ENERGY EFFICIENCY OF THE SHALLOW AQUIFERS UTILIZATION FOR THE DISTRICT HEATING AND COOLING
The energy efficiency of the groundwater ustilization from the shallow s to obtain heat and cold in the heating and cooling systems of residential buildings and public buildings was determined. The calculations are based on the operational data from two wells drilled on the territory of the Internat...
Saved in:
| Date: | 2019 |
|---|---|
| Main Authors: | , , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Institute of Renewable Energy National Academy of Sciences of Ukraine
2019
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://ve.org.ua/index.php/journal/article/view/204 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Vidnovluvana energetika |
| Download file: |  |
Institution
Vidnovluvana energetika| _version_ | 1871103250635161600 |
|---|---|
| author | Morozov, Yu. Barylo, A. Chalaev, D. Dobrovolskyi, M. |
| author_facet | Morozov, Yu. Barylo, A. Chalaev, D. Dobrovolskyi, M. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Yu. Morozov",
"institution": "Institute of Renewable Energy of the National Academy of Sciences of Ukraine 02094, Kyiv, st. Hnat Hotkevich, 20A"
},
{
"author": "A. Barylo",
"institution": "Institute of Renewable Energy of the National Academy of Sciences of Ukraine 02094, Kyiv, st. Hnat Hotkevich, 20A"
},
{
"author": "D. Chalaev",
"institution": "1Institute of Renewable Energy of the National Academy of Sciences of Ukraine 02094, Kyiv, st. Hnat Hotkevich, 20A, 2Institute of Technical Thermophysics of the National Academy of Sciences of Ukraine 03057, Kyiv, st. Maria Kapnist (Zhelyabova), 2a"
},
{
"author": "M. Dobrovolskyi",
"institution": "Institute of Technical Thermophysics of the National Academy of Sciences of Ukraine 03057, Kyiv, st. Maria Kapnist (Zhelyabova), 2a"
}
] |
| author_sort | Morozov, Yu. |
| baseUrl_str | https://ve.org.ua/index.php/journal/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-18T06:32:13Z |
| description | The energy efficiency of the groundwater ustilization from the shallow s to obtain heat and cold in the heating and cooling systems of residential buildings and public buildings was determined. The calculations are based on the operational data from two wells drilled on the territory of the International Renewable Energy Center. Experimental wells are located at a distance of 11.5 m from each other, the depth of which is 50 and 57 m, respectively. During the holding of the test pumping, the main preliminary operational aquifer characteristics were obtained. The static level is set at a depth of 32.0 m, the flow rate of wells is 2-3 m3/h., the initial temperature of groundwater is 12 °C.
The following aquifers and complexes were discovered: the alluvial-deluvial horizon of the first above-flood terrace terrain, consisting of quartz sand with lenses and layers of loam and lying at a depth of 8 to 12 m; the aquiferous complex in the sediments of the Mezhigorskaya, Berek and Novopetrovsky formations of the Oligocene-Miocene (Poltava and Kharkiv series), which lies at a depth of 32 to 50 m and consists of fine-grained sand; Buchak-Kanev aquifer, occurring at a depth of 90 to 117 m and consisting of fine and fine-grained sand.
In order to evaluate the possibility of groundwater using  for geothermal heat and cold supply, an aquifer of Poltava and Kharkiv age is used, since this horizon is isolated from surface and groundwater by a thick layer (up to 20 m) of dense clays, provides it with a permanent filtration mode and stable hydrogeological parameters.
The work shows that the use of groundwater as a source of low-potential energy for heat pumps makes it possible to obtain from the well 7...10 times more thermal power compared to traditional heat pump systems based on ground probes. A scheme of operation of heat pump units with stepwise activation of the temperature potential of groundwater from +12 °С to +1 °С is proposed, which makes it possible to increase the energy efficiency of the thermal energy generation process by almost one and a half times. The effectiveness of the use of groundwater for air conditioning in the summertime has been evaluated. It is shown that for these wells, the COP value of the «passive» conditioning process exceeds 25. The temperature in the room can be reduced by 5 degrees. The amount of «cold» that can be obtained from one well is more than 10 kW.
Based on the analysis of hydrogeological characteristics and filtering mode of the first aquifers from the surface, the most suitable complex for creating geothermal heat and cold supply systems was the water complex and calculations were carried out that showed the feasibility of using the aquifer in the oligoran, berek and novopetrovsky suite deposits. Ref. 3, tabl. 3, fig. 4 |
| doi_str_mv | 10.36296/1819-8058.2019.2(57).70-78 |
| first_indexed | 2025-07-17T11:37:41Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 1819-8058 (Print)
ГЕОТЕРМАЛЬНА ЕНЕРГЕТИКА ISSN 2664-8172 (Online)
© Ю.П. Морозов, А.А. Барило, Д.М. Чалаєв, М.П. Добровольський, 2019
Відновлювана енергетика. 2019. № 2 70
УДК 504.43; 621.577.2 DOI: https://doi.org/10.36296/1819-8058.2019.2(57).70-78
ЕНЕРГЕТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ПЕРШИХ ВІД ПОВЕРХНІ
ВОДОНОСНИХ ГОРИЗОНТІВ ДЛЯ ТЕПЛО- І ХЛАДОПОСТАЧАННЯ
Ю.П. Морозов1, доктор технічних наук, А.А. Барило1, Д.М. Чалаєв1,2, кандидат технічних наук, М.П. Добровольський2
1Інститут відновлюваної енергетики НАН України,
02094,м. Київ, вул. ГнатаХоткевича, 20А
2Інститут технічної теплофізики НАН України
03057, м. Київ, вул. Марії Капніст (Желябова), 2а
На підставі експлуатаційних даних двох свердловин, пробурених на території Міжнародного центру відновлювальної енер-
гетики, визначена енергетична ефективність використання підземних вод перших від поверхні землі водоносних горизонтів
для отримання теплоти та холоду в системах теплохладопостачання житлових будинків та будівель громадського при-
значення. Дослідні свердловини розташовані на відстані 11,5 м одна від одної, глибина яких складає 50 і 57 м відповідно. Під
час проведення пробних відкачок одержані основні попередні експлуатаційні характеристики горизонту. Статичний рівень
встановлюється на глибині 32,0 м, дебіт свердловин складає 2-3 м3/год., початкова температура підземних вод – 12 °С.
Були розкриті таки водоносні горизонти та комплекси: горизонт алювіально-делювіальних відкладень першої надзаплавної
тераси, що складається кварцовими пісками з лінзами та проверстками суглинків і залягає на глибині від 8 до 12 м; водоно-
сний комплекс у відкладах межигірської, берекської та новопетрівської світ олігоцен-міоцену (полтавська і харківська се-
рії), який залягає на глибині від 32 до 50 м та створений з дрібно-зернистого піску; бучаксько-канівський водоносний гори-
зонт, що залягає на глибині від 90 до 117 м і складається з мілкого та дрібно-зернистого піску.
Для оцінки можливості використання підземних вод з метою геотермального тепло- і хладопостачання використано водоно-
сний горизонт полтавського і харківського віку, оскільки цей горизонт ізольований від поверхневих і грунтових вод потужною
товщою (до 20 м) щільних глин, що забезпечує йому сталий режим фільтрації і стабільні гідрогеологічні параметри.
В роботі показано, що використання підземних вод як джерела низькопотенційної енергії для теплових насосів дозволяє
отримати від свердловини в 7...10 разів більшу теплову потужність в порівнянні з традиційними теплонасосними систе-
мами на основі ґрунтових зондів. Запропоновано схему роботи теплонасосних агрегатів з ступінчастим спрацьовуванням
температурного потенціалу підземних вод від + 12 °С до + 1 °С, що дозволяє майже в півтора рази підвищити енергетич-
ну ефективність процесу генерування теплової енергії. Оцінено ефективність застосування підземних вод для кон-
диціонування приміщень в літній час. Показано, що для даних свердловин величина СОР процесу «пассивного» кон-
диціонування перевищує 25. Температуру в приміщенні можна знизити на 5 градусів. Кількість «холоду», яка може бути
отримана від однієї свердловини, становить більше 10 кВт.
На підставі аналізу гідрогеологічних характеристик та режиму фільтрації перших від поверхні водоносних горизонтів
вибрано найбільш придатний для створення систем геотермального тепло- і холодопостачання водносний комплекс та
проведено розрахунки, які показали доцільність використання водоносного горизонту у відкладах межигірської, берекської
та новопетрівської світ олігоцен-міоцену. Бібл. 3, табл. 3, рис. 4.
Ключові слова: підземні води, тепловий насос, теплопостачання, холодопостачання, енергетична ефективність
ENERGY EFFICIENCY OF THE SHALLOW AQUIFERS UTILIZATION FOR THE
DISTRICT HEATING AND COOLING
Yu. Morozov1, Doctor of Technical Sciences, A. Barylo1, D. Chalaev1,2, candidate of technical sciences, M. Dobrovolskyi 2
1Institute of Renewable Energy of the National Academy of Sciences of Ukraine
02094, Kyiv, st. Hnat Hotkevich, 20A,
2Institute of Technical Thermophysics of the National Academy of Sciences of Ukraine
03057, Kyiv, st. Maria Kapnist (Zhelyabova), 2a
The energy efficiency of the groundwater ustilization from the shallow s to obtain heat and cold in the heating and cooling systems of
residential buildings and public buildings was determined. The calculations are based on the operational data from two wells drilled
on the territory of the International Renewable Energy Center. Experimental wells are located at a distance of 11.5 m from each
other, the depth of which is 50 and 57 m, respectively. During the holding of the test pumping, the main preliminary operational aq-
uifer characteristics were obtained. The static level is set at a depth of 32.0 m, the flow rate of wells is 2-3 m3/h., the initial
temperature of groundwater is 12 °C.
The following aquifers and complexes were discovered: the alluvial-deluvial horizon of the first above-flood terrace terrain,
consisting of quartz sand with lenses and layers of loam and lying at a depth of 8 to 12 m; the aquiferous complex in the sediments of
the Mezhigorskaya, Berek and Novopetrovsky formations of the Oligocene-Miocene (Poltava and Kharkiv series), which lies at a
depth of 32 to 50 m and consists of fine-grained sand; Buchak-Kanev aquifer, occurring at a depth of 90 to 117 m and consisting of
fine and fine-grained sand.
In order to evaluate the possibility of groundwater using for geothermal heat and cold supply, an aquifer of Poltava and Kharkiv
age is used, since this horizon is isolated from surface and groundwater by a thick layer (up to 20 m) of dense clays, provides it with
a permanent filtration mode and stable hydrogeological parameters.
https://doi.org/10.36296/1819-8058.2019.2(57).70-78
https://context.reverso.net/%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B4/%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D0%B8%D0%B9%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9-%D1%80%D1%83%D1%81%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9/calculations+are+based+on
https://context.reverso.net/%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B4/%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D0%B8%D0%B9%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9-%D1%80%D1%83%D1%81%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9/order+to+evaluate+the+possibility+of+using
ISSN 1819-8058 (Print)
ГЕОТЕРМАЛЬНА ЕНЕРГЕТИКА ISSN 2664-8172 (Online)
Відновлювана енергетика. 2019. № 2 71
The work shows that the use of groundwater as a source of low-potential energy for heat pumps makes it possible to obtain from the
well 7...10 times more thermal power compared to traditional heat pump systems based on ground probes. A scheme of operation of
heat pump units with stepwise activation of the temperature potential of groundwater from +12 °С to +1 °С is proposed, which
makes it possible to increase the energy efficiency of the thermal energy generation process by almost one and a half times. The
effectiveness of the use of groundwater for air conditioning in the summertime has been evaluated. It is shown that for these wells,
the COP value of the «passive» conditioning process exceeds 25. The temperature in the room can be reduced by 5 degrees. The
amount of «cold» that can be obtained from one well is more than 10 kW.
Based on the analysis of hydrogeological characteristics and filtering mode of the first aquifers from the surface, the most suitable
complex for creating geothermal heat and cold supply systems was the water complex and calculations were carried out that showed
the feasibility of using the aquifer in the oligoran, berek and novopetrovsky suite deposits. Ref. 3, tabl. 3, fig. 4
Keywords: shallow aquifers, heat pump, heat supply, cold supply, energy efficiency
Ю.П. Морозов
Yu. Morozov
Відомості про автора: зав. відділом геотер-
мальної енергетики Інституту відновлюваної
енергетики НАН України, доктор технічних
наук, старший науковий співробітник.
Освіта: Національний технічний університет
України «Київський політехнічний інститут
імені Ігоря Сікорського».
Наукова сфера: відновлювана енергетика, гео-
термальна енергетика, використання тепла дов-
кілля.
Публікації: більше 160.
ORCID: 0000-0003-1632-9735
Контакти: тел./факс +38 (044) 206-28-09
e-mail: geotherm@ukr.net
Author information: Head of the Department of
Geothermal Energy of the Institute of Renewable
Energy of the National Academy of Sciences of
Ukraine, doctor of technical sciences, senior re-
searcher.
Education: National Technical University of
Ukraine “Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Insti-
tute”.
Research area: renewable energy, geothermal
energy, use of warm environment.
Publications: more than.
ORCID: 0000-0003-1632-9735
Contacts: phone/fax +38 (044) 206-28-09
e-mail: geotherm@ukr.net
А.А. Барило
A. Barylo
Відомості про автора: науковий співробітник
відділу геотермальної енергетики, Інститут
відновлюваної енергетики НАНУ.
Освіта: Київський національний університет
імені Тараса Шевченка за спеціальністю гідро-
геологія та інженерна геологія (1990 р).
Наукова сфера: геотермальні джерела енергії.
Публікації: більше 25, в тому числі 2 держав-
них стандарти.
ORCID: 0000-0001-7981-6464
Контакти: тел./факс +38 (044) 206-28-09
e-mail: geotherm@ukr.net
Information about the author: Researcher at the
geothermal energy department, Renewable Energy
Institute of the NAS of Ukraine.
Education: Taras Shevchenko National University
of Kyiv, hydrogeologist and engineering geologist
(1990).
Research area: geothermal energy.
Publications: more than 25 including 2 state
standards.
ORCID: 0000-0001-7981-6464
Контакти: тел./факс +38 (044) 206-28-09
e-mail: geotherm@ukr.net
Д.М. Чалаєв
D. Chalaev
Відомості про автора: Старший науковий
співробітник відділу геотермальної енергетики
Інституту відновлюваної енергетики НАН
України, кандидат технічних наук. Провідний
науковий співробітник відділу тепломасообміну
в дисперсних системах Інституту технічної теп-
лофізики НАН України.
Освіта: Московський технологічний інститут
м'ясної і молочної промисловості.
Наукова сфера: відновлювані джерела енергії,
теплові насоси, енергозбереження.
Публікації: більше 100.
ORCID: 0000-0002-5154-4257
Контакти: тел.+38 (044) 209-07-68
e-mail: chalaev@i.ua
Author information: Senior Researcher of the
Department of Geothermal Energy of the Institute
of Renewable Energy of NAS of Ukraine, Ph.D.
(engineering). Leading Researcher of the Depart-
ment of Heat and Mass Transfer in Disperse Sys-
tems of the Institute of Engineering Thermophysics
of NAS of Ukraine.
Education: Moscow Technological Institute of
Meat and Dairy Industry.
Research area: renewable energy sources, heat
pumps, energy saving.
Publications: more than 100.
ORCID: 0000-0002-5154-4257
Contacts: phone+38 (044) 209-07-68
e-mail: chalaev@i.ua
М.П. Добровольський
M. Dobrovolskyi
Відомості про автора: аспірант Інституту тех-
нічної теплофізики НАН України
Освіта: Київський національний університет
будівництва та архітектури.
Наукова сфера: відновлювана енергетика,
використання тепла довкілля, теплоенергетика.
Публікації: 1.
ORCID: 0000-0001-9140-5158
Контакти: тел./факс +38 (066) 950-27-56
e-mail: Dobrik316@gmail.com
Author information: postgraduate student of the
Institute of Engineering Thermophysics of NAS
of Ukraine
Education:Kyiv National University of Construc-
tion and Architecture.
Research area: renewable energy, use of warm
environment, heat power engineering.
Publications: 1.
ORCID: 0000-0001-9140-5158
Contacts: phone/fax +38 (066) 950-27-65
e-mail: Dobrik316@gmail.com
mailto:geotherm@ukr.net
mailto:geotherm@ukr.net
mailto:geotherm@ukr.net
mailto:geotherm@ukr.net
mailto:chalaev@i.ua
mailto:chalaev@i.ua
ISSN 1819-8058 (Print)
ГЕОТЕРМАЛЬНА ЕНЕРГЕТИКА ISSN 2664-8172 (Online)
Відновлювана енергетика. 2019. № 2 72
Дослідження ефективності використання під-
земних вод перших від поверхні водоносних про-
водимо на підставі експлуатаційних даних сверд-
ловин № 1 та № 8, пробурених на території Між-
народного центру відновлюваної енергетики та
трансферу технологій (м. Київ, вул. Метроло-
гічна, 48-50). Гідрогеологічний розтин ділянки та
конструкції свердловин наведено на рис. 1.
Робота проводиться в рамках виконання
наукового проекту «Розробити науково-
технічні засади перетворення та акумулювання
енергії відновлюваних джерел енергії для за-
безпечення споруд громадського призначення»
за рахунок коштів бюджетної програми
«Підтримка розвитку пріоритетних напрямів
наукових досліджень».
10
20
30
40
50
60
70
80
90
100
110
120
10
20
30
40
50
60
70
80
90
100
110
120
52,0
57,5
40,5
49,5
34,0
43 м
св.№8 св.№1
d=125 ммd=125 мм
P + +N3mz br 1np
d= 32 мм
Глина бура
Мергель зеленувато-блакитний
P2bc+kn
Рис. 1 Схема геологічного розтину і розташування свердловин експериментальної ділянки
Fig. 1 Scheme of geological section and location of wells of the experimental plot
В геологоструктурному відношенні ділянка
дослідження розташована в межах північно-
східного пологого схилу Українського щита, що
занурюється під область Дніпровсько-Донецької
западини. Земні надра в цьому районі мають дво-
поверхову будову: нижній поверх – кристалічний
фундамент, що складається з кристалічних і ме-
таморфічних порід докембрію, верхній поверх є
потужною (до 400 м) товщою палеозойських, ме-
зозойських і кайнозойських осадових порід[1].
Сприятливі умови водообміну на пологому
схилі кристалічного щита створили можливість
для утворення зони прісних підземних вод, що
охоплює весь розріз осадової товщі. Практичне
значення мають водоносні горизонти і комплекси,
приурочені до юрських, сеноманських, бучацько-
канівських і харківсько-полтавських відкладень.
На ділянці дослідження під час проведення
бурильних робіт від поверхні землі були розкриті
таки водоносні горизонти:
1. Алювіально-делювіальні відклади першої
надзаплавної тераси – кварцові піски з лінзами та
проверстками суглинків. Цей горизонт, так звана
«верховодка», має сезонний характер і дуже за-
лежить від кількості атмосферних опадів. Залягає
на глибині від 8 до 12 м.
2. Водоносний горизонт у відкладах межи-
гірської, берекської та новопетрівської світ
олігоцен-міоцену (полтавська і харківська серії).
Залягає на глибині від 32 до 50 м. Складається з
сірого дрібно-зернистого піску, що перекритий по-
тужною товщою (до 20 м) строкатих глин неогену.
Статичні рівні встановлюються на глибині крівлі
горизонту, тобто горизонт напірно-безнапірний.
3. Бучаксько-канівський водоносний гори-
зонт залягає на глибині від 90 до 117 м, скла-
дається мілким та дрібно-зернистим піском. Го-
ризонт сильно виснажений через активне вико-
ристання його для водопостачання і для госпо-
дарських цілей. Статичні рівні встановлюються
на відмітках 96 м, тобто верхня частина горизон-
ту «суха», горизонт безнапірний.
Свердловина № 1 була пробурена до глибини
57 м, діаметр буріння склав 215 мм. Свердловина
має двохколонну конструкцію. Перша обсадна
колона з НПВХ має діаметр 125 мм та встановле-
на в інтервалі глибин від поверхні землі до 36 м.
В середині її в інтервалі глибин 23-57 м встанов-
лена друга колона з того ж матеріалу та діамет-
ром 50 мм, яка закінчується сітчастим поліпро-
ISSN 1819-8058 (Print)
ГЕОТЕРМАЛЬНА ЕНЕРГЕТИКА ISSN 2664-8172 (Online)
Відновлювана енергетика. 2019. № 2 73
піленовим фільтром, довжиною 5,5 м.
Свердловина № 1 розкрила водоносний гори-
зонт у відкладах межигірської, берекської та но-
вопетрівської світ олігоцен-міоцену (полтавська і
харківська серії). Складається горизонт з дрібно-
зернистих пісків, що залягають в інтервалі гли-
бин 34-57 м. Під час буріння було встановлено,
що верхня частина горизонту «суха», статичний
рівень розташований на глибині 21 м, тобто го-
ризонт є безнапірним.
Свердловина № 8 була пробурена на відстані
11,5 м від свердловини № 1. Глибина свердловини
– 50 м, а діаметр буріння – 215 мм. Свердловина по
всій глибині закріплена обсадними трубами діа-
метром 125 мм, в інтервалі глибин 40,5-49,5 м
встановлений поліпропіленовий фільтр такого ж
діаметру. Нижня частина свердловини обладнана
відстійником завдовжки 0,5 м з заглушкою з нПВХ.
У середині свердловини на водопідйомних
трубах діаметром 32 мм на глибині 43 м встанов-
лений електрозанурювальний насос марки Во-
долій 80.
Продуктивний водоносний горизонт відкла
день межигірської, берекської та новопет-
рівської світ олігоцен-міоцену у свердловині № 8
розташований на глибині 32-50 м. Водовмісні
породи представлені піском тонко- та дрібнозер-
нистим світло сірим. Статичний рівень встанов-
лений на глибині 32,0 м, тобто збігається з по-
крівлею горизонту.
Для визначення попередніх величин продук-
тивності і приємистості межигірського, берексько-
го та новопетрівського водоносного комплексу бу-
ли проведені такі дослідно-фільтраційні випробу-
вання: в свердловині № 1 – пробний налив води з
дебітом 2 м3/год; в свердловині № 8 – пробна
відкачка. Продуктивність свердловини № 8 під час
пробної відкачці становила 3,5 м3/год із зниженням
рівня у водоносному горизонті 9,0 м. Температура
підземних вод – 12 ºС.
Згідно з [2], водоносний комплекс у відкладах
межигірської, берекської та новопетрівської світ
олігоцен-міоцену в межах Дніпровсько-донець-
кого артезіанського басейну має повсюдне поши-
рення та характеризується наступними узагаль-
неними гідрогеологічними параметрами:
Таблиця 1. Зведені параметри водоносного комплексу у відкладах межигірської, берекської
та новопетрівської світ олігоцен-міоцену
Table 1. Summary parameters of the aquifer complex in the deposits of the mezhigirska,
berekiska and newpetrivskaya world of oligocene-miocene
№ Параметр Величина
1 Товщина горизонту,м 30-50
2 Глибина покрівлі від поверхні землі,м від 5-9 до 40-50
3 Глибина залягання рівня води від поверхні землі,м від1-3 до 40
4 Напір над покрівлею, м 10-40
5 Питомий дебіт водоприпливів дм3/с 0,0006-0,4
6 Коефіцієнт фільтрації, м/добу 0,001-10
7 Мінералізація, г/дм3 0,5-2,2; до 9
Водоносний комплекс зараз широко викори-
стовується для водозабезпечення окремих сільсь-
ких населених пунктів. Він характеризується ло-
кальним забрудненням NH4,Br, Fe, F та іншими
елементами.
На теперішній час найбільш широке викори-
стання теплоти верхніх шарів Землі здійснюється
за допомогою теплонасосних систем типу
«грунт-вода», в яких видобування теплоти грунту
здійснюється з застосуванням підземних гори-
зонтальних трубних теплообмінників або U-
подібних вертикальних зондів, в яких циркулює
проміжний теплоносій, що переносить низько-
потенційне тепло в контур випарника теплового
насоса. Перевагою таких систем є повсюдна до-
ступність джерела тепла і стабільність його тем-
ператури незалежно від сезону і часу доби.
Разом з тим, грунтові теплообмінники мають
ряд недоліків, основним з яких є мала величина
теплозйому, що викликано низькою теплопровід-
ністю грунтового масиву. Залежно від складу і
вологості порід питомийтеплозйом з одного по-
гонного метра грунтового теплообмінника скла-
дає від 20 Вт/м до 80 Вт/м [3]. Відповідно, при
опалювальної площі будинку 100 м2, для роботи
теплового насоса потрібно 3-4 вертикальних
ґрунтових теплообмінника довжиною до 50 м.
Витрати на буріння таких свердловин і їх
облаштування U-подібними вертикальними зон-
дами можуть сягати 2/3 від вартості всієї тепло-
насосної системи.
У даній ситуації перспективним рішенням є
використання в якості джерела низькопотенцій-
ної теплоти підземних вод. В Україні на зазна-
чених глибинах (50-100 м) практично повсюдно
є підземні води непитного якості, які можна
використовувати для роботи теплових насосів
типу «вода-вода». Для використання підземних
ISSN 1819-8058 (Print)
ГЕОТЕРМАЛЬНА ЕНЕРГЕТИКА ISSN 2664-8172 (Online)
Відновлювана енергетика. 2019. № 2 74
вод в якості джерела низькопотенційної енергії
достатньо двох свердловин. З однієї свердло-
вини вода викачується свердловинним насосом,
подається у випарник теплового насоса і охо-
лоджується, після чого охолоджена незабруд-
нена вода повертається в підземний горизонт
через другу свердловину.
Для вивчення енергетичних характеристик
такої системи теплопостачання нами створено
дослідний стенд, який містить дві свердловини
глибиною 49,5 м і 57,5 м.Експерименти з визна-
чення дебіту свердловин показали, що при
відкачці з першої свердловини 2 м3/год води за
допомогою насосу статичний рівень стабілізуєть-
ся на величині 32 м і 34 м.
Для порівняння систем нагріву на основі
ТНУ з традиційними системами теплопостачання
застосовують показник ефективності викори-
стання первинного палива. За цим показником
гранню конкурентоспроможності установок теп-
лонасосного теплопостачання є СОР<3, тому що
для вироблення теплоти за допомогою теплового
насоса використовується електрична енергія, яка,
в свою чергу, виробляється при спалюванні па-
лива з к.к.д. близько 30%.
Підвищення ефективності ТНУ за рахунок
вдосконалення їх робочих циклів і схем складає
основу сучасних досліджень в області теплона-
сосних технологій. Залежно від температури
термальної води на вході у випарник теплового
насоса можливі різні варіанти його підключення.
Правильний вибір схеми підключення і режимів
роботи теплового насоса значною мірою визна-
чає ефективність установки.
Рис. 2. Значення дійсного коефіцієнта перетворення теплового насоса HYDROCIAT на робочому тілі R134a [4].
Fig. 2. The value of the actual conversion factor of the heat pump HYDROCIAT on the working body R134a [4].
Енерговитрати на привід теплового насоса
характеризуються величиною коефіцієнта пере-
творення і залежать в основному від співвідно-
шення температур кипіння і конденсації холодо-
агенту (рис. 2). Чим менше перепад температур
між випарником і конденсатором, тим нижче
енерговитрати. Тому, при глибокому захолод-
жуванні термальної води доцільно спрацьовувати
її температуру поступово за допомогою декіль-
кох послідовно встановлених ТНУ. Така робота
теплових насосів, поряд зі зниженням енерговит-
рат на вироблення теплоти, забезпечує мож-
ливість регулювання продуктивності установки в
широкому діапазоні потужностей.
1. Схема роботи теплових насосів з паралель-
ною подачею води, що нагрівається, в конденсато-
ри і послідовним проходженням низькопотенційної
термальної води через випарники (рис.3).
ISSN 1819-8058 (Print)
ГЕОТЕРМАЛЬНА ЕНЕРГЕТИКА ISSN 2664-8172 (Online)
Відновлювана енергетика. 2019. № 2 75
Рис. 3. Схема теплонасосної установки з паралельним підключенням конденсаторів:1 – гаряча вода; 2 – низькопотен-
ційна термальна вода; 3,4 – видобувна і нагнітальна свердловини; 5 – насос; 6 – випарник теплового насоса; 7 – компресор;
8 – конденсатор теплового насоса.
Fig. 3. Scheme of heat pump installation with parallel connection of capacitors: 1 – hot water; 2 – low-temperature thermal
water; 3.4 – extraction and injection wells; 5 – pump; 6 – heat pump evaporator; 7 – compressor; 8 – heat pump condenser.
Кількість гарячої води, яка може бути отри-
мана в кожній ступені ТНУ, визначається з умови:
oкд
кд
км
кд
QQ
Q
=
Q
Q
=COP
,
де 21 TTTpo ttGc=Q – низькотемпературна
теплота, підведена до випарника;
12 вввpкд ttGc=Q – теплота, відведена від
конденсатора; cp – теплоємність води; – густина
води; (tT1–tT2) – зниження температури термальної
води в випарнику; GT – витрата термальної води
через випарник; (tв2–tв1) – нагрів води в конденса-
торі; Gв – витрата води, що нагрівається; СОР –
коефіцієнт перетворення теплового насоса.
Поточне значення СОР в кожній ступені
ТНУ визначається за характеристикоютеплона-
сосного агрегату (рис. 1) виходячи з температури
води на виході з випарника і конденсатора.
Розрахункові величини СОР при послідов-
ному відборі теплоти (з кроком в 3ºС) від низь-
копотенційного теплоносія наведені в таблиці 2.
Таблиця 2. Розрахункові величини СОР при послідовному відборі теплоти від низькопотенційного теплоносія
Table 2. Estimated values of COP for consistent selection of heat from low-temperature coolant
Температура води на виході з випарни-
ка ТНУ
Температура води на виході з конденсатора
ТНУ
Коефіцієнт перетворення
ТНУ
початкова, ºС кінцева, ºС початкова, ºС кінцева, ºС
12 9 15 55 3,80
9 6 15 55 3,51
6 3 15 55 3,26
3 1 15 55 3,11
Середній СОР за цикл нагріву води 3,42
Як бачимо, дана схема роботи ТНУ дозво-
ляє в 1,1 рази (3,42 / 3,11) збільшити середній
за цикл СОР і знизити енерговитрати на привід
теплового насоса в порівнянні з од-
ноступеневою процесом.
Теплова потужність експериментальної
свердловини при такій схемі підключення тепло-
вих насосів становить
ISSN 1819-8058 (Print)
ГЕОТЕРМАЛЬНА ЕНЕРГЕТИКА ISSN 2664-8172 (Online)
Відновлювана енергетика. 2019. № 2 76
1 2
1 1
3, 42
4, 2 1 0,56 12 1 36,56 кВт,
3, 42 1
ср ср
кд o p T T T
ср ср
COP COP
Q Q c G t t
COP COP
де GT = 0,56 л/сек – дебіт свердловини.
Потужність, що споживається компресором
теплового насосу
69,10
42,3
56,36
ср
кд
км
COP
Q
Q кВт.
Потужність, що споживаєтьсяпогружним
свердловинним насосом
457
6,0
5056,08,91
HGg
Q T
нас Вт,
де Н = 50 м – необхідний напір насосу; = 0,6 –
ККД насосу.
2. Схема роботи теплових насосів з
послідовним проходженням потоків теплоносія
випарники і конденсатори (рис. 4).
Рис. 4. Схема теплонасосної установки з послідовним підключенням конденсаторів:1 – гаряча вода; 2 – низькопотен-
ційна термальна вода; 3,4 – видобувна і нагнітальна свердловини; 5 – насос; 6 – випарник теплового насоса; 7 – компресор;
8 – конденсатор теплового насоса.
Fig. 4. Scheme of heat pump installation with serial connection of capacitors: 1 – hot water; 2 – low-temperature thermal water;
3, 4 – extraction and injection wells; 5 – pump; 6 – heat pump evaporator; 7 – compressor; 8 – heat pump condenser.
Дана схема організації протитоку в апаратах
ТНУ дозволяє створювати практично рівний тем-
пературний напір між випарником і конденсато-
ром і, відповідно, підтримувати однакові режими
роботи у всіх ступенях установки. Розрахункові
величини СОР при роботі за схемою послі-
довного ступеневої зміні температур у випарник і
конденсаторах ТНУ наведені в таблиці 3.
Таблиця 3. Розрахункові величини СОР при роботі за схемою послідовного ступеневої зміні температур у випарник і
конденсаторах ТНУ
Table 3. Estimated values of COP when working under the scheme of successive step change in temperature in the evapora-
tor and condensers of heat pump plants
Температура води
у випарнику ТНУ
Температура води
в конденсаторі ТНУ
Коефіцієнт перетворення ТНУ
початкова, ºС кінцева, ºС початкова, ºС кінцева, ºС
12 9 45 55 3,80
9 6 35 45 4,54
6 3 25 35 5,37
3 1 15 25 6,35
Середній СОР за цикл нагріву води 5,02
ISSN 1819-8058 (Print)
ГЕОТЕРМАЛЬНА ЕНЕРГЕТИКА ISSN 2664-8172 (Online)
Відновлювана енергетика. 2019. № 2 77
Дана схема роботи ТНУ є найбільш ефектив-
ною і дозволяє підвищити енергетичну ефектив-
ність установки майже в півтора рази в порів-
нянні з циклом, при якому охолоджується низь-
копотенційне джерело від 12 ºС до 1 ºС і нагрів
гарячої води від 15 ºС до 55 ºС здійснюється в
один етап.
Теплова потужність експериментальної сверд-
ловини при такій схемі роботи теплових насосів
кВт.31,3211256,012,4
102,5
02,5
11
21
TTTp
ср
ср
o
ср
ср
кд ttGc
COP
COP
Q
COP
COP
Q
Потужність, що споживається компресором
теплового насосу
44,6
02,5
31,32
ср
кд
км
COP
Q
Q кВт.
Потужність, що споживаєтьсязанурювальним
свердловинним насосом в обох схемах роботи
однакова і дорівнює 0,457 кВт.
Таким чином, розрахунки показують, що си-
стема утилізації теплоти приповехневихгрунтових
вод з використанням свердловин глибиною 20-40
м дозволяє значно збільшити теплозйом в порів-
нянні з ґрунтовим зондом аналогічної глибини.
Крім того, в літній час грунтові води можуть
використовуватися для так званого «пасивного»
кондиціонування. При цьому вода зі свердловини
з температурою 10-12°С безпосередньо подається
в фанкойли системи кондиціонування будівлі і
забезпечує охолодження приміщень.
Кількість «холоду», яка може бути отримано
від однієї свердловини, становить
кВт.76,11121756,012,4
21
TTTpo ttGc=Q
Енергетична ефективність процесу «пасив-
ного» кондиціювання:
73,25
457,0
76,11
нас
о
хол
Q
Q
COP .
Висновки. 1. Приповерхневі грунтові води є
ефективним джерелом низькопотенційного тепла
для теплових насосів, оскільки їх температура
протягом всього року знаходиться в діапазоні від
+8 до +12 °С.
2. При утилізації теплоти грунтових вод з
використанням свердловин глибиною 20-40 м
досягається 7…10 кратне збільшення теплозйому
в порівнянні з традиційними грунтовими теплоо-
бмінниками аналогічної глибини.
3. Додатковою перевагою використання
грунтових вод є можливість їх застосування для
«пасивного» кондиціонування в літній час. При
цьому вода зі свердловини з температурою
близько 10 С напряму подається до фанкойлів
системи кондиціонування будівлі, що забезпечує
процес охолодження з показником СОР 25 та
більше.
4. Запропонована схема роботи ТНУ з послі-
довною ступінчатою утилізацією теплоти грун-
тових вод дозволяє майже в півтора рази підви-
щити енергетичну ефективність процесу генеру-
вання теплової енергії.
1. Арчакова Є.Г., Переверзєв С.І. Державна геологічна
карта України. Масштаб 1:200000 Дніпровсько-Донецька
серія M-36-XXIX (Кобеляки) : Звіт ДНВП «Геоінформ Укра-
їни», 2014 – кн. 1-6 .
2. Расовський В. М. Гідрогеологічне та інженерно-
геологічне довивчення масштабу 1:200 000 території аркушу
М-36-ХІІІ (Київ) : Звіт ДРГП «Північгологія», Комплексна
гідрогеологічна партія, 2001 р. – кн.1-4 .
3. Морозов Ю.П.Добыча геотермальных ресурсов и ак-
кумулирование теплоты в подземных горизонтах: [Моногра-
фия] / Ю.П. Морозов. – Киев: Наукова думка, 2017. – 198 с.
4. URL: https://www.ciat.uk.com/wp-
content/uploads/2017/02/Hydrociat-LW-information-manual.pdf
REFERENCES
1. Archakova E.G., Pereverzev C.I. Derzhavna geolog-
icheskaya karta Ukrainy/Masshtab 1: 200000 Dneprovsko- do-
netzka seria M-36- XXIX (Kobelyaki) [State geological map of
Ukraine. Scale 1:200000 Dnieper-Donetsk series M-36-XXIX
(Kobelyaki) : Zvit DRGP «Pivnichgeologiya»SI Report of SSPE
"Geoinform of Ukraine]. 2014. v. 1-6. [in Ukrainian].
2. Rasovskiy V.M. Gidrogeologichne ta inzhenerno- geo-
logichne dovchannya masszshtabu 1: 200000 teritorii arkushu
М-36-ХІІІ (Kyiv). [Hydrogeological and engineering-geological
study of scale 1: 200,000 pages of M-36-XIII (Kyiv): Report of
DRGP «Pivnichgeologiya», Comlex hydrogeological party].
2001.v. 1-4. [in Ukrainian].
3. Morozov Yu.P. Dobyicha geotermalnyih resursov i ak-
kumulirovanie teplotyi v podzemnyih gorizontah. [Dobycha
geothermal resources and accumulation of heat in the under-
ground horizons]. Monograph. Kyiv. Naukova Dumka.2017.
198 p. [in Russian].
4. Retrieved from https://www.ciat.uk.com/wp-
content/uploads/2017/02/Hydrociat-LW-information-manual.pdf
[in English].
ЭНЕРГЕТИЧЕСКАЯ ЭФФЕКТИВНОСТЬ
ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ПЕРВЫХ ОТ ПОВЕРХНОСТИ
ВОДОНОСНЫХ ГОРИЗОНТОВ ДЛЯ ТЕПЛО- И
ХЛАДОСНАБЖЕНИЯ
Ю.П. Морозов1, док. техн. наук, А.А. Барило1, Д.М. Чала-
ев1,2, канд. техн. наук, М.П. Добровольский2
1Институт возобновляемой энергетики НАН Украины,
02094, Київ, ул. ГнатаХоткевича 20А
2Институт технической теплофизики НАН Украины
03057, Киев, ул. Марии Капнист (Желябова), 2а
https://www.ciat.uk.com/wp-content/uploads/2017/02/Hydrociat-LW-information-manual.pdf
https://www.ciat.uk.com/wp-content/uploads/2017/02/Hydrociat-LW-information-manual.pdf
https://www.ciat.uk.com/wp-content/uploads/2017/02/Hydrociat-LW-information-manual.pdf
https://www.ciat.uk.com/wp-content/uploads/2017/02/Hydrociat-LW-information-manual.pdf
ISSN 1819-8058 (Print)
ГЕОТЕРМАЛЬНА ЕНЕРГЕТИКА ISSN 2664-8172 (Online)
Відновлювана енергетика. 2019. № 2 78
На основании эксплуатационных данных двух скважин, пробу-
ренных на территории Международного центра возобновляе-
мой энергетики, определена энергетическая эффективность
использования подземных вод миоценовой водоносного горизо-
нта для получения теплоты и холода в системах теплохладо-
снабжения жилых домов и зданий общественного назначения.
Опытные скважины расположены на расстоянии 11,5 м друг
от друга, глубина которых составляет 50 и 57 м соответст-
венно. При проведении пробных откачек получены основные
предварительные эксплуатационные характеристики горизо-
нта. Статический уровень устанавливается на глубине 32,0 м,
дебит скважин составляет 2-3 м3/час., Начальная темпера-
тура подземных вод – 12 °С.
Были раскрыты такие водоносные горизонты и комплексы:
горизонт аллювиально-делювиальных отложений первой над-
пойменной террасы, состоящий из кварцевых песков с линзами
и прослойками суглинков и залегающий на глубине от 8 до 12 м;
водоносный комплекс в отложениях межигорской, берекской и
новопетровской свит олигоцен-миоцена (полтавская и харько-
вская серии), который залегает на глубине от 32 до 50 м и
состоит из мелко-зернистого песка; бучакский-каневский во-
доносный горизонт, залегающий на глубине от 90 до 117 м и
состоящий из мелкого и мелко-зернистого песка.
Для оценки возможности использования подземных вод с
целью геотермального тепло- и хладоснабжения использо-
ван водоносный горизонт полтавского и харьковского воз-
раста, поскольку этот горизонт изолирован от поверхнос-
тных и грунтовых вод мощной толщей (до 20 м) плотных
глин, обеспечивает ему постоянный режим фильтрации и
стабильные гидрогеологические параметры.
В работе показано, что использование подземных вод как
источника низкопотенциальной энергии для тепловых насо-
сов позволяет получить от скважины в 7...10 раз больше
тепловой мощности по сравнению с традиционными теп-
лонасосными системами на основе грунтовых зондов. Пред-
ложена схема работы теплонасосных агрегатов со ступен-
чатым срабатыванием температурного потенциала подзе-
мных вод от +12 °С до +1 °С, что позволяет почти в полто-
ра раза повысить энергетическую эффективность процесса
генерирования тепловой энергии. Оценена эффективность
применения подземных вод для кондиционирования помеще-
ний в летнее время. Показано, что для данных скважин вели-
чина СОР процесса «пассивного» кондиционирования
превышает 25. Температуру в помещении можно снизить на
5 градусов. Количество «холода», которое может быть по-
лучено от одной скважины, составляет более 10 кВт.
На основании анализа гидрогеологических характеристик и
режима фильтрации первых от поверхности водоносных
горизонтов выбран наиболее подходящий для создания сис-
тем геотермального тепло- и хладоснабжения водносный
комплекс и проведены расчеты, которые показали целесоо-
бразность использования водоносного горизонта в отложе-
ниях межигорской, берекской и новопетровской свит олиго-
цен-миоцена. Библ. 3, табл. 3, рис. 4.
Ключевые слова: подземные воды, тепловой насос, тепло-
снабжение, хладоснабжение, энергетическая эффективность
Стаття надійшла до редакції 24.04.19
Остаточна версія 11.06.19
|
| id | veorgua-article-204 |
| institution | Vidnovluvana energetika |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-19T01:05:13Z |
| publishDate | 2019 |
| publisher | Institute of Renewable Energy National Academy of Sciences of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | veorgua/68/5d0669c3a923f409dd63e44223b8ed68.pdf |
| spelling | veorgua-article-2042026-07-18T06:32:13Z ENERGY EFFICIENCY OF THE SHALLOW AQUIFERS UTILIZATION FOR THE DISTRICT HEATING AND COOLING ЕНЕРГЕТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ПЕРШИХ ВІД ПОВЕРХНІ ВОДОНОСНИХ ГОРИЗОНТІВ ДЛЯ ТЕПЛО- І ХЛАДОПОСТАЧАННЯ Morozov, Yu. Barylo, A. Chalaev, D. Dobrovolskyi, M. shallow aquifers, heat pump, heat supply, cold supply, energy efficiency підземні води, тепловий насос, теплопостачання, холодопостачання, енергетична ефективність The energy efficiency of the groundwater ustilization from the shallow s to obtain heat and cold in the heating and cooling systems of residential buildings and public buildings was determined. The calculations are based on the operational data from two wells drilled on the territory of the International Renewable Energy Center. Experimental wells are located at a distance of 11.5 m from each other, the depth of which is 50 and 57 m, respectively. During the holding of the test pumping, the main preliminary operational aquifer characteristics were obtained. The static level is set at a depth of 32.0 m, the flow rate of wells is 2-3 m3/h., the initial temperature of groundwater is 12 °C. The following aquifers and complexes were discovered: the alluvial-deluvial horizon of the first above-flood terrace terrain, consisting of quartz sand with lenses and layers of loam and lying at a depth of 8 to 12 m; the aquiferous complex in the sediments of the Mezhigorskaya, Berek and Novopetrovsky formations of the Oligocene-Miocene (Poltava and Kharkiv series), which lies at a depth of 32 to 50 m and consists of fine-grained sand; Buchak-Kanev aquifer, occurring at a depth of 90 to 117 m and consisting of fine and fine-grained sand. In&nbsp;order to evaluate the possibility of groundwater using &nbsp;for geothermal heat and cold supply, an aquifer of Poltava and Kharkiv age is used, since this horizon is isolated from surface and groundwater by a thick layer (up to 20 m) of dense clays, provides it with a permanent filtration mode and stable hydrogeological parameters. The work shows that the use of groundwater as a source of low-potential energy for heat pumps makes it possible to obtain from the well 7...10 times more thermal power compared to traditional heat pump systems based on ground probes. A scheme of operation of heat pump units with stepwise activation of the temperature potential of groundwater from +12 °С to +1 °С is proposed, which makes it possible to increase the energy efficiency of the thermal energy generation process by almost one and a half times. The effectiveness of the use of groundwater for air conditioning in the summertime has been evaluated. It is shown that for these wells, the COP value of the «passive» conditioning process exceeds 25. The temperature in the room can be reduced by 5 degrees. The amount of «cold» that can be obtained from one well is more than 10 kW. Based on the analysis of hydrogeological characteristics and filtering mode of the first aquifers from the surface, the most suitable complex for creating geothermal heat and cold supply systems was the water complex and calculations were carried out that showed the feasibility of using the aquifer in the oligoran, berek and novopetrovsky suite deposits. Ref. 3, tabl. 3, fig. 4 На підставі експлуатаційних даних двох свердловин, пробурених на території Міжнародного центру відновлювальної енергетики, визначена енергетична ефективність використання підземних вод перших від поверхні землі водоносних горизонтів для отримання теплоти та холоду в системах теплохладопостачання житлових будинків та будівель громадського призначення. Дослідні свердловини розташовані на відстані 11,5 м одна від одної, глибина яких складає 50 і 57 м відповідно. Під час проведення пробних відкачок одержані основні попередні експлуатаційні характеристики горизонту. Статичний рівень встановлюється на глибині 32,0&nbsp; м,&nbsp; дебіт свердловин складає 2-3 м3/год., початкова температура підземних вод – 12 °С. Були розкриті&nbsp; таки водоносні горизонти та комплекси: горизонт алювіально-делювіальних відкладень першої надзаплавної тераси, що складається кварцовими пісками з лінзами та проверстками суглинків і залягає на глибині від 8 до 12 м; водоносний комплекс у відкладах межигірської, берекської та новопетрівської світ олігоцен-міоцену (полтавська і харківська серії), який залягає на глибині від 32 до 50 м&nbsp; та створений з дрібно-зернистого піску; бучаксько-канівський водоносний горизонт, що&nbsp; залягає на глибині від 90 до 117 м і складається з&nbsp; мілкого та дрібно-зернистого піску. Для оцінки можливості використання підземних вод з метою геотермального тепло- і хладопостачання використано водоносний горизонт полтавського і харківського віку, оскільки цей горизонт&nbsp; ізольований від поверхневих і грунтових вод потужною товщою (до 20 м) щільних глин, що забезпечує йому сталий режим фільтрації і стабільні гідрогеологічні параметри. В роботі показано, що використання підземних вод як джерела низькопотенційної енергії для теплових насосів дозволяє отримати від свердловини в 7...10 разів більшу теплову потужність в порівнянні з традиційними теплонасосними системами на основі ґрунтових зондів. Запропоновано схему роботи теплонасосних агрегатів з ступінчастим спрацьовуванням температурного потенціалу підземних вод від + 12 °С до + 1 °С, що дозволяє майже в півтора рази підвищити енергетичну ефективність процесу генерування теплової енергії. Оцінено ефективність застосування підземних вод для кондиціонування приміщень в літній час. Показано, що для даних свердловин величина СОР процесу «пассивного» кондиціонування перевищує 25. Температуру в приміщенні можна знизити на 5 градусів. Кількість «холоду», яка може бути отримана від однієї свердловини, становить більше 10 кВт. На підставі аналізу гідрогеологічних характеристик та режиму фільтрації перших від поверхні водоносних горизонтів вибрано найбільш придатний для створення систем геотермального тепло- і холодопостачання водносний комплекс та проведено розрахунки, які показали доцільність використання водоносного горизонту у відкладах межигірської, берекської та новопетрівської світ олігоцен-міоцену. Бібл. 3, табл. 3, рис. 4. Institute of Renewable Energy National Academy of Sciences of Ukraine 2019-06-13 Article Article application/pdf https://ve.org.ua/index.php/journal/article/view/204 10.36296/1819-8058.2019.2(57).70-78 Vidnovluvana energetika ; No. 2(57) (2019): Scientific and Applied Journal Vidnovluvana energetika; 70-78 Возобновляемая энергетика; ##issue.no## 2(57) (2019): Научно-прикладной журнал Возобновляемая энергетика; 70-78 Відновлювана енергетика; № 2(57) (2019): Науково-прикладний журнал Відновлювана енергетика; 70-78 2664-8172 1819-8058 10.36296/1819-8058.2019.2(57) uk https://ve.org.ua/index.php/journal/article/view/204/142 Copyright (c) 2019 Yu. Morozov, A. Barylo, D. Chalaev, M. Dobrovolskyi https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0 |
| spellingShingle | shallow aquifers heat pump heat supply cold supply energy efficiency Morozov, Yu. Barylo, A. Chalaev, D. Dobrovolskyi, M. ENERGY EFFICIENCY OF THE SHALLOW AQUIFERS UTILIZATION FOR THE DISTRICT HEATING AND COOLING |
| title | ENERGY EFFICIENCY OF THE SHALLOW AQUIFERS UTILIZATION FOR THE DISTRICT HEATING AND COOLING |
| title_alt | ЕНЕРГЕТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ПЕРШИХ ВІД ПОВЕРХНІ ВОДОНОСНИХ ГОРИЗОНТІВ ДЛЯ ТЕПЛО- І ХЛАДОПОСТАЧАННЯ |
| title_full | ENERGY EFFICIENCY OF THE SHALLOW AQUIFERS UTILIZATION FOR THE DISTRICT HEATING AND COOLING |
| title_fullStr | ENERGY EFFICIENCY OF THE SHALLOW AQUIFERS UTILIZATION FOR THE DISTRICT HEATING AND COOLING |
| title_full_unstemmed | ENERGY EFFICIENCY OF THE SHALLOW AQUIFERS UTILIZATION FOR THE DISTRICT HEATING AND COOLING |
| title_short | ENERGY EFFICIENCY OF THE SHALLOW AQUIFERS UTILIZATION FOR THE DISTRICT HEATING AND COOLING |
| title_sort | energy efficiency of the shallow aquifers utilization for the district heating and cooling |
| topic | shallow aquifers heat pump heat supply cold supply energy efficiency |
| topic_facet | shallow aquifers heat pump heat supply cold supply energy efficiency підземні води тепловий насос теплопостачання холодопостачання енергетична ефективність |
| url | https://ve.org.ua/index.php/journal/article/view/204 |
| work_keys_str_mv | AT morozovyu energyefficiencyoftheshallowaquifersutilizationforthedistrictheatingandcooling AT baryloa energyefficiencyoftheshallowaquifersutilizationforthedistrictheatingandcooling AT chalaevd energyefficiencyoftheshallowaquifersutilizationforthedistrictheatingandcooling AT dobrovolskyim energyefficiencyoftheshallowaquifersutilizationforthedistrictheatingandcooling AT morozovyu energetičnaefektivnístʹvikoristannâperšihvídpoverhnívodonosnihgorizontívdlâteploíhladopostačannâ AT baryloa energetičnaefektivnístʹvikoristannâperšihvídpoverhnívodonosnihgorizontívdlâteploíhladopostačannâ AT chalaevd energetičnaefektivnístʹvikoristannâperšihvídpoverhnívodonosnihgorizontívdlâteploíhladopostačannâ AT dobrovolskyim energetičnaefektivnístʹvikoristannâperšihvídpoverhnívodonosnihgorizontívdlâteploíhladopostačannâ |