Problems of the Law “On the Principles of the electricity market in Ukraine” implementation

In October 2013 the Verkhovna Rada of Ukraine adopted the Law № 663 - VII “On the bases of functioning electricity market in Ukraine” (the Act), which entered the country in the new electricity market model, called the market model of bilateral contracts and balancing market. But the presence of the...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2014
Автори:	Kostyukovskyi B.A., Leshchenko I.Ch.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2014
Теми:	power market the Law power sector market model price efficiency.
Онлайн доступ:	https://systemre.org/index.php/journal/article/view/529
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	System Research in Energy
Завантажити файл:

Репозитарії

System Research in Energy

_version_	1871103993624657920
author	Kostyukovskyi B.A. Leshchenko I.Ch.
author_facet	Kostyukovskyi B.A. Leshchenko I.Ch.
author_institution_txt_mv	[ { "author": "Kostyukovskyi B.A.", "institution": null }, { "author": "Leshchenko I.Ch.", "institution": null } ]
author_sort	Kostyukovskyi B.A.
baseUrl_str	https://systemre.org/index.php/journal/oai
collection	OJS
datestamp_date	2026-07-18T12:57:41Z
description	In October 2013 the Verkhovna Rada of Ukraine adopted the Law № 663 - VII “On the bases of functioning electricity market in Ukraine” (the Act), which entered the country in the new electricity market model, called the market model of bilateral contracts and balancing market. But the presence of the fundamental contradiction between the physical and technical features of the operation of integrated power systems (IPS), in which all elements work in a single process, which requires central planning and development of electric power industry, and market-based approaches to the regulation of the IPS, when competition between separate business entities in the electricity market should be the driving force behind the development and effective operation, causes principal impossible to create an effective model of market regulation activities in the power that puts developers an appropriate legal framework for state regulation of activities in this area in a difficult situation - the need to provide both market competition between companies and reliability of electricity supply and IPS works.The authors analyzed the provisions of the Act, which identified a number of important problems of its implementation, the main of which is that the introduction of a new model of growth of the market will determine the price of electricity. This is due to the necessity of significant additional costs for implementation and maintenance of the new market model, in fact the appearance of fines for alleged evasion of consumption and production of electricity, resulting in overpayments of consumers and generate losses that it can cover only due to price increases, and so etc.The article shows that the law there are a number of provisions which allow virtually complete replacement of competitive market mechanisms using administrative methods of forming the structure of generating capacities and regulatory practices.Therefore, the introduction of a new model of the electricity market will bring huge losses the country's economy and further reduce the standard of living of the population, will not give any positive results from its implementation.
first_indexed	2026-03-24T02:02:06Z
format	Article
fulltext	43ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2014, вип. 3 (38) УДК 621.311 Б.А. КОСТЮКОВСЬКИЙ, канд. техн. наук, ст.наук.співр., I.Ч. ЛЕЩЕНКО, канд. техн. наук, ст.наук.співр., Інститут загальної енергетики НАН України, вул. Антоновича, 172, м. Київ, 03680, Україна ПРОБЛЕМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПОЛОЖЕНЬ ЗАКОНУ «ПРО ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ РИНКУ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ В УКРАЇНІ» В статті, на основі аналізу положень Закону «Про засади функціонуван- ня ринку електричної енергії в Україні», визначено проблеми його реа- лізації, зокрема – зростання цін на електроенергію, фактична підміна конкурентних ринкових механізмів використанням адміністративних методів формування структури генеруючих потужностей та регулюван- ня їх роботи тощо. Отримані результати свідчать про те, що очікувати на позитивні наслідки від запровадження нової моделі ринку електроенер- гії в Україні є мало підстав. К л ю ч о в і с л о в а: ринок електроенергії, Закон, моделі ринку елек- троенергії, ціна, ефективність. ПОБУДОВА, ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ЕНЕРГОРИНКІВ Концепція нової моделі ринку електроенергії була затверджена у 2001 році, але лише 24.10.2013 р. Верховною Радою України було прийнято Закон № 663-VII «Про засади функ- ціонування ринку електричної енергії в Україні» (далі –Закон), яким в країні запровад- жується нова модель ринку електроенергії, що отримала назву моделі ринку двосторонніх договорів та балансуючого ринку (ДДБР). Такий довгий термін між схваленням концепції нової моделі ринку і її законодавчим закріплен- ням, незважаючи на те, що на розробку відпо- відної нормативно-правової бази були витраче- ні величезні кошти у вигляді державного фінансування, грантів та кредитів міжнародних установ із залученням провідних закордонних фахівців, є цілком природним. Це зумовлено наявністю фундаментального протиріччя між фізико-технічними особливостями функціону- вання об’єднаних енергосистем (ОЕС), в яких усі елементи працюють в межах єдиного техно- логічного процесу, що потребує централізова- ного планування розвитку та функціонування електроенергетики, та ринковими підходами до регулювання роботи ОЕС, коли конкуренція між окремими суб’єктами господарювання (СГ) на ринку електроенергії має бути рушій- ною силою його ефективного розвитку та функціонування [1,2]. Тому принципово неможливо створити ефективну модель ринко- вого регулювання діяльності в електроенерге- тиці [2], що ставить розробників відповідної нормативно-правової бази державного регулю- вання діяльності в цій галузі у складне станови- ще, за яким необхідно одночасно забезпечити ринкову конкуренцію між СГ і надійність елек- тропостачання та роботи ОЕС. При цьому, по мірі зростання ступеня лібералізації ринку електроенергії, а нова модель ринку саме і передбачає подальшу його лібералізацію в Україні, вирішення означеного протиріччя суттєво ускладнюється.© Б.А. КОСТЮКОВСЬКИЙ, І.Ч. ЛЕЩЕНКО, 2014 44 ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2014, вип. 3 (38) Б.А. КОСТЮКОВСЬКИЙ, І.Ч. ЛЕЩЕНКО Дослідження, виконані в Інституті загальної енергетики НАН України у попередні роки, підтвердили неефективність моделі ДДБР та недоцільність запровадження цієї моделі в Україні [3]. Але після прийняття на законодав- чому рівні такого рішення потребують уточ- нення проблеми та ризики від її запровадження та функціонування в Україні згідно з конкрет- ними законодавчими положеннями, що є метою цієї статті. Аналіз положень Закону показав, що серед проблем, зумовлених запровадженням нової моделі, у першу чергу необхідно виділити ті, що пов’язані зі значно більш складною системою регулювання та організаційно-функціональ- ною системою забезпечення діяльності ринку електроенергії за моделі ДДБР, який згідно з положеннями Закону фактично складається з п’яти ринків – ринок двосторонніх договорів, ринок «на добу наперед», балансуючий ринок, ринок допоміжних послуг та роздрібний ринок електричної енергії. Тому нова модель ринку електроенергії є значно складнішою за функціонуючу сьогодні в країні модель Оптового ринку електроенергії (ОРЕ) з точки зору нормативно-правового та організаційного забезпечення його діяльності. При цьому сам Закон у значній мірі носить рамковий характер, оскільки ціла низка питань буде регулюватися підзаконними нормативни- ми актами, які ще треба розробити та затверди- ти. Це, зокрема, стосується фундаментальних документів – кодексу електричних мереж та кодексу комерційного обліку, правил роботи окремих СГ, що працюють на ринку, методики формування цін, що будуть регулюватися, умов введення адміністративних обмежень на діяль- ність окремих СГ, 16 типових договорів між суб’єктами ринку електроенергії тощо. При цьому, усі означені нормативні документи мають не вступати у протиріччя і бути повністю узгодженими між собою та з іншими законо- давчими й нормативно-правовими актами України, на що важко розраховувати з огляду на дуже складну структуру нової моделі ринку електроенергії і на те, що подібні протиріччя й неузгодженості реально можна визначити у багатьох випадках лише при їх застосуванні на практиці. Крім того, необхідно враховувати і різні інтереси виробників електроенергії, спо- живачів, постачальників, системного операто- ра тощо, що, безумовно, буде впливати на редакцію окремих регулюючих документів і вноситиме додаткові ризики неузгодженості в нормативно-правовій базі завдяки її різній трактовці окремими учасниками ринку. Водночас, досвід показує, що в українських умовах такими додатковими актами можна змі- нити первісну сутність будь-якого закону на протилежну. Для забезпечення функціонування нової моделі ринку необхідно буде створити низку нових організаційних структур – адміністратор комерційного обліку електричної енергії, адмі- ністратор розрахунків, оператор ринку «на добу наперед», Фонд врегулювання вартісного дис- балансу (ФВВД) та інші, необхідну матеріаль- но-технічну і фінансово-організаційну інфра- структуру для забезпечення їх діяльності. При цьому суттєво ускладнюється та розширюється перелік задач, які повинні за нової моделі вирі- шувати системний оператор, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, Міненерговугілля України, виробники, споживачі та постачальники елек- троенергії, компанії з її транспортування й роз- поділу. Тому запровадження та підтримка функціонування нової моделі ринку електро- енергії зумовить необхідність дуже значних додаткових витрат внаслідок зростання влас- них видатків всіх СГ на забезпечення своєї роботи на ринку та бюджетних витрат на його державне регулювання. Додатковими факторами зростання цін для споживачів можуть стати такі положення Закону: 1. Розуміючи, що за умови курсу на євроінтеграцію обмежити розвиток стосовно роботи відновних джерел виробництва елек- троенергії (ВДВЕ) не вдасться без суттєвого перегляду нормативної бази, у Законі визначе- но такі норми: – «Системний оператор має право надавати команди на зменшення навантаження виробникам, які здійснюють виробництво електричної енергії на об’єктах електроенер- гетики, що використовують альтернативні джерела енергії (крім доменного та коксів- ного газів, а з використанням гідроенергії – вироблену лише мікро-, міні- та малими гід- роелектростанціями), лише за умови, якщо всі наявні пропозиції (заявки) інших учас- 45ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2014, вип. 3 (38) Проблеми реалізації положень закону «Про засади функціонування ринку електричної енергії в Україні» ників балансування на зменшення їх наван- таження були прийняті (акцептовані) системним оператором, крім випадків, коли системні обмеження стали наслідком обста- вин непереборної сили». – «Вартість електричної енергії, яка не була відпущена виробником електричної енергії, що здійснює продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом відповідно до цього Закону, в результаті виконання ним команди системного оператора на зменшення наван- таження, відшкодовується цьому виробнику за встановленим йому «зеленим» тарифом, крім випадків надання таких команд при системних обмеженнях, які стали наслідком обставин непереборної сили». Ці норми, з одного боку, роблять розвиток ВДВЕ практично необмеженим, а з іншого – примушують споживачів додатково оплачувати невироблену на них електроенергію за відсут- ності навіть вельми невеликих в умовах України позитивних екологічних наслідків. Якщо врахувати те, що ціна на електроенергію, вироблену сонячними електростанціями, у травні 2014 року сягнула майже 7,5 гривень, проти 5 гривень у січні цього року, при відпо- відній зміні цін на електроенергію, вироблену іншими ВДВЕ, то таке фінансове навантажен- ня буде непідйомним для споживачів електро- енергії в Україні. Наприклад, за підсумками 2013 року, при виробництві ВДВЕ близько 0,85% від загального обсягу виробництва елек- троенергії в Україні, у ціновому вимірі їх частка досягла 5%. У 2014 році, якщо будуть враховані потужності, встановлені в Автономній Республіці Крим, адже відповідальність за них перед інвесторами брала держава Україна, це співвідношення може значно збільшитись. При цьому необхідно враховувати, що очі- кується значне зростання потужності ВДВЕ і в інших регіонах країни, зокрема, у Донецькій та Одеській областях. 2. Закон встановлює, що при виникненні відхилень від заявлених обсягів виробництва або споживання електроенергії, воно компен- сується за рахунок роботи балансуючого ринку, але винний за цей дисбаланс оплачує його покриття. При цьому вартість цієї послуги буде «порушнику» відома лише після закриття робо- ти ринку за відповідну добу. Такий механізм, на думку авторів цієї моделі ринку, має змусити і генерацію, і споживачів дуже виважено підхо- дити до питань планування своєї роботи. Але об’єктивно він буде вести до додаткового подо- рожчання електроенергії для споживачів та додаткових збитків для генерації, які генерація зможе компенсувати лише за рахунок зростан- ня ціни. Уся сукупність цих факторів приведе до значного зростання загальної вартості електро- енергії, яка може сягнути за мінімальними оцінками до 800 млн дол. США на рік вже на рівні 2020 року, а за максимальними на цьому рівні може перевищити 4 млрд дол. США [2]. При цьому очікувати на можливість компенса- ції цих витрат за рахунок зниження цін на виробництво електроенергії немає жодних під- став, бо фактично Закон де-факто зберігає існуючу модель ціноутворення для АЕС, ГЕС, ВДВЕ та, впродовж як мінімум найближчих 10 років, для ТЕЦ. Так, для атомних електростанцій (АЕС) передбачено при формуванні цін урахування «рівня витрат, що забезпечує покриття експлуа- таційних та капітальних витрат, забезпечення ядерної безпеки функціонування АЕС, обсяг соціально-економічної компенсації ризику для населення, яке проживає в зоні спостережен- ня, та виконання зобов’язань, передбачених міжнародними договорами України, ратифіко- ваними Верховною Радою України, тощо». При цьому, ця норма чітко не визначає джерела над- ходження коштів на зняття АЕС з експлуатації та поводження з відпрацьованим ядерним паливом і радіоактивними відходами після припинення роботи станції, що може призве- сти до негативних наслідків. Для гідроелектростанцій (ГЕС) (крім мікро-, міні-, та малих гідроелектростанцій) Законом визначено, що рівень цін виробленої ними електричної енергії має визначатися «з ураху- ванням рівня витрат, що забезпечує покриття експлуатаційних та капітальних витрат та вико- нання зобов’язань, передбачених міжнародни- ми договорами України, ратифікованими Верховною Радою України, тощо». Згідно з Законом, для теплоелектроцентра- лей (ТЕЦ) і когенераційних установок, впро- довж 10 років з моменту запровадження повно- масштабного ринку електричної енергії України, «національною комісією, що здій- снює державне регулювання у сфері енергети- 46 ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2014, вип. 3 (38) Б.А. КОСТЮКОВСЬКИЙ, І.Ч. ЛЕЩЕНКО ки, за заявою виробника встановлюються регульовані ціни закупівлі» виробленої ними електричної енергії. Тобто, принципи ціно- утворення на електроенергію за нової моделі ринку для цих типів електростанцій будуть ана- логічними тим, що використовуються у ОРЕ, як мінімум на найближчі 12–15 років, за дуже важливим винятком, зумовленим запровад- женням механізму вирівнювання цінових дис- балансів, для чого передбачена відповідна орга- нізаційна структура – Фонд врегулювання вар- тісного дисбалансу (далі – Фонд). Діяльність цього Фонду регламентується статтею 25 Закону, де сказано, що він «є державною спе- ціалізованою некомерційною установою, діяльність якої спрямована на створення кон- курентного середовища на ринку електричної енергії та забезпечення відповідно до вимог цього Закону». Фактично, Фонд збирає кошти з одних суб’єктів господарювання, що працю- ють на ринку електроенергії, під виглядом надання їм послуг, та перерозподіляє їх іншим СГ у вигляді покупки у них послуг. «Покупцями» таких послуг у Законі визначені АЕС, потужні ГЕС, постачальники, що здій- снюють імпорт електричної енергії, електропе- редавальні підприємства. При цьому деклару- ється, що «обов’язкове споживання суб’єкта- ми, визначеними цим Законом, послуг з вирів- нювання умов для конкуренції є способом дер- жавного регулювання діяльності на ринку електричної енергії суб’єктів природних моно- полій, суміжних ринків, осіб, які займають домінуюче (монопольне) положення на ринку електричної енергії, та електропостачальників, що здійснюють імпорт електричної енергії, з метою недопущення їх необґрунтованого, неконтрольованого впливу на ціноутворення на ринку електричної енергії». Означені послу- ги Фонд купує у пільгових категорій спожива- чів та виробників, що використовують ВДВЕ, ТЕЦ та когенераційні установки. Запровадження Фонду робить не прогнозо- ваним ціноутворення на електроенергію, що виробляється ГЕС та АЕС, та веде до зростання цін на електроенергію через необхідність спла- ти податків при «перепродажі» означених послуг. Фактично, фонд заміщує ОРЕ, на якому нині здійснюється перерозподіл коштів, при цьому обґрунтування цього механізму є нело- гічним, оскільки передбачає збільшення ціни для СГ, які і так можуть встановлювати необґрунтовані, вищі за певний рівень, ціни. Таким чином, згідно з положеннями Закону вільні цінові пропозиції для споживачів можуть формувати лише конденсаційні електростанції (КЕС) на органічному паливі. При цьому прак- тично лише вони реально можуть працювати на балансуючому ринку. Також КЕС будуть віді- гравати значну роль і на ринку допоміжних послуг. Це створює значні потенційні можли- вості для отримання власниками цих станцій надприбутків, ризики чого є дуже значними з огляду на те, що КЕС в Україні в значній мірі монополізовані. Для запобігання цьому в статті 9 Закону передбачена така норма: «У разі, якщо обсяг запропонованої допоміжної послуги менший, ніж потреба системного оператора у цій послузі, або якщо допоміжна послуга нада- ється постачальниками допоміжних послуг, що займають монопольне (домінуюче) положення на ринку цих послуг або в окремій частині об’єднаної енергетичної системи України з існуючими системними обмеженнями, продаж такої допоміжної послуги є обов’язковим для постачальника допоміжних послуг, а послуга купується системним оператором за ціною, що розраховується ним за методикою розрахунку регульованих цін на допоміжні послуги, що затверджується національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енер- гетики». Більше того, Закон передбачає, що «у разі, якщо темп зростання цінових пропозицій постачальників допоміжних послуг, наданих на конкурентних засадах, перевищує обмеження, встановлені правилами ринку, продаж таких допоміжних послуг їх постачальниками та при- дбання системним оператором здійснюються за цінами, розрахованими відповідно до правил ринку». Аналогічні норми є і для балансуючого ринку. На сьогодні відсутні правила ринку стосовно розрахунку цін на допоміжні послуги та немає визначення того, за яких темпів «зростання цінових пропозицій постачальників допоміж- них послуг» ціни на їх послуги починають регу- люватись згідно з правилами ринку. Аналогічною є ситуація з цими питаннями і для балансуючого ринку. Але, незважаючи на таку невизначеність, можна очікувати, що алгоритм таких розрахунків буде близький до існуючого ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2014, вип. 3 (38) Проблеми реалізації положень закону «Про засади функціонування ринку електричної енергії в Україні» 47 на ОРЕ, і тому, при впровадженні в дію нового Закону очікувати на зниження цін на електро- енергію, вироблену на КЕС, мало реально. Відзначимо, що запровадження таких обме- жуючих норм, фактично, демонструє, що на конкуренцію, як на механізм регулювання діяльності та зниження цін на електроенергію розробники Закону не сподіваються, а самі ці норми погано вписуються в ідеологію лібералі- зованих ринків електроенергії. Водночас, необхідно враховувати те, що стале функціонування ринку електроенергії можливо лише за наявності достатніх генерую- чих потужностей в ОЕС та відповідності їх структури режимам і рівням потреби в електро- енергії. Прибічники лібералізованих моделей ринку електроенергії стверджують, що їх запровадження буде стимулювати приток інве- стицій у розвиток генеруючих потужностей. Але положення Закону свідчать про те, що його розробники не особливо сподіваються на цей механізм розвитку генерації, бо згідно з означе- ними положеннями у завуальованій формі запроваджується централізований державний вплив на розвиток електроенергетики країни. Так, згідно з статтею 17, системний оператор «щороку відповідно до порядку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в електроенергетичному комплексі, готує план розвитку об’єднаної енергетичної системи України на наступні десять років, у якому, зокрема, зазначаються: – обґрунтовані прогнозні обсяги попиту на електричну енергію, обсяги міждержавних перетоків електричної енергії, обсяги необхід- ної встановленої потужності електростанцій з урахуванням розбивки за типом генеруючих потужностей, видом палива (джерелом енергії, у тому числі альтернативних джерел енергії та регіонів їх розташування), що використову- ється в технологічному процесі, та термінів вводу та виводу генеруючих потужностей з екс- плуатації; – об’єкти магістральних (міждержавних) електричних мереж, які мають бути збудовані та/або реконструйовані, та терміни їх будів- ництва; – оцінка потреб в інвестиціях у розвиток генеруючих потужностей та магістральних (міждержавних) електричних мереж на наступ- ні три роки та пропозиції щодо джерел фінан- сування. План розвитку об’єднаної енергетичної системи України на наступні десять років затверджується Кабінетом Міністрів України». У Законі чітко не визначено, чи можливо будівництво електростанцій, які не входять до цього плану, в ньому лише визначається, що нове будівництво та/або реконструкція гене- руючих потужностей є допоміжною послугою із забезпечення резервів такої потужності, а «відбір постачальників допоміжних послуг із забезпечення резервів нової та/або реконстру- йованої генеруючої потужності здійснюється системним оператором на конкурентних заса- дах відповідно до порядку, затвердженого цент- ральним органом виконавчої влади, що забез- печує формування державної політики в елек- троенергетичному комплексі, за погодженням з національною комісією, що здійснює держав- не регулювання у сфері енергетики». Тобто, Закон передбачає надання системним операто- ром гарантій інвесторам при впровадженні нових або реконструйованих потужностей згід- но з плановою необхідністю в них, якщо такі потужності не будуть впроваджуватись приват- ними інвесторами на свій ризик. Але можна стверджувати, що з огляду на фінансові ризики інвестицій в енергетичні потужності при моде- лі ДДБР, такі інвестиції можливі лише при наданні гарантій системним оператором. Про це, зокрема, свідчить світовий досвід швидкого розвитку ВДВЕ, бо саме наявність відповідних гарантій збуту виробленої ними електроенергії та цін на неї зробило інвестування в ці об’єкти вкрай привабливим для СГ та фінансових інституцій. Звісно, що реалізація такого механізму потенційно може забезпечити ефективний роз- виток ОЕС України, але необхідно відзначити кілька проблемних моментів. По-перше, цей механізм ніяк не є ринковим і в значній мірі відповідає існуючій ідеології розвитку генерації за рахунок інвестиційної надбавки. По-друге, в Законі не визначено, яким саме чином буде закуповуватись ця допоміжна послуга, що зумовлює можливість виникнення ситуації, за якої споживачі будуть оплачувати як впровад- ження нової та реконструйованої потужності, так і повну вартість виробленої на них електро- енергії. Саме це відбувається за існуючої моде- лі ОРЕ України, коли за рахунок інвестиційної надбавки виконуються роботи з реконструкції теплової генерації, за що платить споживач, але це ніяким чином не впливає на ціну електро- енергії, виробленої на реконструйованих енер- гоблоках теплових електростанцій. Важко роз- раховувати, що за нової моделі такий підхід буде змінено. Більше того, надприбутки, які отримують генеруючі компанії, що працюють у конкурентному сегменті ОРЕ, за нової моделі можуть лише тільки зрости, звісно, за рахунок споживачів. Також виникає проблема роботи генерую- чих потужностей під час застосування перед- баченого Законом механізму формування їх структури. Це пов’язано з тим, що обґрунту- вання структури генеруючих потужностей ґрунтується на формуванні оптимального варі- анта її розвитку, який забезпечує мінімізацію або витрат на електропостачання, або вартості електроенергії для споживачів при покритті перспективних графіків електричних наванта- жень. При цьому робота генеруючих потужно- стей має відповідати режимам, отриманим у процесі оптимізації, тобто системний оператор практично повинен регулювати їх функціону- вання. Це, очевидно, можна буде забезпечити на стадії укладання договорів на такі допоміжні послуги, як реконструкція існуючих та будів- ництво нових електростанцій, прописуючи в них вимоги системного оператора до режимів їх роботи. Звісно, структура генеруючих потужностей, сформована на плановій основі, не буде мати надлишкових потужностей, бо їх наявність веде до подорожчання електроенергії, тобто попит повинен бути узгодженим з пропозицією. За таких умов взагалі не може бути й мови про конкуренцію між об’єктами генерації, як меха- нізм визначення доцільності їх участі у покрит- ті графіків електричних навантажень. Фактично, на рівні генерації, конкуренція за цієї моделі може бути лише на стадії визначен- ня пріоритетності реконструкції існуючих об’єктів та компаній, що будуть будувати нові електростанції. Таким чином, нова модель практично перед- бачає можливість конкуренції лише спожива- чів за більш дешеву електроенергію, і, скоріш за все, це змагання виграють найбільш потужні фінансово-промислові групи, а найбільш доро- гу електроенергію будуть сплачувати населення та бюджетні установи. Ще однією нормою Закону запроваджують- ся вимоги до створення органів самоврядуван- ня суб’єктами ринку електроенергії – «Саморегулювання діяльності учасників ринку електричної енергії України забезпечується діяльністю Ради ринку електричної енергії України. Рада ринку створюється учасниками ринку на добровільних засадах і діє згідно із статутом Ради ринку. Будь-який учасник ринку електричної енергії може у будь-який час увій- ти до складу об’єднання чи вийти з нього». Ця норма, взагалі, змішує державне регулювання та діяльність громадських організацій. При цьому в Законі визначено, що «суб’єкти ринку електричної енергії також можуть створювати інші саморегулівні організації». Тобто, по суті, можна створити багато Рад. Не вдаючись у коректність терміну «саморегулівні організа- ції», виникає питання стосовно врегулювання об’єктивного конфлікту інтересів, зокрема споживачів, виробників, постачальників та інших СГ, що працюють на ринку електроенер- гії. Крім того, з норм Закону незрозуміло, яка саме «Рада ринку» буде «офіційною». Отже, означена норма є дуже суперечливою і може викликати додаткові проблеми при впровад- женні нової моделі ринку. ВИСНОВКИ 1. Аналіз положень Закону, який розробляв- ся з урахуванням наявного світового досвіду стосовно впровадження та реалізації ринкових моделей типу ДДБР із залученням іноземних фахівців, на що було витрачено впродовж 2001–2013 років величезні кошти, свідчить згідно з цими положеннями, що створити модель ринку електроенергії на основі вільної конкуренції між його суб’єктами неможливо. 2. Нова модель ринку не має жодних переваг перед існуючою. 3. Впровадження нової моделі ринку елек- троенергії викличе значне необґрунтоване зро- стання вартості електроенергії та принесе вели- чезні збитки економіці країни та ще більше знизить рівень життя населення. 1. Звіт про НДР «Розроблення структури та організація діяльності національного ринку електроенергії з урахуванням об’єднання 48 ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2014, вип. 3 (38) Б.А. КОСТЮКОВСЬКИЙ, І.Ч. ЛЕЩЕНКО енергосистем України та європейських країн» // Держ. реєстр. № 0110U004312. – Київ, Інститут загальної енергетики НАН України. – 2012. – 171 с. 2. Теоретичні засади аналізу ефективності моделей регулювання діяльності в електро- енергетиці та оцінка наслідків впроваджен- ня ринкових моделей в Україні / Б.А. Костюковський, І.Ч. Лещенко, А.І. Спітковський, Н.І. Іваненко // Проблеми загальної енергетики. – 2012. – № 4 (31). – С. 21–28. 3. Доцільні напрямки удосконалення дер- жавного регулювання ринку електроенергії України / Б.А. Костюковський, І.Ч. Лещенко, Н.І. Іваненко, О.Ю. Бого- славська // Проблеми загальної енергетики. – 2013. – № 2 (33). – С. 25–31. Надійшла до редакції 12.06.2014 49ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2014, вип. 3 (38) Проблеми реалізації положень закону «Про засади функціонування ринку електричної енергії в Україні»
id	systemreorg-article-529
institution	System Research in Energy
keywords_txt_mv	keywords
language	Ukrainian
last_indexed	2026-07-19T01:17:02Z
publishDate	2014
publisher	General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	systemreorg/05/2a51e80d51720f01543d1b49bd275705.pdf
spelling	systemreorg-article-5292026-07-18T12:57:41Z Problems of the Law “On the Principles of the electricity market in Ukraine” implementation Проблеми реалізації положень закону «Про засади функціонування ринку електричної енергії в Україні» Kostyukovskyi B.A. Leshchenko I.Ch. power market, the Law, power sector market model, price, efficiency. ринок електроенергії, Закон, моделі ринку електроенергії, ціна, ефективність. In October 2013 the Verkhovna Rada of Ukraine adopted the Law № 663 - VII “On the bases of functioning electricity market in Ukraine” (the Act), which entered the country in the new electricity market model, called the market model of bilateral contracts and balancing market. But the presence of the fundamental contradiction between the physical and technical features of the operation of integrated power systems (IPS), in which all elements work in a single process, which requires central planning and development of electric power industry, and market-based approaches to the regulation of the IPS, when competition between separate business entities in the electricity market should be the driving force behind the development and effective operation, causes principal impossible to create an effective model of market regulation activities in the power that puts developers an appropriate legal framework for state regulation of activities in this area in a difficult situation - the need to provide both market competition between companies and reliability of electricity supply and IPS works.The authors analyzed the provisions of the Act, which identified a number of important problems of its implementation, the main of which is that the introduction of a new model of growth of the market will determine the price of electricity. This is due to the necessity of significant additional costs for implementation and maintenance of the new market model, in fact the appearance of fines for alleged evasion of consumption and production of electricity, resulting in overpayments of consumers and generate losses that it can cover only due to price increases, and so etc.The article shows that the law there are a number of provisions which allow virtually complete replacement of competitive market mechanisms using administrative methods of forming the structure of generating capacities and regulatory practices.Therefore, the introduction of a new model of the electricity market will bring huge losses the country's economy and further reduce the standard of living of the population, will not give any positive results from its implementation. У жовтні 2013 р. Верховною Радою України було прийнято Закон № 663-VII «Про засади функціонування ринку електричної енергії в Україні» (далі Закон), яким в країні запроваджується нова модель ринку електроенергії, що отримала назву моделі ринку двосторонніх договорів та балансуючого ринку. Але наявність фундаментального протиріччя між фізико-технічними особливостями функціонування об’єднаних енергосистем, в яких всі елементи працюють в межах єдиного технологічного процесу, що потребує централізованого планування розвитку та функціонування електроенергетики, та ринковими підходами до регулювання роботи ОЕС, коли конкуренція між окремими суб’єктами господарювання на ринку електроенергії має бути рушійною силою його ефективного розвитку та функціонування, зумовлює принципову неможливість створення ефективної моделі ринкового регулювання діяльності в електроенергетиці. Це ставить розробників відповідної нормативно-правової бази державного регулювання діяльності в цій галузі у складне становище через необхідність одночасно забезпечити реалізацію принципів ринкової конкуренції між суб’єктами господарювання і надійність електропостачання та роботи ОЕС.Авторами виконано аналіз положень Закону, який дозволив визначити низку важливих проблем його реалізації, головною з яких є те, що запровадження нової моделі ринку буде зумовлювати зростання цін на електроенергію. Це зумовлено необхідністю значних додаткових витрат на запровадження та забезпечення функціонування нової моделі ринку, появою по суті штрафів за відхилення від заявлених обсягів споживання та виробництва електроенергії, що приведе до додаткових платежів споживачів і до збитків генерації, які вона зможе покрити лише внаслідок зростання цін, тощо.У статті показано, що в Законі існує ціла низка положень, якими забезпечується можливість фактично повної заміни конкурентних ринкових механізмів використанням адміністративних методів формування структури генеруючих потужностей та регулювання їх роботи.Тому впровадження нової моделі ринку електроенергії принесе величезні збитки економіці країни та ще більше понизить рівень життя населення, не дасть жодних позитивних наслідків від її впровадження. General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2014-11-03 Article Article application/pdf https://systemre.org/index.php/journal/article/view/529 System Research in Energy; No. 3 (38) (2014): The Problems of General Energy; 43-49 Системні дослідження в енергетиці; № 3 (38) (2014): Проблеми загальної енергетики; 43-49 2786-7102 2786-7633 uk https://systemre.org/index.php/journal/article/view/529/465 Copyright (c) 2014 Kostyukovskyi B.A., Leshchenko I.Ch. https://creativecommons.org/publicdomain/zero/1.0
spellingShingle	power market the Law power sector market model price efficiency. Kostyukovskyi B.A. Leshchenko I.Ch. Problems of the Law “On the Principles of the electricity market in Ukraine” implementation
title	Problems of the Law “On the Principles of the electricity market in Ukraine” implementation
title_alt	Проблеми реалізації положень закону «Про засади функціонування ринку електричної енергії в Україні»
title_full	Problems of the Law “On the Principles of the electricity market in Ukraine” implementation
title_fullStr	Problems of the Law “On the Principles of the electricity market in Ukraine” implementation
title_full_unstemmed	Problems of the Law “On the Principles of the electricity market in Ukraine” implementation
title_short	Problems of the Law “On the Principles of the electricity market in Ukraine” implementation
title_sort	problems of the law “on the principles of the electricity market in ukraine” implementation
topic	power market the Law power sector market model price efficiency.
topic_facet	power market the Law power sector market model price efficiency. ринок електроенергії Закон моделі ринку електроенергії ціна ефективність.
url	https://systemre.org/index.php/journal/article/view/529
work_keys_str_mv	AT kostyukovskyiba problemsofthelawontheprinciplesoftheelectricitymarketinukraineimplementation AT leshchenkoich problemsofthelawontheprinciplesoftheelectricitymarketinukraineimplementation AT kostyukovskyiba problemirealízacíípoloženʹzakonuprozasadifunkcíonuvannârinkuelektričnoíenergíívukraíní AT leshchenkoich problemirealízacíípoloženʹzakonuprozasadifunkcíonuvannârinkuelektričnoíenergíívukraíní

Problems of the Law “On the Principles of the electricity market in Ukraine” implementation

Репозитарії

Схожі ресурси