ANTHROPOGENIC GLOBAL WARMING. ENERGY, ENVIRONMENTAL AND CLIMATE SECURITY
The article is devoted to the analysis of the evolution of the concept of security in the context of modern global warming. The features of three stages of this evolution from energy security to environmental one and further to climate security are considered. It is noted that these stages of evolut...
Gespeichert in:
| Datum: | 2024 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine
2024
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://systemre.org/index.php/journal/article/view/880 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | System Research in Energy |
| Завантажити файл: |  |
Institution
System Research in Energy| _version_ | 1871104391560298496 |
|---|---|
| author | Fialko, Nataliia Khalatov, Artem Timchenko, Mykola Sherenkovskii, Julii |
| author_facet | Fialko, Nataliia Khalatov, Artem Timchenko, Mykola Sherenkovskii, Julii |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Nataliia Fialko",
"institution": null
},
{
"author": "Artem Khalatov",
"institution": null
},
{
"author": "Mykola Timchenko",
"institution": null
},
{
"author": "Julii Sherenkovskii",
"institution": null
}
] |
| author_sort | Fialko, Nataliia |
| baseUrl_str | https://systemre.org/index.php/journal/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-18T12:57:49Z |
| description | The article is devoted to the analysis of the evolution of the concept of security in the context of modern global warming. The features of three stages of this evolution from energy security to environmental one and further to climate security are considered. It is noted that these stages of evolution correspond to a certain "source base", namely, energy security - to the resources of "primary" bioenergy, environmental security - to fossil fuels, fissile materials and limited renewable energy sources (RES), and climate security - predominantly RES. The presence of a close connection between changes in the "source base" and technological structures - pre-industrial, industrial and modern information - is indicated. Data from the analysis of priorities and practices of energy, environmental and climate security are provided. The features of energy security are considered and ecological imbalance in the biosphere at this stage is indicated, caused by the depletion of energy resources and the growth of anthropogenic load on the environment, which began to exceed its adaptive capabilities. Environmental security is analyzed in the context of modern global warming. The emergence at this stage of the idea of energy transition associated with the replacement of fossil energy resources with renewable energy sources is noted. The features of climate security, the content of which has replaced the agenda of environmental security, are considered. It is noted that the problems of climate security should primarily include issues of adaptation and mitigation of the climate, and secondly - geoengineering climate management. Certain attention is also paid to such an important feature of climate security as its anthropocentrism, which is associated with the anthropogenic nature of modern global warming and the need to solve climate management problems primarily from the standpoint of usefulness for human systems. |
| doi_str_mv | 10.15407/srenergy2024.04.172 |
| first_indexed | 2026-03-24T02:03:27Z |
| format | Article |
| fulltext |
Системні дослідження в енергетиці. 2024. 4(80) 172
ISSN 2786-7102 (Online), ISSN 2786-7633 (Print)
https://doi.org/10.15407/srenergy2024.04.172
УДК: 536.24:533
Наталія Фіалко1,2*, д-р техн. наук, професор, https://orcid.org/0000-0003-0116-7673
Артем Халатов1,2, д-р техн. наук, професор, https://orcid.org/0000-0002-7659-4234
Микола Тимченко1, канд. техн. наук, https://orcid.org/0000-0003-1716-889Х
Юлій Шеренковський1, канд. техн. наук, https://orcid.org/0000-0003-1765-7319
1Інститут технічної теплофізики НАН України, вул. Марії Капніст, 2а, м. Київ, 03680,
Україна;
2Інститут загальної енергетики НАН України, вул. Антоновича, 172, м. Київ, 03150,
Україна
*Автор-кореспондент: nmfialko@ukr.net
_______________________________________________________________________________________
АНТРОПОГЕННЕ ГЛОБАЛЬНЕ ПОТЕПЛІННЯ. ЕНЕРГЕТИЧНА,
ЕКОЛОГІЧНА ТА КЛІМАТИЧНА БЕЗПЕКА
Анотація. Стаття присвячена аналізу еволюції концепції безпеки в контексті сучасного
глобального потепління. Розглядаються особливості трьох етапів даної еволюції від енергетичної
до екологічної і далі до кліматичної безпеки. Відмічається відповідність вказаних етапів еволюції
певній «джерельній базі», а саме: енергетична безпека – ресурсам «первинної» біоенергетики,
екологічна безпека – викопним паливам, матеріалам, які розщеплюються, та обмежено
відновлюваним джерелам енергії (ВДЕ) і кліматична безпека – домінуючим чином ВДЕ.
Зазначається наявність тісного зв’язку між змінами «джерельної бази» та технологічних укладів
– доіндустріального, індустріального та сучасного інформаційного. Наводяться дані аналізу
пріоритетів та практик енергетичної, екологічної та кліматичної безпеки. Розглядаються
особливості енергетичної безпеки та вказується на порушення на даному етапі екологічної
рівноваги у біосфері, яке зумовлено вичерпуванням енергоресурсів та зростанням антропогенного
навантаження на довкілля, що стало перевищувати його адаптаційні можливості. Аналізується
екологічна безпека в контексті сучасного глобального потепління. Відмічається виникнення на
даному етапі ідеї енергетичного переходу, пов’язаного з заміщенням викопних енергоресурсів
відновлюваними джерелами енергії. Розглядаються особливості кліматичної безпеки, контентом
якої було заміщено порядок денний екологічної безпеки. Зазначається, що до проблематики
кліматичної безпеки в першу чергу мають входити питання адаптації та пом’якшення клімату і у
другу – геоінженерне управління кліматом. Певна увага приділяється також такій важливій
особливості кліматичної безпеки як її антропоцентризм, що пов’язаний з антропогенним
характером сучасного глобального потепління і з необхідністю вирішувати задачі управління
кліматом насамперед з позицій корисності для людських систем.
Ключові слова: глобальне потепління, еволюція концепції безпеки, екологія, клімат,
енергозабезпечення.
1. Вступ
В 70-х роках двадцятого століття більша частина фахівців, виходячи з даних тогочасних
об’єктивних вимірів параметрів кліматичної системи Землі (КСЗ) та результатів аналізу відповідних
модельних уявлень, прогнозувала закінчення у найближчій перспективі інтергляціального періоду і
продовження поточного четвертинного періоду зледеніння у форматі наступного гляціалу. Тобто
тодішньою загальною думкою більшості кліматологів було те, що КСЗ вже перебуває на порозі
посилення режиму, характерного для льодовикового періоду, і у подальшому поточний клімат буде
змінюватися в напрямі глобального похолодання з наростанням існуючих льодовикових покривів
Антарктики, Гренландії та Арктики. Передбачалося, що найбільш вірогідними причинами цього
тренду стануть зовнішні фактори, головним чином адитивні циклічні зміни орбіти Землі відповідно до
теорії М. Міланковича [1].
Системні дослідження в енергетиці. 2024. 4(80) 173
Але насправді в останні приблизно 50 років основною тенденцією зміни клімату Землі став
феномен сучасного глобального потепління (СГП). Наразі орбітальні властивості Землі як
кліматоутворювальні чинники відійшли на другий план порівняно з сумарним радіаційним форсингом
(РФо), інтенсивність якого в постіндустріальну епоху кратно зросла. В утворенні РФо ключова роль
належить парниковим газам (ПГ), основними áкторами серед яких є СО2 та СН4 антропогенного
походження [2]. Тобто сучасне потепління викликане не природними причинами, а має суто
антропогенний характер. Отже, поточна зміна клімату може бути визначена як антропогенне глобальне
потепління (АГП).
Стрімкий (у масштабах геологічного часу) перехід КСЗ з очікуваного режиму похолодання на
протилежний режим АГП потребує аналізу її поведінки у режимах, які гарантують безпечну людську
життєдіяльність та сприятливі умови для досягнення суспільством цілей сталого розвитку (ЦСР).
Отже, наразі набуває актуальності постановка завдань щодо пріоритетів та практик безпеки.
З огляду на вищевикладене метою роботи є аналіз особливостей антропогенного глобального
потепління та еволюції концепції безпеки.
2. Обговорення
2.1. Особливості антропогенного глобального потепління
Сучасне глобальне потепління, як відомо, має такі основні особливості. По-перше, на відміну від
усіх попередніх змін клімату, які неодноразово відбувалися в ході геологічної історії Землі, воно
характеризувалося надзвичайно швидкою зміною глобального клімату. Крім того, вказане потепління
відбувається з прискоренням починаючи з 60-х років минулого століття. І по-друге, основною
причиною теплових аномалій сучасної зміни клімату в форматі глобального потепління є
антропогенний імпакт-фактор у вигляді неухильно зростаючих щорічних концентрацій парникових
газів. Переважна частка цих газів є супутнім результатом прогресу світової економіки у 20−21 столітті.
Отже, сучасне потепління є переважно антропогенним, а не природним явищем і його ключовим
драйвером є радіаційний форсинг парникових газів.
Одним з основних індикаторів зміни клімату в форматі СГП є значення аномалії глобальної
середньої температури поверхні Землі Δtm
Earth.
На рис. 1 наведено шість наборів даних щодо поведінки аномалії температури Δtm
Earth (кластер 1)
від провідних кліматологічних центрів – двох європейських (HadCRUT та ERA5), трьох північно-
американських (NOAA GlobalTemp, Berkeley Earth, NASA GISTEMP) і одного японського (Japan Met
JRA-55). Чотири набори даних – HadCRUT, NOAA GlobalTemp, Berkeley Earth, NASA GISTEMP –
охоплюють повні періоди інструментальних кліматично-погодних спостережень. Два інших набори
даних (ERA5 і JRA-55) є продуктами реаналізу. Аномалії набору даних обчислюються відносно базової
лінії з 1981 по 2010 рр. і зсуваються на 0,69 °C, що є «найкращою оціночною різницею для цього
періоду від середнього значення за 1850−1900 рр.», наведеного в МГЕЗК АR6.
Небезпеку, пов’язану з сучасним глобальним потеплінням, яскраво ілюструють дані
Європейської інституції Copernicus Climate Change Service (C3S) за 2023 рік, який став найтеплішим за
всю історію спостережень [6]. В цих даних виділені такі кліматичні факти, події тощо:
• середня температура поверхні Землі у 2023 році становила 14,98ºС, що на 0,17 ºС більше
попереднього найвищого річного значення у 2016 році;
• в цілому 2023 рік виявився теплішим за 1991−2020 роки, його середня температура була вищою
на 0,6 ºС за середні значення вказаного періоду і вищою за відповідні доіндустріальні
показники на 1,48 ºС;
• у сезонному і місячному вимірах 2023 року:
- місяці від червня по грудень були найтеплішими за відповідні місяці будь-якого попереднього
року;
- липень і серпень були двома найтеплішими місяцями за всю історію спостережень;
Системні дослідження в енергетиці. 2024. 4(80) 174
- бореальне літо (червень, липень, серпень) 2023 року стало найтеплішим сезоном за всю
історію спостережень.
Як вже зазначалося, найважливішим фактором парникового ефекту є діоксид вуглецю. Згідно з
даними, наведеними на рис. 1, має місце кореляція загальної еволюції аномалії глобальної температури
поверхні Землі і концентрації атмосферного діоксиду вуглецю. Зміну в часі концентрації та вмісту
атмосферного діоксиду вуглецю ілюструє рис. 2. Як видно, спостерігається прискорене зростання рівня
СО2 починаючи з 60-х років минулого століття до початку пандемії COVID 19.
Рисунок 1. Зміна в часі аномалії глобальної середньої температури поверхні Землі Δtm
Earth за даними
різних джерел (1) та концентрації с атмосферного діоксиду вуглецю (2); стрілки вказують на роки дії «супер»
Ель-Ніньйо, за Дж. Хансеном 1997−1998 та 2015−2016 роки; (джерела вихідних даних [3−5])
Дані щодо викидів парникових газів в різних галузях економіки України, включаючи відповідні
прогнозні оцінки, наводяться в [7−9].
Рисунок 2. Зміна в часі концентрації (1) та обсягу викидів (2) атмосферного діоксиду вуглецю; а) відповідна
зміна його середньомісячної концентрації у період з 2020 по 2024 рр. (за даними обсерваторії Мауна-Лоа, Гаваї)
Системні дослідження в енергетиці. 2024. 4(80) 175
На рис. 3 і 4 наведено дані щодо часової еволюції ефективного радіаційного форсингу. Як видно
з рис. 4, величина даного форсингу збільшилася від майже нульового значення у референтний 1750 рік
до 2,4 Вт/м2 у 2023 році.
Рисунок 3. Рівень концентрації діоксиду вуглецю в атмосфері (1) та інтенсивність радіаційного форсингу (2) в
період систематизованих спостережень від 1958 по 2023 рік [10]
Рисунок 4. Зміна в часі ефективного радіаційного форсингу (10), головних антропогених факторів (1−7),
вулканічного (8), сонячного (9) та загального антропогенного форсингу (12); зона невизначенсті загального
антропогенного форсингу (11) показана сірою тінню
Розглянуті особливості антропогенного глобального потепління безпосередньо пов’язані з
різними аспектами безпеки.
2.2. Безпека в універсальному і вузькому сенсі
Найпростіший і найбільш універсальний спосіб визначити поняття «безпека» полягає в тому,
щоб скористатися антонімічним, інтуїтивно зрозумілим, прийомом: «Безпека» – це відсутність
«небезпеки» («вразливості», «загрози», «ризику»). Звернення до словників підтверджує цю думку. Так,
Оксфордський словник [11] визначає «безпеку» як «стан бути вільним від небезпеки чи загрози» ("a
state of being free from danger or threat").
При інклюзивному підході термін «безпека» включає технічні, технологічні, соціальні,
політичні, геополітичні та інші, у тому числі багатоаспектні (багатовимірні) множини, які
утворюються великою кількістю тематичних, галузевих, профільних, родових і тому подібних
термінів-покажчиків. У вузькому сенсі виділяють безпеку енергетичну, екологічну, економічну,
фінансову, технічну, фізичну, продовольчу, виробничу, інвестиційну, демографічну, соціальну,
конфесійну, расову, гендерну, етнічну, епідеміологічну, ресурсну, інформаційну, кібернетичну, ядерну
тощо.
На основі компаративного аналізу запропонована така авторська [12] дефініція. Безпека це:
Системні дослідження в енергетиці. 2024. 4(80) 176
– відсутність загроз в усіх сферах життя, що сприяє сталому людському розвитку і залежить від
рівня правової культури, свідомості та відповідальності кожного члена громади, досягнення якого
можливо шляхом взаємодії органів публічної влади з громадянським суспільством та збільшення
кількості превентивних заходів.
Вітчизняний підхід щодо забезпечення безпеки стосовно умов та інтересів України був
закріплений у «Стратегії національної безпеки України». Під загальним (наднаціональним)
визначенням поняттям «безпека» будемо розуміти (авторська дефініція [12−15]) стан системи, який
гарантує відповідно до цілей сталого розвитку захист життєво важливих інтересів як окремого
громадянина, так і суспільних інституцій (від громадських і бізнесових до державних організацій та
установ, їх міжурядових органів та міжнародних асоціацій).
2.3. Енергетична безпека
Найбільш розповсюджена дефініція енергетичної безпеки (ЕнБ) була розроблена в рамках
Міжнародної енергетичної агенції [16]. ЕнБ – це безперебійна наявність джерел енергії за доступною
ціною ("the uninterrupted availability of energy sources at an affordable price").
Енергетичну безпеку більш широко можна трактувати як складову безпеки енергозабезпечення,
що за ознакою «джерельна база» (первинні енергетичні ресурси – ПЕР) пройшла триетапну еволюцію.
На першому її етапі використовувалися паливні ресурси «примітивної» («первісної») біоенергетики
(наприклад, деревина, деревне вугілля); на другому – викопні палива (вугілля, вуглеводні – нафта,
нафтопродукти, природний газ), матеріали, що розщеплюються (наприклад, збіднений уран), в
обмеженій мірі – ВДЕ тощо. На третьому етапі домінуючим ресурсом поступово стають ВДЕ.
Вірогідно, орієнтовно до 2050 року ВДЕ майже повністю витиснуть традиційні ПЕР з енергетичного
балансу кінцевого споживання енергії. У ланцюгу змін видів ПЕР спостерігається тісний зв’язок між
змінами енергоресурсної бази та етапів технологічних укладів – доіндустріального, індустріального та
сучасного постіндустріального (останній уклад іноді називають «інформаційним», щоб підкреслити
його всебічну і повсюдну цифровізацію).
Концепціям безпеки енергозабезпечення, як і видам ПЕР, також притаманна зміна пріоритетів у
часі. Очевидно, що часовий розподіл появи і зміни пріоритетів безпеки близький до порядку зміни
технологічних укладів, які також супроводжуються майже синхронною зміною базових ПЕР. Зокрема,
трьом послідовно змінившим один одного технологічним укладам – індустріальному,
постіндустріальному та сучасному, приблизно синхронно відповідає розповсюдженість пріоритетів та
практик безпеки.
На індустріальному етапі критичною умовою розвитку економіки були ступінь і масштаби її
індустріалізації, а відтак – енергозабезпеченості, тобто стан енергетичної безпеки. Графіки зростання
світової економіки, економіки США, інших розвинутих країн та виробництва енергії у той час були
еквідистантними. Але досить швидко визначилося, по-перше, що границі зростання економіки
ресурсного типу обмежені. Причинами цього є вичерпування енергоресурсів і випереджаюче
зростання цін на ПЕР на тлі безперервного зростання населення Землі та вимог до якості життя.
По- друге, антропогенне навантаження на навколишнє середовище внаслідок зростання ВВП стало
перевищувати його адаптаційні властивості і негативно відбиватися на якості життя людини.
Поступово інтенсивність порушень екологічної рівноваги у біосфері наблизилася до критичних
значень.
2.4. Екологічна безпека та енергетичний перехід
Наступним аспектом енергетичної безпеки стало прагнення суспільства (людських систем) до
екологічної чистоти виробництва і споживання енергії. З плином часу, на другому етапі
цивілізаційного розвитку пріоритетною стала екологічна безпека (ЕколБ), що привело до помітних
змін у світовий економіці, особливо радикально у сфері її інноваційної політики. У розвинутих країнах
зініціювалося прагнення до декаплінгу зростання ВВП і енергоспоживання. До того ж вже у кінці 70-
Системні дослідження в енергетиці. 2024. 4(80) 177
х років двадцятого століття було діагностовано таке явище, як глобальне потепління, а емісія СО2 при
спалюванні вуглецевої тріади почала визнаватися основним чинником СГП. У 1992 році була
підписана Рамкова конвенція ООН про зміну клімату (UN FCCC) – міжнародна кліматична угода про
спільну боротьбу з наслідками небезпечного втручання людини в природні системи. Саме емісія СО2,
його комітмент (вміст накопиченого в атмосфері довгоживучого парникового газу СО2 як результат
його інтенсивної емісії і затриманого вилучення) стали головними чинниками глобальної зміни клімату
у вигляді СГП. В рамках концепції ЕколБ виникла ідея Energiewende – енергетичного переходу,
пов’язаного з заміщенням викопних енергоресурсів чистими відновлюваними. Energiewende у
теперішній час став головним інструментом декарбонізації енергетики зокрема і економіки у цілому.
Поступово у дилемі «ЕнБ» VS «ЕколБ» провідні економіки світу здійснили вибір на користь ВДЕ як
базових джерел енергії і у подальшому зробили ставку на екологічну безпеку [17].
2.5. Особливості кліматичної безпеки у поточний час
У наш час відбувається трансформація світової економіки в кліматично нейтральну сферу
господарської діяльності (виробництва, розподілу, споживання товарів і послуг). У багатьох
розвинутих країнах та їх асоціаціях відповідна вимога вже набула статус юридично зафіксованого
пріоритету КлБ. Європейський Союз, кандидатом в члени якого є Україна, наразі перетворився на
очевидного світового лідера у просуванні ідеї побудови кліматично нейтральної цивілізації. Так,
розроблено юридично зобов’язуючий корпус документів, відомий як «Європейський зелений курс»
(«The European Green Deal»). Він містить пакети законодавчих актів (директиви), відповідні технічні
та нормативні регламенти та низку підзаконних актів, які в рамках кліматично нейтрального напряму
розвитку сучасної економіки необхідні для втілення Net zero енергетики, промислового і аграрного
виробництв, транспорту та сектору споживання. Отже, всього через 9 років після підписання Паризької
угоди (2015 р.) порядок денний ЕколБ фактично був поглинений контентом кліматичної безпеки. Для
виконання вимог КлБ в ЄС створено спеціалізовані фонди, виділено великі фінанси, інноваційні
кредити, запущено механізми економічного примушення для повсюдного енергетичного переходу.
КлБ реалізується виключно в умовах людських систем (ЛюС). Часто термін ЛюС є синонімом
суспільства чи соціальної системи. До ЛюС входять сільськогосподарські, міські, технологічні,
політичні, економічні системи в загальноприйнятому значенні. Якщо для природних систем (або
фізичного компонента Земної системи) суттєвим є екологічна безпека (безпека навколишнього
середовища – environment), то для ЛюС, згідно з визначенням AR6, границі дослідження КлБ суттєве
розширюються. Сферою вразливості вважається не тільки власне людина, а ще і її інституції. Останні
утворюють безперервно еволюціонуючі соціально-політичні системи, установам яких належить
провідна роль в гарантуванні КлБ. Крім того, гарантування КлБ вищевказаних ЛюС є прикладом
своєрідного «одушевлення» фізичного компонента системи Землі. Природні екологічні системи в
умовах невтручання людини і незалежно від її діяльності існували за механізмом саморегулювання у
відповідь на збурення та дії кліматичних чинників.
До проблематики КлБ у першу чергу мають увійти питання адаптації та пом’якшення клімату у
випадку його небажаної зміни, у другу чергу – геоінженерне управління кліматом [18]. Наприклад,
СГП розглядається як небажаний режим КСЗ, коректування якого здійснюється через активне
втручання людини шляхом зменшення емісії або збільшення поглинання ПГ. Але також небажаними
вважаються режими малих або великих похолодань, які очікуються (наприклад, з 2030! року), чи вже
спостерігалися. На існування великих чи малих зледенінь в масштабах геологічної історії вказують
численні проксі-дані. Деякі похолодання з дуже важкими наслідками відбувалися порівняно недавно і
були зафіксовані в писемних джерелах або історичних хроніках.
Важлива особливість КлБ полягає у її антропоцентризмі. Це пов’язане, по-перше, з
антропогенним характером СГП, тобто з причинами, які викликали дане потепління. По-друге, питання
про бажаний тепловий стан КСЗ у рамках геоінженерного підходу має ставитися і вирішуватися з
позицій корисності для ЛюС. Різноманітність ЛюС ускладнює постановку задач управління кліматом.
Системні дослідження в енергетиці. 2024. 4(80) 178
Оскільки єдиної думки щодо оптимального стану КСЗ поки що не вироблено, то метою управління
КлБ є, насамперед, захист «життєво важливого ядра людського життя …» і, крім того, забезпечення
умов, «коли люди мають свободу та можливість жити з гідністю». У контексті зміни клімату життєво
важливе ядро людського життя включає універсальні та культурно специфічні, матеріальні та
нематеріальні елементи, необхідні людям для того, щоб діяти від імені своїх інтересів і жити з гідністю
[19].
Важливим, але майже недослідженим питанням залишаються кількісні параметри допустимих,
можливо бажаних параметрів глобального потепління, наприклад аномалії середньої глобальної
температури поверхні Землі. Віддаленим прикладом можуть слугувати уявлення про так звані
кліматичні оптимуми, хоча їх інтерпретація залишається дискусійною. Втім, як і оцінки, одержані
лауреатом Нобелевської премії з економіки (2018 р.) Вільямом Нордхаузом при розрахунках балансу
негативних і, можливо, позитивних наслідків СГП [20].
Оцінюючи в цілому ситуацію з КлБ, слід зазначити, що в останні роки ризики кліматичної
небезпеки зростали особливо швидко. За даними ВМО, концентрація ПГ останнім часом кожного року
сягала нових рекордних значень. У 2022 році вона вперше на 50 % перевищила рівень доіндустріальної
епохи. У 2023 році, як і у першій половині поточного (2024) року, концентрація ПГ продовжила
зростати. Відповідно, зростало значення аномалії середньої температури поверхні Землі Δtm
Earth як
одного з головних параметрів стану КСЗ. В межах кожного 5-річного інтервалу вимірювань
середньорічна температура Δtm
Earth сягала рекордних значень. Згідно з даними дослідного центру
Berkely Earth у червні 2024 року вона стала найвищою для цього місяця з початку інструментальних
вимірювань (з 1850 р.) і досягла величини Δtm
Earth =1,60 ± 0,09 °C. Тобто Δtm
Earth перевищила 1,5 °С –
поріг, зумовлений Паризькою угодою. Однак, як відомо, обмеження 1,5 °С стосується довгострокових
значень температури. Тим не менш ЛюС одержала сигнал – якщо найближчим часом не буде досягнуто
кардинального зниження емісії парникових газів, КСЗ перейде у стан, який характеризується
підвищеними показниками екстремальних погодних явищ. «Нормою» стануть сильні спеки, опади,
повені, зменшення площі і об’єму кріосфери тощо. Щодо останнього показника, то тут підвищується
вірогідність дії позитивного зворотного зв’язку, а відтак виникає загроза так званих tipping points.
Відповідно, спостерігатиметься прискорена трансгресія океану та його закислення. При цьому
соціально-економічні та екологічні втрати можуть набагато перевищувати витрати на їх запобігання.
Наразі актуальним завданням є розвиток економіки сучасного глобального потепління в напрямі її
декарбонізації.
3. Висновки
1. Виконано аналіз триетапної еволюції концепції безпеки, яка протягом останніх 50-ти років
змінювалася від енергетичної до екологічної і далі до кліматичної безпеки. При цьому:
- відмічається, що вказані етапи еволюції виділяються за ознакою «джерельна база» (первинні
енергоресурси). Першому етапу – енергетичній безпеці − відповідають паливні ресурси «первісної»
біоенергетики, другому – екологічній безпеці – викопні палива, матеріали, що розщеплюються, та
обмежено ВДЕ, третьому – кліматичній безпеці – поступово, домінуючим чином ВДЕ;
- вказується на те, що зміна в часі зазначених пріоритетів безпеки близька до порядку зміни
технологічних укладів від індустріального до постіндустріального та сучасного.
2. Розглянуто особливості пріоритетів та практик енергетичної, екологічної та кліматичної
безпеки. Зокрема:
- виконано аналіз енергетичної безпеки як критичної умови розвитку економіки на
індустріальному етапі; вказується на досить швидке порушення на даному етапі екологічної рівноваги
у біосфері, що спричинилося вичерпанням енергоресурсів та зростанням антропогенного
навантаження на навколишнє середовище;
- розглянуто особливості трансформації екологічної безпеки на другому етапі цивілізаційного
розвитку та її впливу на світову економіку в контексті боротьби за екологічну чистоту виробництва і
споживання енергії; акцентується увага на виникненні в рамках концепції екологічної безпеки ідеї
Системні дослідження в енергетиці. 2024. 4(80) 179
«енергетичного» переходу, що наразі є головним інструментом декарбонізації енергетики і економіки
в цілому;
- висвітлено особливості кліматичної безпеки в контексті сучасного глобального потепління;
відмічається яскраво виражений «антропоцентризм» концепції кліматичної безпеки, тобто акцент на
врахування вразливості власне людини і її інституцій; вказується на необхідність поглиблених
досліджень кліматичної безпеки щодо моделювання балансу негативних і, можливо, позитивних
наслідків змін клімату в обох напрямах циклів глобальних потеплінь / похолодань.
Внесок авторів. Методологія та ідеологія дослідження, аналіз даних досліджень, підготовка
рукопису – Фіалко Н.М.; методологія та ідеологія дослідження – Халатов А.А.; отримання і аналіз
даних досліджень, підготовка попереднього рукопису – Тимченко М.П.; аналіз даних досліджень,
підготовка попереднього рукопису – Шеренковський Ю.В.
Фінансування роботи. Робота виконана в рамках прикладної бюджетної теми «Розроблення
теплофізичних засад енергокліматичної безпеки систем енергозабезпечення у житловому секторі».
Автори висловлюють щиру подяку за допомогу у проведенні дослідження та підготовку
рукопису статті канд. техн. наук, пров. наук. співр. Н.О. Мерановій та канд. техн. наук, ст. наук. співр.
Н.П. Полозенко.
Посилання
1. Ganopolski A., Winkelmann R., Schellnhuber H. Critical insolation –CO2 relation for diagnosing past and future
glacial inception. Nature. 2016. 529. P. 200−203. https://doi.org/10.1038/nature16494
2. Climate Change 2023: Synthesis Report. Contribution of Working Groups I, II and III to the Sixth Assessment
Report of the Intergovernmental Panel on Climate Change. Core Writing Team. In H. Lee, J. Romero (Eds.). IPCC,
Geneva, Switzerland, 2023. P. 35—115. https://doi.org/10.59327/IPCC/AR6-9789291691647
3. Gulev S.K., Thorne P. W., Ahn J. et al. Changing State of the Climate System. Climate Change 2021: The
Physical Science Basis. Contribution of Working Group I to the Sixth Assessment Report of the IPCC. In
V. Masson-Delmotte, P. Zhai, A. Pirani et al. (Eds.). Cambridge University Press, Cambridge, United Kingdom
and New York, NY, USA, 2021. P. 287—422. https://doi.org/10.1017/9781009157896.004
4. Use of NOAA gml data. URL: https://gml.noaa.gov/webdata/ccgg/trends/co2/co2_mm_mlo.txt (дата звернення
26.07.2024).
5. Trends in CO2. URL: https://gml.noaa.gov/ccgg/trends/gr.html (дата звернення 26.07.2024).
6. Global Climate Highlights 2023. URL: https://climate.copernicus.eu/global-climate-highlights-2023 (дата
звернення 26.07.2024).
7. Запорожець А., Бабак В., Свердлова А., Щербак Л., Куц Ю. Огляд стану забруднення повітря об’єктами
енергетики в Україні. Системні дослідження в енергетиці. 2022. № 2(71). С. 42—52.
https://doi.org/10.15407/srenergy2022.02.042
8. Станиціна В.В., Панченко Г.Г. Прогнозна оцінка викидів парникових газів від використання природного
газу в економіці України. Системні дослідження в енергетиці. 2021. № 4(67). С. 47—55.
https://doi.org/10.15407/pge2021.04.047
9. Парасюк М.В., Нечаєва Т.П., Лебідь М.В. Оцінки контрольних показників викидів парникових газів в
електроенергетиці для системи торгівлі квотами на викиди в Україні. Системні дослідження в енергетиці.
2020. № 4(63). С. 50—57. https://doi.org/10.15407/pge2020.04.050
10. Fossil CO2 emissions at record high in 2023. URL: https://globalcarbonbudget.org/fossil-co2-emissions-at-record-
high-in-2023/ (дата звернення 02.10.2024).
11. Security. URL: https://www.oxfordreference.com/search?q=security&searchBtn=Search&isQuickSearch=true
(дата звернення 29.07.2024).
12. Халатов А.А., Фіалко Н.М., Тимченко М.П. Енергетична безпека України: методологічні засади оцінки рівня
безпеки та порівняльний аналіз поточного стану. Теплофізика та теплоенергетика. 2020. № 42(2). С. 18—
30. https://doi.org/10.31472/ttpe.2.2020.2
13. Fialko N., Tymchenko M. Energy Climate Security and Energy Supply Systems of the Building Stock. EcoComfort
2022. Proceedings of EcoComfort 2022. P. 76—82. https://doi.org/10.1007/978-3-031-14141-6_8
14. Халатов А., Фіалко Н., Тимченко М. Кліматична безпека: особливості поведінки аномалії глобальної
середньої температури поверхні Землі. Теплофізика та теплоенергетика. 2023. № 45(4). C. 5—13.
https://doi.org/10.31472/ttpe.4.2023.1
15. Халатов А., Фіалко Н., Тимченко М. Енергокліматична безпека і енергозабезпечення житлового сектору.
Теплофізика та теплоенергетика. 2023. № 45(1). С. 20—27. https://doi.org/10.31472/ttpe.1.2023.3
16. Defining energy security. IEA. URL: https://www.iea.org/topics/energysecurity/whatisenergysecurity/ (дата
звернення 26.07.2024).
https://doi.org/10.1038/nature16494
https://doi.org/10.1017/9781009157896.004
https://gml.noaa.gov/ccgg/trends/gr.html
https://systemre.org/index.php/journal/article/view/614
https://systemre.org/index.php/journal/article/view/614
https://doi.org/10.15407/srenergy2022.02.042
https://globalcarbonbudget.org/fossil-co2-emissions-at-record-high-in-2023/
https://globalcarbonbudget.org/fossil-co2-emissions-at-record-high-in-2023/
https://www.oxfordreference.com/search?q=security&searchBtn=Search&isQuickSearch=true
https://doi.org/10.31472/ttpe.2.2020.2
https://doi.org/10.31472/ttpe.4.2023.1
https://doi.org/10.31472/ttpe.1.2023.3
http://www.iea.org/topics/energysecurity/whatisenergysecurity/
Системні дослідження в енергетиці. 2024. 4(80) 180
17. Калашник О. Екологічна безпека як складова державної політики України: понятійно-термінологічний
аспект. Демократичне врядування. 2018. Вип. 21. https://doi.org/10.33990/2070-4038.21.2018
18. Luo T. Safety climate: Current status of the research and future prospects. Journal of Safety Science and Resilience.
2020. Vol. 1. Iss. 2. P. 106—119. https://doi.org/10.1016/j.jnlssr.2020.09.001
19. IPCC. Annex II: Glossary. In V. Möller, R. van Diemen, J. B. R. Matthews, C. Méndez, S. Semenov,
J. S. Fuglestvedt, A. Reisinger (Eds.). Climate Change 2022: Impacts, Adaptation and Vulnerability. Contribution
of Working Group II to the Sixth Assessment Report of the Intergovernmental Panel on Climate Change. In H.-
O. Pörtner, D. C. Roberts, M. Tignor, E. S. Poloczanska, K. Mintenbeck, A. Alegría, M. Craig, S. Langsdorf,
S. Löschke, V. Möller, A. Okem, B. Rama (Eds.). Cambridge University Press, Cambridge, UK and New York, NY,
USA, 2022. P. 2897—2930. https://doi.org/10.1017/9781009325844.029
20. Nordhaus W. Climate Change: The Ultimate Challenge for Economics. American Economic Review. 2019. Vol. 109.
Iss. 6. P. 1991—2014. https://doi.org/10.1257/aer.109.6.1991
References
1. Ganopolski, A., Winkelmann, R., & Schellnhuber, H. (2016). Critical insolation –CO2 relation for diagnosing past
and future glacial inception. Nature, 529, 200−203. https://doi.org/10.1038/nature16494
2. Climate Change 2023 [Synthesis Report]. Contribution of Working Groups I, II and III to the Sixth Assessment
Report of the Intergovernmental Panel on Climate Change [Core Writing Team]. In H. Lee, J. Romero (Eds.), IPCC,
Geneva, Switzerland, 35−115, https://doi.org/10.59327/IPCC/AR6-9789291691647
3. Gulev, S.K., Thorne, P.W., Ahn, J. et al. (2021). Changing State of the Climate System. Climate Change 2021.
The Physical Science Basis. Contribution of Working Group I to the Sixth Assessment Report of the IPCC. In
V. Masson-Delmotte, P. Zhai, A. Pirani et al. (Eds.), Cambridge University Press, Cambridge, United Kingdom
and New York, NY, USA, 287–422. https://doi.org/10.1017/9781009157896.004
4. Use of NOAA gml data. URL: https://gml.noaa.gov/webdata/ccgg/trends/co2/co2_mm_mlo.txt (Last accessed:
26.07.2024).
5. Trends in CO2. URL: https://gml.noaa.gov/ccgg/trends/gr.html (Last accessed: 26.07.2024).
6. Global Climate Highlights 2023. URL: https://climate.copernicus.eu/global-climate-highlights-2023 (Last accessed:
26.07.2024)
7. Zaporozhets, A., Babak, V., Sverdlova, A., Shcherbak L., & Kuts, Yu. (2022). Review of the state of air pollution
by energy objects in Ukraine. System Research in Energy, 2(71), 42−52.
https://doi.org/10.15407/srenergy2022.02.042
8. Stanytsina, V.V., & Panchenko, G.G. (2021). The forecasted estimation of greenhouse gas emissions from the use
of natural gas in the economy of Ukraine. System Research in Energy, 4(67), 47−55 [in Ukrainian].
https://doi.org/10.15407/pge2021.04.047
9. Parasyuk, M.V., Nechaieva, T.P., & Lebid, M.V. (2020). Evaluations of benchmarks for greenhouse gas emission
in engineering under the emissions trading system of Ukraine. System Research in Energy, 4(63), 50−57.
https://doi.org/10.15407/pge2020.04.050
10. Fossil CO2 emissions at record high in 2023. URL: https://globalcarbonbudget.org/fossil-co2-emissions-at-record-
high-in-2023/ (Last accessed: 02.10.2024).
11. Security. URL: https://www.oxfordreference.com/search?q=security&searchBtn=Search&isQuickSearch=true
(Last accessed: 29.07.2024).
12. Khalatov, A.A., Fialko, N.M., & Timchenko, M.P. (2020). Energy security of Ukraine: methodological foundations
for assessing the level of security and comparative analysis of the current state. Thermophysics and Thermal Power
Engineering, 42(2), 18−30 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.31472/ttpe.2.2020.2
13. Fialko, N.M., & Timchenko, M.P. (2022). Energy Climate Security and Energy Supply Systems of the Building
Stock. EcoComfort 2022. Proceedings of EcoComfort (pp. 76–82). https://doi.org/10.1007/978-3-031-14141-6_8
14. Khalatov, A., Fialko, N., & Timchenko, M. (2023). Climate safety: behavioral features of the anomaly of the global
average temperature of the earth's surface. Thermophysics and Thermal Power Engineering, 45(4), 5−13 [in
Ukrainian]. https://doi.org/10.31472/ttpe.4.2023.1
15. Khalatov, А., Fialko, N., & Tymchenko, M. (2023). Energy and climate security and energy supply of the building
stocks. Thermophysics and Thermal Power Engineering, 45(1), 20−27 [in Ukrainian].
https://doi.org/10.31472/ttpe.1.2023.3
16. Defining energy security. IEA. URL: https://www.iea.org/topics/energysecurity/whatisenergysecurity/ (Last
accessed: 26.07.2024).
17. Kalashnik, O. (2018). Ecological safety as a component of the public policy of Ukraine: conceptual-terminological
aspects. Democratic Governance, 21 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.33990/2070-4038.21.2018
18. Luo, T. (2020). Safety climate: Current status of the research and future prospects. Journal of Safety Science and
Resilience, 1(2), 106−119. https://doi.org/10.1016/j.jnlssr.2020.09.001
19. IPCC. (2022). Annex II: Glossary. In V. Möller, R. van Diemen, J. B. R. Matthews, C. Méndez, S. Semenov,
J. S. Fuglestvedt, A. Reisinger (Eds.). Climate Change 2022: Impacts, Adaptation and Vulnerability. Contribution
of Working Group II to the Sixth Assessment Report of the Intergovernmental Panel on Climate Change. In H.-
https://www.sciencedirect.com/journal/journal-of-safety-science-and-resilience
file:///E:/Downloads/Vol.%201.%20Iss.%202
https://doi.org/10.1016/j.jnlssr.2020.09.001
https://doi.org/10.1257/aer.109.6.1991
https://doi.org/10.1038/nature16494
https://doi.org/10.1017/9781009157896.004
https://gml.noaa.gov/ccgg/trends/gr.html
https://doi.org/10.15407/srenergy2022.02.042
https://globalcarbonbudget.org/fossil-co2-emissions-at-record-high-in-2023/
https://globalcarbonbudget.org/fossil-co2-emissions-at-record-high-in-2023/
https://www.oxfordreference.com/search?q=security&searchBtn=Search&isQuickSearch=true
https://doi.org/10.31472/ttpe.2.2020.2
https://doi.org/10.31472/ttpe.4.2023.1
https://doi.org/10.31472/ttpe.1.2023.3
http://www.iea.org/topics/energysecurity/whatisenergysecurity/
https://www.sciencedirect.com/journal/journal-of-safety-science-and-resilience
https://www.sciencedirect.com/journal/journal-of-safety-science-and-resilience
file:///E:/Downloads/1(2
https://doi.org/10.1016/j.jnlssr.2020.09.001
Системні дослідження в енергетиці. 2024. 4(80) 181
O. Pörtner, D. C. Roberts, M. Tignor, E. S. Poloczanska, K. Mintenbeck, A. Alegría, M. Craig, S. Langsdorf,
S. Löschke, V. Möller, A. Okem, B. Rama (Eds.) (pp. 2897−2930). Cambridge University Press, Cambridge, UK
and New York, NY, USA. https://doi.org/10.1017/9781009325844.029
20. Nordhaus, W. (2019). Climate Change: The Ultimate Challenge for Economics. American Economic Review,
109(6), 1991−2014. https://doi.org/10.1257/aer.109.6.1991
ANTHROPOGENIC GLOBAL WARMING. ENERGY,
ENVIRONMENTAL AND CLIMATE SECURITY
Nataliia Fialko1,2*, Dr. Sci. (Engin.), Professor, https://orcid.org/0000-0003-0116-7673
Artem Khalatov1,2, Dr. Sci. (Engin.), Professor, https://orcid.org/0000-0002-7659-4234
Mykola Timchenko1, PhD (Engin.), https://orcid.org/0000-0003-1716-889Х
Julii Sherenkovskii1, PhD (Engin.), https://orcid.org/0000-0003-1765-7319
1Institute of Engineering Thermophysics of NAS of Ukraine, 2a, Marii Kapnist St., Kyiv, 03680,
Ukraine;
2General Energy Institute of NAS of Ukraine, 172, Antonovicha St., Kyiv, 03150, Ukraine
*Corresponding author: nmfialko@ukr.net
Abstract. The article is devoted to the analysis of the evolution of the concept of security in the context of
modern global warming. The features of three stages of this evolution from energy security to
environmental one and further to climate security are considered. It is noted that these stages of evolution
correspond to a certain "source base", namely, energy security - to the resources of "primary" bioenergy,
environmental security - to fossil fuels, fissile materials and limited renewable energy sources (RES), and
climate security - predominantly RES. The presence of a close connection between changes in the "source
base" and technological structures - pre-industrial, industrial and modern information - is indicated. Data
from the analysis of priorities and practices of energy, environmental and climate security are provided.
The features of energy security are considered and ecological imbalance in the biosphere at this stage is
indicated, caused by the depletion of energy resources and the growth of anthropogenic load on the
environment, which began to exceed its adaptive capabilities. Environmental security is analyzed in the
context of modern global warming. The emergence at this stage of the idea of energy transition associated
with the replacement of fossil energy resources with renewable energy sources is noted. The features of
climate security, the content of which has replaced the agenda of environmental security, are considered.
It is noted that the problems of climate security should primarily include issues of adaptation and mitigation
of the climate, and secondly - geoengineering climate management. Certain attention is also paid to such
an important feature of climate security as its anthropocentrism, which is associated with the
anthropogenic nature of modern global warming and the need to solve climate management problems
primarily from the standpoint of usefulness for human systems.
Keywords: global warming, evolution of the concept of security, ecology, climate, energy supply.
Надійшла до редколегії: 26.10.2024
https://doi.org/10.1257/aer.109.6.1991
|
| id | systemreorg-article-880 |
| institution | System Research in Energy |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-19T01:23:21Z |
| publishDate | 2024 |
| publisher | General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | systemreorg/bf/7bc3114a954166fa22ad77aff5ff8ebf.pdf |
| spelling | systemreorg-article-8802026-07-18T12:57:49Z ANTHROPOGENIC GLOBAL WARMING. ENERGY, ENVIRONMENTAL AND CLIMATE SECURITY Антропогенне глобальне потепління. Енергетична, екологічна та кліматична безпека Fialko, Nataliia Khalatov, Artem Timchenko, Mykola Sherenkovskii, Julii global warming, evolution of the concept of security, ecology, climate, energy supply. глобальне потепління, еволюція концепції безпеки, екологія, клімат, енергозабезпечення. The article is devoted to the analysis of the evolution of the concept of security in the context of modern global warming. The features of three stages of this evolution from energy security to environmental one and further to climate security are considered. It is noted that these stages of evolution correspond to a certain "source base", namely, energy security - to the resources of "primary" bioenergy, environmental security - to fossil fuels, fissile materials and limited renewable energy sources (RES), and climate security - predominantly RES. The presence of a close connection between changes in the "source base" and technological structures - pre-industrial, industrial and modern information - is indicated. Data from the analysis of priorities and practices of energy, environmental and climate security are provided. The features of energy security are considered and ecological imbalance in the biosphere at this stage is indicated, caused by the depletion of energy resources and the growth of anthropogenic load on the environment, which began to exceed its adaptive capabilities. Environmental security is analyzed in the context of modern global warming. The emergence at this stage of the idea of energy transition associated with the replacement of fossil energy resources with renewable energy sources is noted. The features of climate security, the content of which has replaced the agenda of environmental security, are considered. It is noted that the problems of climate security should primarily include issues of adaptation and mitigation of the climate, and secondly - geoengineering climate management. Certain attention is also paid to such an important feature of climate security as its anthropocentrism, which is associated with the anthropogenic nature of modern global warming and the need to solve climate management problems primarily from the standpoint of usefulness for human systems. Стаття присвячена аналізу еволюції концепції безпеки в контексті сучасного глобального потепління. Розглядаються особливості трьох етапів даної еволюції від енергетичної до екологічної і далі до кліматичної безпеки. Відмічається відповідність вказаних етапів еволюції певній «джерельній базі», а саме: енергетична безпека – ресурсам «первинної» біоенергетики, екологічна безпека – викопним паливам, матеріалам, які розщеплюються, та обмежено відновлюваним джерелам енергії (ВДЕ) і кліматична безпека – домінуючим чином ВДЕ. Зазначається наявність тісного зв’язку між змінами «джерельної бази» та технологічних укладів – доіндустріального, індустріального та сучасного інформаційного. Наводяться дані аналізу пріоритетів та практик енергетичної, екологічної та кліматичної безпеки. Розглядаються особливості енергетичної безпеки та вказується на порушення на даному етапі екологічної рівноваги у біосфері, яке зумовлено вичерпуванням енергоресурсів та зростанням антропогенного навантаження на довкілля, що стало перевищувати його адаптаційні можливості. Аналізується екологічна безпека в контексті сучасного глобального потепління. Відмічається виникнення на даному етапі ідеї енергетичного переходу, пов’язаного з заміщенням викопних енергоресурсів відновлюваними джерелами енергії. Розглядаються особливості кліматичної безпеки, контентом якої було заміщено порядок денний екологічної безпеки. Зазначається, що до проблематики кліматичної безпеки в першу чергу мають входити питання адаптації та пом’якшення клімату і у другу – геоінженерне управління кліматом. Певна увага приділяється також такій важливій особливості кліматичної безпеки як її антропоцентризм, що пов’язаний з антропогенним характером сучасного глобального потепління і з необхідністю вирішувати задачі управління кліматом насамперед з позицій корисності для людських систем. General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2024-11-28 Article Article application/pdf https://systemre.org/index.php/journal/article/view/880 10.15407/srenergy2024.04.172 System Research in Energy; No. 4 (80) (2024): System Research in Energy; 172-181 Системні дослідження в енергетиці; № 4 (80) (2024): Системні дослідження в енергетиці; 172-181 2786-7102 2786-7633 uk https://systemre.org/index.php/journal/article/view/880/788 Copyright (c) 2024 Nataliia Fialko, Artem Khalatov, Mykola Timchenko, Julii Sherenkovskii https://creativecommons.org/publicdomain/zero/1.0 |
| spellingShingle | global warming evolution of the concept of security ecology climate energy supply. Fialko, Nataliia Khalatov, Artem Timchenko, Mykola Sherenkovskii, Julii ANTHROPOGENIC GLOBAL WARMING. ENERGY, ENVIRONMENTAL AND CLIMATE SECURITY |
| title | ANTHROPOGENIC GLOBAL WARMING. ENERGY, ENVIRONMENTAL AND CLIMATE SECURITY |
| title_alt | Антропогенне глобальне потепління. Енергетична, екологічна та кліматична безпека |
| title_full | ANTHROPOGENIC GLOBAL WARMING. ENERGY, ENVIRONMENTAL AND CLIMATE SECURITY |
| title_fullStr | ANTHROPOGENIC GLOBAL WARMING. ENERGY, ENVIRONMENTAL AND CLIMATE SECURITY |
| title_full_unstemmed | ANTHROPOGENIC GLOBAL WARMING. ENERGY, ENVIRONMENTAL AND CLIMATE SECURITY |
| title_short | ANTHROPOGENIC GLOBAL WARMING. ENERGY, ENVIRONMENTAL AND CLIMATE SECURITY |
| title_sort | anthropogenic global warming. energy, environmental and climate security |
| topic | global warming evolution of the concept of security ecology climate energy supply. |
| topic_facet | global warming evolution of the concept of security ecology climate energy supply. глобальне потепління еволюція концепції безпеки екологія клімат енергозабезпечення. |
| url | https://systemre.org/index.php/journal/article/view/880 |
| work_keys_str_mv | AT fialkonataliia anthropogenicglobalwarmingenergyenvironmentalandclimatesecurity AT khalatovartem anthropogenicglobalwarmingenergyenvironmentalandclimatesecurity AT timchenkomykola anthropogenicglobalwarmingenergyenvironmentalandclimatesecurity AT sherenkovskiijulii anthropogenicglobalwarmingenergyenvironmentalandclimatesecurity AT fialkonataliia antropogenneglobalʹnepoteplínnâenergetičnaekologíčnataklímatičnabezpeka AT khalatovartem antropogenneglobalʹnepoteplínnâenergetičnaekologíčnataklímatičnabezpeka AT timchenkomykola antropogenneglobalʹnepoteplínnâenergetičnaekologíčnataklímatičnabezpeka AT sherenkovskiijulii antropogenneglobalʹnepoteplínnâenergetičnaekologíčnataklímatičnabezpeka |