ASPECTS OF FURTHER DEVELOPMENT OF HYDROENERGY ACCORDING TO THE MATERIALS OF THE SCIENTIFIC AND PRACTICAL CONFERENCE «RENEWABLE ENERGY AND ENERGY EFFICIENCY IN THE XXI CENTURY» 2023
The main results of reports at the hydropower section, in which specialists from Ukraine and the Republic of Uzbekistan took part, were considered and summarized. A total of 12 reports were presented, 3 of which related to issues of large hydropower, and 9 reports related to small hydropower. The ma...
Saved in:
| Date: | 2023 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Institute of Renewable Energy National Academy of Sciences of Ukraine
2023
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://ve.org.ua/index.php/journal/article/view/399 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Vidnovluvana energetika |
| Download file: |  |
Institution
Vidnovluvana energetika| _version_ | 1871103635747766272 |
|---|---|
| author | Vasko, P. |
| author_facet | Vasko, P. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "P. Vasko",
"institution": "Institute of Renewable Energy NAS of Ukraine, Kyiv, Ukraine."
}
] |
| author_sort | Vasko, P. |
| baseUrl_str | https://ve.org.ua/index.php/journal/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-18T06:32:18Z |
| description | The main results of reports at the hydropower section, in which specialists from Ukraine and the Republic of Uzbekistan took part, were considered and summarized. A total of 12 reports were presented, 3 of which related to issues of large hydropower, and 9 reports related to small hydropower. The main trend of the content of the reports was to cover the issues of creation and operation of hydroelectric power plants with minimal impact on the environment. |
| doi_str_mv | 10.36296/1819-8058.2023.2(73).61-65 |
| first_indexed | 2025-07-17T11:39:03Z |
| format | Article |
| fulltext |
61
Відновлювана енергетика. №2/2023 | Гідро-воднева енергетика
УДК 621.311.21 https://doi.org/10.36296/1819-8058.2023.2(73)61-65
АСПЕКТИ ПОДАЛЬШОГО РОЗВИТКУ ГІДРОЕНЕРГЕТИКИ
ЗА МАТЕРІАЛАМИ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ
«ВІДНОВЛЮВАНА ЕНЕРГЕТИКА ТА ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ У ХХІ СТОЛІТТІ» 2023
Отримано 31 трав. 2023; рекомендовано до публікації 22 чер. 2023
Доступно онлайн 30 чер. 2023
П. Ф. Васько
Автор для кореспонденції: Петро Васько,
e-mail: ivevasko@gmail.com
Розглянуто та узагальнено основні результати доповідей на секції гідроенергетики, в роботі якої взяли
участь спеціалісти з України та Республіки Узбекистан. Всього було представлено 12 доповідей, 3 з яких
стосувались питань великої гідроенергетики, та 9 доповідей – відносно малої гідроенергетики. Основний
тренд змісту доповідей полягав у висвітленні питань створення та функціонування гідроелектростан-
цій з мінімальним впливом на довкілля.
Ключові слова: водотік, гідроелектростанція, гідротурбіна, довкілля, екологія, енергія, імовірність,
надійність, потужність.
ASPECTS OF FURTHER DEVELOPMENT OF HYDROENERGY ACCORDING TO THE MATERIALS
OF THE SCIENTIFIC AND PRACTICAL CONFERENCE
«RENEWABLE ENERGY AND ENERGY EFFICIENCY IN THE XXI CENTURY» 2023
Received 31 May. 2023; accepted 22 Jun. 2023
Available online 30 Jun. 2023
P. Vasko
Author for correspondence: Vasyl Budko,
e-mail: ivevasko@gmail.com
The main results of reports at the hydropower section, in which specialists from Ukraine and the Republic of
Uzbekistan took part, were considered and summarized. A total of 12 reports were presented, 3 of which related
to issues of large hydropower, and 9 reports related to small hydropower. The main trend of the content of the
reports was to cover the issues of creation and operation of hydroelectric power plants with minimal impact on
the environment.
Keywords: watercourse, hydroelectric power station, hydroturbine, environment, ecology, energy, probability,
reliability, power.
Вступ. У процесі роботи XXIV Міжнародної науково-
практичної конференції «Відновлювана енергетика та
енергоефективність у XXI столітті» (Україна. Київ. 18–19
травня 2023 року) висвітлювались аспекти подальшого
розвитку як великої, так і малої гідроенергетики на те-
ренах нашої країни та Республіки Узбекистан [1]. Усього
було представлено 12 доповідей, 3 з яких стосувались
питань великої гідроенергетики, та 9 доповідей – відно-
сно малої гідроенергетики. Основний тренд змісту до-
повідей полягав у висвітленні питань створення та
функціонування гідроелектростанцій з мінімальним
впливом на довкілля.
Мета публікації полягає в узагальненні матеріалів до-
сліджень, представлених у доповідях, та у висвітленні
особливостей подальшого розвитку гідроенергетики як
одного з напрямів відновлюваної енергетики.
Аналіз змісту доповідей. Інтенсивне використання при-
родних енергетичних ресурсів вже сьогодні викликає
негативні наслідки, що полягають у їх виснаженні та
2 д-р техн. наук, доцент.
https://orcid.org/0000-0001-8807-7173
Інститут відновлюваної енергетики НАН Укра-
їни, м. Київ, Україна.
Doctor of Tech. Science, assistant professor.
https://orcid.org/0000-0001-8807-7173
Institute of Renewable Energy NAS of Ukraine, Kyiv,
Ukraine.
62
Відновлювана енергетика. №2/2023 | Гідро-воднева енергетика
зміні клімату місцевого й глобального масштабу. На на-
ціональному та міжнародному рівнях особлива увага
приділяється питанням енергозбереження, екологічно-
сті та надійності енергетики. У довгостроковій політиці
розвитку енергетичної галузі провідних країн світу пріо-
ритетним напрямом є використання відновлюваних
джерел енергії, до яких належить і гідроенергетика (ве-
лика та мала).
Гідроенергетика – перевірена часом надійна технологія
виробництва електроенергії без використання викоп-
ного органічного та ядерного палива. Вона характеризу-
ється досить гарантованим відновлюваним енергоре-
сурсом, значним терміном служби та високою надійні-
стю експлуатації, передбачуваністю та забезпеченістю
режимів роботи, високою маневреністю і коефіцієнтом
готовності та надає можливості вирішення інших важли-
вих господарських задач, таких як водопостачання, ве-
дення рибного господарства, керованого захисту приле-
глих територій від повеней, переводу земель з категорії
негарантованого землеробства в гарантоване, зокрема
завдяки зрошенню. Необхідно окремо зазначити, що
виробництво електроенергії на гідроелектростанції
(ГЕС) відбувається без споживання робочого тіла, тобто
води. Вода з верхнього водосховища тече через гідроту-
рбіну до русла річки без зміни свого об’єму. Технологі-
чні втрати води в процесі виробництва електроенергії
на ГЕС відсутні.
Гідроенергетика використовує природне відновлюване
джерело енергії, тому виробництво кожної кіловат-години
заощаджує в нинішніх умовах України близько 420 г умов-
ного палива. Завдяки використанню гідроелектроенергії
зменшуються обсяги викидів в атмосферу шкідливих речо-
вин у результаті заміщення викопного органічного палива,
зокрема парникових газів, найбільшу частку яких складає
вуглекислий газ.
Однак слід зазначити, що створення потужних гідроене-
ргетичних об’єктів з великими водосховищами є серйо-
зним втручанням у функціонування природних екосис-
тем і може призвести до негативних наслідків для на-
вколишнього середовища, оскільки значною мірою змі-
нюються природні умови цілих регіонів. Водосховища
ГЕС впливають на природний режим річок, тому що змі-
нюють їхній гідрологічний і температурний режим, зато-
плюють значні території, викликають зсувні процеси бе-
регів. Будівництво гребель і водосховищ перешкоджає
міграції риб, погіршується якість води внаслідок змен-
шення проточності, дефіциту кисню, збільшення азоту і
фосфору, появи синьозелених водоростей. Створення
потужних гідроенергетичних об’єктів з великими водос-
ховищами є серйозним втручанням у функціонування
природних екосистем.
Сучасний етап розвитку вітчизняної великої гідроенерге-
тики характеризувався реалізацією реконструкції Дніпров-
ського каскаду ГЕС та розробленням проєкту побудови ка-
скаду ГЕС на річці Дністер. Будівництво нових ГЕС у верхній
течії Дністра зачіпає інтереси не лише України, але й Мол-
дови, оскільки Дністер є транскордонною річкою. Тому
цей проєкт має відповідати положенням Конвенції про
оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордон-
ному контексті й не суперечити принципам Протоколу про
стратегічну екологічну оцінку. Проте перш ніж розглядати
транскордонні аспекти, зазначимо, що проєкт на сьогодні
не відповідає положенням чинної законодавчої бази Укра-
їни в природоохоронній сфері. З енергетичної точки зору
доцільність спорудження цього каскаду в складі об’єдна-
ної електроенергетичної системи потребує додаткового
обґрунтування.
Уже після проведення конференції агресор (Росія) здій-
снив акт екоциду шляхом підриву і руйнування Каховсь-
кої ГЕС Дніпровського каскаду, що зумовило необхід-
ність корегувати подальші плани функціонування вели-
кої гідроенергетики в післявоєнний період. Можливо,
актуалізується і питання спорудження Дністровського
каскаду ГЕС з мінімізацією його впливу на довкілля з
урахуванням висвітлених на конференції пропозицій
[2]: основні споруди кожного гідровузла мають забезпе-
чувати ефективні промивання водосховищ та пропуск
наносів, максимальний період часу ГЕС повинні працю-
вати на природному стоці, напірний фронт кожного гід-
ровузла має брати участь у пропуску паводків, проєктні
рівні води (НПР, ФПР) у верхніх б’єфах гідровузлів слід
узгоджувати з рівнями води під час природних паводків,
що зумовлюють максимальні ризики збитків. Розгляда-
лись на конференції також питання забезпечення підви-
щеної технічної надійності експлуатації потужних гідро-
агрегатів ГЕС шляхом використання систем контролю,
моніторингу та діагностики параметрів биття валу [3, 4].
Аналізувались можливості побудови та застосування
ємнісних первинних вимірювальних перетворювачів
(сенсорів) контролю параметрів биття валу для забезпе-
чення високої точності й роздільної здатності вимірю-
вання, довготривалої стабільності характеристик, а та-
кож функціонування в умовах дії електромагнітних по-
лів. Було запропоновано конструкцію та місця монтажу
4–6 сенсорів на валу поряд з напрямними підшипни-
ками генератора і турбіни.
Післявоєнна відбудова енергетичної галузі України сто-
суватиметься й сектору малої гідроенергетики. Водос-
ховища малих гідроелектростанцій забезпечують регу-
лювання природного стоку річки з метою найповнішого
використання водних ресурсів і діють на прилеглі тери-
торії в межах зони впливу вже існуючих природних про-
цесів паводкового затоплення, тому не вносять істотних
змін у довкілля. Сфера їх впливу здебільшого не переви-
щує площ самих водосховищ. Незважаючи на значно
меншу шкоду від водосховищ малих ГЕС, порівняно з
великими об’єктами, питання охорони довкілля зали-
шаються вкрай важливими. Вони повинні визначати
екологічні обмеження на використання стоку річки з
огляду на ключові проблеми, викликані експлуатацією
малих ГЕС: зміна природного режиму річки в зоні водо-
сховища і в нижньому б’єфі, умов здійснення процесів
природного самоочищення і формування якості води,
перекриття шляхів міграції риб, вплив на рослинний і
тваринний світ тощо. Проєкт сучасної малої ГЕС має від-
повідати й не суперечити екологічним принципам і умо-
вам, які регламентовані в чинних вітчизняних законах
щодо охорони, збереження та розумного використання
природних ресурсів, а також міжнародним договорам,
конвенціям і протоколам до них: Рамкова конвенція про
охорону та сталий розвиток Карпат (2004) та Протокол
http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_272
http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_272
http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_272
63
Відновлювана енергетика. №2/2023 | Гідро-воднева енергетика
до Рамкової конвенції про збереження і стале викорис-
тання біологічного та ландшафтного різноманіття
(2009); Бернська конвенція (1979); Європейська ланд-
шафтна конвенція (2006); Закон України «Про охорону
навколишнього природного середовища»; Водний ко-
декс; Земельний кодекс; Лісовий кодекс. Кожний з цих
документів має свої цілі та шляхи їх досягнення, але всі
вони поєднані однієї метою – це охорона, збереження і
стале використання природних ресурсів. Аналогічні кон-
цепції озеленення малої гідроенергетики розгляда-
ються різними інституціями в таких країнах як США, Ка-
нада, Швейцарія, Велика Британія.
Гідроенергетичний потенціал малих ГЕС України з ура-
хуванням природоохоронних обмежень на викорис-
тання території для будівництва станцій та витрат води
для виробництва електроенергії становить близько
1270 млн кВт-год за рік. Досяжне значення встановле-
ної потужності малих ГЕС оцінюється на рівні 375 МВт [5,
6]. Станом на 2022 рік в експлуатації перебували станції
загальною встановленою потужністю близько 120 МВт
[7]. Проєкти нових станцій повинні передбачати макси-
мально можливе збереження природного середовища
річки, відповідати сучасному світовому рівню та Цілям
сталого розвитку України, представленим в Національ-
ній доповіді КМ України від 15 вересня 2017 року, зок-
рема «забезпечення наявності та раціонального вико-
ристання водних ресурсів і санітарії для всіх» та «забез-
печення доступу всіх людей до прийнятних за ціною, на-
дійних, сталих і сучасних джерел енергії» [8]. Значення
номінальної потужності, структура побудови та раціона-
льні режими роботи гідроагрегатів мають забезпечу-
вати досягнення найбільшої енергетичної ефективності
функціонування станції протягом року з урахуванням
природоохоронних обмежень на використання стоку
води річки для виробництва електроенергії з метою
збереження біологічних, геоморфологічних та гідрохімі-
чних процесів у руслі й долині, згідно з природоохорон-
ними положеннями міжнародного документа «Керівні
принципи розвитку гідроенергетики», затвердженого
18–19 червня 2013 року в м. Сараєво (Боснія і Герцего-
вина) на зустрічі високого рівня Міжнародної комісії з
захисту річки Дунай [9]. Експлуатаційні режими функці-
онування малих ГЕС повинні забезпечувати природний
стік води річки, безперешкодну міграцію риб та харак-
теризуватись високими енергетичними показниками за
різних гідрологічних умов у місцях спорудження.
Способи досягнення максимальної енергетичної ефектив-
ності низьконапірних малих ГЕС з урахуванням природоо-
хоронних обмежень на використання води в межень та
повінь, питання забезпечення санітарного попуску води й
безперервного функціонування рибоходів розглядались у
доповідях [10–13]. Аналізувались експлуатаційні режими
ГЕС, які працюють по природному водотоку річки. Ураху-
вання природоохоронних обмежень на використання
стоку води річки для виробництва електроенергії ґрунтува-
лось на застосуванні функції ймовірнісного розподілу ви-
трат води впродовж року, що було започатковано авто-
рами в попередніх дослідженнях [14, 15] і надало можли-
вості для визначення надходження води до створу станції
за рівнем імовірнісної забезпеченості. Досліджувались на-
вантажувальні режими роботи гідроагрегатів малих ГЕС
при змінних витратах та напорах води на основі застосу-
вання двовимірних сплайнів універсальної характерис-
тики гідротурбін при одночасній зміні двох параметрів ке-
рування. Використовувались функціональні залежності ви-
трат води гідротурбіни від частоти обертання та поло-
ження лопатей гідроагрегату, отримані за результатами
експериментальних досліджень фізичної моделі турбіни
на спеціальних випробувальних стендах. Встановлено
шляхом розрахункового експерименту, що при номіналь-
ній частоті обертання пропелерна гідротурбіна може роз-
вивати потужність у діапазоні зміни витрат води (1,0–0,65)
номінального значення, а застосування змінного оптима-
льного значення частоти обертання (відповідно до мак-
сімори ККД) суттєво розширює діапазон можливої зміни
витрат води від 1,0 до 0,35 номінального значення. Радіа-
льно-осьова гідротурбіна може розвивати потужність в ді-
апазоні зміни витрат води (1,0–0,22) номінального зна-
чення. Отримані властивості засвідчили перспективність
застосування низьконапірних радіально-осьових турбін у
складі малих ГЕС за наявності природоохоронних обме-
жень на використання витрат води стоку річки для вироб-
ництва електроенергії.
Запропоновано застосування питомих величин потужно-
сті та обсягу виробництва електроенергії (гідроагрегата і
станції відповідно) на одиницю витрат води та напору
для проведення порівняльного аналізу енергетичних по-
казників станцій з різними гідрологічними параметрами
за наявності природоохоронних обмежень на викорис-
тання води малою ГЕС. Зазначені питомі величини не за-
лежать від напору та фактичних витрат створу, а визнача-
ються їх імовірнісним розподілом та кількістю агрегатів у
складі станції. При виконанні розрахунків у міжнародній
системі одиниць вимірювання їхні кількісні значення до-
рівнюють потужності та обсягу виробництва електроене-
ргії гідроагрегатами та станцією при напорі 1 м та витра-
тами води у створі річки також 1 м3/с.
На конференції в доповідях [16–20] було висвітлено су-
часний стан та перспективи подальшого розвитку малої
гідроенергетики в Республіці Узбекистан. Автори аналі-
зували можливості застосування різних типів гідротур-
бін у місцевих гідрологічних умовах. Розглядались кон-
структивні схеми великонапірних та низьконапірних
турбін малої потужності.
Висновок. Основний результат дискусій на секції гідро-
енергетики можна сформулювати так: подальший етап
розвитку гідроенергетики потребує реалізації організа-
ційних та технологічних заходів з мінімізації впливу ГЕС
на довкілля та мінімізації екологічних ризиків.
ПОСИЛАННЯ
1. Відновлювана енергетика та енергоефективність у
ХХІ столітті: Матеріали ХХІV міжнародної науково-
практичної конференції (Київ, 18–19 травня 2023 р.).
К.: Інститут відновлюваної енергетики НАН України.
2023. 516 с. (С. 320–321).
https://doi.org/10.36296/renewable.conf.18-
19.05.2023
64
Відновлювана енергетика. №2/2023 | Гідро-воднева енергетика
2. Стефанишин Д. В. Про деякі виклики будівництва ка-
скаду верхньодністровських гідроелектростанцій.
С. 514–515 1.
3. Зайцев Є. О., Левицький А. С., Березниченко В. О., За-
кусило С. А. Ємнісні вимірювачі параметрів биття ва-
лів для контролю технічного стану гідроагрегатів.
С. 313–3141.
4. Левицький А. С., Зайцев Є. О., Рассовский В. Л., Бере-
зниченко В. О. Ємнісний сенсор повітряного зазору в
гідрогенераторі, стійкий до впливу магнітного поля
машини. С. 328–3291.
5. Васько П. Ф., Мороз А. В., Бриль А. О., Ібрагімова М. Р.
Екологічні аспекти розвитку гідроенергетики в Укра-
їні. Відновлювана енергетика. 2018. № 2. С. 57–69.
6. Бриль А. О., Васько П. Ф., Мороз А. В. Технічний по-
тенціал гідроенергетичних ресурсів малих річок Ук-
раїни з урахуванням природоохоронних обмежень.
Гідроенергетика України. 2019. № 3-4. С. 47–51. URL:
https://uhe.gov.ua/sites/default/files/2019-12/13.pdf.
(дата звернення – 17.06.2023).
7. Шафаренко Ю. Net Energy Metering – нові можливості
для відновлюваної енергетики. Метеріали конферен-
ції ім. Адама Сміта. 16 липня 2021. Київ. URL:
https://saee.gov.ua/sites/default/files/blocks/Net_Me-
tering_Adam_Smith_Shafarenko_16.07.2021_0.pdf.
[Дата звернення – 17.06.2023].
8. Національна доповідь. Цілі сталого розвитку: Укра-
їна. Київ: Міністерство економічного розвитку та то-
ргівлі України. 2017. 176 с.
9. Guiding Principles. Sustainable Hydropower Develop-
ment in the Danube Basin. International Commission
for the Protection of the Danube River. 2013.
http://www.icpdr.org/main/activities-projects/hydro-
power (дата звернення – 17.06.2023).
10. Бриль А. О. Потужність низьконапірних гідротурбін
пропелерного та радіально-осьвого типу при змін-
них витратах води. С. 318–3191.
11. Васько П. Ф. Питомі показники потужності та обсягу
виробництва електроенергії малих гідроелектроста-
нцій. С. 315–3171.
12. Кромпляс Б. А., Васько П. Ф. Експертна оцінка енер-
гетичних показників малої гідроелектростанції за ре-
гулювання потужності по водотоку. С. 320–3211.
13. Пазич С. Т., Васько П. Ф. Вплив витрат води рибоходу
на проєктні значення потужності та обсягу виробни-
цтва електроенергії малої гідроелектростанції.
С. 322–3231.
14. Васько П. Ф., Бриль А. О., Мороз А. В., Озорин Д. Ф.
Расчёт теоретического значения гидроэнергетиче-
ского потенциала малых рек с учётом обеспеченно-
сти стока воды. Альтернативная энергетика и эколо-
гия (ISJAEE). 2012. № 7. С. 126–132.
1 Відновлювана енергетика та енергоефективність у ХХІ столітті: Матеріали ХХІV міжнародної науково-практичної кон-
ференції (Київ, 18–19 травня 2023 р.). К.: Інститут відновлюваної енергетики НАН України. 2023. 520 с.
За посиланням: https://www.ive.org.ua/wp-content/ uploads /Tezy_Conferencii_2023_13_06.pdf.
DOI:https://doi.org/10.36296/renewable.conf.18-19.05. 2023.
1 Vidnovliuvana enerhetyka ta enerhoefektyvnist u XXI stolitti: Materialy XXIV mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii (Kyiv,
18–19 travnia 2023 r.). K.: Instytut vidnovliuvanoi enerhetyky NAN Ukrainy. 2023. 516 p.
By link: https://www.ive.org.ua/wp-content/ uploads /Tezy_Conferencii_2023_13_06.pdf.
DOI:https://doi.org/10.36296/renewable.conf.18-19.05. 2023.
15. Васько П. Ф., Ибрагимова М. Р. Энергетическая эф-
фективность малой гидроэлектростанции при эколо-
гических ограничениях на использование стока воды
реки для производства электроэнергии. Альтернати-
вная энергетика и экология (ISJAEE). 2017. № 04–06.
С. 103–115.
16. Begmatova М. The Role and Relevance of Water Wheels
of low Pressure micro-hydroelectric Power Plants in Re-
newable Energy in Uzbekistan. С. 340–3411.
17. Uzbekov M., Begmatov E. Geometric Shape and Charac-
teristics of the Nozze of a Jet-Jet Turbine. С. 330–3321.
18. Saydullaeva S., Kiryigitov B. Application of active water
Wheel. С. 324–3251.
19. Aliyev R., Bozarov O. Application of anti-rotor Technol-
ogy in low Pressure Water. С. 326-3271.
20. Bozarov O., Kuchkarov A., Egamberdiyev X. Micro-hy-
droelectric Power Plants working on low Pressure Wa-
ter Sources are reactive micro-hydroelectric Hydro-
turbines. С. 312).
REFERENCE
1. Vidnovliuvana enerhetyka ta enerhoefektyvnist u XXI
stolitti: Materialy XXIV mizhnarodnoi naukovo-prak-
tychnoi konferentsii (Kyiv, 18–19 travnia 2023 r.). K.: In-
stytut vidnovliuvanoi enerhetyky NAN Ukrainy. 2023.
516 s. (S. 320–321).
2. Stefanyshyn D. V. Pro deiaki vyklyky budivnytstva
kaskadu verkhnodnistrovskykh hidroelektrostantsii.
P. 514–5151.
3. Zaitsev Ye. O., Levytskyi A. S., Bereznychenko V. O., Za-
kusylo S. A. Yemnisni vymiriuvachi parametriv byttia
valiv dlia kontroliu tekhnichnoho stanu hidroahrehativ.
P. 313–3141.
4. Levytskyi A. S., Zaitsev Ye. O., Rassovskyi V. L., Berez-
nychenko V. O. Yemnisnyi sensor povitrianoho zazoru v
hidroheneratori, stiikyi do vplyvu mahnitnoho polia
mashyny. P. 328–3291.
5. Vasko P. F., Moroz A. V., Bryl A. O., Ibrahimova M.R.
Ekolohichni aspekty rozvytku hidroenerhetyky v
Ukraini. Vidnovliuvana enerhetyka. 2018. № 2. S. 57–
69.
6. Bryl A. O., Vasko P. F., Moroz A. V. Tekhnichnyi potent-
sial hidroenerhetychnykh resursiv malykh richok
Ukrainy z urakhuvanniam pryrodookhoronnykh obme-
zhen. Hidroenerhetyka Ukrainy. 2019. № 3-4. S. 47–51.
URL: https://uhe.gov.ua/sites/default/files/2019-12/1
3.pdf. (data zvernennia – 17.06.2023).
7. Shafarenko Yu. Net Energy Metering – novi mozhlyvosti
dlia vidnovliuvanoi enerhetyky. Meterialy konferentsii
im. Adama Smita. 16 lypnia 2021. Kyiv. URL:
https://uhe.gov.ua/sites/default/files/2019-12/13.pdf
http://www.icpdr.org/main/activities-projects/hydropower
http://www.icpdr.org/main/activities-projects/hydropower
65
Відновлювана енергетика. №2/2023 | Гідро-воднева енергетика
https://saee.gov.ua/sites/default/files/blocks/Net_Me-
tering_Adam_Smith_Shafarenko_16.07.2021_0.pdf.
[Data zvernennia – 17.06.2023].
8. Natsionalna dopovid. Tsili staloho rozvytku: Ukraina.
Kyiv: Ministerstvo ekonomichnoho rozvytku ta torhivli
Ukrainy. 2017. 176 s.
9. Guiding Principles. Sustainable Hydropower Develop-
ment in the Danube Basin. International Commission
for the Protection of the Danube River. 2013.
http://www.icpdr.org/main/activities-projects/hydro-
power (дата звернення – 17.06.2023).
10. Bryl A. O. Potuzhnist nyzkonapirnykh hidroturbin pro-
pelernoho ta radialno-osvoho typu pry zminnykh
vytratakh vody. P. 318–3191.
11. Vasko P. Pytomi pokaznyky potuzhnosti ta obsiahu vy-
robnytstva elektroenerhii malykh hidroelektrostantsii.
P. 315–3171.
12. Kromplias B. A., Vasko P. F. Ekspertna otsinka ener-
hetychnykh pokaznykiv maloi hidroelektrostantsii za re-
huliuvannia potuzhnosti po vodotoku. P. 320–3211.
13. Pazych S. T., Vasko P. F. Vplyv vytrat vody rybokhodu na
proektni znachennia potuzhnosti ta obsiahu vyrobnytstva
elektroenerhii maloi hidroelektrostantsii. P. 322–3231.
14. Vasko P. F., Bryl A. O., Moroz A. V., Ozoryn D. F. Raschёt
teoretycheskoho znachenyia hydroenerhetycheskoho
potentsyala malikh rek s uchёtom obespechennosty
stoka vodi. Alternatyvnaia enerhetyka i ekolohyia (IS-
JAEE). 2012. № 7. S. 126–132.
15. Vasko P. F., Ybrahymova M. R. Enerhetycheskaia effek-
tyvnost maloi hydroelektrostantsyy pry ekolohycheskykh
ohranychenyiakh na yspolzovanye stoka vodi reky dlia
proyzvodstva elektroenerhyy. Alternatyvnaia enerhetyka
i ekolohyia (ISJAEE). 2017. № 04–06. S. 103–115.
16. Begmatova М. The Role and Relevance of Water Wheels
of low Pressure micro-hydroelectric Power Plants in Re-
newable Energy in Uzbekistan. P. 340–3411.
17. Uzbekov M., Begmatov E. Geometric Shape and Charac-
teristics of the Nozze of a Jet-Jet Turbine. P. 330–3321.
18. Saydullaeva S., Kiryigitov B. Application of active water
Wheel. P. 324–3251.
19. Aliyev R., Bozarov O. Application of anti-rotor Technol-
ogy in low Pressure Water. С. 326–3271.
20. Bozarov O., Kuchkarov A., Egamberdiyev X. Micro-hy-
droelectric Power Plants working on low Pressure Wa-
ter Sources are reactive micro-hydroelectric Hydro-
turbines. P. 3121.
http://www.icpdr.org/main/activities-projects/hydropower
http://www.icpdr.org/main/activities-projects/hydropower
|
| id | veorgua-article-399 |
| institution | Vidnovluvana energetika |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-19T01:11:20Z |
| publishDate | 2023 |
| publisher | Institute of Renewable Energy National Academy of Sciences of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | veorgua/4b/051fc6078643f6d0699db468db7a904b.pdf |
| spelling | veorgua-article-3992026-07-18T06:32:18Z ASPECTS OF FURTHER DEVELOPMENT OF HYDROENERGY ACCORDING TO THE MATERIALS OF THE SCIENTIFIC AND PRACTICAL CONFERENCE «RENEWABLE ENERGY AND ENERGY EFFICIENCY IN THE XXI CENTURY» 2023 АСПЕКТИ ПОДАЛЬШОГО РОЗВИТКУ ГІДРОЕНЕРГЕТИКИ ЗА МАТЕРІАЛАМИ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ «ВІДНОВЛЮВАНА ЕНЕРГЕТИКА ТА ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ У ХХІ СТОЛІТТІ» 2023 Vasko, P. watercourse, hydroelectric power station, hydroturbine, environment, ecology, energy, probability, reliability, power. водотік, гідроелектростанція, гідротурбіна, довкілля, екологія, енергія, імовірність, надійність, потужність. The main results of reports at the hydropower section, in which specialists from Ukraine and the Republic of Uzbekistan took part, were considered and summarized. A total of 12 reports were presented, 3 of which related to issues of large hydropower, and 9 reports related to small hydropower. The main trend of the content of the reports was to cover the issues of creation and operation of hydroelectric power plants with minimal impact on the environment. Розглянуто та узагальнено основні результати доповідей на секції гідроенергетики, в роботі якої взяли участь спеціалісти з України та Республіки Узбекистан. Всього було представлено 12 доповідей, 3 з яких стосувались питань великої гідроенергетики, та 9 доповідей – відносно малої гідроенергетики. Основний тренд змісту доповідей полягав у висвітленні питань створення та функціонування гідроелектростанцій з мінімальним впливом на довкілля.  Institute of Renewable Energy National Academy of Sciences of Ukraine 2023-07-17 Article Article application/pdf https://ve.org.ua/index.php/journal/article/view/399 10.36296/1819-8058.2023.2(73).61-65 Vidnovluvana energetika ; No. 2(73) (2023): Scientific and applied Journal renewable energy ; 61-65 Возобновляемая энергетика; ##issue.no## 2(73) (2023): Scientific and applied Journal renewable energy ; 61-65 Відновлювана енергетика; № 2(73) (2023): Науково-прикладний журнал Відновлювана енергетика; 61-65 2664-8172 1819-8058 10.36296/1819-8058.2023.2(73) uk https://ve.org.ua/index.php/journal/article/view/399/312 Copyright (c) 2023 P. Vasko https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0 |
| spellingShingle | watercourse hydroelectric power station hydroturbine environment ecology energy probability reliability power. Vasko, P. ASPECTS OF FURTHER DEVELOPMENT OF HYDROENERGY ACCORDING TO THE MATERIALS OF THE SCIENTIFIC AND PRACTICAL CONFERENCE «RENEWABLE ENERGY AND ENERGY EFFICIENCY IN THE XXI CENTURY» 2023 |
| title | ASPECTS OF FURTHER DEVELOPMENT OF HYDROENERGY ACCORDING TO THE MATERIALS OF THE SCIENTIFIC AND PRACTICAL CONFERENCE «RENEWABLE ENERGY AND ENERGY EFFICIENCY IN THE XXI CENTURY» 2023 |
| title_alt | АСПЕКТИ ПОДАЛЬШОГО РОЗВИТКУ ГІДРОЕНЕРГЕТИКИ ЗА МАТЕРІАЛАМИ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ «ВІДНОВЛЮВАНА ЕНЕРГЕТИКА ТА ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ У ХХІ СТОЛІТТІ» 2023 |
| title_full | ASPECTS OF FURTHER DEVELOPMENT OF HYDROENERGY ACCORDING TO THE MATERIALS OF THE SCIENTIFIC AND PRACTICAL CONFERENCE «RENEWABLE ENERGY AND ENERGY EFFICIENCY IN THE XXI CENTURY» 2023 |
| title_fullStr | ASPECTS OF FURTHER DEVELOPMENT OF HYDROENERGY ACCORDING TO THE MATERIALS OF THE SCIENTIFIC AND PRACTICAL CONFERENCE «RENEWABLE ENERGY AND ENERGY EFFICIENCY IN THE XXI CENTURY» 2023 |
| title_full_unstemmed | ASPECTS OF FURTHER DEVELOPMENT OF HYDROENERGY ACCORDING TO THE MATERIALS OF THE SCIENTIFIC AND PRACTICAL CONFERENCE «RENEWABLE ENERGY AND ENERGY EFFICIENCY IN THE XXI CENTURY» 2023 |
| title_short | ASPECTS OF FURTHER DEVELOPMENT OF HYDROENERGY ACCORDING TO THE MATERIALS OF THE SCIENTIFIC AND PRACTICAL CONFERENCE «RENEWABLE ENERGY AND ENERGY EFFICIENCY IN THE XXI CENTURY» 2023 |
| title_sort | aspects of further development of hydroenergy according to the materials of the scientific and practical conference «renewable energy and energy efficiency in the xxi century» 2023 |
| topic | watercourse hydroelectric power station hydroturbine environment ecology energy probability reliability power. |
| topic_facet | watercourse hydroelectric power station hydroturbine environment ecology energy probability reliability power. водотік гідроелектростанція гідротурбіна довкілля екологія енергія імовірність надійність потужність. |
| url | https://ve.org.ua/index.php/journal/article/view/399 |
| work_keys_str_mv | AT vaskop aspectsoffurtherdevelopmentofhydroenergyaccordingtothematerialsofthescientificandpracticalconferencerenewableenergyandenergyefficiencyinthexxicentury2023 AT vaskop aspektipodalʹšogorozvitkugídroenergetikizamateríalaminaukovopraktičnoíkonferencíívídnovlûvanaenergetikataenergoefektivnístʹuhhístolíttí2023 |