Assessment of the influence of coal industry on the environment
Coal is at present and will remain in future the main type of energy resources for thermal and electric generation in Ukraine. This is caused by its reserves, which probably will be sufficient for several centuries, the shortage of natural gas, and insignificant part of renewable energy sources in t...
Збережено в:
| Дата: | 2019 |
|---|---|
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine
2019
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://systemre.org/index.php/journal/article/view/707 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | System Research in Energy |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
System Research in Energy| _version_ | 1871104217019580416 |
|---|---|
| author | Novytskyi I.Yu. Perov M.O. Makortetskiy M.M. |
| author_facet | Novytskyi I.Yu. Perov M.O. Makortetskiy M.M. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Novytskyi I.Yu.",
"institution": null
},
{
"author": "Perov M.O.",
"institution": null
},
{
"author": "Makortetskiy M.M.",
"institution": null
}
] |
| author_sort | Novytskyi I.Yu. |
| baseUrl_str | https://systemre.org/index.php/journal/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-18T12:57:45Z |
| description | Coal is at present and will remain in future the main type of energy resources for thermal and electric generation in Ukraine. This is caused by its reserves, which probably will be sufficient for several centuries, the shortage of natural gas, and insignificant part of renewable energy sources in the country energy balance. In addition, so far the product of coal processing – coke is the indispensable raw material for ferrous metallurgy.At the same time, the coal industry is a powerful source of harmful action on the environment. This influence extends to all its spheres: atmosphere (including the ozone layer), hydrosphere (water basins and underground water), lithosphere, and earth's surface.Ukraine’s commitments in the context of deepening integration processes with West-European countries, including environmental protection in spite of enhancing the role of coal as the main energy carrier for domestic power engineering, will inevitably be accompanied by the introduction of more stringent ecological requirements for the operation of enterprises that mine, process, and consume coal. Therefore, investigations of the influence of activities of coal-industry enterprises on the environment with the aim of ensuring the ecological safety of Ukraine are relevant.The present article is devoted to the assessment of influence of the main contaminants formed in the course of activity of the coal-industry enterprises. We analyze the sources of contamination according to different classification groups and give their quantitative characteristics.Emphasis is placed on the necessity to introduce at the regional level a set of scientific and engineering measures that will stabilize the ecological situation in the territories of Donetsk, Luhansk, and Dnipropetrovsk regions as well as the Lviv-Volyn basin. |
| doi_str_mv | 10.15407/pge2019.01.059 |
| first_indexed | 2026-03-24T02:02:44Z |
| format | Article |
| fulltext |
59
Оцінка впливу підприємств вугільної промисловості на довкілля
ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2019, issue 1(56)
В умовах інтенсивного розвитку багатогалу-
зевої промисловості України, й особливо видо-
бутку корисних копалин, довкілля зазнає значних
техногенних навантажень. За час проведення на
території України вуглевидобувних і вуглепере-
робних робіт геоекологічне середовище зазнало
істотних змін. Це, насамперед, пов’язано із змі-
ною природних ландшафтів під впливом накопи-
чених відходів об’єктів вугільної промисловості,
зміною геохімічних показників ґрунтів внаслідок
додаткового надходження хімічних і мінеральних
сполук ззовні, утворенням парникового ефекту з
руйнацією озонового шару Землі внаслідок на-
ходження вуглекислого газу, випаданням опадів
з підвищеним вмістом кислоти тощо. Дані фак-
тори посилюють подальший розвиток не тільки
локальних, а і глобальних негативних процесів
впливу на довкілля, які поширюються на сумісні з
районами вуглевидобутку території.
Наразі нагальним є питання дослідження ди-
наміки негативної дії вуглевидобувної галузі на
ґрунти, ґрунтові води та атмосферу.
Згідно з даними ВОЗ, Україна (на 2012 р.)
займала перше місце в світі за смертністю (на
100 тис. населення) у зв’язку із забрудненням
довкілля. За інформацією, яку надає британська
організація “The Eco Experts” (на основі даних
ВОЗ та Міжнародного енергетичного агентства),
станом на 2016 р. Україна визначається як держа-
ва з кількістю померлих 91–105 осіб (на 100 тис.
населення), але не входить в десятку найтоксич-
ніших країн за якістю повітря. За інформацією
Євростата тривалість життя українців найнижча
серед європейців (в середньому на 11 років).
Проблемам екології та її захисту від шкідливо-
го впливу основних забруднювачів присвячені ро-
боти вчених М.С. Сургая, В.А. Куліша, В.Т. Вовка
та ін. У них наголошується на тому, що саме у
Донецькому та Львівсько-Волинському басейнах
основне навантаження на довкілля формується
під впливом гірничодобувної та гірничо-перероб-
ної промисловості [1–4].
У зв’язку з окупацією частини територій
Донецької та Луганської областей досить складно
здійснити моніторинг викидів підприємствами га-
лузі, тому оцінка екологічного стану здійснюється за
показниками статистичної звітності на період 2014 р.
Взяті Україною забов’язання в контексті по-
глиблення інтеграційних процесів з країнами
Західної Європи та посилення ролі вугілля, як
головного енергоносія для вітчизняної енерге-
тики, неминуче супроводжуватиметься запрова-
дженням більш жорстких екологічних вимог до
функціонування підприємств, що видобувають,
переробляють та споживають вугілля. Тому акту-
альними є дослідження впливу діяльності підпри-
ємств вугільної галузі на довкілля з метою забез-
печення екологічної безпеки держави.
Мета статті – визначення та оцінка впливу
основних забруднювачів у процесі діяльності під-
приємств вугільної промисловості на навколишнє
середовище.
Характерними проявами негативного впливу
підприємств вугільної галузі є:
ЕКОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ЕНЕРГЕТИКИ
ТА ЗАХИСТ ДОВКІЛЛЯ
ISSN 2522-4344 (Online), ISSN 1562-8965 (Print). The problems of general energy, 2019, 1(56): 59–63
doi: https://doi.org/10.15407/pge2019.01.0059
УДК 622.33 І.Ю. НОВИЦЬКИЙ, М.О. ПЕРОВ, М.М. МАКОРТЕЦЬКИЙ
Інститут загальної енергетики НАН України, вул. Антоновича, 172, м. Київ, 03150, Україна
ОЦІНКА ВПЛИВУ ПІДПРИЄМСТВ ВУГІЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ НА ДОВКІЛЛЯ
Визначено перелік основних джерел забруднення довкілля вугільною промис-
ловістю. Дана їх кількісна та якісна оцінка. Проаналізовано негативні фактори
техногенного навантаження від діяльності об’єктів вугільної промисловості.
К л ю ч о в і с л о в а : довкілля, вугільна промисловість, забруднення, аналіз,
техногенне навантаження.
© І.Ю. НОВИЦЬКИЙ, М.О. ПЕРОВ, М.М. МАКОРТЕЦЬКИЙ, 2019
60
І.Ю. НОВИЦЬКИЙ, М.О. ПЕРОВ, М.М. МАКОРТЕЦЬКИЙ
ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2019, issue 1(56)
– забруднення водних об’єктів шахтними,
кар’єрними, виробничими і господарсько-побуто-
вими стічними водами, порушення гідрологічно-
го режиму поверхневих вод, гідродинамічного та
гідрохімічного режиму підземних вод;
– вилучення із землекористування і порушення
земель, забруднення їх відходами видобування і
переробки вугілля;
– забруднення повітряного басейна викидами гір-
ничотранспортного обладнання, промислових і кому-
нальних котелень технологічного та побутового забез-
печення підприємств вугільної галузі, аспіраційних
систем, породних відвалів, зокрема тих, що горять.
Гранично допустимі концентрації (ГДК) шкід-
ливих речовин регламентуються низкою держав-
них документів [5–20]. Зокрема, потенційна не-
безпечність промислових чи побутових відходів,
тобто класи їх небезпеки визначаються згідно з
ДСанПіН 2.2.7.029-99. Але навіть при наявнос-
ті даних для конкретного джерела забруднення
щодо складу та інтенсивності викидів точно ви-
значити рівень концентрації в конкретному пункті
місцевості досить важко.
Опосередковано про рівні впливу на довкіл-
ля можна судити, виходячи з порівняльних да-
них щодо питомих виходів забруднювачів на 1 т
вугільної продукції в основних вуглевидобувних
країнах та Україні з середнім оціночним рівнем
показників як для країн СНД (табл. 1).
Джерела забруднення навколишнього серед-
овища можна класифікувати наступним чином.
1. За походженням основних джерел забруд-
нення біосфери: забруднення природного і штуч-
ного походження (утворюються природними, ви-
робничими та побутовими процесами).
2. За характером забруднення: матеріальні
(токсичні та нетоксичні); енергетичні (теплові ви-
киди, всі види випромінювання і поля, що вплива-
ють на природне середовище).
3. За розташуванням джерела забруднення біо-
сфери: зосереджені (точкові); розосереджені (роз-
поділені).
4. За характером виявлення: безперервної дії;
періодичної (короткочасної) дії.
5. За напрямками впливу: на атмосферу, гідро-
сферу, літосферу тощо.
Основними джерелами забруднення довкілля на
діючих підприємствах вугільної галузі виступають:
− породні відвали, хвостосховища;
− вугільні склади шахт і збагачувальних фа-
брик;
− двигуни внутрішнього згорання стаціонар-
них установок;
− шахтні вентиляційні та дегазаційні системи;
− природна емісія газів з вугільних родовищ
по різним каналам, які утворюються в результаті
антропогенної діяльності;
− топки котлів відомчих ТЕЦ, промислових
та комунально-побутових котелень;
− сушарні установки збагачувальних та бри-
кетних фабрик;
− аспіраційні системи збагачувальних та бри-
кетних фабрик, споруд поверхневого технологіч-
ного комплексу шахт;
− аспіраційні системи головних вентиляторів
провітрювання та системи шахтної дегазації;
− аспіраційні системи цехів машинобудівних
і ремонтних заводів, лакофарбувальних та елек-
тромеханічних дільниць та ковалень.
Нижче наводимо основні еколого-технологічні
фактори впливу забруднювачів на довкілля від ді-
яльності вугільних підприємств України.
Вплив забруднювачів на атмосферу.
Технологічні процеси видобутку, збагачення та
використання (спалювання) вугілля супроводжу-
ються утворенням і виділенням значної кількості
пилу та забруднювальних газів (оксидів азоту, сір-
ки, вуглецю, а також сірководню, метану тощо).
На підприємствах галузі налічується понад
4,5 тис. стаціонарних джерел забруднення атмос-
фери, з яких 2,2 тис. – організованих та 2,3 тис. –
неорганізованих.
Найбільшу кількість організованих джерел за-
бруднення атмосфери складають аспіраційні сис-
Таблиця 1. Обсяги відходів вугільної промисловості
Показник Одиниця
виміру
СНД
(у т.ч. Україна) США Велика
Британія Німеччина
Вихід породи т 0,26 0,32 0,34 0,14
Вихід шахтних стічних вод м3 3,20 3,47 2,11 1,64
Викиди пилу шахтами кг 0,033 0,035 0,094 0,094
Викиди пилу
збагачувальними фабриками кг 0,051 0,089 0,110 0,106
Викиди метану м3 17,10 15,30 21,70 4,10
т 0,012 0,011 0,016 0,003
Викиди вуглекислого газу м3 7,60 14,40 11,70 2,40
т 0,006 0,011 0,009 0,002
61
Оцінка впливу підприємств вугільної промисловості на довкілля
ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2019, issue 1(56)
теми шахт, заводів і фабрик (близько 1,8 тис. усіх
організованих джерел викидів). Серед неорганізо-
ваних джерел викидів особливе місце займають
породні відвали. На даний час у галузі налічується
720 породних відвалів, які займають площу близь-
ко 5,6 тис. га, в них зберігається 3 млрд т відпра-
цьованої породи. На шахтах вугільної галузі на-
лічується близько 130 породних відвалів (діючих
і розташованих біля закритих шахт). Загалом від
неорганізованих джерел викидається в атмосферу
73–100 тис. т шкідливих речовин (частка від за-
гальних становить близько 7%).
Частка оксидів вуглецю, що утворюються при
згоранні палива та горінні породних відвалів, ста-
новить 12%; сірчаного ангідриду, оксидів азоту і
сірководню – 9; 0,8 та 0,4% відповідно.
За попередні роки у зв’язку з реструктуризацією
вугільної галузі, окрім вентиляційних стволів лікві-
дованих шахт, виведено з експлуатації та демонто-
вано близько 320 промислових (35% від загальної
кількості) та 445 комунально-побутових (близько
50%) котелень, які забезпечували технологічні та
побутові потреби підприємств вугільної галузі – за-
галом понад 3,5 тис. котлоагрегатів або 54% від за-
гальної кількості. При цьому питома вага котелень
(з кількості діючих), які обладнані пилогазовловлю-
вальними пристроями, зросла з 5,5 до 23%.
На даний час потреби галузі та комуналь-
но-побутові потреби забезпечують 423 котельні
(2500 котлоагрегатів) у шахтарських містах та се-
лищах.
Найбільш висока частка шкідливих речовин
припадає на промислові (колишні відомчі) ТЕЦ
(41%) й аспіраційні системи (35%), до яких вхо-
дять і системи головних вентиляторів провітрю-
вання шахт. На промислові котельні припадає 10%,
комунально-побутові – 5%, від неорганізованих
джерел – 9% їх загального обсягу забруднення.
Встановлене на котлоагрегатах обладнання
(батарейні циклони сухого вловлювання, електро-
фільтри) забезпечує вловлювання до 83% шкід-
ливих речовин, промислові котельні обладнані
засобами пилоуловлювання на 32%, комунально-
побутові – на 5,5%. Частка викидів промислових
і комунально-побутових котелень складає близько
13% сумарних викидів вугільної промисловості.
Підприємствами вугільної галузі щорічно ви-
кидаються в атмосферу до 817 тис. т забрудню-
ючих та шкідливих речовин: пилу – до 39 тис. т,
діоксиду сірки – до 29 тис. т, оксиду вуглецю – до
72 тис. т, оксидів азоту – до 2,5 тис. т, метану – до
653,5 тис. т на 2016 р. [21] (табл. 2), інших газо-
подібних речовин – до 70 тис. т.
Повітря, що подається в шахту, в процесі руху
по виробках змінює свій хімічний склад, воло-
гість і температуру. Із загальної кількості шахт
в Україні, які розроблюють пласти кам’яного
вугілля, більш як 30% належать до газоносних.
Природна газоносність вугільних пластів на окре-
мих шахтах досягає 45 м3 і більше в перерахунку
на 1 т сухої беззольної вугільної маси.
У процесі видобутку вугілля з пластів діючих
шахт щорічно вивільняється від 641 до 878 млн м3
метану, з яких тільки 15–25% уловлюється систе-
мами дегазації шахт для подальшого використання.
Концентрація метану в суміші, яка викидається
в атмосферу дегазаційними системами, приблизно
у 80% випадків коливається в межах 10–25%. За ді-
ючими нормативами попередню дегазацію доціль-
но проводити при природній газоносності пластів
вугілля шахт більш як 10 м3 на 1 т сухої беззольної
маси, а це приблизно 75% діючих шахт Донбасу.
Утилізація шахтного метану ускладнюється
тим, що при його вмісті в метаноповітряній суміші
від 5 до 16% ця суміш є вибухонебезпечною. Тому
можна використовувати лише суміш з концентра-
цією метану більш як 30% або менше як 2,5% (по-
двійний запас надійності), що спостерігається тіль-
ки на 30% шахт, де проводилась дегазація.
Безпосередньо впливають на стан атмосфери й
шахтні води. Вступаючи у контакт з аерозолями,
твердими частинками та хімічними інгредієнта-
ми, вони стають джерелом забруднення й отруєн-
ня природних водоймищ, підземних вод, ґрунту і
атмосфери.
Вплив на літосферу. Джерелами забруднення
й ушкодження територій вугільних регіонів мо-
жуть також стати просідання ґрунту, наслідки
Таблиця 2. Викиди парникових газів при підземному видобуванні вугілля за роками, тис. т
Параметр 1990 р. 2010 р. 2011 р. 2012 р. 2013 р. 2014 р. 2015 р. 2016 р.
Видобуток, дані Кадастру, млн т 155,5 76,8 84,6 87,1 85,2 67,8 52,1 60,2
Викиди CH4 усього 2468,5 930,0 927,0 943,2 922,6 735,0 566,1 653,5
– підземні роботи 2249,5 833,7 828,6 836,7 818,4 651,2 500,4 578,4
– після підземних робіт 213,0 94,4 96,5 104,5 102,2 81,3 62,5 72,3
– покинуті шахти 6,00 1,97 1,97 1,94 1,99 2,50 3,25 2,81
Утилізація CH4 98,5 95,8 99,8 97,7 95,6 76,0 58,4 67,5
Вугілля на коксування, млн т 34,7 18,6 19,6 18,9 17,6 13,9 11,6 12,7
Викиди CO2 при коксуванні 415,0 410,5 460,4 380,2 311,8 245,7 205,9 225,52
62
І.Ю. НОВИЦЬКИЙ, М.О. ПЕРОВ, М.М. МАКОРТЕЦЬКИЙ
ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2019, issue 1(56)
надзвичайних ситуацій на вугільних підприєм-
ствах, тверді та рідкі відходи виробництва, які
створюють загрозу населенню і навколишньому
середовищу.
Оскільки за період розвитку Донбасу з його
надр видалено понад 21 млрд т (до 12 км3) гірських
порід, у тому числі вугілля близько 15 млрд т
(10 км3), відбулося порушення масиву гірських
порід. Внаслідок відпрацювання вугільних плас-
тів повною посадкою покрівлі в очисних виробках
деформовано з порушенням цілісності більше,
ніж 600 км3 породного масиву. В результаті цього
на 50% площі вуглевидобувного регіону відбува-
ється просідання земної поверхні (в середньому
на 1,5–2,0 м) з одночасним збільшенням проник-
ності порід і ураженням підземних вод [22].
Вплив на родючий шар землі. Найбільшим за
кількістю твердим забруднювачем довкілля є по-
рожня гірська порода (терикони), що утворюється
під час проходки гірничих виробок. До твердих
забруднювачів також відносяться шлак і зола від
спалювання вугілля в котельнях, що обслугову-
ють промислові підприємства галузі.
Кількість твердих відходів, що утворюються
при видобутку і споживанні (спалюванні) вугілля,
напряму пов’язана із зольністю видобуваємого та
відвантаженого споживачам вугілля, яка зростала
із року в рік (табл. 3).
Вплив гірничого виробництва вуглевидобув-
них районів також безпосередньо пов’язаний з
порушенням ґрунтового покриву, виведенням з
обігу частини сільськогосподарських земель під
Таблиця 3. Зміна зольності вугілля за роками, %
Вид вугілля 2007 р. 2010 р. 2013 р. 2015 р. 2017 р.
Видобуте 38,8 40,5 40,2 43,7 43,1
Відвантажене споживачам 26,5 25,8 29,7 30,7 34,8
закладання на них очисних споруд, будівництво
хвостосховищ тощо. Окрім шахт, складають по-
роди у вигляді відходів гравітаційного збагачення
і флотохвостів збагачувальні фабрики.
Загальна площа відведених вугільним підпри-
ємствам земель на даний час становить близько
22 тис. га, у тому числі під породними відвалами
зайнята площа 5,6 тис. га, під 130 відстійниками з
муловими площадками, що прилягають до них, –
близько 81 га, під 222 ставами-освітлювачами та
51 мулонакопичувачем – близько 3,4 тис. га [23].
Загалом на підприємствах галузі було накопичено
2989 млн т відходів ІІ–ІV класів небезпечності.
Вплив на гідросферу. Головним критерієм
оцінки екологічної ефективності робіт з охорони
водних ресурсів є кількісно-якісна характеристи-
ка шахтної води, яку скидають у поверхневі водні
об’єкти, об’єми та джерела водозабору і водоспо-
живання (у т. ч. на виробничі потреби), об’єми по-
вторно використаної води в замкнених техноло-
гічних системах виробництва.
За останнє десятиріччя загальний водоза-
бір галуззю зменшився з 1364 до 500 млн м3.
Водоспоживання підприємствами галузі на даний
час становить близько 26 млн м3, об’єм води, який ви-
користовується на господарські та питні потреби, –
11 млн м3, на виробничо-технічні – до 15 млн м3.
Шахтні води після освітлення та знезараження на
очисних спорудах скидаються в басейни морів: в
Азовське – 84% загального об’єму, Чорне – 15%
та Балтійське – 1% [24].
Більшість шахт скидають воду після очищення
від завислих частинок та бактеріального забруд-
нення на очисних спорудах. За рівнем забруднення
шахтна вода поділяється на три категорії: норма-
тивно чиста, яка допускається до скидання без очи-
щення, нормативно-очищена на очисних спорудах
(вміст солей до 1 г/дм3) та недостатньо очищена.
У водах більшості рік у зв’язку з надходженням
шахтних вод відзначається підвищена мінераліза-
ція (до 2–3 г/дм3, а в деяких місцях у десятки разів
вище). Аналіз розподілу шахтної води, що скида-
ється в поверхневі водоприймачі, за вмістом зваже-
них речовин показує, що найбільш забруднену воду
приймають річки Кальміус, Сіверський Донець та
Міус. У цілому по галузі об’єм забрудненої та не-
достатньо очищеної води становить близько 74%,
об’єм нормативно чистої (відкачуваної зі свердло-
вин) в загальному обігу – 3%, нормативно-очище-
ної на очисних спорудах – близько 6%.
Вугільні підприємства щорічно скидають у
поверхневі водоприймачі близько 12 тис. т зва-
женої речовини, у поверхневі водні об’єкти –
1 000 тис. т мінеральних солей, солей заліза, на-
фтопродуктів тощо.
ВИСНОВКИ
Виробнича діяльність підприємств вугільної
промисловості негативно впливає на довкілля
шахтарських регіонів та поширюється на суміж-
ні з ними території і призводить до порушення
природно екологічного балансу. Найголовнішим
чинником шкідливого техногенного впливу на до-
вкілля є вплив на здоров’я людини.
З метою попередження наслідків впливу голо-
вних факторів забруднення необхідно запровадити
на рівні регіонів країни комплекс наукових та інже-
нерних заходів, який дозволить стабілізувати еко-
логічну ситуацію територій Донецької, Луганської
областей та Львівсько-Волинського басейну.
63
Оцінка впливу підприємств вугільної промисловості на довкілля
ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2019, issue 1(56)
Розв’язання екологічних проблем у вугільній
промисловості необхідно проводити у чотирьох
основних напрямах:
– екологізація основних і допоміжних техноло-
гічних процесів вугільного виробництва; створен-
ня техніки і обладнання, що відповідає сучасним
екологічним вимогам;
– охорона водних ресурсів і комплексне очи-
щення стічних і шахтних вод; розвиток систем
водопостачання вугільних підприємств і при
шахтних селищ питною водою, будівництво
нових або реконструкція діючих водоочисних
споруд;
– охорона атмосферного повітря; нормативне
очищення промислових викидів з організованих
джерел; ліквідація дрібних і неорганізованих дже-
рел викидів забруднюючих речовин, а також під-
вищеної екологічної небезпеки;
– охорона земельних ресурсів і надр; викорис-
тання, переробка або утилізація відходів вугільно-
го виробництва.
1. Cургай М.С., Куліш В.А., Кузін Ю.С. Вугільна про-
мисловість та навколишнє природне середовище –
основні аспекти взаємовідношень. Уголь Украины.
2008. № 11. С. 35—41.
2. Чепіга Є.В. Можаровська А.А. Використання вод-
них ресурсів підприємствами вугільної галузі
України. Уголь Украины. 2013. № 12. С. 50—52.
3. Радченко В.В., Куліш В.А., Чепіга Є.В., Сторожчук
Є.Є. Стан породних відвалів вітчизняних вугільних
шахт. Уголь Украины. 2013. № 12. С. 44—49.
4. Куліш В.А., Вовк В.Т., Чепіга Є.В. Особливості
формування еколого-гідрологічного стану терито-
рій ліквідованих шахт і розрізів. Уголь Украины.
2010. № 7. С. 42—43.
5. Про охорону навколишнього природного серед-
овища: Закон України № 1268-XII від 26.06.91.
Відомості Верховної Ради України. 1991. № 41.
С. 546.
6. Про охорону атмосферного повітря: Закон України.
Відомості Верховної Ради України. 1992. № 50.
С. 678.
7. Про відходи: Закон України. Відомості Верховної
Ради України. 1998. № 36-37. С. 242.
8. Водний кодекс України. Відомості Верховної Ради
України. 1995. № 24. С. 189.
9. Земельний кодекс України. Редакція від 12.10.2018.
Відомості Верховної Ради України. 2002. № 3-4.
С. 27.
10. Кодекс України про надра. Відомості Верховної
Ради України. 1994. № 36. С. 340.
11. Про затвердження переліку видів діяльнос-
ті та об’єктів, що становлять підвищену еколо-
гічну небезпеку: Постанова Кабінету Міністрів
України. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/
show/808-2013-п.
12. Про Концепцію поліпшення екологічного ста-
новища гірничодобувних регіонів України:
Постанова Кабінету Міністрів України від 31 серп-
ня 1999 р. № 1606. URL: http://zakon.rada.gov.ua/
laws/show/1606-99-п.
13. Про заходи щодо розвʼязання еколого-гідрогеоло-
гічних проблем, які виникають унаслідок закрит-
тя гірничодобувних підприємств, шахт і розрізів:
Постанова Кабінету Міністрів України. URL: http://
zakon.rada.gov.ua/laws/show/31-99-п.
14. Про вдосконалення структури екологічної служ-
би Міністерства вугільної промисловості України:
Наказ Міністерства вугільної промисловості
України від 08.02.2006 № 88. URL: http://zakon.rada.
gov.ua/rada/show/v0088644-06/sp:max10.
15. Про заходи щодо підвищення рівня екологіч-
ної безпеки у вугільнодобувних регіонах: Наказ
Міністерства вугільної промисловості України від
22.05.2006 № 296. URL: http://ukraine.uapravo.net/
data/base08/ukr08886.htm.
16. Про заходи з екологічної безпеки на пород-
них відвалах: Розпорядження Міністерства ву-
гільної промисловості України від 28.03.2006
№ 14-р. URL: https://pro.zakon-i-normativ.info/index.
php/component/lica/?href=0&view=text&base=1&id=
291311&menu=412228.
17. Гранично допустимі концентрації (ГДК) та орі-
єнтовні безпечні рівні діяння (ОБРД) забруд-
нюючих речовин в атмосферному повітрі на-
селених місць. URL: https://www.google.com.ua/
search?q=гранично+допустима+концентрація
+шкідливих+речовин+у+повітрі&sa=X&ved=
0ahUKEwjVxa-yw87eAhWJFywKHeUoBq.
18. Гранично допустимі концентрації (ГДК) та орієн-
товні допустимі рівні (ОДР) шкідливих речовин у
воді водних обʼєктів господарсько-питного та куль-
турно-побутового використання. URL: http://zakon.
rada.gov.ua/laws/show/v6025400-91.
19. Гранично допустимі концентрації хімічних речовин
у ґрунті (ГДК). URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/
show/v2264400-80.
20. ДК 005-96. Класифікатор відходів. URL: http://plast.
vn.ua/DK005-96.html.
21. Ukraine’s Greenhouse Gas Inventory 1990–2016. К.:
Ministry of Ecology and Natural Resources of Ukraine,
2018. 519 с.
22. Драчук Е.З., Амоша О.І., Кабанов А.І. та ін.
Оцінка заходів щодо зменшення негативного
впливу на довкілля у вугільній промисловості.
Экотехнологии и ресурсосбережение: сб. тр. науч.-
техн. конф. «Енергетична безпека Європи ХХІ
ст. Євразійські енергетичні коридори». К., 2005.
С. 77—80.
23. Сургай Н.С., Вовк Г.Т. Экологическое поло-
жение в угольных регионах и пути решения
природоохранных проблем: доклад на семинаре
«Экологическая безопасность объектов ТЭК». 2003.
24. Вовк В.Т., Чепига Е.В. Экология шахтерских
регионов Украины. Уголь Украины. 2015. № 6.
С. 23—30.
Надійшла до редколегії: 25.01.2019
|
| id | systemreorg-article-707 |
| institution | System Research in Energy |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-19T01:20:35Z |
| publishDate | 2019 |
| publisher | General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | systemreorg/df/06d532c9521eac570ee20a82a5ad36df.pdf |
| spelling | systemreorg-article-7072026-07-18T12:57:45Z Assessment of the influence of coal industry on the environment Оцінка впливу підприємств вугільної промисловості на довкілля Novytskyi I.Yu. Perov M.O. Makortetskiy M.M. environment, coal industry, contamination, analysis, technogenic load. довкілля, вугільна промисловість, забруднення, аналіз, техногенне навантаження. Coal is at present and will remain in future the main type of energy resources for thermal and electric generation in Ukraine. This is caused by its reserves, which probably will be sufficient for several centuries, the shortage of natural gas, and insignificant part of renewable energy sources in the country energy balance. In addition, so far the product of coal processing – coke is the indispensable raw material for ferrous metallurgy.At the same time, the coal industry is a powerful source of harmful action on the environment. This influence extends to all its spheres: atmosphere (including the ozone layer), hydrosphere (water basins and underground water), lithosphere, and earth's surface.Ukraine’s commitments in the context of deepening integration processes with West-European countries, including environmental protection in spite of enhancing the role of coal as the main energy carrier for domestic power engineering, will inevitably be accompanied by the introduction of more stringent ecological requirements for the operation of enterprises that mine, process, and consume coal. Therefore, investigations of the influence of activities of coal-industry enterprises on the environment with the aim of ensuring the ecological safety of Ukraine are relevant.The present article is devoted to the assessment of influence of the main contaminants formed in the course of activity of the coal-industry enterprises. We analyze the sources of contamination according to different classification groups and give their quantitative characteristics.Emphasis is placed on the necessity to introduce at the regional level a set of scientific and engineering measures that will stabilize the ecological situation in the territories of Donetsk, Luhansk, and Dnipropetrovsk regions as well as the Lviv-Volyn basin. Вугілля на даний момент є і надалі буде залишатися в Україні основним видом енергоресурсів для теплової та електричної генерації. Це обумовлено його запасами, яких повинно вистачити на декілька століть, дефіцитом природного газу, незначною часткою відновлюваних джерел енергії в енергобалансі країни. Також поки що незамінною сировиною для чорної металургії є продукт переробки вугілля – кокс.Разом з тим вугільна промисловість є потужним джерелом шкідливого впливу на довкілля. Цей вплив поширюється на всі його сфери – атмосферу (включаючи озоновий шар), гідросферу (водойми, грунтові та підземні води), літосферу, земну поверхню.Взяті Україною зобов’язання в контексті поглиблення інтеграційних процесів з країнами Західної Європи у т.ч. охороні довкілля при посиленні ролі вугілля як головного енергоносія для вітчизняної енергетики, неминуче супроводжуватиметься запровадженням більш жорстких екологічних вимог до функціонування підприємств, що видобувають, переробляють та споживають вугілля. Тому актуальними є дослідження впливу діяльності підприємств вугільної галузі на довкілля з метою забезпечення екологічної безпеки держави.Стаття присвячена визначенню та оцінці впливу основних забруднювачів, що утворюються в процесі діяльності підприємств вугільної промисловості. В статті проаналізовано джерела забруднення за різними класифікаційними групами, надані їх кількісні характеристики.Зроблено акцент на необхідність запровадити на рівні регіонів країни комплексу наукових та інженерних заходів, який дозволить стабілізувати екологічну ситуацію територій Донецької, Луганської, Дніпропетровської областей та Львівсько-Волинського басейну. General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2019-03-29 Article Article application/pdf https://systemre.org/index.php/journal/article/view/707 10.15407/pge2019.01.059 System Research in Energy; No. 1 (56) (2019): The Problems of General Energy; 59-63 Системні дослідження в енергетиці; № 1 (56) (2019): Проблеми загальної енергетики; 59-63 2786-7102 2786-7633 uk https://systemre.org/index.php/journal/article/view/707/611 Copyright (c) 2019 Novytskyi I.Yu., Perov M.O., Makortetskiy M.M. https://creativecommons.org/publicdomain/zero/1.0 |
| spellingShingle | environment coal industry contamination analysis technogenic load. Novytskyi I.Yu. Perov M.O. Makortetskiy M.M. Assessment of the influence of coal industry on the environment |
| title | Assessment of the influence of coal industry on the environment |
| title_alt | Оцінка впливу підприємств вугільної промисловості на довкілля |
| title_full | Assessment of the influence of coal industry on the environment |
| title_fullStr | Assessment of the influence of coal industry on the environment |
| title_full_unstemmed | Assessment of the influence of coal industry on the environment |
| title_short | Assessment of the influence of coal industry on the environment |
| title_sort | assessment of the influence of coal industry on the environment |
| topic | environment coal industry contamination analysis technogenic load. |
| topic_facet | environment coal industry contamination analysis technogenic load. довкілля вугільна промисловість забруднення аналіз техногенне навантаження. |
| url | https://systemre.org/index.php/journal/article/view/707 |
| work_keys_str_mv | AT novytskyiiyu assessmentoftheinfluenceofcoalindustryontheenvironment AT perovmo assessmentoftheinfluenceofcoalindustryontheenvironment AT makortetskiymm assessmentoftheinfluenceofcoalindustryontheenvironment AT novytskyiiyu ocínkavplivupídpriêmstvvugílʹnoípromislovostínadovkíllâ AT perovmo ocínkavplivupídpriêmstvvugílʹnoípromislovostínadovkíllâ AT makortetskiymm ocínkavplivupídpriêmstvvugílʹnoípromislovostínadovkíllâ |