Prospects of the operation of Ukrainian gas transportation system under the integration natural gas markets

The effective functioning of the gas transmission system (GTS) of Ukraine greatly depends on the processes that occur in the world natural gas markets. This article gives an analysis of the processes that led to the conclusion that the main factors of integration of regional gas markets is the devel...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2016
Автори:	Leshchenko I.Ch., Spitkovskyi A.I.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2016
Теми:	gas transportation system the integration natural gas markets forecasting transit of natural gas representative scenarios.
Онлайн доступ:	https://systemre.org/index.php/journal/article/view/540
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	System Research in Energy
Завантажити файл:

Репозитарії

System Research in Energy

_version_	1871104019573768192
author	Leshchenko I.Ch. Spitkovskyi A.I.
author_facet	Leshchenko I.Ch. Spitkovskyi A.I.
author_institution_txt_mv	[ { "author": "Leshchenko I.Ch.", "institution": null }, { "author": "Spitkovskyi A.I.", "institution": null } ]
author_sort	Leshchenko I.Ch.
baseUrl_str	https://systemre.org/index.php/journal/oai
collection	OJS
datestamp_date	2026-07-18T12:57:41Z
description	The effective functioning of the gas transmission system (GTS) of Ukraine greatly depends on the processes that occur in the world natural gas markets. This article gives an analysis of the processes that led to the conclusion that the main factors of integration of regional gas markets is the development of LNG trade, improving technology and expanding the geography of unconventional gas production.It is shown that the most important factors affecting the operational efficiency of the Ukrainian gas transportation system is the amount of gas and their transportation routes. They are formed under the influence of the mutual combination of economic, environmental and technological factors, which are defined as the state of the world and European economies, and political decisions of the European Union and the Russian Federation.Results generated representative scenarios of the Ukrainian GTS download for the period until 2040. It is shown that for all scenarios its functioning in the future will be less effective, and the reconstruction of an existing circuit structure makes no economic sense until the problem to ensure the volume and direction of natural gas transit through the territory of Ukraine is solved.
doi_str_mv	10.15407/pge2016.02.005
first_indexed	2026-03-24T02:02:08Z
format	Article
fulltext	5ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2016, вип. 2 (45) СИСТЕМНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА КОМПЛЕКСНІ ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ На розвиток і функціонування газотранс- портної системи України впливає багато різно- планових факторів – економічних, технологіч- них, політичних, екологічних, які пов’язані між собою і суттєво впливають один на одного. У першу чергу це фактори, зумовлені процесами формування світового газового ринку, який активізувався останніми роками, станом світо- вої економіки, можливостями розвитку та впровадження нових технологій видобутку і транспортування газу. Не менш важливими є й політичні фактори, зокрема, політика ЄС щодо диверсифікації джерел поставок газу та початку робіт з видобутку нетрадиційних газів, політика Росії щодо диверсифікації ринків збуту та маршрутів транспортування газу. Суттєвими є внутрішньополітичні рішення стосовно ство- рення повноцінного ринку газу, оподаткування діяльності з видобутку газу та ін. З екологічних факторів, у першу чергу, необхідно виділити зміни жорсткості екологічних вимог, впровад- ження сценаріїв декарбонізації європейської енергетики тощо. Комплексний вплив усіх означених факторів в останні роки привів до загострення проблем функціонування і розвит- ку ГТС України. На даний час у світі існують три основні великі регіональні ринки природного газу – північноамериканський, азійсько-тихооке- анського регіону та європейський, і ринки, які знаходяться у стадії формування, зокрема, пів- денноамериканський та африканський. Великі ринки відрізняються своєю організацією, дже- релами покриття попиту на газ та, як наслідок, моделлю ціноутворення на цей енергоресурс. На північноамериканському ринку (США, Канади та Мексики) довгострокові контракти практично відсутні. У США існує достатньо розгалужена система газопроводів-інтерконек- торів, яка дозволяє вести торгівлю газом на декількох десятках хабів, розташованих у міс- цях перетину трубопроводів. Ціни на газ визна- УДК 656.56 І.Ч. ЛЕЩЕНКО, канд. техн. наук, А.І. СПІТКОВСЬКИЙ, канд. біол. наук, Інститут загальної енергетики НАН України, вул. Антоновича, 172, м. Київ, 03680, Україна ПЕРСПЕКТИВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ІНТЕГРАЦІЇ РИНКІВ ПРИРОДНОГО ГАЗУ Виконано аналіз процесів, що відбуваються на світових газових ринках, визначено фактори, які найбільш суттєво впливають на перспективи функціонування газо- транспортної системи (ГТС) України. Сформовано представницькі сценарії заван- таження ГТС нашої країни на перспективу до 2040 року. Визначено заходи, впро- вадження яких є доцільним у найближчий час. К л ю ч о в і с л о в а: газотранспортна система, інтеграція ринків газу, прогнозуван- ня, представницькі сценарії транзиту природного газу. © І.Ч. ЛЕЩЕНКО, А.І. СПІТКОВСЬКИЙ, 2016 6 ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2016, вип. 2 (45) І.Ч. ЛЕЩЕНКО, А.І. СПІТКОВСЬКИЙ чаються виключно на торгівельних майданчи- ках, відсутня прив’язка до ціни на нафту. Останніми роками завдяки розвитку видобутку сланцевого газу США повністю забезпечуються газом власного видобутку, а ринок перетво- рюється з імпортозалежного на експортноорі- єнтований. На азійсько-тихоокеанському ринку біль- шість країн повністю або дуже суттєво залежать від імпортного газу, що вимагає забезпечення гарантій його постачання. Майже весь імпорт забезпечується поставками зрідженого природ- ного газу (ЗПГ), в основному за довгостроко- вими контрактами, в яких вартість газу визна- чається за формулою, прив’язаною до вартості нафти і нафтопродуктів, і залишається незмін- ною впродовж дії контракту. Характерною рисою європейського газово- го ринку є суттєва залежність від поставок імпортного газу, основна частина якого, в основному трубопровідного, до недавнього часу постачалась за довгостроковими контрак- тами з нафтопродуктовою індексацією. Водночас, функціонує і спотовий ринок, на якому в основному торгується ЗПГ. На даний час частка довгострокових контрактів з нафто- вою прив’язкою поступово зменшується, зокрема, за період 2010–2015 років було укладено всього два нові подібні контракти – між Катаром та Польщею (1,4 млрд м3) та Алжиром та Іспанією (0,8 млрд м3) [1]. У Нідерландів вже закінчився останній контракт з прив’язкою до нафти. Нафтова індексація зберігалася тільки при продовженні контрак- тів, але й тут розширюється прив’язка до споту. На початку 2016 року «Газпром» пого- дився на значні поступки для німецької компа- нії E.On і французької Engie щодо зміни меха- нізму ціноутворення: вартість газу, яка нині прив’язана до ціни на нафту, буде визначатися виходячи з котирувань спотового ринку [2]. Отже, хоча на даний час ціноутворення на ринку є ближчим до азійського, ЄС докладає зусиль, щоб організувати газовий ринок, подібний до північноамериканського, чому сприяє зростання пропозиції на ринку ЗПГ і зменшення попиту на газ в європейських краї- нах. За останні 10 років обсяг торгівлі газом зріс майже на 30%, при цьому частка трубопровід- них поставок збільшилась на 45%, а ЗПГ – на 110%, тобто ЗПГ відіграє дедалі більшу роль у світовій торгівлі газом. На думку експертів Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) [3], для наступних 20 років буде характерною подальша глобалізація ринку природного газу, оскільки ЗПГ об’єднує регіональні ринки і приводить до більшої узгодженості змін цін на цей енергоресурс. Аналіз ринку ЗПГ у 2014 році [4, 5] виявив, що тенденції останніх років залишаються незмінними. Так, обсяги поставок ЗПГ в 2014 році були на рівні близько 243 млн т, що на 1,5% більше, ніж у 2013 році. Тобто, можна говорити про стабілізацію ринку ЗПГ на рівні 2011 року. Домінуючим імпортером ЗПГ залишається Азія, частка якої становить 75% світового імпорту, але зростання імпорту в Китаї було меншим, ніж очікувалось, а у Південній Кореї попит знизився у порівнянні з 2013 роком, на що вплинули як сезонні, так і економічні чинники – тепла зима та упо- вільнення темпів економічного зростання. У 2014 році почали працювати чотири нові технологічні лінії із скраплення загальною ємністю 16 млн т на рік у Папуа-Новій Гвінеї, Східній Австралії (проект на основі метану вугільних пластів) та Алжирі, який збільшив виробництво ЗПГ вперше з 2007 року, скоро- тивши експорт трубопровідного газу. Водночас, збільшення пропозиції було збалансовано ско- роченням експорту ряду постачальників, зокре- ма Єгипту, де має місце зростаючий внутрішній попит, Катару та Анголи, де проводився додат- ковий капітальний ремонт обладнання. Також у 2014 році розпочалося фінансування трьох нових проектів постачання ЗПГ, сумарною потужністю близько 25 млн т на рік – два про- екти у США і один у Малайзії, які мають бути введені в експлуатацію приблизно за 4–5 років (тобто до 2020 року). Водночас, введено в екс- плуатацію 6 нових терміналів з приймання ЗПГ потужністю 23 млн т на рік. За всіма прогнозами ринок ЗПГ і надалі буде зростати, хоча очікується, що він стане більш волатильним, у найближчі кілька років можуть бути періоди, коли баланс попиту і пропозиції приведе до перенаправлення деяких обсягів ЗПГ на європейський ринок. За нинішнього рівня цін на нафту діапазон між цінами на ЗПГ на європейському та азійському ринку буде зменшуватись. Перспективи функціонування газотранспортної системи України в умовах інтеграції ринків природного газу Водночас, у 2014 році поставки трубопровід- ного газу в світі знизились на 6,2%. Рекордне зниження експорту трубопровідного газу пока- зали Російська Федерація – 11,8% та Голландія – 29,9%. Найбільш суттєво знизили обсяги імпорту трубопровідного газу Велика Британія – на 28,2%, Німеччина – на 10,1% та Україна – на 29,9%. Згідно з прогнозами, 87% збільшення в торгівлі газом між регіонами пов’язується із збільшенням поставок ЗПГ, трубопровідні поставки зростатимуть набагато повільніше. Суттєвий вплив на формування глобального ринку природного газу має видобуток нетради- ційних газів (сланцевого, метану вугільних пластів). Згідно з даними МЕА собівартість видобутку сланцевого газу в США знаходитися в діапазоні 130–260 дол./тис. м3 , що близько до собівартості видобутку традиційного газу в цій країні. А при однакових затратах на видобу- ток природного і сланцевого газу в США, роз- робка родовищ природного газу менш вигідна, оскільки його запаси в країні практично висна- жені. Крім того, родовища сланцевого газу доз- воляють добувати одночасно з метаном рідкі фракції природного газу (natural gas liquids) та інші цінні супутні компоненти, які утворю- ються в умовах пластів, що дозволяє зменшити собівартість видобутку майже на 30%. Отже, дешевий американський газ може вплинути на ціни в інших регіонах. На даний час укладено контракти на поставку ЗПГ із США з англій- ською BG Group, іспанською Gas Natural Fenosa, індійською GAIL, що приведе до додаткової пропозиції на світовому ринку ЗПГ і зниження цін, принаймні для спотових поста- вок. Крім США видобуток сланцевого газу проводиться в Канаді. У 2013 році японська фірма Mitsubishi та ще три інші компанії отри- мали дозвіл канадського уряду на експорт сланцевого газу, який планується розпочати до 2019 року. Також розпочато видобуток сланце- вого газу в КНР. Згідно з офіційним звітом Державної геологічної служби і Міністерства природних і земельних ресурсів Китаю, з 2009 по 2014 рік у розвідку і розробку власних родо- вищ сланцевого газу було інвестовано 3,7 млрд доларів [6]. На кінець 2014 року Китай вийшов на рівень щорічного видобутку в 1,5 млрд м3, а до 2020 року планується видобувати до 30 млрд м3 на рік. Згідно з оцінками фірми Wood Mackenzie до 2030 року Китай видобува- тиме понад 110 млрд м3 нетрадиційного газу (головним чином, сланцевого), що покривати- ме 25% його попиту. Ішим суттєвим фактором, який впливає на перспективи функціонування ГТС України, є співвідношення між обсягами споживання газу та його власним видобутком в європейських країнах. Енергетична політика Євросоюзу направлена на скорочення споживання викоп- них палив та збільшення обсягів виробництва енергії з відновлюваних джерел. Вперше такі цілі були поставлені у 1997 році в Білій Книзі Європейської Комісії, яка охоплювала період до 2012 року. У 2010 році цілі було переглянуто й відображено в новій стратегії економічного розвитку ЄС на найближчі 10 років, яка отри- мала назву «20–20–20» і була націлена на під- вищення енергоефективності та декарбоніза- цію європейської енергетики. При цьому основні показники документа стали обов’язко- вими для виконання. Головні цілі, окреслені у документі – до 2020 року збільшити частку від- новлюваних джерел енергії (ВДЕ) у загальному енергоспоживанні до 20% (обов’язкова ціль), знизити емісію парникових газів на 20% від- носно рівня 1990 року, підвищити енергоефек- тивність на 20%, збільшити використання біо- палив на транспорті щонайменше до 10% (обов’язкова ціль). У 2011 році Єврокомісія затвердила ще більш радикальний сценарій розвитку енергетики ЄС – «Енергетичну Дорожню Карту 2050» («Energy Roadmap 2050»), в якій проаналізовано, як саме можна досягти поставлених цілей із зниження викидів парникових газів, забезпечуючи при цьому надійність та конкурентоспроможність систем енергопостачання. В «Енергетичній Дорожній Карті 2050» розглянуто п’ять можливих сцена- ріїв декарбонізації, які базуються на різних заходах – суттєвому підвищенні енергоефек- тивності та енергозбереження, підвищенні частки ВДЕ в енергобалансі, диверсифікації джерел енергопостачання. Хоча в документі зазначається, що на практиці енергетичний сектор Євросоюзу буде розвиватися не безпо- середньо за одним з наведених сценаріїв у чистому вигляді, а за якоюсь їх комбінацією. Однак за усіма сценаріями, що розглядаються в документі, частка природного газу у загально- му споживанні ПЕР в країнах ЄС у 2020 році буде близько 25%, що майже відповідає його ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2016, вип. 2 (45) 7 частці у 2000 році. Водночас, на думку деяких експертів, плановий показник зниження вики- дів на 80% може бути досягнутий при менших витратах і з меншим ризиком, якщо економіка Європи до 2050 року буде більш інтенсивно використовувати природний газ. Таким чином, «Енергетична Дорожня Карта ЄС 2050» приве- ла до збільшення невизначеності щодо попиту на газ в країнах ЄС. Інший пакет документів, який також має суттєвий плив на функціонування ринку при- родного газу Європи – Директива Європей- ського Парламенту та Ради 2009/73/ЄС від 13.07.2009 «Про спільні правила внутрішнього ринку природного газу» (Третя газова дирек- тива), яка кардинально змінює архітектуру оптового ринку газу в Європі. Цей документ на сьогодні є завершальним документом, що регламентує довгострокові перетворення у газовій сфері ЄС. Третя Газова Директива не є документом прямої дії, її положення мали бути інкорпоровані в національні законодав- ства країн-членів ЄС. Відповідно до цього документа внутрішній ринок газу ЄС буде складатися з ряду регіональних зон з тарифа- ми «вхід-вихід» і з віртуальним ліквідним хабом (торговельною ринковою площадкою) у кожній зоні. Газ, що ввійшов у тарифну зону «вхід-вихід», вважається таким, що знахо- диться на хабі, і його доставкою у середині зони конкретному споживачеві займається оператор/власник ГТС. Реформа сектору оптової торгівлі ЄС у першу чергу спрямована на те, щоб зменшити монопольне положення на національних ринках і на ринку ЄС у ціло- му таких великих компаній, як ENI, Ruhrgas, Gas de France та деяких інших, що, на думку Єврокомісії, монополізують внутрішні націо- нальні ринки країн-членів ЄС. Водночас, «Третя газова директива» містить вимогу про роз’єднання вертикально інтегрованих ком- паній – розділення діяльності з видобутку газу, його транспортування і розподілу, яке поширюється на газові компанії ЄС та інші компанії, які діють на ринку ЄС. Також у Директиві передбачено можливість заборони на інвестиції компаній з країн, які не є члена- ми ЄС, якщо вони не відповідають вимогам про розділ функцій з видобування й транс- портування енергоносіїв, або якщо поява цих компаній на ринку ЄС може загрожувати енергобезпеці членів Євросоюзу. Отже, цей документ має вплив на можливий розподіл потоків трубопровідного газу між альтерна- тивними транзитними шляхами. Прикладом цього є німецький газопровід «OPAL», який з’єднує газопровід «Північний потік» з існую- чою мережею газопроводів Середньої і Західної Європи. Річна пропускна здатність «OPAL» становить 36 млрд м3, але «Газпрому» дозволено використовувати не більше 50% його потужності, іншу потужність мають використовувати інші компанії, що стало однією з причин того, що газопровід «Північний потік» працює з неповним заван- таженням. З 2014 року суттєвим політичним фактором, що впливає на стан європейського газового ринку, є агресія Росії щодо України. Саме під впливом цього фактора було припинено роботи з побудови газопроводу «Південний потік», дискутується на рівні Єврокомісії доцільність реалізації проекту щодо розширення газопро- воду «Північний потік». Обсяги імпорту газу до європейських країн залежать від його видобутку в цих країнах. Розвиток видобутку сланцевого газу в Європі стикається з низкою проблем, тому тут суттєво- го зростання його видобутку до 2040 року не прогнозується. До 2020 року Норвегія планує збільшити видобуток газу до 130 млрд м3 (проти 110 млрд м3 у 2013 році), переважна частина цього газу подається трубопроводами до країн Євросоюзу. Однак Росія залишається найбіль- шим нетто-експортером трубопровідного газу до Європи (див. табл. 1). І.Ч. ЛЕЩЕНКО, А.І. СПІТКОВСЬКИЙ 8 ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2016, вип. 2 (45) Таблиця 1 – Експорт трубопровідного газу ВАТ «Газпром» до країн далекого зарубіжжя за даними офіційного сайту Банку Росії, млрд м3 9ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2016, вип. 2 (45) Перспективи функціонування газотранспортної системи України в умовах інтеграції ринків природного газу Збільшення поставок газу з Росії до Європи у 2015 році у порівнянні з 2014 роком зумовле- но більш холодною зимою та зменшенням ціни на газ на світових ринках. Таким чином, суттєвий вплив на перспекти- ви функціонування й розвитку української ГТС мають обсяги власного видобутку природного газу в країнах Європи, споживання газу в цих країнах, обсяги пропозиції ЗПГ на європей- ському та інших світових ринках, стан світової економіки, ціни на основні енергоносії на сві- тових ринках, стан газовидобувної промисло- вості Російської Федерації, рівень конкуренції за маршрути транспортування газу на європей- ський ринок та між ЗПГ і трубопровідним газом. При формуванні сценаріїв функціону- вання і розвитку ГТС України було враховано, що суттєву конкуренцію трубопровідному газу може скласти ЗПГ, прогнози щодо пропозицій якого на газовому ринку Європи стають дедалі оптимістичнішими. Також при формуванні сценаріїв функціо- нування й розвитку ГТС України було врахова- но і внутрішні фактори, зокрема, зміну попиту на газ в країні, фізичне старіння газопроводів, яке супроводжується погіршенням технічного стану технологічного обладнання, рішення щодо джерел закупівлі газу, темпи запровад- ження повноцінного ринку газу в Україні. Суттєвий вплив на функціонування і подаль- ший розвиток ГТС України матиме і реалізація планів щодо створення східноєвропейського газового хабу, який у перспективі має об’єдна- ти операторів ГТС України та країн Східної Європи. Базою для створення цього хабу можуть стати підземні сховища газу західного регіону України, активна потужність яких ста- новить близько 25 млрд м3 газу (в той час, як сукупні потужності сховищ Угорщини, Словаччини, Чеської Республіки, Польщі та Латвії становлять 17,2 млрд м3), та існуюча тех- нічна можливість поставок газу з України до Словаччини, Угорщини, Польщі, Румунії та навпаки. Це надає можливість розвитку ГТС країни шляхом входження в європейську систему спотової торгівлі природним газом. Хоча ідея створення східноєвропейського газо- вого хабу була озвучена ще у 2012 році фахівця- ми газової галузі, потім було заявлено, що уряд нашої країни розмірковує над його створен- ням, але поки-що ніяких рішень з цього питан- ня не прийнято. При формуванні прогнозів завантаження української ГТС було взято до уваги результати дослідження російських фахівців попередніх років [1, 7, 8] з урахуванням тенденцій 2014– 2015 років. Прийнято, що найближчі 25 років найбільш імовірним джерелом транзитних поставок газу через українську ГТС залишить- ся Російська Федерація, а головним його спо- живачем – країни Європи. На сьогодні у «Газпрому» спостерігається надлишок потуж- ностей експортних газопроводів при нестачі газу для їх заповнення, що породжує жорстку конкуренцію за трубопровідний транзит росій- ського газу до країн Європи. Це показують фактичні обсяги транзиту газу через українську ГТС до країн Європи, які за даними НАК «Нафтогаз України» становили у 2012 році – 84,3, у 2013 році – 86,1, у 2014 році – 62,2, у 2015 році – 64,2 млрд м3 та 2,9 млрд м3 до Молдови. Для дослідження перспектив функціонуван- ня газотранспортної системи України було використано прогноз споживання газу в Україні, розроблений в Інституті загальної енергетики НАН України, оскільки аналіз спо- живання газу останніх років показав, що про- гноз, наведений в Енергетичній стратегії на період до 2030 року (у редакції 2013 року), є завищеним і не відповідає реаліям сьогодення (див. табл. 2 та 3). Таблиця 2 – Прогноз споживання газу в Україні згідно з Енергетичною стратегією на період до 2030 року (редакція 2013 року), млрд м3 Порівняння уточнених прогнозів видобутку [9] та споживання газу (табл. 3) в Україні пока- зує, що для базового сценарію до 2035 року наша країна видобуватиме газу більше, ніж споживатиме. У представницьких сценаріях було перед- бачено можливість будівництва термінала з регазифікації ЗПГ для потреб України. При цьому аналіз зовнішніх і внутрішніх умов функціонування газової галузі нашої країни показав таке. По-перше, потреба в імпортному газі до 2025 року становитиме для базового сце- нарію близько 10 млрд м3, а за сьогоднішніх економічних умов термінал буде спроектовано і введено в експлуатацію після 2020 року. По- друге, будівництво ЗПГ термінала вимагатиме поглиблення берегової частини та будівництва газопроводу від термінала до магістрального газопроводу. По-третє, існує велика проблема пошуку джерел поставок ЗПГ до термінала з регазифікації. В ролі ресурсної бази для термі- нала планувалось родовище «Шах-Деніз-2» в Азербайджані, газ якого мав зріджуватись на терміналі в Кулеві (Грузія), але він не буду- ється. Поставки скрапленого газу можуть здій- снюватися також з Алжиру, Лівії, Єгипту, Катару та ОАЕ. Але транспортування газу з цих країн пов’язано з проходженням танкерів-газо- возів через протоки Босфор і Дарданелли, що викличе негативну реакцію з боку Туреччини. Виконані розрахунки показали, що за таких умов будівництво термінала з приймання ЗПГ є економічно недоцільним, у жодному із сцена- ріїв, що розглядався, не було вибрано будів- ництво ЗПГ термінала, як джерело імпорту природного газу до нашої країни. Представницькі сценарії транзиту природ- ного газу через ГТС України у частині змін спо- живання газу в Європі ґрунтуються на прогно- зах Eurogas [10]. У наведених сценаріях не роз- глядалась відмова від подовження контракту ВАТ «Газпром» на транзит газу через українсь- ку ГТС після 2019 р., хоча про це періодично заявляють представники російської сторони. У всіх сценаріях передбачається, що будів- ництво газопроводів «Південний потік» та «Турецький потік» зупинено. Перший представницький сценарій транзи- ту природного газу через ГТС України розроб- лено з урахуванням базового сценарію розвит- ку газового ринку Європи [10]. Цей сценарій побудовано за таких припущень: – щонайменше до 2025 року будуть актуаль- ними поточні національні енергетичні політи- ки, для яких у більшості країн Європи харак- терні малі інвестицій у газовий сектор або їх відсутність; – до 2025 року попит на газ в Європі стабілі- зується і, навіть, буде мати місце його незначне зростання. До 2030 року споживання газу в Європі повернеться на рівень 2012 року; – видобуток природного газу в Європі зали- шиться на рівні 265 млрд м3 у 2020 році за раху- нок збільшення видобутку в Норвегії, однак, надалі очікується зменшення власного видо- бутку до 205 млрд у 2040 році; – можливий початок видобутку сланцевого газу у Великій Британії та Польщі; – поставки трубопровідного газу з Африки зростуть до 55 млрд м3 до 2040 року; – до 2020 року почнуться поставки трубо- провідного газу через «Південний коридор» з Азербайджану, Ірану, Іраку, Курдистану, Ізраїлю. Однак, через політичну нестабільність в Ірані та Іраку, можливості «Південного газо- вого коридору» будуть розширені лише після 2030 року; – основний спад поставок російського газу матиме місце після 2030 року, що пов’язано із припиненням дії чинних контрактів на поста- чання трубопровідного газу з Росії. Частка російського трубопровідного газу в імпорті на європейський ринок зменшиться з 54% у 2020 році до 28% у 2040 році; – в Європі будуть побудовані всі термінали з приймання ЗПГ, які заплановано. Європейський імпорт ЗПГ зросте з 49 млрд м3 у 2015 році до 155 млрд у 2040 році. 10 ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2016, вип. 2 (45) І.Ч. ЛЕЩЕНКО, А.І. СПІТКОВСЬКИЙ Таблиця 3 – Уточнений прогноз споживання газу в Україні, млрд м3 Зростання імпорту ЗПГ стає можливим до 2020 року завдяки вводу додаткових потужно- стей із зрідження газу в Австралії, Північній Америці та Східній Африці. Таким чином, імпорт ЗПГ стане основним джерелом для компенсації зменшення власного видобутку газу в Європі; – частка ЗПГ на європейському ринку зро- стає з 21% у 2020 році до 44% у 2040 році, заван- таження імпортних газопроводів відповідно зменшується; – до 2020 року газопровід «OPAL» виведено з-під санкцій ЄС, що сприятиме повному завантаженню 1-ї та 2-ї нитки «Північного потоку»; – через невисокі темпи зростання попиту на газ в країнах Європи будівництво додаткових ниток «Північного потоку» не відбудеться. Другий представницький сценарій транзиту природного газу через ГТС України, який роз- глядався, пов’язаний з екологічним сценарієм розвитку країн Європи [10]. Для цього сцена- рію характерне зростання плати за викиди СО2, наслідком чого стає збільшення виробництва електроенергії відновлюваними джерелами, відмова від вугільної генерації і невелике змен- шення виробництва електроенергії на АЕС, що збільшує частку газової генерації, а, отже, і спо- живання природного газу в Європі. Для цього сценарію характерне відновлення економічно- го зростання і високий рівень інновацій в енергозберігаюче обладнання (зокрема, у швидке розгортання ефективних газових при- ладів для опалення домогосподарств і офісних приміщень). Цей сценарій побудовано за таких припу- щень: – передбачається зростання споживання природного газу в Європі до 623 млрд м3 у 2040 році; – через зростаючий попит на газ зростає зацікавленість інвесторів у розвитку газової інфраструктури, також можливий початок видобутку сланцевого газу в деяких європей- ських країнах; – поставки трубопровідного газу з Африки зростуть до 55 млрд м3 до 2040 року; – до 2020 року почнуться поставки трубо- провідного газу через «Південний коридор» з Азербайджану, Ірану, Іраку, Курдистану, Ізраїлю, які зростуть до 45 млрд м3 до 2040 року. Однак, через політичну нестабільність в Ірані та Іраку, можливості «Південного газового коридору» будуть розширені після 2030 року; – в Європі будуть побудовані всі терміна- ли з приймання ЗПГ, які заплановано. Європейський імпорт ЗПГ зросте до 169 млрд м3 у 2040 році. Зростання імпорту ЗПГ стає можливим завдяки вводу додаткових потужностей із зрідження газу в Австралії, Північній Америці та Східній Африці. Таким чином, імпорт ЗПГ стане основним джерелом для компенсації зменшення власного видобут- ку газу в Європі; – частка ЗПГ на європейському ринку зро- стає з 21% у 2020 році до 40% у 2040 році; – до 2020 року газопровід «OPAL» виведено з-під санкцій ЄС, що сприятиме повному завантаженню 1-ї та 2-ї нитки «Північного потоку»; – для покриття зростаючого попиту на газ побудовано 3-ю нитку «Північного потоку», до 2020 року вона починає вводитись в експлуата- цію, до 2030 року цей газопровід завантажений повністю. Третій представницький сценарій транзиту природного газу через ГТС України відповідає сценарію низького попиту на газ у світі [10]. Цей сценарій може мати місце при уповільнен- ні розвитку економіки азіатських країн, яке призведе до скорочення попиту на газ в Азії до 2025 року на 20%. Частина ЗПГ, яка не затребу- вана в Азії, переміщується на європейський ринок. Наростити експорт до Європи в цьому сценарії зможуть Африка, Близький Схід і Північна Америка. Для цього сценарію характерне зменшення конкурентоспроможності газових європей- ських проектів, що є наслідком глобального розвитку газового ринку, політики охорони навколишнього середовища, яка не передбачає розвитку газової промисловості, послаблення промислової діяльності в Європі та повільного прогресу в галузі енергоефективності. Цей сценарій побудовано за таких припу- щень: – передбачається подальше падіння спожи- вання природного газу в Європі до 431 млрд м3 у 2020 році з незначним подальшим зростан- ням до 485 млрд м3 у 2040 році; – через зменшення зацікавленості інвесто- рів у розвитку газової галузі видобуток природ- ного газу в Європі падає швидше – з 245 млрд м3 у 2020 році до 188 млрд у 2040 році; 11ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2016, вип. 2 (45) Перспективи функціонування газотранспортної системи України в умовах інтеграції ринків природного газу – видобутку сланцевого газу в країнах Європи не починається; – відбувається перерозподіл світових пото- ків газу, в результаті якого частка ЗПГ на євро- пейському ринку зростає з 26% у 2020 році до 47% у 2040 році; – експорт російського газу до Європи суттє- во падає. Частка російського газу в імпорті ско- рочується з 47% у 2020 році до 26% у 2040 році; – до 2020 року почнуться поставки трубо- провідного газу через «Південний коридор» з Азербайджану, Ірану, Іраку, Курдистану, Ізраїлю, але їх обсяги зростають повільніше, ніж в інших сценаріях – з 10 млрд м3 у 2020 році до 40 млрд м3 до 2040 року; – будівництво нових ниток «Північного потоку» не відбувається. Прогноз обсягів транспортування росій- ського газу до Європи через ГТС України для усіх описаних представницьких сценаріїв наве- дено у табл. 4. Аналіз наведених сценаріїв транзитних потоків газу через українську ГТС показав таке. У базовому сценарії ВАТ «Газпром» для припи- нення поставок газу через ГТС України не вистачатиме потужностей від 40 млрд м3 у 2020 році до 17 млрд м3 у 2040 році. За таких умов будівництво третьої, а тим більш четвер- тої, нитки газопроводу «Північний потік» є економічно недоцільним. В екологічному сценарії потреба в транзиті російського газу через ГТС України становить від 51 млрд у 2020 році до 56 млрд м3 у 2030 році. За цих умов існує велика імовірність побудови не тільки третьої, а, можливо, і четвертої нитки «Північного потоку», хоча розглядався лише варіант побудови однієї нової нитки. У сценарії повільного економічного розвит- ку для експорту з Росії трубопровідного газу практично немає потреби як в будівництві нових потужностей, так і у використанні укра- їнської ГТС – після 2025 року вона залишаєть- ся без транзиту до країн ЄС, а інші російські експортні газопроводи починають конкурувати за газ між собою. Виконані для наведених вище сценаріїв роз- рахунки показали, що, хоча зберігається суттє- ва невизначеність стосовно подальшої зміни попиту на газ, але навіть для сценарію еколо- гічного розвитку країн Європи, для якого характерні більш високі темпи збільшення спо- живання газу, транзитні потоки з Росії до цих країн не перевищують 56 млрд м3. Для сцена- рію повільного розвитку світової економіки до 2030 року ГТС України залишається без тран- зиту російського газу до країн Західної та Центральної Європи, задіяний лише напрямок до Туреччини, Молдови та Балканських країн. Водночас, необхідно зазначити, що росій- сько-молдовський довгостроковий газовий контракт закінчився в 2011 році, на сьогодні імпорт російського газу до Молдови здій- снюється відповідно до старого контракту, який щорічно пролонгується. У 2014 році за фінансової допомоги ЄС завершилося будів- ництво газопроводу Ясси–Унгени потужністю 1,5 млрд м3, який зв’язує молдовські та румунські газотранспортні системи, але цей газопровід не працює. Причиною стало блоку- вання його роботи з боку «Молдовагазу», 50% акцій якого належить ВАТ «Газпром». За оцін- ками фахівців, Молдова має всі можливості для збільшення реверсу румунського газу до 50% від обсягів його споживання в країні, для чого необхідно побудувати газопровід Ясси– Онешть та продовжити газопровід Ясси– Унгени до Кишинева, що, за умови залучення інвестицій з ЄС, можна виконати за 2–4 роки. А реалізація цього проекту може додатково зменшити транзит газу через ГТС України. За таких умов можна зробити загальний вис- новок, що в існуючій схемній структурі ГТС нашій країні не потрібна, її робота буде у подальшому все більш неефективною. Було виконано розрахунки для альтернатив- них варіантів реконструкції одного з магіст- ральних газопроводів Західного транзитного коридору – «Союз», як найстарішого: повна ліквідація; консервація або реконструкція із зменшенням пропускної здатності. Аналіз обсягів робіт, які необхідні для повного демонтажу лінійної ділянки та ком- пресорного цеху магістрального газопроводу показав, що вартість приведення майданчика, який займають ці об’єкти, до стану «чистої галявини» приблизно дорівнює обсягу необхід- них капіталовкладень у будівництво нової лінійної ділянки та компресорного цеху. Аналіз заходів із консервації газопроводу показав таке. Магістральний газопровід є складним технологічним комплексом, до скла- ду якого входять: лінійна частина, компресорні станції, великий комплекс допоміжних техно- логічних об’єктів, очисні споруди та інші 12 ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2016, вип. 2 (45) І.Ч. ЛЕЩЕНКО, А.І. СПІТКОВСЬКИЙ 13ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2016, вип. 2 (45) Перспективи функціонування газотранспортної системи України в умовах інтеграції ринків природного газу Т аб ли ц я 4 – П ро гн оз о бс яг ів т ра н сп ор ту ва н н я ро сі й сь ко го г аз у до Є вр оп и ч ер ез Г Т С У кр аї н и , м лр д м 3 об’єкти, призначені для забезпечення роботи газопроводу. Кожен з цих об’єктів підлягає консервації. З метою підтримки законсервова- ного об’єкта газопроводу в працездатному стані виконуються роботи з їх технічного обслугову- вання і ремонту протягом усього терміну кон- сервації, за ними має бути встановлено постій- не спостереження, повинен дотримуватись режим охоронної зони. Крім того, консервація не може тривати багато років, кожні три роки необхідно проводити перевірку обладнання та його нову консервацію. Ще одним аргументом проти консервації окремих магістральних газо- проводів ГТС України, зокрема «Союзу», є те, що він є найстарішим, і вже через 5–7 років його газоперекачувальне обладнання морально застаріє настільки, що його подальша експлуа- тація буде неефективною і технічно небезпеч- ною. Таким чином, консервація обладнання магістральних газопроводів є дорогою про- цедурою, яка, за оцінками експертів, співстав- на з вартістю реконструкції цих об’єктів. Водночас, ситуація, яка склалась на сьогодні, показує, що суттєве збільшення транзиту російського газу до Європи через ГТС України до 2040 року є малоймовірним. Отже, консер- вація не є способом вирішення проблем, що склалися у нашій газотранспортній системі. Розрахунки, проведені для сформованих сценаріїв завантаження української ГТС, пока- зали, що доцільним може бути будівництво нового підземного сховища у східному регіоні (Полтавська, Харківська області), де прогнозу- ється найбільше зростання видобутку газу. Це дасть можливість вивести з експлуатації газо- провід «Союз», забезпечивши при цьому більш повне завантаження, а отже й ефективнішу роботу інших магістральних газопроводів Західного транзитного коридору. ВИСНОВКИ Проведення реконструкції української ГТС в існуючій схемній структурі є недоцільним, доки не буде вирішено проблему гарантування обсягів і напрямів транзиту природного газу через територію України. Водночас, необхідно проводити модернізації підземних сховищ газу західного регіону та компресорних станцій, які сполучаються з газовимірювальними станція- ми «Ужгород» і «Дроздовичі», що дасть можли- вість надавати послуги зі зберігання газу для країн Східної Європи, де має місце дефіцит потужностей газових сховищ. Доцільно брати участь у будівництві інтеконнектора Польща– Україна, що дасть можливість отримувати через територію Польщі додаткові обсяги при- родного газу, у тому числі з терміналу з при- ймання ЗПГ в м. Свіноуйсьце. Встановлено, що доцільним є будівництво нового підземного сховища газу у східному регіоні, де прогнозу- ється найбільше зростання видобутку газу. Водночас, політикам необхідно проводити роботу щодо недопущення будівництва обхід- них газопроводів для транспортування росій- ського газу до Європи. 1. Газовый рынок Европы: утраченные иллюзии и робкие надежды / Под ред. В.А. Кулагина, Т.А. Митровой // НИУ ВШЭ- ИНЭИ РАН. – Москва, 2015. – 86 с. 2. «Газпром» выходит из корзины нефтепро- дуктов // Коммерсантъ. – 14.04.2016. – Режим доступу: http://www.kommersant.ru /doc/2963025. 3. Medium-Term Gas Market Report 2014. – Режим доступу: http://www.iea.org/ book- s h o p / 4 7 3 - M e d i u m - Term_Gas_Market_Report_2014. 4. IGU World LNG Report. – 2015 Edition – Режим доступу: http://www.igu.org/sites/default/files/node- p a g e - f i e l d _ f i l e / I G U - W o r l d % 2 0 L N G % 2 0 R e p o r t - 2015%20Edition.pdf. 5. Global LNG market outlook 2014/15 / BG Group. – Режим доступу: http://www.bg- group.com/480/about-us/lng/global-lng-mar- ket-outlook-2014-15/. 6. Китай вложил 3,7 млрд долларов в сланце- вый газ, - Natural Gas Asia. / Сайт censor.net. – Режим доступу: http://censor.net.ua/news/ 3 4 2 6 8 1 / k i t a y i _ v l o j i l _ 3 7 _ m l r d _ dollarov_v_slantsevyyi_gaz_natural_gas_asia. 7. Business As Usual. European Gas Market Functioning in Times of Turmoil and Increasing Import Dependence / T. Boersma, T. Mitrova, G. Greving, A. Galkina // Energy Security Initiative at BROOKINGS. – October 2014. – Режим доступу: http://www.brookings.edu/~/ media/Research/Files/Papers/2014/10/euro- pean-gas-market-import-dependence/busi- 14 ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2016, вип. 2 (45) І.Ч. ЛЕЩЕНКО, А.І. СПІТКОВСЬКИЙ ness_as_usual_final_3.pdf?la=en. 8. Прогноз развития энергетики мира и России до 2040 года // ФГБУН «Институт энергетических исследований Российской академии наук», Аналитический центр при Правительстве Российской Федерации. – 110 с. – Режим доступу: http://www.eriras.ru /files/prognoz-2040.pdf. 9. Лещенко І.Ч. Перспективи розвитку газо- видобувної промисловості України / І.Ч. Лещенко, О.В. Стогній // Проблеми загальної енергетики. – 2015. – Вип. 3 (42). – С. 5–12. 10. Long-Term Outlook for gas to 2035 // Сайт компанії Eurogas – Режим доступу: http://www.eurogas.org/uploads/media/Eurog a s _ B r o c h u r e _ L o n g - Term_Outlook_for_gas_to_2035.pdf. Надійшла до редколегії 11.05.2016 15ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2016, вип. 2 (45) Перспективи функціонування газотранспортної системи України в умовах інтеграції ринків природного газу
id	systemreorg-article-540
institution	System Research in Energy
keywords_txt_mv	keywords
language	Ukrainian
last_indexed	2026-07-19T01:17:26Z
publishDate	2016
publisher	General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	systemreorg/13/6d8d448d5312dcb15aec1a1268e12413.pdf
spelling	systemreorg-article-5402026-07-18T12:57:41Z Prospects of the operation of Ukrainian gas transportation system under the integration natural gas markets Перспективи функціонування газотранспортної системи України в умовах інтеграції ринків природного газу Leshchenko I.Ch. Spitkovskyi A.I. gas transportation system, the integration natural gas markets, forecasting, transit of natural gas representative scenarios. газотранспортна система, інтеграція ринків газу, представницькі сценарії транзиту природного газу. The effective functioning of the gas transmission system (GTS) of Ukraine greatly depends on the processes that occur in the world natural gas markets. This article gives an analysis of the processes that led to the conclusion that the main factors of integration of regional gas markets is the development of LNG trade, improving technology and expanding the geography of unconventional gas production.It is shown that the most important factors affecting the operational efficiency of the Ukrainian gas transportation system is the amount of gas and their transportation routes. They are formed under the influence of the mutual combination of economic, environmental and technological factors, which are defined as the state of the world and European economies, and political decisions of the European Union and the Russian Federation.Results generated representative scenarios of the Ukrainian GTS download for the period until 2040. It is shown that for all scenarios its functioning in the future will be less effective, and the reconstruction of an existing circuit structure makes no economic sense until the problem to ensure the volume and direction of natural gas transit through the territory of Ukraine is solved. Ефективне функціонування газотранспортної системи (ГТС) України суттєво залежить від процесів, які відбуваються на світових ринках природного газу. У статті виконано аналіз цих процесів, який дозволив зробити висновок, що основними факторами інтеграції регіональних газових ринків є розвиток торгівлі зрідженим газом, вдосконалення технологій та розширення географії видобутку нетрадиційних газів.Показано, що найбільш важливими факторами, які впливають на ефективність роботи української ГТС, є обсяги газу і маршрути їх транспортування. Вони формуються під взаємним впливом сукупності економічних, екологічних та технологічних факторів, що визначаються як станом розвитку світової та європейської економік, так і політичними рішеннями як Європейського Союзу, так і Російської Федерації.Наведено сформовані представницькі сценарії завантаження української ГТС на період до 2040 року. Показано, що для всіх сценаріїв її функціонування у подальшому буде все менш ефективним, а проведення реконструкції в існуючій схемній структурі є недоцільним, доки не буде вирішено проблему гарантування обсягів і напрямів транзиту природного газу через територію України. General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2016-06-10 Article Article application/pdf https://systemre.org/index.php/journal/article/view/540 10.15407/pge2016.02.005 System Research in Energy; No. 2 (45) (2016): The Problems of General Energy; 5-15 Системні дослідження в енергетиці; № 2 (45) (2016): Проблеми загальної енергетики; 5-15 2786-7102 2786-7633 uk https://systemre.org/index.php/journal/article/view/540/476 Copyright (c) 2016 Leshchenko I.Ch., Spitkovskyi A.I. https://creativecommons.org/publicdomain/zero/1.0
spellingShingle	gas transportation system the integration natural gas markets forecasting transit of natural gas representative scenarios. Leshchenko I.Ch. Spitkovskyi A.I. Prospects of the operation of Ukrainian gas transportation system under the integration natural gas markets
title	Prospects of the operation of Ukrainian gas transportation system under the integration natural gas markets
title_alt	Перспективи функціонування газотранспортної системи України в умовах інтеграції ринків природного газу
title_full	Prospects of the operation of Ukrainian gas transportation system under the integration natural gas markets
title_fullStr	Prospects of the operation of Ukrainian gas transportation system under the integration natural gas markets
title_full_unstemmed	Prospects of the operation of Ukrainian gas transportation system under the integration natural gas markets
title_short	Prospects of the operation of Ukrainian gas transportation system under the integration natural gas markets
title_sort	prospects of the operation of ukrainian gas transportation system under the integration natural gas markets
topic	gas transportation system the integration natural gas markets forecasting transit of natural gas representative scenarios.
topic_facet	gas transportation system the integration natural gas markets forecasting transit of natural gas representative scenarios. газотранспортна система інтеграція ринків газу представницькі сценарії транзиту природного газу.
url	https://systemre.org/index.php/journal/article/view/540
work_keys_str_mv	AT leshchenkoich prospectsoftheoperationofukrainiangastransportationsystemundertheintegrationnaturalgasmarkets AT spitkovskyiai prospectsoftheoperationofukrainiangastransportationsystemundertheintegrationnaturalgasmarkets AT leshchenkoich perspektivifunkcíonuvannâgazotransportnoísistemiukraínivumovahíntegracíírinkívprirodnogogazu AT spitkovskyiai perspektivifunkcíonuvannâgazotransportnoísistemiukraínivumovahíntegracíírinkívprirodnogogazu

Prospects of the operation of Ukrainian gas transportation system under the integration natural gas markets

Репозитарії

Схожі ресурси