ОСНОВИ МОНІТОРИНГУ В ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЦІ. ПРО ПОНЯТТЯ МОНІТОРИНГУ
New definition of monitoring concept is given in this article. It differs from known concepts by the fact that except the function of supervision the state estimation function has been added to monitoring process. The necessity of this concept’s introduction is based on the goal of the modern monito...
Saved in:
| Date: | 2012 |
|---|---|
| Author Affiliations: |
|
| Keywords: | keywords |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут електродинаміки НАН України, Київ
2012
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://techned.org.ua/index.php/techned/article/view/1142 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Technical Electrodynamics |
| Download file: |
|
Institution
Technical Electrodynamics| _version_ | 1870203858542657536 |
|---|---|
| author | Стогній, Б.С. Сопель, М.Ф. |
| author_facet | Стогній, Б.С. Сопель, М.Ф. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Б.С. Стогній",
"institution": "Інститут електродинаміки НАН України, пр. Перемоги, 56, Київ, 03057, Україна"
},
{
"author": "М.Ф. Сопель",
"institution": "Інститут електродинаміки НАН України, пр. Перемоги, 56, Київ, 03057, Україна"
}
] |
| author_sort | Стогній, Б.С. |
| baseUrl_str | https://techned.org.ua/index.php/techned/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2023-01-12T10:30:35Z |
| description | New definition of monitoring concept is given in this article. It differs from known concepts by the fact that except the function of supervision the state estimation function has been added to monitoring process. The necessity of this concept’s introduction is based on the goal of the modern monitoring, the characteristics of its technical realisation and fundamental community of procedures. The base tasks and classification of monitoring process based on a functional attributes is described. Types, base and system procedures, operations of the monitoring system are defined. Their intercommunication is shown. References 8, figures 3. |
| first_indexed | 2026-06-16T01:22:10Z |
| format | Article |
| fulltext |
62 ISSN 1607-7970. Техн. електродинаміка. 2013. № 1
ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЧНІ СИСТЕМИ ТА УСТАНОВКИ
УДК 004.891.3
ОСНОВИ МОНІТОРИНГУ В ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЦІ. ПРО ПОНЯТТЯ МОНІТОРИНГУ
Б.С.Стогній, академік НАН України, М.Ф.Сопель, канд.техн.наук
Інститут електродинаміки НАН України,
пр. Перемоги, 56, Київ-57, 03680, Україна.
e-mail: regina@elan-.net
Наведено визначення поняття моніторингу, що відрізняється від відомих належністю до моніторингу крім
функції спостереження також і функції оцінки стану. Необхідність введення такого поняття обгрунтовано
метою сучасного моніторингу, характером його технічного втілення та принциповою єдністю процедур,
об'єднаних новим поняттям. Визначено основні завдання та особливості моніторингу, представлено класифі-
кацію моніторингу за функціональною ознакою з поділом на типи, базові та системні процедури, операції си-
стеми моніторингу та показано їхній взаємозв’язок. Бібл. 8, рис. 3.
Ключові слова: моніторинг, класифікація, тип процедури, операція та система моніторингу, інформація, вимі-
рювання, оцінка стану.
Представлена на розгляд стаття спричинена тим, що ще сьогодні в науково-технічній літера-
турі не визначено поняття "моніторинг в електроенергетиці", а також деякі пов'язані з ним поняття.
Останнім часом поняття "моніторинг" застосовується дуже широко. Більш вузькі поняття "мо-
ніторинг в енергетиці" чи "моніторинг в електроенергетиці" зовсім нові і тому заслуговують на увагу.
В українсько- та російськомовній літературі ще півстоліття тому поняття "моніторинг" взагалі
не вживалося. Немає його, наприклад, в російськомовній енциклопедії [6], де подібні поняття наво-
дяться. За кордоном це поняття в середині минулого століття спочатку з’явилось тільки по відношен-
ню до довкілля. Саме в такому сенсі воно вперше з’явилося і у російському енциклопедичному слов-
нику [7], де моніторинг також визначено як "комплексну систему спостереження за станом оточую-
чого середовища (атмосфери, гідросфери, грунтово-рослинного покрову та ін.) з метою його конт-
ролю, прогнозу та охорони".
У зв’язку із все більш широкою і комплексною інформатизацією діяльності людства виникла
потреба введення такого узагальненого поняття і для інших сфер діяльності, в тому числі для ок-
ремих галузей матеріального виробництва. Виникла така потреба і в енергетиці. У словнику сучасної
української мови [8] наведено уже більш загальне визначення: "моніторинг – безперервне стеження
за яким-небудь процесом з метою виявлення його відповідності бажаному результату, а також прог-
нозування та запобігання критичним ситуаціям", тобто моніторинг уже належить не тільки до ото-
чуючого середовища, а й до будь-якого стану чи процесу. В тлумачному словнику з інформатики [2]
визначення майже таке саме: "моніторинг – спеціально організоване систематичне спостереження за
станом об’єктів, явищ, процесів з метою їхньої оцінки контролю та прогнозу". Але й до цього часу це
поняття остаточно та однозначно не визначено.
У даній статті приймається наступне, дещо більш розширене по відношенню до існуючого,
поняття моніторингу: моніторинг в енергетиці – спеціально організоване систематичне автоматичне
спостереження за технологічними процесами в енергетиці з оцінкою або без оцінки їхнього стану.
Розвиток поняття «моніторинг» наочно показано на рис. 1.
Останнє визначення моніторингу потребує певних коментарів.
Перш за все, слід відзначити, що принципова відмінність цього визначення від наведених по-
передніх полягає у тому, що моніторинг вже розглядається і як спостереження, так і спостереження
та оцінка стану. При цьому під оцінкою стану вважається не тільки поточна оцінка, а і ретроспектив-
ний аналіз та прогнозування стану.
© Стогній Б.С., Сопель М.Ф., 2013
ISSN 1607-7970. Техн. електродинаміка. 2013. № 1 63
Друга відмінність полягає у тому, що моніторинг в енергетиці розуміється автоматичним,
якщо не оговорено інше.
Крім того, у цьому визначенні моніторингу мається на увазі те, що будь-який технологічний
процес − це не тільки власне процес, а і, по-перше, все те різноманітне обладнання, за допомогою
якого він реалізується (системи, машини, апарати, установки та інше), по-друге, функціональні мате-
ріали (провідникові, магнітні, ізоляційні, оптичні, конструкційні та ін.), які використовуються для за-
безпечення технологічного процесу і, по-третє, зовнішнє середовище (погода, електромагнітне поле,
радіація та інші явища), що помітно впливає на технологічний процес. Усі ці складові основного тех-
нологічного процесу підлягають моніторингу.
Але крім основного технологічного ланцюга – генерація електроенергії, її перетворення, пере-
дача, розподіл, споживання – існують допоміжні технологічні процеси, що забезпечують основний
процес і, таким чином, впливають на нього. Це, наприклад, так звані власні потреби (підтримання або
зміна тиску, температури або густини різних речовин, забезпечення живлення енергією, резервне
живлення і т.п.) та інші технічні засоби забезпечення виробництва. Всі ці допоміжні процеси та об-
ладнання, що використовуються для їхнього здійснення, також можуть бути об’єктами моніторингу в
енергетиці.
Проте зрозуміло, що при такому визначенні організаційна, управлінська, фінансово-еконо-
мічна діяльність у галузі енергетики не є предметом моніторингу, оскільки безпосередньо не нале-
жить до технологічного процесу.
Результатом моніторингу є інформація у вигляді показань, даних, суджень, графіків тощо, яка
відображає як результати спостереження поточного стану, так і одержану оцінку технічного та техно-
логічного стану енергетики в різноманітних умовах експлуатації, що дуже важливо при технологіч-
них порушеннях та аваріях.
З урахуванням зазначеного, моніторинг в енергетиці можна визначити також і як моніторинг
всього того, що визначає технологічні процеси в енергетиці (власне процеси, обладнання, середови-
ща, явища та ін.).
Поняття моніторингу в електроенергетиці принципово не відрізняється від наведеного вище
поняття для енергетики взагалі. Проте, є і певні досить суттєві відмінності, які починаються з від-
мінностей процесів, обладнання, середовищ, явищ в електроенергетиці та властивостей, які їх харак-
теризують, що і дає підстави вирізняти моніторинг в електроенергетиці. До цих відмінностей нале-
жать, перш за все, своєрідність і різноманітність фізичних явищ, покладених в основу електроенер-
гетики, необхідність забезпечення безперервності основного технологічного процесу та постійного
балансу між генеруванням і споживанням електричної енергії, велика швидкість протікання (зміни в
часі) основних технологічних процесів, глобальний (у просторовому вимірі) характер технологічних
процесів, надзвичайно важкі наслідки порушень нормальних режимів роботи та ін. До цього слід до-
дати надзвичайно широке, практично повсюдне використання електроенергії у виробництві та побуті,
що вимагає забезпечення надійного, безвідмовного живлення. Все це ставить різноманітні, складні і
відповідальні вимоги до моніторингу в електроенергетиці і визначає основні завдання моніторингу та
принципи, які повинні бути покладені в його основу.
Що стосується основних завдань моніторингу в електроенергетиці, то їх можна визначити на-
ступним чином:
- негайне, в режимі on-line, забезпечення інформацією в необхідному, інколи досить ма-
лому реальному часі автоматичного керування (автоматичного регулювання, автоматики, релейного
захисту, стеження та ін.);
- негайне, в режимі on-line, забезпечення інформацією автоматизованого та ручного
оперативно-диспетчерського керування;
Рис. 1
64 ISSN 1607-7970. Техн. електродинаміка. 2013. № 1
- накопичення даних, створення баз даних, баз знань, архівів;
- проведення ретроспективного (тенденції, напрями, оцінки розвитку), поточного (спо-
стереження, контроль, діагностика, розпізнавання образів) та перспективного (прогноз, планування)
аналізу ситуацій та оцінка стану об’єктів моніторингу;
- організація передачі та обміну моніторинговою інформацією між об’єктами та суб’єк-
тами, що мають відношення до технологічних процесів в електроенергетиці.
Враховуючи викладене вище, проведемо класифікацію моніторингу в електроенергетиці за
функціональною ознакою (рис. 2). З цією метою введемо визначення класифікаційних ознак моніто-
рингу: типу моніторингу, процедури моніторингу, операції моніторингу та системи моніторингу.
Типи моніторингу визначаються тим, який характер загальної кінцевої мети моніторингу.
Процедура моніторингу – закінчене перетворення інформації, яка дозволяє досягти поставле-
ної мети моніторингу та одержати кінцевий інформаційний продукт.
Операція моніторингу – проміжне, локальне перетворення інформації, що дозволяє досягти
певної проміжної мети, але не дає кінцевого інформаційного продукту. Це часто такі перетворення як
первинне вимірювальне перетворення, масштабування, порівняння, АЦП та ЦАП та багато інших.
Відзначимо, що ми виходимо з того, що інформаційні процедури є упорядкованим і цілеспрямованим
комплексом кількох інформаційних операцій. Рідко процедура моніторингу складається з однієї опе-
рації і тільки в цьому випадку ця операція може бути одночасно і процедурою моніторингу. Назва
процедури моніторингу, як правило, визначається назвою кінцевої інформаційної операції.
Система моніторингу – технічний засіб, за допомогою якого здійснюється процедура моніто-
рингу. Засіб здійснення операції будемо називати підсистемою моніторингу.
Хоча поняття "процедура" і "операція" тісно взаємопов’язані з поняттями "система процедури
моніторингу" та "система операції моніторингу", але між ними є принципова відмінність. Вона поля-
гає у тому, що перша означає дію, виконання, а друга – засіб реалізації процедури або операції.
Очевидно, що поняття "процедура", "операція" більш узагальнені поняття також по відно-
шенню до понять "система моніторингу", "система операції", в тому сенсі, що і процедуру, і операцію
можна реалізувати з однаковим успіхом за допомогою багатьох різних систем.
Матеріальна реалізація моніторингу здійснюється за допомогою інформаційних систем так, як
спрощено показано на рис. 3.
Рис. 2
ISSN 1607-7970. Техн. електродинаміка. 2013. № 1 65
Моніторинг в електроенергетиці базується на декількох відомих широко вживаних, причому
не тільки для моніторингу, інформаційних процедурах, які будемо іменувати при використанні їх у
моніторингу базовими процедурами моніторингу. Базова – це така процедура, за допомогою якої
отримуємо кількісну або якісну інформацію про властивості об’єкта моніторингу та його стан.
Інформація при моніторингу першого типу здійснюється, по-перше, за допомогою давно ві-
домої процедури лічби. Вона настільки звична і проста, що практично непомітна. Проте вона важлива
і широко вживана в енергетиці для підрахунку кількості різноманітних об’єктів, ознак, подій, випад-
ків та ін. Особливо важливою вона стала при поширенні статистичної обробки інформації про різно-
манітні стани, події. Відзначимо, що в електроенергетиці процедура підрахунку широко використо-
вується при практичному вирішенні проблем моніторингу.
Другою фундаментальною, надзвичайно важливою, давно відомою і дуже широко вживаною
процедурою, що входить до першого типу моніторингу, є вимірювання.
Суттєва особливість двох процедур першого типу моніторингу – підрахунку та вимірювання
− полягає у тому, що тільки за допомогою двох процедур одержується кількісна первинна інформація
про довкілля, в нашому випадку − про технологічні процеси в електроенергетиці. Інші процедури мо-
ніторингу тільки використовують кількісну інформацію, отриману при виконанні цих двох процедур.
Другий тип моніторингу – спостереження з оцінкою стану − включає три базові процедури:
контроль, діагностику і розпізнавання образів. Відзначимо, що на відміну від процедур першого типу
вони дають не кількісну, а якісну інформацію, і це також принципова відмінність виділених двох
типів моніторингу.
Давно і добре відома процедура контролю використовується широко. Вона споріднена з вимі-
рюванням, але її перевагою є простота у порівнянні з вимірюванням. Можна вважати, що в основу
контролю покладено елементарне вимірювання – поділ шкали вимірювання на два значення. Вважа-
ється, що при виборі одного з двох значень одержується тільки якісна інформація, однак такий вибір
можна розглядати і як зазначене вище елементарне вимірювання з простою двохзначною шкалою,
яка дозволяє одержати один біт інформації.
Діагностика як окрема процедура виникла порівняно недавно і набирає все більш важливого
значення та більш широкого розповсюдження. Цій процедурі, що інтенсивно розвивається, приділя-
ється значна увага як в електроенергетиці, так і в інших галузях виробництва.
Розпізнавання образів – найбільш нова процедура з тих, що використовуються при моніто-
рингу [1, 3, 4, 5]. Сьогодні цій процедурі в електроенергетиці також приділяється значна увага.
Рис. 3
66 ISSN 1607-7970. Техн. електродинаміка. 2013. № 1
До процедур моніторингу не включена така важлива і дуже розповсюджена в енергетиці ін-
формаційна процедура, як комерційний облік енергії. Це визначається її економічним, а не техноло-
гічним призначенням. Що ж стосується технологічного обліку енергії, то він успішно виконується за
допомогою зазначених базових систем моніторингу, насамперед, систем реєстрації та розрахунку
енергії на основі даних вимірювання технологічних параметрів процесу.
Вище названо базові процедури моніторингу. Але при виконанні кожної з них, тобто при
одержанні інформаційного результату, виникає питання подальшого використання одержаної інфор-
мації. В залежності від потреб і мети споживача одержаної моніторингової інформації, під яким розу-
міється технічна система або людина, можливі чотири типи поведінки і рішення.
1. Моніторингова інформація повинна бути надана немоніторинговим інформаційним систе-
мам негайно і на місці її одержання, тобто на об’єкті моніторингу, для виконання певних дій на цьо-
му об’єкті. Очевидно, що мова йде про ті дії в електроенергетиці, які необхідно виконати за найко-
ротший час, бажано миттєво. Це, перш за все, системи автоматичного регулювання, релейного захис-
ту, автоматики. Цю функцію надання інформації немоніторинговим системам негайно і на місці її
одержання (на об’єкті моніторингу) будемо іменувати коротко − "надання інформації". Звернемо ува-
гу, що це − функція системи моніторингу, а не процедура чи операція. Надання інформації немоніто-
ринговим системам при цьому проводиться безпосередньо, без суттєвих інформаційних перетворень.
2. Моніторингова інформація надається для її використання виконавцю (оператору, диспет-
черу, черговому, керівникові та ін.). Вона потрібна для здійснення певних дій, заходів або просто для
збільшення поінформованості, збагачення знань та ін. У цьому випадку моніторингова інформація
повинна бути відображена у такому вигляді, щоб вона легко сприймалася органами почуттів людини,
причому в максимально зручній і зрозумілій формі. Таке відображення, як відомо, іменується інди-
кацією. При цьому йдеться про індикацію, яка потрібна негайно і на місці її одержання, тобто інди-
кацію на об’єкті моніторингу.
3. Відкладене у часі використання моніторингової інформації на місці одержання або в іншо-
му місці. Для відкладення, тобто переносу інформації у часі, як відомо, використовують операцію,
яку можна називати зупинкою інформації в часі, а зазвичай вона іменується записом або реєстрацією.
Далі виконується операція збереження інформації, причому завжди необхідно передбачати постійну
можливість доступу до інформації, що зберігається. Ці дві операції – реєстрація та зберігання, що ви-
конуються послідовно, створюють основи процедури переносу інформації у часі, яку зазвичай нази-
вають реєстрацією – за назвою досить складної операції реєстрації. При незначному часі відкладення
інформації використовують операцію, яка зветься затримкою інформації. Зазначеним операціям та
реєстрації в електроенергетиці приділяється велика увага.
4. Моніторингова інформація необхідна не у місці одержання, а в іншому (віддаленому) місці
для негайного або відкладеного використання. Для цього існує добре відома функція передачі інфор-
мації (зв’язок).
Надання моніторингової інформації про рішення типу "так-ні", наприклад, при контролі, діаг-
ностиці, яке виконується у формі сигналів, доступних для сприймання людиною (світлових, кольоро-
вих звукових та ін.), інколи виділяють в окрему процедуру моніторингу – процедуру сигналізації. На-
ми таке відображення інформації включається в процедуру індикації.
Тепер розглянемо реалізацію цих функцій у сучасній електроенергетиці.
Всі зазначені моніторингові інформаційні функції та перетворення – негайне надання інфор-
мації, індикація, реєстрація і передача інформації − спочатку виконувалися таким чином, що кожна з
них була заключною операцією кожної окремо взятої базової процедури моніторингу. Кожне вимірю-
вання, наприклад, закінчувалось індикацією шляхом показу значення стрілкою на шкалі приладу або
іншим чином. При реєстрації самописець або шлейфовий осцилограф підключався до кожного вимі-
рювального приладу окремо, також окремо з кожного приладу інформація передавалася на відстань.
Але з часом такий підхід став недоцільним – більш раціональним стало застосування індикації, зв’яз-
ку, реєстрації інтегрально для всіх базових моніторингових процедур, що використовуються на об’єк-
ті. Це загальний шлях розвитку всієї інформатизації, який визначався ускладненням об’єктів інфор-
матизації та зростанням обсягу інформації, суттєвим збільшенням кількості систем інформатизації та
їхнім ускладненням. Проте це особливо важливо для моніторингу, оскільки моніторинг завжди є ком-
плексним, а значить складним вивченням та оцінкою об’єкту моніторингу.
Крім того, переходу на зазначений новий шлях інформатизації взагалі та моніторингу зокрема
сприяв бурхливий розвиток інформаційних технологій та засобів інформатизації. Свого часу цьому
ISSN 1607-7970. Техн. електродинаміка. 2013. № 1 67
сприяв загальний перехід на електричні засоби реалізації як базових процедур моніторингу, так і за-
значених функцій подальшого використання їхніх результатів. В останні десятиліття важливе значен-
ня мали успіхи в галузі електроніки, особливо цифровий спосіб представлення інформації. Цьому
процесу сприяє також перехід на цифрові первинні датчики інформації, які обслуговують всі систе-
ми, що потребують первинної інформації.
Матеріальна реалізація моніторингу здійснюється, як уже визначалось, за допомогою інфор-
маційних систем. В представленій на рис. 3 спрощеній структурі реалізації моніторингу за допомо-
гою інформаційних систем на верхньому рівні структури знаходиться загальна, тобто вся система мо-
ніторингу. Вона, як правило, складається з систем реалізації окремих процедур моніторингу з числа
зазначених вище. Кількість можливих систем, що реалізують процедури моніторингу, багатократно
перевищує кількість процедур моніторингу. На нижньому рівні знаходяться системи реалізації окре-
мих операцій, що використовуються у кожній процедурі. Якщо загальний перелік можливих проце-
дур обмежений, то число операцій значне, а кожна операція може бути реалізована за допомогою різ-
них систем. Тому перелічити системи реалізації операцій практично неможливо.
Звичайно, інформаційні процедури, які названі тут базовими процедурами моніторингу, ши-
роко використовуються не тільки для моніторингу. Вони поодинці або групами використовуються на
виробництві, у науковій роботі, в інших сферах діяльності. Моніторинговими вони стають тоді, коли
у відповідності до визначення моніторингу використовуються для спеціально організованого постій-
ного спостереження чи спостереження і оцінки стану.
Так само операції ідентифікації, реєстрації та передачі інформації застосовуються також дуже
широко і не тільки для моніторингу. Системними процедурами моніторингу вони стають, коли вико-
ристовуються в єдиній складній системі моніторингу об’єкту за принципом "всі для всіх", тобто коли
всі вони обслуговують всі базові процедури моніторингу. Зрозуміло, що моніторинговими вони є
тільки у тому випадку, коли пов’язані з базовими системами моніторингу.
З урахуванням проведеного аналізу на рис. 2 показано, що існують всебічні, інтегральні взає-
мозв’язки усіх п’яти базових процедур моніторингу з трьома системними процедурами моніторингу.
Втілення викладеного принципу інтегральної організації моніторингу означає створення єдиного ін-
формаційного поля на окремих об’єктах моніторингу в електроенергетиці (локальна мережа) та єди-
ного інформаційного простору в об’єднаних чи єдиних енергосистемах країни чи декількох країн
(глобальний моніторинг).
Повернемося до понять "моніторинг" та "моніторинг в електроенергетиці".
Оскільки ці поняття нові, виникають природні запитання: чому останнім часом вони з’яви-
лися і стали широко розповсюджуватися, чому моніторинг в електроенергетиці охоплює саме ті відо-
мі інформаційні процедури, що зазначені вище, а не інші, які підстави давати наведене вище визна-
чення поняття моніторингу?
Перша загальна відповідь – це, як завжди, практичні потреби людства. В нашому випадку це
потреба мати не просто оцінку окремого параметру або окремого об’єкту, а всебічне, комплексне, ін-
коли навіть глобальне спостереження і, головне, оцінку стану складних за своєю сутністю електро-
енергетичних об’єктів з метою забезпечення їхньої ефективної і надійної роботи. Особливо це сто-
сується об’єктів, що загрожують нормальному існуванню людей і навіть людства (АЕС, крупні між-
державні енергосистеми та ін.).
Якщо ж говорити більш конкретно, то перш за все, в статті розглядається автоматичний мо-
ніторинг за допомогою технічних засобів. По друге, звернему увагу на ту важливу обставину, що спо-
стереження, пасивне споглядання за об’єктом без оцінки його стану не має сенсу. Кінцевою метою
завжди є оцінка стану об’єкта.
Довгий час кінцева мета – оцінка стану досягалася у два етапи і часто вони були розділені у
часі і виконувалися різними людьми, пізніше – різними технічними засобами. Рознесення у часі, роз-
поділ між різними виконавцями або пристроями операцій спостереження і оцінки стану призвели до
того, що проміжна інформаційна операція спостереження розглядалася спочатку як самостійна опера-
ція і називалася моніторингом. Але людиною інформація сприймається, обробляється і оцінюється
дуже повільно. Швидкоплинні процеси, наприклад, характерні для електроенергетики, у більшості
випадків взагалі не сприймаються людиною. Крім того, і при повільних процесах ручну працю спо-
стереження і оцінки прагнуть замінити автоматичними технічними засобами.
Сьогодні спостереження і оцінка стану людиною є скоріше виключенням. Кінцева мета –
оцінка стану, як правило, досягається автоматично за допомогою технічних інформаційних засобів і,
68 ISSN 1607-7970. Техн. електродинаміка. 2013. № 1
що важливо для нашого розгляду, при сучасному рівні інформаційної техніки всі перетворення ін-
формації, необхідні для моніторингу, виконуються за допомогою одного або декількох взаємопоєд-
наних технічних засобів. При цьому навіть неможливо виділити спостереження як самостійну дію.
Тому, виходячи з усього викладеного, моніторинг як з точки зору мети, так і з точки зору технічного
виконання доцільно розглядати не тільки як спостереження, а й як спостереження і оцінку стану
об’єкта моніторингу одночасно. Тільки за таких умов досягається поставлена мета.
Проте слід зазначити, що моніторинг має також досить глибоку принципову єдність. Вона ви-
значається, перш за все, тим, що всі інформаційні процедури моніторингу як базові, так і системні
грунтуються на інформаційних перетвореннях, що не призводять до зміни роду перетворюваної вели-
чини чи властивості. Тому для опису таких перетворень інформації достатньо, в основному, аналізу
синтаксичної сторони інформації (ентропія, кількість інформації, похибки, невизначеність інформації
та ін.). Процедури, що не належать до моніторингу (релейний захист, автоматика, автоматичне керу-
вання та ін.), передбачають зміну роду величини при виробленні керуючих дій, тобто необхідна оцін-
ка семантичної сторони інформації. Очевидно також, що моніторингові процедури відрізняються
тим, що в них не виконуються керуючі дії.
Отже, моніторинг має достатньо глибоку принципову основу, загальну технічну та техноло-
гічну базу і визначається прагматичними потребами людства. Є також проста і очевидна перевага –
зручність: одним поняттям "моніторинг" можна записати або сказати те, що без нього доводиться пе-
редавати переліком названих вище процедур моніторингу.
Зауважимо також, що представлена на рис. 2 схема моніторингу названа сучасною. Її можна
навіть назвати перспективною, оскільки деякі принципи, підходи сьогодні ще мало реалізовані. Це,
наприклад, одержання первинної інформації з єдиного джерела. Наразі широко використовуються
поряд різні електромагнітні трансформатори струму з класом точності 0,01, 0,05, 0,1, 0,2, 0,5, 5,0, 10,0
з різними діапазонами вимірювання, з врахуванням або без врахування електромагнітних перехідних
процесів та ін. Перспектива – за єдиним первинним цифровим джерелом інформації, наприклад, оп-
тичним чи напівпровідниковим, що задовольняє всі потреби моніторингу та керування. Деякі універ-
сальні давачі такого роду розроблені і вже почали застосовуватися у світовій електроенергетиці.
Таким чином, у представленій статті обґрунтовано сучасне розуміння моніторингу в енерге-
тиці взагалі та в електроенергетиці зокрема, визначено його основні завдання та особливості. Наве-
дено також класифікацію моніторингу та визначення основних понять – процедура, операція і сис-
тема моніторингу та представлено їхній взаємозв’язок. Викладене базується на великому досвіді роз-
робок та широкого впровадження комплексів, систем та приладів моніторингу в електроенергетиці
України та інших країн.
1. Кургаев А.Ф., Савченко И.В. Структура и исследование быстродействия системы обработки знаний //
Математические машины и системы. – 2012. – № 2. – С. 41–50.
2. Півняк Г.Г., Бусигін Б.С., Дівізінюк М.М., Азаренко О.В., Коротенко Г.М., Коротенко Л.М. Тлумач-
ний словник з інформатики. – Дніпропетровськ, 2010. – 600 с.
3. Шлезингер М.И., Гигиняк В.В. Решение (max,+)-задач структурного распознавания с помощью их
эквивалентных преобразований // Управляющие системы и машины. – 2007. – № 2. – С. 5–17.
4. Шлезінгер М.І., Мацелло В.В. Розпізнавання образів // У кн.: Стан розвитку інформатики в Україні. –
Київ: Наук. думка, 2010. – С. 523–528.
5. Ященко В.А. К вопросу восприятия и распознавания образов в системах искусственного интеллекта //
Математические машины и системы. – 2012. – № 1. – С. 16–27.
6. Большая Советская Энциклопедия. – 3-е изд., том 1–30. – М.: Советская энциклопедия, 1969–1978.
7. Большой энциклопедический словарь. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Большая Российская энцик-
лопедия: СПб.: Норинт, 2004. – 1456 с.
8. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад. і голов. ред..
В.Т.Бусел. – К.: ВТФ «Перун», 2005. – 1728 с. ISBN 966-569-013-2.
ISSN 1607-7970. Техн. електродинаміка. 2013. № 1 69
УДК 004.891.3
ОСНОВЫ МОНИТОРИНГА В ЭЛЕКТРОЭНЕРГЕТИКЕ. О ПОНЯТИИ МОНИТОРИНГА
Б.С. Стогний, академик НАН Украины, М.Ф.Сопель, канд.техн.наук
Институт электродинамики НАН Украины,
пр. Победы, 56, Киев-57, 03680. Украина.
e-mail: regina@elan-.net
В статье приведено определение понятия мониторинга, которое отличается от известных тем, что кроме
функции наблюдения к мониторингу отнесена и функция оценки состояния. Необходимость введения этого
понятия обоснована целью современного мониторинга, характером его технического воплощения и принципи-
альной общностью процедур, объединяемых новым понятием. Определены основные задачи и особенности мо-
ниторинга, приведена классификация мониторинга по функциональному признаку с разделением на типы,
базовые и системные процедуры, операции системы мониторинга, и показана их взаимосвязь. Библ. 8, рис. 3.
Ключевые слова: мониторинг, классификация, тип, процедура, операция и система мониторинга, информация,
измерение, оценка состояния.
FUNDAMENTALS OF MONITORING PROCESS IN ELECTROENERGY.
ABOUT THE CONCEPT OF MONITORING PROCESS
Stognii B., Sopel M.
Institute of Electrodynamics Academy of Sciences of Ukraine,
Peremohy av., 56, Kyiv-57, 03680, Ukraine.
e-mail: regina@elan-.net
New definition of monitoring concept is given in this article. It differs from known concepts by the fact that except the
function of supervision the state estimation function has been added to monitoring process. The necessity of this concept’s
introduction is based on the goal of the modern monitoring, the characteristics of its technical realisation and fundamental
community of procedures. The base tasks and classification of monitoring process based on a functional attributes is
described. Types, base and system procedures, operations of the monitoring system are defined. Their intercommunication
is shown. References 8, figures 3.
Key words: monitoring, classification, monitoring type, monitoring procedure, operation of monitoring, monitoring
system, information, measuring, estimation of the state.
1. Kurgaev A.F., Savchenko I.V. Structure and research of the system performance of knowledge processing /
Matematicheskie mashiny i sistemy. – 2012. – №2. – Pp. 41–50. (Rus)
2. Pivniak G.G., Busygin B.S., Diviziniuk M.M., Azarenko O.V., Korotenko G.M., Korotenko L.M. Computer
science glossary. – Tlumachnyi slovnyk z informatyky. − Dnipropetrovsk, 2010. – 600 p. (Ukr)
3. Shlezinger M.I., Giginiak V.V. Solution to Structural Recognition (MAX,+)-problems by their Equivalent
Transformations // Upravliaiushchie sistemy i mashiny. – 2007. – №2. – Pp. 5–17. (Rus)
4. Shlezinger M.I., Matsello V.V. Pattern recognition // In book: Computer science state of development in
Ukraine. – Kyiv: Naukova dumka, 2010. – Pp. 523–528. (Rus)
5. Yashchenko V.A. About perception and pattern recognition in AI systems // Matematicheskie mashiny i
sistemy. – 2012. – №1. – Pp. 16–27. (Rus)
6. Bolshaia Sovetskaia Entsiklopediia. – 3d ed. – Vol. 1–30. – Moskva: Sovetskaia entsiklopediia, 1969–1978.
(Rus)
7. Bolshoi entsiklopedicheskii slovar. – 2d ed. – Мoskva: Bolshaia Rossiiskaia entsiklopediia: SPb.: Norint,
2004. – 1456 p. (Rus)
8. Velykyi tlumachnyi slovnyk suchasnoi ukrainskoi movy. – Kyiv: VTF «Perun», 2005. – 1728 p. ISBN 966-
569-013-2. (Ukr)
Надійшла 12.11.2012
Received 12.11.2012
|
| id | techned_org_ua-article-1142 |
| institution | Technical Electrodynamics |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-06-16T01:22:10Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Інститут електродинаміки НАН України, Київ |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | technedorgua/3a/1e0a62538738e6f6174323ba56c92e3a.pdf |
| spelling | techned_org_ua-article-11422023-01-12T10:30:35Z FUNDAMENTALS OF MONITORING PROCESS IN ELECTROENERGY. ABOUT THE CONCEPT OF MONITORING PROCESS ОСНОВИ МОНІТОРИНГУ В ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЦІ. ПРО ПОНЯТТЯ МОНІТОРИНГУ Стогній, Б.С. Сопель, М.Ф. monitoring classification monitoring type monitoring procedure operation of monitoring monitoring system information measuring estimation of the state моніторинг класифікація тип процедури операція та система моніторингу інформація вимірювання оцінка стану New definition of monitoring concept is given in this article. It differs from known concepts by the fact that except the function of supervision the state estimation function has been added to monitoring process. The necessity of this concept’s introduction is based on the goal of the modern monitoring, the characteristics of its technical realisation and fundamental community of procedures. The base tasks and classification of monitoring process based on a functional attributes is described. Types, base and system procedures, operations of the monitoring system are defined. Their intercommunication is shown. References 8, figures 3. Наведено визначення поняття моніторингу, що відрізняється від відомих належністю до моніторингу крім функції спостереження також і функції оцінки стану. Необхідність введення такого поняття обгрунтовано метою сучасного моніторингу, характером його технічного втілення та принциповою єдністю процедур, об'єднаних новим поняттям. Визначено основні завдання та особливості моніторингу, представлено класифікацію моніторингу за функціональною ознакою з поділом на типи, базові та системні процедури, операції системи моніторингу та показано їхній взаємозв’язок. Бібл. 8, рис. 3. Інститут електродинаміки НАН України, Київ 2012-12-28 Article Article application/pdf https://techned.org.ua/index.php/techned/article/view/1142 Tekhnichna Elektrodynamika; No. 1 (2013): TEKHNICHNA ELEKTRODYNAMIKA; 062 ТЕХНІЧНА ЕЛЕКТРОДИНАМІКА; № 1 (2013): ТЕХНІЧНА ЕЛЕКТРОДИНАМІКА; 062 2218-1903 1607-7970 uk https://techned.org.ua/index.php/techned/article/view/1142/1016 Авторське право (c) 2023 ТЕХНІЧНА ЕЛЕКТРОДИНАМІКА https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0 |
| spellingShingle | моніторинг класифікація тип процедури операція та система моніторингу інформація вимірювання оцінка стану Стогній, Б.С. Сопель, М.Ф. ОСНОВИ МОНІТОРИНГУ В ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЦІ. ПРО ПОНЯТТЯ МОНІТОРИНГУ |
| title | ОСНОВИ МОНІТОРИНГУ В ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЦІ. ПРО ПОНЯТТЯ МОНІТОРИНГУ |
| title_alt | FUNDAMENTALS OF MONITORING PROCESS IN ELECTROENERGY. ABOUT THE CONCEPT OF MONITORING PROCESS |
| title_full | ОСНОВИ МОНІТОРИНГУ В ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЦІ. ПРО ПОНЯТТЯ МОНІТОРИНГУ |
| title_fullStr | ОСНОВИ МОНІТОРИНГУ В ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЦІ. ПРО ПОНЯТТЯ МОНІТОРИНГУ |
| title_full_unstemmed | ОСНОВИ МОНІТОРИНГУ В ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЦІ. ПРО ПОНЯТТЯ МОНІТОРИНГУ |
| title_short | ОСНОВИ МОНІТОРИНГУ В ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЦІ. ПРО ПОНЯТТЯ МОНІТОРИНГУ |
| title_sort | основи моніторингу в електроенергетиці. про поняття моніторингу |
| topic | моніторинг класифікація тип процедури операція та система моніторингу інформація вимірювання оцінка стану |
| topic_facet | monitoring classification monitoring type monitoring procedure operation of monitoring monitoring system information measuring estimation of the state моніторинг класифікація тип процедури операція та система моніторингу інформація вимірювання оцінка стану |
| url | https://techned.org.ua/index.php/techned/article/view/1142 |
| work_keys_str_mv | AT stogníjbs fundamentalsofmonitoringprocessinelectroenergyabouttheconceptofmonitoringprocess AT sopelʹmf fundamentalsofmonitoringprocessinelectroenergyabouttheconceptofmonitoringprocess AT stogníjbs osnovimonítoringuvelektroenergeticíproponâttâmonítoringu AT sopelʹmf osnovimonítoringuvelektroenergeticíproponâttâmonítoringu |