Features of the joint operation of district heating systems and electric heat generators in the control of load on the UPS of Ukraine
We analyze the modes of joint operation of electric heat generators intended for regulating load on the United Power System of Ukraine during its "nighty depressions" and district heating systems. The analytical dependences of changes in time of the electric and thermal power of el...
Збережено в:
| Дата: | 2018 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine
2018
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://systemre.org/index.php/journal/article/view/678 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | System Research in Energy |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
System Research in Energy| _version_ | 1871104194972221440 |
|---|---|
| author | Derii V.O. |
| author_facet | Derii V.O. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Derii V.O.",
"institution": null
}
] |
| author_sort | Derii V.O. |
| baseUrl_str | https://systemre.org/index.php/journal/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-18T12:57:44Z |
| description | We analyze the modes of joint operation of electric heat generators intended for regulating load on the United Power System of Ukraine during its "nighty depressions" and district heating systems. The analytical dependences of changes in time of the electric and thermal power of electric heat generators and traditional boilers of the heat sources of heat supply systems during their joint work are obtained. Features of their joint work in the heating and non-heating periods are considered. |
| doi_str_mv | 10.15407/pge2018.03.054 |
| first_indexed | 2026-03-24T02:02:37Z |
| format | Article |
| fulltext |
54
В.О. ДЕРІЙ
ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2018, issue 3(54)
Однією із проблем ОЕС України є дефіцит
маневреної потужності для регулювання на-
вантаження енергосистеми під час її нічних
провалів, величина якої, згідно з [1], сягала
3382 МВт у 2017 р. На даний момент резерв по-
тужності вторинного регулювання на заванта-
ження в ОЕС України складає 432 МВт, який роз-
міщено на шістьох гідроагрегатах Дніпровської
гідроелектростанції (ДГЕС-1), приєднаних
до центрального регулятора системи САРЧП
ДП «НЕК «Укренерго». Але після виконання
Програми першочергових організаційно-тех-
нічних заходів для підготовки ОЕС України
до роботи з об’єднанням енергосистем єв-
ропейських держав в частині впровадження
станційних систем керування та реконструк-
ції обладнання, а також забезпечення каналів
зв’язку з центральним регулятором, ситуація із
вторинним регулювання покращиться [2]. Кар-
динальним вирішенням цієї проблеми є широ-
ке впровадження споживачів-регуляторів, які,
згідно з [3, 4], можуть бути використані для
вторинного регулювання частоти та актив-
ної потужності ОЕС України. Так, згідно з п.
5.4.4.1 настанови «Основні вимоги щодо регу-
лювання частоти та потужності в ОЕС Украї-
ни СОУ-Н ЕЕ ЯЕК 04.156:2009 (далі СОУ).
«До вторинного регулювання слід залучати ма-
неврені ГЕС, ГАЕС, ТЕС, а також споживачів
з регульованим навантаженням, які задоволь-
няють вимогам автоматизованого вторинного
регулювання, здатних під дією центрального
регулятора змінити потужність у межах за-
даного вторинного резерву». «Під час вибору
електростанцій для вторинного регулювання
і розміщенні на них вторинних резервів слід
враховувати їх маневреність і регулювальні
можливості, при цьому вторинні резерви мають
розміщуватися на електростанціях так, щоб їх
можна було б використовувати для розванта-
ження переобтяжених зв’язків і перетинів».
Сказане вище фактично регламентує місце
встановлення споживачів-регуляторів – елек-
тростанція або зона її дії. Як відомо [6], ре-
гулювання потужності повинно виконуватися
із врахуванням потреб економічного розподілу
навантаження між джерелами електроенергії,
що обумовлено мінімізацією витрат палива на
станціях та втрат потужності в мережах. А це
означає, що місця розташування споживачів-
регуляторів, які приймають участь у регулю-
ванні, обмежено наступними умовами:
– забезпечення мінімально-можливих пере-
токів електроенергії між енергосистемами;
ISSN 2522-4344 (Online), ISSN 1562-8965 (Print). The problems of general energy, 2018, 3(54): 54–59
doi: https://doi.org/10.15407/pge2018.03.054
УДК 621.31 В.О. ДЕРІЙ, канд. техн. наук, ст. наук. співр.,
Інститут загальної енергетики НАН України,
вул. Антоновича, 172, 03150 Київ, Україна
ОСОБЛИВОСТІ СПІЛЬНОЇ РОБОТИ СИСТЕМ ЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО
ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ ТА ЕЛЕКТРИЧНИХ ТЕПЛОГЕНЕРАТОРІВ
ПРИ РЕГУЛЮВАННІ НИМИ НАВАНТАЖЕННЯ ОЕС УКРАЇНИ
Проаналізовано режими спільної роботи електричних теплогенераторів, призна-
чених для регулювання навантаження ОЕС України під час її «нічних провалів»,
та систем централізованого теплопостачання. Визначено характер зміни по-
тужності електричних теплогенераторів та їх вплив на системи централізованого
теплопостачання. Розглянуто особливості спільної роботи електричних теплоге-
нераторів та систем централізованого теплопостачання в опалювальний та нео-
палювальний періоди.
К л ю ч о в і с л о в а : ОЕС України, графік електричних навантажень, нічний про-
вал, потужність, електроенергія, електричні теплогенератори, системи центра-
лізованого теплопостачання, теплова енергія.
© В.О. ДЕРІЙ, 2018
55
Особливості спільної роботи систем централізованого теплопостачання
та електричних теплогенераторів при регулюванні ними навантаження ОЕС України
ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2018, issue 3(54)
– вся вироблена енергія споживачами-ре-
гуляторами протягом нічного провалу енерго-
систем повинна бути спожита протягом решти
часу доби.
Крім того, необхідно враховувати вимоги
настанови СОУ щодо величини регулюючо-
го резерву та місця його розміщення, які ви-
значаються НЕК «Укренерго». Це означає, що
потужність та місця розташування спожива-
чів-регуляторів необхідно узгоджувати з НЕК
«Укренерго».
Одним із перспективних методів регулюван-
ня електричного навантаження під час «нічного
провалу» енергосистем є використання в якості
споживачів-регуляторів електричних теплоге-
нераторів (ЕТГ). Оптимальними місцями для
розташування ЕТГ, які відповідають вищезаз-
наченим умовам, є системи централізованого
теплопостачання (СЦТ).
При регулюванні електричного навантажен-
ня енергосистеми під час нічного провалу ви-
никне ситуація спільної роботи ЕТГ та СТЦ.
При цьому ЕТГ будуть керуватися диспетчером
енергосистеми, а СЦТ – їх диспетчерами, ви-
ходячи із температурних графіків та надлишку
теплової енергії, яку виробили ЕТГ. Для забез-
печення узгодженої та надійної роботи цих сис-
тем необхідно визначити, згідно якого закону
будуть змінювати свою потужність ЕТГ та яка
величина цієї потужності. Тому дане дослі-
дження є актуальним та необхідним.
Метою даної статті є виявлення особливос-
тей спільного функціонування ЕТР та СЦТ.
А так, як СЦТ мають два характерні періоди
роботи – опалювальний та міжопалювальний,
то і аналіз проведено окремо для цих періодів.
Часовий період, який аналізувався – це період
нічного провалу (2300–700).
В опалювальний період баланс теплової по-
тужності в СЦТ можна записати у вигляді рів-
няння
Аt
Т
ЕТГК PPPP , (1)
де PК – потужність на виході теплового джерела
(котельні);
РТЕТГ – теплова потужність електричних те-
плогенераторів;
Pt – потужність, яка підведена до теплової
мережі згідно з температурним графіком;
PА – надлишкова потужність, яка спричиняє
акумуляцію в теплових мережах.
Потужність, яка підводиться до теплової ме-
режі згідно з температурним графіком можна
виразити за допомогою формули
ВТГВПОПt qqqP , (2)
де qОП – навантаження систем опалення будинків;
qГВП – навантаження систем постачання гаря-
чої води (ГВП);
qВТ – втрати теплової енергії в мережах.
Як відомо, в СЦТ з якісним регулюванням,
потужність, яка підводиться до теплової мере-
жі, визначається диспетчером згідно з темпе-
ратурним графіком. Протягом доби диспетчер
коригує цю потужність залежно від температу-
ри теплоносія у зворотному трубопроводі. А це
означає, що в переважній більшості випадків
PК = Pt.
Потужність ЕТГ обумовлена глибиною ніч-
ного провалу графіка електричних навантажень
(ГЕН) енергосистеми. У роботі [1] показано, що
в переважній більшості випадків потужність під
час нічного провалу ГЕН можна виразити полі-
номом другого ступеня (параболою)
, (3)
де NНП – електрична потужність/навантаження
енергосистеми під час нічного провалу;
τ – час;
a, b, c – коефіцієнти параболи.
Приймемо за початок відліку часу 2300. Під-
ставивши в рівняння (3) значення початку від-
ліку часу (0) отримаємо
(4)
Тобто, коефіцієнт с дорівнює потужності
енергосистеми в 2300.
Зміну потужності під час нічного провалу
∆N(τ) графіка електричних навантажень визна-
чимо, як
.
(5)
Підставляючи дані із виразу (3) в (5) та вра-
ховуючи вираз (4) отримаємо
(6)
При повній компенсації нічного провалу
(підтримка потужності/навантаження енерго-
системи на рівні потужності в 2300) повинен ви-
конуватися баланс потужності комплексу ЕТГ
та навантаження енергосистеми протягом всьо-
го періоду нічного провалу
(7)
де – – електрична потужність j-того ЕТГ.
Підставляючи з виразу (6) функціональну
залежність для ∆N(τ) у рівняння (7) та вирішу-
ючи його відносно сумарної електричної потуж-
ності ЕТГ, отримаємо
(8)
Із виразу (8) видно, що для повної компен-
сації нічного провалу сумарна електрична по-
56
В.О. ДЕРІЙ
ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2018, issue 3(54)
тужність комплексу ЕТГ повинна змінюватись
дзеркально функції, яка його описує. При цьо-
му функціональні залежності потужності в часі
окремих ЕТГ можуть бути будь-якими, але їх
сума в кожний момент часу повинна відповіда-
ти значенню дзеркальної функції (права части-
на виразу (8)). Фактично, для енергосистеми це
є приріст навантаження, який апроксимується
поліномом другого порядку. Для прикладу на
рис. 1 наведено зміну електричної потужності
ЕТГ для ночі 21–22. 12. 2016р. Похибка апрок-
симації не перевищувала 8%.
Теплову потужність комплексу ЕТГ можна
визначити виходячи із виразу
, (9)
де kj – коефіцієнт перетворення j-го ЕТГ.
Теплова потужність комплексу ЕТГ буде
надлишковою в теплових мережах та спричи-
нить згідно з (1) акумуляцію в них теплової
енергії. Але для зменшення витрат палива дис-
петчери СЦТ можуть зменшити потужність
штатних котлів теплових джерел на граничну
величину ∆PК
(10)
Фактично у СЦТ, крім температури зовніш-
нього повітря, з’явиться ще один дестабілізую-
чий фактор – надлишкова потужність ЕТГ.
У міжопалювальний період єдиним наванта-
женням СЦТ є споживачі гарячої води. В якості
джерел теплової енергії в міжопалювальний пе-
ріод можуть бути котельні СЦТ та ТЕЦ. У де-
яких великих містах гаряча вода подається не
цілодобово, при мінімальному споживанні га-
рячої води котли взагалі відключаються. Тому,
спільна робота ЕТР та котлів буде зводиться до
максимального розвантаження останніх та аку-
муляції теплової енергії в мережах.
Навантаження систем ГВП не постійне, воно
змінюється в часі, як це показано на рис. 2.
Як видно із рис. 2 провал навантаження систем
ГВП співпадає із нічним провалом ОЕС України.
Його функціональна залежність також апрокси-
мується з високою вірогідністю поліномом друго-
го ступеня, як це показано на рис. 2. Тобто,
гвпгвпгвпГВП сbаq 2
, (11)
де aгвп, bгвп, cгвп – коефіцієнти функції апроксима-
ції нічного провалу навантаження систем ГВП;
τ – час протягом нічного провалу ГЕН.
Згідно [8], середньогодинне навантажен-
ня систем ГВП буде мати максимум біля 2300.
А це означає, що коефіцієнт сгвп дорівнює мак-
симальному навантаженню систем ГВП.
В опалювальний період нестабільність на-
вантаження систем ГВП не викликає особли-
вих проблем, відбувається перерозподіл наван-
таження між системою опалення та системою
ГВП. При роботі ЕТГ в міжопалювальний пе-
ріод нестабільність навантаження систем ГВП
обумовлює необхідність акумуляції теплової
енергії в мережах СЦТ, що знижує ефектив-
ність використання палива через збільшення
втрат в мережах.
Величину необхідної акумульованої або за-
міщеної теплової енергії Q в мережах можна
знайти виходячи із виразів (9) та (10)
. (12)
Використовуючи вираз (8) формулу (12)
можна записати у вигляді
(13)
Рисунок 1. Зміна електричної потужності ЕТГ
Примітка. За нуль горизонтальної осі прийнято 2300. Відповідно весь графік зсунуто вправо на одиницю
Pе
ЕТГ = -167,07τ2 + 1425,9τ - 183,11
R² = 0,9806
0
500
1000
1500
2000
2500
3000
3500
0 1 2 3 4 5 6 7 8
МВт Потужність ЕТГ Poly. (Потужність ЕТГ)
τ
57
Особливості спільної роботи систем централізованого теплопостачання
та електричних теплогенераторів при регулюванні ними навантаження ОЕС України
ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2018, issue 3(54)
де kсз – середньозважений коефіцієнт перетво-
рення ЕТГ.
Для прикладу, згідно з даною формулою були
проведені розрахунки для доби із максималь-
ними глибинами нічного провалу 3825 МВт
(19.06.2016 р.) При цьому коефіцієнти a =
114,03, b = 1515,2. В якості ЕТГ розглядалися
електрокотли (k = 0,98). Розрахунки показали,
що при підтримці рівня потужності станом на
2300 (15422 МВт) необхідно буде акумулювати
та/або замістити в системах централізовано-
го теплопостачання 28445 МВт·год або 24458
Гкал теплової енергії. Безумовно, акумулюва-
ти таку кількість енергії за допомогою існую-
чих ГАЕС неможливо. Але можливо її акуму-
лювати з частковим заміщенням в СЦТ, як це
показано в [10].
Одним із обмежень акумуляції теплової
енергії під час нічного провалу ГЕН є необхід-
ність її споживання протягом денного періоду.
Цю умову можна формалізувати виразом
)24(t
ср
ак PP , (14)
де ср
акP – середня за період нічного провалу те-
плова потужність ЕТГ.
Прийнявши період нічного провалу енер-
госистеми рівним 8 год та підставивши у (14)
отримаємо
t
ср
ак PP 2 . (15)
Тобто, середня теплова потужність комплек-
су ЕТГ, яка обумовлює акумуляцію теплової
енергії в мережах, не може бути вищою, ніж по-
двійна потужність, яка підводиться до мережі
згідно з тепловим графіком.
Впровадження ЕТГ на території ТЕЦ має
деякі особливості. В більшості випадків ТЕЦ
працюють в теплофікаційному режимі (за те-
пловим графіком). Відповідно до цього, ви-
робництво електричної енергії обумовлюється
тепловим навантаженням ТЕЦ, і це необхідно
враховувати при впровадженні на її території
ЕТГ. Розглянемо можливий алгоритм роботи
ТЕЦ при наданні ними системних послуг під
час нічного провалу ГЕН об’єднаної енерго-
системи України. При зменшенні навантаження
ОЕС під час нічного провалу ГЕН енергетичні
котли ТЕЦ починають розвантажуватися аж до
межі їх стійкості (як правило до 40%). Відпо-
відно, ТЕЦ зменшить виробництво теплової, а
значить й електричної енергії. В цей же час, в
роботу включаються ЕТГ, які і будуть підтриму-
вати тепловий баланс в СЦТ, яка під’єднана до
ТЕЦ, що можна записати виразом
, (16)
де PСТЦ – теплова потужність СЦТ, яка під’єднана
до ТЕЦ;
– мінімальна теплова потужність ТЕЦ;
k – коефіцієнт перетворення ЕТГ;
– електрична потужність ЕТГ.
Сумарна маневрова потужність ТЕЦ ∆Nм
складається із зменшення її електричної потуж-
ності та додаткового навантаженням енергосис-
теми ЕТГ і визначається згідно з формулою [9]
, (17)
де Ne – номінальна електрична потужність ТЕЦ;
– мінімальна потужність ТЕЦ.
Дослідження [9] показали, що при впро-
вадженні на ТЕЦ, які працюють увесь рік, в
якості ЕТН електрокотлів їх сумарна манев-
рова електрична потужність складає близько
760 МВт.
Важливим моментом при застосуванні ЕТГ
є визначення їх необхідної електричної потуж-
Рисунок 2. Графік споживання гарячої води однієї із теплорозподільчих станцій м. Харкова
G = 6,4432τ2 - 71,517τ+ 212,08
R² = 0,9771
0
20
40
60
80
100
120
140
160
22 23 24 1 2 3 4 5 6 7
М3 /год Витрати води Poly. (Витрати води)
Час доби
м3
58
В.О. ДЕРІЙ
ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2018, issue 3(54)
ності. Як було показано вище, ця потужність
визначається глибиною нічного провалу ГЕН.
З метою встановлення економічно доцільної
величини потужності ЕТГ були проведені ста-
тистичні дослідження ГЕН за 2014–2017 рр.
В табл. 1 наведені перші 10 ранжуваних зна-
чень глибин нічних провалів ГЕН за цей період
Як видно із табл. 1 у 2015 та 2017 рр. були ано-
мально великі відхилення між першим та другим
значеннями. Це можна пояснити або аварійним
відключенням декількох блоків, або різким змен-
шенням навантаження. Так, у 2017 р. максималь-
на глибина нічного провалу спостерігалася в
новорічні свята. Тобто, це не регулярні одиничні
випадки. Для визначення тенденцій в зміні мак-
симальних величин нічних провалів аномально
великі їх значення (4471 та 3850) були відкину-
ті. В результаті чого встановлено, що протягом
цього періоду спостерігалося зменшення мак-
симальної величини нічного провалу ГЕН ОЕС
України, як це показано на рис. 3.
3000
3200
3400
3600
3800
4000
4200
2014 2015 2016 2017
МВт
Рік
Рисунок 3. Тенденції зміни максимальної
величин нічних провалів ГЕН
Тенденцію до зменшення глибин нічних про-
валів ГЕН підтверджують і зміна середніх їх
значень, які наведено в таблиці.
Таблиця 2 – Зміна середніх значень глибин
нічних провалі ГЕН ОЕС України, МВт
Рік 2014 2015 2016 2017
Середнє 3064,7 2679,9 2591,4 2471,9
СКВ 335,9 360,7 311,7 314,0
Відносне
СКВ, % 11,0 13,5 12,0 12,7
Як видно з таблиці, починаючи із 2014 р. се-
реднє значення нічних провалів ГЕН монотонно
зменшується. А середньоквадратичне відхилен-
ня (СКВ) змінюється мало, що говорить про ви-
сокий рівень повторюваності електричного на-
вантаження в ці роки.
Для визначення вірогідності виникнення того
чи іншого значення величини нічного провалу в
2016–2017 рр. було проведено статистичний ана-
ліз із застосуванням середнього ковзаючого. Ін-
тервал осереднення приймався менше середньо-
квадратичного відхилення і взятий рівним 200
МВт. Графік розподілу вірогідності значень ніч-
них провалів за 2016–2017 рр. показано на рис. 4.
Із графіка рис. 4 видно, що для повної компен-
сації нічних провалів ГЕН ОЕС України з вірогід-
ністю не менше, як 90%, достатньо мати величину
маневреної потужності близько 3000 МВт.
Але, згідно з п. 5.4.3.3 СОУ «Для ОЕС Украї-
ни доцільно використовувати розрахунковий діа-
пазон вторинного регулювання для компенсації
найбільш вірогідної аварійної втрати генерації
або споживання, … який згідно Концепції “Пер-
Таблиця 1 – Глибини нічних провалів в 2014-2017 рр.
Рік 2014р. 2015р. 2016р. 2017р.
№
з/п
Глибина
*н. п., МВт
**Різниця,
МВт
Глибина
н. п., МВт
Різниця,
МВт
Глибина н.
п., МВт
Різниця,
МВт
Глибина н.
п., МВт
Різниця,
МВт
1 4091 132 4471 585 3825 86 3850 468
2 3959 98 3886 114 3739 93 3382 12
3 3861 44 3772 49 3646 174 3370 263
4 3817 63 3723 68 3472 139 3107 7
5 3754 24 3655 98 3333 4 3100 47
6 3730 4 3557 42 3329 14 3053 22
7 3726 43 3515 56 3315 16 3031 13
8 3683 26 3459 99 3299 8 3018 13
9 3657 14 3360 2 3291 12 3005 2
10 3643 28 3358 16 3279 28 3003 5
Примітка * н. п. – нічний провал. ** – різниця між попереднім та наступним значенням.
59
Особливості спільної роботи систем централізованого теплопостачання
та електричних теплогенераторів при регулюванні ними навантаження ОЕС України
ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2018, issue 3(54)
шочергові організаційні та технічні заходи щодо
інтеграції ОЕС України до об’єднання енерге-
тичних систем європейських країн”, “Енергетич-
на стратегія України до 2030 року” становить:
– на завантаження – 1000 МВт;
– на розвантаження – 500 МВт.»
Фактично, маневрова потужність ЕТГ зна-
ченням 3000 МВт здатна забезпечити вторинне
регулювання частоти та активної потужності
ОЕС України.
ВИСНОВКИ
1. У результаті проведеного аналізу отрима-
но аналітичні залежності зміни в часі електрич-
ної та теплової потужності ЕТГ та штатних кот-
лів теплових джерел СЦТ при їх спільній роботі
в процесі регулювання навантаження енерго-
систем під час нічного провалу ГЕН. Показано,
що в неопалювальний період середня теплова
потужність комплексу ЕТГ, яка обумовлює аку-
муляцію теплової енергії в мережах, не може
бути вищою, ніж подвійна потужність, яка під-
водиться до мережі згідно з тепловим графіком.
2. Статистичний аналіз нічних провалів ГЕН
ОЕС України показав, що для повної їх компен-
сації з вірогідністю не менше, як 90% достатньо
мати маневрену потужність близько 3000 МВт.
Встановлено, що маневрова потужність ЕТГ
3000 МВт здатна забезпечити вторинне регулюван-
ня частоти та активної потужності ОЕС України.
1. Дерій В.О., Згуровець О.В. Дослідження гра-
фіків електричних навантажень енергосистеми
для визначення можливостей їх ущільнення шля-
хом використання електричних теплогенераторів.
Проблеми загальної енергетики. 2017. Вип. 4(51).
С. 52—60. https://doi.org/10.15407/pge2017.04.052
2. План розвитку Об’єднаної енергетичної сис-
теми України на 2017−2026 роки. URL: https://
ua.energy/wp-content/uploads/2016/12/Proekt-Planu-
rozvytku-OES-Ukrayiny-na-2017-2026-oky.pdf/ (дата
звернення: 08.08.2017).
3. Кулик М.М. Співставний аналіз техніко-еконо-
мічних характеристик Канівської ГАЕС та комп-
лексу споживачів-регуляторів для покриття графі-
ків електричних навантажень. Проблеми загальної
енергетики. 2014. Вип. 4(39). С. 5—10.
4. Кулик М.М. Техніко-економічні аспекти ви-
користання споживачів-регуляторів у системах
автоматичного регулювання частотою і потуж-
ністю. Проблеми загальної енергетики. 2015.
Вип. 1(40). С. 20—28. https://doi.org/10.15407/
pge2015.01.020
5. СОУ-Н ЕЕ ЯЕК 04.156:2009 «Основні вимоги
щодо регулювання частоти та потужності в ОЕС
України. Настанова», URL: https://drive.google.com/
file/d/0BwZR8kgLwyBtbzlpTXp3dFROd0U/view
(дата звернення: 08.08.2017).
6. Яндульський О.С. Автоматичне регулювання час-
тоти та перетоків активної потужності в енергосисте-
мах: навчальний посібник. К.: НТУУ «КПІ», 2010.
7. Маляренко В.А., Щербак И.Е. Анализ производ-
ства и потребления электроэнергии в объединенной
энергосистеме Украины. URL: http://elib.altstu.ru/
elib/books/Files/pv2013_04_2/pdf/125malarenko.pdf
8. Владислав Шафлик. Современные системы га-
рячого водоснабжения. К, 2010. 314 с.
9. Дерій В.О., Левчук А.П. Реальний потенціал
маневреної потужності ТЕЦ України з впровадже-
ними електротепловими регуляторами. Проблеми
загальної енергетики. 2016. Вип. 3(46). С. 19—27.
https://doi.org/10.15407/pge2016.03.019
10. Дерій В.О. Аналіз теплових мереж СЦТ
України. Енергетика та електрифікація. 2016.
№ 6. С. 21—26.
Надійшла до редколегії: 31.08.2018
Рисунок 4. Розподіл вірогідності значень глибин нічного провалу ГЕН за 2016–2017 рр.
МВт
4 5004 0003 5003 0002 5002 0001 500
%
30
28
26
24
22
20
18
16
14
12
10
8
6
4
2
0
|
| id | systemreorg-article-678 |
| institution | System Research in Energy |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-19T01:20:14Z |
| publishDate | 2018 |
| publisher | General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | systemreorg/13/5d462490d66821c78f5b2d9a93f3db13.pdf |
| spelling | systemreorg-article-6782026-07-18T12:57:44Z Features of the joint operation of district heating systems and electric heat generators in the control of load on the UPS of Ukraine Особливості спільної роботи систем централізованого теплопостачання та електричних теплогенераторів при регулюванні ними навантаження ОЕС України Derii V.O. United Power System of Ukraine, schedule of electrical loads, nightly depression, power, electricity, electric heat generators, district heating system, thermal energy. ОЕС України, графік електричних навантажень, нічний провал, потужність, електроенергія, електричні теплогенератори, системи централізованого теплопостачання, теплова енергія. We analyze the modes of joint operation of electric heat generators intended for regulating load on the United Power System of Ukraine during its "nighty depressions" and district heating systems. The analytical dependences of changes in time of the electric and thermal power of electric heat generators and traditional boilers of the heat sources of heat supply systems during their joint work are obtained. Features of their joint work in the heating and non-heating periods are considered. В роботі проведено  аналіз режимів спільної роботи електричних теплогенераторів, призначених для регулювання навантаження ОЕС України під час її «нічних провалів», та систем централізованого теплопостачання. Отримані аналітичні залежності зміни в часі електричної та теплової потужності електричних теплогенераторів та штатних котлів теплових джерел систем теплопостачання при їх спільній роботі. Розглянуто особливості їх спільної роботи в опалювальний та неопалювальний періоди. General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2018-09-28 Article Article application/pdf https://systemre.org/index.php/journal/article/view/678 10.15407/pge2018.03.054 System Research in Energy; No. 3 (54) (2018): The Problems of General Energy; 54-59 Системні дослідження в енергетиці; № 3 (54) (2018): Проблеми загальної енергетики; 54-59 2786-7102 2786-7633 uk https://systemre.org/index.php/journal/article/view/678/588 Copyright (c) 2018 Derii V.O. https://creativecommons.org/publicdomain/zero/1.0 |
| spellingShingle | United Power System of Ukraine schedule of electrical loads nightly depression power electricity electric heat generators district heating system thermal energy. Derii V.O. Features of the joint operation of district heating systems and electric heat generators in the control of load on the UPS of Ukraine |
| title | Features of the joint operation of district heating systems and electric heat generators in the control of load on the UPS of Ukraine |
| title_alt | Особливості спільної роботи систем централізованого теплопостачання та електричних теплогенераторів при регулюванні ними навантаження ОЕС України |
| title_full | Features of the joint operation of district heating systems and electric heat generators in the control of load on the UPS of Ukraine |
| title_fullStr | Features of the joint operation of district heating systems and electric heat generators in the control of load on the UPS of Ukraine |
| title_full_unstemmed | Features of the joint operation of district heating systems and electric heat generators in the control of load on the UPS of Ukraine |
| title_short | Features of the joint operation of district heating systems and electric heat generators in the control of load on the UPS of Ukraine |
| title_sort | features of the joint operation of district heating systems and electric heat generators in the control of load on the ups of ukraine |
| topic | United Power System of Ukraine schedule of electrical loads nightly depression power electricity electric heat generators district heating system thermal energy. |
| topic_facet | United Power System of Ukraine schedule of electrical loads nightly depression power electricity electric heat generators district heating system thermal energy. ОЕС України графік електричних навантажень нічний провал потужність електроенергія електричні теплогенератори системи централізованого теплопостачання теплова енергія. |
| url | https://systemre.org/index.php/journal/article/view/678 |
| work_keys_str_mv | AT deriivo featuresofthejointoperationofdistrictheatingsystemsandelectricheatgeneratorsinthecontrolofloadontheupsofukraine AT deriivo osoblivostíspílʹnoírobotisistemcentralízovanogoteplopostačannâtaelektričnihteplogeneratorívpriregulûvanníniminavantažennâoesukraíni |