Assessment of critical scenarios on the receipt of investments for the development of Ukrainian generating capacities

We analyze the existing plans and programs for the development of generating capacities of the Ukrainian UPS and, on this basis, form the variants of prospects of their implementation depending on the amount of financing. Scenario calculations of the prospective structure of generating capacities of...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2017
Автор:	Nechaieva T.P.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2017
Теми:	investment structure of generating capacity United Power System.
Онлайн доступ:	https://systemre.org/index.php/journal/article/view/638
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	System Research in Energy
Завантажити файл:

Репозитарії

System Research in Energy

_version_	1871104155380088832
author	Nechaieva T.P.
author_facet	Nechaieva T.P.
author_institution_txt_mv	[ { "author": "Nechaieva T.P.", "institution": null } ]
author_sort	Nechaieva T.P.
baseUrl_str	https://systemre.org/index.php/journal/oai
collection	OJS
datestamp_date	2026-07-18T12:57:43Z
description	We analyze the existing plans and programs for the development of generating capacities of the Ukrainian UPS and, on this basis, form the variants of prospects of their implementation depending on the amount of financing. Scenario calculations of the prospective structure of generating capacities of the Ukrainian UPS and the characteristics of its operation have shown that improper investments in the development of generating capacities can lead to the collapse of the Ukrainian power system already after 2030, when the large-scale decommissioning of existing capacities will begin even despite their life extention. For sustainable, environmentally acceptable operation of the energy system, it is necessary to solve the problem of finding sources of investment in the industry in the near future, especially for the implementation of high-capital intensive and large-scale projects with a long period of implementation, such as the construction of new nuclear&nbsp; and pumped storage power plants.
doi_str_mv	10.15407/pge2017.04.005
first_indexed	2026-03-24T02:02:28Z
format	Article
fulltext	Проведено аналіз існуючих планів та програм щодо розвитку генеруючих потужностей ОЕС України, на підставі яких сформовано варіанти перспектив їх реалізації в залежно- сті від обсягів фінансування. Сценарні розрахунки перспективної структури генерую- чих потужностей ОЕС України та показників її функціонування показали, що неналежне інвестування у розвиток генеруючих потужностей може призвести до колапсу електро- енергетичної системи України вже після 2030 року, коли почнеться широкомасштабне виведення з експлуатації існуючих потужностей ОЕС навіть при продовженні їх ресур- су. Для стійкої екологічно-прийнятної роботи енергосистеми необхідно вже найближ- чим часом вирішувати проблему пошуку джерел надходжень інвестицій у галузь, особ- ливо для реалізації таких висококапіталоємних та масштабних проектів з тривалим терміном реалізації, як будівництво нових АЕС та ГАЕС. К л ю ч о в і с л о в а: інвестиції, структура генеруючих потужностей, Об’єднана енерге- тична система. 5 Виконання заходів для реалізації страте- гічних цілей у сфері генерації електроенер- гії, зафіксованих в Енергетичній стратегії України у період до 2035 року [1], з подо- вження терміну експлуатації АЕС та ТЕС, прийняття рішень щодо будівництва нових генеруючих потужностей на заміну тих, що будуть виведені з експлуатації після 2025– 2030 років, невизначеність щодо подальшо- го розвитку атомної та теплової енергетики, виконання прийнятих перспективних еколо- гічних зобов’язань потребує вирішення питання щодо їх фінансування. Генеруючі потужності теплових електростанцій, які є важливою складовою Об’єднаної енергоси- стеми (ОЕС) країни для забезпечення її маневреності, побудовані у 1960–1970 роках, практично повністю вичерпали свій експлуатаційний ресурс − з 97 енергоблоків 82 блоки перетнули межу паркового ресурсу у 200–220 тис. годин, з них 18 енергоблоків загальною потужністю 3,3 ГВт перевищили граничний термін експлуатації у 300 тис. годин. Атомна енергетика, що в останні роки забезпечує більш ніж половину генера- ції електроенергії, також наближається до вичерпання свого проектного ресурсу екс- плуатації – 7 енергоблоків АЕС вже досягли межі проектного терміну експлуатації і отримали дозвіл на продовження їх роботи, два блоки потребують найближчим часом прийняття відповідних рішень з подовження їх ресурсу. Високоманеврові гідроенерге- тичні потужності мають лише 11% в струк- турі ОЕС України, що є недостатнім для забезпечення регулювання частоти та УДК 621.311.001.57: 330.322.053.3 Т.П. НЕЧАЄВА, канд. техн. наук Інститут загальної енергетики НАН України, вул. Антоновича, 172, м. Київ, 03150, Україна ОЦІНКА КРИТИЧНИХ СЦЕНАРІЇВ ЩОДО НАДХОДЖЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙ У РОЗВИТОК ОБ’ЄКТІВ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ © Т.П. НЕЧАЄВА, 2017 СИСТЕМНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА КОМПЛЕКСНІ ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ ISSN 2522-4344 (Online), ISSN 1562-8965 (Prіnt). The problems of general energy. 2017, 4(51): 5-14 doi: https://doi.org/10.15407/pge2017.04.005 потужності в енергосистемі. Це потребує подальшого освоєння їх потенціалу за раху- нок нового будівництва. Неналежне фінан- сування оновлення генеруючих потужно- стей, невизначеність з напрямами розвитку та невідповідність зростаючим екологічним вимогам можуть погіршити стан електро- енергетичної галузі, який за індикатором енергетичної безпеки щодо зносу основних виробничих фондів підприємств паливно- енергетичного комплексу сягає небезпечно- го і навіть критичного. Тому метою статті є оцінка розвитку струк- тури генеруючих потужностей ОЕС України за критичними сценаріями щодо надходження інвестицій згідно з існуючими планами та програм з оновлення електроенергетичних об’єктів. При формуванні сценарних припущень щодо майбутніх умов функціонування та роз- витку електроенергетики було враховано вплив таких чинників: – прогнози щодо перспективного попиту на електричну енергію; – міжнародні зобов’язання України в галузі електроенергетики та навколишнього середо- вища; – поточні тенденції та плани розвитку гене- руючих потужностей. При визначенні перспективної структури генеруючих потужностей ОЕС України було використано прогноз опиту на електричну енергію, розроблений в Інституті загальної енергетики НАН України (табл. 1). З огляду на те, що експорт електроенергії у 2015 та у 2016 роках становив 3,6 млрд кВт·год та 4 млрд кВт·год відповідно, прогноз обсягу експорту електроенергії у 2020 році зменшено до 7 млрд кВт·год. Відповідно до Протоколу про приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства, з 1 січня 2018 року всі великі теплоенергетичні уста- новки на органічному паливі мають відпові- дати вимогам Директива 2001/80/ЄC щодо вмісту таких забруднюючих речовин, як діоксиду сірки, оксидів азоту та пилу, що закріплено наказом Мінприроди від 22.10.2008 № 541. Враховуючи те, що на великих вугільних теплових електростан- ціях ОЕС України встановлено лише уста- новки пилоочищення димових газів та прак- тично відсутні засоби їх очистки від оксидів сірки та азоту, для досягнення директивних вимог концентрацію забруднюючих речовин у димових газах ТЕС необхідно знизити у декілька разів. Враховуючи високу вартість таких установок, відсутність вітчизняного досвіду їх експлуатації та обмежений термін виконання вимог Директиви 2001/80/ЄC, своєчасне їх досягнення практично вияви- лось неможливим. Це зумовило розробку Національного плану скорочення викидів від великих спалювальних установок (НПСВ), який було схвалено урядом у листопаді 2017 року [3]. У НПСВ передбаче- но поступове скорочення викидів діоксиду сірки, оксидів азоту та пилу від існуючих великих спалювальних установок, які включені до цього плану, з досягненням вимог нової Директиви 2010/75/ЄС про про- мислові викиди після завершення терміну 6 ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2017, issue 4(51) Т.П. НЕЧАЄВА Таблиця 1 – Прогноз попиту на електроенергію до 2040 року, млрд кВт·год [2] дії цього плану без проміжного виконання Директиви 2001/80/ЄC. До Національного плану скорочення викидів включено 90 великих спалювальних установок загальною номінальною тепло- вою потужністю 64,8 ГВт, з них 63 енерго- блоки ТЕС генеруючих компаній загальною електричною потужністю 16,7 ГВт, на яких планується забезпечити скорочення викидів забруднюючих речовин шляхом впровад- ження відповідних технічних заходів. Для інших спалювальних установок, які не включено до НПСВ, термін експлуатації з 01.01.2018 р. обмежується 20 тис. або 40 тис. годин, після чого вони мають бути виве- дені з експлуатації або замінені на нові спа- лювальні установки, які задовольняють вимогам Директиви 2010/75/ЄС. Так, до 31 грудня 2023 року планується вивести з екс- плуатації 7 вугільних енергоблоків загаль- ною електричною потужністю 1,2 ГВт, для яких буде встановлено обмежений час робо- ти протягом 20 000 годин [4]. Для інших 20 вугільних енергоблоків загальною електрич- ною потужністю 4 ГВт та 5,4 ГВт газомазут- них енергоблоків ТЕС встановлюється обмежений час експлуатації у 40 000 годин до 31 грудня 2033 року. Обсяг інвестицій, необхідних на впровад- ження екологічних заходів для виконання Нацплану, оцінюються у 6,5 млрд євро (близь- ко 200 млрд грн) [5], а загальне фінансування у модернізацію потужностей у 23,6 млрд євро [6]. При цьому джерела фінансування, врахо- вуючи новий план реконструкції та модерні- зації і порядок розрахунків у новій моделі ринку електроенергії, не визначені. Наразі пропонується передбачити фінансування заходів у рамках НПСВ від інвестиційних урядових програм, власних коштів підпри- ємств, коштів екологічного податку та міжна- родної фінансової та технічної допомоги. Подовження ресурсу теплоенергетичних потужностей за рахунок реконструкції та модернізації зі встановленням пилогазоочис- ного обладнання та обсяги їх фінансування було визначено Планом реконструкції та модернізації теплоелектростанцій і тепло- електроцентралей у період до 2020 року, схва- леним Розпорядженням Кабінету Міністрів України (КМУ) від 08.09.2004 № 648-р із змі- нами, внесеними згідно з Розпорядженням КМУ від 18.06.2008 № 850-р. Для реалізації цього плану Міністерство палива та енергети- ки України наказом від 24.05.2006 № 183 затвердило порядок підготовки та фінансуван- ня проектів реконструкції та модернізації теп- лових електростанцій, яким передбачено механізм встановлення інвестиційної надбав- ки до тарифу відпуску електричної енергії генеруючої компанії, необхідної для повернен- ня коштів, залучених для фінансування цих проектів. Цим порядком визначено, що фінан- сування проектів реконструкції та модерніза- ції теплових електростанцій здійснюється за умови залучення енергогенеруючими компа- ніями кредитів або інвестицій. Повернення кредитів або інвестицій забезпечується: – не більше ніж на 80% за рахунок коштів інвестиційної складової до тарифу на елек- тричну енергію енергогенеруючої компанії і не менше ніж на 20% за рахунок власних кош- тів енергогенеруючої компанії на реалізацію проекту; – не більше ніж на 95% за рахунок коштів інвестиційної складової для екологічної скла- дової проекту для фінансування обладнання для очищення відхідних димових газів від забруднюючих речовин та роботи, пов’язані з його встановленням або реконструкцією. Фінансування заходів з реконструкції та модернізації за рахунок інвестиційної складо- вої у тарифі на електроенергію теплових електростанцій, працюючих за ціновими заявками, з 2014 року, зважаючи на необхід- ність стабілізації фінансово-економічного стану підприємств галузі, перегляду механіз- му фінансування інвестиційних проектів було призупинено і поновлено лише у 2017 році з актуалізацією Плану реконструкції та модер- нізації теплоелектростанцій і теплоелектро- централей для можливості подальшої реаліза- ції проектів, які необхідно завершити за раху- нок механізму нарахування інвестиційної 7ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2017, issue 4(51) Оцінка критичних сценаріїв щодо надходження інвестицій в розвиток об’єктів електроенергетики України складової, до початку дії нової моделі ринку. Це сповільнило темпи реалізації планів з реконструкції та модернізації. З 2008 по 2015 роки технічне переосна- щення та реконструкцію з подовженням тер- міну експлуатації на 15–20 років пройшли 21 енергоблоки ТЕС загальною потужністю 5,26 ГВт, при цьому заміну або масштабну реконструкцію пиловловлювачів було прове- дено лише на 20 вугільних енергоблоках ТЕС з 89 існуючих. Решта блоків підтримується в працездатному стані за рахунок капітальних та поточних ремонтів, що ставить під загрозу можливість їх подальшої експлуатації без проведення реконструкції. Через важкий фінансовий стан енергокомпаній та необхід- ність забезпечувати енергобезпеку країни українська теплоенергетика за ці роки фак- тично не змогла побудувати жодної високо- ефективної установки газоочищення. Кардинальне оновлення проведено лише на двох енергоблоках – № 4 Старобешівської ТЕС з заміною котлоагрегату на котлоагрегат за технологією циркулюючого киплячого шару (ЦКШ) та №8 Зміївської ТЕС з пере- обладнання топки на топку аркового типу. За рахунок діючого механізму нарахування інвестиційної складової у оновленому плані реконструкції та модернізації теплоелектро- станцій і теплоелектроцентралей [7] передба- чається закінчити реалізацію проектів рекон- струкції шести енергоблоків загальною потужністю 1,7 ГВт, зі збільшенням їх потуж- ності на 103 МВт. Також заплановано добуду- вати два блоки з котлами за технологією ЦКШ по 330 МВт на Слов’янській ТЕС та сіркоо- чисні установки на енергоблоках № 2 Трипільської та № 1 Зміївської ТЕС. Загалом заплановано провести реконструкцію на 10 ГВт потужностей ТЕС. За рахунок інших механізмів фінансування заплановано реалі- зувати перспективні проекти реконструкції та модернізації 34 енергоблоків ТЕС загальною потужністю 8,4 ГВт зі збільшенням потужно- сті на 537 МВт. Також заплановано будівницт- во групових сіркоочисних установок енерго- блоків № 3-4 Трипільської ТЕС та № 1-4 Вуглегірської ТЕС. На блоці № 4 Трипільської ТЕС заплановано встановлення азотоочисної установки, на Миронівській ТЕС − комплекс- ного пилогазоочисного обладнання. Також передбачено провести реконструкцію облад- нання 13 ТЕЦ загальною електричною потуж- ністю 2,2 ГВт, з них 1 ГВт вугільних, зі збіль- шенням потужності на 0,6 ГВт. Атомні потужності ОЕС України також потребують належного фінансування для реа- лізації заходів щодо подовження їх експлуата- ційного ресурсу. Крім того, перед атомною енергетикою наразі постає нагальне питання прийняття рішень щодо заміщення потужно- стей, які будуть виводитися після 2030 року, що потребує пошуку як постачальників обладнання, так і джерел фінансування. Невчасне вирішення цієї проблеми також приведе до втрати значної частини генерації електроенергії. З 15 діючих атомних енергоблоків сім енергоблоків вже досягли 30-ти річного про- ектного терміну експлуатації, який для п’яти енергоблоків потужністю 5 ГВт було подо- вжено на 10 років, для двох потужністю 0,84 ГВт − на 20 років. Для ще двох енерго- блоків у кінці 2017 − початку 2018 років має бути прийнято рішення щодо подовження їх проектного терміну експлуатації. При продов- женні терміну експлуатації атомних енерго- блоків на 20 років до 2040 року в роботі зали- шиться 3 з 15 діючих енергоблоків. Нове будівництво атомних блоків перед- бачено лише на майданчику недобудованих енергоблоків №3, 4 Хмельницької АЕС (ХАЕС), готовність будівельних конструкцій яких оцінюється у 73% та 28% відповідно. Розрив угоди про добудову блоків ХАЕС з російською стороною у 2016 році зумовив пошук як нових постачальників обладнання, так і джерел їх інвестування. В ролі альтерна- тивного постачальника реакторної технології і устаткування ВВЕР, який зміг би забезпечи- ти завершення будівництва енергоблоків № 3 та № 4 ХАЕС в короткі терміни та при мінімі- зації витрат, розглядається європейський постачальник чеської компанії «SKODA JS 8 ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2017, issue 4(51) Т.П. НЕЧАЄВА a.s.» [8]. Кошти для фінансування будівництва енергоблоків передбачається отримати за рахунок експорту електричної енергії до країн Європейського Союзу за рахунок реалізації пілотного проекту «Енергетичний міст «Україна — Європейський Союз» [9]. Гідроенергетика відіграє винятково важли- ву роль у функціонуванні української енерго- системи, оскільки ГЕС і ГАЕС є фактично єдиним джерелом її пікових потужностей, крім того, гідроакумулюючі електростанції роблять внесок у згладжування нічних «про- валів» споживання електроенергії. Розвиток гідроенергетичних потужностей закладено у Програмі розвитку гідроенергетики на період до 2026 року, схваленій розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 р. № 552-р [10]. Протягом найближчих десяти років очікується значне збільшення гідроенергетичних потужностей – потужність ГЕС збільшиться за рахунок реконструкції та нового будівництва на 775 МВт, на ГАЕС очі- кується введення 2,9 ГВт нових потужностей. Збільшення потужності ГЕС планується досягти за рахунок реконструкції діючих електростанцій (загалом 135 МВт), а також нового будівництва на Каховській ГЕС-2 (250 МВт) і верхньодністровських ГЕС (390 МВт). Збільшення потужності ГАЕС планується досягти за рахунок добудови Дністровської ГАЕС (1296 МВт) і Ташлицької ГАЕС (604 МВт), а також будівництва Канівської ГАЕС (1000 МВт). Загалом, згідно з проектом НЕК «Укренерго» плану розвитку ОЕС України на 2017–2026 роки [11], для розвитку генерую- чих потужностей у найближче десятиріччя очікується потреба у 404,1 млрд грн, в тому числі більшу половину інвестицій 227 млрд грн потрібно вкласти у найближчі три роки. Особливостями інвестування гене- руючих потужностей є переважне надходжен- ня інвестицій за рахунок кредитних коштів. Постійний зсув у часі запланованих захо- дів, що спостерігається останніми роками, невирішеність питання джерел їх фінансуван- ня, особливо після впровадження нового ринку електроенергії, може призвести до невиконання прийнятих зобов’язань, накла- дання значних штрафних санкцій, неможли- вості працювати на об’єднаному ринку елек- троенергії і втрати значної частини потужно- стей вже з 2030 року після завершення кінце- вого терміну їх експлуатації. Виходячи з визначених у програмі розвит- ку гідроенергетики заходів та перспектив реа- лізації проектів будівництва нових потужно- стей, для оцінки критичних сценаріїв розроб- лено такі варіанти реалізації проектів будів- ництва гідроакумулюючих потужностей. 1. Будівництво другої черги Дністровської та Ташлицької ГАЕС – всього 475 МВт. 2. Будівництво другої та третьої черги Дністровської та Ташлицької ГАЕС – всього 1900 ГВт. 3. Будівництво другої та третьої черги Дністровської та Ташлицької ГАЕС (1900 ГВт) та Канівської ГАЕС потужністю 1000 МВт. Як варіанти збільшення потужності ГЕС розглядається або тільки реконструкція дію- чих електростанцій (135 МВт), або рекон- струкція діючих електростанцій та нове будівництво (всього 775 МВт). Одним із найбільш проблемних питань є оцінка перспектив розвитку таких потужно- стей на відновлюваних джерелах енергії (ВДЕ), як ВЕС та СЕС, з нестабільними обся- гами генерації, що збільшує вимоги щодо можливостей первинного регулювання та маневрених можливостей енергосистеми для компенсації коливань та змін їх потужності. Проектом плану розвитку ОЕС України у період до 2026 року планується підключити до енергосистеми 4,5 ГВт потужностей на відновлюваних джерелах енергії [12], з них 2,7 ГВт ВЕС та 1,6 ГВт СЕС. З огляду на реальні темпи впровадження потужностей на ВЕС і СЕС в енергосистемі, поступове зни- ження «зеленого» тарифу та його невизначе- ність після 2030 року, зростання вимог щодо прогнозованості участі ВЕС і СЕС у покритті графіків навантажень та умов їх приєднання до енергомережі, скорочення місць розміщен- 9ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2017, issue 4(51) Оцінка критичних сценаріїв щодо надходження інвестицій в розвиток об’єктів електроенергетики України 10 ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2017, issue 4(51) Т.П. НЕЧАЄВА Таблиця 2 – Показники розвитку структури генеруючих потужностей у перспективі до 2040 року для сценарію №1 ня з високою ефективністю їх роботи, можна очікувати на значно нижчі темпи впроваджен- ня означених технологій. З урахуванням цього, був розроблений прогноз більш помір- ного темпу зростання потужностей ВЕС та СЕС, за яким їх встановлена потужність у 2030 році становитиме 3,5 ГВт, а у 2040 досягне 4,7 ГВт. Прогнози щодо розвитку електроенергетики країни сформовано залежно від сценаріїв обся- гу реалізації планів щодо оновлення та нового будівництва генеруючих потужностей та відпо- відного обсягу фінансування таких заходів. У табл. 2 наведено розрахунки показників прогнозної структури генеруючих потужностей ОЕС для сценарію №1 реалізації тільки існуючих проектів згідно з розробленими планами, а саме: – оновленого плану реконструкції та модернізації теплоелектростанцій і тепло- електроцентралей; – кардинальної реконструкції вугільних енергоблоків з подовженням їх терміну екс- плуатації до 30 років не передбачається, а існуючі потужності будуть поступово виводи- тися з експлуатації; – реконструкції ГЕС та будівництва двох гідроагрегатів на Дністровській та Ташлиць- кій ГАЕС; – подовження терміну експлуатації існую- чих атомних блоків на 20 років та добудови двох блоків одиничною потужністю 1 ГВт у 2024–2026 роках; – відсутністю будівництва нових блоків ТЕС; – залучення до роботи 3,8 ГВт потужно- стей існуючих газомазутних енергоблоків. Як видно з табл. 2, в разі відсутності фінан- сування у нове будівництво ТЕС та АЕС, нестача електроенергії для покриття внутрі- шнього попиту споживачів на рівні 2035 року становитиме 23 млрд кВт·год, на рівні 2040 року – 103,8 млрд кВт·год. Це зумовлено як зняттям з експлуатації енергоблоків АЕС, які пропрацювали 20-річний понадпроектний термін, так і виведенням з роботи вугільних енергоблоків ТЕС, які вичерпали свій гранич- ний термін експлуатації. В цьому випадку інвестиції спрямовуються тільки на рекон- струкцію існуючих потужностей ТЕС з метою подовження їх ресурсу згідно з оновленим планом реконструкції та модернізації та впро- вадження нових потужностей ТЕЦ та на ВДЕ. За таких умов функціонування генеруючих потужностей ОЕС не відповідає прийнятим екологічним зобов’язанням згідно з НПСВ. Такий сценарій, звичайно, є найбільш критич- ним для розвитку ОЕС України, що не забез- печує її стійкості та відповідності до зростаю- чої потреби в електроенергії. Тому у сценарії №2 розглядається замі- щення після 2030 року вибуваючих потужно- стей ТЕС і АЕС парогазовими установками (табл. 3), які мають невеликі питомі капіта- ловкладення. Такий напрямок розвитку гене- руючих потужностей приведе до значного зростання потреби у природному газі, який доведеться імпортувати, що значно підви- щить рівень енергетичної залежності від 11ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2017, issue 4(51) Оцінка критичних сценаріїв щодо надходження інвестицій в розвиток об’єктів електроенергетики України Таблиця 3 – Показники розвитку структури генеруючих потужностей у перспективі до 2040 року за сценарієм №2 цього виду енергоресурсу. До того ж функ- ціонування такої структури генеруючих потужностей не задовольняє екологічним вимогам. У сценарії №3 розглядається виконання заходів з реалізації Національного плану ско- рочення викидів від великих спалювальних установок – кардинальної реконструкції існуючих вугільних потужностей з установ- кою систем пилогазоочищення і подовженням їх ресурсу до 30 років, будівництва нових чистих вугільних енергоблоків, реалізації проектів будівництва другої та третьої черг Дністровської та Ташлицької ГАЕС зі збіль- шенням потужності на 1,9 ГВт та введення 8 ГВт нових потужностей АЕС на заміну тих, що вибувають (табл. 4). При цьому потреба у інвестиціях значно зростає, що зумовлено високою капіталоєм- ністю нових вугільних та атомних потужно- стей. У сценарії №4, крім проектів будівництва другої та третьої черг Дністровської та Ташлицької ГАЕС, також передбачено будів- ництво Канівської ГАЕС зі збільшенням загальної встановленої потужності ГАЕС на 2,9 ГВт, будівництво 640 МВт нових ГЕС та введення 11 ГВт нових потужностей АЕС на заміну тих, що вибувають (табл. 5). Реалізація цього сценарію приводить до найбільшого скорочення споживання органіч- ного палива і, відповідно, зменшення викидів забруднюючих речовин та парникових газів при збільшенні обсягу фінансування на 30% порівняно з коштами, необхідними для реалі- зації сценарію №3. 12 ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2017, issue 4(51) Т.П. НЕЧАЄВА Таблиця 4 – Показники розвитку структури генеруючих потужностей за сценарієм №3 ВИСНОВКИ 1. Стан електроенергетики країни за інди- катором енергетичної безпеки щодо зносу основних виробничих фондів, який характе- ризується значною зношеністю та моральною застарілістю, досяг небезпечного рівня. При цьому питання щодо обсягів та джерел інве- стицій в оновлення та заміщення потужно- стей не вирішено, що ставить під загрозу подальший стійкий розвиток електроенерге- тики країни. 2. Результати проведених оцінок показали, що недостатнє інвестування у розвиток елек- троенергетичних потужностей може привести до колапсу енергетичної системи України вже після 2030 року, коли почнеться широкомас- штабне виведення з експлуатації існуючих генеруючих потужностей ОЕС навіть при продовженні їх ресурсу. Впровадження в енергосистему технологій на природному газі низької капіталоємності не вирішить пробле- ми заміщення вибуваючих потужностей ТЕС та АЕС. Крім того, залучення таких потужно- стей приводить до значного зростання вико- ристання обмежених ресурсів природного газу, переважну частину з яких доведеться імпортувати, що значно підвищує рівень енергетичної залежності. 3. Для стійкої екологічно-прийнятної робо- ти енергосистеми та задоволення зростаючих потреб споживачів в електроенергії необхідно вже найближчим часом вирішувати проблему 13ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2017, issue 4(51) Оцінка критичних сценаріїв щодо надходження інвестицій в розвиток об’єктів електроенергетики України Таблиця 5 – Показники розвитку структури генеруючих потужностей у перспективі до 2040 року за сценарїєм №4 пошуку джерел інвестування у галузь, особ- ливо для реалізації таких висококапіталоєм- них широкомасштабних проектів з тривалим терміном будівництва, як АЕС та ГАЕС. При реалізації існуючих планів та програм щодо розвитку потужностей, заміщення існуючих потужностей АЕС для забезпечення їх вироб- ництва електроенергії на рівні 40–50% від загальної потреби, у період до 2030 року обсяги фінансування становлять по 10–15 млрд дол. США за 5 років, у наступні п’яти- річні етапи до 2040 року обсяги необхідних інвестицій майже подвоюються. 1. Енергетична стратегія України на період до 2035 року. URL: http://mpe.kmu.gov.ua/minu- gol/doccatalog/document?id=245239554. 2. Кулик М.М., Маляренко О.Є., Майстренко Н.Ю., Станиціна В.В., Спітковський А.І. Застосування методу комплексного прогнозу- вання для визначення перспективного попиту на енергетичні ресурси. Проблеми загальної енергетики. 2017. №1(48). С. 5—15. https://doi.org/10.15407/pge2017.01.005. 3. Про Національний план скорочення викидів від великих спалювальних установок. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.11.2017 № 796-р. URL: http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/doccatalog/docu- ment?id=245255467. 4. Додаток 4 до Національного плану скорочен- ня викидів від великих спалювальних устано- вок. URL: http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/doc- catalog/document?id=245255570/. 5. Вольчин І. Виконання Національного плану скорочення викидів як крок до високоефектив- ної низькоемісійної енергетики. URL: https://vse.energy/docs/OEW-volchyn.pdf. 6. Вербицька Ірина. Проблеми виконання євро- пейських екологічних вимог підприємства- ми ТЕК України. URL: https://vse.energy/docs /OEW-verbytska.pdf. 7. Про внесення змін до розпорядження Кабінету міністрів України від 8 вересня 2004 р. № 648. Розпорядження Кабінету міністрів України від 1 березня 2017 р. № 133. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/133-2017-р. 8. Третий блок Хмельницкой АЭС планируют запустить в 2025 году. 25 июля 2017. URL: https://economics.unian.net/energetics/2047916- tretiy-blok-hmelnitskoy-aes-planiruyut-zapustit- v-2025-godu.html. 9. Недашковський Ю. Пілотний проект «Енергетичний міст «Україна – ЄС» як перший крок на шляху повної синхронізації енергоси- стем України та Євросоюзу. Енергоатом України. №1 (44). 2017. C. 5-9. URL: http://www.energoatom.kiev.ua/ru/press/lemag/46 921-jurnal_energoatom_ukrainy yanvariyun/. 10. Про схвалення Програми розвитку гідро- енергетики на період до 2026 року: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 р. № 552-р. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/552-2016- %D1%80. 11. План розвитку Об’єднаної енергетичної системи України на 2017–2026 роки. Проект. НЕК «Укренерго». https://ua.energy/wp-con- tent/uploads/2016/12/Proekt-Planu-rozvytku- OES-Ukrayiny-na-2017-2026-roky.pdf. 12. План розвитку генеруючих об'єктів на аль- тернативних джерелах енергії (ВЕС, СЕС, БіоЕС) по регіонах України на період до 2026 року. НЕК «Укренерго». URL: h t t p s : / / u a . e n e r g y / w p - content/uploads/2016/12/Dodatok-4-Plan- rozvytku-VESSESBioES.pdf. Надійшла до редколегії 25.11.2017. 14 ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2017, issue 4(51) Т.П. НЕЧАЄВА
id	systemreorg-article-638
institution	System Research in Energy
keywords_txt_mv	keywords
language	Ukrainian
last_indexed	2026-07-19T01:19:36Z
publishDate	2017
publisher	General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	systemreorg/44/7c17006e72238c325fa60eded5da0e44.pdf
spelling	systemreorg-article-6382026-07-18T12:57:43Z Assessment of critical scenarios on the receipt of investments for the development of Ukrainian generating capacities Оцінка критичних сценаріїв щодо надходження інвестицій в розвиток об’єктів електроенергетики України Nechaieva T.P. investment, structure of generating capacity, United Power System. інвестиції, структура генеруючих потужностей, Об’єднана енергетична система. We analyze the existing plans and programs for the development of generating capacities of the Ukrainian UPS and, on this basis, form the variants of prospects of their implementation depending on the amount of financing. Scenario calculations of the prospective structure of generating capacities of the Ukrainian UPS and the characteristics of its operation have shown that improper investments in the development of generating capacities can lead to the collapse of the Ukrainian power system already after 2030, when the large-scale decommissioning of existing capacities will begin even despite their life extention. For sustainable, environmentally acceptable operation of the energy system, it is necessary to solve the problem of finding sources of investment in the industry in the near future, especially for the implementation of high-capital intensive and large-scale projects with a long period of implementation, such as the construction of new nuclear&nbsp; and pumped storage power plants. Проведено аналіз існуючих планів та програм щодо розвитку генеруючих потужностей ОЕС України, на підставі яких сформовано варіанти перспектив їх реалізації в залежності від обсягів фінансування. Сценарні розрахунки перспективної структури генеруючих потужностей ОЕС України та показників її функціонування показали, що неналежне інвестування у розвиток генеруючих потужностей може призвести до колапсу електроенергетичної системи України вже після 2030 року, коли почнеться широкомасштабне виведення з експлуатації існуючих потужностей ОЕС навіть при продовженні їх ресурсу. Для стійкої екологічно-прийнятної роботи енергосистеми необхідно вже найближчим часом вирішувати проблему пошуку джерел надходжень інвестицій у галузь, особливо для реалізації таких висококапіталоємних та масштабних проектів з тривалим терміном реалізації, як будівництво нових АЕС та ГАЕС. General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2017-12-21 Article Article application/pdf https://systemre.org/index.php/journal/article/view/638 10.15407/pge2017.04.005 System Research in Energy; No. 4 (51) (2017): The Problems of General Energy; 5-14 Системні дослідження в енергетиці; № 4 (51) (2017): Проблеми загальної енергетики; 5-14 2786-7102 2786-7633 uk https://systemre.org/index.php/journal/article/view/638/554 Copyright (c) 2017 Nechaieva T.P. https://creativecommons.org/publicdomain/zero/1.0
spellingShingle	investment structure of generating capacity United Power System. Nechaieva T.P. Assessment of critical scenarios on the receipt of investments for the development of Ukrainian generating capacities
title	Assessment of critical scenarios on the receipt of investments for the development of Ukrainian generating capacities
title_alt	Оцінка критичних сценаріїв щодо надходження інвестицій в розвиток об’єктів електроенергетики України
title_full	Assessment of critical scenarios on the receipt of investments for the development of Ukrainian generating capacities
title_fullStr	Assessment of critical scenarios on the receipt of investments for the development of Ukrainian generating capacities
title_full_unstemmed	Assessment of critical scenarios on the receipt of investments for the development of Ukrainian generating capacities
title_short	Assessment of critical scenarios on the receipt of investments for the development of Ukrainian generating capacities
title_sort	assessment of critical scenarios on the receipt of investments for the development of ukrainian generating capacities
topic	investment structure of generating capacity United Power System.
topic_facet	investment structure of generating capacity United Power System. інвестиції структура генеруючих потужностей Об’єднана енергетична система.
url	https://systemre.org/index.php/journal/article/view/638
work_keys_str_mv	AT nechaievatp assessmentofcriticalscenariosonthereceiptofinvestmentsforthedevelopmentofukrainiangeneratingcapacities AT nechaievatp ocínkakritičnihscenaríívŝodonadhodžennâínvesticíjvrozvitokobêktívelektroenergetikiukraíni

Assessment of critical scenarios on the receipt of investments for the development of Ukrainian generating capacities

Репозитарії

Схожі ресурси