Structure of a finite commutative inverse semigroup and a finite bundle for which the inverse monoid of local automorphisms is permutable

For a semigroup $S$, the set of all isomorphisms between subsemigroups of $S$ is an inverse monoid with respect to composition, which is denoted by $P A(S)$ and is called the monoid of local automorphisms of $S$. A semigroup $S$ is called permutable if, for any pair of congruences $p, \sigma$ on $S...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2011
Hauptverfasser: Derech, V. D., Дереч, В. Д.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainisch
Englisch
Veröffentlicht: Institute of Mathematics, NAS of Ukraine 2011
Online Zugang:https://umj.imath.kiev.ua/index.php/umj/article/view/2799
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Ukrains’kyi Matematychnyi Zhurnal
Завантажити файл: Pdf

Institution

Ukrains’kyi Matematychnyi Zhurnal
_version_ 1860508773665210368
author Derech, V. D.
Дереч, В. Д.
author_facet Derech, V. D.
Дереч, В. Д.
author_sort Derech, V. D.
baseUrl_str https://umj.imath.kiev.ua/index.php/umj/oai
collection OJS
datestamp_date 2020-03-18T19:36:55Z
description For a semigroup $S$, the set of all isomorphisms between subsemigroups of $S$ is an inverse monoid with respect to composition, which is denoted by $P A(S)$ and is called the monoid of local automorphisms of $S$. A semigroup $S$ is called permutable if, for any pair of congruences $p, \sigma$ on $S$, one has $p \circ \sigma = \sigma \circ p$. We describe the structure of a finite commutative inverse semigroup and a finite band whose monoids of local automorphisms are permutable.
first_indexed 2026-03-24T02:30:32Z
format Article
fulltext УДК 512.534.5 В. Д. Дереч (Вiнниц. нац. техн. ун-т) СТРУКТУРА СКIНЧЕННОЇ КОМУТАТИВНОЇ IНВЕРСНОЇ НАПIВГРУПИ I СКIНЧЕННОЇ В’ЯЗКИ, ДЛЯ ЯКИХ IНВЕРСНИЙ МОНОЇД ЛОКАЛЬНИХ АВТОМОРФIЗМIВ Є ПЕРЕСТАВНИМ For a semigroup S, the set of all isomorphisms between subsemigroups of S is an inverse monoid with respect to composition, which is denoted by PA(S) and is called the monoid of local automorphisms of S. A semigroup S is called permutable if, for any pair of congruences ρ, σ on S, one has ρ ◦ σ = σ ◦ ρ. We describe the structure of a finite commutative inverse semigroup and a finite band whose monoids of local automorphisms are permutable. Для полугруппы S множество всех изоморфизмов между подполугруппами полугруппы S относительно композиции является инверсным моноидом, который обозначается через PA(S) и называется моноидом локальных автоморфизмов полугруппы S. Полугруппа S называется переставной, если для любой пары конгруэнций ρ, σ на S ρ ◦ σ = σ ◦ ρ. В данной статье описана структура конечной коммута- тивной инверсной полугруппы и конечной связки, чьи моноиды локальных аавтоморфизмов являются переставными. Локальним автоморфiзмом напiвгрупи S називають iзоморфiзм мiж двома її пiдна- пiвгрупами. Множина всiх локальних автоморфiзмiв напiвгрупи S вiдносно звичай- ної операцiї композицiї бiнарних вiдношень утворює iнверсний моноїд локальних автоморфiзмiв. Цей моноїд будемо позначати через PA(S). У бiльшостi статей, що стосуються напiвгрупи PA(S), розглядається проблема опису таких напiвгруп B, що PA(B) ∼= PA(S) для даної напiвгрупи S. Важливою також є проблема знаходження взаємозв’язкiв мiж властивостями напiвгрупи S i властивостями iн- версної напiвгрупи PA(S). Зокрема, в статтi [1] (крiм iншого) знайдено структуру групи G, для якої iнверсний моноїд PA(G) є клiфордовим. У роботi [2] описано iнверснi напiвгрупи S, для яких iнверсний моноїд усiх локальних автоморфiзмiв мiж iнверсними пiднапiвгрупами напiвгрупи S є цiлком напiвпростим або фунда- ментальним. Вiдомо [3], що iнверсна напiвгрупа локальних автоморфiзмiв скiнченновимiр- ного лiнiйного простору є переставною (тобто будь-якi двi її конгруенцiї комутують вiдносно композицiї). Аналогiчне твердження має мiсце i для iнверсної напiвгрупи локальних автоморфiзмiв скiнченної напiвгрупи лiвих нулiв (яка, зрозумiло, iзо- морфна скiнченнiй симетричнiй iнверснiй напiвгрупi). Пiсля цих зауважень цiлком природно виникає задача знаходження структури таких напiвгруп, iнверснi моної- ди локальних автоморфiзмiв яких є переставними. У данiй статтi цю задачу ми розв’язуємо для скiнченної комутативної iнверсної напiвгрупи, а також скiнченної в’язки. Основними результатами статтi є теореми 2 i 3. 1. Основнi означення i термiнологiя. Напiврешiтка E називається напiвре- шiткою скiнченної довжини, якщо iснує натуральне число n таке, що довжина будь-якого ланцюжка з E не перевищує числа n. Нехай S — довiльна напiвгрупа, а N0 — множина всiх невiд’ємних цiлих чисел. Функцiю rank: S → N0 називають ранговою на напiвгрупi S, якщо для будь-яких a, b ∈ S виконується нерiвнiсть rank(ab) ≤ min(rank(a), rank(b)). Число rank(x) називають рангом елемента x. c© В. Д. ДЕРЕЧ, 2011 1218 ISSN 1027-3190. Укр. мат. журн., 2011, т. 63, № 9 СТРУКТУРА СКIНЧЕННОЇ КОМУТАТИВНОЇ IНВЕРСНОЇ НАПIВГРУПИ . . . 1219 Нехай S — iнверсна напiвгрупа, напiврешiтка iдемпотентiв якої має скiнченну довжину. Функцiя rank(a) = h(aa−1), де h(aa−1) — висота iдемпотента aa−1 у напiврешiтцi iдемпотентiв напiвгрупи S, є ранговою функцiєю (див. [4]). Будемо говорити, що iнверсна напiвгрупа є напiвгрупою скiнченного рангу, якщо напiвре- шiтка її iдемпотентiв має скiнченну довжину. Нехай S — довiльна напiвгрупа. Решiтку всiх її пiднапiвгруп будемо позначати через Sub(S). Якщо напiвгрупа S мiстить найменшу непорожню пiднапiвгрупу (наприклад, одинична пiдгрупа в групi), то найменшим елементом Sub(S) вважа- ється саме ця пiднапiвгрупа. Якщо ж найменшої непорожньої пiднапiвгрупи в S не iснує, то найменшим елементом Sub(S) будемо вважати порожню множину ∅. Легко зрозумiти, що решiтка iдемпотентiв iнверсної напiвгрупи PA(S) iзоморфна решiтцi Sub(S). Якщо ϕ ∈ PA(S), то через dom(ϕ) i im(ϕ) будемо позначати вiдповiдно область визначення i множину значень локального автоморфiзму ϕ. Якщо A ∈ Sub(S), то через ∆A будемо позначати вiдношення рiвностi на пiднапiвгрупi A. Нехай P — впорядкована множина з найменшим елементом 0. Через ≺ будемо позначати вiдношення покриття. Якщо 0 ≺ a, то елемент a називають атомом впо- рядкованої множини P. Якщо E — нетривiальна напiврешiтка скiнченної довжини, то, очевидно, вона мiстить атоми. Кажуть, що елемент b ∈ E є об’єднанням атомiв, якщо iснує пiдмножина C множини атомiв така, що sup(C) = b. Якщо елементи a i b впорядкованої множини P непорiвняльнi (тобто утворюють антиланцюг)), то цей факт будемо позначати через a ‖ b. Нетривiальну напiврешiтку називають примiтивною, якщо кожний її ненульо- вий елемент є атомом. Напiвгрупа називається переставною, якщо будь-якi двi її конгруенцiї комуту- ють вiдносно звичайної операцiї композицiї бiнарних вiдношень. Якщо S — iнверсна напiвгрупа, то через E(S) позначають напiврешiтку всiх iдемпотентiв напiвгрупи S. Група G називається елементарною абелевою p-групою, якщо будь-який її вiд- мiнний вiд одиницi елемент має порядок p. Всi iншi необхiднi поняття з теорiї напiвгруп можна знайти в [5]. 2. Необхiднi i достатнi умови лiнiйної впорядкованостi iдеалiв напiвгрупи PA(S). Вiдомо (див. [6], теорема 4), що iдеали переставної напiвгрупи утворюють ланцюг вiдносно включення. Оскiльки далi мова йтиме про переставнi iнверснi напiвгрупи скiнченного рангу, то актуально знайти необхiднi i достатнi умови для того, щоб iдеали такої напiвгрупи були лiнiйно впорядкованими. Нехай S — iнверсна напiвгрупа скiнченного рангу. Легко перевiрити, що пiд- множина Ik = {x ∈ S | rank(x) ≤ k } напiвгрупи S є iдеалом. Такий iдеал назвемо ранговим. Далi, будемо говорити, що iнверсна напiвгрупа S задовольняє умову L, якщо для будь-яких a, b ∈ S з рiвностi rank(a) = rank(b) випливає SaS = SbS. Сформулюємо твердження, яке нам знадобиться в подальшому. Твердження 1 (див. [4], теорема 2). Нехай S — iнверсна напiвгрупа скiнченно- го рангу. Наступнi умови є еквiвалентними: 1) iдеали напiвгрупи S лiнiйно впорядкованi; 2) головнi iдеали напiвгрупи S лiнiйно впорядкованi; 3) кожний iдеал напiвгрупи S є головним; ISSN 1027-3190. Укр. мат. журн., 2011, т. 63, № 9 1220 В. Д. ДЕРЕЧ 4) напiвгрупа S задовольняє умову L; 5) кожний iдеал напiвгрупи S є ранговим. Щоб сформулювати i довести зручну ознаку лiнiйної впорядкованостi iдеалiв iнверс- ної напiвгрупи PA(S), нам знадобиться наступна лема. Лема 1. Нехай S — iнверсна напiвгрупа скiнченного рангу. Нехай iдемпотен- ти a, b ∈ E(S) такi, що xay = b для деяких x, y ∈ S. Якщо rank(a) = rank(b) = rank(x) = rank(y), то y = x−1. Крiм того, a = = x−1bx, x−1x = a, xx−1 = b. Доведення. Оскiльки xay = b, то xx−1xay = xx−1b = xay = b. Отже, b ≤ ≤ xx−1. Якщо припустити, що b < xx−1, то rank(b) < rank(xx−1) = rank(x), що суперечить умовi. Отже, b = xx−1. (1) Аналогiчно, якщо b = xay, то by−1y = xayy−1y = xay = b. Отже, b ≤ y−1y. А оскiльки rank(b) = rank(y), то b = y−1y. (2) Отже, з (1) i (2) випливає xx−1 = y−1y. (3) Далi, з (1) безпосередньо випливає bx = x. (4) Використавши рiвнiсть (4), покажемо, що xax−1 = b. Дiйсно, xax−1 = = bxax−1b = bxax−1xay = bxx−1xaay = bxay = b. Тепер покажемо, що xa = x. Справдi, позаяк xax−1 = b, то xax−1x = bx = x або xx−1xa = x. Звiдси xa = x. (5) За умовою xay = b, тому (враховуючи рiвнiсть (5)) маємо xy = b. Звiдси xyy−1 = by−1. А оскiльки b = y−1y (див. (2)), то xyy−1 = y−1yy−1 = y−1. З останньої рiвностi випливає, що y−1 ≤ x. Позаяк rank(y−1) = rank(y) = rank(x), то y−1 = x. Звiдси y = x−1. Оскiльки (див. (5))) xa = x, то x−1xa = x−1x. Звiдси x−1x ≤ a. Позаяк rank(x−1x) = rank(a), то x−1x = a. Нарештi покажемо, що x−1bx = a. Дiйсно, x−1bx = x−1x. Оскiльки (див. (4) i (5)) bx = xa = x, то x−1xa = x−1x. Отже, x−1x ≤ a. Позаяк rank(x) = = rank(x−1x) = rank(a), то x−1x = a. Отже, x−1bx = x−1x = a. Лему 1 доведено. Нехай S — скiнченна напiвгрупа. Через h(A) будемо позначати висоту пiднапiв- групи A в решiтцi Sub(S). Зручною ознакою того, щоб iдеали напiвгрупи PA(S) були лiнiйно впорядкованими, є наступна теорема. Теорема 1. Нехай S — скiнченна напiвгрупа. Iдеали напiвгрупи PA(S) лiнiйно впорядкованi тодi i тiльки тодi, коли в решiтцi Sub(S) неiзоморфнi пiднапiвгрупи мають рiзну висоту. ISSN 1027-3190. Укр. мат. журн., 2011, т. 63, № 9 СТРУКТУРА СКIНЧЕННОЇ КОМУТАТИВНОЇ IНВЕРСНОЇ НАПIВГРУПИ . . . 1221 Доведення. Нехай iдеали iнверсної напiвгрупи PA(S) утворюють ланцюг вiдносно включення. Далi, нехай A, B ∈ Sub(S) такi, що h(A) = h(B). Тодi rank(∆A) = rank(∆B). За умовою iдеали напiвгрупи PA(S) лiнiйно впорядкованi, тому (див. твердження 1) PA(S)◦∆A◦PA(S) = PA(S)◦∆B ◦PA(S). Звiдси iсну- ють ψ, ϕ ∈ PA(S) такi, що ∆B = ψ◦∆A◦ϕ або ∆B = ψ◦∆A◦∆A◦∆A◦ϕ. Зазначи- мо, що rank(ψ ◦∆A) = rank(∆A). Справдi, по-перше, rank(ψ ◦∆A) ≤ rank(∆A). Крiм того, rank(∆A) = rank(∆B) = rank(ψ ◦ ∆A ◦ ϕ) ≤ rank(ψ ◦ ∆A). От- же, rank(ψ ◦ ∆A) = rank(∆A). Аналогiчно, rank(∆A ◦ ϕ) = rank(∆A). Згiдно з лемою 1 ∆B = ψ ◦ ∆A ◦ ∆A ◦ (ψ ◦ ∆A)−1 = ψ ◦ ∆A ◦ ψ−1. Покажемо те- пер, що dom(ψ ◦ ∆A) = B i im(ψ ◦ ∆A) = A. Дiйсно, ψ ◦ ∆A ◦ (ψ ◦ ∆A)−1 = = ψ ◦ ∆A ◦ ψ−1 = ∆B . Отже, dom(ψ ◦ ∆A) = B. Далi, згiдно з лемою 1 (ψ ◦∆A)−1 ◦ ψ ◦∆A = ∆A. Звiдси im(ψ ◦∆A) = A. Позаяк ψ ◦∆A ∈ PA(S), до того ж dom(ψ ◦∆A) = B i im(ψ ◦∆A) = A, то B ∼= A. Нехай тепер виконується iмплiкацiя: для будь-яких A, B ∈ Sub(S) h(A) = = h(B) ⇒ A ∼= B. Доведемо, що iдеали напiвгрупи PA(S) утворюють ланцюг вiдносно включення. Для цього знов скористаємося твердженням 1. Отже, нехай ϕ, ψ ∈ PA(S) такi, що rank(ϕ) = rank(ψ). Позначимо dom(ϕ ◦ ϕ−1) через F, а dom(ψ ◦ ψ−1) через C. Оскiльки rank(ϕ ◦ ϕ−1) = rank(ψ ◦ ψ−1), то h(F ) = h(C). Звiдси F ∼= C. Отже, iснує iзоморфiзм β : F → C. Тодi ∆F = β ◦ ∆C ◦ β−1 i ∆C = β−1 ◦ ∆F ◦ β. Звiдси PA(S) ◦ ∆F ◦ PA(S) = PA(S) ◦ ∆C ◦ PA(S), або PA(S) ◦ (ϕ ◦ ϕ−1) ◦ PA(S) = PA(S) ◦ (ψ ◦ ψ−1) ◦ PA(S). З останньої рiвностi випливає PA(S) ◦ϕ ◦PA(S) = PA(S) ◦ψ ◦PA(S). Отже, згiдно з твердженням 1 iдеали напiвгрупи PA(S) лiнiйно впорядкованi вiдносно включення. Теорему 1 доведено. 3. Структура скiнченної комутативної iнверсної напiвгрупи з переставною напiвгрупою локальних автоморфiзмiв. У цьому пунктi ми встановимо структу- ру скiнченної комутативної iнверсної напiвгрупи, напiвгрупа локальних автоморфi- змiв якої є переставною. У подальших викладках будемо суттєво використовувати наступне твердження. Твердження 2 (див. [3], теорема 2). Нехай S — iнверсна напiвгрупа скiнчен- ного рангу з нулем. Тодi S є переставною в тому i лише в тому випадку, коли виконуються такi двi умови: 1) якщо для будь-яких a, b ∈ S rank(a) = rank(b), то SaS = SbS; 2) для будь-якого e ∈ E(S)(rank(e) ≥ 2) iснують iдемпотенти f i g такi, що f 6= g, f < e, g < e i rank(f) = rank(g) = rank(e)− 1. Зауваження (див. [3], теорема 1). Якщо ранг довiльного елемента нетривiаль- ної iнверсної напiвгрупи S з нулем не перевищує 1, то напiвгрупа S переставна тодi i лише тодi, коли вона є напiвгрупою Брандта. Лема 2. Якщо для скiнченної комутативної iнверсної напiвгрупи S напiвгрупа PA(S) є переставною, то S є або напiврешiткою, або абелевою групою. Доведення. Вiдомо [5], що комутативна iнверсна напiвгрупа є напiврешiткою груп. Це означає, що на S iснує конгруенцiя θ така, що S/θ є напiврешiткою i кожний клас цiєї конгруенцiї є групою. Припустимо, що |S/θ| ≥ 2. Оскiльки напiв- решiтка E(S) скiнченна, то вона мiстить найменший елемент 0. Позаяк |S/θ| ≥ 2, то iснує вiдмiнний вiд 0 iдемпотент f ∈ E(S). Очевидно, що A = {f, 0} ∈ Sub(S) i h(A) = 2. Припустимо, що деякий клас B конгруенцiї θ не є одноелементним. ISSN 1027-3190. Укр. мат. журн., 2011, т. 63, № 9 1222 В. Д. ДЕРЕЧ Очевидно, що група B мiстить просту нетривiальну пiдгрупу C. Отже, h(C) = 2. Оскiльки h(C) = h(A), то згiдно з теоремою 1 A ∼= C. Позаяк A є нетривiальною напiврешiткою, а C — нетривiальна група, то одержуємо суперечнiсть. Отже, у випадку коли |S/θ| ≥ 2 напiвгрупа S є напiврешiткою. Якщо ж |S/θ| = 1, то S — група. Лему 2 доведено. Твердження 3. Нехай S — скiнченна напiврешiтка. Iнверсна напiвгрупа PA(S) переставна тодi i тiльки тодi, коли напiврешiтка S є або ланцюгом або примiтивною напiврешiткою. Доведення. Нехай iнверсна напiвгрупа PA(S) є переставною. Нехай l(S) ≥ 2, де l(S) — довжина напiврешiтки S.Припустимо, що S не є ланцюгом, тодi S мiстить лiнiйно впорядковану пiднапiврешiтку A (до того ж |A| = 3) i пiднапiврешiтку B (|B| = 3), яка не є ланцюгом. Очевидно, A � B. Оскiльки PA(S) — переставна iнверсна напiвгрупа, то (див. [6], теорема 4) її iдеали лiнiйно впорядкованi вiдносно включення. Крiм того, h(A) = h(B) = 3, тому згiдно з теоремою 1 A ∼= B. Суперечнiсть. Таким чином, напiврешiтка S є або ланцюгом, або примiтивною напiврешiткою. Доведемо зворотне твердження. Нехай S — лiнiйно впорядкована напiврешiтка. Тодi, очевидно, Sub(S) = B(S) (де B(S) — булеан S). Вище вже вiдмiчалося, що напiврешiтка (в даному разi — решiтка) iдемпотентiв iнверсної напiвгрупи PA(S) iзоморфна решiтцi Sub(S). Отже, умова 2 (див. твердження 2) очевидно викону- ється. Крiм того, для будь-яких A, B ∈ Sub(S) з умови h(A) = h(B) випливає рiвнiсть |A| = |B|, а отже, A ∼= B. Це означає (див. теорему 1), що iдеали напiв- групи PA(S) утворюють ланцюг вiдносно включення. Отже, умова 1 твердження 2 (див. також теорему 1 i твердження 1) виконується. Таким чином, напiвгрупа PA(S) є переставною. Якщо ж S — примiтивна нетривiальна напiврешiтка, то, мiркуючи аналогiчно, переконуємося, що PA(S) є переставною. Твердження 3 доведено. Для з’ясування структури групи з переставною напiвгрупою локальних авто- морфiзмiв нам знадобляться ще двi леми. Лема 3. Якщо S — переставна iнверсна напiвгрупа скiнченного рангу з нулем, то кожний її ненульовий iдемпотент є об’єднанням атомiв у напiврешiтцi E(S). Доведення. Твердження леми є очевидним для атомiв напiврешiтки E(S). Не- хай тепер кожний iдемпотент рангу k − 1 є об’єднанням атомiв. Беремо довiльний iдемпотент, e причому rank(e) = k. Згiдно з твердженням 2 iснують iдемпотенти f i g такi, що f 6= g, f < e, g < e i rank(f) = rank(g) = rank(e) − 1. Звiд- си f ≺ e i g ≺ e (тут ≺ — знак покриття). Легко довести, що e = sup{f, g}. Оскiльки rank(f) = rank(g) = k − 1, то f = sup(A1) i g = sup(A2) для де- яких A1 i A2, що включаються в множину атомiв напiврешiтки E(S). Отже, e = f ∨ g = sup(A1) ∨ sup(A2) = sup(A1 ∪ A2). Тобто елемент e є об’єднан- ням деякої множини атомiв напiврешiтки E(S). Таким чином, твердження леми доведено iндукцiєю за рангом елемента. Лема 4. Нехай S — переставна iнверсна напiвгрупа скiнченного рангу з нулем. Якщо ненульовi iдемпотенти b i c такi, що b 6= c i rank(b) = rank(c), то iснує атом a ∈ E(S) такий, що a ≤ b i a ‖ c. ISSN 1027-3190. Укр. мат. журн., 2011, т. 63, № 9 СТРУКТУРА СКIНЧЕННОЇ КОМУТАТИВНОЇ IНВЕРСНОЇ НАПIВГРУПИ . . . 1223 Доведення. Позначимо через A(b) i A(c) атоми вiдповiдно iдемпотентiв b i c в напiврешiтцi E(S). Скориставшись попередньою лемою, легко довести, що b = sup(A(b)) i c = sup(A(c)). Припустимо, що A(b) ⊆ A(c), тодi sup(A(b)) ≤ ≤ sup(A(c)), тобто b ≤ c. Оскiльки за умовою b 6= c, то b < c. Звiдси rank(b) < < rank(c), що суперечить умовi. Отже, A(b) * A(c). Це означає, що iснує атом a ∈ E(S) такий, що a ∈ A(b) i a /∈ A(c). Звiдси a ≤ b i a ‖ c. Лему 4 доведено. Пiдсумуємо результати цього пункту. Теорема 2. Нехай S — скiнченна комутативна iнверсна напiвгрупа. Напiв- група PA(S) є переставною в таких i лише таких випадках: 1) S — лiнiйно впорядкована напiврешiтка; 2) S — примiтивна напiврешiтка; 3) S — елементарна абелева p-група. Доведення. Нехай S — скiнченна комутативна iнверсна напiвгрупа така, що напiвгрупа PA(S) є переставною. Тодi згiдно з лемою 2 напiвгрупа S є або напiв- решiткою, або абелевою групою. Якщо S — напiврешiтка, то згiдно з твердженням 3 вона є або ланцюгом, або примiтивною напiврешiткою. I навпаки, якщо напiвре- шiтка S є ланцюгом або примiтивною напiврешiткою, то, згiдно з твердженням 3, iнверсна напiвгрупа PA(S) є переставною. Нехай тепер S — група така, що iнверсний моноїд PA(S) є переставним, i |S| = m. Припустимо, що простi числа p1 i p2 (p1 6= p2) є дiльниками числа m. За теоремою Кошi група S мiстить пiдгрупи A i B, порядки яких вiдповiдно p1 i p2. Оскiльки напiвгрупа PA(S) переставна, то її iдеали лiнiйно впорядкованi вiдносно включення (див. [6], теорема 4). Позаяк h(A) = h(B) = 1, то згiдно з теоремою 1 A ∼= B. Суперечнiсть. Таким чином, число m має лише один простий дiльник. Позначимо його через p. Звiдси m = pn для деякого натурального числа n. Твердження теореми будемо доводити iндукцiєю за висотою пiдгрупи в решiтцi Sub(S). Нехай G2 — пiдгрупа групи S порядку p2. Тодi h(G2) = 2. Пiдгрупа G2 мiстить групу A, порядок якої p. Згiдно з твердженням 2 iснує пiдгрупа B така, що B ⊂ G2, B 6= A i h(A) = h(B). З останньої рiвностi згiдно з теоремою 1 маємо A ∼= B. Оскiльки A ∩ B = {e}, то G2 = A · B ∼= A × A. Оскiльки усi пiдгрупи порядку p2 мають висоту 2 в решiтцi Sub(S), то за теоремою 1 вони попарно iзоморфнi мiж собою. Отже, кожна пiдгрупа порядку p2 є елементарною абелевою p-групою. Нехай тепер G3 — довiльна пiдгрупа порядку p3. Отже, h(G3) = 3. Згiдно з твердженням 2 iснують пiдгрупи C i D, кожна з яких порядку p2, такi, що C 6= D, C ⊂ G3, D ⊂ G3 i h(C) = h(D). Згiдно з лемою 4 iснує пiдгрупа F (|F | = p) така, що F * C i F ⊂ D. Оскiльки C ∩ F = {e}, |F | = p, |C| = p2, то G3 = C · F ∼= A × A × A, де |A| = p. Позаяк усi пiдгрупи порядку p3 мають висоту 3 в решiтцi Sub(S), то за теоремою 1 вони попарно iзоморфнi мiж собою. Отже, кожна пiдгрупа порядку p3 є елементарною абелевою p-групою. Аналогiчно продовжуючи цей алгоритм, переконуємося, що група S є елементарною абелевою p-групою порядку pn. Доведемо тепер зворотне твердження. Окремо розглянемо випадок, коли |S| = = p, тодi PA(S) = Aut(S) ∪ {( e e )} , де e — одиниця групи S. Зазначимо, що ISSN 1027-3190. Укр. мат. журн., 2011, т. 63, № 9 1224 В. Д. ДЕРЕЧ елемент ( e e ) ∈ PA(S) є зовнi приєднаним нулем до групи автоморфiзмiв Aut(S). Вiдомо, що будь-якi двi конгруенцiї довiльної групи комутують вiдносно компози- цiї бiнарних вiдношень, тобто група є переставною напiвгрупою. Легко довести, що група з зовнi приєднаним нулем теж є переставною. Нехай тепер група S є елементарною абелевою p-групою порядку pn, n ≥ 2. Доведемо спочатку, що iде- али iнверсної напiвгрупи PA(S) лiнiйно впорядкованi. Нехай B i C — довiльнi пiдгрупи такi, що h(B) = h(C) = k, тодi |B| = |C| = pk для деякого числа k. Оскiльки група S є прямим добутком циклiчних груп, то пiдгрупи B i C теж є прямим добутком циклiчних груп. Позаяк кожний елемент (вiдмiнний вiд одиницi) групи S має порядок p, то нетривiальнi циклiчнi пiдгрупи групи S вичерпуються пiдгрупами порядку p. Отже, групи B i C є прямим добутком циклiчних груп по- рядку p. Оскiльки |B| = |C|, то B ∼= C. Таким чином, згiдно з теоремою 1 iдеали напiвгрупи PA(S) утворюють ланцюг вiдносно включення. Нехай тепер D — довiльна пiдгрупа групи S порядку pr, r ≥ 2. Розглянемо окремо випадок |D| = p2. Оскiльки група D не є циклiчною, то вона мiстить двi рiзнi пiдгрупиM i T такi, щоM ⊂ D, T ⊂ D i h(M) = h(T ) = h(D)−1 = 1. Отже, для будь-якої пiдгрупи порядку p2 виконується умова 2 твердження 2. Якщо |D| = = pr, r ≥ 3, то вона мiстить деяку пiдгрупу F порядку pr−1. Далi скористаємося твердженням (див. [7], теорема 12.5.3), яке формулюється так: Група порядку pn, яка мiстить лише одну пiдгрупу порядку pm, де 1 < m < n, є циклiчною. Оскiльки група D не є циклiчною, то група D мiстить принаймнi ще одну пiдгрупу K порядку pr−1. Оскiльки F 6= K, F ⊂ D, K ⊂ D i h(F ) = h(K) = = h(D)− 1 = r − 1, то виконується умова 2 твердження 2. Таким чином, згiдно з твердженням 2 iнверсна напiвгрупа PA(S) є переставною. Теорему 2 доведено. 4. Структура скiнченної в’язки, напiвгрупа локальних автоморфiзмiв якої є переставною. Нехай S — скiнченна в’язка, тобто напiвгрупа, всi елементи якої є iдемпотентами. Вiдомо [5], що на будь-якiй в’язцi S вiдношення Грiна J є конгруенцiєю, до того ж кожний клас цiєї конгруенцiї є прямокутною в’язкою i фактор-напiвгрупа S/J є напiврешiткою. Коротше кажучи, в’язка S є напiврешi- ткою прямокутних в’язок. В’язку S назвемо структурно рiвномiрною, якщо для будь-якихA, B ∈ Sub(S) з умови h(A) = h(B) випливає A ∼= B. Лема 5. Якщо скiнченна в’язка S є структурно рiвномiрною, то кожний клас конгруенцiї J є або напiвгрупою правих нулiв, або напiвгрупою лiвих нулiв. Доведення. Кожний клас конгруенцiї J є прямокутною в’язкою. Нехай C — до- вiльний клас цiєї конгруенцiї. Як вiдомо [5], прямокутна в’язка є прямим добутком напiвгрупи правих i лiвих нулiв, тобто C ∼= A×B, де A — напiвгрупа лiвих нулiв, а B — напiвгрупа правих нулiв. Нехай |A| > 1 i |B| > 1. Далi, нехай a1, a2 ∈ A i a1 6= a2, а також b1, b2 ∈ B i b1 6= b2. Напiвгрупа K = {(a1, b1), (a1, b2)} є (з точнiстю до iзоморфiзму) пiднапiвгрупою класу C. Очевидно, що K є напiвгрупою правих нулiв. Тепер розглянемо пiднапiвгрупу M = {(a1, b1), (a2, b1)}. Очевидно, що M є напiвгрупою лiвих нулiв. Крiм того, h(K) = h(M) = 2. Оскiльки за умо- вою в’язка S є структурно рiвномiрною, то K ∼= M. Суперечнiсть. Таким чином, ISSN 1027-3190. Укр. мат. журн., 2011, т. 63, № 9 СТРУКТУРА СКIНЧЕННОЇ КОМУТАТИВНОЇ IНВЕРСНОЇ НАПIВГРУПИ . . . 1225 |A| = 1 або |B| = 1. Звiдси робимо висновок, що кожний клас C конгруенцiї J є або напiвгрупою лiвих нулiв, або напiвгрупою правих нулiв. Лему 5 доведено. Лема 6. Нехай S — скiнченна структурно рiвномiрна в’язка. Якщо |S/J | ≥ 2, то нульовий клас конгруенцiї J є одноелементним. Доведення. Позначимо нульовий клас конгруенцiї J через K. Припустимо, що |K| ≥ 2. За попередньою лемою кожний клас конгруенцiїJ є або напiвгрупою лiвих нулiв, або напiвгрупою правих нулiв. Нехай для конкретностi клас K є напiвгрупою лiвих нулiв (тобто xy = x для будь-яких x, y ∈ K). Оскiльки |S/J | ≥ 2, то iснує клас A конгруенцiї J , вiдмiнний вiд K. Зрозумiло, що K·A ⊆ K i A ·K ⊆ K. Нехай x ∈ K i a ∈ A, тодi xa = (xx)a = x(xa) = x. Розглянемо множину {a, x, ax}. Можливi два випадки: 1) ax = x; 2) ax 6= x. Якщо ax = x, то {a, x} — пiднапiвгрупа напiвгрупи S. За припущенням |K| ≥ 2, тому знайдуться u, v ∈ K такi, що u 6= v. Очевидно, що {u, v} — пiднапiвгрупа, до того ж h({a, x}) = h({u, v}) = 2. Отже, {a, x} ∼= {u, v}. Оскiльки {a, x} є комутативною напiвгрупою, а напiвгрупа {u, v} не комутативна, то приходимо до суперечностi. Нехай тепер ax 6= x, тодi {a, x, ax} — пiднапiвгрупа. Легко перевiрити, що {a, ax} — напiврешiтка. Крiм того, h({a, ax}) = h({u, v}) = 2. Звiдси {a, ax} ∼= ∼= {u, v}. Суперечнiсть. Отже, |K| = 1. Таким чином, K = {0}. Лему 6 доведено. Лема 7. Нехай S — скiнченна структурно рiвномiрна в’язка. Якщо |S/J | ≥ 2, то S — напiврешiтка. Доведення. Вище ми довели, що напiвгрупа S мiстить нуль 0. Покажемо, що кожний вiдмiнний вiд нульового клас конгруенцiї J є одноелементним. Припус- тимо протилежне, тобто iснує клас A конгруенцiї J такий, що |A| ≥ 2. Згiдно з лемою 5 клас A є або напiвгрупою лiвих нулiв, або напiвгрупою правих нулiв. Не- хай u, v ∈ A i u 6= v. Очевидно, що {0, u} є напiврешiткою, а {u, v} — напiвгрупою лiвих або правих нулiв. Легко перевiрити, що h({0, u}) = h({u, v}) = 2. Оскiльки в’язка S є структурно рiвномiрною, то {0, u} ∼= {u, v}. Суперечнiсть. Отже, в’язка S є напiврешiткою. Лему 7 доведено. Лема 8. Повний список скiнченних структурно рiвномiрних напiврешiток є таким: 1) лiнiйно впорядкована напiврешiтка; 2) примiтивна напiврешiтка. Доведення. Легко перевiрити, що напiврешiтка з даного списку є структурно рiвномiрною. Покажемо, що iнших структурно рiвномiрних скiнченних напiврешi- ток немає. Нехай S — скiнченна структурно рiвномiрна напiврешiтка, довжина якої ≥ 2. Покажемо, що в цьому випадку S є лiнiйно впорядкованою напiврешiткою. При- пустимо протилежне, тобто iснують принаймнi два елементи a i b такi, що a ‖ b. Очевидно, що {a, b, ab} — пiднапiврешiтка. Оскiльки довжина напiврешiтки S не менша 2, то iснують три елементи x, y, z ∈ S такi, що x < y < z. Легко перевiрити, ISSN 1027-3190. Укр. мат. журн., 2011, т. 63, № 9 1226 В. Д. ДЕРЕЧ що h({a, b, ab}) = h({x, y, z}). Звiдси випливає, що {a, b, ab} ∼= {x, y, z}). Позаяк a ‖ b i {x, y, z} — лiнiйно впорядкована напiврешiтка, то одержуємо суперечнiсть. Якщо ж довжина напiврешiтки S не перевищує 1, то S або тривiальна, або примiтивна. Лему 8 доведено. Теорема 3. Нехай S — скiнченна в’язка. Напiвгрупа PA(S) є переставною в таких i лише в таких випадках: 1) S — лiнiйно впорядкована напiврешiтка; 2) S — примiтивна напiврешiтка; 3) S — напiвгрупа лiвих нулiв; 3) S — напiвгрупа правих нулiв. Доведення. Нехай iнверсна напiвгрупа PA(S) є переставною. Тодi (див. теоре- му 1 i твердження 2) в’язка S є структурно рiвномiрною. Якщо |S/J | ≥ 2, то (див. лему 7) в’язка S є напiврешiткою. Згiдно з лемою 8 вона або лiнiйно впорядкована, або є примiтивною напiврешiткою. Якщо ж |S/J | = 1, то згiдно з лемою 5 в’язка S є напiвгрупою лiвих або напiвгрупою правих нулiв. Залишилося показати, що для будь-якої в’язки з перелiчених в теоремi iнверс- на напiвгрупа локальних автоморфiзмiв PA(S) є переставною. Вище (див. твер- дження 3) ми вже показали, що для скiнченної примiтивної i скiнченної лiнiйно впорядкованої напiврешiтки iнверсна напiвгрупа PA(S) є переставною. Якщо ж S є напiвгрупою лiвих (правих) нулiв, то, очевидно, що в цьому випадку напiвгрупа PA(S) збiгається з симетричною iнверсною напiвгрупою на множинi S. Викорис- товуючи той факт, що конгруенцiї на скiнченнiй симетричнiй групi утворюють ланцюг, а також опис конгруенцiй на скiнченнiй симетричнiй iнверснiй напiвгрупi (див. [8], теорема 6.3.10), легко довести, що решiтка конгруенцiй на напiвгрупi PA(S) утворює ланцюг, а отже, напiвгрупа PA(S) є переставною. Теорему 3 доведено. 1. Либих А. Л. Инверсные полугруппы локальных автоморфизмов абелевых групп // Исследования по алгебре. – 1973. – Вып. 3. – С. 25 – 33. 2. Goberstein S. M. Inverse semigroups with certain types of partial automorphism monoids // Glasgow Math. J. – 1990. – 32. – P. 189 – 195. 3. Дереч В. Д. Характеристика напiврешiтки iдемпотентiв переставної iнверсної напiвгрупи скiнчен- ного рангу з нулем // Укр. мат. журн. – 2007. – 59, № 10. – С. 1353 – 1362. 4. Дереч В. Д. Конгруенцiї переставної iнверсної напiвгрупи скiнченного рангу // Укр. мат. журн. – 2005. – 57, № 4. – С. 469 – 473. 5. Клиффорд А., Престон Г. Алгебраическая теория полугрупп: В 2 т. – М.: Мир, 1972. – Т. 1, 2. 6. Hamilton H. Permutability of congruences on commutative semigroups // Semigroup Forum. – 1975. – 10. – P. 55 – 66. 7. Холл М. Теория групп. – М.: Изд-во иностр. лит., 1962. – 468 с. 8. Ganyushkin O., Mazorchuk V. Classical finite transformation semigroups. An introduction. – Springer, 2009. – xii + 314 p. Одержано 24.06.10, пiсля доопрацювання — 22.11.10 ISSN 1027-3190. Укр. мат. журн., 2011, т. 63, № 9
id umjimathkievua-article-2799
institution Ukrains’kyi Matematychnyi Zhurnal
keywords_txt_mv keywords
language Ukrainian
English
last_indexed 2026-03-24T02:30:32Z
publishDate 2011
publisher Institute of Mathematics, NAS of Ukraine
record_format ojs
resource_txt_mv umjimathkievua/4a/42c403bd0d7a5cd1514aa16572f9b04a.pdf
spelling umjimathkievua-article-27992020-03-18T19:36:55Z Structure of a finite commutative inverse semigroup and a finite bundle for which the inverse monoid of local automorphisms is permutable Структура скінченної комутативної інверсної напівгрупи і скінченної в&#039;язки, для яких інверсний моноїд локальних автоморфізмів є переставним Derech, V. D. Дереч, В. Д. For a semigroup $S$, the set of all isomorphisms between subsemigroups of $S$ is an inverse monoid with respect to composition, which is denoted by $P A(S)$ and is called the monoid of local automorphisms of $S$. A semigroup $S$ is called permutable if, for any pair of congruences $p, \sigma$ on $S$, one has $p \circ \sigma = \sigma \circ p$. We describe the structure of a finite commutative inverse semigroup and a finite band whose monoids of local automorphisms are permutable. Для полугруппы $S$ множество всех изоморфизмов между подполугруппами полугруппы $S$ относительно композиции является инверсным моноидом, который обозначается через $P A(S)$ и называется моноидом локальных автоморфизмов полугруппы $S$. Полугруппа $S$ называется переставной, если для любой пары конгруэнций $p, \sigma$ на $S\;$ $p \circ \sigma = \sigma \circ p$. В данной статье описана структура конечной коммутативной инверсной полугруппы и конечной связки, чьи моноиды локальных аавтоморфизмов являются переставными. Institute of Mathematics, NAS of Ukraine 2011-09-25 Article Article application/pdf https://umj.imath.kiev.ua/index.php/umj/article/view/2799 Ukrains’kyi Matematychnyi Zhurnal; Vol. 63 No. 9 (2011); 1218-1226 Український математичний журнал; Том 63 № 9 (2011); 1218-1226 1027-3190 uk en https://umj.imath.kiev.ua/index.php/umj/article/view/2799/2351 https://umj.imath.kiev.ua/index.php/umj/article/view/2799/2352 Copyright (c) 2011 Derech V. D.
spellingShingle Derech, V. D.
Дереч, В. Д.
Structure of a finite commutative inverse semigroup and a finite bundle for which the inverse monoid of local automorphisms is permutable
title Structure of a finite commutative inverse semigroup and a finite bundle for which the inverse monoid of local automorphisms is permutable
title_alt Структура скінченної комутативної інверсної напівгрупи і скінченної в&#039;язки, для яких інверсний моноїд локальних автоморфізмів є переставним
title_full Structure of a finite commutative inverse semigroup and a finite bundle for which the inverse monoid of local automorphisms is permutable
title_fullStr Structure of a finite commutative inverse semigroup and a finite bundle for which the inverse monoid of local automorphisms is permutable
title_full_unstemmed Structure of a finite commutative inverse semigroup and a finite bundle for which the inverse monoid of local automorphisms is permutable
title_short Structure of a finite commutative inverse semigroup and a finite bundle for which the inverse monoid of local automorphisms is permutable
title_sort structure of a finite commutative inverse semigroup and a finite bundle for which the inverse monoid of local automorphisms is permutable
url https://umj.imath.kiev.ua/index.php/umj/article/view/2799
work_keys_str_mv AT derechvd structureofafinitecommutativeinversesemigroupandafinitebundleforwhichtheinversemonoidoflocalautomorphismsispermutable
AT derečvd structureofafinitecommutativeinversesemigroupandafinitebundleforwhichtheinversemonoidoflocalautomorphismsispermutable
AT derechvd strukturaskínčennoíkomutativnoíínversnoínapívgrupiískínčennoív039âzkidlââkihínversnijmonoídlokalʹnihavtomorfízmívêperestavnim
AT derečvd strukturaskínčennoíkomutativnoíínversnoínapívgrupiískínčennoív039âzkidlââkihínversnijmonoídlokalʹnihavtomorfízmívêperestavnim