MATHEMATICAL SIMULATION OF THE MOTION OF A SOLAR SPOT ON THE SURFACE OF A STIRLING ENGINE RECEIVER

Одним з прикладів автономної сонячної термодинамічної системи може слугувати використання двигуна Стірлінга для отримання електричної енергії. Ідея і реалізація подібних систем не нова. Протягом ХХ століття і в ХХІ столітті розроблялись системи, які використовували сонячні концентратори, що спрямову...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Date:2021
Main Author: Dieliev, D.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Institute of Renewable Energy National Academy of Sciences of Ukraine 2021
Subjects:
Online Access:https://ve.org.ua/index.php/journal/article/view/318
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Vidnovluvana energetika

Institution

Vidnovluvana energetika
id veorgua-article-318
record_format ojs
institution Vidnovluvana energetika
baseUrl_str
datestamp_date 2021-12-25T18:17:26Z
collection OJS
language Ukrainian
topic solar angles
lens
Stirling engine
sunspot trajectory.
spellingShingle solar angles
lens
Stirling engine
sunspot trajectory.
Dieliev, D.
MATHEMATICAL SIMULATION OF THE MOTION OF A SOLAR SPOT ON THE SURFACE OF A STIRLING ENGINE RECEIVER
topic_facet solar angles
lens
Stirling engine
sunspot trajectory.
сонячні кути
лінза
двигун Стірлінга
траєкторія руху сонячної плями.
format Article
author Dieliev, D.
author_facet Dieliev, D.
author_sort Dieliev, D.
title MATHEMATICAL SIMULATION OF THE MOTION OF A SOLAR SPOT ON THE SURFACE OF A STIRLING ENGINE RECEIVER
title_short MATHEMATICAL SIMULATION OF THE MOTION OF A SOLAR SPOT ON THE SURFACE OF A STIRLING ENGINE RECEIVER
title_full MATHEMATICAL SIMULATION OF THE MOTION OF A SOLAR SPOT ON THE SURFACE OF A STIRLING ENGINE RECEIVER
title_fullStr MATHEMATICAL SIMULATION OF THE MOTION OF A SOLAR SPOT ON THE SURFACE OF A STIRLING ENGINE RECEIVER
title_full_unstemmed MATHEMATICAL SIMULATION OF THE MOTION OF A SOLAR SPOT ON THE SURFACE OF A STIRLING ENGINE RECEIVER
title_sort mathematical simulation of the motion of a solar spot on the surface of a stirling engine receiver
title_alt МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ РУХУ СОНЯЧНОЇ ПЛЯМИ ПО ПОВЕРХНІ РЕСИВЕРА ДВИГУНА СТІРЛІНГА
description Одним з прикладів автономної сонячної термодинамічної системи може слугувати використання двигуна Стірлінга для отримання електричної енергії. Ідея і реалізація подібних систем не нова. Протягом ХХ століття і в ХХІ столітті розроблялись системи, які використовували сонячні концентратори, що спрямовували потік сонячного випромінювання на ресивер двигуна Стірлінга. Ресивер в цьому разі розміщується у фокусі концентратора, але можливі й інші конфігурації таких систем. Одна з ідей полягає у використанні лінз як елемента, що концентрує випромінювання на ресивері. В роботі було розроблено математичну модель, яка дає змогу визначити поверхню фокусування сонячного випромінювання з допомогою лінзи на ресивер двигуна Стірлінга. Для знаходження поверхні запропоновано розбити процес на дві основні задачі: визначення ходу сконцентрованого лінзою випромінювання на горизонтальній поверхні і безпосередньо розрахунок поверхні фокусування. Перша задача була вирішена прорахунком залежності координат сконцентрованого випромінювання в кожен момент часу в залежності від таких сонячних кутів як: азимутального кута Сонця, кута нахилу сонячних променів до горизонтальної площини, кута схилення Сонця. Вирішення другої задачі полягало у пошуку поверхні, кожна точка якої є рівновіддаленою від лінзи.   Зафіксована на відстані 1 м від горизонтальної поверхні лінза з фокусною відстанню 2,78 м протягом жовтня утворює поверхню, обмежену по осі Х координатами -2,15 і 2,15, по осі Y – координатами 2,7 і 3,6, по осі Z – координатами -0,2 і -0,8. Поверхня в кожній своїй точці рівновіддалена від лінзи, відстань до лінзи є фокусною відстанню. Отже, поверхня є масивом точок фокуса лінзи при зміні положення Сонця протягом місяця. За допомогою моделі можна проєктувати ресивер двигуна для застосування у сонячних автономних установках з використанням лінз. Виконання ресивера двигуна у формі, що повторює поверхню фокуса протягом часу використання установки, дозволяє максимізувати час перебування ресивера у фокусі концентраційної лінзи і, як наслідок, збільшити сумарну величину надходження і використання сонячної радіації. Бібл. 4, рис. 6
publisher Institute of Renewable Energy National Academy of Sciences of Ukraine
publishDate 2021
url https://ve.org.ua/index.php/journal/article/view/318
work_keys_str_mv AT dielievd matematičnemodelûvannâruhusonâčnoíplâmipopoverhníresiveradvigunastírlínga
AT dielievd mathematicalsimulationofthemotionofasolarspotonthesurfaceofastirlingenginereceiver
first_indexed 2025-07-17T11:38:28Z
last_indexed 2025-07-17T11:38:28Z
_version_ 1850411273941942272
spelling veorgua-article-3182021-12-25T18:17:26Z МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ РУХУ СОНЯЧНОЇ ПЛЯМИ ПО ПОВЕРХНІ РЕСИВЕРА ДВИГУНА СТІРЛІНГА MATHEMATICAL SIMULATION OF THE MOTION OF A SOLAR SPOT ON THE SURFACE OF A STIRLING ENGINE RECEIVER Dieliev, D. solar angles, lens, Stirling engine, sunspot trajectory. сонячні кути, лінза, двигун Стірлінга, траєкторія руху сонячної плями. Одним з прикладів автономної сонячної термодинамічної системи може слугувати використання двигуна Стірлінга для отримання електричної енергії. Ідея і реалізація подібних систем не нова. Протягом ХХ століття і в ХХІ столітті розроблялись системи, які використовували сонячні концентратори, що спрямовували потік сонячного випромінювання на ресивер двигуна Стірлінга. Ресивер в цьому разі розміщується у фокусі концентратора, але можливі й інші конфігурації таких систем. Одна з ідей полягає у використанні лінз як елемента, що концентрує випромінювання на ресивері. В роботі було розроблено математичну модель, яка дає змогу визначити поверхню фокусування сонячного випромінювання з допомогою лінзи на ресивер двигуна Стірлінга. Для знаходження поверхні запропоновано розбити процес на дві основні задачі: визначення ходу сконцентрованого лінзою випромінювання на горизонтальній поверхні і безпосередньо розрахунок поверхні фокусування. Перша задача була вирішена прорахунком залежності координат сконцентрованого випромінювання в кожен момент часу в залежності від таких сонячних кутів як: азимутального кута Сонця, кута нахилу сонячних променів до горизонтальної площини, кута схилення Сонця. Вирішення другої задачі полягало у пошуку поверхні, кожна точка якої є рівновіддаленою від лінзи.   Зафіксована на відстані 1 м від горизонтальної поверхні лінза з фокусною відстанню 2,78 м протягом жовтня утворює поверхню, обмежену по осі Х координатами -2,15 і 2,15, по осі Y – координатами 2,7 і 3,6, по осі Z – координатами -0,2 і -0,8. Поверхня в кожній своїй точці рівновіддалена від лінзи, відстань до лінзи є фокусною відстанню. Отже, поверхня є масивом точок фокуса лінзи при зміні положення Сонця протягом місяця. За допомогою моделі можна проєктувати ресивер двигуна для застосування у сонячних автономних установках з використанням лінз. Виконання ресивера двигуна у формі, що повторює поверхню фокуса протягом часу використання установки, дозволяє максимізувати час перебування ресивера у фокусі концентраційної лінзи і, як наслідок, збільшити сумарну величину надходження і використання сонячної радіації. Бібл. 4, рис. 6 One example of an autonomous solar thermodynamic system is the use of a Stirling engine to generate electricity. The idea and implementation of such systems is not new, and during the twentieth and twenty-first centuries, systems were developed that used solar concentrators to direct the flow of solar radiation to the receiver of a Stirling engine. The receiver in this case is placed in the focus of the hub, but other configurations of such systems are possible. One idea is to use lenses as an element that concentrates radiation on the receiver. A mathematical model was developed in this work, which makes it possible to determine the focusing surface of solar radiation with the help of a lens on a Stirling engine receiver. To find the surface, it is proposed to divide the process into two main tasks: determining the course of the radiation concentrated by the lens on a horizontal surface and directly calculating the focusing surface. The first problem was solved by calculating the dependence of the coordinates of concentrated radiation at each time depending on such solar angles as: azimuthal angle of the Sun, the angle of inclination of the sun's rays to the horizontal plane, the angle of inclination of the Sun. The solution of the second problem was to find a surface, each point of which is equidistant from the lens. Fixed at a distance of 1 m from the horizontal surface of the lens, with a focal length of 2.78 m during October, forms a surface bounded on the X axis by coordinates -2.15 and 2.15, on the Y axis by coordinates 2.7 and 3.6, by Z axis coordinates -0.2 and -0.8. The surface at each of its points is equidistant from the lens, the distance to the lens is the focal length. Thus, the surface is an array of focal points of the lens when changing the position of the Sun during the month. The use of the model allows you to design a motor receiver for use in solar autonomous installations using lenses. Execution of the motor receiver in the form repeating a surface of focus during time of use of installation allows to maximize time of stay of the receiver in focus of a concentration lens and, as a result, to increase total size of receipt and use of solar radiation. Bibl. 4, fig. 6 Institute of Renewable Energy National Academy of Sciences of Ukraine 2021-12-25 Article Article application/pdf https://ve.org.ua/index.php/journal/article/view/318 10.36296/1819-8058.2021.4(67).44-49 Возобновляемая энергетика; № 4(67) (2021): Scientific and Applied Journal Vidnovluvana energetika; 44-49 Відновлювана енергетика; № 4(67) (2021): Науково-прикладний журнал Відновлювана енергетика; 44-49 Vidnovluvana energetika ; No. 4(67) (2021): Scientific and Applied Journal Vidnovluvana energetika; 44-49 2664-8172 1819-8058 10.36296/1819-8058.2021.4(67) uk https://ve.org.ua/index.php/journal/article/view/318/238 Copyright (c) 2021 Vidnovluvana energetika