Mykola Pavlovych Korneichuk (on his 100th birthday)
Збережено в:
| Дата: | 2020 |
|---|---|
| Автори: | , , , , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Institute of Mathematics, NAS of Ukraine
2020
|
| Онлайн доступ: | https://umj.imath.kiev.ua/index.php/umj/article/view/2331 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Ukrains’kyi Matematychnyi Zhurnal |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
Ukrains’kyi Matematychnyi Zhurnal| _version_ | 1860508253968924672 |
|---|---|
| author | Samoilenko, A. M. Lukovs’kyi , I. O. Makarov , V. L. Самойленко , А. М. Луковский , И. А. Макаров, В. Л. Самойленко , А. М. Луковський , І. О. Макаров, В. Л. |
| author_facet | Samoilenko, A. M. Lukovs’kyi , I. O. Makarov , V. L. Самойленко , А. М. Луковский , И. А. Макаров, В. Л. Самойленко , А. М. Луковський , І. О. Макаров, В. Л. |
| author_sort | Samoilenko, A. M. |
| baseUrl_str | https://umj.imath.kiev.ua/index.php/umj/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2020-01-27T08:27:06Z |
| first_indexed | 2026-03-24T02:22:17Z |
| format | Article |
| fulltext |
© А. М. САМОЙЛЕНКО, І. О. ЛУКОВСЬКИЙ, В. Л. МАКАРОВ ТА ІН., 2020
130 ISSN 1027-3190. Укр. мат. журн., 2020, т. 72, № 1
І С ТОР ІЯ НАУКИ
МИКОЛА ПАВЛОВИЧ КОРНЄЙЧУК
(до 100-річчя від дня народження)
22 січня 2020 року виповнилося 100 років від дня народження видатного українського
математика, академіка Національної академії наук України Миколи Павловича Корнєйчука,
який зробив фундаментальний внесок у розвиток теорії функцій, теорії наближень і матема-
тичного аналізу.
Микола Павлович народився у селі Бобрик Петриковського району Гомельської області
(Білорусь) у родині селянина-середняка. Після закінчення семирічної школи у 1935 році
вступив до Гомельського індустріально-педагогічного технікуму. По закінченні технікуму в
1938 році почав працювати вчителем математики семирічної школи у місті Турові Гомельської
області.
У 1940 році М. П. Корнєйчука було призвано до лав Радянської Армії. Його було відібра-
но і зараховано курсантом Краснодарського військово-авіаційного училища стрілків-
бомбардирів. У 1941 році особовий склад цього училища було передано до Мелітопольського
військово-авіаційного училища. Через гостру потребу фронту у бойових літаках весь особо-
вий склад училища було розподілено між військово-піхотними училищами для перепідготовки.
Тож після завершення навчання в Енгельському військово-піхотному училищі, яке дислокува-
лося на той час у місті Красноармійськ Саратовської обл., восени 1943 року гвардії лейтенанта
М. П. Корнєйчука було направлено на 3-й Український фронт командиром мінометного взводу
57-го гвардійського стрілецького полку 20-ї гвардійської стрілецької дивізії. За проявлені
мужність та героїзм був нагороджений орденом Червоної Зірки (1944 рік) і медаллю ,,За пе-
МИКОЛА ПАВЛОВИЧ КОРНЄЙЧУК (ДО 100-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ) 131
ISSN 1027-3190. Укр. мат. журн., 2020, т. 72, № 1
ремогу над Німеччиною” (1945 рік). Згодом він став кавалером ордена Вітчизняної війни 1-го
ступеня. З 1948 року проходив службу в штабі Військово-повітряних сил у місті Телаві
Грузинської РСР. Остання посада в армії — начальник штабу авіаескадрильї.
У 1949 році Микола Павлович звільнився у запас і переїхав зі своєї сім’єю (дружиною
Наталією Карпівною та донькою Тетяною) у містo Павлоград Дніпропетровської області. Там
він з 1949 по 1955 роки працював учителем математики у середній школі і водночас заочно
навчався на математичному відділенні Дніпропетровського державного університету.
У 1955 році з відзнакою закінчив університет і вступив до аспірантури на кафедру матема-
тичного аналізу Дніпропетровського державного університету. Науковим керівником Миколи
Павловича став Михайло Дмитрович Калашников, який увів його в коло ідей школи з теорії
наближень, заснованої ще в довоєнні роки у Дніпропетровську А. М. Колмогоровим і
С. М. Нікольським. Після закінчення аспірантури у 1958 році він залишився працювати на
кафедрі математичного аналізу Дніпропетровського університету на посадах асистента
(1958 – 1960 роки), доцента (1960 – 1962 роки), а згодом і старшого наукового співробітника
(1962 – 1963 роки).
Попри те, що Микола Павлович досить пізно став на науковий шлях (закінчив університет
у 35 років), він дуже швидко заявив про себе в математичному світі. Перші його наукові ро-
боти пов’язані зі встановленням асимптотичних оцінок залишків наближень періодичних
функцій, що задовольняють умови Ліпшиця, за допомогою лінійних поліноміальних методів —
сум Бернштейна – Рогозинського та інтерполяційних сум Бернштейна – Рогозинського.
У 1959 році М. П. Корнєйчук успішно захистив кандидатську дисертацію на тему ,,Неко-
торые вопросы приближения периодических функций тригонометрическими многочленами” у
Дніпропетровському державному університеті.
У 1961 році він розв’язав відому задачу Фавара про точні значення величин найкращих рів-
номірних наближень класів Гельдера за допомогою тригонометричних поліномів заданого по-
рядку. Для її розв’язання він уперше застосував метод проміжного наближення, який виявився
дуже корисним і у дослідженнях, пов’язаних із багатьма іншими екстремальними задачами
теорії наближень. Згодом Микола Павлович знайшов точні значення найкращих рівномірних
наближень (за допомогою тригонометричних поліномів) класів функцій із заданою опуклою
догори мажорантою їхніх модулів неперервності, а також встановив точну сталу в нерівності
Джексона для найкращих рівномірних наближень неперервних періодичних функцій за допо-
могою тригонометричних поліномів. Продовжуючи дослідження у цьому напрямку, він вста-
новив також точні значення величин найкращих рівномірних наближень класів функцій з
опуклою догори мажорантою модуля неперервності їхніх похідних першого порядку.
У 1963 році в Математичному інституті ім. В. А. Стєклова АН СРСР М. П. Корнєйчук
блискуче захистив докторську дисертацію ,,О наилучшем равномерном приближении непре-
рывных функций” і цього ж року очолив кафедру теорії функцій Дніпропетровського дер-
жавного університету. З 1965 року він — професор.
У 60-ті роки ХХ століття почала формуватися і наукова школа М. П. Корнєйчука. Серед
його учнів ,,дніпропетровського періоду” (до 1974 року) О. І. Половина, М. П. Хорошко,
В. Т. Мартинюк, В. Л. Великін, В. В. Липовик, О. А. Женсикбаєв, Л. Г. Хомутенко, І. І. Без-
вершенко, В. Ф. Сторчай, В. Г. Доронін, В. І. Рубан, А. О. Лигун, В. Ф. Бабенко. Пізніше
О. А. Женсикбаєв, А. О. Лигун та В. Ф. Бабенко захистили докторські дисертації.
132 А. М. САМОЙЛЕНКО, І. О. ЛУКОВСЬКИЙ, В. Л. МАКАРОВ ТА ІН.
ISSN 1027-3190. Укр. мат. журн., 2020, т. 72, № 1
У науковій творчості М. П. Корнєйчуку завжди була притаманна спрямованість на вирі-
шення значущих проблем, що вимагало створення нових методів досліджень, пов’язаних з екс-
тремальними задачами теорії наближень. Одним із найвагоміших внесків Миколи Павловича у
математичну скарбницю стало, напевно, створення ним теорії Σ-перестановок. На відміну від
відомих перестановок Гарді, які зберігають Lp-норми (1 ≤ p ≤ ∞) функцій, Σ-перестановки
Корнєйчука наділені важливою властивістю: водночас зі збереженням L1-норми вони зберіга-
ють і варіацію даної функції. Доведені М. П. Корнєйчуком у 1970 році теореми порівняння
Σ-перестановок і перестановок Гарді у поєднанні з теоремами двоїстості склали основу
створеного ним методу розв’язання екстремальних задач теорії апроксимації. За допомогою
цього методу йому вдалося повністю розв’язати задачу про наближення тригонометричними
поліномами у просторах з рівномірною та інтегральними метриками класів диференційовних
періодичних функцій із заданою опуклою догори мажорантою модуля неперервності їхніх
похідних r-го порядку. Цей метод виявився надзвичайно плідним і у дослідженнях, пов’язаних
із розв’язанням багатьох інших екстремальних задач теорії апроксимації.
У 1972 році Миколу Павловича було обрано членом-кореспондентом АН УРСР, а у
1973 році за цикл праць з екстремальних задач теорії наближень, опублікованих у 1961–
1972 роках, йому одноосібно присуджено Державну премію СРСР. Це була перша така премія
з математики, отримана українським ученим в області теорії апроксимації.
У 1974 році М. П. Корнєйчук переїхав до Києва, де в Інституті математики АН УРСР
(тепер НАН України) очолив новостворений відділ геометричної теорії функцій та топології (з
1987 року — відділ теорії наближень). Учнями ,,київського періоду” (1974 – 2003 роки)
М. П. Корнєйчука є М. О. Назаренко, С. В. Перевєрзєв, М. Ш. Шабозов, М. В. Щербина,
А. М. Авакян, С. Б. Вакарчук, А. М. Мінарченко, Ж. Е. Мірзанов, І. Я. Тиригін, О. Л. Хижа,
М. Ю. Савкіна, О. В. Поляков, С. Г. Солодкий, О. В. Моторна, О. М. Горохова. Згодом
С. В. Перевєрзєв, М. Ш. Шабозов, М. В. Щербина, С. Б. Вакарчук та С. Г. Солодкий захистили
докторські дисертації.
Дослідженнями М. П. Корнєйчука було охоплено дуже широке коло екстремальних задач
теорії наближення. Розроблені ним методи розв’язання екстремальних задач і його глибокі
результати мають значний вплив на розвиток теорії наближень. Загалом, наслідком цього
стало успішне розв’язання низки важких екстремальних задач теорії наближень як самим Ми-
колою Павловичем, так і його учнями. Переважна більшість точних результатів з апроксима-
ції функцій за допомогою поліномів і сплайнів, з оптимізації квадратур, з обчислення попереч-
ників функціональних класів, з оптимального відновлення функцій і функціоналів, з односто-
ронньої апроксимації функціональних класів, результатів по встановленню точних нерівностей
для норм проміжних похідних (нерівностей типу Колмогорова), а також дослідженню
екстремальних властивостей поліномів і сплайнів (сплайнів мінімального дефекту, ідеальних
сплайнів і моносплайнів), отриманих за останні п’ять десятиліть, тісно пов’язана з ідеями,
методами та науковими напрацюваннями Миколи Павловича.
У 90-ті роки ХХ століття вектор наукових досліджень ученого був зміщений у бік інфор-
маційних аспектів теорії наближень. ,,Інформаційний” підхід до різних проблем теорії апрок-
симації дозволив значно повніше використовувати відомі методи і результати для розв’язання
задач оптимального відновлення математичних об’єктів за наявності неповної інформації щодо
їхніх складових, на основі яких описується структура цих об’єктів. Водночас Микола Павло-
МИКОЛА ПАВЛОВИЧ КОРНЄЙЧУК (ДО 100-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ) 133
ISSN 1027-3190. Укр. мат. журн., 2020, т. 72, № 1
вич продовжував дослідження, пов’язані з класичними проблемами апроксимації — екстре-
мальними задачами.
Результати досліджень М. П. Корнєйчука, а також досліджень його учнів підсумовано у
низці монографій:
1. Н. П. Корнейчук, Экстремальные задачи теории приближения, Наука, Москва (1976).
2. Н. П. Корнейчук, Сплайны в теории приближения, Наука, Москва (1984).
3. Н. П. Корнейчук, Точные константы в теории приближения, Наука, Москва (1987).
4. N. P. Korneіchuk, Exact constants іn approxіmatіon theory, Ser. Encyclopedіa Math. and Appl.,
38 (1991).
5. Н. П. Корнейчук, А. А. Лигун, В. Г. Доронин, Аппроксимация с ограничениями, Наук.
думка, Киев (1982).
6. Н. П. Корнейчук, В. Ф. Бабенко, А. А. Лигун, Экстремальные свойства полиномов и
сплайнов, Наук. думка, Киев (1982).
7. N. P. Korneіchuk, A. A. Lіgun, V. F. Babenko, Extremal propertіes of polynomіals and splіnes,
Nova Scі. Publ., Inc. (1996).
8. В. Ф. Бабенко, Н. П. Корнейчук, В. А. Кофанов, С. А. Пичугов, Неравенства для произ-
водных и их приложения, Наук. думка, Киев (2003).
а також у додатку ,,О новых результатах по задачам теории квадратур” у монографії
С. М. Никольский, Квадратурные формулы, Мир, Москва (1979).
Всі ці праці, одразу після виходу в світ, ставали досить популярними у колі фахівців із тео-
рії апроксимації та чисельного аналізу. Популярність цих монографій зумовлена не лише ви-
соким науковим рівнем та винятковою прозорістю, а й доступністю викладу матеріалу та його
ретельним добором. По книгах Миколи Павловича навчалось не одне покоління фахівців із
теорії апроксимації.
Наукові та педагогічні досягнення М. П. Корнєйчука були високо оцінені державою. У
1967 році він був нагороджений Орденом Леніна, а у 1980 році — Орденом Трудового Черво-
ного Прапора. У 1994 році М. П. Корнєйчуку (разом з С. М. Нікольським, В. П. Моторним,
В. Ф. Бабенком, А. О. Лигуном і В. Л. Великіним) за цикл праць ,,Теорія сплайнів та її засто-
сування в оптимізації наближень” присуджено Державну премію України в галузі науки і
техніки.
У 1998 році Миколу Павловича Корнєйчука було обрано дійсним членом Національної
академії наук України.
У 2000 році за цикл праць з теорії наближення функцій М. П. Корнєйчуку (разом з
С. М. Нікольським та О. І. Степанцем) було присуджено премію імені М. В. Остроградського
НАН України. У тому ж році указом Президента України йому присвоєно почесне звання
,,Заслужений діяч науки і техніки України”.
В особі Миколи Павловича талант вченого поєднувався з непересічними організаторськи-
ми здібностями. Упродовж багатьох років він очолював Київське математичне товариство,
був заступником академіка-секретаря Відділення математики НАН України, а також упродовж
кількох десятиліть керував науковим семінаром відділу теорії наближень в Інституті матема-
тики НАН України. Надзвичайно вагомим є внесок ученого у сферу підготовки наукових кад-
рів вищої кваліфікації — довгий час він займав посаду голови спеціалізованої вченої ради по
134 А. М. САМОЙЛЕНКО, І. О. ЛУКОВСЬКИЙ, В. Л. МАКАРОВ ТА ІН.
ISSN 1027-3190. Укр. мат. журн., 2020, т. 72, № 1
захисту кандидатських і докторських дисертацій в Інституті математики НАН України, а та-
кож перебував на посаді голови експертної ради ВАК України з математики. Багато сил та
енергії Микола Павлович віддавав і науково-видавничій діяльності — був заступником голов-
ного редактора ,,Українського математичного журналу”, членом редколегії журналу ,,East
Journal on Approxіmatіons”, членом редакційної ради математичного видання ,,Праці Інституту
математики НАН України”.
Математична обдарованість та педагогічний талант М. П. Корнєйчука стали запорукою у
створенні ним визнаної нині в усьому світі потужної математичної школи, серед представників
якої вісім докторів та близько тридцяти кандидатів наук. Розвиваючи глибокі ідеї свого вели-
кого Учителя, його учні активно та з успіхом проводять дослідження у багатьох важливих на-
прямках теорії наближень як в Україні, так і за її межами — у багатьох країнах Європи, Азії
та Америки.
Микола Павлович відійшов у вічність 22 липня 2003 року після тривалої важкої хвороби.
Похований на Байковому кладовищі міста Києва.
У пам’ять про М. П. Корнєйчука в 2010 році у місті Дніпропетровську було проведено
міжнародну математичну конференцію ,,Теорія наближень і її застосування”, а 16 – 19 вересня
2020 року заплановано проведення міжнародної математичної конференції, присвяченої 100-
річчю від дня його народження, у місті Дніпрі.
Завдяки своїм щирості та людяності, яскравому математичному таланту, величезній напо-
легливості та працездатності Микола Павлович Корнєйчук здобув авторитет і повагу матема-
тичної громадськості. Його ім’я золотими літерами вписано у світову скарбницю теорії
наближення функцій.
А. М. Самойленко, І. О. Луковський, В. Л. Макаров, В. П. Моторний,
В. Ф. Бабенко, С. Б. Вакарчук, В. О. Кофанов, Н. В. Парфінович,
А. С. Романюк, В. С. Романюк, А. С. Сердюк, І. О. Шевчук
|
| id | umjimathkievua-article-2331 |
| institution | Ukrains’kyi Matematychnyi Zhurnal |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-03-24T02:22:17Z |
| publishDate | 2020 |
| publisher | Institute of Mathematics, NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | umjimathkievua/b8/212c08705599a8ec588325e6a61149b8.pdf |
| spelling | umjimathkievua-article-23312020-01-27T08:27:06Z Mykola Pavlovych Korneichuk (on his 100th birthday) Микола Павлович Корнєйчук (до 100-річчя від дня народження) Samoilenko, A. M. Lukovs’kyi , I. O. Makarov , V. L. Самойленко , А. М. Луковский , И. А. Макаров, В. Л. Самойленко , А. М. Луковський , І. О. Макаров, В. Л. Institute of Mathematics, NAS of Ukraine 2020-01-15 Article Article application/pdf https://umj.imath.kiev.ua/index.php/umj/article/view/2331 Ukrains’kyi Matematychnyi Zhurnal; Vol. 72 No. 1 (2020); 130-134 Український математичний журнал; Том 72 № 1 (2020); 130-134 1027-3190 uk https://umj.imath.kiev.ua/index.php/umj/article/view/2331/1551 Copyright (c) 2020 А. М. Самойленко ,І. О. Луковський ,В. Л. Макаров |
| spellingShingle | Samoilenko, A. M. Lukovs’kyi , I. O. Makarov , V. L. Самойленко , А. М. Луковский , И. А. Макаров, В. Л. Самойленко , А. М. Луковський , І. О. Макаров, В. Л. Mykola Pavlovych Korneichuk (on his 100th birthday) |
| title | Mykola Pavlovych Korneichuk (on his 100th birthday) |
| title_alt | Микола Павлович Корнєйчук (до 100-річчя від дня народження) |
| title_full | Mykola Pavlovych Korneichuk (on his 100th birthday) |
| title_fullStr | Mykola Pavlovych Korneichuk (on his 100th birthday) |
| title_full_unstemmed | Mykola Pavlovych Korneichuk (on his 100th birthday) |
| title_short | Mykola Pavlovych Korneichuk (on his 100th birthday) |
| title_sort | mykola pavlovych korneichuk (on his 100th birthday) |
| url | https://umj.imath.kiev.ua/index.php/umj/article/view/2331 |
| work_keys_str_mv | AT samoilenkoam mykolapavlovychkorneichukonhis100thbirthday AT lukovskyiio mykolapavlovychkorneichukonhis100thbirthday AT makarovvl mykolapavlovychkorneichukonhis100thbirthday AT samojlenkoam mykolapavlovychkorneichukonhis100thbirthday AT lukovskijia mykolapavlovychkorneichukonhis100thbirthday AT makarovvl mykolapavlovychkorneichukonhis100thbirthday AT samojlenkoam mykolapavlovychkorneichukonhis100thbirthday AT lukovsʹkijío mykolapavlovychkorneichukonhis100thbirthday AT makarovvl mykolapavlovychkorneichukonhis100thbirthday AT samoilenkoam mikolapavlovičkornêjčukdo100ríččâvíddnânarodžennâ AT lukovskyiio mikolapavlovičkornêjčukdo100ríččâvíddnânarodžennâ AT makarovvl mikolapavlovičkornêjčukdo100ríččâvíddnânarodžennâ AT samojlenkoam mikolapavlovičkornêjčukdo100ríččâvíddnânarodžennâ AT lukovskijia mikolapavlovičkornêjčukdo100ríččâvíddnânarodžennâ AT makarovvl mikolapavlovičkornêjčukdo100ríččâvíddnânarodžennâ AT samojlenkoam mikolapavlovičkornêjčukdo100ríččâvíddnânarodžennâ AT lukovsʹkijío mikolapavlovičkornêjčukdo100ríččâvíddnânarodžennâ AT makarovvl mikolapavlovičkornêjčukdo100ríččâvíddnânarodžennâ |