Assessment of the greenhouse gases emissions reduction by the coal sector of Ukraine to meet international climate agreements

According to data from the National Greenhouse Gas Inventory, the coal sector is the second largest source of methane emissions in Ukraine after the oil and gas sector, its share in 2019 amounted to 17.8% of total methane emissions in the country.In 2022, Ukraine, as a Party to the Paris Agreement,...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2022
1. Verfasser:	Leshchenko I.Ch.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainisch
Veröffentlicht:	General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2022
Schlagworte:	Greenhouses gases Coal sector Global Methane Pledge second Nationally Determined Contribution
Online Zugang:	https://systemre.org/index.php/journal/article/view/563
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	System Research in Energy
Завантажити файл:

Institution

System Research in Energy

_version_	1871104065461551104
author	Leshchenko I.Ch.
author_facet	Leshchenko I.Ch.
author_institution_txt_mv	[ { "author": "Leshchenko I.Ch.", "institution": null } ]
author_sort	Leshchenko I.Ch.
baseUrl_str	https://systemre.org/index.php/journal/oai
collection	OJS
datestamp_date	2026-07-18T12:57:42Z
description	According to data from the National Greenhouse Gas Inventory, the coal sector is the second largest source of methane emissions in Ukraine after the oil and gas sector, its share in 2019 amounted to 17.8% of total methane emissions in the country.In 2022, Ukraine, as a Party to the Paris Agreement, submitted an updated value of the nationally determined contribution - to reduce greenhouse gas emissions by 2030 to 35% compared to 1990. In addition, it was formally launched the Global Methane Pledge, an initiative to reduce global methane emissions. Ukraine has joined this Pledge and make commitments to reduce methane emissions by 30% from 2020 levels by 2030.To assess the country's ability to meet its commitments to reduce greenhouse gas emissions in general and methane in particular, forecasts of the functioning of the coal sector were developed both in Ukraine and in the temporarily occupied territories on December 1, 2021. In decarbonisation scenario the development of the economic also took into account the commitment made by Ukraine at the 26th Conference of the Parties to stop the construction of new coal-fired power plants and to abandon the use of coal fuel by 2035.The dynamics of mine closure was analyzed according to the scenarios considered, and methane emissions were calculated not only from operating mines, but also from decommissioned mines.The results of the calculations show that achieving the declared reduction of methane emissions by 2030 in the coal sector is possible only if the capture and utilization of this greenhouse gas from the current 10.3% to 37-54% for different scenarios of the sector, which will require additional investment from 10 to 26.9 billion USA dollars depending on the scenario.
doi_str_mv	10.15407/pge2022.01-02.139
first_indexed	2026-03-24T02:02:13Z
format	Article
fulltext	139 Оцінка зниження викидів парникових газів вугільним сектором України для виконання міжнародних кліматичних угод ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2022, issue 1-2(68-69) ISSN 2522-4344 (Online), ISSN 1562-8965 (Print). The problems of general energy, 2022, 1-2(68-69): 139–149 doi: https://doi.org/10.15407/pge2022.01-02.139 УДК 620.9 Ірина Лещенко, канд.техн.наук, ст.наук.співр., http://orcid.org/0000-0003-3382-4762, Інститут загальної енергетики НАН України, вул. Антоновича, 172, м. Київ, 03150, Україна; e-mail: info@ienergy.kiev.ua Автор-кореспондент: lesch_ic@ukr.net ОЦІНКА ЗНИЖЕННЯ ВИКИДІВ ПАРНИКОВИХ ГАЗІВ ВУГІЛЬНИМ СЕКТОРОМ УКРАЇНИ ДЛЯ ВИКОНАННЯ МІЖНАРОДНИХ КЛІМАТИЧНИХ УГОД Анотація. Згідно з даними Національних кадастрів, вугільний сектор є другим піс- ля нафтогазового сектора джерелом викидів метану в Україні, його частка у 2019 р. склала 17,8% від загальних викидів цього парникового газу в країні. У 2022 р. Укра- їна, як Сторона Паризької угоди, подала «Оновлений національно визначений вне- сок України до Паризької угоди», в якому визначено за мету скоротити до 2030 року викиди парникових газів до рівня 35% порівняно з 1990 р. Крім того, у листо- паді 2021 р. на 26-й Конференції Сторін зі зміни клімату було офіційно запущено ініціативу щодо скорочення світових викидів метану. Україна приєдналась до цієї ініціативи та взяла на себе зобов’язання скоротити викиди метану на 30% від рівня 2020 р. до 2030 р. Для оцінки спроможності країни досягти взятих зобов’язань щодо скорочення викидів парникових газів в цілому і метану зокрема було розроблено про- гнози функціонування вугільного сектору як в Україні, так і на тимчасово окупованих територіях станом на 01.12.2021. При розробленні сценарію декарбонізації економі- ки також було враховано зобов’язання, яке взяла Україна на 26-й Конференції Сторін щодо припинення будівництва нових вугільних електростанцій та відмови від вико- ристання вугільного палива до 2035 р. Було проаналізовано динаміку закриття шахт відповідно до сценаріїв, що розглядались, і розраховано викиди метану не тільки від працюючих шахт, а й від шахт, виведених з експлуатації. Наведені результати розра- хунків свідчать, що досягнення заявленого скорочення викидів метану до 2030 р. у ву- гільному секторі можливе лише за умови збільшення уловлювання та утилізації цього парникового газу з нинішніх 10,3% до 37–54% для різних сценаріїв розвитку сектора, що вимагатиме додаткових інвестицій від 10 до 26,9 млрд дол. США в залежності від сценарію. Ключові слова: парникові гази, метан, вугільний сектор, глобальна метанова ініціа- тива, другий національно визначений внесок. © І. ЛЕЩЕНКО, 2022 1. Вступ У світі відбувається трансформаційний пе- рехід від моделі функціонування енергетич- ного сектора, в якому домінує викопне пали- во, до нової моделі, в якій надається перевага підвищенню енергоефективності й викорис- танню енергії з відновлюваних та альтерна- тивних джерел. Одним з пріоритетів розвитку світової енергетики стає впровадження захо- дів із запобігання зміні клімату, що пов’язано, у першу чергу, із скороченням викидів парни- кових газів (ПГ). Лідером у процесі скорочення викидів ПГ є Європейський Союз (ЄС). У 2019 р. в ЄС було прийнято Європейський Зелений курс (European Green Deal), головною метою якого задекларо- вано зменшення викидів двоокису вуглецю на 50–55% до 2030 р. та досягнення «кліматичної нейтральності» економіки ЄС до 2050 р. [1]. У 2020 р. було розроблено ряд документів, пе- редбачених дорожньою картою Європейського Зеленого курсу, зокрема, Стратегію ЄС щодо скорочення викидів метану (An EU strategy to reduce methane emissions) [2], в якій визначе- но необхідність досягнення скорочення вики- дів цього ПГ на 35–37% до 2030 р. порівняно з рівнем 2005 р. В енергетичному секторі заходи щодо скорочення викидів метану охоплюють не лише нафтогазовий, але й вугільний сектор. Стратегією передбачається посилення уваги до усунення витоків метану не тільки від діючих, а й закритих вугільних шахт, водночас, відзна- чено, що на даний час не існує загальноєвро- пейських правил щодо перевірки, вимірюван- ня або використання витоків метану з таких джерел. Єврокомісія підтримає або ефективне закриття вугільних шахт, або їх використання, наприклад, для збору метану для місцевого ви- користання. Технології для цього доступні і вже діють в окремих країнах Європи. 140 І. ЛЕЩЕНКО ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2022, issue 1-2(68-69) Основним документом, який на сьогодні ви- значає зобов’язання України щодо скорочення викидів ПГ є Паризька угода, яку наша країна ратифікувала у 2016 р. Суть Паризької угоди полягає в тому, що країни самі визначають свій внесок у міжнародну кліматичну політику, але зобов’язані вживати заходів щодо скорочення викидів ПГ і з часом підвищувати амбітність своїх цілей у цьому напрямку. Перший націо- нально визначений внесок України визначав зобов’язання не перевищити у 2030 р. 60% від рівня викидів ПГ у 1990 р. Відповідно до по- ложень Паризької угоди, у 2021 р. Кабінет Мі- ністрів України своїм розпорядженням схвалив Оновлений національно визначений внесок (НВВ-2) України до Паризької угоди – до 2030 р. скоротити викиди парникових газів до 35% від рівня викидів ПГ у 1990 р [3]. У зазначених зобов’язаннях йдеться про скорочення сукупних викидів усіх ПГ прямої дії – діоксиду вуглецю, метану, закису азоту та інших, перерахованих до еквіваленту діоксиду вуглецю. Крім того, у листопаді 2021 року на 26-й зу- стрічі Конференції Сторін зі зміни клімату (The 26th Conference of the Parties to Climate Change – COP-26) було оголошено угоду, згідно з якою країни зобов’язалися поступово відмовитися від вугілля як найбруднішого викопного палива. До цієї угоди приєднались 23 країни, які вперше взяли зобов’язання припинити будівництво та видачу дозволів на будівництво нових вугільних електростанцій та відмовитись від використання вугільного палива. Серед зазначених країн була й Україна, яка заявила, що прагне припинити ви- користання вугілля до 2035 р. [4]. Також на СОР-26 було запущено Глобальну ініціативу щодо скорочення світових викидів метану (Global Methane Pledge), яку підписали більше 100 країн, що представляють 70% світо- вої економіки та майже половину антропогенних викидів метану, у тому числі США та ЄС, і, се- ред інших країн, Україна [5]. Країни, які приєд- нались до Global Methane Pledge, зобов’язались скоротити до 2030 р. викиди метану щонаймен- ше на 30% від рівня 2020 р. та рухатись до ви- користання найкращих доступних методологій інвентаризації для кількісної оцінки викидів цього ПГ, звертаючи особливу увагу на потужні джерела викидів. Усі зазначені вище документи визначають зобов’язання щодо скорочення викидів ПГ як су- купних, так і метану, загалом по країні. Жодних обмежень щодо викидів ПГ окремими підпри- ємствами або секторами економіки на сьогодні в нашій країні немає. Відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС Україна має запровадити систе- му торгівлі квотами на викиди парникових газів (СТВ), основою для введення якої має стати за- проваджена з 2021 р. система моніторингу, звіт- ності та верифікації викидів ПГ. Відповідно до постанови «Про затвердження переліку видів діяльності, викиди парникових газів в резуль- таті провадження яких підлягають моніторин- гу, звітності та верифікації» українська СТВ на першому етапі її запровадження буде поширюва- тись лише на види діяльності, які приводять до викидів діоксиду вуглецю, моніторинг, звітність та верифікація викидів метану поки не запрова- джується [6]. Основним офіційним документом, в якому наводяться оцінки фактичних викидів ПГ, є На- ціональний кадастр антропогенних викидів із джерел і абсорбції поглиначами парникових га- зів в Україні (далі – Національний кадастр), який щорічно розробляється, публікується та надаєть- ся Конференції Сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату. За даними Національного ка- дастру 2021 р. [7] у 2019 р. вугільний сектор був джерелом 17,8% викидів метану від усіх викидів цього ПГ для країни у цілому. Прогнозуванням викидів ПГ в Україні на дов- гострокову перспективу займаються науковці Ін- ституту економіки та прогнозування НАН Укра- їни з використанням моделі TIMES-Україна, в їх публікаціях докладно розглядається виробництво електричної і теплової енергії, але зовсім не ана- лізуються викиди від видобування, транспорту- вання і переробки вуглеводнів [8]. Не аналізу- ється у їх роботах і динаміка викидів метану. У роботах науковців Інституту загальної енергети- ки НАН України [9–11] поряд з прогнозами ви- добутку вугілля в Україні наводяться і оцінки ви- кидів метану при видобуванні вугілля. У статті [9] наведено прогнози видобутку вугілля на шахтах, розташованих на контрольованій українською владою територіях, на період до 2040 р. та визна- чено обсяги виділення шахтного метану, необ- хідні виробничі потужності обладнання для його утилізації та обсяги капітальних витрат на таке обладнання. У статті [10] проаналізовано стан і проблеми утилізації метану на шахтах Украї- ни та визначено напрямки його використання в економіці. Наведено прогнозні обсяги виділення метану з шахт, розташованих на контрольованих українською владою територіях, викиди мета- ну від закритих шахт не розглядаються. У статті [11] визначено необхідність розроблення в Укра- їні проектів, направлених на скорочення викидів метану від закритих шахт. Показано доцільність об’єднання малих і середніх проектів з видобут- ку такого метану разом із програмами утилізації шахтного метану на діючих шахтах, але не дано 141 Оцінка зниження викидів парникових газів вугільним сектором України для виконання міжнародних кліматичних угод ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2022, issue 1-2(68-69) оцінок прогнозних викидів метану від вугільного сектору та можливих обсягів їх скорочення. Дана стаття присвячена оцінці спроможності вугільного сектора досягти скорочення викидів ПГ відповідно до НВВ-2 та зобов’язань, взятих при приєднанні до Global Methane Pledge до 2030 р. з урахуванням викидів метану на шахнах, які знаходяться у тимчасово окупованих окремих районах Донецької та Луганської областей (ОРД- ЛО), та викидів від закритих шахт. Урахування викидів ПГ на шахтах ОРДЛО необхідно для коректного порівняння з даними Національного кадастру за 1990 р., коли ці території належали Україні, та даними 2019 р., які взято як точку від- ліку для виконання зобов’язань Global Methane Pledge, оскільки офіційних даних стосовно ви- кидів метану у 2020 р. на час написання статті ще немає. 2. Методи та матеріали У вугільному секторі основними є викиди метану при видобуванні, зберіганні та транспор- туванні вугілля і викиди від закритих або заки- нутих шахт. У табл. 1 наведено дані про викиди метану від вугільної промисловості за даними Національного кадастру 2021 р. [7]. Скорочення викидів метану у 2019 р. порівня- но з 2015 р. на 12% пов’язано безпосередньо із скороченням видобутку вугілля в Україні. Частка утилізованого метану залишалась у ці роки на рівні 9,3% від загальних його викидів. На шахтах Донбасу до 90% метану викидають вентиляційні установки шахт у вигляді малокон- центрованої (в середньому близько 0,7%) газопо- вітряної суміші [12]. Водночас, світовий досвід показує, що найбільш дієвими способами ути- лізації метану є спалювання на факельних уста- новках, газопоршневих установках і в котельнях, очищення для отримання метану на потреби спо- живачів, подачу його до газопроводу, в якості палива для двигунів внутрішнього згорання, та переробка. Вибір технології утилізації залежить від теплотворної здатності шахтного метану та вмісту метану у газовій суміші [10]. У Національному кадастрі докладно наво- дяться обсяги утилізації шахтного метану лише за період 2004–2012 рр. (табл. 2). Після 2012 р., коли перестав працювати такий механізм Кіот- ського протоколу, як проєкти спільного впрова- дження, за рахунок коштів якого виконувалось більшість проектів з утилізації шахтного метану, українські шахти, не маючи коштів для закупівлі й монтажу відповідного обладнання, газ з плас- тів відкачують (що вимагає техніка безпеки), але потім викидають його в атмосферу. Нові проєкти з уловлювання метану на шахтах майже не реа- лізуються, зокрема, Національні кадастри таких даних не наводять. Як видно з табл. 2, частина шахт спалює кап- тований метан у факелах. При цьому парниковий ефект від викидів метану в атмосферу зменшу- ється, але втрачається цінний енергетичний ре- сурс, а через недосконалу конструкцію пальни- ків факелів та під впливом погодних умов від- бувається неповне згорання газу з утворенням шкідливих речовин – чадного газу, сажі та ін. Для спалювання шахтного газу з низькою кон- центрацією метану для підтримання процесу горіння необхідна подача у факел допоміжного палива (того ж метану або природного газу), що також економічно невигідно. При визначенні оцінки показників викидів ПГ від вугільного сектора до 2040 р. було сформова- но три сценарії розвитку вугільного сектора: ба- зовий, помірного розвитку та декарбонізації. Ха- рактерною рисою базового сценарію є збережен- ня існуючого технологічного стану вугільного сектора. При реалізації сценарію помірного роз- витку в секторі відбуваються зміни, які на нашу думку, є найбільш доцільними та реалістичними в існуючих умовах розвитку України. Характер- ною рисою сценарію декарбонізації є запрова- дження більшого обсягу заходів, направлених на скорочення викидів ПГ у галузях економіки. Зокрема у цьому сценарії розглядається виконан- ня зобов’язання України, взяте на СОР-26, щодо припинення використання енергії, виробленої з вугілля, до 2035 р. При формуванні перших двох сценаріїв було використано прогнози видобутку вугіл- ля на підконтрольній українській владі терито- рії, розроблені в Інституті загальної енергетики НАН України з використанням оригінальної ме- тодики визначення перспективності шахт [13]. Таблиця 1. Викиди метану від вугільного сектора України у 2015–2019 рр. [7] Показник 2015 р. 2016 р. 2017 р. 2018 р. 2019 р. Видобуток вугілля, млн т 52,1 60,2 46,9 47,4 45,7 Обсяг викидів метану, тис. т 624,6 721,1 563,6 568,8 549,4 Утилізовано метану, тис. т 58,4 67,5 52,7 53,2 51,3 Обсяг викидів з урахуванням уловлювання метану, тис. т 566,2 653,6 510,9 515,6 498,1 142 І. ЛЕЩЕНКО ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2022, issue 1-2(68-69) Згідно з [13], до базового сценарію уві- йшли 11 шахт («Південнодонбаське № 1», «ім. М.С. Сургая», «1-3 «Новогродівська», «Кот- ляревська», «Капітальна», «Краснолиманська», «Гірська», «ім. Д.Ф. Мельникова», «Степова», «Червоноградська», «Лісова»), які наприкінці 2019 р. були визначені Міністерством енерге- тики та захисту довкілля України, як такі, що мають перспективу подальшого розвитку та без- збиткового рівня виробничо-господарської ді- яльності. Сценарій помірного розвитку у [13] було побудовано за таких припущень. Через брак коштів на відновлення і розвиток буровугільно- го комплексу та будівництво нових шахт (крім шахти «Нововолинська № 10»), розвиватись бу- дуть тільки шахти, забезпечені запасами вугілля, крім двох шахт ДП «Торецьквугілля» та шахти «Бужанська» ДП «Волиньвугілля», прогнозний видобуток яких не перевищує 300 тис. т на рік (всього 19 шахт). Сценарій декарбонізації було побудовано після консультацій з фахівцями Інституту за- гальної енергетики НАН України з урахуванням виконання зобов’язань України, взятих на СОР- 26, щодо припинення використання енергії, ви- робленої з вугілля, до 2035 р. Отже, видобуток вугілля тих марок, які використовуються для ви- робництва електроенергії (Г, ДГ) скорочується, а відповідні шахти виводяться з експлуатації. Але продовжується видобуток вугілля, яке направля- ється на виробництво коксу. Для коректного порівняння результатів розра- хунків викидів ПГ з даними Національних када- стрів, було розроблено прогноз видобування ву- гілля на території ОРДЛО. Сформовані прогнози видобутку вугілля в Україні до 2040 р. наведено у табл. 3. Згідно з Національним кадастром 2019 р. [7], на українських шахтах уловлюється приблизно 9,3% викидів метану від видобування вугілля та від закритих шахт. При виконанні розрахун- ків було зроблено припущення, що для базово- го сценарію та сценарію декарбонізації частка уловленого метану буде становити 10%, а для сценарію помірного розвитку – 20% викидів метану, що утворюються при видобуванні ву- Таблиця 2. Об’єм утилізації шахтного метану на українських шахтах у 2004–2012 рр. [7] Шахта Об’єм утилізованого метану, тис. м3/рік Використання 2004 р. 2006 р. 2008 р. 2010 р. 2012 р. ім. О.Ф. Засядька 2220 26212 40308 52571 20318 Газогенератор, заправка ім. В.М. Бажанова 6920 6963 6920 10358 3035 Котельня Холодна Балка 5350 6120 5640 4380 7766 Котельня Чайкіно 2113 2230 2170 410 2296 Котельня ім. С.М. Кірова 880 740 1020 1800 206 Котельня Калинівська-Східна – 710 – – – Котельня ім. М.І. Калініна 1130 1132 1132 1132 – Котельня Хрустальська 2670 2670 2670 2670 2670 Котельня Щегловська-глибока 4177 5530 9131 8704 4482 Котельня, обігрів ствола 1096 3634 Факел 3278 Газогенератор № 22 Комунарська – – 6500 13600 Факел 3400 4800 Газогенератор 300 1400 3100 Котельня ш/у Покровське 8919 17013 14805 19473 6207 Котельня – – – – 16153 Когенерація – – – – 1287 Факел Комсомолець Донбасу – – 1522 7569 9194 Факел – – – 2295 2298 Котельня Краснолиманська 602 6058 5279 8910 20068 Котельня Суходольська-Східна 1564 3194 2705 6587 Котельня, факел ім. М.П. Баракова 5282 5945 5134 4916 4755 Котельня Молодогвардійська – – – 580 2879 Факел Самсонівська-Західна – – – 1175 6711 Факел Степова – – – – 500 Котельня Усього 40263 82887 99225 143044 145825 143 Оцінка зниження викидів парникових газів вугільним сектором України для виконання міжнародних кліматичних угод ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2022, issue 1-2(68-69) гілля та від закритих шахт. Адже у базовому сценарії функціонування вугільного сектора не зазнає суттєвих змін, а у сценарії декарбоніза- ції іде скорочення споживання вугілля, а отже і його видобування, тому малоймовірно, що бу- дуть вкладатись кошти в технології уловлення метану, якщо шахти будуть виводитись з екс- плуатації. З метою коректного порівняння зміни ви- кидів метану від вугільного сектора з даними Національного кадастру викидів ПГ для розра- хунку прогнозних викидів ПГ було використано методологію Міжнародної групи експертів з пи- тань зміни клімату (МГЕЗК) ООН 2006 р. [14], яка використовується в Національному Кадастрі. Коефіцієнти викидів метану від видобування, поводження після видобування було взято з На- ціонального кадастру 2019 р. Також було проведено розрахунок викидів ме- тану від закритих вугільних шахт, для чого було використано удосконалення методології МГЕЗК ООН 2019 р. [15]. Викиди метану від закритих або закинутих шахт розраховуються згідно виразу Qзакр.= kзFNt, де kз – коефіцієнт викидів метану від закритих шахт, млн м3/шахта; F – коефіцієнт загазованос- ті, тобто кількість метану, що залишається в шах- ті при закритті, частка; Nt – кількість закритих шахт у період t, одиниць. У табл. 4 наведено коефіцієнти викидів за- критих підземних шахт в залежності від часу їх закриття, які використовувались при прове- денні розрахунків. Згідно з методиками МГЕЗК ООН 2006 та 2019 рр., коефіцієнт загазованості шахти може коливатися від 0 до 100%. При виборі цього ко- ефіцієнта рекомендується враховувати всі до- ступні історичні дані, такі як тип вугілля, вміст газу та глибина розробки. Для шахт з глибоки- ми довгозабійними розробками або ознаками загазованості, а українські шахти відносяться саме до таких, необхідно обирати високі зна- чення цього коефіцієнта. У розрахунках було прийнято значення коефіцієнта загазованості до 4 років після закриття – 90%, після 4 років після закриття – 45%. Згідно з дослідженням [16], після припинення роботи вугільні шахти, зазвичай, затоплюються водою, після завершення цього процесу викиди з шахти або її затопленої частини, як правило, припиняються. Рівень викидів метану із закри- тої шахти є найвищим одразу після виведення її з експлуатації. Причому дослідження показують, що швидкість викидів метану зменшується до значно нижчого рівня протягом 8–10 років [16], отже уловлення та утилізація метану найбільш ефективні одразу після закриття шахти. У Керівництві з найкращої практики ефек- тивного вилучення та утилізації метану на ви- Таблиця 3. Прогноз видобутку вугілля в Україні [13], млн т Видобуток 2025 рік 2030 р. 2035 р. 2040 р. Базовий сценарій Видобуток без ОРДЛО 40,50 41,11 37,89 36,39 Видобуток ОРДЛО 13,12 11,94 8,95 5,64 Разом 53,62 54,22 51,00 49,50 Сценарій помірного розвитку Видобуток без ОРДЛО 44,92 46,32 43,29 41,79 Видобуток ОРДЛО 13,12 11,94 8,95 5,64 Разом 58,03 59,44 56,41 54,91 Сценарій декарбонізації Видобуток без ОРДЛО 31,77 30,82 25,45 19,55 Видобуток ОРДЛО 13,12 11,94 8,95 5,64 Разом 44,89 42,76 34,40 25,19 Таблиця 4. Коефіцієнти викидів закритих підземних шахт, Рівень 1, млн м3 метану/шахта [15] Рік інвентаризації Інтервал закриття вугільної шахти 2001–2025 рр. 2026–2050 рр. 2025 0,507 NA 2030 0,439 1,265 2035 0,408 0,845 2040 0,382 0,675 144 І. ЛЕЩЕНКО ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2022, issue 1-2(68-69) ведених з експлуатації вугільних шахтах [17] вказано, що з припиненням видобутку зазвичай припиняється відкачування підземних вод, яке застосовується для запобігання затопленню ді- ючої шахти, що призводить до затоплення ви- робок. Швидкість затоплення може змінюва- тись в залежності від гідрогеологічних умов, протяжності та глибини виробок. Дослідження, які проводяться в Україні, показують, що зна- чну частину вже ліквідованих вугільних шахт було закрито з використанням так званої «мо- крої консервації» (простого автореабілітаційно- го затоплення внаслідок зупинки водовідливу) [18]. Більшість шахт на підконтрольних та не- підконтрольних територіях закривається шля- хом затоплення, а процеси затоплення є прак- тично некерованими. За оцінкою [19], після за- криття шахт за «мокрої консервації» процес їх затоплення триває десятки років. У [20] зазна- чено, що середній термін затоплення при «мо- крій консервації» шахт становить 10–15 років. Водночас, у [21] наведено результати вивчення швидкість зміни рівня затоплення у межах гір- ничого простору шахти № 2 «Новогродівська», яка становила 0,12 м/добу. За таких темпів час досягнення рівня затоплення абсолютної позна- чки +185 м, яка відповідає об’ємам виробленого простору, складе 532 доби, починаючи з момен- ту затоплення. Оскільки для кожної української шахти, що за- кривається, немає досліджень щодо швидкості її затоплення, при розрахунках було прийнято, що закриті шахти повністю затоплюються протягом 10 років. Згідно з Удосконаленою Методикою МГЕЗК ООН 2019 р. [15] повністю затопленим шахтам може бути присвоєно нульове значення викидів метану. Також при розрахунках викидів ПГ від закри- тих шахт було прийнято до уваги, що станом на 2014 р. на непідконтрольних Україні територі- ях Донбасу залишилось близько 70 з 94 діючих шахт регіону. За 7 років окупаційні адміністра- ції закрили понад 70% вугільних підприємств. Практично всі шахти були затоплені [22]. Сти- хійне затоплення шахт на непідконтрольній те- риторії продовжується з 2014 р., а з 2015 р. гідро- геологи не одержують офіційної інформації від шахт ОРДЛО. Наразі затопленими вважають не менше 26 вугільних шахт у Донецькій області та 23 шахт Луганщини [23]. 3. Результати Для трьох описаних сценаріїв функціонування вугільного сектора України було проведено роз- рахунки викидів ПГ на перспективу до 2040 р. У табл. 5 наведено прогноз викидів метану від за- критих шахт, а у табл. 6 – результати розрахунки викидів метану на перспективу до 2040 р. Аналіз результатів розрахунків показує, що внаслідок закриття шахт в Україні з використан- ням «мокрої консервації», викиди ПГ від них є невеликими і становлять від 2,4 до 6,3% від за- гальних викидів ПГ у секторі. При проведенні аналізу результатів розрахун- ків було зроблено припущення, що відповідно до НВВ-2 викиди ПГ від вугільного сектора у 2030 р. мають становити 35% від рівня викидів ПГ у 1990 р., що дорівнює 21,7 млн т СО2-екв. З табл. 6 видно (див. рядки «Всього викидів, млн т СО2-екв»), що викиди ПГ у еквіваленті ді- оксиду вуглецю до 2030 р. не перевищать 35% від викидів у 1990 р. для всіх сценаріїв. Також при проведенні аналізу результатів розрахунків було зроблено припущення, що від- повідно до зобов’язань, які взяла на себе Укра- їна, приєднавшись до Глобальної ініціативи зі скорочення викидів метану, викиди цього ПГ від вугільного сектора до 2030 р. мають бути скорочені на 30% від рівня 2020 р. Оскільки офіційних даних щодо викидів ПГ у 2020 р. на час проведення розрахунків ще немає, за точку відліку було взято дані стосовно викидів метану від вугільного сектора у 2019 р., отже, значення викидів метану до 2030 р. має неперевищувати 348,6 тис. т. З табл. 6 видно (див. рядки «Ви- киди метану з уловлюванням, тис. т» та «Необ- хідна частка уловлення метану для виконання зобов’язань Global Methane Pledge, %»), що для Таблиця 5. Прогнози викидів ПГ від закритих вугільних шахт в Україні до 2040 р. Показник Базовий сценарій та сценарій помірного розвитку Сценарій декарбонізації 2025 р. 2030 р. 2035 р. 2040 р. 2025 р. 2030 р. 2035 р. 2040 р. Закрито шахт на українській території 9 0 4 0 13 1 6 2 Закрито шахт у рік в ОРДЛО 4 6 7 3 4 6 7 3 Всього закрито шахт 13 6 11 3 17 7 13 5 Викиди метану, тис. т CH4/рік 12,78 21,63 12,93 8,51 14,60 27,32 15,21 10,94 145 Оцінка зниження викидів парникових газів вугільним сектором України для виконання міжнародних кліматичних угод ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2022, issue 1-2(68-69) Таблиця 6. Прогнози викидів ПГ від вугільного сектора України до 2040 р. Показник 2025 р. 2030 р. 2035 р. 2040 р. Базовий сценарій Видобуток вугілля, млн т 53,62 54,22 51,00 49,50 Уловлено метану, тис. т 57,6 58,2 54,7 53,1 Викиди метану з уловлюванням, тис. т 617,0 632,6 587,6 566,3 Викиди двоокису вуглецю, тис. т 582,1 588,6 553,7 537,4 Всього викиди, млн т СО2-екв 16,0 16,4 15,2 14,7 Необхідна частка уловлення метану для виконання зобов’язань Global Methane Pledge, % 48 50 46 44 Викиди СО2 при спалюванні додатково уловленого метану, тис. т 132,9 136,2 125,7 120,2 Всього викидів після спалювання додатково уловленого метану, млн т СО2-екв 10,0 10,1 9,9 9,9 Інвестиції у проєкт виробництва електроенергії з використанням уловленого метану, млн дол. США 12,7 14,2 – – Інвестиції у проєкт переведення існуючої котельні на уловлений метан, млн дол. США 4,0 4,5 – – Сценарій помірного розвитку Видобуток вугілля, млн т 58,03 59,44 56,41 54,91 Уловлено метану, тис. т 124,6 127,6 121,1 117,9 Викиди метану з уловлюванням, тис. т 604,4 627,6 588,0 568,3 Викиди двоокису вуглецю, тис. т 630,0 645,3 612,4 596,1 Всього викиди, млн т СО2-екв 15,7 16,3 15,3 14,8 Необхідна частка уловлення метану для виконання зобов’язань Global Methane Pledge, % 52 54 51 49 Викиди СО2 при спалюванні додатково уловленого метану, тис. т 703,4 148,0 139,8 135,3 Всього викидів після спалювання додатково уловленого метану, млн т СО2-екв 10,0 10,1 10,0 9,9 Інвестиції у проєкт виробництва електроенергії з використанням уловленого метану, млн дол. США 12,1 14,3 – – Інвестиції у проєкт переведення існуючої котельні на уловлений метан, млн дол. США 3,9 4,6 – – Сценарій декарбонізації Видобуток вугілля, млн т 44,89 42,76 34,40 25,19 Уловлено метану, тис. т 48,2 45,9 36,9 27,0 Викиди метану з уловлюванням, тис. т 520,4 509,1 402,8 294,7 Викиди двоокису вуглецю, тис. т 487,3 464,2 373,4 273,4 Всього викиди, млн т СО2-екв 13,5 13,2 10,4 7,6 Необхідна частка уловлення метану для виконання зобов’язань Global Methane Pledge, % 39 35 21 0 Викиди СО2 при спалюванні додатково уловленого метану, тис. т 106,4 96,0 57,0 0,0 Всього викидів після спалювання додатково уловленого метану, млн т СО2-екв 9,7 9,6 9,2 7,1 Інвестиції у проєкт виробництва електроенергії з використанням уловленого метану, млн дол. США 8,1 7,1 – – Інвестиції у проєкт переведення існуючої котельні на уловлений метан, млн дол. США 2,6 2,3 – – 146 І. ЛЕЩЕНКО ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2022, issue 1-2(68-69) виконання зазначених зобов’язань необхідно суттєво збільшити уловлення та утилізації ме- тану, який виділяється від поводження з вугіл- лям. Зокрема, для базового сценарію необхідно утилізувати в різні роки від 44 до 50% метану, що виділяється; для сценарію помірного розви- тку необхідно утилізувати від 49 до 54% такого метану. Для сценарію декарбонізації у період до 2030 р. необхідно збільшити частку метану, що уловлюється та утилізується, від 39 до 21%. Залежно від сценарію розвитку вугільного сектора та обраної технології утилізації метану – пряме спалювання додатково уловленого мета- ну, виробництво електроенергії з використанням уловленого метану або переведення існуючої ко- тельні на уловлений шахтний метан, необхідне скорочення викидів цього ПГ вимагатиме додат- кових інвестицій від 10 до 26,9 млрд дол. США. 4. Висновки З метою дослідження умов виконання зобов’язань щодо скорочення викидів парнико- вих газів відповідно до оновленого національно визначеного внеску України до Паризької угоди та зобов’язань, які взяла на себе Україна, приєд- навшись до Global Methane Pledge, розроблено прогнози викидів ПГ у еквіваленті діоксиду вуг- лецю та викидів метану від вугільного сектора до 2040 р. Визначено, що у вугільному секторі викиди ПГ не перевищать значення, визначеного від- повідно до оновленого національно визначе- ного внеску, для всіх розглянутих сценаріїв до 2030 р. Визначено, що досягнення скорочення викидів метану у вугільному секторі відповід- но до Global Methane Pledge можливе лише за умови збільшення уловлювання та утилізації метану від вугільних шахт з нинішніх 9,3% до 37–54% для різних сценаріїв розвитку сектора, що вимагатиме додаткових інвестицій від 10 до 26,9 млрд дол. США. Подяка Автор статті щиро дякує завідувачу відділу оптимізації розвитку паливних баз Інституту за- гальної енергетики НАН України канд. техн. наук Віталію Макарову за надану консультацію щодо побудови сценарію декарбонізації розвитку ву- гільного сектора України. Посилання 1. The European Green Deal. Communication from the Commission to the European Parliament, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions. Brussels. 11.12.2019. COM(2019) 640 fi nal. URL: lex.europa.eu/legal-con- tent/EN/ TXT/?qid =1603122077630&uri=CELEX- :52020DC0663 (дата звернення: 11.12.2021). 2. An EU strategy to reduce methane emissions. Communication from the Commission to the Euro- pean Parliament, the Council, the European Econom- ic and Social Committee and the Committee of the Regions. COM(2020) 633 fi nal. 14.10.2020. URL: https://ec.europa.eu/energy/sites/ener/fi les/eu_meth- ane_strategy.pdf (дата звернення: 05.01.2022). 3. Про схвалення Оновленого національно ви- значеного внеску України до Паризької уго- ди: Розпорядження Кабінету Міністрів Украї- ни від 30.07.2021 № 868-р. URL: https://www. kmu.gov.ua/npas/pro-shvalennya-onovlenogo- nacionalno-viznachenogo-vnesku-ukrayini-do- parizkoyi-t300721 (дата звернення: 17.12.2021). 4. Plumer B., Friedman L. Over 40 Countries Pledge at U.N. Climate Summit to End Use of Coal Power / Published Nov. 4, 2021. URL: https://www.nytimes. com/2021/11/04/climate/cop26-coal-climate.html (дата звернення: 08.12.2021). 5. Про схвалення проектів листів Уряду Украї- ни щодо участі України у Глобальній ініціативі щодо скорочення викидів метану “Global Methane Pledge”: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.10.2021 № 1300-р. URL: https:// www.kmu.gov.ua/npas/pro-shvalennya-proektiv- listiv-uryadu-ukrayini-shchodo-uchasti-ukrayini-u- globalnij-iniciativi-shchodo-skorochennya-vikidiv- metanu-global-methane-pledge-i281021-1300 (дата звернення: 05.01.2022). 6. Про затвердження переліку видів діяльності, викиди парникових газів в результаті провадження яких підлягають моніторингу, звітності та верифі- кації: Постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 880. URL: https://www.kmu.gov.ua/ npas/pro-zatverdzhennya-pereliku-vidiv-diyalnosti- vikidi-parnikovih-gaziv-v-rezultati-s230920 (дата звернення: 12.11.2021). 7. Ukraine’s Greenhouse Gas Inventory, Annual Na- tional Inventory Report for Submission under the United Nations Framework Convention on Climate Change and the Kyoto Protocol 1990–2019. URL: https://unfccc.int/ghg-inventories-annex-i-par- ties/2021 (дата звернення: 02.12.2021). 8. Petrovi´c, S.N.; Diachuk, O.; Podolets, R.; Se- meniuk, A.; Bühler, F.; Grandal, R.; Boucenna, M.; Balyk, O. Exploring the Long-Term Development of the Ukrainian Energy System. Energies, 2021, 14, 7731. https://doi.org/10.3390/en14227731 9. Макаров В.М., Каплін М.І., Перов М.О. Вра- хування екологічних обмежень при моделюванні розвитку вугільної промисловості. Проблеми за- гальної енергетики. Вип. 4(59). 2019. С. 36—44. https://doi.org/10.15407/pge2019.04.036 10. Перов М.О., Макаров В.М., Новицький І.Ю. Утилізація та напрями використання мета- ну на шахтах України. Проблеми загальної енер- гетики. 2019. Вип. 3(58). С. 60––66. https://doi. org/10.15407/pge2019.03.060 11. Перов М.О., Новицький І.Ю. Світовий до- свід утилізації метану на закритих вугільних 147 Оцінка зниження викидів парникових газів вугільним сектором України для виконання міжнародних кліматичних угод ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2022, issue 1-2(68-69) шахтах. Проблеми загальної енергетики. 2021. Вип. 4(67). С. 30––39. https://doi.org/10.15407/ pge2021.04.030 12. Майдуков Г.Л. Ресурсный потенциал шах- тного метана в энергетике Украины. Уголь Украины. 2015. № 10. С. 38––45. 13. Макаров В.М. Прогнозування розвитку ву- гільної галузі з урахуванням екологічних об- межень. Economic Development: Global Trends and National Peculiarities: Collective monograph. Poland: Publishing House “Baltija Publishing”, 2020. P. 100––118. 14. 2006 IPCC Guidelines for National Green- house Gas Inventories. 2006. URL: https://www.ip- cc-nggip.iges.or.jp/public/2006gl/ (дата звернення: 17.11.2021). 15. IPCC Updates Methodology for Greenhouse Gas Inventories 2019. URL: https://www.ipcc.ch/ report/2019-refinement-to-the-2006-ipcc-guide- lines-for-national-greenhouse-gas-inventories/ (дата звернення: 17.11.2021). 16. Denysenko A., Evans M., Kholod N., Butler N., Roshanka V. Legal and Regulatory Status of Aban- doned Mine Methane in Selected Countries: Consid- erations for Decision Makers. EPA Publication No 430R19003. March 2019. URL: https://www.epa. gov/sites/default/fi les/2019-03/documents/legal-reg- ulatory-status-amm_epa.pdf (дата звернення: 16.11.2021). 17. Best Practice Guidance for Eff ective Methane Recovery and Use from Abandoned Coal Mines. United Nations Economic Commission for Europe. ECE Energy series. № 64. 2019. 80 p. URL: https:// unece.org/DAM/energy/images/CMM/CMM_CE/ Best_Practice_Guidance_for_Effective_Meth- ane_Recovery_and_Use_from_Abandoned_Coal_ Mines_FINAL__with_covers_pdf (дата звернення: 09.11.2021). 18. Череватський Д.Ю. Вугільні гетерархії: теорія та практика трансформації галузі. Ін- ститут економіки промисловості НАН Укра- їни. Київ, 2020. 288 с. URL: https://iie.org. ua/wp-content/uploads/2020/04/monohrafyia_ cherevatskyj_2020_compressed-1.pdf (дата звер- нення: 04.01.2022). 19. Сопов Д.С. Конструктивно-географічні основи раціонального землекористування в Лу- ганській області. Дис. на здобуття ступеня док- тора філософії за спеціальністю 103 – Науки про Землю. – Уманський національний університет садівництва Міністерства освіти і науки Украї- ни; Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки Украї- ни. Харків, 2021. 223 с. URL: https://www.univer. kharkov.ua/docs/work/dysertatsii/sopov-dysertatsia. pdf (дата звернення: 17.12.2021). 20. Пиріков О.В., Чумаченко С.М., Яковлєв Є.О. Аналіз чинників формування еколого-техноген- них і соціальних загроз безпеці життєдіяльнос- ті у вуглепромисловій зоні Донбасу. Екологічна безпека та природокористування. № 2(38). 2021. URL: http://es-journal.in.ua/issue/view/14281 21. Улицький О.А.,Єрмаков М, Луньова О.В., Бойко К.Є. До питання оцінки прогнозу змін гідро- геологічних умов техноекосистеми селидівської групи шахт. Екологічна безпека та природокорис- тування. 2019. № 4(32). С. 33––42. URL: https:// itgip.org/wp-content/uploads/2021/03/2019-32.pdf (дата звернення: 15.12.2021). 22. Из-за затопленных шахт в ОРДЛО: окру- жающая среда Донбасса – на грани катастрофы. URL: https://kanaldom.tv/iz-za-zatoplennyh-shaht- v-ordlo-okruzhayushhaya-sreda-donbassa-na-grani- katastrofy-video/ (дата звернення: 10.12.2021). 23. На неподконтрольном Донбассе затоплены не менее 49 угольных шахт – гидрогеоло- ги. URL: https://novosti.dn.ua/news/314947-na- nepodkontrolnom-donbasse-zatopleny-ne-menee- 49-ugolnyh-shaht-gidrogeologi (дата звернення: 10.12.2021). ASSESSMENT OF THE GREENHOUSE GASES EMISSIONS REDUCTION BY THE COAL SECTOR OF UKRAINE TO MEET INTERNATIONAL CLIMATE AGREEMENTS Iryna Leshchenko, PhD (Engin.), Senior Research Scientist, http://orcid.org/0000-0003-3382-4762 Institute of General Energy of NAS of Ukraine, 172 Antonovycha Str., Kyiv, 03150, Ukraine; e-mail: info@ienergy.kiev.ua Corresponding author: lesch_ic@ukr.net Abstract. According to data from the National Greenhouse Gas Inventory, the coal sector is the second largest source of methane emissions in Ukraine after the oil and gas sector, its share in 2019 amounted to 17.8% of total methane emissions in the country. In 2022, Ukraine, as a Party to the Paris Agreement, submitted an updated value of the nationally determined contribution - to reduce greenhouse gas emis- sions by 2030 to 35% compared to 1990. In addition, it was formally launched the Global Methane Pledge, an initiative to reduce global methane emissions. Ukraine 148 І. ЛЕЩЕНКО ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2022, issue 1-2(68-69) References 1. The European Green Deal. Communication from the Commission to the European Parlia- ment, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Re- gions. Brussels. 11.12.2019. COM(2019) 640 fi nal. URL: lex.europa.eu/legal-content/EN/ TXT/?qid =1603122077630&uri=CELEX:52020DC0663 (Last accessed: 11.12.2021). 2. An EU strategy to reduce methane emissions. Communication from the Commission to the Euro- pean Parliament, the Council, the European Econom- ic and Social Committee and the Committee of the Regions. COM(2020) 633 fi nal. 14.10.2020. URL: https://ec.europa.eu/energy/sites/ener/fi les/eu_meth- ane_strategy.pdf (Last accessed: 05.01.2022). 3. Pro skhvalennia Onovlenoho natsionalno vyz- nachenoho vnesku Ukrainy do Paryzkoi uhody: Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 30.07.2021 No. 868-р. URL: https://www.kmu.gov. ua/npas/pro-shvalennya-onovlenogo-nacionalno-viz- nachenogo-vnesku-ukrayini-do-parizkoyi-t300721 (Last accessed: 17.12.2021) [in Ukrainian]. 4. Plumer, B., & Friedman, L. (2021).Over 40 Coun- tries Pledge at U.N. Climate Summit to End Use of Coal Power / Published Nov. 4, URL: https://www. nytimes.com/2021/11/04/climate/cop26-coal-cli- mate.html (Last accessed: 08.12.2021). 5. Pro skhvalennia proektiv lystiv Uriadu Ukrainy shchodo uchasti Ukrainy u Hlobalnii initsiatyvi shchodo skorochennia vykydiv metanu “Global Meth- ane Pledge”: Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 28.10.2021 No. 1300-р. URL: https:// www.kmu.gov.ua/npas/pro-shvalennya-proek- tiv-listiv-uryadu-ukrayini-shchodo-uchasti-ukray- ini-u-globalnij-iniciativi-shchodo-skorochennya-vi- kidiv-metanu-global-methane-pledge-i281021-1300 (Last accessed: 05.01.2022) [in Ukrainian]. 6. Pro zatverdzhennia pereliku vydiv diialnosti, vykydy parnykovykh haziv v rezultati provadzhen- nia yakykh pidliahaiut monitorynhu, zvitnos- ti ta veryfikatsii: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 23.09.2020 No. 880. URL: https:// www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennya-pereli- ku-vidiv-diyalnosti-vikidi-parnikovih-gaziv-v-re- zultati-s230920 (Last accessed: 12.11.2021) [in Ukrainian]. 7. Ukraine’s Greenhouse Gas Inventory, Annual Na- tional Inventory Report for Submission under the United Nations Framework Convention on Climate Change and the Kyoto Protocol 1990–2019. URL: https://unfccc.int/ghg-inventories-annex-i-par- ties/2021 (Last accessed: 02.12.2021). 8. Petrovi´c, S.N., Diachuk, O., Podolets, R., Se- meniuk, A., Bühler, F., Grandal, R., Boucenna, M., & Balyk, O. (2021). Exploring the Long-Term De- velopment of the Ukrainian Energy System. Ener- gies, 14, 7731. https://doi.org/10.3390/en14227731 9. Makarov, V.M., Kaplin, M.I., & Perov, M.O. (2019). Consideration of environmental constraints in modeling the development of coal industry. The Problems of General Energy, 4(59), 36–44. https:// doi.org/10.15407/pge2019.04.036 [in Ukrainian]. 10. Perov, M.O., Makarov, V.M., & Novitsky, I.Yu. (2019). Utilization and directions of methane use at the mines of Ukraine. The Problems of Gener- al Energy, 3(58), 60–66 [in Ukrainian]. https://doi. org/10.15407/pge2019.03.060 11. Perov, M.O., & Novitsky, I.Yu. (2021). World experience of methane utilization in closed coal mines. The Problems of General Energy, 4(67), 30–39 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.15407/ pge2021.04.030 12. Maidukov, H.L. (2015). Resursnyi potentsi- al shakhtnoho metana v enerhetike Ukrainy. Uhol Ukrainy, 10, 38–45 [in Russian]. 13. Makarov, V.M. (2020). Forecasting the devel- opment of the coal industry taking into account en- vironmental constraints. Economic Development: Global Trends and National Peculiarities: Collective monograph. Poland: Publishing House “Baltija Pub- lishing”, P. 100–118 [in Ukrainian]. has joined this Pledge and make commitments to reduce methane emissions by 30% from 2020 levels by 2030. To assess the country's ability to meet its commitments to reduce greenhouse gas emissions in general and methane in particular, forecasts of the functioning of the coal sector were developed both in Ukraine and in the tem- porarily occupied territories on December 1, 2021. In decarbonisation scenario the development of the economic also took into account the commitment made by Ukraine at the 26th Conference of the Parties to stop the construction of new coal-fi red power plants and to abandon the use of coal fuel by 2035. The dynamics of mine closure was analyzed according to the scenarios considered, and methane emissions were calculated not only from operating mines, but also from decommissioned mines. The results of the calculations show that achieving the declared reduction of methane emissions by 2030 in the coal sector is possible only if the capture and utilization of this greenhouse gas from the current 10.3% to 37-54% for diff erent scenarios of the sector, which will require additional investment from 10 to 26.9 billion USA dollars depending on the scenario. Keywords: Greenhouses gases, Coal sector, Global Methane Pledge, second Nationally Determined Contribution. 149 Оцінка зниження викидів парникових газів вугільним сектором України для виконання міжнародних кліматичних угод ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2022, issue 1-2(68-69) 14. 2006 IPCC Guidelines for National Green- house Gas Inventories. 2006. URL: https://www. ipcc-nggip.iges.or.jp/public/2006gl/ (Last accessed: 17.11.2021). 15. IPCC Updates Methodology for Greenhouse Gas Inventories 2019. URL: https://www.ipcc.ch/ report/2019-refinement-to-the-2006-ipcc-guide- lines-for-national-greenhouse-gas-inventories/ (Last accessed: 17.11.2021). 16. Denysenko, A., Evans, M., Kholod, N., But- ler, N., & Roshanka, V. (2019). Legal and Regula- tory Status of Abandoned Mine Methane in Selected Countries: Considerations for Decision Makers. EPA Publication No. 430R19003. March. URL: https:// www.epa.gov/sites/default/files/2019-03/docu- ments/legal-regulatory-status-amm_epa.pdf (Last accessed: 16.11.2021). 17. Best Practice Guidance for Eff ective Methane Re- covery and Use from Abandoned Coal Mines. United Nations Economic Commission for Europe. (2019). ECE Energy series, 64. 80 p. URL: https://unece.org/ DAM/energy/images/CMM/CMM_CE/Best_Prac- tice_Guidance_for_Effective_Methane_Recovery_ and_Use_from_Abandoned_Coal_Mines_FINAL__ with_covers_.pdf (Last accessed: 09.11.2021). 18. Cherevatskyi, D.Yu. (2020). Vuhilni heter- arkhii: teoriia ta praktyka transformatsii haluzi. Instytut ekonomiky promyslovosti NAN Ukrainy. Kyiv. 288 p. URL: https://iie.org.ua/wp-content/ uploads/2020/04/monohrafyia_cherevatskyj_2020_ compressed-1.pdf (Last accessed: 04.01.2022) [in Ukrainian]. 19. Sopov, D.S. (2021). Konstruktyvno-heohrafi ch- ni osnovy ratsionalnoho zemlekorystuvannia v Lu- hanskii oblasti: dys. … Phd: 103 – Earth sciences. Umanskyi natsionalnyi universytet sadivnytstva Ministerstva osvity i nauky Ukrainy; Kharkivskyi natsionalnyi universytet imeni V. N. Karazina Min- isterstva osvity i nauky Ukrainy. Kharkiv. 223 p. URL: https://www.univer.kharkov.ua/docs/work/ dysertatsii/sopov-dysertatsia.pdf (Last accessed: 17.12.2021) [in Ukrainian]. 20. Pyrikov, O.V., Chumachenko, S.M., & Yakov- lev, Ye.О. (2021). Analysis of formation of ecologi- cal-technogenic and social threats of life safety in the coal industry zone of Donbass. Environmental safety and natural resources, 2 [in Ukrainian]. https://doi. org/10.32347/2411-4049.2021.2.5-17 21. Ulytsky, O.А., Yermakov, V.M., Lunova, O.V., & Boiko, K.Y. (2019). To the issue of forecast as- sessment applicable for hydrogeological conditions of techno-ecosystem at Selidove mine group. En- vironmental safety and natural resources, 4, 33–42 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.32347/2411- 4049.2019.4 22. Iz-za zatoplennyh shakht v ORDLO: okruzhai- ushchaia sreda Donbassa – na hrany katastrofy. URL: https://kanaldom.tv/iz-za-zatoplennyh-shaht-v-or- dlo-okruzhayushhaya-sreda-donbassa-na-gra- ni-katastrofy-video/ (Last accessed: 10.12.2021) [in Russian]. 23. Na nepodkontrolnom Donbasse zatopleny ne menee 49 uholnyh shakht – hydroheolohy. URL: https://novosti.dn.ua/news/314947-na-nepodkon- trolnom-donbasse-zatopleny-ne-menee-49-ugolnyh- shaht-gidrogeologi (Last accessed: 10.12.2021) [in Russian]. Надійшла до редколегії: 11.01.2022
id	systemreorg-article-563
institution	System Research in Energy
keywords_txt_mv	keywords
language	Ukrainian
last_indexed	2026-07-19T01:18:10Z
publishDate	2022
publisher	General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	systemreorg/ed/5505e4d12ade69712714d74a917f93ed.pdf
spelling	systemreorg-article-5632026-07-18T12:57:42Z Assessment of the greenhouse gases emissions reduction by the coal sector of Ukraine to meet international climate agreements Оцінка зниження викидів парникових газів вугільним сектором України для виконання міжнародних кліматичних угод Leshchenko I.Ch. Greenhouses gases, Coal sector, Global Methane Pledge, second Nationally Determined Contribution парникові гази, метан, вугільний сектор, глобальна метанова ініціатива, другий національно визначений внесок According to data from the National Greenhouse Gas Inventory, the coal sector is the second largest source of methane emissions in Ukraine after the oil and gas sector, its share in 2019 amounted to 17.8% of total methane emissions in the country.In 2022, Ukraine, as a Party to the Paris Agreement, submitted an updated value of the nationally determined contribution - to reduce greenhouse gas emissions by 2030 to 35% compared to 1990. In addition, it was formally launched the Global Methane Pledge, an initiative to reduce global methane emissions. Ukraine has joined this Pledge and make commitments to reduce methane emissions by 30% from 2020 levels by 2030.To assess the country's ability to meet its commitments to reduce greenhouse gas emissions in general and methane in particular, forecasts of the functioning of the coal sector were developed both in Ukraine and in the temporarily occupied territories on December 1, 2021. In decarbonisation scenario the development of the economic also took into account the commitment made by Ukraine at the 26th Conference of the Parties to stop the construction of new coal-fired power plants and to abandon the use of coal fuel by 2035.The dynamics of mine closure was analyzed according to the scenarios considered, and methane emissions were calculated not only from operating mines, but also from decommissioned mines.The results of the calculations show that achieving the declared reduction of methane emissions by 2030 in the coal sector is possible only if the capture and utilization of this greenhouse gas from the current 10.3% to 37-54% for different scenarios of the sector, which will require additional investment from 10 to 26.9 billion USA dollars depending on the scenario. Згідно з даними Національних кадастрів вугільний сектор є другим після нафтогазового сектору джерелом викидів метану в Україні, його частка у 2019 р. склала 17,8% від загальних викидів цього парникового газу в країні.У 2022 р. Україна, як Сторона Паризької угоди, подала «Оновлений національно визначений внесок України до Паризької угоди», в якому визначено за мету скоротити до 2030 року викиди парникових газів до рівня 35% порівняно з 1990 р. Крім того, у листопаді 2021 р. на 26-й Конференції Сторін зі зміни клімату було офіційно запущено ініціативу щодо скорочення світових викидів метану. Україна приєдналась до цієх ініціфтиви та взяла на себе зобов’язання скоротити викиди метану на 30% від рівня 2020 р. до 2030 р.Для оцінки спроможності країни досягти взятих зобов’язань щодо скорочення викидів парникових газів в цілому і метану зокрема було розроблено прогнози функціонування вугільного сектору як в Україні, так і на тимчасово окупованих територіях станом на 01.12.2021. При розробленні сценарія декарбонізації економіки також було враховано зобов’язання, яке взяла Україна на 26-й Конференції Сторін щодо припинення будівництва нових вугільних електростанцій та відмови від використання вугільного палива до 2035 р.Було проаналізовано динаміку закриття шахт відповідно до сценаріїв, що розглядались, і розраховано викиди метану не тільки від працюючих шахт, а й від шахт, виведених з експлуатації.Наведені результати розрахунків свідчать, що досягнення заявленого скорочення викидів метану до 2030 р. у вугільному секторі можливе лише за умови збільшення уловлювання та утилізації цього парникового газу з нинішніх 10,3% до 37–54% для різних сценаріїв розвитку сектора, що вимагатиме додаткових інвестицій від 10 до 26,9 млрд дол. США в залежності від сценарію. General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2022-05-28 Article Article application/pdf https://systemre.org/index.php/journal/article/view/563 10.15407/pge2022.01-02.139 System Research in Energy; No. 1-2 (68-69 (2022): The Problems of General Energy; 139-149 Системні дослідження в енергетиці; № 1-2 (68-69 (2022): Проблеми загальної енергетики; 139-149 2786-7102 2786-7633 uk https://systemre.org/index.php/journal/article/view/563/495 Copyright (c) 2022 Leshchenko I.Ch. https://creativecommons.org/publicdomain/zero/1.0
spellingShingle	Greenhouses gases Coal sector Global Methane Pledge second Nationally Determined Contribution Leshchenko I.Ch. Assessment of the greenhouse gases emissions reduction by the coal sector of Ukraine to meet international climate agreements
title	Assessment of the greenhouse gases emissions reduction by the coal sector of Ukraine to meet international climate agreements
title_alt	Оцінка зниження викидів парникових газів вугільним сектором України для виконання міжнародних кліматичних угод
title_full	Assessment of the greenhouse gases emissions reduction by the coal sector of Ukraine to meet international climate agreements
title_fullStr	Assessment of the greenhouse gases emissions reduction by the coal sector of Ukraine to meet international climate agreements
title_full_unstemmed	Assessment of the greenhouse gases emissions reduction by the coal sector of Ukraine to meet international climate agreements
title_short	Assessment of the greenhouse gases emissions reduction by the coal sector of Ukraine to meet international climate agreements
title_sort	assessment of the greenhouse gases emissions reduction by the coal sector of ukraine to meet international climate agreements
topic	Greenhouses gases Coal sector Global Methane Pledge second Nationally Determined Contribution
topic_facet	Greenhouses gases Coal sector Global Methane Pledge second Nationally Determined Contribution парникові гази метан вугільний сектор глобальна метанова ініціатива другий національно визначений внесок
url	https://systemre.org/index.php/journal/article/view/563
work_keys_str_mv	AT leshchenkoich assessmentofthegreenhousegasesemissionsreductionbythecoalsectorofukrainetomeetinternationalclimateagreements AT leshchenkoich ocínkaznižennâvikidívparnikovihgazívvugílʹnimsektoromukraínidlâvikonannâmížnarodnihklímatičnihugod

Assessment of the greenhouse gases emissions reduction by the coal sector of Ukraine to meet international climate agreements

Institution

Ähnliche Einträge