Analysis of tendencies and directions of development of thermal power in Ukraine
The current state of electricity generation systems in Ukraine is reviewed and analyzed.  The dynamics of volumes and structure of electricity production and the specific fuel consumption for its supply are presented. Technologies and measures to improve the efficiency of thermal power...
Gespeichert in:
| Datum: | 2020 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine
2020
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://systemre.org/index.php/journal/article/view/743 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | System Research in Energy |
| Завантажити файл: |  |
Institution
System Research in Energy| _version_ | 1871104252056698880 |
|---|---|
| author | Teslenko O.I. Gorsky V.V. Maliarenko O.Ye. |
| author_facet | Teslenko O.I. Gorsky V.V. Maliarenko O.Ye. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Teslenko O.I.",
"institution": null
},
{
"author": "Gorsky V.V.",
"institution": null
},
{
"author": "Maliarenko O.Ye.",
"institution": null
}
] |
| author_sort | Teslenko O.I. |
| baseUrl_str | https://systemre.org/index.php/journal/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-18T12:57:46Z |
| description | The current state of electricity generation systems in Ukraine is reviewed and analyzed.  The dynamics of volumes and structure of electricity production and the specific fuel consumption for its supply are presented. Technologies and measures to improve the efficiency of thermal power plants (TPP) are presented with regard for current conditions of rapid development of renewable energy. The possible transition of country's power industry from fossil fuels to renewable sources (solar and wind energy) is considered in details. Such a transition is accompanied by the integration of a significant part of the variable power generation from renewable energy sources with unguaranteed generation of electricity (solar and wind power plants) into the electric grid. The proposed scenario of transition to 100% renewable electricity generation is divided to four stages with the development and modernization of TPP based on fossil fuels is analyzed as a necessity for the implementation of this scenario. It is substantiated that the modern electric system should combine all types of generation and any types of consumers responsible for situational demand for their services, change in real time the parameters and topology of the electric grid according to the current operating conditions. The flexibility and reliability of the Integrated Power System of Ukraine during the transformational transition can be provided by highly maneuverable combined-cycle power plants and fast-start power plants using fossil fuels. |
| doi_str_mv | 10.15407/pge2020.01.038 |
| first_indexed | 2026-03-24T02:02:53Z |
| format | Article |
| fulltext |
38
О.І. ТЕСЛЕНКО, В.В. ГОРСЬКИЙ, О.Є. МАЛЯРЕНКО
ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2020, issue 1(60)
ISSN 2522-4344 (Online), ISSN 1562-8965 (Print). The problems of general energy, 2020, 1(60): 38–46
doi: https://doi.org/10.15407/pge2020.01.038
Енергетика України є основою розвитку галу-
зей економіки країни щодо забезпечення їх на-
дійним і якісним електро- та теплопостачанням.
Сьогоднішній скрутний стан вітчизняної енерге-
тичної галузі зумовлений багатьма причинами:
дефіцитом власних паливних ресурсів, зношеніс-
тю енергетичного устаткування, значними втра-
тами енергії під час її транспортування, дефіци-
том маневрених потужностей в енергосистемі та
ін. Це призвело до збільшення витрат палива на
одиницю виробленої енергії, що, в свою чергу,
викликало погіршення екологічної ситуації. По-
ступове зростання цін на паливо тільки посилює
ці негативні тенденції.
Україна, ставши у 2011 р. повноправним чле-
ном європейського Енергетичного Співтовари-
ства, взяла на себе зобов’язання щодо реалізації
відповідних рішень Євросоюзу в енергетиці: роз-
роблення та приведення до європейських вимог
нормативно-правової бази, створення інтегрова-
ного енергоринку та законодавства для посилен-
ня енергетичної безпеки, залучення інвестицій,
покращення екології тощо.
В Україні прийнято низку Законів: «Про елек-
троенергетику», «Про теплопостачання», «Про
комбіноване виробництво теплової та елек-
тричної енергії (когенерацію) та використання
скидного енергопотенціалу», «Про енергозбе-
реження», «Про засади функціонування ринку
електричної енергії», «Про житлово-комунальні
послуги», «Про альтернативні джерела енергії»,
що регламентують роботу систем електро- і те-
плозабезпечення.
На виконання Директиви 2010/75/Є С про про-
мислові викиди у 2017 р. Кабінетом міністрів
України ухвалено Національний план скорочен-
ня викидів від великих спалювальних установок
[1]. Також енергетичне обладнання країн, що
є або прагнуть стати членами Євросоюзу, має
відповідати вимогам європейської Директиви
2012/27/ЄС про енергоефективність, в якій ре-
комендується впровадження високоефективної
когенерації для утилізації відхідного тепла, яке
утворюється при виробництві електроенергії [2].
На виконання цих директив країнами Євросоюзу
приймаються відповідні нормативно-правові за-
ходи. Прикладами таких нормативно-правових
заходів, проведених в європейських країнах на
рівні центральних органів влади, є [3]:
– ухвалення Федерального закону (Німеч-
чина) про когенерацію, що гарантує власникам
ТЕС надбавку на ціну при постачанні в центра-
лізовані мережі енергії, виробленої за принци-
пом когенерації від 0,56 центів за кВт·год до 5,11
центів за кВт·год (залежно від року споруди, сту-
пеня модернізації та розміру установки, а також
від технології, що використовується);
– звільнення електростанції від сплати еколо-
гічного податку на паливо, що використовується
для комбінованого вироблення електроенергії;
– звільнення від екологічного податку обсягів
власного споживання електроенергії ТЕЦ.
Об’єднана енергосистема України (ОЕС
України) є одним з найбільших енергооб’єднань
Європи [4]. ОЕС України здійснює централізова-
не електрозабезпечення внутрішніх споживачів,
взаємодіє з енергосистемами суміжних країн,
здійснює експорт та імпорт електроенергії. У
УДК 620.9 О.І. ТЕСЛЕНКО, канд. техн. наук, ORCID: 0000-0002-3772-5991
В.В. ГОРСЬКИЙ, ORCID: 0000-0001-9128-9556
О.Є. МАЛЯРЕНКО, канд. техн. наук, ст. наук. співр., ORCID: 0000-0001-5882-916X
Інститут загальної енергетики НАН України, вул. Антоновича, 172, м. Київ, 03150, Україна
АНАЛІЗ ТЕНДЕНЦІЙ ТА НАПРЯМІВ РОЗВИТКУ ТЕПЛОВОЇ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКИ В УКРАЇНІ
Досліджено сучасний стан розвитку теплової електрогенерації в Україні за остан-
ні роки. Розглянуто новітні технології, що використовуються у світовій практиці,
для підвищення ефективності технологій генерації електроенергії з органічного
палива в Україні.
К л ю ч о в і с л о в а: енергетика, система, енергозабезпечення, електропостачан-
ня, теплопостачання, енергоефективність, питомі витрати палива.
© О.І. ТЕСЛЕНКО, В.В. ГОРСЬКИЙ, О.Є. МАЛЯРЕНКО, 2020
39
Аналіз тенденцій та напрямів розвитку теплової електроенергетики в Україні
ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2020, issue 1(60)
складі ОЕС України діють 365 ліцензіатів з ви-
робництва та 40 ліцензіатів з передавання елек-
троенергії місцевими/локальними електромере-
жами. ОЕС України працює у паралельному ре-
жимі з енергетичними об’єднаннями Республік
Білорусь, Молдова та Російської Федерації (ОЕС
Центра, ОЕС Півдня). Південно-західна части-
на енергосистеми Західного регіону – «Острів
Бурштинської ТЕС», працює у складі об’єднання
енергетичних систем країн Європи – ENTSO-E.
Електричні зв’язки між ОЕС України та суміж-
ними енергосистемами здійснюються по магі-
стральних та міждержавних електромережах на-
пругою 110–750 кВ.
Метою статті є аналіз сучасного стану те-
плової електрогенерації в Україні та виділення
напрямів розвитку перспективних технологій,
впровадження яких у світі вже дало позитивний
результат, та які можуть бути впроваджені на
ТЕС і ТЕЦ України для підвищення енергетич-
ної ефективності як окремого обладнання, так і
теплових електростанцій в цілому.
Виробництво електроенергії електростанція-
ми ОЕС України за 2018 р. становило 155,4 млрд
кВт∙год, що на 0,4% більше, порівняно з 2017 р.
З них АЕС – 54,83%; ГК ТЕС – 22,33%; ТЕЦ і
Блок-станції – 10,93%; ГЕС та ГАЕС – 11,36%;
ВЕС – 0,6%; СЕС – 0,5% та БіоЕС – 0,1% [5].
У структурі джерел постачання електроенер-
гії за видами генеруючих установок з найбільш
вагомою установленою потужністю були теплові
електростанції (ТЕС), питома вага яких займала
48,3%, атомні електростанції (АЕС) − 26,2%, те-
плоелектроцентралі (ТЕЦ) − 10,5%; у структурі
джерел постачання теплоенергії найбільша частка
припадала на теплоцентралі (котельні) − 66,0% й
ТЕЦ − 23,8%. При цьому частка генеруючих під-
приємств (установок) з виробництва електроенер-
гії та теплоенергії, що працювали на біопаливі,
становила 27,1% (у 2016 р. − 23,5%). Зазначеними
об’єктами генерації у 2017 р. відпущено електро-
енергії 210,7 млн кВт∙год, що складає 0,2% від за-
гальних обсягів (у 2016 р. − 0,1%), теплоенергії −
6437,4 тис Гкал (6,9% проти 5,4% у 2016 р.) [5, 6].
Структура і обсяги виробництва електро-
енергії ОЕС України за 2012–2017 рр. (для 2014–
2017 рр. без енергогенеруючих об’єктів Крим-
ської електроенергетичної системи та неконтр-
ольованої території (НКТ) Донбаської електро-
енергетичної системи) надано у табл. 1 [6].
Приведена у табл. 1 структура виробництва
обумовлена специфікою структури генерую-
чих потужностей української електроенергети-
ки, яка переобтяжена базовими потужностями
(АЕС та переважна частина енергоблоків те-
плової генерації) і характеризується гострим
дефіцитом маневрених потужностей. Внаслідок
цього в якості маневрених використовуються
енергоблоки ТЕС, що спроєктовані для роботи
в базових режимах, значна частина яких працює
в непроєктних пікових і напівпікових режимах.
Частка генеруючих потужностей енергоблоків
ТЕС потужністю 100–200 МВт, які традицій-
но використовуються як напівпікові потужнос-
ті, складають 17% (порівняно з необхідними
30–35%). Тому поширеною практикою є вико-
ристання в маневрених режимах, окрім пило-
вугільних енергоблоків ТЕС потужністю 100–
200 МВт, пиловугільних блоків надкритичних
параметрів потужністю 300 МВт. У цих умовах
основними потужностями регулювання гра-
фіка навантаження є вугільні блоки 150–200–
300 МВт ТЕС. У зв’язку з несприятливою
структурою потужності (низька питома вага ма-
невреної потужності, обмеження регулюваль-
ного діапазону ТЕС), в енергосистемі практику-
ються щодобові зупинки 7–10 блоків на період
нічного зниження навантаження з наступними
їх пусками до ранкового/вечірнього максимуму
навантаження. Такі режими призводять до до-
даткового спрацювання ресурсу устаткування,
підвищеної аварійності та перевитрат палива.
У весняно-літній період, з урахуванням вище-
зазначених факторів, а також базисного режиму
ГЕС у період повені, до щодобових зупинок-
пусків залучається ще більша кількість енерго-
блоків ТЕС. Загальна кількість пусків енерго-
блоків (корпусів блоків) генеруючих компаній
Таблиця 1. Динаміка обсягів і структури виробництва електричної енергії в Україні, млрд кВт∙год
Роки Усього АЕС % ТЕС і
ТЕЦ % ГЕС і
ГАЕС % Інші
ТЕЦ* % ВЕС СЕС
БіоЕС %
2012 198,1 90,1 45,5 88,6 44,7 10,8 5,5 8,0 4,0 0,6 0,3
2013 193,6 83,2 43,0 86,6 44,7 14,2 7,3 8,3 4,3 1,2 0,6
2014 181,9 88,4 48,6 75,0 41,2 9,1 5,0 7,8 4,3 1,7 0,9
2015 157,3 87,6 55,7 55,2 35,1 6,8 4,3 6,1 3,9 1,5 0,9
2016 154,8 80,9 52,3 56,6 35,6 9,1 6,0 5,6 3,7 1,5 1,0
2017 155,4 85,6 55,1 55,8 35,9 10,6 6,8 1,5 1,0 1,9 1,2
* Блок-станції і комунальні ТЕЦ
40
О.І. ТЕСЛЕНКО, В.В. ГОРСЬКИЙ, О.Є. МАЛЯРЕНКО
ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2020, issue 1(60)
(ГК) ТЕС 150–300 МВт продовжує залишатися
на досить високому рівні: в 2017 р. становила
1943 пусків та в 2016 р. – 3116 пусків [7].
Таким чином, з урахуванням зазначених про-
блем, можна зробити висновок, що існуючі в
енергосистемі генеруючі джерела фактично зна-
ходяться на стадії вичерпання фізичних можли-
востей для забезпечення добового регулювання
та раціональних режимів роботи електростанцій,
тому вже найближчим часом необхідне виконан-
ня їх реконструкції, а також введення нових висо-
команеврених потужностей. При цьому, значний
вплив на збільшення регулюючих можливостей
може бути забезпечений шляхом впровадження
ринку допоміжних послуг.
Поряд із цим, зростають витрати ГК ТЕС на
підтримку у працездатному стані енергоблоків в
умовах подальшого погіршення режимів їх екс-
плуатації. При цьому, особливе значення має про-
ведення таких ремонтних робіт на енергоблоках
ГК ТЕС та технічного переоснащення електро-
станцій, які ведуть до відновлення (наближення)
проєктних показників щодо потужності, та регу-
люючого діапазону маневреності енергоблоків
відносно фактичних.
Генеруючими компаніями ТЕС ОЕС України
на виробництво електроенергії за 2018 р. вико-
ристано 19,6 млн т у.п. викопних паливних ре-
сурсів (табл. 2).
Як видно з табл. 2, питомі витрати палива по ГК
ТЕС у 2018 р. збільшились, порівняно із 2017 р.,
на 0,9%, таке ж збільшення спостерігається і по
ЕК України – на 1,8%. В цілому по Україні пи-
томі витрати палива на відпуск електроенергії в
Україні збільшились у 2018 р. відносно 2017 р.
на 0,8%.
Станом на 01.10.2018 ГК ТЕС налічують 75
енергоблоків і 3 турбоагрегати 100 МВт встанов-
леною потужністю 21842 МВт, з них: 68 вугільних
блоків потужністю 16942 МВт, в тому числі 3 бло-
ки в консервації та 1 блок в реконструкції (ниж-
че наведено розбивку з врахуванням переведення
блоків на спалювання вугілля марки ГД) [9]:
а) 27 блоків, що спалюють вугілля марки АШ і
П, загальною потужністю 7389 МВт (2 блоки по-
тужністю 570 МВт перебувають в консервації);
б) 41 блок, які працюють на вугіллі марки ГД,
загальною потужністю 9573 МВт (1 блок потуж-
ністю 300 МВт в консервації та 1 блок потужніс-
тю 300 МВт в реконструкції);
в) 7 газомазутних блоків загальною потужністю
4600 МВт (1 блок 800 МВт перебуває в консервації).
На сьогодні проведено реконструкцію близь-
ко 20% енергоблоків, але при її проведенні не
вирішені питання приведення екологічних ха-
рактеристик до сучасних вимог. Решта блоків
підтримується в працездатному стані за рахунок
капітальних та поточних ремонтів, але їх зноше-
ність постійно зростає і сягає загрозливої межі з
точки зору можливості їх подальшої експлуатації
без проведення реконструкції.
Паризька кліматична угода [10], яку Украї-
на ратифікувала в 2016 р., історично визначила
подальший низьковуглецевий розвиток світової
економіки, насамперед, енергетичного сектору.
Для вуглецево-нейтральної трансформації енер-
гетичного сектора (викиди парникових газів не
повинні перевищувати рівень їх глобального по-
глинання та/або уловлювання) необхідно здій-
снити в умовах сталого розвитку перехід від
використання викопних вуглецевих видів енер-
гетичних ресурсів (вугілля, нафта та природний
газ) до відновлювальних енергетичних ресурсів
(енергії сонця, вітру та інших джерел).
Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) з
2006 р. в рамках проєкту «Технологічні перспек-
тиви енергетики» (Energy Technology Perspectives
– ETP) оприлюднює звіти про технологічні тен-
денції, досягнення та можливості, різні сценарії
розгортання технологій, які можуть ефективно
задовольнити загальний розвиток енергетики,
зокрема, її низьковуглецевого напряму.
Таблиця 2. Питомі витрати палива на відпуск електроенергії енергетичними компаніями
та електростанціями України у 2017–2018 рр. [8]
Перелік підприємств
2017 p. 2018 p.
тис. т у.п. г/кВт∙год тис. т у.п. г/кВт∙год
1. ГК ТЕС – всього 16255,998 401,1 17444,151 404,7
2. ТЕЦ та КУ – всього 1039,006 Н.д. 1437,544 323,3
3. ТЕЦ ПАТ «Київенерго» 618,697 231,5 364,853 225,9
4. Кременчуцька ТЕЦ 185,172 323,5 183,689 305,3
5. Миронівська ТЕЦ 157,279 553,9 140,156 524,7
6. ЕК України – всього (3+4+5) 961,148 272,3 688,698 277,3
Всього по Україні (1+2+6) 18256,152 388,1 19570,393 391,1
41
Аналіз тенденцій та напрямів розвитку теплової електроенергетики в Україні
ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2020, issue 1(60)
У двох останніх звітах МЕА «Технологічні
перспективи енергетики» (2017) [11] та «Інно-
ваційні технології для прискорення перетворен-
ня енергетики» (2019) [12] наведено результати
аналізу найбільш вірогідних сценаріїв розвитку
енергетичного сектору світу до 2060 р., кожен з
яких має різні наслідки для розвитку та впрова-
дження енергетичних технологій та для загаль-
ної енергетичної політики. Зокрема, безпосе-
редньо для традиційної електроенергетики, яка
використовує викопні види органічного палива
(вугілля, нафту та природний газ), подаються на-
ступні прогнози розвитку.
У цих звітах акцентується, що відновлю-
вані джерела енергії (ВДЕ) стають основним
джерелом вироблення електроенергії при низь-
ковуглецевому сценарії розвитку. Однак, зі
збільшенням електрифікації та збільшенням
поставок енергії з ВДЕ можливості для під-
вищення гнучкості та надійності електричних
систем стають більш актуальними та вагомими,
що обумовлює необхідність їх дослідження та
впровадження в експлуатацію. Оцінки потенці-
алу збільшення гнучкості та надійності повин-
ні ґрунтуватися на місцевих умовах, а плани
впровадження повинні бути реалістичними.
Маневреність електрогенерації особливо важ-
лива для інтеграції в електромережу значної
частки змінних ВДЕ з негарантованим вироб-
ництвом електроенергії – сонячних та вітрових
електростанцій. Поліпшення маневреності та
підвищення ефективності повного та частково-
го навантаження є пріоритетними напрямами
для виробництва електроенергії з використан-
ням викопного палива. В подальшій перспекти-
ві можливе повне заміщення вугілля та природ-
ного газу на ТЕС твердим та рідким біопаливом
і біогазом.
Також у цих звітах підкреслюється, що для
розвитку теплової електричної генерації з вико-
ристанням природного газу розвиток технологій
виробництва електроенергії повинен бути спря-
мований на зниження капітальних витрат, підви-
щення маневреності та уловлювання двоокиcу
вуглецю. Природний газ розглядається насампе-
ред як перехідне паливо в енергетичному секто-
рі, і його світова середня частка використання в
енергетиці (з уловлюванням і без уловлювання
двоокиcу вуглецю) буде суттєво знижуватися піс-
ля 2025 р. Однак електростанції на природному
газі ще довгий час можуть залишатися основним
технологічним рішенням для надання системних
послуг в електромережах. Існуюча встановлена
потужність та технології газових ТЕС не завжди
оптимізовані для вимог гнучкості енергосистем
з більшими частками змінних ВДЕ. Зростаючі
частки ВДЕ в енергосистемі обумовлюють зна-
чні виклики традиційній експлуатаційній прак-
тиці ТЕС на природному газі та на вугіллі.
Вироблення електроенергії на вугільних ТЕС
без уловлювання двоокису вуглецю до 2040–
2045 рр. не має перспективної стійкості внаслі-
док підвищення екологічних вимог та обмежень,
що збільшує ризик того, що нещодавно побу-
довані вугільні ТЕС перестануть експлуатува-
тись в найближчому майбутньому. Як мінімум,
нові вугільні ТЕС повинні бути готові до улов-
лювання двоокису вуглецю, тому необхідно ще
більш активувати дослідження і впровадження
екологічних технологій для продовження їх ви-
користання у відповідності до більш жорстких
екологічних вимог з огляду техногенного впливу
на зміни клімату. На поточний час досліджується
декілька інноваційних підходів, наприклад, інте-
гровані паливні елементи для газифікації, прямі
вугільні паливні елементи та термодинамічні ци-
кли з ультранадкритичними параметрами тепло-
носія. Удосконалені ультранадкритичні вугільні
установки обіцяють більш високі температури
згоряння та ККД, а отже, і менші питомі викиди.
Перспективні технології та заходи для під-
вищення ефективності роботи ТЕС в енерго-
системах.
Досвід інших країн щодо адаптації електро-
систем до сучасних умов та перспективних ви-
мог показав, що новітня електрична система має
поєднувати всі види генерації та будь-які типи
споживачів для ситуаційного керування попитом
на їхні послуги; змінювати в режимі реального
часу параметри і топологію мережі за поточними
режимними умовами; забезпечувати розширення
ринкових можливостей інфраструктури шляхом
взаємного надання послуг суб’єктами ринку та
інфраструктурою; мінімізувати втрати; розши-
рити системи самодіагностики і самовідновлен-
ня під час виконання умов надійності та якості
електроенергії [13].
Компанія Wartsila (Фінляндія) [14], яка є про-
відним світовим виробником двигунів внутріш-
нього згорання одиничною потужністю до 50 МВт,
оприлюднила результати своїх досліджень щодо
оптимального забезпечення гнучкості та надій-
ності майбутніх енергосистем в умовах інтегра-
ції ВДЕ з розподіленням трансформаційного пе-
реходу до 100% відновлювальної електрогенера-
ції на чотири основні технологічні межі – етапи
(табл. 3):
1) найближче минуле та сучасна реальність
(переважна частка традиційної енергетики на ви-
копному органічному та ядерному паливі, елек-
трогенерація на ВДЕ має малу частку і постійно
дешевшає);
2) момент прискорення, коли частка ВДЕ
перевищує 20% (існуюча теплова електроге-
42
О.І. ТЕСЛЕНКО, В.В. ГОРСЬКИЙ, О.Є. МАЛЯРЕНКО
ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2020, issue 1(60)
нерація замінена на високоманеврену, а також
інші маневрені технології: технології без ба-
зового навантаження для забезпечення надій-
ності, наприклад високо маневрені газові ТЕС
з парогазовими установками, ТЕС швидкого
старту з газопоршневими або газотурбінними
установки, реагування попиту, технології збе-
рігання без батарей – гідроакумулюючі елек-
тростанції, тощо);
3) переважність ВДЕ (накопичення та збері-
гання електроенергії стає доступною та пошире-
ною технологією, що дозволяє суттєво збільши-
ти частку виробництва електроенергії з ВДЕ до
70–80%);
4) 100% ВДЕ (гнучка теплова електрогенера-
ція забезпечує сезонну підтримку, щоденна варі-
ація енергогенерації та енергоспоживання забез-
печується за допомогою накопичувачів енергії та
споживачів-регуляторів).
При цьому енергосистема з 100% відновлю-
вальної електрогенерації потребує декількох
форм забезпечення гнучкості:
а) добова – коливання виробництва компен-
суються в основному за рахунок накопичення
енергії (посекундний та похвилинний рівень ба-
лансування, щоденне переключення енергії на-
копичення – витрата);
б) тижнева – зі зростанням ролі гнучкості
системи більш тривалий енергетичний баланс
та надійність системи забезпечуються завдяки
високоманевреній тепловій генерації з прогно-
зуванням «тиждень на тиждень» (темні періоди
без вітру взимку, сезон посиленого вітру, раптові
пориви вітру, довготривала хмарність, тощо);
в) сезонна – паливо, як форма накопичення
енергії для балансу сезонних коливань («зсув»
інтенсивності сонячної енергії з літа на зиму,
технології «електрика в газ» та існуюча інфра-
структура зберігання природного газу (в підзем-
них сховищах) та транспортування зрідженого
природного газу.
Компанія Wartsila пропонує наступне тех-
нологічне рішення структурної трансформації
електричної генерації: сонячні електростанції
Таблиця 3. Роль технологій у трансформації при переході на 100% електрогенерації з ВДЕ [14]*
Види генеруючих
потужностей
Частка ВДЕ в загальному виробництві електроенергії, %
0
(Найближче
минуле)
20
(Переломний
момент)
80
(ВДЕ – базова
генерація)
100
(Фінальний
поштовх)
Електроенергія
з ВДЕ
Поновлювані
джерела енергії
більш вартісні
порівняно з
викопним паливом
Поновлювані
джерела енергії
досягають паритету
в електромережі
з традиційною
генерацією
Поновлювані
джерела стають
новим базовим
навантаженням
Надлишок
відновлюваної енергії
розглядається як
сировина для інших
товарів (електрика,
газ, паливо, вода і
їжа)
Неманеврені
потужності
Більшість
виробництва енергії
неманевреними
електростанцями
(вугілля, природний
газ і атомна енергія)
Збільшення профілів
переривчастого
навантаження,
збільшення
експлуатаційних
витрат і економічна
неефективність
Відсутня потреба в
негнучкій генерації
з неманевреними
електростанціями
на викопному паливі
Високоманеврена
генерація
«Пікова генерація»
і система
балансування,
пропонується
недорога потужність
традиційної
електрогенерації
Маневрена теплова
електрогенерація
замінює неманеврену,
щоб забезпечити
більшу стабільність
енергосистеми
Генерація з ВДЕ
вимагає значної
високоманевреної
теплової генерації
для підтримки
надійності
енергосистеми
Синтетичний газ,
біогаз або синтетичне
рідке паливо
використовується для
високоманевреної
резервної генерації
Зберігання енергії
Обмежені
можливості
для зберігання,
щоб недорого
ефективно надавати
послуги сезонного
регулювання
Починають
з’являтися великі
акумулюючі проекти
Ключовий компонент
в енергосистемі з
базовою генерацією
з ВДЕ. Загальне
балансування
енергосистеми
та сезонної
нерівномірності
«Електрика в газ»
для сезонного
«транспортування»
енергії, щоденна
трансформація енергії
з накопиченням
енергії від ВДЕ
* - доопрацьовано авторами статті
43
Аналіз тенденцій та напрямів розвитку теплової електроенергетики в Україні
ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2020, issue 1(60)
загального призначення, інтегровані з ультрави-
сокоманевреними електростанціями з викорис-
танням двигунів внутрішнього згорання, зокре-
ма, газопоршневих двигунів на природному газі,
та малими і середніми накопичувачами електро-
енергії та природного газу. На рисунку проде-
монстровано таку структурну трансформацію за-
пропонованого технічного рішення електричної
генерації зі зростанням частки електроенергії з
ВДЕ. Існуюча базова низькоманеврена генерація
заміщується високоманевреною газовою гене-
рацією. Накопичувач енергії використовує для
зміни енергопостачання протягом поточної доби,
а високоманеврене виробництво енергії забез-
печує надійність енергосистеми, коли недосяж-
ні ВДЕ. Як видно, перехід на енергосистеми зі
100% відновлювальної електрогенерації вимагає
величезних інвестицій у нові потужності, такі
як високоманеврені газові електростанції, нако-
пичувачі енергії та самі сонячні електростанції,
загальна встановлена потужність яких в 10 разів
перевищує пікову потужність, яка необхідна для
споживача [14].
Компанія Wartsila запропонувала структурну
трансформацію електричної генерації компанії
Agl Energy Limited (Австралія) для заміни існую-
чої вугільної електростанції Liddell електричною
потужністю 1000 МВт.
Структура комплексу орієнтована на місцеві
умови: значний рівень інсоляції та відсутність ін-
ших видів ВДЕ. Майбутній гібридний електроенер-
гетичний комплекс буде мати 2600 МВт загальної
встановленої електричної потужності та складати-
ся з СЕС потужністю 1600 МВт, високоманевреної
газової ТЕС потужністю 750 МВт та батарейного
накопичувача електроенергії 250 МВт, що суммар-
но перевищує пікову потребу споживача в електро-
енергії більше ніж у 2,5 рази. Середньозважена со-
бівартість виробництва електроенергії за життєвий
цикл для традиційної вугільної неманевреної ТЕС
складає 106 $/МВт∙год, а для високоманевреної га-
зової ТЕС – 83 $/МВт∙год [14].
Аналіз запропонованого трансформаційного
переходу від традиційної теплової електроенер-
гетики до 100% відновлювальної електрогенера-
ції дозволяє зробити наступні висновки:
1. Поетапний перехід до 100%-вої електрое-
нергетики з ВДЕ повинен відбуватися з огляду на
місцеві умови та враховувати часову реальність
та технологічну можливість реалізації цього пе-
реходу.
2. Структурна трансформація енергосистеми
при переході на електрогенерацію з 20%-вою
часткою ВДЕ потребує суттєвих змін, перш за
все, шляхом впровадження високоманеврених
потужностей.
Рисунок. Електрична потужність ВДЕ та забезпечення пікового попиту [14]
44
О.І. ТЕСЛЕНКО, В.В. ГОРСЬКИЙ, О.Є. МАЛЯРЕНКО
ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2020, issue 1(60)
3. З огляду на низьковуглецевий напрямок
розвитку енергетики такі потужності повинні ви-
користовувати природний газ, а у далекому май-
бутньому синтетичний газ і біогаз, або тверде та
рідке біопаливо.
3. Ключовим елементом реалізації переходу
на 100%- ву електроенергетику з ВДЕ є технічна
та економічна досяжність технологій накопичен-
ня енергії та енергоносіїв (електроакумуляторні
батареї, сховища природного та зрідженого газу,
тощо).
4. Встановлена потужність збалансованої
енергетичної системи зі 100% відновлювальної
енергетики може перевищувати пікове наванта-
ження споживання електроенергії до 10 разів, що
обумовлює високі капітальні витрати на впрова-
дження такої системи.
Враховуючи місцеві умови України щодо на-
явності викопних паливних ресурсів для забезпе-
чення трансформаційного періоду, в табл. 4 наве-
дено техніко-економічні показники парогазових
(ПГУ) і газотурбінних (ГТУ) електростанцій, які
працюють на природному газі, а також парога-
зових електростанцій з внутрішньо-цикловою
газифікацією вугілля. Техніко-економічні показ-
ники сучасних вугільних енергоблоків ТЕС на-
ведено в табл. 5.
Інститутом вугільних енерготехнологій НАН
України виконано комплекс досліджень щодо
перспектив впровадження чистих вугільних тех-
нологій в Україні [17, 18]. Зокрема, в [19] наведе-
но основні показники парогазових енергетичних
установок з внутрішньоцикловою газифікацією
вугілля (ПГУ з ВГВ) та іншого твердого, а та-
кож рідинного палива, та проаналізовано світо-
вий досвід впровадження технологій газифікації
для ПГУ в різних країнах світу. Наведено манев-
рені характеристики ТЕС на основі ПГУ з вну-
трішньоцикловою газифікацією вугілля з та без
уловлювання та зберігання СО2 до 90%: діапазон
зміни навантаження: мінімальне навантаження
енергоблоку – 36–50%, низькотемпературної по-
вітророзподільної установки (ПРУ) – 36–50%,
компресора ПРУ – 70%; запуск до повного на-
вантаження: пуск з холодного стану – від 15 год;
пуск газифікатора з гарячого стану – 6–8 год;
пуск ПРУ з гарячого стану – 6 год; швидкість
зміни навантаження: газифікації – 3–5%/хв;
ПРУ – 3%/хв. Час роботи ПГУ до капітального
ремонту – 40 тис. год. Технологія ПГУ з ВГВ
Таблиця 4. Характеристики парогазових і газотурбінних електростанцій [15]
Тип електростанції,
Показник
Одиниця
виміру
ГТУ пікові
(газ)
ПГУ
(газ)
ПГУ з
внутрішньо-
цикловою
газифікацією
вугілля (2)
Корисна потужність МВт 241–50 550 600
Вартість проєктування, поставок та будівництва $/кВт 580–700 457–1004 3257–6390
Капітальні витрати протягом будівництва $/кВт включено 107–145 743–1610
Інші витрати власника $/кВт 220–300 156–170 включено
Загальні капітальні витрати (1) $/кВт 700–950 700–1318 4000–8400
Фіксовані витрати на експлуатацію та технічне
обслуговування $/(кВт·рік) 5,00–20,00 6,20–5,50 40–80
Змінні витрати на експлуатацію та технічне
обслуговування $/МВт·год 4,70–7,50 3,50–2,00 3,00–5,00
Питома витрата теплоти на вироблення
електроенергії Btu/ кВт·год 9804–8000 6133–6900 8750–12000
Коефіцієнт використання встановленої потужності % 10 80 93
Ціна палива $/MMBtu 3,45 3,45 1,45
Термін будівництва Місяці 12–18 24 60–63
Термін служби Роки 20 20 40
Викиди CO2 lb/MMBtu 117 117 169
Середньозважена собівартість виробленої
електричної енергії (LCOE) $/МВт·год 152–206 41–74 60–143
Btu – British thermal unit; британська теплова одиниця (0,252 ккал)
MMBtu – мільйонів британських теплових одиниць
lb/MMBtu – фунтів (0.453592 кг) / мільйонів британських теплових одиниць
(1) Включають капітальні витрати для установок з терміном будівництва понад 24 місяців.
(2) Верхня межа включає 90% уловлювання вуглецю і стиснення. Не включає в себе вартість транспортування і
зберігання.
45
Аналіз тенденцій та напрямів розвитку теплової електроенергетики в Україні
ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2020, issue 1(60)
може бути застосована в умовах перехідного
періоду трансформації енергетики України до
100% відновлювальної електрогенерації.
Зміна структури встановленої електричної по-
тужності та виробництва електроенергії України
буде обумовлена наступними чинниками [20, 21]:
1. Максимальне використання існуючих по-
тужностей АЕС ОЕС України та розвиток атом-
ної енергетики для забезпечення підтримки по-
тужностей АЕС на рівні біля 14 ГВт у довгостро-
ковій перспективі.
2. Модернізація існуючих вугільних енерго-
блоків ТЕС та подовження термінів експлуатації
не менш ніж на 20 років. Гарантована доступна
потужність таких енергоблоків повинна склада-
ти не менш 14–15 ГВт.
3. Розвиток електроенергетики з ВДЕ до 5 ГВт.
4. Впровадження газових електростанцій зі
швидким стартом загальною електричною по-
тужністю до 2 ГВт.
5. Впровадження систем акумулювання елек-
троенергії загальною електричною потужністю
від 1 до 2 ГВт.
6. Впровадження високоманеврених газових
електростанцій загальною електричною потуж-
ністю до 4 ГВт.
ВИСНОВКИ
Існуючі в ОЕС України генеруючі джерела
теплової енергетики знаходяться на стадії вичер-
пання фізичних можливостей та є технологічно
застарілими, тому для забезпечення добового
регулювання графіка електричних навантажень
та раціональних режимів роботи електростанцій
необхідна їх реконструкція та введення нових
високоманеврених потужностей.
Паризька кліматична угода та рекомендації
МЕА визначили подальший низьковуглецевий
розвиток світової економіки, насамперед, енер-
гетичного сектору з переходом від використання
викопних вуглецевих видів енергетичних ресур-
сів до відновлювальних джерел енергії.
Досвід передових країн щодо адаптації елек-
тросистем до сучасних умов та перспективних
вимог показав, що новітня електрична система
має поєднувати всі види генерації та будь-які
типи споживачів для ситуаційного керування
попитом на їхні послуги; змінювати в режимі
реального часу параметри і топологію мережі
за поточними режимними умовами; забезпечу-
вати розширення ринкових можливостей інф-
раструктури шляхом взаємного надання послуг
суб’єктами ринку та інфраструктурою; мінімі-
зувати втрати; розширити системи самодіагнос-
тики і самовідновлення під час виконання умов
надійності та якості електроенергії.
В умовах перехідної трансформації до
100% -вої електрогенерації з ВДЕ структура ОЕС
України в частині теплової електрогенерації по-
винна насамперед бути доповнена високоманев-
реними газовими електростанціями з викорис-
танням енергоефективних парогазових техно-
логій та газовими електростанціями швидкого
старту з використанням газотурбінних та газо-
поршневих двигунів.
З огляду на тривалий термін цієї перехід-
ної трансформації (щонайменше кілька десяти-
літь) та наявність значних паливних ресурсів в
Таблиця 5. Характеристики вугільних енергоблоків ТЕС [16]
Тип енергоблоку Країна
Номінальна
потужність,
МВт
Питомі
капітальні
витрати, $/кВт
ККД
нетто, %
Пиловугільний блок надкритичного тиску
без сіркоочищення і азотоочищення
Україна
Запорізька ТЕС
Ст. № 1, 3
325 190 36,9
Пиловугільний блок надкритичного
тиску з сіркоочищенням (МСО)
і азотоочищенням (СКАО)
Україна
те ж
з МСО і СКАО
325 490 33,9
Пиловугільний блок
ультранадкритичного тиску Китай 932 723 46
Пиловугільний блок надкритичного тиску Китай 1119 663 46
Пиловугільний блок надкритичного тиску Китай 539 740 46
ЦКШ надкритичного тиску
Польща Реалізований
проєкт ТЕС
Lagisza, 2009 рік
460 1150 43,3
ЦКШ
Україна Інвестиційний
проєкт Слов’янської ТЕС
ст. № 6
330 1290 43,0
46
О.І. ТЕСЛЕНКО, В.В. ГОРСЬКИЙ, О.Є. МАЛЯРЕНКО
ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2020, issue 1(60)
Україні вугільна теплова генерація в комплексі з
атомною енергогенерацію спроможна забезпечи-
ти поетапні структурні зміни енергогенеруючих
потужностей ОЕС України. Це можливо із по-
довженням використання частини існуючих ву-
гільних ТЕС, які будуть модернізовані на відпо-
відність сучасним європейським вимогам щодо
викидів забруднюючих речовин в атмосферне
повітря, а також з будівництвом нових енерго-
ефективних та екологічнобезпечних вугільних
електростанцій з ультранадкритичними параме-
трами та ПГУ з внутрішньо-цикловою газифіка-
цією вугілля.
1. Національний план скорочення викидів від ве-
ликих спалювальних установок URL: http://mpe.
kmu.gov.ua/minugol/control/uk/publish/article?art_
id=245255506&cat_id=245255478 // (дата звернен-
ня: 09.01.2020).
2. Директива 2012/27/ЄС про енергоефективність.
URL: http://enref.org/docs/dyrektyva-2012-27es-pro-
enerhoefektyvnist/ (дата звернення: 09.01.2020).
3. План розвитку Об’єднаної енергетичної системи
України на 2016 – 2025 роки. ДП «НЕК «Укренер-
го». URL: http://www.ukrenergo.energy.gov.ua (дата
звернення: 10.01.2020).
4. Національна енергетична компанія «Укренерго».
URL: https://ua.energy. (дата звернення: 10.01.2020).
5. Дані по виробництву електроенергії в Україні у
2018 р. URL: http://ua.energy/diyalnist/osnovni-
pokaznyky/#1556279088828-2a4cec98-a360 (дата
звернення: 09.01.2020).
6. Інформація про роботу електроенергетично-
го комплексу за 12 місяців 2018 року. Фактичний
баланс та структура споживання електроенер-
гії URL: http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/doccatalog/
document?id=245374262 (дата звернення: 10.01.2020).
7. Інформація про роботу електроенергетичного комп-
лексу за 12 місяців 2018 року. Прогнозний (орієнтов-
ний) склад блоків та виробіток електроенергії ТЕС
енергогенеруючих компаній URL: http://mpe.kmu.
gov.ua/minugol/doccatalog/document?id=245374264
(дата звернення: 10.01.2020).
8. Інформація про роботу електроенергетичного комп-
лексу за 12 місяців 2018 року. Питомі витрати пали-
ва на відпуск електроенергії. URL: http://mpe.kmu.
gov.ua/minugol/doccatalog/document?id=245374266
(дата звернення: 10.01.2020).
9. Звіт з оцінки відповідності (достатності) гене-
руючих потужностей (проєкт). ДП НЕК «Укре-
нерго». 2019. 84 с. URL: https://ua.energy/majbut-
nye-ukrenergo/plan-rozvytku-oes-ukrayiny/zvit-z-
otsinky-vidpovidnosti-dostatnosti-generuyuchyh-
potuzhnostej/#1568731736463-837e7364-7b4c (дата
звернення: 12.01.2020).
10. Паризька угода від 12.12.2015. Ратифіковано За-
коном України № 1469-VIII від 14.07.2016. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_l61 (дата
звернення:11.01.2020).
11. Energy Technology Perspectives 2017. International
Energy Agency, OECD, Paris. URL: https://www.oecd.
org/about/publishing/Corrigendum_EnergyTechnolo-
gyPerspectives2017.pdf (дата звернення: 10.01.2020).
12. Technology Innovation to Accelerate Energy Transitions.
International Energy Agency, OECD, Paris. URL: https://
www.g20karuizawa.go.jp/assets/pdf/Technology%20
innovation%20to%20accelerate%20energy%20
transitions.pdf (дата звернення: 09.01.2020).
13. Коробко Б.П., Лінник О.М., Кануннікова Р.Е. Ефек-
тивні заходи з модернізації ОЕС України для запобі-
гання її колапсу та підвищення рівня децентраліза-
ції генерації електрики. Промислова електроенер-
гетика та електротехніка. 2016. № 2-3. С. 16―22.
14. Wartsila. Towards a 100 percent renewable energy
future. URL: https://www.wartsila.com/energy/learn-
more/downloads/presentation/towards-a-100-percent-
renewable-energy-future (дата звернення: 09.01.2020).
15. LAZARD’S LEVELIZED COST OF ENERG ANAL-
YSIS — VERSION 12.0. November 2018. URL:
https://www.lazard.com/perspective/levelized-cost-
of-energy-and-levelized-cost-of-storage-2018/ (дата
звернення: 09.01.2020).
16. Коберник В.С. Економічний аналіз використання
технологій перетворення енергії на ТЕС України.
Проблеми загальної енергетики. 2017. Вип. 4(51).
С. 67―72. https://doi.org/10.15407/pge2017.04.067
17. Майстренко О.Ю., Корчевой Ю.П., Топал О.І., Чер-
нявський М.В., Вольчин І.А., Дунаєвська Н.І., Дуд-
ник О.М. Сучасні розробки Інституту вугільних
енерготехнологій НАН України для теплової енер-
гетики. К.: ГНОЗІС, 2014. 224 с.
18. Вольчин І.А., Дунаєвська Н.І., Гапонич Л.С., То-
пал О.І., Засядько Я.І. Перспективи впровадження
чистих вугільних технологій в енергетику країн. К.:
ГНОЗІС, 2013. 310 с.
19. Дудник О.М., Дунаєвська Н.І., Соколовська І.С. За-
стосування технологій парогазових енергетичних
установок з внутрішньоцикловою газифікацією
твердого та рідинного видів палива у світовій енер-
гетиці та перспективи їх впровадження в Україні.
Проблеми загальної енергетики. 2019. Вип. 3(58).
С. 37―44. https://doi.org/10.15407/pge2019.03.037
20. Звіт з оцінки відповідності (достатності) генеру-
ючих потужностей (доопрацьований). ДП НЕК
«Укренерго». 2018. 175 с. URL: https://ua.energy/wp-
content/uploads/2019/04/ZvitAdekvatnostiGenPotuzh-
nostej_31_03_2019.pdf (дата звернення: 10.01.2020).
21. Аналітичний звіт до питання розвитку ВЕС та СЕС
в складі ОЕС України. ДП НЕК «Укренерго». 2018.
URL: https://ua.energy/wp-content/uploads/2018/06/
ANALITYCHNYJ-ZVIT-2.pdf (дата звернення:
11.01.2020).
Надійшла до редколегії: 14.01.2020
|
| id | systemreorg-article-743 |
| institution | System Research in Energy |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-19T01:21:08Z |
| publishDate | 2020 |
| publisher | General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | systemreorg/94/e0c8ad9735f963539631a3923838fe94.pdf |
| spelling | systemreorg-article-7432026-07-18T12:57:46Z Analysis of tendencies and directions of development of thermal power in Ukraine Аналіз тенденцій та напрямів розвитку теплової електроенергетики в Україні Teslenko O.I. Gorsky V.V. Maliarenko O.Ye. power system, power generation, thermal power engineering, renewable energy sources, transformation, flexibility, maneuverability. енергетика, система, енергозабезпечення, електропостачання, теплопостачання, енергоефективність, питомі витрати палива. The current state of electricity generation systems in Ukraine is reviewed and analyzed.  The dynamics of volumes and structure of electricity production and the specific fuel consumption for its supply are presented. Technologies and measures to improve the efficiency of thermal power plants (TPP) are presented with regard for current conditions of rapid development of renewable energy. The possible transition of country's power industry from fossil fuels to renewable sources (solar and wind energy) is considered in details. Such a transition is accompanied by the integration of a significant part of the variable power generation from renewable energy sources with unguaranteed generation of electricity (solar and wind power plants) into the electric grid. The proposed scenario of transition to 100% renewable electricity generation is divided to four stages with the development and modernization of TPP based on fossil fuels is analyzed as a necessity for the implementation of this scenario. It is substantiated that the modern electric system should combine all types of generation and any types of consumers responsible for situational demand for their services, change in real time the parameters and topology of the electric grid according to the current operating conditions. The flexibility and reliability of the Integrated Power System of Ukraine during the transformational transition can be provided by highly maneuverable combined-cycle power plants and fast-start power plants using fossil fuels. Розглянуто та проаналізовано сучасний стан систем генерації електроенергії в Україні. Приведено динаміку обсягів та структуру виробництва електроенергії та питомі витрати палива на її відпуск. Наведено та розглянуто перспективні технології та заходи з підвищення ефективності роботи ТЕС в енергосистемах у сучасних умовах стрімкого розвитку використання відновлювальних джерел енергії в енергетиці. Деталізовано запропонований можливий перехід енергетики країни від викопних видів палива до поновлювальних енергетичних ресурсів, таких як біопаливо, сонячна та вітрова енергетика. Проаналізовано запропонований сценарій переходу до 100% відновлювальної енергогенерації за чотири етапи із розвитком та модернізацією теплових станцій на органічному паливі як необхідність для завершення даного сценарію. Обґрунтовано, що новітня електрична система має поєднувати всі види генерації та будь-які типи споживачів для ситуаційного керування попитом на їхні послуги; змінювати в режимі реального часу параметри і топологію мережі за поточними режимними умовами, забезпечувати розширення ринкових можливостей інфраструктури шляхом взаємного надання послуг суб’єктами ринку та інфраструктурою. General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2020-03-11 Article Article application/pdf https://systemre.org/index.php/journal/article/view/743 10.15407/pge2020.01.038 System Research in Energy; No. 1 (60) (2020): The Problems of General Energy; 38-46 Системні дослідження в енергетиці; № 1 (60) (2020): Проблеми загальної енергетики; 38-46 2786-7102 2786-7633 uk https://systemre.org/index.php/journal/article/view/743/640 Copyright (c) 2020 Teslenko O.I., Gorsky V.V., Maliarenko O.Ye. https://creativecommons.org/publicdomain/zero/1.0 |
| spellingShingle | power system power generation thermal power engineering renewable energy sources transformation flexibility maneuverability. Teslenko O.I. Gorsky V.V. Maliarenko O.Ye. Analysis of tendencies and directions of development of thermal power in Ukraine |
| title | Analysis of tendencies and directions of development of thermal power in Ukraine |
| title_alt | Аналіз тенденцій та напрямів розвитку теплової електроенергетики в Україні |
| title_full | Analysis of tendencies and directions of development of thermal power in Ukraine |
| title_fullStr | Analysis of tendencies and directions of development of thermal power in Ukraine |
| title_full_unstemmed | Analysis of tendencies and directions of development of thermal power in Ukraine |
| title_short | Analysis of tendencies and directions of development of thermal power in Ukraine |
| title_sort | analysis of tendencies and directions of development of thermal power in ukraine |
| topic | power system power generation thermal power engineering renewable energy sources transformation flexibility maneuverability. |
| topic_facet | power system power generation thermal power engineering renewable energy sources transformation flexibility maneuverability. енергетика система енергозабезпечення електропостачання теплопостачання енергоефективність питомі витрати палива. |
| url | https://systemre.org/index.php/journal/article/view/743 |
| work_keys_str_mv | AT teslenkooi analysisoftendenciesanddirectionsofdevelopmentofthermalpowerinukraine AT gorskyvv analysisoftendenciesanddirectionsofdevelopmentofthermalpowerinukraine AT maliarenkooye analysisoftendenciesanddirectionsofdevelopmentofthermalpowerinukraine AT teslenkooi analíztendencíjtanaprâmívrozvitkuteplovoíelektroenergetikivukraíní AT gorskyvv analíztendencíjtanaprâmívrozvitkuteplovoíelektroenergetikivukraíní AT maliarenkooye analíztendencíjtanaprâmívrozvitkuteplovoíelektroenergetikivukraíní |