Methodical bases of the estimation of resources (reserves) of a deposit of groundwater (geothermal energy) for the maintenance of work of a heat-pump station of the systems of heating supply
We present results of investigations concerning the methodical bases of estimation of the resources and reserves of underground geothermal heat contained in permeable collectors with underground waters, including thermal, for a specific site (field), as sources of low-potential heat (SLPH) for the o...
Збережено в:
| Дата: | 2019 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine
2019
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://systemre.org/index.php/journal/article/view/702 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | System Research in Energy |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
System Research in Energy| _version_ | 1871104212336640000 |
|---|---|
| author | Bilodid V.D. |
| author_facet | Bilodid V.D. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Bilodid V.D.",
"institution": null
}
] |
| author_sort | Bilodid V.D. |
| baseUrl_str | https://systemre.org/index.php/journal/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-18T12:57:45Z |
| description | We present results of investigations concerning the methodical bases of estimation of the resources and reserves of underground geothermal heat contained in permeable collectors with underground waters, including thermal, for a specific site (field), as sources of low-potential heat (SLPH) for the operation of heat-pump stations (HPS) of high power in centralized heat supply systems. The methodology presupposes the presence of characteristics of the deposit (aquifer), obtained as a result of drilling wells or given by analogy with known similar characteristic deposits. The methodology is based on the main well-known technologies for the extraction of fluids from the depths, including the application of technology of geothermal circulation systems.The article shows how one can determine the need for heat supplies to ensure the work of HPS over a predetermined period of operation and estimate the resources (reserves) of the field with regard for the possibilities of technology for extracting this heat.On individual examples, we developed estimates of the resource capabilities of underground layers containing water of various types as SLPH for HPS. It was established that territories with an elevated geothermal gradient are more reasonable for the placement of high capacity HPS. The heat removal for HPS at different conditions of the attitude of beds is projected to be 14–135 times as great as the level of natural heat flow from the Earth depths, which means the processes of intensive cooling of the heat-removal zone.In addition, large areas that can be occupied by SLPH fields at relatively low temperatures of fluids from productive horizons impose restrictions on the power of HPS. Powerful HPS should be oriented on deeper wells (1–2 km), i.e., they should have highly permeable collectors (layers) with low-temperature thermal waters (with a temperature of over 30–40 °C).Plates with artesian waters will expediently be used as SLPH for HPS with relatively low power(1–3 MW).The use of this methodology provides obtaining estimates for the possible use of resources in order to construct an HPS of a given power. |
| doi_str_mv | 10.15407/pge2019.01.038 |
| first_indexed | 2026-03-24T02:02:40Z |
| format | Article |
| fulltext |
38
В.Д. БІЛОДІД
ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2019, issue 1(56)
1. Загальні положення
У роботах [1, 2] опубліковано прогноз розви-
тку систем теплозабезпечення України на пері-
од до 2040 р., яким передбачається значне зрос-
тання виробництва теплової енергії на основі
електроенергії із застосуванням теплових насо-
сів (ТН) та електрокотлів (ЕК).
Основні дані прогнозу [1, 2] стосовно струк-
тури вироблення теплової енергії, зокрема сис-
тем централізованого теплопостачання (СЦТ)
та системами децентралізованого теплопоста-
чання (СДЦ) наведено у табл. 1.
Подібні тенденції щодо збільшення ролі
електроенергії прогнозуються і у світовому
виробництві теплової енергії. Так Міжнародна
енергетична агенція (МЕА), на основі аналізу
паливно-енергетичних балансів, зміни струк-
тури використання енергетичних ресурсів у
світовій енергетичній сфері, в аналітичній
роботі [6], на основі динаміки диференціації
видів паливно-енергетичних ресурсів у цьо-
му секторі за період 2000–2015 рр., дала про-
гнозну оцінку розвитку на період до 2050 р.
Зокрема, в СЦТ, на думку авторів прогнозу,
спостерігатиметься зростання обсягів вико-
ристання електроенергії, біопалива, відходів
та інших видів енергії з відновлюваних джерел
енергії (ВДЕ) при зниженні споживання вугіл-
ля та нафтопродуктів. І тому МЕА прогнозує
різке підвищення ролі цих джерел енергії, ін-
тенсивне споживання яких особливо почне
зростати після 2025 р. Частка електроенергії
у виробленні теплової енергії прогнозується у
2020 р. на рівні 5,46% (584,2 ЕДж), у 2030 р. –
11,61% (1380,7 ЕДж), у 2040 р. – 35,18% (4121,8
ЕДж), а у 2050 р. – вона досягне 55,65% (5800,0
ЕДж). При цьому, цілком очевидним є те, що
електроенергія при виробленні теплоти буде
використовуватися переважно для приведення
у дію ТН різного призначення, які і будуть ви-
робниками теплової енергії. Для роботи ж ТН
необхідні ресурси з джерел низькопотенційної
теплоти (ДНТ), які вочевидь відноситимуться
переважно до ВДЕ.
З прогнозу [1, 2] випливає, що в період 2020–
2040 рр. і в Україні має розпочатися процес ши-
СИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧИХ ТЕХНОЛОГІЙ
ТА ОПТИМІЗАЦІЯ ЕНЕРГОЄМНИХ ВИРОБНИЦТВ
ISSN 2522-4344 (Online), ISSN 1562-8965 (Print). The problems of general energy, 2019, 1(56): 38–47
doi: https://doi.org/10.15407/pge2019.01.0038
УДК 620.97 В.Д. БІЛОДІД, канд. техн. наук, ст. наук. співр. Інститут загальної енергетики
НАН України, вул. Антоновича, 172, м. Київ, 03150, Україна
МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ОЦІНКИ РЕСУРСІВ (ЗАПАСІВ) РОДОВИЩА
ПІДЗЕМНИХ ВОД (ГЕОТЕРМАЛЬНОЇ ЕНЕРГІЇ) ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
РОБОТИ ТЕПЛОНАСОСНОЇ СТАНЦІЇ СИСТЕМ ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ
Приведено результати досліджень методичних основ оцінки ресурсів та запа-
сів підземної геотермальної теплоти, що містять проникливі колектори з під-
земними водами для конкретної площадки (родовища), у т.ч. термальних, як
джерел низькопотенційної теплоти для роботи теплонасосних станцій великої
потужності в системах централізованого теплопостачання за відомими харак-
теристиками родовища (водоносного пласта), отриманими в результаті буріння
свердловин або заданих за аналогією з відомими подібними характерними ро-
довищами. Методичні основи ґрунтуються на основних відомих технологій ви-
добування флюїдів з надр, зокрема із застосуванням технології геотермальних
циркуляційних систем.
К л ю ч о в і с л о в а : оцінка ресурсів (запасів) теплоти, підземні води, джерело
низькотемпературної теплоти, теплонасосна станція.
© В.Д. БІЛОДІД, 2019
39
Методичні основи оцінки ресурсів (запасів) родовища підземних вод
(геотермальної енергії) для забезпечення роботи теплонасосної станції систем теплопостачання
ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2019, issue 1(56)
Таблиця 1. Прогнозна структура вироблення теплової енергії
на період до 2040 р., млн Гкал [1, 2]
Теплоджерела 2015 (факт) 2020 2025 2030 2035 2040
Електростанції усіх типів 39,0 39,9 44,0 49,7 56,9 67,5
Котельні, у т.ч.: 60,4 57,4 76,7 69,9 67,7 63,1
Котельні СЦТ 54,3 49,2 67,5 60,2 57,5 51,9
Котельні СДЦ 6,2 8,2 9,2 9,7 10,2 11,2
Електроенергія (ЕК та ТН), у т.ч.: 25,4 35,5 60,8 101,2 161,8 242,6
Електрокотли та ТН СЦТ 15,4 20,5 35,8 56,2 91,8 137,6
Електрокотли та ТН СДТ 10,0 15,0 25,0 45,0 70,0 105,0
Приватні теплогенератори населення 63,6 66,3 76,0 67,0 57,7 39,2
Теплові вторинні енергоресурси 9,7 11,1 14,3 15,3 16,3 17,3
Інші джерела 6,4 5,3 6,6 6,9 7,9 9,4
Всього 204,5 215,5 278,3 309,9 368,3 439,1
рокого використання електроенергії для роботи
ЕК та ТН для вироблення теплової енергії. За
цією гіпотезою має розпочатися будівництво
теплонасосних станцій (ТНС) для заміни опа-
лювальних котелень (ОК) на природному газі,
в т.ч. з заміною частини обладнання цих ОК на
ЕК та ТН. ТН та ЕК передбачається також ви-
користовувати для регулювання навантажень
електроенергетичної системи (ЕС) України
[4-6]. Таке регулювання пропонується в двох
значних секторах: в автоматизованому регулю-
ванні частоти та потужності та для ущільнення
добових графіків електричних навантажень з
метою ліквідації практики зупинок енергобло-
ків ТЕС під час нічних провалів навантажень
в ЕС. Для забезпечення потреби у регулюванні
навантажень ЕС в Україні, на сьогодні, загальна
електрична потужність ТН та ЕК оцінюється на
рівні 2,2–2,5 ГВт. В перспективі 2040 р. ця по-
тужність досягне 5–6 ГВт. З точки зору еконо-
мічної ефективності ці потужності на 70–90%
повинні будуватися на основі ТН.
Разом з тим досить мало відомо щодо до-
сліджень, на основі яких саме ДНТ переважно
працюватимуть збудовані ТНС і яким чином ви-
значати ресурсні можливості цих ДНТ. Відоме
дослідження [7], на основі якого можна ствер-
джувати, що основними ДНТ за своїми по-
тенційними можливостями для мережі ТНС в
Україні можуть бути підземні артезіанські води,
низькотемпературні термальні води та води
відпрацьованих нафтових і газових родовищ.
Звичайно, що окрім названих ДНТ певна части-
на ТНС може використовувати теплоту і з інших
джерел, наприклад теплоту техногенних скидів
(вторинні енергетичні ресурси), сонячну енер-
гію, в т.ч. теплоту повітря, та інші.
У дослідженні [7] наводяться результати
вивчення потенційних можливостей підзем-
них вод, однак ця робота не містить методик,
як саме визначати ресурсні можливості кон-
кретних родовищ, які експлуатаційні запаси
можна вилучити, яку технологію вилучення
теплоти з надр доцільно застосувати, як роз-
містити на виділених площадках свердловини
для стабільної роботи промислу з видобування
теплоти впродовж заданого терміну експлуата-
ції конкретної ТНС.
Метою статті є висвітлення результатів до-
слідження, на основі якого розроблено методо-
логічні принципи оцінки ресурсних можливос-
тей (запасів теплоти) визначеного підземного
пласта (пачки пластів), на основі яких плану-
ється видобування теплоти, як ДНТ для робо-
ти ТНС, яка буде збудована і функціонуватиме
впродовж заданого терміну.
Використання підземних вод з температу-
рою, яка перевищує температуру нейтрального
шару (для умов України за даними [9] приблиз-
но 5–6 °С на півночі та 10–12 °С на півдні) озна-
чає, що у якості ДНТ ми використовуватимемо
внутрішню теплоту Землі, тобто геотермальну
енергію (ГЕ). Відомо, що внутрішня теплота
Землі – це одне з дуже великих джерел енергії.
За оцінкою [10], якщо людство буде використо-
вувати тільки ГЕ, то пройде понад 40 млн років,
перш ніж середня температура земних надр зни-
зиться лише на 0,5 °С.
Відомо, що температура з глибиною зміню-
ється за законом (рівняння геотерми):
zTT npl , (1)
де Тpl – пластова температура, К; Тn – температу-
ра нейтрального шару, К; z – глибина залягання
40
В.Д. БІЛОДІД
ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2019, issue 1(56)
пласта (зони циркуляції), яка вимірюється від
нейтрального шару, м, σ – усереднений по гли-
бині геотермічний градієнт на даній площадці
(районі, області, території), °С/м.
Практично проблему використання ГЕ (як і
будь-якої іншої) можна звести до трьох осно-
вних питань: наскільки доступними є джерела
ГЕ, які потенційні ресурси (запаси) ГЕ; чи іс-
нують технічні рішення, які дозволяють екс-
плуатувати джерела ГЕ з прийнятними техніко-
економічними показниками; як довго ГЕ буде
конкурентоздатною з іншими (новими) джере-
лами енергії і чи виправдаються витрати на її
розробку і впровадження за цей термін.
Виходячи з великих потенційних ресурсів
ГЕ у цілому, відповідь на третє запитання є
очевидною. Це джерело енергії буде експлу-
атуватися досить довго (десятки і сотні міль-
йонів років). Відповідь на друге запитання ми
знайдемо в чисельній літературі, посвяченій
діючим системам геотермального теплопоста-
чання, загальне світове використання у 2014 р.
склало понад 560 ПДж [11].
І тому основну увагу сконцентруємо на пи-
танні щодо доступності геотермальних ресурсів
(ГР) на території України та методичних осно-
вах оцінки їх потенційних запасів як ДНТ для
потужних ТНС. Методичні положення цієї стат-
ті ґрунтуються на сучасних технічних характе-
ристиках систем видобування ГЕ, з орієнтацією
на її запаси в природних колекторах (пластах
або пачках пластів). Такими характеристиками
є глибина залягання, потужність пласта (пачки
пластів), коефіцієнт проникливості порід плас-
та та пористість, що його (їх) формують, міне-
ралізація флюїду, яку він (вони) містить, площа
розповсюдження.
2. Визначення необхідних характеристик
ДНТ для крупної ТНС
На рис. 1 наведено принципову схему ТНС
з використанням теплової енергії, яка видобу-
вається з водоносного пласта. В принципі для
ТНС можна використати флюїд (воду) з водо-
носного пласта, яку направити в випарники ТН
для вилучення з неї певної кількості теплової
енергії, а охолоджений флюїд злити в поверх-
Рис. 1. Варіант ТНС для систем теплопостачання з використання теплоти підземних вод
41
Методичні основи оцінки ресурсів (запасів) родовища підземних вод
(геотермальної енергії) для забезпечення роботи теплонасосної станції систем теплопостачання
ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2019, issue 1(56)
неві водойми. Така технологія може бути при-
йнятною при наявності дуже продуктивного ар-
тезіанського басейну з прісною водою.
У переважній більшості випадків ресурси
підземних вод обмежені, низькотемпературні
термальні води можуть бути сильно мінера-
лізовані і їх зливання в поверхневі водойми
недопустиме. До того ж, при інтенсивній екс-
плуатації родовища рано чи пізно відбувається
зниження запасів флюїду, що також може не-
гативно вплинути на роботу ТНС та її надій-
ність. І тому відпрацьований флюїд доцільно
повернути назад в пласт з метою збереження
та захисту довкілля. Промисел з видобування
підземних вод формується системою сверд-
ловин різного призначення. Свердловини мо-
жуть розміщуватися за різними схемами і їх
кількість визначатиметься конструкціями і
характеристиками як свердловин, так і водо-
носних пластів, з яких вестиметься видобуток.
При цьому слід дотримуватися певних правил
розміщення видобувних свердловин та сверд-
ловин для закачування, щоб не допустити пе-
редчасного прориву охолодженого флюїду до
видобувних свердловин. Слід до того ж вра-
хувати, що для роботи ТНС потрібна не вода,
а теплова енергія, яку потрібно добути з надр.
У цьому випадку важливе значення має те, яку
саме технологію буде застосовано для видобу-
вання цієї теплоти.
Найбільш прийнятною для цього є техно-
логія геотермальних циркуляційних систем
(ГЦС), яка передбачає видобування з надр
саме теплової енергії шляхом вимушеної цир-
куляції флюїду (води) через структури підзем-
ного колектора природного (пласт або пачки
пластів) або штучного походження (штучно
створена зона можливої циркуляції) системою
продуктивних свердловин та свердловин для
закачування охолодженого (відпрацьованого)
флюїду. Застосування цієї технології дозволяє
вилучати теплоту з об’єму гірських порід (на-
приклад, пласта) у десятки разів більше, ніж
можна було б вилучити з флюїду, який містить-
ся в порах цього пласта. Необхідна методологія
щодо розрахунків параметрів ГЦС відома при
її застосуванні для розрахунків промислів для
геотермальних електростанцій і її застосуван-
ня можливе з уточненнями, які будуть опублі-
ковані в подальшому, при створенні промислів
для видобування теплоти, як ДНТ для роботи
ТНС (рис. 1). І тому в подальших розрахунках
будемо використовувати деякі характеристики
саме цієї технології.
З рис. 1 видно, що ТНС з ДНТ за технологі-
єю ГЦС принципово складається із трьох майже
незалежних систем:
1. видобування та утилізації флюїду (підзем-
ної води, яка може мати значну мінералізацію)
до якої входять: свердловини, заглиблені насоси
та насоси для закачування охолодженого флю-
їду, а також проникливий підземний колектор
(пласт або пачка пластів через який (які) здій-
снюється прокачування);
2. транспортування флюїду до власне ТНС і
назад до свердловин, яка включає трубопроводи
та системи очистки;
3. перетворення низькопотенційної теплоти з
ДНТ в корисну, яка включає ТН, теплообмінне
устаткування, різне допоміжне обладнання та
системи керування.
Важливим питанням роботи ТНС є зна-
чення температур T2 та Tzak (рис. 1), оскіль-
ки від цього залежатиме значення досяж-
ного опалювального коефіцієнта ТН j. Так,
наприклад, якщо флюїд видобувається з
пласта, потужністю 50 м, центр якого зна-
ходиться на глибині 325 м, його температу-
ра для території з σ = 0,035 °С/м і значенні
Tn = 5 °C буде 16,4 °С. А при Tzak, = 5 °С середня
його температура у випарнику ТН T2 = 10,7 °С
((16,4 + 5)/2 = 10,7), ΔТ = T1 – T2 = 49,3 °С.
І тоді значення ідеального опалювального ко-
ефіцієнта для циклу (Карно) за відомою фор-
мулою:
T
T1
k =333,15/49,3=6,8,
(2)
а реальний досяжний опалювальний коефіцієнт
ТН за даними з [4]
k)85,078,0( . (3)
При середньому значенні коефіцієнта у фор-
мулі (3) 0,815, для значення φk, визначеного за
формулою (2), досяжне значення опалювально-
го коефіцієнта φ = 5,5.
Оскільки теплова потужність ТНС визнача-
ється з виразу
)QQ(LQ 211 , кВт, (4)
то кількість теплоти, яку потрібно вилучати з
ДНТ, буде:
)1(L
)1(Q
Q 1
2 , кВт.
(5)
Для вищенаведеного прикладу, при тепло-
вій потужності трьох теплонасосних установок
ТНС 15 МВт електрична потужність приводів
ТН при їх роботі на максимумі потужності L =
2,7 МВт, а Q2 = 12,3 МВт.
Кількість же флюїду (води) при роботі ТНС
на повній потужності, яку має забезпечити ДНТ
для отримання теплоти у кількості Q2 = 12,3 МВт,
визначиться за формулою:
42
В.Д. БІЛОДІД
ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2019, issue 1(56)
)TT(c
)1(LG
zak2trp
, кг/с,
(6)
де cp – теплоємність флюїду, що циркулює в
контурі ГЦС, Дж/(кг×К); L – сумарна електрич-
на потужність приводів ТН, які встановлені на
ТНС, кВт; ηtr – ККД транспортування флюїду до
ТНС.
Питома витрата води з ДНТ буде:
)TT(c
1
Q
Gb
zak2trp1
t , кг/(с кВт).
(7)
Для наведеного вище прикладу, з урахуван-
ням втрат теплоти при транспортуванні її від
ДНТ до ТНС (при ηtr = 0,95), G = 542,7 кг/с,
а bt = 0,199 кг/(с×кВт).
Разом з тим робота ТНС з забезпечення по-
треб у теплопостачанні, згідно з графіком те-
плових навантажень, приклад якого наведено
на рис. 2 і який є характерним для більшості
регіонів України, матиме різні режими для опа-
лювального та літнього періодів. За різними
температурами зовнішнього повітря у роботі
будуть задіяні 1, 2 або 3 ТН, а в період аномаль-
них знижень температури, будуть підключатися
пікові джерела (котли на органічному паливі,
або спеціальні електрокотли). З наведених роз-
рахункових цифр на рис. 2 можна підрахувати
скільки часу впродовж року ТН ТНС будуть
задіяні на повну потужність. Ця величина для
наведеного графіка складає 55% від 8760 год.,
тобто 4418 год. на рік. Отже загальна річна по-
треба у теплоті від ДНТ для цієї ТНС складати-
ме лише 55% від максимальної.
3. Методика оцінки ресурсів за даними гео-
логорозвідувальних робіт
Існує ряд класифікацій ГР, що враховують,
наприклад, значення геотермічного градієнту
(геотермічної ступені), вид речовини носія те-
плової енергії або ж поширеність ГР. Їх загаль-
ною хибою є те, що вони не враховують осо-
бливостей технологій видобування ресурсів і
реальних можливостей теплоти геотермальних
флюїдів. Виходячи з особливостей технологій
видобування ГР у роботі [12] внесені удоско-
налення до відомих класифікацій. Автор умов-
но розділив усі види ГР на два види: гідротер-
мальні (пара, вода, газ, тобто флюїди) і петро-
геотермальні (теплота, що міститься в розігрі-
тих гірських породах). Хоча чіткий поділ між
цими двома видами ГР установити складно, їх
об’єктивне існування не викликає сумнівів, а
видобуток потребує різного технологічного об-
ладнання.
З практичної точки зору видобування ГР ін-
терес представляє класифікація, запропонована
в роботі [13] (рис. 3, а). Ця класифікація розро-
блена на основі класифікацій ресурсів нафтових
родовищ і не враховує деяких специфічних осо-
бливостей теплоти, як енергетичного ресурсу.
Тому більш прийнятною може бути класифіка-
ція, яка пропонується і відображена на рис. 3, б.
Згідно до запропонованої класифікації
(рис. 3, б), уся теплота, акумульована гірськи-
ми породами і підземними флюїдами, що заля-
гають на глибинах, доступних сучасній буровій
техніці, можна віднести до загальних початко-
вих геологічних ресурсів.
Загальні початкові геологічні ресурси тепло-
ти (фактично це тепломісткість гірських порід)
можна знайти з виразу:
dzdydxT=cdQ mvg , Дж, (8)
де сv – об’ємна теплоємність порід масиву,
Дж/(м3 К); Tm – середньозважена початкова тем-
пература масиву порід, К.
Потужність охолоджуваної товщі порід ви-
значатимемо як різницю між глибиною сверд-
Рис. 2. Приклад графіка теплових навантажень потужної ТНС, характерний для України
43
Методичні основи оцінки ресурсів (запасів) родовища підземних вод
(геотермальної енергії) для забезпечення роботи теплонасосної станції систем теплопостачання
ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2019, issue 1(56)
ловин (Hs) і глибиною залягання ізотерми з
мінімальною температурою, яка оцінюється як
така, що придатна для використання у якості
ДНТ для ТНС (Hmin). Надалі приймаємо, що мі-
німальною температурою, придатною для вико-
ристання у якості ДНТ для ТНС, є температура
10 °С. І тоді, діапазон глибин для оцінки ресур-
сів буде таким:
, - H = HdzΔz = mins
H
minH
s
м.
(9)
Глибину залягання ізотерми Tmin можна вира-
зити через середній геотермічний градієнт σ з
використанням формули (1):
nmin
min
TT
H , м.
(10)
Середньозважену по об’єму температуру ма-
сиву порід також можна виразити через значен-
ня σ, і глибини Hs:
nmin
sm
TT
H
2
16,273T , К.
(11)
Т.ч., з урахуванням виразів (6)–(11), отримуємо:
nmin
svg
TT
H
2
16,273cSQ
nmin
s
TT
H , Дж,
(12)
де S – площа родовища, м2.
Питомі ресурси теплоти, віднесені до одного м2
поверхні родовища будуть:
nmin
svg
TT
H
2
16,273cq
nmin
s
TT
H , Дж/м2.
(13)
Загальні ГР теплоти досить великі. Так
при середніх значеннях σ = 0,035 оС/м, густи-
ні скелету порід масиву ρm = 2800 кг/м3, його
теплоємності сm = 1000 Дж/(кг∙К), tmin = 10 оС і
Hs = 3000 м питомі ресурси теплоти складають
2,44∙1012 Дж/м2. Ці ресурси в межах України
(тільки для 10% території) оцінюються при-
близною величиною 244∙1021 Дж теплоти, що
еквівалентно 8,3∙1015 т у.п.
Однак, сучасні способи видобування тепло-
ти дозволяють освоювати ресурси тільки певних
параметрів і в районах з певними геолого-гео-
термічними умовами. Ці обставини ставлять ряд
обмежень на можливість видобування ГР. Тому
об’єм ресурсів теплоти, який можна віднести до
категорії таких, що можуть бути вилучені фізично
суттєво відрізняються від загально геологічних.
Ресурси теплоти, які можуть бути вилучені
(запаси) – це фактично різниця між загальними
геологічними ресурсами теплоти і ресурсами
теплоти, що залишилися після закінчення робо-
ти систем видобування:
, dz dydx ) - t(t =cdQ kmvz. Дж, (14)
де tk – середня кінцева температура масиву по-
рід, оC.
Рівняння (14) для ГЦС можна представити в
такий спосіб:
Рис. 3. Класифікації ресурсів геотермальної енергії: а – запропонована в роботі [13];
б – нова класифікація
а б
( )( )
( )( )
( )( )
( )( )
( )( )
44
В.Д. БІЛОДІД
ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2019, issue 1(56)
, dzdydx)-t(t=cdQ 21zakmvz Дж, (15)
або
16,273S=cQ 21vz
) ,-H(HT)HH(
2 vnzakvn
(16)
де Hn і Hv – глибина залягання нижньої і верх-
ньої крайки порід експлуатованої ГЦС, м;
ξ1 – коефіцієнт охоплення площі циркуляції;
ξ2 – коефіцієнт, який враховує ступінь вилучен-
ня рідини з колектору; ξ – коефіцієнт, що врахо-
вує ступінь вилучення теплоти з пласта.
Коефіцієнт охоплення ξ1 характеризує гід-
родинамічну ефективність схеми видобування
й умови циркуляції і для систем видобуван-
ня за технологіями ГЦС знаходиться в межах
0,5–0,8.
Коефіцієнт ξ2 характеризує ефективність сис-
теми видобування та залежить від геолого-гео-
фізичних умов родовища і структури колектора.
Величина ξ2 коливається від 0,4 до 0,75 для ГЦС.
В основному цей коефіцієнт враховує втрати те-
плоти, що виникають унаслідок початку знижен-
ня температури в видобувній свердловині в кінці
терміну експлуатації [14].
Коефіцієнт ξ характеризує практичну мож-
ливість здійснення надійного і стійкого охо-
лодження гірського масиву з припустимими
витратами енергії і при прийнятних техні-
ко-економічних показниках. За сучасними
поглядами охолодження гірського масиву з
метою добування теплоти, придатної для ви-
користання, можливо лише шляхом здійснен-
ня примусової фільтрації теплоносія через
пласти підвищеної проникності штучного чи
природного походження. Незважаючи на те,
що на сьогодні існує ряд методів створення
штучних колекторів з підвищеною проникли-
вістю, усі вони дуже дорогі. Системи цирку-
ляції, створювані з їхньою допомогою, вияв-
ляються або неконкурентоспроможними, або
ненадійними, або неприйнятними за умовами
охорони навколишнього середовища. І тому у
найближчому майбутньому переважатимуть
лише системи циркуляції, створювані в при-
родних колекторах.
Т.ч., запаси теплоти сконцентровані в прони-
кливих природних колекторах (пластах) будемо
відносити до запасів, що вилучаються, тобто
балансових, а запаси теплоти в непроникних
породах – до запасів, що не вилучаються, поза-
балансових. Здійснити повне охолодження (ор-
ганізувати стійку і рівномірну циркуляцію те-
плоносія в проникливій зоні) усієї товщі порід
пласта не вдасться. Неможливість видобування
всієї теплоти у роботі [15] пропонується з ви-
користанням коефіцієнту фільтраційної неодно-
рідності пласта (пачки пластів) ξ. Для повніс-
тю однорідних пластів теоретично коефіцієнт
ξ = 1. На практиці повністю однорідних пластів
не буває і тому його значення необхідно при-
ймати на рівні 0,8–0,9.
4. Обмеження характеристик ТНС в зваже-
ності від характеристик ДНТ
Економічність ТНС визначається не тільки
значенням j, визначеним за температурою те-
плоти з ДНТ, а вона обмежується ще й витра-
тами електроенергії на інші власні потреби
Nv.p. Т.ч.,
p.vTNS NLN . (17)
Для ДНТ на основі підземних вод при за-
стосуванні для видобування теплоти техноло-
гії ГЦС основними витратами електроенергії
будуть витрати на забезпечення циркуляції
води через підземний пласт (пласти) та сверд-
ловини (в видобувних свердловинах встанов-
люються заглиблені насоси для подачі води до
ТН, а до свердловин для закачування відпра-
цьовані флюїди подаються від потужної на-
сосної станції під тиском Pzak (рис. 1)). Вище
згадувані насоси долають опір пласта (плас-
тів), свердловин та трубопроводів промислу
з видобування теплоти. Окрім цього, на ТНС
матимуть місце і інші витрати електроенергії,
які умовно оцінимо у розмірі 5% від витрат на
заглиблені насоси та насоси для закачки. При
цьому витрати електроенергії на заглиблені на-
соси приймаємо на рівні 15% від витрат на на-
соси закачки. І тоді:
zakTNS N2,1LN . (18)
Приймаємо також, що ξ = 0 за умови, якщо на
прокачування теплоносія через колектор і влас-
ні потреби ТНС (за виключенням витрат енергії
на виконання роботи власне ТН) витрачається
така кількість електроенергії, яка сумарно з
роботою L призведе до того, що сумарний мі-
німальний опалювальний коефіцієнт ТНС має
бути більшим наступного значення [8]:
TES.s
m
TNS
1
,
(19)
де TES.s – усереднений ККД ТЕС країни.
Згідно з [16], питомі витрати палива теплови-
ми електростанціями у 2017 р. становили 401,1 г/
(кВт·год). За такого значення питомих витрат па-
лива на ТЕС 307040101230 ,,/,TES.s . Отже,
за станом на 2017 р., сумарне мінімальне зна-
чення опалювального коефіцієнта ТНС має
бути більшим від 263,TNS (з формули (19)).
45
Методичні основи оцінки ресурсів (запасів) родовища підземних вод
(геотермальної енергії) для забезпечення роботи теплонасосної станції систем теплопостачання
ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2019, issue 1(56)
І тоді, відповідно до формули (3), мінімаль-
не значення теплової потужності ТНС буде:
)N2,1L(Q zak
m
TNS
m
1 . (20)
З формул (3) та (21) отримуємо:
1
2,1
L
2,1
LQ
N m
TNS
m
TNS
m
TNS1max
zak .
(21)
Для прикладу, розрахованого за формулами
(2)–(7) 561,N max
zak МВт.
За умови, якщо на прокачування теплоносія
через колектор енергія не витрачається зовсім,
тобто коли для циркуляції досить рушійного
гідродинамічного напору у розрахунках можна
використовувати вище отримане за формулою
(3) значення φ.
Для визначення реального значення потуж-
ності насосів для закачування відпрацьованого
флюїду в системі видобування за технологією
ГЦС необхідним є детальний розрахунок усіх
елементів та систем. Серед основних параме-
трів, які необхідно визначати є відстань між
свердловинами R, перепади тисків в пласті
(пластах) та в свердловинах, досяжні дебіти
свердловин та їх оптимальні діаметри, ряд ін-
ших параметрів. Методика розрахунку ГЦС, як
ДНТ для ТНС, буде опублікована в подальшому.
5. Потужності ДНТ для обмеженого пласта
(пачки пластів)
На підставі вищевикладеного, кількість ви-
лучених запасів теплоти з пачки пластів k, буде:
,TTHScQ
1i
zakplipl21vvyl ii
Дж. (22)
де
jmT – середня температура в j-му пласті, К.
Питомі запаси, що вилучаються, будуть:
Hcq
1i
ipl21vvyl i
,TT zakpli
Дж/м2.
(23)
За викладеною методикою можуть бути
зроблені розрахунки запасів теплоти на під-
ставі даних, отриманих у результаті розвід-
ницького буравлення. Питання про те, на яку
територію поширити ці дані, зважується на
підставі ступеня вивченості даного родовища,
прогнозних оцінок про його характеристики,
а також за результатами регіональних геофі-
зичних досліджень.
До корисно використовуваних ресурсів бу-
демо відносити ту кількість вилученої теплоти,
яка передається до ТНС як теплота з ДНТ, тобто
у відповідності до формули (13) це величина Q2.
Для технологій вилучення теплоти ГЦС з од-
ного пласта:
HScQ svn 2
2212
,HTH plzakpl Дж.
(24)
Для системи κ пластів:
,TTHScQ
1i
zakplipl21vn2 ii
Д ж ,
чи питомий показник:
Hcq
1i
ipl21vn2 i
,TT zakpli
Дж/м2. (25)
Питомий відбір теплоти з промисду ДНТ ви-
значиться формулою:
e
n2
pyt
qN , Вт/м2.
(26)
З використанням цієї методології, при ві-
домих характеристиках водоносного пласта
(глибина залягання нижньої та верхньої його
крайки, середня температура, коефіцієнт про-
никливості коректора, орієнтовна площа роз-
повсюдження пласта) можна розрахувати мож-
ливості промислу з видобування флюїду для
забезпечення ТНС ДНТ необхідної потужності.
При цьому слід врахувати, що ТНС впродовж
року буде працювати у двох режимах: під час
опалювального періоду та у літній час.
6. Приклади розрахунків характеристик
ДНТ при різних геолого-геофізичних умовах роз-
ташування продуктивних горизонтів ГЦС
Для прикладів розрахунків візьмемо за осно-
ву пласти з артезіанськими водами на малих
глибинах та пласти з низькопотенціальними
термальними водами. Постійними величинами
є: кількість годин використання встановленої
потужності ТНС впродовж 30 років її робо-
ти (4418 год/рік), теплова потужність ТН ТНС
(15,0 МВт), мінімально необхідний опалю-
вальний коефіцієнт ( m
TNS = 3,26), температури
(Tn = 5 °С, Tmin = 10 °С; T1 = 60 °С, Tzak = 5 °С), питома
теплоємність гірських порід (cpl = 1,0 кДж/(кг∙К)),
питома маса гірських порід ρpl = 2800 кг/м3,
коефіцієнти (ξ = 0,9, ξ1 = 0,65, ξ2 = 0,9), втрати
теплової енергії при транспортуванні від сверд-
ловин до ТН (5%). Інші змінні вихідні дані за
цими прикладами та результати розрахунків на-
ведено у табл. 2.
При розрахунках враховано, що при збіль-
шенні глибин залягання пластів їх характерис-
тики погіршуються.
H
1i
pli
H
1i
pli
H
1i
pli
( )( )
( )( ),,
( )( ),,
46
В.Д. БІЛОДІД
ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2019, issue 1(56)
З табл. 2 видно, що більш вигідними те-
риторіями для розміщення ТНС зазначеного
типу є території з підвищеним геотермічним
градієнтом викликаним підвищеним рівнем
теплового потоку з надр планети. Ці території
можна знайти в працях інституту геофізики
НАН України, зокрема в атласі [17], а також у
звіті [7]. Разом з тим густина теплового пото-
ку з надр Землі для території України, за да-
ними [17], коливається в межах 30–120 мВт/м2
(для 80% території середній рівень теплового
потоку не перевищує 50–60 мВт/м2). З остан-
нього рядка табл. 2 видно, що відбір теплоти
для ТНС буде у 14–135 разів більшим рівня
природнього теплового потоку. Це означає, що
зона циркуляції в пласті (пачці пластів) буде
інтенсивно охолоджуватися. І це потрібно вра-
хувати при оцінці впливу зазначеного об’єкту
на природнє оточуюче середовище.
Окрім того, великі території, які можуть
займати промисли ДНТ при відносно низь-
ких температурах флюїдів з продуктивних
горизонтів накладатимуть обмеження на по-
тужності ТНС. Потужні ТНС мають орієн-
туватися на більш глибокі свердловини (1–
2 км), тобто це мають бути високо проникли-
ві колектори (пласти) з низькотемпературни-
ми термальними водами (з температурою по-
над 30–40 °С).
Пласти з артезіанськими водами доцільно
буде використовувати як ДНТ для ТНС відносно
невеликої потужності (1–3 МВт).
Таблиця 2. Змінні вихідні дані для прикладів
та результати розрахунків
Параметр Розмірність
Глибина свердловин Hs, м
350 650 1350 2000 350 650 1350 2000
σ °С/м 0,035 0,045
ΔHpl м 50 45 40 35 50 45 40 35
Tg °С 16,4 26,9 51,4 74,125 19,6 33,2 64,9 94,2
T2 °С 10,7 15,9 28,2 39,6 12,3 19,1 34,9 49,6
ΔT °С 49,3 44,1 31,8 20,4 47,7 40,9 25,1 10,4
φk - 6,8 7,6 10,5 16,3 7,0 8,1 13,3 32,1
φ - 5,5 6,2 8,5 13,3 5,7 6,6 10,8 26,1
L МВт 2,72 2,43 1,75 1,12 2,63 2,26 1,39 0,57
Q2 МВт 12,28 12,57 13,25 13,88 12,37 12,74 13,61 14,43
G кг/с 542,7 288,8 143,6 100,9 425,1 226,9 114,4 81,3
bt кг/(с×Вт) 0,199 0,12 0,08 0,09 0,16 0,10 0,08 0,14
max
zakN МВт 1,56 1,81 2,37 2,90 1,64 1,95 2,68 3,36
Nzak МВт 2,14 0,49 0,12 0,09 1,12 0,27 0,07 0,06
qg ГДж/м2 2,9 13,4 72,2 169,8 4,4 19,1 97,5 225,5
Qg ТДж/км2 2867 13367 72167 169765 4360 19060 97460 225543
Qvyl ТДж/км2 1342 6256 33774 79450 2041 8920 45611 105554
q2n ГДж/м2 0,42 1,0 2,18 2,95 0,63 1,37 2,88 3,86
Q2n ТДж/км2 418 1000 2178 2953 631 1370 2875 3862
Q2te ТДж 6388 6540 6893 7221 6434 6630 7084 7506
S км2 15,29 6,54 3,17 2,45 10,20 4,84 2,46 1,94
Npyt Вт/м2 0,8 1,92 4,19 5,68 1,21 2,63 5,53 7,42
47
Методичні основи оцінки ресурсів (запасів) родовища підземних вод
(геотермальної енергії) для забезпечення роботи теплонасосної станції систем теплопостачання
ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2019, issue 1(56)
ВИСНОВКИ
1. Запропонована методологія визначення
ресурсів (запасів) теплової енергії, що містять-
ся в підземних масивах гірських порід, зокрема
у водоносних пластах (колекторах), які можуть
бути джерелами низькопотенційної теплоти для
крупних теплонасосних станцій систем центра-
лізованого теплопостачання.
2. Використання цієї методології забезпечує
отримання оціночних результатів щодо можли-
вого використання ресурсів з метою створення
ТНС заданої потужності.
1. Кулик М.М., Горбулін В.П., Кириленко О.В.
Концептуальні підходи до розвитку енергети-
ки України (аналітичні матеріали). К.: ІЗЕ НАН
України, 2017. 78 с.
2. Білодід В.Д. Прогнозна структура теплозабезпе-
чення України на період до 2040 року. Проблеми
загальної енергетики. 2016. Вип 1(44). С. 24—33.
https://doi.org/10.15407/pge2016.01.024.
3. Tracking Clean Energy Progress 2016 (Прогрес
розвитку чистих технологій в енергетиці, 2016).
OECD/IEA, 2016. 84 p. URL: www.iea.org.
4. Кулик М.М., Дрьомін І.В. Універсальна модель
регулювання частоти і потужності в об’єднаних
енергосистемах. Проблеми загальної енергетики.
2013. Вип 4(35). С. 5—15
5. Кулик М.М., Білодід В.Д., Дерій В.О., Дрьомін І.В.
Забезпечення європейських вимог керованості
і надійності енергосистеми України шляхом за-
лучення до її управління систем теплопостачан-
ня: звіт про НДР (остаточний): г/д № Об.1.1–16
(100-16) від 01.04.2016 р., № Об.1.1–17 (100-17)
від 15.02.2017 р. та № Об.1.1–18 (501-18) від
05.02.2018 р. між Національною академією наук
України та Інститутом загальної енергетики НАН
України. К., 2018. 161 с. РК № 0116U0054532.
6. Білодід В.Д. Обґрунтування економічної ефектив-
ності регулювання навантаження енергосистем з
використанням електричних теплогенераторів
як споживачів-регуляторів. Проблеми загальної
енергетики. 2017. Вип 1(48). С. 50—59. https://
doi.org/10.15407/pge2017.01.050.
7. Білодід В.Д., Маляренко О.Є., Куц Г.О.,
Сизоненко В.П., Симборський А.І., Євтухова Т.О.,
Станиціна В.В., Бірюкова-Стефанюк М.Ю.
Дослідження територіальної структури та до-
цільних обсягів будівництва теплонасосних
станцій на низькотемпературних підземних та
термальних водах: звіт про НДР (заключн.):
«ТЕРМАЛЬ». Інститут загальної енергетики НАН
України. К., 2012. 187 с.. РК № 0110U002010.
ОК № 0213U003249.
8. Кулик М.М., Білодід В.Д. Проблеми і перспекти-
ви розвитку в Україні теплонасосних технологій.
Проблеми загальної енергетики. 2006. Вип 2(14).
С. 7—12.
9. Пластова температура. URL: https://studopedia.
com.ua/1_159581_plastova-temperatura.html
10. Андерсон Дж. Г. Цикл паротурбинной уста-
новки для геотермальной электростанции.
Геотермальная энергия. Сб. науч. тр. Пер. с
англ. Под ред. А.Е. Святловского. М.: Мир, 1975.
С. 172—184.
11. Word Energy Council. World Energy Resources
Geothermal 2016. URL: https://www.worldenergy.
org/wp-content/uploads/2017/03/WEResources_
Geothermal_2016.pdf.
12. Дядькин Ю.Д., Парийский Ю.М. Извлечение и
использование тепла Земли: учебное пособие.
Л.: Изд. ЛГИ, 1977. 114 с.
13. Байбаков В.В., Федоров Е.В., Филюс Р.И. и
др. Оценка геотермических ресурсов недр
Украинской ССР и перспектив использования
глубинного тепла в энергетике на основе изуче-
ния геолого-геофизических и термодинамичес-
ких условий. Тр. ИГГГИ АН УССР. Вып. 21.
(Рук. деп. 5.04.88 г. №1589-82 Деп). С. 134—155.
14. Морозов Ю.П. Исследование нестационарного
теплообмена в геотермальных котлах. Автореф.
дис. ... канд. техн. наук. К.: ИТТФ АН УССР,
1979. 26 с.
15. Морозов Ю.П. Добыча геотермальных ресурсов и
аккумулирование теплоты в подземных горизон-
тах. К.: Наук. думка, 2017. 200 с.
16. Інформація про роботу електроенергетичного
комплексу за грудень 2017 року. Міненерговугілля
України. URL: http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/
control/uk/publish/article?art_id=245272535&cat_
id=245183225 (дата звернення: 17.07.2018).
17. Гордієнко В.В., Гордієнко О.В., Завгородня О.В.,
Логвінов І.М., Тарасов В.М., Усенко О.В. Геотерміч-
ний атлас України. К.: ІГ НАН України, 2004. 60 с.
Надійшла до редколегії: 24.01.2019
|
| id | systemreorg-article-702 |
| institution | System Research in Energy |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-19T01:20:30Z |
| publishDate | 2019 |
| publisher | General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | systemreorg/11/7bc8c1693c5076bc0206832b41cc6a11.pdf |
| spelling | systemreorg-article-7022026-07-18T12:57:45Z Methodical bases of the estimation of resources (reserves) of a deposit of groundwater (geothermal energy) for the maintenance of work of a heat-pump station of the systems of heating supply Методичні основи оцінки ресурсів (запасів) родовища підземних вод (геотермальної енергії) для забезпечення роботи теплонасосної станції систем теплопостачання Bilodid V.D. evaluation of resources (supplies) of heat, groundwater, low-temperature heat source, heat-pump station. оцінка ресурсів (запасів) теплоти, підземні води, джерело низькотемпературної теплоти, теплонасосна станція. We present results of investigations concerning the methodical bases of estimation of the resources and reserves of underground geothermal heat contained in permeable collectors with underground waters, including thermal, for a specific site (field), as sources of low-potential heat (SLPH) for the operation of heat-pump stations (HPS) of high power in centralized heat supply systems. The methodology presupposes the presence of characteristics of the deposit (aquifer), obtained as a result of drilling wells or given by analogy with known similar characteristic deposits. The methodology is based on the main well-known technologies for the extraction of fluids from the depths, including the application of technology of geothermal circulation systems.The article shows how one can determine the need for heat supplies to ensure the work of HPS over a predetermined period of operation and estimate the resources (reserves) of the field with regard for the possibilities of technology for extracting this heat.On individual examples, we developed estimates of the resource capabilities of underground layers containing water of various types as SLPH for HPS. It was established that territories with an elevated geothermal gradient are more reasonable for the placement of high capacity HPS. The heat removal for HPS at different conditions of the attitude of beds is projected to be 14–135 times as great as the level of natural heat flow from the Earth depths, which means the processes of intensive cooling of the heat-removal zone.In addition, large areas that can be occupied by SLPH fields at relatively low temperatures of fluids from productive horizons impose restrictions on the power of HPS. Powerful HPS should be oriented on deeper wells (1–2 km), i.e., they should have highly permeable collectors (layers) with low-temperature thermal waters (with a temperature of over 30–40 °C).Plates with artesian waters will expediently be used as SLPH for HPS with relatively low power(1–3 MW).The use of this methodology provides obtaining estimates for the possible use of resources in order to construct an HPS of a given power. Приведені результати досліджень методичних основ оцінки ресурсів та запасів підземної геотермальної теплоти, що містять проникливі колектори з підземними водами для конкретної площадки (родовища), в т.ч. термальних, як джерел низькопотенційної теплоти (ДНТ) для роботи теплонасосних станцій (ТНС) великої потужності в системах централізованого теплопостачання (СЦТ). Методологія передбачає наявність характеристик родовища (водоносного пласта), отриманими в результаті буріння свердловин або заданих за аналогією з відомими подібними характерними родовищами. Методичні основи ґрунтуються на основних відомих технологіях видобування флюїдів з надр, зокрема із застосуванням технології геотермальних циркуляційних систем (ГЦС).У статті показано, яким чином визначати потребу у запасах теплоти для забезпечення роботи ТНС впродовж заданого терміну експлуатації та як оцінювати ресурси (запаси) родовища, з урахуванням можливостей технології вилучення цієї теплоти.На окремих прикладах зроблені оцінки ресурсних можливостей підземних пластів, що містять води різного типу, як ДНТ для ТНС. Встановлено, що більш вигідними територіями для розміщення ТНС великої потужності є території з підвищеним геотермічним градієнтом. Відбір теплоти для ТНС для різних умов залягання пластів прогнозується у 14–135 разів більшим рівня природнього теплового потоку з надр Землі, що означає протікання процесів інтенсивного охолодження зони відбору теплоти.Окрім того, великі території, які можуть займати промисли ДНТ при відносно низьких температурах флюїдів з продуктивних горизонтів накладатимуть обмеження на потужності ТНС. Потужні ТНС мають орієнтуватися на більш глибокі свердловини (1–2 км), тобто це мають бути високо проникливі колектори (пласти) з низькотемпературними термальними водами (з температурою понад 30–40 °С).Пласти з артезіанськими водами доцільно буде використовувати як ДНТ для ТНС відносно невеликої потужності (1–3 МВт).Використання цієї методології забезпечує отримання оціночних результатів щодо можливого використання ресурсів з метою створення ТНС заданої потужності. General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2019-03-29 Article Article application/pdf https://systemre.org/index.php/journal/article/view/702 10.15407/pge2019.01.038 System Research in Energy; No. 1 (56) (2019): The Problems of General Energy; 38-47 Системні дослідження в енергетиці; № 1 (56) (2019): Проблеми загальної енергетики; 38-47 2786-7102 2786-7633 uk https://systemre.org/index.php/journal/article/view/702/605 Copyright (c) 2019 Bilodid V.D. https://creativecommons.org/publicdomain/zero/1.0 |
| spellingShingle | evaluation of resources (supplies) of heat groundwater low-temperature heat source heat-pump station. Bilodid V.D. Methodical bases of the estimation of resources (reserves) of a deposit of groundwater (geothermal energy) for the maintenance of work of a heat-pump station of the systems of heating supply |
| title | Methodical bases of the estimation of resources (reserves) of a deposit of groundwater (geothermal energy) for the maintenance of work of a heat-pump station of the systems of heating supply |
| title_alt | Методичні основи оцінки ресурсів (запасів) родовища підземних вод (геотермальної енергії) для забезпечення роботи теплонасосної станції систем теплопостачання |
| title_full | Methodical bases of the estimation of resources (reserves) of a deposit of groundwater (geothermal energy) for the maintenance of work of a heat-pump station of the systems of heating supply |
| title_fullStr | Methodical bases of the estimation of resources (reserves) of a deposit of groundwater (geothermal energy) for the maintenance of work of a heat-pump station of the systems of heating supply |
| title_full_unstemmed | Methodical bases of the estimation of resources (reserves) of a deposit of groundwater (geothermal energy) for the maintenance of work of a heat-pump station of the systems of heating supply |
| title_short | Methodical bases of the estimation of resources (reserves) of a deposit of groundwater (geothermal energy) for the maintenance of work of a heat-pump station of the systems of heating supply |
| title_sort | methodical bases of the estimation of resources (reserves) of a deposit of groundwater (geothermal energy) for the maintenance of work of a heat-pump station of the systems of heating supply |
| topic | evaluation of resources (supplies) of heat groundwater low-temperature heat source heat-pump station. |
| topic_facet | evaluation of resources (supplies) of heat groundwater low-temperature heat source heat-pump station. оцінка ресурсів (запасів) теплоти підземні води джерело низькотемпературної теплоти теплонасосна станція. |
| url | https://systemre.org/index.php/journal/article/view/702 |
| work_keys_str_mv | AT bilodidvd methodicalbasesoftheestimationofresourcesreservesofadepositofgroundwatergeothermalenergyforthemaintenanceofworkofaheatpumpstationofthesystemsofheatingsupply AT bilodidvd metodičníosnoviocínkiresursívzapasívrodoviŝapídzemnihvodgeotermalʹnoíenergíídlâzabezpečennârobotiteplonasosnoístancíísistemteplopostačannâ |