Forecast estimation of the reduction of greenhouse gas emissions from the use of coal in the economy of Ukraine
This paper is devoted to the study of reducing greenhouse gas emissions in the predicted use of coal for the future, which is projected in the economic development of Ukraine until 2040. We analyzed the directions of present-day and promising use of coal in Ukraine according to the scenarios of its...
Збережено в:
| Дата: | 2021 |
|---|---|
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine
2021
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://systemre.org/index.php/journal/article/view/775 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | System Research in Energy |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
System Research in Energy| _version_ | 1871104287441944576 |
|---|---|
| author | Maliarenko O.Ye. Maistrenko N.Yu. Panchenko G.G. |
| author_facet | Maliarenko O.Ye. Maistrenko N.Yu. Panchenko G.G. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Maliarenko O.Ye.",
"institution": null
},
{
"author": "Maistrenko N.Yu.",
"institution": null
},
{
"author": "Panchenko G.G.",
"institution": null
}
] |
| author_sort | Maliarenko O.Ye. |
| baseUrl_str | https://systemre.org/index.php/journal/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-18T12:57:46Z |
| description | This paper is devoted to the study of reducing greenhouse gas emissions in the predicted use of coal for the future, which is projected in the economic development of Ukraine until 2040. We analyzed the directions of present-day and promising use of coal in Ukraine according to the scenarios of its economic development with regard for the expected changes in its structure and volumes of technological energy saving for major consumers. The complexity of approach lies in taking into account the relations between economic, environmental, and energy challenges and constraints, i.e., determining the projected demand for coal takes into account the artificial restriction of access to energy resources in eastern Ukraine due to hostilities, restructuring the economy for military needs, and limited access to natural gas deposits as an alternative fuel in the Black Sea. The key issue in forecasting the demand for coal remains the maximally possible replacement of coal deficit by other, more affordable fuels (other brands of coal).It is important that Ukraine has acceded to the EU Directive on Reducing Greenhouse Gas Emissions and developed a National Plan to Reduce Emissions from Large Combustion Plants. Taking into account the assertions of this Directive, we determined the options of forecasted demand for electricity, heat and coal by 2040 in the country, aggregated economic activities, and for the population in the conservative scenario and calculated the forecasts of greenhouse gas emissions from using coal by consumer groups according to these options.With the introduction of technically possible volumes of technological energy saving in such sections of the economy as Agriculture, Transport, and Other economic activities, there will be an increase in greenhouse gas emissions from coal use, which are in significant relative to emissions in the industrial sector and the country as a whole. In the section Energy (Electricity supply, Water supply, etc.), the growth of coal consumption is caused by the predicted structure of electricity generating capacities, which is presented in the publication [5]. However, in the Mining and Processing Industry, a significant reduction of these emissions is expected, and, in the country as a whole by 2040, the total reduction will reach at least 3466 thousand tons of CO2-eq. at using coal. |
| doi_str_mv | 10.15407/pge2021.01.060 |
| first_indexed | 2026-03-24T02:02:59Z |
| format | Article |
| fulltext |
60
МАЛЯРЕНКО О.Є., МАЙСТРЕНКО Н.Ю., ПАНЧЕНКО Г.Г.
ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2021, issue 1(64)
Україна мала значні поклади вугілля різних
марок для забезпечення потреб промисловості
та енергетики на далеку перспективу [1]. Воєн-
ні дії на сході України унеможливили доступ до
цього виду енергоресурсу та призвели до необхід-
ності імпортування енергетичного вугілля марки
АШ та частини коксівного вугілля [2]. За період
2014−2020 рр. відбулись суттєві зміни в економі-
ці, переорієнтація частини підприємств на воєнні
потреби. Крім цього Україна приєдналась до Ди-
рективи ЄС щодо скорочення викидів парникових
газів [3] та розробила Національний план скоро-
чення викидів від великих спалювальних устано-
вок [4]. Ці обставини призвели до необхідності
перегляду обсягів прогнозного попиту на кам’яне
вугілля [5] та необхідності обчислення викидів
парникових газів від його використання на пер-
спективу до 2040 р.
Науковою новизною статті є комплексний
підхід до визначення прогнозного попиту на
вугілля в умовах штучного обмеження до-
ступу до енергоресурсу на сході України вна-
слідок воєнних дій, перебудови економіки на
військові потреби, обмеження доступу до по-
кладів природного газу як альтернативного
палива у Чорноморській акваторії внаслідок
анексії Кримського пів-острова, дотримання
вимог міжнародних угод і зобов’язань щодо
обсягів викидів парникових газів та підвищен-
ня енергетичної ефективності (Директиви ЄС).
Комплексність підходу полягає у врахуван-
ні взаємозв’язку економічних, екологічних та
енергетичних викликів та обмежень. Ключовим
питанням у прогнозуванні попиту на вугілля
є економічні реалії, що обмежують доступ до
власних покладів вугілля та потребують рішень
з максимально можливого заміщення вугілля
іншими більш доступними видами палива або
марками вугілля. Визначення обсягів викидів
парникових газів від прогнозованих обсягів
споживання вугілля дає можливість визначити,
наскільки країна буде відповідати міжнародним
вимогам щодо цих викидів при обраних сцена-
ріях розвитку економіки.
Економічні передумови. Проведено уточнен-
ня прогнозу ВВП України до 2040 р., який скла-
дено на базі попередніх розрахунків за даними
МВФ у 2016 р., що полягає у використанні оці-
нок міжнародних інституцій, зокрема, міжнарод-
ного рейтингового агентства S&P Global Ratings.
Це підвищило прогноз зростання реального ва-
лового внутрішнього продукту (ВВП) України у
ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА
ТА ВИКОРИСТАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ РЕСУРСІВ
ISSN 2522-4344 (Online), ISSN 1562-8965 (Print). The problems of general energy, 2021, 1(64): 60–67
doi: https://doi.org/10.15407/pge2021.01.060
УДК 620.91:504.06 О.Є. МАЛЯРЕНКО, канд. техн. наук, ст. наук. співр., ORCID: 0000-0001-5882-916X
Н.Ю. МАЙСТРЕНКО, канд. техн. наук, ORCID: 0000-0002-1757-1665
Г.Г. ПАНЧЕНКО, канд. техн. наук, ст. наук. співр. ORCID: 0000-0002-7234-4078
Інститут загальної енергетики НАН України, вул. Антоновича, 172, м. Київ, 03150, Україна
ПРОГНОЗНА ОЦІНКА ЗМЕНШЕННЯ ВИКИДІВ ПАРНИКОВИХ ГАЗІВ
ВІД ВИКОРИСТАННЯ ВУГІЛЛЯ В ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ
У статті представлено передумови прогнозів економічного розвитку України на
період до 2040 р. за консервативним сценарієм, проаналізовано напрями сучасного
та перспективного використання вугілля в Україні за сценаріями розвитку економіки
з урахуванням очікуваних змін у її структурі та оцінених обсягів технологічного енер-
гозбереження за основними споживачами. Визначено варіанти прогнозного попи-
ту на електричну, теплову енергію та вугілля до 2040 р. у країні, укрупнених видах
економічної діяльності та для населення, обчислено за цими сценаріями прогнози
викидів парникових газів від використання вугілля за групами споживачів.
К л ю ч о в і с л о в а: попит, вугілля, структура економіки, технологічний потенціал
енергозбереження, викиди парникових газів.
© О.Є. МАЛЯРЕНКО, Н.Ю. МАЙСТРЕНКО, Г.Г. ПАНЧЕНКО, 2020
61
Прогнозна оцінка зменшення викидів парникових газів від використання вугілля в економіці України
ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2021, issue 1(64)
2019 р. – з 2,5 до 3,2%, а Світовий банк (СБ)
зберіг прогноз зростання ВВП України на рівні
2,7% у цьому році. При цьому зростання еко-
номіки на 2020 р. збережено на рівні 3,4%, а на
2021 рік – підвищено до 3,8%. Очікується, що
зростання економіки буде помірним протягом
прогнозованого горизонту. Темпи майбутньо-
го зростання залежать від успішної реалізації
структурних реформ, спрямованих на поліпшен-
ня ділового середовища, досягнення прийнят-
ного рівня заборгованості та реструктуризацію
державних підприємств. СБ зазначає, що скасу-
вання структурних реформ залишається ризиком
у багатьох країнах, особливо у Вірменії, Азер-
байджані, Білорусі, Туреччині та Україні [6–9].
В Україні за період незалежності відбулись
значні структурні зрушення в економіці. Нині
спостерігається стійка тенденція формування по-
стіндустріального суспільства, що включає випе-
реджаючий розвиток сектора послуг з одночасним
швидким падінням в промисловому виробництві,
особливо в переробній промисловості. Зараз від-
бувається процес деіндустріалізації під впливом
втрати конкурентоспроможності у відкритій для
іноземної конкуренції економіці країни. Також
за останній період відбулось стрімке зростання
частки сільського господарства у ВВП, на відмі-
ну від високорозвинених країн світу, де ця частка
знаходиться в межах 1,5–5%. «Стагнація інших
секторів економіки призвела до ситуації, коли
сільське господарство і виробництво продоволь-
ства стають стабілізатором економіки саме тому,
що спираються на первинні потреби збіднілого
населення» [10, 11]. Поступовий «структурний
реверс» економічного розвитку від переважання
виробництва машин і транспортного обладнання
до виробництва продовольчих товарів, напоїв і
тютюнових виробів у переробній промисловості
свідчить про процеси структурного спрощення,
послаблення потенціалу економічного зростання
й розвитку [10, 11]. Тобто Україна нині характе-
ризується як країна, що розвивається. Прогнозу-
вання економічної структури України виконано за
консервативним сценарієм, що передбачає збере-
ження трендів в основних енергоємних секторах
та секціях економіки [12].
Аналіз зміни структури економіки протягом
2015−2017 рр. обумовив необхідність оновлення
прогнозного попиту на вугілля. Прогнозні зміни
економіки надано у табл. 1.
Ресурси. Основні запаси кам’яного вугілля зо-
середжені в Донецькому та Львівсько-Волинсько-
му басейнах і, згідно з даними ДНВП «Геоінформ
України», становлять 94,8% від загальних запасів
вугілля в Україні. Відповідно до даних ДНВП
«Геоінформ України», балансові запаси кам’яного
вугілля в Україні на 01.01.2017 р. становили
41 637 млн т. Структура запасів вугілля, представ-
лена у [1], свідчить, що найбільші запаси вугілля
є в Луганській обл. – 14309,9 млн т (34,4%), До-
нецькій – 13537,0 (32,5%), а також в інших облас-
тях: Дніпропетровській – 10705,8 млн т (25,7%),
Харківській – 1987,1 млн т (4,8%), Львівській –
1028,6 млн т (2,5%), Волинській – 69 млн т (0,2%).
Як свідчить розподіл запасів кам’яного вугілля за
марками, станом на 01.01.2017 р. переважає вугіл-
ля марки Д, яке становить 31% балансових запасів
України. 19% припадає на газове вугілля (марка
Г), 16% ‒ на довгополуменеве (марка ДГ), 15% ‒
антрацит (марка А) [1].
Більшість кам’яного вугілля, що видобуваєть-
ся в Україні, – енергетичне (газова група) і вико-
ристовується генеруючими компаніями (ГК ТЕС)
для виробництва електричної енергії. Основну
частину вугілля газової групи видобувають при-
ватні компанії. За даними Міненерговугілля, част-
ка видобування вказаного вугілля, що відноситься
до державних шахт, складає 18,7% (4,88 млн т)
від загального обсягу видобування вугілля газової
групи [1].
За прогнозом, що був розроблений у 2016 р. в
Інституті загальної енергетики НАН України [5],
передбачалось у 2040 р. досягти обсягів видобут-
ку енергетичного вугілля 43,2 млн т, коксівного –
8,5 млн т, разом – 51,7 млн т.
Згідно Аналітичної записки [5], у секторі
енергетичного вугілля найближчим часом очіку-
ється введення шахти-новобудови «Нововолин-
ська № 10» з потужністю першої черги 600 тис. т,
яка згодом вийде на свою проєктну потужність –
900 тис. т.
На етапі реформування вугільної галузі в
2013−2020 рр. планувалось підготувати й провес-
ти приватизацію або передачу в оренду чи кон-
цесію всіх державних шахт незалежно від рівня
рентабельності. Шахти, що не викликали інтересу
інвесторів, необхідно ліквідувати або законсерву-
вати з урахуванням дефіциту марок вугілля, що
неможливо покрити з інших джерел.
На другому етапі розвитку галузі в період з
2020 до 2025 р. очікується активна модернізація
шахтного фонду приватними інвесторами й опти-
мізація системи управління. Зокрема, відбудеться
модернізація застарілого шахтного обладнання,
будуть інвестовані кошти в нові технології, під-
вищиться продуктивність праці. Галузь вийде на
рівень рентабельності.
На третьому етапі розвитку галузі 2025‒
2035 рр. очікується стабілізація зростання видо-
бутку вугілля та поступове заміщення потужнос-
тей і технологій (зокрема, закриття шахт, які від-
працювали свої промислові запаси). У цей період
62
МАЛЯРЕНКО О.Є., МАЙСТРЕНКО Н.Ю., ПАНЧЕНКО Г.Г.
ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2021, issue 1(64)
проводитимуться такі заходи: ефективне освоєн-
ня нових запасів для шахт, які мають необхідний
виробничий і економічний потенціал; планова ре-
конструкція шахт і введення в експлуатацію ново-
го обладнання; оптимізація витрат для досягнен-
ня максимального рівня рентабельності [5].
Напрями використання вугілля. Тенденції
розвитку енергетики України та перспективи ву-
гільної теплогенерації розглянуто у публікації
[5]. Вугілля залишається ключовим видом пали-
ва для забезпечення електричної теплогенерації
з ТЕС та частково електро- і теплопостачання
від ТЕЦ. Підприємства чорної металургії будуть
залишатися лідерами у споживанні вугілля про-
мисловістю, зокрема у виробництві коксу. Зна-
чну частку вугілля споживають підприємтсва
цементної промисловості [13]. Для визначення
обсягів вугілля на електро- і теплопостачання
необхідно оцінити прогнозні попити на елек-
тричну та теплову енергію.
Прогнозний попит на електричну енергію
до 2040 р. Рівні споживання електроенергії у
секторах економіки, в т.ч. соціальній сфері, та
для населення визначались за комплексним ме-
тодом [14]. В укрупнених секторах економіки
здійснено розрахунки за нормативним методом
з врахуванням структурного та технологічного
енергозбереження за показниками енергоємнос-
ті ВДВ 2017 р. кожного досліджуваного секто-
ра. Для сільського господарства передбачається
зростання його частки в загальній структурі за
рахунок розвитку рослинництва, в першу чер-
Таблиця 1. Прогнозна структура ВВП України до 2040 року (розрахункова)
за консервативним сценарієм, у постійних цінах 2015 р., млрд грн, %
Показники 2015 (факт) 2017 (у цінах
2015р.) 2020 2025 2030 2035 2040
Укрупнені види
економічної
діяльності
млрд
грн % млрд
грн % млрд
грн % млрд
грн % млрд
грн % млрд
грн % млрд
грн %
Сільське,
лісове
та рибне
господарство
239,8 12,1 212,9 10,2 272,1 11,8 341,7 12,3 429,3 12,7 525,1 12,8 593,1 12,8
Добувна
промисловість
та розроблення
карʼєрів
95,1 4,8 123,1 5,9 133,7 5,8 130,6 4,7 121,7 3,6 110,6 2,7 120,5 2,6
Переробна
промисловість 236,7 11,9 252,5 12,1 265,2 11,5 277,8 10,0 307,6 9,1 360,4 8,8 407,8 8,8
Постачання
електроенергії,
газу, ін.;
Водопостачання;
каналізація, ін.
61,1 3,2 66,8 3,2 80,7 3,5 105,6 3,8 135,2 4,0 168,4 4,1 194,6 4,2
Транспорт,
складське гос-
во, поштова
та кур’єр.
діяльність
135,0 6,6 133,6 6,4 159,1 6,9 202,8 7,3 267,0 7,9 341,1 8,3 375,3 8,1
Інші види
економічної
діяльності
921,7 46,3 972,5 46,6 1049,2 45,5 1339,2 48,2 1707,0 50,5 2133,1 52,1 2428,1 52,4
Разом за видами
економічної
діяльності (ВДВ
разом)
1689,4 84,9 1761,4 84,4 1960,1 85,0 2397,8 86,3 2967,9 87,8 3638,8 88,8 4119,4 88,9
Податки за
виключенням
субсидій на
продукти
299,2 15,1 325,6 15,6 345,9 15,0 380,6 13,7 412,5 12,2 456,8 11,2 456,8 11,1
Валовий
внутрішній
продукт
1988,5 100,0 2086,9 100,0 2306,0 100,0 2778,5 100,0 3380,3 100,0 4095,6 100,0 4633,8 100,0
63
Прогнозна оцінка зменшення викидів парникових газів від використання вугілля в економіці України
ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2021, issue 1(64)
гу, зернових та олійних культур, ріпаку, садів-
ництва та ягідництва і, відповідно, зростання
перевитрат електроенергії при збільшенні об-
сягів експорту. Тваринництво буде розвиватись
значно повільніше після 2035 р., до цього періо-
ду прогнозується стагнація та скорочення осно-
вного виробництва. Економія енергоресурсів
прогнозується від впровадження заходів енер-
гозбереження загального характеру: при впро-
вадженні нових технологій обробітку ґрунтів,
підготовці до зберігання, зберіганні, транспор-
туванні продукції та її первинній переробці,
освітленні, вентиляції приміщень у тваринни-
цтві, використанні біопалива та біогазу як міс-
цевих видів ПЕР.
Добувна промисловість як енергоємна скла-
дова втратить найбільше в структурі економіки
саме за рахунок вартості електроенергії та пали-
ва. Технологічний потенціал енергозбереження
формуватиметься на модернізованих та нових
підприємствах з врахуванням доцільності добу-
вання корисних копалин (діючих цін на світових
ринках). Переробна промисловість також знижує
свою частку через зниження обсягів виробни-
цтва та зменшення попиту на свою продукцію,
а технологічний потенціал формується в нових
виробництвах та модернізованих підприємствах.
Сектор «Постачання електроенергії, газу, пари
і кондиційованого повітря; Водопостачання,
каналізація, поводження з відходами» збільшує
свою частку в структурі економіки за рахунок
збільшення експорту електроенергії та зростан-
ня попиту населення. Технологічний потенціал
формується зменшенням витрат на власні по-
треби електростанцій та котелень та зниженням
питомих витрат ПЕР при модернізації обладнан-
ня. Транспорт збільшує свою частку в структурі
економіки при зростанні обсягу пасажирських
та вантажних експортних (зернові вантажі, пе-
рероблена деревина, вугілля, руди) та імпортних
перевезень до 2040 р. Технологічний потенціал
включає заміну джерел освітлення, оновлення
трансформаторних та передаточних пристроїв,
застосування нових електролокомотивів. Інші
ВЕД включають соціальну сферу, сферу послуг,
державне управління. Прогнозується зростання
частки цих ВЕД у структурі економіки, а тех-
нологічний потенціал включає економію елек-
троенергії при освітленні, опаленні, вентиляції
адміністративних приміщень, виконання послуг
(робіт) в режимі роботи вдома або фриланс. На-
селення спочатку до 2030 р. економить електро-
енергію, а після цього періоду збільшує обсяг
її споживання за рахунок зростання видів елек-
трооснащення житла та купівлі електромобілів.
Остаточні результати уточнені за допомогою
комплексного (двоетапного) методу по секторах
економіки та країні в цілому (табл. 2).
Прогнозний попит на теплову енергію до
2040 р. Для прогнозування попиту на теплову
енергію (табл. 3) також використано комплексний
метод [14]. У розрахунку враховано сумарний по-
Таблиця 2. Прогноз попиту на електроенергію по країні та ВЕД за комплексним методом, млн кВт∙год
Показники 2020 2025 2030 2035 2040
Споживання електроенергії нетто за
уточнюючим показником 132446,7 146058,1 161282,4 194260,5 209309,7
Разом за ВЕД 98086,3 113180,1 128016,7 158725,4 174016,1
в т.ч.:
Сільське, лісове та рибне
господарство 2933,5 3684,1 4693,9 5904,4 6565,1
Добувна промисловість
та розроблення карʼєрів 12634,2 12158,3 10908,7 10192,8 9007,9
Переробна промисловість 38502,9 40258,7 39546,6 48226,7 51754,8
Постачання електроенергії, газу, ін.;
Водопостачання; каналізація, ін. 22472,1 29378,3 35786,2 46106,7 56198,1
Транспорт, складське господарство,
поштова та курʼєрська діяльність 7795,7 9982,4 13574,0 18034,5 18104,3
Інші ВЕД 13748,1 17719,7 23507,1 30260,4 33823,0
Населення 34360,4 32878,0 33265,7 35535,1 35293,6
Споживання електроенергії брутто 147015,8 160663,9 184537,2 219203,7 245051,4
Імпорт 4140 0 0 0 0
Експорт 6071 12000 12000 12000 12000
Всього попит 148946,8 172663,9 196537,2 231203,7 257051,4
64
МАЛЯРЕНКО О.Є., МАЙСТРЕНКО Н.Ю., ПАНЧЕНКО Г.Г.
ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2021, issue 1(64)
тенціал енергозбереження, який за роками складає,
відповідно, млн Гкал: 2020 р. ‒ 2,8; 2025 р. ‒ 9,2;
2030 р. ‒ 15,8; 2035 р. ‒ 22, і 2040 р. ‒ 26,8, у т.ч.:
за структурними змінами відповідно: 2020 р. ‒ 1,5;
2025 р. ‒ 6,6; 2030 р. ‒ 11,3; 2035 р. ‒ 14,7 і 2040 р. ‒ 16,4;
за технологічними заходами: 2020 р. ‒ 1,2; 2025 р. ‒
2,6; 2030 р. ‒ 4,5; 2035 р. ‒ 7,3 і 2040 р. ‒ 10,4.
Прогнозний попит на вугілля до 2040 р. Про-
гнозний попит на вугілля до 2040 р. представлено
у табл. 4. Новим у формуванні прогнозів вугілля
є виділення з кожного виду економічної діяль-
ності, крім «Транспорту», обсягів споживання
вугілля на перетворення в теплову і електричну
енергію, тому що 90% вугілля у «Сільському гос-
Таблиця 3. Прогноз попиту на теплоенергію по країні та ВЕД і населенням до 2040 р.
за комплексним методом, млн Гкал
Показники 2020 2025 2030 2035 2040
Споживання теплоенергії з населенням 232,0 249,8 260,7 290,2 311,9
Разом за ВЕД, в т.ч.: 61,9 68,8 79,1 93,0 103,3
Сільське, лісове та рибне
господарство 2,7 3,3 4,1 4,9 5,5
Добувна промисловість та розроблення карʼєрів 2,3 2,3 2,1 1,9 2,0
Переробна промисловість 37,1 38,5 42,2 48,8 54,4
Постачання електроенергії, газу, ін.;
Водопостачання; каналізація, ін. 3,7 4,8 6,2 7,6 8,8
Транспорт, складське господарство,
поштова та кур’єрська діяльність 1,7 2,1 2,6 3,3 3,5
Інші ВЕД 14,4 17,8 21,9 26,5 29,1
Населення 170,0 180,9 181,5 197,2 208,6
Таблиця 4. Прогнозні рівні споживання вугілля по країні з населенням до 2040 р.*, тис. т вугілля
Показники 2017 2020 2025 2030 2035 2040
Споживання вугілля по країні при структурі та
енергоефективності 2017 р. та населенням 42664,6 46252,0 52937,9 65442,5 80722,1 91531,3
Споживання вугілля по країні при структурних
змінах в економіці та населенням 42664,6 46097,0 52269,4 64282,1 79182,3 89797,0
Споживання вугілля по країні при структурних
і технологічних змінах зі споживання
населенням, у т.ч.
42664,6 44500,8 49367,4 58483,3 70746,7 77074,0
Разом за ВЕД, у т.ч. 42355,8 44257,85 49153,84 58303,21 70584,29 76931,35
Сільське, лісове та рибне господарство
(з обсягами на перетворення
в енергетичних установках)
115,3 97,6 91,2 85,7 81,1 74,6
Добувна промисловість та розроблення кар’єрів
(з обсягами на перетворення в енергетичних
установках)
210,3 225,2 215,1 190,1 163,7 168,6
Переробна промисловість
(з обсягами на перетворення в промислових
та енергетичних установках)
16964,9 17392,1 17706,5 19094,5 22008,9 24454,4
Постачання електроенергії, газу, ін.;
Водопостачання; каналізація, ін. (з обсягами на
перетворення в енергетичних установках)
24654,9 26119,9 30609,5 38269,3 47521,5 51002,6
Транспорт, складське господарство, поштова
та кур’єрська діяльність (з обсягами на
перетворення в енергетичних установках)
31,2 36,4 46,0 60,2 76,6 83,4
Інші ВЕД (з обсягами на перетворення в
енергетичних установках) 379,3 386,5 485,6 603,3 732,4 797,7
Населення 308,8 243,0 213,5 180,1 162,4 142,7
* Обсяги вугілля на перетворення взято за даними [5].
65
Прогнозна оцінка зменшення викидів парникових газів від використання вугілля в економіці України
ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2021, issue 1(64)
подарстві», «Добувній промисловості» – витрати
в котельнях. У «Переробній промисловості» 87%
вугілля використовується на коксування. Такий
підхід дозволив уточнити прогнози вугілля, що
отримані за показниками «верхнього» і «ниж-
нього» рівнів. Технологічний потенціал енергоз-
береження, що врахований у прогнозі, включає
заходи та технології з підвищення ефективності
використання вугілля, зокрема зниження пито-
мих витрат палива на виробництво електричної
енергії на ТЕС і ТЕЦ загального користування
та промислових електростанцій з 0,4011 кг у.п./
кВт·год (2017 р.) до 0,3363 кг у.п./кВт·год (2040
р.); зниження питомих витрат палива на від-
пуск теплової енергії у промислових котельнях
з 0,1633 кг у.п./Гкал (2017 р.) до 0,148 кг у.п./
Гкал (2040 р.); заміщення вугілля, що спалюють
у котельнях у секції «Сільське господарство та
ін.» на інші види палива: біогаз, відходи біомаси,
торф, впровадження теплонасосних установок
на підземних водах, ін. Це дозволить скороти-
ти обсяги споживання вугілля на перетворення
у котельнях сільськогосподарських підприємств
на 40% відносно 2017 р. Економію вугілля в об-
сязі 282,7 тис. т можливо досягти у виробництві
коксу при впровадженні низки енергоефектив-
них заходів [15, 16].
Оцінювання обсягів викидів парникових
газів в Україні за сценаріями та періодами до
2040 р. Розрахунки викидів парникових газів (ПГ)
виконувались для спалювання вугілля.
Розрахунки виконувались відповідно до Ме-
тодичних рекомендацій [17, 18] з використан-
ням підходу 2. Обсяги спалювання приймалися
за даними форми 4-МТП за відповідними сек-
ціями за КВЕД-2010. Коефіцієнти викидів ПГ
приймалися при спалюванні вугілля – за дани-
ми Таблиць А2.4 (з перерахунком вмісту вугле-
цю), А2.5 та А2.6 [18].
Викиди ПГ при спалюванні вугілля визнача-
лися для двох прогнозів споживання вугілля –
при структурі 2017 р. з технологічним енерго-
збереженням, яке буде реалізоване у зв’язку з
фізичним спрацюванням старого обладнання,
та з урахуванням структурних зрушень і техно-
логічного енергозбереження (табл. 5). В обох
Таблиця 5. Прогнозні викиди ПГ від спалювання вугілля до 2040 р., тис. т СО2-екв.
Показники 2017 2020 2025 2030 2035 2040
Споживання вугілля по структурі 2017 р. з технологічним енергозбереженням
Сільське господарство 28 31 37 45 55 62
Добувна і переробна промисловість разом (без обсягів
перетворення в енергетичних установках) 33805 35742 38441 43367 51144 57789
Сектор енергетики, включно з обсягами споживання
вугілля на перетворення в електричну і теплову енергію
за ВЕД
50847 53744 62793 78204 96847 104576
Транспорт, складське господарство,
поштова та кур’єрська діяльність 67 74 89 109 132 149
Інші ВЕД 330 365 439 534 648 733
Населення 695 662 642 615 613 612
І - Разом по країні при структурі 2017 р. та з врахуванням
технологічного ПЕЗ (з населенням) 85772 90481 102262 122650 149176 163617
Споживання вугілля з урахуванням структурних зрушень і технологічного енергозбереження
Сільське господарство 28 36 45 57 69 78
Добувна і переробна промисловість разом (без обсягів
перетворення в енергетичних установках) 33805 35402 37002 38343 47791 53993
Сектор енергетики*, включно з обсягами споживання
вугілля на перетворення в електричну і теплову енергію
за ВЕД
50847 53771 62859 78311 96994 104758
Транспорт, складське господарство, поштова та
кур’єрська діяльність 67 80 102 134 171 189
Інші ВЕД 330 356 454 579 724 824
Населення 695 662 642 615 613 612
ІІ - Разом по країні при структурному і технологічному
ПЕЗ (з населенням) 85772 90171 100924 117814 146101 160151
* Класифікація за видами економічної діяльності (КВЕД) не співпадає з секторами економіки, за якими обчис-
люються викиди парникових газів (МГЕЗК).
66
МАЛЯРЕНКО О.Є., МАЙСТРЕНКО Н.Ю., ПАНЧЕНКО Г.Г.
ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2021, issue 1(64)
варіантах вугілля, яке використовується для ви-
робництва коксу і коксику, що використовують-
ся в металургії (для виробництва чавуну, сталі і
феросплавів), враховується окремо. Викиди ПГ
від використання цього вугілля приймалися за
даними таблиці «Table2(I).A-Hs2» Загального
формату звітності (ЗФЗ Національного звіту про
кадастр подання 2019 р. [18], англійська назва та-
блиць – CRF), з відрахуванням викидів вуглекис-
лого газу від спалювання природного газу при
виробництві чавуну.
Розбіжності в результатах виконаних розра-
хунків і даних [19] обумовлені розбіжностями в
даних про обсяги спалювання палива і викорис-
танням різних класифікаторів секторів – КВЕД і
МГЕЗК. Розбіжності з даними [20] обумовлені ви-
користанням у роботі даних про зростання потреб
секторів економіки України у вугіллі [4, 5].
Для обрахованих прогнозних рівнів споживан-
ня вугілля розраховано потенціали скорочення об-
сягів викидів парникових газів за сценаріями, пері-
одами та секторами економіки на перспективу до
2040 р. Обсяги скорочення викидів ПГ по країні від
споживання вугілля за умов впровадження тільки
техологічного енергозбереження і структури еко-
номіки 2017 р. та структурних зрушень і техноло-
гічного енергозбереження наведено в табл. 6.
ВИСНОВКИ
Проведене дослідження показує, що навіть
при впровадженні технічно можливих обся-
гів технологічного енергозбереження за кон-
сервативим сценарієм (реалістичним) у таких
секціях економіки як Сільське господарство,
Транспорт та Інші види економічної діяльності
буде відбуватись зростання викидів парникових
газів від використання вугілля, обсяги яких не
є значними відносно обсягів викидів по про-
мисловому сектору та країні в цілому. У секції
Енергетика (Постачання електроенергії та ін.;
Водопостачання та ін.) зростання споживання
вугілля обумовлене прогнозною структурою
електрогенеруючих потужностей, що представ-
лена у публікації [5]. Проте у Добувній і Пере-
робній промисловості передбачається значне
скорочення цих викидів. У цілому по країні у
2040 р. можливо досягти скорочення 3466 тис. т
СО2-екв. при використанні вугілля за структур-
ної перебудови економіки.
Слід зазначити, що розбіжність представлено-
го в статті прогнозу з проєктом розпорядження
КМУ щодо презентації ПРОЄКТУ НВВ2 «Дру-
гий Національно визначений внесок України до
Паризької угоди» [20] обумовлена використанням
офіційних даних зі споживання вугілля та консер-
вативним сценарієм розвитку економіки, який ми
вважаємо більш реалістичним в умовах воєнних
дій в країні. Для досягнення цілей декарбонізації
економіки України та виконання зобов̓язань за Па-
ризькою угодою необхідно забезпечити інвестиції
для реалізації Енергетичної стратегії України та
розробити стратегію декарбонізації економіки
України. Однак представлена прогнозна струк-
тура економіки України дозволить забезпечити
роботу металургійної промисловості як однієї з
бюджетонаповнюючих та експортоорієнтованих її
складових, тобто в цьому виді виробництва вугіл-
ля замінити складно. Якщо заходи з декарбонізації
економіки не будуть проведені, то Україну очікує
зниження експортного потенціалу металургійної
продукції та скорочення торгівельних зв’язків із
світовим співтовариством та певні санкції в ме-
жах нового низьковуглецевого укладу.
1. Ініціатива прозорості видобувних галузей: На-
ціональний звіт України. 2016. 360 с. URL: http: mpe.
kmu.gov.ua/minugol/control/uk/publish/article?art_
id=245274058&cat_id=245015861 (дата звернення:
21.01.2021).
Таблиця 6. Обсяги зміни викидів ПГ від споживання вугілля по країні та
у видах економічної діяльності з техологічним енергозбереженням і структурою економіки 2017 р.
та структурних зрушень і технологічного енергозбереження до 2040 р., тис. т СО2-екв.
Показники 2020 2025 2030 2035 2040
Сільське господарство ‒5 ‒8 ‒11 ‒14 ‒16
Добувна і переробна промисловість разом (без обсягів
перетворення в енергетичних установках) 339 1439 5024 3353 3795
Сектор енергетики, включно з обсягами споживання вугілля на
перетворення в електричну і теплову енергію за ВЕД ‒27 ‒66 ‒107 ‒147 ‒183
Транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська
діяльність ‒6 ‒13 ‒25 ‒40 ‒40
Інші ВЕД 9 ‒15 ‒45 ‒76 ‒91
Населення 0 0 0 0 0
Разом по країні (з населенням) 310 1338 4836 3076 3466
67
Прогнозна оцінка зменшення викидів парникових газів від використання вугілля в економіці України
ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2021, issue 1(64)
2. Про основні показники роботи паливно-енер-
гетичного комплексу України за січень-серпень 2019
року. Енергоінформ-Информэнерго, № 570. https://
www.ntseu.net.ua/docs/review570-201909.pdf (дата звер-
нення: 21.01. 2021).
3. Директива 2003/87/ЄC щодо заснування схеми
для зменшення викидів в атмосферу парникових га-
зів, торгуючи в межах Співтовариства та про внесення
змін до Директиви Ради 96/61/ЄС. URL: https://mepr.
gov.ua/news/31300.html
4. Національний план скорочення викидів (НПСВ)
від великих спалювальних установок: Розпоряджен-
ня Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2017
року № 796-р. URL: http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/
control/uk/publish/article?art_id=245255506&cat_
id=245255478// (дата звернення: 21.01.2021).
5. Кулик М.М., Горбулін В.П., Кириленко О.В. Кон-
цептуальні підходи до розвитку енергетики України
(аналітичні матеріали). К.: Інститут загальної енерге-
тики НАН України, 2017. 78 с.
6. S&P поліпшило прогноз зростання ВВП України у
2019 році до 3,2%. URL: https://mind.ua/news/20202632-
sandampp-polipshilo-prognoz-zrostannya-vvp-ukrayini-u-
2019-roci-do-32 (дата звернення: 21.01.2021).
7. Прогноз зростання ВВП України збережено на
рівні 2,7% в 2019. Світовий банк. URL: https:// zik.
ua/news/2019/09/24/prognoz_zrostannya_vvp_ukrainy_
zberezheno_na_rivni_27_v_2019__svitovyy_bank_1652987
(дата звернення: 21.01.2021).
8. Fitch прогнозує зростання української економіки
на 3,4% у 2019 році. URL: https://hromadske.ua/posts/
fi tch-prognozuye-zrostannya-ukrayinskoyi-ekonomiki-na-
34-u-2019-roci Fitch (дата звернення: 21.01.2021).
9. Додатковий випуск Консенсус-прогнозу «Укра-
їна: перспективи розвитку очима молоді» (кві-
тень 2019). URL: http://www.me.gov.ua/Documents/
Detail?lang=uk-UA&id=e69f9ab4-19bb-47dd-8571-11bc
ee739286&title=DodatkoviiVipuskKonsensusprognozu-
ukraina-PerspektiviRozvitkuOchimaMolodi-kviten2019
(дата звернення: 21.01.2021).
10. Сіденко В.Р. Глобальні структурні трансфор-
мації та тренди економіки України. Частина перша.
Ключові тренди структурних змін у світовій економі-
ці та в Україні. Економіка і прогнозування. 2018. № 1.
С. 37 —57. https://doi.org/10.15407/eip2018.01.037
11. Сіденко В.Р. Глобальні структурні трансфор-
мації та тренди економіки України. Частина друга.
Інноваційні чинники структурних змін в умовах чет-
вертої промислової революці. Економіка і прогнозу-
вання. 2018. № 2. С. 7—28. https://doi.org/10.15407/
eip2018.02.007
12. Майстренко Н.Ю., Богославська О.Ю. Особли-
вості прогнозування рівнів енергоспоживання України
при застосуванні різних прогнозних структур економі-
ки. Проблеми загальної енергетики. 2019. Вип. 2(57).
С. 21—26. https://doi.org/10.15407/pge2019.02.021
13. Антидемпінг в дії: В Україні прогнозують
ріст виробництва цементу. Бізнес. 30.05.2019. URL:
https://www.business.ua/uk/v-ukrajini-prognozuyut-rist-
virobnitstva-tsementu (дата звернення: 21.01.2021).
14. Кулик М.М., Маляренко О.Є., Майстренко Н.Ю.,
Станиціна В.В., Спітковський А.І. Застосування мето-
ду комплексного прогнозування для визначення пер-
спективного попиту на енергетичні ресурси. Пробле-
ми загальної енергетики. 2017. Вип. 1(48). С. 5—15.
https://doi.org/10.15407/pge2017.01.005
15. Шабалина Л.В., Земелько Ю.С. Повышение
конкурентоспособности металлургической отрас-
ли Украины на внешних рынках. URL: http://masters.
donntu.org/2018/ief/timko/library/article4.pdf (дата звер-
нення: 15.02.2021).
16. Федіна І.В. Енергозбереження при вироб-
ництві чорних та кольорових металів. Інформацій-
ні технології в освіті, науці та виробництві. 2014.
Вип. 4(9). С. 152—159. http://dspace.opu.ua/jspui/bitstream
/123456789/2944/1/18.pdf (дата звернення: 15.02.2021).
17. Руководящие принципы национальных инвента-
ризаций парниковых газов МГЭИК, 2006. Глава 2. Ста-
ционарное сжигание топлива. URL: https://www.ipcc-
nggip.iges.or.jp/public/2006gl/russian/pdf/2_Volume2/
V2_2_Ch2_Stationary_Combustion.pdf (дата звернення:
21.01.2021).
18. Руководящие принципы национальных инвен-
таризаций парниковых газов МГЭИК, 2006. Глава 3.
Мобильное сжигание топлива. URL: https://www.ipcc-
nggip.iges.or.jp/public/2006gl/russian/pdf/2_Volume2/
V2_3_Ch3_Mobile_Combustion.pdf (дата звернення:
21.01.2021).
19. UKRAINE’S GREENHOUSE GAS INVENTORY
1990-2017. Annual National Inventory Report for
Submission under the United Nations Framework
Convention on Climate Change and the Kyoto Protocol.
Ministry of Ecology and Natural Resources of Ukraine.
Kyiv. 2019. URL: https://unfccc.int/documents/195605
(дата звернення 21.01.2021).
20. Другий Національно визначений внесок Укра-
їни до Паризької угоди. URL: https://mepr.gov.ua/fi les/
images/2021/29042021/Проєк%20розпорядження%20
КМУ.pdf (дата звернення: 21.01.2021).
Надійшла до редколегії: 22 .02.2021
|
| id | systemreorg-article-775 |
| institution | System Research in Energy |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-19T01:21:42Z |
| publishDate | 2021 |
| publisher | General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | systemreorg/c9/95a65f928daf654de30f93ba9b47fac9.pdf |
| spelling | systemreorg-article-7752026-07-18T12:57:46Z Forecast estimation of the reduction of greenhouse gas emissions from the use of coal in the economy of Ukraine Прогнозна оцінка зменшення викидів парникових газів від використання вугілля в економіці України Maliarenko O.Ye. Maistrenko N.Yu. Panchenko G.G. demand, coal, structure of economy, technological potential of energy saving, greenhouse gas emissions попит, вугілля, структура економіки, технологічний потенціал енергозбереження, викиди парникових газів This paper is devoted to the study of reducing greenhouse gas emissions in the predicted use of coal for the future, which is projected in the economic development of Ukraine until 2040. We analyzed the directions of present-day and promising use of coal in Ukraine according to the scenarios of its economic development with regard for the expected changes in its structure and volumes of technological energy saving for major consumers. The complexity of approach lies in taking into account the relations between economic, environmental, and energy challenges and constraints, i.e., determining the projected demand for coal takes into account the artificial restriction of access to energy resources in eastern Ukraine due to hostilities, restructuring the economy for military needs, and limited access to natural gas deposits as an alternative fuel in the Black Sea. The key issue in forecasting the demand for coal remains the maximally possible replacement of coal deficit by other, more affordable fuels (other brands of coal).It is important that Ukraine has acceded to the EU Directive on Reducing Greenhouse Gas Emissions and developed a National Plan to Reduce Emissions from Large Combustion Plants. Taking into account the assertions of this Directive, we determined the options of forecasted demand for electricity, heat and coal by 2040 in the country, aggregated economic activities, and for the population in the conservative scenario and calculated the forecasts of greenhouse gas emissions from using coal by consumer groups according to these options.With the introduction of technically possible volumes of technological energy saving in such sections of the economy as Agriculture, Transport, and Other economic activities, there will be an increase in greenhouse gas emissions from coal use, which are in significant relative to emissions in the industrial sector and the country as a whole. In the section Energy (Electricity supply, Water supply, etc.), the growth of coal consumption is caused by the predicted structure of electricity generating capacities, which is presented in the publication [5]. However, in the Mining and Processing Industry, a significant reduction of these emissions is expected, and, in the country as a whole by 2040, the total reduction will reach at least 3466 thousand tons of CO2-eq. at using coal. Стаття присвячена дослідженню зменшення обсягів викидів парникових газів при прогнозному використанні вугілля на перспективу, яке передбачається в економічному розвитку України на період до 2040 р. В ній проаналізовано напрями сучасного та перспективного використання вугілля в Україні за сценаріями розвитку економіки з урахуванням очікуваних змін у її структурі та обсягів технологічного енергозбереження за основними споживачами. Комплексність підходу полягає у врахуванні взаємозв’язку економічних, екологічних та енергетичних викликів і обмежень, тобто визначення прогнозного попиту на вугілля враховує штучне обмеження доступу до енергоресурсу на сході України внаслідок воєнних дій, перебудову економіки на військові потреби, обмеження доступу до покладів природного газу як альтернативного палива у Чорному морі. Ключовим питанням у прогнозуванні попиту на вугілля залишається максимально можливе заміщення дефіциту вугілля іншими більш доступними видами палива (іншими марками вугілля). Важливо, що Україна приєдналась до Директиви ЄС щодо скорочення викидів парникових газів та розробила Національний план скорочення викидів від великих спалювальних установок. Враховуючи положення цієї Директиви, визначено варіанти прогнозного попиту на електричну, теплову енергію та вугілля до 2040 р. в країні, укрупнених видах економічної діяльності та для населення за консервативним сценарієм, обчислено за цими варіантами прогнози викидів парникових газів від використання вугілля за групами споживачів.При впровадженні технічно можливих обсягів технологічного енергозбереження в таких секціях економіки як Сільське господарство, Транспорт та Інші види економічної діяльності, буде відбуватись зростання викидів парникових газів від використання вугілля, обсяги яких не є значними відносно обсягів викидів по промисловому сектору та країні в цілому. У секції Енергетика (Постачання електроенергії та ін.; Водопостачання та ін.) зростання споживання вугілля обумовлене прогнозною структурою електрогенеруючих потужностей, що представлена у публікації [5]. Проте у Добувній і Переробній промисловості передбачається значне скорочення цих викидів, а в цілому по країні у 2040 р. загальне скорочення досягне не менше 3466 тис. т СО2-екв. при використанні вугілля.Ключові слова: попит, вугілля, структура економіки, технологічний потенціал енергозбереження, викиди парникових газів. General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2021-03-29 Article Article application/pdf https://systemre.org/index.php/journal/article/view/775 10.15407/pge2021.01.060 System Research in Energy; No. 1 (64) (2021): The Problems of General Energy; 60-67 Системні дослідження в енергетиці; № 1 (64) (2021): Проблеми загальної енергетики; 60-67 2786-7102 2786-7633 uk https://systemre.org/index.php/journal/article/view/775/669 Copyright (c) 2021 Maliarenko O.Ye., Maistrenko N.Yu., Panchenko G.G. https://creativecommons.org/publicdomain/zero/1.0 |
| spellingShingle | demand coal structure of economy technological potential of energy saving greenhouse gas emissions Maliarenko O.Ye. Maistrenko N.Yu. Panchenko G.G. Forecast estimation of the reduction of greenhouse gas emissions from the use of coal in the economy of Ukraine |
| title | Forecast estimation of the reduction of greenhouse gas emissions from the use of coal in the economy of Ukraine |
| title_alt | Прогнозна оцінка зменшення викидів парникових газів від використання вугілля в економіці України |
| title_full | Forecast estimation of the reduction of greenhouse gas emissions from the use of coal in the economy of Ukraine |
| title_fullStr | Forecast estimation of the reduction of greenhouse gas emissions from the use of coal in the economy of Ukraine |
| title_full_unstemmed | Forecast estimation of the reduction of greenhouse gas emissions from the use of coal in the economy of Ukraine |
| title_short | Forecast estimation of the reduction of greenhouse gas emissions from the use of coal in the economy of Ukraine |
| title_sort | forecast estimation of the reduction of greenhouse gas emissions from the use of coal in the economy of ukraine |
| topic | demand coal structure of economy technological potential of energy saving greenhouse gas emissions |
| topic_facet | demand coal structure of economy technological potential of energy saving greenhouse gas emissions попит вугілля структура економіки технологічний потенціал енергозбереження викиди парникових газів |
| url | https://systemre.org/index.php/journal/article/view/775 |
| work_keys_str_mv | AT maliarenkooye forecastestimationofthereductionofgreenhousegasemissionsfromtheuseofcoalintheeconomyofukraine AT maistrenkonyu forecastestimationofthereductionofgreenhousegasemissionsfromtheuseofcoalintheeconomyofukraine AT panchenkogg forecastestimationofthereductionofgreenhousegasemissionsfromtheuseofcoalintheeconomyofukraine AT maliarenkooye prognoznaocínkazmenšennâvikidívparnikovihgazívvídvikoristannâvugíllâvekonomícíukraíni AT maistrenkonyu prognoznaocínkazmenšennâvikidívparnikovihgazívvídvikoristannâvugíllâvekonomícíukraíni AT panchenkogg prognoznaocínkazmenšennâvikidívparnikovihgazívvídvikoristannâvugíllâvekonomícíukraíni |