ENERGY SAVING MEASURES IN THE METRO (ON THE EXAMPLE OF BIMETALLIC CONTACT RAILS)
The purpose of this study is to develop methods and tools for long-term forecasting of electricity consumption based on an improved integrated method for predicting electricity demand, taking into account the peculiarities of electric use of the Kyiv Metro and its impact on the city's electrici...
Збережено в:
| Дата: | 2024 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine
2024
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://systemre.org/index.php/journal/article/view/861 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | System Research in Energy |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
System Research in Energy| _version_ | 1871104376966217728 |
|---|---|
| author | Maistrenko, Natalia Klimuk, Ihor |
| author_facet | Maistrenko, Natalia Klimuk, Ihor |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Natalia Maistrenko",
"institution": null
},
{
"author": "Ihor Klimuk",
"institution": null
}
] |
| author_sort | Maistrenko, Natalia |
| baseUrl_str | https://systemre.org/index.php/journal/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-18T12:57:48Z |
| description | The purpose of this study is to develop methods and tools for long-term forecasting of electricity consumption based on an improved integrated method for predicting electricity demand, taking into account the peculiarities of electric use of the Kyiv Metro and its impact on the city's electricity consumption. The scientific novelty of the results obtained is the consideration of technological potential with measures for electric saving, pouring into Level II and Level III in the energy consumption model, which takes into account both the overall potential of electric saving (from structural and technological shifts) in the country as a whole, and the features at the regional level (the city of Kyiv) in the types of economic activity in the provision of transport services (Metro). During the work, material was collected on measures for electricity saving in the metro and forecasts for the development of this type of service provision (passenger transportation). To achieve sufficient energy consumption, it is important to introduce energy-efficient technologies that will reduce electricity costs without losing productivity and passenger service quality. Bimetallic contact rails are more efficient in terms of transmitting electric current and reducing energy losses. This innovation opens up new opportunities for the sustainable development of urban transport and contributes to the creation of more efficient and convenient conditions for city residents. Measures are provided to protect the structures and equipment of the section that is being designed and built, the metro line from electric corrosion. Calculation of electricity saving potentials at the regional level (Kyiv) made it possible to more accurately take into account the volume of implementation of energy saving measures, since such programs are developed at the regional level. These estimates are used to determine the technological potential of energy saving. The technological potential of electricity saving will reach the level of 600 million kWh by 2040, while maintaining the pace of economic development in Kyiv. |
| doi_str_mv | 10.15407/srenergy2024.03.080 |
| first_indexed | 2026-03-24T02:03:24Z |
| format | Article |
| fulltext |
Системні дослідження в енергетиці. 2024. 3(79) 80
ISSN 2786-7102 (Online), ISSN 2786-7633 (Print)
https://doi.org/10.15407/srenergy2024.03.080
УДК 620.91:504.06
Наталія Майстренко*, канд. техн. наук, ст. досл., https://orcid.org/0000-0002-1757-1665
Ігор Клімук
Інститут загальної енергетики НАН України, вул. Антоновича 172, м. Київ, 03150, Україна
*Автор-кореспондент: maistrenkonatalia27@ukr.net
_____________________________________________________________________________________
ЗАХОДИ З ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ В МЕТРОПОЛІТЕНІ (НА ПРИКЛАДІ
БІМЕТАЛЕВИХ КОНТАКТНИХ РЕЙОК)
Анотація. Метою цього дослідження є розвиток методів і засобів довгострокового прогнозування
електроспоживання на основі удосконаленого комплексного методу прогнозування попиту на
електроенергію з урахуванням особливостей електровикористання метрополітену м. Києва та його
впливу на електроспоживання міста. Науковою новизною отриманих результатів є врахування
технологічного потенціалу із заходами з електрозбереження, що впливають на рівень ІІ та рівень ІІІ
в моделі енергоспоживання, яка враховує як загальний потенціал електрозбереження (від
структурних і технологічних зрушень) в країні в цілому, так і особливості на регіональному рівні
(місто Київ) у видах економічної діяльності у наданні транспортних послуг (метрополітен). При
виконанні роботи було зібрано матеріал щодо заходів з електрозбереження в метрополітені та
прогнозах розвитку цього виду надання послуг (перевезення пасажирів). Для досягнення достатнього
та сталого енергоспоживання важливим є впровадження енергоефективних технологій, які
дозволять зменшити витрати електроенергії без втрати продуктивності та якості обслуговування
пасажирів. Біметалеві контактні рейки є більш ефективними з точки зору передачі електричного
струму та зменшення енергетичних втрат. Така інновація відкриває нові можливості для сталого
розвитку міського транспорту та сприяє створенню більш ефективних та зручних умов для
мешканців міста. Передбачені заходи по захисту споруд та обладнання дільниці, що проєктується
та будується, лінії метрополітену від електрокорозії. Обчислення потенціалів електрозбереження
на регіональному рівні (м. Київ) дозволило більш точно врахувати обсяги впровадження заходів з
енергозбереження, оскільки такі програми розробляються саме на регіональному рівні. Ці оцінки
використано при визначенні технологічного потенціалу енергозбереження. При збереженні темпів
розвитку економіки технологічний потенціал електрозбереження в м. Києві до 2040 р. досягне рівня
600 млн кВт·год.
Ключові слова: метрополітен, електрозбереження, потенціал електрозбереження, прогнозування,
енергетична ефективність, електроенергія.
1. Вступ
Стійке енергозбереження та досягнення екологічної сталості нині є актуальною метою, яка
посилить достатність енергоспоживання в різних секторах економіки. Суттєве значення це має в
міському громадському транспорті як ланці забезпечення потреб людини і економіки, оскільки великі
обсяги електроенергії використовуються щоденно для забезпечення руху транспортних засобів.
Метрополітен як важлива складова системи громадського транспорту відіграє вирішальну роль в
транспортному забезпеченні міста. Однак разом із зростанням його популярності та розширенням мережі
зростають і витрати електроенергії. Для досягнення достатнього енергоспоживання важливим є
впровадження енергоефективних технологій, які дозволять зменшити витрати електроенергії без втрати
продуктивності та якості обслуговування пасажирів. Прогнозуванню енергоспоживання в економіці
присвячено чимало робіт вітчизняних та зарубіжних учених [1–18], в тому числі для метрополітену [21–
32].
Метою дослідження є розвиток методів і засобів довгострокового прогнозування
електроспоживання на основі удосконаленого комплексного методу з урахуванням особливостей
електровикористання в метрополітені міста (на прикладі Києва) і його впливу на загальне
електроспоживання міста.
Системні дослідження в енергетиці. 2024. 3(79) 81
Методи дослідження: системний аналіз, економіко-математичне моделювання, аналітично-
статистичний метод, сценарний метод, нормативний метод, комплексний метод, метод прямого рахунку.
Науковою новизною отриманих результатів є розвиток комплексного методу в частині
удосконалення математичної моделі шляхом доповнення методики визначення прогнозного попиту на
електроенергію для двох нижчих ієрархічних рівнів економіки, а саме – регіонального (м. Київ) та на
рівні підприємства (метрополітен), включенням технологічного потенціалу електрозбереження.
2. Методичні підходи до прогнозування електроспоживання (визначення потенціалу
енергозбереження)
Дослідження проведено для двох нижніх ієрархічних рівнів економіки, а саме – регіонального
(м. Київ) та на рівні підприємства (метрополітен). Для них згідно з методикою [17] виділяється
технологічний та регіональний потенціал енергозбереження. Сформована трирівнева модель [18]
враховує особливості на регіональному рівні (місто) у певних (вибраних) ВЕД (метрополітен) у наданні
послуг.
В Законі України «Про енергоефективність» економія енергії розглядається як «… обсяг
скорочення споживання енергії, який визначається шляхом зіставлення обсягів споживання, виміряних
та/або розрахованих до та після впровадження енергоефективних заходів із забезпеченням нормалізації
умов, які впливають на енергоспоживання». Тут виділено поняття «енергетична ефективність –
співвідношення між обсягом вироблених благ (результатів діяльності (функціонування), виробленої
продукції (товарів, робіт, послуг) та енергії) і обсягом енергії, використаної для виробництва таких благ»
[19 ].
Енергоефективні заходи – заходи, результатом реалізації яких є зниження питомих витрат енергії
на одиницю вироблених благ (результатів діяльності (функціонування), виробленої продукції (товарів,
робіт, послуг) та енергії) [19].
Для ІІ рівня (регіон – м. Київ) використовується загальне рівняння [18]:
прогнозне сумарне електроспоживання за видами економічної діяльності (ВЕД) в регіоні:
,t б t t
qf ВДВqf ВДВqf qf
q q
P e V Е (1)
де
б
ВДВife – електроємність ВДВ i-го виду економічної діяльності в f-му регіоні;
t
ВДВifV – обсяг ВДВ у f-му
регіоні у прогнозному році, що задається прогнозною структурою ВДВ;
t
if
i
Е – сумарний прогнозний
потенціал електрозбереження у t-му році по всіх i-х видах економічної діяльності у прогнозному році
для економіки f-го регіону.
На більш низькому ієрархічному рівні може визначатися прогноз електроспоживання за
енергоємними видами k-ї продукції, що виробляється за r-им розділом у q-й секції за ВЕД, що
розвивається у f-му регіоні у t-му році за формулою (2) [18]:
,t t t
krqf jk krqfP b V (2)
де
t
jkb – питомі витрати j-го виду енергоресурсу (електроенергія) при виробництві k-го виду продукції у
t-му році для r-го виду економічної діяльності q-ї секції за ВЕД в економіці f-го регіону;
t
krqfV –
прогнозний обсяг випуску продукції k-го виду в r-му класі, групі виду економічної діяльності q-ї секції
за ВЕД у t-му році економіки f-го регіону.
Для трирівневої системи економіки потенціал електрозбереження (ПЕЗ) визначається за
наступним алгоритмом:
на рівні r-го ВЕД f-го регіону по j-му виду енергоресурсу (електроенергія) ПЕЗ як зниження
споживання j-го енергоресурсу у t-му році відносно базового року визначається за формулою (3) [18]:
Системні дослідження в енергетиці. 2024. 3(79) 82
,б t б б t t
ВЕДrjf ВДВrjf ВДВrjf ВДВrjfE e e V (3)
де
б t
ВЕДrjfE – потенціал електрозбереження j-го виду енергоресурсу в r-му ВЕД f-го регіону у t-му році;
б
ВДВrjfe – електроємність ВДВ j-го виду енергоресурсу в r-му ВЕД f-го регіону у базовому році;
б t
ВДВrjfe –
зниження електроємності ВДВ j-го виду енергоресурсу в r-му ВЕД f-го регіону у t-му році відносно
базового за рахунок енергозберігальних заходів;
t
ВДВrjfV – прогнозний обсяг ВДВ в r-му ВЕД f-го регіону
у t-му році;
на рівні f-го регіону по j-му виду енергоресурсу у t-му році відносно базового року [18]:
,б t б б t t
jf ВДВjf ВДВjf ВДВjfE e e V (4)
де
б t
jfE – потенціал електрозбереження j-го виду енергоресурсу в f-му регіоні в t-му році;
б
ВДВjfe –
електроємність ВДВ j-го виду енергоресурсу f-го регіону у базовому році;
б t
ВДВjfe – зниження
електроємності ВДВ j-го виду енергоресурсу в f-му регіоні у t-му році відносно базового року за рахунок
енергозберігальних заходів за видами економічної діяльності регіонів та загальнорегіональних заходів.
3. Загальна частина
Основними споживачами електроенергії в метрополітені є обладнання станцій з напівперегонами,
притунельні споруди та тягова мережа. Основними споживачами електроенергії станції є ескалатори,
вентсистеми, насосне устаткування, електроопалення, обладнання протипожежного захисту та системи
безпеки. Комерційний облік споживаної електроенергії виконується на вводах 10 кВ СТП (спеціальної
трансформаторної підстанції), технічний – на всіх лініях, що відходять, та на кабельних перемичках. Всі
лічильники включаються в автоматизовану систему комерційного обліку електроенергії.
Існуюча мережа метрополітену доповнюється двома новими станціями Сирецько-Печерської лінії:
«Мостицька» та «Проспект Правди». При цьому її загальна довжина збільшиться з 67,6 км до 71,4 км.
Відповідно до ДБН В.2.3-7-2018 [20] проєкт дільниці лінії розроблено з урахуванням величини
пасажирських потоків на перший період – десятий рік експлуатації лінії та на другий період
(перспектива) – максимальний розвиток лінії за містобудівним прогнозом розвитку міста на 30–40 років,
а також на рік введення лінії в експлуатацію.
В табл. 1 наведені дані по споживанню електроенергії на двох станціях метрополітену, що
проєктуються та будуються.
Таблиця 1. Енергетичні показники роботи деяких станцій метрополітену
Показники
Разом Станція «Мостицька»
Станція «Проспект
Правди»
Встановлена потужність, кВт 9084 - -
Споживана потужність всього, кВт 8176 4085 4091
в тому числі:
силове електрообладнання 1835 906 929
електроосвітлення 568 232 336
обладнання АТРП 70 35 35
тягове навантаження 5703 2912 2791
Обсяг споживання за рік, МВт·год 53716,3 26838,4 26877,9
З наведених даних видно, що основна витрата електроенергії припадає на тягову мережу. Категорія
надійності електропостачання – І, ІІ, особлива група І категорії; до особливої групи І категорії надійності
належать кола оперативного струму підстанції, енергодиспетчерські пункти, пристрої телемеханіки,
пристрої автоматики і телемеханіки руху поїздів (АТРП), зв’язку, СУРСТ (система управління станцій
метрополітену з теленаглядом), аварійне освітлення.
Системні дослідження в енергетиці. 2024. 3(79) 83
До І категорії надійності належить устаткування пожежогасіння і пожежної сигналізації,
димовидалення, тягова мережа 825 В, ескалатори, водовідливні установки, вентвузли, робоче освітлення
станцій і тунелів.
Всі інші споживачі відносяться до ІІ категорії надійності. Основними споживачами електроенергії
станції є ескалатори, вентсистеми, насосне устаткування, електроопалення, обладнання протипожежного
захисту та системи безпеки.
Передбачені заходи по захисту споруд та обладнання дільниці, що проєктується, лінії
метрополітену від електрокорозії, в тому числі:
заходи по обмеженню витоків тягових струмів шляхом ізоляції тягових та колійних рейок;
пасивний захист металевих конструкцій і металевих елементів залізобетонних конструкцій
шляхом їх фарбування та гідроізоляції;
способи прокладання кабелів і трубопроводів у тунелях, які виключають або обмежують
електрокорозію;
розміщення контрольно-вимірювальних пунктів;
способи прокладання кабелів і трубопроводів у тунелях, на наземних та надземних дільницях, які
виключають або обмежують електрокорозію.
Захисту від корозії блукаючими струмами (електрокорозії) підлягають такі споруди, конструкції і
обладнання метрополітенів:
конструкції підземних споруд – залізобетонні тунельні оправи, внутрішні сталеві оболонки та
залізобетонні сорочки;
рейки і рейкові скріплення;
кабелі – силові, зв’язку, контрольні і сигнально-блокувальні;
кабельні конструкції;
сталеві і чавунні трубопроводи;
обладнання тягового електропостачання в частині вимог з обмеженням витоку тягових струмів;
обладнання рейкових ланцюгів автоблокування в частині вимог каналізації тягових струмів,
підключення відсмоктувальних (негативних, що живлять) ліній і міжколійних рейкових перемичок
(з’єднувачів) тягової мережі, захисного обладнання від електрокорозії.
Як інноваційне технологічне рішення біметалеві рейки мають потенціал значно покращити
енергоефективність метрополітену, забезпечуючи водночас стабільну та безперебійну роботу системи.
Розглядається можливість використання біметалевих контактних рейок замість традиційних металевих
на двох нових станціях метро Сирецько-Печерської лінії: «Мостицька» та «Проспект Правди» в м. Києві
з метою досягнення суттєвої економії електроенергії. Тут враховані потенційні економічні вигоди, які
можуть бути отримані завдяки впровадженню біметалевих рейок у метрополітені на станціях, що
плануються побудувати в м. Києві в найближчий час.
Освітлення приміщень станції та перегонів виконується світильниками зі світлодіодним джерелом
світла. Нормована освітленість прийнята відповідно до вимог ДБН В.2.3-7-2018 «Метрополітени» [20].
Передбачається два види освітлення: робоче та аварійне (евакуаційне).
Відповідно до ДБН В.2.3-7-2018 «Метрополітени» мережі робочого освітлення станцій і перегонів
належать до І категорії надійності електропостачання, аварійного – до особливої групи І категорії.
Тягова мережа. Контактна мережа станції з прилеглими перегонами складається з контактних
рейок головних колій, тупиків, з’їзду, кабельних ліній, кабельних перемичок, постів переключення з
моторним приводом і пунктів підключення, які розташовуються біля контактної рейки.
Контактна рейка. Передбачено застосування контактної рейки:
на головних та станційних коліях;
при перевлаштуванні контактної рейки на з’їзді перед станцією «Сирець».
Біметалева контактна рейка.
Виріб складається з алюмінієвої струмопровідної основи і сталевого гнутого C-подібного профілю
з підвищеними зносостійкими властивостями. Біметалічна контактна рейка має нижчий питомий опір (у
Системні дослідження в енергетиці. 2024. 3(79) 84
4 рази нижче, ніж у сталевої контактної рейки) і у 2,5 рази меншу масу, що дозволяє зменшити: втрати
електроенергії, нагрівання контактної мережі, падіння напруги за довжиною; підвищити безпеку
перевезення пасажирів; спростити обслуговування контактної мережі; виключити введення в
експлуатацію резервних підстанцій та знизити витрати на їх обслуговування.
Біметалеві контактні рейки мають менший опір завдяки специфічній конструкції, що включає в
себе два різні метали. Основна ідея полягає в тому, що кожен з цих металів має свої унікальні
властивості, які сприяють зменшенню опору.
Висока електропровідність одного металу: один з металів, який використовується у біметалевій
конструкції, має високу електропровідність, що сприяє плавному та ефективному перенесенню
електричного струму через рейку.
Висока теплопровідність іншого металу: інший метал у складі біметалевої рейки має високу
теплопровідність, що допомагає розсіювати тепло, що виникає під час передачі електричного струму,
зменшуючи тим самим його втрати на теплове випромінювання.
Менша корозійна чутливість: метали, що використовуються у біметалевих рейках, мають вищу
стійкість до корозії, що зменшує ймовірність утворення окислів на поверхні рейки, що може спричиняти
додатковий опір.
Ці фактори разом сприяють зниженню опору біметалевих контактних рейок, що робить їх більш
ефективними з точки зору передачі електричного струму та зменшення енергетичних втрат. Економія
електроенергії при використанні біметалевої рейки складе до 75 % порівняно зі сталевою рейкою (з
урахуванням різниці в коефіцієнті нагрівання). При середніх значеннях постійного струму та при 18
годинах роботи рейок на день впродовж року тільки перехід на біметалеві рейки допоможе заощадити
13,2 млн кВт·год.
Також суттєва економія випливає в процесі експлуатації та обслуговуванні біметалевої контактної
рейки порівняно зі сталевою. Біметалеві контактні рейки широко використовуються в усьому світі вже
понад 40 років. За цей час в їхню конструкцію було внесено безліч змін, що дозволило усунути більшість
проблем, пов’язаних з механічним з’єднанням алюмінієвого корпусу та смуги з нержавіючої сталі.
Перехід до використання біметалевих контактних рейок у метрополітені виявляється дієвим та
продуктивним кроком для досягнення енергоефективності та зниження експлуатаційних витрат.
Менший опір біметалевих рейок сприяє зниженню витрат електроенергії, що є критичним фактором у
забезпеченні енергоефективності та економії ресурсів. Це дозволяє метрополітену знизити свої
експлуатаційні витрати та сприяє створенню більш стабільної та екологічно чистої системи
громадського транспорту.
4. Результати
Потенціал електрозбереження розподілявся по структурі споживання електроенергії за ВЕД в
регіонах відносно країни на прикладі м. Києва (табл. 2). Економія електроенергії в метрополітені
враховує перехід до біметалевих рейок за умови будівництва двох нових станцій до 2030 р. та
збільшення їх кількості до 2040 року ще на дві. В табл. 3 представлено потенціал електрозбереження в
цьому регіоні, але без врахування релокації підприємств, оскільки зараз такі статистичні дані відсутні.
Розрахунки наведені відносно 2020 р.
Таблиця 2. Прогнозний потенціал електрозбереження (ПЕЗ) в Україні до 2040 р., млн кВт·год
Показники, регіони
Прогнозний потенціал електрозбереження відносно 2017 р.
2020 2025 2030 2035 2040
Україна 2418,6 7021,2 11162,9 15175,7 20547,8
м. Київ (регіональний рівень) 137,4 399,0 634,4 862,4 1167,7
Метрополітен м. Києва (при заміні рейок,
технологічний ПЕЗ)
- - 13,2 13,2 26,4
Системні дослідження в енергетиці. 2024. 3(79) 85
Таблиця 3. Прогнозний потенціал електрозбереження в Україні до 2040 р. відносно 2020 р., перерахований з
врахуванням ситуації після 2022 року, млн кВт·год*
Показники, регіони
Прогнозний потенціал електрозбереження відносно 2020 р.
2025 2030 2035 2040
Україна 1000,0 2800,0 6900,0 10350,0
м. Київ 56,8 159,1 392,1 588,2
Метрополітен м. Києва (при заміні
рейок, технологічний ПЕЗ)
- 13,2 13,2 26,4
* - дані наведені за умови деокупації території регіонів до кінця 2025 року
5. Висновки
В результаті дослідження розвинено удосконалений комплексний метод попиту на енергоресурси
в частині урахування особливостей енерговикористання м. Києва і його впливу на електроспоживання
країни.
Обчислення потенціалів електрозбереження на регіональному рівні (м. Київ) дозволило більш
точно врахувати обсяги впровадження заходів з енергозбереження, оскільки такі програми (в т. ч.
електрозбереження) розробляються саме на регіональному рівні. Для технологічного потенціалу
електрозбереження враховано характерні для міста енергозберігаючі заходи. При збереженні темпів
розвитку економіки технологічний потенціал електрозбереження по країні до 2040 р. досягне 10,4 млрд
кВт·год, в м. Київ – до 600 млн кВт·год.
Отже, перехід до використання біметалевих контактних рейок у метрополітені є обґрунтованим
кроком для досягнення енергоефективності, економії ресурсів та поліпшення якості обслуговування
пасажирів. Ця інновація відкриває нові можливості для сталого розвитку міського транспорту та сприяє
створенню більш ефективних та зручних умов для мешканців міста.
Посилання
1. Кулик М.М. Методи узгодження прогнозних рішень. Проблеми загальної енергетики. 2014. Вип. 2(37). С. 5—
12. URL: https://systemre.org/index.php/journal/article/view/516 (дата звернення: 12.04.2024).
2. Розен В.П., Демчик Я.М. Порівняльний аналіз методів прогнозування споживання електроенергії виробничих
систем. Вісник Криворізького національного університету. Зб. наук. праць. 2016. Вип. 42. С. 41—47. URL:
http://visnykknu.com.ua/wp-content/uploads/file/42/11.pdf (дата звернення: 12.04.2024).
3. Idowu S., Saguna S., Ahlund Ch., Schelen O. Forecasting Heat Load for Smart District Heating Systems: A Machine
Learning Approach. 2014 IEEE International Conference on Smart Grid Communications (SmartGridComm) (2014,
November 03–06). https://doi.org/10.1109/SmartGridComm.2014.7007705
4. Лі Ч. Моделі прогнозування споживання електроенергії в КНР на довгострокову перспективу. Вісник
Одеського національного університету. Економіка. 2016. Т. 21. Вип. 5(47). С. 26—32. URL: http://visnyk-
onu.od.ua/journal/2016_21_5/06.pdf (дата звернення: 10.01.2023).
5. Bansal A., Rompikuntla S. K., Gopinadhan J., Kaur A., Kazi Z. A. Energy Consumption Forecasting for Smart Meters.
Bangalore, India, 2015. https://doi.org/10.48550/arXiv.1512.05979
6. Kaytez F., Taplamacioglu M. C., Çam E., Hardalac F. Forecasting electricity consumption: A comparison of
regression analysis, neural networks and least sares support vector machines. International Journal of Electrical Power
& Energy Systems. 2015. Vol. 67. P. 431—438. https://doi.org/10.1016/j.ijepes.2014.12.036
7. Idowu S., Saguna S., Åhlund Ch., Schelén O. Applied machine learning: Forecasting heat load in district heating
system. Energy and Buildings. 2016. Vol. 133. P. 478—488. https://doi.org/10.1016/j.enbuild.2016.09.068
8. Daut M. A. M., Hassan M. Y., Abdullah H., Rahman H. A., Abdullah M. P., Hussin F. Building electrical energy
consumption forecasting analysis using conventional and artificial intelligence methods. Renewable and Sustainable
Energy Reviews. 2017. Vol. 70. P. 1108—1118. https://doi.org/10.1016/j.rser.2016.12.015
9. Li K., Zhang T. Forecasting Electricity Consumption Using an Improved Grey Prediction Model. Information. 2018.
9(8). https://doi.org/10.3390/info9080204
10. Saloux E., Candanedo J. A. Forecasting District Heating Demand using Machine Learning Algorithms. Energy
Procedia. 2018. Vol. 149. P. 59—68. https://doi.org/10.1016/j.egypro.2018.08.169
11. Sun T., Zhang T., Teng Y., Chen Z., Fang J. Monthly Electricity Consumption Forecasting Method Based on X12 and
STL Decomposition Model in an Integrated Energy System. Mathematical Problems in Engineering. 2019.
https://doi.org/10.1155/2019/9012543
12. Country Energy Demand Forecast. URL: https://www.enerdata.net/research/country-energy-demand-forecast.html
(дата звернення: 12.04.2024).
13. Energy demand by region. URL: https://www.bp.com/en/global/corporate/energy-economics/energy-
outlook/demand-by-region.html (дата звернення: 12.04.2024).
http://pge.org.ua/index.php?option=com_docman&task=art_details&mid=20142&gid=2&lang=ua
https://systemre.org/index.php/journal/article/view/516
http://visnykknu.com.ua/wp-content/uploads/file/42/11.pdf
http://visnyk-onu.od.ua/journal/2016_21_5/06.pdf
http://visnyk-onu.od.ua/journal/2016_21_5/06.pdf
https://www.sciencedirect.com/science/journal/01420615/67/supp/C
https://www.researchgate.net/deref/http%3A%2F%2Fdx.doi.org%2F10.1016%2Fj.ijepes.2014.12.036
https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0378778816310155#!
https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0378778816310155#!
https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0378778816310155#!
https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0378778816310155#!
https://www.sciencedirect.com/science/journal/03787788
file:///C:/Users/MNU/Downloads/Vol. 133
https://doi.org/10.1016/j.enbuild.2016.09.068
https://www.sciencedirect.com/science/journal/13640321
https://www.sciencedirect.com/science/journal/13640321
https://www.sciencedirect.com/science/journal/13640321/70/supp/C
https://doi.org/10.1016/j.rser.2016.12.015
https://doi.org/10.1155/2019/9012543
https://www.enerdata.net/research/country-energy-demand-forecast.html
https://www.bp.com/en/global/corporate/energy-economics/energy-outlook/demand-by-region.html
https://www.bp.com/en/global/corporate/energy-economics/energy-outlook/demand-by-region.html
Системні дослідження в енергетиці. 2024. 3(79) 86
14. Horskyi V.V., Maliarenko O.Ye., Teslenko O.I., Maistrenko N.Yu., Kuts H.O. Modified three-stage model for
forecasting the demand for energy resources at various hierarchy levels of the economy. IOP Conference Series: Earth
and Environmental Science. 2022. 1049. 012054. http://doi.org/10.1088/1755-1315/1049/1/012054
15. Кулик М.М., Маляренко О.Є., Майстренко Н.Ю., Станиціна В.В., Спітковський А.І. Застосування методу
комплексного прогнозування для визначення перспективного попиту на енергетичні ресурси. Проблеми
загальної енергетики. 2017. Вип. 1(48). С. 5—15. https://doi.org/10.15407/pge2017.01.005
16. Кулик М.М., Майстренко Н.Ю., Маляренко О.Є. Двоетапний метод прогнозування перспективного попиту на
енергетичні ресурси. Энерготехнологии и ресурсосбережение. 2015. № 5-6. С. 25—33. URL:
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/131184 (дата звернення: 12.04.2024).
17. Майстренко Н.Ю. Удосконалена чотирьохрівнева методика прогнозування рівнів енергоспоживання з
урахуванням структурних зрушень в економіці. Проблеми загальної енергетики. 2017. Вип. 3(50). С. 15—22.
https://doi.org/10.15407/pge2017.03.015
18. Maistrenko N., Horskyi V. Assessment of the energy saving potential by regions of Ukraine (methodology and
predictive assessment). System Research in Energy. 2024. № 1. P. 4—16.
https://doi.org/10.15407/srenergy2024.01.004
19. Про енергетичну ефективність: Закон України від 21.10.2021 № 1818-IX. URL:
https://ips.ligazakon.net/document/T211818?an=1 (дата звернення: 13.04.2024).
20. ДБН В.2.3-7:2018 Метрополітени. URL: https://e-
construction.gov.ua/laws_detail/3074953152127042850?doc_type=2 (дата звернення: 13.04.2024).
21. Павленко Т.П., Лукашова Н.П. Електропостачання транспорту: навч. посібник. Харківський національний
університет міського господарства імені О. М. Бекетова, 2021. ISBN 978-966-695-547-3. URL:
https://eprints.kname.edu.ua/61195/1/2020%20печ%208Н%20Нав.пос.pdf (дата звернення: 11.04.2024).
22. Кузнецов В.Г., Костюковский Б.А. Оценка потенциала энергосбережения систем электроснабжения тяги
поездов постоянного тока. Вісн. Нац. техн. ун-ту «ХПІ». 2012. № 26. С. 109—116.
23. Годлевский В.А. Электроснабжение подземных электрических метрополитенов. Москва: Транспорт, 1982.
24. Сергиенко В.М. Электроснабжение и управление метрополитенов. Москва: Высшая школа, 1988.
25. Беляев В.В., Колмановский В.Б. Автоматика и управление в метрополитене. Москва: Энергия, 1974.
26. Грегорович Л.М. Градостроительство и проектирование метрополитена. Москва: Высшая школа, 1979.
27. Быков Е.И., Панин Б.В., Пунынин В.Н. Тяговые сети метрополитенов. Москва: Транспорт, 1987.
28. Колузаев А.М., Едигарян Л.С., Ермолов Д.Г. Электроснабжение метрополитенов. Устройство,
эксплуатация и проектирование. Москва: Транспорт, 1977.
29. Бабаєв М.М., Давиденко М.Г., Загарій Г.І. Електротехніка та електромеханіка систем залізничної
автоматики. Харків: Укр. держ. акад. залізн. трансп., 2011. 604 с.
30. Чеканова Л.Г., Палант О.Ю., Кушнір Т.Б., Сидоренко Ю.В. Аналіз стану та перспективи розвитку міського
наземного електричного транспорту. Коммунальное хозяйство городов. 2010. Вып. 92. С. 150—153.
31. Бесараб А.І., Бушма В.М., Калкаманов С.А. Основні напрямки модернізації тягових електричних машин
постійного струму. Комунальне господарство міст. 2012. Вип. 103. С. 497—501.
32. Хворост М.В., Божко В.В. Система електротягового забезпечення підвищеної ефективності для
метрополітенів. Електротехніка і електромеханіка. 2006. № 6. С. 79—86.
33. Жемеров Г.Г., Тугай Д.В., Холод О.И. Энергоэффективность систем электроснабжения подвижного состава
метрополитена. Технічна електродинаміка. 2014. № 1. С. 67—74.
34. Кирилюк Т.І. Способи підвищення ефективності електроспоживання на залізницях України.
Энергосбережение. Энергетика. Энергоаудит. 2012. № 8. С. 15—24.
35. Островерхов М.Я., Вещиков Г.В. Дослідження енергоефективності автономної роботи електротранспорту.
Вісн. Нац. техн. університету «ХПІ». Серія: Енергетичні та теплотехнічні процеси й устаткування. 2023.
№ 3(15). С. 41—46. https://doi.org/10.20998/2078-774X.2023.03.06
36. Правила улаштування електроустановок. Xарків: Видавництво «Форт», 2017. 760 с. URL:
https://mev.gov.ua/storinka/pravyla-ulashtuvannya-elektroustanovok; URL: https://enext.ua/upload/books/pueh-
ukraina-2017.pdf (дата звернення: 10.04.2024).
References
1. Kulyk, M.M. (2014). Features of input data usage in deterministic and stochastic life-cycle models. The Problems of
General Energy, 2(37), 5–12. URL: https://systemre.org/index.php/journal/article/view/516 (Last accessed:
12.04.2024) [in Ukrainian].
2. Rosen, V.P., & Demchik, Y.M. (2016). Comparative analysis of methods of forecasting electricity consumption of
production systems. Journal of Kryvyi Rih National University. Coll. Science works, 42, 41–47. URL:
http://visnykknu.com.ua/wp-content/uploads/file/42/11.pdf (Last accessed: 12.04.2024) [in Ukrainian].
3. Idowu, S., Saguna, S., Ahlund, Ch., Schelen, O. (2014, November 03–06). Forecasting Heat Load for Smart District
Heating Systems: A Machine Learning Approach. 2014 IEEE International Conference on Smart Grid
Communications (SmartGridComm). https://doi.org/10.1109/SmartGridComm.2014.7007705
https://doi.org/10.15407/pge2017.01.005
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/131184
https://systemre.org/index.php/journal/article/view/620
https://systemre.org/index.php/journal/article/view/620
https://doi.org/10.15407/pge2017.03.015
https://doi.org/10.15407/srenergy2024.01.004
https://eprints.kname.edu.ua/61195/1/2020%20печ%208Н%20Нав.пос.pdf
https://eprints.kname.edu.ua/61195/1/2020%20печ%208Н%20Нав.пос.pdf
https://doi.org/10.20998/2078-774X.2023.03.06
https://enext.ua/upload/books/pueh-ukraina-2017.pdf
https://enext.ua/upload/books/pueh-ukraina-2017.pdf
https://systemre.org/index.php/journal/article/view/516
Системні дослідження в енергетиці. 2024. 3(79) 87
4. Li, Ch. (2016). Models of forecasting of electricity consumption in China for the long term. Odesa National University
Herald. Economy, 21, 5(47), 26–32. URL: http://visnyk-onu.od.ua/journal/2016_21_5/06.pdf (Last accessed:
10.01.2023) [in Ukrainian].
5. Bansal, A., Rompikuntla, S. K., Gopinadhan, J., Kaur, A., & Kazi, Z. A. (2015). Energy Consumption Forecasting for
Smart Meters. Bangalore, India. https://doi.org/10.48550/arXiv.1512.05979
6. Kaytez, F., Taplamacioglu, M. C., Çam, E., & Hardalac, F. (2015). Forecasting electricity consumption: A comparison
of regression analysis, neural networks and least sares support vector machines. International Journal of Electrical
Power & Energy Systems, 67, 431–438. https://doi.org/10.1016/j.ijepes.2014.12.036
7. Idowu, S., Saguna, S., Åhlund, Ch., & Schelén, O. (2016). Applied machine learning: Forecasting heat load in district
heating system. Energy and Buildings, 133, 478–488. https://doi.org/10.1016/j.enbuild.2016.09.068
8. Daut, M. A. M., Hassan, M. Y., Abdullah, H., Rahman, H. A., Abdullah, M. P., & Hussin, F. (2017). Building
electrical energy consumption forecasting analysis using conventional and artificial intelligence methods. Renewable
and Sustainable Energy Reviews, 70, 1108–1118. https://doi.org/10.1016/j.rser.2016.12.015
9. Li, K., & Zhang, T. (2018). Forecasting Electricity Consumption Using an Improved Grey Prediction Model.
Information, 9(8). https://doi.org/10.3390/info9080204
10. Saloux, E., & Candanedo, J. A. (2018). Forecasting District Heating Demand using Machine Learning Algorithms.
Energy Procedia, 149, 59–68. https://doi.org/10.1016/j.egypro.2018.08.169
11. Sun, T., Zhang, T., Teng, Y., Chen, Z., & Fang, J. (2019). Monthly Electricity Consumption Forecasting Method
Based on X12 and STL Decomposition Model in an Integrated Energy System. Mathematical Problems in
Engineering. https://doi.org/10.1155/2019/9012543
12. Country Energy Demand Forecast. URL: https://www.enerdata.net/research/country-energy-demand-forecast.html
(Last accessed: 12.04.2024).
13. Energy demand by region. URL: https://www.bp.com/en/global/corporate/energy-economics/energy-
outlook/demand-by-region.html (Last accessed: 12.04.2024).
14. Horskyi, V.V., Maliarenko, O.Ye., Teslenko, O.I., Maistrenko, N.Yu., & Kuts, H.O. (2022). Modified three-stage
model for forecasting the demand for energy resources at various hierarchy levels of the economy. IOP Conference
Series: Earth and Environmental Science, 1049, 012054. http://doi.org/10.1088/1755-1315/1049/1/012054
15. Kulyk, M.M., Maliarenko, O.Ye., Maistrenko, N.Yu., Stanitsyna, V.V., & Spitkovskyi, A.I. (2017). Application of
the method of complex forecasting for the determination of long-term demand for energy resources. The Problems of
General Energy, 1(48), 5–15 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.15407/pge2017.01.005
16. Kulyk, M.M., Maistrenko, N.Yu., & Malyarenko, O.Ye. (2015). Two-stage forecasting method of the future energy
demand. Energy Technologies & Resource Saving, 5-6, 25–33. URL:
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/131184 (Last accessed: 12.04.2024) [in Ukrainian].
17. Maistrenko, N.Yu. (2017). Improved four-level methodology for forecasting the levels of energy consumption with
regard for structural changes in the economy. The Problems of General Energy, 3(50), 15–22 [in Ukrainian].
https://doi.org/10.15407/pge2017.03.015
18. Maistrenko, N., & Horskyi, V. (2024). Assessment of the energy saving potential by regions of Ukraine (methodology
and predictive assessment). System Research in Energy, 1(76), 4–16. https://doi.org/10.15407/srenergy2024.01.004
19. On energy efficiency: Law of Ukraine dated 21.10.2021 No. 1818-IX URL:
https://ips.ligazakon.net/document/T211818?an=1 (дата звернення: 13.04.2024) [in Ukrainian].
20. DBN V.2.3-7:2018 Metro stations. URL: https://e-
construction.gov.ua/laws_detail/3074953152127042850?doc_type=2 (Last accessed: 13.04.2024) [in Ukrainian].
21. Pavlenko, T.P., & Lukashova, N.P. (2021). Power supply of transport: textbook. O.M. Beketov National University
of Urban Economy in Kharkiv. ISBN 978-966-695-547-3 URL:
https://eprints.kname.edu.ua/61195/1/2020%20печ%208Н%20Нав.пос.pdf (Last accessed: 11.04.2024) [in
Ukrainian].
22. Kuznetsov, V.G., & Kostyukovsky, B.A. (2012). Assessment of the energy saving potential of DC train traction power
supply systems. Bulletin of the National Technical University "KhPI", 26, 109–116 [in Russian].
23. Godlevsky, V.A. (1982). Power supply of underground electric subways. Moscow: Transport [in Russian].
24. Sergienko, V.M. (1988). Power supply and management of subways. Moscow: Higher School [in Russian].
25. Belyaev, V.V., & Kolmanovsky, V.B. (1974). Automation and control in the subway. Moscow: Energia [in Russian].
26. Grigorovich, L.M. (1979). Urban planning and metro design. Moscow: Higher School [in Russian].
27. Bykov, E.I., Panin, B.V., & Pupynin, V.N. (1987). Traction networks of subways. Moscow: Transport [in Russian].
28. Koluzaev, A.M., Yedigaryan, L.S., & Ermolov, D.G. (1977). Electricity supply of subways. Device, operation and
design. Moscow: Transport [in Russian].
29. Babaev, M.M., Davydenko, M.G., & Zagariy, G.I. (2011). Electrical Engineering and electromechanics of railway
automation systems. Kharkiv: Ukrainian State Academy of Railway Transport (604 p.) [in Ukrainian].
30. Chekanova, L.G., Palant, O.Y., Kushnir, T.B., & Sidorenko, Y.V. (2010). I will analyze the prospects for the
development of a small ground electric transport. Communal economy of cities, 92, 150–153 [in Ukrainian].
31. Bessarab, A.I., Bushma, V.M., & Kalkamanov, S.A. (2012). The main directions of modernization of DC traction
electric machines. Communal economy of cities, 103, 497–501 [in Ukrainian].
https://www.sciencedirect.com/science/journal/01420615/67/supp/C
https://www.researchgate.net/deref/http%3A%2F%2Fdx.doi.org%2F10.1016%2Fj.ijepes.2014.12.036
https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0378778816310155#!
https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0378778816310155#!
https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0378778816310155#!
https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0378778816310155#!
https://www.sciencedirect.com/science/journal/03787788
file:///C:/Users/MNU/Downloads/133
https://doi.org/10.1016/j.enbuild.2016.09.068
https://www.sciencedirect.com/science/journal/13640321
https://www.sciencedirect.com/science/journal/13640321
https://www.sciencedirect.com/science/journal/13640321/70/supp/C
https://doi.org/10.1016/j.rser.2016.12.015
https://doi.org/10.1155/2019/9012543
https://www.enerdata.net/research/country-energy-demand-forecast.html
https://www.bp.com/en/global/corporate/energy-economics/energy-outlook/demand-by-region.html
https://www.bp.com/en/global/corporate/energy-economics/energy-outlook/demand-by-region.html
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/131184
https://systemre.org/index.php/journal/article/view/620
https://systemre.org/index.php/journal/article/view/620
https://doi.org/10.15407/pge2017.03.015
https://doi.org/10.15407/srenergy2024.01.004
Системні дослідження в енергетиці. 2024. 3(79) 88
32. Khvorost, M.V., & Bozhko, V.V. (2006). System of electric traction support of increased efficiency for subways.
Electrical Engineering and Electromechanics, 6, 79–86 [in Ukrainian].
33. Zhemerov, G.G., Tugay, D.V., & Kholod, O.I. (2014). Energy efficiency of power supple systems for a subway.
Technical Electrodynamics, 1, 67–74 [in Russian].
34. Kirilyuk, T.I. (2012). Ways for improving the energy consumption on the railways of Ukraine. Energy saving. Power
engineering. Energy audit, 8, 15–24 [in Ukrainian].
35. Ostroverkhov, M.Ya., & Veschikov, G.V. (2023). Research of energy efficiency of autonomous operation of electric
transport. Bulletin of the National Technical University "KhPI": Power and heat engineering processes and
equipment, 3(15), 41–46 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.20998/2078-774X.2023.03.06
36. Rules for electrical installations. (2017). Kharkiv: Publishing House "Fort" (760 p.). URL:
https://mev.gov.ua/storinka/pravyla-ulashtuvannya-elektroustanovok https://enext.ua/upload/books/pueh-ukraina-
2017.pdf (Last accessed: 10.04.2024) [in Ukrainian].
ENERGY SAVING MEASURES IN THE METRO (ON THE
EXAMPLE OF BIMETALLIC CONTACT RAILS)
Natalia Maistrenko*, PhD (Engin.), Senior Researcher, https://orcid.org/0000-0002-1757-1665
Igor Klimuk
General Energy Institute of NAS of Ukraine, 172, Antonovycha St., 03150, Kyiv, Ukraine
*Corresponding author: maistrenkonatalia27@ukr.net
Abstract. The purpose of this study is to develop methods and tools for long-term forecasting of electricity
consumption based on an improved integrated method for predicting electricity demand, taking into account
the peculiarities of electric use of the Kyiv Metro and its impact on the city's electricity consumption. The
scientific novelty of the results obtained is the consideration of technological potential with measures for
electric saving, pouring into Level II and Level III in the energy consumption model, which takes into account
both the overall potential of electric saving (from structural and technological shifts) in the country as a
whole, and the features at the regional level (the city of Kyiv) in the types of economic activity in the provision
of transport services (Metro). During the work, material was collected on measures for electricity saving in
the metro and forecasts for the development of this type of service provision (passenger transportation). To
achieve sufficient energy consumption, it is important to introduce energy-efficient technologies that will
reduce electricity costs without losing productivity and passenger service quality. Bimetallic contact rails are
more efficient in terms of transmitting electric current and reducing energy losses. This innovation opens up
new opportunities for the sustainable development of urban transport and contributes to the creation of more
efficient and convenient conditions for city residents. Measures are provided to protect the structures and
equipment of the section that is being designed and built, the metro line from electric corrosion. Calculation
of electricity saving potentials at the regional level (Kyiv) made it possible to more accurately take into
account the volume of implementation of energy saving measures, since such programs are developed at the
regional level. These estimates are used to determine the technological potential of energy saving. The
technological potential of electricity saving will reach the level of 600 million kWh by 2040, while maintaining
the pace of economic development in Kyiv.
Keywords: Metro, electric saving, electric saving potential, forecasting, energy efficiency, electricity.
Надійшла до редколегії: 06.05.2024
https://doi.org/10.20998/2078-774X.2023.03.06
|
| id | systemreorg-article-861 |
| institution | System Research in Energy |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-19T01:23:07Z |
| publishDate | 2024 |
| publisher | General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | systemreorg/93/7c9da331eaf0bb1566a1f524ec614793.pdf |
| spelling | systemreorg-article-8612026-07-18T12:57:48Z ENERGY SAVING MEASURES IN THE METRO (ON THE EXAMPLE OF BIMETALLIC CONTACT RAILS) Заходи з енергозбереження в метрополітені (на прикладі біметалевих контактних рейок) Maistrenko, Natalia Klimuk, Ihor Metro, electric saving, electric saving potential, forecasting, energy efficiency, electricity. метрополітен, електрозбереження, потенціал електрозбереження, прогнозування, енергетична ефективність, електроенергія. The purpose of this study is to develop methods and tools for long-term forecasting of electricity consumption based on an improved integrated method for predicting electricity demand, taking into account the peculiarities of electric use of the Kyiv Metro and its impact on the city's electricity consumption. The scientific novelty of the results obtained is the consideration of technological potential with measures for electric saving, pouring into Level II and Level III in the energy consumption model, which takes into account both the overall potential of electric saving (from structural and technological shifts) in the country as a whole, and the features at the regional level (the city of Kyiv) in the types of economic activity in the provision of transport services (Metro). During the work, material was collected on measures for electricity saving in the metro and forecasts for the development of this type of service provision (passenger transportation). To achieve sufficient energy consumption, it is important to introduce energy-efficient technologies that will reduce electricity costs without losing productivity and passenger service quality. Bimetallic contact rails are more efficient in terms of transmitting electric current and reducing energy losses. This innovation opens up new opportunities for the sustainable development of urban transport and contributes to the creation of more efficient and convenient conditions for city residents. Measures are provided to protect the structures and equipment of the section that is being designed and built, the metro line from electric corrosion. Calculation of electricity saving potentials at the regional level (Kyiv) made it possible to more accurately take into account the volume of implementation of energy saving measures, since such programs are developed at the regional level. These estimates are used to determine the technological potential of energy saving. The technological potential of electricity saving will reach the level of 600 million kWh by 2040, while maintaining the pace of economic development in Kyiv. Метою цього дослідження є розвиток методів і засобів довгострокового прогнозування електроспоживання на основі удосконаленого комплексного методу прогнозування попиту на електроенергію з урахуванням особливостей електровикористання метрополітену м. Києва та його впливу на електроспоживання міста. Науковою новизною отриманих результатів є врахування технологічного потенціалу із заходами з електрозбереження, що впливають на рівень ІІ та рівень ІІІ в моделі енергоспоживання, яка враховує як загальний потенціал електрозбереження (від структурних і технологічних зрушень) в країні в цілому, так і особливості на регіональному рівні (місто Київ) у видах економічної діяльності у наданні транспортних послуг (метрополітен). При виконанні роботи було зібрано матеріал щодо заходів з електрозбереження в метрополітені та прогнозах розвитку цього виду надання послуг (перевезення пасажирів). Для досягнення достатнього та сталого енергоспоживання важливим є впровадження енергоефективних технологій, які дозволять зменшити витрати електроенергії без втрати продуктивності та якості обслуговування пасажирів. Біметалеві контактні рейки є більш ефективними з точки зору передачі електричного струму та зменшення енергетичних втрат. Така інновація відкриває нові можливості для сталого розвитку міського транспорту та сприяє створенню більш ефективних та зручних умов для мешканців міста. Передбачені заходи по захисту споруд та обладнання дільниці, що проєктується та будується, лінії метрополітену від електрокорозії. Обчислення потенціалів електрозбереження на регіональному рівні (м. Київ) дозволило більш точно врахувати обсяги впровадження заходів з енергозбереження, оскільки такі програми розробляються саме на регіональному рівні. Ці оцінки використано при визначенні технологічного потенціалу енергозбереження. При збереженні темпів розвитку економіки технологічний потенціал електрозбереження в м. Києві до 2040 р. досягне рівня 600 млн кВт·год. General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2024-07-01 Article Article application/pdf https://systemre.org/index.php/journal/article/view/861 10.15407/srenergy2024.03.080 System Research in Energy; No. 3 (79) (2024): System Research in Energy; 80-88 Системні дослідження в енергетиці; № 3 (79) (2024): Системні дослідження в енергетиці; 80-88 2786-7102 2786-7633 uk https://systemre.org/index.php/journal/article/view/861/771 Copyright (c) 2024 Natalia Maistrenko, Ihor Klimuk https://creativecommons.org/publicdomain/zero/1.0 |
| spellingShingle | Metro electric saving electric saving potential forecasting energy efficiency electricity. Maistrenko, Natalia Klimuk, Ihor ENERGY SAVING MEASURES IN THE METRO (ON THE EXAMPLE OF BIMETALLIC CONTACT RAILS) |
| title | ENERGY SAVING MEASURES IN THE METRO (ON THE EXAMPLE OF BIMETALLIC CONTACT RAILS) |
| title_alt | Заходи з енергозбереження в метрополітені (на прикладі біметалевих контактних рейок) |
| title_full | ENERGY SAVING MEASURES IN THE METRO (ON THE EXAMPLE OF BIMETALLIC CONTACT RAILS) |
| title_fullStr | ENERGY SAVING MEASURES IN THE METRO (ON THE EXAMPLE OF BIMETALLIC CONTACT RAILS) |
| title_full_unstemmed | ENERGY SAVING MEASURES IN THE METRO (ON THE EXAMPLE OF BIMETALLIC CONTACT RAILS) |
| title_short | ENERGY SAVING MEASURES IN THE METRO (ON THE EXAMPLE OF BIMETALLIC CONTACT RAILS) |
| title_sort | energy saving measures in the metro (on the example of bimetallic contact rails) |
| topic | Metro electric saving electric saving potential forecasting energy efficiency electricity. |
| topic_facet | Metro electric saving electric saving potential forecasting energy efficiency electricity. метрополітен електрозбереження потенціал електрозбереження прогнозування енергетична ефективність електроенергія. |
| url | https://systemre.org/index.php/journal/article/view/861 |
| work_keys_str_mv | AT maistrenkonatalia energysavingmeasuresinthemetroontheexampleofbimetalliccontactrails AT klimukihor energysavingmeasuresinthemetroontheexampleofbimetalliccontactrails AT maistrenkonatalia zahodizenergozberežennâvmetropolítenínaprikladíbímetalevihkontaktnihrejok AT klimukihor zahodizenergozberežennâvmetropolítenínaprikladíbímetalevihkontaktnihrejok |