Technical and economic indicators of electricity production by load-following NPP
Dependence of technical and economic indicators from NPP operation in load-following mode is analyzed in the article. Increasing part of renewables, namely wind and PV, in the Ukrainian power sector generating intermittent electric power leads to increased requirements to integrated electric grid st...
Збережено в:
| Дата: | 2016 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine
2016
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://systemre.org/index.php/journal/article/view/90 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | System Research in Energy |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
System Research in Energy| _version_ | 1871103169782611968 |
|---|---|
| author | Shulzhenko S.V. |
| author_facet | Shulzhenko S.V. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Shulzhenko S.V.",
"institution": null
}
] |
| author_sort | Shulzhenko S.V. |
| baseUrl_str | https://systemre.org/index.php/journal/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-18T12:57:31Z |
| description | Dependence of technical and economic indicators from NPP operation in load-following mode is analyzed in the article. Increasing part of renewables, namely wind and PV, in the Ukrainian power sector generating intermittent electric power leads to increased requirements to integrated electric grid stability by using more load-following generators. Implementation of load-following modes at NPP that was designed as base-load is an accepted practice, for example in Germany and France and could be used in Ukraine. The estimation of electricity production costs generated by existing in Ukraine and perspective mid-power load-following NPP were calculated using deterministic and stochastic mathematical method. |
| doi_str_mv | 10.15407/pge2016.01.034 |
| first_indexed | 2026-03-24T02:00:54Z |
| format | Article |
| fulltext |
34 ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2016, вип. 1 (44)
Переважна більшість реакторних установок
існуючих в світі АЕС були спроектовані для
роботи в базовому режимі генерації електрич-
ної потужності. Крім суто особливостей про-
екту, доцільність експлуатації АЕС в базовому
режимі зумовлена також такими двома голов-
ними чинниками:
– економічна привабливість – генерація
електроенергії в базовому (номінальному)
режимі забезпечує максимальний обсяг її
виробництва, а також стабільну роботу техно-
логічного обладнання АЕС, що об’єктивно під-
вищує надійність та тривалість терміну його
використання, а отже ці два чинника позитив-
но впливають на зменшення собівартості
виробництва електроенергії;
– безпека експлуатації – оскільки за умов
роботи АЕС в базовому режимі експлуатуючо-
му персоналу протягом паливної кампанії
необхідно лише контролювати «статичну» ста-
більність показників роботи обладнання, що є
набагато простішим, ніж здійснювати змінні
режими, для реалізації яких необхідно контро-
лювати зміну багатьох показників в динаміці,
то він є максимально безпечним.
Необхідність реалізовувати маневрені режи-
ми експлуатації АЕС зумовлена єдиною причи-
ною – наявним або очікуваним дефіцитом© С.В. ШУЛЬЖЕНКО, 2016
УДК 622.232 С.В. ШУЛЬЖЕНКО, канд. техн. наук, ст. наук. співр.
Інститут загальної енергетики НАН України,
вул. Антоновича, 172, м. Київ, 03680, Україна
ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ВИРОБНИЦТВА ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ АЕС
В МАНЕВРЕНОМУ РЕЖИМІ
В статті наведено аналіз впливу використання АЕС в маневреному режимі на техніко-еко-
номічні показники виробництва нею електроенергії. Очікуване в Україні підвищення долі
генеруючих потужностей, що використовують відновлювані джерела, зокрема, вітрових
та фотоелектричних станцій, які генерують нестабільну електричну потужність, зумовлює
підвищення вимог до покриття маневрової частини графіка електричних навантажень
національної Об’єднаної енергосистеми, що вимагає наявності додаткових маневрених
потужностей. Впровадження маневрених режимів експлуатації АЕС, які відповідно до
проекту передбачалось використовувати в номінальному режимі, є усталеною практи-
кою, наприклад, в Німеччині та Франції і може бути застосовано і в Україні. З використан-
ням детерміновано-стохастичного методу здійснена оцінка собівартості виробництва
електроенергії в маневреному режимі для АЕС, які наразі використовуються в Україні, так
і для перспективних АЕС середньої потужності.
К л ю ч о в і с л о в а: атомна електростанція, математична модель, стохастична змінна,
національна енергосистема.
ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ОПТИМІЗАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ
ОБ’ЄКТІВ І СИСТЕМ ЕНЕРГЕТИКИ
35ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2016, вип. 1 (44)
Техніко-економічні показники виробництва електроенергії АЕС в маневреному режимі
маневрених неядерних генеруючих потужно-
стей в національній енергосистемі, який
неможливо або недоцільно усунути введенням
в експлуатацію додаткових неядерних потуж-
ностей, або за рахунок перетоків потужності
сусідніх енергосистем. В Європі маневрені
режими експлуатації АЕС широко використо-
вуються в Німеччині та Франції [1], при цьому
причини, що спонукали до реалізації такого
рішення, були дещо різні. У Франції дефіцит
маневрених потужностей зумовлений значною
часткою АЕС в структурі генерації електро-
енергії, щорічно приблизно 75% електроенергії
генерується на АЕС, і практичною неможливі-
стю вирішити питання достатньої забезпечено-
сті маневреними потужностями за рахунок
ТЕС на органічному паливі через незначні
доступні внутрішні поклади органічних енерго-
ресурсів і міркування національної енергетич-
ної безпеки. В Німеччині тривалий час реалізу-
ється політика суттєвої підтримки розвитку
відновлюваних джерел енергії, зокрема, вітро-
вих та фотоелектричних станцій, підключених
до національної енергосистеми, які є додатко-
вим джерелом нестабільності частоти та потуж-
ності в ній, і хоча основними маневреними
потужностями є теплові електростанції на
органічному паливі (переважно кам’яному
вугіллі) [2], атомні електростанції обмежено
беруть участь в добовому регулюванні частоти
та потужності [1]. В Швеції, в очікуванні суттє-
вого зростання встановленої потужності вітро-
вих електростанцій, здійснені дослідження [4]
щодо опиту роботи АЕС в Європі у маневрених
режимах, а також реалізовані практичні експе-
рименти з добового зниження потужності АЕС
до 60% від номінальної потужності, несення
цього навантаження протягом 6 годин і потім
повернення до 100% номінальної потужності
[5]. Експерименти засвідчили практичну мож-
ливість роботи АЕС Швеції в такому режимі
протягом декількох діб.
Найбільший практичний досвід експлуата-
ції енергоблоків АЕС в маневреному режимі
має Франція, де він реалізується з середини
70-х років ХХ ст. Результати свідчать про мож-
ливість безпечної експлуатації енергоблоків
PWR в маневреному режимі з розвантаженням
до 20% номінальної потужності та із зупинками
на вихідні (рис. 1 [3]), хоча реалізація такого
режиму має низку важливих особливостей.
Фізико-технічні показники експлуатації енер-
гоблока, зокрема, темпи набору або зниження
потужності, залежать від умов експлуатації
енергоблока в попередній період – протягом
попередньої доби і навіть довше, тому для всіх
Рис. 1. Графік генерації потужності АЕС Golfech PWR-1300 МВт (Франція)
протягом червня 2013 року [3]
ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2016, вип. 1 (44)36
С.В. ШУЛЬЖЕНКО
енергоблоків централізовано на рівні експлуа-
туючої організації, у Франції це компанія
Electricite deFrance, заздалегідь розробляються
відповідні режимні карти, яких суворо дотри-
мується операційний персонал кожної АЕС. В
черговій зміні АЕС присутній окремий спеціа-
ліст, який детально обізнаний з регламентами
реалізації режимних карт, і який відповідаль-
ний і за необхідності здійснює зміну їх реаліза-
ції для забезпечення безпеки і надійності робо-
ти енергоблока. Оскільки регулювання потуж-
ності реактора здійснюється, зокрема, шляхом
регулювання заглиблення в реактор аварійної
регулюючої касети (control rod) та вимагає
змінного потоку охолоджуючої рідини, то це
зумовлює додаткове навантаження на виконав-
чі механізми енергоблока, що веде до додатко-
вих витрат на їх діагностику та за необхідності
на ремонт, і відповідно збільшує умовно-
постійні витрати.
Очікуване широке впровадження віднов-
люваної енергетики в національні енергоси-
стеми зумовлює дослідження, спрямовані на
розробку нових атомних реакторів, які відпо-
відно до проектних рішень здатні маневрува-
ти в широкому діапазоні. Протягом наступ-
них 10–20 років очікується комерціалізація
атомних енергоблоків середньої та малої
потужності, які здатні брати участь у вторин-
ному регулюванні потужності енергосистеми.
Наприклад, компанія Westinghouse розробила
модульний реактор потужністю 225 МВт(е)
(SmallModularReactor SMR-225), здатний пра-
цювати як в базовому, так і в маневровому
режимах, причому проектна глибина розванта-
ження становить до 20% від номінальної
потужності, що, зокрема, більше, ніж у вугіль-
ної ТЕС. На сьогодні впроваджень таких реак-
торів нема, але конкурент Westinghouse – ком-
панія NuScale(США) планує побудувати
першу АЕС з реакторами власного виробницт-
ва потужністю 50МВт(е) і схожими характери-
стиками до 2023 р.
В Україні перше дослідження роботи АЕС в
режимі добового регулювання потужності
було здійснено в 2006 р. на енергоблоці ВВЕР-
1000 №2 Хмельницької АЕС і відновлено в
2015 р. За інформацією Держатомрегулювання
України [6] в період з 21.04.2015р. по
11.05.2015р. реалізовано 21 цикл зміни потуж-
ності реакторної установки відповідно до
вимог експлуатаційної документації, за таким
графіком:
– розвантаження зі 100% до 75% номіналь-
ної потужності енергоблока і подальша робота
за цієї потужності протягом 6−12 годин;
– підвищення потужності до 100% і робота
на потужності 100% від номінальної протягом
12−18 годин.
Таким чином, маневрений режим експлуа-
тації АЕС очікувано в майбутньому стане нор-
мою, що вимагає врахування цієї особливості в
моделях розвитку національної атомної енерге-
тики. В сучасних ринкових умовах функціону-
вання національної енергетики найважливі-
шим показником ефективності технології гене-
рації електроенергії є її собівартість, яка прямо
залежить від фінансових витрат на будівницт-
во, комерційну експлуатацію, виведення з екс-
плуатації та нейтралізацію відходів виробницт-
ва і обернено залежить від обсягів виробництва
(постачання) електроенергії протягом життє-
вого циклу технології. Оскільки генерація елек-
тричної потужності АЕС, що працює у манев-
ровому режимі, не є константою, а змінюється
відповідно до поточних потреб графіка елек-
тричних навантажень ОЕС, тобто є стохастич-
ною змінною, то для коректного врахування
обсягів генерації електроенергії протягом жит-
тєвого циклу доцільно, як і для будь-якої
маневреної генеруючої потужності, наприк-
лад, ТЕС на органічному паливі, використову-
вати детерміновано-стохастичний метод [7].
Обчислення собівартості виробництва елек-
троенергії на АЕС за життєвий цикл (
дол. США/МВт·год) здійснено за такою фор-
мулою:
(1)
де CLLC − витрати на виробництво електро-
енергії за життєвий цикл, які вимірюються в
грошових одиницях (дол. США), причому
номінальна вартість грошей відповідає першо-
му етапу комерційної експлуатації АЕС,
ELC − обсяг відпуску електроенергії з шин АЕС
протягом життєвого циклу, МВт·год.
Складові формули (1) визначались за фор-
мулами
37ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2016, вип. 1 (44)
Техніко-економічні показники виробництва електроенергії АЕС в маневреному режимі
(2)
де n − термін будівництва електростанції з
моменту початку вкладення перших інвестицій
і до часу її пуску в комерційну експлуатацію,
років; τ − етап життєвого циклу, рік; T − термін
комерційної експлуатації електростанції,
років; m − термін виводу електростанції з екс-
плуатації, років; r − значення дисконту, долі;
− умовно-змінні виробничі витрати для
відповідного етапу комерційної експлуатації
електростанції, які визначаються як функція
від режиму роботи АЕС протягом етапу, причо-
) є випадковою величиною з
множини всіх доступних, дол. США;
капіталовкладення в електростанцію без ураху-
вання залучених кредитних коштів для відпо-
− у м о в н о -
постійні витрати без урахування сплати відсот-
ків за користування кредитними коштами, дол.
де d – доба відповідного
етапу життєвого циклу, СN – умовно постійні
витрати при використанні АЕС в номіналь-
ному режимі протягом доби (дол. США),
– коефіцієнт збільшення умовно-постій-
них витрат відповідно до маневреного режиму
експлуатації АЕС протягом доби відповідного
− сума сплати відсотків за
користування кредитними коштами для відпо-
− витрати фінансових
ресурсів на зняття АЕС з експлуатації.
Обсяг електроенергії, яку виробляє АЕС
протягом її комерційної експлуатації (ELC,
МВт·год), визначається за такою формулою:
(3)
де EN – обсяг відпуску електроенергії з шин
АЕС при її використанні протягом доби в номі-
– кое-
фіцієнт зменшення обсягу відпуску електро-
енергії з шин АЕС при її використанні в манев-
реному режимі.
Використання цього методу передбачає
формування можливих добових режимів вико-
ристання встановленої потужності і стохастич-
не, з використанням наперед заданих ймовір-
ностей обчислення обсягу виробництва елек-
троенергії та умовно-постійних витрат для
кожної доби використання АЕС протягом її
комерційної експлуатації. Передбачається, що
протягом кожної доби, робочого чи вихідного
му режим (
етапу, долі);
відного періоду;
нальному режимі, МВт·год/доба;
США (
−
відного етапу, дол. США;
Таблиця 1 – Режими експлуатації існуючих енергоблоків АЕС України
38 ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2016, вип. 1 (44)
С.В. ШУЛЬЖЕНКО
дня, АЕС може використовуватись лише в
одному з можливих режимів, який вибирається
відповідно до екзогенно заданих ймовірностей
(табл. 1 та 2 стовпчик – Р, ймовірність ) з вико-
ристанням стохастичної змінної, розподіленої
за рівномірним законом.
Для існуючих в Україні енергоблоків АЕС,
за припущенням освоєння персоналом манев-
рених режимів їх експлуатації, для розрахунків
використано базовий режим генерації потуж-
ності, а також декілька маневрених (табл. 1),
які з огляду на відсутність досвіду є консерва-
тивними відносно тих, що використовуються
на АЕС Франції. Для перспективних АЕС
середньої потужності за проектами
Westinghouse [8] та NuScale [9] передбачено
маневрування в більш широкому діапазоні
(табл. 2).
Для перспективних реакторів середньої
потужності питомі капіталовкладення в гене-
руючі потужності оцінені в діапазоні 2500 –
4000 дол. США/кВт(е), проектний термін їх
експлуатації – 50 років. Паливна складова оці-
нена відповідно до досліджень, здійснених
Міжнародною енергетичною агенцією в 2005 р.
[10] (табл. 3).
Таблиця 3 – Вхідні дані для розрахунку паливної складової перспективних
реакторів середньої потужності
Таблиця 2 – Режими експлуатації перспективних АЕС середньої потужності
за проектами Westinghouse та NuScale
39ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2016, вип. 1 (44)
Техніко-економічні показники виробництва електроенергії АЕС в маневреному режимі
Виконані розрахунки свідчать про те, що
використання існуючих в Україні енергоблоків
АЕС в маневрених режимах веде до зростання
собівартості відпущеної електроенергії на
25 – 35%. Оскільки собівартість виробництва
базової електроенергії всіма існуючими блока-
ми, які експлуатуються НАЕК «Енергоатом»,
за оцінками автора, становить 30 – 35 дол.
США/МВт·год, то переведення блоків в манев-
рений режим збільшує собівартість до 37,5 –
47,25 дол. США/МВт·год.
Для перспективних типів реакторів, оскіль-
ки режими маневрування ними передбачають
більш глибоке розвантаження, що в порівнянні
із базовим режимом їх використання веде до
суттєво менших обсягів відпуску електроенер-
гії, зростання собівартості є ще більшим – 35 –
50%. Через відсутність реалізованих проектів
будівництва і комерційної експлуатації реакто-
рів середньої потужності неможливо достатньо
точно оцінити собівартість виробництва ними
електроенергії, тому для перспективних реак-
торів оцінена в цьому дослідженні собівартість
електроенергії, виробленої в базовому режимі,
може трактуватись лише як орієнтовна (50 –
65 дол. США/МВт·год), а переведення АЕС в
маневрений режим її використання веде до
збільшення собівартості до 67 – 97 дол.
США/МВт·год. Таким чином, використання
як існуючих, так і перспективних АЕС в манев-
рених режимах за показником собівартості
зумовлює їх потенційну конкурентоздатність
по відношенню до ТЕС на органічному паливі,
зокрема, вугільних, що в перспективі може
призвести до збільшення частки АЕС в струк-
турі генеруючих потужностей національних
енергосистем.
Висновки
1. Необхідність реалізовувати маневрені
режими експлуатації АЕС об’єктивно зумовле-
ні головним чином наявним або очікуваним
дефіцитом маневрених неядерних генеруючих
потужностей в національній енергосистемі,
який неможливо або недоцільно усунути вве-
денням в експлуатацію додаткових неядерних
потужностей, або за рахунок перетоків потуж-
ності сусідніх енергосистем, а також реалізаці-
єю політики підтримки розвитку відновлюва-
них джерел енергії, що веде до зростання
частки вітрових та фотоелектричних станцій,
підключених до національної енергосистеми, і
які є додатковим джерелом нестабільності
частоти та потужності в ній.
2. Практично всі країни Європи з розвине-
ною атомною енергетикою, включаючи
Україну, здійснили практичні експерименти
експлуатації АЕС в маневрених режимах, а
Франція експлуатує власні АЕС в маневрених
режимах з глибоким, до 20% розвантаженням
від номінальної потужності і навіть зупинками,
з середини 70-х років ХХ ст. Накопичений
досвід Франції, а також виконані експеримен-
ти в інших країнах свідчать про те, що викори-
стання АЕС в маневрених режимах є загалом
безпечним, що дає змогу отримати додатковий
маневрений резерв у національній енергоси-
стемі.
3. Використання АЕС у маневрених режи-
мах веде до зменшення корисного відпуску
електроенергії, а також зростання умовно-
постійних витрат, що в залежності від режимів
маневрування зумовлює зростання собіварто-
сті відпущеної електроенергії на 25 – 50%. Для
існуючих АЕС України, експлуатацію яких
здійснює НАЕК «Енергоатом», собівартість
відпущеної електроенергії АЕС, що експлуа-
туються в маневреному режимі, оцінено в 37,5
– 47,25 дол. США/МВт·год. У випадку екс-
плуатації перспективних АЕС середньої
потужності за проектами Westinghouse та
NuScale в маневрених режимах собівартість
електроенергії оцінена в діапазоні 67 – 97 дол.
США/МВт·год.
4. Використання як існуючих, так і перспек-
тивних АЕС у маневрених режимах за показни-
ком собівартості зумовлює їх потенційну кон-
курентоздатність по відношенню до ТЕС на
органічному паливі, зокрема, вугільних, що в
перспективі може призвести до збільшення
частки АЕС в структурі генеруючих потужно-
стей національних енергосистем.
1. Technical and Economic Aspectsof Load
Following with Nuclear Power Plants —
Nuclear Energy Agency, OECD, 2011. − 53 c.
− (Препринт / Nuclear Energy Agency,
OECD, 2011).
2. Stromproduktionin Deutschland
[Електронний ресурс] / Fraunhofer Energy
Charts - Режим доступу: https://energy-
charts.de/power_de.htm.
3. Load Following EDF Experience Feedback
[Електронний ресурс] / IAEA Technical
40 ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2016, вип. 1 (44)
С.В. ШУЛЬЖЕНКО
Meeting – Load Following Sept 4−6, 2013,
Paris. – Режим доступу:https://www.iaea.org
/NuclearPower/Downloadable/Meetings/2013
/ 2 0 1 3 - 0 9 - 0 4 - 0 9 - 0 6 - T M -
NPE/8.feutry_france.pdf.
4. Additional Costs for Load-following
Nuclear Power Plants. Experiences from
Swedish, Finnish, German and French nuclear
power plants – Elforsk rapport 12:71, December
2012. – 66 c. −(Препринт /
SvenskaElforetagensForsknings –
OchUtveklings – Elforsk – AB, December
2012).
5. Economicas pectson Flexible Production
and the Nordic Market. Flexible Operation
Approaches for Nuclear Power Plants
[Електронний ресурс] / IAEA Technical
Meeting – Load Following Sept 4−6, 2013,
Paris. – Режим доступу:
https://www.iaea.org/NuclearPower/Downloa
dable/Meetings/2013/2013-09-04-09-06-TM-
NPE/18.henriksson_sweden.pdf.
6. Впровадження режиму добового регу-
лювання потужності на енергоблоках АЕС
України [Електронний ресурс]. Державна
інспекція атомного регулювання України. −
Режим доступу: http://www.snrc.gov.ua
/nuclear/uk/publish/article/320023.
7. Шульженко С.В. Особливості розрахун-
ку вартісних показників у задачах прогнозу-
вання розвитку електроенергетичних систем
за ринкових умов їх функціонування / С.В.
Шульженко // Проблеми загальної енерге-
тики. – 2008. – № 18. – С. 16–20.
8. Wstinghouse Electric Company
[Електронний ресурс]. The Westinghouse
SmallModular Reactor. − Режим
доступу:http://www.westinghousenuclear.com
/New-Plants/Small-Modular-Reactor.
9. NuScale Power – SMR Nuclear
Tecnology[Електронний ресурс] / NuScale
Technology Overview. − Режим
доступу:http://www.nuscalepower.com/our-
technology/technology-overview.
10. Projected Costsof Generating Electricity
2005 Update. [Електронний ресурс].
OECD/IEA, 2005. – 233 p. – Режим досту-
п у : h t t p s : / / w w w . o e c d -
nea.org/ndd/pubs/2005/5968-projected-
costs.pdf.
Надійшла до редколегії 15.03.2016
|
| id | systemreorg-article-90 |
| institution | System Research in Energy |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-19T01:03:56Z |
| publishDate | 2016 |
| publisher | General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | systemreorg/b2/d307cc405d3cfbeb39408219f5a75eb2.pdf |
| spelling | systemreorg-article-902026-07-18T12:57:31Z Technical and economic indicators of electricity production by load-following NPP Техніко-економічні показники виробництва електроенергії АЕС в маневреному режимі Shulzhenko S.V. NPP, mathematical model, stochastic variable, national energy system. атомна електростанція, математична модель, стохастична змінна, національна енергосистема. Dependence of technical and economic indicators from NPP operation in load-following mode is analyzed in the article. Increasing part of renewables, namely wind and PV, in the Ukrainian power sector generating intermittent electric power leads to increased requirements to integrated electric grid stability by using more load-following generators. Implementation of load-following modes at NPP that was designed as base-load is an accepted practice, for example in Germany and France and could be used in Ukraine. The estimation of electricity production costs generated by existing in Ukraine and perspective mid-power load-following NPP were calculated using deterministic and stochastic mathematical method. В статті наведено аналіз впливу використання АЕС в маневреному режимі на техніко-економічні показники виробництва нею електроенергії. Очікуване в Україні підвищення долі генеруючих потужностей, що використовують відновлювані джерела, зокрема, вітрових та фотоелектричних станцій, які генерують нестабільну електричну потужність, зумовлює підвищення вимог до покриття маневрової частини графіка електричних навантажень національної Об’єднаної енергосистеми, що вимагає наявності додаткових маневрених потужностей. Впровадження маневрених режимів експлуатації АЕС, які відповідно до проекту передбачалось використовувати в номінальному режимі, є усталеною практикою, наприклад, в Німеччині та Франції і може бути застосовано і в Україні. З використанням детерміновано-стохастичного методу здійснена оцінка собівартості виробництва електроенергії в маневреному режимі для АЕС, які наразі використовуються в Україні, так і для перспективних АЕС середньої потужності. General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2016-04-13 Article Article application/pdf https://systemre.org/index.php/journal/article/view/90 10.15407/pge2016.01.034 System Research in Energy; No. 1 (44) (2016): The problems of general energy; 34-40 Системні дослідження в енергетиці; № 1 (44) (2016): Проблеми загальної енергетики; 34-40 2786-7102 2786-7633 uk https://systemre.org/index.php/journal/article/view/90/68 Copyright (c) 2016 Shulzhenko S.V. https://creativecommons.org/publicdomain/zero/1.0 |
| spellingShingle | NPP mathematical model stochastic variable national energy system. Shulzhenko S.V. Technical and economic indicators of electricity production by load-following NPP |
| title | Technical and economic indicators of electricity production by load-following NPP |
| title_alt | Техніко-економічні показники виробництва електроенергії АЕС в маневреному режимі |
| title_full | Technical and economic indicators of electricity production by load-following NPP |
| title_fullStr | Technical and economic indicators of electricity production by load-following NPP |
| title_full_unstemmed | Technical and economic indicators of electricity production by load-following NPP |
| title_short | Technical and economic indicators of electricity production by load-following NPP |
| title_sort | technical and economic indicators of electricity production by load-following npp |
| topic | NPP mathematical model stochastic variable national energy system. |
| topic_facet | NPP mathematical model stochastic variable national energy system. атомна електростанція математична модель стохастична змінна національна енергосистема. |
| url | https://systemre.org/index.php/journal/article/view/90 |
| work_keys_str_mv | AT shulzhenkosv technicalandeconomicindicatorsofelectricityproductionbyloadfollowingnpp AT shulzhenkosv tehníkoekonomíčnípokaznikivirobnictvaelektroenergííaesvmanevrenomurežimí |