Automation control of high-power electric boilers as an efficient way of decreasing the nonuniformity of diurnal curves of power loads of the Integrated Power System
On the example of the Central Power System of Ukraine, we consider the possibility of using a present-day electrothermal complex (ETC), consisting of high-power electric boilers and intended for the regulation of load of the power system, at the CHP of Kyiv Power Complex. We show that the device of...
Збережено в:
| Дата: | 2016 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine
2016
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://systemre.org/index.php/journal/article/view/587 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | System Research in Energy |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
System Research in Energy| _version_ | 1871104108944949248 |
|---|---|
| author | Lenchevsky Ye.A. |
| author_facet | Lenchevsky Ye.A. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Lenchevsky Ye.A.",
"institution": null
}
] |
| author_sort | Lenchevsky Ye.A. |
| baseUrl_str | https://systemre.org/index.php/journal/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-18T12:57:42Z |
| description | On the example of the Central Power System of Ukraine, we consider the possibility of using a present-day electrothermal complex (ETC), consisting of high-power electric boilers and intended for the regulation of load of the power system, at the CHP of Kyiv Power Complex. We show that the device of supervisory control of power system, due to carrying out the processes of regulation of the power of ETC, will be able to solve a series of problems topical for it and connected with the equalizing of load curve of the Kyiv Power Complex. This will also open a possibility to reach higher parameters of the energy and economic efficiency of operation of the Central Power System. |
| doi_str_mv | 10.15407/pge2016.04.050 |
| first_indexed | 2026-03-24T02:02:19Z |
| format | Article |
| fulltext |
За останні роки відбулися певні зміни в
структурі споживання електричної енергії в
Об’єднаній енергосистемі України, причиною
цьому стало поступове зменшення електрично-
го навантаження в промисловості та збільшен-
ня електроспоживання населенням (рис.1) [1].
Зокрема, в Центральній електроенергетич-
ній системі (ЕС) у період 2008 – 2011 рр. пито-
ма вага електроспоживання населенням зміни-
лась від 24,9 % до 27,9 %, що також призвело до
збільшення змінної частини добових наванта-
жень [2].
Крім того, за даними [3], в період осінньо -
зимового міжсезоння (ОЗМ) 2012 – 2013 рр.
споживання Київського енерговузла, до якого
входять підстанції 330 кВ Північна, Ново-
Київська, Жовтнева, Броварська, а також стан-
ції ТЕЦ–5, ТЕЦ–6, Дарницька ТЕЦ і каскад
Київської ГЕС та ГАЕС, зросло до 3152 МВт
(на 1700 – 19.12.2012 р.). При цьому, незважаю-
чи на максимальний рівень генерації
Київських ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6 до Київського
енерговузла через перетин Центральна ЕС –
м. Київ надходила додаткова потужність,
порядку 1650 МВт (припустиме значення
1800 МВт). У такій ситуації у разі, наприклад,
аварійного відключення однієї із ліній ПЛ
330 кВ Київського енерговузла величина
потужності в цьому перетині може перевищити
максимально припустиму. Загальний дефіцит
генеруючих потужностей в Центральній ЕС в
опалювальний період (в неопалювальний
період) 2012 – 2013 рр. становив [4]:
– маневрових потужностей: 1079 МВт
(848 МВт);
– базових потужностей: 715 МВт
(1131 МВт).
На сьогодні питання щодо зменшення дефі-
циту маневрових генеруючих потужностей в
Центральній ЕС є достатньо актуальним і сто-© Є.А. ЛЕНЧЕВСЬКИЙ, 2016
УДК. 621. 311. 661. 51
Є.А. ЛЕНЧЕВСЬКИЙ, канд. техн. наук, ст. наук. співр.
Інститут загальної енергетики НАН України,
вул. Антоновича, 172, м. Київ, 03150, Україна
АВТОМАТИЗОВАНЕ КЕРУВАННЯ ПОТУЖНИМИ ЕЛЕКТРОКОТЛАМИ ЯК ДІЄВИЙ ЗАСІБ
ЗНИЖЕННЯ НЕРІВНОМІРНОСТІ ДОБОВИХ ГРАФІКІВ ЕЛЕКТРИЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ
ОБ’ЄДНАНОЇ ЕНЕРГОСИСТЕМИ
В роботі розглянуто перспективну можливість впровадження на ТЕЦ м. Києва потужних
електрокотлів, що будуть використані як технологічно, так і у процесах автоматизованого
диспетчерського керування режимом навантаження. Проведені дослідження показали,
що за умови впровадження на ТЕЦ комплексу потужних електрокотлів стане можливим
досягнути збільшення базової складової графіка електричного навантаження Київського
енерговузла і відповідного зменшення змінної його частини, що надасть певний еконо-
мічний ефект.
К л ю ч о в і с л о в а: Об’єднана енергосистема України, електротеплові комплекси (ЕТК),
автоматизована система диспетчерського керування (АСДК), графік електричного
навантаження (ГЕН).
50 ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2016, вип. 4 (47)
51ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2016, вип. 4 (47)
Автоматизоване керування потужними електрокотлами як дієвий засіб зниження нерівномірності добових графіків електричних
навантажень об’єднаної енергосистеми
Рис.1. Структура споживання електроенергії в Україні за 2008 – 2013 рр.
сується подальшого розвитку всієї ОЕС
України. За останні роки для вирішення цього
питання були збудовані нові лінії ВЛ-750 кВ від
Рівненської і Хмельницької АЕС, а також про-
довжена реалізація будівництва Канівської
ГАЕС. Проект побудови Канівської ГАЕС
передбачає щорічне введення в експлуатацію
по 250 МВт турбінної електричної потужності
починаючи з 2017 р. із досягненням у 2020 р.
проектної потужності 1000 МВт [5,6]. Однак
проект будівництва Канівської ГАЕС є
достатньо витратним.
Так, на період 2012 р. загальна вартість
цього проекту дорівнювала порядку 12 млрд
грн.
Сучасні перспективні напрямки щодо вирі-
шення питання зменшення в енергосистемі
дефіциту маневрових генеруючих потужностей
передбачають можливість досягнення постав-
леної мети вже за значно менших витрат [7,8].
Так, проведений в [7] співставний аналіз техні-
ко-економічних характеристик Канівської
ГАЕС та комплексу електротеплових спожива-
чів-регуляторів, на основі використання тепло-
насосних установок, показав, що за умови його
впровадження останній матиме низку суттєвих
переваг як у термінах окупності: 1,55 років, у
порівнянні з 24,6 роками за проектом, так і за
величиною отриманого прибутку. В контексті
вирішення цієї проблеми цікавим став і сучас-
ний досвід Білоруських спеціалістів [8], котрі,
при розробці проекту введення в експлуатацію
нових потужностей АЕС та відсутності в енер-
госистемі належної кількості маневрових енер-
гоблоків ГК ТЕС, запропонували застосувати
одну із технологічних схем реалізації маневро-
вих ТЕЦ. Ця схема передбачає застосування
потужних електрокотлів (ЕК) в системі розван-
таження відборів турбоагрегату ТЕЦ, що надає
можливість регулювати виробіток електро-
енергії на тепловому споживанні. Можливість
регулювання потужностей ЕК з боку автомати-
зованої системи диспетчерського керування
(АСДК) станції дозволить забезпечувати у
години нічного спаду графіка електричного
навантаження (ГЕН) енергосистеми маневро-
вий режим роботи енергоблоків ТЕЦ.
Однак, розглянутий вище спосіб регулюван-
ня потужностей ТЕЦ має низку суттєвих недо-
ліків, головні з яких:
– в Україні на енергоринку ціна електро-
енергії ТЕЦ є суттєво вищою за ціну елек-
троенергії маневрових енергоблоків ГК
ТЕС [9]. Використання блоків ТЕЦ в манев-
ровому режимі ще підвищить цю ціну.
Тобто, використання блоків ТЕЦ в маневро-
вому режимі у порівнянні з аналогічними
маневровими блоками ГК ТЕС буде еконо-
мічно невиправдане;
– режим навантаження турбоагрегатів на
потужні електрокотли слід розглядати як
процес регулювання, за якого відповідна
частина генеруючих потужностей ТЕЦ
виводиться із енергосистеми. Це зменшує
загальний потенціал діючих в енергосистемі
генеруючих потужностей, що негативно
52 ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2016, вип. 4 (47)
Є.А. ЛЕНЧЕВСЬКИЙ
позначається на головних показниках її
роботи.
Метою статті є розгляд нового більш ефек-
тивного способу використання ЕК, за якого
пропонується створити потужний електроте-
пловий комплекс (ЕТК), регулювання наван-
таженням якого буде виконувати діюча автома-
тизована система диспетчерського керування
(АСДК) енергосистеми, за допомогою автома-
тики системи керування потужності цього ж
комплексу (АСК – ЕТК). Передбачається, що
завдяки процесам регулювання навантажен-
ням комплексу ЕТК стане можливим усунути
нічні провали навантаження ГЕН енерговузла
ЕС, до якого він буде під’єднаний. Для вико-
нання поставленої задачі пропонується вико-
нати схему електроживлення комплексу ЕТК
від розподільчих шин (ШР – 330 кВ) ТЕЦ, а
технологічне використання цього комплексу
забезпечити в системі зворотної води тепло-
централі, як це умовно показано на рис.2.
Перспективу розширення функціональних
можливостей діючої системи АСДК в процесах
керування режимом навантаження розглянемо
на прикладі можливості використання ком-
плексу ЕТК на станціях ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6
Київського енерговузла Центральної ЕС. Для
цього на рис. 3 наведена функціональна схема
Київського енерговузла, в якому на станціях
ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 передбачається можливим
впровадити електрокотли комплексу ЕТК.
Виконання системою АСДК процесів керу-
вання навантаженням комплексу ЕТК направ-
лено на створення в Київському енерговузлі
нового більш високого рівня мінімального
навантаження (Р*
мін), як це показано на добо-
вому графіку навантаження (ГЕН) цього ж
енерговузла, наведеному на рис.4. Процеси
регулювання навантаженням комплексу ЕТК
повинні будуть виконуватись таким чином,
щоб забезпечити в Київському енерговузлі ста-
більність утримання нового рівня мінімального
навантаження (Р*
мін), впродовж заданого
інтервалу: Δt = (t1 – t2) (див. рис.4).
Послідовність виконання процесів керуван-
ня режимом навантаження Київського енерго-
вузла, за використання комплексу ЕТК поляга-
тиме в тому, що в діючій системі АСДК
«Верхнього рівня» за прогнозними розрахунка-
ми режиму навантаження ЕС на кожну наступ-
ну добу буде врахована можливість забезпечен-
ня нового більш високого рівня мінімального
навантаження (Р*
мін) (див. рис.4). Для цього на
прогнозованому ГЕН Київського енерговузла
буде визначено момент (t1) (рис.4), коли на
подальше зменшення поточного навантаження
буде реагувати система АСДК станцій та вводи-
ти в енергосистему відповідну величину наван-
таження комплексу ЕТК. Це означає, що
зафіксований на момент (t1) новий мінімаль-
ний рівень навантаження (Р*
мін) повинен буде
підтримуватись в Київському енерговузлі
Рис. 2. Схема підключення ЕТК на ТЕЦ
53ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2016, вип. 4 (47)
Автоматизоване керування потужними електрокотлами як дієвий засіб зниження нерівномірності добових графіків електричних
навантажень об’єднаної енергосистеми
Рис.3. Схема «Київського енерговузла», де на станціях ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6 встановлено потужні
електрокотли комплексу ЕТК, робота яких керується системою АСДК
Рис. 4. Графік добового навантаження м. Києва з новою заданою в АСДК «Верхнього рівня»
величиною мінімального навантаження (Р*
мін)
потужностями ЕТК впродовж всього інтервалу
(Δt) (див. рис.4). При цьому стабільність ново-
го встановленого рівня навантаження (Р*
мін)
повністю буде залежати від якості процесів
керування потужностями навантаження ком-
плексу ЕТК (∆РН.ЕТК). Для вирішення цієї
задачі в системі АСК – ЕТК пропонується
застосувати відомий принцип дискретного
регулювання, за якого попередньо визначений
період проведення процесів регулювання Δt
буде розподілено на певні дискретні інтервали:
Δτ =(τ1 – τ2), за умови, що Δτ << Δt. На проміж-
54 ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2016, вип. 4 (47)
Є.А. ЛЕНЧЕВСЬКИЙ
ку проходження кожного з цих інтервалів
систематично буде виконуватись контроль за
змінами поточного навантаження ЕС РН(t), на
основі цих змін і буде визначатись потрібна дія
щодо керування заданою величиною наванта-
ження ЕТК, тобто ∆РН.ЕТК (Δτ):
(1)
Передбачається, що впродовж усього зада-
ного періоду регулювання Δt в залежності від
змін поточного навантаження РН(t) величина
навантаження ∆РН.ЕТК (Δτ) також буде змінюва-
тись. Таким чином, величина нового стабіль-
ного рівня мінімального навантаження буде
визначатись рівнянням:
(2)
Процеси регулювання навантаженням ком-
плексу ЕТК будуть виконуватись таким чином,
щоб впродовж заданого інтервалу: Δt = (t1 – t2)
режим навантаження електростанцій Київсь-
кого енерговузла залишався незмінним на
наперед заданій величині Р*
МІН:
(3)
Разом з цим, технологічне використання
комплексу ЕТК в роботі ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6 в
період опалювального сезону надасть можли-
вість розвантажити пікові котли станцій (QПК)
на задану величину: ΔQПК = ΔQЕТК, зберігаючи
встановлений тепловий баланс теплоцентра-
лей:
(4)
де QН.С. – теплове навантаження споживачів.
У неопалювальний період для забезпечення
теплового балансу при роботі ЕТК на ТЕЦ
останні будуть зменшувати виробку теплової
енергії працюючи в конденсаційному режимі.
За умови використання в системі АСДК
комплексу ЕТК змінна частина графіка добо-
вого навантаження Київського енерговузла
зменшиться, а базова його частина відповідно
збільшиться (див. рис.4). Завдяки тому, що
мінімальний рівень навантаження ГЕН буде
піднято на новий більш високий рівень (Р*
мін)
стане можливим вивести із Київського енерго-
вузла маневрові генеруючі потужності
Трипільської ТЕС та ввести, замість них, базові
генеруючі потужності Рівненської АЕС. При
цьому, режим навантаження електростанцій
Київського енерговузла впродовж заданого
інтервалу: Δt = (t1 – t2) повинен буде залишить-
ся незмінним:
(5)
В табл. 1 наведено дані щодо навантаження
станцій Київського енерговузла (МВт) до і
після впровадження комплексу ЕТК.
Передбачається, що за умови впровадження
комплексу ЕТК базова складова графіка наван-
таження Київського енерговузла збільшиться, а
змінна його частина відповідно зменшиться на
500 МВт (див. табл.1). Це надасть можливості
вивести із Київського енерговузла маневрові
генеруючі потужності Трипільської ТЕС та вве-
сти замість них базові генеруючі потужності
Рівненської АЕС. Зазначені вище потужності
маневрових енергоблоків Трипільської ТЕС
можна буде використати вже у інших енерго-
вузлах Центральної ЕС, на заміну задіяним у
цих же енерговузлах генеруючих потужностей
Ладижинської ТЕС. Проведена заміна гене-
руючих потужностей станцій підвищить енер-
гетичну та екологічну ефективність роботи
Центральної ЕС, а також надасть можливості
на Оптовому ринку електроенергії (ОРЕ) отри-
мувати додатковий щорічний прибуток.
В табл. 2 наведено дані порівняння показни-
ків динаміки обсягів електроенергії, що відпус-
калася виробниками в Оптовий ринок електро-
енергії у 2012 р. із показниками цих самих обся-
гів, в разі використання в системі АСДК
«Київського енерговузла» автоматично керова-
них потужностей комплексу ЕТК.
В табл. 3 приведено результати розрахунків
техніко-економічних показників проекту
побудови комплексу ЕТК. За результатами
проведених розрахунків після введення в екс-
плуатацію електротеплового комплексу ЕТК та
55ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2016, вип. 4 (47)
Автоматизоване керування потужними електрокотлами як дієвий засіб зниження нерівномірності добових графіків електричних
навантажень об’єднаної енергосистеми
Примітки: ☼ – потужність Київських ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6; * – потужність Київської ГЕС та ГАЕС; Δ –
потужність Трипільської ТЕС; ☼☼ – потужність Рівненської АЕС.
Таблиця 1 – Показники навантаження станцій, задіяних в роботі Київського енерговузла
(МВт), до і після впровадження комплексу ЕТК
Таблиця 2 – Розрахункові дані річного прибутку ОРЕ, отриманого за рахунок зниження
вартості електроенергії, відпущеної виробниками в Оптовий ринок, за умови використання
в системі АСДК «Київського енерговузла» комплексу ЕТК*
*) Вартісні показники наведені у цінах 2012 р.
56 ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2016, вип. 4 (47)
Є.А. ЛЕНЧЕВСЬКИЙ
Таблиця 3 – Техніко-економічні показники проекту побудови комплексу ЕТК із автоматикою
системи регулювання потужності цього комплексу (АСК)
Таблиця 4 – Повні та питомі капіталовкладення в електрокотли
57ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2016, вип. 4 (47)
його технологічного використання на тепло-
централях міста інвестиційні кошти на реаліза-
цію цього проекту будуть повернуті менш ніж
за 2 роки.
До капітальних витрат включено вартість 10
електрокотлів шведської фірми Zeta, вартість
технологічного підключення цих котлів на
ТЕЦ та забезпечення можливості автоматично-
го керування їх роботою [8,10] (див. табл. 4).
ВИСНОВКИ
1. В роботі розглянуто перспективний
напрямок щодо впровадження у Центральній
ЕС нової автоматичної системи АСК – ЕТК.
Призначенням цієї системи буде усунення ніч-
них провалів графіка навантаження Київського
енерговузла та встановлення нового більш
високого рівня мінімального навантаження в
цьому енерговузлі.
2. Проведені дослідження показали, що
впровадження на теплоцентралях системи АСК
– ЕТК суттєво зменшить дефіцит маневрових
генеруючих потужностей в Центральній ЕС, та
зніме потребу у подальшій розбудові та викори-
станні потужностей Канівської ГАЕС.
3. Якщо врахувати те, що водні ресурси
України вже практично вичерпані і для подаль-
шого нарощування потужностей ГЕС(ГАЕС)
вже немає ніяких перспектив, саме застосуван-
ня нових систем АСК – ЕТК може стати одним
із перспективних напрямів у вирішенні питан-
ня щодо усунення нічних провалів графіка
навантаження ОЕС України.
1. Аналіз та структура споживання електро-
енергії в Україні за 2008–2013 роки. / Державне
підприємство НЕК «Укренерго». [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: <http://www.ukrener-
go.energy.gov.ua>.
2. Центральна електроенергетична система за
станом на 2012 р. [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: rdc@rdc.centre.energy.gov.ua.
3. Щеберстов П.О. ПС 750 кВ «Київська»
забезпечить зростаючі потреби електричної
енергії та потужності Київського енерговузла /
П.О. Шеберстов, Ю.П. Касіч, Ю.В. Федотов //
Новини енергетики. – 2009. – №4. – С. 26–30.
4. Дані «Добових відомостей» НЕК
«Укренерго» за поточні місяці 2012 – 2013 рр.
5. «Укрэнерго» отстроит новую подстанцию
на деньги ЕБРР [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: http://ubr.ua/market/industrial/skolko-
ebrr-vydelil-dlia-ukrenergo-333105.
6. Будівництво Канівської гідроакумулюючої
електростанції [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: www.uge.gov.ua.
7. Кулик М.М. Співставний аналіз техніко-
економічних характеристик Канівської ГАЕС та
комплексу споживачів-регуляторів для покриття
графіків електричних навантажень / М.М. Кулик
// Проблеми загальної енергетики. – 2014. –
Вип.4(39) – С.5–10.
8. Трутаев В.И. Применение электрокотлов на
ТЭЦ как эффективный способ получения
маневренной электрической мощности в энер-
госистеме Беларуси с вводом АЭС /
В.И. Трутаев, В.М. Сыропущинский //
Электроэнергетика. – 2010. – Июль-август. –
С. 19–24.
9. Динаміка цін продажу електроенергії в
Оптовий ринок електроенергії виробниками
(ДП Енергоринок) [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: http://www.er.gov.ua/.
10. Електрокотли шведської фірми Zeta
[Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://zeta.se/boilers/en/projects/sweden/.
Надійшла до редколегії: 15.09.2016.
Автоматизоване керування потужними електрокотлами як дієвий засіб зниження нерівномірності добових графіків електричних
навантажень об’єднаної енергосистеми
|
| id | systemreorg-article-587 |
| institution | System Research in Energy |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-19T01:18:52Z |
| publishDate | 2016 |
| publisher | General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | systemreorg/17/671cea54ef6674cea0d32154fa102e17.pdf |
| spelling | systemreorg-article-5872026-07-18T12:57:42Z Automation control of high-power electric boilers as an efficient way of decreasing the nonuniformity of diurnal curves of power loads of the Integrated Power System Автоматизоване керування потужними електрокотлами як дієвий засіб зниження нерівномірності добових графіків електричних навантажень Об’єднаної енергосистеми Lenchevsky Ye.A. integrated power system, electrothermal units, system of automatic control, curve of power load. Об’єднана енергосистема, електротеплові комплекси, система автоматичного регулювання, графік електричного навантаження. On the example of the Central Power System of Ukraine, we consider the possibility of using a present-day electrothermal complex (ETC), consisting of high-power electric boilers and intended for the regulation of load of the power system, at the CHP of Kyiv Power Complex. We show that the device of supervisory control of power system, due to carrying out the processes of regulation of the power of ETC, will be able to solve a series of problems topical for it and connected with the equalizing of load curve of the Kyiv Power Complex. This will also open a possibility to reach higher parameters of the energy and economic efficiency of operation of the Central Power System. У роботі на прикладі Центральної ЕС розглянута перспективна можливість застосування на ТЕЦ Київського енерговузла сучасного електротеплового комплексу із потужних електрокотлів (ЕТК), призначеного для регулювання навантаження енергосистеми, за технологічного його використання. В роботі показано, що система диспетчерського керування (АСДК) енергосистеми за рахунок виконання процесів регулювання потужності комплексу ЕТК зможе вирішити низку актуальних для себе питань, пов’язаних із вирівнюванням графіка навантаження Київського енерговузла. Це надасть можливість досягнути також і більш високих показників енергетичної та економічної ефективності роботи Центральної ЕС. General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2016-11-24 Article Article application/pdf https://systemre.org/index.php/journal/article/view/587 10.15407/pge2016.04.050 System Research in Energy; No. 4 (47) (2016): The Problems of General Energy; 50-57 Системні дослідження в енергетиці; № 4 (47) (2016): Проблеми загальної енергетики; 50-57 2786-7102 2786-7633 uk https://systemre.org/index.php/journal/article/view/587/514 Copyright (c) 2016 Lenchevsky Ye.A. https://creativecommons.org/publicdomain/zero/1.0 |
| spellingShingle | integrated power system electrothermal units system of automatic control curve of power load. Lenchevsky Ye.A. Automation control of high-power electric boilers as an efficient way of decreasing the nonuniformity of diurnal curves of power loads of the Integrated Power System |
| title | Automation control of high-power electric boilers as an efficient way of decreasing the nonuniformity of diurnal curves of power loads of the Integrated Power System |
| title_alt | Автоматизоване керування потужними електрокотлами як дієвий засіб зниження нерівномірності добових графіків електричних навантажень Об’єднаної енергосистеми |
| title_full | Automation control of high-power electric boilers as an efficient way of decreasing the nonuniformity of diurnal curves of power loads of the Integrated Power System |
| title_fullStr | Automation control of high-power electric boilers as an efficient way of decreasing the nonuniformity of diurnal curves of power loads of the Integrated Power System |
| title_full_unstemmed | Automation control of high-power electric boilers as an efficient way of decreasing the nonuniformity of diurnal curves of power loads of the Integrated Power System |
| title_short | Automation control of high-power electric boilers as an efficient way of decreasing the nonuniformity of diurnal curves of power loads of the Integrated Power System |
| title_sort | automation control of high-power electric boilers as an efficient way of decreasing the nonuniformity of diurnal curves of power loads of the integrated power system |
| topic | integrated power system electrothermal units system of automatic control curve of power load. |
| topic_facet | integrated power system electrothermal units system of automatic control curve of power load. Об’єднана енергосистема електротеплові комплекси система автоматичного регулювання графік електричного навантаження. |
| url | https://systemre.org/index.php/journal/article/view/587 |
| work_keys_str_mv | AT lenchevskyyea automationcontrolofhighpowerelectricboilersasanefficientwayofdecreasingthenonuniformityofdiurnalcurvesofpowerloadsoftheintegratedpowersystem AT lenchevskyyea avtomatizovanekeruvannâpotužnimielektrokotlamiâkdíêvijzasíbznižennânerívnomírnostídobovihgrafíkívelektričnihnavantaženʹobêdnanoíenergosistemi |