Projected demand for fuel and energy resources in the fabrication of some types of energy-intensive chemical products
We give a review of the state of some energy-intensive productions of chemical industry, namely, of ammonia, nitrogen fertilizers, and caustic soda. We also collected and verified initial data on production volumes and costs per unit of products. Projections of production are developed according to...
Збережено в:
| Дата: | 2018 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine
2018
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://systemre.org/index.php/journal/article/view/661 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | System Research in Energy |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
System Research in Energy| _version_ | 1871104176539303936 |
|---|---|
| author | Stanytsina V.V. |
| author_facet | Stanytsina V.V. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Stanytsina V.V.",
"institution": null
}
] |
| author_sort | Stanytsina V.V. |
| baseUrl_str | https://systemre.org/index.php/journal/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-18T12:57:44Z |
| description | We give a review of the state of some energy-intensive productions of chemical industry, namely, of ammonia, nitrogen fertilizers, and caustic soda. We also collected and verified initial data on production volumes and costs per unit of products. Projections of production are developed according to the considered tendencies and the technological potentials of energy saving are estimated. The forecasted demand for energy resources (fuel, thermal and electric energy) for 2020—2040 for the selected types of products is calculated.The total amount of energy saving, calculated for the specified chemical production, for the final year of forecasted period (2040) is: fuel – 902.1 thousand tons of coal equivalent, electricity - 1072.3 million kWh, and heat energy — 843.4 thousand Gcal. |
| doi_str_mv | 10.15407/pge2018.02.021 |
| first_indexed | 2026-03-24T02:02:31Z |
| format | Article |
| fulltext |
21
Прогнозна потреба у паливно-енергетичних ресурсах
у виробництві деяких видів енергоємної хімічної продукції
ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2018, issue2(53)
В умовах економічної перебудови держави
важливим питанням постає визначення страте-
гії розвитку економіки та її енергетичного забез-
печення. В Інституті загальної енергетики НАН
України здійснюється прогнозування рівнів енер-
госпоживання на коротко-, середньо- та довго-
строкову перспективу на різних рівнях побудови
економіки [1, 2]. Існує значна кількість методів
прогнозування попиту на енергетичні ресурси,
для кожного рівня функціонування економіки
необхідно визначити і використовувати найбільш
релевантний метод, що дозволить з більшим сту-
пенем вірогідності оцінити прогнозні обсяги спо-
живання енергетичних ресурсів.
Хімічна промисловість традиційно споживає
значну кількість паливно-енергетичних ресурсів
(ПЕР) та входить в першу п’ятірку за обсягами
експорту. Тому мета даної роботи – обчислити
прогноз попиту на ПЕР на рівні виробництва дея-
ких енергоємних видів хімічної продукції.
Для прогнозування потреби у паливно-енерге-
тичних ресурсах на рівні виробництва енергоєм-
ної продукції використано метод прямого рахунку,
який зарекомендував себе як найбільш адекват-
ний для умов нестабільного розвитку економіки.
Споживання паливно-енергетичних ресурсів у
виробництві аміаку, сечовини (карбаміду), нітра-
ту амонію (аміачної селітри) у 2015 р. за даними
форми статистичної звітності 11-мтп наведено у
табл. 1. Згідно форми 11-мтп, споживання палива
у виробництві аміаку відсутнє, проте сировиною
у цьому виробництві є природний газ, і до 2008 р.
його споживання сягало 8 млрд м3, тому у табл. 1
у графі «паливо» наведено споживання палива як
сировини.
Концепцією Загальнодержавної цільової еко-
номічної програми розвитку промисловості на
період до 2020 р., схваленою розпорядженням
Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 р.
№ 603-р., як оптимальний варіант розв’язання
проблеми відновлення стратегічної ролі вітчизня-
ної промисловості визначено реалізацію держав-
ної політики структурно-технологічних перетво-
рень промисловості на середньо- і високотехно-
логічні виробництва шляхом збільшення частки
вітчизняних розробок на основі поєднання інно-
ваційної та промислової політики.
Будь-яких дієвих заходів, які би здійснюва-
лися державою на виконання цієї концепції, на
сьогодні немає. За три роки з моменту схвалення
цієї Концепції, самої Загальнодержавної цільової
економічної програми розвитку промисловості,
НАУКОВІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ТА ОПТИМІЗАЦІЯ
ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНИХ БАЛАНСІВ
ISSN 2522-4344 (Online), ISSN 1562-8965 (Print). The problems of general energy, 2018, 2(53): 21–27
doi: https://doi.org/10.15407/pge2018.02.021
УДК 620.9 : 66.012.3 В.В. СТАНИЦІНА, канд. техн. наук
Інститут загальної енергетики НАН України,
вул. Антоновича, 172, м. Київ, 03150, Україна
ПРОГНОЗНА ПОТРЕБА У ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНИХ РЕСУРСАХ
У ВИРОБНИЦТВІ ДЕЯКИХ ВИДІВ ЕНЕРГОЄМНОЇ ХІМІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ
Наведено огляд стану деяких енергоємних виробництв – азотних добрив та
каустичної соди. Визначено прогнозні обсяги їх випуску та зміни питомих ви-
трат енергоресурсів на період до 2040 р. з урахуванням впливу технологічних
заходів з енергозбереження. Методом прямого рахунку обраховано прогноз-
ну потребу в паливно-енергетичних ресурсах у виробництві зазначених видів
енергоємної продукції.
К л ю ч о в і с л о в а : прогноз, паливно-енергетичні ресурси, азотні добрива,
хімічна продукція.
© В.В. СТАНИЦІНА, 2018
22
В.В. СТАНИЦІНА
ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2018, issue2(53)
яка повинна включати в себе комплекс заходів,
спрямованих на розв’язання проблемних питань
функціонування промислового сектору економіки
України, не затверджено. Крім того, на теперіш-
ній час вже втратили свою чинність Меморандум
порозуміння між Кабінетом Міністрів України та
підприємствами хімічного комплексу 2008 р. та
Стратегія розвитку хімічного комплексу Украї-
ни у 2007–2015 рр. Жодного іншого програмно-
го документу, який би визначав конкретні кроки
на розв’язання проблем хімічної промисловості,
її розвиток, і мав статус загальнодержавного, в
Україні не затверджено [3].
Головною проблемою в прогнозуванні потре-
би у ПЕР в хімічній промисловості є відсутність
прогнозів і програм її розвитку, які б дали змогу
оцінити прогнозні обсяги виробництва продукції.
Сучасний стан та основні напрями розви-
тку виробництва азотних добрив в Україні. На
сьогоднішній день стан хімічної промисловості в
Україні складний. Пов’язано це з тим, що її осно-
вою є виробництво добрив. Кон’юнктура світових
ринків азотних добрив залишається несприятли-
вою, світові ціни близькі до свого дна. У 2016 р.
збитковим було більше, ніж половина світового
виробництва [4].
Останні роки для українських виробників мі-
неральних добрив ознаменувалися значними фі-
нансовими втратами. Одні азотні підприємства
простоюють, інші регулярно стикаються з про-
блемами постачання сировини – природного газу.
Все це різко скоротило виробництво та експорт
продукції [5].
Дефіцит мінеральних добрив азотної групи
вже позначився на цінах на внутрішньому ринку.
Всупереч динаміці на світових ринках, які в даний
момент перебувають на межі застою, в Україні
відзначається зростання цін на всі добрива азот-
ної групи [6].
Складна політична та економічна ситуація в
країні вплинула на зниження темпів зростання
ринку добрив і обсягів їх споживання. Українське
виробництво не в змозі задовольнити потреби
вітчизняних фермерів у добриві, що пов’язано з
неповною завантаженістю виробничих потуж-
ностей. З цієї причини прогнозувалося зростання
ринку добрив у 2017 р. вдвічі, проте конфлікт на
сході країни вплинув на те, що кілька великих ви-
робництв закрилися, і на ринку добрив з’явився
дефіцит, який заповнювали імпортним товаром.
Зростання курсу валют і складні політичні від-
носини з Росією вплинули на скорочення імпорту
добрив та їх споживання українськими ферме-
рами і сільськогосподарськими компаніями. Єм-
ність ринку демонструє тенденцію до зниження,
що пов’язано з різким падінням обсягів виробни-
цтва. Вона знизилася з 6806,8 тис. т у 2012 р. до
3904,6 тис. т у 2015 р. Падіння виробництва впли-
нуло на зниження ємності ринку навіть при зрос-
танні обсягів імпорту добрив (рис. 1) [7].
Таблиця 1 – Споживання паливно-енергетичних ресурсів у виробництві деяких видів
хімічної продукції за 2015 р.
Види продукції Паливо,
т у.п.
Теплова енергія,
Гкал
Електроенергія,
тис.кВт.г
ПЕР разом,
т у.п
Аміак 2600344 1144572 688508 3054206
Гідроксид натрію (сода каустична) 0 152967 130543 75486
Сечовина (карбамід) 0 1594440 468416 443376
Нітрат амонію (аміачна селітра) 0 334254 44962 72458
10321
2383
5354
3769
4887
3660
4708
6554
185321021840
2427
2139
4134
3905
6807
0
2000
4000
6000
8000
10000
12000
2012 2013 2014 2015
тис. т
Виробництво
Імпорт
Експорт
Ємність
Рисунок 1. Ємність ринку добрив України в 2012–2015 рр., тис. т
23
Прогнозна потреба у паливно-енергетичних ресурсах
у виробництві деяких видів енергоємної хімічної продукції
ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2018, issue2(53)
Виробництво добрив за період 2013–2015 рр.
демонструє зниження в усіх сегментах мінераль-
них добрив (рис. 2).
Виробництво азотних добрив в Україні зни-
жується з 2014 р. Причина – в простоюванні
двох азотних заводів. З травня 2014 р. не працює
концерн «Стирол»» (Горлівка) і Сєвєродонець-
кий «Азот» (Сєвєродонецьк), два інших підпри-
ємства Ostchem – «Рівнеазот» (Рівне) та «Азот»
(Черкаси) – в 2015 р. також простоювали близько
чотирьох місяців, оскільки було заблоковано по-
дачу природного газу.
Аналітики стверджують, що у 2015 р. прода-
вати добрива на внутрішній ринок було набагато
вигідніше, ніж на світовий. Так, ціна на аміачну
селітру в Україні була на рівні 320–330 $ за тон-
ну, а експортна – 200 $ за тонну (на умовах FOB).
До липня 2016 р. цей продукт подешевшав до
180–185 $. У той же час на внутрішньому ринку
в липні 2016 р. тонна карбаміду продавалася по
6,3 тис. грн (262 $), а в пікові місяці (січень–кві-
тень) – по 7,0–7, 6 тис. грн (280–304 $).
У 2015 р. різниця цін на аміак (сировина) і
карбамід (готова продукція) становила 80 $ за
тонну. Це дало можливість наростити експортні
поставки, але через відсутність доступного газу
заводи не змогли в повній мірі використовувати
цю можливість [8]
Експорт мінеральних добрив. За даними
Держстату, в 2015 р. експорт азотних добрив з
України в масовому вираженні знизився на 8,5%,
до 2,1 млн тонн, а в грошовому – на 19,4%, до
520,9 млн. $. У тому числі експорт карбаміду (за-
ймає 77% у товарній структурі поставок за кор-
дон) в тоннажі зменшився на 2,2% (до 1,6 млн
тонн), а в грошовому вираженні – на 14,6% (до
429,6 млн. $). Більш істотні темпи падіння екс-
порту у аміачної селітри: у фізичному вираженні
зафіксовано падіння на 42% (до 120,4 тис. тонн),
а в грошовому – вдвічі (до 28,2 млн. $).
Через переорієнтацію заводів на українського
аграрія частка селітри в товарній структурі екс-
порту знизилася з 9% в 2014 р. до 6% в 2015 р.
і 2% за I півріччя 2016-го. У той же час помір-
ними були темпи падіння натуральних обсягів
експорту українського аміаку – на рівні 6,5%
(до 651,8 тис. тонн). Правда, в грошовому вира-
женні продажі впали на 20% (до 252,1 млн. $).
У 2015–2016 рр. 50–52% у структурі експор-
ту припадало на азіатські країни. У перспективі
двох-трьох років Україна може втратити ринок
Туреччини через жорсткість конкуренції з боку
російських і китайських виробників (аналогіч-
но втрати ринків Південно-Східної Азії і Латин-
ської Америки). Що ж стосується ринків країн
ЄС, то ситуація дещо інша. Діє угода про віль-
ну торгівлю, яка передбачає поступове скасу-
вання ввізного мита на українські добрива. Це
підвищить конкурентність української продук-
ції, оскільки російські та китайські виробники
змушені будуть платити ввізне мито в розмірі
6,5–7%.
За нинішньої собівартості виробництва укра-
їнським компаніям нелегко конкурувати з вироб-
никами з інших країн навіть на своїх традицій-
них ринках збуту, таких як Близький Схід і Аф-
рика. При цьому вони продовжують працювати
над зміцненням ринкової частки на високомар-
жинальних ринках, таких як Західна Європа [8].
Потреба ринку України в добривах. У серед-
ньому за останні 5 років на проведення весня-
но-літньої кампанії йде близько 65–70% річного
споживання основних азотних добрив – аміачної
селітри, карбаміду та КАС. Річна потреба краї-
ни в добривах за результатами 2016 р.: аміачна
селітра – 1,7 млн. т діючої речовини, в т.ч. 1,3
4236,9
565,8
160,8 148
2985,2
2167,5
1354,9
996,6
984
771,9 360,9
190,3
0
1000
2000
3000
4000
5000
2013 2014 2015
тис. т
Безводний аміак
Сечовина
Нітрат амонію
Інші азотні
добрива та їх
суміші
Рисунок 2. Виробництво азотних добрив по сегментах в 2013–2015 рр., тис. т
24
В.В. СТАНИЦІНА
ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2018, issue2(53)
українського виробництва; карбамід – 0,9 млн. т
(0,6 млн. т); карбамідо-аміачна суміш – 0,6 млн. т
(0,3 млн. т). Всього річна потреба у 2016 р. ста-
новила 3,2 млн т діючої речовини азотних добрив,
з них 2,2 млн т – українського виробництва. За
даними Мінагрополітики, потреба українського
АПК у весняну посівну 2016 р. становила близько
946 тис. т поживних речовин мінеральних добрив,
в тому числі азотних – 676 тис. т, фосфорних –
152 тис. т, калійних – 118 тис. т. У цілому річна
потреба у КАС складає 600–700 тис. т [6, 9, 10].
Прогнозні тенденції. Прогноз розвитку ринку
мінеральних добрив не оптимістичний через те,
що велика кількість факторів впливає негатив-
но на нього, а їх нівелювання неможливо в най-
ближчі роки. За оцінками експертів, найбільш
різке зниження ємності ринку Україна вже про-
йшла, далі зниження буде відбуватися не з при-
чини втрати великих підприємств з виробництва
добрив, а через подорожчання виробництва,
зростання цін на добрива і поступове зниження
обсягів продажів.
Зростання обсягів виробництва почнеться
при стабілізації економічної ситуації в країні,
але повне відновлення можливе лише за умови
повернення великих операторів ринку на під-
контрольну Україні територію, інакше ринок не
зможе відновити свої нормальні обсяги виробни-
цтва, що і так не повністю задовольняли потре-
би вітчизняних споживачів. Нормалізація еконо-
міки також призведе до зростання споживання
добрив вітчизняними фермерами, зростанням
попиту та, відповідно, привабливості даної сфе-
ри [7]. Для відновлення ринку також необхідно
створити умови для стабільного функціонування
ринку мінеральних добрив у майбутньому, зо-
крема, введення в дію рішення про застосування
антидемпінгових мит щодо низки іноземних ви-
робників. Саме демпінгові поставки привели до
збитковості українських підприємств і стали од-
нією з причин їх зупинки [6].
Згідно [11], прогнозується збільшення обсягів
внесення поживних речовин для забезпечення
запланованого урожаю основних сільськогоспо-
дарських культур. Порівняно з 2010 р. прогно-
зувалось збільшити обсяг внесення поживних
речовин у 2015 р. до 3557,4 тис. т, у 2020 р. – до
4861,3 тис. т (за 991,6 у 2010 р.), у тому числі мі-
неральних добрив в цілому у 2015 р. збільшити
до 2101,4 тис. т діючої речовини за оптимістич-
ним сценарієм та до 1401,4 тис. т за песимістич-
ним, у 2020 р. – 2752,0 тис. т д.р. за оптимістич-
ним сценарієм та до 1918,2 тис. т за песимістич-
ним, (за 711,8 тис. т у 2010 р.).
Сучасний стан та основні напрями розви-
тку виробництва каустичної соди в Україні.
Каустична сода застосовується в різних галузях
промисловості і для побутових потреб, зокре-
ма, в целюлозно-паперовій і хімічних галузях
промисловості, для омилення жирів при вироб-
ництві мила, шампуню та інших миючих засо-
бів, для виготовлення біодизельного палива, ви-
користовується в якості агента для розчинення
засмічень каналізаційних труб, у вигляді сухих
гранул або в складі гелів та інше.
Український ринок виробництва каустичної
соди представлений двома основними компані-
ями: ТОВ «Карпатнафтохім» та ВАТ «Дніпроа-
зот» Обсяг виробництва каустичної соди станом
на 2006 р. складав 67770 тонн на ВАТ «Дніпро-
азот» та 98320 тонн на ТОВ «Карпатнафтохім»
[12].
Найбільшим виробництво каустичної соди
було у 1990 р. – 445 тис. т, за часів незалежності –
210 тис.т. у 2004–2005 рр. З 2005 до 2010 р. по-
ступово обсяги виробництва зменшились до
85,6 тис. т. Після значного зростання обсягів
виробництва у 2011 р. до 159,4 тис. т. спосте-
рігалося зниження випуску з 131,4 у 2012 р. до
35,7 тис. т. у 2015 р. (за даними статистичних
щорічників, форм статзвітності 11-мтп та [13]).
Зниження виробництва пов’язано з зупинкою
виробничих потужностей на одному з найбіль-
ших виробників і споживачів хлор-лужної про-
дукції – «Карпатнафтохім» (м. Калуш, Івано-
Франківська обл.), після чого лідируючу пози-
цію серед вітчизняних виробників хлор-лужної
продукції зайняло підприємство «Дніпроазот»
(м. Дніпродзержинськ), частка якого останніми
роками складала 79–92% [12]. У червні 2017 р.
«Карпатнафтохім» відновив роботу після
п’ятирічного простою, почалося виробництво
поліетилену низького тиску і каустичної соди.
Він щорічно зможе виробляти 280 тис. тонн
полівінілхлориду, до 200 тис. тонн каустичної
соди, 100 тис. тонн поліетилену та іншої про-
дукції [15].
За даними української митниці, держава в
2016 р. закупила 235 тис. т каустичної соди, ка-
лію, пероксиду натрію або калію. Більше ніж
50% цих обсягів імпортовано з Росії.
Прогнозування споживання паливно-енер-
гетичних ресурсів. Проаналізувавши стан та
незначну кількість прогнозних оцінок щодо роз-
витку хімічної промисловості, для визначення
прогнозної потреби у ПЕР визначено прогнозні
обсяги виробництва аміаку, сечовини, нітрату
амонію та каустичної соди (табл. 2).
Фактичні (за 2015 р. – за даними форми стат-
звітності 11-мтп) та прогнозні (оцінені автором
з урахуванням поступового впровадження енер-
гозберігаючих заходів) питомі витрати ПЕР на
виробництво зазначених видів продукції наведе-
но в табл. 3.
25
Прогнозна потреба у паливно-енергетичних ресурсах
у виробництві деяких видів енергоємної хімічної продукції
ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2018, issue2(53)
Користуючись значеннями прогнозних об-
сягів виробництва зазначених видів продукції
(табл. 2) та прогнозних питомих витрат ПЕР на
їх виробництво (табл. 3) методом прямого ра-
хунку визначено прогнозні рівні попиту енерго-
ресурсів на період до 2040 р. за існуючого рівня
енергоефективності виробництв (табл. 4) та при
поступовому впровадженні енергозберігаючих
заходів (табл. 5).
Згідно розрахунків, прогнозні рівні попиту
енергоресурсів на виробництво окремих видів
продукції на 2040 р. складають:
аміак безводний та аміак у водному розчині за
енергоємністю 2015 р.: паливо – 5121,4 тис. т у.
п., електроенергія – 1356,0 млн кВт·год, теплова
енергія – 2761,0 тис. Гкал; за прогнозною пали-
воємністю – 4219,4 тис. т у. п.; за прогнозною
електроємністю – 1117,3 млн кВт·год; за про-
гнозною теплоємністю – 2274,4 тис. Гкал;
сечовина (карбамід) за енергоємністю 2015 р.:
електроенергія – 4359,6 млн кВт·год, теплова
енергія – 1280,9 тис. Гкал; за прогнозною елек-
троємністю – 3841,2 млн кВт·год; за прогноз-
ною теплоємністю – 1128,6 тис. Гкал;
нітрат амонію (аміачна селітра) за енерго-
ємністю 2015 р.: електроенергія – 747,8 млн
кВт·год, теплова енергія – 100,5 тис. Гкал;
за прогнозною електроємністю – 658,8 млн
кВт·год; за прогнозною теплоємністю – 88,6
тис. Гкал;
каустична сода за енергоємністю 2015 р.:
електроенергія – 1283,8 млн кВт·год, теплова
енергія – 1095,3 тис. Гкал; за прогнозною елек-
троємністю – 1057,6 млн кВт·год; за прогноз-
ною теплоємністю – 902,4 тис. Гкал.
Найбільші рівні прогнозних потенціалів
енергозбереження відмічаються за такими вида-
ми виробництва продукції (за даними на 2040 р.):
Таблиця 2 – Фактичні та прогнозі обсяги виробництва деяких видів
енергоємної хімічної продукції
Продукція 2012 2013 2014 2015 2020 2025 2030 2035 2040
Аміак, тис.т 4100 3500 2985 2640 3000 3400 3800 4500 5200
Каустична сода,
тис.т 131,4 62,9 38,5 35,7 160 190 230 250 300
Сечовина, млн. т 4,0 2,9 2,1 2,1 2,5 2,7 3 3,3 3,6
Нітрат амонію,
млн. т 2,5 2,2 1,5 1,1 1,5 1,7 2 2,2 2,5
Таблиця 3 – Фактичні та прогнозні питомі витрати ПЕР
на виробництво деяких видів енергоємної хімічної продукції
Продукція
2015 р. (факт) 2020 р. 2025 р.
Паливо Електро-
енергія
Теплова
енергія Паливо Електро-
енергія
Теплова
енергія Паливо Електро-
енергія
Теплова
енергія
кг у.п./т кВт·г/т Мкал/т кг у.п./т кВт·г/т Мкал/т кг у.п./т кВт·г/т Мкал/т
Аміак 984,9 260,8 530,9 955,3 253,0 515,0 917,1 242,9 494,4
Каустична
сода 0,0 4279,2 3651,1 0,0 4150,8 3541,6 0,0 3984,8 3399,9
Сечовина 0,0 1211,0 355,8 0,0 1180,7 346,9 0,0 1151,2 338,2
Нітрат
амонію 0,0 299,1 40,2 0,0 291,6 39,2 0,0 284,3 38,2
2030 р. 2035 р. 2040 р.
Паливо Електро-
енергія
Теплова
енергія Паливо Електро-
енергія
Теплова
енергія Паливо Електро-
енергія
Теплова
енергія
кг у.п./т кВт·г/т Мкал/т кг у.п./т кВт·г/т Мкал/т кг у.п./т кВт·г/т Мкал/т
Аміак 880,4 233,1 474,6 845,2 223,8 455,6 811,4 214,9 437,4
Каустична
сода 0,0 3825,4 3263,9 0,0 3672,4 3133,4 0,0 3525,5 3008,0
Сечовина 0,0 1122,4 329,8 0,0 1094,4 321,5 0,0 1067,0 313,5
Нітрат
амонію 0,0 277,2 37,3 0,0 270,3 36,3 0,0 263,5 35,4
26
В.В. СТАНИЦІНА
ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2018, issue2(53)
економія палива: виробництво аміаку безвод-
ного та у водному розчині – 902,1 тис. т у.п.
Економія електроенергії: аміак безводний та у
водному розчині – 238,9 млн кВт·год; сода ка-
устична – 226,1 млн кВт·год. Економія теплової
енергії: аміак безводний – 486,2 тис. Гкал; сода
каустична – 192,9 тис. Гкал.
Загальний обсяг енергозбереження, розрахований
методом прямого рахунку, на кінцевий рік прогноз-
ного періоду (2040 р.) складає: палива – 902,1 тис. т
у. п., електроенергії – 1072,3 млн кВт·год і теплое-
нергії – 843,4 тис. Гкал.
ВИСНОВКИ
Наведено огляд стану деяких енергоємних ви-
робництв хімічної промисловості: аміаку, азотних
добрив, каустичної соди. Зібрано та верифіковано
вихідні дані по обсягах, питомих витратах енер-
гоємних виробництв, тенденцій їх розвитку. Роз-
роблено прогнози випуску продукції за розгляну-
тими тенденціями та оцінено технологічні потен-
ціали енергозбереження. Обчислено прогнозний
попит на енергетичні ресурси на 2020–2040 рр.
для обраних видів енергоємних виробництв.
1. Кулик М.М., Маляренко О.Є., Майстренко Н.Ю.,
Станиціна В.В., Спітковський А.І. Застосування
методу комплексного прогнозування для визначен-
ня перспективного попиту на енергетичні ресур-
си. Проблеми загальної енергетики. 2017. № 1(48).
С. 5—15. https://doi.org/10.15407/pge2017.01.005.
2. Маляренко О.Є. Методичний підхід до ви-
значення прогнозної структури споживання пер-
винного палива. Проблеми загальної енергетики.
2016. № 3(46). С. 28—39. https://doi.org/10.15407/
pge2016.03.028.
3. Для відновлення вітчизняної промисловості
необхідно створити спеціалізоване міністерство,
підтримати вітчизняного виробника та стиму-
лювати відновлення промислового виробництва.
Сайт Професійної спілки працівників хімічної та
нафтохімічної галузей промисловості. 30.05.2016.
Таблиця 4 – Прогноз рівнів попиту на паливно-енергетичні ресурси на виробництво енергоємної
хімічної продукції до 2040 р. за рівнем енергоефективності 2015 р.
Види продукції 2015 2020 2025 2030 2035 2040
Паливо, тис. т у.п.
Аміак 2600,3 2954,7 3348,6 3742,6 4432,0 5121,4
Електроенергія, млн кВт·год
Аміак 688,6 782,4 886,7 991,0 1173,6 1356,2
Каустична сода 684,7 684,7 813,0 984,2 1069,8 1283,8
Сечовина 2575,8 3027,5 3269,7 3633,0 3996,3 4359,6
Нітрат амонію 334,3 448,7 508,5 598,2 658,0 747,8
Теплова енергія, тис. Гкал
Аміак 1401,7 1592,7 1805,1 2017,4 2389,1 2760,7
Каустична сода 130,5 584,2 693,7 839,8 912,8 1095,3
Сечовина 756,8 889,5 960,7 1067,4 1174,1 1280,9
Нітрат амонію 44,9 60,3 68,3 80,4 88,4 100,5
Таблиця 5 – Прогноз рівнів попиту на паливно-енергетичні ресурси на виробництво
енергоємної хімічної продукції до 2040 р. за прогнозною енергоємністю
Види продукції 2015 2020 2025 2030 2035 2040
Паливо, тис. т у.п.
Аміак 2600,3 2866,0 3118,2 3345,7 3803,5 4219,4
Електроенергія, млн кВт·год
Аміак 688,6 758,9 825,7 885,9 1007,2 1117,3
Каустична сода 684,7 664,1 757,1 879,8 918,1 1057,6
Сечовина 2575,8 2951,8 3108,3 3367,3 3611,4 3841,2
Нітрат амонію 334,3 437,4 483,4 554,4 594,6 658,8
Теплова енергія, тис. Гкал
Аміак 1401,7 1544,9 1680,9 1803,5 2050,3 2274,4
Каустична сода 130,5 566,7 646,0 750,7 783,3 902,4
Сечовина 756,8 867,3 913,2 989,3 1061,1 1128,6
Нітрат амонію 44,9 58,8 65,0 74,5 79,9 88,6
27
Прогнозна потреба у паливно-енергетичних ресурсах
у виробництві деяких видів енергоємної хімічної продукції
ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2018, issue2(53)
URL: http://www.profchim.kiev.ua/index.php?suba
ction=showfull&id=1464600215&archive=&start_
from=&ucat=& (дата звернення 01.03.2018).
4. Світові ціни на азотні добрива знизяться на
27–38%. Forbes-Україна. 1 жовтня 2016. URL:
http://forbes.net.ua/ua/news/1423279-svitovi-cini-
na-azotni-dobriva-znizyatsya-na-2738 (дата звер-
нення: 01.03.2018).
5. Химическая промышленность Украины: поче-
му простаивают заводы и кто потребляет удобре-
ния. Дело. 30 листопада 2016. URL: https://delo.
ua/business/himicheskaja-promyshlennost-ukrainy-
pochemu-prostaivajut-zavody-325582/?supdated_
new=1504952306 (дата звернення: 01.03.2018).
6. Дефицит минеральных удобрений: причины
и последствия для АПК Украины. latifundist.
Главный сайт об агробизнесе. 3 квітня 2017.
URL: http://latifundist.com/blog/read/1749-defi tsit-
mineralnyh-udobrenij-prichiny-i-posledstviya-dlya-
apk-ukrainy (дата звернення: 01.03.2018).
7. Обзор рынка удобрений Украины. InVenture.
23.02.2016. URL: https://inventure.com.ua/
analytics/investments/obzor-rynka-udobrenij-
ukrainy (дата звернення: 01.03.2018).
8. Химическая промышленность Украины: поче-
му простаивают заводы и кто потребляет удобре-
ния. Дело. 30 листопада 2016. URL: https://delo.
ua/business/himicheskaja-promyshlennost-ukrainy-
pochemu-prostaivajut-zavody-325582/?supdated_
new=1504952306 (дата звернення: 01.03.2018).
9. Потребления удобрений в Украине в 2017 году
увеличится 8–10%. Подробности. 8 черня 2016.
URL: http://podrobnosti.ua/2112604-potreblenija-
udobrenij-v-ukraine-v-2017-godu-uvelichitsja-8-10.
html (дата звернення: 01.03.2018).
10. Пошлины против импорта в Украину кар-
бамида и КАС вступили в силу. Инфоинду-
стрия. 21.05.2017. URL: http://infoindustria.
com.ua/poshl inyi -prot iv- impor ta-v-ukra inu-
karbamida-i-kas-vstupili-v-silu/ (дата звернення:
01.03.2018).
11. Стратегічні напрями розвитку сільського гос-
подарства України на період до 2020 року /за ред.
Ю.О. Лупенка, В.Я. Месель-Веселяка. К. : ННЦ
“ІАЕ”, 2012. 182 с. URL: http://agroua.net/docs/
strateg.pdf (дата звернення: 01.03.2018).
12. Проект спільного впровадження «Скорочення
викидів парникових газів внаслідок модернізації
виробничих потужностей ТОВ «Карпатнафто-
хім»». Проектно-технічна документація. ТОВ
«КТ-Енергія». К., 2012. 66 с.
13. Яструбський М.Я., Кузнєцов Я.В. Хімічна
промисловість та її роль у розвитку аграрного ви-
робництва україни: регіональний, національний
і міжнародний аспекти. Збірник наукових праць
ВНАУ. 2012. № 3 (69). Т. 2. С. 256—260. URL:
http://socrates.vsau.org/repository/getfi le.php/6283.
pdf (дата звернення: 01.03.2018).
14. Хлор и каустик. Состояние производства и
потребления в Украине. Евразийский химичес-
кий рынок. 2016. № 137 (02). URL: http://www.
chemmarket.info/ru/home/article/4011/ (дата звер-
нення: 01.03.2018).
15. Мордюшенко О. Киев защищается от россий-
ской соды. Коммерсант. 06.03.2017. URL : https://
www.kommersant.ru/doc/3235949 (дата звернення:
01.03.2018).
Надійшла до редколегії 05.04.2018
|
| id | systemreorg-article-661 |
| institution | System Research in Energy |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-19T01:19:56Z |
| publishDate | 2018 |
| publisher | General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | systemreorg/61/eb095ae4fa926f1fb14deee91464dc61.pdf |
| spelling | systemreorg-article-6612026-07-18T12:57:44Z Projected demand for fuel and energy resources in the fabrication of some types of energy-intensive chemical products Прогнозна потреба у паливно-енергетичних ресурсах у виробництві деяких видів енергоємної хімічної продукції Stanytsina V.V. forecast, fuel and energy resources, nitrogen fertilizers, chemical products. прогноз, паливно-енергетичні ресурси, азотні добрива, хімічна продукція. We give a review of the state of some energy-intensive productions of chemical industry, namely, of ammonia, nitrogen fertilizers, and caustic soda. We also collected and verified initial data on production volumes and costs per unit of products. Projections of production are developed according to the considered tendencies and the technological potentials of energy saving are estimated. The forecasted demand for energy resources (fuel, thermal and electric energy) for 2020—2040 for the selected types of products is calculated.The total amount of energy saving, calculated for the specified chemical production, for the final year of forecasted period (2040) is: fuel – 902.1 thousand tons of coal equivalent, electricity - 1072.3 million kWh, and heat energy — 843.4 thousand Gcal. Наведено огляд стану деяких енергоємних виробництв хімічної промисловості – аміаку, азотних добрив, каустичної соди; зібрано та верифіковано вихідні дані по обсягах виробництва та питомих витратах на виробництво продукції. Розроблено прогнози випуску продукції за розглянутими тенденціями та оцінено технологічні потенціали енергозберження. Обчислено прогнозний попит на енергетичні ресурси (паливо, теплову та електричну енергію) на 2020-2040 рр. для обраних видів продукції.Загальний обсяг енергозбереження, розрахований для зазначеної хімічної продукції, на кінцевий рік прогнозного періоду (2040 рік) складає: палива – 902,1 тис. т у. п., електроенергії – 1072,3 млн кВт•год і теплоенергії – 843,4 тис. Гкал. General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2018-07-26 Article Article application/pdf https://systemre.org/index.php/journal/article/view/661 10.15407/pge2018.02.021 System Research in Energy; No. 2 (53) (2018): The Problems of General Energy; 21-27 Системні дослідження в енергетиці; № 2 (53) (2018): Проблеми загальної енергетики; 21-27 2786-7102 2786-7633 uk https://systemre.org/index.php/journal/article/view/661/572 Copyright (c) 2018 Stanytsina V.V. https://creativecommons.org/publicdomain/zero/1.0 |
| spellingShingle | forecast fuel and energy resources nitrogen fertilizers chemical products. Stanytsina V.V. Projected demand for fuel and energy resources in the fabrication of some types of energy-intensive chemical products |
| title | Projected demand for fuel and energy resources in the fabrication of some types of energy-intensive chemical products |
| title_alt | Прогнозна потреба у паливно-енергетичних ресурсах у виробництві деяких видів енергоємної хімічної продукції |
| title_full | Projected demand for fuel and energy resources in the fabrication of some types of energy-intensive chemical products |
| title_fullStr | Projected demand for fuel and energy resources in the fabrication of some types of energy-intensive chemical products |
| title_full_unstemmed | Projected demand for fuel and energy resources in the fabrication of some types of energy-intensive chemical products |
| title_short | Projected demand for fuel and energy resources in the fabrication of some types of energy-intensive chemical products |
| title_sort | projected demand for fuel and energy resources in the fabrication of some types of energy-intensive chemical products |
| topic | forecast fuel and energy resources nitrogen fertilizers chemical products. |
| topic_facet | forecast fuel and energy resources nitrogen fertilizers chemical products. прогноз паливно-енергетичні ресурси азотні добрива хімічна продукція. |
| url | https://systemre.org/index.php/journal/article/view/661 |
| work_keys_str_mv | AT stanytsinavv projecteddemandforfuelandenergyresourcesinthefabricationofsometypesofenergyintensivechemicalproducts AT stanytsinavv prognoznapotrebaupalivnoenergetičnihresursahuvirobnictvídeâkihvidívenergoêmnoíhímíčnoíprodukcíí |