OVERVIEW OF EUROPEAN UNION POLICIES AND CURRENT INITIATIVES ON ENERGY SECTOR ADAPTATION TO CLIMATE CHANGE

The foundations of successful European Union policies and current initiatives on the adaptation of the energy sector to climate change, aimed at transforming Europe into a climate-neutral continent by 2050, are considered. A comprehensive analytical approach is proposed, consisting of regulatory, po...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2025
Автори:	Balabukh, Vira, Teslenko, Oleksandr, Matviychuk, Oleksandr
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2025
Теми:	energy sector climate change risk adaptation public policy European Union.
Онлайн доступ:	https://systemre.org/index.php/journal/article/view/909
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	System Research in Energy
Завантажити файл:

Репозитарії

System Research in Energy

_version_	1871104420632068096
author	Balabukh, Vira Teslenko, Oleksandr Matviychuk, Oleksandr
author_facet	Balabukh, Vira Teslenko, Oleksandr Matviychuk, Oleksandr
author_institution_txt_mv	[ { "author": "Vira Balabukh", "institution": null }, { "author": "Oleksandr Teslenko", "institution": null }, { "author": "Oleksandr Matviychuk", "institution": null } ]
author_sort	Balabukh, Vira
baseUrl_str	https://systemre.org/index.php/journal/oai
collection	OJS
datestamp_date	2026-07-18T12:57:49Z
description	The foundations of successful European Union policies and current initiatives on the adaptation of the energy sector to climate change, aimed at transforming Europe into a climate-neutral continent by 2050, are considered. A comprehensive analytical approach is proposed, consisting of regulatory, political and institutional analysis and elements of content analysis of EU strategic documents in the field of climate and energy, in particular the European Green Deal (2019), the EU Climate Law (2021), the "Fit for 55" Package (2021), the RED II / RED III Directive, the Energy Efficiency Directives (EED). Analysis shows that to achieve climate neutrality in the EU, a reduction of greenhouse gas emissions by 55&nbsp;% by 2030 (compared to the 1990 level) is envisaged; increasing the share of renewable energy sources − up to 42.5&nbsp;% by 2030; increasing energy efficiency − reducing total energy consumption by 11.7&nbsp;% by 2030. The EU has developed the main policy directions for adapting the energy sector to climate change, in particular: integrating adaptation into energy policy (planning) at all levels; development of sustainable energy infrastructure (modernization of networks, decentralization of energy, investment in "smart grids"); development of renewable energy sources; financing and support for research; cooperation at the national and regional levels; monitoring and vulnerability assessment. Analysis of EU legislation in the fields of climate and energy indicates the functioning of a complex system of interconnected regulatory acts, which shapes European energy policy within the framework of the European Green Deal. This is what should become the basis for Ukraine's formation of its green deal, which has recently initiated.
doi_str_mv	10.15407/srenergy2025.03.092
first_indexed	2026-03-24T02:03:36Z
format	Article
fulltext	Системні дослідження в енергетиці. 2025. 3(83) 92 ЕКОЛОГІЧНІ, ЕКОНОМІЧНІ ТА ПРАВОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ В ЕНЕРГЕТИЦІ, ЕНЕРГЕТИЧНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ _____________________________________________________________________________ ISSN 2786-7102 (Online), ISSN 2786-7633 (Print) https://doi.org/10.15407/srenergy2025.03.092 УДК 621.31 Віра Балабух1, канд. геогр. наук, ст. наук. співр., https://orcid.org/0000-0003-3223-7531 Олександр Тесленко2, канд. техн. наук, ст. досл., https://orcid.org/0000-0002-3772-5991 Олександр Матвійчук2, канд. техн. наук, https://orcid.org/0009-0000-9004-0222 1Український гідрометеорологічний інститут ДСНС України та НАН України, просп. Науки, 37, Київ, 03028, Україна; 2Інститут загальної енергетики НАН України, вул. Антоновича, 172, Київ, 03150, Україна Автор-кореспондент: teslenko1961@gmail.com _____________________________________________________________________________________ ОГЛЯД ПОЛІТИКИ ТА ПОТОЧНИХ ІНІЦІАТИВ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ ЩОДО АДАПТАЦІЇ ЕНЕРГЕТИЧНОГО СЕКТОРУ ДО ЗМІНИ КЛІМАТУ Анотація. Розглянуто принципіальні основи успішної політики та поточних ініціатив Європейського Союзу щодо адаптації енергетичного сектору до зміни клімату, спрямованих на перетворення Європи на кліматично нейтральний континент до 2050 р. Запропоновано комплексний аналітичний підхід, який складається з нормативно-правового, політико- інституційного аналізу та елементів контент-аналізу стратегічних документів ЄС у сфері клімату та енергетики, зокрема Європейського зеленого курсу (European Green Deal, 2019), Кліматичного закону ЄС (EU Climate Law, 2021), Пакета «Fit for 55» (2021), Директиви RED II / RED III, Директиви про енергоефективність (EED). З’ясовано, що для досягнення кліматичної нейтральності в ЄС передбачено скорочення викидів парникових газів на 55 % до 2030 року (порівняно з рівнем 1990 року); підвищення частки відновлюваних джерел енергії до 42,5 % до 2030 року; збільшення енергоефективності − зниження загального споживання енергії на 11,7 % до 2030 року. В ЄС визначено основні напрями політики з адаптації енергетики до зміни клімату, зокрема: інтеграцію адаптації до енергетичної політики (планування) на всіх рівнях; розвиток сталої енергетичної інфраструктури (модернізація мереж, децентралізація енергетики, інвестиції в «розумні мережі» (smart grids); розвиток відновлюваних джерел енергії; фінансування та підтримку досліджень; співпрацю на національному та регіональному рівнях; моніторинг та оцінку вразливості. Аналіз законодавства ЄС у сфері клімату та енергетики свідчить про функціонування складної системи взаємопов’язаних нормативних актів, яка формує європейську енергетичну політику в межах Європейського зеленого курсу. Саме це має стати основою формування Україною власного зеленого курсу, яке розпочалося останнім часом. Ключові слова: енергетичний сектор, зміна клімату, ризик, адаптація, державна політика, Європейський Союз. 1. Вступ Глобальна зміна клімату стала однією з найнагальніших екологічних проблем, до вирішення якої прикута увага людства. Зміна клімату суттєво впливає на енергетичний сектор, створюючи фізичні, технологічні та системні виклики. Однак взаємозв’язок між енергетикою і зміною клімату є двостороннім. Енергетика значно поглиблює зміну клімату через викиди парникових газів, що, відповідно, викликає зростання температури повітря, зменшення кількості опадів, збільшення випадків екстремальних погодних явищ (сильних опадів, посух, хвиль тепла, гроз тощо), що, зі свого боку, ускладнює стабільну роботу енергосистем, зменшує доступність ресурсів і створює ризики для безперебійного постачання енергії. https://orcid.org/0000-0002-9066-4307 https://orcid.org/0000-0002-3772-5991 https://orcid.org/0009-0000-9004-0222 https://uhmi.dsns.gov.ua/ mailto:teslenko1961@gmail.com Системні дослідження в енергетиці. 2025. 3(83) 93 Таким чином, енергетична система одночасно є і джерелом викидів парникових газів, і об’єктом впливу наслідків кліматичних змін; в цих умовах адаптація критично необхідна для забезпечення надійності, безпеки та стійкості енергосистеми. Без адаптації зростають ризики енергетичних криз, економічних втрат і соціальної напруги. Тому адаптація − не просто бажана, а стратегічно необхідна умова для стійкого розвитку енергетики. Найбільш системна робота з протидії зміні клімату проводиться Європейським Союзом, яка визначається комплексом заходів, спрямованих на перетворення Європи на кліматично нейтральний континент до 2050 р. В ЄС постійно вдосконалюються системи моніторингу стану навколишнього середовища. На їх основі досліджується зміна інтенсивності, повторюваності небезпечних явищ погоди, досвід їх локалізації [1], розробляються найбільш розвинуті методології здійснення оцінки ризиків та вразливості соціально-економічних секторів та природних складових до зміни клімату [2]. Особливістю формування політики ЄС у сфері зміни клімату [3] та енергетики [24, 45] є створення розвинутої багаторівневої законодавчої бази як складної системи взаємопов’язаних нормативних актів, що постійно вдосконалюється і спрямовується на декарбонізацію, зміцнення енергетичної безпеки, розвиток стійкої інфраструктури та реагування на ризики, запровадження комплексної політики щодо запобігання зміні клімату. На основі комплексного аналітичного підходу зазначена політика включає політику ЄС щодо запобігання зміні клімату [56] та адаптацію енергетичного сектору до цієї зміни, що передусім відображено у впровадженні Європейського зеленого курсу [67]. Проблемам адаптації енергетичного сектору до зміни клімату присвячено багато досліджень як в ЄС, так і в Україні. Конкретні пропозиції щодо інтеграції кліматичних даних у моделі енергетики для кращого відображення ризиків, зумовлених зміною клімату, наведено у дослідженні [78], планування інфраструктури мереж у дослідженні [89]. Дуже важливим є підхід щодо прогнозування як зміни клімату [9], так і навантаження енергосистем [10], врахування пов’язаних з цим екологічних обмежень [11], включаючи стан забруднення повітря об’єктами енергетики [12], зниження викидів забруднюючих речовин в атмосферу [13], тенденцій та напрямів розвитку секторів енергетики[14] (зокрема, теплової включно з централізованим теплопостачанням [15], атомної енергетики та генерації з відновлюваних джерел енергії (ВДЕ)), підвищення рівня надійності електро- та тепломереж [16]. Метою адаптації до зміни клімату є підвищення стійкості енергосистем [17], яка визначається реальною оцінкою їхньої вразливості та можливими шляхами адаптації до зміни клімату [18], що дозволить досягти енергетичної, екологічної та кліматичної безпеки [19]. Головною метою дослідження є системний аналіз досвіду ЄС у створенні розвинутої взаємопов’язаної політики у сфері зміни клімату та енергетики щодо адаптації енергетичного сектору до зміни клімату і перспектив запровадження цього досвіду в Україні. 2. Об’єкти, предмет та мета дослідження Об’єктами дослідження щодо адаптації енергетичного сектору до зміни клімату є нормативно- правові акти, стратегічні документи, інституційні механізми та практичні ініціативи, що визначають напрями, принципи та інструменти підвищення стійкості енергетичної системи до кліматичних змін як на рівні ЄС, так і в Україні. Предметом дослідження щодо адаптації енергетичного сектору до зміни клімату є зміст, структура та ефективність нормативно-правових, політичних та інституційних механізмів, що регулюють процеси адаптації енергетики до кліматичних змін, а також порівняльний аналіз підходів, застосовуваних в ЄС. Метою дослідження щодо адаптації енергетичного сектору до зміни клімату є визначення та аналіз нормативно-правових і політичних підходів до адаптації енергетики до кліматичних змін, а https://systemre.org/index.php/journal/article/view/880 Системні дослідження в енергетиці. 2025. 3(83) 94 також розробка пропозицій щодо вдосконалення правового регулювання та інституційного забезпечення адаптаційних процесів в Україні з урахуванням досвіду ЄС. 3. Вихідні положення та методологія В основу методології огляду політики та поточних ініціатив ЄС щодо адаптації енергетичного сектору до зміни клімату покладено комплексний аналітичний підхід, що включає нормативно- правовий аналіз, політико-інституційний аналіз, а також елементи контент-аналізу стратегічних документів ЄС. Такий підхід дозволяє систематизувати основні напрями політики ЄС у сфері кліматичної адаптації, виокремити ключові законодавчі та регуляторні акти, а також оцінити ефективність поточних ініціатив з точки зору їхнього впливу на енергетичну безпеку та сталий розвиток. Особлива увага приділяється інтеграції кліматичних цілей в енергетичну політику та ролі адаптаційних механізмів у формуванні стійкої енергосистеми. Під адаптаційними механізмами у формуванні стійкої енергосистеми розуміється сукупність стратегічних, нормативно-правових, технічних та інституційних інструментів, спрямованих на зменшення вразливості енергетичного сектору до негативних наслідків зміни клімату, забезпечення його гнучкості, надійності та здатності реагувати на кліматичні ризики. 4. Результати дослідження 4.1. Політика ЄС щодо запобігання зміні клімату Європейський зелений курс [6] (ЄЗК, англ. − European Green Deal), офіційно представлений Європейською комісією (ЄК) у Європарламенті 11 грудня 2019 р., є комплексом заходів, спрямованих на перетворення Європи на кліматично нейтральний континент до 2050 р. Для цього передбачається скорочення на 55 % викидів парникових газів у ЄС до 2030 р. порівняно з рівнем 1990 р. ЄЗК визначає політику ЄС на найближчі роки у таких сферах як клімат, енергетика, біорізноманіття, промислова політика, торгівля тощо. У червні 2021 р. Європейська рада ухвалила запропонований Європейський зелений курс як кліматичний закон (Регламент 2021/1119) (2021) [20] (ЄКЗ, англ. − European climate law), що передбачає досягнення нульових викидів парникових газів для країн ЄС у цілому, переважно у спосіб скорочення викидів, інвестицій в екологічні технології та охорону довкілля і гарантує, що політика ЄС сприятиме досягненню цієї мети, а також, що всі сектори економіки та суспільство будуть задіяні в цьому процесі. ЄКЗ охоплює заходи для відстеження прогресу та відповідного коригування дій на основі чинних систем, таких як процес управління національними енергетичними та кліматичними планами держав- членів, регулярні звіти Європейського агентства з навколишнього середовища та останні наукові дані про зміну клімату та її вплив. Прогрес з реалізації цього закону переглядатиметься кожні п’ять років відповідно до глобальних аналізів за Паризькою угодою. До вересня 2023 р., а потім кожні п’ять років, Європейська комісія оцінюватиме узгодженість заходів ЄС та окремих держав. Також ЄК уповноважена надавати рекомендації державам-членам, дії яких несумісні з ціллю нейтральності клімату, а держави-члени будуть зобов’язані належним чином враховувати ці рекомендації або обґрунтовувати їхнє невиконання. Держави-члени також мають розробити та впровадити стратегії адаптації для посилення стійкості та зменшення вразливості до наслідків зміни клімату. ЄК 14 липня 2021 р. презентувала програму боротьби зі зміною клімату до 2050 р., що отримала назву «Fit for 55» [21]. Передбачено, що заходи цієї програми дозволять скоротити викиди двоокису вуглецю в усіх сегментах європейської економіки, включно з виробництвом електроенергії, автомобільним і житловим секторами, а також судноплавством, авіацією та сільським господарством. До 2030 р. викиди країнами ЄС мають скоротитися на 55 % порівняно з рівнем 1990 р., а до 2050 р. їх потрібно звести до нульового (нейтрального) рівня. На виробництво та використання енергії припадає 75 % викидів у ЄС, тому прискорення переходу до екологічно чистої енергетичної системи є вирішальним. Директива Європейського Системні дослідження в енергетиці. 2025. 3(83) 95 парламенту і Ради (ЄС) 2018/2001 [22] про стимулювання використання енергії з ВДЕ встановлює підвищену мету – виробляти 40 % енергії з ВДЕ до 2030 р. Усі держави-члени мають сприяти цій меті, а також запропонувати конкретні цілі щодо використання ВДЕ у транспорті, опаленні та охолодженні, будівлях та промисловості. Для досягнення кліматичних та екологічних цілей посилюються критерії стійкості використання біоенергетики, і держави-члени мають розробити прийнятні схеми підтримки біоенергетики з дотриманням каскадного принципу (енергія з біомаси має вироблятися у спосіб, що мінімізує надмірний руйнівний вплив на ринок біомаси та шкідливий вплив на біорізноманіття). Щоб компенсувати значні витрати на запобігання зміні клімату у бюджеті ЄС, держави-члени повинні витратити увесь свій прибуток від торгівлі викидами на проєкти, пов’язані з кліматом та енергетикою. Щоб зменшити загальне споживання енергії, скоротити викиди та подолати енергетичну бідність, Директива Європейського парламенту і Ради 2012/27/ЄС про енергоефективність [23] встановить амбіційніші щорічні цілі зменшення споживання енергії на рівні ЄС. Це допоможе визначити національні внески та майже подвоїть річні зобов’язання щодо економії енергії для держав- членів. Державний сектор повинен буде щороку реконструювати 3 % своїх будівель, щоб запровадити проєкти реконструкції, створити робочі місця, зменшити використання та витрати енергії. Система оподаткування енергоносіїв має захищати та вдосконалювати єдиний ринок ЄС та підтримувати зелений перехід, встановлюючи правильні стимули. Директива Європейської ради 2003/96/ЄС про реструктуризацію рамок Співтовариства щодо оподаткування енергетичних продуктів та електроенергії [24] пропонує узгодити оподаткування енергетичних продуктів з енергетичною та кліматичною політикою ЄС, сприяти чистим технологіям, скасувати застарілі пільги та знижені ставки, які наразі заохочують використання викопного палива. Нові правила спрямовані на зменшення шкідливих наслідків конкуренції з оподаткування енергоносіїв, забезпечують доходи держав-членів від зелених податків, які є менш шкідливими для зростання, ніж податки на працю. Отже, загальні цілі ЄС у контексті запобігання зміні клімату: 1. Кліматична нейтральність до 2050 року – мета, закріплена в Європейському кліматичному законі. 2. Скорочення викидів парникових газів на 55 % до 2030 року (порівняно з рівнем 1990 року), а до 2050 року досягнення кліматичної нейтральності. 3. Підвищення частки ВДЕ до 42,5 % до 2030 року. 4. Збільшення енергоефективності – зниження загального споживання енергії на 11,7 % до 2030 року. 4.2. Політика ЄС з адаптації енергетичного сектору до зміни клімату Внаслідок реалізації наведених вище напрямів та задач декарбонізації енергетичного сектору відбуватиметься трансформація паливно-енергетичного комплексу країн ЄС шляхом збільшення електрифікації, безвуглецевого виробництва, збільшення обсягів виробництва електроенергії з ВДЕ, інтеграції енергетичного сектору в загальну економіку країн ЄС. Однак існують ризики зміни клімату та обумовлені ними природні явища, які негативно впливають на енергетичний сектор, а саме: екстремальна спека, сильні опади, повені, посуха, підвищення рівня моря, лісові пожежі тощо. На поточний час серйозні кліматичні ризики досягли критичного рівня і спостерігаються на всіх континентах земної кулі. Енергетична інфраструктура ЄС не розрахована на прогнозований вплив зміни клімату, крім того ризик для енергопостачання може поширитися на інші сектори економіки країн Європейського Союзу. Основні напрями політики ЄС з адаптації енергетики до змін клімату: 1. Інтеграція адаптації до енергетичної політики (планування) на всіх рівнях. Включення кліматичних ризиків до енергетичної стратегії та інфраструктурних проєктів. Обов’язкове кліматичне тестування під час проєктування та модернізації об’єктів енергетики. 2. Розвиток сталої енергетичної інфраструктури: Системні дослідження в енергетиці. 2025. 3(83) 96 - модернізація мереж: підвищення стійкості електричних мереж до сильних вітрів, екстремальної спеки або холоду; - децентралізація енергетики: розвиток локальних, поновлюваних джерел енергії (сонячні панелі, вітрові турбіни, біомаса) зменшує залежність від великих, вразливих об’єктів; - інвестиції в «розумні мережі» (smart grids), які гнучко реагують на зміни попиту та пропозиції. 3. Розвиток ВДЕ: - сталі ВДЕ не тільки знижують викиди парникових газів, але й більш адаптивні до кліматичних ризиків (наприклад, геотермальна енергія менш схильна до погодних аномалій); - ЄС просуває створення інфраструктури ВДЕ з урахуванням кліматичних ризиків (наприклад, стійкі до сильного вітру, шквалу вітряки, сонячні панелі з термостійкістю). 4. Фінансування та підтримка досліджень: - програма Horizon Europe фінансує дослідження в галузі стійких енергетичних технологій та кліматичної адаптації; - створення Європейського кліматичного банку та інвестиції через Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) в адаптаційні заходи; - інструмент «Connecting Europe Facility» підтримує стійкі енергетичні інфраструктури; - Фонд модернізації та інновацій фінансує перехід до «зеленої» енергетики в уразливих країнах ЄС; - механізм справедливого переходу допомагає регіонам, що залежать від копалин. 5. Співпраця на національному та регіональному рівнях: - ЄС вимагає від країн-членів включення кліматичної адаптації до Національних енергетичних та кліматичних планів (NECP); - підтримка транскордонних ініціатив, наприклад, щодо об’єднання електромереж та координації адаптаційних заходів у прикордонних регіонах. 6. Моніторинг та оцінка вразливості: - впровадження технологій прогнозування кліматичних впливів за допомогою штучного інтелекту. - розроблення інструментів (наприклад, онлайн-платформа Climate-ADAPT), які допомагають аналізувати вразливість енергетики до кліматичних змін та планувати заходи з адаптації. 4.3. Огляд основних документів ЄС щодо адаптації енергетичного сектору до зміни клімату Ключові документи та ініціативи ЄС щодо запобігання зміні клімату та адаптації енергетичного сектору до цих змін взаємопов’язані між собою та є наступними: - Європейський кліматичний закон (Регламент 2021/1119) (2021) [20] встановлює кліматичну нейтральність (скорочення викидів до нульового рівня) як юридично обов’язкову мету, що стимулює трансформацію всіх секторів, включаючи енергетичний сектор, до стійких та низьковуглецевих систем. Регламент встановлює рамки для незворотного та поступового скорочення антропогенних викидів парникових газів із джерел та збільшення абсорбції поглиначами, а також юридично обов’язкові кліматичні цілі ЄС. Також встановлює юридично обов’язкову кліматичну ціль до 2030 року − скорочення викидів парникових газів на 55 % (разом із цілями щодо ВДЕ та енергоефективності до 2030 року). Адаптація до зміни клімату є основним компонентом. Європейська комісія має прийняти стратегію Союзу щодо адаптації. Кожна країна-член ЄС має прийняти та впровадити національні стратегії адаптації, які передбачають: - вимоги інтеграції зусиль з адаптації до зміни клімату та пом’якшення його наслідків у відповідну політику, - підтримку проєктування енергетичної інфраструктури з огляду адаптації до зміни клімату; - вимоги встановлення багаторівневого діалогу з питань клімату та енергетики; - Пакет «Fit for 55» (2021) [21] включає заходи щодо прискорення енергетичного переходу шляхом перегляду й оновлення законодавства ЄС і впровадження нових ініціатив з метою Системні дослідження в енергетиці. 2025. 3(83) 97 забезпечення відповідності політики ЄС кліматичним цілям, погодженим Радою Європейського Союзу та Європейським парламентом; - Зелений курс ЄС (European Green Deal) [6] – стратегічний рамковий документ щодо сталого розвитку, який передбачає набір політичних ініціатив, висунутих Європейською комісією з загальною метою зробити Європейський континент кліматично нейтральним до 2050 року; - Стратегія ЄС щодо адаптації до зміни клімату (EU Strategy on Adaptation to Climate Change (2021)) [25] наголошує на необхідності адаптації до зміни клімату всіх секторів економіки, включаючи енергетику. Передбачає підвищення готовності та можливостей реагування на наслідки зміни клімату на місцевому, регіональному, національному та рівні ЄС, розробку узгодженого підходу та покращення координації. Стратегія враховує глобальні наслідки зміни клімату, такі як перебої в ланцюгах поставок або порушення доступу до сировини, енергії та продовольства, а також їхні наслідки для ЄС. Тому цей документ визначає рамки та механізми для підвищення готовності ЄС до поточних та майбутніх наслідків зміни клімату на новому рівні. Він створює основу для прийняття більш обґрунтованих рішень щодо адаптації в найближчі роки; - TEN-E Regulation [26] − оновлений регламент транс’європейських енергетичних мереж (2022), що передбачає стійкість проєктів до кліматичних ризиків. Транс’європейські енергетичні мережі (The Trans-European Networks for Energy, TEN-E), вперше прийняті у 2013 році відповідно до Регламенту (ЄС) № 347/2013 (старий TEN-E), зосереджені на об’єднанні енергетичної інфраструктури країн ЄС шляхом встановлення правил для своєчасного розвитку та сумісності транс’європейських енергетичних мереж. Регламент визначає відповідні категорії інфраструктури, пов’язані з електроенергією, накопиченням енергії, інтелектуальними електричними мережами, морськими мережами, воднем, електролізерами, транскордонною мережею вуглекислого газу та інтелектуальними газовими мережами. Основне обґрунтування полягає в тому, щоб заохочувати та сприяти співпраці країн у напрямку розвитку більш взаємопов’язаних енергетичних мереж, а також передбачати варіанти фінансування нової енергетичної інфраструктури. Новий TEN-E Regulation (2022) встановлює керівні принципи для своєчасного розвитку та сумісності енергетичної інфраструктури, пріоритетних коридорів та зон, що сприяють досягненню цілей щодо пом’якшення наслідків зміни клімату. Регламент також має на меті забезпечення взаємозв’язків, енергетичної безпеки, інтеграції ринку та систем, а також конкуренції, що вигідно всім державам-членам, а також доступності цін на енергоносії [27] та є реалізацією в енергетиці положень Європейського кліматичного законодавства, яке регулює ціль стійкості з точки зору адаптації до зміни клімату відповідно до Паризької угоди [28]; - Регламент про управління (ЄС) 2019/1999: НПЕК та звітність [29] вимагає інтегрованої звітності з питань енергетики та клімату за 5-ма вимірами: декарбонізація, енергоефективність, енергетична безпека, внутрішні енергетичні ринки та дослідження, інновації та конкурентоспроможність. Національний план з енергетики та клімату (НПЕК) є фундаментальним документом планування, який поєднує цілі, політику та заходи держав-членів для досягнення їхніх кліматичних та енергетичних зобов’язань. Доручає державам-членам включати заходи щодо стійкості до клімату в НПЕК для захисту критичної інфраструктури. Що стосується напряму енергетичної безпеки, НПЕК повинен включати національні цілі щодо: - збільшення диверсифікації джерел енергії та поставок з третіх країн, метою яких може бути зменшення залежності від імпорту енергії; - підвищення гнучкості національної енергетичної системи; - вирішення проблеми обмеженого або перерваного постачання джерела енергії з метою підвищення стійкості регіональних та національних енергетичних систем, включаючи часові рамки досягнення цілей. Інтегрована звітність за НПЕК, включаючи енергетичну безпеку, передбачає періодичний моніторинг, звітність та процеси перегляду, щоб забезпечити відповідність прогресу адаптації інфраструктури кліматичним цілям ЄС. Впроваджуваний регламент 2020/1208 [30] визначає Системні дослідження в енергетиці. 2025. 3(83) 98 структуру, формат, процеси подання та перегляду інформації про адаптацію. Інформація про національні дії з адаптації повинна включати огляд спостережуваних та ідентифікацію ключових майбутніх кліматичних небезпек (пов’язаних з температурою, вітром, водою та твердими масами), а також вразливість та адаптивну здатність. Законодавство ЄС щодо енергетичного ринку [31] не визначає стійкість спеціально для енергетичного сектору, однак є загальний регламент щодо стійкості секторів економіки. - Регламент про готовність до ризиків (ЄС) 2019/941 [32] має на меті забезпечення безперервності та надійності електропостачання під час екстремальних погодних явищ та встановлює правила співпраці між державами-членами ЄС та договірними сторонами для запобігання та підготовки до криз електропостачання і управління ними. Схему регулювання готовності до ризиків представлено на рис. 1. Рис. 1. Регулювання готовності до ризиків В регламенті 2019/941 визначається поняття «криза електропостачання» − поточна або неминуча ситуація, за якої існує значний дефіцит електроенергії, як описано в планах готовності до ризиків, або за якої неможливо постачати електроенергію споживачам. Криза може виникнути внаслідок стихійних лих та екстремальних погодних умов. Пропозиція ENTSO-E / методологія, яка затверджена ACER (Агентство Європейського Союзу по співпраці органів регулювання енергетики), визначає регіональні сценарії криз електропостачання, охоплює такі ризики, як рідкісні та екстремальні природні лиха. ENTSO-E визначає регіональні кризові сценарії та оцінює сезонну та короткострокову адекватності, які передбачають суворі погодні умови. Компетентні органи визначають національні кризові сценарії та плани готовності до ризиків з регіональною співпрацею і враховують контекст третіх країн. На основі сценаріїв криз електропостачання розробляються плани з чітко визначеними, прозорими, пропорційними та недискримінаційними національними, регіональними та двосторонніми заходами: - раннє попередження про потенційну кризу електроенергетики, обмін інформацією та прозорість; - співпраця між сторонами співробітництва є обов’язковою; - співпраця сторін співробітництва – країн-членів є можливою. Методологія ENTSO-E для короткострокових та сезонних оцінок адекватності (2020) охоплює такі невизначеності: - ймовірність відключень елементів передачі; - ймовірність незапланованих відключень енергоблоків; - мінливість попиту, зокрема піки залежно від погодних умов; - мінливість виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії; Загальна оцінка ризиків Інтелек- туальний моніторинг Правила кризового менеджменту Обмін інформацією та прозорість Плани готовності до ризиків за регіональної співпраці Системні дослідження в енергетиці. 2025. 3(83) 99 - мінливість погодних умов та їхній вплив на попит та пропозицію. Сезонні перспективи ENTSO-E досліджують на загальноєвропейському рівні безпеку електропостачання напередодні кожного зимового та літнього періодів. Зимовий прогноз ENTSO-E на 2024−2025 роки включає національні плани готовності до ризиків держав-членів ЄС, а також очікування щодо енергосистем України і Молдови: - Директива (ЄС) 2019/944 про електроенергію [34] та Національний десятирічний план розвитку мережі ENTSO-E (TYNDP) [35]. Передбачається забезпечення узгодженості національного TYNDP (англ. Ten-Year Network Development Plan) із загальносоюзним TYNDP та НПЕК. Оператори транспортних систем повинні включати до свого плану розвитку мережі заходи, здатні гарантувати «адекватність системи та безпеку постачання», щоб уникнути непотрібного розширення системи та передбачити споживання та транскордонну торгівлю. Оператори розподільних систем у своєму плануванні мереж повинні підтримувати інтеграцію ВДЕ, сприяти розвитку накопичення енергії, реагування на попит та електрифікацію транспортного сектору, а також надавати користувачам системи належну інформацію про очікуване розширення або модернізацію. Визначаються наступні критерії для розробки планів: - важливість оцінки ризиків відсутності стійкості та необхідність інвестицій, пов’язаних зі стійкістю; - оцінки операторів базуються на методологіях, які все частіше посилаються на стійкість, навіть безпосередньо; - «кліматична стійкість» іноді згадується в методологіях оцінки, але «стійкість» є найбільш використовуваною концепцією для працездатності мережі; - стійкість до природних кризових явищ буде частково вирішена шляхом забезпечення адекватності системи. - Регламент TEN-E (ЄС) 2022/869 [26] визначає положення, спрямовані на забезпечення своєчасного розвитку сумісних енергетичних мереж ЄС, має на меті підвищення стійкості енергетичної інфраструктури до неминучих наслідків зміни клімату. Він визначає адаптацію до зміни клімату як процес, що забезпечує досягнення стійкості енергетичної інфраструктури до потенційних негативних наслідків зміни клімату шляхом оцінки кліматичної вразливості та ризиків. TYNDP є основою для вибору проєктів спільного інтересу (англ. Projects of Common Interest - PCI) та проєктів взаємного інтересу (англ. Projects of Mutual Interest - PMI), які мають право на доступ до фінансування ЄС та прискорених процедур отримання дозволів. Проєкти сприятимуть пом’якшенню наслідків зміни клімату – досягненню цілей ЄС у сфері енергетики та зміни клімату до 2030 року та мети кліматичної нейтральності до 2050 року [36]. Критерії відбору проєктів (Додаток IV до Регламенту TEN-E (ЄС) 2022/869) наступні: - щодо електроенергії: безпека постачання, сумісність та безпечна робота системи, виміряні відповідно до аналізу, проведеного в останньому доступному загальносоюзному TYNDP в електроенергетиці з урахуванням очікуваних змін екстремальних явищ погоди та їхнього впливу на стійкість інфраструктури; - щодо водневого напряму: безпека постачання та гнучкість, що вимірюється шляхом розрахунку додаткової цінності проєкту для стійкості, різноманітності та гнучкості постачання водню. Наводяться різні аспекти стійкості та вразливості енергетичної інфраструктури внаслідок кліматичної небезпеки: - для ТЕС – внаслідок вищої температури повітря та зниження доступності води відбувається зниження ефективності електростанцій; - для ГЕС – внаслідок зміни (зменшення) опадів відбувається зменшення генеруючої потужності; - для електромережі − підвищення температури, повені, шторми, лісові пожежі обумовлюють нижчу ефективність, ризик фізичних пошкоджень, перебоїв; Системні дослідження в енергетиці. 2025. 3(83) 100 - для попиту на енергію − підвищення температури повітря та частіші хвилі спеки обумовлюють збільшення пікового попиту. Для аналізу оцінки відбору проєктів ЄС використовується чутливість різних типів критичної інфраструктури в Європі до кліматичних небезпек (табл. 1). Таблиця 1. Чутливість різних типів критичної інфраструктури в Європі до кліматичних небезпек [40] Сектор Тип інфраструктури Хвилі тепла Хвилі холоду Посухи Лісові пожежі Річкові та прибережні повені та паводки Сильні вітри Енергетика Електростанції на викопному та ядерному паливі Середній Низький Середній Низький Середній Середній Біомасові та геотермальні електростанції Середній Середній Високий Високий Середній Низький Гідроелектростанції Низький Середній Високий Низький Середній Низький Сонячні електростанції Ні Середній Ні Низький Низький Низький Вітрові електростанції Ні Низький Ні Низький Низький Високий Електромережі Низький Середній Ні Високий Середній Високий Газопроводи Ні Низький Ні Високий Низький Ні Аналіз витрат і вигод (АВВ) [37] має вирішальне значення для інвестицій у мережі передачі та розподілу, оскільки він полягає у зважуванні витрат на конкретний проєкт та вигод, отриманих від його реалізації. Регламент TEN-E вимагає від ENTSO-E та ENTSO-G: - розробити узгоджені проєкти методологій для окремих секторів для гармонізованого АВВ для всієї енергетичної системи на рівні Союзу; - спільно подати Комісії та ACER узгоджену та поступово інтегровану модель, яка забезпечить узгодженість між методологіями для окремих секторів; - розробити спільні сценарії на основі рамкових рекомендацій, опублікованих ACER (з довгостроковою перспективою та узгодженими цілями); - після розробки сценаріїв опублікувати звіти про прогалини в інфраструктурі, розроблені в рамках загальносоюзного TYNDP. Європейська науково-консультативна рада оцінила проєкти спільних сценаріїв та рекомендувала: а) ENTSO повинні враховувати кліматичні ризики у своїх сценаріях, щоб підвищити стійкість енергетичної інфраструктури ЄС до негативних наслідків зміни клімату; б) сценарії недостатньо враховують основні кліматичні ризики для інфраструктури, такі як посухи та повені; в) кліматичні сценарії базуються на застарілих кліматичних даних та не враховують майбутні кліматичні тенденції; г) сценарії враховують негативний вплив погодних умов лише на вітрову та сонячну енергетику, а не на всю енергетичну інфраструктуру. Планування енергетичних мереж: TYNDP для всього ЄС та життєвий цикл проєктів з передачі енергії передбачає Національний план розвитку мережі в ENTSO-E. - Директива (ЄС) 2022/2557 про стійкість критично важливих об’єктів [38] встановлює зобов’язання для держав-членів ЄС вживати конкретних заходів для забезпечення безперешкодного надання основних послуг для підтримки життєво важливих суспільних функцій або економічної діяльності на внутрішньому ринку. Ця директива створює загальну систему, яка враховує стійкість критично важливих об’єктів до всіх небезпек: природних чи техногенних, випадкових чи навмисних. Делегований регламент Єврокомісії (25 липня 2023 року) встановлює перелік основних послуг, Системні дослідження в енергетиці. 2025. 3(83) 101 зокрема в енергетичному секторі. Директива про стійкість енергетичних суб’єктів ще не є юридично обов’язковою, але може використовуватися для критичних суб’єктів. 4.4. Аналіз взаємозв’язків, завдання та ролі в законодавстві ЄС Законодавство ЄС у сфері зміни клімату та енергетики − це складна система взаємопов’язаних нормативних актів, яка формує європейську енергетичну політику в межах Європейського зеленого курсу. Воно спрямоване на декарбонізацію, зміцнення енергетичної безпеки, розвиток стійких інфраструктур та реагування на ризики. На рис. 2. представлено ключові зв’язки між окремими напрямами законодавства, що стосується європейської енергетичної політики в межах Європейського зеленого курсу. Кліматичне законодавство («Клімат») включає Європейський кліматичний закон (2021), який встановлює юридично зобов’язуючу ціль − вуглецеву нейтральність до 2050 року. У ньому визначено, що енергетика є основною сферою скорочення викидів. Закон підтримується пакетом «Fit for 55» (підготовка до скорочення викидів на 55 % до 2030 р.), що прямо пов’язує ринок електроенергії, мережі та інфраструктуру з кліматичними цілями. До цього напрямку законодавства також належать стратегії адаптації до зміни клімату та національні плани з енергетики та клімату. Напрям «Енергетика» включає директиви про електроенергію та ринок електроенергії. Директива 2019/944 (Electricity Directive) − ключова частина Четвертого енергетичного пакета «Чиста енергія для всіх європейців», спрямована на створення гнучкого, конкурентного та інтегрованого ринку електроенергії. Вона забезпечує доступ третіх сторін, розділення постачання та передачі, розвиток розподіленої генерації (сонячна, вітрова). Ця директива пов’язана з директивами з енергоефективності та відновлюваної енергетики. До цього напрямку також належить законодавство, що стосується регулювання готовності до ризиків в електроенергетиці, зокрема Регламент (EU) 2019/941 про готовність до ризиків в електроенергетиці. Він координує міждержавні дії в разі перебоїв у поставках, природних катастроф, кібератак; встановлює планування на випадок надзвичайних ситуацій, аналізує ризики та співпрацю операторів систем передачі (TSO). Цей регламент безпосередньо пов’язаний із законодавством про стійкість критичної інфраструктури (рис. 2). До законодавства про стійкість критичної інфраструктури «Стійкість» належить Директива про стійкість критичних об’єктів (CER Directive 2022/2557), яка набула чинності у 2023 році і замінила Директиву 2008/114/EC. Вона охоплює енергетику, транспорт, водопостачання, цифрову інфраструктуру тощо. Ця директива вимагає від операторів критичних об’єктів оцінювати ризики (війна, тероризм, зміна клімату), розробляти плани безперервності діяльності, інформувати про інциденти і пов’язується із готовністю до ризиків в електроенергетиці та з законодавством у сфері кібербезпеки (NIS2). Четвертим напрямком є законодавство, що стосується розвитку енергомереж ТEN-E (Trans- European Energy Networks) і передбачає підтримку інфраструктурних проєктів спільного інтересу, інвестиції в інтерконектори, зберігання енергії, розумні мережі. Воно передбачає кліматичні критерії відповідності (проєкт не може суперечити цілям Європейського зеленого курсу), підтримує інтеграцію ВДЕ і стійкість до ризиків, пов’язане з регламентами ACER/ENTSO-E щодо координації операторів (рис. 2). Регламенти ЄС (нормативні акти), представлені на рисунку 2, мають статус прямого застосовування в національних законодавствах. Директиви ЄС мають статус транспозиції та послідовного впровадження. Транспозиція законодавства є процесом прийняття, внесення змін чи скасування правових норм з метою досягнення ідентичних правових наслідків з відповідними актами законодавства ЄС. Транспозиція може означати копіювання тексту законодавчого документа дослівно в національне законодавство або посилання на міжнародно вживане положення у національному законодавстві. Транспозиції надається перевага завдяки її відносній простоті, оскільки вона забезпечує дію міжнародних зобов’язань, а міжнародне походження положень є пріоритетним. Системні дослідження в енергетиці. 2025. 3(83) 102 Рис. 2. Взаємозв’язки, завдання та ролі в законодавстві ЄС 4.5. Політика України з адаптації енергетичного сектору до зміни клімату Пріоритети кліматичної політики України скориговані відповідно до основних законодавчих документів ЄС. Україна тільки останнім часом активно включилася у формування власного зеленого курсу. При цьому формування державної кліматичної політики, гармонізованої з ЄЗК, передбачає перебудову власної економічної моделі та залучення масштабних інвестицій для модернізації енергетики України. Паралельно з декарбонізацією необхідно працювати над зменшенням енергоємності економіки, встановленням ринкових правил, справедливих ринків та збільшенням власного видобутку. З метою певної компенсації витрат на заходи з адаптації до зміни клімату необхідно запроваджувати дієві економічні механізми, спрямовані на реалізацію всієї виручки від торгівлі викидами на проєкти, пов’язані з кліматом та енергетикою. Це є також перспективним напрямом співпраці з ЄС у рамках «Fit for 55». Реалізація цілей з декарбонізації економіки у рамках ЄЗК та Оновленого національно визначеного внеску України до Паризької угоди (НВВ2) потребуватиме залучення значних інвестицій. За розрахунками Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, необхідні обсяги фінансування оцінюються у розмірі 102 млрд євро до 2030 р. [39]. Суттєвим внеском щодо реалізації кліматичної політики в Україні є прийняття на урядовому рівні програмних документів, зокрема розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 червня 2024 р. № 587-р щодо схвалення «Національного плану з енергетики та клімату на період до 2030 року» [40] та розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 серпня 2024 р. № 761-р «Про затвердження Національного плану дій з відновлюваної енергетики на період до 2030 року» [41]. Ці національні документи характеризуються наступними показниками: - обмежений розгляд кліматичної вразливості; - для досягнення мети зміцнення адаптивної здатності та стійкості соціальних, економічних та екологічних систем до зміни клімату, проведення секторальних досліджень з оцінки ризиків, вразливості та прогнозування зміни клімату в енергетичному секторі; - впровадження енергетичної стратегії України до 2050 року; - підвищення гнучкості енергосистеми сприятиме зменшенню її вразливості до фізичних та віртуальних загроз. Закон України про ринок електроенергії [42] − ще не транспонує пакет інтеграції електроенергетики. Системні дослідження в енергетиці. 2025. 3(83) 103 Правила безпеки постачання електроенергії (Міністерство енергетики) регулюють захист елементів критичної інфраструктури. На основі правил безпеки постачання електроенергії Міністерство енергетики щорічно проводить оцінку ризиків на наступний рік. Ризики порушення безпеки постачання електроенергії включають також стихійні лиха, екстремальні погодні умови. Кодекс мережі передачі електроенергії [43], Укренерго частково транспонує SO GL та ER NC − для короткострокової та сезонної адекватності ОСП враховує прогнозовані погодні умови / явища та їх вплив на режими споживання електроенергії, на основі вимог та методології ENTSO-E, та готує і надає сценарії до ENTSO-E. Національний десятирічний план розвитку мереж − непублічний через воєнний стан. Концепція створення державної системи захисту критичної інфраструктури, Кабінет Міністрів (2017−2027) [44]. Створення державної системи захисту критичної інфраструктури спрямоване на забезпечення стійкості критичної інфраструктури до загроз усіх типів, включаючи загрози природного та техногенного характеру, загрози, спричинені незаконними діями, та інші загрози. Закон України про критичну інфраструктуру [45], включаючи енергетичну, визначає правові та організаційні засади створення та функціонування національної системи захисту критичної інфраструктури і є складовою законодавства у сфері національної безпеки. На виконання положень Закону України «Про засади функціонування ринку електричної енергії України» та відповідно до «Порядку підготовки системним оператором плану розвитку об’єднаної енергетичної системи України на наступні десять років», затвердженого наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 29.09.2014 № 680, ДП «НЕК «Укренерго» (системний оператор, згідно зі ст. 30 зазначеного Закону) розроблено проєкт Плану розвитку об’єднаної енергетичної системи України на 2017−2026 роки [46]. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, схвалила План розвитку системи передачі на 2020−2029 роки [47]. 5. Висновки Комплексний системний аналіз основних стратегічних документів ЄС у сфері зміни клімату та енергетики, зокрема Європейського зеленого курсу (European Green Deal, 2019), Кліматичного закону ЄС (EU Climate Law, 2021), Пакета «Fit for 55» (2021), Директиви RED II / RED III, Директиви про енергоефективність (EED), свідчить про функціонування в ЄС складної системи взаємопов’язаних нормативних актів, яка формує європейську енергетичну політику в межах Європейського зеленого курсу. Зазначена система в ЄС постійно вдосконалюється. В ЄС напрацьовано основні напрями політики з адаптації енергетики до змін клімату, зокрема: інтеграцію адаптації до енергетичної політики (планування) на всіх рівнях; розвиток сталої енергетичної інфраструктури (модернізація мереж, децентралізація енергетики, інвестиція в «розумні мережі» (smart grids); розвиток ВДЕ; фінансування та підтримку досліджень; співпрацю на національному та регіональному рівнях; моніторинг та оцінку вразливості. Україна тільки останнім часом активно включилася у формування власного зеленого курсу. При цьому формування державної кліматичної політики, гармонізованої з Європейським зеленим курсом, передбачає перебудову власної економічної моделі та залучення масштабних інвестицій для модернізації енергетики України. Внесок авторів. Концептуалізація, обговорення результатів та висновки – В. Балабух, О. Тесленко, О. Матвійчук; вихідні положення та методологія – В. Балабух; обґрунтування положень політики ЄС щодо запобігання зміні клімату − В. Балабух, О. Тесленко; політика ЄС з адаптації енергетичного сектору до зміни клімату – О. Тесленко, О. Матвійчук; огляд основних документів ЄС щодо адаптації енергетичного сектору до зміни клімату – В. Балабух; аналіз взаємозв’язків, завдання та ролі в Системні дослідження в енергетиці. 2025. 3(83) 104 законодавстві ЄС – В. Балабух, О. Тесленко; політика України з адаптації енергетичного сектору до зміни клімату – О. Матвійчук. Посилання 1. Balabukh V., Lavrynenko O., Bilaniuk V., Mykhnovych A., Pylypovych O. Extreme weather events in Ukraine: occurrence and changes. In P. J. Sallis (Ed.). London: IntechOpen, 2018. P. 85−105. https://doi.org/10.5772/intechopen.77306 2. Іванюта С.П., Коломієць О.О., Малиновська О.А., Якушенко Л.М. Зміна клімату: наслідки та заходи адаптації: аналіт. доповідь. За ред. С.П. Іванюти. Київ: НІСД, 2020. 110 с. ISBN 966-554-344-2 3. Балабух В.О., Малицька Л.В. Оцінювання сучасних змін термічного режиму України. Геоінформатика, 2017. №4(64). С. 34−49. URL: https://www.geology.com.ua/UK/7176-2/ (дата звернення: 05.06.2025). 4. Бабак В., Нікітін Є., Тесленко О. Цілісний підхід до системної трансформації електроенергетики, централізованого теплопостачання та комунальної інфраструктури. Системні дослідження в енергетиці. 2024. № 4(80). С. 6−25. https://doi.org/10.15407/srenergy2024.04.006 5. Концепція «зеленого» енергетичного переходу України до 2050 року. URL: https://uaea.com.ua/news/our- news/concept-2050.html (дата звернення: 05.06.2025). 6. The European Green Deal. Striving to be the first climate-neutral continent. An official website of the European Union. URL: https://commission.europa.eu/strategy-and-policy/priorities-2019-2024/european-green-deal_en (Last accessed: 05.06.2025). 7. Craig M. T.et al. Overcoming the disconnect between energy system and climate modeling [Submitted on 31 May 2022 (v1), last revised 8 Jul 2023 (this version, v3)]. https://doi.org/10.48550/arXiv.2205.15636 8. Brockway A. M., Dunn L. N. Weathering Adaptation: Grid Infrastructure Planning in a Changing Climate. 2019. https://doi.org/10.48550/arXiv.1912.02920 9. Краковська С.В., Паламарчук Л.В., Гнатюк Н.В., Шпиталь Т.М., Шедеменко І.П. Зміни поля опадів в Україні у ХХІ ст. за даними ансамблю регіональних кліматичних моделей. Геоінформатика. 2017. №4(64). С. 62−74. URL: https://www.geology.com.ua/UK/7195-2/ (дата звернення: 05.06.2025). 10. Кулик М.М., Дубовський С.В., Кобрін П.П. Прогнозування графіків електричних навантажень об'єднаної енергосистеми на довгострокову перспективу. Проблеми загальної енергетики. 2004. Вип. 1(10). С. 7−11. URL: https://systemre.org/index.php/journal/article/view/226/181 (дата звернення: 05.06.2025). 11. Maistrenko N. Taking into account environmental constraints on emissions in economic models long-term forecasting of energy consumption (review of publications). System Research in Energy. 2023. № 3(74). P. 85−94. https://doi.org/10.15407/srenergy2023.03.085 12. Zaporozhets A., Babak V., Sverdlova A., Scherbak L., Kuts Yu. Review of the state of air pollution by energy objects in Ukraine. System Research in Energy. 2022. No. 2(71). P. 42−52. https://doi.org/10.15407/srenergy2022.02.042 13. Маляренко О., Горський В., Іваненко Н., Євтухова Т., Матушкін Д. Комплексна оцінка заходів зі зниження викидів забруднюючих речовин в атмосферу. Системні дослідження в енергетиці. 2025. № 1(81). С. 100−110. https://doi.org/10.15407/srenergy2025.01.100 14. Тесленко О.І., Горський В.В., Маляренко О.Є. Аналіз тенденцій та напрямів розвитку теплової електроенергетики в Україні. Проблеми загальної енергетики. 2020. Вип. 1(60). С. 38−46. https://doi.org/10.15407/pge2020.01.038 15. Тесленко О.І. Сценарії розвитку джерел централізованого теплопостачання України, включених до Національного плану скорочення викидів. Проблеми загальної енергетики. 2019. Вип. 4(59). С. 54−62. https://doi.org/10.15407/pge2019.04.054 16. Babak V., Kulyk M. Increasing the Efficiency and Security of Integrated Power System Operation Through Heat Supply Electrification in Ukraine. Science and Innovation. 2023. Vol. 19. No. 5. Р. 100–116. https://doi.org/10.15407/scine19.05.100 17. Яковшина Т.Ф. Адаптація ЄС до змін клімату та стійкі урбоекосистеми: навчальний посібник. Дніпро: ПДАБА, 2023. 109 с. URL: https://pgasa.dp.ua/wp-content/uploads/2023/02/Adaptatsiya-YES-do-zmin-klimatu- ta-stijki-urboekosystemy.pdf (дата звернення: 05.06.2025). 18. Іваненко Н.П., Сас Д.П. Оцінка вразливості та можливі шляхи адаптації енергетичного сектору України до зміни клімату. Проблеми загальної енергетики. 2011. Вип. 2(25). C. 54–56. URL: https://systemre.org/index.php/journal/article/view/420/360 (дата звернення: 05.06.2025). 19. Фіалко Н., Халатов А., Тимченко М., Шеренковський Ю. Антропогенне глобальне потепління. Енергетична, екологічна та кліматична безпека. Системні дослідження в енергетиці. 2024. № 4(80). С. 172−181. https://doi.org/10.15407/srenergy2024.04.172 20. European climate law. An official website of the European Union. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal- content/EN/TXT/?uri=legissum:4536626 (Last accessed: 05.06.2025). 21. Fit for 55. An official website of the Council of the EU and the European Council. URL: https://www.consilium.europa.eu/en/policies/fit-for-55/ (Last accessed: 05.06.2025). http://www.geology.com.ua/UK/7176-2/ https://www.geology.com.ua/UK/7176-2/ https://uaea.com.ua/news/our-news/concept-2050.html https://uaea.com.ua/news/our-news/concept-2050.html https://commission.europa.eu/strategy-and-policy/priorities-2019-2024/european-green-deal_en https://doi.org/10.48550/arXiv.2205.15636 https://www.geology.com.ua/UK/7195-2/ https://systemre.org/index.php/journal/article/view/226/181 https://doi.org/10.15407/srenergy2022.02.042 https://doi.org/10.15407/pge2020.01.038 https://doi.org/10.15407/pge2019.04.054 https://doi.org/10.15407/scine19.05.100 https://pgasa.dp.ua/wp-content/uploads/2023/02/Adaptatsiya-YES-do-zmin-klimatu-ta-stijki-urboekosystemy.pdf https://pgasa.dp.ua/wp-content/uploads/2023/02/Adaptatsiya-YES-do-zmin-klimatu-ta-stijki-urboekosystemy.pdf https://systemre.org/index.php/journal/article/view/420/360 http://dx.doi.org/10.15407/srenergy2024.04.172 https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=legissum:4536626 https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=legissum:4536626 https://www.consilium.europa.eu/en/policies/fit-for-55/ Системні дослідження в енергетиці. 2025. 3(83) 105 22. Директива Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2018/2001 про стимулювання використання енергії з відновлюваних джерел. Офіційний вебпортал парламенту України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_039-18#Text (дата зверення: 05.06.2025). 23. Директива Європейського парламенту і Ради 2012/27/ЄС про енергоефективність. Офіційний вебпортал парламенту України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_017-12#Text (дата зверення: 00.00.0000). 24. Директива Європейської Ради 2003/96/ЄС про реструктуризацію рамок Співтовариства щодо оподаткування енергетичних продуктів та електроенергії. Офіційний вебпортал парламенту України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_015-03#Text (дата зверення: 05.06.2025). 25. EU strategy on adaptation to climate change. An official website of the European Union. URL: https://climate.ec.europa.eu/eu-action/adaptation-climate-change/eu-adaptation-strategy_en (Last accessed: 05.06.2025). 26. TEN-E Regulation (EU) 2022/869. An official website of the European Union. URL: https://eur- lex.europa.eu/eli/reg/2022/869/oj/eng (Last accessed: 05.06.2025). 27. Regulation (EU) 2022/869 of the European Parliament and of the Council of 30 May 2022 on guidelines for trans- European energy infrastructure, amending Regulations (EC) No 715/2009, (EU) 2019/942 and (EU) 2019/943 and Directives 2009/73/EC and (EU) 2019/944, and repealing Regulation (EU) No 347/2013. An official website of the European Union. URL: https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2022/869/oj/eng (Last accessed: 05.06.2025). 28. Паризька угода. Офіційний вебпортал парламенту України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_l61#Text (дата звернення: 05.06.2025). 29. Governance Regulation (EU) 2019/1999: NECPs and reporting. An official website of the European Union. URL: https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2018/1999/oj/eng (Last accessed: 05.06.2025). 30. Implementing Regulation 2020/1208. An official website of the European Union. URL: https://eur- lex.europa.eu/eli/reg_impl/2020/1208/oj/eng (Last accessed: 05.06.2025). 31. Electricity market design. An official website of the European Union. URL: https://energy.ec.europa.eu/topics/markets-and-consumers/electricity-market-design_en (Last accessed: 05.06.2025). 32. Risk Preparedness Regulation (EU) 2019/941. An official website of the European Union. URL: https://eur- lex.europa.eu/eli/reg/2019/941/oj/eng (Last accessed: 05.06.2025). 33. Risk preparedness plans in the electricity sector by national competent authorities and Commission's opinions. An official website of the European Union. URL: https://energy.ec.europa.eu/topics/energy-security/security- electricity-supply/risk-preparedness-plans-electricity-sector-national-competent-authorities-and-commissions- opinions_en (Last accessed: 05.06.2025). 34. Electricity Directive (EU) 2019/944. An official website of the European Union. URL: https://eur- lex.europa.eu/eli/dir/2019/944/oj/eng (Last accessed: 05.06.2025). 35. Ten-Year Network Development Plans ENTSO-E. Final Scenarios Report. January 2025. URL: https://2024.entsos- tyndp-scenarios.eu/ (Last accessed: 05.06.2025). 36. European climate risk assessment (EUCRA). European Environment Agency, 2024. https://doi.org/10.2800/204249 37. Cost-benefit analysis (CBA). URL: https://www.sciencedirect.com/topics/engineering/cost-benefit-analysis (Last accessed: 05.06.2025). 38. Critical Entities Resilience Directive (CER) Directive (EU) 2022/2557. An official website of the European Union. URL: https://eur-lex.europa.eu/eli/dir/2022/2557/oj/eng (Last accessed: 05.06.2025). 39. Аналітичний огляд Оновленого національно визначеного внеску України до Паризької угоди. Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів, 2021. URL: https://mepr.gov.ua/wp- content/uploads/2023/07/Analitychnyj-oglyad-NVV-lypen-2021.pdf (дата звернення: 05.06.2025). 40. Про схвалення Національного плану з енергетики та клімату на період до 2030 року: розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.06.2024 № 587-р. Офіційний вебпортал парламенту України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/587-2024-%D1%80#Text (дата звернення: 05.06.2025). 41. Про затвердження Національного плану дій з відновлюваної енергетики на період до 2030 року та плану заходів з його виконання: розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.08.2014 № 761-р. Офіційний вебпортал парламенту України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/761-2024-%D1%80#Text (дата звернення: 05.06.2025). 42. Закон України про ринок електроенергії. Офіційний вебпортал парламенту України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19#Text (дата звернення: 05.06.2025). 43. Про затвердження Кодексу системи передачі: постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 309. Офіційний вебпортал парламенту України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0309874-18#Text (дата звернення: 05.06.2025). 44. Про схвалення Концепції створення державної системи захисту критичної інфраструктури: розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.12.2017 № 1009-р. Офіційний вебпортал парламенту України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1009-2017-%D1%80#Text (дата звернення: 05.06.2025). 45. Закон України про критичну інфраструктуру. Офіційний вебпортал парламенту України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1882-20#Text (дата звернення: 05.06.2025). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_039-18#Text https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_017-12#Text https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_015-03#Text https://climate.ec.europa.eu/eu-action/adaptation-climate-change/eu-adaptation-strategy_en https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2022/869/oj/eng https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2022/869/oj/eng https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2022/869/oj/eng https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_l61#Text https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2018/1999/oj/eng https://eur-lex.europa.eu/eli/reg_impl/2020/1208/oj/eng https://eur-lex.europa.eu/eli/reg_impl/2020/1208/oj/eng https://energy.ec.europa.eu/topics/markets-and-consumers/electricity-market-design_en https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2019/941/oj/eng https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2019/941/oj/eng https://energy.ec.europa.eu/topics/energy-security/security-electricity-supply/risk-preparedness-plans-electricity-sector-national-competent-authorities-and-commissions-opinions_en https://energy.ec.europa.eu/topics/energy-security/security-electricity-supply/risk-preparedness-plans-electricity-sector-national-competent-authorities-and-commissions-opinions_en https://energy.ec.europa.eu/topics/energy-security/security-electricity-supply/risk-preparedness-plans-electricity-sector-national-competent-authorities-and-commissions-opinions_en https://eur-lex.europa.eu/eli/dir/2019/944/oj/eng https://eur-lex.europa.eu/eli/dir/2019/944/oj/eng https://2024.entsos-tyndp-scenarios.eu/ https://2024.entsos-tyndp-scenarios.eu/ https://www.sciencedirect.com/topics/engineering/cost-benefit-analysis https://eur-lex.europa.eu/eli/dir/2022/2557/oj/eng https://mepr.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Analitychnyj-oglyad-NVV-lypen-2021.pdf https://mepr.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Analitychnyj-oglyad-NVV-lypen-2021.pdf https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/587-2024-%D1%80#Text https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/761-2024-%D1%80#Text https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19#Text https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0309874-18#Text https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1009-2017-%D1%80#Text https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1882-20#Text Системні дослідження в енергетиці. 2025. 3(83) 106 46. План розвитку об`єднаної енергосистеми України на 2017–2026 рр. (проєкт). НЕК «Укренерго». URL: https://ua.energy/wp-content/uploads/2016/12/Proekt-Planu-rozvytku-OES-Ukrayiny-na-2017-2026-roky.pdf (дата звернення: 05.06.2025). 47. Про схвалення Плану розвитку системи передачі на 2020−2029 роки: постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 03.04.2020 № 764. Офіційний вебпортал парламенту України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0764874-20#Text (дата звернення: 05.06.2025). References 1. Balabukh, V., Lavrynenko, O., Bilaniuk, V., Mykhnovych, A., & Pylypovych, O. (2018). Extreme weather events in Ukraine: occurrence and changes. In P. J. Sallis (Ed.) (pp. 85−105). London, IntechOpen. https://doi.org/10.5772/intechopen.77306 2. Ivanyuta, S.P., Kolomiyets, O.O., Malinovska, O.A., & Yakushenko, L.M. (2020). Climate change: consequences and adaptation measures [Analytical report]. In S.P. Ivanyuta (Ed.). Kyiv, NISS (110 p.). ISBN 966-554-344-2 3. Balabukh, V.O., Malytska, L.V. (2017). Assessment of the current changes in the thermal regime of Ukraine. Geoinformatics, 4(64), 34−49. Retrieved June 5, 2025, from https://www.geology.com.ua/UK/7176-2/ [in Ukrainian]. 4. Babak, V., Nikitin, Ye., & Teslenko, O. (2024). A holistic approach to the systemic transformation of the electric power industry, district heating and municipal infrastructure. System Research in Energy, 4(80), 6−25 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.15407/srenergy2024.04.006 5. Concept of the "green" energy transition of Ukraine by 2050. Retrieved June 20, 2025, from https://uaea.com.ua/news/our-news/concept-2050.html [in Ukrainian]. 6. The European Green Deal. Striving to be the first climate-neutral continent. An official website of the European Union. Retrieved June 20, 2025, from https://commission.europa.eu/strategy-and-policy/priorities-2019- 2024/european-green-deal_en 7. Craig, M. T., Wohland, J., Stoop, L. P., Kies, A., Pickering, B., Bloomfield, H. C., Browell, J., De Felice, M., Dent, C. J., Deroubaix, A., Frischmuth, F., Gonzalez, P. L. M., Grochowicz, A., Gruber, K., Härtel, P., Kittel, M, Kotzur, L., Labuhn, I., Lundquist, J. K., … Brayshaw, D. J. (2023). Overcoming the disconnect between energy system and climate modeling [Submitted on 31 May 2022 (v1), last revised 8 Jul 2023 (this version, v3)]. https://doi.org/10.48550/arXiv.2205.15636 8. Brockway, A. M., & Dunn, L. N. (2019). Weathering Adaptation: Grid Infrastructure Planning in a Changing Climate. https://doi.org/10.48550/arXiv.1912.02920 9. Krakovska, S.V., Palamarchuk, L.V., Gnatiuk, N.V., Shpytal, T.M., & Shedemenko, I.P. (2017). Changes in precipitation distribution in Ukraine for the 21st century based on data of regional climate model ensemble. Geoinformatics, 4(64), 62−74. Retrieved June 5, 2025, from https://www.geology.com.ua/UK/7195-2/ [in Ukrainian]. 10. Kulyk, M.M., Dubovsky, S.V., & Kobrin, P.P. (2004). Forecasting the electric loading diagrams of an electric power pool for long-term prospect. The Problems of General Energy, 1(10), 7−11. Retrieved June 5, 2025, from https://systemre.org/index.php/journal/article/view/226/181 [in Ukrainian]. 11. Maistrenko, N. (2023). Taking into account environmental constraints on emissions in economic models long-term forecasting of energy consumption (review of publications). System Research in Energy, 3(74), 85−94. https://doi.org/10.15407/srenergy2023.03.085 12. Zaporozhets, A., Babak, V., Sverdlova, A., Scherbak, L., & Kuts, Yu. (2022). Review of the state of air pollution by energy objects in Ukraine. System Research in Energy, 2(71), 42−52. https://doi.org/10.15407/srenergy2022.02.042 13. Maliarenko, O., Horskyi, V., Ivanenko, N., Eutukhova, T., & Matushkin, D. (2025). Comprehensive assessment of measures to reduce atmospheric pollutant emissions. System Research in Energy, 1(81), 100−110 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.15407/srenergy2025.01.100 14. Teslenko, O.I., Gorsky, V.V., & Malyarenko, O.E. (2020). Analysis of tendencies and directions of development of thermal power in Ukraine. The Problems of General Energy, 1(60), 38−46 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.15407/pge2020.01.038 15. Teslenko, O.I. (2019). Scenarios of the Development of district heating systems in of Ukraine, included to the National Plan for the reduction of emissions. The Problems of General Energy, 4(59), 54−62 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.15407/pge2019.04.054 16. Babak, V., & Kulyk, M. (2023). Increasing the Efficiency and Security of Integrated Power System Operation Through Heat Supply Electrification in Ukraine. Science and Innovation, 19(5), 100–116. https://doi.org/10.15407/scine19.05.100 17. Yakovshina, T.F. (2023). EU adaptation to climate change and sustainable urban ecosystems [Textbook]. PDABA, Dnipro. (109 p.). Retrieved June 5, 2025, from https://pgasa.dp.ua/wp-content/uploads/2023/02/Adaptatsiya-YES- do-zmin-klimatu-ta-stijki-urboekosystemy.pdf [in Ukrainian]. https://ua.energy/wp-content/uploads/2016/12/Proekt-Planu-rozvytku-OES-Ukrayiny-na-2017-2026-roky.pdf https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0764874-20#Text https://doi.org/10.5772/intechopen.77306 https://www.geology.com.ua/UK/7176-2/ https://uaea.com.ua/news/our-news/concept-2050.html https://doi.org/10.48550/arXiv.2205.15636 https://doi.org/10.48550/arXiv.1912.02920 https://www.geology.com.ua/UK/7195-2/ https://systemre.org/index.php/journal/article/view/226/181 https://doi.org/10.15407/srenergy2022.02.042 https://doi.org/10.15407/srenergy2025.01.100 https://doi.org/10.15407/pge2020.01.038 https://doi.org/10.15407/scine19.05.100 https://pgasa.dp.ua/wp-content/uploads/2023/02/Adaptatsiya-YES-do-zmin-klimatu-ta-stijki-urboekosystemy.pdf https://pgasa.dp.ua/wp-content/uploads/2023/02/Adaptatsiya-YES-do-zmin-klimatu-ta-stijki-urboekosystemy.pdf Системні дослідження в енергетиці. 2025. 3(83) 107 18. Ivanenko, N.P., & Sas, D.P. (2011). Vulnerability assessment and possible ways to adapt Ukrainian energy sector to climate change. The Problems of General Energy, 2(25), 54–56. Retrieved June 5, 2025, from https://systemre.org/index.php/journal/article/view/420/360 [in Ukrainian]. 19. Fialko, N., Khalatov, A., Tymchenko, M., & Sherenkovsky, Yu. (2024). Anthropogenic global warming. Energy, environmental and climate security. System Research in Energy, 4(80), 172−181 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.15407/srenergy2024.04.172 20. European climate law. An official website of the European Union. Retrieved June 5, 2025, from https://eur- lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=legissum:4536626 21. Fit for 55. An official website of the Council of the EU and the European Council. Retrieved June 5, 2025, from https://www.consilium.europa.eu/en/policies/fit-for-55/ 22. Directive of the European Parliament and of the Council (EU) 2018/2001 on the promotion of the use of energy from renewable sources. An official website of the Parliament of Ukraine. Retrieved June 5, 2025, from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_039-18#Text [in Ukrainian]. 23. Directive of the European Parliament and of the Council 2012/27/EU on energy efficiency. An official website of the Parliament of Ukraine.Retrieved June 5, 2025, from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_017-12#Text [in Ukrainian]. 24. European Council Directive 2003/96/EC restructuring the Community framework for the taxation of energy products and electricity. An official website of the Parliament of Ukraine. Retrieved June 5, 2025, from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_015-03#Text [in Ukrainian]. 25. EU strategy on adaptation to climate change. An official website of the Council of the EU and the European Council. Retrieved June 5, 2025, from https://climate.ec.europa.eu/eu-action/adaptation-climate-change/eu-adaptation- strategy_en 26. TEN-E Regulation (EU) 2022/869. An official website of the European Union. Retrieved June 5, 2025, from https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2022/869/oj/eng 27. Regulation (EU) 2022/869 of the European Parliament and of the Council of 30 May 2022 on guidelines for trans- European energy infrastructure, amending Regulations (EC) No 715/2009, (EU) 2019/942 and (EU) 2019/943 and Directives 2009/73/EC and (EU) 2019/944, and repealing Regulation (EU) No 347/2013. An official website of the European Union. Retrieved June 5, 2025, from https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2022/869/oj/eng 28. Paris Agreement. An official website of the Parliament of Ukraine. Retrieved June 5, 2025, from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_l61#Text [in Ukrainian]. 29. Governance Regulation (EU) 2019/1999: NECPs and reporting. An official website of the European Union. Retrieved June 5, 2025, from https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2018/1999/oj/eng 30. Implementing Regulation 2020/1208. An official website of the European Union. Retrieved June 5, 2025, from https://eur-lex.europa.eu/eli/reg_impl/2020/1208/oj/eng 31. Electricity market design. An official website of the European Union. Retrieved June 5, 2025, from https://energy.ec.europa.eu/topics/markets-and-consumers/electricity-market-design_en 32. Risk Preparedness Regulation (EU) 2019/941. An official website of the European Union. Retrieved June 5, 2025, from https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2019/941/oj/eng 33. Risk preparedness plans in the electricity sector by national competent authorities and Commission's opinions. An official website of the European Union. Retrieved June 5, 2025, from https://energy.ec.europa.eu/topics/energy- security/security-electricity-supply/risk-preparedness-plans-electricity-sector-national-competent-authorities-and- commissions-opinions_en 34. Electricity Directive (EU) 2019/944. An official website of the European Union. Retrieved June 5, 2025, from https://eur-lex.europa.eu/eli/dir/2019/944/oj/eng 35. Ten-Year Network Development Plans ENTSO-E. Final Scenarios Report. (2025, January). Retrieved June 5, 2025, from https://2024.entsos-tyndp-scenarios.eu/ 36. European climate risk assessment (EUCRA). (2024). EEA, European Climate Risk Assessment. https://doi.org/10.2800/204249 37. Cost-benefit analysis (CBA). Retrieved June 5, 2025, from https://www.sciencedirect.com/topics/engineering/cost- benefit-analysis 38. Critical Entities Resilience Directive (CER) Directive (EU) 2022/2557. An official website of the European Union. Retrieved June 5, 2025, from https://eur-lex.europa.eu/eli/dir/2022/2557/oj/eng 39. Analytical review of Ukraine's Updated Nationally Determined Contribution to the Paris Agreement. (2021). Retrieved June 5, 2025, from https://mepr.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Analitychnyj-oglyad-NVV-lypen- 2021.pdf [in Ukrainian]. 40. On approval of the National Energy and Climate Plan for the period up to 2030. Decree of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated June 25, 2024, No. 587-r. An official website of the European Union. Retrieved June 5, 2025, from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/587-2024-%D1%80#Text [in Ukrainian]. 41. On approval of the National Renewable Energy Action Plan for the period until 2030 and the action plan for its implementation. Decree of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated August 13, 2024, No. 761-r. An official website of the European Union. Retrieved June 5, 2025, from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/761-2024- %D1%80#Text [in Ukrainian]. https://systemre.org/index.php/journal/article/view/420/360 http://dx.doi.org/10.15407/srenergy2024.04.172 https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=legissum:4536626 https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=legissum:4536626 https://www.consilium.europa.eu/en/policies/fit-for-55/ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_039-18#Text https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_017-12#Text https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_015-03#Text https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2022/869/oj/eng https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2022/869/oj/eng https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_l61#Text https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2018/1999/oj/eng https://eur-lex.europa.eu/eli/reg_impl/2020/1208/oj/eng https://energy.ec.europa.eu/topics/markets-and-consumers/electricity-market-design_en https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2019/941/oj/eng https://energy.ec.europa.eu/topics/energy-security/security-electricity-supply/risk-preparedness-plans-electricity-sector-national-competent-authorities-and-commissions-opinions_en https://energy.ec.europa.eu/topics/energy-security/security-electricity-supply/risk-preparedness-plans-electricity-sector-national-competent-authorities-and-commissions-opinions_en https://energy.ec.europa.eu/topics/energy-security/security-electricity-supply/risk-preparedness-plans-electricity-sector-national-competent-authorities-and-commissions-opinions_en https://eur-lex.europa.eu/eli/dir/2019/944/oj/eng https://2024.entsos-tyndp-scenarios.eu/ https://www.sciencedirect.com/topics/engineering/cost-benefit-analysis https://www.sciencedirect.com/topics/engineering/cost-benefit-analysis https://eur-lex.europa.eu/eli/dir/2022/2557/oj/eng https://mepr.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Analitychnyj-oglyad-NVV-lypen-2021.pdf https://mepr.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Analitychnyj-oglyad-NVV-lypen-2021.pdf https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/587-2024-%D1%80#Text https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/761-2024-%D1%80#Text https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/761-2024-%D1%80#Text Системні дослідження в енергетиці. 2025. 3(83) 108 42. Law of Ukraine on the Electricity Market. An official website of the Parliament of Ukraine. Retrieved June 5, 2025, from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19#Text [in Ukrainian]. 43. On approval of the Transmission System Code. Resolution of the National Commission for State Regulation in Energy and Public Utilities No. 309 dated March 14, 2018. An official website of the Parliament of Ukraine. Retrieved June 5, 2025, from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0309874-18#Text [in Ukrainian]. 44. On approval of the Concept for creating a state system for the protection of critical infrastructure. Order of the Cabinet of Ministers of Ukraine No. 1009-r dated 06.12.2017. An official website of the Parliament of Ukraine. Retrieved June 5, 2025, from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1009-2017-%D1%80#Text [in Ukrainian]. 45. On critical infrastructure. An official website of the Parliament of Ukraine. Retrieved June 20, 2025, from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1882-20#Text [in Ukrainian]. 46. Development Plan of the Unified Energy System of Ukraine for 2017−2026 (draft). NPC «Ukrenergo». Retrieved June 5, 2025, from https://ua.energy/wp-content/uploads/2016/12/Proekt-Planu-rozvytku-OES-Ukrainy-na-2017- 2026-roky.pdf [in Ukrainian]. 47. On approval of the Transmission System Development Plan for 2020–2029. Resolution of the National Commission for State Regulation in Energy and Public Utilities No. 764 dated 03.04.2020. An official website of the Parliament of Ukraine. Retrieved June 5, 2025, from https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0764874-20#Text [in Ukrainian]. OVERVIEW OF EUROPEAN UNION POLICIES AND CURRENT INITIATIVES ON ENERGY SECTOR ADAPTATION TO CLIMATE CHANGE Vira Balabukh1, PhD (Geogr.), Senior Research, https://orcid.org/0000-0003-3223-7531 Oleksandr Teslenko2, PhD (Engin.), Senior Research, https://orcid.org/0000-0002-3772-5991 Oleksandr Matviychuk2, PhD (Engin.), https://orcid.org/0009-0000-9004-0222 1Ukrainian Hydrometeorological Institute of the State Emergency Service of Ukraine and the National Academy of Sciences of Ukraine, 37, Nauky Ave., Kyiv, 03028, Ukraine; 2General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine, 172, Antonovycha St., Kyiv, 03150, Ukraine Corresponding author: teslenko1961@gmail.com Abstract. The foundations of successful European Union policies and current initiatives on the adaptation of the energy sector to climate change, aimed at transforming Europe into a climate-neutral continent by 2050, are considered. A comprehensive analytical approach is proposed, consisting of regulatory, political and institutional analysis and elements of content analysis of EU strategic documents in the field of climate and energy, in particular the European Green Deal (2019), the EU Climate Law (2021), the "Fit for 55" Package (2021), the RED II / RED III Directive, the Energy Efficiency Directives (EED). Analysis shows that to achieve climate neutrality in the EU, a reduction of greenhouse gas emissions by 55 % by 2030 (compared to the 1990 level) is envisaged; increasing the share of renewable energy sources − up to 42.5 % by 2030; increasing energy efficiency − reducing total energy consumption by 11.7 % by 2030. The EU has developed the main policy directions for adapting the energy sector to climate change, in particular: integrating adaptation into energy policy (planning) at all levels; development of sustainable energy infrastructure (modernization of networks, decentralization of energy, investment in "smart grids"); development of renewable energy sources; financing and support for research; cooperation at the national and regional levels; monitoring and vulnerability assessment. Analysis of EU legislation in the fields of climate and energy indicates the functioning of a complex system of interconnected regulatory acts, which shapes European energy policy within the framework of the European Green Deal. This is what should become the basis for Ukraine's formation of its green deal, which has recently initiated. Keywords: energy sector, climate change, risk, adaptation, public policy, European Union. Надійшла до редколегії: 08.06.2025 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19#Text https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0309874-18#Text https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1009-2017-%D1%80#Text https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1882-20#Text https://ua.energy/wp-content/uploads/2016/12/Proekt-Planu-rozvytku-OES-Ukrainy-na-2017-2026-roky.pdf https://ua.energy/wp-content/uploads/2016/12/Proekt-Planu-rozvytku-OES-Ukrainy-na-2017-2026-roky.pdf https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0764874-20#Text https://orcid.org/0000-0002-3772-5991 https://orcid.org/0009-0000-9004-0222 mailto:teslenko1961@gmail.com
id	systemreorg-article-909
institution	System Research in Energy
keywords_txt_mv	keywords
language	Ukrainian
last_indexed	2026-07-19T01:23:49Z
publishDate	2025
publisher	General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	systemreorg/ef/28134199d0f89f156de788dac80f2def.pdf
spelling	systemreorg-article-9092026-07-18T12:57:49Z OVERVIEW OF EUROPEAN UNION POLICIES AND CURRENT INITIATIVES ON ENERGY SECTOR ADAPTATION TO CLIMATE CHANGE Огляд політики та поточних ініціатив Європейського Союзу щодо адаптації енергетичного сектору до зміни клімату Balabukh, Vira Teslenko, Oleksandr Matviychuk, Oleksandr energy sector, climate change, risk, adaptation, public policy, European Union. енергетичний сектор, зміна клімату, ризик, адаптація, державна політика, Європейський Союз. The foundations of successful European Union policies and current initiatives on the adaptation of the energy sector to climate change, aimed at transforming Europe into a climate-neutral continent by 2050, are considered. A comprehensive analytical approach is proposed, consisting of regulatory, political and institutional analysis and elements of content analysis of EU strategic documents in the field of climate and energy, in particular the European Green Deal (2019), the EU Climate Law (2021), the "Fit for 55" Package (2021), the RED II / RED III Directive, the Energy Efficiency Directives (EED). Analysis shows that to achieve climate neutrality in the EU, a reduction of greenhouse gas emissions by 55&nbsp;% by 2030 (compared to the 1990 level) is envisaged; increasing the share of renewable energy sources − up to 42.5&nbsp;% by 2030; increasing energy efficiency − reducing total energy consumption by 11.7&nbsp;% by 2030. The EU has developed the main policy directions for adapting the energy sector to climate change, in particular: integrating adaptation into energy policy (planning) at all levels; development of sustainable energy infrastructure (modernization of networks, decentralization of energy, investment in "smart grids"); development of renewable energy sources; financing and support for research; cooperation at the national and regional levels; monitoring and vulnerability assessment. Analysis of EU legislation in the fields of climate and energy indicates the functioning of a complex system of interconnected regulatory acts, which shapes European energy policy within the framework of the European Green Deal. This is what should become the basis for Ukraine's formation of its green deal, which has recently initiated. Розглянуто принципіальні основи успішної політики та поточних ініціатив Європейського Союзу щодо адаптації енергетичного сектору до зміни клімату, спрямованих на перетворення Європи на кліматично нейтральний континент до 2050 р. Запропоновано комплексний аналітичний підхід, який складається з нормативно-правового, політико-інституційного аналізу та елементів контент-аналізу стратегічних документів ЄС у сфері клімату та енергетики, зокрема Європейського зеленого курсу (European Green Deal, 2019), Кліматичного закону ЄС (EU Climate Law, 2021), Пакета «Fit for 55» (2021), Директиви RED II / RED III, Директиви про енергоефективність (EED). З’ясовано, що для досягнення кліматичної нейтральності в ЄС передбачено скорочення викидів парникових газів на 55 % до 2030 року (порівняно з рівнем 1990 року); підвищення частки відновлюваних джерел енергії до 42,5 % до 2030 року; збільшення енергоефективності − зниження загального споживання енергії на 11,7 % до 2030 року. В ЄС визначено основні напрями політики з адаптації енергетики до зміни клімату, зокрема: інтеграцію адаптації до енергетичної політики (планування) на всіх рівнях; розвиток сталої енергетичної інфраструктури (модернізація мереж, децентралізація енергетики, інвестиції в «розумні мережі» (smart grids); розвиток відновлюваних джерел енергії; фінансування та підтримку досліджень; співпрацю на національному та регіональному рівнях; моніторинг та оцінку вразливості. Аналіз законодавства ЄС у сфері клімату та енергетики свідчить про функціонування складної системи взаємопов’язаних нормативних актів, яка формує європейську енергетичну політику в межах Європейського зеленого курсу. Саме це має стати основою формування Україною власного зеленого курсу, яке розпочалося останнім часом. General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2025-08-26 Article Article application/pdf https://systemre.org/index.php/journal/article/view/909 10.15407/srenergy2025.03.092 System Research in Energy; No. 3 (83) (2025): System Research in Energy; 92-108 Системні дослідження в енергетиці; № 3 (83) (2025): Системні дослідження в енергетиці; 92-108 2786-7102 2786-7633 uk https://systemre.org/index.php/journal/article/view/909/818 Copyright (c) 2025 Vira Balabukh, Oleksandr Teslenko, Oleksandr Matviychuk https://creativecommons.org/publicdomain/zero/1.0
spellingShingle	energy sector climate change risk adaptation public policy European Union. Balabukh, Vira Teslenko, Oleksandr Matviychuk, Oleksandr OVERVIEW OF EUROPEAN UNION POLICIES AND CURRENT INITIATIVES ON ENERGY SECTOR ADAPTATION TO CLIMATE CHANGE
title	OVERVIEW OF EUROPEAN UNION POLICIES AND CURRENT INITIATIVES ON ENERGY SECTOR ADAPTATION TO CLIMATE CHANGE
title_alt	Огляд політики та поточних ініціатив Європейського Союзу щодо адаптації енергетичного сектору до зміни клімату
title_full	OVERVIEW OF EUROPEAN UNION POLICIES AND CURRENT INITIATIVES ON ENERGY SECTOR ADAPTATION TO CLIMATE CHANGE
title_fullStr	OVERVIEW OF EUROPEAN UNION POLICIES AND CURRENT INITIATIVES ON ENERGY SECTOR ADAPTATION TO CLIMATE CHANGE
title_full_unstemmed	OVERVIEW OF EUROPEAN UNION POLICIES AND CURRENT INITIATIVES ON ENERGY SECTOR ADAPTATION TO CLIMATE CHANGE
title_short	OVERVIEW OF EUROPEAN UNION POLICIES AND CURRENT INITIATIVES ON ENERGY SECTOR ADAPTATION TO CLIMATE CHANGE
title_sort	overview of european union policies and current initiatives on energy sector adaptation to climate change
topic	energy sector climate change risk adaptation public policy European Union.
topic_facet	energy sector climate change risk adaptation public policy European Union. енергетичний сектор зміна клімату ризик адаптація державна політика Європейський Союз.
url	https://systemre.org/index.php/journal/article/view/909
work_keys_str_mv	AT balabukhvira overviewofeuropeanunionpoliciesandcurrentinitiativesonenergysectoradaptationtoclimatechange AT teslenkooleksandr overviewofeuropeanunionpoliciesandcurrentinitiativesonenergysectoradaptationtoclimatechange AT matviychukoleksandr overviewofeuropeanunionpoliciesandcurrentinitiativesonenergysectoradaptationtoclimatechange AT balabukhvira oglâdpolítikitapotočnihínícíativêvropejsʹkogosoûzuŝodoadaptacííenergetičnogosektorudozmíniklímatu AT teslenkooleksandr oglâdpolítikitapotočnihínícíativêvropejsʹkogosoûzuŝodoadaptacííenergetičnogosektorudozmíniklímatu AT matviychukoleksandr oglâdpolítikitapotočnihínícíativêvropejsʹkogosoûzuŝodoadaptacííenergetičnogosektorudozmíniklímatu

OVERVIEW OF EUROPEAN UNION POLICIES AND CURRENT INITIATIVES ON ENERGY SECTOR ADAPTATION TO CLIMATE CHANGE

Репозитарії

Схожі ресурси