Increasing the efficiency of burning low-reactive coal in vortex burners of boilers with dust supply with a high concentration under pressure

In the EU, USA, and a series of developed countries of the world, the ash and slag of power plants are considered as technogenic raw materials for many branches of industry. The systems of pneumatic ash and slag removal are an integral part of the technological process of coal-fired power plants and...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2017
Автори: Kesova L.O., Kravchuk G.V.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2017
Теми:
Онлайн доступ:https://systemre.org/index.php/journal/article/view/657
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:System Research in Energy
Завантажити файл: Pdf

Репозитарії

System Research in Energy
_version_ 1871104172694175744
author Kesova L.O.
Kravchuk G.V.
author_facet Kesova L.O.
Kravchuk G.V.
author_institution_txt_mv [ { "author": "Kesova L.O.", "institution": null }, { "author": "Kravchuk G.V.", "institution": null } ]
author_sort Kesova L.O.
baseUrl_str https://systemre.org/index.php/journal/oai
collection OJS
datestamp_date 2026-07-18T12:57:44Z
description In the EU, USA, and a series of developed countries of the world, the ash and slag of power plants are considered as technogenic raw materials for many branches of industry. The systems of pneumatic ash and slag removal are an integral part of the technological process of coal-fired power plants and usually provide up to 92% of their utilization. In Ukraine, the systems of hydraulic ash and slag removal are applied, and, as a consequence, ash and slag lose their consumer value for using in industry. In addition, their accumulation in ash dumps leads to land allotment problems, the pollution of soil, ponds, and atmosphere, the dust loading of territories, and the possibility of catastrophic breakthrough of dams. We give recommendations for Ukrainian power plants regarding the choice of equipment and technologies for dry methods of ash and slag removal, which have obtained a positive verification in the world.
doi_str_mv 10.15407/pge2017.03.060
first_indexed 2026-03-24T02:02:31Z
format Article
fulltext УДК 621.3.11.22 Л.О. КЄСОВА1,2, д-р техн. наук, професор, Г.В. КРАВЧУК1 1 Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», пр-т Перемоги, 37, м. Київ, 03056, Україна 2Інститут загальної енергетики НАН України, вул. Антоновича, 172, м. Київ, 03150, Україна ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ТА ЕКОЛОГІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ ШЛЯХОМ УТИЛІЗАЦІЇ ЗОЛОШЛАКОВИХ ВІДХОДІВ КОТЛІВ В ЄС, США та ряді розвинутих країнах світу зола та шлак електростанцій розглядається як техногенна сировина для багатьох галузей промисловості. Системи пневмозоло- шлаковидалення є невід’ємною складовою технологічного процесу вугільних електро- станцій з утилізацією відходів до 92%. В Україні застосовуються системи гідрозолош- лаковидалення і, як наслідок, зола та шлак втрачають свої споживчі цінності щодо корисного використання, а їх накопичення на золовідвалах призводить до проблем землевідведення, забруднення ґрунту, водойм, атмосфери, запилення територій, мож- ливості катастрофічного прориву огородження дамб. Надано рекомендації для укра- їнських електростанцій щодо вибору обладнання та технологій сухих способів видален- ня золи та шлаку, які отримали позитивну апробацію в світі. К л ю ч о в і с л о в а: зола, шлак, відходи, системи пневмо- та гідрозолошлаковидален- ня, пневмотранспорт, установки вакуумні, напірні, комбіновані, щільнофазні системи, насоси, повітродувні пристрої. ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ОПТИМІЗАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ОБ’ЄКТІВ І СИСТЕМ ЕНЕРГЕТИКИ Зменшення викидів забруднюючих речо- вин об’єктами теплової електроенергетики України є одним з міжнародних зобов’язань України в рамках договору про приєднання до Енергетичного Співтовариства Європейсь- кого Союзу. Україна як член Енергетичного Співтовариства повинна розробити відповідні програми послідовного зменшення сукупного річного обсягу викидів із великих установок для спалювання палива і дотримуватися гра- ничних значень викидів, встановлених Директивами 2001/80/EC та 2010/75/EU [1, 2]. Для забезпечення своїх зобов’язань Україна має скористатися успішним досвідом євро- пейських країн (Німеччині, Польщі), в іншо- му разі Україна буде змушена імпортувати електроенергію, зменшивши власне вироб- ництво, або відмовитися від виконання Директив [3]. Вугілля є головним джерелом енергоресур- сів паливно-енергетичного комплексу України. Внаслідок його спалювання на золо- відвалах електростанцій накопичилось біль- ше 100 млн т золошлакових відходів (далі – ЗШВ), які створюють проблему землевідве- дення та негативно впливають на навколишнє середовище (забруднення ґрунту, водойм, атмосфери, запилення територій, можливість катастрофічних наслідків внаслідок прориву огородження дамб) [4]. Статтею 18 Постанови Верховної Ради України від 05.03.98 № 188/98-ВР «Основні напрямки державної політики України в галу- зі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпе- ки» [5] передбачено здійснення програм ути-© Л.О. КЄСОВА, Г.В. КРАВЧУК, 2017 60 ISSN 1562-8965 (Online), ISSN 1562-8965 (Prіnt). The problems of general energy. 2017, 3(50):60-67 doi: https://doi.org/10.15407/pge2017.03.060 61 Підвищення економічних та екологічних показників електростанцій шляхом утилізації золошлакових відходів котлів лізації твердих відходів (золи, шлаків, шла- мів, пилу) для потреб будівельної індустрії, що, на жаль, і досі не виконано. У країнах світу золошлакові відходи тепло- вих електростанцій (далі – ТЕС) – це комер- ційний товар, що утилізується (ЄС – 92%, Китаї – 65%, Індії – 50%, США – 41%) з отри- манням економічних та екологічних переваг. В Україні утилізація ЗШВ знаходиться на рівні 5% [6]. У США щорічне використання 31 млн т ЗШВ зменшує на 28 млн м2 площі звалищ; заощаджує 620 млн дол. США витрат на захоронення відходів; забезпечує 150 млн дол. США прибутку від продажу ЗШВ; зни- жує на 7 млн т викиди СО2 за рахунок викори- стання 10,4 млн т леткої золи у виробництві бетону, цементу, залізобетонних виробів [7]. Утилізація золи в сухому вигляді є невід’ємною складовою технологічного про- цесу вугільних ТЕС держав Європейського союзу, США та інших промислово розвину- тих країн світу, що виконують норми та вимо- ги безпеки виробництва та екології [1]. На діючих ТЕС України для видалення золи та шлаку в основному застосовують тех- нологію гідрозолошлаковидалення (далі – ГЗШВ), що при існуючих цінах на землю, воду та електроенергію економічно не виправдовується (витрати на водяні насоси, трубопроводи, обладнання для очищення води тощо). Тому теплова енергетика України повинна зазнати суттєвих перетворень, пов’язаних як з роботою ТЕС, так і з утиліза- цією відходів від спалювання твердого палива та вжити відповідних заходів для встановлен- ня систем видалення золи та шлаку з метою їх утилізації та зменшення впливу на довкілля. Системи пневмозолотранспорту дуже різ- номанітні і вибрати їх для впровадження нелегко. Адже, золу збирають на ТЕС з еле- ментів котла: з економайзера – 5–10%, повіт- ряпідігрівача – 2–5%; поду топки – 10–15%; 1- го і 2-го полів електрофільтра – 75–80%, димової труби – менше 1% [8]. Зола відріз- няється своєю щільністю та дисперсністю. Для її транспортування необхідно забезпечи- ти відповідні умови руху частинок у системі пневмотранспорту. Внаслідок цього системи поділені: – за характером транспортування на три групи: 1 – гравітаційний транспорт псевдо- зрідженого (аерованого) шару золи в аерожо- лобах (рухається по нахилу аерожолоба подібно воді в каналі); 2 – транспорт псевдо- зрідженої або частково аерованої золи насос- ними установками (за допомогою спеці- альних форсунок або повітряпроникних пере- городок); 3 – транспорт частинок зрідженої золи в трубопроводі потоком повітря з необхідною швидкістю (для тонкодисперсної золи з електрофільтрів – 10–12 м/с; крупної золи з економайзера і повітряпідігрівача – 13– 16 м/с; транспортування з низькою швидкі- стю – 5–8 м/с в незваженому стані відносить- ся до режиму транспортування в щільній фазі) [8, 9]. – за способом створення в трубопроводі різниці тиску вентиляторами, повітродувка- ми, компресорами на: вакуумні (усмоктуваль- ні), напірні (нагнітальні) і комбіновані (вакуумно-напірні). Напірні установки, в свою чергу, розділені на низько – до 0,1 бар, середнє – до 1 бар та високонапорні – до 8 бар. Прикладом яких є пневмотранспортні системи транснаціональної компанії FLSmidth (рис.1), компанії Mactenn Systems Limited (ТОВ «Укрелектросервіс»), ТОВ «КВАРЦ Групп», фірми Clyde Bergemann (ТОВ «Теплотех») та ін. [9‒14]; – за концентрацією твердої фази в потоці на: низькоконцентрований транспорт при відношенні об’єму повітря до об’єму золи V1/V2 > 100 або у масовому відношенні – 0,1–5,0 кг/кг; середньоконцентрований – V1/V2 = 25/1001або1510 кг/кг; висококон- центрований – V1/V2 < 25 або 10–400 кг/кг [10]. Для всіх систем пневмотранспорту харак- терне переміщення твердих частинок за умови переважного впливу на їх рух гравіта- ційного поля твердої фази, щільність якої в тисячу разів більша за щільність повітря. Сучасною тенденцією є транспортування висококонцентрованої золи. ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2017, issue 3(50) 62 ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2017, issue 3(50) Л.О. КЄСОВА, Г.В. КРАВЧУК У вакуумній системі вакуум може створю- ватися паровими ежекторами, водокільцеви- ми вакуум-насосами або високонапірними вентиляторами, що розміщуються в кінці трубопроводу та створюють тиск 0,8–0,9 бар. Це обмежує дальність транспортування до 200 м і концентрацію твердої фази в потоці. В такій системі на транспорт 1 т золи витрача- ється 50–100 кг повітря при швидкості пото- ку в золопроводах близько 20 м/с; витрата електроенергії на вакуум-насоси становить 10–12 кВт · год [9]. Порівняння систем фірми Clyde Bergemann за фазою щільності транспорту- вання матеріалу наведено в табл. 1 [15]. У системах пневмозолотранспорту за напірною схемою повітрядувні пристрої роз- міщуються на початку трубопроводу, ство- рюючи надлишковий тиск до 8 бар, що дозво- ляє здійснювати транспортування з макси- мально можливими концентраціями на від- стань з 75 до 2000 м двокамерними, пневмо- камерними, пневмогвинтовими, струминни- ми або пневмоімпульсними насосами. Низьконапірні системи транспортують золу у псевдозрідженому стані аерожолобами, особливостями яких є: низькі швидкості транспортування, що зменшують енергетичні витрати при експлуатації та знос обладнання (арматури, трубопроводів, колін); можливість безперервного транспортування без пульса- цій; простота повторного запуску системи; однак, складність монтажу та велика кіль- кість повітропроводів. У високонапірній системі зола транспорту- ється в щільній фазі компресорними установ- ками, до особливостей яких відносяться висо- кі початкові та кінцеві швидкості транспорту- вання висококонцентрованої пилоповітряної суміші до 200 кг/кг, значні енергетичні витра- ти, пульсаційні режими транспортування, конструктивна складність нагнітачів, значний знос обладнання. Комбіновані вакуумно-напірні установки об’єднують в собі особливості обох систем і можуть застосовуватись як перевантажувачі золи з насипу, так і транспортування її на значні відстані при високих концентраціях. Перспективним способом пневмотранс- порту на значні відстані є імпульсне витис- нення шару золи повітрям із обмеженої порожнини та поршневе переміщення її по Рис. 1. Пневмотранспортні системи компанії FL Smidth 63ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2017, issue 3(50) Підвищення економічних та екологічних показників електростанцій шляхом утилізації золошлакових відходів котлів трубопроводах [14]. Особливістю цієї техно- логії є використання коротко-часового та ударно-хвильового впливу потужним імпуль- сним струменем повітря, який створюється спеціальним пневмоімпульсним генератором з клапаном поршневого типу. Продуктивність технології залежить від діаметра трубопрово- ду та частоти пневмоімпульсів. Впродовж декількох секунд камера генератора запов- нюється стислим повітрям і за долі секунди викидає повітря у вигляді потужних імпуль- сних струменів. Така технологія забезпечує транспортування золи в щільній фазі, макси- мальну масову концентрацію аеросуміші в повітряному потоці, зниження швидкості транспортування до 5 м/с, зменшення абра- зивного зносу трубопроводів та енерговитрат. Дальність транспортування ‒ більш 1000 м. При виборі системи пневмозоловидалення слід врахувати, що всі вони мають обмеження при масовій концентрації матеріалу в потоці (μ), максимально можливої втраті тиску (ΔРmax), дальності транспортування (Lmax) та продуктивності (mmax) (табл.2) [8]. Енергоефективні та екологічно чисті тех- нології «сухого» видалення шлаку можна поділити на «напівсухі» та «сухі» варіанти. При виборі варіанта враховують такі критерії, як: доступність водокористування (для транс- портування та утилізації); фізичні обмеження площі; кількість резервуарів та силосу; термін служби та вартість обладнання; витрати на Таблиця 1 – Порівняння пневмотранспортних систем за фазою щільності фірми Clyde Bergemann [15] 64 ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2017, issue 3(50) Л.О. КЄСОВА, Г.В. КРАВЧУК Таблиця 2 – Параметри транспортування у систем пневмозоловидалення Таблиця 3 – Порівняння систем видалення та транспорту шлаку компаній UCC та СBPG 65ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2017, issue 3(50) Підвищення економічних та екологічних показників електростанцій шляхом утилізації золошлакових відходів котлів встановлення та експлуатацію установки (власні потреби); конструкцію топки котла («рідке», «сухе» шлаковидалення); характери- стики шлаку (фізичні, хімічні). В світі провідними компаніями систем по видаленню та транспортуванню золошлакових відходів є United Conveyor Corporation (UCC) та Clyde Bergemann Power Group (СBPG). Системи UCC включають технології «напівсухого» варі- анта – гідравлічну систему рециркуляції (Re- Сirculation Systems) і з підводним скребковим конвеєром SFC (Submerged Flight Conveyor) та «сухого» варіанта – вібраційну VAX (Vibratory Ash Extractor) і пневматичну РАХ (Pneumatic Ash Extractor) [16,17]. Порівняння систем вида- лення та транспорту шлаку компаній UCC (Re- Сirculation Systems, SFC, РАХ, VAX) та СBPG (DRYCON) наведено в табл. 3 [18, 19]. «Напівсухий» варіант передбачає зволо- ження золошлаків до 10% до пухко-сипучого стану з подальшим брикетуванням або грану- ляцією. При транспортуванні та складуванні зберігається їх однорідність. В «сухому» варі- анті процес видалення і складування анало- гічний технології штабелювання з пошаровим укладанням маси на складі [20]. Золошлаки в штабелі доступні для утилізації, особливо за наявності транспортних шляхів. Найбільшу перевагу має грануляція золошлаків з подаль- шим складуванням у вигляді гранул, які є уні- версальним продуктом широкого спектра застосування. Схему використання золи та шлаку в будівельній галузі наведено на рис. 2 [21]. - - - - - ------- Рис.2. Схема використання золи та шлаку ТЕС в будівельній галузі 66 ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2017, issue 3(50) Л.О. КЄСОВА, Г.В. КРАВЧУК Наступним етапом розвитку розглянутих систем золошлаковидалення є системи повернення частини золи та шлаку на допа- лювання в топку котла. До таких систем від- носять систему з комбінованою технологією МАС (Мagaldi Ash Cooler)+ МАR (Мagaldi Ash Recycling) компанії Мagaldi Power S.p.A. Сухий шлак разом із золою електрофільтра змішується з вугіллям перед вуглерозме- люючими млинами та подається на допалю- вання в котел. Така система впроваджена на електростанції Fiume Santo (Італія) та інших [22, 23]. Щоб мати можливість використання сухого шлаку та золи на виробництві буді- вельних матеріалів, необхідно в ЗШВ попередньо зменшити вміст вуглецю. Класифікація золи-виносу по класу 80– 100 мкм дозволяє знизити вміст вуглецю в золі з 10–30% до 5%. Ефективними методами видалення вуглецю є флотаційне збагачення із застосуванням реагентів, що сприяють більш повному (на 70–80%) переходу вугле- цю в пінний продукт, а також електростатич- на сепарація, що дозволяє знизити вміст вуг- лецю в золі приблизно до 2%. Отриманий таким чином шлак широко використовується для виготовлення: бетону і виробів із нього, добавки в цемент для клінкеру, сипучого наповнювача, дорожньої основи, гіпсових панелей та тощо [24]. ВИСНОВКИ 1. Основним критерієм вибору систем видалення золи та шлаку вугільних електро- станцій є вимоги до якості золошлакових від- ходів, що відвантажуються споживачам. 2. Економічні показники пневматичних систем залежать від річної продуктивності, видачі та дальності пневмотранспорту золош- лакових відходів в межах площадки електро- станцій. Порівняння економічних та екологічних показників «сухих» систем транспортування золи та шлаку на вугільних енергоблоках з традиційними системами гідрозолошлакови- далення показує, що заміна систем гідрозо- лошлаковидалення (водяних насосів, облад- нання систем очищення води, золовідвалів та ін.) на системи пневмотраспорту золошлако- видалення сприяє підвищенню ККД котла за рахунок зменшення механічного недопалу при охолодженні шлаку повітрям, зниження теплових втрат на повернення повітря в котел; одержання прибутку від продажу сухо- го шлаку та золи; зменшення витрат за викиди в навколишнє середовище. До недоліків слід віднести: вартість, вста- новлення та пуск нового обладнання: – за продуктивністю по сухій золі до 200 тис. т/рік і граничної дальності внутрі- шньостанційного пневмотранспорту до 200 м оптимальною є вакуумна система; – при продуктивності 300–500 тис. т/рік та пневмотранспорті до 500 м вибір системи пневмозоловидалення для кожної конкретної ТЕС виконується за техніко-економічним роз- рахунком; – при дальності вище 500 м та продуктив- ності більше 500 тис. т/рік оптимальним є сполучення системи збору золи з аерожолоба- ми та транспорту її на склад за високонапір- ною схемою. Таким чином, при впровадженні нових систем та технологій електростанція стає бага- тофункціональним підприємством, яке вироб- ляє електроенергію, тепло і збуває споживачам золошлакові відходи для корисного використан- ня в різних галузях промисловості. Ефективно вирішує проблеми охорони навколишнього середовища зберігаючи природні ресурси, наближає до екологічно чистої ТЕС [8]. 1. Directive 2001/80/EC of the European Parliament and of the Council of 23 October 2001 on the limitation of emissions of certain pollutants into the air from large combustion plants. Official Journal of the European Communities, L 309/1, 27.11.2001. 2. Directive 2010/75/EU of the European Parliament and of the Council of 24 November 2010 on industrial emissions (integrated pollution prevention and control). OJ L 334, 17.12.2010, p. 17. 3. Савицький О.В. Огляд теплової енергетики України. Національний екологічний центр 67ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2017, issue 3(50) Перспективи підземної газифікації вугілля при відпрацюванні його залишкових запасів на шахтах України України, 2014. С. 3.URL: http:// www.necu.org.ua (дата звернення 05.03.2017). 4. Здановский В. Глобальные проблемы энерге- тики. Как нам их решить? Тепловая энергетика Украины должна быть безопасной. Деньги, эко- номическая безопасность. 2013. №21 (118). С. 9. 5. Постанова Верховної Ради України N 188/98-ВР від 05.03.98 «Основні направлен- ня державної політики України в галузі охоро- ни довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки». 6. Золошлаки ДТЕК – продукт, а не відхід – СКМ. URL: http://www.sustainability. scm.com.ua/uk/ about_scm/.../84/ (дата звернен- ня 03.03.2017). 7. The Use and Disposal of Coal Combustion By- Products at Coal Mines: A Technical Interactive Forum. Morgantown, West Virginia, (2000). p. 290. URL:https://www.osmre.gov/resources/ l i b r a r y / p r o c e e d i n g s / 2000UseDisposalCCBCoalMinesForum.pdf (дата звернення 17.04.2017) 8. Агарвал В.К. Технологии удаления летучей золы ТЭС в Индии. Золошлаки ТЭС: удаление, транспорт, переработка, складирование. Сб. научн. работ 2-й Междунар. науч-практ. семи- нара. (Москва, 23–24 апр. 2009). Москва. 2009. С. 95—100. 9. Гаврилов Э.И. Топливно-транспортное хозяйство и золошлакоудаление на ТЭС. Москва: Изд-во «Єнергоатомиздат», 1987. С.149—154. 10. Урбан Я. Пневматический транспорт. Москва: Изд-во «Машиностроение», 1967. 256 с. 11. К ат а л о г п р од у к ц и и . U R L : h t t p : / / www.flsmidth.com/ru-ru/ (дата звернення 17.04.2017). 12. Уркелектросервіс: сайт. URL: http://www.ukrelektroservis.com.ua/ (дата звер- нення 17.04.2017). 13. Опыт внедрения систем сухого золоудале- ния ООО «Кварц Групп». URL: https:// www.quartz-group.ru. (дата звернення 05.08.2017). 14. Клони М., Коломиец Ю. Применение тех- нологии пневмотранспортирования золошла- ков от энергоблоков мощностью 300 и 500 МВт угольных электростанций. Золошлаки ТЭС: удаление, транспорт, переработка, складиро- вание. Сб. научн. работ 2-ой Междунар. науч- практ. семинара. (Москва, 23-24 апр. 2009). Москва. С. 101—103. 15. Типы пневматранспортных систем: особен- ности. Продукты Clyde Bergemann Group. Презентация 12.2005. URL : h t t p s : / / w w w. c b p g . c o m / r u / p r o d u k t y - i - resenia/transportirovka-materialov/sistemy- slakaudalenia/sistemy-suhogo-slakoudalenia-0. (дата звернення 06.09.2017). 16. Angela Neville. The Better Environmental Option: Dry Ash Conversion Technology. 2011. URL : http://www.powermag.com/the-better-envi- ronmental-option-dry-ash-conversion-technology/ (дата звернення 10.11.2016). 17. United Conveyor Corporation. URL: http://unitedconveyor.com/ (дата звернення 12.09.2017). 18. Dry Bjtton Ash Handling Options & New Technology. World Ash Conference 2009 in Lexington. KY, USA. URL: h t t p : / / w w w. f l y a s h . i n f o / 2 0 0 9 / C h a r h u t - WOCA2009-plenary.pdf (дата звернення 12.11.2016). 19. Alan Bullock. Ash handling: Why dry bottoms are better than wet bottoms. Clyde Bergemann, UK, Power Engineering International. 2010. URL:http://www.powerengineeringint.com/arti- cles/print/volume-18/issue-5/features/ash-han- dling-why-dry-bottoms-are-better-than-wet-bot- toms.html (дата звернення 13.11.2016). 20. Уфимцев В.М., Капустин Ф.Л. и др. Активное расширение использования золош- лаков тепловых электростанций. Энергетик, 2013. №7. С. 25—28. 21. Радовенчик В.М., Гомеля М.Д. Тверді від- ходи: збір, переробка, складування. Київ: Вид- во «Кондор». 2010. С.149—153. 22. Компанія Мagaldi Power S.p.A. Італія. URL: http://www.power- technology.com/contractors/ materials/magaldigroup/ (дата звернення 15.09.2017). 23. Кузьмин А.Г. Коппола Д., Половинчиков Г.В., Серант М.Д. Экологические решения для российских угольных ТЭС: в Сибири внед- ряется крупнейшая система шлакоудаления. Электрические станции. 2013. №9, С. 38—39. 24. Кєсова Л.О., Кравчук Г.В. Проблеми та шляхи утилізації золошлакових відходів ТЕС, Новини енергетики. 2013. №4. С. 15—20. Надійшла до редколегії 20.09.2017.
id systemreorg-article-657
institution System Research in Energy
keywords_txt_mv keywords
language Ukrainian
last_indexed 2026-07-19T01:19:52Z
publishDate 2017
publisher General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine
record_format ojs
resource_txt_mv systemreorg/80/04b91b29ca31d926460f6150cff35380.pdf
spelling systemreorg-article-6572026-07-18T12:57:44Z Increasing the efficiency of burning low-reactive coal in vortex burners of boilers with dust supply with a high concentration under pressure Підвищення економічних та екологічних показників електростанцій шляхом утилізації золошлакових відходів котлів Kesova L.O. Kravchuk G.V. ash, slag, waste, pneumatic and hydroash slag removal systems, pneumatic transport, vacuum, pressure, combined, dense phase systems, pumps, blowers. зола, шлак, відходи, системи пневмо- та гідрозолошлаковидалення, пневмотранспорт, установки вакуумні, напірні, комбіновані, щільно фазні системи, насоси, повітродувні пристрої. In the EU, USA, and a series of developed countries of the world, the ash and slag of power plants are considered as technogenic raw materials for many branches of industry. The systems of pneumatic ash and slag removal are an integral part of the technological process of coal-fired power plants and usually provide up to 92% of their utilization. In Ukraine, the systems of hydraulic ash and slag removal are applied, and, as a consequence, ash and slag lose their consumer value for using in industry. In addition, their accumulation in ash dumps leads to land allotment problems, the pollution of soil, ponds, and atmosphere, the dust loading of territories, and the possibility of catastrophic breakthrough of dams. We give recommendations for Ukrainian power plants regarding the choice of equipment and technologies for dry methods of ash and slag removal, which have obtained a positive verification in the world. В ЄС, США та ряді розвинутих країнах світу зола та шлак електростанцій розглядається як техногенна сировина для багатьох галузей промисловості. Системи пневмозолошлаковидалення є невід’ємною складовою технологічного процесу вугільних електростанцій з&amp;nbsp; утилізацією відходів до 92%. В1Україні застосовуються системи гідрозолошлаковидалення і, як наслідок, зола та шлак втрачають свої споживчі цінності щодо корисного використання, а їх накопичення на золовідвалах призводить до проблем землевідведення, забруднення ґрунту, водойм, атмосфери, запилення територій, можливості катастрофічного прориву огородження дамб. Надано рекомендації для українських електростанцій щодо вибору обладнання та технологій сухих способів видалення золи та шлаку, які отримали позитивну апробацію в світі. General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2017-10-17 Article Article application/pdf https://systemre.org/index.php/journal/article/view/657 10.15407/pge2017.03.060 System Research in Energy; No. 3 (50) (2017): The Problems of General Energy; 60-67 Системні дослідження в енергетиці; № 3 (50) (2017): Проблеми загальної енергетики; 60-67 2786-7102 2786-7633 uk https://systemre.org/index.php/journal/article/view/657/718 Copyright (c) 2017 Kesova L.O., Kravchuk G.V. https://creativecommons.org/publicdomain/zero/1.0
spellingShingle ash
slag
waste
pneumatic and hydroash slag removal systems
pneumatic transport
vacuum
pressure
combined
dense phase systems
pumps
blowers.
Kesova L.O.
Kravchuk G.V.
Increasing the efficiency of burning low-reactive coal in vortex burners of boilers with dust supply with a high concentration under pressure
title Increasing the efficiency of burning low-reactive coal in vortex burners of boilers with dust supply with a high concentration under pressure
title_alt Підвищення економічних та екологічних показників електростанцій шляхом утилізації золошлакових відходів котлів
title_full Increasing the efficiency of burning low-reactive coal in vortex burners of boilers with dust supply with a high concentration under pressure
title_fullStr Increasing the efficiency of burning low-reactive coal in vortex burners of boilers with dust supply with a high concentration under pressure
title_full_unstemmed Increasing the efficiency of burning low-reactive coal in vortex burners of boilers with dust supply with a high concentration under pressure
title_short Increasing the efficiency of burning low-reactive coal in vortex burners of boilers with dust supply with a high concentration under pressure
title_sort increasing the efficiency of burning low-reactive coal in vortex burners of boilers with dust supply with a high concentration under pressure
topic ash
slag
waste
pneumatic and hydroash slag removal systems
pneumatic transport
vacuum
pressure
combined
dense phase systems
pumps
blowers.
topic_facet ash
slag
waste
pneumatic and hydroash slag removal systems
pneumatic transport
vacuum
pressure
combined
dense phase systems
pumps
blowers.
зола
шлак
відходи
системи пневмо- та гідрозолошлаковидалення
пневмотранспорт
установки вакуумні
напірні
комбіновані
щільно фазні системи
насоси
повітродувні пристрої.
url https://systemre.org/index.php/journal/article/view/657
work_keys_str_mv AT kesovalo increasingtheefficiencyofburninglowreactivecoalinvortexburnersofboilerswithdustsupplywithahighconcentrationunderpressure
AT kravchukgv increasingtheefficiencyofburninglowreactivecoalinvortexburnersofboilerswithdustsupplywithahighconcentrationunderpressure
AT kesovalo pídviŝennâekonomíčnihtaekologíčnihpokaznikívelektrostancíjšlâhomutilízacíízološlakovihvídhodívkotlív
AT kravchukgv pídviŝennâekonomíčnihtaekologíčnihpokaznikívelektrostancíjšlâhomutilízacíízološlakovihvídhodívkotlív