Екситонні та перколяційні процеси у двофазних структурах SiO2/ZnO типу ядро−оболонка з великою щільністю поверхневих нанокластерів
У работі наведено результати досліджень двофазних структур типу ядро–оболонка (SiO2/ZnO) з великою щільністю нанокластерів ZnO на поверхні сферичних наночастинок SiO2. Обґрунтовано припущення, що в результаті значної поверхневої енергії останніх нанокластери ростуть у вигляді квантових дисків з діам...
Збережено в:
| Дата: | 2025 |
|---|---|
| Автори: | , , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian English |
| Опубліковано: |
Publishing house "Academperiodika"
2025
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://ujp.bitp.kiev.ua/index.php/ujp/article/view/2022243 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Ukrainian Journal of Physics |
Репозитарії
Ukrainian Journal of Physics| Резюме: | У работі наведено результати досліджень двофазних структур типу ядро–оболонка (SiO2/ZnO) з великою щільністю нанокластерів ZnO на поверхні сферичних наночастинок SiO2. Обґрунтовано припущення, що в результаті значної поверхневої енергії останніх нанокластери ростуть у вигляді квантових дисків з діаметром >10 нм і висотою порядку борівського радіуса екситону в ZnO, яку оцінено в наближенні ефективної маси, і вона добре узгоджується з експериментальними даними. Вперше показано, що спектри фотолюмінесценції цих структур можуть бути зумовлені фазовим перколяційним переходом екситонів на сферичній поверхні наночастинок, який утворився внаслідок значної щільності нанокластерів ZnO. Це приводить до взаємодії останніх, але, на відміну від 3D, у даному випадку просторовий ефект екситонів не зникає. Хвильова функція екситонів набуває макроскопічних розмірів, приводячи до виникнення інтенсивної смуги глибоких станів, пов'язаних з вакансіями та комплексами кисню і цинку. |
|---|