Analysis of scenarios for the development of nuclear power in Ukraine
We present results of the analysis of development of atomic generation in Ukraine in the context of substantiating ways to optimize country's electric power balance under conditions of decommissioning or extension of the life of existing nuclear power units of atomic power plants. It is emphasi...
Gespeichert in:
| Datum: | 2020 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine
2020
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://systemre.org/index.php/journal/article/view/742 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | System Research in Energy |
| Завантажити файл: |  |
Institution
System Research in Energy| _version_ | 1871104248666652672 |
|---|---|
| author | Azarov S.I. Sydorenko V.P. Zadunay O.S. |
| author_facet | Azarov S.I. Sydorenko V.P. Zadunay O.S. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Azarov S.I.",
"institution": null
},
{
"author": "Sydorenko V.P.",
"institution": null
},
{
"author": "Zadunay O.S.",
"institution": null
}
] |
| author_sort | Azarov S.I. |
| baseUrl_str | https://systemre.org/index.php/journal/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-18T12:57:46Z |
| description | We present results of the analysis of development of atomic generation in Ukraine in the context of substantiating ways to optimize country's electric power balance under conditions of decommissioning or extension of the life of existing nuclear power units of atomic power plants. It is emphasized that the nuclear power industry of Ukraine is a basic component in its energy supply, producing more than 40% of electricity. It is noted that the relevance of this topic is caused by the extreme importance of ensuring the energy safety of Ukraine, especially since nuclear power has become a decisive factor in Ukraine's uncompromising struggle for energy independence. The energy strategies of Ukraine and various scenarios of the development of nuclear power along with other energy-producing sectors are analyzed and compared. The restrictions and barriers hindering the development of nuclear power industry in our country are analyzed in detail. The main groups of barriers are presented according to the causes of their occurrence and the nature of manifestation, as well as other signs that must be taken into account when predicting the development of nuclear power. It is noted that the list of barriers can be supplemented, and their composition can be changed depending on the problem being solved and the hierarchical level under consideration. It is noted that the development of nuclear-power complex in Ukraine is taking place under conditions of the complication of its external and internal relationships, fundamental changes in the nature and structure of the economy, globalization, and acceleration of scientific and technological progress. According to the criteria of profitability, environmental friendliness, reliability, and provision with resources for the electric power industry, scenarios providing for the extension of life of nuclear power plants are much more acceptable than those providing for their decommissioning. It was determined that, among the important conditions for extending the life of nuclear power units, one should diversify the supply of fresh nuclear fuel. |
| doi_str_mv | 10.15407/pge2020.01.031 |
| first_indexed | 2026-03-24T02:02:50Z |
| format | Article |
| fulltext |
31
Аналіз сценаріїв розвитку атомної енергетики України
ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2020, issue 1(60)
Українська енергетика – фундамент націо-
нальної економіки держави, одна з основних
складових національної безпеки та соціаль-
но-економічної стабільності. Головною ці-
льовою установкою на сучасному етапі нової
стратегії розвитку енергетики повинен бути
перехід від імпортно-сировинного до енерго-
ефективно-орієнтованого розвитку паливно-
го енергетичного комплексу з використанням
результатів фундаментальних і прикладних
досліджень у галузі природничих і соціаль-
но-економічних наук, вітчизняного іннова-
ційного потенціалу з його науково-технічни-
ми та науково-технологічними розробками.
Все це в умовах нових концептуальних під-
ходів, ключових внутрішніх і зовнішніх ри-
зиків та викликів розвитку паливного енерге-
тичного комплексу існує в тісній зв’язці трі-
ади «енергетика – економіка – екологія» і ви-
соких темпів зростання наукових знань [1].
Сьогодні атомна енергетика (АЕ) України є
базовою складовою в її енергозабезпеченні,
виробляючи понад 40% електроенергії дер-
жави. Частка ядерної енергії в енергобалан-
сі країни у відносно короткі терміни почала
істотно збільшуватись, а національне ядерне
законодавство – активно удосконалюватися
відповідно до світових стандартів. Це стало
важливим чинником надійного енергозабез-
печення споживачів України [2].
Актуальність цієї роботи зумовлена над-
звичайною важливістю забезпечення енер-
гетичної безпеки України, тим більше, що
АЕ стала вирішальним фактором України в
безкомпромісній боротьбі за енергетичну не-
залежність. Україна прийняла, починаючи з
1996 р., чотири енергетичних стратегії [3–9].
Кожна з перших трьох (1996, 2006, 2013 рр.)
не досягала прогнозованих цілей та індика-
тивних показників. Енергетична стратегія
України на період до 2030 р. [3, 4] за базо-
вим сценарієм (БС) передбачала оптиміза-
цію структури виробництва електроенергії
в основному за рахунок збільшення частки
АЕС з доведенням її до 47,2% у 2030 р. із
дотриманням принципу енергетичної безпе-
ки шляхом зниження до нуля залежності від
зовнішнього постачання урану.
ПРОГНОЗУВАННЯ, СИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ ТА ОПТИМІЗАЦІЯ
СТРУКТУРНОГО РОЗВИТКУ ЕНЕРГЕТИКИ
ISSN 2522-4344 (Online), ISSN 1562-8965 (Print). The problems of general energy, 2020, 1(60): 31–37
doi: https://doi.org/10.15407/pge2020.01.031
УДК 338.27:620.9 С.І. АЗАРОВ1, д-р техн. наук, ст. наук. співр., ORCID: 0000-0002-9951-8867
В.Л. СИДОРЕНКО2, канд. техн. наук, доц., ORCID: 0000-0002-4584-486X
О.С. ЗАДУНАЙ3, канд. техн. наук, ORCID: 0000-0001-8589-1604
1Інститут ядерних досліджень НАН України, пр. Науки, 47, м. Київ, 03028, Україна
2Інститут державного управління у сфері цивільного захисту, вул. Вишгородська, 21,
м. Київ, 04074, Україна
3Державний науково-дослідний інститут технологій кібербезпеки та захисту інформації,
вул. Залізняка, 6, м. Київ, 03142, Україна
АНАЛІЗ СЦЕНАРІЇВ РОЗВИТКУ АТОМНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ
Представлено результати аналізу розвитку атомної генерації в Україні у контексті
обґрунтування шляхів оптимізації електроенергетичного балансу країни за умов
виведення або подовження терміну експлуатації діючих ядерних енергоблоків
АЕС. За критеріями економічності, екологічності, надійності та ресурсозабезпе-
ченості електроенергетики сценарії, що передбачають подовження терміну екс-
плуатації АЕС, є значно прийнятнішими за ті, що передбачають їхнє закриття.
К л ю ч о в і с л о в а: генеруючі потужності, атомна енергетика, сценарії розвитку,
оцінка, ядерно-енергетичний комплекс.
© С.І. АЗАРОВ, В.Л. СИДОРЕНКО, О.С. ЗАДУНАЙ, 2020
32
С.І. АЗАРОВ, В.Л. СИДОРЕНКО, О.С. ЗАДУНАЙ
ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2020, issue 1(60)
Ключовими напрямами стратегічного пла-
нування, що визначають основну відмінність
можливих сценаріїв розвитку ядерно-енерге-
тичного комплексу (ЯЕК) на період до 2030 р.
і подальшу перспективу, є продовження термі-
ну експлуатації діючих АЕС та перспективне
будівництво в АЕ. Розвиток атомної генерації
в Україні на період до 2030 р. передбачав:
– підвищення безпеки діючих АЕС;
– підвищення надійності та ефективності
експлуатації діючих АЕС;
– продовження експлуатації АЕС у понад-
проектний термін;
– спорудження та введення в експлуата-
цію у період до 2030 р. нових ядерних енер-
гоблоків мінімальною сукупною потужністю
(може бути збільшена залежно від проекту):
2 ГВт – за песимістичним сценарієм; 5 ГВт –
за БС; 7 ГВт – за оптимістичним сценарієм.
Крім того, безумовними складовими розви-
тку АЕ в Україні було удосконалення інфра-
структури підтримки та забезпечення роз-
витку атомної генерації. Передбачалося, що
до 2030 р. середньорічний коефіцієнт вико-
ристання встановленої потужності енерго-
блоків діючих АЕС в Україні підвищиться
до 78–80%, середньорічний коефіцієнт ви-
користання встановленої потужності нових
енергоблоків перебуватиме на рівні 82–85%.
У період до 2030 р. в Україні має бути за-
безпечене виконання заходів та прийняття
рішень щодо продовження терміну експлуа-
тації 11 діючих енергоблоків до 20 років за
умов позитивних підсумків періодичної пе-
реоцінки безпеки. Для практичної реаліза-
ції Енергетичної стратегії України на період
до 2030 р. необхідно було вирішити питан-
ня підвищення ефективності використання
ядерного палива шляхом завершення перехо-
ду на чотирирічний і надалі на п’ятирічний
паливний цикл, скоротити тривалість плано-
во-запобіжних ремонтів шляхом оптимізації
періодичності їх проведення і підвищення
якості робіт. Важливо також виконати захо-
ди з модернізації та реконструкції основного
устаткування і систем АЕС, у повному обсязі
виконати заходи стосовно подовження тер-
міну експлуатації, в першу чергу елементів,
заміна яких неможлива або вкрай витратна.
Необхідно було забезпечити ефективне ви-
ведення з експлуатації енергоблоків АЕС на
етапі завершення їх життєвого циклу і вчас-
но побудувати нові потужності на додаток і
на заміну тих, що знімаються з експлуатації.
З моменту своєї появи Енергетична стратегія
постійно критикувалась незалежними експер-
тами та громадськими організаціями за не-
реалістичні прогнози зростання економіки, а
з нею і споживання електроенергії в Україні.
В оновленій Енергетичної стратегії України
на період до 2030 р. [5] наведено результати
аналізу стану діючих АЕС України, що базу-
ється на розгляді шістьох можливих сценаріїв
розвитку ЯЕК, які відповідають двом різним
термінам продовження експлуатації ядерних
енергоблоків — на 15 та на 20 років у понад-
проектний 30-річний період. Спочатку роз-
глянемо більш детально сценарії розвитку АЕ
до 2030 р., що відрізняються динамікою зміни
технологічної структури генеруючих потуж-
ностей (ГП) [6].
1. БС, що був побудований на основі пла-
нових заходів, передбачених у Оновленому
Плані розвитку Об’єднаної енергетичної сис-
теми (ОЕС) України на 2015–2024 рр. (роз-
роблений ДП НЕК «Укренерго», 2015 р.) та
Національному плані скорочення викидів від
великих спалювальних установок (розробле-
ний Міністерством енергетики та вугільної
промисловості України, 2015 р.), передбачав
добудову двох енергоблоків Хмельницької
АЕС сумарною потужністю 2 ГВт, введення їх
в експлуатацію у 2023 та 2024 рр., відповід-
но, та виведення з експлуатації першого енер-
гоблоку Південноукраїнської АЕС (1 ГВт)
у 2024 р. За БС частка АЕС у виробництві
електроенергії з 2015 до 2030 р. скорочується
з 55 до 43%. Натомість частка електроенер-
гії ТЕС та ТЕЦ істотно зростатиме – з 33 до
46%. Також відносно відчутним є зростання
частки відновлювальної енергетики (ВДЕ) – з
2 до 4%. Цей сценарій, окрім добудови двох
енергоблоків Хмельницької АЕС сумарною
потужністю 2 ГВт, передбачав будівництво
ще двох атомних енергоблоків сумарною по-
тужністю 2 ГВт і введення їх в експлуатацію
протягом 2029 та 2030 рр., відповідно, із до-
веденням сумарної встановленої потужності
АЕС у 2030 р. до 16,835 ГВт.
2. Припущення щодо інтенсивного роз-
витку АЕ у сценарії МаксАЕ (введення до-
датково 4 ГВт потужностей АЕС до 2030 р.)
є технічно обґрунтованими і узгоджуються з
БС розвитку електроенергетики, закладеним
в Енергетичній стратегії України на період
до 2030 р., що передбачає введення 5 ГВт по-
тужностей АЕС і доведення сумарної вста-
новленої потужності АЕС в Україні у 2030 р.
до 17,8 ГВт. Обсяг необхідних інвестицій
для реалізації сценарію МаксАЕ оцінювався
в обсязі близько $47 млрд, у т.ч. на добудо-
ву енергоблоків АЕС загальною потужністю
4 ГВт – щонайменше $13,6 млрд. За сценарі-
єм МаксАЕ передбачалось скорочення частки
33
Аналіз сценаріїв розвитку атомної енергетики України
ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2020, issue 1(60)
АЕС у виробництві електроенергії – з 55 до
48%. Частка ТЕС і ТЕЦ зросте з 33 до 40%, а
ВДЕ – з 2 до 4%.
3. Мінімізація ролі АЕ (МінАЕ). Цей сцена-
рій, на відміну від базового, полягав у посту-
повому зменшенні частки АЕС у структурі ГП
ОЕС України. Зокрема передбачалась відмова
від добудови двох енергоблоків Хмельницької
АЕС та закриття усіх АЕС відповідно до гра-
фіку вичерпання їхніх термінів експлуатації з
урахуванням подовженого на 20 років терміну
експлуатації двох енергоблоків Рівненської
АЕС (835 МВт) та на 10 років першого енер-
гоблоку Південноукраїнської АЕС (1 ГВт),
який мав бути виведений у 2024 р. Обсяг не-
обхідних інвестицій для реалізації сценарію
МінАЕ оцінювався близько $38 млрд, у т.ч.
на виведення з експлуатації всіх енергобло-
ків АЕС – щонайменше $5 млрд (з розрахунку
$500 за 1 кВт встановленої потужності [6]). За
цим сценарієм частка електроенергії, що ви-
робляється АЕС, значно скорочуватиметься –
з 47 до 11%. Натомість найбільше зростання
виробництва електроенергії передбачалося
від ТЕС і ТЕЦ – з 42 до 76%.
4. Комбінований сценарій «Мінімізація
АЕ + інтенсивний розвиток теплової елек-
троенергетики» (МінАЕ + ТЕС) передбачав
компенсацію ГП АЕС у розмірі 10 ГВт, що
виводяться з експлуатації згідно зі сценарі-
єм МінАЕ за рахунок традиційних ТЕС. Об-
сяг необхідних інвестицій для реалізації сце-
нарію МінАЕ + ТЕС оцінювався у близько
$47 млрд. За сценарієм МінАЕ + ТЕС передба-
чалося скорочення частки АЕС у виробництві
електроенергії з 47 до 11%. Частка ТЕС і ТЕЦ
зростатиме з 41 до 76%, ВДЕ – з 2 до 4%.
5. Комбінований сценарій «Мінімізація
ролі АЕ + інтенсивний розвиток ВДЕ» (Мі-
нАЕ + ВДЕ) передбачав компенсацію ГП АЕС
у розмірі 10 ГВт, що виводяться з експлуата-
ції у період до 2030 р. відповідно до сценарію
МінАЕ за рахунок електростанцій, які вико-
ристовують ВДЕ. Обсяг необхідних інвести-
цій для реалізації сценарію МінАЕ + ВДЕ оці-
нювалося близько $46 млрд.
Комбіновані сценарії МінАЕ + ВДЕ та
МінАЕ + ТЕС були створені з метою аналізу
можливостей компенсації потужностей АЕС
у разі відмови від подовження терміну їхньої
експлуатації. За сценарієм МінАЕ + ВДЕ пе-
редбачалося скорочення частки АЕС у ви-
робництві електроенергії з 47 до 11%. Частка
ТЕС і ТЕЦ зростатиме з 41 до 66%, ВДЕ – з 2
до 5% і у 2030 р. становитиме 8%.
Отже, розглянуто сценарії, що передба-
чали подовження терміну експлуатації енер-
гоблоків АЕС України та характеризувалися
нижчими значеннями середньої вартості елек-
троенергії. Причому найнижчим цей показ-
ник був у сценарії МаксАЕ. У 2030 р. серед-
ня вартість виробництва електроенергії для
цієї групи сценаріїв повинна бути в діапазоні
$0,056–0,058 за 1 кВт·год. Натомість сцена-
рії, що передбачають відмову від подовжен-
ня терміну експлуатації АЕС та виведення їх
з експлуатації після завершення проектного
терміну роботи (30 років), характеризуються
істотно вищими показниками середньої вар-
тості електроенергії. У 2030 р. середня вар-
тість виробництва електроенергії для цієї гру-
пи сценаріїв буде в діапазоні $0,070–0,076 за
1 кВт·год. Порівняння цих двох груп сценарі-
їв свідчить, що середня вартість виробництва
електроенергії в ОЕС України для сценаріїв,
що передбачають мінімізацію ролі АЕС, на
25–30% вища, ніж у тих, що зберігають домі-
нуюче положення АЕ в електробалансі країни.
Діючою Енергетичною стратегією України
на період до 2030 р. (Енергостратегія – 2030)
було передбачено зростання обсягів спожи-
вання до 2030 р., порівняно з 2010 р., первин-
них енергоресурсів – на 25%, електроенер-
гії – у 1,5 рази [7]. В цьому разі положення-
ми Енергостратегії – 2030 не враховано, що
Енергетичною стратегією ЄС та План дій ЄС
щодо підвищення ефективності використання
енергетичних ресурсів передбачено подальше
підвищення енергоефективності використан-
ня енергоресурсів на 20% до 2020 р. та 27%
до 2030 р., що ще більшою мірою віддалить
Україну від середньоєвропейського рівня і,
відповідно, не дозволить забезпечити конку-
рентоспроможність української продукції на
європейському ринку.
В Енергостратегії – 2030 основний пріори-
тет зосереджений не на підвищенні енергое-
фективності та енергоощадності, а на додат-
ковому нарощуванні енергетичних потужнос-
тей за низьких ефективностей діючих потуж-
ностей. Визначена Енергостратегією – 2030
частка альтернативних джерел енергії в енер-
гобалансі країни в обсязі 4,6% у 2030 р. не
узгоджувалася з прийнятими у країні націо-
нальними програмами та ратифікованими між-
народними угодами. Вже на проміжних тим-
часових інтервалах була очевидною їх нездій-
сненність, а наступні стратегії, після 1996 р.,
приймалися до закінчення терміну попере-
дньої.
Враховуючи зазначене рішенням Ради на-
ціональної безпеки і оборони України від
28.04.2014 № 0003525-14 «Про стан забез-
печення енергетичної безпеки у зв’язку з си-
34
С.І. АЗАРОВ, В.Л. СИДОРЕНКО, О.С. ЗАДУНАЙ
ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2020, issue 1(60)
туацією щодо постачання природного газу в
Україну», введеного в дію Указом Президента
України від 01.05.2014 № 448/2014, визначе-
но завдання актуалізації положень Енергетич-
ної стратегії України на період до 2030 р. з
метою забезпечення виконання міжнародних
зобов’язань та з урахуванням зростаючих
загроз енергетичній безпеці країни. На ви-
конання пріоритетних дій Уряду на 2016 р.
було підготовлено проект Нової Енергетичної
стратегії України до 2035 р. «Безпека, енерго-
ефективність, конкурентоспроможність» [8].
Головна мета розвитку енергетики на період
до 2035 р. – забезпечення енергетичної без-
пеки і перехід до енергоефективного та енер-
гоощадного використання і споживання енер-
горесурсів із впровадженням інноваційних
технологій.
У 2017 р. було прийнято нову Енергетич-
ну стратегію України на період до 2035 р.
(НЕC–2035) як симбіоз розроблених проектів
Енергетичної стратегії України на період до
2035 р. (Національний інститут стратегічних
досліджень) і Нової Енергетичної стратегії
України до 2020 р. «Безпека, енергоефектив-
ність, конкуренція» (Центр Разумкова спільно
з Представництвом Фонду Фрідріха Науман-
на (Німеччина) в Україні). Остання (четверта)
енергетична стратегія (НЕС–2035) [8] роз-
роблялася в надзвичайних умовах – під час
глобальних змін трендів світової енергетики
та під впливом низки викликів для вітчизня-
ної енергетики. Опублікований на вебсайті
Міненерговугілля 19 грудня 2016 р. проект
ЕС–35 був проаналізований українськими та
європейськими експертами, доопрацьований і
1 червня 2017 р. було оприлюднено новий про-
ект ЕС–35, а 17 серпня рішенням Міненергову-
гілля України його було прийнято [9].
Протягом першого терміну дії Стратегії (до
2020 р.) з огляду на ймовірний дефіцит ГП,
визначено доцільність продовження терміну
експлуатації 6 ГВт АЕС. Саме протягом цьо-
го періоду передбачено прийняття рішення та
планів дій стосовно заміщення потужностей
АЕС, що будуть виводитися після 2025 р., а
також використовуваних технологій атомної
генерації після 2030 р. У цьому разі не є чіт-
ко зрозумілою позиція стосовно тих потуж-
ностей, що згідно з чинними нині планами та
умовами використання мають бути виведени-
ми з експлуатації до 2025 р. Протягом цього
ж періоду передбачається прийняття довго-
термінової Програми розвитку АЕ України.
В описуваний період передбачено реаліза-
цію програм з підвищення коефіцієнта вико-
ристання встановлених потужностей АЕС. У
цьому разі незрозумілими є цільові рівні та
можливі порогові значення, адже сьогодні цей
показник фактично рекордний. Так, для при-
кладу за перший квартал 2017 р. коефіцієнт
використання встановлених потужностей ста-
новив 79,6%, що є рекордним за щонайменше
останніх 10 років. До 2020 р. згідно зі Стра-
тегією передбачається визначення основних
питань забезпечення АЕС паливом. Серед за-
дач на цей період визначено: продовження ди-
версифікації постачань палива; створення пе-
редумов нарощення можливостей видобутку
урану; вивчення доцільності та можливостей
будівництва в Україні потужностей з фабри-
кації ядерного палива; створення запасу ура-
нового концентрату. До 2020 р. включно пе-
редбачалося, що частка одного постачальника
на ринку ядерного палива не перевищуватиме
70%, а після 2020 р. – не більше 60%. Протя-
гом періоду до 2020 р. передбачено заверши-
ти будівництво сховищ відпрацьованого ядер-
ного палива та високорадіоактивних відходів
його переробки, розробити Концепцію пово-
дження з відпрацьованим ядерним паливом
АЕС України.
Протягом другого періоду реалізації Стра-
тегії (до 2025 р.) у сфері АЕ основними зада-
чами визначено перегляд термінів продовжен-
ня експлуатації діючих енергоблоків, введен-
ня в експлуатацію 1 ГВт потужностей атомної
генерації та проектування і будівництво нових
блоків відповідно до згаданої вище Програми
розвитку АЕ України.
Протягом третього періоду реалізації Стра-
тегії (до 2035 р.) не передбачено конкретних
кроків у сфері розвитку АЕ (за винятком того,
що сектор розвиватиметься, як це зрозуміло,
з кроків попередніх періодів). Таким чином,
стратегія лише в загальних рисах окреслює
подальший розвиток АЕ як стратегічно важ-
ливої для України, але не визначає конкрет-
них рішень. Стратегія передбачає плани щодо
розроблення та прийняття переліку докумен-
тів, що визначають подальшу долю АЕ, але
безпосередньо документ дає зовсім мало кон-
кретних рішень та дороговказів у цій сфері.
У такому контексті важливо зазначити, що
попередня редакція Енергетичної стратегії
України до 2035 р., що обговорювалася на по-
чатку 2017 р., але не була прийнятою (внаслі-
док чого було розроблено новий варіант, який
і був затвердженим і є чинним на сьогодні),
значно детальніше окреслювала перелік кро-
ків та заходів стосовно подальшого розвитку
атомно-промислового комплексу України. Зга-
даний варіант енергетичної стратегії визначав
конкретні кроки, наприклад:
35
Аналіз сценаріїв розвитку атомної енергетики України
ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2020, issue 1(60)
– граничні терміни з продовження терміну
експлуатації енергоблоків українських АЕС;
– цільові рівні підвищення коефіцієнтів ви-
користання встановленої потужності АЕС;
– започаткування процесів залучення ін-
вестицій для завершення будівництва блоків
Хмельницької АЕС;
– розбудову електричних мереж для роз-
блокування «замкнених» потужностей АЕС;
– розробку можливостей побудови енерге-
тичного мосту з Хмельницької АЕС до Польщі
та синхронізація і ENTSO-E; кошти, отриму-
вані від продажу електроенергії за цим проек-
том, було передбачено спрямувати на фінан-
сування добудови третього блоку Хмельниць-
кої АЕС.
З точки зору окреслення перспектив роз-
витку АЕ, попередній варіант стратегії був
більш детальним, аніж прийнята енергетич-
на стратегія. Чинна стратегія фактично від-
кладає більш конкретні рішення (зокрема,
можливо й ті, що були в попередній редакції
стратегії) стосовно АЕ до прийняття інших
стратегічних документів. Проте відкладення
та надмірне покладання на інші документи
стратегічного характеру може вилитися в за-
тягування імплементації відповідних рішень,
а відповідно й забезпечення енергетичних по-
треб країни в майбутньому. Крім цього, ви-
ходячи з попереднього українського досвіду
розробки Енергетичної стратегії України та
дотримання виконання стратегічних орієнти-
рів (зокрема й у енергетичній сфері), закрі-
плення цілей у стратегіях чи програмах ще не
гарантує повного дотримання таких планів.
Зокрема, попередня енергетична стратегія та
галузеві програми у сфері енергетики в біль-
шій частині не були реалізовані, а цільових
показників не було дотримано.
Нині у чинній системі державних страте-
гічних документів у сфері визначення розви-
тку АЕ, в тому числі з вказуванням новоприй-
нятої енергетичної стратегії, без відповіді за-
лишається низка важливих питань щодо май-
бутнього ЯЕК. Ось важливі актуальні питан-
ня, що сьогодні залишаються без відповіді:
1) підходи до зміни тарифоутворення для
забезпечення підвищення прибутковості атом-
ної генерації;
2) невизначеність резервів та напрямів
фінансування подальших кроків з розвитку
атомного сектора, що передбачено Стратегією
(насамперед, продовження терміну експлу-
атації діючих та будівництво нових атомних
енергоблоків).
Проаналізуємо більш детально обмеження
і бар’єри, що стримують розвиток АЕ в на-
шій країни. Під бар’єрами розуміють можливі
об’єктивні перешкоди для розвитку АЕ в очі-
куваних умовах розглянутого періоду. Вони
визначаються шляхом зіставлення вимог до
розвитку ЯЕК і можливостей їх задоволен-
ня. Кількісні оцінки бар’єрів можуть служити
обмеженнями в економіко-математичних мо-
делях, використовуваних під час прогнозних
розрахунків. Чим вищий ієрархічний рівень,
тим складніше представляють його системи і
тим значніше їх інерційність, а також більше
труднощі в подоланні бар’єрів, що виникають
під час прискореного розвитку або необхід-
ності зміни структури таких систем. З причин
виникнення і за характером прояву бар’єри,
що доводиться враховувати під час прогнозу-
вання, можна розділити на наступні основні
групи:
– тимчасові – обмеження за термінами вве-
дення нових потужностей через нестачу часу
на їх проектування, будівництво та освоєння;
– фінансові (інвестиційні) – недолік коштів
для капіталовкладень;
– ресурсні – дефіцит необхідних матері-
альних, трудових і підготовлених до освоєння
природних ресурсів;
– технологічні – неможливість забезпечен-
ня необхідного розвитку новими технологія-
ми і обладнанням у розглянутий період;
– цінові – неприйнятно низькі для окремих
виробників або занадто високі для споживачів
ціни, що перешкоджають їхньому економічно-
му благополуччю;
– кон’юнктурно-збутові (маркетингові) –
обмеження щодо попиту на конкретні енерго-
ресурси на внутрішніх і зовнішніх ринках;
– екологічні – жорсткі вимоги щодо захис-
ту навколишнього середовища;
– політичні та адміністративні – обмежен-
ня, що накладаються на розвиток ЯЕК вимо-
гами енергетичної і національної безпеки, а
також державною політикою;
– бар’єри, що ускладнюють правильні
оцінки і прийняття ефективних стратегічних
рішень через невизначеність майбутніх умов
і ризиків.
До бар’єрів можна віднести незадовільний
стан властивостей системи – таких, напри-
клад, як гнучкість і надійність. Бар’єри мож-
на групувати та характеризувати і за іншими
ознаками:
– за значимістю (основні, другорядні);
– за жорсткістю (непереборні, переборні за
певних умов);
– за часом можливого виникнення і трива-
лості дії (короткострокові, середньострокові,
довгострокові);
36
С.І. АЗАРОВ, В.Л. СИДОРЕНКО, О.С. ЗАДУНАЙ
ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2020, issue 1(60)
– за структурою комплексності (безпосе-
редні, опосередковані, прості, складні).
До складних (комплексних) можна відне-
сти бар’єри, що визначаються властивостями
даної системи. У першу чергу, це відноситься
до інерційності та адаптивності. Невідповід-
ність цих властивостей новим вимогам може
перешкоджати належному розвитку системи.
Перелік бар’єрів можна доповнювати, а їх
склад міняти залежно від розв’язуваної зада-
чі і розглянутого ієрархічного рівня. У цьо-
му разі доцільно розрізняти зовнішні за від-
ношенням до даного рівня (системі) та вну-
трішні обмеження і бар’єри. З внутрішніх
обмежень одними з найбільш істотних є тим-
часові бар’єри, обумовлені інерційністю роз-
витку систем АЕ. Висока капіталомісткість
ЯЕК, їх тісні виробничі зв’язки з машинобу-
дуванням, металургією та іншими галузями
промисловості, з транспортом і будівельним
комплексом, а також значні витрати часу на
спорудження АЕС, створення інфраструктури
і випереджаючий розвиток пов’язаних вироб-
ництв – все це породжує велику інерційність
АЕ. Крім тимчасових бар’єрів, серйозною
перешкодою для прискорення розвитку, мо-
дернізації виробництва і введення нових по-
тужностей є інвестиційні та ресурсні бар’єри.
Оцінка необхідних капіталовкладень, а також
спеціалізованого обладнання і матеріалів,
трудових ресурсів відповідної кваліфікації
потрібна під час формування варіантів розви-
тку як окремих компаній, так і цілих галузей.
Така оцінка не викликає особливих труднощів
за наявності проектів, нормативних матеріа-
лів, використанні минулого досвіду і анало-
гій. Значно складніше оцінити можливість
забезпечити потреби в фінансових і матері-
альних ресурсах, особливо якщо йдеться про
віддалені перспективи і прогнозується розви-
ток не окремої компанії, а цілої атомної га-
лузі. У цих умовах навіть орієнтовна кількіс-
на оцінка інвестиційних і ресурсних бар’єрів
набуває особливої ваги. Інвестиційні бар’єри
пов’язані з ціновими бар’єрами, оскільки фі-
нансові ресурси для інвестицій в значній мірі
залежать від прибутку. На енергетичних рин-
ках ціни формуються під впливом конкуренції
між постачальниками, балансуючи попит та
пропозицію. Для окремих енергетичних ком-
паній і підприємств-постачальників ринкові
ціни стають бар’єром, якщо вони виявляють-
ся нижче цін самофінансування (мінімально
допустимих цін пропозиції, нижче яких ви-
робництво і продаж палива або енергії стають
нерентабельними). Ціновий бар’єр на даний
енергоносій для споживачів виникає в разі,
коли передбачувана ціна неприйнятна з еко-
номічних чи інших міркувань і є можливість
знайти альтернативне рішення. Недостатній
попит на внутрішніх і зовнішніх енергетич-
них ринках у розглянутій перспективі може
стати серйозною перешкодою – бар’єром за
умовами попиту на шляху освоєння нових
постачальників ядерного палива або споруди
нових енергоблоків АЕС. Оцінка мінімально
необхідного для нормального функціонуван-
ня діючих, споруджуваних і планованих АЕС
попиту на ядерне паливо і енергію є вельми
важливим завданням під час дослідження
можливих бар’єрів в АЕ. Ще більш важли-
ве і значно складніше завдання – визначення
верхньої межі допустимого зростання попи-
ту, перевищення якої може викликати дефі-
цит енергоносіїв в аналізованому періоді або
надмірне підвищення цін на ядерне паливо і
енергію. Велика невизначеність майбутнього
попиту і цін на енергоносії та значень інших
вихідних показників викликає складнощі під
час оцінки прибутковості проектів, що плану-
ються, і особливо під час оцінки економічної
ефективності варіантів розвитку галузевих
і регіональних систем енергетики. Чим гуч-
ніше невизначеність, тим вище інвестиційні
ризики і тим нижча ймовірність забезпечен-
ня передбачуваного введення нових виробни-
чих потужностей необхідними фінансовими
та іншими ресурсами. Несприятливе для ін-
весторів поєднання таких факторів, як неви-
значеність, ризики, недостатня ефективність,
ліміти часу, може стати серйозним бар’єром
на введення нових потужностей. Правильна
кількісна оцінка такого комплексного бар’єру
– одна з важливих завдань прогнозних дослі-
джень подальшого розвитку ЯЕК. Обмеження
щодо можливих термінів введення нових по-
тужностей в АЕ обумовлені перш за все часом
на виконання проектних робіт і спорудження
АЕС (тимчасові бар’єри першого рівня). Їх
оцінка полегшується наявністю інвестицій-
них проектів в енергетичних компаніях. За їх
відсутністі доводиться використовувати екс-
пертні оцінки, існуючі аналоги та нормативні
терміни будівництва.
ВИСНОВКИ
Розвиток ЯЕК в Україні відбувається в умо-
вах ускладнення його зовнішніх і внутрішніх
взаємозв’язків, принципових змін у характері
та структурі економіки, глобалізації, приско-
рення науково-технічного прогресу. Узагаль-
нюючи отримані результати оцінювання та
порівняльного аналізу альтернативних сцена-
ріїв розвитку ГП ОЕС України на період до
37
Аналіз сценаріїв розвитку атомної енергетики України
ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2020, issue 1(60)
2035 р., можна зробити висновок, що за всі-
ма чотирма групами критеріїв (економічності,
екологічності, надійності та ресурсозабезпе-
ченості роботи енергосистеми) значно більш
прийнятними та ефективними є сценарії, що
передбачають подовження терміну експлуа-
тації діючих енергоблоків АЕС України. Та-
ким чином, збереження домінуючої ролі АЕ в
електробалансі України принаймні до 2035 р.
є виправданим.
Серед бар’єрів, що створюють загрозу необ-
хідному розвитку ЯЕК, помітну роль відіграє
інерційність, що пояснюється великою капі-
тало- і матеріаломісткістю, які формують цю
галузь, та високою часткою капіталовкладень
у пов’язані галузі та виробництва. Значимість
цих непрямих витрат підвищується зі збіль-
шенням темпів виробництва ядерного палива
і енергії, але може бути знижена за рахунок
зростання імпорту обладнання та матеріалів.
Серед важливих умов подовження терміну
експлуатації енергоблоків АЕС слід виокреми-
ти диверсифікацію постачання свіжого ядерно-
го палива. У рамках диверсифікації надзвичай-
но важливим питанням є реалізація проекту бу-
дівництва власного заводу з фабрикації тепло-
виділяючих збірок для покриття потреб АЕС
України. З урахуванням трансформації моделі
організації ринку електроенергії України та
міжнародними зобов’язаннями України в енер-
гетичній сфері, важливою умовою ефективного
функціонування АЕС є підвищення рівня їхньої
маневреності з метою задоволення потреб спо-
живачів та участі в регулюванні електричного
навантаження в ОЕС України. Потребує вирі-
шення проблема зберігання відпрацьованого
ядерного палива та радіоактивних відходів шля-
хом добудови власного сховища сухого типу.
1. Кулик М.М., Горбулін В.П., Кириленко О.В.
Концептуальні підходи до розвитку енергетики
України (аналітичні матеріали). Київ: Інститут
загальної енергетики НАН України, 2017. 78 с.
2. Про національну енергетичну програму Укра-
їни до 2010 року: постанова Верховної Ради
України від 15 травня 1996 р. № 191/96-ВР.
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1757-
2000-%D0%BF (дата звернення: 20.11.2019).
3. Оновлений План розвитку Об’єднаної енер-
гетичної системи України на 2015–2024 роки.
URL: http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/doccatalog/
document?id=244996563 (дата звернення:
20.11.2019).
4. Енергетична стратегія України на період до
2030 р.: розпорядження Кабінету Міністрів
України від 24 липня 2013 р. № 1071-р. URL:
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/n0002120-
13 (дата звернення: 20.11.2019).
5. Про схвалення Енергетичної стратегії України
на період до 2030 року: розпорядження Кабінету
Міністрів України від 15 березня 2006 р. № 145-
р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/145-
2006-%D1%80 (дата звернення: 20.11.2019).
6. Оновлення Енергетичної стратегії України на
період до 2030 року: проект. URL: http://mpe.
kmu.gov.ua/fuel/control/uk/publish/ article?art_
id=222022&cat_id=104126 (дата звернення:
20.11.2019).
7. Про схвалення Енергетичної стратегії України
на період до 2030 року: постанова Кабінету Мі-
ністрів України від 24 липня 2013 р. № 1071.
URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1071-
2013-%D1%80 (дата звернення: 20.11.2019).
8. Нова енергетична стратегії України до 2035
року: «Безпека, енергоефективність, кон-
курентоспроможність». URL: http://mpe.
kmu.gov.ua /minugol /cont ro l /uk /docca ta log/
list?currDir=50358
(далі посилання: energetychna_strategiya_
do_2035_r.zip) (дата звернення: 20.11.2019).
9. Нова енергетична стратегії України до 2035
року «Безпека, енергоефективність, конкурен-
тоспроможність»: розпорядження Кабінету Мі-
ністрів України від 18 серпня 2017 р. № 605-р.
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/605-
2017-%D1%80 (дата звернення: 20.11.2019).
Надійшла до редколегії: 13.01.2020
|
| id | systemreorg-article-742 |
| institution | System Research in Energy |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-19T01:21:05Z |
| publishDate | 2020 |
| publisher | General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | systemreorg/94/0744725c703e68b6d165522b3ac28194.pdf |
| spelling | systemreorg-article-7422026-07-18T12:57:46Z Analysis of scenarios for the development of nuclear power in Ukraine Аналіз сценаріїв розвитку атомної енергетики України Azarov S.I. Sydorenko V.P. Zadunay O.S. generating capacities, nuclear power, development scenarios, assessment, nuclear-power complex. генеруючі потужності, атомна енергетика, сценарії розвитку, оцінка, ядерно-енергетичний комплекс. We present results of the analysis of development of atomic generation in Ukraine in the context of substantiating ways to optimize country's electric power balance under conditions of decommissioning or extension of the life of existing nuclear power units of atomic power plants. It is emphasized that the nuclear power industry of Ukraine is a basic component in its energy supply, producing more than 40% of electricity. It is noted that the relevance of this topic is caused by the extreme importance of ensuring the energy safety of Ukraine, especially since nuclear power has become a decisive factor in Ukraine's uncompromising struggle for energy independence. The energy strategies of Ukraine and various scenarios of the development of nuclear power along with other energy-producing sectors are analyzed and compared. The restrictions and barriers hindering the development of nuclear power industry in our country are analyzed in detail. The main groups of barriers are presented according to the causes of their occurrence and the nature of manifestation, as well as other signs that must be taken into account when predicting the development of nuclear power. It is noted that the list of barriers can be supplemented, and their composition can be changed depending on the problem being solved and the hierarchical level under consideration. It is noted that the development of nuclear-power complex in Ukraine is taking place under conditions of the complication of its external and internal relationships, fundamental changes in the nature and structure of the economy, globalization, and acceleration of scientific and technological progress. According to the criteria of profitability, environmental friendliness, reliability, and provision with resources for the electric power industry, scenarios providing for the extension of life of nuclear power plants are much more acceptable than those providing for their decommissioning. It was determined that, among the important conditions for extending the life of nuclear power units, one should diversify the supply of fresh nuclear fuel. Представлено результати аналізу розвитку атомної генерації в Україні у контексті обґрунтування шляхів оптимізації електроенергетичного балансу країни за умов виведення або подовження терміну експлуатації діючих ядерних енергоблоків АЕС. Підкреслюється, що атомна енергетика України є базовою складовою в її енергозабезпеченні, виробляючи понад 40% електроенергії. Зазначається, що актуальність цієї тематики зумовлена надзвичайною важливістю забезпечення енергетичної безпеки України, тим більше, що атомна енергетика стала вирішальним фактором України в безкомпромісній боротьбі за енергетичну незалежність. Аналізуються та порівнюються Енергетичні стратегії України та різноманітні сценарії розвитку атомної енергетики разом з іншими енерговиробляючими галузями. Детально проаналізовано обмеження і бар’єри, що стримують розвиток атомної енергетики в нашій країни. Представлено основні групи бар’єрів за причинами виникнення і за характером прояву та іншими ознаками, що доводиться враховувати під час прогнозування розвитку атомної енергетики. Вказується, що перелік бар’єрів можна доповнювати, а їх склад міняти в залежності від розв’язуваної задачі і розглянутого ієрархічного рівня. Наголошується, що розвиток ядерно-енергетичного комплексу в Україні відбувається в умовах ускладнення його зовнішніх і внутрішніх взаємозв’язків, принципових змін у характері і структурі економіки, глобалізації, прискорення науково-технічного прогресу. За критеріями економічності, екологічності, надійності та ресурсозабезпеченості електроенергетики сценарії, що передбачають подовження терміну експлуатації АЕС, є значно прийнятнішими за ті, що передбачають їхнє закриття. Визначено, що серед важливих умов подовження терміну експлуатації енергоблоків АЕС слід виокремити диверсифікацію постачання свіжого ядерного палива. General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2020-03-11 Article Article application/pdf https://systemre.org/index.php/journal/article/view/742 10.15407/pge2020.01.031 System Research in Energy; No. 1 (60) (2020): The Problems of General Energy; 31-37 Системні дослідження в енергетиці; № 1 (60) (2020): Проблеми загальної енергетики; 31-37 2786-7102 2786-7633 uk https://systemre.org/index.php/journal/article/view/742/639 Copyright (c) 2020 Azarov S.I., Sydorenko V.P., Zadunay O.S. https://creativecommons.org/publicdomain/zero/1.0 |
| spellingShingle | generating capacities nuclear power development scenarios assessment nuclear-power complex. Azarov S.I. Sydorenko V.P. Zadunay O.S. Analysis of scenarios for the development of nuclear power in Ukraine |
| title | Analysis of scenarios for the development of nuclear power in Ukraine |
| title_alt | Аналіз сценаріїв розвитку атомної енергетики України |
| title_full | Analysis of scenarios for the development of nuclear power in Ukraine |
| title_fullStr | Analysis of scenarios for the development of nuclear power in Ukraine |
| title_full_unstemmed | Analysis of scenarios for the development of nuclear power in Ukraine |
| title_short | Analysis of scenarios for the development of nuclear power in Ukraine |
| title_sort | analysis of scenarios for the development of nuclear power in ukraine |
| topic | generating capacities nuclear power development scenarios assessment nuclear-power complex. |
| topic_facet | generating capacities nuclear power development scenarios assessment nuclear-power complex. генеруючі потужності атомна енергетика сценарії розвитку оцінка ядерно-енергетичний комплекс. |
| url | https://systemre.org/index.php/journal/article/view/742 |
| work_keys_str_mv | AT azarovsi analysisofscenariosforthedevelopmentofnuclearpowerinukraine AT sydorenkovp analysisofscenariosforthedevelopmentofnuclearpowerinukraine AT zadunayos analysisofscenariosforthedevelopmentofnuclearpowerinukraine AT azarovsi analízscenaríívrozvitkuatomnoíenergetikiukraíni AT sydorenkovp analízscenaríívrozvitkuatomnoíenergetikiukraíni AT zadunayos analízscenaríívrozvitkuatomnoíenergetikiukraíni |