Prospects of implementing the internal system of quota trade for greenhouse gas emission in Ukraine
This article is devoted to the analysis of one of efficient measures for the reduction of greenhouse gas emissions in the world and prospects of its implementation in Ukraine in order to fulfill its obligations under the Paris Agreement, namely, the market mechanism, i.e., system of quota trade for...
Збережено в:
| Дата: | 2019 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine
2019
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://systemre.org/index.php/journal/article/view/718 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | System Research in Energy |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
System Research in Energy| _version_ | 1871104225596932096 |
|---|---|
| author | Parasyuk M.V. Lebid M.V. |
| author_facet | Parasyuk M.V. Lebid M.V. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Parasyuk M.V.",
"institution": null
},
{
"author": "Lebid M.V.",
"institution": null
}
] |
| author_sort | Parasyuk M.V. |
| baseUrl_str | https://systemre.org/index.php/journal/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-18T12:57:45Z |
| description | This article is devoted to the analysis of one of efficient measures for the reduction of greenhouse gas emissions in the world and prospects of its implementation in Ukraine in order to fulfill its obligations under the Paris Agreement, namely, the market mechanism, i.e., system of quota trade for greenhouse gas emissions. At present, about 40 countries and more than 20 cities, states, and regions, whose fraction in the global greenhouse gas emissions is equal to one-fourth, determine the price of quota for greenhouse gas emissions as the main tool for reducing greenhouse gas emissions and/or ensuring their moderate growth. More and more such jurisdictions introduce the fee for greenhouse gas emissions through the development and implementation the systems of quota trade for greenhouse gas emissions.At the same time, as the world assesses consequences of the Paris Climate Agreement, attention is transferred from the determination of measures for reducing greenhouse gas emissions (in the form of nationally-defined contributions) to important issues of the ways to achieve these reductions and reporting on them in the framework of future mechanisms for the international accounting of the reduction of greenhouse gas emissions.This article outlines the most important steps in establishing the structure of system of quota trade for greenhouse gas emissions in Ukraine. At the same time, the authors lean on conceptual analysis and some of the most practical lessons learned earlier as a result of the introduction of emission trading systems around the world, including the European Union, several provinces and cities in China, California, Quebec, north-eastern states of the USA, Alberta, New Zealand, Kazakhstan, Republic of Korea, Tokyo, and Saitama.The decarbonization of Ukrainian economy is an important component of the state policy of ensuring sustainable development, in particular, in the context of global goals of sustainable development for the long-term outlook. Key measures and politics aimed at preventing climate change include energy saving, energy efficiency, renewable energy, carbon tax, systems of quota trade for emissions, etc. |
| doi_str_mv | 10.15407/pge2019.02.053 |
| first_indexed | 2026-03-24T02:02:44Z |
| format | Article |
| fulltext |
53
Перспективи впровадження внутрішньої системи торгівлі квотами на викиди парникових газів в Україні
ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2019, issue 2(57)
Паризька угода (ПУ) [1], яку Україна ратифі-
кувала у вересні 2016 р., ставить кілька головних
викликів для всіх країн, щоб досягти мети «утри-
мання приросту глобальної середньої темпера-
тури значно нижче 2 °С від доіндустріального
рівня і докладання зусиль з метою обмеження
зростання температури не більше ніж на 1,5 °С,
визнаючи, що це значно скоротить ризики і не-
гативні впливи зміни клімату». Тобто, мета
ПУ – не тільки утримання температури, а рішен-
ня трьох завдань1, причому «температурних»
цілей дві – у вигляді «2 оС» і у вигляді балан-
су викидів і поглинання парникових газів (ПГ)2.
Тобто ціль ПУ – завершення ери споживання ви-
копного палива, розвиток низьковуглецевих тех-
нологій та адаптація країн до «несприятливих
впливів зміни клімату та сприяння опірності до
зміни клімату і розвитку при низькому рівні ви-
кидів ПГ у спосіб, який не ставить під загрозу
виробництво продовольства».
Заходи з декарбонізації енергетики України
передбачені низкою програмних документів,
зокрема, документами стратегічного рівня:
1. Енергетичною стратегією України на пе-
ріод до 2035 р. «Безпека, енергоефективність,
конкурентоспроможність».
2. Стратегією низьковуглецевого розвитку
України до 2050 р. (схвалена урядом 18 липня
2018 р.).
3. Стратегією національної безпеки України
(ВР України, Закон «Про національну безпеку
України» від 21.06.2018 N 2469-VIII).
ЕКОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ЕНЕРГЕТИКИ
ТА ЗАХИСТ ДОВКІЛЛЯ
ISSN 2522-4344 (Online), ISSN 1562-8965 (Print). The problems of general energy, 2019, 2(57): 53–59
doi: https://doi.org/10.15407/pge2019.02.053
УДК 504:620.9 Н.В. ПАРАСЮК, канд. техн. наук, М.В. ЛЕБІДЬ
Інститут загальної енергетики НАН України вул. Антоновича, 172, м. Київ, 03150, Україна
ПЕРСПЕКТИВИ ВПРОВАДЖЕННЯ ВНУТРІШНЬОЇ СИСТЕМИ ТОРГІВЛІ КВОТАМИ
НА ВИКИДИ ПАРНИКОВИХ ГАЗІВ В УКРАЇНІ
Стаття присвячена аналізу одного з ефективних заходів зі скорочення викидів
парникових газів у світі та перспектив його впровадження в Україні для виконан-
ня Україною зобов’язань за Паризькою угодою, а саме ринкового механізму –
системи торгівлі квотами на викиди парникових газів. Перехід економіки України
на шлях низьковуглецевого зростання є важливою складовою політики держави
із забезпечення сталого розвитку, зокрема у контексті глобальних цілей сталого
розвитку на довгострокову перспективу. Основні заходи та політики, спрямовані
на запобігання зміні клімату, включають енергозбереження, енергоефективність,
відновлювану енергетику, податок на викиди вуглецю, системи торгівлі квотами
на викиди та інші.
К л ю ч о в і с л о в а: парникові гази, торгівля, сектор, дохід, енергетика, угода.
© Н.В. ПАРАСЮК, М.В. ЛЕБІДЬ, 2019
1 ПС РКИК ООН (Статья 2) «направлено на укрепление глобального реагирования на угрозу изменения климата в контексте устойчивого
развития и усилий по искоренению нищеты, в том числе посредством…»:
a) «удержание прироста глобальной средней температуры намного ниже 2 °С сверх доиндустриальных уровней и приложения усилий в
целях ограничения роста температуры до 1,5 °С, признавая, что это значительно сократит риски и воздействия изменения климата»;
b) «повышение способности адаптироваться к неблагоприятным воздействиям изменения климата и содействие сопротивляемости к из-
менению климата и развитию при низком уровне выбросов парниковых газов таким образом, который не ставит под угрозу производство
продовольствия»;
c) «приведение финансовых потоков в соответствие с траекторией в направлении развития, характеризующегося низким уровнем выбросов
и сопротивляемостью к изменению климата».
2 ПС (статья 4): «достижение сбалансированности между антропогенными выбросами из источников и абсорбцией поглотителями
парниковых газов во второй половине этого века» (упрощенно говоря, выбросы мировой экономики должны будут не превышать поглоще-
ние СО2 управляемыми лесами).
54
Н.В. ПАРАСЮК, М.В. ЛЕБІДЬ
ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2019, issue 2(57)
Енергетичною стратегією України на пе-
ріод до 2035 р. [2] передбачається стале роз-
ширення використання всіх видів відновлю-
ваних джерел енергії (ВДЕ). Відповідно до
цих прогнозів первинне постачання енергії,
виробленої з вугілля та нафти, має суттєво
знизитися, а виробництво енергії з віднов-
люваних джерел – зрости випереджальними
темпами при майже незмінній частці енергії,
виробленої на ГЕС та АЕС. Таким чином, як
з точки зору реалізації завдань щодо запо-
бігання зміні клімату, так і з точки зору за-
безпечення сталого розвитку країни найбіль-
шого впливу на державну політику набуває
декарбонізація енергетики. У свою чергу,
це вимагає формування відповідного балан-
су енергогенеруючих потужностей: ядерна
енергетика, гідроенергетика, сонячна та ві-
трова енергетика, отримання енергії з біо-
маси, інші ВДЕ з найменшим рівнем викидів
парникових газів.
Важливу роль у декарбонізації енергети-
ки України відводиться ядерній енергетиці,
гідроенергетиці та відновлювальним джере-
лам з найменшим рівнем викидів парникових
газів. При цьому ядерна енергетика має до-
помогти Україні досягати поставлених клі-
матичних цілей.
Скорочення викидів ПГ також можливе за
допомогою введення системи торгівлі квотами
на викиди парникових газів, а також із запрова-
дженням інших стимулюючих механізмів. Не
обійдеться й без часткового виведення з екс-
плуатації теплових електростанцій, тому, що є
багато вугільних неефективних блоків.
Загалом обмеження викидів СО2 відносно
рівня 1990 р. має скласти до 60% до 2020 р.,
2025 і 2030 р. та 50% до 2035 р., згідно
Енергетичної стратегії України на період до
2035 р. [2].
Зниження викидів в СО2екв з розрахунку на
кінцеве споживання палива повинно скласти
більше 5% до 2020 р. від рівня 2010 р., й збіль-
шуватися ще мінімум на 5% кожні 5 років, до-
сягнувши скорочення понад 20% до 2035 р.
Основними заходами зі зниження викидів у
електроенергетиці є:
− перехід на альтернативні вугіллю види па-
лива;
− модернізація тепломереж та ЛЕП;
− розвиток відновлювальної енергетики;
− використання обладнання для уловлюван-
ня, зберігання та використання вуглецю;
− атомна енергетика;
− енергоефективність.
В енергетичному секторі ЄС [3] заходи зі
зниження викидів ПГ зосереджуються на ви-
робництві тепла та електроенергії, електроме-
режах, розподільних мережах та постачанні.
У виробництві тепла та електроенергії пе-
редбачається чотири ключові стратегії:
− збільшення поширення відновлюваних
джерел енергії;
− розширення використання комбінованого
виробництва тепла та електроенергії;
− перехід на низьковуглецеве паливо;
− підвищення енергоефективності.
Одним з основних інструментів для досяг-
нення значного скорочення викидів в енерге-
тичному секторі ЄС є схема торгівлі викидами
(СТВ). Для дрібних установок СТВ має поєд-
нуватися з наступними інструментами:
− чіткою стратегією підтримки ефективної
роботи ТЕЦ, особливо дрібних когенераційних
установок, фіксованими тарифами на електро-
енергію, нормативними актами на мікро-коге-
нерацію, субсидіями, а також чіткими прави-
лами щодо умов для придбання електроенергії
з когенераційної енергетики мережевими ком-
паніями;
− чітка підтримка збільшення частки ринку
відновлюваних джерел енергії, зокрема у ви-
робництві електричної та теплової енергії.
Крім того, держави-члени ЄС повинні за-
безпечити здійснення тендерів на нові по-
тужності, відповідно до статті 7 (1) Директи-
ви 2003/54/ЄС Європейського Парламенту та
Ради Європейського Союзу стосовно спільних
правил для внутрішнього ринку електроенер-
гії [4], згідно яких мають бути обрані найменш
витратні ресурси.
Відповідно до нової Рамкової угоди щодо
клімату та енергії 2030 [3], яку європейський
парламент схвалив у 2014 р., було встановлено
наступні цілі до 2030:
− скорочення викидів ПГ на 40% порівняно
з рівнем 1990 р.;
− частка споживання відновлювальної енер-
гії повинна складати, як мінімум, 27%;
− цілі з підвищення енергоефективності на
рівні ЄС щонайменше 27% (порівнянно з про-
гнозами), які мають бути переглянутими до
2020 р. (з урахуванням рівня ЄС 30%).
Для досягнення таких цілей Європейська
комісія пропонує наступні політики:
− реформування СТВ ЄС;
− нові показники конкурентоспроможності
та безпеки європейської енергетичної системи,
такі як різниця в цінах з основними торговель-
ними партнерами, диверсифікація постачання
та пропускна здатність між країнами ЄС;
− перші ідеї щодо нової системи управлін-
ня на основі національних планів конкуренто-
спроможної, безпечної та стабільної енерге-
55
Перспективи впровадження внутрішньої системи торгівлі квотами на викиди парникових газів в Україні
ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2019, issue 2(57)
тики. Ці плани будуть відповідати загальному
підходу ЄС. Вони забезпечать більшу впевне-
ність інвесторів, більшу прозорість, посилену
послідовність політики та покращення коорди-
нації в ЄС.
Після ратифікації Паризької угоди, політики
в сфері боротьби зі зміною клімату по всьому
світу розглядають можливість прийняття вну-
трішньополітичних заходів для досягнення
національно визначених внесків (NDC). Суть
угоди полягає в тому, що країни самі визна-
чають свій внесок в міжнародну кліматичну
політику. Таким чином, ПУ зобов’язує країни
діяти і з часом підвищувати рівень своїх амбі-
цій. Державним установам та урядам на всіх
рівнях необхідні інструменти для досягнення
реального і перевіреного скорочення викидів
ПГ в рамках їх національного контексту. Од-
ним з адаптованих і економічних інструментів
є система торгівлі квотами на викиди ПГ. При-
вабливість такої системи очевидна: варто лише
встановити верхню межу допустимих викидів,
і закони ринкової економіки виявлять самі еко-
номічні способи скорочення викидів. І дійсно,
після більш ніж десяти років практичного до-
свіду і впровадження 21 різних СТВ по всьому
світу на сьогоднішній день СТВ перетворилася
з теоретичної концепції в практичний ринко-
вий інструмент. У цьому процесі був накопи-
чений значний обсяг знань, який в свою чергу
направляє розвиток і реформування СТВ.
Згідно з щорічним звітом міжнародного
партнерства з вуглецевих дій [5], міжнародні
ринкові механізми можуть допомогти країнам
у досягненні їх NDC. Стаття 6 ПУ надає краї-
нам можливість добровільно співпрацювати в
рамках своїх внесків. Наприклад, країни, що
впровадили СТВ, можуть пов’язувати свої сис-
теми, враховуючи таким чином передані кво-
ти для досягнення своїх цільових показників.
Механізм, що сприяє скороченню викидів ПГ
і підтримує сталий розвиток, відкриває новий
шлях для співпраці. Проте, такі дії будуть мож-
ливі, тільки якщо політика країн в сфері змі-
ни клімату та цільові показники національних
внесків прозорі і піддаються кількісному ви-
мірюванню. Принципово важливо, що статус
проектів за таким механізмом знижує їх ризи-
ки і підвищує інвестиційну привабливість.
Для запуску механізму ринкового співробіт-
ництва перед країнами стоять три основні за-
вдання:
1. Стаття 6.2 – розробка Керівних принци-
пів щодо спільних підходів. Ці підходи можуть
включати випуск і передачу між країнами оди-
ниць скорочення викидів, які отримали назву
Internationally Transferred Mitigation Outcomes
(ITMO, «одиниці запобігання»). В принципі,
це можливе продовження торгівлі квотами за
статтею 17 Кіотського протоколу, але охоплює
всі країни, а не тільки розвинені.
2. Стаття 6.4 – розробка правил, умови та
процедури для механізму ринкового співробіт-
ництва (rules, modalities and procedures, RMP).
Певною мірою це продовження статей 6 та 12
Кіотського протоколу, але з великою кількістю
особливостей. Проекти зі скорочення викидів
будуть розглядатися, перш за все, як інстру-
мент просування свого бізнесу і технологій, а
також спосіб залучення інвестицій.
3. Стаття 6.8 (Non-market approaches,
NMA) – програма роботи для неринкових під-
ходів, наприклад, податки, платежі, сертифіка-
ція, маркування, спільні стандарти та правила
двох і більше країн, питання інформування
та освіти тощо. У зв’язку з цим для статті 6.8
особливо важливою є участь регіональних
суб’єктів і різних організацій.
Окрім вже діючих СТВ, ряд інших країн,
в тому числі Мексика, Бразилія, Туреччина,
Україна також розглядають потенціал СТВ в
рамках власних стратегій боротьби зі зміною
клімату. СТВ у світі регулюють понад 7 млрд. т
викидів ПГ (рис. 1). СТВ будуть діяти в краї-
нах, які виробляють майже половину світового
ВВП і понад 15% світових викидів ПГ.
Європейська система торгівлі квотами на
викиди (ЄС СТВ) є головним інструментом Єв-
ропейського союзу щодо скорочення викидів
ПГ промисловим і енергетичним секторами, а
також авіацією. Однак ЄС СТВ піддається кри-
тиці зі сторони екологів, не урядових організа-
цій як недостатньо амбіційна і багата лазівка-
ми – щоб система була хоч якось запущена, її
розробникам довелося піти на поступки силь-
ному енергетичному і промисловому лобі. Ці
поступки включають компенсації, а не амбітні
цілі, і недостатню узгодженість з економіч-
ними спадами. Тим не менш, СТВ є головним
інструментом кліматичної політики Європей-
сткого Союзу (ЄС), яка охоплює біля половини
всіх викидів ЄС.
Основна мета – обмеження викидів ПГ від
різних секторів. Щорічно обсяг дозволених ви-
кидів зменшується, що змушує компанії ско-
рочувати викиди шляхом інвестування в за-
ходи енергоефективності або покупки у інших
компаній надлишків дозволів. Таким чином,
ця система створює ціну на вуглець. Прихиль-
ники СТВ посилаються на те, що найменш ви-
тратний варіант завжди кращий. Наприклад,
для теплогенеруючої компанії може бути де-
шевше закрити застарілу вугільну станцію і
замінити її установками на природному газі чи
56
Н.В. ПАРАСЮК, М.В. ЛЕБІДЬ
ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2019, issue 2(57)
відновлюваних джерелах. В результаті, викиди
компанії виявляються нижче дозволених, так
що вона може продати невикористані дозволи
(квоти) на викиди ПГ іншій компанії, яка екс-
плуатує відносно нову вугільну станцію, але
змушена докуповувати квоти на викиди.
ЄС СТВ була запущена в тестовому режимі
в 2005 р., і вже в 2009–2010 рр. система зазнала
всебічного перегляду. Ціна на вуглець залиши-
лася низькою, не створюючи, таким чином, до-
статнього стимулу для переходу від вугілля до
більш низьковуглецевої палива. Ряд наявних
вад не дозволяє системі стати більш успіш-
ною. Величезна кількість квот було роздано
безкоштовно. Таким чином результатом стало
підвищення цін на енергію, так компанії ста-
ли стягувати зі споживачів вартість дозволів,
які вони отримали безкоштовно. Починаючи з
2013 р. дозволи вже не роздаються безкоштов-
но, а виставляються на аукціон.
Економічний спад після 2008 р. та інші,
частково невідомі фактори, призвели до того,
що в обігу перебуває дуже велика кількість до-
зволів на викиди. В ЄС вже досягли своєї мети
на 2020 р. на європейській торговій платформі,
що відображає нездатність платформи реагува-
ти на успіх впровадження відновлюваних дже-
рел енергії і економічний спад в Європі. У ре-
зультаті, ціни на викиди навряд чи піднімуться
з 7 євро за тонну до 30–50 євро, як передбача-
лося в 2005 р. У 2014 р. в ЄС було здійснено
«евакуацію» дозволів: продаж 900 мільйонів
вуглецевих квот була відкладена на період з
2019 до 2020 рр., щоб стабілізувати поточні
ціни на вуглецеві квоти. Починаючи з 2019 р. у
разі перевищення емісійних квот (резерв стій-
Рисунок 1. Впровадження ринкових інструментів регулювання викидів парникових газів у світі [6]
57
Перспективи впровадження внутрішньої системи торгівлі квотами на викиди парникових газів в Україні
ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2019, issue 2(57)
кості ринку) кількість продаваних з аукціону
квот буде знижено [5]. Всі ці фактори, недоліки
та уроки повинні бути обов’язково враховані
при впровадженні української СТВ.
Доходи від продажів квот на викиди через
аукціони використовуються урядами країн і
регіонів у різних цілях, залежності від їх стра-
тегічних пріоритетів. Зокрема, за допомогою
СТВ були профінансовані додаткові програми
по боротьбі зі зміною клімату, з розвитку від-
новлюваних джерел енергії і надання підтрим-
ки малозабезпеченим групам населення. Сума
доходу залежить від розмірів регіону, кількості
проданих з аукціону дозволів і цін на вуглець.
До кінця 2016 р. дохід від торгівлі квотами в
усьому світі склав близько 30 млрд доларів
США. Сумарний дохід від аукціону у період
2012–2016 рр. ЄС СТВ склав 19,6 млрд доларів
США.
В Україні, як і в інших країнах отриманий
дохід може бути використано на:
1. Фінансування кліматичних політик та
заходів – уряд може інвестувати гроші в за-
ходи по адаптації до зміни клімату, відновлю-
вані джерела енергії або інші низьковуглеце-
ві технології, енергоефективність, «чистий»
транспорт, утилізацію відходів та лісове гос-
подарство.
2. Доходи до державного бюджету – уряд
може використовувати дохід від СТВ, щоб зни-
зити податки, фінансувати інші пріоритетні за-
ходи або скоротити дефіцит бюджету.
Збільшення надходжень до державного
бюджету є центральним питанням будь-якої
успішної СТВ чи іншого механізму, такого як
вуглецевий податок, і перед Україною поста-
ють важливі питання щодо використання отри-
маних надходжень:
– Уряд може використовувати надходження
для компенсації, наприклад, підвищення тари-
фів, найбільш вразливим групам.
– Замість або на додаток до такої компенса-
ції, уряд може використовувати надходження
для досягнення інших цілей державної політи-
ки, для досягнення яких не достатньо інстру-
ментів вуглецевого ціноутворення.
Відповідно до досліджень в рамках проекту
Світового банку «Партнерство задля ринкової
готовності» [7] було напрацьовано ряд рекомен-
дацій для України щодо майбутнього викорис-
тання вуглецевих надходжень. Зокрема, перед
посадовцями стає широкий вибір варіантів ви-
користання вуглецевих надходжень, серед яких
витрати на зменшення ризику відтоку виробни-
цтва, підвищення ефективності промисловості
та відшкодування домогосподарствам витрат,
пов’язаних з вуглецевим ціноутворенням.
Цільова видача безкоштовних квот в рам-
ках СТВ (наприклад, розподіл квот на осно-
ві обсягу виробництва) може знизити ризики
скорочення та відтоку виробництва, і здобути
підтримку галузевих суб’єктів господарюван-
ня. Видачу безкоштовних квот слід буде вико-
ристовувати вибірково і тимчасово в секторах,
що мають зазначені ризики, щоб запобігти пе-
ренасиченню ринку квот та надприбуткам дея-
ких підприємств, а також зберегти стимули до
скорочення викидів ПГ.
Дохід, отриманий від встановлення ціни на
викиди ПГ, може бути використано для підви-
щення ефективності промисловості, що є осо-
бливо важливим за високої вартості капіталу в
Україні, наприклад, у формі субсидій на пере-
обладнання або енергоефективне устаткування.
Відшкодування домогосподарствам може
послабити або усунути негативний вплив від
встановлення ціни на викиди ПГ на дохід до-
могосподарств (наприклад, вища ціна опален-
ня й електроенергії, або загальне підвищення
цін на товари); платники податків можуть одер-
жати податкові пільги; отримувачі соціальних
виплат, як-от незайняте населення або пенсіо-
нери, можуть отримати підвищені виплати.
Відшкодування повинне враховувати наявні
субсидії для домогосподарств і має спрямову-
ватися лише на компенсацію додаткових на-
слідків від запровадження ціни на викиди СО2;
вищий рівень відшкодування може мати зво-
ротний ефект, оскільки домогосподарства мо-
жуть отримати більший дохід і витратити його
частину на споживання викопного палива.
Дизайн СТВ може значно відрізнятися. Хоча
більшість існуючих систем у світі охоплюють
промисловий і енергетичний сектори, СТВ мо-
жуть також бути розроблені і для скорочення
викидів багатьох інших секторів економіки.
Ціни в різних системах також відрізняються,
становлячи від 2 до понад 15 доларів США за
одиницю викидів. Це відбувається внаслідок
різних витрат, ринкових умов і структурних
особливостей кожної системи. Енергетичні та
промислові сектори України також повинні
бути охоплені майбутньою СТВ і, в першу чер-
гу, тому, що є найбільшими джерелами викидів
в країні згідно до Національного кадастру ви-
кидів ПГ [8].
Є два міжнародних документа, відповідно
до яких Україна повинна створити та впровади-
ти національну СТВ, – це Угода про асоціацію
між Україною та ЄС: Директива 2003/87/ЄС
про встановлення схеми торгівлі квотами на
викиди парникових газів в рамках ЄС, та Па-
ризька угода: розроблення та імплементація
стратегії низьковуглецевого розвитку, запрова-
58
Н.В. ПАРАСЮК, М.В. ЛЕБІДЬ
ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2019, issue 2(57)
дження ринкових та неринкових інструментів
скорочення викидів парникових газів.
На національному рівні також було ухвале-
но ряд документів, в яких створення внутріш-
ньої СТВ визначено як один з заходів зі запо-
бігання зміни клімату. У 2017 р. український
уряд ухвалив Концепцію реалізації державної
політики у сфері зміни клімату на період до
2030 р. та національний план заходів на її ви-
конання. Це перший документ на державному
рівні, який ставить за мету обмежити кількість
викидів СО2. Метою створення цієї системи є
скорочення викидів ПГ, а також стимулювання
модернізації економіки.
Міністерство екології та природних ресур-
сів України є відповідальним за створення та
впровадження СТВ. На шляху до якнайшвид-
шого запуску СТВ підготовчі роботи зосеред-
жені на чотирьох ключових елементах:
1. Створення правової основи для націо-
нальної СТВ.
Пакет національного законодавства у сфері
моніторингу, звітності та верифікації (МЗВ)
викидів ПГ розроблено на принципах макси-
мального наближення до законодавства ЄС з
урахуванням особливостей структури та ста-
ну національної економіки та законодавства
[9]. Пакет має багаторівневу структуру норма-
тивних актів, це в першу чергу Закон України
«Про засади організації та здійснення моніто-
рингу, звітності та верифікації викидів ПГ»,
який пройшов перше читання у Верховній Раді
України у березні 2019 р., три постанови КМУ
«Про затвердження порядку здійснення моні-
торингу та звітності викидів ПГ», «Про затвер-
дження порядку здійснення верифікації звітів
про викиди ПГ та постанова щодо включення
установок до МЗВ (види діяльності, ПГ, крите-
ріїв включення до об’єктів регулювання МЗВ/
СТВ). Закон про створення та запровадження
національної СТВ повинен бути розроблено на
основі Директиви 2003/87/ЄС про встановлен-
ня схеми торгівлі квотами на викиди парнико-
вих газів в рамках ЄС.
2. Збір надійних і точних даних на рівні
підприємств/установок.
Необхідною передумовою для впроваджен-
ня торгівлі квотами на викиди ПГ є створення в
Україні системи МЗВ викидів ПГ. За своєю сут-
тю та призначенням система МЗВ спрямована
на отримання достовірних даних про викиди
ПГ на рівні окремого підприємства/установки.
Під установкою в системі МЗВ треба розуміти,
наприклад, ТЄС, котельню (> 20 МВт), підпри-
ємства з виробництва чугуну та сталі, коксу,
вапна, цементу, аміаку, гірнічо-збагачувальні
комбінати, компресорні ГТС України, ТЄЦ.
Система забезпечує високу точність, достовір-
ність, надійність та порівнянність звітних да-
них про викиди парникових газів, які можуть
застосуватися для різних цілей, від удоскона-
лення державної політики у певній сфері до за-
провадження економічних інструментів регу-
лювання викидів ПГ. Наявність системи МЗВ
сприяє відслідковуванню прогресу у досягнен-
ні цілей сталого розвитку, боротьби зі зміною
клімату та енергетичної безпеки країни.
3. Визначення методу розподілу квот на
викиди ПГ.
Проблемні питання розробки контрольних
показників (бенчмаркінг) включають дифе-
ренціацію показників по видах палива та тех-
нологіях виробництва, наприклад:
– електроенергетика: вугілля/газ;
– металургія: мартенівська/киснево-конвер-
торна;
– цемент: мокрий/сухий спосіб;
– економічний вплив: метод розподілу квот
(відповідно до зміни обсягів виробництва чи
фіксований).
При визначенні контрольних показників
викидів на одиницю продукції, які будуть ви-
користовуватися для розподілу квот, важливо
врахувати різницю у витратах на скорочення
викидів у різних секторах, тобто рівень контр-
ольних показників для кожного сектору зумов-
люватиме стимули скорочення викидів та під-
тримання обсягів виробництва, які матимуть
компанії.
4. Створення національного реєстру уста-
новок і торгової платформи.
Види діяльності, що плануються до вклю-
чення в систему СТВ це енергетика, виробни-
цтво чавуну та сталі, виробництво коксу, феро-
сплавів, виробництво цементу та вапняку, на-
фтопереробка. Попередньо до СТВ у секторі
енергетика планується включення установок з
потужністю >20 МВт: 44 ТЕЦ, котельні на про-
мислових підприємствах, 14 ТЕС, 72 компре-
сорні станції АТ «Укртрансгаз» та ~1000 муні-
ципальних котелень.
Підвищення енергетичної безпеки лежить
в основі Енергетичної стратегії України, що
рекомендує зменшувати залежність від ім-
портованого викопного палива з дотриманням
принципів сталого розвитку, а саме скорочення
імпорту викопного палива сприяє зменшенню
вразливості країни до геополітичних ризиків.
Впровадження СТВ дає можливість скороти-
ти залежність України від імпорту викопного
палива, сприяючи розвитку відновлювальних
джерел енергії:
– встановлення ціни на викиди ПГ робить
використання відновлюваної енергії дешев-
59
Перспективи впровадження внутрішньої системи торгівлі квотами на викиди парникових газів в Україні
ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2019, issue 2(57)
шим порівняно з викопними видами палива,
оскільки використання вугілля й природного
газу передбачає додаткове вуглецеве оподатку-
вання.
– Україна імпортує значну частину природ-
ного газу; СТВ може зменшити цю залежність
і підвищити енергетичну безпеку держави.
– запровадження СТВ впливає на розвиток
відновлюваної енергетики лише опосередко-
вано і часто не може забезпечити «соціально
оптимальний» рівень їх використання. Цінова
невизначеність у СТВ може призвести до зни-
ження інвестицій у відновлювану енергетику.
Міжнародний досвід свідчить про те, що в
багатьох країнах одночасно діють як інстру-
менти вуглецевого ціноутворення, так і заходи
зі стимулювання відновлюваної енергетики,
наприклад, «зелені» тарифи в державах-чле-
нах ЄС діють у поєднанні з СТВ. Але є ризи-
ки надмірного регулювання та негативної вза-
ємодії, якщо ряд заходів державної політики
впливатиме на відновлювану енергетику, що
може також позначитися на попиті на квоти
на викиди.
ВИСНОВКИ
Враховуючи все вищенаведене, можна зро-
бити висновок, що створення та впровадження
внутрішньої системи торгівлі квотами на ви-
киди парникових газів в Україні потребує часу,
ретельного аналізу досвіду існуючих СТВ у
світі, запуску та 2–3-х років роботи системи
моніторингу, звітності та верифікації викидів
парникових газів для отримання достовірних,
перевірених даних, для правильного включен-
ня установок в систему та економічно доціль-
1. Паризька угода. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/
show/995_l61 (дата звернення: 22.02.2019).
2. Стратегія низьковуглецевого розвитку України до
2050 року. Київ, 2017. URL: https://www.kmu.gov.
ua/ua/npas/250250456 (дата звернення: 21.03.2019).
3. The 2030 climate and energy framework. URL: https://
ec.europa.eu/clima/policies/strategies/2030_en (дата
звернення: 22.03.2019).
4. Директива Європейського Парламенту та Ради Євро-
пейського Союзу стосовно спільних правил для вну-
трішнього ринку електроенергії. URL: https://zakon.rada.
gov.ua/laws/show/994_571 (дата звернення: 11.04.2019).
5. Торговля выбросами парниковых газов по все-
му миру: Ежегодный отчет 2017. Берлин: ICAP.
URL: https://icapcarbonaction.com/en/?option=com_
attach&task=download&id=444 (дата звернення:
22.03.2019).
6. World Bank and Ecofys. (2018). “State and Trends
of Carbon Pricing 2018 (May)”, by World Bank,
Washington, DC. Doi: 10.1596/978-1-4648-1292-7
(дата звернення: 03.04.2019).
7. Партнерство задля створення вуглецевих ринків
(partnership for market readiness - pmr) URL: https://
menr.gov.ua/content/partnerstvo-zadlya-stvorennya-
vuglecevih-rinkiv-partnership-for-market-readiness-
pmr.html (дата звернення: 11.04.2019).
8. Національний кадастр антропогенних викидів із
джерел та абсорбції поглиначами парникових газів
1990-2016 рр. URL: https://menr.gov.ua/fi les/docs/
Zmina_klimaty/Ukraine_NIR_2018%20project.pdf
(дата звернення 21.03.2019).
9. Нормативно-правова база. URL: https://menr.gov.ua/
news/32022.html (дата звернення: 11.04.2019).
Надійшла до редколегії: 15.05.2019
ного визначення розподілу квот по секторах
економіки.
Робота виконана за рахунок коштів бюджетної
програми «Підтримка розвитку пріоритетних
напрямів наукових досліджень» (КПКВ 6541230).
|
| id | systemreorg-article-718 |
| institution | System Research in Energy |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-19T01:20:43Z |
| publishDate | 2019 |
| publisher | General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | systemreorg/da/6a35d6cdc8efb77a728cf9e8e7c516da.pdf |
| spelling | systemreorg-article-7182026-07-18T12:57:45Z Prospects of implementing the internal system of quota trade for greenhouse gas emission in Ukraine Перспективи впровадження внутрішньої системи торгівлі квотами на викиди парникових газів в Україні Parasyuk M.V. Lebid M.V. greenhouse gases, trade, sectors, income, energy, agreement. парникові гази, торгівля, сектори, дохід, енергетика, угода. This article is devoted to the analysis of one of efficient measures for the reduction of greenhouse gas emissions in the world and prospects of its implementation in Ukraine in order to fulfill its obligations under the Paris Agreement, namely, the market mechanism, i.e., system of quota trade for greenhouse gas emissions. At present, about 40 countries and more than 20 cities, states, and regions, whose fraction in the global greenhouse gas emissions is equal to one-fourth, determine the price of quota for greenhouse gas emissions as the main tool for reducing greenhouse gas emissions and/or ensuring their moderate growth. More and more such jurisdictions introduce the fee for greenhouse gas emissions through the development and implementation the systems of quota trade for greenhouse gas emissions.At the same time, as the world assesses consequences of the Paris Climate Agreement, attention is transferred from the determination of measures for reducing greenhouse gas emissions (in the form of nationally-defined contributions) to important issues of the ways to achieve these reductions and reporting on them in the framework of future mechanisms for the international accounting of the reduction of greenhouse gas emissions.This article outlines the most important steps in establishing the structure of system of quota trade for greenhouse gas emissions in Ukraine. At the same time, the authors lean on conceptual analysis and some of the most practical lessons learned earlier as a result of the introduction of emission trading systems around the world, including the European Union, several provinces and cities in China, California, Quebec, north-eastern states of the USA, Alberta, New Zealand, Kazakhstan, Republic of Korea, Tokyo, and Saitama.The decarbonization of Ukrainian economy is an important component of the state policy of ensuring sustainable development, in particular, in the context of global goals of sustainable development for the long-term outlook. Key measures and politics aimed at preventing climate change include energy saving, energy efficiency, renewable energy, carbon tax, systems of quota trade for emissions, etc. Стаття присвячена аналізу одного з ефективних заходів зі скорочення викидів парникових газів у світі та перспектив його впровадження в Україні для виконання Україною зобов’язань за Паризькою угодою, а саме ринкового механізму – системи торгівлі квотами на викиди парникових газів. На даний час приблизно 40 країн та понад 20 міст, штатів і регіонів, на долю яких припадає чверть світових викидів парникових газів, визначають ціну на квоти викидів парникових газів, як основний інструмент зі скорочення обсягів викидів парникових газів та/або забезпечення їхнього помірного зростання. Все більше таких юрисдикцій впроваджують плату за викиди парникових газів шляхом розробки та впровадження схем торгівлі квотами на викиди парникових газів.В той самий час, як світ оцінює наслідки Паризької кліматичної угоди, увага переноситься від визначення напрямів скорочення обсягів викидів парникових газів (у формі національно визначених внесків) на важливі питання шляхів досягнення цих скорочень, та звітування про них в рамках майбутніх механізмів міжнародного обліку скорочень викидів парникових газів.У цій статті визначено найбільш важливі кроки при створенні структури системи торгівлі квотами на викиди парникових газів в Україні. Водночас автори спираються на концептуальний аналіз та на деякі найбільш практичні уроки, отримані станом на сьогодні внаслідок впровадження систем торгівлі по всьому світові, включаючи Європейський Союз, декілька провінцій і міст у Китаї, Каліфорнію, Квебек, північно-східні штати Америки, Альберту, Нову Зеландію, Казахстан, Республіку Корею, Токіо і Сайтама.Перехід економіки України на шлях низьковуглецевого зростання є важливою складовою політики держави із забезпечення сталого розвитку, зокрема у контексті глобальних цілей сталого розвитку на довгострокову перспективу. Основні заходи та політики, спрямовані на запобігання зміні клімату включають енергозбереження, енергоефективність, відновлювану енергетику, податок на викиди вуглецю, системи торгівлі квотами на викиди та інші. General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2019-06-26 Article Article application/pdf https://systemre.org/index.php/journal/article/view/718 10.15407/pge2019.02.053 System Research in Energy; No. 2 (57) (2019): The Problems of General Energy; 53-59 Системні дослідження в енергетиці; № 2 (57) (2019): Проблеми загальної енергетики; 53-59 2786-7102 2786-7633 uk https://systemre.org/index.php/journal/article/view/718/619 Copyright (c) 2019 Parasyuk M.V., Lebid M.V. https://creativecommons.org/publicdomain/zero/1.0 |
| spellingShingle | greenhouse gases trade sectors income energy agreement. Parasyuk M.V. Lebid M.V. Prospects of implementing the internal system of quota trade for greenhouse gas emission in Ukraine |
| title | Prospects of implementing the internal system of quota trade for greenhouse gas emission in Ukraine |
| title_alt | Перспективи впровадження внутрішньої системи торгівлі квотами на викиди парникових газів в Україні |
| title_full | Prospects of implementing the internal system of quota trade for greenhouse gas emission in Ukraine |
| title_fullStr | Prospects of implementing the internal system of quota trade for greenhouse gas emission in Ukraine |
| title_full_unstemmed | Prospects of implementing the internal system of quota trade for greenhouse gas emission in Ukraine |
| title_short | Prospects of implementing the internal system of quota trade for greenhouse gas emission in Ukraine |
| title_sort | prospects of implementing the internal system of quota trade for greenhouse gas emission in ukraine |
| topic | greenhouse gases trade sectors income energy agreement. |
| topic_facet | greenhouse gases trade sectors income energy agreement. парникові гази торгівля сектори дохід енергетика угода. |
| url | https://systemre.org/index.php/journal/article/view/718 |
| work_keys_str_mv | AT parasyukmv prospectsofimplementingtheinternalsystemofquotatradeforgreenhousegasemissioninukraine AT lebidmv prospectsofimplementingtheinternalsystemofquotatradeforgreenhousegasemissioninukraine AT parasyukmv perspektivivprovadžennâvnutríšnʹoísistemitorgívlíkvotaminavikidiparnikovihgazívvukraíní AT lebidmv perspektivivprovadžennâvnutríšnʹoísistemitorgívlíkvotaminavikidiparnikovihgazívvukraíní |