On some properties of Gelfond – Leontiev generalized integration operators

In a class of linear continuous operators acting in spaces of functions analytic in domains, we describe in various forms isomorphisms which commute with a degree of the Gelfond – Leontiev generalized integration. We also obtain images of all closed subspaces of a space of analytic functions which...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2011
Автори: Linchuk, N. E., Linchuk, S. S., Лінчук, Н. Є., Лінчук, С. С.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Англійська
Опубліковано: Institute of Mathematics, NAS of Ukraine 2011
Онлайн доступ:https://umj.imath.kiev.ua/index.php/umj/article/view/2698
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Ukrains’kyi Matematychnyi Zhurnal
Завантажити файл: Pdf

Репозитарії

Ukrains’kyi Matematychnyi Zhurnal
_version_ 1860508647700824064
author Linchuk, N. E.
Linchuk, S. S.
Лінчук, Н. Є.
Лінчук, С. С.
author_facet Linchuk, N. E.
Linchuk, S. S.
Лінчук, Н. Є.
Лінчук, С. С.
author_sort Linchuk, N. E.
baseUrl_str https://umj.imath.kiev.ua/index.php/umj/oai
collection OJS
datestamp_date 2020-03-18T19:34:07Z
description In a class of linear continuous operators acting in spaces of functions analytic in domains, we describe in various forms isomorphisms which commute with a degree of the Gelfond – Leontiev generalized integration. We also obtain images of all closed subspaces of a space of analytic functions which are invariant with respect to the degree of the Gelfond – Leontiev generalized integration.
first_indexed 2026-03-24T02:28:32Z
format Article
fulltext УДК 517.51 Н. Є. Лiнчук, С. С. Лiнчук (Чернiв. нац. ун-т iм. Ю. Федьковича) ДЕЯКI ВЛАСТИВОСТI ОПЕРАТОРIВ УЗАГАЛЬНЕНОГО IНТЕГРУВАННЯ ГЕЛЬФОНДА – ЛЕОНТЬЄВА In a class of linear continuous operators acting in spaces of functions analytic in domains, we describe in various forms isomorphisms which commute with a degree of the Gelfond – Leontiev generalized integration. We also obtain images of all closed subspaces of a space of analytic functions which are invariant with respect to the degree of the Gelfond – Leontiev generalized integration. В классе линейных непрерывных операторов, действующих в пространствах аналитических в областях функций, в разных формах описаны изоморфизмы, которые коммутируют со степенью обобщенного интегрирования Гельфонда – Леонтьєва. Получены также изображения всех замкнутых подпространств пространства аналитических функций, инвариантных относительно степени обобщенного интегриро- вания Гельфонда – Леонтьєва. Нехай G — довiльна зiркова вiдносно точки z = 0 область в C. Через H(G) позна- чимо простiр усiх аналiтичних в G функцiй, що надiлений топологiєю компактної збiжностi, а символом L(H(G)) — множину всiх лiнiйних неперервних операторiв, що дiють в H(G). Для додатної сталої ρ i комплексного числа µ, що задовольняє умову Reµ > 0, оператор узагальненого iнтегрування Гельфонда – Леонтьєва Jρ,µ неперервно дiє в H(G) за правилом (Jρ,µf)(z) = z Γ (1/ρ) 1∫ 0 (1− t)1/ρ−1tµ−1f(t1/ρz)dt, (1) де tµ−1 = exp((µ− 1)ln t). У працях [1 – 5] вивчалися рiзнi питання, що пов’язанi з операторами узагальне- ного iнтегрування Гельфонда – Леонтьєва. Зокрема, в них дослiджено умови пов- ноти деяких систем аналiтичних функцiй у просторi H(G), описано структуру замкнених пiдпросторiв простору H(G), якi iнварiантнi вiдносно оператора Jρ,µ, побудовано згортку для операторiв, якi є правими оберненими до Jρ,µ, описано мультиплiкатори цiєї згортки, одержано зображення коефiцiєнтних мультиплiкато- рiв розвинень аналiтичних функцiй у ряди за системою функцiй Мiттаг-Лефлера тощо. У данiй статтi дослiджуються зображення iзоморфiзмiв iз класу L(H(G)), якi переставнi зi степенем узагальненого iнтегрування Гельфонда – Леонтьєва. Для цього побудовано i застосовано метод редукцiї цiєї задачi до аналогiчної задачi для першого степеня оператора узагальненого iнтегрування Гельфонда – Леонтьєва. Для простору AR iзоморфiзми, що комутують зi степенем звичайного iнтегрування, описано в [6], а зi степенем узагальненого iнтегрування — у [7]. Як застосування основних результатiв даної статтi вивчено також структуру всiх замкнених пiдпро- сторiв простору H(G), якi iнварiантнi вiдносно степеня оператора узагальненого iнтегрування Гельфонда – Леонтьєва. Зауважимо, що у працях М. К. Нiкольського [8], М. I. Нагнибiди [9], В. А. Ткаченка [10] та iнших математикiв (див. огляд [11]) вивчався опис усiх нетривiальних замкнених iнварiантних пiдпросторiв операто- рiв звичайного та узагальненого iнтегрувань першого порядку, що дiють у рiзних просторах аналiтичних функцiй. Iнварiантнi пiдпростори квадрата звичайного iн- c© Н. Є. ЛIНЧУК, С. С. ЛIНЧУК, 2011 ISSN 1027-3190. Укр. мат. журн., 2011, т. 63, № 1 61 62 Н. Є. ЛIНЧУК, С. С. ЛIНЧУК тегрування у класi лiнiйних неперервних операторiв, що дiють у просторi функцiй, аналiтичних у кругових областях, дослiджено в [12]. У роботi [1] при дослiдженнi комутанта оператора Jρ,µ в H(G) було введе- но дiагональнi оператори Aρ,µ, якi на степенях z дiють за правилом Aρ,µz n = = Γ (n/ρ+ µ) Γ (n/ρ+ 1) zn, n = 0, 1, . . . . Кожен з операторiв Aρ,µ продовжується до опе- ратора, який лiнiйно та неперервно дiє в H(G). Оператор Aρ,µ є iзоморфiзмом простору H(G), i обернений до нього дiє за правилом (A−1ρ,µf)(z) = ( µ+ z ρ d dz ) (Γ(µ))−1 1∫ 0 (1− t)µ−1f(t1/ρz)dt. За допомогою оператора Aρ,µ будується неперервна згортка в H(G) для оператора Jρ,µ, тобто бiлiнiйна, комутативна та асоцiативна операцiя ∗ : H(G) × H(G) → → H(G), для якої Jρ,µ(f ∗ g) = (Jρ,µf) ∗ g ∀f, g ∈ H(G). Ця згортка визначається формулою (f ∗ g)(z) = g(0)f(z) + z ρΓ(µ) 1∫ 0 (1− t)1/ρ−1tµ−1(Aρ,µg)′(z(1− t)1/ρ)f(t1/ρz)dt. (2) Оператор T ∈ L(H(G)) буде переставним з Jρ,µ в H(G) тодi i тiльки тодi, коли вiн зображується у виглядi Tf = ψ ∗ f, де ψ ∈ H(G), до того ж ψ = T1. Звiдси випливає, що кожнi два оператори, якi є переставними з Jρ,µ, комутують мiж собою. Використовуючи той факт, що оператор Aρ,µ є iзоморфiзмом простору H(G), з попередньої формули одержуємо загальний вигляд операторiв T ∈ L(H(G)), якi переставнi з Jρ,µ : (Tf)(z) = ϕ(0)f(z) + z ρ 1∫ 0 (1− t)1/ρ−1tµ−1ϕ′(z(1− t)1/ρ)f(t1/ρz)dt, (3) де ϕ ∈ H(G). При цьому ϕ = (Γ(µ))−1Aρ,µψ. Для того щоб оператор (3) був iзоморфiзмом простору H(G), необхiдно i достатньо, щоб ϕ(0) 6= 0 [1]. Оператор узагальненого диференцiювання Гельфонда – Леонтьєва Dρ,µ, який на степенях z дiє за правилом Dρ,µz n = Γ (n/ρ+ µ) Γ ((n− 1)/ρ+ µ) zn−1, n = 1, 2, . . . , Dρ,µ1 = 0, формулою Dρ,µ = Aρ,µ+1/ρA −1 ρ,µ∆ (4) продовжується до лiнiйного неперервного оператора Dρ,µ, який дiє в H(G). Тут ∆ — оператор Помм’є з класу L(H(G)), який визначається формулою (∆f)(z) = = f(z)− f(0) z при z 6= 0 i (∆f)(0) = f ′(0). За допомогою згортки (2) опишемо комутант степеня оператора узагальненого iнтегрування Гельфонда – Леонтьєва J nρ,µ, де n — довiльне фiксоване натуральне ISSN 1027-3190. Укр. мат. журн., 2011, т. 63, № 1 ДЕЯКI ВЛАСТИВОСТI ОПЕРАТОРIВ УЗАГАЛЬНЕНОГО IНТЕГРУВАННЯ . . . 63 число. Нагадаємо, що формулою Eρ(z, µ) = ∑∞ n=0 zn Γ (n/ρ+ µ) визначається цiла функцiя Мiттаг-Лефлера. Якщо G є однозв’язною областю в C, то при Reµ > > 0 система {Eρ(λz, µ) : λ ∈ C} є повною в H(G). Тому кожний оператор T ∈ ∈ L(H(G)) однозначно визначається своєю характеристичною функцiєю t(λ, z) = = T (Eρ(λz, µ)). Далi ми будемо використовувати такi рiвностi: Dρ,µ(Eρ(λz, µ)) = λEρ(λz, µ), λJρ,µ(Eρ(λz, µ)) = Eρ(λz, µ)− 1 Γ(µ) при довiльних λ ∈ C i z ∈ C. Якщо область G є iнварiантною вiдносно повороту навколо початку координат на кут 2π/n, тобто ωG = G, де ω = exp ( 2πi n ) , то формулами (Pjf)(z) = = 1 n ∑n−1 k=0 ω−kjf(ωkz) визначаються проектори Pj ∈ L(H(G)), j = 0, n− 1. Теорема 1. Нехай областьG є зiрковою вiдносно точки z = 0 в C i iнварiант- ною вiдносно повороту навколо цiєї точки на кут 2π/n. Для того щоб оператор T ∈ L(H(G)) був переставним з оператором J nρ,µ в H(G), необхiдно i достатньо, щоб вiн зображувався у виглядi (Tf)(z) = n−1∑ j=0 Γ(µ) Γ (j/ρ+ µ) Dj ρ,µ (ψj ∗ (Pjf)) (z), (5) де ψj(z) — деякi функцiї з H(G), причому ψj(z) = Tzj , j = 0, n− 1. Доведення. Необхiднiсть. Нехай оператор T ∈ L(H(G)) з характеристичною функцiєю t(λ, z) = T (Eρ(λz, µ)) є переставним з J nρ,µ. Подiявши обома частинами рiвностi TJ nρ,µ = J nρ,µT на функцiю Eρ(λz, µ) i врахувавши, що λnJ nρ,µEρ(λz, µ) = Eρ(λz, µ)− n−1∑ j=0 (λz)j Γ (j/ρ+ µ) , для характеристичної функцiї t(λ, z) оператора T при λ ∈ C i z ∈ G одержимо спiввiдношення t(λ, z)− λnJ nρ,µ(t(λ, z)) = n−1∑ j=0 λjψj(z) Γ (j/ρ+ µ) , (6) де ψj(z) = Tzj , j = 0, n− 1. Розв’язок цього рiвняння запишемо у виглядi ряду Неймана t(λ, z) = ∞∑ k=0 (λnJ nρ,µ)k n−1∑ j=0 λjψj(z) Γ (j/ρ+ µ) , який збiгається для кожного λ ∈ C за топологiєю H(G). Перетворимо вираз для t(λ, z), скориставшись тим, що оператор Dρ,µ є лiвим оберненим до Jρ,µ в H(G), i очевидною рiвнiстю (J nρ,µf)(z) = Γ(µ) Γ (n/ρ+ µ) (zn ∗ f(z)) , n = 0, 1, . . . , ISSN 1027-3190. Укр. мат. журн., 2011, т. 63, № 1 64 Н. Є. ЛIНЧУК, С. С. ЛIНЧУК де згортка ∗ визначається формулою (2). При λ ∈ C i z ∈ G маємо t(λ, z) = n−1∑ j=0 1 Γ (j/ρ+ µ) Dj ρ,µ ( ∞∑ k=0 λnk+j(J nk+jρ,µ ψj)(z) ) = = n−1∑ j=0 Γ(µ) Γ (j/ρ+ µ) Dj ρ,µ ( ψj(z) ∗ ( ∞∑ k=0 (λz)nk+j Γ((nk + j)/ρ+ µ) )) = = n−1∑ j=0 Γ(µ) Γ (j/ρ+ µ) Dj ρ,µ ( ψj(z) ∗ Pj z (Eρ(λz, µ)) ) . Враховуючи визначення характеристичної функцiї оператора T, переконуємося, що для довiльної функцiї f ∈ H(G) при z ∈ G є правильною рiвнiсть (5). Достатнiсть. Безпосередньою перевiркою переконуємося в тому, що опера- тор T, який визначається формулою (5), задовольняє рiвнiсть TJ nρ,µ = J nρ,µT для f(z) = Eρ(λz, µ) при λ ∈ C\{0} i z ∈ G. Ця рiвнiсть є правильною i для довiльної функцiї f ∈ H(G), оскiльки T ∈ L(H(G)), а система {Eρ(λz, µ) : λ ∈ C \ {0}} є повною в H(G). Зауваження 1. При µ = 1 комутант оператора J nρ,1 в H(G) описав iншим методом I. Х. Дiмовський [2]. Опишемо далi iзоморфiзми iз множини L(H(G)), якi переставнi з J nρ,µ. Для цього нам знадобиться ще одне зображення комутанта оператора J nρ,µ. Наведемо спочатку деякi допомiжнi твердження. Нехай G — довiльна зiркова вiдносно точки z = 0 область в C, яка є iнварiантною вiдносно повороту навколо цiєї точки на кут 2π n , а Hk(G), k = 0, n− 1, — замкненi пiдпростори простору H(G), якi визначаються таким чином: Hk(G) = { f ∈ H(G) : f(ωz) = ωkf(z) ∀z ∈ G } . Лема 1 [2]. Простiр H(G) є прямою сумою своїх пiдпросторiв Hk(G), k = = 0, n− 1, тобто H(G) = H0(G)⊕H1(G)⊕ . . .⊕Hn−1(G). При доведеннi цiєї леми в [2] встановлено, що кожна функцiя f ∈ H(G) єдиним чином подається у виглядi f(z) = ∑n−1 k=0 fk(z), де fk ∈ Hk(G), k = 0, n− 1, при цьому fk(z) = (Pkf)(z). Позначимо через Gn множину вигляду Gn = {zn : z ∈ G}. Зрозумiло, що область Gn є зiрковою вiдносно z = 0, оскiльки такою є G. Лема 2. Кожен iз пiдпросторiв Hk(G), k = 0, n− 1, є iзоморфним до про- стору H(Gn), причому iзоморфiзмом простору H(Gn) на Hk(G) є оператор Uk, який дiє за правилом (Ukf)(z) = zkf(zn). Леми 2 випливає з тверджень 6◦ – 8◦ статтi [13]. Лема 3. Для k = 0, n− 1 кожен з операторiв Dk, який на степенях z дiє за правилом ISSN 1027-3190. Укр. мат. журн., 2011, т. 63, № 1 ДЕЯКI ВЛАСТИВОСТI ОПЕРАТОРIВ УЗАГАЛЬНЕНОГО IНТЕГРУВАННЯ . . . 65 Dkz m = Γ ((nm+ k)/ρ+ µ) Γ(µ) Γ (nm/ρ+ µ) Γ (k/ρ+ µ) zm, m = 0, 1, . . . , продовжується до iзоморфiзму простору H(Gn) на себе. Доведення. Нехай ρ, Reµ1, Reµ2 — додатнi числа. Тодi оператор S(ρ) µ1,µ2 , який на степенях z визначається спiввiдношеннями S(ρ) µ1,µ2 zm = Γ (m/ρ+ µ1) Γ (m/ρ+ µ2) zm, m = 0, 1, . . . , формулою S (ρ) µ1,µ2 = Aρ,µ1A −1 ρ,µ2 продовжується до iзоморфiзму простору H(G). Правильнiсть леми 3 випливає з рiвностi Dk = Γ(µ) Γ (k/ρ+ µ) S (ρ/n) k/ρ+µ,µ, k = 0, n− 1. Лема 4. Простiр H(G) iзоморфний прямiй сумi n екземплярiв просторiв H(Gn), тобто простору H(n)(Gn). При цьому оператор U : H(G) → H(n)(Gn), що дiє за правилом (Uf)(z) = ((D0U −1 0 P0f)(z), (D1U −1 1 P1f)(z), . . . , (Dn−1U −1 n−1Pn−1f)(z)), здiйснює вказаний iзоморфiзм. Лема 4 випливає з лем 1 – 3. Наслiдок 1. Мiж операторами T ∈ L(H(G)) i T̃ ∈ L(H(n)(Gn)) iснує взаєм- но однозначна вiдповiднiсть, яка визначається формулою T̃ = UTU−1. (7) За характеристикою лiнiйних неперервних операторiв, якi дiють у прямiй сумi просторiв [14], справджується наступне твердження. Лема 5. Кожен оператор T̃ ∈ L(H(n)(Gn)) однозначно визначається опе- раторною матрицею [Tij ] n−1 i,j=0, де Tij ∈ L(H(Gn)). При цьому для g(z) = (g0(z), g1(z), . . . , gn−1(z)) = (gk(z))n−1k=0 ∈ H(n)(Gn) (T̃ g)k(z) = n−1∑ i=0 (Tkigi)(z), k = 0, n− 1. Нехай оператор T̃ з класу L(H(n)(Gn)) визначається операторною матрицею [Tij ] n−1 i,j=0. Тодi за наслiдком 1 йому вiдповiдає оператор T ∈ L(H(G)), який ви- значається формулою T = U−1T̃U. Наведемо зображення оператора T в явному виглядi (через оператори [Tij ] n−1 i,j=0). Безпосередньою перевiркою переконуємося в тому, що для g(z) = (gk(z))n−1k=0 ∈ H(n)(Gn) (U−1g)(z) = n−1∑ k=0 (UkD −1 k gk)(z). Тому для довiльної функцiї f ∈ H(G) є правильною формула Tf = (U−1T̃U)f = n−1∑ i=0 ( n−1∑ k=0 UkD −1 k TkiDiU −1 i ) (Pif). (8) ISSN 1027-3190. Укр. мат. журн., 2011, т. 63, № 1 66 Н. Є. ЛIНЧУК, С. С. ЛIНЧУК Навпаки, для оператора T ∈ L(H(G)) оператор T̃ ∈ L(H(n)(Gn)), який йому вiдповiдає за формулою (7), дiє за правилом T̃ g = ( n−1∑ i=0 DkU −1 k PkTUiD −1 i gi )n−1 k=0 , де g = (gk)n−1k=0 ∈ H(n)(Gn). З цього спiввiдношення та леми 5 випливає, що Tki = DkU −1 k PkTUiD −1 i , k, i = 0, n− 1. (9) Таким чином, формулами (8) i (9) у явному виглядi встановлюється взаємо- зв’язок мiж операторами T ∈ L(H(G)) i T̃ ∈ L(H(n)(Gn)). Користуючись (7), переконуємося в тому, що для оператора J nρ,µ ∈ L(H(G)) вiдповiдний йому опера- тор J̃ nρ,µ ∈ L(H(n)(Gn)) визначається матрицею [J̃ nρ,µ] = [δkiJρ1,µ]n−1k,i=0, (10) де ρ1 = ρ n , а δki — символ Кронекера. З формули (7) випливає, що спiввiдношення TJ nρ,µ = J nρ,µT рiвносильне наступ- ному: T̃ J̃ nρ,µ = J̃ nρ,µT̃ . (11) Запишемо рiвнiсть (11) у матричнiй формi. Позначивши T̃ = [Tki] n−1 k,i=0 i викори- ставши (10), одержимо, що спiввiдношення (11) еквiвалентне виконанню рiвностей TkiJρ1,µ = Jρ1,µTki, k, i = 0, n− 1. (12) Тому за формулою (3) (Tkig)(z) = ϕki(0)g(z) + z ρ1 1∫ 0 (1− t)1/ρ1−1tµ−1ϕ′ki(z(1− t)1/ρ1)g(t1/ρ1z)dt, (13) де ϕki, k, i = 0, n− 1, — деякi функцiї з простору H(Gn). Таким чином, справджується наступне твердження. Теорема 2. Для того щоб оператор T ∈ L(H(G)) був переставним з J nρ,µ в H(G), необхiдно i достатньо, щоб вiн зображувався у виглядi (8), де оператори Tki визначаються формулою (13), в якiй ϕki(z) — деякi функцiї зH(Gn), k, i = 0, n− 1. Вивчимо далi опис iзоморфiзмiв T ∈ L(H(G)), якi переставнi з J nρ,µ. Теорема 3. Загальний вигляд iзоморфiзмiв T з класу L(H(G)), переставних з J nρ,µ, дається формулою (8), в якiй Tki визначаються спiввiдношеннями (13), ϕki ∈ H(Gn), причому det‖ϕki(0)‖n−1k,i=0 6= 0. Доведення. За теоремою 2 i наслiдком 1 оператор T ∈ L(H(G)) буде iзоморфiз- мом, що комутує з J nρ,µ, тодi i тiльки тодi, коли вiн подається у виглядi (8), де Tki визначаються формулою (13), i оператор T̃ = [Tki] n−1 k,i=0 є iзоморфiзмом простору H(n)(Gn). Але кожнi два оператори матрицi T̃ переставнi мiж собою, оскiльки вони комутують з Jρ1,µ. Тому оператор T̃ буде iзоморфiзмом простору H(n)(Gn) тодi i тiльки тодi, коли iзоморфiзмом простору H(Gn) буде оператор T ′ = det‖Tki‖ ISSN 1027-3190. Укр. мат. журн., 2011, т. 63, № 1 ДЕЯКI ВЛАСТИВОСТI ОПЕРАТОРIВ УЗАГАЛЬНЕНОГО IНТЕГРУВАННЯ . . . 67 [14]. Оскiльки оператор T ′ також переставний з Jρ1,µ вH(Gn), то вiн зображується вiдповiдною формулою до (3), тобто у виглядi (T ′g)(z) = ϕ(0)g(z) + z ρ1 1∫ 0 (1− t)1/ρ1−1tµ−1ϕ′(z(1− t)1/ρ1)g(t1/ρ1z)dt. (14) Але, як було зазначено ранiше, оператор T ′ буде iзоморфiзмом просторуH(Gn) тодi i тiльки тодi, коли ϕ(0) 6= 0. Залишилося виразити ϕ(0) через ϕki(0), k, i = 0, n− 1. З формули (14) випливає, що ϕ(0) = (T ′1)(0). Тому ϕ(0) = det‖ϕki(0)‖n−1k,i=0. Теорема 4. Загальний вигляд iзоморфiзмiв T ∈ L(H(G)), переставних з J nρ,µ вH(G), дається формулою (5), в якiй ψi ∈ H(G), i = 0, n− 1, i виконується умова det‖ψ(p) i (0)‖n−1p,i=0 6= 0. Доведення. Оператор T ∈ L(H(G)) комутує з J nρ,µ в H(G) тодi i тiльки тодi, коли за теоремою 1 вiн зображується у виглядi (5), а згiдно з теоремою 2 — у виглядi (8). Встановимо взаємозв’язок мiж функцiями ψi ∈ H(G), i = 0, n− 1, з формули (5) i ϕki ∈ H(Gn), k, i = 0, n− 1, за допомогою яких оператор T подається у виглядi (8). Оскiльки ψm(z) = Tzm, m = 0, n− 1, то, подiявши обома частинами (8) на функцiї zm i врахувавши, що ϕkm = 1 Γ(µ) Aρ1,µTkm1, одержимо ψm(z) = Γ(µ) n−1∑ k=0 (UkD −1 k A−1ρ1,µϕkm)(z) = n−1∑ k=0 ϕkm(0)zk + Φm(z), де Φm(z) = Γ(µ) n−1∑ k=0 UkD −1 k A−1ρ1µ(ϕkm(z)− ϕkm(0)). Оскiльки (Dp ρ,µΦm)(0) = 0 i (Dp ρ,µψm)(0) = ψ (p) m (0) p! Γ (p/ρ+ µ) Γ(µ) , p = 0, n− 1, m = 0, n− 1, то ϕpm(0) = ψ (p) m (0) p! . Тому det‖ϕpm(0)‖n−1p,m=0 = ( n−1∏ p=0 1 p! ) det‖ψ(p) m (0)‖n−1p,m=0. Правильнiсть теореми 4 випливає з теореми 3. Опишемо далi всi замкненi пiдпростори просторуH(G), що iнварiантнi вiднос- но степеня оператора узагальненого iнтегрування Гельфонда – Леонтьєва. Теорема 5. Нехай G — довiльна зiркова вiдносно точки z = 0 область в C, яка iнварiантна вiдносно повороту на кут 2π/n навколо початку координат. Загальний вигляд замкненого пiдпростору M ⊂ H(G), який iнварiантний вiдносно оператора J nρ,µ, дається формулою M = T ( zm0nH0(G)⊕ zm1nH1(G)⊕ . . .⊕ zmn−1nHn−1(G) ) , (15) де T — деякий iзоморфiзм просторуH(G), який комутує з J nρ,µ, а mk, k = 0, n− 1, — деякi цiлi невiд’ємнi числа або символи +∞. ISSN 1027-3190. Укр. мат. журн., 2011, т. 63, № 1 68 Н. Є. ЛIНЧУК, С. С. ЛIНЧУК Доведення. Необхiднiсть. Нехай M — замкнений пiдпростiр H(G), який iнва- рiантний вiдносно оператора J nρ,µ, тобто J nρ,µM ⊂M. Використаємо той факт, що простiр H(G) є iзоморфним прямiй сумi n екземплярiв просторiв H(Gn), тобто Hn(Gn). При цьому iзоморфiзм мiж цими просторами здiйснюється за допомо- гою оператора U : H(G) → H(n)(Gn) (див. лему 4). Тому замкнений пiдпростiр M ⊂ H(G) буде iнварiантним вiдносно J nρ,µ тодi i тiльки тодi, коли M подається у виглядi M = U−1M̃, де M̃ — деякий замкнений пiдпростiр простору H(n)(Gn), який iнварiантний вiд- носно оператора J̃ nρ,µ = UJ nρ,µU−1. Але згiдно з (10) оператор J̃ nρ,µ ∈ L(H(n)(Gn)) визначається матрицею [J̃ nρ,µ] = [ δkiJ nρ n ,µ ]n−1 k,i=0 , де δki — символ Кронекера. Вико- ристовуючи зображення iнварiантних пiдпросторiв матричних операторiв вiдносно оператора узагальненого iнтегрування Гельфонда – Леонтьєва, описаного в [4], пе- реконуємося, що M подається у виглядi (15), де T — деякий iзоморфiзм простору H(G), що переставний з J nρ,µ. Достатнiсть є очевидною. Зауваження 2. Якщо mk = 0 при k = 0, n− 1, то M = H(G). Якщо ж mk = +∞ при k = 0, n− 1, то вiдповiдний пiдпростiр M є нульовим. В iнших ви- падках формулою (15) визначається нетривiальний замкнений пiдпростiр простору H(G), який iнварiантний вiдносно оператора J nρ,µ . 1. Линчук Н. Е. Представление коммутантов оператора обобщенного интегрирования Гельфонда – Леонтьева // Изв. вузов. Математика. – 1985. – № 5. – С. 72 – 74. 2. Dimovski I. H. Convolutional calculus // Math. and its Appl. – 1990. – 43. – 208 p. 3. Звоздецький Т. I., Лiнчук С. С. Узагальнення згортки Берга – Дiмовського в просторах аналiтичних функцiй // Укр. мат. журн. – 1996. – 48, № 7. – С. 910 – 919. 4. Лiнчук Н. Є. Iнварiантнi пiдпростори операторiв узагальненого iнтегрування в прямiй сумi про- сторiв аналiтичних функцiй // Наук. вiсн. Чернiв. ун-ту. Математика. – 2004. – Вип. 191 – 192. С. 76 – 78. 5. Zvozdetskyi T. I. On the equivalence of some operators related to generalized Gelfond – Leontiev integration and differentiation in spaces of analytic functions // Ukr. Math. Bull. – 2005. – 2, № 4. – P. 495 – 506. 6. Нагнибида Н. И. Изоморфизмы пространства аналитических функций в круге, перестановочные со степенью оператора интегрирования // Теория функций, функцион. анализ и их прил.: Респ. межвед. науч. сб. – 1968. – Вып. 6. – С. 184 – 188. 7. Царьков М. Ю. Изоморфизмы аналитических пространств, перестановочные со степенью опера- тора интегрирования // Там же. – 1971. – Вып. 13. – С. 54 – 63. 8. Никольский Н. К. Инвариантные подпространства и базисы из обобщенных первообразных в смыс- ле А. О. Гельфонда – А. Ф. Леонтьева // Мат. исследования: Респ. межвед. науч. сб. – 1968. – 3, вып. 7. – С. 101 – 116. 9. Нагнибида Н. И. О некоторых свойствах операторов обобщенного интегрирования в аналитическом пространстве // Сиб. мат. журн. – 1966. – 7, № 6. – С.1306 – 1318. 10. Ткаченко В. А. Инвариантные подпространства и одноклеточность операторов обобщенного инте- грирования в пространствах аналитических функционалов // Мат. заметки. – 1977. – 22, № 2. – С. 221 – 230. 11. Никольский Н. К. Инвариантные подпространства в теории операторов и теории функций // Мат. анализ. – М.: ВИНИТИ, 1974. – 12. – С. 199 – 412. 12. Нагнибiда М. I. Класичнi оператори в просторах аналiтичних функцiй. – Київ: Iн-т математики НАН України, 1995. – 297 с. 13. Березовская Г. М., Березовский Н. И. Описание изоморфизмов пространства голоморфных функ- ций, перестановочных с кратным умножением // Укр. мат. журн. – 1984. – 36, № 5. – С. 611 – 615. 14. Халмош П. Гильбертово пространство в задачах. – М.: Мир, 1970. – 352 с. Одержано 27.11.07 ISSN 1027-3190. Укр. мат. журн., 2011, т. 63, № 1
id umjimathkievua-article-2698
institution Ukrains’kyi Matematychnyi Zhurnal
keywords_txt_mv keywords
language Ukrainian
English
last_indexed 2026-03-24T02:28:32Z
publishDate 2011
publisher Institute of Mathematics, NAS of Ukraine
record_format ojs
resource_txt_mv umjimathkievua/30/4dfc20a055a5824abc16c133356ff930.pdf
spelling umjimathkievua-article-26982020-03-18T19:34:07Z On some properties of Gelfond – Leontiev generalized integration operators Деякі властивості операторів узагальненого інтегрування Гельфонда – Леонтьєва Linchuk, N. E. Linchuk, S. S. Лінчук, Н. Є. Лінчук, С. С. In a class of linear continuous operators acting in spaces of functions analytic in domains, we describe in various forms isomorphisms which commute with a degree of the Gelfond – Leontiev generalized integration. We also obtain images of all closed subspaces of a space of analytic functions which are invariant with respect to the degree of the Gelfond – Leontiev generalized integration. В классе линейных непрерывных операторов, действующих в пространствах аналитических в областях функций, в разных формах описаны изоморфизмы, которые коммутируют со степенью обобщенного интегрирования Гельфонда – Леонтьєва. Получены также изображения всех замкнутых подпространств пространства аналитических функций, инвариантных относительно степени обобщенного интегрирования Гельфонда – Леонтьєва. Institute of Mathematics, NAS of Ukraine 2011-01-25 Article Article application/pdf https://umj.imath.kiev.ua/index.php/umj/article/view/2698 Ukrains’kyi Matematychnyi Zhurnal; Vol. 63 No. 1 (2011); 61-68 Український математичний журнал; Том 63 № 1 (2011); 61-68 1027-3190 uk en https://umj.imath.kiev.ua/index.php/umj/article/view/2698/2152 https://umj.imath.kiev.ua/index.php/umj/article/view/2698/2153 Copyright (c) 2011 Linchuk N. E.; Linchuk S. S.
spellingShingle Linchuk, N. E.
Linchuk, S. S.
Лінчук, Н. Є.
Лінчук, С. С.
On some properties of Gelfond – Leontiev generalized integration operators
title On some properties of Gelfond – Leontiev generalized integration operators
title_alt Деякі властивості операторів узагальненого інтегрування Гельфонда – Леонтьєва
title_full On some properties of Gelfond – Leontiev generalized integration operators
title_fullStr On some properties of Gelfond – Leontiev generalized integration operators
title_full_unstemmed On some properties of Gelfond – Leontiev generalized integration operators
title_short On some properties of Gelfond – Leontiev generalized integration operators
title_sort on some properties of gelfond – leontiev generalized integration operators
url https://umj.imath.kiev.ua/index.php/umj/article/view/2698
work_keys_str_mv AT linchukne onsomepropertiesofgelfondleontievgeneralizedintegrationoperators
AT linchukss onsomepropertiesofgelfondleontievgeneralizedintegrationoperators
AT línčuknê onsomepropertiesofgelfondleontievgeneralizedintegrationoperators
AT línčukss onsomepropertiesofgelfondleontievgeneralizedintegrationoperators
AT linchukne deâkívlastivostíoperatorívuzagalʹnenogoíntegruvannâgelʹfondaleontʹêva
AT linchukss deâkívlastivostíoperatorívuzagalʹnenogoíntegruvannâgelʹfondaleontʹêva
AT línčuknê deâkívlastivostíoperatorívuzagalʹnenogoíntegruvannâgelʹfondaleontʹêva
AT línčukss deâkívlastivostíoperatorívuzagalʹnenogoíntegruvannâgelʹfondaleontʹêva