Application of systems analysis in the field of management of radioactive waste

We substantiated the expediency of using applied systems analysis to study the management of radioactive waste in Ukraine. We adapted the procedures of such analysis and determined the succession of its performing. We present the systemic and structural identification of radiationally dangerous faci...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2018
Автори:	Azarov S.I., Sydorenko V.P., Zadunay O.S.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2018
Теми:	systems analysis radiationally dangerous facilities radioactive waste nuclear power plant.
Онлайн доступ:	https://systemre.org/index.php/journal/article/view/662
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	System Research in Energy
Завантажити файл:

Репозитарії

System Research in Energy

_version_	1871104178515869696
author	Azarov S.I. Sydorenko V.P. Zadunay O.S.
author_facet	Azarov S.I. Sydorenko V.P. Zadunay O.S.
author_institution_txt_mv	[ { "author": "Azarov S.I.", "institution": null }, { "author": "Sydorenko V.P.", "institution": null }, { "author": "Zadunay O.S.", "institution": null } ]
author_sort	Azarov S.I.
baseUrl_str	https://systemre.org/index.php/journal/oai
collection	OJS
datestamp_date	2026-07-18T12:57:44Z
description	We substantiated the expediency of using applied systems analysis to study the management of radioactive waste in Ukraine. We adapted the procedures of such analysis and determined the succession of its performing. We present the systemic and structural identification of radiationally dangerous facilities. We also determined the groups of parameters for modeling and defined selected data for their calculation.
doi_str_mv	10.15407/pge2018.02.028
first_indexed	2026-03-24T02:02:31Z
format	Article
fulltext	28 С.І. АЗАРОВ, В.Л. СИДОРЕНКО, О.С. ЗАДУНАЙ ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2018, issue2(53) В Україні діють радіаційно небезпечні об’єкти (далі – РНО), на яких досі продовжують накопи- чуватися радіоактивні відходи (далі – РАВ) різно- го виду. Однією з найважливіших умов подальшо- го розвитку РНО є розв’язання проблеми безпеч- ного поводження з РАВ. До РАВ належать «матеріальні об’єкти та суб- станції, активність радіонуклідів або радіоактив- не забруднення яких перевищує межі, встановле- ні діючими нормами, за умови, що використання цих об’єктів та субстанцій не передбачається» [1]. РАВ утворюються в рамках широкого спектра ви- дів діяльності, в яких застосовуються різні радіо- активні матеріали, пов’язані, наприклад, з екс- плуатацією ядерних установок, використанням закритих радіоактивних джерел в промисловості, застосуванням антропогенних радіонуклідів у лі- карнях і лабораторіях, а також зняттям таких уста- новок з експлуатації, видобутком корисних копа- лин, виробництвом мінеральних добрив тощо. Ве- лике розмаїття РАВ зумовлює значні відмінності процесів поводження з ними. Об’єм утворення РАВ, їх номенклатура, типи та види (морфологіч- ний та радіонуклідний склад, активність, інші фі- зико-хімічні характеристики) залежать від видів практичної діяльності. Основні принципи державної політики у сфе- рі поводження з РАВ визначено Законом України «Про поводження з радіоактивними відходами» та Державною програмою поводження з радіоактив- ними відходами, що затвердженою постановою Кабінету Міністрів України № 2015 від 25 грудня 2002 р. Відповідно до принципів державної полі- тики визначено такі основні напрями діяльності [2, 3]: централізація розміщення установок з по- водження з РАВ та їх сховищ; перетворення зруй- нованого четвертого енергоблока Чорнобильської АЕС на екологічно безпечну систему; створення і функціонування єдиної державної системи обліку та контролю РАВ; створення геологічного схови- ща для захоронення довгоіснуючих та високоак- тивних РАВ; розроблення нових та впровадження передових технологій поводження з РАВ; науко- во-технічна та інформаційна підтримка робіт у сфері поводження з РАВ; розвиток нормативно- правової бази з питань поводження з РАВ; роз- ширення міжнародного співробітництва у сфері поводження з РАВ. СИСТЕМНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА КОМПЛЕКСНІ ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ ISSN 2522-4344 (Online), ISSN 1562-8965 (Print). The problems of general energy, 2018, 2(53): 28–35 doi: https://doi.org/10.15407/pge2018.02.028 УДК 621.311.183 С.І. АЗАРОВ1, д-р техн. наук, ст. наук. співр., В.Л. СИДОРЕНКО2, канд. техн. наук, доц., О.С. ЗАДУНАЙ3 1Інститут ядерних досліджень НАН України, пр-т. Науки, 47, м. Київ, 03680, Україна 2Інститут державного управління у сфері цивільного захисту, вул. Вишгородська, 21, м. Київ, 04074, Україна 3Державний науково-дослідний інститут спеціального зв’язку та захисту інформації, вул. Залізняка, 6, м. Київ, 03142, Україна ЗАСТОСУВАННЯ СИСТЕМНОГО АНАЛІЗУ В СФЕРІ ПОВОДЖЕННЯ З РАДІОАКТИВНИМИ ВІДХОДАМИ Обґрунтовано доцільність застосування прикладного системного аналізу для дослі- дження поводження з радіоактивними відходами в Україні. Адаптовано процедури аналізу. Визначено послідовність його проведення. Приведено системно-структур- ну ідентифікацію радіаційно небезпечних об’єктів. Визначено групи параметрів для моделювання та здійснено добір даних для їх обчислення. К л ю ч о в і с л о в а : системний аналіз, радіаційно небезпечний об’єкт, радіоак- тивні відходи, АЕС. © С.І. АЗАРОВ, В.Л. СИДОРЕНКО, О.С. ЗАДУНАЙ, 2018 29 Застосування системного аналізу в сфері поводження з радіоактивними відходами ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2018, issue2(53) За останнє десятиліття в Україні прийнято за- конодавчі акти загального характеру, спрямовані на забезпечення ядерної та радіаційної безпеки. Вони містять не тільки загальні положення правової сис- теми щодо запобігання шкідливого впливу госпо- дарської та іншої діяльності, а й окремі положення, що стосуються дотримання безпеки в процесі по- водження з РАВ [4, 5]. Ряд положень законів [6, 7] відображує існуюче в Україні прагнення до гармо- нізації підходів до дотримання безпеки при пово- дженні з РАВ з прийнятими міжнародною спільно- тою принципами і критеріями безпеки. За роки незалежності в Україні проведено пев- ну роботу з розбудови загальнодержавної систе- ми поводження з РАВ. Прийнято основні закони, розроблено необхідні нормативні документі, що регулюють діяльність фізичних, юридичних осіб і органів державного управління. Однак далеко не всі проблеми знайшли належне розв’язання. Вони рівною мірою супроводжують діяльність, пов’язану з поводженням як з відходами ядерної енергетики, так і з РАВ техногенного походжен- ня. Серед проблем, що необхідно розв’язати для суттєвого покращення стану справ у сфері пово- дження з РАВ, можна виділити загальнодержавні, нормативно-правові, міжвідомчі та технічні. Таким чином, зміни правової основи вимага- ють створення сучасної системи нормативного регулювання безпеки при поводженні з РАВ, тоб- то створення сукупності наукових, технічних і ор- ганізаційних принципів, критеріїв і вимог дотри- мання безпеки при поводженні з РАВ, що відпові- дають чинному законодавству України, сучасному стану науки і техніки та світосприйнятті безпеки. Сучасний стан наявних в Україні РАВ. В Україні РАВ (ядерні і радіоактивні речовини, РАВ та джерела іонізуючого випромінювання) є в на- явності на чотирьох АЕС, у шести сховищах дер- жавних міжобласних спеціалізованих комбінатів «Радон», п’яти сховищах військово-промислово- го комплексу, в 30-кілометровій Зоні відчуження ЧАЕС, в пунктах перебування відходів дезактива- ції, у медичних установах, промислових підприєм- ствах та науково-дослідних лабораторіях (рис. 1). Рисунок 1. Схема розміщення РНО в Україні Основними виробниками РАВ є атомні елек- тростанції. У середньому на українських АЕС на 1 млрд∙кВт×год виробленої електроенергії, залеж- но від типу реактора, утворюється до 27 м3 твер- дих РАВ (далі – ТРВ) та 35 м3 рідких РАВ (далі – РРВ) [8]. На майданчиках АЕС експлуатуються штатні сховища тривалого зберігання низько-, середньо- та високоактивних ТРВ, сховища тривалого збері- гання РРВ, установки сортування ТРВ, установ- ки спалювання ТРВ та мастил, пресування ТРВ, глибокого упарювання, дезактивації обладнання. Відпрацьоване ядерне паливо (далі – ВЯП) реак- торів ВВЕР-440 і ВВЕР-1000 АЕС України після зберігання в басейнах витримки, які є на кожному енергоблоці АЕС, повинні вивозитись до Чорно- бильської зони в Централізоване сховище відпра- цьованого ядерного палива (далі – ЦСВЯП). Ви- ключення становить Запорізька АЕС, на майдан- чику якої споруджено сховище для «сухого» кон- тейнерного зберігання ВЯП ВВЕР-1000 [9]. Всьо- го на діючих реакторах ВВЕР-440 та ВВЕР-1000, з урахуванням продовження проектного терміну їх експлуатації на 20 років, може бути напрацьовано до 17 500 т ВЯП. Відповідно до українського законодавства [5] РАВ тимчасово зберігаються у виробника до пе- редачі на захоронення. Для тимчасового збері- гання РАВ служать спеціальні об’єкти (сховища), що забезпечують їх ізоляцію від навколишнього середовища, фізичний захист і радіаційний моні- торинг, а також можливість подальшого вилучен- ня, переробки, перевезення та захоронення. Про- ектом АЕС передбачається спорудження сховищ для тимчасового зберігання РАВ різних типів та категорій. Об’єм сховищ має забезпечувати збе- рігання проектних об’ємів РАВ, що утворюються протягом проектного терміну експлуатації АЕС. Приймаючи рішення про можливість продовжен- ня терміну експлуатації енергоблоків, враховують наявність достатніх вільних об’ємів ВЯП. У процесі зняття з експлуатації ЧАЕС у ході поточної підготовчої стадії споруджуються і вво- дяться в експлуатацію об’єкти для поводження з РАВ, накопичених на ЧАЕС і утворення яких очі- кується при знятті станції з експлуатації [10–12]. Приблизно 2500 т ВЯП утворилось в ході експлу- атації реакторів РВПК-1000. В ОУ і на його проммайданчику зосереджено від 4,0×105 до 174×104 м3 РАВ. Станом на поча- ток 2015 р. їх загальна активність становила при- близно 4,1×1017 Бк (перераховано на основі даних [13]). Понад 10% загального обсягу РАВ ОУ є ви- сокоактивними відходами, переважні обсяги яких представлено бетоном, металевими конструкція- ми та обладнанням, матеріалами засипки шахти реактора. Близько 2800 т високоактивних відходів являють собою паливомісткі матеріали, в тому числі: лавоподібні паливомісткі матеріали, фраг- менти активної зони реактора, реакторний графіт, паливний пил. В ОУ відбувається постійне нако- пичення вод атмосферного, ґрунтового, конденса- 30 С.І. АЗАРОВ, В.Л. СИДОРЕНКО, О.С. ЗАДУНАЙ ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2018, issue2(53) ційного та технологічного походження. У резуль- таті взаємодії води з радіоактивними матеріалами утворюються РРВ. З приміщень ОУ, до яких є доступ, щорічно відкачується до 900 м3 РРВ, які транспортуються до системи переробки і збері- гання РРВ на ЧАЕС [14]. Станом на 2016 р. загальна кількість РАВ у Зоні відчуження (без ОУ) складає близько 2,8 млн м3. З них в пунктах захоронення РАВ та пунктах тимчасової локалізації РАВ знаходяться понад 2,0 млн м3 РАВ із загальною активністю близь- ко 7,4×1015 Бк [15]. Загальна активність радіоак- тивних речовин у природних об’єктах Зони від- чуження (у поверхневому шарі ґрунту, донних відкладах водойм, рослинності тощо) становить понад 8,5×1015 Бк [15]. Загальний обсяг радіоак- тивно забруднених матеріалів, зосереджених в Зоні відчуження, сягає 11 млн м3 [13]. В Україні знаходиться уранодобувна і пере- робна промисловість, де накопичено близько 65 млн т твердих низькоактивних відходів. За даними МОЗ України [16] в країні налічується близько п’яти тисяч підприємств, установ і орга- нізацій, де використовують різні джерела іонізу- ючого випромінювання. У лікувально-профілак- тичних установах експлуатується 10280 рентге- нодіагностичних, 254 рентген-терапевтичних і 118 гамма-терапевтичних установок, 6 медичних ізотопних апаратів. На промислових підприємствах використову- ють 550 гамма-дефектоскопів і радіоізотопні при- лади: перша група – 85000, друга – 5200, третя – 15000, установки для опромінення з джерелом 60Co, термоелектричні установки з джерелом 90Sr і пересувні установки для геологорозвідувальних цілей з джерелом 241Am/Be тощо. Середньорічна сумарна активність радіоактивних матеріалів та джерел у промислових і медичних цілях може складати близько 1016 Бк, що не виключає виник- нення радіаційних аварій, пов’язаних з радіоак- тивним забрудненням довкілля і опроміненням персоналу і населення в цілому. У таблиці наве- дено загальний обсяг ТРВ, накопичених у нашій державі. Аналіз даних таблиці доводить, що в Украї- ні підлягають захороненню від 3,3 до 4,6 млн м3 РАВ. З них від 2,9 до 4,2 млн м3 мають чорнобиль- ське походження і знаходяться в Зоні відчуження. Отже їх частка складає близько 90% за об’ємом і приблизно 10–15% за активністю від загального об’єму і активності РАВ в Україні. Більшість від- ходів (до 97–98%) можуть бути захоронені у по- верхневих сховищах і лише близько 75000 м3 РАВ належать до типу довгоіснуючих, отже мають бути захоронені у геологічному сховищі. Основні напрями системного підходу в сфе- рі поводження з РАВ. На сьогодні існує досить велика кількість критеріїв і ознак, за якими мо- жуть бути класифіковані РАВ. Прийнята класи- фікація РАВ, що діє на території держави, зазви- чай закріплюється в нормативній документації. Проте існують загальні підходи до класифікації, що формуються МКРЗ і МАГАТЕ [17–19]. Зо- крема, МАГАТЕ рекомендовано класифікацію за ступенем небезпеки РАВ для людини. Відповідно до цього виділяються три категорії РАВ: безпеч- ні; відходи, що мають низький і середній рівень активності; відходи високої активності. На прак- тиці в Україні всі РАВ можна розділити на ка- тегорії залежно від концентрації радіоактивних елементів і часу, протягом якого вони зберігають свою радіоактивність. Для кожної категорії при- йнято свої методи збору і видалення. Виділяють наступні категорії РАВ: низькоактивні, середньо- активні та високоактивні відходи. Відповідно до загальноприйнятих принципів у всіх країнах порядок поводження з РАВ регла- ментовано національним законодавством і між- народними угодами. РАВ після їх утворення, з метою зменшення небезпеки і економічної об- ґрунтованості, піддаються ряду процесів пере- творення і переміщення перед їх довготривалим зберіганням або остаточним захороненням. По- слідовність процесів може відрізнятися, але май- же завжди вона включає збір і сортування РАВ за категоріями, обробку та зменшення обсягу, кон- диціонування, транспортування, зберігання або захоронення. Для поводження з РАВ використо- вуються власний персонал підприємств, а також спеціалізовані організації, що мають ліцензію на певний (наприклад, транспортування) або на всі види діяльності щодо поводження з РАВ. Про- блеми поводження з РАВ – комплексні та вима- гають врахування численних чинників. Для вирі- шення таких проблем доцільно використовувати системний підхід, що має загальнонаукове зна- чення. Системний підхід – наукова методологія цілеутворюючої людської діяльності. Таблиця – Загальні обсяги ТРВ, накопичених в Україні Місце знаходження РАВ Обсяг, тис. м3 Відсоток загального обсягу ЗАЕС, ПУАЕС, ХАЕС, РАЕС 33,2 1,2 1, 2, 3 блоки ЧАЕС 2,5 0,15 ОУ 600 22,0 Зона відчуження 1910 70,1 Пункти захоронення відходів дезактивації 171 6,3 Сховища спецкомбінатів УкрДО «Радон» 5,0 0,2 Дослідницький ядерний реактор (м. Київ) 3,0 0,14 31 Застосування системного аналізу в сфері поводження з радіоактивними відходами ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2018, issue2(53) Системний підхід в аналізі у сфері поводжен- ня з РАВ базується на виділенні та дослідженні структури систем. Суттєвою перевагою систем- но-структурної парадигми є те, що вона дає змо- гу чітко виділити системоутворюючі критерії та зумовлені ними морфологічні ознаки системи поводження з РАВ, що досягається за рахунок зміни ракурсу дослідження з ендогенного на ек- зогенний. Такими критеріями виступають наявні у системі базові просторові та часові обмежен- ня. Застосування системного підходу в будь-якій практичній діяльності полягає в методологічній орієнтації на розкриття цілісності об’єкта, відно- син і зв’язків його елементів, а також механізмів їх реалізації [20]. Ґрунтуючись на системному підході, всі об’єкти в України, на яких утворюються (нако- пичені) РАВ та поводяться з РАВ, можна пред- ставити у вигляді системи поводження з РАВ. Мета системи є одним з найважливіших понять теорії системного підходу [21]. На початковому етапі пізнання РНО під метою розуміють ідеальні устремління, «модель бажаного майбутнього», а мірою подальшого пізнання об’єкта мета конкре- тизується і, послідовно, минаючи проміжні цілі, втілено в конкретні результати діяльності. У прак- тиці реалізації комплексних проблем це означає, що розв’язувана проблема поділяється на кілька субпроблем або проміжних цілей, а останні – на ще більш окремі питання. Така програма відобра- жає провідний задум (ідеальний образ) діяльності і є концепцією або стратегією вирішення пробле- ми, в даному разі – концепцією дотримання без- пеки при поводженні з РАВ. Проміжна мета такої програми – встановлен- ня системи нормативного регулювання безпеки при поводженні з РАВ. Система поводження з РАВ в Україні з усім розмаїття джерел утворен- ня РАВ, видів накопичених й утворюваних РАВ та видів діяльності з ними досить складна для аналізу, тому було доцільно її поділити на під- системи і елементи. Найбільш раціональним у цілях цієї роботи був поділ всієї системи пово- дження з РАВ на функціональні підсистеми – групи об’єктів, на яких поводяться з РАВ, і по- дальший розподіл кожної з функціональних під- систем на підсистеми за видами накопичених й утворюваних РАВ (агрегатний стан, рівень активності, радіонуклідний склад тощо), що, в свою чергу, поділялися на елементи. У резуль- таті такого розподілу системи поводження з РАВ (декомпозиції системи в просторі) її можна представити у вигляді деревовидної ієрархічної структури (рис. 2). Розподіл системи поводження з РАВ на функці- ональні підсистеми – групи об’єктів, на яких здій- снюється поводження з РАВ, має такий вигляд: 1. Діючі атомні станції; 2. «Сухе» контейнерне зберігання ВЯП на ЗАЕС; 3. 1–3 блоки ЧАЕС, що знімають з експлуатації; 4. ОУ; 5. СВЯП-1, СВЯП-2 (ДСП ЧАЕС); 6. ЦСВЯП; 7. ЗПРРВ, ПКПТРВ; 8. Комплекс виробництв «Вектор»; 9. Дослідницький реактор, критичні стенди і збірки, джерела іонізуючого випромінювання; 10. Об’єкти використання джерел іонізую- чого випромінювання, включаючи радіоактивні речовини і вироби на їх основі, в різних галузях промисловості, медицині та сільському господар- стві (радіаційно-хімічні технології, промислова дефектоскопія, промислова радіографія, радіоізо- топна енергетика, медична, геофізична, ядерно- аналітична апаратура тощо); 11. Об’єкти збору, переробки, кондиціонуван- ня, зберігання і довготривалого зберігання (похо- вання) РАВ (система спецкомбінатів «Радон»); 12. Видобуток уранової руди (підземне вилу- говування, кар’єрний та шахтний видобуток); 13. Об’єкти видобутку руд і сировини, на яких утворюються РАВ з природною радіоактивністю. Рисунок 2. Ієрархічна структура системи поводження з РАВ: А – групи об’єктів, на яких утворюються (накопичуються) РАВ та здійснюється поводження з РАВ; В – види РАВ (агрегатний стан, рівень активності); С – способи поводження (види діяльності) з РАВ, які потребують регламентації 32 С.І. АЗАРОВ, В.Л. СИДОРЕНКО, О.С. ЗАДУНАЙ ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2018, issue2(53) У результаті аналізу 13 підсистем було визна- чено, що для регулювання безпеки всієї системи поводження з РАВ в України потрібно понад 20 напрямів прийняття рішень за видами РАВ та по- над 45 напрямів для прийняття рішень за способа- ми поводження з ними. Це означає, що необхідно створення такої ж кількості нормативних докумен- тів (далі – НД). Такий процес поводження з РАВ був би роздробленим, некерованим і практично не врегульованим. Системний аналіз дав змогу пере- йти від вербального (словесного) опису проблеми до формального – створення концептуальної мо- делі системи безпечного поводження з РАВ, що є формалізованим представленням початкової мети – «моделі бажаного майбутнього» (рис. 3). Концептуальна модель структурує систему по- водження з РАВ з усім розмаїттям об’єктів – дже- рел утворення РАВ, видів РАВ та видів діяльності з ними на окремі підсистеми – етапи поводження з РАВ від їх утворення до захоронення, і тим са- мим дав змогу значно зменшити кількість необ- хідних для регулювання безпеки напрямів для прийняття рішень, тобто мінімізувати необхідну кількість НД. Рисунок 3. Концептуальна модель системи безпечного поводження з РАВ 33 Застосування системного аналізу в сфері поводження з радіоактивними відходами ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2018, issue2(53) Системний підхід до аналізу безпечного по- водження з РАВ. Для вирішення таких складних завдань як безпека під час поводження з РАВ є уні- версальна методика на основі системного підходу та системного аналізу. Універсальність даного системного підходу дає змогу розглядати безпеку як систему і приймати на основі цього розуміння покращуючі дії. Безумовно, процес досягнення бажаного рівня безпеки є складним завданням на майбутнє, яке в даний момент не вирішено. Це до- водять недавні численні аварії на РНО. Саме тому сьогодні, як ніколи, слід звернутися до універ- сального системного і комплексного підходу до розв’язання ряду завдань, пов’язаних з безпекою в процесі поводження з РАВ. Для розгляду про- цесу безпечного поводження з РАВ з позицій сис- темного підходу можна застосувати методологію прикладного системного аналізу. Відповідно до системного підходу слід спо- чатку зрозуміти, чому безпеку поводження з РАВ можна розглядати як систему. Для цього розгляне- мо категорії властивостей цієї системи, які можна розділити на статичні і динамічні. Серед статич- них властивостей можна виділити цілісність, від- критість, внутрішню неоднорідність системи та структурованість. Під статичними властивостями систем розуміють конкретні стани системи в будь- який, але фіксований момент часу. Цілісність сис- теми безпечного поводження з РАВ, як одна із статичних властивостей, означає, що безпеку по- трібно розуміти як єдине ціле, що відрізняється від інших систем, зокрема і систем безпеки. Під відкритістю системи розуміють її взаємодію з ін- шими системами або навколишнім середовищем за допомогою входів і виходів. У випадку систе- ми безпеки в процесі поводження з РАВ це, на- приклад, різноманітні входи з боку використан- ня даного РНО або виходи, що впливають на її стан. Система безпеки неоднорідна, тобто вона має елементи різного характеру як, наприклад, технічні системи захисту, особи і організації, за- діяні до і під час аварії, систему нормативних і правових приписів тощо. Також система безпеки має власну структурованість, що полягає в різ- них взаємозв’язках між елементами системи. Ця структурованість і створює цілісність всієї систе- ми безпеки. Крім статичних властивостей систем, система безпеки в процесі поводження з РАВ має і динамічні властивості, тобто такі властивості, що змінюються в часі та в зв’язку з іншими змінними обставинами. До динамічних властивостей від- носять функціональність, стимульованість, мін- ливість системи в часі та існування в мінливому середовищі. Систему безпечного поводження з РАВ спрямовано на виконання безлічі функцій – наприклад, забезпечення радіаційної безпеки під час аварії або зменшення шкоди від аварії. Функ- ціональність системи безпеки спрямовано на ви- ходи системи як функції часу. Застосування системного підходу та системного аналізу дало змогу перейти від початкової мети – системи безпечного поводження з РАВ до проміж- ної – встановлення системи нормативного регулю- вання безпеки під час поводження з РАВ. Початкова і проміжна цілі взаємопов’язані, оскільки безпечне поводження з РАВ може бути забезпечено тільки в рамках певної регламентації. У реалізації проміж- ної мети окремі елементи концептуальної моделі стають матеріальними об’єктами. Так, наприклад, вимоги до дотримання безпечного поводження з РАВ поступово втілюються в реальні установки для поводження з РАВ на різних об’єктах викорис- тання атомної енергії. Для досягнення проміжної мети потрібно було розробити спеціальну концеп- цію формування структури системи нормативного регулювання в ході поводження з РАВ (концепція структури системи НД). Основною метою створен- ня цієї концепції була розробка єдиної визначаль- ної ідеї створення структури системи НД за допо- могою формулювання основних цілей, принципів, шляхів і засобів досягнення цих цілей. При цьому ставилися наступні завдання: 1) створити опти- мальну структуру системи НД в Україні; 2) виклю- чити можливість виникнення внутрішньої супереч- ливості окремих НД системи або неоднозначність встановлюваних у них вимог; 3) забезпечити ефек- тивність регулювання безпеки в процесі поводжен- ня з РАВ в Україні з використанням системи НД; 4) ефективно використовувати виділені ресурси на розробку системи НД. Систему НД було визначено як логічно повну і несуперечливу сукупність документів, що регла- ментують дотримання безпечного поводження з РАВ. Розвиток цього загального визначення сис- теми НД дав змогу сформулювати основні власти- вості системи НД та її підсистем, а також основні способи її створення (рис. 4). Аналіз діючої системи нормативних актів дав змогу зробити наступні висновки. 1. Нормативні документи верхнього рівня ба- зуються на засадах позитивного міжнародного досвіду і відповідають основним рекомендаціям МАГАТЕ та інших міжнародних організацій, а та- кож сучасним вимогам регулювання безпеки під час поводження з РАВ. 2. Необхідне усунення окремих протиріч у системі нормативних актів, що регламентують по- водження з РАВ та здатні призвести до негатив- них екологічних наслідків. Основною причиною протиріч є використання застарілих нормативних документів, розроблених без урахування сучасної нормативно-правової бази України у сфері пово- дження з РАВ у сфері екологічної безпеки. 3. Необхідно модернізувати систему норматив- них актів другого рівня в частині поділу систем і елементів об’єктів для поводження з РАВ за кла- сами безпеки. 4. Необхідно розробити нормативні вимо- ги щодо проектування, структури та змісту зві- тів з аналізу радіаційної та екологічної безпеки об’єктів поводження з РАВ. 5. Використання існуючої нині НД є недостат- нім для регулювання радіаційної та екологічної безпеки. 34 С.І. АЗАРОВ, В.Л. СИДОРЕНКО, О.С. ЗАДУНАЙ ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2018, issue2(53) У ході роботи розроблено методологію фор- мування структури системи НД, сформульовано принципи її формування, розроблено її структуру й основні вимоги до НД та їх змісту. Як базову аксіому сформульовано принципи формуван- ня структури системи НД: повнота, достатність, ієрархічність, рівнозначність вимог, адитивність, єдність термінології, інтегративність системи НД з існуючими системами нормативних документів. У ході розробки основних положень концепції структури системи НД застосовувалися методи системного аналізу, спрямовані на активізацію використання інтуїції та досвіду фахівців, у тому числі метод колективної генерації ідеї («мозко- вий штурм»), метод ітеративної процедури під час проведення «мозкового штурму» (метод типу «Дельфі»), системно-структурний метод. Процес вибору іншої технології та подальшої детальної стратегії відбувається найкраще тоді, коли експерти чітко розуміють логіку безпеки. Ця логіка повинна бути застосована до кожного з розглянутих варіантів (на відповідному рівні деталізації). Ключовим моментом є необхідність гарантії очевидних зв’язків між характеристика- ми і обсягами РАВ, пропонованими технологія- ми і пов’язаними з ними ризиками, механізмами управління безпекою та витратами. Тобто аналіз ризиків логічно визначає вимоги до ключових ас- пектів реалізації технологій – таким як додаткове або модифіковане обладнання, навчання персона- лу, діловодство, робочі інструкції, технічне обслу- говування та дотримання безпеки. ВИСНОВКИ Підводячи підсумки застосування методоло- гії системного аналізу для розгляду безпечного поводження з РАВ, можна з упевненістю ствер- джувати, що безпеку при цьому слід розглядати саме як систему методів, придатних для неї в даному випадку. Тільки усвідомлення безпечно- го поводження з РАВ як системи зі статичними і динамічними властивостями дає змогу розуміти цю систему і враховувати її в загальній системі комплексної безпеки. 1. Про поводження з радіоактивними відходами: Закон України від 30.06.1995 № 255/95-ВР. Верхо- вна Рада України. Відомості Верховної Ради Украї- ни. 1995. № 27. Ст. 198. 2. Концепция обращения с радиоактивными отхо- дами Украины. Київ, 1993. 485 с. 3. Про схвалення Стратегії поводження з раді- оактивними відходами в Україні: Розпоряджен- ня від 19 серпня 2009 р. № 990-р. Кабінет Мі- ністрів України. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/990–2009-%D1%80 (дата звернення: 07.03.2017). 4. Про Загальнодержавну цільову екологічну про- граму поводження з радіоактивними відходами: За- кон України від 17 вересня 2008 р. № 516-VI. Відо- мості Верховної Ради України. 2009. № 5. Ст. 130. 5. Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку: Закон України від 8 лютого 1995 р. № 39/95-ВР. Верховна Рада України. URL: http://zakon3.rada. Рисунок 4. Структура системи нормативних документів, що регламентують поводження з РАВ 35 Застосування системного аналізу в сфері поводження з радіоактивними відходами ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2018, issue2(53) gov.ua/laws/show/39/95-%D0 %B2 %D1%80 (дата звернення: 07.03.2017). 6. Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії: Закон України від 11 січня 2000 р. № 1370-XIV. Верховна Рада України. Відомості Верховної Ради України. 2000. № 9. Ст. 68. 7. Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення: Закон Укра- їни від 13 грудня 2001 р. № 2893-ІІІ. Верховна Рада України. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/2893-14. 8. Звіт з поводження з РАВ у ДП НАЕК «Енерго- атом» за 2014 рік. Державне підприємство «Наці- ональна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»». Київ, 2015. 87 с. 9. Комплексна програма поводження з радіоак- тивними відходами у ДП «НАЕК «Енергоатом» на період 2012–2016 рр.: ПМ-Д.0.18.174–12. Державне підприємство «Національна енергогенеруюча ком- панія «Енергоатом»». Київ, 2012. 100 с. 10. Заитов В. Промышленный комплекс по пере- работке твердых радиоактивных отходов ЧАЭС (ПКОТРО ЧАЭС): промежуточный отчет по анализу безопасности установки извлечения твердых отходов и завода по переработке твердых радиоактивных отходов. Гл. 1. Общие сведения. Институт поддержки эксплуатации АЭС, 2002. 447 с. (Номер документа DNR-101638–01; Субкон- тракт № 88/200000–141/1). 11. Щербин В., Рудько В., Батий В. и др. Завод по переработке жидких радиоактивных отходов: отчет по анализу безопасности. Окончательная редакция 3. Чернобыльская АЭС. 361 с. 12. Григораш О.В., Дибач О.М., Кондратьєв С.М. та ін. Питання ядерної та радіаційної безпеки цен- тралізованого сховища відпрацьованого ядерного палива АЕС України. Ядерна та радіаційна безпе- ка. 2017. Вип. 3(75). C. 3—10. 13. Пайнэ А. Помощь министерствам и организаци- ям, ответственным за обращение с радиоактивными отходами в Украине: проект INSC U.04.01/09. DBE Technology. 2016. Электронно-оптический диск (СD-ROM). 14. Разработка национальной стратегии и концепции обращения с радиоактивными отходами в Украине, включая стратегию об- ращения с радиоактивными отходами НАЭК «Энергоатом»: проект TACIS U4.03/4 / Под общ. ред. В.М. Шестопалова. Т. 1. К.: Промінь, 2008. 500 с. 15. Концепции захоронения радиоактивных отхо- дов в Украине: проект INSC U.04.01/09-В. Пайнэ. DBE Technology. 2017. Электронно-оптический диск (СD-ROM). 16. Азаров С.І., Сидоренко В.Л., Литвинов Ю.В. Проблемні питання запобігання незаконному по- водженню з радіоактивними матеріалами в Украї- ні. Ядерна та радіаційна безпека. 2012. Вип. 2(54). С. 23—29. 17. Predisposal Management of Radioactive Waste: Safety Standards. Vienna: IAEA, 2010. 67 p. (IAEA General Safety Requirements, № GSR, Part 5). 18. Disposal of Radioactive Waste: Safety Standards. Vienna: IAEA, 2011. 83 p. (IAEA, Specifi c Safety Requirements, NSSR-5). 19. Classifi cation of Radioactive Waste Safety Standards. Vienna: IAEA, 2009. 68 p. (General Safety Guide. IAEA, № GSG-1). 20. Шарапов О.Д., Терехов Л.М., Сiднєв С.П. Сис- темний аналiз. К.: Вища школа, 1983. 234 с. 21. Згуровский М.З., Панкратова Н.Д. Системный анализ. Проблемы, методология, приложения: мо- нография. К.: Наукова думка, 2011. 726 с. Надійшла до редколегії 22.05.2018
id	systemreorg-article-662
institution	System Research in Energy
keywords_txt_mv	keywords
language	Ukrainian
last_indexed	2026-07-19T01:19:58Z
publishDate	2018
publisher	General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	systemreorg/f4/55793222155d9b29402be58f455bbff4.pdf
spelling	systemreorg-article-6622026-07-18T12:57:44Z Application of systems analysis in the field of management of radioactive waste Застосування системного аналізу в сфері поводження з радіоактивними відходами Azarov S.I. Sydorenko V.P. Zadunay O.S. systems analysis, radiationally dangerous facilities, radioactive waste, nuclear power plant. системний аналіз, радіаційно небезпечний об'єкт, радіоактивні відходи, АЕС. We substantiated the expediency of using applied systems analysis to study the management of radioactive waste in Ukraine. We adapted the procedures of such analysis and determined the succession of its performing. We present the systemic and structural identification of radiationally dangerous facilities. We also determined the groups of parameters for modeling and defined selected data for their calculation. Обґрунтовано доцільність застосування прикладного системного аналізу для дослідження поводження з радіоактивними відходами в Україні. Адаптовано процедури аналізу. Визначено послідовність його проведення. Приведено системно-структурну ідентифікацію радіаційно небезпечних об'єктів. Визначено групи параметрів для моделювання та здійснено добір даних для їх обчислення. General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2018-07-26 Article Article application/pdf https://systemre.org/index.php/journal/article/view/662 10.15407/pge2018.02.028 System Research in Energy; No. 2 (53) (2018): The Problems of General Energy; 28-35 Системні дослідження в енергетиці; № 2 (53) (2018): Проблеми загальної енергетики; 28-35 2786-7102 2786-7633 uk https://systemre.org/index.php/journal/article/view/662/573 Copyright (c) 2018 Azarov S.I., Sydorenko V.P., Zadunay O.S. https://creativecommons.org/publicdomain/zero/1.0
spellingShingle	systems analysis radiationally dangerous facilities radioactive waste nuclear power plant. Azarov S.I. Sydorenko V.P. Zadunay O.S. Application of systems analysis in the field of management of radioactive waste
title	Application of systems analysis in the field of management of radioactive waste
title_alt	Застосування системного аналізу в сфері поводження з радіоактивними відходами
title_full	Application of systems analysis in the field of management of radioactive waste
title_fullStr	Application of systems analysis in the field of management of radioactive waste
title_full_unstemmed	Application of systems analysis in the field of management of radioactive waste
title_short	Application of systems analysis in the field of management of radioactive waste
title_sort	application of systems analysis in the field of management of radioactive waste
topic	systems analysis radiationally dangerous facilities radioactive waste nuclear power plant.
topic_facet	systems analysis radiationally dangerous facilities radioactive waste nuclear power plant. системний аналіз радіаційно небезпечний об'єкт радіоактивні відходи АЕС.
url	https://systemre.org/index.php/journal/article/view/662
work_keys_str_mv	AT azarovsi applicationofsystemsanalysisinthefieldofmanagementofradioactivewaste AT sydorenkovp applicationofsystemsanalysisinthefieldofmanagementofradioactivewaste AT zadunayos applicationofsystemsanalysisinthefieldofmanagementofradioactivewaste AT azarovsi zastosuvannâsistemnogoanalízuvsferípovodžennâzradíoaktivnimivídhodami AT sydorenkovp zastosuvannâsistemnogoanalízuvsferípovodžennâzradíoaktivnimivídhodami AT zadunayos zastosuvannâsistemnogoanalízuvsferípovodžennâzradíoaktivnimivídhodami

Application of systems analysis in the field of management of radioactive waste

Репозитарії

Схожі ресурси