Advanced technical approach to identify appropriate energy saving potential in energy-intensive economic activities
It was improved the technique for determining the economically appropriate energy saving potential due to changes in the registering the statistical reporting (introduction of KVED-2010 to replace KVED-2005) and in law (adoption of Tax Code), which led to an adjustment in comprehensive methodology f...
Збережено в:
| Дата: | 2015 |
|---|---|
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine
2015
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://systemre.org/index.php/journal/article/view/67 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | System Research in Energy |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
System Research in Energy| _version_ | 1871103140157194240 |
|---|---|
| author | Maliarenko O.Ye. Maistrenko N.Yu. Stanytsina V.V. |
| author_facet | Maliarenko O.Ye. Maistrenko N.Yu. Stanytsina V.V. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Maliarenko O.Ye.",
"institution": null
},
{
"author": "Maistrenko N.Yu.",
"institution": null
},
{
"author": "Stanytsina V.V.",
"institution": null
}
] |
| author_sort | Maliarenko O.Ye. |
| baseUrl_str | https://systemre.org/index.php/journal/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-18T12:57:31Z |
| description | It was improved the technique for determining the economically appropriate energy saving potential due to changes in the registering the statistical reporting (introduction of KVED-2010 to replace KVED-2005) and in law (adoption of Tax Code), which led to an adjustment in comprehensive methodology for assessment of energy efficiency of saving measures. For the production levels the selected criteria are maximum reduction in energy output or increase of the process efficiency, reduction specific emissions, discharges and waste disposal (as a result of energy efficiency measures), positive economic effect, which is obtained in implementation of energy saving measures for a year. The criteria for assessment of efficiency of energy-saving measures at the level of section and enlarged sections (sectors) are maximum decrease in energy intensity of gross value added or output, reduction of environmental tax at the level of economic activity, positive economic effect, which is obtained in implementation of energy-saving measures by economic activity. At the country level the criteria are determined by the total savings obtained in implementing measures in sections by economic activity and intersectional energy-saving measures, maximum reduction in energy intensity of GDP or output, reduction in environmental tax in the country, positive economic effect, which is obtained in implementation of energy-saving measures in all types of economic activity. On the base of advanced technique it was defined the cost-effective energy-saving potential in production of cast-iron, coke and cement until 2030, which estimated value, respectively, is 1126 ths. tonnes of equivalent fuel, 843 ths. tonnes of equivalent fuel, and 770 ths. tonnes of equivalent fuel. The total energy-saving potential of discussed manufactures will be 2740 ths. tonnes of equivalent fuel, or 11.2% of final fuel consumption by processing industry, or 10.4% of the final fuel consumption by "Industry" sector, and almost 5% of the final fuel consumption by countries regarding the level of 2013. At an average cost of equivalent fuel during 2013 – 2551.9 UAH/ton of equivalent fuel, in these industries the total cost of saved energy resources will reach 7 billion at prices of 2013. |
| doi_str_mv | 10.15407/pge2015.03.023 |
| first_indexed | 2026-03-24T02:00:50Z |
| format | Article |
| fulltext |
23ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2015, вип. 3 (42)
Питанням визначення потенціалу енерго-
збереження на різних рівнях управління еконо-
міки країни присвячено чимало робіт авторів
[1–5], які брали участь у розробленні
Комплексної державної програми енергозбере-
ження, підготовці проекту та окремих розділів
Енергетичної стратегії України 2006 р., діючої
Енергетичної стратегії України (редакція
2013 р.). Для виконання цих задач було розроб-
лено методику оцінки економічно доцільного
потенціалу енергозбереження, адаптовану для
структури економіки за видами економічної
діяльності КВЕД-2005. У зв’язку із переходом
статистики на новий КВЕД-2010 та змінами у
законодавстві існуюча методика набула нових
змін.
Метою дослідження є уточнення методики
визначення економічно доцільних потенціалів
енергозбереження при зміні класифікатора
статистичних спостережень (введення КВЕД-
2010) та введення нового показника – еколо-
гічний податок.
Виходячи з відмінностей КВЕД-2005 і
КВЕД-2010 слід констатувати, що перехід ста-
тистичного спостереження за новим класифі-
катором секцій і, відповідно, розділами, група-
ми і класами, які замінили підсекції, приведе
до збільшення кількості показників енергетич-
ної ефективності, що використовуються, які
потрібно оцінювати для визначення прогноз-
них обсягів енергозбереження за видами еко-
номічної діяльності. Для нової структури еко-
номіки були розроблені відповідні показники,
з яких сформовано інформаційну базу даних за
КВЕД-2010 за період 2001–2013 рр. [6].
Номенклатуру показників енергоефектив-
ності та порядок внесення їх у нормативну
документацію регламентує ДСТУ 3755–98. В
ньому представлено 41 показник, який вико-
УДК 620.002.8
УДОСКОНАЛЕНИЙ МЕТОДИЧНИЙ ПІДХІД ДО ВИЗНАЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНО ДОЦІЛЬНОГО
ПОТЕНЦІАЛУ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ В ЕНЕРГОЄМНИХ ВИДАХ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Представлено удосконалені методи визначення потенціалу енергозбереження з ураху-
ванням впровадження нового класифікатора статистичних спостережень КВЕД-2010 та
Податкового кодексу, що внесли зміни до формування вихідних даних та обчислення
показників енергетичної та екологічної ефективності технологій.
К л ю ч о в і с л о в а: потенціал енергозбереження, класифікатор видів економічної
діяльності, екологічний податок, показники ефективності.
© О.Є. МАЛЯРЕНКО, Н.Ю. МАЙСТРЕНКО,
В.В. СТАНИЦІНА, 2015
О.Є. МАЛЯРЕНКО, канд. техн. наук, ст. наук. співр.,
Н.Ю. МАЙСТРЕНКО, В.В. СТАНИЦІНА,
Інститут загальної енергетики НАН України,
вул. Антоновича, 172, м. Київ, 03680, Україна
НАУКОВІ ОСНОВИ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ
ТА ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧОЇ ПОЛІТИКИ
24 ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2015, вип. 3 (42)
О.Є. МАЛЯРЕНКО, Н.Ю. МАЙСТРЕНКО, В.В. СТАНИЦІНА
ристовується як характеристика енергоефек-
тивності обладнання, технологічного процесу,
продукції та послуг. В Україні як основні
показники ефективності енерговикористання
обладнання або процесів вживають коефіцієн-
ти корисної дії (ККД), питомі витрати енерго-
ресурсів та енергоємність технологічного про-
цесу. Всі приведені у ДСТУ 3755–98 показники
енергоефективності можуть бути використані
лише для визначення енергетичної ефективно-
сті енергетичного обладнання, технологічного
процесу, продукції та послуг, тобто на самому
нижчому рівні використання енергетичних
ресурсів споживачами. На вищих, ніж вироб-
ництво, рівнях аналізу енергоспоживання
використовують інші показники. В Україні діє
Система національних розрахунків (СНР), роз-
роблена Держкомстатом за міжнародним стан-
дартом СМС ООН 1993 р. і 2008 р. Згідно з СНР
стадія виробництва характеризується вартісни-
ми показниками випуску, проміжного спожи-
вання і валового внутрішнього продукту. На
рівні підрозділів економіки: секторів, галузей,
секцій – це валова додана вартість або випуск
товарної продукції. Для оцінки енергетичної
ефективності на рівні секції економіки за
видом економічної діяльності (ВЕД) виділяють
такі показники:
– енергоємність валової доданої вартості
секції за ВЕД по підведених або перетворених
енергоресурсах або витратах на кінцеве спожи-
вання;
– енергоємність випуску продукції як у
вартісному, так і в натуральних (якщо це мож-
ливо) одиницях вимірювання.
Узагальнюючим показником ефективності
використання енергоресурсів в країні є енер-
гоємність валового внутрішнього продукту,
тобто витрати первинних енергоресурсів на
одиницю валового внутрішнього продукту.
У статті [7] автор У.Є. Письменна надає такі
варіанти розрахунку енергоємності ВВП:
– енергоємність ВВП первинного постачан-
ня енергії (за методиками обчислення МЕА,
США, РФ та України):
(1)
де Pt
п – обсяг споживання первинних енерго-
ресурсів в країні за рік t;
Vt
ВВП – обсяг ВВП, створеного в країні за
рік t;
– енергоємність ВВП валового споживання
ПЕР (за методиками ООН, Білорусі):
(2)
– енергоємність ВВП кінцевого споживання
ПЕР (за методикою МЕА):
(3)
Треба зауважити, що в енергетичному
балансі за форматом Євростату визначається
валове споживання ПЕР, а у енергетичному
балансі за форматом Міжнародного енергетич-
ного агентства (МЕА) визначають первинне
постачання енергії, які збігаються за методика-
ми обчислення, тобто ці показники можна вва-
жати тотожними. Кінцеве ж споживання за
методиками Євростату і МЕА є різним за
наповненням, хоча величини обчислення
будуть близькими [8].
При визначенні чинників, що впливають на
рівень показника еВВП, виділяють такі [9]:
структуру ВВП, кліматичні умови (країни з
холодним кліматом витрачають більше енерго-
ресурсів на потреби теплозабезпечення),
транспорт (частка енергоємних видів переве-
зень у загальному обсязі споживання ПЕР),
рівень життя громадян (рівень добробуту гро-
мадян), технологічну ефективність викори-
стання енергоресурсів (технічний рівень галу-
зей економіки), «тіньову економіку» (прихова-
ний продаж енергоресурсів, прихована частка
виробленої продукції). Для оцінки дійсного
обсягу ВВП України були розроблені
Методологічні положення обчислення обсягів
економіки, яка безпосередньо не спостеріга-
ється [10]. Про ефективність використання
окремих видів енергоресурсів свідчать їх питомі
витрати в економіці на одиницю валового внут-
рішнього продукту, а в її секціях – на одиницю
валової доданої вартості, які прийнято назива-
ти паливоємністю (зокрема газоємністю), елек-
троємністю та теплоємністю, відповідно, ВВП
та ВДВ.
Показники валового внутрішнього продук-
ту, валової доданої вартості, випуску товарів та
послуг секцій економіки повинні бути приве-
дені до порівняльного вигляду і в вартісному
виразі представлені в постійних цінах, приве-
дених до базового року.
Для характеристики енергоспоживання
25ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2015, вип. 3 (42)
Удосконалений методичний підхід до визначення економічно доцільного потенціалу енергозбереження в енергоємних видах
економічної діяльності
використовують такі абсолютні показники, як
споживання первинних енергоресурсів (палив-
ні та первинні енергетичні ресурси – атомна
енергія, гідроенергія тощо), так і котельно-піч-
ного палива, електричної та теплової енергії,
також структуру споживання ПЕР.
При переході до КВЕД-2010 збільшується
кількість секцій, по яких ведеться статистичне
спостереження, здійснюється переформату-
вання деяких секцій, виділяються групи показ-
ників енергетичної ефективності на різних рів-
нях управління економікою (всього виділяєть-
ся чотири рівні) [6]. Отже, показники енерге-
тичної ефективності чітко означені у держав-
них стандартах та методиках на рівні країни та
виробництв продукції: макро- та мікрорівнях.
На мезорівні – види економічної діяльності по
секціях, розділах, групах і класах не регламен-
туються жодним документом.
За новою класифікацією показників
(КВЕД-2010) доопрацьовано методику визна-
чення економічно доцільного потенціалу енер-
гозбереження. У зв’язку із змінами, які відбу-
лись при формуванні статистичної звітності
(збільшення кількості секцій, за якими прово-
диться статистичне спостереження, інше гру-
пування видів продукції за секціями), та змінах
у законодавстві виникла необхідність у внесен-
ні змін у зазначену комплексну методику оцін-
ки енергетичної ефективності енергозберігаю-
чих заходів. Зміни у екологічних показниках
стосуються змін у прийнятих нових докумен-
тах. З прийняттям в кінці 2010 р. Податкового
кодексу та, відповідно, відміною Інструкції
про порядок обчислення та сплати збору за
забруднення навколишнього природного сере-
довища [11], введено поняття екологічного
податку за викиди, скиди забруднюючих речо-
вин та розміщення відходів. Суми податку
нараховуються виходячи з фактичних обсягів
викидів, скидів та розміщених відходів та ста-
вок податку за викиди, скиди окремих забруд-
нюючих речовин та розміщених відходів. На
відміну від діючої раніше Інструкції було вве-
дено ставку податку за викиди двооксиду вуг-
лецю. Це збільшить фінансові витрати підпри-
ємств і буде спонукати впроваджувати енерго-
зберігаючі заходи, в результаті яких зменшить-
ся обсяг спалювання палива та, відповідно,
викиди СО2.
Зміна обсягу екологічного податку обчис-
люється за такою формулою:
(4)
де Пб
екол, Пн
екол – величини екологічного подат-
ку, які підприємство сплачує за викиди, скиди
шкідливих речовин в навколишнє середовище і
розміщення відходів відповідно до і після реалі-
зації енергозберігаючого заходу.
Пропонується використовувати показник
зменшення екологічного податку за забруднен-
ня навколишнього природного середовища:
(5)
До показника енергоємності продукції на
кінцевій стадії виробництва доцільно включати
енерговитрати на функціонування очисного
обладнання, розрахунок яких надавався у [3].
Визначення економічно доцільного потен-
ціалу енергозбереження ґрунтується на ком-
плексній методиці оцінки заходів з енергозбе-
реження, що визначає доцільність впроваджен-
ня заходів на основі таких критеріїв:
1. Максимум зниження енергоємності
виробництва k-го виду продукції (максимум
сумарної економії всіх видів енергоресурсів)
або підвищення ККД процесу:
(6)
(7)
де еб
прод, енов
прод – енергоємності продукції до
та після модернізації технологічного процесу;
ηб
проц, ηнов
проц – ККД технологічного проце-
су до та після його модернізації.
2. Зменшення питомих викидів, скидів та
розміщених відходів (як один з результатів
впровадження енергозберігаючих заходів), що
призведе до зміни обсягу екологічного податку:
Δmк = (mб
вс + mб
с + mб
рв) –
– (mн
вс + mн
с + mн
рв) → max, (8)
де mвс, mс, mрв – відповідно питома маса шкід-
ливих речовин, що були викинуті в повітря,
скинуті у водойми та розміщені як тверді відхо-
ди у базовому варіанті (індекс «б») та після
впровадження енергозберігаючого заходу
(індекс «н»).
26 ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2015, вип. 3 (42)
О.Є. МАЛЯРЕНКО, Н.Ю. МАЙСТРЕНКО, В.В. СТАНИЦІНА
3. Збільшення економічного ефекту, що
отримується при впровадженні заходу з енер-
гозбереження у рік t для підприємств:
(9)
де ΔЕj = Еб
j – Ен
j – зменшення споживання ПЕР
j-го виду у році t внаслідок впровадження захо-
ду, кДж;
Цj – ціна на j-й вид енергоресурсу у році t;
ΔПекол – зміна екологічного податку у році t;
ΔС = Сб – Сн – зменшення експлуатаційних
витрат у році t (Сб, Сн – відповідно експлуата-
ційні витрати у базовому році та у році t після
впровадження заходу, тис. грн).
При цьому враховуються:
– обмеження по максимальному обсягу
заощадження j-го виду енергоресурсу у вироб-
ництві k-го виду продукції в t-му році при впро-
вадженні і-го енергозберігаючого заходу:
(10)
де ΔЕt
jik – економія j-го виду енергоресурсу
внаслідок реалізації і-го енергозберігаючого
заходу на кінцевій стадії виробництва k-го виду
продукції у t-му році;
λt
i – ознака впровадження і-го енергозбері-
гаючого заходу в t-му році;
ΔЕt
jk(max) – максимально можливий обсяг
заощадження j-го виду енергоресурсу у вироб-
ництві k-го виду продукції в t-му році (технічно
можливий потенціал енергозбереження в t-му
році); обмеження по витраті j-го виду енергоре-
сурсу на одиницю продукції згідно з паспортом
обладнання:
(11)
де e0
kj – прямі питомі витрати j-го виду енерго-
ресурсу на кінцевій стадії виробництва k-го
виду продукції у базовому році;
qt
lj – частка зміни споживання j-го виду
енергоресурсу у виробництві k-го виду продук-
ції внаслідок впровадження l-го енергозбері-
гаючого заходу в t-му році, 0 ≤ qt
lj ≤ 1 (еконо-
мія), qt
lj ≤ 0 (перевитрати j-го виду енергоре-
сурсу при заміщенні);
rt
i – коефіцієнт обсягу впровадження i-го
енергозберігаючого заходу в t-му роцi, 0≤ rt
i≤ 1;
λt
a – коефіцієнт завантаження обладнання;
ekj
пасп – паспортна питома витрата j-го виду
енергоресурсу на передовому обладнанні, яке
використовується в k-му виробництві у t-му році.
Потенціал енергозбереження в основних
енергоємних виробництвах визначається з
використанням комплексної методики оцінки
енергозберігаючих заходів. Впровадження
енергозберігаючого заходу вважається еконо-
мічно доцільним, якщо розрахунки, проведені
за згаданою методикою, підтверджують еконо-
мічну ефективність. За видами економічної
діяльності Pе
к визначається через показники
енергоємності технологічних процесів або
виробництва продукції після проведення ком-
плексної оцінки технологій і вибору переліку
доцільних для впровадження заходів:
(12)
за умови формули (9),
де еk
б, Δеk
t – енергоємність виробництва k-ї
продукції за i-м ВЕД при використанні існую-
чих технологій та впровадженні енергозбері-
гаючих, кг у.п./грн, або кг у.п./т продукції;
Vk
t – обсяг випуску продукції або переробки
сировини у прогнозному t-му році, грн, або
натуральних одиницях;
l – коефіцієнт обсягу впровадження заходів.
На рівні секції та укрупнених секцій (мезо-
рівень 1 і 2) – за сумарною економією, отрима-
ною при впровадженні заходів в енергоємних
виробництвах виду (або видів) економічної
діяльності та загальних для секції (групи сек-
цій) енергозберігаючих заходів:
1. Максимум зниження енергоємності
ВДВ або випуску продукції:
(13)
(14)
2. Зменшення обсягу екологічного податку
на рівні ВЕД:
(15)
27ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2015, вип. 3 (42)
Удосконалений методичний підхід до визначення економічно доцільного потенціалу енергозбереження в енергоємних видах
економічної діяльності
(16)
3. Максимум економічного ефекту, що
отримується при впровадженні заходів з енер-
гозбереження за видом економічної діяльності:
(17)
Потенціал енергозбереження за видами еко-
номічної діяльності – Pе
ВДВ визначається через
показники енергоємності ВДВ (ВП):
(18)
На рівні країни (макрорівень) – за сума-
рною економією, отриманою при впроваджен-
ні заходів в секціях за видами економічної
діяльності та міжсекційних енергозберігаючих
заходів:
1. Максимум зниження енергоємності
ВВП або випуску продукції:
(19)
(20)
2. Зменшення обсягу екологічного подат-
ку по країні:
3. Максимум економічного ефекту, що
отримується при впровадженні заходів з енер-
гозбереження за всіма видами економічної
діяльності:
(21)
Потенціал енергозбереження на рівні країни
Pе
ВВП визначається через показники енергоєм-
ності ВВП (ВП):
(22)
На рівні класу, розділу, секції, укрупненої
секції, країни виконується підсумовування
максимальної економії, розрахованої на рівні
виробництва, з економічною оцінкою обчисле-
них заходів та ранжування першочерговості їх
впровадження, яка визначається за терміном
окупності заходів та величиною економічного
ефекту. Застосування методики представлено
на кількох прикладах розрахунку.
Виробництво цементу. У виробництві
цементу енергозберігаючим заходом, який дає
найбільшу економію ПЕР, є заміна мокрого
способу виробництва клінкеру на сухий спосіб.
На виробництво 1 т клінкеру мокрим способом
в середньому витрачається 225 кг у.п. та
135 кВт·год електроенергії, сухим способом –
113 кг у.п. та 100 кВт·год [12]. У 2013 р. було
вироблено 9,9 млн т цементу та 6,4 млн т клін-
керу. У 2014 р. виробництво скоротилось до
8,8 млн т цементу [13]. Потужності по вироб-
ництву цементу сухим способом становлять
близько 27% від загального показника встанов-
леної потужності [14]. Використання потужно-
стей по виробництву цементу у 2013 р. дорів-
нювало 40%. За оцінками аналітиків, для пере-
ведення усіх печей на сухий спосіб виробницт-
ва необхідно не менше 1,6–2 млрд дол. США
[15]. Будівництво сухої лінії потужністю 2,3
млн т на «Подільскому цементі» коштувало 210
млн євро [12]. Якщо ситуація на ринку будів-
ництва не поліпшиться, тобто не буде нових
великих об’єктів будівництва, то споживання
цементу у найближчі роки, а відповідно і
виробництво, будуть лишатись в межах, що
існують з 2009 р., тобто 8–10 млн т за рік. При
покращенні економічної ситуації виробники
цементу прогнозують зростання виробництва
на 4,5% в рік [15]. У такому випадку у 2030 р.
може вироблятись 16 млн т цементу. При впро-
вадженні сухого способу виробництва на 80%
підприємств енергоємність виробництва клін-
керу зменшиться з 252 кг у.п. до 177 кг у.п.
Потенціал енергозбереження у 2030 р. станови-
тиме 770 тис. т у.п.
При середній ціні товарної вугільної про-
дукції для клінкерних печей, виробленої дер-
або
жавними підприємствами, що реалізовувалась
в липні 2013 р., за 506 грн/т [16] та тарифі на
електроенергію для підприємств 1 класу
0,9542 грн/кВт·год [17] термін окупності пере-
ведення на сухий спосіб для підприємства
потужністю 2,3 млн т становитиме 9,5 років
(оцінка з урахуванням зменшення екологічно-
го податку внаслідок зменшення шкідливих
викидів та без урахування відсотків за кредит).
Якщо ж у розрахунок прийняти фактичну собі-
вартість товарної вугільної продукції –
1 237,3 грн/т, то термін окупності дорівнюва-
тиме 4,7 років.
Виробництво чавуну. Використання пило-
вугільного палива (ПВП) під час виробництва
чавуну дозволяє значно скоротити споживання
природного газу або повністю від нього відмо-
витись та скоротити споживання коксу. В пер-
шому випадку можливо зменшити споживання
газу з 100 м3 до 40 м3 та коксу з 538 кг до 383 кг,
і споживання ПВП становитиме 120 кг/т чаву-
ну [18]. У другому випадку (за відмови від спо-
живання газу) споживання коксу зменшиться
до 424 кг, споживання ПВП дорівнюватиме
130 кг [19]. Впроваджено використання ПВП
на чотирьох меткомбінатах («Донецьксталь»,
Алчевський меткомбінат, «Запоріжсталь» та
ММК ім. Ілліча), що охопило 46% доменного
виробництва [20]. У 2013 р. було вироблено
29,1 млн т чавуну [21]. Енергоємність вироб-
ництва чавуну без використання ПВП дорів-
нює 643,5 кг у.п., у першому варіанті модерні-
зації – 516 кг у.п., у другому – 514,7 кг у.п. При
впровадженні даної технології на 80% підпри-
ємств енергоємність виробництва 1 т чавуну в
країні зменшиться з 585 кг у.п. до 541,6 кг у.п.
При виробництві 26 млн т чавуну в рік потенці-
ал енергозбереження у 2030 р. оцінюється в
1126 тис. т у.п. При середній вартості умовного
палива за 2013 р. у 2551,9 грн/т у.п. (розрахова-
на як середньозважена за енергетичним балан-
сом за 2013 р. та ціною енергоресурсів) вартість
зекономлених енергоресурсів становитиме
2873,4 млн грн.
Виробництво коксу. При впровадженні
установки сухого гасіння коксу (УСГК) знижу-
ється повна енергоємність кінцевого продукту
в порівнянні з мокрим гасінням у башті за раху-
нок виробництва пари у котлі-утилізаторі, що
добудовується до УСГК, та усуненні споживан-
ня технічної води (відповідно й електроенергії
на її подачу). Зниження повної енергоємності
процесу дорівнює 60%. Повна енергоємність
коксу з урахуванням ВЕР при мокрому гасінні
становить 138 кг у.п./т, при сухому – 56 кг
у.п./т [4]. У 2013 р. вироблено 17,6 млн т коксу,
з використанням УСГК близько 16% [25]. При
впровадженні на 80% коксових батарей УСГК
енергоємність коксу зменшиться в середньому
з 125,1 кг у.п. до 72,4 кг у.п., потенціал енерго-
збереження при виробництві 16 млн т коксу в
рік оцінюється в 843 тис. т у.п. При середній
вартості умовного палива за 2013 р. вартість
зекономлених енергоресурсів становитиме
2151,2 млн грн.
Сумарний потенціал енергозбереження роз-
глянутих виробництв становитиме 2740 тис. т
у.п. або 11,2% кінцевого споживання палива
переробною промисловістю чи 10,4% кінцево-
го споживання палива сектором «Промисло-
вість», та майже 5% кінцевого споживання
палива країною відносно рівня 2013 р. При
середній вартості умовного палива за 2013 р.
сумарна вартість зекономлених енергоресурсів
по цих виробництвах становитиме 7 млрд грн у
цінах 2013 р.
ВИСНОВКИ
Удосконалено методичні положення визна-
чення економічно доцільного потенціалу енер-
гозбереження та комплексну методику оцінки
енергетичної ефективності енергозберігаючих
заходів згідно зі змінами у формуванні стати-
стичної звітності (введення КВЕД-2010) та
прийнятті Податкового кодексу. За удоскона-
леною методикою визначено економічно
доцільний потенціал енергозбереження для
виробництв чавуну, коксу та цементу, оцінено
економічно доцільний потенціал у секції
«Переробна промисловість» та частку обчисле-
ного потенціалу від енергоспоживання секто-
ром «Промисловість» та країни. Сумарна вар-
тість зекономлених енергоресурсів становити-
ме 7 млрд грн у цінах 2013 р.
1. Гнідий М.В. Методологія визначення
теоретичного потенціалу енергозбереження
на різних рівнях управління економікою /
М.В. Гнідий, О.Є. Маляренко // Проблеми
загальної енергетики. – 2007. – № 15. –
С. 17–21.
28 ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2015, вип. 3 (42)
О.Є. МАЛЯРЕНКО, Н.Ю. МАЙСТРЕНКО, В.В. СТАНИЦІНА
2. Гнедой Н.В. Энергоэффективность и
определение потенциала энергосбережения
в нефтепереработке / Н.В. Гнедой,
Е.Е. Маляренко. – К.: Наукова думка, 2008.
– 182 с.
3. Станиціна В.В. Визначення показників
екологічної ефективності енергозберігаючих
заходів, що впроваджуються у промислових
технологіях на різних рівнях управління
економікою / В.В. Станиціна,
А.І. Симборський, О.Є. Маляренко // Зб.
наук. праць ХVII Міжнар. наук.-прак. конф.
«Казантип-ЭКО-2009. Экология, энерго- и
ресурсосбережение, охрана окружающей
среды и здоровья человека, утилизация
отходов». – 2009. – Т.1. – С. 55–63.
4. Білодід В.Д. Показники енергетичної
ефективності для оцінки інновацій у проми-
слових технологіях / В.Д. Білодід,
О.Є. Маляренко, В.В. Станиціна //
Проблеми загальної енергетики. – 2009. –
№ 20. – С. 45–50.
5. Маляренко Е.Е. Исследование струк-
турных изменений в экономике Украины
для определения потенциала энергосбере-
жения / Е.Е. Маляренко, Н.Ю. Майстренко
// Материалы межд. науч.-техн. конф.
«Энергоэффективность-2014». Под. общ.
ред. д.ф.-м.н. В.М. Асташинского. – Минск:
Ин-т тепло- и массообмена им. А.В. Лыкова
НАН Беларуси, 2014. – C.160–164.
6. Майстренко Н.Ю. Вплив зміни класи-
фікатора видів економічної діяльності на
розрахунки рівнів споживання паливно-
енергетичних ресурсів / Н.Ю. Майстренко,
В.П. Сизоненко // Проблеми загальної
енергетики. – 2014 . – №2(37). – С.35–45.
7. Письменна У.Є. Особливості застосу-
вання показника енергомісткості ВВП як
індикатора енергоефективності національ-
ної економіки // Економіст. – 2010. – № 6.
– С. 2–5.
8. Руководство по энергетической стати-
стике. – Международное энергетическое
агентство. ОЭСР/МЭА, 2007.
9. Суходоля О.М. Енергоємність валового
внутрішнього продукту: тенденції та чинни-
ки впливу // ЭСКО. – 2003. – №7(19). –
Режим доступу: http://esco- ecosys.narod.ru
/2003_7/art92.htm.
10. Методологічні положення обчислення
обсягів економіки, яка безпосередньо не
спостерігається. Затверджено наказом
Держкомстату України 31.12.2004 №680.
11. Інструкція про порядок обчислення та
сплати збору за забруднення навколишнього
природного середовища, наказ Мінекобез-
пеки України № 162/379 від 19.07.99.
12. Симборський А.І. Потенціал енергозбе-
реження у цементній промисловості /
А.І. Симборський, В.В. Станиціна //
Проблеми загальної енергетики. – 2010. –
№ 23. – С. 25–29.
13. Цементная промышленность Украины.
Итоги за 2014 год [Електронний ресурс] //
Сайт «Buildportal». 16.07.2015. – Режим
доступу : http://budport.com.ua/articles/125-
cementnaya-promyshlennost-ukrainy-itogi-za-
2014-god.
14. Снижение производства цемента в
Украине в 2013 г. может составить до 7% –
«Укрцемент». [Електронний ресурс] // Сайт
«Укрцемент». – 2013. – Режим доступу:
http://news.ukrcement.com.ua/2013/02/2013-
7.html.
15. Производство цемента стагнирует. Но и
в этих условиях отрасль обновляется – ком-
ментарий Сергея Михальчука, аналитика
аналитического департамента компании
Pro-Consulting. Газета Капитал.
[Електронний ресурс] // Сайт холдинга «Pro
Capital Group». – Режим доступу:http: //pro-
capital.ua/press_center/expert/proizvodstvo-
czementa-stagniruet.-no-i-v-etix-usloviyax-
otrasl-obnovlyaetsya.
16. Суханова О. Ціна українського вугілля в
липні знизилась на 1,4% [Електронний
ресурс] / О. Суханова // Українські націо-
нальні новини. – 28 серпня 2013. – Режим
доступу: http://www.unn.com.ua/uk/news/
1244184-tsina-ukrayinskogo-vugillya-v-lipni-
znizilas-na-1-4.
17. Тарифы на электрическую энергию
(кроме населения) [Електронний ресурс] //
Сайт компанії «Київенерго». – Режим
доступу: http://kyivenergo.ua/ru/ee-compa-
ny/tarifi.
18. Минаев А.А. Перспективы применения
пылеугольного топлива в доменных цехах
Украины [Електронний ресурс] /
А.А. Минаев, А.Н. Рыженков,
С.Л. Ярошевский и др. // Донбас-2020:
29ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2015, вип. 3 (42)
Удосконалений методичний підхід до визначення економічно доцільного потенціалу енергозбереження в енергоємних видах
економічної діяльності
30 ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2015, вип. 3 (42)
О.Є. МАЛЯРЕНКО, Н.Ю. МАЙСТРЕНКО, В.В. СТАНИЦІНА
наука і техніка – виробництву: матеріали IV
наук.- практ. конф., м. Донецьк, 27–28 трав.
2008 р. – Донецьк: ДонНТУ, 2008. – С.147–
157. – Режим доступу: http://ea.dgtu.donet-
sk.ua:8080/jspui/bitstream/123456789/9290/1/
%D0%90.%D0%90.%20%D0%9C%D0%B8%
D0%BD%D0%B0%D0%B5%D0%B2.pdf.
19. Воденников С.А. Анализ эффективно-
сти доменной плавки с заменой кокса
пылеугольным топливом / С.А. Воденников,
В.Г. Аносов, Д.А. Лаптев // Металургія. –
2012. – Вип. 3. – С. 20–24. – Режим доступу:
h t t p : / / n b u v . g o v . u a / j -
pdf/Metalurg_2012_3_6.pdf.
20. Вдувание пылеугольного топлива сэко-
номило украинским металлургам в 2013 году
4,3 млрд гривен [Електронний ресурс] //
Укррудпром. – 14.02.2014. – Режим доступу:
http://www.ukrrudprom.ua/news/Vduvanie_pil
eugolnogo_topliva_sekonomilo_ukrainskim_m
etallurgam_.html.
21. Статистичний щорічник України за
2013 рік / За редакцією О.Г. Осауленка. – К.:
Державна служба статистики України, 2014.
– 534 с.
Надійшла до редколегії 26.08.2015
|
| id | systemreorg-article-67 |
| institution | System Research in Energy |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-19T01:03:28Z |
| publishDate | 2015 |
| publisher | General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | systemreorg/8f/fc5360c8ed4001199e6790eb3d09c08f.pdf |
| spelling | systemreorg-article-672026-07-18T12:57:31Z Advanced technical approach to identify appropriate energy saving potential in energy-intensive economic activities Удосконалений методичний підхід до визначення економічно доцільного потенціалу енергозбереження в енергоємних видах економічної діяльності Maliarenko O.Ye. Maistrenko N.Yu. Stanytsina V.V. energy-saving potential, classification of economic activities, environmental tax, efficiency indicators. потенціал енергозбереження, класифікатор видів економічної діяльності, екологічний податок, показники ефективності. It was improved the technique for determining the economically appropriate energy saving potential due to changes in the registering the statistical reporting (introduction of KVED-2010 to replace KVED-2005) and in law (adoption of Tax Code), which led to an adjustment in comprehensive methodology for assessment of energy efficiency of saving measures. For the production levels the selected criteria are maximum reduction in energy output or increase of the process efficiency, reduction specific emissions, discharges and waste disposal (as a result of energy efficiency measures), positive economic effect, which is obtained in implementation of energy saving measures for a year. The criteria for assessment of efficiency of energy-saving measures at the level of section and enlarged sections (sectors) are maximum decrease in energy intensity of gross value added or output, reduction of environmental tax at the level of economic activity, positive economic effect, which is obtained in implementation of energy-saving measures by economic activity. At the country level the criteria are determined by the total savings obtained in implementing measures in sections by economic activity and intersectional energy-saving measures, maximum reduction in energy intensity of GDP or output, reduction in environmental tax in the country, positive economic effect, which is obtained in implementation of energy-saving measures in all types of economic activity. On the base of advanced technique it was defined the cost-effective energy-saving potential in production of cast-iron, coke and cement until 2030, which estimated value, respectively, is 1126 ths. tonnes of equivalent fuel, 843 ths. tonnes of equivalent fuel, and 770 ths. tonnes of equivalent fuel. The total energy-saving potential of discussed manufactures will be 2740 ths. tonnes of equivalent fuel, or 11.2% of final fuel consumption by processing industry, or 10.4% of the final fuel consumption by "Industry" sector, and almost 5% of the final fuel consumption by countries regarding the level of 2013. At an average cost of equivalent fuel during 2013 – 2551.9 UAH/ton of equivalent fuel, in these industries the total cost of saved energy resources will reach 7 billion at prices of 2013. Удосконалено методику визначення економічно доцільного потенціалу енергозбереження у зв’язку зі змінами у формуванні статистичної звітності (введення КВЕД-2010 на заміну КВЕД-2005) та у законодавстві (прийняття Податкового кодексу), що призвело до внесення коректив у комплексну методику оцінки енергетичної ефективності енергозберігаючих заходів. Для рівня виробництв критеріями вибрано максимум зниження енергоємності виробництва продукції або підвищення ККД процесу, зменшення питомих викидів, скидів та розміщених відходів (як один з результатів впровадження енергозберігаючих заходів), позитивний економічний ефект, що отримується при впровадженні заходу з енергозбереження за рік. Критеріями визначення ефективності енергозберігаючих заходів на рівні секції та укрупнених секцій (секторів) є максимум зниження енергоємності ВДВ або випуску продукції, зменшення обсягу екологічного податку на рівні виду економічної діяльності, позитивного економічного ефекту, що отримується при впровадженні заходів з енергозбереження за видом економічної діяльності. На рівні країни критерії визначаються за сумарною економією, отриманою при впровадженні заходів у секціях за видами економічної діяльності та міжсекційних енергозберігаючих заходів, максимумом зниження енергоємності ВВП або випуску продукції, зменшенням обсягу екологічного податку по країні, позитивним економічним ефектом, що отримується при впровадженні заходів з енергозбереження за всіма видами економічної діяльності. За удосконаленою методикою визначено економічно доцільний потенціал енергозбереження у виробництвах чавуну, коксу та цементу до 2030 р., які оцінено, відповідно, у 1126 тис. т у.п., 843 тис. т у.п. та 770 тис. т у.п. Сумарний потенціал енергозбереження розглянутих виробництв становитиме 2740 тис. т у.п. або 11,2% кінцевого споживання палива переробною промисловістю чи 10,4% кінцевого споживання палива сектором «Промисловість», та майже 5% кінцевого споживання палива країною відносно рівня 2013 р. При середній вартості умовного палива за 2013 р. – 2551,9 грн/т у.п. сумарна вартість зекономлених енергоресурсів по цих виробництвах становитиме 7 млрд грн у цінах 2013 р. General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2015-11-05 Article Article application/pdf https://systemre.org/index.php/journal/article/view/67 10.15407/pge2015.03.023 System Research in Energy; No. 3 (42) (2015): The problems of general energy ; 23-30 Системні дослідження в енергетиці; № 3 (42) (2015): Проблеми загальної енергетики; 23-30 2786-7102 2786-7633 uk https://systemre.org/index.php/journal/article/view/67/54 Copyright (c) 2015 Maliarenko O.Ye., Maistrenko N.Yu., Stanytsina V.V. https://creativecommons.org/publicdomain/zero/1.0 |
| spellingShingle | energy-saving potential classification of economic activities environmental tax efficiency indicators. Maliarenko O.Ye. Maistrenko N.Yu. Stanytsina V.V. Advanced technical approach to identify appropriate energy saving potential in energy-intensive economic activities |
| title | Advanced technical approach to identify appropriate energy saving potential in energy-intensive economic activities |
| title_alt | Удосконалений методичний підхід до визначення економічно доцільного потенціалу енергозбереження в енергоємних видах економічної діяльності |
| title_full | Advanced technical approach to identify appropriate energy saving potential in energy-intensive economic activities |
| title_fullStr | Advanced technical approach to identify appropriate energy saving potential in energy-intensive economic activities |
| title_full_unstemmed | Advanced technical approach to identify appropriate energy saving potential in energy-intensive economic activities |
| title_short | Advanced technical approach to identify appropriate energy saving potential in energy-intensive economic activities |
| title_sort | advanced technical approach to identify appropriate energy saving potential in energy-intensive economic activities |
| topic | energy-saving potential classification of economic activities environmental tax efficiency indicators. |
| topic_facet | energy-saving potential classification of economic activities environmental tax efficiency indicators. потенціал енергозбереження класифікатор видів економічної діяльності екологічний податок показники ефективності. |
| url | https://systemre.org/index.php/journal/article/view/67 |
| work_keys_str_mv | AT maliarenkooye advancedtechnicalapproachtoidentifyappropriateenergysavingpotentialinenergyintensiveeconomicactivities AT maistrenkonyu advancedtechnicalapproachtoidentifyappropriateenergysavingpotentialinenergyintensiveeconomicactivities AT stanytsinavv advancedtechnicalapproachtoidentifyappropriateenergysavingpotentialinenergyintensiveeconomicactivities AT maliarenkooye udoskonalenijmetodičnijpídhíddoviznačennâekonomíčnodocílʹnogopotencíaluenergozberežennâvenergoêmnihvidahekonomíčnoídíâlʹností AT maistrenkonyu udoskonalenijmetodičnijpídhíddoviznačennâekonomíčnodocílʹnogopotencíaluenergozberežennâvenergoêmnihvidahekonomíčnoídíâlʹností AT stanytsinavv udoskonalenijmetodičnijpídhíddoviznačennâekonomíčnodocílʹnogopotencíaluenergozberežennâvenergoêmnihvidahekonomíčnoídíâlʹností |