Мікрохвильові магнон–плазмон–поляритони в структурі феромагнітний метал–екранований діелектрик

Теоретично проаналiзовано можливiсть iснування поверхневих магнон–плазмон–поляритонiв (ПМПП) – зв’язаних мiкрохвильових коливань намагнiченостi, електронної густини та електромагнiтного поля – в структурi реальний феромагнiтний метал–дiелектрик–iдеальний немагнiтний метал. Розроблена теорiя передбач...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2020
Автори: Malyshev, V. Yu., Zavislyak, I. V., Melkov, G. A., Popov, M. O., Prokopenko, O. V.
Формат: Стаття
Мова:English
Ukrainian
Опубліковано: Publishing house "Academperiodika" 2020
Теми:
Онлайн доступ:https://ujp.bitp.kiev.ua/index.php/ujp/article/view/2020208
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Ukrainian Journal of Physics

Репозитарії

Ukrainian Journal of Physics
Опис
Резюме:Теоретично проаналiзовано можливiсть iснування поверхневих магнон–плазмон–поляритонiв (ПМПП) – зв’язаних мiкрохвильових коливань намагнiченостi, електронної густини та електромагнiтного поля – в структурi реальний феромагнiтний метал–дiелектрик–iдеальний немагнiтний метал. Розроблена теорiя передбачає, що ефективне утворення ПМПП можливе лише за певних значень зовнiшнього сталого магнiтного поля i має супроводжуватися зсувом власної частоти резонансних плазмон–поляритонних систем. Теоретична оцiнка величини цього зсуву для ПМПП в структурi резонатор поверхневої електромагнiтної хвилi, виготовлений з пермалою,–вакуум–iдеальний метал сягає приблизно ±45 МГц для резонатора з власною частотою 10 ГГц, чого має бути достатньо для експериментального спостереження вказаного ефекту.