State regulation of greenhouse gases emissions in the world: prospects for Ukraine
Different approaches to  the state regulation of greenhouse gases emissions that are used in the world are presented. The advantages and disadvantages of each approach in comparison with others are analyzed. The world experience in effective use of the carbon tax as one of the approache...
Gespeichert in:
| Datum: | 2017 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine
2017
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://systemre.org/index.php/journal/article/view/602 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | System Research in Energy |
| Завантажити файл: |  |
Institution
System Research in Energy| _version_ | 1871104132271570944 |
|---|---|
| author | Ivanenko Sas D.P. |
| author_facet | Ivanenko Sas D.P. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Ivanenko ",
"institution": null
},
{
"author": "Sas D.P.",
"institution": null
}
] |
| author_sort | Ivanenko |
| baseUrl_str | https://systemre.org/index.php/journal/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-18T12:57:43Z |
| description | Different approaches to  the state regulation of greenhouse gases emissions that are used in the world are presented. The advantages and disadvantages of each approach in comparison with others are analyzed. The world experience in effective use of the carbon tax as one of the approaches to the state regulation of greenhouse gas emissions is reviewed. The current situation in Ukraine is analyzed, and recommendations for the effective application of the carbon tax in Ukraine are proposed. The approaches to the determination of carbon tax are developed. |
| doi_str_mv | 10.15407/pge2017.02.056 |
| first_indexed | 2026-03-24T02:02:22Z |
| format | Article |
| fulltext |
56
Підписання 177 країнами Паризької
угоди [1] у квітні 2016 р. вважають третім
вирішальним кроком для запобігання
зміні клімату після Рамкової конвенції
ООН про зміну клімату (РКЗК ООН) та
Кіотського протоколу до неї. Наразі йде
процес її ратифікації. У разі ратифікації
Паризької угоди Україна втрачає свій
особливий статус країни з перехідною
економікою, що значно обмежує її доступ
до фінансової допомоги від розвинених
країн. Тому для виконання взятих
зобов’язань Україна змушена зосередити-
ся на розширенні внутрішнього потенціа-
лу скорочення викидів ПГ. З огляду на
досить високу енерго- та вуглецевоєм-
ність національної економіки шлях низь-
ковуглецевого розвитку надає Україні
широкі перспективи. Особливо це важли-
во для ПЕК, оскільки за даними
Національного кадастру викидів із джерел
і абсорбції поглиначами ПГ в Україні за
2014 р. на нього припадає 45% загальних
викидів парникових газів [2].
Протягом двох років з дати набрання
чинності Угодою про асоціацію [3] між
Україною, з однієї сторони, та
Європейським Союзом, Європейським
співтовариством з атомної енергії і їхніми
державами-членами, з іншої сторони, в
Україні повинні бути імплементовані
основні положення Директиви 2003/87/ЄС
Європейського Парламенту та Ради від
13 жовтня 2003 р. про впровадження систе-
ми торгівлі дозвільними одиницями
(СТДО) на викиди парникових газів у рам-
ках Співтовариства та внесення змін і
доповнень до Директиви Ради 96/61/ЄС із
змінами і доповненнями, внесеними
Директивою 2004/101/ЄС (Додаток ХХХ).
Мінприроди України розроблено проект
Концепції впровадження в Україні системи
торгівлі дозвільними одиницями на вики-
ди парникових газів відповідно до
Директиви 2003/87/ЄС [4]. Але практично
вона лише визначає кроки, які необхідно
УДК 504.06 Н.П. ІВАНЕНКО, канд. техн. наук, Д.П. САС,
Інститут загальної енергетики НАН України,
вул. Антоновича, 172, м. Київ, 03150, Україна
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВИКИДІВ ПАРНИКОВИХ ГАЗІВ У СВІТІ:
ПЕРСПЕКТИВИ ДЛЯ УКРАЇНИ
Розглянуто різні підходи до державного регулювання викидів парникових газів, які
використовуються у світі. Проаналізовано переваги і недоліки кожного підходу у
порівнянні з іншими. Наведено огляд досвіду ефективного використання вуглецевого
оподаткування як одного з підходів до державного регулювання викидів парникових
газів. Розроблено рекомендації щодо застосування вуглецевого податку в Україні.
К л ю ч о в і с л о в а: парникові гази, системи торгівлі дозволами на викиди парникових
газів, вуглецевий податок.
© Н.П. ІВАНЕНКО, Д.П. САС, 2017
ЕКОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ЕНЕРГЕТИКИ
ТА ЗАХИСТ ДОВКІЛЛЯ
ISSN 2522-4344 (Online), ISSN 1562-8965 (Print).
The problems of general energy. 2017, 2(49): 56-64
doi: https://doi.org/10.15407/pge2017.02.056
57ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2017, issue 2 (49)
Державне регулювання викидів парникових газів у світі: перспективи для України
зробити на цьому шляху. Наразі в Україні
немає жодних передумов (законодавчих,
нормативно-правових, організаційних,
науково-методичних тощо) для створення
СТДВ. З огляду на це і враховуючи обме-
женість наявних фінансових ресурсів,
можна зробити висновок про те, що най-
ближчим часом впровадження СТДВ
неможливе.
Метою даної статті є аналіз інших меха-
нізмів державного регулювання викидів
ПГ, які використовуються у світі з їх пере-
вагами та недоліками, і розробка рекомен-
дацій щодо їх застосування в Україні.
Країни по-різному просуваються по
шляху оволодіння та використання
наявних механізмів і знаходяться на різ-
них стадіях цього процесу. Ефективне
використання засобів, спрямованих на
протидію зміні клімату, вимагає оволодін-
ня відповідним міжнародним та націо-
нальним регуляторно-правовим та інсти-
туційним інструментарієм.
Дослідження різних національних полі-
тик державного регулювання викидів ПГ
лише у дев’яти країнах свідчить, що в них
діють більш ніж 1000 різних підходів:
більше 300 у США, близько 235 в
Австралії, 130 в Германії, 100 у Великій
Британії, 80 – у Китаї, по 70 – в Кореї та
Індії, 30 у Новій Зеландії [5].
Найбільший спектр таких політик діє в
Європейському Союзі. Крім системи тор-
гівлі викидами в ЄС діють такі політики
скорочення викидів, як будівельні стан-
дарти і обмеження викидів від автотранс-
порту, програми державних субсидій і
пільгові тарифи на енергію, отриману від
відновлюваних джерел.
Командно-контрольні підходи
Командно-контрольні підходи (ККП) є
регуляторними механізмами для прийнят-
тя рішень щодо обмеження викидів. Такі
підходи опираються на встановлення гра-
ничних викидів (командний підхід) та на
моніторинг за дотриманням (контрольний
підхід). При цьому можна використовува-
ти: i) технологічні стандарти, коли власни-
ки джерел викидів повинні використову-
вати специфічні технології зниження
викидів; та ii) стандарти виконання, коли
встановлюються специфічні екологічні
цілі, наприклад, питомі викиди на одини-
цю продукції, без вимоги використовувати
специфічні технології.
Ці підходи використовуються практич-
но у всіх пострадянських країнах. У ККП
є багато переваг. Вони широко використо-
вуються у світі. Існуюча інституціональна
база дозволяє їх просто імплементувати.
Крім того, реалізація ККП не вимагає
значних фінансових ресурсів.
Однак ККП не надають механізми
заохочення для зниження викидів менше,
ніж встановлені гранично припустимі
викиди. Крім того, вони не призводять до
мінімізації загальних витрат на скорочен-
ня викидів.
В Україні такий підхід використовував-
ся до 27 грудня 2010 р. До цього моменту
в країні була чинною Постанова КМУ від
01.03.1999 № 303 «Про затвердження
Порядку встановлення нормативів збору
за забруднення навколишнього природно-
го середовища і стягнення цього збору». У
цьому порядку вказано, що збір за забруд-
нення навколишнього природного сере-
довища справляється за викиди в атмо-
сферне повітря забруднюючих речовин
стаціонарними та пересувними джерела-
ми забруднення. Ця Постанова втратила
чинність на підставі Постанови КМУ від
27.12.2010 №1236 після внесення відпо-
відних змін до Податкового Кодексу
України.
58 ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2017, issue 2 (49)
Фіскально-заохочувальні методи
До фіскально-заохочувальних методів
відноситься вуглецеве оподаткування і
системи торгівлі викидами ПГ. СТДВ
потребують більш детального розгляду,
оскільки її планується запровадити в
Україні пізніше.
Поки що розглянемо більш детально
різні системи вуглецевого оподаткування,
які широко застосовуються в світі.
Вуглецеві податки є політичним інстру-
ментом, який дозволяє досягнути запобі-
гання зміні клімату.
Податок на викиди вуглецю є однією з
форм податку за забруднення. Звичайно це
збори за виробництво та використання
викопних видів палива, який розрахову-
ється за вмістом вуглецю у ньому.
Цей інструмент має багато переваг,
оскільки він є одним із найбільш зрозумі-
лих, прозорих і простіших для реалізації.
За умови правильного використання він є
відносно економічним для адмініструван-
ня. Вуглецеві податки забезпечують сти-
мулювання зниження викидів ПГ і стиму-
люють інвестиції у проекти з великим
періодом окупності.
Дуже важливим є рівень податків,
оскільки лише коректно визначений рівень
заохочує власників джерел інвестувати
кошти у економічно ефективні заходи зі
скорочення викидів. Якщо рівень податків
незначний, то істотного скорочення вики-
дів ПГ можна не очікувати. Якщо ж рівень
є високим, то він буде змушувати власни-
ків джерел викидів інвестувати кошти у
дуже витратні і неефективні заходи.
Інший аспект, який потребує пильної
уваги, є доцільність диференціації вугле-
цевого податку за категоріями джерел. У
такому випадку краще розглядати не
податки на викиди вуглецю, а податки на
викиди двоокису вуглецю, оскільки вики-
ди інших ПГ прямої дії (наприклад, метан
та закис азоту перераховуються до викидів
двоокису вуглецю з використанням коефі-
цієнта глобального потепління). У випад-
ку спалювання органічного палива викиди
двоокису вуглецю обчислюються досить
просто за вмістом вуглецю у паливі, то
при використанні органічного палива для
неенергетичних цілей необхідно окремо
розглядати напрямки його використання
(наприклад, чорна та кольорова металур-
гія, виробництво аміаку, карбідів тощо).
Слід також, установити диференційовані
податки на супутні викиди метану при
видобуванні, обробці, транспортуванні та
зберіганні органічних палив, від кишкової
ферментації та обробці гною від сільсько-
господарських тварин, викиди закису
азоту від виробництва азотної та адипіно-
вої кислот тощо. Також доцільно окремо
розглянути такі галузі, як виробництво
цементу, інше використання вапняку та
доломіту тощо.
Дуже важливим є питання використан-
ня коштів, отриманих за рахунок запро-
вадження вуглецевого податку. Доцільно
спрямувати ці податки на компенсацію
збільшення витрат бідних верств населен-
ня та фінансування програм, спрямованих
на зниження викидів, враховуючи запро-
вадження СТДВ.
Загалом, використання податку на
викиди двоокису вуглецю має такі переваги
і недоліки (табл. 1).
З огляду на Угоду про асоціацію між
Україною та ЄС розглянемо успішні при-
клади застосування вуглецевого податку в
європейських країнах.
У низці країн Європи було введено
енергетичні податки, що у деяких випад-
ках ґрунтуються на вмісті вуглецю. Серед
цих країн можна назвати Данію,
Н.П. ІВАНЕНКО, Д.П. САС
59ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2017, issue 2 (49)
Державне регулювання викидів парникових газів у світі: перспективи для України
Фінляндію, Германію, Ірландію, Італію,
Нідерланди, Норвегію, Словенію,
Швецію, Швейцарію та Велику Британію.
У жодній з цих країн не вдалось увести
єдиний вуглецевий податок у всіх секто-
рах економіки.
З початку 90-х р. ХХ ст. було зроблено
декілька спроб ввести єдиний вуглецевий
податок в усіх державах-членах
Європейського Союзу.
Але цього не сталося через сильну про-
тидію промислових підприємств. Крім
того, деякі країни, наприклад, Велика
Британія, не бажали надавати рішення
щодо питань оподаткування у Брюссель.
Крім того, країни, які більше постраждали
від нинішньої фінансової кризи, в тому
числі Іспанія та Ірландія, стверджували,
що для них цей податковий тягар буде
більш важким, ніж для більш промислово
розвинених держав-членів.
Тому ЄС побудував свою кліматичну
політику навколо схеми торгівлі викидами
(ЄСТВ). Тим не менш, недоліки ЄСТВ
призвели до виникнення сумніву щодо її
потенціалу скорочення викидів.
Початковий надмірний розподіл дозволів
на викиди призвів до різкого падіння цін і
необхідно було переглянути обмеження
для підприємств, знижуючи їх на 10%
порівняно з 2008–2012 рр.
Крім того, ЄСТВ не включає в себе два з
основних секторів: сільське господарство і
транспорт, які можуть бути легко охоплені
вуглецевим податком.
У спробі знайти більш ефективні спосо-
би регулювання викидів вуглекислого газу
і наповнення державної скарбниці країни,
які раніше відкидали ідею запровадження
вуглецевого податку – і в першу чергу
Франція – нині займаються обговоренням
національних схем оподаткування вугле-
цю.
У лютому 2013 р. на засіданні
Європейської комісії питання запровад-
ження єдиного вуглецевого податку
замість ЄСТВ знову стояло на порядку
денному [7]. Було підкреслено, що якщо
ЄСТВ не буде функціонувати на належно-
му рівні, то доведеться замість неї вводити
Таблиця 1 – Переваги та недоліки вуглецевого податку [6]
60 ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2017, issue 2 (49)
Н.П. ІВАНЕНКО, Д.П. САС
вуглецевий податок. Поки що це питання
до кінця не вирішено.
Податок на викиди вуглецю в Данії був
прийнятий в 1991 р. У 1992 р. вуглецевий
податок було додано до існуючого енерге-
тичного податку на вугілля, нафту, газ і
електроенергію для підприємств [8].
Спочатку стандартний вуглецевий
податок становив 16,91 дол. США за мет-
ричну тонну СО2 еквіваленту. У 2005 р.
податок було знижено до 16,41 дол. США
і надалі рівень податку не змінювався.
Вуглецевий податок стягується з усіх спо-
живачів енергії/палива, включаючи про-
мисловість. При цьому промислові компа-
нії оподатковуються по різному згідно з
двома чинниками: специфікою процесу, у
якому використовується енергія чи пали-
во, та того факту, чи є компанія залученою
у добровільну угоду щодо впровадження
заходів з підвищення енергетичної ефек-
тивності. Політичні механізми на кшталт
цього являють собою механізм для стиму-
лювання впровадження принципів сталого
розвитку, подібних до програми системи
обмежень і торгівлі для двоокису вуглецю.
Данія запропонувала повернення
податку при впровадженні заходів з під-
вищення енергетичної ефективності.
Однією з головних цілей податку є стиму-
лювання людей змінити власні звички,
оскільки більшість зібраних коштів буде
спрямовано на фінансування досліджень
з альтернативних видів енергії. Данія
також повинна показати, що вона дійсно
вкладає кошти в дослідження, а не тільки
збирає їх.
Фінляндія була першою країною, яка у
90-х роках ХХ ст. впровадила вуглецевий
податок, спочатку з декількома виключен-
нями для деяких палив та секторів.
Податок на викиди вуглецю в Фінляндії
був додатковим до загального податку на
використання первинного чи вторинного
органічного палива: бензину, дизельного
пального, мазуту, керосинів, вугілля та
природного газу [8]. Вугілля підлягало
податку у розмірі 73,97 дол. США за
тонну, природний газ 3,02 дол. США за
МВт·год, рідке паливо від 0,07 дол. США
до 0,09 дол. США за літр. З того часу вуг-
лецеві податки змінювались багато разів і
досить принципово. Ці зміни були
пов’язані з відкриттям Північного ринку
електроенергії. Інші північні країни звіль-
нили від оподаткування енергоємні галузі,
і фінська промисловість потерпала від
цього. Фінляндія впровадила податок на
імпортовану електроенергію, але вияви-
лось, що це суперечить з законодавством
ЄС щодо єдиного ринку. Тоді від вуглеце-
вого податку були частково звільнені енер-
гоємні підприємства. Це привело до зро-
стання вартості зниження викидів двооки-
су вуглецю.
Податок на викиди вуглецю був збіль-
шений на 13% до 30 дол. США за метрич-
ну тонну CO2 з 1 січня 2008 р., а потім
поступово знизився до 24,39 дол. США [8].
10 вересня 2009 р. Франція впровадила
законопроект щодо нового вуглецевого
податку на споживання нафти, газу та
вугілля домогосподарствами та бізнесом,
який набував чинності з 1 січня 2010 р.
Але законопроект було призупинено
рішенням французької конституційної
ради. Було зазначено, що він містить
занадто багато виключень і є неконститу-
ційним.
Однак вперше у лютому 2013 р. на засі-
данні Європейської комісії Франція висту-
пила з пропозицією запровадити єдиний
вуглецевий податок замість ЄСТВ [10].
У квітні 2016 р. Міністр довкілля, енер-
гетики та моря звернулася до націй
Європи з декларацією [11], закликаючи їх
61ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2017, issue 2 (49)
Державне регулювання викидів парникових газів у світі: перспективи для України
до запровадження «вуглецевої компоненти
до енергетичного податку», починаючи з
22 євро/тонну в 2016 р., з подальшим під-
вищенням до 56 євро/тонну в 2020 р. і
100 євро/тонну в 2030 р.
На її думку, такий захід є суттєвим для
стимулювання енергоефективності та
збільшення використання відновлюваних
джерел у секторі транспорту і будівницт-
ва, які мають значний потенціал для інве-
стування і створення нових робочих
місць.
У січні 1991 р. Швеція впровадила вуг-
лецевий податок у розмірі 44,37 дол. США
за тонну двоокису вуглецю при викори-
станні нафти, вугілля, природного газу,
зрідженого нафтового газу, бензину і авіа-
ційного палива, що використовується у
внутрішніх переміщеннях. Промислові
споживачі сплачують половину цієї ставки
(між 1993 р. та 1997 р. 25% від цієї ставки)
і деякі енергоємні галузі, такі як комерцій-
не рослинництво, гірничодобувна проми-
словість, обробна промисловість та целю-
лозно-паперова промисловість повністю
звільнялись від вуглецевих податків.
У 1997 р. податкова ставка зросла до
55,57 дол. США за тонну двоокису вугле-
цю), у 2007 р. – до 104,83 дол. США за
тонну двоокису вуглецю. Податок у
повному обсязі стягується з транспорту,
опалення приміщень, і при роздільному
виробництві тепла та електроенергії. З
урахуванням численних виключень, на
нафту припадає 96% відсотків коштів від
податку, хоча її внесок у викиди двоокису
вуглецю спалювання палива становить
менше за три чверті.
Податок спрямовується у загальний
національний бюджет [9].
Норвегія впровадила свій податок на
двоокис вуглецю у 1991 р. Податкова став-
ка становила 51 дол. США за метричну
тонну двоокису вуглецю для бензину, а в
середньому податок складав 21 долар
США за тонну двоокису вуглецю. Податок
стягувався за споживання дизельного
палива, нафтопродуктів, нафти і газу, що
споживались у добувній діяльності у
Північному морі. Деякі галузі промисло-
вості звільняються від податків, щоб збе-
регти їхню конкурентоспроможність.
У 2001 р. МЕА визнало норвезький вуг-
лецевий податок найвищим серед країн
ОЕСР, але Норвегія збільшила майже в
два рази податок на діоксид вуглецю у
2013 р. [9].
Більша частина податкових надходжень
буде спрямована на інвестиції в екологіч-
но чисту енергетику та розвиток гро-
мадського транспорту.
На поточний момент згідно зі статтею
243.4 Податкового Кодексу України став-
ка податку за викиди двоокису вуглецю
становить 0,33 грн за 1 тонну. Зрозуміло,
що такий рівень є занадто малим для сти-
мулювання скорочення викидів ПГ.
Вуглецевий податок як інструмент
політики є досить простим для впровад-
ження, оскільки інституційна система
України має досвід використання еколо-
гічних зборів та податків. Крім того, немає
необхідності у значних законодавчих змі-
нах та є інституції, які збирають та конт-
ролюють сплату податку. Однак, впровад-
ження оптимальної податкової ставки буде
дійсно найскладнішим завданням.
Запровадження достатньо високого подат-
ку може бути важким процесом через
супротив промислових груп. У разі впро-
вадження високого вуглецевого податку
Україні також доведеться застосувати
податкові пільги та винятки з міркувань
конкурентоспроможності. Крім того, уряд
може визначити спеціальні умови для під-
приємств, яким надаються пільги (наприк-
62 ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2017, issue 2 (49)
Н.П. ІВАНЕНКО, Д.П. САС
Таблиця 2 – Вуглецевий податок: порівняльний аналіз
* За даними Світового банку: http://www.worldbank.org
**За даними сайту Рамкової конвенції ООН про зміну клімату: http://www.unfccc.int
***За даними Центру вуглецевого податку: http://www.carbontax.org/where-carbon-is-taxed/
лад, зі зниження енергоінтенсивності на
певний відсоток), подібно до інших країн
ЄС. З метою забезпечення соціальної та
політичної підтримки, доцільним є запро-
вадження податку у рамках екоподаткової
реформи (що дозволить не збільшувати
податкового навантаження за рахунок зни-
ження інших податків). Слід також
зазначити, що доцільно запровадити
диференційовані податки для різних галу-
зей економіки, для чого необхідна корект-
на методологічна база.
У цьому розділі наведені ставки вугле-
цевого податку в багатьох країнах. Вони
значно вищі, ніж поточна ставка в Україні.
Але слід мати на увазі, що інші країни, які
запровадили вуглецевий податок, мають
значно вищий рівень життя, ніж в Україні.
Спробуємо оцінити, яка ставка вуглецево-
го податку може бути введена в нашій
країні, щоб додатковий податковий тягар
був приблизно на рівні інших країн.
У табл. 2 наведено порівняльний аналіз
для ставок вуглецевого податку в різних
63ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2017, issue 2 (49)
Державне регулювання викидів парникових газів у світі: перспективи для України
країнах. Цей аналіз є досить приблизний,
але він дає уявлення про те, яку ставку
вуглецевого податку можна запровадити в
Україні. За показник, який характеризує
рівень доходів на душу населення, при-
ймемо рівень ВВП на душу населення.
Для розрахунку значення вуглецевого
податку питомі викиди вуглекислого газу
на душу населення помножимо на ставку
вуглецевого податку. Індекс для порівнян-
ня – це відсоток питомого вуглецевого
податку у доходах на душу населення. У
інших країнах цей індекс коливається від
0,18 до 0,93. Наразі в Україні цей індекс
дорівнює 0,004. Останні два позначених
рядки показують цей індекс, якщо ставку
вуглецевого податку збільшити у 10 та
100 разів відповідно. Очевидно, що біль-
ше ставку вуглецевого податку підвищу-
вати не можна, оскільки тоді додатковий
податковий тягар буде занадто обтяжли-
вий.
Загалом формула розрахунку індексу
має такий вигляд:
Іп = (ВП·Викиди)/ВВП·100%, (1)
де Іп – індекс для порівняння, %, ВП – вуг-
лецевий податок, дол. США/т СО2,
Викиди – щорічні викиди парникових
газів, т СО2, ВВП – валовий внутрішній
продукт, дол. США.
Таким чином, можна зробити висновок
про те, що ставка вуглецевого податку в
Україні не повинна перевищувати 33 гривні.
Але слід зазначити, що це досить груба
оцінка, а більш надійні результати можна
отримати в результаті моделювання.
Для того, щоб податок був не лише фіс-
кальним інструментом, а й стимулювати
заходи з енергозбереження, доцільно його
зробити диференційованим. Він має зале-
жати від галузі і від потенціалу енергозбе-
реження на підприємстві. Останній можна
врахувати, наприклад, як співвідношення
питомих викидів на підприємстві до
середніх по галузі:
ВП = Кг·(ПВпп/ПВсг), (2)
де Кг – галузевий коефіцієнт, дол. США/т
СО2, ПВпп – питомі викиди на
підприємстві, викиди СО2/одиницю
продукції, ПВсг – середні по галузі питомі
викиди, викиди СО2/одиницю продукції.
Остаточні результати можна отримати
після окремих досліджень у кожній галузі.
Світовий досвід свідчить про
доцільність застосування вуглецевого
податку не тільки при використанні
первинних органічних енергоресурсів, а і
при використанні електроенергії. Це може
бути однакове значення вуглецевого
податку на 1 кВт·год, або розраховане
подібно до формули (2). У цьому випадку
формулу (2) можна модифікувати:
ВПее = Кге·(ПЕпп/ПЕсг),
де ВПее – вуглецевий податок на
використання електроенергії, дол. США/
кВт·год, Кге – галузевий коефіцієнт для
використання електроенергії, дол. США/
кВт·год, ПЕпп – питоме використання
електроенергії на підприємстві,
кВт·год/одиницю продукції, ПЕсг –
середнє використання електроенергії,
кВт·год/одиницю продукції.
Таким чином, можна зробити такі
висновки.
1. З огляду на досить високу енерго- та
вуглецевоємність національної економіки
шлях низьковуглецевого розвитку надає
Україні широкі перспективи. Особливо це
важливо для ПЕК. У світі переважно
використовуються такі підходи, як
системи торгівлі викидами ПГ, вуглецеве
оподаткування та комбіновані підходи.
2. Найближчим часом запровадження
СТДВ в Україні неможливе, зважаючи на
відсутність законодавчих, нормативно-
правових, організаційних і науково-
методичних передумов для цього, а також
обмеженість фінансових ресурсів. Тому
Україні доцільно розглянути інші підходи
до державного регулювання викидів ПГ.
3. У світі широко використовуються
вуглецеві податки. Більше того, деякі
країни ЄС пропонують відмовитися від
СТДВ на користь запровадження
жорстких вуглецевих податків.
4. В Україні існує вуглецевий податок,
але він є незначним. Порівняльний аналіз
податкових ставок у різних країнах
свідчить про те, що цю ставку можна
збільшити у сто разів.
5. Для того, щоб податок був не лише
фіскальним інструментом, а й стимулювати
заходи з енергозбереження, доцільно його
зробити диференційованим. Він має
залежати від галузі і від потенціалу
енергозбереження на підприємстві.
6. Накопичені за рахунок податку
ресурси доцільно спрямовувати на
підтримку низько-вуглецевого розвитку
економіки України. Частину коштів можна
витратити на створення передумов для
створення і функціонування СТДВ. Однак
і СТДВ не буде охоплювати всі джерела
викидів ПГ, тому вуглецеве оподаткування
може надалі використовуватися для
підприємств, які не охоплені СТДВ.
1. Паризька угода. URL: http://unfccc.int/files/
meetings/paris_nov_2015/application/pdf/paris_a
greement_english_.pdf (дата звернення:
25.12.2016).
2. Ukraine’s Greenhouse Gas Inventory Report.
URL: http://unfccc.int/national_reports/annex_i_
ghg_inventories/items/2715.php (дата звернення:
30.11.2016).
3. Association agreement between the
European Union and its Member States, of the one
part, and Ukraine, of the other part. URL:
h t t p : / / e u r - l e x . e u r o p a . e u / l e g a l -
content/EN/TXT/PDF/?uri=CELEX:22014A0529
(01)&from=en (дата звернення: 25.01.2017).
4. Сайт Міністерства екології та природних
ресурсів України. URL: http://www.menr.gov.ua/
(дата звернення: 20.11.2016).
5. Матеріали Кліматичної комісії Австралії.
URL: http://climatecommission.gov.au/wp-con-
tent/uploads/climatecommission_internationalRe
port_20120821.pdf (дата звернення:
21.12.2016).
6. Ю. Огаренко. Порівняльний аналіз
податку на викиди СО2 та системи торгівлі
викидами: вис-новки для України (Резюме).
Київ: Національний екологічний центр
України (НЕЦУ), 2011. 13 стор.
7. Матеріали засідання Європейської комісії.
URL: http://www.euractiv.com/climate-environ-
ment/carbon-taxation-old-new-idea-tim-news-
517925 (дата звернення: 11.12.2016).
8. Матеріали Центру вуглецевого податку.
URL: http://www.carbontax.org/where-carbon-is-
taxed/ (дата звернення: 13.12.2016).
9. Матеріали Національної лабораторії
відновлюваної енергетики США. URL:
http://www.nrel.gov/docs/fy10osti/47312.pdf
(дата звернення: 20.12.2016).
10. Матеріали Міністерства довкілля
Фінляндії. URL: http://www.environment.fi/en-
US/Climate_and_air (дата звернення:
05.12.2016).
11. Декларація Міністра довкілля, енергетики
та моря Франції у квітні 2016 р. URL:
http://www.developpement-durable.gouv.fr/-
Energie-Air-et-Climat-.html (дата звернення:
09.12.2016).
Надійшла до редколегії: 20.04.2017
64 ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2017, issue 2 (49)
Н.П. ІВАНЕНКО, Д.П. САС
|
| id | systemreorg-article-602 |
| institution | System Research in Energy |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-19T01:19:14Z |
| publishDate | 2017 |
| publisher | General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | systemreorg/2e/7d584920a3e863e46ffd30b67d48812e.pdf |
| spelling | systemreorg-article-6022026-07-18T12:57:43Z State regulation of greenhouse gases emissions in the world: prospects for Ukraine Державне регулювання викидів парникових газів у світі: перспективи для України Ivanenko Sas D.P. greenhouse gases, allowance trading scheme for greenhouse gases, carbon tax. парникові гази, системи торгівлі дозволами на викиди парникових газів, вуглецевий податок. Different approaches to  the state regulation of greenhouse gases emissions that are used in the world are presented. The advantages and disadvantages of each approach in comparison with others are analyzed. The world experience in effective use of the carbon tax as one of the approaches to the state regulation of greenhouse gas emissions is reviewed. The current situation in Ukraine is analyzed, and recommendations for the effective application of the carbon tax in Ukraine are proposed. The approaches to the determination of carbon tax are developed. Розглянуто різні підходи до державного регулювання викидів парникових газів, які використовуються у світі. Проаналізовано переваги і недоліки кожного підходу у порівнянні з іншими. Наведено огляд досвіду ефективного використання вуглецевого оподаткування як одного з підходів до державного регулювання викидів парникових газів. Проаналізовано поточну ситуацію в Україні і розроблено рекомендації щодо ефективного застосування вуглецевого податку в Україні. Запропоновано підходи до визначення розмірів вуглецевого податку. General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2017-07-14 Article Article application/pdf https://systemre.org/index.php/journal/article/view/602 10.15407/pge2017.02.056 System Research in Energy; No. 2 (49) (2017): The Problems of General Energy; 56-64 Системні дослідження в енергетиці; № 2 (49) (2017): Проблеми загальної енергетики; 56-64 2786-7102 2786-7633 uk https://systemre.org/index.php/journal/article/view/602/528 Copyright (c) 2017 Ivanenko , Sas D.P. https://creativecommons.org/publicdomain/zero/1.0 |
| spellingShingle | greenhouse gases allowance trading scheme for greenhouse gases carbon tax. Ivanenko Sas D.P. State regulation of greenhouse gases emissions in the world: prospects for Ukraine |
| title | State regulation of greenhouse gases emissions in the world: prospects for Ukraine |
| title_alt | Державне регулювання викидів парникових газів у світі: перспективи для України |
| title_full | State regulation of greenhouse gases emissions in the world: prospects for Ukraine |
| title_fullStr | State regulation of greenhouse gases emissions in the world: prospects for Ukraine |
| title_full_unstemmed | State regulation of greenhouse gases emissions in the world: prospects for Ukraine |
| title_short | State regulation of greenhouse gases emissions in the world: prospects for Ukraine |
| title_sort | state regulation of greenhouse gases emissions in the world: prospects for ukraine |
| topic | greenhouse gases allowance trading scheme for greenhouse gases carbon tax. |
| topic_facet | greenhouse gases allowance trading scheme for greenhouse gases carbon tax. парникові гази системи торгівлі дозволами на викиди парникових газів вуглецевий податок. |
| url | https://systemre.org/index.php/journal/article/view/602 |
| work_keys_str_mv | AT ivanenko stateregulationofgreenhousegasesemissionsintheworldprospectsforukraine AT sasdp stateregulationofgreenhousegasesemissionsintheworldprospectsforukraine AT ivanenko deržavneregulûvannâvikidívparnikovihgazívusvítíperspektividlâukraíni AT sasdp deržavneregulûvannâvikidívparnikovihgazívusvítíperspektividlâukraíni |