Actual potential of the maneuvering power of the Ukrainian CHP with introduced electrothermal regulators
One of the sharp problems of the United Power System of Ukraine is the shortage of maneuvering power. It is particularly significant during the "night dip" of the electrical load diagram and results in the forced stop of 200-300 MW coal power units, which are used for regulation. T...
Збережено в:
| Дата: | 2016 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine
2016
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://systemre.org/index.php/journal/article/view/576 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | System Research in Energy |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
System Research in Energy| _version_ | 1871104085952823296 |
|---|---|
| author | Derii V.O. Levchuk A.P. |
| author_facet | Derii V.O. Levchuk A.P. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Derii V.O.",
"institution": null
},
{
"author": "Levchuk A.P.",
"institution": null
}
] |
| author_sort | Derii V.O. |
| baseUrl_str | https://systemre.org/index.php/journal/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-18T12:57:42Z |
| description | One of the sharp problems of the United Power System of Ukraine is the shortage of maneuvering power. It is particularly significant during the "night dip" of the electrical load diagram and results in the forced stop of 200-300 MW coal power units, which are used for regulation. This mode of operation of the coal power units reduces their lifetime and leads to overstated fuel consumption and increase in the expenditures for their operation, current and capital repairs. According to different estimates, this practice causes total losses of 2.2 billion UAH year.We propose an approach to increasing the maneuvering power for the United Power System of Ukraine by using electrothermal regulators (ETR) at our CHP. A result of performed, investigations, we identified large Ukrainian CHP, which are most promising for the provision of system services. As ETR, we propose to use electric boilers and heat pumps. We analyzed three options for the implementation of ETR at CHP. For each option, we determined the potential of maneuvering power and the parameters of efficiency with regard for the actual heat loads. We also discuss possible variants of including ETR into the technological scheme of CHP. It is shown that the actual technical potential of maneuvering power of the Ukrainian CHP, working for the whole year, is 763.7 MW. |
| doi_str_mv | 10.15407/pge2016.03.019 |
| first_indexed | 2026-03-24T02:02:17Z |
| format | Article |
| fulltext |
19ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2016, вип. 3 (46)
УДК 621.311., 661.51 В.О. ДЕРІЙ, канд. техн. наук, ст. наук. співр., А.П. ЛЕВЧУК, канд. техн. наук,
Інститут загальної енергетики НАН України,
вул. Антоновича, 172, 03680 Київ, Україна
РЕАЛЬНИЙ ПОТЕНЦІАЛ МАНЕВРЕНОЇ ПОТУЖНОСТІ ТЕЦ УКРАЇНИ З ВПРОВАДЖЕНИМИ
ЕЛЕКТРОТЕПЛОВИМИ РЕГУЛЯТОРАМИ
В роботі визначено ТЕЦ, які найбільш доцільно залучати для надання системних послуг
з вирівнювання графіка електричних навантажень шляхом впровадження в них електро-
теплових регуляторів. Проаналізовано можливе впровадження в ролі електротеплових
регуляторів електрокотлів та теплових насосів. Вперше запропоновано одночасне
впровадження електрокотлів та теплових насосів на одній і тій самій ТЕЦ. Для кожного
варіанта визначено реальний потенціал маневреної потужності та показники ефектив-
ності.
К л ю ч о в і с л о в а: ОЕС України, ТЕЦ, електротеплові регулятори, електричні котли,
теплові насоси, маневрова потужність, баланс, теплота, електроенергія.
Однією із суттєвих проблем об’єднаної
енергосистеми (ОЕС) України є дефіцит
маневрових потужностей. В силу об’єктивних
факторів, які склалися в економіці України
(зміна структури виробництва, зростання спо-
живання електроенергії населенням та інше), з
часом ця проблема тільки загострюється [1].
Особливо відчутним для енергосистеми є дефі-
цит маневреної потужності в години «нічного
провалу» (2300–700) графіка електричних
навантажень (ГЕН), який призводить до виму-
шеної зупинки вугільних енергоблоків ТЕС
200–300 МВт, які використовуються для регу-
лювання. Циклічна робота цих маневрових
блоків призводить до зменшення їх ресурсу,
перевитрат палива, збільшення витрат на екс-
плуатацію, поточний та капітальні ремонти.
Загалом втрати ОЕС України від дефіциту
маневрених потужностей за різними оцінками
сягають 2,2 млрд грн в рік. Тому, дослідження,
спрямовані на повне чи часткове вирішення
вище зазначеної проблеми, є актуальним в
даний час.
Нижче описується один із можливих варіан-
тів вирішення проблеми зменшення дефіциту
маневрових потужностей – залучення ТЕЦ до
надання системних послуг шляхом впровад-
ження в них електротеплових регуляторів
(ЕТР). Відомі роботи, в яких досліджується
використання ТЕЦ для надання системних
послуг шляхом впровадження теплових насосів
[2–4] та електрокотлів [5].
В роботі [2] розглянута ефективність впро-
вадження ЕТР у вигляді теплових насосів (ТН)
на українських ТЕЦ, приведено аналіз зміни
електричних потужностей паротурбінних гене-© В.О. ДЕРІЙ, А.П. ЛЕВЧУК, 2016
ОПТИМІЗАЦІЯ РОЗВИТКУ ТА УПРАВЛІННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯМ
ЕНЕРГЕТИЧНИХ СИСТЕМ
раторів в залежності від потужності ТН.
Зроблена оцінка теоретичного потенціалу регу-
лювання навантажень в ОЕС України на основі
встановлених ТН на ТЕЦ.
В роботі [3] розглянута техніко-економічна
ефективність впровадження ТН на ТЕЦ при
утилізації ними теплоти вихідних газів пароге-
нераторів ТЕЦ без врахуванням енергії конден-
сації водяної пари. Проаналізовано два варіан-
ти використання ТН – варіант з регулюванням
електричної потужності та варіант, який має
найбільший економічний ефект. Для першого
варіанта визначено можливий діапазон зміни
електричних потужностей ТЕЦ і показано, що
він буде економічно доцільним тільки при
отриманні платежів за надання ТЕЦ системних
послуг. Другий варіант передбачає роботу ТЕЦ
у базовому режимі, а регулювання навантажен-
ня енергосистеми відбувається за рахунок
впроваджених ТН, які забезпечать теплом
нових споживачів, або замістять існуючі тепло-
генератори.
В роботі [4] визначено можливі обсяги ути-
лізації теплоти відхідних газів (із врахуванням
енергії конденсацією водяної пари) на ТЕЦ
при застосуванні ТН. Наведено методику роз-
рахунку оптимальної потужності ТН для ТЕЦ
за рівнем тиску пари, визначена оптимальна
потужність ТН для крупних ТЕЦ України, оці-
нено можливу економію палива.
В роботі [5] аналізується використання
потужних електрокотлів на ТЕЦ для покриття
нічного провалу енергосистеми Білорусі.
Оцінено перевитрати палива, які при цьому
виникають, та вигоди від участі ТЕЦ у систем-
ному регулюванні.
Але у згаданих вище роботах не оцінювався
реальний потенціал маневреної потужності,
який можна отримати від впровадження ЕТР на
українських ТЕЦ, що працюють цілий рік, не
аналізувалося також одночасне впровадження
ТН та електрокотлів на одній і тій самій ТЕЦ.
Тому, метою даної статті є оцінка реального
потенціалу маневреної потужності ТЕЦ
України при впровадженні в них ЕТР та визна-
чення оптимальної їх структури.
Загальновідомо, що для отримання макси-
мального прибутку від впровадження інвести-
ційного проекту він має експлуатуватися мак-
симально можливу кількість годин в році. В
нашому випадку це свідчить про те, що ЕТР
доцільно впроваджувати на ТЕЦ, які працю-
ють цілий рік. Аналіз інформації про щомісяч-
ний відпуск теплової та електричної енергії від
ТЕЦ України за 2012–2015 рр. [6] показав, що
у неопалювальний період гарячу воду спожи-
вачам подають тільки шість ТЕЦ, а саме: ТЕЦ-
5, ТЕЦ-6 «Київенерго», Дарницька ТЕЦ,
Харківська ТЕЦ-5, Кременчуцька ТЕЦ, яка
входить до складу компанії «Полтаваобленер-
го» та Криворіжська ТЕЦ. Інші ТЕЦ в цей
період гарячу воду не подавали і не виробляли
електроенергію [6]. А це говорить про те, що
споживачі змушені були шукати альтернатив-
ні шляхи для задоволення своїх потреб у гаря-
чій воді (бойлери, газові колонки та інше).
Тоді можна зробити висновок, що системи
централізованого постачання гарячої води
існують (або працюють влітку) тільки у шести
зазначених вище ТЕЦ і відповідно впроваджу-
вати ЕТР доцільно тільки в них. Для визна-
чення їх потужності необхідно перш за все
визначити навантаження ТЕЦ в неопалюваль-
ний період (навантаження систем ГВП).
Навантаження систем ГВП ТЕЦ-5, ТЕЦ-6
«Київенерго» були знайдені в літературі [7], з
якої також в першому наближенні було
визначено навантаження ГВП Дарницької
ТЕЦ. Для неопалювального сезону згідно з [8]
ці навантаження були зменшені на 20%. Для
харківської ТЕЦ-5 навантаження системи
ГВП були визначені із фактичних даних, які
знаходяться у вихідних матеріалах [9]. Для
решти ТЕЦ навантаження їх систем ГВП були
визначені по результатах аналізу інформації
[6] за 2012–2015 рр. Результати розрахунків
наведені в табл. 1, там же показана гранична
електрична потужність ЕТР (теоретичний
потенціал), які можуть бути використані для
вирівнювання графіка електричних наванта-
жень енергосистеми України, де при розра-
хунку для ТН прийнято, що їх коефіцієнти
опалення рівні – ϕ = 4,5.
Для визначення досяжності цих граничних
потужностей необхідно проаналізувати роботу
ТЕЦ в міжопалювальний період з використан-
ням ЕТР, оцінити доступність джерел низько-
потенційної теплоти та можливості їх утиліза-
ції. Для подальшого аналізу було зроблено такі
припущення:
– ТЕЦ будуть брати участь у системному
регулюванні;
20 ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2016, вип. 3 (46)
В.О. ДЕРІЙ, А.П. ЛЕВЧУК
21ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2016, вип. 3 (46)
Реальний потенціал маневрової потужності ТЕЦ України з впровадженими електротепловими регуляторами
Таблиця 1 – Навантаження систем ГВП ТЕЦ та граничні потужності ЕТР
на базі електричних котлів та теплових насосів
– в неопалювальний період ТЕЦ будуть пра-
цювати в теплофікаційному режимі;
– при використанні в ролі ЕТР електрокот-
лів, під час нічного провалу ОЕС, енергетичні
котли ТЕЦ будуть розвантажені до мінімально
допустимого рівня – 40 %.
Методичні підходи для визначення показ-
ників ТЕЦ при впровадженні в них ЕТР такі.
Виходячи із встановлених турбін на ТЕЦ, для
кожної з них були визначені згідно з [4] кутові
коефіцієнти енергетичної характеристики в
теплофікаційному режимі (k), за допомогою
яких і визначалася супутня їх електрична
потужність при повному тепловому наванта-
женні NЕ у відповідності з виразом:
NT = kkпер QT, МВт , (1)
де kпер = 1,163 МВт/Гкал/г. – перевідний кое-
фіцієнт видів енергії.
Значення теплового навантаження та гене-
рації ТЕЦ при 40 % навантаженні енергетичних
котлів – QT
min, NT
min знаходились наступним
чином. Теплова потужність, що надходить на
турбіну Q0 для кожного турбоагрегатів ТЕЦ,
приведених в табл.1, знаходилась з виразу згід-
но з [10–15]:
Q0 = f(NT;QT;PT;), Гкал/г. (2)
При цьому тиск пару PT, в виразі (2), що
надходить в мережевий теплообмінник з відбо-
ру знаходимо з виразу [16]:
(3)
де tпр – температура прямої мережевої води, в
даному випадку tпр = 70 °С.
Співвідношення для мінімального виробіт-
ку теплоти котлоагрегатом при цьому для кож-
ної з турбоустановок, що розглядається, запи-
шеться в вигляді:
Q0
min = 0,4Q0
nom =
= 0,4f1(NT
nom;QT
nom;PT;), Гкал/г, (4)
де Q0
nom, NT
nom, QT
nom – номінальні параметри
ТЕЦ в теплофікаційному режимі для відповід-
ного турбоагрегату. Змінюючи величину QT з
врахуванням співвідношень (1)–(4) знаходим
значення QT
min, та NT
min для кожного з розгля-
дуваних турбоагрегатів.
Дефіцит теплової потужності PЕТР при роз-
вантаженні енергетичних котлів під час нічного
провалу компенсується ЕТР. Сумарна манев-
рова потужність ТЕЦ визначалася як зменшен-
ня електричної її потужності, так і додатковим
навантаженням ЕТР, згідно з нижче приведе-
22 ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2016, вип. 3 (46)
В.О. ДЕРІЙ, А.П. ЛЕВЧУК
ною формулою:
∆N = NE – NT
min + PETP, МВт , (5)
де ∆N – сумарна маневрова потужність ТЕЦ;
NE – потужність ТЕЦ при тепловому наванта-
женні QГВП; NT
min – потужність ТЕЦ під час
нічного провалу; PETP – навантаження ЕТР.
При впровадженні електрокотлів на ТЕЦ
передбачалося, що під час нічного провалу її
енергетичні котли будуть розвантажені до міні-
мально стійкого рівня – 40 %. Відповідно до
цього, ТЕЦ зменшать виробництво електрич-
ної та теплової енергії. Включення електрич-
них котлів у технологічну схему ТЕЦ показано
на рис. 1.
Тепловий баланс при цьому будуть забез-
печувати електрокотли:
QГВП = Qmin + PEК, МВт, (6)
де QГВП – теплове навантаження системи ГВП;
Qmin – мінімальна теплова потужність ТЕЦ;
PEК – потужність електрокотлів.
Результати розрахунків впровадження елек-
трокотлів наведені в табл. 2.
Як видно із табл. 2, під час нічного провалу
вся вироблена електроенергія ТЕЦ буде спожи-
та електрокотлами. Крім того, вони спричи-
няють додаткове навантаження на ОЕС близь-
ко 170 МВт. Сумарна маневрова потужність
ТЕЦ із електрокотлами, яка визначена згідно з
(6), буде становити 763,7 МВт.
При впровадженні на ТЕЦ в ролі ЕТР тепло-
вих насосів джерелами теплоти для них можуть
бути вихідні гази енергетичних котлів та техніч-
на вода. При цьому передбачається, що енергія
конденсації димових газів не використову-
ється, оскільки конденсат це кислота (вугільна,
якщо використовується в ролі палива ТЕЦ
природний газ та суміш вугільної і сірчаної –
Рис. 1. Включення електрокотла у технологічну схему ТЕЦ
23ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2016, вип. 3 (46)
Реальний потенціал маневрової потужності ТЕЦ України з впровадженими електротепловими регуляторами
Таблиця 2 – Результати розрахунків показників ТЕЦ при впровадженні електрокотлів
якщо використовується вугілля). А згідно з [17]
такий конденсат не дозволяється скидати в
каналізацію. Іншими словами, при розрахун-
ках використовувалася нижча теплотворна
здатність палива. Включення теплового насоса
у технологічну схему ТЕЦ показано на рис. 2.
Методологічні підходи до визначення
потужності теплових насосів та величини
маневреної потужності ТЕЦ такі. Кількість
теплоти, яка міститься в вихідних газах (без
утилізації), згідно з [18] становить близько
4,5 %, інші складові втрат теплоти не будуть
перевищувати 1,5 % від теплоти, що виділяєть-
ся на ТЕЦ при спалюванні палива. Тоді, ККД
котла брутто буде становити ηк
бр = 94 %.
Відносну (в %) кількість теплоти, що знахо-
диться у технічній воді, в першому наближенні
можна визначити виходячи із виразу
qтв = ηк
бр – ηвп, (7)
Рис. 2. Технологічна схема ТЕЦ з використанням теплового насоса
де ηвп – ККД використання палива, який для
турбоустановок ТЕЦ, приведених у табл. 1, 2,
приймаємо рівним 80 %.
Підставивши у вираз (7) значення складо-
вих, отримаємо відносну кількість теплоти у
технічній воді, яка становить 14 %. Сумарна
відносна кількість теплоти, яка підлягає утилі-
зації, буде становити qут = 18 %. Абсолютне
значення теплоти Qут, яка може бути утилізо-
вана, знаходимо із такого виразу:
Qут = (kвтQ0 / ηк
бр)qут ηут, Гкал/г , (8)
де kвт = 1,04 – коефіцієнт, що враховує втрати в
паропроводах ТЕЦ; Q0 – теплова потужність,
що надходить на турбіну; ηут = 0,6 – ККД теп-
лообмінника утилізатора.
Споживану електричну потужність ТН РТН
знаходимо з виразу:
РТН = Qутkпер / (ϕ – 1)МВт. (9)
Теплову потужність ТН QТН знаходимо з
виразу:
(10)
Змінюючи значення QТ, теплової потужно-
сті турбоагрегатів ТЕЦ, знаходимо значення
QТН, які задовольняють такий вираз:
Qгвп = QТ + QТН Гкал/г. (11)
Використовуючи отримане значення QТ,
знаходимо відповідне значення NТ, з врахуван-
ням (1) для теплофікаційного режиму.
Величину маневреної потужності ТЕЦ при
використанні в ролі ЕТР теплових насосів зна-
ходимо із виразу (5). Результати розрахунків
наведені в табл. 3.
Було також проаналізовано варіант роботи
ТЕЦ під час нічного провалу, коли їх енерге-
тичні котли розвантажувалися до рівня 40%,
теплота вихідних газів та технічної води утилі-
зувалася тепловими насосами, а тепловий
баланс для кожної ТЕЦ забезпечувався відпо-
відною потужністю електрокотлів. Включення
теплового насоса та електрокотлів у техноло-
гічну схему ТЕЦ показано на рис. 3.
Розрахунки велися по методології, наведе-
ної вище. Результати наведені в табл. 4.
Для оцінки ефективності впровадження різ-
них типів ЕТР були прийняті такі критерії:
– величина маневреної потужності ∆N –
визначалася для кожного варіанта і наведена в
табл. 2–4;
– питомі витрати палива – визначалися як
відношення кількості палива, витраченого на
створення одиниці маневреної потужності.
Кількість витраченого палива визначалася як
добуток спожитої електричної енергії ЕТР на
середні питомі витрати на її виробництво
(0,3882 г/кВт·год);
– питомі інвестиційні витрати – відношен-
ня повних інвестиційних витрат до величини
маневреної потужності. Повні інвестиційні
витрати оцінювалися по питомих величинах.
Результати розрахунків наведені в табл. 5.
24 ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2016, вип. 3 (46)
В.О. ДЕРІЙ, А.П. ЛЕВЧУК
Таблиця 3 – Результати розрахунків показників ТЕЦ при впровадженні на них ТН
25ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2016, вип. 3 (46)
Реальний потенціал маневрової потужності ТЕЦ України з впровадженими електротепловими регуляторами
Рис. 3. Технологічна схема ТЕЦ з використанням теплових насосів та електрокотлів
Таблиця 4 – Показники при впровадженні на ТЕЦ електрокотлів та теплових насосів
Таблиця 5 – Показники ефективності впровадження ЕТР на ТЕЦ
Питомі інвестиційні витрати на впровадження: * електрокотлів взяті згідно з [5],
**теплових насосів – дол. США 350/кВт (експертна оцінка).
ВИСНОВКИ
1. Реальний технічний потенціал маневре-
ної потужності ТЕЦ України, які працюють
цілий рік, становить 763,7 МВт. Цей потенціал
можна повністю реалізувати тільки при вико-
ристанні в ролі ЕТР електрокотлів.
2. Найменші питомі витрати палива на
створення одиниці маневреної потужності
будуть при використанні в ролі ЕТР теплових
насосів, але при цьому буде і найменша манев-
рена потужність.
3. Найменші питомі інвестиційні витрати
будуть при використанні в ролі ЕТР електро-
котлів.
4. Найбільш доцільним варіантом впро-
вадження ЕТР на ТЕЦ є впровадження елек-
трокотлів разом з тепловими насосами, які
забезпечують порівняно велику маневрену
потужність при помірних інвестиційних витра-
тах та витратах палива.
1. Кулик М.М. Співставний аналіз техніко-
економічних характеристик Канівської ГАЕС та
комплексу споживачів-регуляторів для покриття
графіків електричних навантажень // Проблеми
загальної енергетики. – 2014. – Вип. 4(39). –
С.5–10.
2. Дубовський С.В., Левчук А.П., Каденський
М.Я. Підвищення маневрених можливостей
енергетичної системи шляхом впровадження
теплових насосів-регуляторів у складі ТЕЦ //
Проблеми загальної енергетики. – 2013. –
Вип. 4(35). – С.16–23.
3. Kulyk M.M. Operational conditions of com-
bined heat-and-power plants with heat pumps and
the attainable utilization capacities of heat pumps at
such plants in the Integrated Power System of
Ukraine / M.M. Kulyk, V.D. Bilodid // The
Problems of General Energy. – 2014. – Issue 1 (36).
– P. 33–38.
4. Білодід В.Д. Оцінка можливості підвищен-
ня енергетичної ефективності ТЕЦ шляхом
використання теплонасосних установок //
Проблеми загальної енергетики. – 2015. –
Вип. 2(41). – С.48–56.
5. Трутаев В.И., Сыропущинский В.М.
Применение электрокотлов на ТЭЦ как эффек-
тивный способ получения маневренной элек-
трической мощности в энергосистеме Беларуси с
вводом АЭС // Энергетическая стратегия. –
2010. – №4 (16). – С 19–24.
6. Журнали Энергобизнес за 2012–2015 роки.
7. Муніципальний енергетичний план //кон-
цепція/Реформа міського теплозабезпечення. –
USID. – 2011 р.
8. Державний комітет України по житлово-
комунальному господарству. Норми та вказівки
по нормування витрат палива та теплової енергії
на опалення житлових та громадських споруд, а
також на господарсько-побутові потреби в
Україні. КТМ 204 Україна 244-94. – Київ, 2001.
9. Техніко-економічне обґрунтування підви-
щення ефективності системи теплопостачання
м. Харкова та дослідження можливості організа-
ційної реструктуризації // Агентство США з тор-
гівлі та розвитку (USTDA), Компанія Parsons
E&C, компанія Tysak Engineering (США),
Агентство з раціонального використання енергії
та екології (Україна). – 2004 р.
10. Гиршфельд В.Я. Тепловые электрические
станции / В.Я. Гиршфельд, Г.Н. Морозов – М.:
Энергия, 1973. – 240 с.
11. РД 34.30.716. Типовая энергетическая
характеристика турбоагрегата Т-100-130-3
ТМЗ.– Москва: Спец. центр научн-техн. инф.,
1971.
12. РД 34.30.734-86. Типовая энергетическая
характеристика турбоагрегата Т-42/50–90-3 ПО
ЛМЗ: ТХ 34-70-020–86. – М.: Союзтехэнерго,
1986.
13. Смирнов А.Д., Антипов К.М. Справочная
книжка энергетика. – М.: Энергоатомиздат,
1984. – 440 с.
14. Бененсон Е.И., Иоффе Л.С. Теплофика-
ционные паровые турбины / Под ред. Д.П.
Бузина. – М.: Энергоатомиздат, 1986. – 271 с.
15. Типовая энергетическая характеристика
турбоагрегата ПТ-60-90/13 (ВПТ-50-2) ЛМЗ
[Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://docs.cntd.ru/document/1200044598
16. ГКД 34.09.108.2003: Витрати палива на від-
пущену електричну та теплову енергію при їх
комбінованому виробництві на теплових елек-
тростанціях. Методика визначення. – К.: М-во
палива та енергетики України, 2003. – 12 с.
17. Державний комітет будівництва, архітекту-
ри та житлової політики України. Правила при-
ймання стічних вод підприємств у комунальні та
26 ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2016, вип. 3 (46)
В.О. ДЕРІЙ, А.П. ЛЕВЧУК
відомчі системи каналізації населених пунктів
України. – Київ, 2002.
18. Проектирование тепловой электрической
станции для обеспечения города с населением
190 тысяч жителей [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: http://fan-5.ru/better/article-
169600.php.
Надійшла до редколегії 06.09.2016 року
27ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2016, вип. 3 (46)
Реальний потенціал маневрової потужності ТЕЦ України з впровадженими електротепловими регуляторами
|
| id | systemreorg-article-576 |
| institution | System Research in Energy |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-19T01:18:30Z |
| publishDate | 2016 |
| publisher | General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | systemreorg/cc/0d6acf0659a550444b4482ea1959b3cc.pdf |
| spelling | systemreorg-article-5762026-07-18T12:57:42Z Actual potential of the maneuvering power of the Ukrainian CHP with introduced electrothermal regulators Реальний потенціал маневреної потужності ТЕЦ України з впровадженими електротепловими регуляторами Derii V.O. Levchuk A.P. United Power System, CHP, electrothermal regulators, electric boilers, heat pumps, maneuvering power, balance, heat, electricity. ОЕС України, ТЕЦ, електротеплові регулятори, електричні котли, теплові насоси, маневрова потужність, баланс, теплота, електроенергія. One of the sharp problems of the United Power System of Ukraine is the shortage of maneuvering power. It is particularly significant during the "night dip" of the electrical load diagram and results in the forced stop of 200-300 MW coal power units, which are used for regulation. This mode of operation of the coal power units reduces their lifetime and leads to overstated fuel consumption and increase in the expenditures for their operation, current and capital repairs. According to different estimates, this practice causes total losses of 2.2 billion UAH year.We propose an approach to increasing the maneuvering power for the United Power System of Ukraine by using electrothermal regulators (ETR) at our CHP. A result of performed, investigations, we identified large Ukrainian CHP, which are most promising for the provision of system services. As ETR, we propose to use electric boilers and heat pumps. We analyzed three options for the implementation of ETR at CHP. For each option, we determined the potential of maneuvering power and the parameters of efficiency with regard for the actual heat loads. We also discuss possible variants of including ETR into the technological scheme of CHP. It is shown that the actual technical potential of maneuvering power of the Ukrainian CHP, working for the whole year, is 763.7 MW. Однією із гострих проблем ОЕС України є дефіцит маневрових потужностей. Він особливо відчутний в години «нічного провалу» графіка електричних навантажень і призводить до вимушеної зупинки вугільних енергоблоків ТЕС 200-300 МВт, які використовуються для регулювання. Такий режим роботи вугільних енергоблоків обумовлює зменшення їх ресурсу, перевитрати палива, збільшення витрат на експлуатацію, поточний та капітальні ремонти. Загальні втрати при цьому за різними оцінками сягають 2,2 млрд грн на рік.Запропоновано підхід по збільшенню маневреної потужності в ОЕС України шляхом використанням на ТЕЦ електротеплових регуляторів (ЕТР). В результаті проведених досліджень визначені крупні ТЕЦ України, які найбільш доцільно залучати для надання системних послуг. В якості ЕТР пропонується використовувати електрокотли та теплові насоси. Проаналізовано три варіанти впровадження ЕТР на ТЕЦ. Для кожного варіанту визначено потенціал маневреної потужності та показники ефективності з урахуванням фактичних теплових навантажень. Наведено можливі варіанти включення ЕТР в технологічні схеми ТЕЦ.Показано, що реальний технічний потенціал маневреної потужності ТЕЦ України, які працюють круглий рік становить 763,7 МВт. General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2016-09-28 Article Article application/pdf https://systemre.org/index.php/journal/article/view/576 10.15407/pge2016.03.019 System Research in Energy; No. 3 (46) (2016): The Problems of General Energy; 19-27 Системні дослідження в енергетиці; № 3 (46) (2016): Проблеми загальної енергетики; 19-27 2786-7102 2786-7633 uk https://systemre.org/index.php/journal/article/view/576/504 Copyright (c) 2016 Derii V.O., Levchuk A.P. https://creativecommons.org/publicdomain/zero/1.0 |
| spellingShingle | United Power System CHP electrothermal regulators electric boilers heat pumps maneuvering power balance heat electricity. Derii V.O. Levchuk A.P. Actual potential of the maneuvering power of the Ukrainian CHP with introduced electrothermal regulators |
| title | Actual potential of the maneuvering power of the Ukrainian CHP with introduced electrothermal regulators |
| title_alt | Реальний потенціал маневреної потужності ТЕЦ України з впровадженими електротепловими регуляторами |
| title_full | Actual potential of the maneuvering power of the Ukrainian CHP with introduced electrothermal regulators |
| title_fullStr | Actual potential of the maneuvering power of the Ukrainian CHP with introduced electrothermal regulators |
| title_full_unstemmed | Actual potential of the maneuvering power of the Ukrainian CHP with introduced electrothermal regulators |
| title_short | Actual potential of the maneuvering power of the Ukrainian CHP with introduced electrothermal regulators |
| title_sort | actual potential of the maneuvering power of the ukrainian chp with introduced electrothermal regulators |
| topic | United Power System CHP electrothermal regulators electric boilers heat pumps maneuvering power balance heat electricity. |
| topic_facet | United Power System CHP electrothermal regulators electric boilers heat pumps maneuvering power balance heat electricity. ОЕС України ТЕЦ електротеплові регулятори електричні котли теплові насоси маневрова потужність баланс теплота електроенергія. |
| url | https://systemre.org/index.php/journal/article/view/576 |
| work_keys_str_mv | AT deriivo actualpotentialofthemaneuveringpoweroftheukrainianchpwithintroducedelectrothermalregulators AT levchukap actualpotentialofthemaneuveringpoweroftheukrainianchpwithintroducedelectrothermalregulators AT deriivo realʹnijpotencíalmanevrenoípotužnostítecukraínizvprovadženimielektroteplovimiregulâtorami AT levchukap realʹnijpotencíalmanevrenoípotužnostítecukraínizvprovadženimielektroteplovimiregulâtorami |