Academician Anatolii Mykhailovych Samoilenko (02.01.1938 – 04.12.2020)
Gespeichert in:
| Datum: | 2021 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Institute of Mathematics, NAS of Ukraine
2021
|
| Online Zugang: | https://umj.imath.kiev.ua/index.php/umj/article/view/6538 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Ukrains’kyi Matematychnyi Zhurnal |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Ukrains’kyi Matematychnyi Zhurnal| _version_ | 1860512437178990592 |
|---|---|
| author | Lukovs’kyi, I. O. Makarov , V. L. Perestyuk , M. O. Boichuk , O. A. Parasyuk , I. O. Antoniouk , O. V. Tkachenko, V. I. Petryshyn , R. I. Prats’ovytyi , M. V. Stanzhyts’kyi , O. M. Ronto , M. Луковський, І. О. Макаров , В. Л. Перестюк , М. О. Бойчук , О. А. Парасюк , І. О. Антонюк , О. В. Ткаченко , В. І. Петришин , Р. І. Працьовитий , М. В. Станжицький , О. М. Ронто, М. Й. |
| author_facet | Lukovs’kyi, I. O. Makarov , V. L. Perestyuk , M. O. Boichuk , O. A. Parasyuk , I. O. Antoniouk , O. V. Tkachenko, V. I. Petryshyn , R. I. Prats’ovytyi , M. V. Stanzhyts’kyi , O. M. Ronto , M. Луковський, І. О. Макаров , В. Л. Перестюк , М. О. Бойчук , О. А. Парасюк , І. О. Антонюк , О. В. Ткаченко , В. І. Петришин , Р. І. Працьовитий , М. В. Станжицький , О. М. Ронто, М. Й. |
| author_sort | Lukovs’kyi, I. O. |
| baseUrl_str | https://umj.imath.kiev.ua/index.php/umj/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2025-03-31T08:49:21Z |
| first_indexed | 2026-03-24T03:28:46Z |
| format | Article |
| fulltext |
© І. О. ЛУКОВСЬКИЙ, В. Л. МАКАРОВ, М. О. ПЕРЕСТЮК ТА ІН., 2021
3 ISSN 1027-3190. Укр. мат. журн., 2021, т. 73, № 1
АКАДЕМІК АНАТОЛІЙ МИХАЙЛОВИЧ САМОЙЛЕНКО
(02.01.1938 – 04.12.2020)
Анатолій Михайлович Самойленко — видатний учений-математик у галузі звичайних дифе-
ренціальних рівнянь і теорії нелінійних коливань, засновник знаної у світі наукової школи з
теорії багаточастотних коливань і теорії імпульсних систем, доктор фізико-математичних
наук, професор, академік НАН України, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат
Державних премій України, кількох іменних премій НАН України.
Народився Анатолій Михайлович у селі Потіївка на Житомирщині в родині Михайла
Григоровича й Марії Василівни. Його батько був ветеринарним лікарем, учасником Другої
світової війни, а мати присвятила своє життя вихованню дітей. Після закінчення середньої
школи в м. Малин він вступив до Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка на
геологічний факультет. Проте невдовзі, через глибоке захоплення математикою, життєві
плани юнака зазнали серйозних коректив — він вирішив продовжити навчання на механіко-
математичному факультеті та з захопленням поринув у світ математики, на четвертому й
п’ятому курсах був Ленінським стипендіатом. Із великою вдячністю Анатолій Михайлович
4 І. О. ЛУКОВСЬКИЙ, В. Л. МАКАРОВ, М. О. ПЕРЕСТЮК ТА ІН.
ISSN 1027-3190. Укр. мат. журн., 2021, т. 73, № 1
згадував своїх учителів: професорів Б. В. Гнєденка, Л. А. Калужніна, Ю. М. Березанського,
Г. М. Положія, Ю. О. Митропольського, Й. З. Штокала, Б. Я. Букрєєва.
У 1960 р. А. М. Самойленко з відзнакою закінчив університет і на запрошення академіка
Юрія Олексійовича Митропольського вступив до аспірантури Інституту математики АН
УРСР. Вибір теми його кандидатської дисертації ,,Застосування асимптотичних методів для
дослідження нелінійних диференціальних рівнянь із ,,нерегулярною” правою частиною” був
цілком закономірним, оскільки саме в той час бурхливо розвивалася, набираючи світової
популярності, Київська школа нелінійної механіки, заснована академіками М. М. Криловим і
М. М. Боголюбовим. У 1967 р. він захистив докторську дисертацію на тему ,,Деякі питання
теорії періодичних і квазіперіодичних систем”, ставши наймолодшим в Україні доктором наук.
У період із 1974 по 1987 р. Анатолій Михайлович очолював кафедру інтегральних та
диференціальних рівнянь Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. З його
приходом на кафедрі істотно активізувалася науково-дослідна робота, підготовка кандидатів і
докторів наук, а організований ним семінар із диференціальних рівнянь став відомим не лише
в Україні, а й далеко за її межами. У 1978 р. Анатолія Михайловича обрали членом-
кореспондентом АН УРСР.
Невдовзі після повернення в 1987 р. до Інституту математики АН УРСР А. М. Самойленко
став його директором і впродовж 32 років очолював цей відомий математичний центр. За цей
час Анатолій Михайлович зарекомендував себе не лише як видатний учений, а й як умілий
організатор науки. За його ініціативи й безпосередньої участі як голови оргкомітету було
проведено велику кількість авторитетних міжнародних конференцій, у тому числі два Україн-
ських математичних конгреси (2001 і 2009 рр.), у кожному з яких узяли участь понад півтисячі
як українських математиків, так і зарубіжних. А. М. Самойленко був головним редактором
журналів ,,Український математичний журнал”, ,,Нелінійні коливання”, ,,Український матема-
тичний вісник”, ,,Математичний вісник Наукового товариства імені Шевченка”, ,,Збірника
праць Інституту математики НАН України”, членом редколегій журналів ,,Доповіді НАН
України”, ,,Вісник НАН України”, ,,У світі математики”, ,,Memoirs on Differential Equations
and Mathematical Physics”, ,,Miskolc Mathematical Notes”, ,, International Journal of Dynamical
Systems and Differential Equations”, ,,Applied and Computational Mathematics”.
Математичний талант і неабиякі організаторські здібності Анатолія Михайловича здобули
йому заслужений авторитет і повагу наукової спільноти. Його обрано академіком НАН Украї-
ни (1995 р.), дійсним членом Європейської академії наук (2002 р.), членом-кореспондентом
Accademia Peloritana dei Pericolanti (Мессіна, Сицилія, 2006 р.), іноземним членом АН Респуб-
ліки Таджикистан (2011 р.). З 2006 р. й до останніх днів він обіймав відповідальну посаду
академіка-секретаря Відділення математики НАН України.
Наукові досягнення Анатолія Михайловича широко відомі спеціалістам із диференці-
альних рівнянь, математичної фізики, теорії нелінійних коливань. Він по праву вважається
основоположником низки важливих напрямків досліджень у цих галузях. Так, у 1965 р. він
запропонував і обґрунтував новий ефективний метод відшукання періодичних розв’язків
суттєво нелінійних диференціальних рівнянь, який відомий як ,,чисельно-аналітичний метод
Самойленка”. Цей метод одержав всебічний розвиток і застосування при розв’язанні неліній-
них крайових задач у багатьох роботах як самого автора, так і його учнів, а відповідні резуль-
тати були втілені в численних монографіях.
АКАДЕМІК АНАТОЛІЙ МИХАЙЛОВИЧ САМОЙЛЕНКО (02.01.1938 – 04.12.2020) 5
ISSN 1027-3190. Укр. мат. журн., 2021, т. 73, № 1
У 1964 – 1968 рр. вiн опублiкував цикл статей як одноосiбно, так i у спiвавторствi з
Ю. О. Митропольським, у яких за допомогою методу послiдовних замiн змiнних iз
прискореною збiжнiстю розв’язав низку нових важливих задач теорiї багаточастотних
коливань. Типовим об’єктом вивчення цiєї теорiї є, наприклад, система (слабко) зв’язаних
осциляторiв — як гармонiчних із рацiонально незалежними частотами, так i ангармонiчних із
частотами, що є функцiями амплiтуд коливань.
Бiльш загально, дослiджувалася n-вимiрна автономна система звичайних диференцiальних
рiвнянь, яка має m-вимiрний iнварiантний тор, заповнений квазiперiодичними траєкторiями.
Ця система вважалася незбуреною. Додатково припускалося, що в околi iнварiантного тора
можна ввести так званi координати Флоке, тобто кутовi координати на iнварiантному торi, у
яких траєкторiями квазiперiодичних рухiв системи є прямi лiнiї, та нормальнi до тора
координати, в яких лiнеаризована вiдносно тора система має сталу матрицю. Основнi задачi,
якi потребували розв’язання, полягали в тому, щоб, по-перше, побудувати загальний розв’язок
зазначеної незбуреної системи шляхом її зведення до найбiльш простого вигляду, а по-друге,
розвинути неформальну теорiю збурень, встановивши аналогiчний результат про зведення для
слабко збуреної системи. А. М. Самойленку вдалося розв’язати обидвi задачi, причому в сут-
тєво ускладненому варiантi, вивчаючи системи скiнченних класiв гладкостi.
Слiд зазначити, що результати, отриманi на той час А. М. Колмогоровим, В. I. Арнольдом i
М. М. Боголюбовим, стосувалися винятково аналiтичних систем, а у двох статтях Ю. Мозера
початку 60-х рокiв кiлькiсть похiдних, яка вимагалася вiд правих частин дослiджуваних
систем, була далекою вiд оптимальної. В. I. Арнольд у однiй iз перших своїх робiт із КАМ-
теорiї писав, що вiдмова вiд аналiтичностi є вельми несподiваним i важливим просуванням у
розв’язаннi проблем із малими знаменниками. Принагiдно варто згадати такий цiкавий факт.
В. I. Арнольд, який був одним iз опонентiв по докторськiй дисертацiї А. М. Самойленка, в
процесi обговорення її результатiв запропонував розв’язати важливу задачу теорiї особли-
востей вiдображень: про еквiвалентнiсть скiнченно диференцiйовної функцiї кiлькох змiнних
її полiному Тейлора. Вiдповiдний результат для аналiтичного випадку на той час був вiдомий.
Анатолiю Михайловичу в 1967 р. вдалося блискуче розв’язати поставлену йому задачу суто
аналiтичним шляхом, скомбiнувавши метод прискореної збiжностi з технiкою згладжування.
Такий самий пiдхiд був із успiхом застосований А. М. Самойленком при дослiдженнi
вiдомої задачi про випрямлення векторного поля на торi. Класичнi результати А. Пуанкаре й
А. Данжуа в цьому напрямку стосувалися векторних полiв лише на двовимiрних торах. А
отриманi на той час результати А. М. Самойленка виявилися найкращими з погляду мiнiмi-
зацiї показника класу гладкостi майже паралельного векторного поля на торi довiльної
вимiрностi.
За допомогою методу послідовних замін змінних, що характеризується прискореною
збіжністю, і техніки згладжування йому вдалося одержати низку важливих результатів, що
стосуються скінченно-гладких неконсервативних систем нелінійної механіки, й, зокрема,
довести теореми про існування лінеаризуючого дифеоморфізму в околі тороїдального много-
виду, що замітається квазіперіодичною траєкторією, про звідність лінійних квазіперіодичних
систем із майже сталими коефіцієнтами, а також про міру звідних систем цього класу. Ці та
інші результати відображені в монографії ,,Метод ускоренной сходимости в нелинейной
механике” (Київ, Наукова думка, 1969, співавтори — М. М. Боголюбов, Ю. О. Митрополь-
6 І. О. ЛУКОВСЬКИЙ, В. Л. МАКАРОВ, М. О. ПЕРЕСТЮК ТА ІН.
ISSN 1027-3190. Укр. мат. журн., 2021, т. 73, № 1
ський) [англійський переклад: ,,Methods of accelerated convergence in nonlinear mechanics”,
Berlin, New York, Springer-Verlag, 1976]. Вартий уваги той факт, що невдовзi пiсля виходу у
свiт цiєї книги з’явилися роботи Є. I. Дiнабурга, Я. Г. Синая та Є. Д. Бiлоколоса, в яких саме з
застосуванням методу прискореної збiжностi було отримано важливi вiдомостi про спектраль-
нi характеристики одновимiрного рiвняння Шрьодiнгера з квазiперiодичним потенцiалом.
Важливе місце в наукових пошуках А. М. Самойленка посідають питання теорії інваріант-
них тороїдальних многовидів нелінійних динамічних систем. Йому належить розроблення
ефективного методу дослідження задачі про збереження інваріантних торів при збуреннях. В
основу свого підходу Анатолій Михайлович поклав уведене ним поняття функції Гріна ліній-
ного розширення динамічної системи на торі (в сучасній математичній літературі це поняття
відоме як ,,функція Гріна –Самойленка”), яке виявилося ефективним засобом аналізу багатьох
питань теорії динамічних систем (дискретних, імпульсних, зліченних), систем у банаховому
просторі, диференціальних рівнянь із запізненням і задач математичної фізики. Відмічаючи
переваги цього підходу, слід звернути увагу на такі обставини: на відміну від традиційних ме-
тодів теорії збурень використання функції Гріна –Самойленка при розв’язанні задачі про
збереження інваріантного многовиду дозволяє уникнути введення в його околі координат, що
зводять незбурену систему до системи зі сталими коефіцієнтами, та не лише довести теореми
про існування стійких і гіперболічних інваріантних торів, а й вивчити їхню гладкість. Окрім
цього, не обмежуючись теоремами існування, одержаними за допомогою апарату функцій Грі-
на, А. М. Самойленко розвинув і обґрунтував наближений проєктивно-ітеративний метод від-
шукання інваріантних торів у вигляді збіжної послідовності тригонометричних поліномів.
Характерна риса наукової творчостi вченого проявилася в гармонiйному поєднаннi дослiджень
переважно теоретичного характеру, спрямованих, наприклад, на доведення теорем iснування, з
розробкою ефективних конструктивних методiв. Яскравим пiдтвердженням цього є його вiдо-
ма монографiя ,,Елементы математической теории многочастотных колебаний. Инвариантные
торы”, що була опублікована у 1987 р. у видавництвi ,,Наука” [англiйський переклад: ,,Ele-
ments of the mathematical theory of multi-frequency oscillations”, Kluwer Academic Publishers,
Dordrecht, 1991].
Досліджуючи поведінку траєкторій динамічної системи в околі її інваріантного тороїдаль-
ного многовиду, Анатолій Михайлович знайшов досить загальні умови існування дифеомор-
фізму, що пов’язує таку систему з відповідною канонічною формою. Виявилося, що остання
має структуру лінійного (однорідного) розширення динамічної системи, яка індукується сис-
темою на її інваріантному многовиді. У зв’язку з цими дослідженнями поведінки траєкторій
слід згадати тонкий результат ергодичного характеру: у випадку квазіперіодичної обмотки
інтегральне середнє від довільної неперервної функції вздовж траєкторій нелінійного розши-
рення системи на торі прямує до інтеграла за ергодичною мірою на торі. Вчений разом зі
своїми учнями розробив змістовну теорію, що пояснює, яким чином пов’язані між собою такі
істотні характеристики розширень, як властивість експоненціальної дихотомії та розщеплення,
наявність (знакозмінної) функції Ляпунова та існування функції Гріна –Самойленка. Ці ре-
зультати було підсумовано в монографії ,,Исследование дихотомии линейных систем диффе-
ренциальных уравнений с помощью функций Ляпунова” (Київ, Наукова думка, 1990,
співавтори — Ю. О. Митропольський, В. Л. Кулик) [англійський переклад: ,,Dichotomies and
stability in non-autonomous linear systems”, London, New York, Taylor & Francis, 2003].
АКАДЕМІК АНАТОЛІЙ МИХАЙЛОВИЧ САМОЙЛЕНКО (02.01.1938 – 04.12.2020) 7
ISSN 1027-3190. Укр. мат. журн., 2021, т. 73, № 1
Із дослідженнями Анатолія Михайловича та його учнів справедливо пов’язують виник-
нення й формування в 70 – 80-х роках минулого століття теорії диференціальних систем із
імпульсною дією. Публікації саме авторів наукової школи А. М. Самойленка заклали основу
для систематичного вивчення багатьох питань, що стосуються якісної й аналітичної теорії
імпульсних систем. Результати досліджень із цієї теорії відображено в монографії
,,Дифференциальные уравнения с импульсным воздействием” (Київ, Вища школа, 1987,
співавтор — М. О. Перестюк). Ця монографія стала першою у світовій літературі книгою, в
якій систематизовано викладено основні результати з теорії диференціальних рівнянь із
імпульсною дією. Згодом, у 1995 р., доповнена новими результатами монографія була переви-
дана англійською мовою (,, Impulsive differential equations”, Singapore, World Scientific, 1995).
Талант і досвід Анатолія Михайловича як ученого й організатора науки, лідера Київської
математичної школи яскраво проявився в його вмінні керувати дослідницькою роботою
відразу в кількох напрямках. Так, разом із учнями було розроблено теорію знакозмінних
функцій Ляпунова для вивчення дихотомії, глобально обмежених розв’язків та інваріантних
многовидів лінійних розширень динамічних систем на торі, розвинуто теорію нетерових
крайових задач для систем із запізненням, рівнянь із імпульсною дією, сингулярно збурених
систем. Пізніше автори цих теорій знайшли їх ефективне застосування до досліджень задач
про обмежені на всій осі розв’язки неавтономних систем, що мають властивість експонен-
ціальної дихотомії на півосях. Ще один напрямок досліджень А. М. Самойленка стосується
вивчення резонансних явищ у багаточастотних системах, включаючи системи з повільно
змінними параметрами. Виведені ним витончені оцінки осцилюючих інтегралів, які виникають
при вивченні процесу проходження траєкторією резонансних підмножин фазового простору,
стали основою для одержання нових глибоких результатів із обґрунтування методу усеред-
нення в коливних системах із числом частот, більшим за два. Ці та пов’язані з ними інші ре-
зультати вченого стали основою для монографій ,,Численно-аналитические методы исследо-
вания периодических решений” (Київ, Вища школа, 1976, співавтор — М. Й. Ронто) [англій-
ський переклад: ,,Numerical-analytic methods of investigating periodic solutions”, Moscow, Mir
Publishing, 1979], ,,Численно-аналитические методы исследования краевых задач” (Київ, Нау-
кова думка, 1985, співавтор — М. Й. Ронто) [англійський переклад: ,,Numerical-analytic
methods in the theory of boundary-value problems”, Singapore, World Scientific, 2000], ,,Багато-
частотні коливання нелінійних систем” (Київ, Інститут математики НАН України, 1998,
співавтор — Р. І. Петришин) [англійський переклад: ,,Multi-frequency oscillations of nonlinear
systems”, Dordrecht, Boston, London, Kluwer Academic Publishers, 2004], ,,Математичні аспекти
теорії нелінійних коливань” (Київ, Наукова думка, 2004, співавтор — Р. І. Петришин),
,,Обобщенно-обратные операторы и нетеровы краевые задачи” (Київ, Інститут математики
НАН України, 1995, співавтори — О. А. Бойчук, В. П. Журавльов), ,,Generalized inverse
operators and Fredgolm boundary-value problems” (Utrecht, Boston, VSP, Brill Academic Publi-
shers, 2004, співавтор — О. А. Бойчук) (ця монографія витримала друге видання у видавництві
De Gruyter, Berlin, Boston, 2016), ,,Нормально разрешимые краевые задачи” (Київ, Наукова
думка, 2019, співавтори — О. А. Бойчук, В. П. Журавльов).
Не може не викликати захоплення той факт, що загальна кількість наукових публікацій
Анатолія Михайловича перевищує шість сотен і включає в себе три десятки монографій,
понад два десятки підручників і навчальних посібників. Його учні захистили 36 докторських
та 89 кандидатських дисертацій. На особливу увагу заслуговує педагогічна діяльність
8 І. О. ЛУКОВСЬКИЙ, В. Л. МАКАРОВ, М. О. ПЕРЕСТЮК ТА ІН.
ISSN 1027-3190. Укр. мат. журн., 2021, т. 73, № 1
професора А. М. Самойленка в Київському національному університеті імені Тараса
Шевченка, Національному технічному університеті України ,,Київський політехнічний
інститут імені Ігоря Сікорського” та інших вищих навчальних закладах. Яскравий
лекторський талант Анатолія Михайловича, його вміння чітко, ясно та емоційно викладати
матеріал на основі розроблених ним оригінальних лекційних курсів завжди справляли
незабутнє враження на слухачів.
Багаторічну наукову, педагогічну і громадську діяльність А. М. Самойленка відзначено
низкою високих нагород і звань. Він нагороджений орденами Дружби народів (1984 р.), ,,За
заслуги” ІІІ ступеня (2003 р.), князя Ярослава Мудрого V, IV та III ступенів (2008, 2013 і
2018 рр.), Почесною Грамотою Президії Верховної Ради України (1987 р.); є лауреатом Дер-
жавних премій України в галузі науки і техніки (1985 і 1996 рр.), Державної премії України в
галузі освіти (2012 р.), Республіканської премії ім. М. Островського (1968 р.), премій НАН
України імені М. М. Крилова (1981 р.), М. М. Боголюбова (1998 р.), М. О. Лаврентьєва
(2000 р.), М. В. Остроградського (2004 р.), Ю. О. Митропольського (2010 р.) та М. Г. Крейна
(2020 р.); удостоєний звань ,,Заслужений діяч науки і техніки України” (1998 р.) та ,,Соросів-
ський професор” (1996 р.); почесний доктор Київського національного університету імені
Тараса Шевченка; нагороджений медаллю Малої академії наук України ,,200 років з дня народ-
ження Тараса Григоровича Шевченка” (2014 р.), медаллю Національного педагогічного універ-
ситету ім. М. П. Драгоманова ,,За наукові досягнення” (2015 р.).
Анатолій Михайлович Самойленко назавжди залишиться в історії світової математичної
науки й у пам’яті всіх, хто його знав, як видатний учений, педагог і організатор науки,
прекрасна й чуйна людина.
І. О. Луковський, В. Л. Макаров, М. О. Перестюк,
О. А. Бойчук, І. О. Парасюк, О. В. Антонюк, В. І. Ткаченко,
Р. І. Петришин, М. В. Працьовитий, О. М. Станжицький, М. Й. Ронто
|
| id | umjimathkievua-article-6538 |
| institution | Ukrains’kyi Matematychnyi Zhurnal |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-03-24T03:28:46Z |
| publishDate | 2021 |
| publisher | Institute of Mathematics, NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | umjimathkievua/cf/39e25223f045a8a05643963a7cee73cf.pdf |
| spelling | umjimathkievua-article-65382025-03-31T08:49:21Z Academician Anatolii Mykhailovych Samoilenko (02.01.1938 – 04.12.2020) Академік Анатолій Михайлович Самойленко (02.01.1938 – 04.12.2020) Lukovs’kyi, I. O. Makarov , V. L. Perestyuk , M. O. Boichuk , O. A. Parasyuk , I. O. Antoniouk , O. V. Tkachenko, V. I. Petryshyn , R. I. Prats’ovytyi , M. V. Stanzhyts’kyi , O. M. Ronto , M. Луковський, І. О. Макаров , В. Л. Перестюк , М. О. Бойчук , О. А. Парасюк , І. О. Антонюк , О. В. Ткаченко , В. І. Петришин , Р. І. Працьовитий , М. В. Станжицький , О. М. Ронто, М. Й. Institute of Mathematics, NAS of Ukraine 2021-01-22 Article Article application/pdf https://umj.imath.kiev.ua/index.php/umj/article/view/6538 Ukrains’kyi Matematychnyi Zhurnal; Vol. 73 No. 1 (2021); 3-8 Український математичний журнал; Том 73 № 1 (2021); 3-8 1027-3190 uk https://umj.imath.kiev.ua/index.php/umj/article/view/6538/8913 Copyright (c) 2021 І. О. Луковський, В. Л. Макаров |
| spellingShingle | Lukovs’kyi, I. O. Makarov , V. L. Perestyuk , M. O. Boichuk , O. A. Parasyuk , I. O. Antoniouk , O. V. Tkachenko, V. I. Petryshyn , R. I. Prats’ovytyi , M. V. Stanzhyts’kyi , O. M. Ronto , M. Луковський, І. О. Макаров , В. Л. Перестюк , М. О. Бойчук , О. А. Парасюк , І. О. Антонюк , О. В. Ткаченко , В. І. Петришин , Р. І. Працьовитий , М. В. Станжицький , О. М. Ронто, М. Й. Academician Anatolii Mykhailovych Samoilenko (02.01.1938 – 04.12.2020) |
| title | Academician Anatolii Mykhailovych Samoilenko (02.01.1938 – 04.12.2020) |
| title_alt | Академік Анатолій Михайлович Самойленко (02.01.1938 – 04.12.2020) |
| title_full | Academician Anatolii Mykhailovych Samoilenko (02.01.1938 – 04.12.2020) |
| title_fullStr | Academician Anatolii Mykhailovych Samoilenko (02.01.1938 – 04.12.2020) |
| title_full_unstemmed | Academician Anatolii Mykhailovych Samoilenko (02.01.1938 – 04.12.2020) |
| title_short | Academician Anatolii Mykhailovych Samoilenko (02.01.1938 – 04.12.2020) |
| title_sort | academician anatolii mykhailovych samoilenko (02.01.1938 – 04.12.2020) |
| url | https://umj.imath.kiev.ua/index.php/umj/article/view/6538 |
| work_keys_str_mv | AT lukovskyiio academiciananatoliimykhailovychsamoilenko0201193804122020 AT makarovvl academiciananatoliimykhailovychsamoilenko0201193804122020 AT perestyukmo academiciananatoliimykhailovychsamoilenko0201193804122020 AT boichukoa academiciananatoliimykhailovychsamoilenko0201193804122020 AT parasyukio academiciananatoliimykhailovychsamoilenko0201193804122020 AT antonioukov academiciananatoliimykhailovychsamoilenko0201193804122020 AT tkachenkovi academiciananatoliimykhailovychsamoilenko0201193804122020 AT petryshynri academiciananatoliimykhailovychsamoilenko0201193804122020 AT pratsovytyimv academiciananatoliimykhailovychsamoilenko0201193804122020 AT stanzhytskyiom academiciananatoliimykhailovychsamoilenko0201193804122020 AT rontom academiciananatoliimykhailovychsamoilenko0201193804122020 AT lukovsʹkijío academiciananatoliimykhailovychsamoilenko0201193804122020 AT makarovvl academiciananatoliimykhailovychsamoilenko0201193804122020 AT perestûkmo academiciananatoliimykhailovychsamoilenko0201193804122020 AT bojčukoa academiciananatoliimykhailovychsamoilenko0201193804122020 AT parasûkío academiciananatoliimykhailovychsamoilenko0201193804122020 AT antonûkov academiciananatoliimykhailovychsamoilenko0201193804122020 AT tkačenkoví academiciananatoliimykhailovychsamoilenko0201193804122020 AT petrišinrí academiciananatoliimykhailovychsamoilenko0201193804122020 AT pracʹovitijmv academiciananatoliimykhailovychsamoilenko0201193804122020 AT stanžicʹkijom academiciananatoliimykhailovychsamoilenko0201193804122020 AT rontomj academiciananatoliimykhailovychsamoilenko0201193804122020 AT lukovskyiio akademíkanatolíjmihajlovičsamojlenko0201193804122020 AT makarovvl akademíkanatolíjmihajlovičsamojlenko0201193804122020 AT perestyukmo akademíkanatolíjmihajlovičsamojlenko0201193804122020 AT boichukoa akademíkanatolíjmihajlovičsamojlenko0201193804122020 AT parasyukio akademíkanatolíjmihajlovičsamojlenko0201193804122020 AT antonioukov akademíkanatolíjmihajlovičsamojlenko0201193804122020 AT tkachenkovi akademíkanatolíjmihajlovičsamojlenko0201193804122020 AT petryshynri akademíkanatolíjmihajlovičsamojlenko0201193804122020 AT pratsovytyimv akademíkanatolíjmihajlovičsamojlenko0201193804122020 AT stanzhytskyiom akademíkanatolíjmihajlovičsamojlenko0201193804122020 AT rontom akademíkanatolíjmihajlovičsamojlenko0201193804122020 AT lukovsʹkijío akademíkanatolíjmihajlovičsamojlenko0201193804122020 AT makarovvl akademíkanatolíjmihajlovičsamojlenko0201193804122020 AT perestûkmo akademíkanatolíjmihajlovičsamojlenko0201193804122020 AT bojčukoa akademíkanatolíjmihajlovičsamojlenko0201193804122020 AT parasûkío akademíkanatolíjmihajlovičsamojlenko0201193804122020 AT antonûkov akademíkanatolíjmihajlovičsamojlenko0201193804122020 AT tkačenkoví akademíkanatolíjmihajlovičsamojlenko0201193804122020 AT petrišinrí akademíkanatolíjmihajlovičsamojlenko0201193804122020 AT pracʹovitijmv akademíkanatolíjmihajlovičsamojlenko0201193804122020 AT stanžicʹkijom akademíkanatolíjmihajlovičsamojlenko0201193804122020 AT rontomj akademíkanatolíjmihajlovičsamojlenko0201193804122020 |