Comparative Analysis of Energy Effectiveness of Biodiesel Fuel Production from Rape Corn

The paper presents comparative analysis of the different approaches to the definition of energy-economy efficiency of biodiesel fuel from rape corn, and a conclusion is made regarding practicability of its production. Several prospective techniques of such conclusion justification are considered, in...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2014
Автори: Kovalko O.M., Evtukhova T.O., Chuprina L.V.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2014
Теми:
Онлайн доступ:https://systemre.org/index.php/journal/article/view/528
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:System Research in Energy
Завантажити файл: Pdf

Репозитарії

System Research in Energy
_version_ 1871103994783334400
author Kovalko O.M.
Evtukhova T.O.
Chuprina L.V.
author_facet Kovalko O.M.
Evtukhova T.O.
Chuprina L.V.
author_institution_txt_mv [ { "author": "Kovalko O.M.", "institution": null }, { "author": "Evtukhova T.O.", "institution": null }, { "author": "Chuprina L.V.", "institution": null } ]
author_sort Kovalko O.M.
baseUrl_str https://systemre.org/index.php/journal/oai
collection OJS
datestamp_date 2026-07-18T12:57:41Z
description The paper presents comparative analysis of the different approaches to the definition of energy-economy efficiency of biodiesel fuel from rape corn, and a conclusion is made regarding practicability of its production. Several prospective techniques of such conclusion justification are considered, including by the means of distribution of the full primary energy to renewable and non-renewable components, and to the energy of a traditional fuel and the energy of a primary raw material (rape), which are radically opposite from the point of view of their accessibility and economy practicability.
first_indexed 2026-03-24T02:02:06Z
format Article
fulltext 36 ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2014, вип. 3 (38) УДК 620.92:334.75 О.М. КОВАЛКО1, канд. екон. наук, доцент, Т.О. ЄВТУХОВА2, Л.В. ЧУПРИНА2 1 ДК «Газ України», вул. Шолуденко,1, м. Київ, 04116, Україна; 2 Інститут загальної енергетики НАН України, вул. Антоновича, 172, м. Київ, 03680, Україна ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ПОКАЗНИКІВ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА БІОДИЗЕЛЬНОГО ПАЛИВА Проведено порівняльний аналіз різних підходів до визначення енергоекономічної ефек- тивності біодизельного палива з насіння ріпаку та зроблено висновок щодо економічної доцільності його виробництва. Розглянуто декілька перспективних методів обґрунтуван- ня такого висновку, у тому числі шляхом розподілення повної первинної енергії на невід- новлювані і відновлювані складові та на енергію традиційного палива і енергію вихідної сировини (рапсу), які є радикально протилежними з точки зору їх доступності та еконо- мічної доцільності. К л ю ч о в і с л о в а: енергетична ефективність, енергоємність, виробництво біодизеля. Сучасні світові тенденції в енергопостачанні і енерговикористанні значною мірою визна- чаються узгодженою енергетичною політикою розвинутих країн, цілеспрямованою на стриму- вання попиту на нафту і природний газ, та зменшення викидів парникових газів (ПГ) більш ніж у два рази до 2050 року. Це стимулює до переходу від технологій, що використовують традиційні викопні види палива, на інновацій- ні енергетичні технології використання палива з низьким вмістом вуглецю, які мають відіграти вирішальну роль в досягненні запланованих змін шляхом широкого впровадження альтер- нативних джерел енергії. Чисельні публікації з обґрунтування доціль- ності та ефективності використання альтерна- тивних джерел енергії в системах тепло- і енер- гозабезпечення, а також у ролі палива для транспортних засобів, свідчать про те, що насіння ріпаку може стати одним з основних видів рослинної сировини для виробництва біодизеля в багатьох країнах світу [1–9]. За про- гнозом Міжнародного енергетичного агентства до 2050 року біопаливо буде забезпечувати до 27% від загального обсягу споживаного на транспорті палива, де сприятиме заміні дизель- ного пального, а також допоможе уникнути близько 2,1 Гт викидів СО2 на рік. На рис. 1 наведено обсяги вирощування насіння ріпаку з 1965 по 2012 роки в деяких провідних країнах та у світі в цілому. У 2013 році обсяги вирощування насіння ріпаку у світі зросли до 71,2 млн тонн, а у 2014 році трохи зменшилися – до 70,2 млн тонн [10]. За цим показником, з обсягами 1,2–1,9 млн тонн насіння ріпаку у 2009–2012 роках, Україна вхо- дить до першої десятки провідних країн світу, хоча потенціал країни ще далеко не вичерпа- ний в плані розширення посівних площ, підви- щення врожайності, зменшення втрат та впро- вадження енергозберігаючих заходів. Замість продажу насіння ріпаку за кордон як сировини, набагато більш широкі можливості для України розкриваються у разі розгортання власного виробництва біодизеля з вирощеного насіння. На рис. 2 наведено обсяги виробництва біо- дизеля в ряді провідних країн світу, на основі яких можливо оцінити потенціал ринку біоди- зеля у світі. Його виробництво стрімко наро- стає – з 3,8 млн тонн у 2005 році до 20,9 млн тонн у 2011 році. Україна поки що не входить до переліку про- відних країн світу за виробництвом біодизеля, © М.О. КОВАЛКО, Т.О. ЄВТУХОВА, Л.В. ЧУПРИНА, 2014 Порівняльний аналіз показників енергетичної ефективності виробництва біодизельного палива 37ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2014, вип. 3 (38) Рис. 1. Обсяги вирощування насіння ріпаку в деяких країнах світу Рис.2. Виробництво біодизеля в деяких країнах світу при цьому втрачаючи можливості заміни імпортованих нафти та природного газу на потреби, у першу чергу, транспортної галузі, сільського та житлово-комунального госпо- дарства. В Україні побудовано біодизельні уста- новки й заводи, які за повного завантаження в змозі виробляти до 1,0 млн тонн біодизельного палива на рік. В м. Калуші побудовано завод на 170 тис. т/рік, а на фермерському господарстві «Кільган» (Львівська область) в 2013 році запу- щено дві лінії з виробництва біодизеля загаль- ною потужністю 10,5 тис. т/рік. Однак більшість цих установок і заводів завантажені лише наполовину, оскільки євро- пейський споживач неохоче купує готову укра- їнську продукцію, зате 90% вирощеного ріпаку експортується в ЄС. Всесвітня економічна криза призвела до зниження у 2009 році попиту 38 ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2014, вип. 3 (38) М.О. КОВАЛКО, Т.О. ЄВТУХОВА, Л.В. ЧУПРИНА не тільки на біопаливо, а і на сировину, а в Україні – до скорочення обсягів виробництва ріпаку на 36%, до 1,8 млн тонн, та до зупинки практично всіх біодизельних заводів. Загибель частини озимих посівів ріпаку на початку 2010 року призвела до зростання цін на сиро- вину до 2,80–2,85 тис. грн/т та зростання собі- вартості виробленого з цієї сировини біодизеля до 10–12 грн/л, що виявилася вищою за тради- ційне паливо за ціною 7–8 грн/л. Низку додаткових стимулів та переваг для виробників біопалива запроваджено Законом України у 2009 році [11]. Зокрема, продавці біо- палива і обладнання для його виробництва на 10 років звільняються від сплати податку на прибуток, для моторного біопалива запровад- жується нульова ставка акцизного збору та ска- совується ввізне мито на обладнання для виробництва біопалива. За означених умов проблема визначення енергоекономічної доцільності вирощування ріпаку з метою виробництва біодизеля в Україні порівняно з можливостями експорту сировини та закупівлі біодизеля за кордоном, залишається актуальною і досі ще не виріше- ною проблемою, яка потребує подальшого нау- кового вивчення і пошуку шляхів подолання існуючих перешкод [7–9, 12]. У загальному випадку ефективність E будь- якого процесу або діяльності (роботи, дії тощо) визначається відношенням досягнутого ефекту (результату, випуску) до витрат на його досяг- нення за формулою: E = AE/BC, (1) де результат AE і витрати BC можуть бути пред- ставлені у натуральному або вартісному вира- женні. За цією формулою визначаються ефек- тивність, продуктивність та результативність (поняття інтенсивності визначається оберне- ним виразом). На жаль, загальних правил роз- рахунку складових цієї формули не існує, і тому в кожному конкретному випадку доводиться узгоджувати фізичний та економічний зміст та «вагу» цих складових. Як можна бачити з формули (1), ефектив- ність, на відміну від ефекту, є відносною величиною, визначення якої полягає в діленні величини ефекту (результату) на величину вит- рат ресурсів (матеріальних, енергетичних, тру- дових і т. ін.), тобто це ефект на одиницю вит- рат. Звідси, за інших рівних умов, чим більший ефект (або результат) і менше застосовані для цього ресурси, тим вища ефективність системи (процесу, діяльності). Визначення енергоефективності (енергоєм- ності тощо) виробництва рослинної продукції має свої особливості, перш за все, зумовлені: • впливом природних відновлюваних ресурсів, показники яких у межах ґрунтово- кліматичних зон коливаються в широкому діа- пазоні, визначаючи продуктивність вирощу- вання рослинної продукції; • процесом виробництва продукції; • післядією внесених добрив, що виявляються впродовж 3–5 років, тому їх енер- гетичний вплив необхідно розподіляти пропор- ційно досягнутому ефекту за роками; • залежністю врожайності і якості про- дукту від часу та умов збирання, транспорту- вання та зберігання врожаю; • необхідністю урахування в енергетич- ному балансі виробництва традиційних і аль- тернативних енергетичних ресурсів; • необхідністю проводити розрахунок енергоефективності виробництва на одиницю маси продукції та на одиницю площі поля. У сукупності це призводить до необхідності проведення системного визначення та порів- няльного аналізу взаємовпливу традиційних і альтернативних енергетичних ресурсів на енер- гетичні, економічні та екологічні показники виробництва продуктів рослинного походжен- ня, що розглядаються. Серед публікацій, присвячених визначенню енергоекономічної та екологічної ефективності біодизеля, відзначимо роботи [7–9, 12–15], в яких розглядаються системні підходи до розв’язання цього питання. І якщо, сумнівів та розбіжностей щодо екологічних переваг біоди- зеля практично немає, то розбіжності у чисель- них значеннях показників його енергетичної та економічної ефективності, зумовлених голов- ним чином різноманіттям застосованих мето- дичних підходів, викликають чимало наукових дискусій. Розглянемо більш детально результа- ти та висновки, що викладені в двох публіка- ціях, де ці розбіжності висвітлюються найбільш повно [12, 13]. Детальний аналіз енергоємності виробницт- ва бiодизельного пального в умовах України з урахуванням витрат енергії на вирощування ріпаку, його збирання, транспортування, збері- 39ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2014, вип. 3 (38) Порівняльний аналіз показників енергетичної ефективності виробництва біодизельного палива гання та переробку проведено у роботі [13]. Калькулювання повної енергоємності будь- якого продукту є складним процесом, що потребує проведення розрахунків обсягів енер- гії, витраченої на виробництво, транспортуван- ня зберігання та переробку всіх видів матері- ально-технічних, енергетичних, трудових тощо ресурсів, задіяних у процесі виробництва дано- го продукту, у нашому випадку – комбайнів, енергетичного устаткування, палива і електро- енергії, насіння тощо. Енергетичну ефективність біодизеля Ee у роботі [13] оцінено за формулою (1) з тією дета- лізацією, що досягнутий ефект вимірюється кількістю енергії WA, отриманої при викори- станні одиниці бiодизельного палива, а сукупні витрати – кількістю енергії WB, витраченої на отримання цієї одиниці біопалива. Обидві ці складові розраховувалися в тепловому еквіва- ленті у МДж/кг за нижчою теплотою згоряння. Розглядався випадок виробництва біодизеля з ріпакової олії шляхом її переетерифікації метиловим спиртом, де прийнято [13]: • Теплотворна здатність біодизельного пального за нижчою температурою згоряння дорівнюватиме WA = 33,0–40,0 МДж/кг (за даними довідника). • Процес переетерифiкацiї 1 кг ріпакової олії потребує 0,108 кг (0,136 л) метанолу, що є еквівалентним затратам енергії в 3,086 МДж. • Підтримання стабільності ґрунту щодо вмісту поживних речовин за умови повного повернення соломи ріпаку в ґрунт потребує внесення мінеральних добрив з відповідною кількістю діючих хімічних речовин: 0,097,5 кг N (енергетичний еквівалент 8,643 МДж), 0,045 кг Р2О5 (0,567 МДж), 0,028 кг К2О (0,228 МДж). • Прямі енерговитрати на виробництво 1 кг бiодизельного пального в перерахунку на дизельне паливо становлять 0,235–0,365 кг (10,579–16,424 МДж), iз них: у сільському гос- подарстві (0,096–0,150 кг, або 4,338–6,736 МДж), на олійних заводах (0,064–0,099 кг, або 2,857–4,432 МДж), на стадії переетерифiкацiї (0,075–0,117 кг, або 3,384–5,256 МДж). • Непрямі енергетичні витрати: насіння, борне добриво, фунгіцид, інсектицид, енерге- тичний еквівалент яких не перевищує 0,4 МДж. З урахуванням зазначеного вище, енергоєм- ність виробництва бiодизельного палива за середньої врожайності ріпаку 25 ц/га визначе- но величиною WB = 23,5–29,4 МДж/кг, а енер- гетичну ефективність біодизеля оцінено коефі- цієнтом Ee = (33,0–40,0)/(23,5–29,4) ≈ 1,4. Повну енергоємність виробництва бiодизель- ного палива з урахуванням енергетичного екві- валента факторів, спричинених фізичною пра- цею людей, амортизацією обладнання та спо- руд, податками i зборами на зарплату та інши- ми неврахованими вище витратами, автори роботи оцінюють в розмірі 40–50 МДж/кг (Ee = = 0,8–1,0). Останнє означатиме, що вироб- ництво біодизеля є недоцільним, якщо визначати його ефективність за суто енергетич- ним еквівалентом всіх складових і компонентів трудової та економічної діяльності. Ще один достатньо повний аналіз розбіжно- стей в показниках енергетичної ефективності виробництва біодизеля та їх узгодження на основі оригінальної методики визначення та урахування впливу факторів дивергенції і кон- вергенції на результуючі показники енергетич- них та екологічних балансів біопалив проведе- ний у роботі [14]. Відповідно до цієї методики, повна первин- на енергія WTE (total primary energy) визнача- ється сумою невідновлюваних WNR (non- renewable, NR) і відновлюваних WR (renewable, R) складових, або ж у вигляді суми енергії палива WF (fuel energy) та енергії вихідної сиро- вини WFS (feed stock energy): WTE = (WNR + WR) = (WF + WFS), (2) де перелік невідновлюваних джерел енергії охоплює всі викопні і мінеральні джерела пер- винної енергії; відновлюваних – всі інші дже- рела первинної енергії, головним чином біома- су та гідроенергію; енергія палива є частиною повної первинної енергії, що надходить та спо- живається в системі; енергія вихідної сировини відповідає частині повної первинної енергії, що входить до системи, але ж не використовується в ролі палива, і визначається, як правило, теп- лотворним еквівалентом енергії на виході системи. У результаті порівняльного аналізу науково- експериментальних досліджень, виконаних в трьох різних організаціях, шляхом нормалізації енергетичних та екологічних показників (тобто, коли “найкращому” значенню показ- ника відповідає значення 1, а “найгіршому” – значення 0), в роботі [14] встановлено, що: 40 ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2014, вип. 3 (38) М.О. КОВАЛКО, Т.О. ЄВТУХОВА, Л.В. ЧУПРИНА • невідповідності отриманих в досліджен- нях результатів пов’язані з вибором методології та показників, а не з експериментальними даними; • хоча результати, наведені в досліджен- нях, за енергетичними показниками є ради- кально протилежними, нормалізовані резуль- тати приводять до однозначного висновку – біодизельне паливо має переваги перед тради- ційними видами палива, якщо нормалізація здійснюється за невідновлюваною (традицій- ною) енергією; • проведення нормалізації за повною енергією не рекомендується, оскільки це заву- альовує внесок відновлюваних джерел енергії, ресурси яких вважаються необмеженими. Для оцінки енергетичної ефективності тех- нологій виробництва біопалива, в досліджен- нях використовується коефіцієнт корисного виходу енергії (energy yield coefficient), який визначається за формулою [12]: (3) деWTE out – обсяг виробництва енергії на виході системи впродовж життєвого циклу; WNR in – сукупні витрати первинної невідновлюваної енергії на створення енергоустановки, забезпе- чення її роботи протягом всього часу існування й утилізації установки після завершення термі- ну її експлуатації (нормалізація за невідновлю- ваною енергією). Ще ціла низка досліджень ґрунтується на методі порівняння різних енергетичних систем з повним урахуванням виробленої ними енергії протягом життєвого циклу. Для цього вводить- ся поняття сукупної (кумулятивної) потреби в енергії (cumulative energy demand, CED), що визначається обсягами споживання палива за період роботи устаткування. Розрахунки вико- нуються як по всіх видах палива, що викори- стовується за час роботи (позначається як CED і EYC), так і тільки по невідновлюваних видах палива (вугілля, нафта, природний газ) і позна- чаються як CEDNR і EYCNR. Особливістю показника EYCNR є те, що «на вході» враховуються витрати тільки невіднов- люваної енергії, а відновлюване джерело, наприклад, біомаса як енергоносій, до загаль- ної суми не входить. Вочевидь, для енергоуста- новок на відновлюваних джерелах енергії EYCNR >1, а для установок на традиційних (викопних) видах палива EYCNR <1. Оцінка та зіставлення показників EYC і EYCNR, за висновками авторів такого підходу, дозволяє проводити об’єктивне ранжування енергетичних систем, що використовують невідновлювані та відновлювані види палива. При цьому, система виробництва біопалива вважається економічно прийнятною, якщо EYCNR ≥ 2, та ефективною, якщо EYCNR ≥ 5. Значення коефіцієнта корисного виходу енергії біодизельного палива на досягнутому рівні розвитку технологій вирощування та переробки ріпаку знаходяться в діапазоні 1,5–4,0 залежно від умов вирощування насіння та переробки сировини, хоча зустрічаються оцінки і більше 12,0 [12]. Незважаючи на невисокі значення коефіці- єнта корисного виходу енергії, за прогнозом Міжнародного енергетичного агентства (International Energy Agency, IEA) до 2050 року біопаливо буде забезпечувати до 27% від загаль- ного обсягу споживаного на транспорті палива, що сприятиме заміні дизельного пального і допоможе уникнути близько 2,1 Гт викидів СО2 на рік [15]. Аналогічний прогноз, зроблений в Адміністрації з енергетичної інформації США (U.S. Energy Information Administration, EIA), передбачає зростання у 4 рази обсягів спожи- вання біопалива з 2008 по 2022 роки [4]. Такі плани реальні і успішно втілюються в життя у багатьох країнах світу. Це пояснюється багатьма причинами і у першу чергу такими, як дефіцит викопних видів палива і постійне зростання їх вартості, неперервне удосконалення технологій вирощу- вання ріпаку і виробництва біодизеля, можли- вість суттєвого, більш ніж в 20 разів, зменшен- ня викидів забруднюючих речовин у навко- лишнє середовище та ще багатьма іншими фак- торами, на які не дає відповіді суто енергетич- ний підхід, результати аналізу за яким слід дуже обережно переносити у сферу економічного розвитку та підприємницької діяльності, де далеко не все вимірюється енергетичними екві- валентами. При цьому, принципово важливим є той факт, що підприємницька діяльність у сфері вирощування ріпаку і виробництва біо- дизеля не тільки створює нові робочі місця, що приводить до зростання ВВП країни за рахунок мультиплікативного ефекту, а й зменшує потре- би країни у нафті та природному газі. Принципово нові, досі далеко неповністю використані можливості підвищення енерго- економічної ефективності вирощування ріпа- ку і виробництва біодизеля виникають в разі комплексно узгодженої реалізації енергозбері- гаючих заходів на нерозривному технологічно- му ланцюжку від вирощування ріпаку до виробництва основного продукту – біодизеля та організації економічно доцільного викори- стання вторинних продуктів і ресурсів, що виникають у процесах вирощування та вироб- ництва. ВИСНОВКИ 1. Аналіз повної енергоємності бiодизель- ного пального показує, що за енергетичним еквівалентом всіх складових і компонентів тру- дової та економічної діяльності з вирощування ріпаку виробництво біодизеля є недоцільним. Такий висновок відноситься суто до енергетич- них співвідношень, які не визначають еконо- мічну доцільність виробництва біодизеля. Це підтверджують світові тенденції зростання обсягів виробництва. 2. Вирішення проблеми визначення енергоекономічної доцільності вирощування ріпаку з метою виробництва біодизеля в Україні, полягає у розподіленні повної первин- ної енергії на невідновлювані і відновлювані складові та/або на енергію традиційного пали- ва і енергію вихідної сировини, які є радикаль- но протилежними з точки зору їх доступності та економічної доцільності. Приходимо до вис- новку – біодизельне паливо має переваги перед традиційними видами палива. Ще один напрям вирішення цієї проблеми ґрунтується на методі порівняння різних енергетичних систем з повним урахуванням виробленої ними енергії протягом життєвого циклу, де розрахунки мають виконуватися як по всіх видах палива, що використовується за час роботи, так і тільки по невідновлюваних видах палива. 3. Економічна доцільність біодизельного палива підкріплюється багатьма факторами, такими як дефіцит викопних видів палива і постійне зростання їх вартості, удосконалення технологій вирощування ріпаку і виробництва біодизеля, можливість більш ніж в 20 разів зменшити викиди забруднюючих речовин у навколишнє середовище тощо. Діяльність у сфері вирощування ріпаку і виробництва біо- дизеля створює нові робочі місця, що приво- дить до зростання ВВП країни за рахунок муль- типлікативного ефекту та зменшує потреби держави у нафті та природному газі. 1. Комунальна теплоенергетика України: Стан, проблеми, шляхи модернізації: У 2-х томах / За ред. А.А. Долінського, Б.І. Баска, Є.Т. Базєєва, І.А. Піроженко. – К.: Поліграф-Сервіс, 2007. – Т.1 - Т. 2. – 1228 с. 2. Кулик М.М., Куц Г.О., Білодід В.Д. Аналіз стану розвитку систем теплопоста- чання в Україні // Проблеми загальної енер- гетики. – 2006. – №14. – С. 13–24. 3. Лукутин Б.В. Возобновляемая энерге- тика в децентрализованном электроснабже- нии. – М.: Энергоатомиздат, 2008. – 231 с. 4. Biofuels Issues and Trends. Independent Statistics & Analysis. – Washington: U.S. Energy Information Administration, 2012. – 48 p. 5. Technology Roadmap. Biofuels for Transport. – Paris: International Energy Agency, 2011. – 56 p. 6. Алексєєва Н., Бабак А., Колієнко А., Левицький Д., Нич О., Стогнушенко О. Виробництво теплової енергії із біомаси: аналіз законодавства, регуляторних аспектів і податкової політики та рекомендації щодо необхідних змін у чинному законодавстві. – К.: Агентство США з міжнародного розвит- ку, 2014. – 102 с. 7. Білодід В.Д., Куц Г.О. Енергетичний потенціал окремих видів альтернативного палива та оцінка енерговитрат на їх підго- товку для прямого спалювання в котлоагре- гатах // Проблеми загальної енергетики. – 2011. – Вип. 1 (24). – С. 32–39. 8. Hill J., Nelson E., Tilman D., Polasky S., Tiffan D. Environmental, economic, and ener- getic costs and benefits of biodiesel and ethanol biofuels. – Proc. of National. Academy of Science the USA, 2006. – V.103, №30. – Р. 11206 –11210. 9. Laan T., Litman T. A., Steenblik R. Biofuels – At what cost? Government support for ethanol and biodiesel in Canada. – Winnipeg: International Institute for Sustainable Development, 2011. – 121 p. 10. Oilseeds: World Markets and Trade / United States Department of Agriculture Report, World Agricultural Outlook Board/USDA, July 2014. – 35 p. 41ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2014, вип. 3 (38) Порівняльний аналіз показників енергетичної ефективності виробництва біодизельного палива 11. Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо сприяння виробництву та використанню біологічних видів палива” №1114 від 21.05.2009 року. 12. Oilseeds: World Markets and Trade / United States Department of Agriculture Report, World Agricultural Outlook Board/USDA, July 2014. – 35 p. 13. Бiлодiд В.Д., Тарасенко П.В. Деякi роз- рахунки щодо енергетичної ефективності біопалив // Проблеми загальної енергетики. – 2008. – №18. – С. 32–39. 14. Booth E, Booth J, Cook P, Ferguson B, and Walker K. Economic Evaluation of Biodiesel Production from Oilseed Rape grown in North and East Edinburgh: SAC Consultancy Division, 2005. – 134 p. 15. Mortimer N.D., Cormack P., Elsayed M.A. and Horne R.E. Evaluation of the com- parative energy, global warming and socio-eco- nomic costs and benefits of biodiesel. – Sheffield: Sheffield Hallam University, 2003. – 132 p. Надійшла до редколегії 20.10.2014 42 ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2014, вип. 3 (38) М.О. КОВАЛКО, Т.О. ЄВТУХОВА, Л.В. ЧУПРИНА
id systemreorg-article-528
institution System Research in Energy
keywords_txt_mv keywords
language Ukrainian
last_indexed 2026-07-19T01:17:03Z
publishDate 2014
publisher General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine
record_format ojs
resource_txt_mv systemreorg/b4/e38759eb5713611593fb2130b83ceab4.pdf
spelling systemreorg-article-5282026-07-18T12:57:41Z Comparative Analysis of Energy Effectiveness of Biodiesel Fuel Production from Rape Corn Порівняльний аналіз показників енергетичної ефективності виробництва біодизельного палива з насіння ріпаку Kovalko O.M. Evtukhova T.O. Chuprina L.V. energy efficiency, energy intensity, production of biodiesel. енергетична ефективність, енергоємність, виробництво біодизеля. The paper presents comparative analysis of the different approaches to the definition of energy-economy efficiency of biodiesel fuel from rape corn, and a conclusion is made regarding practicability of its production. Several prospective techniques of such conclusion justification are considered, including by the means of distribution of the full primary energy to renewable and non-renewable components, and to the energy of a traditional fuel and the energy of a primary raw material (rape), which are radically opposite from the point of view of their accessibility and economy practicability. У роботі проведено порівняльний аналіз різних підходів до визначення енергоекономічної ефективності біодизельного палива з насіння ріпаку та зроблено висновок щодо економічної доцільності його виробництва. Розглянуто декілька перспективних методів обґрунтування такого висновку, у тому числі шляхом розподілення повної первинної енергії на невідновлювані і відновлювані складові та на енергію традиційного палива і енергію вихідної сировини (рапсу), які є радикально протилежними з точки зору їх доступності та економічної доцільності. General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2014-11-03 Article Article application/pdf https://systemre.org/index.php/journal/article/view/528 System Research in Energy; No. 3 (38) (2014): The Problems of General Energy; 36-42 Системні дослідження в енергетиці; № 3 (38) (2014): Проблеми загальної енергетики; 36-42 2786-7102 2786-7633 uk https://systemre.org/index.php/journal/article/view/528/464 Copyright (c) 2014 Kovalko O.M., Evtukhova T.O., Chuprina L.V. https://creativecommons.org/publicdomain/zero/1.0
spellingShingle energy efficiency
energy intensity
production of biodiesel.
Kovalko O.M.
Evtukhova T.O.
Chuprina L.V.
Comparative Analysis of Energy Effectiveness of Biodiesel Fuel Production from Rape Corn
title Comparative Analysis of Energy Effectiveness of Biodiesel Fuel Production from Rape Corn
title_alt Порівняльний аналіз показників енергетичної ефективності виробництва біодизельного палива з насіння ріпаку
title_full Comparative Analysis of Energy Effectiveness of Biodiesel Fuel Production from Rape Corn
title_fullStr Comparative Analysis of Energy Effectiveness of Biodiesel Fuel Production from Rape Corn
title_full_unstemmed Comparative Analysis of Energy Effectiveness of Biodiesel Fuel Production from Rape Corn
title_short Comparative Analysis of Energy Effectiveness of Biodiesel Fuel Production from Rape Corn
title_sort comparative analysis of energy effectiveness of biodiesel fuel production from rape corn
topic energy efficiency
energy intensity
production of biodiesel.
topic_facet energy efficiency
energy intensity
production of biodiesel.
енергетична ефективність
енергоємність
виробництво біодизеля.
url https://systemre.org/index.php/journal/article/view/528
work_keys_str_mv AT kovalkoom comparativeanalysisofenergyeffectivenessofbiodieselfuelproductionfromrapecorn
AT evtukhovato comparativeanalysisofenergyeffectivenessofbiodieselfuelproductionfromrapecorn
AT chuprinalv comparativeanalysisofenergyeffectivenessofbiodieselfuelproductionfromrapecorn
AT kovalkoom porívnâlʹnijanalízpokaznikívenergetičnoíefektivnostívirobnictvabíodizelʹnogopalivaznasínnârípaku
AT evtukhovato porívnâlʹnijanalízpokaznikívenergetičnoíefektivnostívirobnictvabíodizelʹnogopalivaznasínnârípaku
AT chuprinalv porívnâlʹnijanalízpokaznikívenergetičnoíefektivnostívirobnictvabíodizelʹnogopalivaznasínnârípaku