Estimate of the power of electric heat-generators for the district heating systems as regulators of the load of an electrical power system
The evaluation of the possible of electric heat-generators (EHG), based on electric boilers and heat pumps, that can be profitably established in the district heating systems (DH) as regulators of the load in the Integrated Power System of Ukraine was done. For DH based on nuclear and thermal power...
Збережено в:
| Дата: | 2016 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine
2016
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://systemre.org/index.php/journal/article/view/586 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | System Research in Energy |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
System Research in Energy| _version_ | 1871104108951240704 |
|---|---|
| author | Bilodid V.D. Derii V.O. |
| author_facet | Bilodid V.D. Derii V.O. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Bilodid V.D.",
"institution": null
},
{
"author": "Derii V.O.",
"institution": null
}
] |
| author_sort | Bilodid V.D. |
| baseUrl_str | https://systemre.org/index.php/journal/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-18T12:57:42Z |
| description | The evaluation of the possible of electric heat-generators (EHG), based on electric boilers and heat pumps, that can be profitably established in the district heating systems (DH) as regulators of the load in the Integrated Power System of Ukraine was done. For DH based on nuclear and thermal power plants and heating boiler houses, we have determined the types of EHG and conditions of their use. We have shown that, for DH based on nuclear and thermal power plants, the potential of electric maneuvering power of EHG constitutes 19.8 MW, and, at the accumulation of thermal energy in heat networks, it grows to 59.4 MW. For DH based on heating boiler houses, the potential of electric maneuvering power of EHG is estimated as 2.25 – 2.8 GW. |
| doi_str_mv | 10.15407/pge2016.04.040 |
| first_indexed | 2026-03-24T02:02:19Z |
| format | Article |
| fulltext |
40 ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2016, вип. 4 (47)
Дефіцит маневрових потужностей об’єдна-
ної енергосистеми України (ОЕС України) є
однією із суттєвих її проблем. В роботі [1] від-
значено, шо в силу об’єктивних факторів, які
склалися в економіці України (зміна структу-
ри виробництва, зростання споживання елек-
троенергії населенням та інше), з часом ця
проблема буде тільки загострюватися.
Особливо відчутним для енергосистеми (ЕС)
є дефіцит маневреної потужності в години
«нічного провалу» (2300–700) добового графі-
ка електричних навантажень (ДГЕН), який
призводить до вимушеної зупинки вугільних
енергоблоків ТЕС, які використовуються для
регулювання. Циклічна робота цих енерго-
блоків призводить до зменшення їх ресурсу,
перевитрат палива, збільшення витрат на екс-
плуатацію (поточні та капітальні ремонти). За
оцінками різних експертів втрати ОЕС
України від дефіциту маневрених потужно-
стей сягають 2,2 млрд грн на рік.
Метою роботи є висвітлення результатів
досліджень, спрямованих на повне чи частко-
ве вирішення проблеми регулювання добових
графіків електричного навантаження в ОЕС
України.
Одним із можливих варіантів вирішення
проблеми може бути використання електрич-
них теплогенераторів (ЕТ) у системах центра-
лізованого теплопостачання (СЦТ), які б слу-
жили для вирівнювання ДГЕН в ОЕС
України. У ролі ЕТ пропонується викори-
стання електрокотлів (ЕК) та теплонасосних
установок (ТНУ). Пропонується залучити
СЦТ, утворені АЕС, ТЕС, та опалювальними
УДК 621.311
ОЦІНКА ПОТУЖНОСТІ ЕЛЕКТРИЧНИХ ТЕПЛОГЕНЕРАТОРІВ ДЛЯ СИСТЕМ
ЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ ЯК РЕГУЛЯТОРІВ НАВАНТАЖЕННЯ
ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЧНОЇ СИСТЕМИ
В роботі зроблена оцінка величин потужностей електричних теплогенераторів (ЕТ) на
основі електрокотлів та теплонасосних установок для систем централізованого тепло-
постачання (СЦТ), які використовуються для регулювання навантаження електроенер-
гетичної системи (ЕС). Для СЦТ на основі АЕС, ТЕС, та опалювальних котелень визначе-
ні типи ЕТ та умови їх використання. Показано, що для СЦТ, утворених на основі АЕС та
ТЕС, потенціал електричної маневреної потужності ЕТ становить 19,8 МВт, а при акуму-
ляції теплової енергії в тепломережах – 59,4 МВт. Цей потенціал доцільно реалізувати
встановлюючи у ролі ЕТ теплонасосні установки (ТНУ). Для СЦТ на основі опалювальних
котельних потенціал електричної маневреної потужності ЕТ становить 2,25–2,8 ГВт.
Реалізувати цей потенціал доцільно з використанням електрокотлів та за наявності
джерел низькопотенційної теплоти ТНУ.
К л ю ч о в і с л о в а: ОЕС України, АЕС, ТЕС, електричні теплогенератори, теплові насо-
си, електричні котли, теплове навантаження.
© В.Д. БІЛОДІД, В.О. ДЕРІЙ, 2016
В.Д. БІЛОДІД , канд. техн. наук, ст. наук. співр.,
В.О. ДЕРІЙ, канд. техн. наук, ст. наук. співр.
Інститут загальної енергетики НАН України,
вул. Антоновича, 172, м. Київ, 03150, Україна
ОПТИМІЗАЦІЯ РОЗВИТКУ ТА УПРАВЛІННЯ
ФУНКЦІОНУВАННЯМ ЕНЕРГЕТИЧНИХ СИСТЕМ
котельними (ОК) для надання системних
послуг ОЕС України.
Відомі публікації, в яких пропонувалося
використання СЦТ на основі ТЕЦ для надан-
ня системних послуг шляхом встановлення на
них ТНУ [2–4] та ЕК [5].
В роботі [2] розглянута ефективність вико-
ристання ТНУ на українських ТЕЦ, приведе-
но аналіз зміни електричних потужностей
паротурбінних установок в залежності від
потужності ТНУ. Зроблена оцінка теоретич-
ного потенціалу регулювання електричних
навантажень в ОЕС України на основі вста-
новлених ТНУ на ТЕЦ.
В роботі [3] розглянута техніко-економічна
ефективність використання ТНУ на ТЕЦ при
утилізації теплоти вихідних газів парогенера-
торів без врахування енергії конденсації водя-
ної пари. Проаналізовано два варіанти вико-
ристання ТНУ – варіант з регулюванням
електричної потужності та варіант, який має
найбільший економічний ефект. Для першого
варіанта визначено можливий діапазон зміни
електричних потужностей ТЕЦ і показано,
що він буде економічно доцільний тільки при
отриманні платежів за надання ТЕЦ систем-
них послуг. Другий варіант передбачає роботу
ТЕЦ у базовому режимі, а регулювання
навантаження ЕС відбувається за рахунок
використання ТНУ, які забезпечать теплотою
нових споживачів, або замістять існуючі теп-
логенератори.
В роботі [4] визначено можливі обсяги ути-
лізації теплоти відхідних газів (із врахуванням
частини енергії конденсації водяної пари в
них) на ТЕЦ при застосуванні ТНУ. Наведено
методику розрахунку оптимальної потужності
ТНУ для ТЕЦ за рівнем тиску пари, визначе-
на оптимальна потужність ТНУ для крупних
ТЕЦ України, оцінено можливу економію
палива.
В роботі [5] аналізується використання
потужних ЕК на ТЕЦ для покриття нічного
провалу в ЕС Республіки Білорусь. Оцінено
перевитрати палива, які при цьому вини-
кають, та вигоди від участі ТЕЦ в системному
регулюванні.
Разом з тим, у згаданих вище роботах не
оцінювалася величина можливої маневрової
потужності ЕТ різного типу в СЦТ, утворени-
ми на основі АЕС, ТЕС та ОК. Результати
таких досліджень є предметом даної статті.
Загальновідомо, що для отримання макси-
мального прибутку від впровадження інве-
стиційного проекту, він має експлуатуватися
максимально можливу кількість годин в році.
В нашому випадку це означає, що ЕТ доціль-
но встановлювати на теплових джерелах СЦТ,
які працюють цілий рік, а їх потужність
повинна дорівнювати середньому наванта-
женню систем гарячого водопостачання
(ГВП).
Визначимо потужності та типи ЕТ для
СЦТ в такій послідовності – для АЕС, для
ТЕС, для ОК.
У відповідності з розрахунками [6] опалю-
вальний коефіцієнт ТНУ визначається фор-
мулами:
(1)
де ϕ – реальний опалювальний коефіцієнт
ТНУ; ηtn – ККД ТНУ, значення якого реаль-
но визначено у [6] величиною 0,5–0,75; ϕk –
опалювальний коефіцієнт ідеальної ТНУ, що
працює за циклом Карно; Т1 – температура
теплоносія на вході в тепломережу, К; Т2 –
температура низькотемпературного джерела,
звідки ТНУ відбирає теплоту, К.
При питомих витратах палива на вугільних
ТЕС України 420 г/(кВт·год) [7] ККД ТЕС ηs
буде:
(2)
Таким чином, мінімально необхідним зна-
чення опалювального коефіцієнта, за загаль-
ноприйнятими правилами, визначається
таким чином:
(3)
Однак у цю формулу слід внести деякі
корективи. Як відомо, використана електро-
енергія для роботи ТНУ в Україні вироб-
ляється кількома групами електростанцій.
Так, наприклад, у 2012 р. було вироблено
всього 198,1 млрд кВт·год електроенергії, в
т.ч.: на АЕС – 90,1 (45,5%), на ТЕС та ТЕЦ –
41ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2016, вип. 4 (47)
Оцінка потужності електричних теплогенераторів для систем централізованого теплопостачання як регуляторів
навантаження електроенергетичної системи
42 ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2016, вип. 4 (47)
В.Д. БІЛОДІД, В.О. ДЕРІЙ
88,6 (44,7% ), на ГЕС та ГАЕС – 10,8 (5,45%),
блок-станціями та іншими джерелами – 8,6
(4,34%) [8]. Співвідношення для цих груп по
роках змінюються мало. Отже приблизно 90%
електроенергії виробляється на АЕС, ТЕС та
ТЕЦ.
Отже, при використанні ТНУ для вироб-
лення теплоти з ОК (які переважно викори-
стовують природний газ) витісняється саме
природний газ і заміщується ядерним пали-
вом та вугіллям (оскільки на ТЕС, за даним
[7], до 98% у 2007–2012 рр. використовувало-
ся вугілля). На вугільних енергоблоках питомі
витрати палива становлять, як зазначено
вище, до 420 г у.п./(кВт·год). Цей же показ-
ник для газомазутних енергоблоків не пере-
вищує 340 г у.п./(кВт·год). Таким чином,
1 кВт·год вугільної електроенергії витісняє
340 г у.п. у вигляді природного газу. З цього
природного газу в ОК, з питомими витратами
168,6 кг у.п./Гкал [9], у 2012 р. вироблялося
2,02 Мкал теплової енергії. Середня тепло-
творна здатність природного газу за даними
[10], дорівнює 45 МДж/кг (10,75 Мкал/кг, або
7,52 Мкал/м3). Отже, на вироблення
2,02 Мкал теплоти для ОК необхідно 0,269 м3
природного газу. ТНУ, споживаючи 1 кВт·год
електроенергії, має подати у мережу (відпу-
стити) саме таку кількість теплоти, тобто
2,02 Мкал. У цьому випадку ми матимемо
нульові втрати енергії від роботи ТНУ.
Виходячи з наведених міркувань мінімаль-
не значення опалювального коефіцієнта має
бути дещо іншим, а саме:
(4)
Таким чином, мінімальним значенням
опалювального коефіцієнта є не 3,41, що вип-
ливає з формули (3), а 2,35, як це визначено
формулою (4).
При середніх значеннях температур
Т1 = 330–358 К (60–85 °С), середній темпера-
турі Т2 = 280–303 К (8–30 °С), ηtn = 0,7 (для
ТНУ найсучаснішого типу) при розрахунках
за формулами (1), значення опалювального
коефіцієнта буде в межах ϕ = 3,21–8,55.
Оскільки на АЕС та ТЕС знаходиться знач-
на кількість скидної низькопотенційної теп-
лоти з температурою близькою до 303 К, то
застосування в ролі ЕТ ТНУ найбільш доціль-
но. При цьому цілком реальним є значення
ϕ = 4,5–5.
В [11] наведена інформація про місячний
відпуск теплової енергії від АЕС України у
2014 р., причому в неопалювальний період
теплова енергія для систем ГВП від усіх АЕС
подавалася постійно.
Величину навантаження систем ГВП
визначатимемо за формулою
(5)
де qgvp – середнє навантаження системи ГВП;
n – кількість місяців неопалювального періо-
ду, за які беруться покази; Qi, τi – відпуск теп-
лової енергії АЕС в i-й місяць та кількість
годин в ньому.
Результати розрахунків за формулою (5)
стосовно СЦТ на основі АЕС наведені в
табл. 1 при значенні ϕ = 4,5.
Якщо магістральні теплові мережі мають
достатні об’єми заповнення, то при акумуля-
ції теплової енергії в них в неопалювальний
період потужності електричного навантажен-
ня ТНУ збільшиться (максимум в три рази).
Обмеження потужності ТНУ трикратним
збільшенням зумовлено тим, що акумульова-
на теплова енергія в мережах СЦТ повинна
повністю бути спожита по закінченню нічно-
го провалу. Граничні значення потужностей
ТНУ при цьому наведено в останньому стовп-
чику табл. 1.
В [11] наведена також інформація про
щомісячний відпуск теплової енергії від ТЕС
України у 2013–2015 рр. Було встановлено,
що теплова енергія на ГВП подається не від
усіх ТЕС. Тому, для аналізу були відібрані
тільки ті ТЕС, які подають теплоту для ГВП
цілий рік. Визначення величини навантажен-
ня систем ГВП проводилося за формулою (5),
результати розрахунків наведені в табл. 2. Там
же показані величини потужностей ТНУ при
акумулюванні теплової енергії в мережах СЦТ
в неопалювальний період (якщо є така мож-
ливість).
Для оцінки потенціалу маневреної потуж-
ності ЕТ, які можуть бути встановлені в ОК
43ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2016, вип. 4 (47)
Оцінка потужності електричних теплогенераторів для систем централізованого теплопостачання як регуляторів
навантаження електроенергетичної системи
Таблиця 1 – Потужності ЕТ на базі ТНУ для АЕС
Таблиця 2 – Навантаження систем ГВП ТЕС та потужності ЕТ на базі ТНУ
СЦТ, обмежимося аналізом ОК, потужність
яких перевищує 20 Гкал/год. Таке обмеження
прийнято тому, що ЕТ технології ефективно
працюють з акумулюванням всієї теплової
енергії, яке можливе тільки за наявності
магістральних мереж [12]. А згідно з Законом
України «Про теплопостачання» магістральні
мережі мають тільки СЦТ потужністю понад
20 Гкал/год.
Теплове навантаження системи ГВП може
бути визначене виходячи із такої системи рів-
нянь:
(6)
(7)
де Qnp – загальна кількість виробленої тепло-
вої енергії в нормативному році; Qvp – кіль-
кість теплової енергії, витраченої на власні
потреби; qΣ – сумарне середнє теплове наван-
таження; qgvp – середнє навантаження систе-
ми ГВП; τ1, τ2 – тривалість опалювального та
44 ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2016, вип. 4 (47)
В.Д. БІЛОДІД, В.О. ДЕРІЙ
Таблиця 3 – Результати розрахунків показників нормативного року
Примітка. * Без урахування навантаження систем подачі гарячої води ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6
«Київенерго» та Харківських ТЕЦ-3 і ТЕЦ-5.
45ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2016, вип. 4 (47)
Оцінка потужності електричних теплогенераторів для систем централізованого теплопостачання як регуляторів
навантаження електроенергетичної системи
неопалювального періодів, відповідно.
Загальну кількість виробленої теплової
енергії в нормативному році в першому
наближенні можна визначити виходячи із
такого виразу:
(8)
де Qо – загальна кількість виробленої тепло-
вої енергії в заданому році; Snp – кількість
градусо-діб опалювального періоду норма-
тивного року; Szp – кількість градусо-діб опа-
лювального періоду заданого року.
Кількість градусо-діб 2014 р. (як і будь-
якого іншого року) визначається згідно з
виразом:
(9)
Таблиця 4 – Регіональний розподіл потужності ЕТ
Примітка. * Без урахування навантаження систем подачі гарячої води ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 «Київенерго»
та Харківських ТЕЦ-3 і ТЕЦ-5. Опалювальний коефіцієнт теплових насосів прийнятий 4,5.
46 ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2016, вип. 4 (47)
В.Д. БІЛОДІД, В.О. ДЕРІЙ
де t°j – середня температура за j-й місяць опа-
лювального періоду; kj – кількість діб j-го
місяця опалювального періоду; n – кількість
місяців опалювального періоду.
Температури опалювального періоду
2014 р. були знайдені для кожного дня місяця
по всіх областях України. Добова температура
визначалася як середня величина денної та
вечірньої температур, а середньомісячна – як
середнє значення за опалювальні доби даного
місяця. Оскільки 2014 р. був аномально теп-
лим, то з метою визначення фактичної кілько-
сті опалювальних діб були детально проаналі-
зовані температури повітря у весняні та осінні
місяці. Згідно з отриманими даними були роз-
раховані градусо-доби для кожної області.
Результати розрахунків наведено в табл. 3. В
цій таблиці виробництво теплової енергії в
2014 р. та її витрати на власні потреби були
взяті із [13], кількість градусо-діб в норматив-
ному році та тривалість опалювального періо-
ду для різних регіонів взято із [14], а кількість
виробленої теплової енергії в нормативному
році визначалася згідно з виразом (7).
Як видно із табл. 3, у 2014 р. в середньому
було на 30% менше градусо-діб і відповідно
менше відпущеної теплової енергії спожива-
чам.
Розв’язуючи систему рівнянь (5)–(7) від-
носно qgvp та використовуючи дані табл. 3,
знайдемо для кожної області середнє наванта-
ження систем ГВП, а відповідно і потужність
ЕТ. Результати розрахунків наведені в табл. 4.
При цьому слід зазначити, що використо-
вувати ТНУ доцільно тільки в тих випадках,
коли поблизу котельні є джерело низькопо-
тенційної теплоти техногенного походження,
в інших випадках – це будуть електрокотли.
Для перевірки отриманих результатів були
побудовані та проаналізовані сумарні річні
графіки теплових навантажень за 2014–
2015 рр. Основною проблемою при їх побудо-
ві є те, що офіційно статистична інформація
про виробництво та відпуск теплової енергії
опалювальними котельними [13] представле-
на не по місяцях, а тільки річна. В результаті
проведених досліджень про відпуск теплової
енергії тепловими та атомними електростан-
ціями України [11] було визначено їх щомі-
сячний та річний обсяг відпуску теплової
енергії, що дало можливість встановити їх
дольовий внесок в річне теплопостачання.
Результати наведені в табл. 5.
Як видно із табл. 5, відносний розподіл
внеску теплових джерел в 2014–2015 рр. дещо
змінився в порівнянні із середнім розподілом
за попередні 6 років, що зумовлено тимчасо-
вою окупацією частини території України. На
діаграмі (рис. 1) наведений відносний розпо-
діл внеску теплових джерел у загальне тепло-
постачання в 2014 р., який практично анало-
гічний розподілу в 2015 р., що і буде врахова-
но в подальшому аналізі.
Для визначення щомісячного відпуску
теплової енергії опалювальними котельними
було зроблено припущення, що відносний
внесок цих теплових джерел у теплопостачан-
ня міст є незмінний протягом року. Тоді
щомісячний відпуск теплової енергії спожи-
вачам можна визначити за формулою
(10)
Таблиця 5 – Відносний внесок різних джерел в теплопостачання міст України, %
47ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2016, вип. 4 (47)
Оцінка потужності електричних теплогенераторів для систем централізованого теплопостачання як регуляторів
навантаження електроенергетичної системи
Рис. 1. Відносний внесок теплових джерел у теплопостачання міст України в 2014 р.
Рис. 2. Відпуск теплової енергії міським поселенням у 2014 р.
де Qj – загальний відпуск теплової енергії
споживачам в j-й місяць; QjES – відпуск теп-
лової енергії споживачам від електростанцій в
j-й місяць; λ – відносний дольовий внесок
електростанцій у відпуск теплової енергії
(згідно з табл. 5).
48 ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2016, вип. 4 (47)
В.Д. БІЛОДІД, В.О. ДЕРІЙ
Результати розрахунків відпуску теплової
енергії згідно з формулою (10) за 2014 –
2015 рр. наведено на рис. 2 та рис. 3.
Як видно із наведених вище діаграм, в
неопалювальний період спостерігається знач-
на нерівномірність споживання теплової
енергії системами постачання гарячої води
(ГВП). Це зумовлено двома факторами – про-
ведення ремонтних робіт в системах теплопо-
стачання та значним підвищенням температу-
ри навколишнього повітря. Зазвичай, фактор
ремонтних робіт впливає більше, ніж темпе-
ратурний. Із рис. 2 та рис. 3 видно, що
ремонтні роботи у 2014 р. переважно викону-
валися у липні–вересні, а у 2015 р. у – травні-
липні. Середнє навантаження системи ГВП,
яке зумовлює потужність ЕТ, визначимо як
середню величину споживання теплової енер-
гії за травень 2014 р. та липень, серпень, вере-
сень 2015 р. Такий підхід дозволить врахувати
вплив навколишньої температури та реальні
умови експлуатації систем теплопостачання.
Розрахунки показали, що сумарне середнє
теплове навантаження систем ГВП становить
2,25 ГВт. Порівнюючи отриману величину із
сумарним навантаженням систем ГВП, яке
наведено в табл. 5 (2,4 тис. Гкал/год, або
2,8 МВт) можна бачити, що розбіжність між
ними не перевищує 19,4%, що є допустимим
при проведенні оціночних розрахунків.
ВИСНОВКИ
Проведені дослідження показали що:
1. Потенціал електричної маневреної
потужності ЕТ в СЦТ, утвореними АЕС та
ТЕС, становить 19,8 МВт, а при застосуванні
акумуляції теплової енергії в тепломережах
СЦТ – 59,4 МВт. Цей потенціал доцільно реа-
лізувати шляхом використання ТНУ.
2. Потенціал електричної маневреної
потужності ЕТ в СЦТ, утвореними ОК, стано-
вить 2,25–2,8 ГВт (сумарне теплове наванта-
ження систем ГВП). Реалізувати цей потенці-
ал доцільно з використанням ЕК та ТНУ (за
наявності поблизу ОК низькопотенційних
джерел теплоти).
1. Кулик М.М. Співставний аналіз техніко-
економічних характеристик Канівської ГАЕС
та комплексу споживачів-регуляторів для
покриття графіків електричних навантажень //
Рис. 3. Відпуск теплової енергії міським поселенням у 2015 р.
49ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2016, вип. 4 (47)
Оцінка потужності електричних теплогенераторів для систем централізованого теплопостачання як регуляторів
навантаження електроенергетичної системи
Проблеми загальної енергетики. – 2014. –
Вип. 4(39). – С.5–10.
2. Дубовський С.В. Підвищення маневрених
можливостей енергетичної системи шляхом
впровадження теплових насосів-регуляторів у
складі ТЕЦ / С.В. Дубовський, А.П. Левчук,
М.Я. Каденський // Проблеми загальної енер-
гетики. – 2013. – Вип. 4(35). – С. 16–23.
3. Kulyk M.M. Operational conditions of com-
bined heat-and-power plants with heat pumps and
the attainable utilization capacities of heat pumps
at such plants in the Integrated Power System of
Ukraine / M.M.Kulyk, V.D.Bilodid // The
Problems of General Energy. – 2014. –
Issue 1(36). – P.33–38.
4. Білодід В.Д. Оцінка можливості підвищен-
ня енергетичної ефективності ТЕЦ шляхом
використання теплонасосних установок /
В.Д. Білодід // Проблеми загальної енергетики.
– 2015. – Вип. 2(41). – С.48–56.
5. Трутаев В.И. Применение электрокотлов
на ТЭЦ как эффективный способ получения
маневренной электрической мощности в энер-
госистеме Беларуси с вводом АЭС /
В.И. Трутаев, В.М. Сыропущинский //
Энергетическая стратегия. – 2010. – №4 (16). –
С. 19–24.
6. Кулик М.М. Проблеми і перспективи роз-
витку в Україні теплонасосних технологій /
М.М. Кулик, В.Д. Білодід // Проблеми загаль-
ної енергетики. – 2006. – №14. – С. 7–12.
7. Чернявский Н.В. Основные направления
повышения эффективности топливоиспользо-
вания на ТЭС Украины / Н.В. Чернявский,
А.Ю. Провалов, А.В. Косячков // Сб. научн. ст.
«СОВРЕМЕННАЯ НАУКА». – 2012. – №3 (11).
– С. 114–121.
8. Паливно-енергетичний комплекс
України. Брошура Міністерства енергетики та
вугільної промисловості України. – 80 с.
http://mpe.kmu.gov.ua.
9. Про основні показники роботи опалю-
вальних котелень і теплових мереж в Україні за
2012 рік. Статистичний бюлетень. – Київ:
Державна служба статистики, 2013. – 21 с.
10. Питома теплота згорання. Матеріал з
Вікіпедії – вільної енциклопедії
[Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B8
% D 1 % 8 2 % D 0 % B E % D 0 % B C % D 0 % B 0 _ %
D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%BB%D0%BE%
D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%B3%D0%BE%
D1%80%D1%8F%D0%BD%D0%BD%D1%8F .
11. Журнали Энергобизнес за 2012–2015 роки.
12. Інженерне обладнання будинків і споруд.
Зовнішні мережі та споруди. ДБН В.2.5-
39:2008. ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ. – Київ:
Мінрегіонбуд України, 2009. – 55 с.
13. Про основні показники роботи опалю-
вальних котелень і теплових мереж в Україні за
2014 р. Статистичний бюлетень. Державна
служба статистики України. – Київ, 2015.
14. Отопление, вентиляция и кондициониро-
вание. СНиП 2.04.05-91*У [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: http://specteh.dn.ua
/images/stories/normativnye_dokumenty/snip_ot
oplenie_ ventilyac_kv.pdf.
Надійшла до редколегії: 19.10.2016.
|
| id | systemreorg-article-586 |
| institution | System Research in Energy |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-19T01:18:52Z |
| publishDate | 2016 |
| publisher | General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | systemreorg/27/e61211ff05d66bf7a32de0c5c0299327.pdf |
| spelling | systemreorg-article-5862026-07-18T12:57:42Z Estimate of the power of electric heat-generators for the district heating systems as regulators of the load of an electrical power system Оцінка потужності електричних теплогенераторів для систем централізованого теплопостачання як регуляторів навантаження електроенергетичної системи Bilodid V.D. Derii V.O. Integrated Power System of Ukraine, electric heat-generators, heat pumps, electric boilers, thermal load. ОЕС України, електричні теплогенератори, теплові насоси, електричні котли, теплове навантаження. The evaluation of the possible of electric heat-generators (EHG), based on electric boilers and heat pumps, that can be profitably established in the district heating systems (DH) as regulators of the load in the Integrated Power System of Ukraine was done. For DH based on nuclear and thermal power plants and heating boiler houses, we have determined the types of EHG and conditions of their use. We have shown that, for DH based on nuclear and thermal power plants, the potential of electric maneuvering power of EHG constitutes 19.8 MW, and, at the accumulation of thermal energy in heat networks, it grows to 59.4 MW. For DH based on heating boiler houses, the potential of electric maneuvering power of EHG is estimated as 2.25 – 2.8 GW. Зроблена оцінка можливих потужностей електричних теплогенераторів (ЕТ) на основі електрокотлів та теплових насосів, які доцільно встановити в системах централізованого теплопостачання (СЦТ) у якості споживачів-регуляторів навантаження в ОЕС України. Для СЦТ на основі АЕС, ТЕС, та опалювальних котелень визначені типи ЕТ та умови їх використання. Показано, що для СЦТ, утворених на основі АЕС, ТЕС та ТЕЦ, потенціал електричної маневреної потужності ЕТ становить 19,8 МВт, а при акумулюванні теплової енергії в тепломережах він зростає до 59,4 МВт. Для СЦТ на основі опалювальних котелень потенціал електричної маневреної потужності ЕТ оцінено величиною в 2,25–2,8 ГВт. General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2016-11-24 Article Article application/pdf https://systemre.org/index.php/journal/article/view/586 10.15407/pge2016.04.040 System Research in Energy; No. 4 (47) (2016): The Problems of General Energy; 40-49 Системні дослідження в енергетиці; № 4 (47) (2016): Проблеми загальної енергетики; 40-49 2786-7102 2786-7633 uk https://systemre.org/index.php/journal/article/view/586/513 Copyright (c) 2016 Bilodid V.D., Derii V.O. https://creativecommons.org/publicdomain/zero/1.0 |
| spellingShingle | Integrated Power System of Ukraine electric heat-generators heat pumps electric boilers thermal load. Bilodid V.D. Derii V.O. Estimate of the power of electric heat-generators for the district heating systems as regulators of the load of an electrical power system |
| title | Estimate of the power of electric heat-generators for the district heating systems as regulators of the load of an electrical power system |
| title_alt | Оцінка потужності електричних теплогенераторів для систем централізованого теплопостачання як регуляторів навантаження електроенергетичної системи |
| title_full | Estimate of the power of electric heat-generators for the district heating systems as regulators of the load of an electrical power system |
| title_fullStr | Estimate of the power of electric heat-generators for the district heating systems as regulators of the load of an electrical power system |
| title_full_unstemmed | Estimate of the power of electric heat-generators for the district heating systems as regulators of the load of an electrical power system |
| title_short | Estimate of the power of electric heat-generators for the district heating systems as regulators of the load of an electrical power system |
| title_sort | estimate of the power of electric heat-generators for the district heating systems as regulators of the load of an electrical power system |
| topic | Integrated Power System of Ukraine electric heat-generators heat pumps electric boilers thermal load. |
| topic_facet | Integrated Power System of Ukraine electric heat-generators heat pumps electric boilers thermal load. ОЕС України електричні теплогенератори теплові насоси електричні котли теплове навантаження. |
| url | https://systemre.org/index.php/journal/article/view/586 |
| work_keys_str_mv | AT bilodidvd estimateofthepowerofelectricheatgeneratorsforthedistrictheatingsystemsasregulatorsoftheloadofanelectricalpowersystem AT deriivo estimateofthepowerofelectricheatgeneratorsforthedistrictheatingsystemsasregulatorsoftheloadofanelectricalpowersystem AT bilodidvd ocínkapotužnostíelektričnihteplogeneratorívdlâsistemcentralízovanogoteplopostačannââkregulâtorívnavantažennâelektroenergetičnoísistemi AT deriivo ocínkapotužnostíelektričnihteplogeneratorívdlâsistemcentralízovanogoteplopostačannââkregulâtorívnavantažennâelektroenergetičnoísistemi |