STUDY OF THE RELATIONSHIP OF ENVIRONMENTAL AND ENERGY EFFICIENCY INDICATORS AT THE COUNTRY LEVEL
The world community strives to develop methods of assessing the most important factors of environmental impact, as well as to develop mechanisms for its adjustment in order to reduce greenhouse gas emissions to the minimum possible level. Increasing environmental efficiency should simultaneously con...
Збережено в:
| Дата: | 2023 |
|---|---|
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine
2023
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://systemre.org/index.php/journal/article/view/819 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | System Research in Energy |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
System Research in Energy| _version_ | 1871104330753376256 |
|---|---|
| author | Maliarenko, Olena Ivanenko, Nataliia Sudarykov, Oleksandr |
| author_facet | Maliarenko, Olena Ivanenko, Nataliia Sudarykov, Oleksandr |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Olena Maliarenko",
"institution": null
},
{
"author": "Nataliia Ivanenko",
"institution": null
},
{
"author": "Oleksandr Sudarykov",
"institution": null
}
] |
| author_sort | Maliarenko, Olena |
| baseUrl_str | https://systemre.org/index.php/journal/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-18T12:57:47Z |
| description | The world community strives to develop methods of assessing the most important factors of environmental impact, as well as to develop mechanisms for its adjustment in order to reduce greenhouse gas emissions to the minimum possible level. Increasing environmental efficiency should simultaneously contribute to increasing energy efficiency, which in turn can contribute to increasing the general living standard. When choosing energy-saving measures in industrial technologies, the primary fuel savings and the economic effect of the implementation of the up-to-date technologies are taken into account. This effect, as a rule, includes the cost of saved energy resources, a reduction in operating costs and a reduction in environmental tax. The ecological restrictions determined by Ukraine in the 2021 National Determined Contribution should be taken into account for forecasting primary fuel consumption. As a result, this consumption is limited by the greenhouse gas emissions, which in 2030 should not exceed 35 % compared to 1990. The purpose of the study is to upgrade the existing methodology of comprehensive assessment of energy-saving measures with new environmental restrictions and improved performance indicators based on the identification and formalization of the relationship between energy and environmental indicators. The analysis of the existing environmental indicators and regulatory environmental documents made it possible to choose the environmental indicator of specific CO2 emissions per GDP for the methodology of comprehensive assessment at the country level, to study the regression dependence between this indicator and the fuel capacity of GDP. This graphic analysis allows for determining the marginal fuel capacity of GDP in 2030, which will correspond to the accepted environmental restrictions. Thus, the method of comprehensive assessment of energy-saving measures should be developed for different hierarchical levels of the economy and take into account the marginal fuel capacity of GDP under environmental restrictions. |
| doi_str_mv | 10.15407/srenergy2023.04.084 |
| first_indexed | 2026-03-24T02:03:12Z |
| format | Article |
| fulltext |
Системні дослідження в енергетиці. 2023. 4(75) 84
ISSN 2786-7102 (Online), ISSN 2786-7633 (Print)
https://doi.org/10.15407/srenergy2023.04.084
УДК 620.9
Олена Маляренко*, канд. техн. наук, ст. наук. співр., https://orcid.org/0000-0001-5882-916X
Наталія Іваненко, канд. техн. наук, https://orcid.org/0000-0001-5438-1556
Олександр Судариков, https://orcid.org/0009-0001-1210-1090
Інститут загальної енергетики НАН України, вул. Антоновича, 172, м. Київ, 03150,
Україна
*Автор-кореспондент: malyarenlena@gmail.com
_______________________________________________________________________________________
ДОСЛІДЖЕННЯ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ ПОКАЗНИКІВ ЕКОЛОГІЧНОЇ ТА
ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ НА РІВНІ КРАЇНИ
Анотація. Світова спільнота прагне розробити методи оцінки найважливіших факторів впливу на
глобальну кліматичну систему, а також механізми його пом’якшення для зменшення викидів
парникових газів в атмосферу. Підвищенню екологічної ефективності має сприяти підвищення
енергетичної ефективності, що, у свою чергу, призводить до покращення загального рівня життя.
Екологічні обмеження, що взяла на себе Україна згідно з Національно визначеним внеском
2021 року, повинні бути враховані при розробці прогнозних обсягів споживання первинного палива,
зокрема вугілля та нафтопродуктів. Внаслідок цього обсяг їхнього споживання заданий обсягом
викидів парникових газів, який у 2030 р. не повинен перевищувати 35 % від обсягів викидів
парникових газів у 1990 році. Метою дослідження є виявлення та формалізація взаємозв’язку між
показниками енергетичної і екологічної ефективності на рівні країни, оскільки наразі до
впровадження відповідної нормативно-правової бази в Україні обмеження на викиди парникових
газів розповсюджуються лише на національний рівень. Проведений аналіз існуючих екологічних
показників та нормативних екологічних документів дозволив обрати на рівні країни екологічний
показник питомих викидів СО2 на одиницю ВВП, дослідити тенденції зміни цього показника та
паливоємності ВВП за ретроспективний період. Слід зазначити, що тенденції питомих викидів
вуглекислого газу і паливоємності ВВП не співпадають. Це викликано підвищенням ефективності
використання палива і у значній мірі зміною у балансі споживання палива. Збільшення частки
використання видів палива з відносно низькими чи нульовими викидами СО2 дозволяє суттєво
знизити викиди парникових газів. Цей графічний аналіз дозволяє окреслити взаємозв’язок обраних
показників у складі методики комплексної оцінки заходів з енергозбереження та запропонувати їхні
зміни до існуючої методики.
Ключові слова: паливоємність ВВП, питомі викиди СО2 на одиницю ВВП, показники комплексної
оцінки заходів з енергозбереження, екологічні обмеження.
1. Вступ
Взаємозв’язок показників енергетичної та екологічної ефективності розглядався у методиці
комплексної оцінки енергозберігальних заходів, що розроблялась та удосконалювалась в Інституті
загальної енергетики НАН України починаючи з 1990-х років минулого століття. Зокрема, у науковій
роботі, виконаній під керівництвом Гнідого М.В., була розроблена перша методика комплексної
оцінки енергозберігальних заходів, що включала систему показників енергетичної, економічної та
екологічної ефективності [1]. За показники енергетичної ефективності було прийнято зменшення
питомих витрат енергоресурсів у новітній технології порівняно із діючою; за показники економічної
ефективності – показники фінансово-економічного аналізу за методикою UNIDO [2]:
капіталовкладення у впровадження модернізації, реконструкції чи нового будівництва, сума
дисконтованих капіталовкладень, загальний економічний ефект від впровадження модернізації,
реконструкції чи нового будівництва, витрати на реалізацію модернізації, реконструкції чи нове
будівництво, чистий дисконтований прибуток, термін окупності модернізації, реконструкції чи нового
будівництва, індекс прибутковості; за показники екологічної ефективності – зменшення питомих
https://orcid.org/0000-0001-5882-916X
mailto:malyarenlena@gmail.com
Системні дослідження в енергетиці. 2023. 4(75) 85
викидів шкідливих речовин на одиницю продукції та зменшення збитків, заподіяних внаслідок цих
викидів [3–5]. В подальшому ця методика була удосконалена [6] із запропонуванням розширення
показників енергетичної ефективності, а саме: енергетичний та ексергетичний ККД технологічного
процесу, повна енергоємність продукції [7]; показників екологічної ефективності – енергоємність
охорони навколишнього середовища та сплата збору за забруднення; показників економічної
ефективності – економічна ефективність впровадження заходів, що включала зниження витрат на
покупне паливо, зниження витрат на покупку або власне виробництво теплової енергії, зниження
витрат на покупку або власне виробництво електроенергії, зниження сплати збору за забруднення
довкілля, зниження експлуатаційних витрат внаслідок впровадження інноваційних технічних рішень
[6]. Згодом у методику комплексної оцінки заходів з енергозбереження, яка використовується при
визначенні економічно доцільного потенціалу енергозбереження, було внесено нові удосконалення
щодо показників екологічної ефективності, в яких на заміщення сплати збору за забруднення довкілля
внесено показник зменшення екологічного податку [8], введений згідно з прийнятим Податковим
кодексом [9]. У 2004 р. Україна ратифікувала Кіотський протокол до Рамкової конвенції Організації
Об’єднаних Націй про зміну клімату, який зобов’язує розвинені країни та країни з перехідною
економікою скорочувати або стабілізувати викиди парникових газів (ПГ) [10]. Це сприяє обмеженню
спалювання органічного палива та стимулює розвиток поновлюваних джерел енергії. В Україні на
даний час діє низка міжнародних документів, що висувають вимоги до функціонування устаткування,
яке спалює органічне паливо, зокрема: Паризька угода 2015 року (про скорочення викидів ПГ,
зменшення споживання традиційних енергоресурсів, збільшення частки поновлюваних джерел) [11];
Національний план скорочення викидів забруднюючих речовин від великих спалювальних установок
(НПСВ) [12], за яким встановлено обмеження на викиди пилу, SO2, NOx; Європейський зелений курс
[13] та запроваджений Євросоюзом (ЄС) вуглецевий податок [10]. У 2020 р. Україна посіла 4 місце у
світі за рівнем економічних збитків від забруднення повітря, основними забруднювачами якого є
підприємства добувної і переробної промисловості, енергетики та аграрного сектору. Викиди
забруднюючих речовин цих видів економічної діяльності склали понад 90 % від загального обсягу
викидів шкідливих речовин в атмосферу по країні [14]. У липні 2021 р. Уряд України схвалив
Оновлений національний визначений внесок України до Паризької угоди (НВВ2) [15]. Згідно з НВВ2,
до 2030 року викиди у сферах виробництва електричної та теплової енергії мають знизитися на 26 %
від рівня 2019 року та на 65 % від рівня 1990 року. В Україні, як і в усьому світі, найбільш
вуглецевоємною сферою економіки традиційно виступає енергетичний сектор. Тому більша увага має
бути приділена скороченню викидів саме в енергетиці [16].
Метою роботи є дослідження тенденції питомих викидів вуглекислого газу і паливоємності ВВП,
проведення графічного аналізу виявлених тенденцій для окреслення взаємозв’язку обраних показників
ефективності у складі методики комплексної оцінки заходів з енергозбереження та запропонування
зміни до існуючої методики.
2. Методи та матеріали
Із вищенаведеного зрозуміло, що за останні 10 років відбулись значні зміни в екологічній
політиці Європи та світу. З’явились нові підходи до оцінки показників екологічної ефективності.
Одним з прийнятих у світі показників екологічної ефективності є індекс екологічної ефективності –
EPI (Environmental Perfomance Index), який введено у 2006 р. науковцями Єльського та Колумбійського
університетів [17]. Склад цього інтегрального показника з часом змінювався. У 2022 р. рамкова
програма EPI включала 3 цілі політики, 11 категорій проблем і 40 індикаторів. Перша ціль – клімат:
пом’якшення кліматичного стану оцінюється за 9-ма показниками: темпи зростання СО2, СН4, N2O, ін.,
прогнозовані викиди до 2050 року, парникові гази на душу населення. Друга ціль – стан навколишнього
середовища, який оцінюється якістю повітря: 7 показників, поводження з відходами: 3 показники, вода
та каналізація: 2 показники, тяжкі метали: вплив свинцю. Третя ціль – життєздатність екосистеми, що
визначається за 17-ма показниками [18]. Використання індексу екологічної ефективності можливо
Системні дослідження в енергетиці. 2023. 4(75) 86
лише на макрорівні – рівні країни, та за великою кількістю складових показників важко визначити
кореляцію між EPI та, наприклад, енергоємністю чи паливоємністю ВВП. Однак показник питомих
викидів парникових газів на душу населення допоможе визначити яку частку палива має скоротити
саме населення для досягнення цілей, поставлених у НВВ2.
Було проаналізовано екологічні показники, що регламентуються ДСТУ серії 14000 [19] та
використовуються Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України для моніторингу та
оцінки стану довкілля. Державні стандарти України (ДСТУ) серії 14000 мають такі напрями
застосування: 14001, 14004 – системи екологічного менеджменту, 14010-14012 – аудит системи
екологічного менеджменту, 14020-14025 – екологічне маркування, 14031-14032 – оцінювання
екологічної ефективності, 14040-14049 – оцінка життєвого циклу продукції, 14050 – терміни та
визначення, 14061 – врахування екологічних аспектів у стандартах на продукцію. Також
проаналізовано показники екологічної ефективності, які використовує Міністерство захисту довкілля
та природних ресурсів України [20]: викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря: діоксиду
сірки (SO2), оксидів азоту (NOx), аміаку (NH3), твердих часток (ТЧ10, ТЧ2,5 та/або загального вмісту
зважених часток (ЗЗЧ)), оксиду вуглецю (СО), неметанових летких органічних сполук (НМЛОС),
стійких органічних сполук (СОЗ, у т. ч. поліхлорбіфеніли (ПХБ), діоксини/фурани та поліциклічні
ароматичні вуглеводні (ПАВ)), важких металів (кадмію, свинцю і ртуті); якість атмосферного повітря
в міських населених пунктах з найбільшою щільністю населення (м. Київ та м. Харків); питомі викиди
забруднюючих речовин в атмосферне повітря (за переліком суб’єктів господарювання).
Проаналізовано методики розрахунку екологічних показників. Зокрема, «Методику розрахунку
розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів
забруднюючих речовин в атмосферне повітря», яку затверджено наказом Міністерства енергетики та
захисту довкілля України 28 квітня 2020 року № 277 [21]. Ця методика встановлює гранично
допустиму концентрацію викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Також з 2000 р. діє
«Типова методика визначення питомих викидів від основних виробництв по галузях промисловості.
Основні положення», що затверджена заступником Міністра екології та природних ресурсів України
М. Стеценком 25.12.2000 р. [22]. Вона встановлює типову методологію визначення питомих викидів
забруднювальних речовин в атмосферу від об’єктів промисловості.
Проведено аналітичний огляд публікацій, в яких представлено математичні моделі, що
враховують екологічний чинник при визначенні показників енергетичної ефективності. Так, у
математичній моделі «TIMES-Ukraine» [23, 24] використовуються такі екологічні показники: питомий
показник ефективності екологічних викидів – вуглецеємність ВВП (з ПКС) – СО2/$(ПКС); показник
інтенсивності екологічних викидів – СО2/особу.
У роботі [25] запропоновано показник повної вуглецеємності продукції за аналогією із
показником повної енергоємності продукції за ДСТУ 3682-98 [7]. Цей показник доцільно
використовувати для рівня технологій разом із показником повної енергоємності продукції.
Дослідження індійських вчених «Вивчення взаємозв’язку між енергоємністю, відновлюваними
джерелами енергії, інтенсивності відновлюваних джерел енергії, природних ресурсів та вуглецевої
інтенсивності в Індії» [26] емпірично аналізує енергоємність, відновлювані джерела енергії, природні
ресурси, економічне зростання та взаємозв’язок інтенсивності вуглецю в Індії за допомогою
емпіричної моделі, описаної в рівнянням:
𝑙𝑛 𝐶 𝐼𝑁𝑇𝑡 = 𝛾0 + 𝛾1 ⋅ 𝑙𝑛 𝐸 𝐼𝑁𝑇𝑡 + 𝛾2 ⋅ 𝑙𝑛 𝑅 𝐸𝐶𝑡 + 𝛾3 ⋅ 𝑙𝑛 𝑁𝑅𝑡 + 𝛾4 ⋅ 𝑙𝑛 𝐸 𝐺𝑡 + 𝜀𝑡, (1)
де t – час; 0 – постійний член; 1 і 2 – коефіцієнти прогностичних змінних; 3 і 4 – коефіцієнти
контрольних змінних; εt – розрахункова похибка; CINT – вуглецевоємність (як співвідношення викидів
CO2 на душу населення на одиницю ВВП на душу населення) у тоннах CO2 на долар США у постійних
цінах 2015 р., визначається згідно з [27, 28], EINT – енергоємність (як відношення споживання енергії
на душу населення на одиницю ВВП на душу населення) у кВт·год/долар США у постійних цінах 2015
р., визначається згідно з [27, 28], REC – споживання енергії з відновлюваних джерел на душу
Системні дослідження в енергетиці. 2023. 4(75) 87
населення, NR – загальна рента на природні ресурси, визначається як % від ВВП та EG – економічне
зростання (ВВП на душу населення).
Ця досліджувана модель відповідає структурі STIRPAT (стохастичний вплив шляхом регресії на
населення, достаток і технології), що лежить в основі робіт [29, 30], та створена на основі метода
авторегресії з розподільчим лагом ARDL [31]. Цей метод широко використаний у численних
дослідженнях іноземних вчених [32−39]. Однак вчені Джордан і Філіпс вважають цю модель не
оптимальною через складну інтерпретацію короткострокових і довгострокових коефіцієнтів, тому
вони розробили метод DSARDL динамічного імітаційного авторегресійного розподільчого лагу на
основі моделі Песарана з розподільчим лагом [40]. Модель DSARDL для вищенаведеного дослідження
описана у формі корекції помилок [26]:
0 0 1 1 1 1 2
2 1 3 3 1 4 4
ln ln ln ln ln
ln ln ln ln ln 1
t t t t t
t t t t t t
CINT ct lr CINT sr EINT lr EINT sr REC
lr REC sr NR lr NR sr EG lr EG
− −
− −
= + + + + +
+ + + + + − +
, (2)
де Δ – оператор перших різниць; 0ct – постійний член оцінки; 0lr – коефіцієнт члена корекції помилки;
1sr , 2sr , 3sr , 4sr – короткострокові коефіцієнти предикторних змінних; 1lr , 2lr , 3lr , 4lr – довгострокові
коефіцієнти предикторних змінних; εt – розрахункова похибка; CINT, EINT, REC, NR, EG –
відповідають позначенням до формули (1).
Для емпіричного аналізу в [26] використовуються доступні річні часові ряди даних у діапазоні
від 1970 р. до 2020 р. Це дослідження підтверджує ідею про те, що зі збільшенням попиту на енергію
та економічним розвитком країни зростає інтенсивність викидів вуглецю. Інвестиції в розвиток чистої
енергетики можна було б стимулювати шляхом надання кредитів та енергетичних субсидій, щоб
зменшити частку викопного палива в загальному обсязі первинної енергії. Для подальшого
стримування діяльності, пов’язаної з викидами вуглецю, можна збільшити екологічний податок,
особливо для енергоємних галузей, одночасно надаючи субсидії, які заохочують енергетичний перехід.
Використання енергії домогосподарствами змінюється залежно від рівня доходу, зважаючи на значну
кількість населення країни, яке не має доступу до екологічно чистого приготування їжі. Хоча
збільшення ренти на природні ресурси знижує вуглецеємність, уряд повинен вжити термінових заходів
для забезпечення сталого використання природних ресурсів разом зі зростанням доходів. Провідними
видами економічної діяльності в Індії є сільське господарство, вирубка лісів та видобуток корисних
копалин, які можуть продовжувати шкодити навколишньому середовищу, якщо їх ефективно не
контролювати [26].
Методичний підхід, запропонований індійськими вченими, в подальшому планується
використати для побудови аналогічної регресійної моделі для України.
В результаті проведеного аналізу нормативних документів та наукових літературних джерел
можна констатувати, що екологічні обмеження, наведені у міжнародних документах, стосуються лише
обсягів викидів парникових газів та впливають на обсяги споживання палива по країні в цілому. По
окремих же виробництвах обмеження викидів шкідливих речовин (пилу, SO2, NOx), що надані у
Національному плані скорочення викидів, потребують окремого розгляду та іншої методики
комплексної оцінки енергозберігальних заходів. Хоча методологічні підходи щодо показників
енергетичної та економічної ефективності будуть схожі, але для різних ієрархічних рівнів економіки,
екологічні ж показники є зовсім різними. У цій статті розглянемо лише макрорівень «країна» та вплив
обсягів споживання палива на обсяги викидів парникових газів у СО2 екв.
3. Результати та обговорення
За ретроспективними даними (2002–2020 рр.) про споживання палива, що використане на
безпосереднє спалювання (кінцеве споживання), викидах парникових газів [41] та динамікою ВВП [42]
було обчислено паливоємність ВВП та питомі викиди СО2 на одиницю ВВП за ретроспективний період
(табл. 1).
Системні дослідження в енергетиці. 2023. 4(75) 88
Таблиця 1. Питомі викиди СО2 на одиницю ВВП (в постійних цінах 2016 р.) від спалювання органічного
палива по Україні за ретроспективний період 2001–2020 рр.
Рік ВВП у цінах 2016
року, млрд грн
Кінцеве
споживання
палива (Fuel
combustion), ТДж
Паливоємність
ВВП, кДж / грн
ВВП
Викиди СО2 екв,
кт
Питомі викиди
СО2 / ВВП,
кг СО2 екв / грн
ВВП
2002 1967706 3376937,3 1,71 224749,8 0,114
2004 2415891 3573343,8 1,47 233573,1 0,096
2006 2673431 3758434,9 1,40 252259,3 0,094
2008 2942707 3560414,6 1,20 240510,2 0,081
2010 2613051 3246807,9 1,24 221302,9 0,084
2012 2762446 3312846,1 1,19 230100,7 0,083
2014 2580744 2799863,9 1,08 196485,6 0,076
2016 2385367 2519939,0 1,06 176665,8 0,074
2018 2526835 2599004,4 1,03 178373,9 0,070
2020 2509820 2292624,4 0,91 155750,2 0,062
Як видно з табл.1, валовий внутрішній продукт мав змінну тенденцію: зростання до 2008 р.,
падіння до 2010 р. (економічна криза 2009 р.), поступове зростання до 2014 р. та наступне падіння
внаслідок війни росії проти України. При цьому кінцеве споживання палива зростало лише до 2006 р.
Далі відбувалось зниження його споживання з невеликим періодом стабілізації у 2010–2012 рр.
Кінцеве споживання палива скорочувалось внаслідок зменшення частки енергоємних виробництв
(структурні зміни): видобуток вугілля, металургійне виробництво та їх технологічного переозброєння
із впровадженням енергозберігальних (економія палива) та інноваційних технологій (суттєве
скорочення або його заміщення іншими видами енергії). Таким чином, поєднання розвитку економіки
з енергоефективністю призвело до скорочення споживання палива, а отже і зниження паливоємності
ВВП. Цей же фактор призводить до зниження викидів парникових газів та, зокрема, СО2, що забезпечує
виконання взятих Україною міжнародних екологічних зобов’язань. Відповідно знизився і питомий
показник викидів СО2 на одиницю ВВП.
На рис. 1 представлено динаміку зміни питомих показників енергетичної (паливоємність ВВП)
та екологічної (питомі викиди СО2 на одиницю ВВП) ефективності.
Рисунок 1. Динаміка зміни паливоємності ВВП та питомих викидів СО2 на одиницю ВВП по Україні за
ретроспективний період
Показники екологічної та енергетичної ефективності мають схожу тенденцію, але не тотожню
функцію до зниження.
Обсяг викидів СО2 у 1990 р. згідно з [41] складає
2
1990
COV = 588768,96 кт СО2/рік.
Прогноз ВВП у 2030 р., який взято для прикладу за даними [43], складає
2030
ВВПV = 3894,1 млрд грн.
Відповідно, очікувані питомі викиди СО2 у 2030 р. згідно з вимогами [16] становлять:
Системні дослідження в енергетиці. 2023. 4(75) 89
2 2
2
2030 1990
2030 2 2
2030
0,35 0,35 588768,96 206069,14
52,918 0,0529
3894,1 3894,1 3894,1
CO CO
CO
ВВП
V V кт СО кт СО
k
V млрд грн грн ВВП
= = = = = =
Як видно з табл.1, питома величина викидів СО2 у 2020 р. була 0,062 кг СО2 / грн ВВП.
З рис. 1 бачимо, що для досягнення прогнозної величини 0,0529 кг СО2 / грн ВВП до 2030 р.
мають відбутись структурні і технологічні зміни, які забезпечать таке зниження екологічного
показника. Значну роль у цьому буде відігравати структура спожитого палива, оскільки заміщення
вугілля природним газом і біопаливом в технологічних процесах вже дозволить скоротити викиди СО2,
але ці ресурси є обмеженими.
До існуючої комплексної методики оцінки ефективності енергозберігальних заходів [44]
пропонуються наступні зміни:
1) Енергетичні показники:
прогнозне граничне значення енергоємності ВВП (2030 р.), за якого будуть дотримані екологічні
вимоги:
2030
грВВПе ; обсяги структурного –
t
стр грЕ і технологічного енергозбереження –
t
техн грЕ на
макрорівні, що забезпечать виконання екологічних умов щодо зниження викидів парникових газів.
2) Екологічні показники:
прогнозне граничне значення питомих викидів ПГ (СО2-екв), яке визначається за існуючими
екологічними обмеженнями по країні та прогнозом ВВП
2030
2030 гр
гр
ПГ
ПГ t
ВВП
V
k
V
= ,
де
2 4 2
2030 2030 2030 203025 298
гр грПГ CO CH N OV V V V= + + ,
2 2
2030 19900,35 206069,14
грCO COV V= = кт СО2.
Оскільки викиди СО2 становлять 99,97 % від загального обсягу викидів ПГ, то можна
обмежитись лише цим показником, тобто приймаємо
2
2030 2030 0,0529
грПГ COk k= = кт СО2/грн ВВП.
4. Висновки
Проаналізовано взаємозв’язок показників екологічної та енергетичної ефективності та
обчислено прогнозну граничну величину питомих викидів СО2 / грн ВВП на 2030 р. Визначено, що ця
величина є суттєво меншою, ніж була у ретроспективний період. Запропоновано зміни до показників
комплексної оцінки енергозберігальних заходів з урахуванням нових екологічних обмежень, а саме
граничний обсяг викидів СО2 та граничні питомі викиди СО2 на одиницю ВВП у 2030 р. Констатовано,
що тенденції зміни питомих викидів вуглекислого газу і паливоємності ВВП не співпадають, що
обумовлено як підвищенням ефективності використання палива, так і зміною у структурі споживання
палива. Збільшення частки використання видів палива з відносно низькими чи нульовими викидами
СО2 дозволяє суттєво знизити викиди парникових газів.
Посилання
1. Розробка та розвиток наукових основ комплексної оцінки енергозберігаючих заходів, прогнозування
економічно доцільних потенціалів енергозбереження в Україні: Звіт про НДР (заключний). Ін-т загальної
енергетики НАН України. № ДР0104U003065. Київ, 2006. 240 с.
2. Guidelines for preparing the industrial investment project profile UNIDO. 1991. 85 р.
3. Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення
законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів від 01.06.1995 № 162/698.
4. Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних
викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від 29.05.1995 № 157/693.
5. Методика визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через
порушення природоохоронного законодавства від 05.05.1998 № 285/2725.
6. Білодід В.Д., Маляренко О.Є., Станиціна В.В. Показники енергетичної ефективності для оцінки інновацій у
промислових технологіях. Проблеми загальної енергетики. 2009.∙Вип. 2(20). С. 45—50. URL:
https://systemre.org/index.php/journal/issue/archive/3 (дата звернення: 10.07.2023).
https://systemre.org/index.php/journal/issue/archive/3
Системні дослідження в енергетиці. 2023. 4(75) 90
7. ДСТУ 3682-98 (ГОСТ 30583-98). Методика визначення повної енергоємності продукції, робіт та послуг.
Київ: Держстандарт України, 1998. 11 с. URL: http://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-
page.html?id_doc=55050 (дата звернення: 10.07.2023).
8. Маляренко О.Є., Майстренко Н.Ю., Станиціна В.В. Удосконалений методичний підхід до визначення
економічно доцільного потенціалу енергозбереження в енергоємних видах економічної діяльності.
Проблеми загальної енергетики. 2015. Вип. 3(42). С. 23—30. https://doi.org/10.15407/pge2015.03.023
9. Екологічний податок. Податковий кодекс. Розділ VIII. URL: https://tax.gov.ua/nk/rozdil-viii--ekologichniy-
poda/ (дата звернення: 10.07.2023).
10. Судариков О. Аналітичний огляд міжнародних документів, що ратифіковані в Україні, та національних
вимог до функціонування устаткування, що спалює органічне паливо. Traditional and innovative approaches
to scientific research: theory, methodology, practice: Scientific monograph. Riga: Baltija Publishing, 2022. Р. 135—
151. https://doi.org/10.30525/978-9934-26-241-8
11. Паризька кліматична угода. GreenDeal. URL: https://greendeal.org.ua/paryzka-klimatychna-ugoda/ (дата
звернення: 10.07.2023).
12. Про Національний план скорочення викидів від великих спалювальних установок: розпорядження Кабінету
Міністрів України від 08.11.2017 р. № 796-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-2017-
%D1%80#Text (дата звернення: 10.07.2023).
13. Європейський зелений курс. Представництво України при ЄС. URL: https://ukraine-
eu.mfa.gov.ua/posolstvo/galuzeve-spivrobitnictvo/klimat-yevropejska-zelena-ugoda (дата звернення:
10.07.2023).
14. Проект Плану відновлення України. Матеріали робочої групи «Екологічна безпека». URL:
https://www.kmu.gov.ua/storage/app/sites/1/recoveryrada/ua/environmental-safety-assembly.pdf (дата звернення:
10.07.2023).
15. Про схвалення Оновленого національно визначеного внеску України до Паризької угоди: розпорядження
Кабінету Міністрів України від 30.07.2021 р. № 868-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/868-2021-
%D1%80#Text (дата звернення: 10.07.2023).
16. Як Україна прагне скоротити викиди парникових газів на 65 % до 2030 року. Огляд. URL:
https://interfax.com.ua/news/greendeal/789109.html (дата звернення: 10.07.2023).
17. Hsu A., Zomer A. Environmental Performance Index. https://doi.org/10.1002/9781118445112.stat03789.pub2
18. Маляренко О.Є., Судариков О.А. Показники екологічної та енергетичної ефективності на рівні країни та їх
взаємозв’язок. Відновлювана енергетика та енергоефективність у XXI столітті. Матеріали XXIV
міжнародної науково-практичної конференції (18–19 травня 2023, м. Київ). Київ: Інститут відновлюваної
енергетики НАН України, 2023. С. 147—148. https://doi.org/10.36296/renewable.conf.18-19.05.2023
19. Про міжнародні стандарти та системи екологічного менеджменту. Офіс сталих рішень. URL: https://ukraine-
oss.com/pro-mizhnarodni-standarty-ta-systemy-ekologichnogo-menedzhmentu/ (дата звернення: 10.07.2023).
20. Оцінка впливу на довкілля. Сайт Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України. URL:
https://mepr.gov.ua/diyalnist/otsinka-vplyvu-na-dovkillya/ (дата звернення: 10.06.2023).
21. Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних
викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря: затверджено наказом Міністерства енергетики та
захисту довкілля України від 28.04.2020 р. № 277. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0414-20#Text
(дата звернення: 10.07.2023).
22. Типова методика визначення питомих викидів від основних виробництв по галузях промисловості. Основні
положення: затверджена заступником Міністра екології та природних ресурсів України М. Стеценком
25.12.2000 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/n0002556-00#Text (дата звернення: 10.07.2023).
23. Подолець Р.З., Дячук О.А. Стратегічне планування у паливно-енергетичному комплексі на базі моделі
«TIMES-Україна»: наук. доп. Київ: Ін-т екон. та прогнозув. НАН України, 2011. 150 с. ISBN 978–966–02–
5987–4.
24. Дячук О.А., Подолець Р.З., Серебренніков Б.С., Зеленюк Т.А. Ефективність і екологічність використання
енергетичних ресурсів у світі та Україні. Економічний аналіз: зб. наук. праць. Тернопільський національний
економічний університет. (за ред. В.А. Дерія). Тернопіль: Видавничо-поліграфічний центр Тернопільського
національного економічного університету «Економічна думка», 2014. Том 15. № 1. С. 59—75.
25. Панченко Г.Г. Методика визначення повної вуглецевоємності продукції, робіт та послуг. Наукові праці
Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту. 2012. Вип. 263. С. 107—112.
26. Oktay Ö., Obekpa H. O., Alola A. A. Examining the nexus of energy intensity, renewables, natural resources, and
carbon intensity in India. Energy & Environment. 2023. https://doi.org/10.1177/0958305X231169706
27. Goldemberg J. The evolution of the energy and carbon intensities of developing countries. Energy Policy. 2020.
Vol. 137. 111060. https://doi.org/10.1016/j.enpol.2019.111060
28. Ahmad M., Wu Y. Natural resources, technological progress, and ecological efficiency: does financial deepening
matter for G-20 economies? Resour Policy. 2022. Vol. 77. 102770. https://doi.org/10.1016/j.resourpol.2022.102770
http://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page.html?id_doc=55050
http://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page.html?id_doc=55050
https://tax.gov.ua/nk/rozdil-viii--ekologichniy-poda/
https://tax.gov.ua/nk/rozdil-viii--ekologichniy-poda/
https://greendeal.org.ua/paryzka-klimatychna-ugoda/
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-2017-%D1%80#Text
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-2017-%D1%80#Text
https://ukraine-eu.mfa.gov.ua/posolstvo/galuzeve-spivrobitnictvo/klimat-yevropejska-zelena-ugoda
https://ukraine-eu.mfa.gov.ua/posolstvo/galuzeve-spivrobitnictvo/klimat-yevropejska-zelena-ugoda
https://www.kmu.gov.ua/storage/app/sites/1/recoveryrada/ua/environmental-safety-assembly.pdf
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/868-2021-%D1%80#Text
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/868-2021-%D1%80#Text
https://interfax.com.ua/news/greendeal/789109.html
https://doi.org/10.36296/renewable.conf.18-19.05.2023
https://ukraine-oss.com/pro-mizhnarodni-standarty-ta-systemy-ekologichnogo-menedzhmentu/
https://ukraine-oss.com/pro-mizhnarodni-standarty-ta-systemy-ekologichnogo-menedzhmentu/
https://mepr.gov.ua/diyalnist/otsinka-vplyvu-na-dovkillya/
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0414-20#Text
https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/n0002556-00#Text
https://doi.org/10.1177/0958305X231169706
https://doi.org/10.1016/j.enpol.2019.111060
https://doi.org/10.1016/j.resourpol.2022.102770
Системні дослідження в енергетиці. 2023. 4(75) 91
29. Holdren J. P., Ehrlich P. R. Human population and the global environment: population growth, rising per capita
material consumption, and disruptive technologies have made civilization a global ecological force. American
Scientist. 1974. 62. P. 282—292.
30. York R., Rosa E. A., Dietz T. STIRPAT, IPAT and ImPACT: analytic tools for unpacking the driving forces of
environmental impacts. Ecological Economics. 2003. Vol. 46. Iss. 3. P. 351—365. https://doi.org/10.1016/S0921-
8009(03)00188-5
31. Pesaran M. H., Shin Y., Smith R. J. Bounds testing approaches to the analysis of level relationships. Journal of
Applied Econometrics. 2001. Vol. 16. Iss. 3. P. 289—326. https://doi.org/10.1002/jae.616
32. Iwata H., Okada K., Samreth S. Empirical study on the determinants of CO2 emissions: evidence from OECD
countries. Applied Econometrics. 2012. Vol. 44. Iss. 27. P. 3513—3519.
https://doi.org/10.1080/00036846.2011.577023
33. Solarin S. A. Tourist arrivals and macroeconomic determinants of CO2 emissions in Malaysia. Anatolia. 2014. Vol.
25. Iss. 2. P. 228—241. https://doi.org/10.1080/13032917.2013.868364
34. Ali H. S., Abdul-Rahim A. S., Ribadu M. B. Urbanization and carbon dioxide emissions in Singapore: evidence
from the ARDL approach. Environmental Science and Pollution Research. 2017. Vol. 24. Iss. 2. P. 1967—1974.
https://doi.org/10.1007/s11356-016-7935-z
35. Baloch M. A., Suad S. Modeling the impact of transport energy consumption on CO2 emission in Pakistan: evidence
from ARDL approach. Environmental Science and Pollution Research. 2018. Vol. 25. Iss. 10. P. 9461—9473.
https://doi.org/10.1007/s11356-018-1230-0
36. Neves S. A., Marques A. C., Patrício M. Determinants of CO2 emissions in European Union countries: does
environmental regulation reduce environmental pollution? Economic Analysis and Policy. 2020. Vol. 68. P. 114—
125.
37. Rahman H. U., Ghazali A., Bhatti G. A. Role of economic growth, financial development, trade, energy and FDI in
environmental Kuznets curve for Lithuania: evidence from ARDL bounds testing approach. Inzinerine Ekonomika-
Engineering Economics. 2020. Vol. 31. Iss. 1. P. 39—49. https://doi.org/10.5755/j01.ee.31.1.22087
38. Adebayo T. S., Kalmaz D. B. Determinants of CO2 emissions: empirical evidence from Egypt. Environmental and
Ecological Statistics. 2021. Vol. 28. Iss. 5. P. 239—262. https://doi.org/10.1007/s10651-020-00482-0
39. Hatmanu M., Cautisanu C., Iacobuta A. O. On the relationships between CO2 emissions and their determinants in
Romania and Bulgaria. An ARDL approach. Applied Economics. 2022. Vol. 54. Iss. 22. P. 2582—2595.
https://doi.org/10.1080/00036846.2021.1998328
40. Jordan S., Philips A. Q. Cointegration testing and dynamic simulations of autoregressive distributed lag models. The
Stata Journal Promoting communications on statistics and Stata. 2018. Vol. 18. Iss. 4. P. 1—22.
https://doi.org/10.1177/1536867X1801800409
41. National Inventory Submissions 2022. United Nations Climate Change. URL: https://unfccc.int/process-and-
meetings/transparency-and-reporting/reporting-and-review-under-the-convention/national-inventory-submissions-
2022 (дата звернення: 10.07.2023).
42. Національні рахунки. Головне управління статистики у Харківській області. URL:
http://kh.ukrstat.gov.ua/index.php/natsionalni-rakhunky-stat (дата звернення: 30.07.2023).
43. Маляренко О.Є., Майстренко Н.Ю., Горський В.В. Прогноз споживання палива та вугілля в Україні до 2040
р. за комплексним методом прогнозування енергоспоживання. Проблеми загальної енергетики. 2021. Вип.
3(66). С. 28—35. https://doi.org/10.15407/pge2021.03.028
44. Кулик М.М., Маляренко О.Є., Майстренко Н.Ю., Станиціна В.В., Куц Г.О. Енергоефективність та
прогнозування енергоспоживання на різних ієрархічних рівнях економіки: методологія, прогнозні оцінки до
2040 року. Київ, «Наукова думка», 2021. 234 с. ISBN 978-966-00-1739-9.
STUDY OF THE RELATIONSHIP OF ENVIRONMENTAL AND
ENERGY EFFICIENCY INDICATORS AT THE COUNTRY LEVEL
Olena Maliarenko*, PhD (Engin.), Senior Research Scientist, https://orcid.org/0000-0001-
5882-916X
Nataliia Ivanenko, PhD (Engin.), https://orcid.org/0000-0001-5438-1556
Oleksandr Sudarykov, https://orcid.org/0009-0001-1210-1090
General Energy Institute of NAS of Ukraine, 172, Antonovycha St., Kyiv, 03150, Ukraine
*Corresponding author: malyarenlena@gmail.com
Abstract. The world community strives to develop methods of assessing the most important factors of
environmental impact, as well as to develop mechanisms for its adjustment in order to reduce greenhouse
gas emissions to the minimum possible level. Increasing environmental efficiency should simultaneously
contribute to increasing energy efficiency, which in turn can contribute to increasing the general living
standard. When choosing energy-saving measures in industrial technologies, the primary fuel savings and
https://doi.org/10.1016/S0921-8009(03)00188-5
https://doi.org/10.1016/S0921-8009(03)00188-5
https://doi.org/10.1002/jae.616
https://doi.org/10.1080/00036846.2011.577023
https://doi.org/10.1080/13032917.2013.868364
https://doi.org/10.1007/s11356-016-7935-z
https://doi.org/10.1007/s11356-018-1230-0
https://www.researchgate.net/journal/Engineering-Economics-2029-5839?_tp=eyJjb250ZXh0Ijp7ImZpcnN0UGFnZSI6InB1YmxpY2F0aW9uIiwicGFnZSI6InB1YmxpY2F0aW9uIn19
https://doi.org/10.5755/j01.ee.31.1.22087
https://doi.org/10.1080/00036846.2021.1998328
http://kh.ukrstat.gov.ua/index.php/natsionalni-rakhunky-stat
https://doi.org/10.15407/pge2021.03.028
https://orcid.org/
mailto:malyarenlena@gmail.com
Системні дослідження в енергетиці. 2023. 4(75) 92
the economic effect of the implementation of the up-to-date technologies are taken into account. This effect,
as a rule, includes the cost of saved energy resources, a reduction in operating costs and a reduction in
environmental tax. The ecological restrictions determined by Ukraine in the 2021 National Determined
Contribution should be taken into account for forecasting primary fuel consumption. As a result, this
consumption is limited by the greenhouse gas emissions, which in 2030 should not exceed 35 % compared
to 1990. The purpose of the study is to upgrade the existing methodology of comprehensive assessment of
energy-saving measures with new environmental restrictions and improved performance indicators based
on the identification and formalization of the relationship between energy and environmental indicators.
The analysis of the existing environmental indicators and regulatory environmental documents made it
possible to choose the environmental indicator of specific CO2 emissions per GDP for the methodology of
comprehensive assessment at the country level, to study the regression dependence between this indicator
and the fuel capacity of GDP. This graphic analysis allows for determining the marginal fuel capacity of
GDP in 2030, which will correspond to the accepted environmental restrictions. Thus, the method of
comprehensive assessment of energy-saving measures should be developed for different hierarchical levels
of the economy and take into account the marginal fuel capacity of GDP under environmental restrictions.
Keywords: GDP energy intensity, specific CO2 emissions, energy efficiency indicators, ecological
restrictions.
References
1. Development and development of the scientific basis of comprehensive assessment of energy-saving measures,
forecasting of economically feasible energy-saving potentials in Ukraine: Report on GDR (final). (2006). General
Energy Institute of NAS of Ukraine. DP0104U003065. Kyiv, 240 p. [in Ukrainian].
2. Guidelines for preparing the industrial investment project profile UNIDO. (1991). 85 р.
3. Metodyka rozrakhunku rozmiriv vidshkoduvannia zbytkiv, zapodiianykh derzhavi vnaslidok porushennia
zakonodavstva pro okhoronu ta ratsionalne vykorystannia vodnykh resursiv vid 01.06.1995 № 162/698 [in
Ukrainian].
4. Metodyka rozrakhunku rozmiriv vidshkoduvannia zbytkiv, yaki zapodiiani derzhavi v rezultati nadnormatyvnykh
vykydiv zabrudniuiuchykh rechovyn v atmosferne povitria vid 29.05.1995 № 157/693[in Ukrainian].
5. Metodyka vyznachennia rozmiriv shkody, zumovlenoi zabrudnenniam i zasmichenniam zemelnykh resursiv cherez
porushennia pryrodookhoronnoho zakonodavstva vid 05.05.1998 № 285/2725 [in Ukrainian].
6. Bilodid, V.D., Maliarenko, O.Ye., & Stanitsyna, V.V. (2009). Indexes of power efficiency for the estimation of
innovations in industrial technologies. The Problems of General Energy, 2(20), 45–50. URL:
https://systemre.org/index.php/journal/issue/archive/3 (Last accessed: 10.07.2023) [in Ukrainian].
7. DSTU 3682-98 (GOST 30583-98). Methods of determination of total energy cost of goods, labour and servicies
(1998). Kyiv: Derzhstandart Ukrainy, 11 p. URL: http://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-
page.html?id_doc=55050 (Last accessed: 10.07.2023) [in Ukrainian].
8. Maliarenko, O.Ye., Maistrenko, N.Yu., & Stanytsina, V.V. (2015). Advanced technical approach to identify
appropriate energy saving potential in energy-intensive economic activities. The Problems of General Energy, 3(42),
23–30 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.15407/pge2015.03.023
9. Ekolohichnyi podatok. Podatkovyi kodeks. Rozdil VIII. URL: https://tax.gov.ua/nk/rozdil-viii--ekologichniy-poda/
(Last accessed: 10.07.2023) [in Ukrainian].
10. Sudarykov, O. (2022). Analytical review of international documents ratified in Ukraine and national requirements
for the operation of equipment that burns organic fuel. Traditional and innovative approaches to scientific research:
theory, methodology, practice: Scientific monograph. Riga: Baltija Publishing, 135–151 [in Ukrainian].
https://doi.org/10.30525/978-9934-26-241-8
11. Paris Climate Agreement. GreenDeal. URL: https://greendeal.org.ua/paryzka-klimatychna-ugoda/ (Last accessed:
10.07.2023) [in Ukrainian].
12. Pro Natsionalnyi plan skorochennia vykydiv vid velykykh spaliuvalnykh ustanovok: rozporiadzhennia Kabinetu
Ministriv Ukrainy vid 08.11.2017 r. № 796-r. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-2017-%D1%80#Text
(Last accessed: 10.07.2023) [in Ukrainian].
13. European Green Deal. Mission of Ukraine to the European Union. URL: https://ukraine-
eu.mfa.gov.ua/posolstvo/galuzeve-spivrobitnictvo/klimat-yevropejska-zelena-ugoda (Last accessed: 10.07.2023)
[in Ukrainian].
14. Proekt Planu vidnovlennia Ukrainy. Materialy robochoi hrupy "Ekolohichna bezpeka". URL:
https://www.kmu.gov.ua/storage/app/sites/1/recoveryrada/ua/environmental-safety-assembly.pdf (Last accessed:
10.07.2023) [in Ukrainian].
15. Pro skhvalennia Onovlenoho natsionalno vyznachenoho vnesku Ukrainy do Paryzkoi uhody: rozporiadzhennia
Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 30.07.2021 r. № 868-r. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/868-2021-
%D1%80#Text (Last accessed: 10.07.2023) [in Ukrainian].
https://systemre.org/index.php/journal/issue/archive/3
http://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page.html?id_doc=55050
http://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page.html?id_doc=55050
https://doi.org/10.15407/pge2015.03.023
https://tax.gov.ua/nk/rozdil-viii--ekologichniy-poda/
https://greendeal.org.ua/paryzka-klimatychna-ugoda/
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-2017-%D1%80#Text
https://ukraine-eu.mfa.gov.ua/posolstvo/galuzeve-spivrobitnictvo/klimat-yevropejska-zelena-ugoda
https://ukraine-eu.mfa.gov.ua/posolstvo/galuzeve-spivrobitnictvo/klimat-yevropejska-zelena-ugoda
https://www.kmu.gov.ua/storage/app/sites/1/recoveryrada/ua/environmental-safety-assembly.pdf
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/868-2021-%D1%80#Text
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/868-2021-%D1%80#Text
Системні дослідження в енергетиці. 2023. 4(75) 93
16. Iak Ukraina prahne skorotyty vykydy parnykovykh haziv na 65 % do 2030 roku. Ohliad. URL:
https://interfax.com.ua/news/greendeal/789109.html (Last accessed: 10.07.2023) [in Ukrainian].
17. Hsu, A., & Zomer, A. Environmental Performance Index. https://doi.org/10.1002/9781118445112.stat03789.pub2
18. Maliarenko, O.Ye., & Sudarykov, O.A. (2023, May 18–19). Indicators of environmental and energy efficiency at
the country level and their relationship. Renewable energy and energy efficiency in the XXI century. Materials of
the XXIV international scientific and practical conference. Kyiv: Institute of Renewable Energy of NAS of Ukraine,
147–148 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.36296/renewable.conf.18-19.05.2023
19. Pro mizhnarodni standarty ta systemy ekolohichnoho menedzhmentu. Ofis stalykh rishen. URL: https://ukraine-
oss.com/pro-mizhnarodni-standarty-ta-systemy-ekologichnogo-menedzhmentu/ (Last accessed: 10.07.2023) [in
Ukrainian].
20. Otsinka vplyvu na dovkillia. Sait Ministerstva zakhystu dovkillia ta pryrodnykh resursiv Ukrainy. URL:
https://mepr.gov.ua/pro-nas/ (Last accessed: 10.06.2023) [in Ukrainian].
21. Metodyka rozrakhunku rozmiriv vidshkoduvannia zbytkiv, yaki zapodiiani derzhavi v rezultati nadnormatyvnykh
vykydiv zabrudniuiuchykh rechovyn v atmosferne povitria: zatverdzheno nakazom Ministerstva enerhetyky ta
zakhystu dovkillia Ukrainy vid 28.04.2020 r. № 277 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0414-20#Text
(Last accessed: 10.07.2023) [in Ukrainian].
22. Typova metodyka vyznachennia pytomykh vykydiv vid osnovnykh vyrobnytstv po haluziakh promyslovosti.
Osnovni polozhennia: zatverdzhena zastupnykom Ministra ekolohii ta pryrodnykh resursiv Ukrainy M. Stetsenkom
25.12.2000 r. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/n0002556-00#Text (Last accessed: 10.07.2023) [in
Ukrainian].
23. Podolets, R.Z., & Dyachuk, O.A. (2011). Stratehichne planuvannia u palyvno-enerhetychnomu kompleksi na bazi
modeli "TIMES-Ukraina": nauk. dop. Kyiv: Institute for economics and forecasting of NAS of Ukraine, 150 p. ISBN
978–966–02–5987–4 [in Ukrainian].
24. Diachuk, O.A., Podolets, R.Z., Serebrennikov, B.S., & Zeleniuk, T.A. (2014). Efektyvnist i ekolohichnist
vykorystannia enerhetychnykh resursiv u sviti ta Ukraini. Ekonomichnyi analiz: zb. nauk. prats. Ternopilskyi
natsionalnyi ekonomichnyi universytet. (za red. V.A. Deriia). Ternopil: Vydavnycho-polihrafichnyi tsentr
Ternopilskoho natsionalnoho ekonomichnoho universytetu "Ekonomichna dumka", 15(1), 59–75 [in Ukrainian].
25. Panchenko, H.H. (2012). Metodyka vyznachennia povnoi vuhletsevoiemnosti produktsii, robit ta posluh. Scientific
works of the Ukrainian Research Hydrometeorological Institute., 263, 107–112 [in Ukrainian].
26. Oktay, Ö., Obekpa, H. O., & Alola, A. A. (2023). Examining the nexus of energy intensity, renewables, natural
resources, and carbon intensity in India. Energy & Environment. https://doi.org/10.1177/0958305X231169706
27. Goldemberg, J. (2020). The evolution of the energy and carbon intensities of developing countries. Energy Policy,
137, 111060. https://doi.org/10.1016/j.enpol.2019.111060
28. Ahmad, M., & Wu, Y. (2022). Natural resources, technological progress, and ecological efficiency: does financial
deepening matter for G-20 economies? Resour Policy, 77, 102770. https://doi.org/10.1016/j.resourpol.2022.102770
29. Holdren, J. P., & Ehrlich, P. R. (1974). Human population and the global environment: population growth, rising
per capita material consumption, and disruptive technologies have made civilization a global ecological force.
American Scientist, 62, 282–292.
30. York, R., Rosa, E. A., & Dietz, T. (2003). STIRPAT, IPAT and ImPACT: analytic tools for unpacking the driving
forces of environmental impacts. Ecological Economics, 46(3), 351–365. https://doi.org/10.1016/S0921-
8009(03)00188-5
31. Pesaran, M. H., Shin, Y., & Smith, R. J. (2001). Bounds testing approaches to the analysis of level relationships.
Journal of Applied Econometrics, 16(3), 289–326. https://doi.org/10.1002/jae.616
32. Iwata, H., Okada, K., & Samreth, S. (2012). Empirical study on the determinants of CO2 emissions: evidence from
OECD countries. Applied Econometrics, 44(27), 3513–3519. https://doi.org/10.1080/00036846.2011.577023
33. Solarin, S. A. (2014). Tourist arrivals and macroeconomic determinants of CO2 emissions in Malaysia. Anatolia,
25(2), 228–241. https://doi.org/10.1080/13032917.2013.868364
34. Ali, H. S., Abdul-Rahim, A. S., & Ribadu, M. B. (2017). Urbanization and carbon dioxide emissions in Singapore:
evidence from the ARDL approach. Environmental Science and Pollution Research, 24(2), 1967–1974.
https://doi.org/10.1007/s11356-016-7935-z
35. Baloch, M. A., & Suad, S. (2018). Modeling the impact of transport energy consumption on CO2 emission in
Pakistan: evidence from ARDL approach. Environmental Science and Pollution Research, 25(10), 9461–9473.
https://doi.org/10.1007/s11356-018-1230-0
36. Neves, S. A., Marques, A. C., & Patrício, M. (2020). Determinants of CO2 emissions in European Union countries:
does environmental regulation reduce environmental pollution? Economic Analysis and Policy, 68, 114–125.
37. Rahman, H. U., Ghazali, A., & Bhatti, G. A. (2020). Role of economic growth, financial development, trade, energy
and FDI in environmental Kuznets curve for Lithuania: evidence from ARDL bounds testing approach. Inzinerine
Ekonomika-Engineering Economics, 31(1), 39–49. https://doi.org/10.5755/j01.ee.31.1.22087
38. Adebayo, T. S., & Kalmaz, D. B. (2021). Determinants of CO2 emissions: empirical evidence from Egypt.
Environmental and Ecological Statistics, 28(5), 239–262. https://doi.org/10.1007/s10651-020-00482-0
https://interfax.com.ua/news/greendeal/789109.html
https://doi.org/10.1002/9781118445112.stat03789.pub2
https://doi.org/10.36296/renewable.conf.18-19.05.2023
https://ukraine-oss.com/pro-mizhnarodni-standarty-ta-systemy-ekologichnogo-menedzhmentu/
https://ukraine-oss.com/pro-mizhnarodni-standarty-ta-systemy-ekologichnogo-menedzhmentu/
https://mepr.gov.ua/pro-nas/
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0414-20#Text
https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/n0002556-00#Text
https://doi.org/10.1016/j.enpol.2019.111060
https://doi.org/10.1016/j.resourpol.2022.102770
https://doi.org/10.1016/S0921-8009(03)00188-5
https://doi.org/10.1016/S0921-8009(03)00188-5
https://doi.org/10.1002/jae.616
https://doi.org/10.1080/00036846.2011.577023
https://doi.org/10.1080/13032917.2013.868364
https://doi.org/10.1007/s11356-016-7935-z
https://doi.org/10.1007/s11356-018-1230-0
https://www.researchgate.net/journal/Engineering-Economics-2029-5839?_tp=eyJjb250ZXh0Ijp7ImZpcnN0UGFnZSI6InB1YmxpY2F0aW9uIiwicGFnZSI6InB1YmxpY2F0aW9uIn19
https://doi.org/10.5755/j01.ee.31.1.22087
Системні дослідження в енергетиці. 2023. 4(75) 94
39. Hatmanu, M., Cautisanu, C., & Iacobuta, A. O. On the relationships between CO2 emissions and their determinants
in Romania and Bulgaria. An ARDL approach. Applied Economics, 54(22), 2582–2595.
https://doi.org/10.1080/00036846.2021.1998328
40. Jordan, S., & Philips, A. Q. (2018). Cointegration testing and dynamic simulations of autoregressive distributed lag
models. The Stata Journal Promoting communications on statistics and Stata, 18(4), 902–923.
https://doi.org/10.1177/1536867X1801800409
41. National Inventory Submissions 2022. United Nations Climate Change. URL: https://unfccc.int/process-and-
meetings/transparency-and-reporting/reporting-and-review-under-the-convention/national-inventory-submissions-
2022. (дата звернення: 10.07.2023) (Last accessed: 10.07.2023).
42. Natsionalni rakhunky. Holovne upravlinnia statystyky u Kharkivskii oblasti. URL:
http://kh.ukrstat.gov.ua/index.php/natsionalni-rakhunky-stat (Last accessed: 30.07.2023) [in Ukrainian].
43. Maliarenko, O.Ye., Maistrenko, N.Yu., & Horskyi, V.V. (2021). Forecast of fuel and coal consumption in Ukraine
until 2040 by a complex method of forecasting energy consumption. The Problems of General Energy, 3(66), 28–
35 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.15407/pge2021.03.028
44. Kulyk, M.M., Maliarenko, O.E., Maistrenko, N.Yu., Stanitsyna, V.V., & Kuts, G.O. (2021). Energy efficiency and
forecasting of energy consumption at different hierarchical levels of the economy: methodology, forecast estimates
until 2040. Kyiv, "Naukova dumka", 234 p. ISBN 978-966-00-1739-9 [in Ukrainian].
Надійшла до редколегії: 14.09.2023
https://doi.org/10.1080/00036846.2021.1998328
https://doi.org/10.1177/1536867X1801800409
http://kh.ukrstat.gov.ua/index.php/natsionalni-rakhunky-stat
file:///C:/Users/admin/Downloads/The%20Problems%20of%20General%20Energy
https://doi.org/10.15407/pge2021.03.028
|
| id | systemreorg-article-819 |
| institution | System Research in Energy |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-19T01:22:23Z |
| publishDate | 2023 |
| publisher | General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | systemreorg/9c/b863e6c0a895bb53b56013124c7c3c9c.pdf |
| spelling | systemreorg-article-8192026-07-18T12:57:47Z STUDY OF THE RELATIONSHIP OF ENVIRONMENTAL AND ENERGY EFFICIENCY INDICATORS AT THE COUNTRY LEVEL Дослідження взаємозв’язку показників екологічної та енергетичної ефективності на рівні країни Maliarenko, Olena Ivanenko, Nataliia Sudarykov, Oleksandr GDP energy intensity, specific CO2 emissions, energy efficiency indicators, ecological restrictions. паливоємність ВВП, питомі викиди СО2 на одиницю ВВП, тенденції зміни, показники комплексної оцінки заходів з енергозбереження, екологічні обмеження. The world community strives to develop methods of assessing the most important factors of environmental impact, as well as to develop mechanisms for its adjustment in order to reduce greenhouse gas emissions to the minimum possible level. Increasing environmental efficiency should simultaneously contribute to increasing energy efficiency, which in turn can contribute to increasing the general living standard. When choosing energy-saving measures in industrial technologies, the primary fuel savings and the economic effect of the implementation of the up-to-date technologies are taken into account. This effect, as a rule, includes the cost of saved energy resources, a reduction in operating costs and a reduction in environmental tax. The ecological restrictions determined by Ukraine in the 2021 National Determined Contribution should be taken into account for forecasting primary fuel consumption. As a result, this consumption is limited by the greenhouse gas emissions, which in 2030 should not exceed 35 % compared to 1990. The purpose of the study is to upgrade the existing methodology of comprehensive assessment of energy-saving measures with new environmental restrictions and improved performance indicators based on the identification and formalization of the relationship between energy and environmental indicators. The analysis of the existing environmental indicators and regulatory environmental documents made it possible to choose the environmental indicator of specific CO2 emissions per GDP for the methodology of comprehensive assessment at the country level, to study the regression dependence between this indicator and the fuel capacity of GDP. This graphic analysis allows for determining the marginal fuel capacity of GDP in 2030, which will correspond to the accepted environmental restrictions. Thus, the method of comprehensive assessment of energy-saving measures should be developed for different hierarchical levels of the economy and take into account the marginal fuel capacity of GDP under environmental restrictions. Світова спільнота прагне розробити методи оцінки найважливіших факторів впливу на глобальну кліматичну систему, а також механізми його пом’якшення для зменшення викидів парникових газів в атмосферу. Підвищенню екологічної ефективності має сприяти підвищення енергетичної ефективності, що, у свою чергу, призводить до покращення загального рівня життя. Екологічні обмеження, що взяла на себе Україна в рамках Паризької угоди та згідно з Національно визначеним внеском 2021 року, повинні бути враховані при розробці прогнозних обсягів споживання первинного палива, зокрема вугілля та нафтопродуктів. Внаслідок цього обсяг їхнього споживання заданий обсягом викидів парникових газів, який у 2030 р. не повинен перевищувати 35 % від обсягів викидів парникових газів у 1990 році. Метою дослідження є виявлення та формалізація взаємозв’язку між показниками енергетичної і екологічної ефективності на рівні країни, оскільки наразі до впровадження відповідної нормативно-правової бази в Україні обмеження на викиди парникових газів розповсюджуються лише на національний рівень. Проведений аналіз існуючих екологічних показників та нормативних екологічних документів дозволив обрати на рівні країни екологічний показник питомих викидів СО2 на одиницю ВВП, дослідити тенденції зміни цього показника та паливоємності ВВП за ретроспективний період. Слід зазначити, що тенденції питомих викидів вуглекислого газу і паливоємності ВВП не співпадають. Це викликано підвищенням ефективності використання палива і у значній мірі зміною у балансі споживання палива. Збільшення частки використання видів палива з відносно низькими чи нульовими викидами СО2 дозволяє суттєво знизити викиди парникових газів. Цей графічний аналіз дозволяє окреслити взаємозв’язок обраних показників у складі методики комплексної оцінки заходів з енергозбереження та запропонувати їхні зміни до існуючої методики.  General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2023-11-13 Article Article application/pdf https://systemre.org/index.php/journal/article/view/819 10.15407/srenergy2023.04.084 System Research in Energy; No. 4 (75) (2023): System Research in Energy; 84-94 Системні дослідження в енергетиці; № 4 (75) (2023): Системні дослідження в енергетиці; 84-94 2786-7102 2786-7633 uk https://systemre.org/index.php/journal/article/view/819/723 Copyright (c) 2023 Olena Maliarenko, Nataliia Ivanenko, Oleksandr Sudarykov https://creativecommons.org/publicdomain/zero/1.0 |
| spellingShingle | GDP energy intensity specific CO2 emissions energy efficiency indicators ecological restrictions. Maliarenko, Olena Ivanenko, Nataliia Sudarykov, Oleksandr STUDY OF THE RELATIONSHIP OF ENVIRONMENTAL AND ENERGY EFFICIENCY INDICATORS AT THE COUNTRY LEVEL |
| title | STUDY OF THE RELATIONSHIP OF ENVIRONMENTAL AND ENERGY EFFICIENCY INDICATORS AT THE COUNTRY LEVEL |
| title_alt | Дослідження взаємозв’язку показників екологічної та енергетичної ефективності на рівні країни |
| title_full | STUDY OF THE RELATIONSHIP OF ENVIRONMENTAL AND ENERGY EFFICIENCY INDICATORS AT THE COUNTRY LEVEL |
| title_fullStr | STUDY OF THE RELATIONSHIP OF ENVIRONMENTAL AND ENERGY EFFICIENCY INDICATORS AT THE COUNTRY LEVEL |
| title_full_unstemmed | STUDY OF THE RELATIONSHIP OF ENVIRONMENTAL AND ENERGY EFFICIENCY INDICATORS AT THE COUNTRY LEVEL |
| title_short | STUDY OF THE RELATIONSHIP OF ENVIRONMENTAL AND ENERGY EFFICIENCY INDICATORS AT THE COUNTRY LEVEL |
| title_sort | study of the relationship of environmental and energy efficiency indicators at the country level |
| topic | GDP energy intensity specific CO2 emissions energy efficiency indicators ecological restrictions. |
| topic_facet | GDP energy intensity specific CO2 emissions energy efficiency indicators ecological restrictions. паливоємність ВВП питомі викиди СО2 на одиницю ВВП тенденції зміни показники комплексної оцінки заходів з енергозбереження екологічні обмеження. |
| url | https://systemre.org/index.php/journal/article/view/819 |
| work_keys_str_mv | AT maliarenkoolena studyoftherelationshipofenvironmentalandenergyefficiencyindicatorsatthecountrylevel AT ivanenkonataliia studyoftherelationshipofenvironmentalandenergyefficiencyindicatorsatthecountrylevel AT sudarykovoleksandr studyoftherelationshipofenvironmentalandenergyefficiencyindicatorsatthecountrylevel AT maliarenkoolena doslídžennâvzaêmozvâzkupokaznikívekologíčnoítaenergetičnoíefektivnostínarívníkraíni AT ivanenkonataliia doslídžennâvzaêmozvâzkupokaznikívekologíčnoítaenergetičnoíefektivnostínarívníkraíni AT sudarykovoleksandr doslídžennâvzaêmozvâzkupokaznikívekologíčnoítaenergetičnoíefektivnostínarívníkraíni |