Prediction needs economy in energy resources taking into account the demand for energy-intensive export-oriented products
It was provided the methodological approach and mathematical model for predicting levels of energy consumption taking into account demand for energy-intensive products. It was analyzed energy consumption for exports for 2010-2012 and changing trends of indicators of output, exports, and energy costs...
Gespeichert in:
| Datum: | 2015 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine
2015
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://systemre.org/index.php/journal/article/view/73 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | System Research in Energy |
| Завантажити файл: |  |
Institution
System Research in Energy| _version_ | 1871103145744007168 |
|---|---|
| author | Maliarenko O.Ye. Maistrenko N.Yu. Kuts G.O. |
| author_facet | Maliarenko O.Ye. Maistrenko N.Yu. Kuts G.O. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Maliarenko O.Ye.",
"institution": null
},
{
"author": "Maistrenko N.Yu.",
"institution": null
},
{
"author": "Kuts G.O.",
"institution": null
}
] |
| author_sort | Maliarenko O.Ye. |
| baseUrl_str | https://systemre.org/index.php/journal/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-18T12:57:31Z |
| description | It was provided the methodological approach and mathematical model for predicting levels of energy consumption taking into account demand for energy-intensive products. It was analyzed energy consumption for exports for 2010-2012 and changing trends of indicators of output, exports, and energy costs for production of ferrous metals and sunflower oil.To determine the volume of export or import of energy resources as a result of export-import of certain types of products, and to compare these volumes and assess the feasibility of these operations in terms of power factor the calculation algorithms were proposed. It was assessed expected FER (fuel and energy resources) volumes exported from the country with exported products and their share of total energy consumption in production.Evidently, increase in cast iron smelting and yield of sunflower as the main export products, will not save the economy of Ukraine; it is required substantial technological modernization, which will create new industries, demand for products in the world markets, will be consistently high in conditions of the third industrial revolution. |
| doi_str_mv | 10.15407/pge2015.04.005 |
| first_indexed | 2026-03-24T02:00:50Z |
| format | Article |
| fulltext |
5ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2015, вип. 4 (43)
НАУКОВІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ТА ОПТИМІЗАЦІЯ
ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНИХ БАЛАНСІВ
Майбутній стан економіки країни потребує
визначення обсягів прогнозного споживання
енергетичних ресурсів при різних сценаріях
розвитку економіки з урахуванням факторів
впливу на енергоспоживання. Основною
метою дослідження є розвиток теоретичних
засад та розроблення методів і засобів прогно-
зування потреби в енергетичних ресурсах з ура-
хуванням факторів попиту на експортні види
продукції.
Науковою новизною отриманих результатів
є удосконалення методики обчислення про-
гнозних рівнів споживання з урахуванням еко-
номічного фактора попиту для експортно-орі-
єнтованих видів економічної діяльності, яка
дає можливість обчислення прогнозних обсягів
споживання палива та енергії для потреб внут-
рішнього і зовнішнього ринку на продукцію.
На прогнозні рівні споживання енергоресурсів
впливають такі фактори: темпи росту ВВП,
структура ВДВ (співвідношення ВДВ секторів
економіки до загальної суми ВДВ країни),
структура експортно-орієнтованих вироб-
ництв, обсяги і темпи впровадження заходів з
енергозбереження у секторах економіки.
Рівні сумарного прогнозного споживання
ПЕР обчислюються як сума обсягів споживан-
ня за видами економічної діяльності та обсягів
споживання населенням:
(1)
де k – вид економічної діяльності за діючим
класифікатором;
– прогноз споживання ПЕР населенням;
– сумарне енергоспоживання за вида-
ми економічної діяльності (ВЕД), яке, у свою
чергу, визначається за формулою:
(2)
де eб
ВДВk – енергоємність ВДВ k-го виду еконо-
мічної діяльності у базовому році;
ВДВt
k – обсяг ВДВ у прогнозному році, що
УДК 622.324:338.5 О.Є. МАЛЯРЕНКО, канд. техн. наук, ст. наук. співр., Н.Ю. МАЙСТРЕНКО,
Г.О. КУЦ, канд. техн. наук, ст. наук. співр.
Інститут загальної енергетики НАН України,
вул. Антоновича, 172, м. Київ, 03680, Україна
ПРОГНОЗУВАННЯ ПОТРЕБИ ЕКОНОМІКИ В ЕНЕРГЕТИЧНИХ РЕСУРСАХ З УРАХУВАННЯМ
ПОПИТУ НА ЕНЕРГОЄМНІ ЕКСПОРТНО-ОРІЄНТОВАНІ ВИДИ ПРОДУКЦІЇ
Надано методичний підхід та математичну модель прогнозування рівнів споживан-
ня енергетичних ресурсів з урахуванням попиту на енергоємні види продукції; удос-
коналений методичний підхід дозволяє визначити прогнозне споживання енергоре-
сурсів на виробництво окремих видів продукції для внутрішнього і зовнішнього
ринку, провести оцінку енергетичної ефективності експортно-імпортної діяльності
промислових виробництв; оцінено прогнозні обсяги ПЕР, що вивозяться з країни з
експортованою продукцією та їх частку від загального енергоспоживання на вироб-
ництво продукції.
К л ю ч о в і с л о в а: обсяги споживання, експорт енергетичних ресурсів, енергоє-
мість продукції, прогнозні рівні енергоспоживання.
© О.Є. МАЛЯРЕНКО, Н.Ю. МАЙСТРЕНКО, Г.О. КУЦ, 2015
6 ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2015, вип. 4 (43)
О.Є. МАЛЯРЕНКО, Н.Ю. МАЙСТРЕНКО, Г.О. КУЦ
задається прогнозною структурою ВДВ;
– сумарний прогнозний потенціал
енергозбереження у t-му році.
Рівні кінцевого споживання енергії за вида-
ми економічної діяльності визначають:
Pt
jk = et
ВДВjk ВДВt
k, (3)
де et
ВДВjk – енергоємність ВДВ j-го виду енергії
(паливоємність, теплоємність, електроємність)
k-го виду економічної діяльності у t-му році, кг
у.п./грн;
ВДВt
k – прогнозний обсяг валової доданої
вартості k-го виду економічної діяльності у t-му
році, тис. грн/рік.
Прогнозні значення енергоємності ВДВ на
короткострокову перспективу визначаються з
урахуванням тенденцій їх зміни за ретроспек-
тивний період (наприклад, 5 років), що вже від-
буваються в секторах економіки. Визначення ж
на період 11–20 років вимагає сценарного під-
ходу з визначенням загального потенціалу
енергозбереження за рахунок переходу на інші
технології, що враховує стратегічний розвиток
економіки країни.
Значний вплив на прогнозні рівні спожи-
вання ПЕР має зовнішній попит на експорто-
вану продукцію. Для нашої країни основними
видами експортованої продукції є чорні метали
та вироби з них, зерно, хімічна продукція.
Останніми роками збільшилась частка експор-
ту харчової продукції, зокрема рослинної олії,
продукції сільського господарства та окремих
видів машинобудівної продукції (табл. 1, 2). До
найбільш енергоємних експортно-орієнтова-
них видів продукції відносяться: продукція
металургії (чавун та напівфабрикати зі сталі),
хімічної та харчової (олія соняшникова) про-
мисловості.
Прогноз споживання j-го виду паливно-
енергетичних ресурсів на виробництво k-ї про-
дукції у t-му році визначається за формулою:
Pt
jk = et
jk Vt
k = Kt
ен eб
jk ltk ВДВt
nk, (4)
де et
jk – енергоємність j-го виду паливно-енер-
гетичних ресурсів на виробництво k-ї продукції
у t-му році;
Vt
k – обсяг виробленої у t-му році продукції
k-го виду;
Kt
ен – прогнозний коефіцієнт зниження
енергоємності k-ї продукції у t-му році;
eб
jk – енергоємність j-го виду паливно-енер-
гетичних ресурсів на виробництво k-ї продукції
у базовому році;
ltk – частка k-го виду продукції у валовій
доданій вартості n-ї секції економіки у t-му році;
Таблиця 1 – Основні експортні товари України з країнами ЕС*
в січні–квітні 2015 р., млн дол. США
* Розраховано за даними Державної служби статистики.
7ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2015, вип. 4 (43)
Прогнозування потреби економіки в енергетичних ресурсах з урахуванням попиту на енергоємні експортно-орієнтовані види продукції
ВДВt
nk – валова додана вартість n-ї секції
економіки, до якої входить k-й вид продукції, у
t-му році.
Прогнозний обсяг виробництва k-го виду
продукції у t-му році включає обсяги, при-
значені для внутрішнього споживання Vt
внk та
на експорт Vt
ексk:
Vt
k = Vt
внk + Vt
ексk, (5)
при цьому сумарні прогнозні обсяги вироб-
ництва не повинні перевищувати встановлену
потужність по виробництву k-ї продукції у t-му
році:
Vt
k ≤ Mt
k,
де Mt
k – потужності існуючих виробництв k-ї
продукції станом на t-й рік.
Відповідно прогноз споживання паливно-
енергетичних ресурсів за видами економічної
діяльності, що мають у своєму складі експорт-
но-орієнтовані види продукції та послуг, має
визначатись як сума прогнозної потреби у ПЕР
для забезпечення внутрішнього ринку та зов-
нішнього попиту у товарах і послугах.
Сукупний попит на паливо або енергію j-го
виду у t-му році на виробництво k-го виду про-
дукції можна записати так:
(6)
де Pt
jk – сукупний попит на j-й вид палива або
енергії, що визначається потребою k-х спожи-
вачів у цьому виді палива або енергії у t-му році;
– внутрішній попит на j-й вид палива
або енергії, що визначається потребою k-х спо-
живачів у цьому виді палива або енергії для
забезпечення потреби внутрішнього ринку у
t-му році;
– зовнішній попит на j-й вид палива
або енергії, який дорівнює витратам j-го виду
палива або енергії на виробництво експортної
продукції k-го виду у t-му році.
Внутрішній попит на певний вид j-го палива
чи енергії складається з потреби у певному виді
палива для виробництва k-ї продукції (у т.ч.
енергоносіїв: електричної і теплової енергії,
води, повітря, ін.) або наданні послуг, який
визначається сумою надходження палива влас-
ного видобутку або власного виробництва про-
дуктів переробки палива з імпортної сировини та
імпортних видів палива і продуктів їх переробки:
(7)
де еt
нjk, еб
нjk – наскрізна енергоємність j-го виду
енергоресурсу на виробництво одиниці про-
дукції k-го виду у t-му та базовому році відпо-
відно;
Таблиця 2 – Динаміка зміни структури експорту в Україні* за 2008–2015 роки,
частка в загальному експорті, %
* Розраховано за даними Державної служби статистики.
8 ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2015, вип. 4 (43)
О.Є. МАЛЯРЕНКО, Н.Ю. МАЙСТРЕНКО, Г.О. КУЦ
Vt
внk – обсяг продукції k-го виду для внутрі-
шнього споживання із врахуванням чисельно-
сті населення у t-му році:
Vt
внk = ϑt
k Nt, (8)
де ϑt
k – споживання на особу k-го виду продук-
ції у країні у t-му році;
Nt – чисельність населення країни у t-му
році.
Показник обсягу продукції для внутрішньо-
го споживання може розраховуватись і за інши-
ми показниками, крім споживання на особу, в
залежності від специфіки виду продукції.
Іншим варіантом визначення енерговитрат
j-го виду на задоволення внутрішнього попиту
на k-й вид продукції у t-му році є такий:
(9)
де Pt
внk – внутрішній попит на k-й вид продук-
ції у t-му році, який визначається як сума
(10)
– попит на імпортну продукцію k-го
виду, яка за якістю відрізняється від аналогіч-
ної продукції вітчизняного виробництва.
Розрахунок попиту на k-ту продукцію вико-
нується за формулами [1]:
(11)
де Pt
внk, Pt
імпk, Pб
внk, Pб
імпk – відповідно внутрі-
шній та імпортний попит на k-ту продукцію у
t-му та базовому роках відповідно;
Сt
внk, Сб
внk – відповідно ціни внутрішнього
ринку на k-ту продукцію у t-му році (очікувані)
та базовому році;
Сt
імпk – імпортна ціна на аналогічну k-ту
продукцію у t-му році (очікувана).
Попит на j-й вид енергоресурсів для вироб-
ниц-тва продукції на експорт можна визначити
так:
(12)
де Kt
ексі – частка експорту від обсягів вироб-
ництва у t-му році (може бути стабільною, як
для продукції чорної металургії, а може зроста-
ти чи зменшуватись); при цьому сукупний
випуск продукції згідно з формулою (5) є
сумою випуску для внутрішнього і зовнішнього
споживання і визначається так:
(13)
При визначенні обсягів енергоресурсів, що
витрачені на кінцеву продукцію, яка надходить
на експорт, важливим є врахування саме
наскрізних енергетичних витрат, оскільки у
готовій продукції, що вивозиться, уречевлені
енергетичні витрати на виробництво по всіх
технологічних переділах. У виробництві труб з
чорних металів на 100% входить виробництво
прокату, в якому міститься 57% чавуну, що є
дуже енергоємним продуктом, як кінцевим, так
і напівфабрикатом.
Попит на j-й вид палива або енергії для
виробництва експортної частини випуску про-
дукції можна на перспективу обчислити за
таким алгоритмом:
(14)
де Kt
попі – коефіцієнт попиту на і-й товар, який є
добутком двох таких коефіцієнтів:
Kt
попі = Kt
які · Kt
кон’юні,
де Kt
які – коефіцієнт якості продукції, який
впливає на обсяги попиту на зовнішньому
ринку і може коливатися у межах: 0 < Kt
які < 1;
Kt
кон’юні – коефіцієнт кон’юнктури, який
визначає доцільність виробництва продукції
даного виду на експорт за умови її відповідності
до призначення та до асортименту і номенкла-
де
9ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2015, вип. 4 (43)
Прогнозування потреби економіки в енергетичних ресурсах з урахуванням попиту на енергоємні експортно-орієнтовані види продукції
тури, і може набувати значення: Kt
кон’юні = 0 або
Kt
кон’юні = 1, тобто чи є доцільність виробництва
і-ї продукції на експорт чи немає;
Kt
ці – ціновий коефіцієнт корегує обсяги
попиту залежно від ціни зовнішнього ринку і
дорівнює:
(15)
де Цt
ексj – ціна і-ї продукції на світовому ринку у
t-му році;
Цt
внj – ціна і-ї продукції на внутрішньому
ринку у t-му році.
Якщо Kt
ці >1, то зовнішній попит буде зро-
стати, якщо менше, скорочуватись.
Експортно-орієнтовані енергоємні види
продукції становлять певну частку від енергос-
поживання за видом економічної діяльності.
На перспективу в залежності від політики дер-
жави можна за вибраними сценаріями задатися
певною часткою таких виробництв, виходячи з
аналізу світових ринків металу, хімічної про-
дукції, зерна та ін. Ця частка прогнозного спо-
живання за ВЕД має визначатися попитом
окремо для внутрішнього і зовнішнього спожи-
вання. Інші види продукції визначаються за
енергоємністю ВДВ відповідного ВЕД та
частки їх у структурі сектору. Підсумовування
прогнозного споживання по секторах економі-
ки та для населення дозволяє визначити про-
гнозні рівні споживання країни як в цілому, так
і по окремих видах ПЕР.
Для визначення прогнозних обсягів спожи-
вання сталевого прокату чорних металів вико-
ристано оцінки фахівців, що розробили
Національну доповідь «Соціально-економіч-
ний стан України: наслідки для народу та дер-
жави» [2]. У документі задекларовано, що «для
призупинення падіння обсягів металофонду в
Україні необхідно замінювати близько 15 млн.
т зношеного металу щорічно, в т.ч. 11 млн. т
прокату і труб та 4 млн. т обладнання».
Відповідно до цих прогнозів «за умови фінан-
сування оновлення та розвитку інфраструктури
в Україні в необхідному обсязі можливе при-
скорення розвитку внутрішнього ринку прока-
ту до рівня 19 млн. т у 2015 р. та 28 млн. т у 2020
р.» [2]. Для оптимістичного сценарію прийнято
більш повільні темпи досягнення означених
показників по обсягах внутрішнього спожи-
вання у 2025 і 2030 рр. (табл.3). Для песимістич-
ного сценарію доцільно задатися ростом спо-
живання сталі на особу за темпами, що мали
місце у період з 2002 р. по 2012 р.: в цілому зро-
стання споживання на особу за відповідний
період відбулось на 43,3 кг/особу, або на 4,33
кг/осіб/рік, що може бути використано для
прогнозування на період до 2020 р. Наступне
десятиліття повинно мати більші темпи,
наприклад, такі: з 2020 по 2025 рр. з темпами
10,49 кг/осіб/рік, а з 2025 р. – 20,98 кг/осіб/рік,
що мали місце у період 2002–2007 рр., коли за 5
років обсяги споживання сталі на особу збіль-
шились на 104,9 кг/особу (табл.3). Базовий
варіант очікується в межах приведених оцінок.
Для оцінки прогнозного обсягу виробницт-
ва прокату чорних металів на експорт проаналі-
зовано енергетичні витрати на експорт за 2010–
2012 рр. та тенденції зміни показників випуску,
експорту та енергетичних витрат для продукції
прокату.
Аналіз цін на прокат виконано за даними
видання «Металл Украины, СНГ, мира».
Виявлено, що прогнозний попит на листовий
прокат при такому самому характері цін буде
знижуватись приблизно на 20%; для сортового
прокату по окремому сортаменту (балки) попит
буде збільшуватись у середньому на 2%, а на
інші види сортового прокату зменшуватись
приблизно на 10%. У середньому на сортовий
прокат попит зменшиться на 8%, а на прокат у
цілому приблизно на 14% відносно базового
2012 р. Тоді прогнозний обсяг випуску прокату
очікується у 2030 р. на рівні 24,8 млн т (у т.ч.
14,2 млн т для внутрішнього споживання).
Отриманий для 2030 р. прогнозний показник за
песимістичними оцінками відповідає обсягу
виробництва прокату 2007 р. (24,5 млн т), який
був найкращим для чорної металургії.
Для визначення обсягів споживання енерго-
ресурсів на період 2030 р. на виробництво мета-
лопродукції прийнято зниження наскрізної
металургійної енергоємності прокату на 20%
відносно показників 2012 р., тобто 950 кг у.п./т.
Для порівняння галузева енергоємність вироб-
ництва прокату нині у Китаї становить
1092 кг у.п./т, США – 853 кг у.п./т, країнах ЄС
10 ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2015, вип. 4 (43)
О.Є. МАЛЯРЕНКО, Н.Ю. МАЙСТРЕНКО, Г.О. КУЦ
– 853 кг у.п./т, Японії – 887 кг у.п./т, Росії –
1228 кг у.п./т [3].
Відповідно при очікуваному зниженні енер-
гоємності прокату витрати ПЕР на його вироб-
ництво становитимуть 23,5 млн т у.п. (у т.ч.
13,5 млн т у.п. для внутрішнього споживання та
10,1 млн т у.п. для експортної продукції), що
близько до рівня споживання ПЕР для вироб-
ництва прокату по наскрізних енерговитратах у
2010 р. (22,2 млн т у.п. при обсязі виробництва
26,7 млн т).
Оцінка енергетичної ефективності експорт-
но-імпортних відносин, що пропонується
авторами, на відміну від методики, описаної в
[4], де використано показник енергоємності
валюти та оцінено вартість вивезених та ввезе-
них енергоресурсів, ґрунтується на показниках
наскрізної енергоємності кінцевої продукції,
що вивозиться з країни (експортера чи імпор-
тера) та визначенні обсягів енергоресурсів, що
уречевлені у експортній (імпортній) продукції.
Показник закордонної наскрізної енергоємно-
сті певного виду продукції залежить від країни,
з якою проводяться операції експорту-імпорту,
але при більш укрупнених оцінках можливо
приймати усереднене значення величини
наскрізної енергоємності для цілої низки
країн-імпортерів. Показник наскрізної енер-
гоємності розраховується згідно з методични-
ми положеннями [5,6].
Для визначення обсягів вивозу або ввозу
енергетичних ресурсів у результаті експорту-
імпорту певного виду продукції, а також з
метою порівняння цих обсягів і оцінки доціль-
ності зазначених операцій з точки зору енерге-
тичного фактора пропонуються такі алгоритми
розрахунку:
– обсяг енергоресурсів, що вивозиться з екс-
портною продукцією, тис. т у.п.:
(16)
де Vt
ексi – обсяг експорту i-ї продукції у нату-
ральному вимірі, тис. т;
et
внi – показник наскрізної енергоємності i-ї
продукції в країні-експортері, кг у.п./т;
Таблиця 3 – Прогноз споживання ПЕР для внутрішнього виробництва
прокату чорних металів, розрахований за показниками на особу по сценаріях
11ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2015, вип. 4 (43)
Прогнозування потреби економіки в енергетичних ресурсах з урахуванням попиту на енергоємні експортно-орієнтовані види продукції
Таблиця 4 – Розрахунок показників енергетичної ефективності операцій
з експорту-імпорту енергоємної продукції чорної металургії України
1) Розраховано за даними збірника [7].
2) Показники енергоефективності та обсяги енерговитрат надано в калорійному вугільному
еквіваленті. У МДж показники перераховуються через коефіцієнт 29,32МДж/кг у.п.
3) Взято за даним [8].
* Галузева енергоємність виробництва прокату в Росії взята за даними [8].
** Галузева енергоємність виробництва прокату в країнах ЄС (усереднена) за даними [8, 9].
12 ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2015, вип. 4 (43)
О.Є. МАЛЯРЕНКО, Н.Ю. МАЙСТРЕНКО, Г.О. КУЦ
– ефективність експорту – різниця в обсягах
енергоресурсів, уречевлених в експортній про-
дукції, яка розрахована за показниками
наскрізної енергоємності внутрішнього вироб-
ництва товарів в країні-експортері та енергоєм-
ності у країні-імпортері, тис. т у.п.:
(17)
де et
закi – показник наскрізної енергоємності i-ї
продукції в країні-імпортері, кг у.п./т.
Показник ΔQt
ексi є позитивним, якщо має
від’ємне значення (внутрішня енергоємність
нижча за закордонну).
Обсяги енергоресурсів, що ввозяться з
імпортною продукцією, визначаються за фор-
мулою, тис. т у.п.:
(18)
де Vt
імпi – обсяг імпорту i-ї продукції у натураль-
ному вимірі, тис. т.
Порівняння обсягів енергоресурсів за показ-
никами наскрізної енергоємності i-ї продукції
країн експортерів та імпортерів може впливати
на доцільність імпорту, тис. т у.п.:
(19)
Імпорт є доцільним при негативному зна-
ченні ΔQt
імпi, тобто в певному році закордонне
виробництво є більш ефективним. Результати
розрахунку енерговитрат на експортовану та
імпортовану продукцію чорної металургії за
формулами (16)–(19) розробленої методики
наведено у табл. 4.
Наведені у табл. 4 дані розрахунку з від’єм-
ним значенням ефективності експорту озна-
чають економію паливно-енергетичних ресур-
сів для країни-імпортера. Енергоємність чаву-
ну на українських заводах є нижчою, ніж відпо-
відний показник для чавуну російського вироб-
ництва, і саме тому вітчизняна продукція є
більш конкурентоздатною. А, як показують
дані, наскрізна енергоємність прокату (кінцева
продукція), імпортованого з Росії, була ниж-
чою лише у 2010 р. Цей же показник у країнах
ЄС є значно нижчим, ніж в Україні.
Ефективність імпорту у 2010 р. показує, що
імпорт з Росії був доцільним, але у наступні
роки надходження прокату по імпорту з Росії
було енергетично не ефективним у зв’язку із
зниженням енерговитрат на прокатне вироб-
Таблиця 5 – Виробництво, експорт, наскрізні енерговитрати, енергоємність,
енерговитрати на виробництво та експорт олії соняшникової нерафінованої
* Обчислено за даними [10].
ництво в Україні. Імпорт прокату з країн ЄС є
доцільним з точки зору енергетичної ефектив-
ності. Експорт прокату навпаки був доцільним
у 2011–2012 рр. для Росії.
За наведеною методикою були обчислені
енерговитрати на виробництво та експорт олії
соняшникової нерафінованої як найбільшого
за обсягами експорту за останні роки та най-
більш енергоємного виробництва харчової
промисловості серед експортної групи
(табл. 5). Прийнята наскрізна закордонна
енергоємність 232,5 кг у.п./т за [9], що обчисле-
на за питомими витратами палива, теплової та
електричної енергії на одиницю продукції
(т).Результати розрахунку з табл. 5 свідчать про
ефективність експорту олії соняшникової
впродовж останніх років, особливо при різкому
його зростанні, оскільки енергоємність олії
соняшникової є нижчою, ніж закордонна, та
витрати на цю експортну продукцію є менши-
ми за витрати країн-сусідів.
ВИСНОВКИ
За розробленою математичною моделлю
прогнозування рівнів споживання енергетич-
них ресурсів з урахуванням попиту та зниження
енергоємності при модернізації виробництва
визначено прогнозне споживання енергоре-
сурсів до 2030 р. на виробництво чавуну та про-
кату чорних металів для внутрішніх потреб
країни і на експорт.
Запропоновано удосконалену методику
оцінки енергетичної ефективності експорту-
імпорту, за якою проаналізовано доцільність
зовнішньоекономічних операцій для чавуну,
металевого прокату та харчової продукції за
ретроспективний період. Оцінка енергетичної
ефективності експорту-імпорту використана
при прогнозуванні енергоспоживання для роз-
глянутих видів виробництва на експорт.
Визначено, що експорт чавуну і соняшникової
олії був доцільним за розрахований період, а
доцільність експорту сталевого прокату була
лише у 2011–2012 рр. для ринку Росії. Для вихо-
ду на ринки європейської спільноти необхідна
подальша технологічна модернізація.
1. Лір В.Е., Письменна У.Є. Економічний
механізм реалізації політики енергоефек-
тивності в Україні. – К.: НАН України, Ін-т
екон. та прогнозув., 2010. – 208 с.
2. Соціально-економічний стан України:
наслідки для народу та держави: національ-
на доповідь / За заг. ред. В.М. Гейця та ін. –
К.: НВЦ НБУВ, 2009. – 687 с.
3. Сталинский Д.В., Каневский А.Л.,
Литвиненко В.Г. Энергоемкость производ-
ства продукции на металлургических пред-
приятиях Украины // Металлургическая и
горнорудная промышленность. – 2010. –
№ 4. – С.126–130.
4. Симборський А.І. Напрями підвищен-
ня енергоефективності товарної структури
експортно-імпортних операцій у промисло-
вості України / А.І. Симборський,
О.Є. Маляренко // Проблеми загальної
енергетики. – 2007. – № 16. – С.39–46.
5. ДСТУ 3740–98. Методы анализа и рас-
чета снижения расхода топлива и энергии на
металлургических предприятиях /
В.Г. Литвиненко, Г.Н. Грецкая, Т.А. Андре-
ева. – К.: Госстандарт Украины, 1999. – 31 с.
6. Гнідий М.В. Метод розрахунку повної
енергоємності витрат на виробництво про-
дукції / М.В. Гнідий, Г.О. Куц, Д.А. Терещук
// Энерготехнологии и ресурсосбережение.
– 1997. – №5. – С.67–71.
7. Паливно-енергетичні ресурси України.
Статистичний збірник. – К.: Держстат
України. – 2014. – 334 с. – Режим доступу:
[www.ukrstat.gov.ua].
8. Катунин В.В. Основные показатели
развития черной металлургии России за
2000–2012 г. // Металлургическая и горно-
рудная промышленность. – 2013. – №3. –
С.20–26.
9. Антипин В.Г., Зиновьева Н.Г. Состоя-
ние и некоторые перспективы мировой чер-
ной металлургии // Металлургическая и гор-
норудная промышленность. – 2013. – №3. –
С.2–19.
10. Молодежникова Л.И. Энергосбереже-
ние в теплоэнергетике и теплотехнологиях:
учебное пособие. – Томск: Изд-во Томского
политехнического университета, 2011. –
С.138.
Надійшла до редколегії 12.11.2015
13ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2015, вип. 4 (43)
Прогнозування потреби економіки в енергетичних ресурсах з урахуванням попиту на енергоємні експортно-орієнтовані види продукції
|
| id | systemreorg-article-73 |
| institution | System Research in Energy |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-19T01:03:33Z |
| publishDate | 2015 |
| publisher | General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | systemreorg/51/afb537fa5da1d7c5ebf533ba95546e51.pdf |
| spelling | systemreorg-article-732026-07-18T12:57:31Z Prediction needs economy in energy resources taking into account the demand for energy-intensive export-oriented products Прогнозування потреби економіки в енергетичних ресурсах з урахуванням попиту на енергоємні експортно-орієнтовані види продукції Maliarenko O.Ye. Maistrenko N.Yu. Kuts G.O. consumption volumes, export of energy resources, energy-intensity of production, expected consumption levels. обсяги споживання, експорт енергетичних ресурсів, енергоємність продукції, прогнозні рівні енергоспоживання. It was provided the methodological approach and mathematical model for predicting levels of energy consumption taking into account demand for energy-intensive products. It was analyzed energy consumption for exports for 2010-2012 and changing trends of indicators of output, exports, and energy costs for production of ferrous metals and sunflower oil.To determine the volume of export or import of energy resources as a result of export-import of certain types of products, and to compare these volumes and assess the feasibility of these operations in terms of power factor the calculation algorithms were proposed. It was assessed expected FER (fuel and energy resources) volumes exported from the country with exported products and their share of total energy consumption in production.Evidently, increase in cast iron smelting and yield of sunflower as the main export products, will not save the economy of Ukraine; it is required substantial technological modernization, which will create new industries, demand for products in the world markets, will be consistently high in conditions of the third industrial revolution. Надано методичний підхід та математичну модель прогнозування рівнів споживання енергетичних ресурсів з урахуванням попиту на енергоємні види продукції. Проаналізовано енергетичні витрати на експорт за 2010–2012 рр. та тенденції зміни показників випуску, експорту та енергетичних витрат для продукції прокату чорних металів та олії соняшникової.Для визначення обсягів вивозу або ввозу енергетичних ресурсів в результаті експорту-імпорту певного виду продукції, а також з метою порівняння цих обсягів й оцінки доцільності зазначених операцій з точки зору енергетичного фактора запропоновані алгоритми розрахунку. Оцінено прогнозні обсяги ПЕР, що вивозяться з країни з експортованою продукцією, та їх частку від загального енергоспоживання на виробництво продукції.Очевидно, що лише збільшення виплавки чавуну та збільшення урожайності соняшнику, як головних експортних продуктів, не врятують економіку України; необхідна суттєва технологічна модернізація, що створить нові галузі, попит на продукцію яких на світових ринках буде стабільно високим в умовах третьої промислової революції. General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2015-12-03 Article Article application/pdf https://systemre.org/index.php/journal/article/view/73 10.15407/pge2015.04.005 System Research in Energy; No. 4 (43) (2015): The problems of general energy ; 5-13 Системні дослідження в енергетиці; № 4 (43) (2015): Проблеми загальної енергетики ; 5-13 2786-7102 2786-7633 uk https://systemre.org/index.php/journal/article/view/73/58 Copyright (c) 2015 Maliarenko O.Ye., Maistrenko N.Yu., Kuts G.O. https://creativecommons.org/publicdomain/zero/1.0 |
| spellingShingle | consumption volumes export of energy resources energy-intensity of production expected consumption levels. Maliarenko O.Ye. Maistrenko N.Yu. Kuts G.O. Prediction needs economy in energy resources taking into account the demand for energy-intensive export-oriented products |
| title | Prediction needs economy in energy resources taking into account the demand for energy-intensive export-oriented products |
| title_alt | Прогнозування потреби економіки в енергетичних ресурсах з урахуванням попиту на енергоємні експортно-орієнтовані види продукції |
| title_full | Prediction needs economy in energy resources taking into account the demand for energy-intensive export-oriented products |
| title_fullStr | Prediction needs economy in energy resources taking into account the demand for energy-intensive export-oriented products |
| title_full_unstemmed | Prediction needs economy in energy resources taking into account the demand for energy-intensive export-oriented products |
| title_short | Prediction needs economy in energy resources taking into account the demand for energy-intensive export-oriented products |
| title_sort | prediction needs economy in energy resources taking into account the demand for energy-intensive export-oriented products |
| topic | consumption volumes export of energy resources energy-intensity of production expected consumption levels. |
| topic_facet | consumption volumes export of energy resources energy-intensity of production expected consumption levels. обсяги споживання експорт енергетичних ресурсів енергоємність продукції прогнозні рівні енергоспоживання. |
| url | https://systemre.org/index.php/journal/article/view/73 |
| work_keys_str_mv | AT maliarenkooye predictionneedseconomyinenergyresourcestakingintoaccountthedemandforenergyintensiveexportorientedproducts AT maistrenkonyu predictionneedseconomyinenergyresourcestakingintoaccountthedemandforenergyintensiveexportorientedproducts AT kutsgo predictionneedseconomyinenergyresourcestakingintoaccountthedemandforenergyintensiveexportorientedproducts AT maliarenkooye prognozuvannâpotrebiekonomíkivenergetičnihresursahzurahuvannâmpopitunaenergoêmníeksportnooríêntovanívidiprodukcíí AT maistrenkonyu prognozuvannâpotrebiekonomíkivenergetičnihresursahzurahuvannâmpopitunaenergoêmníeksportnooríêntovanívidiprodukcíí AT kutsgo prognozuvannâpotrebiekonomíkivenergetičnihresursahzurahuvannâmpopitunaenergoêmníeksportnooríêntovanívidiprodukcíí |