Increasing the level of applied scientific journal "Vidnovluvana energetika" IRE NASU by switching to international criteria of scientists evaluation in the field of renewable energy use for entry into global network of scientometric database
There was formed a whole international system of scientometric databases that index different printed works, monographs, scientific journals, etc., and determine the ratings of individual scientists and editions automatically.So today publication is qualification requiremen...
Збережено в:
| Дата: | 2016 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Institute of Renewable Energy National Academy of Sciences of Ukraine
2016
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://ve.org.ua/index.php/journal/article/view/114 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Vidnovluvana energetika |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
Vidnovluvana energetika| _version_ | 1871102967264837632 |
|---|---|
| author | Shchokin, A. Ponomarenko, O. |
| author_facet | Shchokin, A. Ponomarenko, O. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "A. Shchokin",
"institution": "Institute of Renewable Energy, NAS of Ukraine"
},
{
"author": "O. Ponomarenko",
"institution": "Institute of Renewable Energy, NAS of Ukraine"
}
] |
| author_sort | Shchokin, A. |
| baseUrl_str | https://ve.org.ua/index.php/journal/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-18T06:32:09Z |
| description | There was formed a whole international system of scientometric databases that index different printed works, monographs, scientific journals, etc., and determine the ratings of individual scientists and editions automatically.So today publication is qualification requirements of research workers, and more important in the world takes not the fact of publication but quality. It is estimated reviewers indirectlyidentified rated periodicals in which is placed. The higher rating publication, the stricter requirements to authors and the editorial not evasive follow their application, providing the quality editions.The article provided assistance to authors for the preparation of publication materials in scientific applied magazine "Vidnovluvana energetika" IRE NASU and very important informationto improve their own level towards next awarding scientific degrees by increasing the number of citations considering the prospect of a further entry foregoing magazine in the global network of scientometric databases. |
| first_indexed | 2025-07-17T11:36:40Z |
| format | Article |
| fulltext |
КОМПЛЕКСНІ ЕНЕРГЕТИЧНІ СИСТЕМИ НА ОСНОВІ НВДЕ ISSN 1819-8058
Відновлювана енергетика. 2016. № 2 6
УДК 001.893.303.64
А.Р.Щокін1, О.П.Пономаренко2 (Інститут відновлюваної енергетики НАН України, Київ)
Підвищення рівня науково-прикладного журналу "Відновлювана
енергетика" ІВЕ НАНУ за рахунок переходу на міжнародні критерії
оцінювання праці вчених у галузі використання відновлюваних джерел
енергії для входження у світову мережу наукометричних баз даних
В статті розглядаються вимоги та можливості підвищення рівня науково-прикладного журналу "Відновлювана енергети-
ка" ІВЕ НАНУ за рахунок переходу на міжнародні критерії оцінювання праці вчених у галузі використання відновлюваних
джерел енергії для входження в світову мережу наукометричних баз даних. Стаття висвітлює суть наукометричних баз
даних (які існують), індекс цитування, індекс Хірша (h-індекс), імпакт-фактор, коди DOI та ORCID (та як їх отримати),
вимоги до написання бібліографії. Бібл. 5, табл. 1.
Ключові слова: світова мережа, наукометрична база даних, журнал, вчені звання, індекси цитування, цифровий ідентифі-
катор, DOI, ORCID.
ORCID: 10000-0003-0638-8256; 20000-0003-4432-2880
Ефективність діяльності наукової організації
або конкретного вченого оцінюється за їхньою
присутністю в електронному просторі. Склалася
ціла міжнародна система наукометричних баз
даних (понад 16), що індексують різні друковані
роботи, монографії, наукові журнали тощо та ви-
значають рейтинги окремих учених і видань в
автоматичному режимі.
Таким чином, сьогодні публікація є кваліфі-
каційною вимогою наукових працівників. При-
чому все більшого значення у світі набуває не
факт публікації, а її якість. Прямо вона оціню-
ється рецензентами, опосередковано визнача-
ється рейтингом періодичного видання, у яко-
му розміщена. Чим вищий рейтинг видання,
тим жорсткішими є вимоги до авторів і тим не-
ухильніше редакції слідкують за їх дотриман-
ням, дбаючи про якість видань. Крім того, існує
перша вимога до журналу міжнародного рівня
– наявність окремого власного сайту. Зверніть
увагу, що це повинен бути власний сайт жур-
налу, а не сторінка на сайті інституту. Вебсайт
потрібен в основному для того, щоб допомага-
ти його власникові донести інформацію про
себе до інтернет-користувачів.
Метою статті було звернути увагу і надати
допомогу авторам при підготовці рукописних
матеріалів до друку в науково-прикладному жур-
налі "Відновлювана енергетика" ІВЕ НАНУ та
додаткову дуже важливу інформацію щодо під-
вищення власного рівня на шляху чергового при-
своєння вчених звань за рахунок збільшення кі-
лькості цитувань, враховуючи перспективу пода-
льшого входження названого журналу в світову
мережу наукометричних баз даних. Крім того,
необхідно надати інформацію авторам про існу-
ючі можливості зменшення вартості або зовсім
безкоштовного розміщення результатів їх науко-
вих досліджень у світовій мережі наукових баз
даних та ознайомити їх із правилами, діючими на
сьогодні, тому що в основному ці правила, в пе-
ршу чергу, стосуються комерційних вимог, які
пропонують авторам різні супутні комерційні
структури.
В цьому напрямку доцільно визначити, що
ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства освіти і на-
уки України від 14.01.2016 №13, а Міністерство
юстиції України від 03 лютого 2016 р. за
№183/28313 згідно зазначеного Наказу зареєст-
рувало новий Порядок присвоєння вчених звань
© А.Р.Щокін, О.П.Пономаренко, 2016
КОМПЛЕКСНІ ЕНЕРГЕТИЧНІ СИСТЕМИ НА ОСНОВІ НВДЕ ISSN 1819-8058
Відновлювана енергетика. 2016. № 2 7
науковим і науково-педагогічним працівникам.
Згідно нових вимог, для присвоєння вченого
звання професора працівникам вищих навчаль-
них закладів та наукових установ, серед усього
іншого, потрібно мати навчально-методичні та
наукові праці, опубліковані після захисту доктор-
ської дисертації у вітчизняних та/або іноземних
(міжнародних) рецензованих фахових виданнях,
з яких не менше трьох публікацій у періодичних
виданнях, включених до наукометричних баз
Scopus або Web of Science, та які не є переклада-
ми з інших мов (за рішенням вченої ради вищого
навчального закладу відсутність достатньої кіль-
кості таких наукових праць може бути замінена
публікацією монографії англійською мовою в
одному з міжнародних видавництв, перелік яких
визначається рішенням вченої ради).
Також потрібно мати сертифікат відповідно
до Загальноєвропейської рекомендації з мовної
освіти (на рівні не нижче В2) з англійської мови
або наявність у здобувача не менше 10 праць,
опублікованих англійською мовою у періодичних
виданнях, які включені до наукометричних баз
Scopus або Web of Science та не є перекладами з
інших мов.
Для присвоєння вченого звання доцента або
старшого дослідника потрібно не менше двох
публікацій у Scopus або Web of Science.
Вчене звання професора присвоюється пра-
цівникам вищих навчальних закладів, у тому чи-
слі закладів післядипломної освіти, які здійсню-
ють освітню діяльність за відповідною спеціаль-
ністю на відповідному рівні вищої освіти, та ви-
щих духовних навчальних закладів, яким не при-
суджено ступінь доктора наук, але, окрім всього,
які мають навчально-методичні та наукові праці,
опубліковані у вітчизняних та/або іноземних
(міжнародних) рецензованих фахових виданнях,
у тому числі не менше чотирьох публікацій у пе-
ріодичних виданнях, включених до наукометри-
чних баз Scopus або Web of Science, та які не є
перекладами з інших мов.
Кількісні оцінки базуються на опублікованих
даних і патентній інформації: це обсяг публіка-
цій, аналіз частоти їх цитованості (індекс циту-
вання), індекс Хірша (h-індекс), імпакт-
фактор наукового журналу, в якому роботи
опубліковані, кількість отриманих вітчизняних та
міжнародних грантів, стипендій, вітчизняних та
іноземних премій, участь у міжнародному нау-
ковому співробітництві та в складі редколегій
наукових журналів. З перерахованих вище по-
казників останнім часом найбільшу зацікавле-
ність мають індекс цитування, індекс Хірша та
імпакт-фактор.
Міжнародна практика наукометричних дос-
ліджень сьогодні базується на використанні нау-
кометричних баз даних (НМБД). НМБД – це біб-
ліографічні та реферативні бази даних з інстру-
ментами для відстеження цитованості статей,
опублікованих у наукових виданнях. Індекс ци-
тування – це прийнята в науковому світі міра
значущості наукової роботи будь-якого вченого
або наукового колективу. Величина індексу ци-
тування визначається кількістю посилань на пуб-
лікацію або прізвище автора в інших джерелах.
Однак для точного визначення значущості нау-
кових праць важлива не лише кількість посилань
на них, але і якість цих посилань. Індекс Хірша –
кількісна характеристика вченого, заснована на
кількості його публікацій і кількості цитувань
цих публікацій. Наприклад, вчений має індекс
Хірша 4, якщо 4 з його статей цитуються як міні-
мум 4 разів кожна. Імпакт-фактор надає інфор-
мацію, скільки разів у середньому цитується ко-
жна опублікована в журналі стаття протягом
двох наступних років після виходу з друку.
Одночасно звертаємо Вашу увагу на те, що
класичний імпакт-фактор розраховується за
трирічний період. Тому науковий журнал світо-
вого рівня повинен мати власний веб-сайт із три-
річним обсягом розміщення номерів виданих
журналів.
Про це дуже ретельно надає інформацію
ПАН БІБЛІОТЕКАР – блоґ про бібліотечну спра-
ву та інформаційні технології http://www.xn--
80abaqzevto0rc.xn--j1amh/2014/04/h-web-of-
science.html. Тобто стараннями проекту ElibUkr
понад півсотні українських установ упродовж
трьох місяців тестували платформу Web of
Science (WoS) від компанії Thomson Reuters. Хо-
ча продукти компанії добре відомі в країні, мож-
на сказати, що це перше масштабне і тісне знай-
омство з платформою. Тому ПАН БІБЛІОТЕКАР
КОМПЛЕКСНІ ЕНЕРГЕТИЧНІ СИСТЕМИ НА ОСНОВІ НВДЕ ISSN 1819-8058
Відновлювана енергетика. 2016. № 2 8
вирішив показати, як дізнатися індекс Хірша
вченого у WoS. Вирахувати просто, однак процес
має свої відмінності у порівнянні з іншими нау-
кометричними інструментами. На цьому вебінарі
можна отримати допомогу та ознайомитися
більш ретельно з індексом Хірша. Слід також
додати, що кожна наукометрична база вважає за
важливе додати свій власний індекс, але основ-
ними залишаються індекс цитування, імпакт-
фактор та індекс Хірша.
Основні НМБД – це в першу чергу такі:
● Web of Science корпорації Thomson Reuters
(http://wokinfo.com/russian/ – російськомовний
сайт компанії Thomson Reuters) – авторитетна у
світі аналітична і цитатна база даних журнальних
статей. Це наукометрична база, яка дозволяє
здійснювати пошук серед більше 12000 журналів
і 148000 матеріалів конференцій у галузі природ-
ничих, суспільних, гуманітарних наук і мистецт-
ва і дає можливість отримати найбільш релевант-
ні дані, що вас цікавлять.
● SCOPUS – бібліографічна і реферативна
база даних та інструмент для відстеження цито-
ваності статей, опублікованих у наукових видан-
нях. Індексує 18 тис. найменувань наукових ви-
дань із технічних, медичних та гуманітарних на-
ук 5 тис. видавців. База даних індексує наукові
журнали, матеріали конференцій та серії книжко-
вих видань. Розробником і власником SciVerse
Scopus є видавнича корпорація Elsevier.
Список усіх журналів, що входять в НМБД
Scopus, є на сайті SJR. Знаючи назву журналу,
можна знайти його сайт і дізнатися про редакцій-
ну політику, вимоги до авторів тощо. На сайті
SJR можна відфільтрувати список журналів за
країнами.
Перелік українських наукових видань вхо-
дять у базу даних Scopus.
● Російський індекс наукового цитування
(РИНЦ), створений на основі Наукової електрон-
ної бібліотеки eLIBRARY.RU в рамках проекту,
ініційованого Федеральним агентством з науки та
інновацій (Роснаука). РИНЦ – це механізм, що
дозволяє оцінити рівень наукового видання на
основі формальних і об’єктивних критеріїв. Ос-
новним таким критерієм є відносний показник
цитування статей, опублікованих у даному жу-
рналі, тобто його імпакт-фактор. Доступ до цієї
наукометричної бази здійснюється за адресою:
http://elibrary.ru/elibrary_about.asp.
Вільний доступ до повних текстів статей з
понад 2800 російських журналів на платформі
eLIBRARY.RU є в журналах відкритого доступу,
тобто РИНЦ має угоди з компаніями Thomson
Reuters і Elsevier, що дозволяють робити запити
безпосередньо в бази даних Web of Science і
Scopus та отримувати звідти поточні значення
показників цитування публікацій. Таким чином, в
інтерфейсі РИНЦ можна побачити одночасно
число цитувань публікації в РИНЦ, Web of
Science і Scopus. Ця безкоштовна можливість до-
ступна для всіх зареєстрованих в РИНЦ авторів:
http://elibrary.ru/project_author_tools.asp.
У 2010 році досягнуто домовленості з найбі-
льшим міжнародним видавцем наукової літера-
тури компанією Elsevier про імпорт відомостей
щодо публікацій російських авторів і посилань на
них у роботах з міжнародного індексу цитування
Scopus з метою їх спільного аналізу при оцінці
активності публікацій та цитованості російських
вчених і наукових організацій.
● Index Copernicus (IC) (Польща) – міжнаро-
дна наукометрична база даних. Цей сайт містить
індексування, ранжування і реферування журна-
лів, а також є платформою для наукового співро-
бітництва та виконання спільних наукових прое-
ктів. База даних має кілька інструментів для оці-
нки продуктивності, що дозволяють відслідкову-
вати вплив наукових робіт і публікацій окремих
вчених або наукових установ. На додаток до оці-
нки продуктивності індекс Copernicus пропонує
також традиційні реферування та індексування
наукових публікацій.
Крім того, здійснюються рейтинги, зокрема,
такі: Наука України в дзеркалі наукометричної
бази даних SciVerse Scopus; рейтинг наукових
журналів України (за даними Google Scholar);
рейтинги наукових фахових видань України (за
даними Journal Citation Reports, SCImago Journal
& Country Rank і Російського індексу наукового
цитування) тощо.
Таким чином, входження до таких баз даних
має відомі критерії для журналів: наявність
обов’язкових англомовних резюме, міжнародно-
КОМПЛЕКСНІ ЕНЕРГЕТИЧНІ СИСТЕМИ НА ОСНОВІ НВДЕ ISSN 1819-8058
Відновлювана енергетика. 2016. № 2 9
го складу редколегії та авторів, унормування пи-
тань охорони авторського права, дотримання
процедури попереднього рецензування статей,
посилання на цей журнал у публікаціях, які вже
були, наприклад, реферовані в Web of Science
(WoS)* http://wokinfo.com/russian/, періодич-
ність виходу, застосування для статей цифрових
ідентифікаторів об’єктів (The Digital Object Iden-
tifier – DOI), якісна сторінка в Інтернеті.
DOI був задіяний у кінці 1990-х, але широко
застосовуватися почав із 2000 року. Таким чи-
ном, DOI застосовується для наукових статей,
книг, глав книг, материалів конференцій, звітів,
дисертацій, які реєструє CrossRef. На сьогодня
CrossRef зареєстрував біля 70 млн унікальних
DOI. Зазначена інформація в режимі реального
часу обновлюється на сайті:
http://www.crossref.org/ [1].
Код DOI статті може розміщуватися на веб-
сторінках біля резюме, змісту та звичайно на пе-
ршій сторінці самої статті. Жорстких правил що-
до регулювання розміщення DOI в статті немає,
тому іноді він вказаний у колонтитулі, іноді під
резюме, а іноді у бічній виносці.
Формат запису DOI: http://dx.doi.org/10.7124/
bc.00089E або doi: 10.7124/bc.00089E [2].
Щоб автори знали, як правильно треба поси-
латися на статті цього журналу, для цього
обов’язково в колонтитулі розміщують
відповідний опис джерела. Інакше посилання на
статтю не буде враховане при визначенні індексу
цитування. Власне, використання цифрових DOI
дозволяє найповнішим чином опрацювати потрі-
бну інформацію.
Головним "маркером" все ж таки є ім’я та
прізвище автора. Використання різних мов та
правил транскрибування іноді призводить до
ситуації, коли одна людина в Інтернеті
функціонує під двома чи чотирма іменами або
прізвищами, що теж унеможливлює визначення
реального індексу цитування в автоматичному
режимі. Світова наукова спільнота нещодавно
ввела в обіг систему постійних цифрових
ідентифікаторів учених – ORCID. Цей реєстр
унікальних ідентифікаторів учених допомагає
відділити праці вчених з однаковими або схожи-
ми іменами або прізвищами, розпізнати конкрет-
ного вченого та забезпечити перехресні зв’язки
між усіма об’єктами його професійної діяльності.
Для видавців ORCID також відкриває унікальні
можливості в роботі з авторами [3].
Дослідники та науковці постійно стикаються
з проблемою встановлення авторства виконаних
робіт при збігу імен та прізвищ з іншими дослід-
никами та їх прізвищами. Тому необхідно мати
можливість фіксувати зв’язок між собою та
об’єктами дослідницької діяльності, такими як
набори даних, обладнання, статті, згадки в ЗМІ,
цитування іншими дослідниками, експерименти,
патенти і робочі записи. При роботі в різних нау-
кових дисциплінах, організаціях та державах ав-
торам доводиться мати справу з великою кількі-
стю систем обліку результатів дослідницької ро-
боти. Крім того, необхідність раз на раз вводити
одні й ті ж дані вимагає багато часу, що негатив-
но впливає на подальшу роботу авторів.
Таким чином, ORCID – це відкрита некомер-
ційна організація, що веде свою діяльність за
принципом громадських засад. Робота організації
ORCID спрямована на створення і ведення реєст-
ру унікальних ідентифікаторів науковців і сполу-
чної ланки між дослідницькими роботами і їх
результатами та існуючими ідентифікаторами.
Проект ORCID унікальний тим, що не обмеже-
ний рамками певної наукової дисципліни, розділу
досліджень і державних кордонів. Реєстр ORCID
дозволяє зв’язати дослідників з результатами їх
роботи за рахунок впровадження ORCID iD в
ключові процеси, такі як оновлення досьє дослі-
дника, розгляд рукописів і подача заявок на
отримання грантів і патентів. Зазначені послуги
здійснюються за окрему оплату.
Система обліку ORCID надає дві основні
можливості, зокрема:
● реєстр, у якому можна отримати унікаль-
ний ідентифікатор і управляти записом результа-
тів дослідницької роботи;
● інтерфейси розробки, призначені для за-
безпечення передачі даних між різними система-
ми обліку та встановлення авторства наукових
робіт у кожній з них. ORCID поширюється за ві-
льною ліцензією. База файлів для вільного заван-
таження оновлюється щороку і діє на підставі
інструменту відмови від авторських прав і пере-
дачі творів у суспільне надбання.
КОМПЛЕКСНІ ЕНЕРГЕТИЧНІ СИСТЕМИ НА ОСНОВІ НВДЕ ISSN 1819-8058
Відновлювана енергетика. 2016. № 2 10
Для індивідуальних дослідників доступ до
реєстру ORCID надається безкоштовно. Вони
можуть отримати ORCID ID, управляти записом
результатів своєї діяльності і шукати в реєстрі
інших науковців. Дослідницькі організації мо-
жуть стати учасниками проекту ORCID для
прив’язки ORCID ID щодо зберігання записів у
локальних базах даних, для оновлення записів у
реєстрі та отримання повідомлень про роботу
ORCID, а також для реєстрації своїх співробітни-
ків і студентів та отримання ними ORCID ID.
У реєстрі ORCID зберігається інформація не-
конфіденційного характеру: ПІБ, адреса елект-
ронної пошти, місце роботи і запис дослідницької
діяльності. ORCID розуміє природну потребу
індивідуальних дослідників у формуванні потрі-
бного уявлення про їхню роботу, тому надає ін-
струменти для управління настройками конфіде-
нційності, що зберігаються в реєстрі даних. Та-
кож ORCID вживає заходів щодо захисту інфор-
мації авторів відповідно до принципів, зазначе-
них у політиці конфіденційності, яка, в свою чер-
гу, складена на основі політики забезпечення
конфіденційності за принципом "безпечної галу-
зі" (Safe Harbor Principles), розробленої Міністер-
ством торгівлі США [3, 4].
В Україні ці цифрові ідентифікатори вже
вводяться, починаючи з 2014 року, відповідно з
Постановою Кабінету Міністрів України від
05.04.2012 №318. У 2013-2014 рр. було заплано-
вано здійснити "перехід на міжнародні критерії
оцінювання праці вчених", а розпорядженням
КМУ від 08.10.2012 №780 передбачено протягом
2013-2017 рр. "удосконалити механізм наукомет-
ричного оцінювання діяльності наукових
працівників".
З вищезазначеного випливає, що для того,
щоб науково-прикладний журнал "Відновлювана
енергетика" ІВЕ НАНУ повністю відповідав ви-
могам наукометричних баз всесвітньої мережі,
необхідно авторам, окрім усім відомого коду
УДК, додатково додавати до своїх матеріалів
статті ще два нових цифрових коди: DOI та
ORCID.
Звертаємо увагу авторів, що код DOI дода-
ється новим до кожної нової статті, монографії,
дисертаційних рефератів тощо, а код ORCID
присвоюється кожному автору один раз на всю
подальшу його наукову діяльність і є його "візи-
тною карткою" при написанні нової наукової ро-
боти, підготовленої та поданої в редакцію будь-
якого журналу для отримання друкованого ви-
дання. Це є його ознакою для пошуку та знахо-
дження його друкованих робіт у світовій мере-
жі з визначенням його наукового рівня. Тобто
можна сказати, що це його персональний нау-
ковий паспорт, за яким буде здійснюватися йо-
го подальша атестація.
Одночасно роз’яснюємо авторам, що для
отримання коду ORCID необхідно на власному
комп’ютері набрати ORCID.org, зайти в їх про-
граму, зареєструватись і тільки тоді вам, на тіль-
ки вашу електронну пошту в комп’ютер безкош-
товно надішлють 16-цифровий код. Це означає,
що ви безкоштовно отримали візитний авторсь-
кий паспорт на вашу наукову діяльність до кінця
вашої роботи в цьому напрямку. Але, щоб отри-
мати код DOI, потрібно заплатити гроші за його
отримання, тобто CrossRef виставив свої умови в
обсязі 1 (одного) долара США, причому потрібно
ще сплачувати членські внески. Потрібно до цьо-
го додати, що в цьому напрямку надає допомогу
агентство "Укрінформнаука" (м. Київ), якому до-
ручено забезпечити оформлення відповідних
угод з установами-видавцями на договірних умо-
вах з метою організації в Україні отримання цьо-
го ідентифікаційного коду, яке зі свого боку сво-
єчасно підписало відповідну угоду з CrossRef і
сплачує його членські внески.
Важливою складовою частиною наукової ро-
боти є список використаних джерел, який відо-
бражає ступінь вивченості теми, є професійним
обличчям автора і свідчить про рівень володіння
навичками роботи з джерелами інформації.
Зазначимо, що у мережі Інтернет є досить
багато безкоштовних програм для створення біб-
ліографічних описів у романській абетці, що до-
зволяють автоматично створювати посилання за
одним зі світових стандартів. Доцільно авторам
бути обачливими, тому що більшість із цих про-
грам інформують, що вони надають послуги без-
коштовно, але потрібно тільки зареєструватися.
Автор починає реєструватися, з’являється вікон-
це, де сказано, що потрібно заплатити за цю пос-
КОМПЛЕКСНІ ЕНЕРГЕТИЧНІ СИСТЕМИ НА ОСНОВІ НВДЕ ISSN 1819-8058
Відновлювана енергетика. 2016. № 2 11
лугу. Це відомий у комерційних структурах "Ви-
верт-22", тобто вас примусово заставили зайти на
їх інтернет-сторінку за рахунок об’яви, що ця
програма безкоштовна. Ви з цим не погоджуєтеся
і починаєте шукати нову безкоштовну програму,
а вони вже з цього мають свій зиск, тому що ви
збільшили кількість звернень до цієї сторінки,
підвищуючи тим самим їх рейтинг (а вони за це
отримують додаткові пільги у вигляді реклами
власного сайту).
В цьому плані найкращою з безкоштовних
програм, де це віконце не з’являється, є наступна:
http://www.sourceaid.com/ Mendeley Desktop,
http://www.xn--80abaqzevto0rc.xn--
j1amh/2012/03/mendeley_28.html
Під час складання списків літератури для на-
укометричних баз даних (БД) важливо розуміти,
що чим більше будуть ці посилання відповідати
вимогам до джерел, тим легше їх сприйматиме
автоматизована система. І чим ретельніше автори
поставляться до наданої ними інформації, тим
точнішими будуть статистичні та аналітичні дані
про них у системі, отже – у рейтингах (зокрема у
SCOPUS). Правильний опис використовуваних
джерел у списках літератури є запорукою того,
що цитована публікація буде врахована в оцінці
наукової діяльності авторів, отже (по ланцюжку)
– організації, регіону, країни. За цитованістю жу-
рналу визначають його науковий рівень, автори-
тетність, ефективність діяльності його редакцій-
ної ради тощо.
Далі працюють правила наукової етики: як-
що ви коректно посилаєтесь на видання, дослід-
ницьку групу, вченого, вони намагатимуться ко-
ректно послатися на вас. Таким чином уся систе-
ма працює на збільшення сукупної кількості по-
силань. Тому зараз у зарубіжних виданнях пере-
ліки посилань і кількість авторів окремих публі-
кацій надзвичайно великі.
Звідси висновок: якщо ви посилаєтесь неко-
ректно і ваші переліки посилань не працюють на
збільшення наукометричних показників, то ви
стаєте нецікавими світовій науковій спільноті.
Отже, при складанні посилань у публікаціях,
призначених для зарубіжних БД, необхідно:
● дотримуватись однієї з поширених систем
транслітерації;
● відмовитися від використання національ-
ного стандарту на користь міжнародних або на-
водити два переліки посилань (поки вимоги ДАК
МОН України лишаються незмінними щодо за-
стосування ДСТУ ГОСТ 7.1 : 2006);
● однотипно надавати інформацію про два
основних елементи описів – авторів і джерело;
● не перевантажувати посилання трансліте-
рацією назв статей або наводити до них також і
переклад;
● за наявності перекладної та національної
версії періодичного видання для посилань обира-
ти перекладну.
Усі правила подання даних для зарубіжних
наукометричних систем БД та для задоволення
вимог ДАК МОН України слід чітко зазначати у
правилах для авторів. Це дозволить не тільки пі-
двищити рівень і культуру подання матеріалів до
опублікування, а й позбавить редакції від невлас-
тивої їм величезної роботи з упорядкування та
перекладу необхідних для БД відомостей [2–4].
Важливою складовою частиною наукової ро-
боти є список використаних джерел, який відо-
бражає ступінь вивченості теми, є професійним
обличчям автора і свідчить про рівень володіння
навичками роботи з джерелами інформації.
У 2014 році наукова електронна бібліотека
eLIBRARY.RU уклала договір з компанією
Thomson Reuters про розміщення 1000 кращих
російських наукових журналів з РИНЦ на плат-
формі Web of Science у вигляді окремої бази да-
них Russian Science Citation Index. Цей проект
дозволить значно поліпшити видимість і цитова-
ність російських журналів у міжнародному інфо-
рмаційному просторі і сприятиме підвищенню їх
якості за рахунок приведення їх до міжнародних
стандартів.
Завдяки всім цим крокам РИНЦ на даний
момент часу вже досить повно і об’єктивно відо-
бражає публікаційну активність більшості авто-
рів і наукових організацій. Важливим є також і
те, що РИНЦ є некомерційним проектом і знахо-
диться у відкритому доступі, що дозволяє усім
вченим без обмежень використовувати цей поту-
жний аналітичний інструмент.
SCIENCE INDEX – це інформаційно-
аналітична система, побудована на основі даних
КОМПЛЕКСНІ ЕНЕРГЕТИЧНІ СИСТЕМИ НА ОСНОВІ НВДЕ ISSN 1819-8058
Відновлювана енергетика. 2016. № 2 12
Російського індексу наукового цитування
(РИНЦ) і пропонує цілий ряд додаткових сервісів
для авторів наукових публікацій, наукових орга-
нізацій і видавництв. SCIENCE INDEX дозволяє
проводити комплексні аналітичні та статистичні
дослідження активності публікацій вчених і нау-
кових організацій та отримувати в результаті
більш точну і об’єктивну оцінку результатів нау-
кової діяльності окремих учених, наукових груп,
організацій та їх підрозділів.
Крім того, РИНЦ має угоди з компаніями
Thomson Reuters і Elsevier, що дозволяють роби-
ти запити безпосередньо в бази даних Web of
Science і Scopus та отримувати звідти поточні
значення показників цитування публікацій. Та-
ким чином, в інтерфейсі РИНЦ можна побачити
одночасно число цитувань публікації в РИНЦ,
Web of Science і Scopus. Ця безкоштовна можли-
вість доступна для всіх зареєстрованих у РИНЦ
авторів.
За даними (дата доступу: 16.03.2015) інфор-
маційно-аналітичної системи "Російський індекс
наукового цитування" (РИНЦ) містить інформа-
цію про публікації 400 українських інституцій,
серед яких 83 наукові установи НАН України.
Для безпосередньої оцінки рівня цитованості
статей Інституту відновлюваної енергетики НА-
НУ (ІВЕ НАНУ) нижче представлено витяг із
таблиці, що інформує про кількість публікацій
співробітників 83 установ, представлених у зга-
даній системі, та дані про цитованість їх праць.
Упорядкування установ проведено за кількістю
цитувань статей її співробітників, а в межах од-
ного значення кількості цитувань – за
публікаційною активністю. Повна інформація
наведена в таблиці вебінару [5].
Таблиця. Витяг із таблиці Рейтингу 83 установ НАН України "Російського індексу наукового цитування" за даними
Наукової електронної бібліотеки eLIBRARY.RU, в тому числі наведено рейтинг ІВЕ НАНУ
Станом на березень 2015 року
№
п/п
Установа НАН України
Кількість
публікацій
Кількість
цитувань
31 Институт электродинамики 716 136
32 Институт микробиологии и вирусологии им. Д.К.Заболотного 170 133
33 Институт зоологи им. И.И.Шмальгаузена 184 127
34 Институт сорбции и проблем эндоэкологии 93 119
35 Институт сверхтвердых материаловим им. В.Н.Бакуля 214 115
36 Институт ботаники им. Н.Г.Холодного 130 108
37 Институт прикладной математики и механики 169 105
38 Институт археологии 267 105
39 Институт электронной физики 86 104
40 Институт экспериментальной патологии, онкологии и радиобиологии им.
Р.Е.Кавецкого
95 101
41 Институт кибернетики им. В.М.Глушкова 303 82
42 Институт проблем криобиологии и криомедицины 206 73
43 Отделение морской геологиии осадочного рудообразования 79 70
44 Радиоастрономический институт 50 69
45 Институт биохимии им. А.В.Палладина 144 69
46 Институт экономики и прогнозирования 242 66
47 Институт магнетизма НАН и МОН Украины 52 64
48 Институт физиологии растений и генетики 70 63
49 Физико-механический институт им. Г.В.Карпенко 316 60
50 Институт физиологии им. А.А.Богомольца 219 58
51 Институт газа 81 50
52 Научно-исследовательский центр индустриальных проблем развития 178 48
53 Институт гидробиологии 61 46
54 Институт клеточной биологии и генетической инженерии 59 42
55 Институт проблем машиностроения им. А.Н.Подгорного 139 42
56 Институт государства и права им. В.М.Корецкого 108 38
КОМПЛЕКСНІ ЕНЕРГЕТИЧНІ СИСТЕМИ НА ОСНОВІ НВДЕ ISSN 1819-8058
Відновлювана енергетика. 2016. № 2 13
№
п/п
Установа НАН України
Кількість
публікацій
Кількість
цитувань
57 Институт биологии клетки 52 37
58 Институт биоколлоидной химии им. Ф.Д.Овчаренко 36 36
59 Институт экономики промышленности 127 33
60 Институт технической механики НАН и ДКА 51 33
61 Институт философии им. Г.С.Сковороды 45 31
62 Институтс социологии 34 31
63 Институт геологии и геохимии горючих ископаемых 52 29
64 Институт возобновляемой энергетики 97 29
65 Институт сцинтилляционных материалов 59 29
66 Институт физики горных процессов 59 28
67 Институт технической теплофизики 105 25
68 Институт проблем литья 37 20
Одночасно інформуємо про те, що зараз під-
готовлені нові вимоги до подання статей у нау-
ково-прикладний журнал "Відновлювана енерге-
тика", починаючи з другого номера нашого жур-
налу в другому кварталі 2016 року.
Крім того, редакція журналу здійснює
роз’яснення та надає попередню допомогу авто-
рам щодо використання нових вимог для підго-
товки матеріалів статей та подання їх до друку.
Також звертаємо увагу тих авторів, які вва-
жають, що, написавши статтю, можна далі не
звертати увагу на існуючі правила світової мере-
жі щодо її подальшого облаштування (в тому чи-
слі яке торкається бібліографії) та, не дотримую-
чи всіх вимог, направляти її до редакції, щоб там
все зробили. Таке неподобство призводить до
того, що міжнародні редакційні платформи прос-
то відхиляють цю статтю, навіть її не розглядаю-
чи. Тому дуже важливо ретельно та за існуючими
правилами готувати матеріали статті до друку.
Висновки. На сьогодні, використовуючи
можливість спільної творчої роботи з міжнарод-
ним журналом "Альтернативна енергетика та
екологія", понад 100 статей українських наукових
авторів було реферовано в РИНЦ (Російському
індексі наукового цитування) за даними Наукової
електронної бібліотеки eLIBRARY.RU (див. ви-
щенаведену таблицю).
Враховуючи зазначене, доцільно звернути
увагу на те, що Інститутом відновлюваної ене-
ргетики НАНУ заплановані, будуть здійснені та
виконані всі вимоги та відповідні заходи для
того, щоб науково-прикладний журнал "Відно-
влювана енергетика" з часом було прийнято в
когорту світових міжнародних журналів і без-
посередньо занесено до світових наукометрич-
них баз даних.
1. Вакаренко О.Г. Використання інформаційно комуні-
каційних технологій – основна складова сучасного етапу
науковометодичної діяльності видавничого дому "Академ-
періодика" НАН України / Видавничий дім "Академперіо-
дика" НАН України .
2. Тихонкова И.А. Институт молекулярной биологии и
генетики НАН Украины DOI (DIGITAL OBJECT
IDENTIFIER) для научных журналов. практические советы
небольшим издательствам.
3. Методичні рекомендації щодо підготовки рукопису
для подання до видавництва /Авт. кол. : О.Г. Вакаренко
(кер.) та ін.; упоряд. А.І. Радченко; ВД "Академперіодика".
– К.: Академперіодика, 2015. – 59 с.
4. Радченко А.І., Яцків Т.М. у 10 та 11 випусках збірни-
ка "Наука України у світовому інформаційному просторі.
5. Источник данных: Научная электронная библиотека
eLIBRARY.RU – Режим доступа: http://elibrary.ru/
defaultx.asp. –Дата доступу: 16.03.2015.
REFERENCES
1. Vakarenko O.G. Use of informational and communica-
tional technologies – the main components of scientometric da-
tabase present stage at publishing house "Academperiodica"
NAS of Ukraine, publishing house "Academperiodica" NAS of
Ukraine. (Ukr)
2. Tihonkova I.A. Institute of molecular biology and genet-
ics, NAS of Ukraine. DOI (DIGITAL OBJECT IDENTIFIER) to
scientific journals. Practical advice for small publishers (Rus)
3. Methodical guidelines for the preparation of manuscript
to submission a publisher / Author collegium : Vakarenko O.G.
(head), Etc .; compiler Radchenko A.I.; PH "Academperiodica"
– K.: Academperiodica, 2015. - 59 p. (Ukr)
4. Radchenko A.I., Yatskiv T.M. in 10 and 11 editions of the
book "Science of Ukraine in the global information space". (Ukr)
КОМПЛЕКСНІ ЕНЕРГЕТИЧНІ СИСТЕМИ НА ОСНОВІ НВДЕ ISSN 1819-8058
Відновлювана енергетика. 2016. № 2 14
5. Data source: Scientific electronic library eLI-
BRARY.RU – Access: http://elibrary.ru/defaultx.asp. – Access
date: 03.16.2015.
Щокин А.Р., Пономаренко Е.П. (Институт возобновляе-
мой энергетики НАН Украины, Киев)
Повышение уровня научно-прикладного журнала "Возо-
бновляемая энерегтика" ИВЭ НАНУ за счет перехода на
международные критерии оценивания труда ученых в
сфере использования возобновляемых источников энер-
гии для входа в мировую сеть наукометрических баз
даннях
В статье рассматриваются требования и возможности
повышения уровня научно-прикладного журнала "Возобнов-
ляемая энергетика" ИВЭ НАНУ за счет перехода на меж-
дународные критерии оценивания работы ученых в области
использования возобновляемых источников энергии для
вхождения в мировую сеть наукометрических баз данных.
Статья показывает, что такое наукометрические базы
данных (какие существуют), индекс цитирования, индекс
Хирша (h-индекс), импакт-фактор, коды DOI и ORCID (и
как их получить), требования к написанию библиографии.
Библ. 5, табл. 1.
Ключевые слова: научно-прикладной журнал, международ-
ные критерии оценки, наукометрические базы данных, ин-
декс цитирования, индекс Хирша (h-индекс), импакт-
фактор, DOI, ORCID
Shchokin A.R., Ponomarenko O.P. (Institute of Renewable
Energy, NAS of Ukraine, Kyiv)
Increasing the level of applied scientific journal "Vidnovlu-
vana energetika" IRE NASU by switching to international
criteria of scientists evaluation in the field of renewable
energy use for entry into global network of scientometric
database
The article is considered requirements and possibilities of
increasing the level of scientific applied magazine "Vidnovlu-
vana energetika" IRE NASU by switching to international
criteria assessment of scientists work in the field of renewable
energy use for joining to the global network of scientometric
databases. The article highlights what are scientometric
databases (that existing) citation index, Hirsch index (h-index),
impact factor, codes DOI and ORCID (and how to get them), the
requirements for writing a bibliography. References 5, tables 5.
Keywords: scientific applied magazine, international criteria
assessment, scientometric databases, citation index, Hirsch
index (h-index), impact factor, DOI, ORCID.
SYNOPSES
There was formed whole international system of
scientometric databases that index different printed works, mo-
nographs, scientific journals, etc., and determine the ratings of
individual scientists and editions automatically.
So today publication is qualification requirements of re-
search workers, and more important in the world takes not the
fact of publication but quality. It is estimated reviewers indi-
rectly identified rated periodicals in which is placed. The higher
rating publication, the stricter requirements to authors and the
editorial not evasive follow their application, providing the qual-
ity editions.
The article provided assistance to authors for the prepara-
tion of publication materials in scientific applied magazine
"Vidnovluvana energetika" IRE NASU and very important in-
formation to improve their own level towards next awarding
scientific degrees by increasing the number of citations consider-
ing the prospect of further entry foregoing magazine in global
network of scientometric databases.
Стаття надійшла до редакції 14.03.16
Остаточна версія 11.05.16
|
| id | veorgua-article-114 |
| institution | Vidnovluvana energetika |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-19T01:00:43Z |
| publishDate | 2016 |
| publisher | Institute of Renewable Energy National Academy of Sciences of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | veorgua/06/4b672fb8bc0e0f23be2b31aa63af5406.pdf |
| spelling | veorgua-article-1142026-07-18T06:32:09Z Increasing the level of applied scientific journal "Vidnovluvana energetika" IRE NASU by switching to international criteria of scientists evaluation in the field of renewable energy use for entry into global network of scientometric database Повышение уровня научно-прикладного журнала "Возобновляемая энерегтика" ИВЭ НАНУ за счет перехода на международные критерии оценивания труда ученых в сфере использования возобновляемых источников энергии для входа в мировую сеть наукометрических баз д Підвищення рівня науково-прикладного журналу "Відновлювана енергетика" ІВЕ НАНУ за рахунок переходу на міжнародні критерії оцінювання праці вчених у галузі використання відновлюваних джерел енергії для входження у світову мережу наукометричних баз даних Shchokin, A. Ponomarenko, O. scientific applied magazine international criteria assessment scientometric databases citation index Hirsch index (h-index) impact factor DOI ORCID світова мережа наукометрична база даних журнал вчені звання індекси цитування цифровий ідентифікатор DOI ORCID научно-прикладной журнал международные критерии оценки наукометрические базы данных индекс цитирования индекс Хирша (h-индекс) импакт- фактор DOI ORCID There was formed a whole international system of scientometric databases that index different printed works, monographs, scientific journals, etc., and determine the ratings of individual scientists and editions automatically.So today publication is qualification requirements of research workers, and more important in the world takes not the fact of publication but quality. It is estimated reviewers indirectlyidentified rated periodicals in which is placed. The higher rating publication, the stricter requirements to authors and the editorial not evasive follow their application, providing the quality editions.The article provided assistance to authors for the preparation of publication materials in scientific applied magazine "Vidnovluvana energetika" IRE NASU and very important informationto improve their own level towards next awarding scientific degrees by increasing the number of citations considering the prospect of a further entry foregoing magazine in the global network of scientometric databases. В статье рассматриваются требования и возможности повышения уровня научно-прикладного журнала "Возобновляемая энергетика" ИВЭ НАНУ за счет перехода на международные критерии оценивания работы ученых в области использования возобновляемых источников энергии для вхождения в мировую сеть наукометрических баз данных. Статья показывает, что такое наукометрические базы данных (какие существуют), индекс цитирования, индекс Хирша (h-индекс), импакт-фактор, коды DOI и ORCID (и как их получить), требования к написанию библиографии. В статті розглядаються вимоги та можливості підвищення рівня науково-прикладного журналу "Відновлювана енергетика" ІВЕ НАНУ за рахунок переходу на міжнародні критерії оцінювання праці вчених у галузі використання відновлюваних джерел енергії для входження в світову мережу наукометричних баз даних. Стаття висвітлює суть наукометричних баз даних (які існують), індекс цитування, індекс Хірша (h-індекс), імпакт-фактор, коди DOI та ORCID (та як їх отримати), вимоги до написання бібліографії. Institute of Renewable Energy National Academy of Sciences of Ukraine 2016-06-23 Article Article application/pdf https://ve.org.ua/index.php/journal/article/view/114 Vidnovluvana energetika ; No. 2 (45) (2016): Scientific and Applied Journal Vidnovluvana energetika; 6-14 Возобновляемая энергетика; ##issue.no## 2 (45) (2016): Научно-прикладной журнал Возобновляемая энергетика; 6-14 Відновлювана енергетика; № 2 (45) (2016): Науково-прикладний журнал Відновлювана енергетика; 6-14 2664-8172 1819-8058 uk https://ve.org.ua/index.php/journal/article/view/114/70 Copyright (c) 2016 A. Shchokin, O. Ponomarenko https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0 |
| spellingShingle | scientific applied magazine international criteria assessment scientometric databases citation index Hirsch index (h-index) impact factor DOI ORCID Shchokin, A. Ponomarenko, O. Increasing the level of applied scientific journal "Vidnovluvana energetika" IRE NASU by switching to international criteria of scientists evaluation in the field of renewable energy use for entry into global network of scientometric database |
| title | Increasing the level of applied scientific journal "Vidnovluvana energetika" IRE NASU by switching to international criteria of scientists evaluation in the field of renewable energy use for entry into global network of scientometric database |
| title_alt | Повышение уровня научно-прикладного журнала "Возобновляемая энерегтика" ИВЭ НАНУ за счет перехода на международные критерии оценивания труда ученых в сфере использования возобновляемых источников энергии для входа в мировую сеть наукометрических баз д Підвищення рівня науково-прикладного журналу "Відновлювана енергетика" ІВЕ НАНУ за рахунок переходу на міжнародні критерії оцінювання праці вчених у галузі використання відновлюваних джерел енергії для входження у світову мережу наукометричних баз даних |
| title_full | Increasing the level of applied scientific journal "Vidnovluvana energetika" IRE NASU by switching to international criteria of scientists evaluation in the field of renewable energy use for entry into global network of scientometric database |
| title_fullStr | Increasing the level of applied scientific journal "Vidnovluvana energetika" IRE NASU by switching to international criteria of scientists evaluation in the field of renewable energy use for entry into global network of scientometric database |
| title_full_unstemmed | Increasing the level of applied scientific journal "Vidnovluvana energetika" IRE NASU by switching to international criteria of scientists evaluation in the field of renewable energy use for entry into global network of scientometric database |
| title_short | Increasing the level of applied scientific journal "Vidnovluvana energetika" IRE NASU by switching to international criteria of scientists evaluation in the field of renewable energy use for entry into global network of scientometric database |
| title_sort | increasing the level of applied scientific journal "vidnovluvana energetika" ire nasu by switching to international criteria of scientists evaluation in the field of renewable energy use for entry into global network of scientometric database |
| topic | scientific applied magazine international criteria assessment scientometric databases citation index Hirsch index (h-index) impact factor DOI ORCID |
| topic_facet | scientific applied magazine international criteria assessment scientometric databases citation index Hirsch index (h-index) impact factor DOI ORCID світова мережа наукометрична база даних журнал вчені звання індекси цитування цифровий ідентифікатор DOI ORCID научно-прикладной журнал международные критерии оценки наукометрические базы данных индекс цитирования индекс Хирша (h-индекс) импакт- фактор DOI ORCID |
| url | https://ve.org.ua/index.php/journal/article/view/114 |
| work_keys_str_mv | AT shchokina increasingthelevelofappliedscientificjournalquotvidnovluvanaenergetikaquotirenasubyswitchingtointernationalcriteriaofscientistsevaluationinthefieldofrenewableenergyuseforentryintoglobalnetworkofscientometricdatabase AT ponomarenkoo increasingthelevelofappliedscientificjournalquotvidnovluvanaenergetikaquotirenasubyswitchingtointernationalcriteriaofscientistsevaluationinthefieldofrenewableenergyuseforentryintoglobalnetworkofscientometricdatabase AT shchokina povyšenieurovnânaučnoprikladnogožurnalaquotvozobnovlâemaâéneregtikaquotivénanuzasčetperehodanameždunarodnyekriteriiocenivaniâtrudaučenyhvsfereispolʹzovaniâvozobnovlâemyhistočnikovénergiidlâvhodavmirovuûsetʹnaukometričeskihbazd AT ponomarenkoo povyšenieurovnânaučnoprikladnogožurnalaquotvozobnovlâemaâéneregtikaquotivénanuzasčetperehodanameždunarodnyekriteriiocenivaniâtrudaučenyhvsfereispolʹzovaniâvozobnovlâemyhistočnikovénergiidlâvhodavmirovuûsetʹnaukometričeskihbazd AT shchokina pídviŝennârívnânaukovoprikladnogožurnaluquotvídnovlûvanaenergetikaquotívenanuzarahunokperehodunamížnarodníkriterííocínûvannâpracívčenihugaluzívikoristannâvídnovlûvanihdžerelenergíídlâvhodžennâusvítovumerežunaukometričnihbazdanih AT ponomarenkoo pídviŝennârívnânaukovoprikladnogožurnaluquotvídnovlûvanaenergetikaquotívenanuzarahunokperehodunamížnarodníkriterííocínûvannâpracívčenihugaluzívikoristannâvídnovlûvanihdžerelenergíídlâvhodžennâusvítovumerežunaukometričnihbazdanih |