсягу інвести- цій (8). В такій постановці модель подає задачу нелінійної оптимізації в силу критерію оптимі- зації (1) через залежність собівартостей від капіталовкладень, а також, можливо, умови (3). Разом з тим, залежність продуктивності шахтопідприємства від обсягу капіталовкла- день на його модернізацію (3), як правило, є індивідуальною характеристикою кожного розглядуваного проекту реконструкції. Отримати формальні функціональні залежно- сті цієї величини від величини інвестицій на- разі досить складно (практично неможливо), особливо у випадку приватизованих підпри- ємств. Загальна характеристика ефективності заходів розвитку вугільної галузі подається у табл. 3. Як видно з табл. 3, заходи модернізації сто- суються як окремих шахтопідприємств галузі, так і шахтооб’єднань, а також можуть впровад- жуватися по галузі в цілому. Тому, вплив капіталовкладень на зміну обся- гів видобування кожної шахти та відповідної собівартості видобутку доцільно враховувати для наперед визначених варіантів реконструк- ції, модернізації галузі. Як вихідні дані для такого врахування може бути використаний, наприклад, попередній перелік з 38 шахт, які мають перспективу розвитку та є найбільш привабливими до приватизації, та 46 шахт, які можуть мати перспективу розвитку за умови зміни цінової політики, впровадження високо- продуктивного очисного обладнання для від- робки тонких пластів, збільшення інтенсивно- сті капітального будівництва та ін. [8]. До основних напрямів розвитку галузі, у межах яких розглядаються зазначені заходи модернізації, можна віднести: техніко-техноло- гічний, економічний, екологічний, інтелекту- альний. Ці напрями розвитку галузі тісно 9ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2014, вип. 3 (38) Напрями ефективного розвитку вугільної промисловості з урахуванням вимог енергетичної безпеки Таблиця 3 – Ефективність заходів розвитку вугільної галузі 10 ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2014, вип. 3 (38) М.О. ПЕРОВ, М.І. КАПЛІН, В.М. МАКАРОВ, Т.Р. БІЛАН пов’язані між собою і їх задачі мають вирішува- тися комплексно з виділенням найбільш ваго- мих для конкретного підприємства (об’єднан- ня, шахтоуправління, тощо). Головне місце за пріоритетністю належить техніко-технологіч- ному напряму розвитку, який в значній мірі впливає на більшість інших напрямів, і реаліза- цію заходів якого можна здійснити в коротко- строковий та середньостроковий період (най- ближчі 5–15 років). В умовах ринку одним із найважливіших факторів стабільної роботи вугільних підпри- ємств є забезпечення надійного фінансування, тобто вкладення інвестицій у вугільні шахти (державні капіталовкладення, власні кошти підприємств, заощадження населення, кредити банків, фінансовий лізинг тощо). Наразі фінансування здійснюється переважно за раху- нок коштів державного бюджету, і, як правило, у недостатньому обсязі. Для іноземних інвесто- рів вугільна промисловість України є непри- вабливою через значний інвестиційний ризик та дотаційність як додаткове джерело ризиків. Підприємствам важко заощадити кошти у достатньому обсязі не тільки для розвитку, а й для простої підтримки потужностей. Тому на сучасному етапі інвестиційна полі- тика підприємств має набувати нового змісту: відшукання можливостей накопичення влас- них інвестиційних коштів, залучення зовніш- ніх інвестицій, а також інвестицій від галузей вітчизняної промисловості, які зацікавлені у вугільній продукції. З огляду на те, що вугільна промисловість України не має можливості функціонувати без фінансування з боку держави, а оцінка ефектив- ності заходів технологічного напряму пов’язана, перш за все, з можливостями бюджетного фінансування або з можливостями потенційних інвесторів, а також черговістю проведення модернізації шахт і об’єктів вуглезбагачення, до питання розподілу бюджетної фінансової підт- римки вугільної галузі необхідно підходити з врахуванням факторів, що впливають на основ- ні виробничі характеристики вугільного підпри- ємства. Саме цей перелік показників (парамет- рів – обсягів фінансування конкретних проектів модернізації, обсяги виробництва вугільної про- дукції при їх реалізації), покликана визначити оптимізаційна модель (1)–(8). Попередній аналіз виробничих характери- стик підприємств вугільної промисловості, виконаний науковцями Інституту загальної енергетики НАН України, дає відповідь на питання щодо перспективи функціонування шахт галузі. Прогнозні дані щодо видобутку вугілля до 2030 р. подано на рис. 1. За останні роки вуглевидобуток досяг мак- симуму 85,7 млн т у 2012 р. Розподіл шахт державної форми власності, які разом з приватизованими підприємствами мають забезпечити ці рівні видобутку і підля- гають подальшій приватизації на групи, здій- снюється за визначеним інтегральним критері- єм їх діяльності [9] і дозволяє диференційовано Рис.1. Прогноз видобутку вугілля на період до 2030 р., млн т підійти до проблеми раціонального викори- стання бюджетних коштів для підтримки і роз- витку вугільної промисловості України та надає потенційним інвесторам можливість вибору привабливих об’єктів для здійснення капіта- ловкладень і отримання максимального при- бутку, який може бути спрямований на подаль- ший розвиток інфраструктури вугільної галузі. Це дасть можливість вивести галузь на рівень рентабельності. Підсумковий потенцій- ний рівень видобутку вугілля до 2030 р. стано- витиме 118,8 млн т, у тому числі 87,3 млн т енергетичного вугілля (рис. 1). Для цього будуть задіяні інвестиції у розмірі 181,7 млрд грн (в цінах 2013 року). Більш деталізований аналіз спрямування інве- стицій має здійснюватися за допомогою модель- них засобів дослідження варіантів розвитку галу- зі, зокрема – запропонованої моделі (1)–(8). Обґрунтування критерію (1) оптимізаційної зада- чі цієї моделі, та її обмежувальних умов (2)–(8) спирається на характерні ознаки поточного стану вуглевидобування в Україні в поєднанні з можли- востями розвитку, що надаються ринковим еко- номічним середовищем. Дійсно, в структурі шахтного фонду, попри дострокове закриття значної частини непер- спективних шахт, переважають глибоко збит- кові шахти з обмеженими виробничими мож- ливостями – дрібні (потужністю менше 300 тис. т на рік) та середні (300–599 тис. т), в яких через «вузькі» місця в технологічних лан- ках не завжди можна використовувати сучасні високопродуктивні технології, які б могли забезпечити ефективну роботу. Такі шахти потребують докорінної реконструкції. Нині без реконструкції понад 25 років працюють 96% шахт. Тільки 55 шахт (41%) мають виробничу потужність 600 і більше тис. т на рік, що близь- ко до рівня концентрації виробництва у вугіль- них басейнах близького зарубіжжя (800 тис. т) (табл. 4). На цю групу шахт припадає близько 80% загальних обсягів видобутку вугілля. Основу виробничої бази з вуглевидобутку становлять 31 найбільш потужних рентабельних шахти (з виробничою потужністю 1000 тис. т і більше), їх частка в загальній кількості стано- вить лише 22%, а видобувають вони більше 60% загальних обсягів вугілля. Загальними рисами цих шахт є досить велика (більша 1,2 м) потуж- ність вугільних пластів і використання інтен- сивних технологій з застосуванням високопро- дуктивної техніки нового технічного рівня переважно вітчизняного виробництва. Через недостатність вкладення коштів у модернізацію виробництва активна частина про- мислово-виробничих фондів галузі спрацьована в середньому на 65%. В загальному парку діючо- го вуглевидобувного та прохідницького устатку- 11ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2014, вип. 3 (38) Напрями ефективного розвитку вугільної промисловості з урахуванням вимог енергетичної безпеки Таблиця 4 – Розподіл підприємств за величиною виробничої потужності вання питома вага вуглевидобувних механізова- них комплексів та прохідницьких комбайнів нового технічного рівня становить лише третину, а нових навантажувальних машин і стрічкових конвеєрів – близько 15%. На шахтах, що розроб- ляють круті пласти, майже 60% видобутку вугіл- ля здійснюється відбійними молотками. Важкі умови вуглевидобування, неефектив- не використання виробничих потужностей зумовлюють зростання собівартості продукції. Вугілля, що видобувається на багатьох шахтах, є неконкурентоспроможним на світовому ринку. В табл. 5 наведена собівартість і ціна 1 т готової вугільної продукції за 2011–2013 рр. Як видно з табл. 5, впродовж 2011–2013 рр. продовжувалось зростання собівартості вугілля при одночасному зниженні цін. Ця тенденція пояснюється, очевидно, намаганням вітчизня- них вугільних підприємств зберегти конкурен- тоспроможність на світових ринках вугільної продукції, кон’юнктура яких змушує невпинно знижувати ціни, особливо при значному зни- женні її якості. Разом з тим, макроекономічні чинники – інфляція зокрема, призводять до зростання як умовно-постійних, так і операційних витрат на забезпечення функціонування вугільних підпри- ємств, а отже й обсяги субсидій. Таким чином, 12 ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2014, вип. 3 (38) М.О. ПЕРОВ, М.І. КАПЛІН, В.М. МАКАРОВ, Т.Р. БІЛАН Таблиця 5 – Собівартість і ціна 1 тонни готової вугільної продукції значна частина зростаючого фінансування вугільної галузі з державного бюджету, рис. 2, спрямовується на субсидії, не дозволяючи здій- снювати достатнє інвестування в розвиток та модернізацію, передусім технологічну. Обсяг державного фінансування вугільної галузі за період з 2001 по 2013 рр. зріс майже у 7,5 раза і у 2013 р. досяг 14,9 млрд грн. Разом з тим, держава не має права на значне скорочення шахтного фонду з міркувань енергетичної безпеки та суттєвого впливу соціальних чинників, особливо в умовах зростання політичної нестабільності. Внаслідок цього в найближчому майбутньому необхідно очікувати подальшого зростання роз- риву між цінами на вугілля та його собівартістю. Вирішення проблеми полягає у кардиналь- ному збільшенні інвестицій у галузь, достатньому для впровадження масштабних проектів реконструкції та модернізації, здатних суттєво знизити собівартість виробництва 13ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2014, вип. 3 (38) Напрями ефективного розвитку вугільної промисловості з урахуванням вимог енергетичної безпеки Рис.2. Фінансування вугільної галузі з державного бюджету, млрд грн вугільної продукції. Розподіл цих коштів доцільно здійснювати на основі системної оцінки зростання прибутку всієї галузі за допо- могою запропонованої оптимізаційної моделі. На даний час у зв’язку з перспективою будівництва в Україні заводів з переробки вугілля у синтетичні палива знов набуває знач- ної актуальності задача збільшення видобутку вугілля. Виробництво синтетичних палив за сучасними технологіями дозволить зменшити імпорт природного газу та нафти в Україну, тим самим підвищивши її енергетичну незалеж- ність, а також суттєво зменшити техногенне навантаження від вугільної галузі на довкілля. ВИСНОВКИ 1. Вугільна галузь в найближчі роки має виступати гарантом енергетичної безпеки дер- жави, проте, з огляду на її фактичний стан і фінансові можливості щодо забезпечення зро- стання потенціалу видобутку, вона потребує докорінного реформування в межах науково обґрунтованої програми інвестиційних про- ектів. 2. Формування стратегічних напрямків роз- витку вугільної галузі має здійснюватись на основі одночасного врахування економічної доцільності, конкурентоспроможності на сві- тових ринках вугільної продукції, енергетичної безпеки за умови можливих змін структури паливного балансу держави на користь вугіль- ного палива. 3. Основні чинники визначення напрямів реформування вуглевидобувної галузі України формалізовано у моделі розвитку вугільної про- мисловості, яка забезпечує оптимальне спря- мування інвестицій у технологічно та еконо- мічно привабливі підприємства і, таким чином, зниження собівартості, а також визначення необхідної частки імпорту вугілля з урахуван- ням вимог енергетичної безпеки. 4. Наявна наразі тенденція до зниження цін на вугілля при одночасному зростанні собівар- тості його видобутку, що визначається кон’юнктурою світових ринків вугільного палива і погіршенням внутрішніх макроеконо- мічних показників, має бути подолана шляхом залучення інвестицій у системну модернізацію галузі. 1. Тенденции развития топливно-энергети- ческого комплекса Украины [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uechm.com/news.php?id=6. 2. Методика розрахунку рівня економічної безпеки України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.me.gov.ua/con- trol/uk/publish/article?art_id=97980&cat_id= 38738. 3. Указ Президента України від 8 червня 2012 року № 389 Про рішення Ради націо- нальної безпеки і оборони України від 8 червня 2012 року «Про нову редакцію Стратегії національної безпеки України». [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/389/2012. 4. Енергетична безпека України: чинники впливу, тенденції розвитку / За ред. М.П. Ковалка, А.К. Шидловського, В.П. Кухаря. – К. : НАНУ, АТ «Енергозбереження», 1998. – 160 с. 5. Енергетична безпека України: стратегія та механізми забезпечення / А.І. Шевцов, М.Г. Земляний, В.О. Бараннік та ін.; за ред. А.І. Шевцова. – Дніпропетровськ : Пороги, 2002. – 264 с. 6. Майдуков Г.Л. Угольная промышлен- ность в системе энергетической безопасно- сти Украины. Место и потенциальные воз- можности / Г.Л. Майдуков, М.Е. Григорюк, С.С. Майдукова // Наукові праці До- нецького національного технічного універ- ситету. Серія: економічна. Вип. 100-2. – Донецьк: ДонНТУ, 2005. – С. 74–82. 7. Турченко Д.К. Формирование энерго- сырьевой безопасности Украины / Д.К. Турченко. – Донецк: НАН Украины. Ин-т экономики промышленности, 2007. – 348 с. 8. Математична модель розвитку вугільної промисловості України в умовах міжнарод- ної конкуренції / О.В. Стогній, М.І. Каплін, В.М. Макаров, Т.Р. Білан // Проблеми загальної енергетики. – 2014. – Вип. 1(36). – С. 24–32. 9. Методика ранжування шахт України за перспективністю / В.М. Макаров, М.О. Пе- ров, М.М. Макортецький, І.Ю. Новицький // Проблеми загальної енергетики. – 2010. – Вип. 2(22). – С. 26–31. Надійшла до редколегії 30.05.2014 14 ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2014, вип. 3 (38) М.О. ПЕРОВ, М.І. КАПЛІН, В.М. МАКАРОВ, Т.Р. БІЛАН
id	systemreorg-article-524
institution	System Research in Energy
keywords_txt_mv	keywords
language	Ukrainian
last_indexed	2026-07-19T01:16:46Z
publishDate	2014
publisher	General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	systemreorg/7a/288f45743fa22ede59bb7ff656f9f37a.pdf
spelling	systemreorg-article-5242026-07-18T12:57:41Z Directions of an Effective Development of Coal Industry With Provision For Energy Safety Requirements Напрями ефективного розвитку вугільної промисловості з урахуванням вимог енергетичної безпеки Perov M.O. Kaplin M.I. Makarov V.M. Bilan T.R. energy/power security, diversification, coal mining, competitiveness. енергетична безпека, диверсифікація, вуглевидобуток, конкурентоздатність. The uncertainty of geopolitical, safety, economy factors of the country's fuel balances forming, which describes a current moment of its historical development, puts forward a range of requirements regarding to methodical and modeling techniques of prognosis and optimization of development directions of the coal industry. In conditions when not only import, but also significant number of domestic coal mining sources is enough controversial, the main direction of model studies must be the determination of balanced volumes of coal supply towards the country's economy from those sources, based on consideration of diversification of supply under restricted capacity of a transport infrastructure and pricing conditions of the coal markets.The major factors of the development directions forming the coal mining industry of Ukraine are formalized in the coal industry development model.Directing the investments towards technological and economy attractive enterprises and, hereby, reducing the cost of production, is provided in the framework of this model by simultaneous consideration of the domestic mining and imports.The determination of appropriate share of coal imports is accomplished with a consideration of demands of the national power security, which can be guaranteed by the coal industry. Forming of the coal mining industry development directions is proposed to accomplish in the framework of a scientifically justified program of investment projects based on simultaneous consideration of the economy feasibility, competitiveness at the global coal markets and power security depending on the possible national fuel balance change in a favor of coal fuel. Невизначеність геополітичних, безпекових, економічних чинників формування паливних балансів держави, що характеризує поточний момент її історичного розвитку, висуває низку вимог до методичних й модельних засобів прогнозування й оптимізації напрямів розвитку вугільної галузі. В умовах, коли не лише постачання за імпортом, а й наявність значної кількості джерел власного видобутку вугільного палива може бути достатньо сумнівною, основним напрямком модельних досліджень має бути визначення збалансованих обсягів надходження вугільного палива в економіку країни з цих джерел на основі врахування диверсифікації постачання при обмежених можливостях транспортної інфраструктури та цінової кон’юнктури ринків вугільного палива.Основні чинники формування напрямів розвитку вуглевидобувної галузі України формалізовано у моделі розвитку вугільної промисловості. Спрямування інвестицій у технологічно та економічно привабливі підприємства і, таким чином, зниження собівартості забезпечується у моделі шляхом одночасного врахування джерел власного видобутку та імпортування.Визначення необхідної частки імпорту вугілля здійснюється з урахуванням вимог енергетичної безпеки, гарантом якої може бути вугільна галузь. Формування стратегічних напрямків розвитку вугільної галузі пропонується здійснювати в межах науково обґрунтованої програми інвестиційних проектів на основі одночасного врахування економічної доцільності, конкурентоспроможності на світових ринках вугільної продукції, енергетичної безпеки за умови можливих змін структури паливного балансу держави на користь вугільного палива. General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2014-11-03 Article Article application/pdf https://systemre.org/index.php/journal/article/view/524 System Research in Energy; No. 3 (38) (2014): The Problems of General Energy; 5-14 Системні дослідження в енергетиці; № 3 (38) (2014): Проблеми загальної енергетики; 5-14 2786-7102 2786-7633 uk https://systemre.org/index.php/journal/article/view/524/460 Copyright (c) 2014 Perov M.O., Kaplin M.I., Makarov V.M., Bilan T.R. https://creativecommons.org/publicdomain/zero/1.0
spellingShingle	energy/power security diversification coal mining competitiveness. Perov M.O. Kaplin M.I. Makarov V.M. Bilan T.R. Directions of an Effective Development of Coal Industry With Provision For Energy Safety Requirements
title	Directions of an Effective Development of Coal Industry With Provision For Energy Safety Requirements
title_alt	Напрями ефективного розвитку вугільної промисловості з урахуванням вимог енергетичної безпеки
title_full	Directions of an Effective Development of Coal Industry With Provision For Energy Safety Requirements
title_fullStr	Directions of an Effective Development of Coal Industry With Provision For Energy Safety Requirements
title_full_unstemmed	Directions of an Effective Development of Coal Industry With Provision For Energy Safety Requirements
title_short	Directions of an Effective Development of Coal Industry With Provision For Energy Safety Requirements
title_sort	directions of an effective development of coal industry with provision for energy safety requirements
topic	energy/power security diversification coal mining competitiveness.
topic_facet	energy/power security diversification coal mining competitiveness. енергетична безпека диверсифікація вуглевидобуток конкурентоздатність.
url	https://systemre.org/index.php/journal/article/view/524
work_keys_str_mv	AT perovmo directionsofaneffectivedevelopmentofcoalindustrywithprovisionforenergysafetyrequirements AT kaplinmi directionsofaneffectivedevelopmentofcoalindustrywithprovisionforenergysafetyrequirements AT makarovvm directionsofaneffectivedevelopmentofcoalindustrywithprovisionforenergysafetyrequirements AT bilantr directionsofaneffectivedevelopmentofcoalindustrywithprovisionforenergysafetyrequirements AT perovmo naprâmiefektivnogorozvitkuvugílʹnoípromislovostízurahuvannâmvimogenergetičnoíbezpeki AT kaplinmi naprâmiefektivnogorozvitkuvugílʹnoípromislovostízurahuvannâmvimogenergetičnoíbezpeki AT makarovvm naprâmiefektivnogorozvitkuvugílʹnoípromislovostízurahuvannâmvimogenergetičnoíbezpeki AT bilantr naprâmiefektivnogorozvitkuvugílʹnoípromislovostízurahuvannâmvimogenergetičnoíbezpeki

Directions of an Effective Development of Coal Industry With Provision For Energy Safety Requirements

Репозитарії

Схожі ресурси