Possibilities of the introduction of electric heat-generators in district heating systems of Ukraine
This work is devoted to a detailed analysis of statistical parameters and results of the energy audits of district heating systems (DHS). Their contribution to the heat supply of urban settlements is determined. We also estimate changes in the structure of heat energy production of the DHS and the s...
Saved in:
| Date: | 2017 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine
2017
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://systemre.org/index.php/journal/article/view/630 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | System Research in Energy |
| Download file: |  |
Institution
System Research in Energy| _version_ | 1871104149792227328 |
|---|---|
| author | Derii V.O. |
| author_facet | Derii V.O. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Derii V.O.",
"institution": null
}
] |
| author_sort | Derii V.O. |
| baseUrl_str | https://systemre.org/index.php/journal/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-18T12:57:43Z |
| description | This work is devoted to a detailed analysis of statistical parameters and results of the energy audits of district heating systems (DHS). Their contribution to the heat supply of urban settlements is determined. We also estimate changes in the structure of heat energy production of the DHS and the state of their main equipment. We analyze changes in the demand for thermal energy of the DHS for the period 2005–2014 and determine their causes. |
| doi_str_mv | 10.15407/pge2017.03.050 |
| first_indexed | 2026-03-24T02:02:26Z |
| format | Article |
| fulltext |
50
Мотивація написання цієї роботи зумовле-
на можливістю застосування електричних
теплогенераторів (ЕТГ) в системах теплопо-
стачання населених пунктів для вирівнюван-
ня графіка електричних навантажень (ГЕН)
ОЕС України під час їх «нічного провалу [1,
2]. Відомо [3], що функціонування ЕТГ
неможливе без акумуляції. Відповідно до
цього, їх доцільно впроваджувати в системах
централізованого теплопостачання (СЦТ), які
мають добре розвинуті магістральні мережі і
які можливо використати для процесів акуму-
ляції. Тому, дослідження сучасного стану
основного обладнання СЦТ, визначення зру-
шень у структурі генерації теплової енергії,
встановлення тенденцій їх розвитку є акту-
альним.
Відомі роботи [4–6], в яких розглядалися
питання щодо стану теплопостачання та
обсягів виробництва теплової енергії в
Україні. Так, в роботі [4] проаналізовано
стан, в якому перебуває комплекс із забезпе-
чення споживачів тепловою енергією, наве-
дено статистичні дані щодо виробництва теп-
лоти в 2004 р. різними джерелами генеруван-
ня та видів палива, які для цього використо-
вувалися. Надано пропозиції щодо поліпшен-
ня ситуації з теплозабезпеченням України.
Роботи [5, 6] є фактично продовженням
досліджень, які виконані в [4]. В них аналізу-
ється стан виробництва і відпуску теплової
енергії всіма теплогенеруючими джерелами
України в періоди 2000–2007 рр. та 2007–
2010 рр. відповідно. У зазначених вище робо-
тах не аналізувалися детально СЦТ в розрізі
міських поселень областей України.
Відповідно, не визначено їх внесок у тепло-
постачання міст, структурні зміни у вироб-
ництві теплової енергії, які відбулися протя-
гом 2000–2014 рр., втрати при її транспорту-
ванні та стан основного обладнання, що і є
метою даної роботи. Період, за який буде
проведений аналіз, становить 10 років – з
2005 по 2014 р. (за більш пізні роки офіційна
статистична інформація відсутня). При про-
УДК 621.31 В.А. ДЕРІЙ, канд. техн. наук, ст. наук. співр.
Інститут загальної енергетики НАН України,
вул. Антоновича, 172, 03150 Київ, Україна
МОЖЛИВОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ ЕЛЕКТРИЧНИХ ТЕПЛОГЕНЕРАТОРІВ
В СИСТЕМАХ ЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ УКРАЇНИ
В роботі проведено детальний аналіз статистичних показників та результатів енерге-
тичних аудитів системам централізованого теплопостачання. Визначено їх внесок у
теплозабезпечення міських поселень. Оцінено зрушення у структурі виробництва теп-
лової енергії СЦТ. Досліджено зміни обсягів виробництва теплової енергії системами
централізованого теплопостачання протягом 2005—2014 рр. та виявлено їх причини.
Досліджено стан котлів, теплових мереж та систем розподілу теплової енергії.
К л ю ч о в і с л о в а: система централізованого теплопостачання, котли, теплові мережі,
центральні теплові пункти, теплова енергія, втрати.
© В.А. ДЕРІЙ, 2017
ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА
ТА ВИКОРИСТАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ РЕСУРСІВ
ISSN 2522-4344 (Online), ISSN 1562-8965 (Prіnt). The problems of general energy. 2017, 3(50):50-59
doi: https://doi.org/10.15407/pge2017.03.050
веденні аналізу не розглядалися тимчасово
окуповані території України.
Згідно з статистичними даними [7], вся
теплова енергія, яка виробляється в Україні і
поставляється населенню та комунально-
побутові потреби, поділена на групи по
потужностях котелень: 1) до 3 Гкал/год, 2) від
3 до 20 Гкал/год, 3) від 20 до 100 Гкал/год, 4)
більше 100 Гкал/год, 5) отримання теплової
енергії зі сторони (виробництво теплової
енергії котельними промислових та інших
підприємств). Об’єктом даного дослідження є
третя та четверта групи. Ці групи котелень
згідно з законом «Про теплопостачання» від-
носиться до СЦТ та мають у своєму складі
магістральні мережі, в яких можна акумулю-
вати теплову енергію. Зведені показники від-
носного внеску третьої у теплопостачання
міських поселень протягом 2005–2014 рр.
наведено в табл. 1.
Аналіз показників, які наведені в табл. 1,
показав, що внесок котелень даної групи в
Херсонській, Львівській та Харківській обла-
стях зменшився, а в Миколаївській, Сумській
та Тернопільській – збільшився. Найбільші
зміни відбулися у Закарпатській області, де
починаючи із 2012 р. котельні цієї групи пере-
стали функціонувати. Загалом по Україні від-
носний внесок котелень цієї групи протягом
2005–2014 рр. зменшився з 18 % до16 %.
Показники відносного внеску в теплопо-
стачання міських поселень України котелень
потужністю понад 100 Гкал/год наведені в
табл. 2. Як видно із табл. 2, внесок цієї групи
котелень в більшості областей мало зміню-
вався протягом 2005–2014 рр. Але в
Вінницькій, Волинській, Запорізькій та
Львівській областях він збільшився, а у
Тернопільській – зменшився. Найбільші
зміни відбулися у Закарпатській області, де
починаючи з 2012 р. котельні цієї групи пере-
стали функціонувати. Загалом по Україні вне-
сок цієї групи котелень за період 2005–
2014 рр. збільшився з 45,5% до 49%.
51ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2017, issue 3(50)
Можливості впровадження електричних теплогенераторів в системах централізованого теплопостачання України
Таблиця 1 – Відносний внесок котелень потужністю від 20 до 100 Гкал/год, %
52 ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2017, issue 3(50)
В.А. ДЕРІЙ
Зведені показники сумарного відносного
внеску котелень потужністю понад
20 Гкал/год (третя та четверта групи разом –
системи централізованого теплопостачання)
наведені в табл. 3. Як видно із табл. 3, в
Запорізькій, Рівненській та Сумській обла-
Таблиця 2 – Відносний внесок котелень потужністю понад 100 Гкал/год, %
Рис. 1. Залежність виробництва теплової енергії СЦТ та середньої температури
опалювального періоду по роках
стях внесок цих котелень збільшився, а у
Харківській – дещо зменшився. Збільшення
внеску цих котелень можна пояснити їх
укрупненням та зменшенням внеску помірно-
централізованого теплопостачання. Найбіль-
ші зміни відбулися у Закарпатській області, де
починаючи з 2012 р. системи централізовано-
го теплопостачання перестали функціонува-
ти. Загалом по Україні за період 2005–
2014 рр. спостерігається незначне збільшення
внеску систем централізованого теплопоста-
чання з 63 % до 65%.
Інформація про сумарне виробництво теп-
лової енергії цими групами котелень за
період 2005–2014 рр. наведена в табл. 4.
Аналіз інформації, яка наведена в табл. 4 та
на рис. 1, виявив деякі характерні закономір-
ності у виробництві теплової енергії СЦТ
областями та по країні в цілому. В період
2005–2009 рр. спостерігається різкий спад
виробництва теплової енергії СЦТ (на 22%),
хоча кількість градусо·діб при цьому збіль-
шилася тільки на 4,8 %.
На нашу думку, це зумовлено процесами
децентралізації через низьку якість послуг та
малої купівельної здатності домогосподарств.
У 2008 р. темпи децентралізації дещо спали і
після 2009 р. можна спостерігати відповідну
залежність між виробництвом кількості теп-
лової енергії та температурою зовнішнього
повітря, як це показано на рис. 2. Коефіцієнт
кореляції при цьому доволі високий і стано-
вить –0,82. Після 2012 р. спостерігається різке
зменшення виробництва теплової енергії, що
зумовлено аномально теплими опалювальни-
ми періодами 2013–2015 рр.
У процесі виконання роботи досліджувався
стан котлів. Перш за все визначалася відносна
вага котлів, вік яких перевищує 20 років.
Результати аналізу наведені на рис. 2.
Як видно із рис. 2, по Україні спостеріга-
ється тенденція зменшення частки застарілих
53ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2017, issue 3(50)
Можливості впровадження електричних теплогенераторів в системах централізованого теплопостачання України
Таблиця 3 – Відносний внесок котелень потужністю понад 20 Гкал/год
54 ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2017, issue 3(50)
В.А. ДЕРІЙ
котлів. Тобто, темпи заміни котлів дещо вищі,
ніж темпи їх старіння. Але все ще їх частка
надто висока, що є причиною високих пито-
мих витрат палива.
Аналіз систем транспортування теплової
енергії СЦТ України показав, що в переваж-
ній більшості вони є закритого типу – мереж-
на вода використовується тільки як теплоно-
сій і з теплової мережі не відбирається.
Існуючі теплові мережі в переважній більшо-
сті (більш як 85%) прокладені в непрохідних
залізобетонних каналах типу КЛ, також
частково використовується повітряна про-
кладка на високих та низьких опорах. Близько
Таблиця 4 – Виробництво теплової енергії СЦТ, тис. Гкал
Рис. 2. Відносна вага котлів, вік яких перевищує 20 років
55ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2017, issue 3(50)
Можливості впровадження електричних теплогенераторів в системах централізованого теплопостачання України
75% ізоляції теплових мереж виконано із
мінераловатних матів з покривним шаром із
руберойду або склопластику рулонного типу.
Термін експлуатації більшості теплових
мереж перевищує 20–25 років. Теплові мере-
жі є найбільш уразливою ланкою. За час екс-
плуатації теплова ізоляція мереж за рахунок
пошкоджень в інженерних мережах міста
(теплові мережі, водопровід та каналізація), а
також за рахунок природних умов неоднора-
зово затоплювалась і зволожувалась. В таких
умовах теплова ізоляція значно пошкоджена
та втратила свої ізолюючі властивості. Все це
призводить до інтенсивної корозії металу,
порушення герметичності теплопроводів і, як
наслідок, до значних втрат мережної води.
На деяких котельнях витрати підживлю-
вальної води теплових мереж в 2–3 рази пере-
вищують нормативне значення. Наслідком
такого режиму експлуатації теплових мереж є
достатньо високий рівень втрат теплової
енергії через ізоляцію теплопроводів та з
витоками, особливо в системі постачання
гарячої води [10–14].
Аналіз статистичних даних [7] показав, що
протягом 2005–2014 рр. доля ветхих та ава-
рійних ділянок теплових мереж невпинно
зростала, як це показано на рис. 3.
Станом на 2014 р. доля ветхих та аварійних
ділянок у системах теплопостачання частини
областей становила 40% і більше, як це видно
із рис. 4.
Теплопостачальні підприємства проводять
реконструкцію теплових мереж із впровад-
женням попередньо ізольованих трубопрово-
дів, але темпи заміни трубопроводів теплових
мереж менші, ніж темпи їх старіння, про що
свідчить рис. 6 та 7.
В зв’язку із неповнотою статистичних
даних (наведені тільки сумарні абсолютні
втрати, кількість теплової енергії, отриманої
зі сторони та витрати її на власні потреби для
всіх груп котелень), для визначення віднос-
них (%) втрат теплової енергії в СЦТ (котель-
ні більше 20 Гкал/год) була застосована така
методика. Відносні втрати теплової енергії δ
визначалися як відношення абсолютних втрат
теплової енергії СЦТ до величини теплової
енергії, підведеної до теплової мережі, за
формулою
(1)
де QвтСЦТ – втрати теплової енергії СЦТ;
QСЦТ – кількість теплової енергії, виробленої
СЦТ; QстСЦТ – кількість теплової енергії,
отриманої зі сторони СЦТ; QвпСЦТ – кількість
Рис. 3. Доля ветхих та аварійних ділянок теплових мереж
теплової енергії, витраченої на власні потре-
би СЦТ.
Для подальших розрахунків було прийнято
такі припущення.
1. Втрати теплової енергії в мережах
котелень, потужність яких менше, ніж
3Гкал/год, дорівнюють нулю, оскільки їх
мережі дуже короткі, або їх немає зовсім.
2. Втрати теплової енергії, витрати її на
власні потреби та кількість теплової енергії,
отриманої зі сторони, будуть розподілятися
між групами котелень (згідно з статистични-
ми даними [7]) пропорційно їх виробленої
теплової енергії. Коефіцієнт пропорційності
визначався за формулою
(2)
де Qз – загальна кількість виробленої тепло-
вої енергії всіма котельними; Q≤3 – кількість
56 ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2017, issue 3(50)
В.А. ДЕРІЙ
Рис. 4. Ветхі та аварійні ділянки теплових мереж станом на 2014 р.
Рис. 5. Відносні втрати теплової енергії в мережах
теплової енергії, виробленої котельними до
3 Гкал/год.
Кількість виробленої теплової енергії СЦТ
визначалася за формулою
QСЦТ = Q20–100 + Q≥100, (3)
де Q20–100, Q≥100 – кількість теплової енергії,
виробленої котельними потужністю 20–
100 Гкал/год та понад 100 Гкал/год.
Абсолютні втрати теплової енергії, витрати
її на власні потреби та кількість теплової
енергії, отриманої зі сторони СЦТ, визначали-
ся за такими формулами:
QвтСЦТ = Qсвт· k, (4)
QвпСЦТ = Qсвп· k, (5)
QстСЦТ = Qсст· k, (6)
де Qсвт, Qсвп, Qсст – сумарні втрати теплової
енергії, витрати її на власні потреби та кіль-
кість теплової енергії, отриманої зі сторони
(згідно з статистичними даними).
Проведені розрахунки за формулами,
наведеними вище, та аналіз результатів за
період 2005–2014 рр. встановив, що відносні
втрати в теплових мережах невпинно зроста-
ли, як це видно із рис. 5, де для прикладу
показані тенденції їх зміни загалом по
Україні та для міста Києва.
Щодо величин відносних втрат теплової
енергії необхідно відзначити таке.
Більшість СЦТ та споживачів не мають
лічильників теплової енергії, тому визначи-
ти фактичні втрати теплової енергії пробле-
матично. Теплопостачальні підприємства
звітували розрахунковими втратами, які
дуже часто не перевищували нормативну
величину. Але ряд проведених енергетич-
них аудитів [10–14] показав, що фактична
величина відносних втрат більша норматив-
них і становить 16–22%. При цьому розпо-
діл втрат такий:
– магістральні мережі – 5–7%;
– розподільчі мережі – 11–15%.
У зв’язку із незадовільним станом тепло-
вих мереж для забезпечення необхідного
рівня надійності більшість теплопостачаль-
них підприємств змінило проектні темпера-
турні графіки 150/70 °С на графіки із менши-
ми максимальними температурами. Так, для
системи теплопостачання м. Києва прийня-
тий новий температурний графік 120/70 °С, а
в м. Харкові ТЕЦ-5 та котельня № 5 працю-
ють за температурним графіком 124/61 °С, а
ТЕЦ-3 та котельні № 4 та № 6 працюють за
температурним графіком 118/59 °С. Для ком-
пенсації зменшення вихідної потужності
котелень при нових температурних графіках
диспетчери збільшують витрати теплоносія.
Регулювання подачі теплової енергії спожи-
вачам в СЦТ при цьому перетворюється із
якісного (за рахунок зміни температури теп-
лоносія в подавальному трубопроводі) в якіс-
но-кількісне (змінюються температура та
витрати теплоносія). А враховуючи те, що
мережні насоси не мають перетворювачів
частоти для регулювання їх продуктивності,
то це призводить до перевитрат на 15–20%
електроенергії.
Центральні теплові пункти (ЦТП) теж
мають низку проблем, які знижують ефектив-
ність їх використання. В більшості їх системи
постачання гарячої води (ГВП) працюють без
використання акумуляторних баків. Такий
режим роботи призводить до підвищеної
нестабільності роботи джерел теплової енер-
гії та періодичних коливань протягом доби
потужності в системі опалення мікрорайону.
Демонтовані та виведені з експлуатації майже
90% [11] рециркуляційних трубопроводів
системи гарячого водопостачання. Наслідком
такого режиму функціонування ГВП являють-
ся невиправдані скидання споживачами води
з системи ГВП у каналізацію, внаслідок чого
спостерігаються підвищені втрати теплової
енергії. Строк служби водопідігрівачів біль-
шості ЦТП практично вичерпано (термін екс-
плуатації коливається від 15 до 25 років).
Поряд з пластинчастими водопідігрівачами в
експлуатації знаходяться застарілі кожухо-
трубні підігрівачі. Змінний характер гарячого
57ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2017, issue 3(50)
Можливості впровадження електричних теплогенераторів в системах централізованого теплопостачання України
теплопостачання з глибокими нічними прова-
лами призводить до необхідності частого від-
ключення водопідігрівачів (за відсутності
баків-акумуляторів), внаслідок чого порушу-
ється герметизація пластин та з’являється
необхідність у частому поточному ремонті
обладнання. Практично вся регулююча арма-
тура знаходиться у не робочому стані, фізич-
но та морально застаріла і потребує заміни.
ЦТП оснащені застарілими засобами автома-
тизації і контролю та електричними виконав-
чими механізмами. Системи регулювання
температури гарячої води та витрат теплоно-
сія в системі опалювання як правило не пра-
цюють [11]. В багатьох ЦТП відсутні засоби
обліку відпущеної та спожитої теплової енер-
гії, пристрої оперативного диспетчерського
контрою та управління.
ВИСНОВКИ
1. Аналіз статистичних даних показав,
що внесок СЦТ у теплопостачання міських
поселень України станом на 2014 р. становить
близько 65 %.
2. Встановлено, що протягом 2005–
2014 рр. відбулися незначні зрушення у
структурі виробництва теплової енергії СЦТ
– внесок котелень потужністю 20–100 кал/год
у виробництво теплової енергії дещо змен-
шився, котелень потужністю понад
100 Гкал/год – збільшився. Різке зменшення
виробництва та споживання теплової енергії в
період 2005–2009 рр. зумовлене процесами
децентралізації, а в період 2012–2014 рр. –
аномально теплими зимовими періодами.
3. Виявлено, що відносна вага котлів, вік
яких перевищує 20 років, протягом 2006–
2014 рр. зменшилася від 27,9% до 22,2%. Це
свідчить про те, що темпи оновлення котлів
вищі, ніж темпи їх старіння.
4. Показано, що протягом 2005–2014 рр.
доля ветхих та аварійних ділянок теплових
мереж невпинно зростала, станом на 2014 р. в
СЦТ частини областей вона становила 40% і
більше. Реальні відносні втрати теплової
енергії в мережах становлять 16–22%. В
системах розподілу теплової енергії (цент-
ральні теплопункти, теплорозподільчі станції,
бойлерні) більшість обладнання відпрацюва-
ло свій ресурс і функціонує вкрай неефектив-
но.
5. Проведені дослідження СЦТ показали,
що хоча ступінь зносу основного їх обладнан-
ня велика, але все ж не є критичною. Тому
впроваджувати ЕТГ в СЦТ для регулювання
навантаження енергосистеми можливо і
доцільно. Згідно з експертною оцінкою потен-
ціал використання мереж СЦТ для акумуляції
в них теплової енергії буде меншим на 25–
35%, ніж у нових.
1. Кулик М.М. Співставний аналіз техніко-
економічних характеристик Канівської ГАЕС
та комплексу споживачів-регуляторів для
покриття графіків електричних навантажень.
Проблеми загальної енергетики. 2014.
Вип. 4 (39). С. 5—10.
2. Кулик М.М. Техніко-економічні аспекти
використання споживачів-регуляторів у систе-
мах автоматичного регулювання частотою і
потужністю. Проблеми загальної енергетики.
2015. Вип. 1(40). С. 20—28.
https://doi.org/10.15407/pge2015.01.020
3. Дерій В.О. Потенціал акумуляції енергії в
теплових мережах. Проблеми загальної енерге-
тики. 2014. № 4 (39). С. 29—33.
4. Кулик М.М., Куц Г.О., Білодід В.Д. Аналіз
стану розвитку систем теплопостачання в
Україні. Проблеми загальної енергетики. 2006.
№ 2 (14). С. 13—24.
5. Куц Г.О. Аналіз стану розвитку теплоге-
неруючих джерел теплопостачання в Україні за
2000 – 2007 роки. Проблеми загальної енерге-
тики. 2010. № 2 (22). С. 31—38.
6. Білодід В.Д., Куц Г.О. Аналіз стану
систем теплопостчання України та теплогене-
руючих джерел за 2000 – 2010 роки. Проблеми
загальної енергетики. 2012. № 4 (31). С. 29—
37.
7. Про основні показники роботи опалю-
вальних котелень і теплових мереж в Україні:
статистичні бюлетені за 2005‒2014 рр. К:
Державна служба статистики України.
8. Heat district network Vinnytsia.
Identification mission. SECO State Secretariat for
58 ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2017, issue 3(50)
В.А. ДЕРІЙ
Economic Affairs Effingerstrasse 31 CH-3003
Bern, October 2010.
9. European Bank for Reconstruction and
Development Ukraine District Heating Project
Preparation Framework Feasibility Study For
Ternopil District Heating – TCS ID: 32275 August
2011.
10. Звіт з енергетичного аудиту мереж систе-
ми централізованого теплопостачання
м. Івано-Франківська. К: Агентство з раціо-
нального використання енергії та екології,
2007.
11. Звіт з енергетичного аудиту систем розпо-
ділу теплової енергії м. Харкова. К: Агентство
з раціонального використання енергії та еколо-
гії, 2003.
12. Звіт з енергетичного аудиту магістральних
мереж системи централізованого теплопоста-
чання КП "ХТМ". К: Агентство з раціонально-
го використання енергії та екології, 2008.
13. Звіт з енергетичного аудиту мереж систе-
ми централізованого теплопостачання КП РМР
«Теплотранссервіс» ТА КТП РМР
«Комуненергія», м. Рівне. К: Агентство з
раціонального використання енергії та еколо-
гії, 2008.
14. Загальний висновок енергетичного аудиту
системи централізованого теплопостачання м.
Звенигородка . К: Агентство з раціонального
використання енергії та екології, 2010.
Надійшла до редколегії 06.09.2017.
59ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2017, issue 3(50)
Можливості впровадження електричних теплогенераторів в системах централізованого теплопостачання України
|
| id | systemreorg-article-630 |
| institution | System Research in Energy |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-19T01:19:30Z |
| publishDate | 2017 |
| publisher | General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | systemreorg/c2/769e12abe71123913c046ea3307f4cc2.pdf |
| spelling | systemreorg-article-6302026-07-18T12:57:43Z Possibilities of the introduction of electric heat-generators in district heating systems of Ukraine Можливості впровадження електричних теплогенераторів в системах централізованого теплопостачання України Derii V.O. centralized heat supply system, boilers, heat networks, central heating points, thermal energy, losses. система централізованого теплопостачання, котли, теплові мережі, центральні теплові пункти, теплова енергія, втрати. This work is devoted to a detailed analysis of statistical parameters and results of the energy audits of district heating systems (DHS). Their contribution to the heat supply of urban settlements is determined. We also estimate changes in the structure of heat energy production of the DHS and the state of their main equipment. We analyze changes in the demand for thermal energy of the DHS for the period 2005–2014 and determine their causes. У роботі проведено детальний аналіз статистичних показників та результатів енергетичних аудитів системам централізованого теплопостачання (СЦТ). Визначено їх внесок у теплозабезпечення міських поселень. Оцінено зрушення у структурі виробництва теплової енергії СЦТ та стан їх основного обладнання. Досліджено зміни попиту на теплову енергію СЦТ протягом 2005–2014 рр. та виявлено їх причини. General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2017-10-17 Article Article application/pdf https://systemre.org/index.php/journal/article/view/630 10.15407/pge2017.03.050 System Research in Energy; No. 3 (50) (2017): The Problems of General Energy; 50-59 Системні дослідження в енергетиці; № 3 (50) (2017): Проблеми загальної енергетики; 50-59 2786-7102 2786-7633 uk https://systemre.org/index.php/journal/article/view/630/549 Copyright (c) 2017 Derii V.O. https://creativecommons.org/publicdomain/zero/1.0 |
| spellingShingle | centralized heat supply system boilers heat networks central heating points thermal energy losses. Derii V.O. Possibilities of the introduction of electric heat-generators in district heating systems of Ukraine |
| title | Possibilities of the introduction of electric heat-generators in district heating systems of Ukraine |
| title_alt | Можливості впровадження електричних теплогенераторів в системах централізованого теплопостачання України |
| title_full | Possibilities of the introduction of electric heat-generators in district heating systems of Ukraine |
| title_fullStr | Possibilities of the introduction of electric heat-generators in district heating systems of Ukraine |
| title_full_unstemmed | Possibilities of the introduction of electric heat-generators in district heating systems of Ukraine |
| title_short | Possibilities of the introduction of electric heat-generators in district heating systems of Ukraine |
| title_sort | possibilities of the introduction of electric heat-generators in district heating systems of ukraine |
| topic | centralized heat supply system boilers heat networks central heating points thermal energy losses. |
| topic_facet | centralized heat supply system boilers heat networks central heating points thermal energy losses. система централізованого теплопостачання котли теплові мережі центральні теплові пункти теплова енергія втрати. |
| url | https://systemre.org/index.php/journal/article/view/630 |
| work_keys_str_mv | AT deriivo possibilitiesoftheintroductionofelectricheatgeneratorsindistrictheatingsystemsofukraine AT deriivo možlivostívprovadžennâelektričnihteplogeneratorívvsistemahcentralízovanogoteplopostačannâukraíni |