Determination of the efficiency of electric power production by nuclear power plants using the methodology of full energy costs. Part 1. Energy costs for construction
The results of a study on the determination of the efficiency of electric power generation by nuclear power plants with VVER-1000 reactors based on the full energy cost methodology are presented. The methodology for determining the effectiveness of technology using this methodology was published ear...
Saved in:
| Date: | 2018 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine
2018
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://systemre.org/index.php/journal/article/view/664 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | System Research in Energy |
| Download file: |  |
Institution
System Research in Energy| _version_ | 1871104178759139328 |
|---|---|
| author | Bilodid V.D. |
| author_facet | Bilodid V.D. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Bilodid V.D.",
"institution": null
}
] |
| author_sort | Bilodid V.D. |
| baseUrl_str | https://systemre.org/index.php/journal/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-18T12:57:44Z |
| description | The results of a study on the determination of the efficiency of electric power generation by nuclear power plants with VVER-1000 reactors based on the full energy cost methodology are presented. The methodology for determining the effectiveness of technology using this methodology was published earlier. Part 1 defines the total energy costs for the construction of nuclear power plants. The main indicators of the energy intensity of the construction of nuclear power plants with VVER-1000 reactors are determined, among which: the specific energy intensity of the NPP unit construction is 246 GJ / kW provided that the policy of National Bank of Ukraine is invariable, and the average hryvnia inflation is 6% /yr, or it is 140 GJ/kW at the hryvnia rate corresponding to the predicted parity of purchasing power of US dollar. The specific energy intensity of a large nuclear power plant is 220 or 125 GJ/kW for the Same two variants. The obtained results will allow to estimate the NPP energy efficiency by the methodology of determining the total energy costs.In Part 2, calculations will be made on the energy costs for nuclear fuel. Part 3 provides coverage of energy costs for NPP operation for 40 years, the costs of its elimination and the determination of the final efficiency of electricity generation at nuclear power plants. Parts 2 and 3 will be published in the next issue of the collection. |
| doi_str_mv | 10.15407/pge2018.02.036 |
| first_indexed | 2026-03-24T02:02:32Z |
| format | Article |
| fulltext |
36
В.Д. БІЛОДІД
ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2018, issue2(53)
У роботі [1] опубліковано методику визначен-
ня ефективності вироблення електроенергії енер-
гетичними об’єктами за методологією повних
енергетичних витрат. Її суть полягає в тому, що
на першому етапі визначаються повні енергетичні
затрати для усіх стадій життєвого циклу енергоус-
тановки. Визначаються оціночні результати робо-
ти енергоустановки за весь період її експлуатації.
Обчислюється корисний енергетичний ефект від
роботи енергоустановки за формулою:
ut
m
j
e
n
i
bkor EEEEE
ji
11
,
де Е – сумарна кількість енергії, що виробляєть-
ся енергоустановкою за весь термін її існування te
років та передається на споживання, Дж; φ – кое-
фіцієнт розширеного відтворення енергетичного
виробництва (може набувати значень від 1,05 до
2 і більше залежно від заданих умов);
ibE – су-
марні витрати енергії на створення і-го елемен-
та енергоустановки, Дж; n – кількість елементів
установки, шт.;
jeE – затрати енергії на експлуа-
тацію j-ї статті витрат установки впродовж te ро-
ків її існування (повернення кредитів, ремонти,
комплектуючі, заробітна плата персоналу, оплата
податків та інших витрат, пов’язаних з функціо-
нуванням та обслуговуванням установки, тощо),
Дж; Eut – затрати енергії на ліквідацію енергоус-
тановки та утилізацію залишків після закінчення
терміну її експлуатації, Дж.
На другому етапі визначаються коефіцієнт ефек-
тивності технології (установки) (позначення κ),
фізична суть якого полягає у тому, наскільки
енергія, що виробляється установкою перевищує
затрати енергії на створення, функціонування та
ліквідацію технології (установки), а також коефі-
цієнтом енерговіддачі (позначення ωe) технології
(енергоустановки), який за своєю суттю є анало-
гом ККД установки. Отже маємо:
korEE
E , або
m
j
utje
n
i
b EEE
E
i
11
СИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧИХ ТЕХНОЛОГІЙ
ТА ОПТИМІЗАЦІЯ ЕНЕРГОЄМНИХ ВИРОБНИЦТВ
ISSN 2522-4344 (Online), ISSN 1562-8965 (Print). The problems of general energy, 2018, 2(53): 36–44
doi: https://doi.org/10.15407/pge2018.02.036
УДК 620.92 В.Д. БІЛОДІД, канд. техн. наук, ст. наук. співр.
Інститут загальної енергетики НАН України,
вул. Антоновича, 172, м. Київ, 03150, Україна
ВИЗНАЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБЛЕННЯ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ АТОМНИМИ
ЕЛЕКТРОСТАНЦІЯМИ ЗА МЕТОДОЛОГІЄЮ ПОВНИХ ЕНЕРГЕТИЧНИХ ВИТРАТ.
ЧАСТИНА 1. ВИТРАТИ ЕНЕРГІЇ НА БУДІВНИЦТВО
Приведені результати дослідження з визначення ефективності вироблення елек-
тричної енергії атомними електростанціями з реакторами ВВЕР-1000 за методо-
логією повних енергетичних витрат. Визначення ефективності технологій за цією
методологією опубліковано раніше. У частині 1 визначено значення повних енерге-
тичних витрат на будівництво АЕС. У частині 2 будуть оприлюднені розрахунки щодо
витрат енергії на ядерне паливо. В частині 3 передбачено висвітлення питань щодо
витрат енергії на експлуатацію АЕС впродовж 40 років, витрати на її ліквідацію та ви-
значення остаточної ефективності вироблення електроенергії на АЕС. Частини 2 та
3 будуть опубліковані в наступних номерах збірника.
К л ю ч о в і с л о в а: атомна електростанція, повні енергетичні витрати, ефектив-
ність вироблення електроенергії.
© В.Д. БІЛОДІД, 2018
37
Визначення ефективності вироблення електричної енергії атомними електростанціями за методологією повних енергетичних витрат
Частина 1. Витрати енергії на будівництво
ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2018, issue2(53)
та
E
Ekor
e , або
E
EEE
m
j
utje
n
i
b
e
i
111 .
Результати розрахунків за цією методологі-
єю щодо ефективності атомних електростанцій
(АЕС) у літературі відсутні.
Таким чином метою цієї статті є висвітлення
результатів обчислень ефективності вироблен-
ня електроенергії АЕС для правильної оцінки
щодо реальної енергетичної ефективності їх
роботи. У частині 1 цієї статті висвітлюються
результати оцінок щодо повних енергетичних
витрат на будівництво АЕС.
Оцінку ефективності можна зробити для ді-
ючих АЕС. Але зараз це не доцільно, оскільки
вони збудовані і мають працювати. Порівняння
ефективності нових АЕС з показниками ефек-
тивності інших типів електростанцій (теплови-
ми на різних видах органічного палива, напри-
клад вугілля, природний газ, нафтопродукти,
відходи біомаси, низькосортні види палив та
інших, сонячними електростанціями різного
типу (фотоелектричні, термодинамічні, комбі-
новані), геотермаль6ними, вітровими та інши-
ми) дозволить визначатися з їх перспективніс-
тю та доцільністю будівництва у найближчому
майбутньому. За це майбутнє прийнята перспек-
тива новацій на період до 2035 р., що визначе-
но «Енергетичною стратегією України на пері-
од до 2035 року «безпека, енергоефективність,
конкурентоспроможність»» [2]. І хоча зазначена
стратегія має ряд недоліків та не узгоджується з
баченням енергетичної стратегії на цей період в
НАН України, відображеному у роботі [3], доку-
мент [2] є офіційним нормативним документом
і тому виконання її положень є обов’язковим.
Загальна характеристика АЕС
Для оцінки ефективності за основу приймаємо
характеристики АЕС з серійним реактором ВВЕР-
1000/320 за уніфікованим проектом [4]. Ком-
поновка такої АЕС передбачає, що кожен блок,
який включає ядерний реактор, парогенератори,
головні циркуляційні насоси та трубопроводи 1-го
контуру, трубопроводи 2-го контуру, турбоагрегат
і допоміжне обладнання, розташовується в окре-
мій будівлі.
Головною уніфікованою станцією такого типу
стала Запорізька АЕС, будівництво якої почалося
на березі Дніпра в 1979 р. Згодом всі нові АЕС
будувалися за даною схемою: моноблокові енер-
гоблоки в Україні були введені на Рівненській та
Південноукраїнській АЕС. Принципову схему
такої АЕС наведено на рис. 1, загальний вигляд
(фото) Запорізької АЕС з 6-ма енергетичними ре-
акторами типу ВВЕР-1000 [5] – на рис. 2.
Рисунок 1. Принципова схема АЕС
з реакторами ВВЕР-1000 [5]
1 — реактор, 2 — паливо, 3 — регулювальні
стрижні, 4 — приводи СУЗ, 5 — компенсатор
тиску (КТ), 6 — теплообмінні трубки
парогенератора, 7 — подача живильної води
в парогенератор, 8 — циліндр високого тиску
турбіни (ЦНВ), 9 — циліндр низького тиску
турбіни (ЦНТ), 10 — генератор, 11 — збудник,
12 — конденсатор, 13 — система охолодження
конденсаторів турбіни, 14 — підігрівачі,
15 — турбоживильний насос, 16 — конденсат-
ний насос, 17 — головний циркуляційний насос
(ГЦН), 18 — підключення генератора до мережі,
19 — подача пари на турбіну,
20 — гермоооболонка
Рисунок 2. Фото Запорізької АЕС [5]
На площадці АЕС, окрім головного корпусу,
в якому розміщене основне технологічне облад-
нання, як правило, розміщені і інші споруди.
На рис. 3 наведено приклад розміщення
окремих споруд на території АЕС при вико-
ристанні природних джерел для технічного
водопостачання (річка, озеро, море) (на рис. 3
поз. 2) [6]. При застосуванні градирень їх роз-
міщення можливе на місці зображеного на рис.
3 водоймища, або поряд з розподільчими при-
строями (поз. 4).
38
В.Д. БІЛОДІД
ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2018, issue2(53)
Рисунок 3. Приклад генерального плану АЕС [6]
1 – скидний канал; 2 – річка; 3 – насосна
система технічного водопостачання; 4 – розпо-
дільчі електричні пристрої; 5 – азотно-киснева
станція; 6 – головний корпус; 7 – під’їзна авто-
дорога; 8 – трубопроводи різних радіоактивних
відходів; 9 – корпус спецводоочистки;
10, 11 – могильники; 12 – вентиляційна труба;
13 – пожежна охорона, 14 – гараж; 15 – склади;
16 – допоміжна котельня; 17 – хімводоочистка;
18 – санітарно-побутовий корпус;
19 – адміністративний корпус;
20 – об’єднаний допоміжний корпус
з майстернями; 21 – мастильне господарство;
22 – залізничні колії
На енергоблоках з реакторами ВВЕР-1000
встановлюється 1 турбіна потужністю 1000 МВт
з частотою обертання 3000 або 1500 хв-1. Мож-
ливим варіантом є встановлення 2-х турбін по-
тужністю по 500 МВт кожна. У системі охоло-
джування конденсаторів турбін на АЕС можуть
використовуватися природні водойми або баштові
градирні, штучні водосховища.
Довідник будівельника [4] містить інфор-
мацію щодо обсягів промислового будівництва
АЕС. Слід очікувати, що з часу виходу довід-
ника, завдяки науково-технологічному прогресу
ці обсяги могли зменшитися. Однак, з того часу
вимоги до безпеки АЕС (аварії на Чорнобиль-
ській АЕС та АЕС Фукусіма) суттєво збільши-
лися. Очевидно збільшилися і об’єми будівель-
них робіт та обсяги технологічного обладнання
(його складність – а отже і енергетичні витрати
при його виготовленні).
Враховуючи вищенаведене, для розрахунків
обсягів робіт будемо користуватися даними [4]
без змін, а при обчисленні повних енергетичних
витрат окремих оговорених компонентів будемо
вводити відповідні коефіцієнти.
Питомі трудовитрати, за даними [4],
при будівництві АЕС коливаються в межах
3–5 (чол.∙днів)/кВт. З урахуванням складнос-
ті та вимог до якості робіт на АЕС для розра-
хунків приймаємо більше значння трудовитрат
5 чол.∙днів/кВт. Т.ч., загальні трудовитрати на
один енергоблок АЕС з реакторами ВВЕР-1000
потужністю 1 ГВт складуть 5∙106 чол.∙днів.
Питомі техніко-економічні показники спору-
дження головного корпусу при будівництві АЕС
з реактором ВВЕР-1000 визначено за даними [4]:
будівельна кубатура 0,629 м3/кВт;
об’єм бетону та залізобетону 0,116 м3/кВт;
виїмка ґрунту 3,0 м3/кВт;
зворотна засипка ґрунту і насипи 3,0 м3/кВт;
маса металу будівельної частини 28,5 кг/кВт;
маса технологічного обладнання 18,8 кг/кВт.
При визначені повних енергетичних затрат в
компоненти АЕС важливим є питання походжен-
ня цих елементів. Якщо вони виготовляються в
Україні, енергоємність визначатимемо за методи-
кою [1]. Енергоємність імпортних складових про-
понується визначати за такою формулою:
NBUUSvvpimp kKeE $
6103,29 , Дж,
де vvpe – енергоємність ВВП, кг у.п/грн; $USK
– вар-
тість імпортних складових, US$; NBUk – курс валю-
ти за ставкою національного банку України на мо-
мент придбання імпортного компоненту, грн/US$.
Енергоємність ВВП щорічно змінюється і тому
потрібно визначитися з розрахунковим значенням
цього показника на якийсь період, наприклад на
період до 2035 р., відповідно до [2]. У 2014 р., за
даними [7], цей показник для України мав зна-
чення 0,31 кг н.е./ US$, або 0,097 кг у.п./грн при
значенні паритету купівельної спроможності
(ПКС) долара США до 4,58 грн/US$2010). Від-
повідно до прогнозу [2], цей показник зменшува-
тиметься з інтенсивністю 3,8% на рік. Отже його
середнє значення за період 2014–2035 рр. буде
vvpe = 0,22 кг н.е./US$ (ПКС).
Важливим є питання про зміну значення ПКС за
цей період. За 2005–2014 рр. він мав значення, на-
ведені у таблиці, які визначено за даними статисти-
ки України стосовно реального ВВП та інформаці-
єю статистичних збірників МЕА за 2007–2016 рр.
Таблиця – Паритет купівельної спроможності
(ПКС) долара США в Україні
Роки 2005 2006 2007 2008 2009
ПКС, грн/ US$ 1,54 1,77 2,17 2,79 3,17
Роки 2010 2011 2012 2013 2014 2005–
2014
ПКС, грн/ US$ 3,915 4,525 4,16 4,22 4,58 3,06
39
Визначення ефективності вироблення електричної енергії атомними електростанціями за методологією повних енергетичних витрат
Частина 1. Витрати енергії на будівництво
ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2018, issue2(53)
З таблиці видно, що значення ПКС у різні
періоди змінювалося з різною інтенсивністю.
Так з 2005 р. до 2009 р. його значення зрос-
тало в середньому на 20,6% щорічно. У пе-
ріод 2009–2014 рр. – щорічний приріст скла-
дав 8,6%, а в період 2011–2014 рр. – лише
4%. Середні прирости за 2005–2014 рр. скла-
ли 11,5%. Оскільки інтенсивність приростів
ПКС знижується, приймаємо значення цього
приросту на майбутні 20 років у розмірі 5%
щорічно. Т.ч., значення ПКС у 2035 р. досяг-
не 12,4 грн/US$ (середнє значення за 2018–
2035 рр. – 8,5 грн/US$).
З урахуванням вищенаведеного:
037,05,8/7/1022,0vvpe кг у.п/грн.
Щодо значення NBUk за період до 2035 р. –
приймаємо для розрахунку, що річна інфляція за
період 2018–2035 рр. знизиться від 10 до 2% (се-
реднє значення 6%). Т.ч., середнє значення буде:
NBUk = 48 грн/US$. (при курсі у 2017 р.
NBUk = 26 грн/US$). Приймаємо також, шо буді-
вельні роботи та необхідні матеріали для будів-
ництва на 80% українського походження. Імпорт-
ні складові в технологічному обладнанні – 50%.
Об’єми будівельно-монтажних робіт можна
оцінити за загальними капітальними затратами
в будівництво АЕС.
Дослідження [8] показали, що капітальні
витрати на будівництво зростають як для ТЕС,
так і для АЕС. Так за розрахунками Агентства
з Ядерної Енергії (АЯЕ) середньозважені капі-
тальні витрати в АЕС, що будувалися в краї-
нах Організації економічного співробітництва
та розвитку (ОЕСР) виросли з 1900 US$/кВт в
кінці 1990-х рр. до 3850 US$/кВт у 2009 р.
Разом з тим автори дослідження [8] радять
обережно ставитися до цих даних, оскільки
вони не узгоджуються з даними інших дже-
рел. Так в Управлінні Енергетичної Інформа-
ції США (EIA) зроблені підрахунки, з яких
випливає, що реальна вартість АЕС, побудо-
ваної в США на початку 1960-х рр., виросла
з 1500 до 4000 US$/кВт в середині 1970-х рр.
Це пов’язано із збільшенням нормативних ви-
мог (зокрема змін в конструкціях, які потрібно
реалізувати на АЕС, для їх оснащення новим
модифікованим обладнанням), проблемами лі-
цензування, задачами управління проектами
тощо. У доповіді EIA у 2010 р. «Оновлена оцін-
ка капітальних витрат для виробництва елек-
троенергії електростанціями» дається оцінка,
що нові АЕС матимуть питомі витрати на рівні
5339 US$/кВт.
Разом з тим існує значне варіювання капі-
тальних витрат у різних країнах, що особливо
характерне для індустріальних країн Східної
Азії та розвинених країн Європи і Північної
Америки, що має безліч пояснень, у тому числі
диференціацію витрат на оплату праці.
За оцінками французької національної ау-
диторської організації (Судова Рахункова па-
лата) питомі капіталовкладення у французькі
АЕС збільшилися від 1070 євро/кВт (перший з
50-ти PWR, введений у експлуатацію в 1978 р.)
до 2060 євро/кВт (реактори 1 та 2, введені у
дію у 2000 р. в Fessenheim). За прогнозом для
нових АЕС ця вартість сягатиме 3700 євро/кВт,
або 5180 US$/кВт (наприклад для АЕС в
Flamanville). Можна стверджувати, що багато в
чому ця ескалація вартості викликана зменшен-
ням масштабів програми будівництва 2000 р.
(порівняно з тим, коли французи вводили в
експлуатацію по 4-6 нових реактори PWR за
рік упродовж 1980-х рр.).
Китай заявив, що він очікує зниження ви-
трат на споруджуваних АЕС від 2000 US$/кВт
до 1600 US$/кВт. Цю оцінку зроблено для ре-
актора AP1000, який використовується ЕІА в
США. Це буде означати, що АЕС з реактора-
ми AP1000 в США буде коштувати приблизно
втричі більше, ніж аналогічна АЕС, побудо-
вана в Китаї. Різні ставки оплати праці в двох
країнах всього лише частина пояснення. Оче-
видно, є і інші причини такого розходження.
Велика тривалість будівництва призводить
до зростання фінансових витрат, і в минулому
вона була завеликою. В Азії терміни будівни-
цтва, як правило, коротші. Наприклад японські
АЕС нового покоління потужністю 1300 МВт,
які почали будуватися в 1996 і 1997 рр., були
побудовані в терміни трохи більші 4-х років.
І тому тривалість будівництва АЕС сьогодні
від 48 до 54 місяців є типовою.
Для українських нових АЕС спрогнозувати
питомі капіталовкладення непросто. Разом з
тим відомо, що згідно з розпорядженнями Ка-
бінету Міністрів України №146-р та №147-р
від 17.03.2003 р. були затверджені техніко-еко-
номічні розрахунки на добудову енергоблоку
№2 на Хмельницькій АЕС (ХАЕС-2) та №4 на
Рівненські АЕС (РАЕС-4) з реакторами ВВЕР-
1000. Вартість добудови цих енергоблоків
оцінено в 6736,3 млн грн, тобто в середньому
3368,15 грн/кВт. Про ці ж витрати йдеться у
рішенні Колегії Мінпаливенерго України [9].
З [9] випливає, що на будівництво ХАЕС-2 ви-
трачено коштів у розмірі 2180,7 грн/кВт, а на
будівництво РАЕС-4 – 3020 грн/кВт. Довіри до
цих цифр немає, оскільки невідомо, як саме
вони витрачалися по роках при гіперінфляції.
Це відображає наступна інформація. У 2012 р.
Кабінет Міністрів України схвалив техніко-
економічне обґрунтування будівництва енер-
гоблоків № 3 та 4 Хмельницької АЕС потуж-
40
В.Д. БІЛОДІД
ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2018, issue2(53)
ністю 2 ГВт загальною кошторисною вартістю
36 млрд 758 млн 415,275 тис. грн [10]. Будівель-
но-монтажні роботи оцінено в 5,955 млрд грн,
устаткування – в 23,588 млрд грн, пусконала-
годжувальні роботи – 249,3 млн грн. За розра-
хунками, інші витрати складуть 6,62 млрд грн.
Окремо підрахована вартість ядерного палива
для першого завантаження – 2,07 млрд грн, та
фінансування будівництва об ̓єктів соціального
призначення на території зони спостереження
– 735,168 млн грн.
Т.ч., загальні витрати в зазначені енергобло-
ки оцінено в 39,566 млрд грн, або 19783 грн/кВт.
Це складатиме приблизно 4030 US$/кВт (за
курсом 4,91 грн/US$, що відповідає реальній
купівельній спроможності долара в Україні за
даними МЕА на 2010 р. [7]). Отже ця величи-
на є близькою до оцінок вартості АЕС у США
(ЕІА – див. вище) та у Франції.
Приймемо середньозважену вартість АЕС
за всіма наведеними країнами (США, Франція,
Китай та Україна):
4/)4030160051805359(1 AESk
=4037US$/кВт.
Частка будівельно-монтажних робіт у за-
гальному обсязі грошових затрат на створен-
ня АЕС складає, за даними [10], 15%. Разом з
тим ці обсяги за іншими даними сягають 40%.
Приймаємо їх значення на рівні 30% від пря-
мих витрат на будівництво та поставку техно-
логічного обладнання (основного та допоміж-
ного).
Витрати коштів на будівництво АЕС вклю-
чають і інші складові, серед яких основні:
1. витрати на наукові і пошукові роботи,
проектні та конструкторські розробки (до 3% –
120 US$/кВт);
2. прямі витрати на будівництво та постав-
ку технологічного обладнання (основного та
допоміжного) (85% – 3431,5 US$/кВт);
3. вартість землі (яка буде зайнята АЕС) (до
1% – 40,4 US$/кВт);
4. вартість робіт з підготовки необхідної
інфраструктури для будівництва (під’їдні до-
роги, енергопостачання, допоміжні об’єкти
будівельних та монтажних організацій, адміні-
стрування будівництва, ліцензування окремих
видів діяльності тощо) (до 8% – 323 US$/кВт);
5. витрати, пов’язані з наданням кредитів,
збільшенням вартості проекту в результаті ін-
фляційних процесів, та іншими непередбачу-
ваними факторами (до 3% – 120 US$/кВт).
Отже, обсяги будівельно-монтажних робіт
будуть: kob=3431,5∙0,3=1030 US$/кВт.
Витрати на поставку технологічного об-
ладнання (основного та допоміжного) –
2402 US$/кВт.
Повні енергетичні витрати на
допоміжні роботи при будівництві АЕС
До них віднесемо витрати за пунктами 1, 3–5.
Ці витрати сумарно складають за вартістю 15%
сумарної вартості АЕС.
103,29103,29 66
PKSdopvvpdop kkee
58,55,815,04037037,0 ГДж/кВт.
Повні енергетичні витрати
на будівництво та поставку
технологічного обладнання
(основного та допоміжного)
Енергоємність земляних робіт. Найбіль-
ше розповсюдження в будівництві отримав ме-
ханічний спосіб виїмки та зворотної засипки
ґрунтів при якому ґрунт відділяється від масиву
внаслідок контактної силової дії на нього зем-
лерийного робочого органу. Енергоємність та-
кого способу становить від 0,05 до 0,6 кВт·г/м3
[11], або від 0,18 до 2,16 МДж/м3. Для розрахун-
ків приймаємо значення 1,5 МДж/м3. При цьо-
му певна частина робіт з виймання та засипки
ґрунту виконується вручну. Енергоємність цьо-
го процесу, за даними [12], складає 240 МДж/м3.
Об’єми робіт виконаних ручним способом мож-
на прийняти у обсязі 5% від загальної потреби.
Отже, при визначених умовах, енергоємність
земляних робіт (виїмка ґрунту та його зворотна
засипка), буде:
17,195,0(10)33( 6
grE
8,7910)24005,0 6 ТДж.
Енергоємність створення залізобетонних
конструкцій. Як зазначено в [13]: «В серед-
ньому загальнозаводська енергоємність спе-
ціальних залізобетонних конструкцій на під-
приємствах, що їх випускають досягає 1700–
3000 МДж/м3»
Виготовлення 1 м3 залізобетону марки М400 з
питомою вагою 2,2 т/м3 потребує, за даними [14],
200 – 300 кг/м3 цементу і 200 кг сталевої арма-
тури. При цьому пропорції води, цементу, піску,
щебню і арматури в масі залізобетону становлять
0,34:1:1,2:2,7:0,47 відповідно [15]. З урахуванням
опосередкованих витрат енергії (крім прямих) у
розрахунки вводиться коефіцієнт 2.
За таких умов, враховуючи дані, стосовно
енергоємності складових залізобетону, наведені в
[13] отримуємо середню повну питому енергоєм-
ність залізобетону 40,0 МДж/м3.
Рівень споживання енергії при виробни-
цтві сталі значно залежить від виробничого
процесу, при цьому найкращі показники досяга-
ються при виробництві сталі з лому і становлять
4,5–8,5 ГДж/т проти 19–29 ГДж/т для заводів по-
вного циклу [16]. Разом з тим необхідно орієн-
41
Визначення ефективності вироблення електричної енергії атомними електростанціями за методологією повних енергетичних витрат
Частина 1. Витрати енергії на будівництво
ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2018, issue2(53)
туватися не на показник виплавки сталі, а на по-
казник енергоємності стального прокату. Згідно
з даними [17], енергоємність стального прокату
(сталь киснево-конверторна марки ст.20) скла-
дає 1506 кг у.п./т, або 44,14 ГДж/т. З урахуван-
ням можливого прогресу у виробництві прокату
та різної якості сталі різних марок (сталь арма-
турна, труби, прокат різних профілів, листовий
прокат, марка сталі тощо) усереднено приймає-
мо для розрахунків значення енергоємності ста-
лі 40 МДж/кг.
Слід зауважити, що при визначенні енер-
гоємності стального прокату необхідно вра-
хувати, окрім прямих витрат, також непрямі
енергетичні витрати, а саме витрати енергії на
основні виробничі фонди в металургії, аморти-
заційні відрахування від цих фондів, витрати
енергії на поточні та капітальні ремонти фон-
дів, витрати енергії на оплату праці сталеварів,
оплату податків та зборів, отримання прибут-
ків, на інші потреби. І тому повні енергетичні
витрати на отриману металопродукцію будуть
суттєво більшими. На скільки саме більшими
– буде визначено у подальших дослідженнях.
Для оцінок цієї статті приймемо коефіцієнт
збільшення 1,675 (враховуючи, що прямі енер-
говитрати у даному випадку складають 60%
від загальних). І тоді розрахункова енергоєм-
ність сталі буде на рівні 67 МДж/кг.
Енергоємність монтажних робіт оцінюєть-
ся значенням 44,72 МДж/т [18] (з урахуванням
складності робіт на АЕС для розрахунку прийня-
то значення 60 МДж/т).
Оскільки збудовані споруди потребують обла-
штування (штукатурка та облицювання стін, під-
лог, малярні роботи, освітлення, водопровід, ка-
налізація, вентиляція тощо) у розрахонок енерго-
витрат введемо коефіцієнт 1,2 на це збільшення.
З урахуванням середньої питомої ваги залі-
зобетону (при будівництві АЕС часто викорис-
товують важкі бетони) 2,2 т/м3, а також у припу-
щенні, що енергоємність стальних конструкцій
при будівництві удвічі перевищує енергоємність
прокату, повна енергоємність спорудження го-
ловного корпусу АЕС з реактором ВВЕР-1000
становитиме:
2675,28401168,792,1.kgE
6,291060270 12
ПДж.
Фізичні обсяги робіт, необхідних для будівни-
цтва головного корпусу, за оцінками наведеними
в [4], становлять ~45% від загального обсягу бу-
дівельних робіт при спорудженні АЕС. Тобто з
урахуванням цього загальна повна енергоємність
будівельних робіт буде:
8,6545,0/6,29.AESbE ПДж.
Енергоємність основного
та допоміжного обладнання
У припущенні, що на кожному енергоблоку
встановлено турбіну К-1000-60/1500 з турбо-
генератором ТВВ-1000-4 і конденсатором К-33-
160 маємо загальну вагу основного турбоге-
нераторного та електротехнічного обладнання
(180+667+1890) = 2737 т. Якщо прийняти, що
енергоємність основного турбогенераторного
та електротехнічного обладнання АЕС визнача-
ється за стандартом РФ [12], який встановлює,
що енергоємність продукції машинобудування з
урахуванням енергоємності попередніх вироб-
ництв, приймається в енергетичному еквівален-
ті 144 МДж/кг, з урахуванням непрямих витрат
енергії (коефіцієнт 2,0) та складності обладнання
для АЕС (коефіцієнт 1,5), то повні енергетичні
витрати на створення основного турбогенера-
торного та електротехнічного обладнання енер-
гоблоку з реактором ВВЕР-1000 для АЕС будуть
такими:
18,125,110144102737 63
.AESTE ПДж.
Раніше було прийнято, що частка імпорт-
ного обладнання у загальному його обсязі
(18,8 т/кВт) складатиме 50%. Отже все інше
обладнання вітчизняного виробництва матиме
масу 9,4 т/кВт. Отже, повні енерговитрати на
його створення в Україні будуть такими:
92,121014410)27379400( 63
. UOdlTE ПДж.
На рис. 4 приведено принципову схему ре-
акторної установки ВВЕР-1000. Елементи цієї
схеми за металоємністю переважають метало-
ємність машинної зали [5]. Загальна маса цієї
системи складає 4074 т [19]. При цьому енерго-
ємність виготовлення обладнання 1-го контуру
ВВЕР-1000 оцінюється значно вищою, ніж об-
ладнання 2-го контуру (сама реакторна установ-
ка з товщинами корпусу до 400 мм, трубопро-
води та інше обладнання з надвисоким рівнем
надійності). Т.ч., обладнання реакторної уста-
новки оцінимо вдвічі дорожчим, ніж інше об-
ладнання. Оскільки все обладнання реакторно-
го відділення вірогідно буде імпортним, то при
вартості імпортних складових 1200 US$/кВт
(див. вище) його вартість оціночно складатиме
0,2 US$/(т∙кВт). Все інше імпортне технологіч-
не обладнання з масою 4326 т буде мати питому
вартість 0,1 US$/(т∙кВт).
Отже, повні енергетичні витрати на імпортне
технологічне обладнання будуть такими:
103,29 $
6
/_ NkKeE NBUUSvvpOblTimp
40742,0(1048037,0103,29 66
44,62)1,04326 ПДж.
Як видно з наведеного розрахунку витрати на
обладнання по імпорту через завищений курс ва-
люти є непропорційно великими.
42
В.Д. БІЛОДІД
ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2018, issue2(53)
Рисунок 4. Принципова схема першого контуру
серійної ядерної установки типу ВВЕР-1000 [5]
CP-1,2,3,4 – головні циркуляційні помпи;
SG-1,2,3,4 – парогенератори;
NR – ядерний реактор; P – компенсатор тиску
Якщо ж підрахувати ці витрати за прогнозним
значенням ПКС 8,5 грн/US$, то вищенаведені ви-
трати скоротяться до 11 ПДж.
Отже сумарні витрати енергії на основне та
допоміжне обладнання з урахуванням припу-
щення, що прямі витрати енергії складають 70%
від загальних, будуть за варіантом незмінності
політики НБУ і середній інфляції гривні 6%
за рік:
5,9370/100)44,6282,118,1(OblE
ПДж.
Ті ж самі витрати при курсі гривні за значен-
ням ПКС:
2070/100)1182,118,1('
OblE ПДж.
Енерговитрати на оплату праці
будівельників
Енерговитрати на оплату праці будівельників
визначатимемо за формулою:
zzbudbudz FeTE . , Дж,
де budT – трудовитрати на спорудження АЕС, чол.
дні; ze – питома енергоємність трудовитрат, Дж/
грн; zF – середньоденний фонд заробітної платні
будівельників, грн/люд.день.
Питому енергоємність трудовитрат визначати-
мемо за формулою з роботи [1]:
vvpzz ee 6' 103,29 , Дж/грн,
де az – частка у структурі ВВП, що пішла на опла-
ту праці найманих працівників (за даними статис-
тичних збірників [20] за 2005–2015 рр. коливала-
ся в межах 46,3–50,5%; середнє значення 48,4%; і
тоді коефіцієнт az = 0,484).
Отже, питома енергоємність трудовитрат буде:
66' 10524,0037,0484,0103,29ze Дж/грн.
Слід зазначити, що значення цього показника
за фактичними статистичними даними у 2010 р.
визначено 1,64 МДж/грн [1], тобто прогнозуєть-
ся зниження його середнього значення за період
2010–2035 рр. в 3,1 рази.
Ще складнішим є прогнозування рівня заробіт-
ної платні на період до 2035 р. (фонду заробітної
платні будівельників), коли буде будуватися нова
АЕС. Термін такого будівництва може бути досить
тривалим, однак для нашого розрахунку приймає-
мо його в 5 років на один енергоблок. За даними
[21], за станом 2010 р. середня заробітна плата в
країнах ЄС складала 244 грн/год (~44 тис. грн за
місяць). При цьому мінімальне зростання рівнів
зарплат спостерігається у Німеччині (19,4% на
рік). Отже приймаючи, що приріст зарплат в ЄС за
період 2011–2035 рр. буде дещо нижчим сучасно-
го в Німеччині (приймаємо 15% на рік), отримує-
мо середній рівень зарплат в ЄС у 2035 р. на рівні
1,45 млн грн/міс (фантастична цифра). Такий рі-
вень в Україні є малоймовірним. Тому приймаємо
на 2035 р. рівень зарплати в Україні таким як в краї-
нах ЄС, зафіксований у 2010 р., тобто 44 тис. грн на
місяць. Середня ж зарплата за 25 років буде на рівні
~25 тис. грн/міс (~1,0 тис. грн/люд.∙день).
Тому, з урахування діючого коефіцієнту на-
рахування на фонд оплати праці 1,22 (відраху-
вання у фонди соціального страхування (пен-
сійний, соціальний, травматизму та допомоги
по безробіттю), повна енергоємність заробітної
плати будівельників при питомих трудовитра-
тах 5 люд.∙днів/кВт, буде:
2,322,1100010524,0105 66
.budzE ПДж.
Витрати енергії на отримані прибутки
будівельних та монтажних
підприємств (фірм)
Ці витрати прямо пропорційні отриманим при-
буткам, які будемо оцінювати за нормою в 10%
від об’ємів будівельно-монтажних робіт (можлива
інша норма, при її обґрунтуванні).
Питома енергоємність прибутків за [1] визна-
чатимемо з формули:
vvpprpod ee 6' 103,29 , Дж/грн,
де βрr – частка валового національного прибутку у
структурі ВВП.
Зважаючи на те, що за, даними [20], значення
коефіцієнта βрr по роках практично постійне (ко-
ливання біля значення ~40 %), приймаємо βрr = 0,4
і отримуємо:
43,0037,04,0103,29 6'
pre , МДж/грн.
Отже, при питомих об’ємах будівельно-мон-
тажних робіт bD = 1030 US$/кВт та нормі прибут-
ку 10% від доходів, отримуємо Pr = 103 US$/кВт.
І тоді питома енергоємність прибутків:
3771043,05,8103 6
.bpre МДж/кВт.
43
Визначення ефективності вироблення електричної енергії атомними електростанціями за методологією повних енергетичних витрат
Частина 1. Витрати енергії на будівництво
ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2018, issue2(53)
Витрати енергії на оплату податків
та зборів будівельними та монтажними
підприємствами (фірмами)
Питому енергоємність податків також можна
визначити через значення енергоємності ВВП:
vvppodpod ee 6103,29 , Дж/грн,
де βрod – частка податків у структурі ВВП, за
виключенням субсидій на виробництво та ім-
порт.
Зважаючи на те, що за даними [20] зна-
чення коефіцієнта βрod по роках практично по-
стійне (на рівні 12%), приймаємо значення
βрod =0,12 і отримуємо:
13,0037,012,0103,29 6
pode МДж/грн.
Податкові ж навантаження на будівельно-мон-
тажні організації і підприємства в Україні вклю-
чають такі основні податки:
з прибутку (ставка з 01.01.2014 р. 16% від
прибутку [22]);
на додану вартість (ПДВ) (ставка 17% від
валового доходу [22]);
інші податки та збори (оціночно до 5% від
валового доходу будівельно-монтажних організа-
цій).
Таким чином, сумарна ставка податків складе
23,6% від валового доходу будівельно-монтажних
організацій. І тоді питомий обсяг податків буде:
20665,81030236,0236,0. bbPod Dp грн/кВт.
Питомі енерговитрати на податки будівельни-
ків для АЕС складуть:
6,268206613,0.. bPodpodbpod pee МДж/кВт.
Сумарні витрати енергії
в будівництво енергоблоку АЕС
Загальна ж повна енергоємність будівництва
АЕС, з урахуванням витрат енергії на підготовку
будівництва, пошукові геологічні роботи, проекту-
вання АЕС (коефіцієнт 1,25), а також пусконалаго-
джувальні роботи для АЕС потужністю 1 млн кВт
(коефіцієнт 1,15) буде такою:
а) за варіантом незмінності політики НБУ і се-
редній інфляції гривні 6% за рік:
5,938,6558,5(15,125,1.AESE
243)273,0377,02,3
б) при курсі гривні за значенням ПКС:
208,6558,5(15,125,1.AESE
137)273,0377,02,3 ПДж.
Витрати на житлово-комунальне
забезпечення
Слід зауважити, що спорудження АЕС, як прави-
ло, викликає необхідність побудови міста-супутника
для проживання обслуговуючого персоналу, допо-
міжних служб та їх сімей з відповідними житлово-
комунальними та іншими службами. Ці витрати,
згідно [10], оцінимо у розмірі 2% від загальних, тобто
вони складатимуть для АЕС потужністю 1 млн кВт
4,85 ПДж за варіантом а і 2,7 ПДж за варіантом б.
Повні витрати енергії
на будівництво енергоблоку АЕС
Повні витрати енергії на будівництво енер-
гоблоку АЕС потужністю 1 ГВт, з урахуванням
витрат на житлово-комунальне забезпечен-
ня будуть на рівні 247 ПДж (варіант а), або
140 ПДж (варіант б). Питомі витрати енергії
247 та 140 ГДж/кВт, відповідно.
Повні енергетичні витрати
в будівництво крупної АЕС
При будівництві АЕС з кількома енергобло-
ками є певне зниження питомих витрат енер-
гії при збільшенні загальної потужності АЕС.
Оскільки типова українська АЕС має від 2 до 6
енергоблоків, розглянемо варіант АЕС з 4 енер-
гоблоками типу ВВЕР-1000. У цьому випадку
питомі енерговитрати на будівництво будуть
розраховані за формулою з [1] за варіантом а:
2,1
ln443,1
AES
b
N
N
blAESn ee
2202,1245 )4/1ln(443,1
ГДж/кВт, а за варіан-
том б – 126 ГДж/кВт.
Висновки до частини 1 статті
1. Визначено основні показники енергоємності
створення об’єктів АЕС з реакторами ВВЕР-1000
за варіатом незмінності політики Національного
банку України та інфляції гривні 6% на рік та при
курсі гривні за значенням паритету купівельної
спроможності долара США (в дужках), серед яких:
питома енергоємність спорудження енерго-
блоку АЕС – 247 (140) ГДж/кВт;
питома енергоємність крупної АЕС –
222 (126) ГДж/кВт.
2. Отримані результати дозволять оцінити
енергетичну ефективність АЕС за методологією
визначення повних енергетичних витрат.
1. Білодід В.Д. Повні енергетичні витрати на
електроенергію, що виробляється енергетични-
ми об’єктами. Проблеми загальної енергетики.
2017. №3(50). С. 23—32. https://doi.org/10.15407/
pge2017.03.023.
2. Енергетична стратегія України на період до
2035 року «Безпека, енергоефективність, конку-
рентоспроможність» (Схвалена розпорядженням
Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2017 р.
№ 605-р).
3. Кулик М.М., Горбулін В.П., Кириленко О.В. Кон-
цептуальні підходи до розвитку енергетики України
(аналітичні матеріали). К.: Інститут загальної енер-
гетики НАН України, 2017. 78 с.
269 242,5 ПДж;
269
222247
44
В.Д. БІЛОДІД
ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2018, issue2(53)
4. Турчин Н.Я., Агеев Г.С., Алексеев И.А. и др.
Строительство тепловых и атомных электростанций
cправочник строителя. В 2-х т. / Под ред. П.С. Не-
порожнего 3-е изд., перераб. и доп. М.: Стройиздат,
1985. Т. 572 с., Т. 639 с.
5. ВВЕР-1000 / Матеріал з Вікіпедії – вільної ен-
циклопедії. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0
%92%D0%92%D0%95%D0%A0-1000
6. Маргулова Т.Х. Атомные электрические стан-
ции / Изд. 2-е, перераб. и дополн. Учеб. для ВУЗ-ов.
М.: Высш. школа, 1974. 359 с.
7. Key World Energy Statistics 2016. – Paris: IEA,
2016. – 80 p.
8. The Economics of Nuclear Power / Сайт World
Nuclear Association. URL: http://www.world-nuclear.
org/info/Economic-Aspects/Economics-of-Nuclear-
Power.
9. Рішення Колегії Міністерства палива та енерге-
тики України від 07.04.2004 №3.3.
10. Розпорядження Кабінету Міністрів України
від 04.07.2012 №498-р. Про схвалення техніко-еко-
номічного обґрунтування будівництва енергобло-
ків № 3 і 4 Хмельницької атомної електростанції.
11. Волков Д. П., Алёшин Н.И., Крикун В.Я.,
Рынсков О.Е. Строительные машины: Учеб. для ву-
зов по спец. ПГС под ред. Д.П. Волкова. М.: Высш.
шк., 1988. 319 с.
12. Методика определения энергоёмкости при
производстве продукции и оказании услуг в тех-
нологических энергетических системах: ГОСТ Р
51750-2001. [Действует с 2002.01.01]. URL: http://
www.elec.ru/library/gosts_e01/gost_r_51750-2001/
13. Сбережение тепловой и электрической энергии
при производстве бетона и железобетона. URL:
http://www.nestor.minsk.by/sn/2001/17/sn11708.html .
14. ДСТУ Б В.2.7-43-96. Бетони важкі. Технічні
умови. URL: http://beton.dp.ua/pdf/2-7-43-96.pdf
15. Расход арматуры на куб бетона. URL: http://
stroibeton.com/%D0%B1%D0%B5%D1%82%D0
%BE%D0%BD/%D1%80%D0%B0%D1%81%D
1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D
0%BC%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1
%8B%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D1%83%D-
0%B1%D0%B1%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0
%BD%D0%B0.
16. Перспективы снижения энергоёмкости ста-
леплавильного производства на металлургичес-
ких мини-заводах. URL: http://steeltimes.ru/books/
steelmaking/minizavod/15/15.php .
17. Оцінка енергоефективності експортно-імпортної
діяльності в галузях промисловості України / Звіт про
НДР / Наук. кер. Гнідий М.В. К.: ІЗЕ НАН України,
2006. 75 с. (ДР №0104U003064).
18. Шалягин Г.Л., Полоз В.Н., Клыков М.С. Проек-
тирование производства монтажных работ. Часть 1.
Определение объёмов работ и выбор монтажных
средств. Хабаровск. Министерство путей сооб-
щения Российской Федерации, Дальневосточный
государственный университет путей сообщения,
1998. 48 с.
19. Статистичні щорічники України за 2005–2015 рр.
Державна служба статистики України.
20. Середня зарплата в Євросоюзі — 244 гривні за
годину. URL: http://vkurse.ua/ua/economics/srednyaya-
zarplata-v-evrosoyuze.html .
21. Общее устройство реакторного отделения с ре-
актором ВВЭР-1000. URL: http://ecoatominf.ru/ustr-
rost-aehs/obsh-ustr-reak-otde-reak-vveh.html
22. Податковий кодекс України від 2 грудня
2010 року № 2755-VI / Відомості Верховної Ради
України (ВВР), 2011, № 13–17, ст.112.
Надійшла до редколегії 25.05.2018
|
| id | systemreorg-article-664 |
| institution | System Research in Energy |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-19T01:19:58Z |
| publishDate | 2018 |
| publisher | General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | systemreorg/69/d593dd1fdf0efb833018ed42839cca69.pdf |
| spelling | systemreorg-article-6642026-07-18T12:57:44Z Determination of the efficiency of electric power production by nuclear power plants using the methodology of full energy costs. Part 1. Energy costs for construction Визначення ефективності вироблення електричної енергії атомними електростанціями за методологією повних енергетичних витрат. Частина 1. Витрати енергії на будівництво Bilodid V.D. nuclear power plant, full energy costs, efficiency of power generation. атомна електростанція, повні енергетичні витрати, ефективність вироблення електроенергії. The results of a study on the determination of the efficiency of electric power generation by nuclear power plants with VVER-1000 reactors based on the full energy cost methodology are presented. The methodology for determining the effectiveness of technology using this methodology was published earlier. Part 1 defines the total energy costs for the construction of nuclear power plants. The main indicators of the energy intensity of the construction of nuclear power plants with VVER-1000 reactors are determined, among which: the specific energy intensity of the NPP unit construction is 246 GJ / kW provided that the policy of National Bank of Ukraine is invariable, and the average hryvnia inflation is 6% /yr, or it is 140 GJ/kW at the hryvnia rate corresponding to the predicted parity of purchasing power of US dollar. The specific energy intensity of a large nuclear power plant is 220 or 125 GJ/kW for the Same two variants. The obtained results will allow to estimate the NPP energy efficiency by the methodology of determining the total energy costs.In Part 2, calculations will be made on the energy costs for nuclear fuel. Part 3 provides coverage of energy costs for NPP operation for 40 years, the costs of its elimination and the determination of the final efficiency of electricity generation at nuclear power plants. Parts 2 and 3 will be published in the next issue of the collection. Стаття присвячена визначенню ефективності вироблення електричної енергії атомними електростанціями з реакторами ВВЕР-1000 за методологією повних енергетичних витрат. Методика визначення ефективності технологій за цією методологією була опублікована раніше. В частині 1 визначено повні енергетичні витрати на будівництво АЕС. Визначено основні показники енергоємності створення об’єктів АЕС з реакторами ВВЕР-1000, серед яких: питома енергоємність спорудження енергоблоку АЕС – 246 ГДж/кВт за варіантом незмінності політики Національного банку України і середній інфляції гривні 7,5 % на рік та 140 ГДж/кВт при курсі гривні за значенням прогнозного паритету купівельної спроможності. Питома енергоємність крупної АЕС – 220 (125) ГДж/кВт. Отримані результати дозволять оцінити енергетичну ефективність АЕС за методологією визначення повних енергетичних витрат.В частині 2 будуть оприлюднені розрахунки щодо витрат енергії на ядерне паливо. В частині 3 передбачено висвітлення питань щодо витрат енергії на експлуатацію АЕС впродовж 40 років, витрати на її ліквідацію та визначення остаточної ефективності вироблення електроенергії на АЕС. Частини 2 та 3 будуть опубліковані в наступних номерах збірника. General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2018-07-26 Article Article application/pdf https://systemre.org/index.php/journal/article/view/664 10.15407/pge2018.02.036 System Research in Energy; No. 2 (53) (2018): The Problems of General Energy; 36-44 Системні дослідження в енергетиці; № 2 (53) (2018): Проблеми загальної енергетики; 36-44 2786-7102 2786-7633 uk https://systemre.org/index.php/journal/article/view/664/574 Copyright (c) 2018 Bilodid V.D. https://creativecommons.org/publicdomain/zero/1.0 |
| spellingShingle | nuclear power plant full energy costs efficiency of power generation. Bilodid V.D. Determination of the efficiency of electric power production by nuclear power plants using the methodology of full energy costs. Part 1. Energy costs for construction |
| title | Determination of the efficiency of electric power production by nuclear power plants using the methodology of full energy costs. Part 1. Energy costs for construction |
| title_alt | Визначення ефективності вироблення електричної енергії атомними електростанціями за методологією повних енергетичних витрат. Частина 1. Витрати енергії на будівництво |
| title_full | Determination of the efficiency of electric power production by nuclear power plants using the methodology of full energy costs. Part 1. Energy costs for construction |
| title_fullStr | Determination of the efficiency of electric power production by nuclear power plants using the methodology of full energy costs. Part 1. Energy costs for construction |
| title_full_unstemmed | Determination of the efficiency of electric power production by nuclear power plants using the methodology of full energy costs. Part 1. Energy costs for construction |
| title_short | Determination of the efficiency of electric power production by nuclear power plants using the methodology of full energy costs. Part 1. Energy costs for construction |
| title_sort | determination of the efficiency of electric power production by nuclear power plants using the methodology of full energy costs. part 1. energy costs for construction |
| topic | nuclear power plant full energy costs efficiency of power generation. |
| topic_facet | nuclear power plant full energy costs efficiency of power generation. атомна електростанція повні енергетичні витрати ефективність вироблення електроенергії. |
| url | https://systemre.org/index.php/journal/article/view/664 |
| work_keys_str_mv | AT bilodidvd determinationoftheefficiencyofelectricpowerproductionbynuclearpowerplantsusingthemethodologyoffullenergycostspart1energycostsforconstruction AT bilodidvd viznačennâefektivnostíviroblennâelektričnoíenergííatomnimielektrostancíâmizametodologíêûpovnihenergetičnihvitratčastina1vitratienergíínabudívnictvo |