Analysis of critical scenarios connected with the termination of action of certain international contracts in the gas sector of Ukraine
At present, there is a need in formulating and studying the critical scenarios of development of the energy sectors of Ukraine, which can lead to a rapid increase in the dependence on foreign energy suppliers, significant social and economic damages, and even catastrophic consequences for our countr...
Збережено в:
| Дата: | 2016 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine
2016
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://systemre.org/index.php/journal/article/view/584 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | System Research in Energy |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
System Research in Energy| _version_ | 1871104107048075264 |
|---|---|
| author | Leshchenko |
| author_facet | Leshchenko |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Leshchenko ",
"institution": null
}
] |
| author_sort | Leshchenko |
| baseUrl_str | https://systemre.org/index.php/journal/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-18T12:57:42Z |
| description | At present, there is a need in formulating and studying the critical scenarios of development of the energy sectors of Ukraine, which can lead to a rapid increase in the dependence on foreign energy suppliers, significant social and economic damages, and even catastrophic consequences for our country.Analysis of international contracts in the gas sector currently in force has shown that there are two scenarios one of which is associated with the termination of transit of Russian gas through the territory of our country and the second with the complete cessation of gas deliveries from Russia to Ukrainian consumers, which can be critical for the gas supply system of our country. We have investigated how critical will be these scenarios for the gas industry of Ukraine.It has been shown that the scenario associated with the termination of transit of Russian gas through the territory of our country is critical because it will lead to a decrease in the efficiency of the Ukrainian gas transportation system and requires already today to begin taking measures for the mitigation of its negative influence.We have determined the index of ability of the existing gas infrastructure of Ukraine to satisfy gas demand in the case of violation of gas supply conditions (index “N-1”) for the winter 2016-2017. Poor values of this index show that the scenario involving a full cessation of the supply of Russian gas to Ukraine can be critical in the case of violation of gas supply from Slovakia or its taking from our largest underground storage under conditions of abnormally cold winter of 2016-2017. |
| doi_str_mv | 10.15407/pge2016.04.030 |
| first_indexed | 2026-03-24T02:02:18Z |
| format | Article |
| fulltext |
УДК 656.56 І.Ч. ЛЕЩЕНКО, канд. техн. наук, ст. наук. співр.,
Інститут загальної енергетики НАН України,
вул. Антоновича, 172, м. Київ, 03150, Україна
АНАЛІЗ КРИТИЧНИХ СЦЕНАРІЇВ, ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ ПРИПИНЕННЯМ ДІЇ ОКРЕМИХ
МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ У ГАЗОВІЙ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ
Виконано аналіз, на скільки критичним для України буде припинення дії контрактів між
НАК «Нафтогаз України» та ВАТ «Газпром», пов’язаних із транзитом природного газу
через територію України та купівлею природного газу, які чинні до 31.12.2019 року.
Визначено показник здатності існуючої газової інфраструктури України задовольнити
потреби у природному газі у випадку порушення режиму газопостачання для зими
2016–2017 років.
К л ю ч о в і с л о в а: газотранспортна система, газова галузь, критичні сценарії, показ-
ник «N-1».
Проведений аналіз чинних міжнародних
договорів у газовій галузі показав, що на сьо-
годні найбільш критичними є два сценарії,
один з яких пов’язаний з припиненням транзи-
ту російського газу через територію нашої краї-
ни, а другий – з повним припиненням поста-
чання до України газу з Російської Федерації.
Висока імовірність цих сценаріїв зумовлена
тим, що контракти між НАК «Нафтогаз
України» та ВАТ «Газпром» «Про обсяги та
умови транзиту природного газу через терито-
рію України» та «Купівлі-продажу природного
газу» чинні до 31.12.2019 року, а представники
ВАТ «Газпром» вже неодноразово робили заяви
про припинення транзиту газу через українську
газотранспортну систему (ГТС) після
2019 року.
Імовірність першого сценарію є достатньо
високою. Необхідно взяти до уваги те, що
наприкінці жовтня 2016 року Єврокомісія при-
йняла рішення щодо зміни умов експлуатації
газопроводу «OPAL», який поєднує системи
газопостачання Німеччини та Чехії [1].
Газопровід було запущено в 2011 році, у
2013 році згідно з вимогами Третього енергопа-
кета ЄС рішенням Єврокомісії було введено
обмеження на використання «Газпромом» його
потужностей. «OPAL» був завантажений газом,
який надходить «Північним потоком», лише на
50%. Тепер, відповідно до переглянутого
рішення, робота інших 50% потужності цього
газопроводу буде покриватися за рахунок пра-
вил ринку ЄС, які забезпечують прозорий і
недискримінаційний доступ до трубопроводу
всім газовим компаніям. При цьому
Єврокомісія залишає в резерві 10% потужно-
стей газопроводу «OPAL» з правом збільшення
до 20% у разі наявності попиту. Решту потуж-
ностей буде виставлено на аукціон, і за відсут-
ності попиту інших компаній (а його не було у
2015 році), їх зможе використовувати
ВАТ «Газпром», заплативши базову ціну. Це
рішення дозволить «Газпрому» збільшити
обсяги транспортування газу «Північним пото-
ком», і, відповідно зменшити транзит через
ГТС України приблизно на 14 млрд м3 на рік.
Крім того, між Росією та Туреччиною
укладено міжурядову угоду щодо будівництва
газопроводу «Турецький потік», хоча цей доку-
мент є лише політичною основою для подаль-
шої роботи ВАТ «Газпром» і турецької компанії
Botas, на даному етапі сторони ще можуть при-
пинити участь у проекті з мінімальними санк-
ціями. Для початку будівництва ВАТ
© І.Ч. ЛЕЩЕНКО, 2016
30 ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2016, вип. 4 (47)
31ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2016, вип. 4 (47)
Аналіз критичних сценаріїв, пов’язаних із припиненням дії окремих міжнародних договорів у газовій галузі України
«Газпром» необхідно завершити інженерно-
пошукові роботи, прийняти остаточне інвести-
ційне рішення і знайти підрядників для про-
кладання підводної частини газопроводу. Якщо
«Турецький потік» все-таки буде побудовано,
Україна втратить близько 15 млрд м3 річного
транзиту у напрямку Молдови та Туреччини.
У жовтні 2016 року главою ВАТ «Газпром»
було зроблено заяву щодо початку реалізації
програми з оптимізації витрат у центральному
регіоні, яка передбачає ліквідацію до
2020 року майже 4 000 км магістральних газо-
проводів. Після чого транзитні потужності у
напрямку України становитимуть від 10 до
15 млрд м3 на рік [2]. Однак, аналіз обсягів
робіт, які необхідні для повного демонтажу
магістрального газопроводу показує, що вар-
тість приведення майданчика, який він зай-
має, до стану «чистої галявини» можна при-
йняти рівними обсягу необхідних капіталовк-
ладень у будівництво нового газопроводу.
Якщо взяти до уваги поточний економічний
стан ВАТ «Газпром», то виконання цієї програ-
ми є достатньо сумнівним.
Що стосується побудови «Північного пото-
ку-2», то «Газпром» і зарубіжні компанії, в
числі яких Engi, OMV, Shell, Uniper,
Wintershall, що мали намір спільно будувати
цей газопровід, відкликали повідомлення про
створення спільного підприємства з польсько-
го антимонопольного відомства. Було заявле-
но, що кожна компанія самостійно шукатиме
можливості внеску в цей проект [3].
Найімовірніше, питання будівництва цього
газопроводу буде відкладено на деякий час.
Якщо «Газпром» побудує газопровід самостій-
но, тобто 100% акцій будуть належати цій ком-
панії, то при його експлуатації виникнуть про-
блеми, пов’язані з порушенням вимог
Третього енергопакета ЄС. Крім того, на відмі-
ну від першої черги «Північного потоку», за
початкову точку нового газопроводу був вибра-
ний порт Усть-Луга на південному березі
Фінської затоки, де також планується будів-
ництво Балтійського заводу з виробництва ЗПГ
і в зв’язку з цим заплановано будівництво
360 км газопроводу від Волхова потужністю
25 млрд м3[4]. У жовтні 2015 року компанією
«Газпром» розпочато будівництво газопроводу
«Ухта–Торжок-2», який має забезпечити
поставку газу від Бованенківського родовища
до газопроводу «Північний потік-2».
Протяжність цього магістрального газопроводу
становитиме 970 км, проектна потужність – 45
млрд м3 газу на рік. Проект «Ухта–Торжок-2»
планується завершити до кінця 2019 року.
Точка виходу газопроводу «Північний потік-2»
з Балтійського моря планується на території
Німеччини в районі Грайфсвальда, недалеко
від точки виходу «Північного потоку».
Водночас, російський газ, який транспорту-
ється через ГТС України, призначений в
основному для споживачів країн центральної,
східної і південної Європи та Туреччини. На
даний час в ЄС немає достатньої кількості
потужностей для поставок газу до цих спожива-
чів з півночі Німеччини, де планується закін-
чення «Північного потоку-2». Потужність спо-
лучних газопроводів «NET» та «OPAL» розра-
хована на пропускну здатність першої черги
«Північного потоку». Тобто, крім підводної
частини проекту «Північний потік-2» необхід-
но будівництво наземної частини, як на тери-
торії Росії, так і країн Європи. З огляду на це,
завершення будівництва газопроводу
«Північний потік-2» та введення його в екс-
плуатацію з максимальною пропускною здатні-
стю є малоймовірним до 2020 року.
З урахуванням прогнозів, розроблених в
Інституті загальної енергетики НАН України
[5], сформовано уточнений прогноз обсягів
транспортування російського газу до Європи
через ГТС України у 2020 році для базового
сценарію розвитку газового ринку Європи
(business as usual), екологічного сценарію роз-
витку країн Європи та сценарію повільного
економічного розвитку в світі (табл. 1). При
побудові цих сценаріїв було враховано, що до
2020 року газопровід «OPAL» буде виведено з-
під дії санкцій Третього енергопакета.
Таким чином, без введення до 2020 року
однієї нитки «Північного потоку-2» або однієї
нитки «Турецького потоку» повне припинення
транспортування через ГТС України росій-
ського газу є малоймовірним. Але обсяги тран-
зиту газу є критичними для нашої ГТС, особли-
во для сценарію повільного економічного роз-
витку світової економіки. Крім того, ГТС вод-
ночас має забезпечувати транспортування газу
для споживачів України, обсяги яких теж змен-
шуються. При зниженні обсягів корисної робо-
ти ГТС та незмінних умовно-постійних витра-
тах, різко зростає собівартість транспортування
газу [6]. За оцінками експертів, експлуатація
нашої ГТС у нинішній схемній структурі при
обсягах транзиту, менших за 60 млрд м3, є еко-
номічно неефективною.
Станом на 01.10.2016 року через українську
ГТС для споживачів Європи було протранс-
портовано 57 млрд м3 газу, що на 8,7 млрд м3
більше, ніж минулого року, це частково
пов’язано з проведенням ремонту «Північного
потоку» у серпні 2016 року. Але за інформацією
ПАТ «Укртрансгаз» [7] у 2016 році 30% компре-
сорних станцій з газотурбінними агрегатами
простоювали у режимі очікування. Незадіяні
виробничі активи мають бути виведені з екс-
плуатації, оскільки це пов’язано із зайвими
витратами на утримання компресорних стан-
цій, лінійних ділянок та обслуговуючого персо-
налу. За даними ПАТ «Укртрансгаз» на десять
наступних років можна відмовитись від екс-
плуатації приблизно 400 км газопроводів.
Отже, сценарій, пов’язаний з припиненням
транзиту російського газу через територію
нашої країни, дійсно є критичним, оскільки
32 ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2016, вип. 4 (47)
І.Ч. ЛЕЩЕНКО
Таблиця 1 – Прогноз обсягів транспортування російського газу до Європи
через ГТС України у 2020 році, млрд м3
33ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2016, вип. 4 (47)
Аналіз критичних сценаріїв, пов’язаних із припиненням дії окремих міжнародних договорів у газовій галузі України
Т
аб
ли
ц
я
2
–
І
м
п
ор
т
га
зу
в
У
кр
аї
н
у
в
20
10
–
20
16
р
ок
ах
[
8]
34 ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2016, вип. 4 (47)
І.Ч. ЛЕЩЕНКО
вимагає кардинальної зміни структури ГТС.
Вже сьогодні необхідно вживати заходи,
направлені на пом’якшення негативного впли-
ву цього сценарію.
Другий сценарій, пов’язаний з повним при-
пиненням постачання газу з Російської
Федерації, часто не сприймається як критич-
ний. Це аргументується тим, що у 2016 році
Україна не закупала газ у ВАТ «Газпром», отже,
у російському газі не має потреби. Досвід двох
останніх років показав, що у НАК «Нафтогаз
України» не вистачає коштів для здійснення
закупівлі газу для внутрішніх споживачів. У
2015 році закупівлі проводились за кредитні
кошти Європейського Банку Реконструкції та
Розвитку. Згідно з умовами надання кредиту, за
ці кошти НАК «Нафтогаз України» мав право
здійснювати закупівлі газу тільки на європей-
ському ринку і тільки у тих трейдерів, які прой-
шли процедуру кваліфікаційного відбору та
були затверджені як постачальники. Тому у
2015 році Україна купувала газ у 14 компаній з
12 європейських країн, які запропонували най-
нижчі ціни (табл. 2).
На початку 2016 року НАК «Нафтогаз
України» підписав контракт на постачання з
грудня 2015 року до березня 2016 року
1,7 млрд м3 газу за ціною від 188 дол. США за
тис. м3 до 211 дол. США з компаніями Noble
Clean Fuels Limited, Engie SA, Axpo Trading AG,
E.ON Global Commodities SE і Eni trading &
shipping SpA в рамках закупівлі за кошти
Європейського банку реконструкції та розвит-
ку [9]. Водночас, ВАТ «Газпром» визначив для
України у І кварталі 2016 року ціну газу на рівні
230 дол. США за тис м3. У ІІ кварталі значну
частину газу імпортували приватні трейдери,
тоді як НАК «Нафтогаз» переніс більшу части-
ну закупівель на ІІІ–ІV квартали, коли очікува-
лось зниження ціни на російський газ для
України, яка прив’язана до цін на нафту з
лагом у 9 місяців. А саме на період з жовтня
2015 по червень 2016 року мав місце пік падін-
ня цін на нафту. Іншою причиною недостатнь-
ого обсягу закупівель газу в 2016 році була від-
сутність коштів у НАК «Нафтогаз України».
Отримавши до кінця листопада від Світового
банку очікуваний кредит в розмірі 500 млн дол.
США для закупівлі необхідних обсягів природ-
ного газу для проходження опалювального
сезону 2016–2017 років, НАК «Нафтогаз
України» працюватиме за схемою, аналогічною
2015 року.
Водночас, якщо розглянути список країн, де
зареєстровані європейські компанії-постачаль-
ники газу до України у 2015–2016 роках, то з
них власний газ видобуває лише Норвегія.
Польські трейдери, скоріш за все, постачають в
Україну катарський газ, який з червня
2016 року надходить на ЗПГ-термінал у
Свиноуйсьце. Що стосується інших постачаль-
ників, то у відкритій пресі немає інформації
про те, газом якого походження вони торгують.
За оцінкою експертів, це газова суміш, в якій
до 50% припадає на газ, що постачає до Європи
ВАТ «Газпром».
Таким чином, відповідь на питання, чи є
критичним сценарій повного припинення
постачання російського газу для споживачів
України, не є очевидною. Було виконано
розрахунки, чи відповідає система газопо-
стачання України вимогам до газової інфра-
структури, викладеним у Регламенті 994/2010
Європейського Парламенту та Європейської
Комісії щодо безпеки постачання газу [10]. Цей
документ визначає досить широкий спектр
заходів, як ринкових, так і неринкових, за
умов, коли ринок самостійно не може виріши-
ти проблему безпеки постачання газу, але всі
надзвичайні заходи мають бути прозорими,
недискримінаційними, не ускладнювати
доступ до інфраструктури транспортування
газу.
У квітні 2015 року було прийнято Закон
України «Про ринок природного газу» [11],
який визначає правові засади функціонування
ринку, заснованого на принципах вільної кон-
куренції, належного захисту прав споживачів та
безпеки постачання, здатного до інтеграції з
ринками природного газу держав-сторін
Енергетичного Співтовариства, у тому числі
шляхом створення регіональних ринків при-
родного газу. У статті 5 Закону визначені захо-
ди з безпеки постачання цього енергоресурсу.
Закон зобов’язує визначити коло захищених
споживачів, які не є побутовими споживачами,
споживання природного газу якими не має
перевищувати 20% загального обсягу спожи-
вання України, та заходи, які є обов’язковими
до вжиття суб’єктами ринку природного газу
(крім споживачів) для забезпечення безпеки
постачання природного газу захищеним спо-
35ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2016, вип. 4 (47)
Аналіз критичних сценаріїв, пов’язаних із припиненням дії окремих міжнародних договорів у газовій галузі України
живачам.
На виконання вимог Закону «Про ринок
природного газу» з 29.12.2015 р., набули чинно-
сті «Правила про безпеку постачання природ-
ного газу» [12], які є обов’язковими для вико-
нання всіма суб’єктами ринку. Введення у дію
цього документа наближає правила енергетич-
ного ринку України до тих, що діють у ЄС,
сприяють посиленню безпеки постачання при-
родного газу в Україні шляхом прогнозування
та оцінки можливих ризиків та вжиття заходів
для їх запобігання, а також реагування на кри-
зові ситуації із переривання поставок газу.
Регламент ЄС 994/2010 та, відповідно,
«Правила про безпеку постачання природного
газу» містять вимоги до газової інфраструктури
забезпечити попит на газ у випадку перебоїв у
роботі найбільшого об’єкта газової інфраструк-
тури кожної країни за рахунок потужності
решти об’єктів (показник «N-1») протягом дня,
коли має місце винятково високий попит на
газ, який трапляється із статистичною ймовір-
ністю раз на 20 років.
Показник «N-1» розраховується за форму-
лою
де EPmax – максимальна добова потужність
точок входу, які не є точками входу з об’єктів,
пов’язаних із видобутком газу, ЗПГ-терміна-
лом та підземними сховищами газу (ПСГ), що
визначається як сума технічних потужностей
усіх прикордонних точок входу, здатних
постачати газ на визначену територію; Pmax –
максимальна добова виробнича потужність всіх
об’єктів, пов’язаних із видобутком (вироб-
ництвом) природного газу, що здатні забез-
печити надходження природного газу на
визначену територію; Smax – максимальна
потужність відбору природного газу з усіх ПСГ,
здатних забезпечити надходження природного
газу на визначену територію; LNGmax – макси-
мальна потужність ЗПГ-термінала, здатного
забезпечити надходження природного газу на
визначену територію, враховуючи такі критич-
ні елементи, як вивантаження, допоміжні
послуги, тимчасове зберігання та регазифікація
ЗПГ; Imax – технічна потужність одної найбіль-
шої газової інфраструктури з максимальною
потужністю (магістрального газопроводу або
ПСГ), що забезпечує надходження природного
газу на визначену територію; Dmax – загальне
споживання газу на визначеній території про-
тягом доби винятково високого попиту на газ,
статистична ймовірність настання якого стано-
вить раз на 20 років.
Було виконано три варіанти розрахунків
показника «N-1» для системи газопостачання
України. При визначенні максимальної добо-
вої потужності точок входу EPmax для варіанта 1
приймалось, що точки входу на кордоні
України з Росією та Білоруссю можуть забез-
печити постачання газу в обсязі, який визначе-
ний газовим контрактом з ВАТ «Газпром»
2009 р. – 50 млрд м3 з рівномірним постачання
протягом року. Точки входу на західному кор-
доні технічно можуть забезпечити реверсне
постачання до України в обсязі
58,6 млн м3/доб. (див. табл. 3). Для варіанта 2
приймалось, що постачання газу з Росії припи-
нено повністю, а точки входу на західному кор-
доні на сьогодні технічно можуть забезпечити
реверсне постачання до України в обсягах, ана-
логічних сценарію 1. У варіанті 3 приймалось,
що постачання газу з Росії припинено повні-
стю, але побудовано інтерконектор Польща–
Україна (планується, що проект буде готовий
до повної комерційної експлуатації, починаю-
чи з 2020 року), який може збільшити поста-
чання газу з Польщі до 8 млрд м3 на рік.
Максимальна добова виробнича потуж-
ність всіх об’єктів, пов’язаних із видобутком
природного газу, Pmax приймалась рівною
власному видобутку газу, яке прогнозується в
Україні у 2016 р. без урахування тимчасово
окупованих територій, в обсязі 20,3 млрд м3 за
рік (зростання на 2% у порівнянні з
2015 роком), що відповідає середньодобовому
видобутку 55,61 млн м3.
При визначенні максимальної потужності
відбору природного газу з усіх ПСГ Smax взято
до уваги, що на території деяких районів
Луганської і Донецької областей, на якій орга-
ни державної влади тимчасово не здійснюють
свої повноваження, розташовані Вергунське та
Краснопопівське ПСГ, і на даний час немає
36 ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2016, вип. 4 (47)
І.Ч. ЛЕЩЕНКО
Таблиця 3 – Потужність на точках входу та виходу ГТС України [12]
Таблиця 4 – Показники ПСГ України [12]
* За контрактом 2009 року.
Примітки: 1 Знаходиться на неконтрольованій українською владою території (НТ).
2 Знаходиться на тимчасово окупованій території.
37ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2016, вип. 4 (47)
Аналіз критичних сценаріїв, пов’язаних із припиненням дії окремих міжнародних договорів у газовій галузі України
достовірної інформації стосовно того, хто саме
контролює ці сховища. Отже ці ПСГ, як і ПСГ
Глібовське, що розташоване в Криму і завжди
працювало лише на систему газопостачання
півострова, у розрахунку не враховувались
(див. табл. 4).
Крім того, при визначенні Smax було взято до
уваги, що згідно з оперативною інформацєю
ПАТ «Укртрансгаз» завантаженість ПСГ на
початок опалюваного сезону 2014–2015 років
становила 16,8 млрд м3, а на початок опалюва-
ного сезону 2016–2017 років – 14,73 млрд м3
при загальному заповнені сховищ на 48% (від
31 до 97% для конкретного ПСГ). За такого
заповнення сховищ не можна розраховувати на
оптимальну потужність відбору, наведену у
табл. 4. Згідно зі Звітом за 2015 рік за результа-
тами проведення моніторингу безпеки поста-
чання природного газу [13] періодом, коли спо-
стерігався найвищий попит на природний газ,
був період з 1 до 31 січня. Найбільший сума-
рний відбір газу з ПСГ, який мав місце
07.01.2015 р., становив 93,77 млн м3/доб., при
максимально доступному рівні відбору
121,5 млн м3/доб. Тому в розрахунках Smax при-
ймалось на рівні 120 млн м3/доб.
Оскільки в України об’єкти ЗПГ відсутні,
LNGmax = 0.
Найбільший добовий попит на газ Dmax був
визначений в результаті аналізу споживання
газу в зимовий період 2013–2016 рр. Згідно з
[13] за період найвищого попиту на газ в
Україні у 2015 році середній попит був на рівні
186,8 млн м3. Найбільший добовий попит спо-
стерігався 08.01.2015 року і становив
249,0 млн м3 при середньодобовій температурі
–15° С. Було враховано, що за вісім місяців
2016 року вітчизняні споживачі скоротили спо-
живання природного газу на 17,6%. Також було
враховано, що зима 2014–2015 років була
м’якою, а зима 2016–2017 років прогнозується
ранньою та більш холодною, тому споживання
газу може істотно зрости. Водночас, при розра-
хунку показника «N-1» береться пікове спожи-
вання протягом доби винятково високого
попиту на газ, статистична ймовірність настан-
ня якого становить раз на 20 років. З аналізу
даних за минулі роки визначити цей показник
важко, адже має місце суттєве зниження спо-
живання газу в нашій країні. Але взимку при
зниженні температури повітря на 1° С спожи-
вання газу зростає приблизно на 1%, а у січні
2015 року при зниженні температури з –9° С до
–15° С споживання газу за добу зросло на
22 млн м3[13]. Отже, виходячи з того, що за про-
гнозами взимку 2016–2017 року температури
можуть сягати –30° С, пікове значення спожи-
вання газу прийнято на рівні 254 млн м3/доб.
Технічна потужність одної найбільшої газо-
вої інфраструктури з максимальною потужні-
стю, що забезпечує надходження природного
газу до країни, Imax приймалась різною для різ-
них варіантів розрахунків. Для варіанта №1 –
це припинення поставок газу із Словаччини
(39,7 млн м3 за добу). Імовірність такого варі-
анта дуже висока, адже при значному зниженні
температури в країнах Європи кількість газу на
торгівельних майданчиках зменшиться, він
суттєво подорожчає. Оскільки значна частина
газу, який постачається в Україну із
Словаччини, має російське походження, то в
цьому випадку постачання газу з цього напрям-
ку може суттєво впасти. Для варіанта №2 роз-
глядався вихід з ладу найбільшого ПСГ –
Більче–Волицько–Угерського. Потужність
відбору газу з цього ПСГ при номінальному
завантаженні становить 102 млн м3/доб., але
станом на 17.10.2016 р. сховище було заповне-
но на 38%. Отже, у розрахунках приймалось
значення максимально можливого відбору з
цього ПСГ 42,3 млн м3/доб.
Результати розрахунків показника здатності
існуючої газової інфраструктури України задо-
вольнити потреби у природному газі у випадку
порушення режиму газопостачання (показника
«N-1») для зими 2016–2017 років наведено у
табл. 5.
Результати розрахунку виявили, що у
випадку аномально холодної зими при відмові
від закупівлі газу в Росії показник «N-1» є
незадовільним при запасі газу в ПСГ, який не
здатний забезпечити добовий відбір газу зі схо-
вищ на рівні 180 млн м3. Хоча необхідно
зазначити, що у відкритому доступі немає точ-
них даних стосовно того, як співвідноситься
потужність відбору газу з фактичним запов-
ненням українських ПСГ, як немає й достовір-
ної інформації стосовно обсягів буферного
газу. Отже, у разі надзвичайно сильних холодів
при припиненні подачі газу з Західної Європи
або виході з ладу ПСГ Більче–Волицько–
Угерське Україна не зможе забезпечити
необхідне споживання природного газу при
нинішньому рівні заповнення підземних схо-
вищ. За наявності поставок газу з Росії показ-
ник «N-1» є задовільним для всіх варіантів
порушення газопостачання. При вичерпанні
запасів у ПСГ, що приведе до мінімальних
показників можливого відбору газу, закупівля
газу в Росії в обсягах, прописаних у контракті
2009 року, забезпечить задовільне функціону-
вання системи газопостачання при припинен-
ні постачання газу із Словаччини.
Розрахунки, виконані для варіанта 3, який
передбачав, що побудовано інтерконектор
Польща–Україна, показали, що при відмові від
закупівлі газу в Росії показник «N-1» є незадо-
вільним при припиненні подачі газу зі
Словаччини або виході з ладу великого ПСГ.
Отже, сценарій, пов’язаний із повним при-
пиненням постачання російського газу для
споживачів України, може бути критичним за
умови аномально холодної зими 2016–
2017 років.
38 ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2016, вип. 4 (47)
І.Ч. ЛЕЩЕНКО
Таблиця 5 – Результати розрахунку показника «N-1» для зими 2016–2017 років
ВИСНОВКИ
Сценарій, пов’язаний з припиненням тран-
зиту російського газу через територію нашої
країни, є критичним, оскільки він приводить
до зниження ефективності роботи української
ГТС і вимагає вже сьогодні починати вживати
заходи з пом’якшення його негативного впли-
ву.
Сценарій, пов’язаний із повним припинен-
ням постачання для споживачів України газу з
Російської Федерації, може бути критичним за
умови аномально холодної зими та при запасах
газу в підземних сховищах, які не зможуть
забезпечити достатній добовий відбір газу.
1. Gas markets: Commission reinforces market con-
ditions in revised exemption decision on OPAL
pipeline / European Commission Press release.
Brussels. – 28 October 2016 – Режим доступу:
http://europa.eu/rapid/press-release_IP-16-
3562_en.htm.
2. Затраты «Газпрома» на сохранение транзита
газа через Украину могут составить $25-43 млрд /
Петербургский международный экономический
форум // http://tass.ru/pmef-2016/article/3368522.
3. «Газпром» будет строить «Северный поток-2»
без иностранцев // «Expert Online». 03.11.2016 –
http://expert.ru/2016/08/15/gazprom/
4. «Газпром» и Shell начинают переговоры по
реализации проекта «Балтийский СПГ» //
Сайт ТЭКНОБЛОГ. – Режим доступу:
http://teknoblog.ru/2015/09/07/46092.
5. Лещенко І.Ч. Перспективи функціонування
газотранспортної системи України в умовах
інтеграції ринків природного газу /
І.Ч. Лещенко, А.І. Спітковський // Проблеми
загальної енергетики. – 2016. – Вип. 2(45). –
С. 5–15.
6. Лещенко І.Ч. Оцінка вартісних показників
технологічних об’єктів газової галузі за неви-
значеності умов їх функціонування // Проблеми
загальної енергетики. – 2013. – Вип. 4(35). –
С. 24–32.
7. Єрьоменко А. Створення ринку газу: імітація
чи реальність? // Дзеркало тижня. 2016. № 40 –
http://gazeta.dt.ua/energy_market/stvorennya-
rinku-gazu-imitaciya-chi-realnist-_.html.
8. Експорт-імпорт окремих видів товарів за краї-
нами світу за 2010–2015 роки та за січень-сер-
пень 2016 року. Офіційний сайт Державної служ-
би статистики України. – Режим доступу:
http://www.ukrstat.gov.ua.
9. CEZ и ENGIE вновь получили право прода-
вать «Нафтогазу» газ за средства ЕБРР // Сайт
информационного агентства Интерфакс-
Украина. – 15.07.2016 – Режим доступу:
http://interfax.com.ua/news/economic/357659.
html.
10. REGULATION (EU) № 994/2010 OF THE
EUROPEAN PARLIAMENT AND OF THE
COUNCIL of 20 October 2010 concerning measures
to safeguard security of gas supply and repealing
Council Directive 2004/67/EC // Official Journal of
the European Union. – 12.11.2010. – L 295/1 –
L 295/22.
11. Закон від 09.04.2015 № 329-VIII «Про ринок
природного газу» // Офіційний сайт Верховної
Ради України. – Режим доступу:
http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/329-19.
12. Наказ Міненерговугілля України від
02.11.2015 № 686 «Про затвердження Правил про
безпеку постачання природного газу» //
Офіційний сайт Верховної Ради України. –
Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/
show/z1489-15.
13. Звіт за 2015 рік за результатами проведення
моніторингу безпеки постачання природного
газу. 07.2016. – Режим доступу: Офіційний сайт
Міненерговугілля – http://mpe.kmu.gov.ua/minu-
gol/.
Надійшла до редколегії: 07.11.2016.
39ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2016, вип. 4 (47)
Аналіз критичних сценаріїв, пов’язаних із припиненням дії окремих міжнародних договорів у газовій галузі України
|
| id | systemreorg-article-584 |
| institution | System Research in Energy |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-19T01:18:50Z |
| publishDate | 2016 |
| publisher | General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | systemreorg/d7/4c35f3b0783237278d16bccb05b4ccd7.pdf |
| spelling | systemreorg-article-5842026-07-18T12:57:42Z Analysis of critical scenarios connected with the termination of action of certain international contracts in the gas sector of Ukraine Аналіз критичних сценаріїв, пов’язаних із припиненням дії окремих міжнародних договорів у газовій галузі України Leshchenko gas transportation system, gas industry, critical scenarios, index “N-1”. газотранспортна система, газова галузь, критичні сценарії, показник «N-1». At present, there is a need in formulating and studying the critical scenarios of development of the energy sectors of Ukraine, which can lead to a rapid increase in the dependence on foreign energy suppliers, significant social and economic damages, and even catastrophic consequences for our country.Analysis of international contracts in the gas sector currently in force has shown that there are two scenarios one of which is associated with the termination of transit of Russian gas through the territory of our country and the second with the complete cessation of gas deliveries from Russia to Ukrainian consumers, which can be critical for the gas supply system of our country. We have investigated how critical will be these scenarios for the gas industry of Ukraine.It has been shown that the scenario associated with the termination of transit of Russian gas through the territory of our country is critical because it will lead to a decrease in the efficiency of the Ukrainian gas transportation system and requires already today to begin taking measures for the mitigation of its negative influence.We have determined the index of ability of the existing gas infrastructure of Ukraine to satisfy gas demand in the case of violation of gas supply conditions (index “N-1”) for the winter 2016-2017. Poor values of this index show that the scenario involving a full cessation of the supply of Russian gas to Ukraine can be critical in the case of violation of gas supply from Slovakia or its taking from our largest underground storage under conditions of abnormally cold winter of 2016-2017. На сьогодні існує потреба у формуванні та дослідженні критичних сценаріїв розвитку галузей енергокомплексу України, які можуть призвести до стрімкого збільшення залежності від іноземних постачальників енергоресурсів, значних соціально-економічних збитків та, навіть, до катастрофічних наслідків для нашої країни.Аналіз чинних міжнародних договорів у газовій галузі показав, що є два сценарії, один з яких пов’язаний з припиненням транзиту російського газу через територію нашої країни, а другий – з повним припиненням постачання газу з Російської Федерації для споживачів України, які можуть бути критичними для системи газопостачання нашої країни. Досліджено, наскільки критичним для газової галузі України будуть ці сценарії.Показано, що сценарій, пов’язаний з припиненням транзиту російського газу через територію нашої країни, є критичним, оскільки він приводить до зниження ефективності роботи української ГТС і вимагає вже сьогодні починати вживати заходи з пом’якшення його негативного впливу.Визначено показник здатності існуючої газової інфраструктури України задовольнити потреби у природному газі у випадку порушення режиму газопостачання (показник «N-1») для зими 2016–2017 років. Незадовільні значення цього показника показують, що сценарій, пов’язаний із повним припиненням постачання російського газу в Україну, може бути критичним при порушенні постачання газу з території Словаччини або відбору з найбільшого в країні підземного сховища за умови аномально холодної зими 2016–2017 років. General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2016-11-24 Article Article application/pdf https://systemre.org/index.php/journal/article/view/584 10.15407/pge2016.04.030 System Research in Energy; No. 4 (47) (2016): The Problems of General Energy; 30-39 Системні дослідження в енергетиці; № 4 (47) (2016): Проблеми загальної енергетики; 30-39 2786-7102 2786-7633 uk https://systemre.org/index.php/journal/article/view/584/511 Copyright (c) 2016 Leshchenko https://creativecommons.org/publicdomain/zero/1.0 |
| spellingShingle | gas transportation system gas industry critical scenarios index “N-1”. Leshchenko Analysis of critical scenarios connected with the termination of action of certain international contracts in the gas sector of Ukraine |
| title | Analysis of critical scenarios connected with the termination of action of certain international contracts in the gas sector of Ukraine |
| title_alt | Аналіз критичних сценаріїв, пов’язаних із припиненням дії окремих міжнародних договорів у газовій галузі України |
| title_full | Analysis of critical scenarios connected with the termination of action of certain international contracts in the gas sector of Ukraine |
| title_fullStr | Analysis of critical scenarios connected with the termination of action of certain international contracts in the gas sector of Ukraine |
| title_full_unstemmed | Analysis of critical scenarios connected with the termination of action of certain international contracts in the gas sector of Ukraine |
| title_short | Analysis of critical scenarios connected with the termination of action of certain international contracts in the gas sector of Ukraine |
| title_sort | analysis of critical scenarios connected with the termination of action of certain international contracts in the gas sector of ukraine |
| topic | gas transportation system gas industry critical scenarios index “N-1”. |
| topic_facet | gas transportation system gas industry critical scenarios index “N-1”. газотранспортна система газова галузь критичні сценарії показник «N-1». |
| url | https://systemre.org/index.php/journal/article/view/584 |
| work_keys_str_mv | AT leshchenko analysisofcriticalscenariosconnectedwiththeterminationofactionofcertaininternationalcontractsinthegassectorofukraine AT leshchenko analízkritičnihscenaríívpovâzanihízpripinennâmdííokremihmížnarodnihdogovorívugazovíjgaluzíukraíni |